Анотація: Стаття присвячена аналізу лінгвістичних особливостей назв фільмів.

Ключові слова: «фільмонім», «лінгвістичні особливості», «онім».

Annotation: The article is dedicated to the linguistic features of the film titles.

Key words: «filmonim», «linguistic features», «onym».

Знайомство з будь-яким художнім чи мистецьким твором починається з його назви. Саме вона відіграє вирішальну роль у подальшій долі твору: чи зможе назва привернути увагу читача/глядача, зацікавити його, чи зможе читач/глядач за допомогою назви вгадати події, описані чи передані у мистецькій формі, чи допоможе підтвердити або спростувати здогадки читача про основний сюжет твору.

Метою дослідження є аналіз лінгвістичних особливостей назв фільмів, а саме англомовних та німецькомовних художніх, мультиплікаційних та документальних фільмів.

    Виходячи з цього, нашим завданням є:

проаналізувати лінгвістичні особливості назв фільмів;

дослідити функціональну природу заголовків.

  Ключові слова: «фільмонім», «лінгвістичні особливості», «онім».

Заголовки фільмів служать розвиваючою функцією для продукції різних торгових марок, а саме, щоб привернути увагу потенційних споживачів і викликати бажання купити продукцію (або піти в кіно). Заголовок фільму досі служить найважливішою ідентифікаційною особливістю, яка привертає увагу людей, і знову ж, часто згадується. Фільмоніми, в яких роз’яснюються деякі суттєві особливості фільму будь-то назва місцевості або персонажу може стати важливим для деяких глядачів. Фільм – це аудіо-візуальне середовище, де глядачі спираються і звертають увагу не лише на розмовну мову, а й на те, щоб оцінити сам зміст, візуальі елементи, які з’являються на екрані, щоб показати глядачам різницю або іноземні культури.

        Назва кінофільму (інакше, фільмонім) нерозривно пов’язана і співвідноситься з поняттям заголовка. Хоча фільмоніми і заголовки мають спільні риси (вони називають об’єкт), це не означає, що вони тотожні за своєю природою, так як у кожної номінації існує своя специфічна область використання [12, с. 6]. Згідно з визначенням, запропонованим Є.В. Книш, «фільмонім – це висловлювання, що репрезентує ситуацію, змодельовану фільмом, її вербально закодованим чином» [12, с. 8].

Кожина Н.А. підтримує точку зору, частково протилежну точці зору Е. В. Книш. Дослідниця стверджує, що за своєю лінгвістичною природою фільмоніми (назви кінофільмів), навпаки, багато в чому близькі до назв творів художньої літератури. І ті, й інші є складовими частинами тексту (для художнього фільму текстом виступає сценарій і його втілення в покадровому зображенні), тобто, між назвами художньої літератури та фільмонімами не існує розмежування на особливі галузі використання [14, с. 17].

Ще одною загальною властивістю розглянутих онімів (заголовка і фільмоніма) є наявність у них зовнішнього і внутрішнього контекстів. Однак для фільмоніма зовнішнім контекстом є історико-культурне та художньо-естетичне середовище, в якій він формується і живе, а внутрішнім контекстом – сама композиція фільму, яка створює взаємодією вербальних засобів, відеорядів і музичних тем.

У розвитку перекладознавства в 20 столітті, теоретики перекладу як правило, не виявили великого інтересу до методів перекладу фільмонімів. Найбільш системний підхід був продемонстрований німецькою вченою Крістіан Норд, яка визначила шість комунікативних функцій заголовків, які повинні бути прийняті до уваги в процесі перекладу. Згідно Норд, функції заголовків поділяються на дві групи: важливі (розрізняюча функція, метатекстова та фатична функції) і додаткові (референтна, експресивна та називна функція).

1. Розрізняюча функція – досягається за рахунок використання «унікального імені, яке безпомилково ідентифікує зміст заголовку [31, с. 270].
2. Метатекстова функція – досягається за рахунок використання невербальних засобів (розташування заголовку на обкладинці книги, над статтею і т.д.)
3. Фатична функція – відноситься до «довжини і мнемонічної якості» заголовків [31, с. 274]. Використання схожих моделей заголовків або інших форм інтертекстуальності є важливим способом.
4. Референтна функція – досягається шляхом використання певних відомих референтів, з якими діляться люди різноманітних культур.
5. Експресивна функція – відноситься до виразності заголовків, досягнутих різними способами, такими як використання найвищих ступенів, за допомогою позитивних, негативних конотацій, прикметників або прислівників і т.д.
6. Називна функція – відноситься до привабливості назв. Це включає в себе спонукання глядачів дивитися той чи інший фільм. Якщо глядачеві сподобалась назва фільму, то він обов’язково перегляне його.

      Роль назви в композиції кінофільму полягає в багатофункціональності поняття фільмонім. Є.В. Книш виділяє три головних функції фільмоніма: номінативну, комунікативну і естетичну [12, с. 14-15].

     Ономастичний статус поняття фільмонім передбачає його основну і найпершу функцію – номінативну. Вона полягає в тому, що фільмонім є, перш за все, власним ім’ям. Не меншу значимість для фільмоніма має комунікативна функція, в якій йдеться мова, що в фільмонімі міститься певна інформація, яка засвоюється потенційним реципієнтом (в даному випадку, глядачем) [12, с. 14].        Комунікативна функція підрозділяється на:

– Референційну (вказує на зв’язок між сюжетом кінофільму і його назвою);

     – Інформаційно-прогностичну (дозволяє донести основну ідею кінофільму до глядача, дана функція має на увазі, що фільмонім служить таким собі натяком на події, описувані в фільмі);

     – Прагматичну (полягає у впливі фільмоніма на глядача, дозволяє йому скласти власну думку про ступінь адекватності назви кінофільму).

         Третьою функцією фільмоніма є естетична. Вона припускає, що в назві кінофільму укладено естетичне ставлення до дійсності, тобто фільмонім відображає життєво-естетичну позицію автора, його бачення і сприйняття прекрасного в житті. З цього випливає, що назва сприймається не як просте мовне повідомлення або мовний акт, а образний вислів, свого роду культурний символ, який несе в собі певну авторську філософію, його світогляд.       Фільмоніми, що служать як виразники естетичних поглядів, можуть бути усвідомлені при зіставленні.

       Згідно М. Йовановік, заголовок будь-якого твору мистецтва (в тому числі фільму) є дуже важливим. Функція заголовку – це поліпшення і полегшення комунікації. Заголовок фільму запобігає нерозумінню тексту [29, с. 213]. Заголовок, як правило, посилює «психолінгвістичне явище», де автор заголовків у процесі спілкування використовує мову відповідно до глядацьких асоціацій, навіть незважаючи на те, що асоціації вигадувались самими авторами, в надії, що глядач буде розуміти сенс.

        Виконати вище названі функції надзвичайно складно, особливо якщо врахувати складність форми заголовків і багатозначність лексичних одиниць, що входять до його складу та позбавлені в своїй ізольованій позиції необхідного контексту для зняття полісемії. Заголовок спочатку відірваний від змістовної інформації самого тексту та являє собою лише перший етап контекстуальної конкретизації значення, що не знімає ні можливості його переносу, ні розширення, ні кардинальної зміни.

        У процесі розгортання тексту та сприйняття його читачем, відбувається переосмислення значення заголовку, його конкретизація. Цей процес базується на контекстуальній реалізації значення заголовку, але є відмінним від нього тим, що відбувається, по-перше, з розривом між появою форми та її осмисленням, і, по-друге, настає не одночасно, а поетапно.

        Так як для глядача принципово важливо засвоїти семантичні трансформації заголовка для адекватного сприйняття концепту, автор іноді допомагає читачу в його роботі з розшифровки, декодування істинного значення заголовку. Іноді це досягається за допомогою наскрізного повтору (пряма авторська ілюстрація прирощення змістовного потенціалу заголовних слів за рахунок їх використання у різних контекстах). Іноді автор дає пояснення експліцитно, розміщуючи його всередині тексту.

        Однак, декількох контекстуальних реалізацій значення заголовних слів для істинного розуміння їх значення недостатньо. Повністю трансформований смисл заголовка реалізується лише у нерозривному зв’язку з уже сприйнятим та засвоєним текстом, лише ретроспективно. На виході з тексту збагачена контекстуальними реалізаціями семантична структура заголовку проходить етап генералізації – «відбувається «згортання» цієї структури до концептуального інтенсіоналу, який, на відміну від вихідного має у своєму складі новий контекстуальний компонент» [6, с. 176.]

        Форма заголовку також має визначальне значення у досягенні задуму автора донести певну інформацію до користувача. У нашому дослідженні лінгвістичних особливостей перекладу фільмонімів важливим етапом вважаємо вивчити особливості назв англомовних та німецькомовних фільмонімів на різних рівнях мовної системи: структурному, стилістичному, прагматичному. Отже, заголовок будь-якого твору мистецтва є дуже важливим. Кожен з вчених виділив низку функцій заголовка, а саме розрізняючу, метатекстову, фатичну, референтну, експресивну, називну, прагматичну, естетичну та ін.

Беручи до уваги все вище викладене, можна зробити висновок, що більшість лінгвістів сходяться в думці, що заголовок – це, перш за все, стисле вираження основної ідеї тексту, тому він і є таким важливим для перекладу.

Список використаної літератури:

1. Кныш Е. В. Лингвистический анализ наименований кинофильмов в русском языке. Дис. . к.ф.н. – Одесса, 1992. – 191 с.

2. Кныш Е. В. Наименование кинофильмов как объект ономастики // Актуальные вопросы русской ономастики: Сб.науч.тр./ Редкол.; Ю. А. Карпенко (отв.ред.), Д. С. Ищенко (зам.ред.), Л. Ф. Фомина (отв.секр.) и др. Киев, 1988. – С. 106-111.

3. Кожина Н. В. Заглавие художественного произведения: структура, функция, типология (на материале русских произведений XIX-XX веков). Дис. к.ф.н. –М., 1986. – 229 с.

4. Nord, C., 1995. Text-Functions in Translation: Titles and Headings as a Case in Point. Target, 7(2), pp. 261-284.

5. Jovanovic, Mladen. «On translating titles» Babel 36 Vol. 4 (1990). 213-22

Національний університет “Острозька академія”

ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ КАНАДСЬКОГО ВАРІАНТУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ 

Стаття присвячена опису процесам формування лексичної системи канадського варіанту англійської мови. Досліджено історію творення лексичних одиниць та соціокультурний вплив на виникнення канадизмів у певний період розвитку.

Ключові слова: варіант англійської мови, канадизми, лексичні одиниці,  лінгвістичні особливості.

 The article is dedicated to describing the processes of Canadian lexical system’s formation. The history of the lexical units’ creation and sociocultural influence on Canadianisms in the particular period of time are researched.

Key words: variant of English, Canadianisms, lexical units, linguistic peculiarities.

Абсолютний прогрес мови, як зазначають науковці, насамперед у розвитку словникового складу. Адже постійний його розвиток зумовлюється тим, що він відображає людський досвід, навколишній світ, а оскільки світ та люди змінюються, розвиваються, то і вокабуляр також розвивається.  У своїй праці “Лексика английского языка в Канаде” Л.Г. Попова  зазначає, що канадизми являють собою лексичні одиниці, які повністю належать до англійської мови в Канаді (абсолютні канадизми) або слова чи стійкі словосполучення, які відносяться до канадського варіанту англійської мови лише в якомусь одному із значень (часткові канадизми) [11, 39­­–40].

У книзі подане зіставлення канадизмів із відповідними лексичними одиницями американського та британського варіантів, розглянуто певні типи цих зіставлень та визначено вплив американізмів, бритицизмів та загальновживаних лексичних одиниць на англійську мову в Канаді.  Частково розглянуто процес доповнення, шляхом запозичення з інших мов, до лексичного складу канадського варіанту англійської мови. Дослідження канадизмів розпочалося порівняно нещодавно, в основному після Другої Світової війни, проте, щодо досліджень українською мовою, то їх надзвичайно мало [11; 2].

Вивчення лінгвістичних особливостей того чи іншого національного варіанту мови має дати відповіді на запитання не лише про те, у якому співвідношенні із іншими варіантами він є, але і про те, як сформувати його відмінність, якого ступеня він досяг, які темпи його розвитку. Таку інформацію можна отримати із словників канадської мови, наприклад, Telfer Geordie, Dictionary of Canadianisms; W.S. Avis, Dictionary of Canadisms of Historical principles; Jean–Paul Vinay, The Canadian Dictionary та ін. [20; 21].

Якщо звернутися до історії творення канадської лексичної системи, то можна відзначити, що найбільшої інтенсивності розвитку досягли процеси лексичної дивергенції за останні 165 років, коли виникла основна частина лексичних одиниць. У XVI – XVII  ст. лексичні відхилення в мові Канади були настільки не значними, що на них можна було не звертати уваги.  XVIII ст. – це період, коли дивергентні тенденції мали помітний розвиток. У наступні роки  темпи цього розвитку збільшувалися. У XIX ст. лексичних канадизмів виникло в три, а в XX ст. в чотири рази більше, ніж у XVIII. У кожному хронологічному періоді доповнення лексики в Канаді мали свої особливості, на яких варто зупинитися, на нашу думку, конкретно [14;15, 55–99].

XVI ст. – це період першого поселення англомовних емігрантів у Канаді, проте у великій  кількості вони почали прибувати лише в кінці століття. Нові умови життя потребували пристосування мови до дійсності, тому були помітні у цей період інновації в лексиці, хоча і не численні. Деякі із канадизмів  XVI  ст.  були запозичені із інших мов: аборигенної ескімоської: kayak, oomiak — ескімоський шкіряний човен,   tupek – літня палатка зі шкур, atigi – нижня сорочка із шкур, хутром всередину; французької мови —  мови більшості попередньої канадської еміграції, наприклад, cache – спеціальний склад, buff  – частина провінції Квебек [19].

Серед лексики англійського походження – слова, які мають спеціальне призначення, наприклад: sled – в британській англійській сани, а в канадській – собачі нарти, rat – в Англії пацюк, а в Канаді ондатра. Деякі канадизми позначають предмети, які в загальноанглійській мові мають інші назви, наприклад, aok – в канадській англійській penguin, buoy – floater, blackcock – partridge. У інших випадках нові лексеми створюються як стійкі словосполучення називного характеру: black fox – вид північноамериканської рижої лисиці чорної масті,  Eskimo dog – порода собак, яка використовується ескімосами для їзди, cat of mountain – рись та ін. [21; 22].

XVII ст. – це період, коли специфічний фонд лексичних канадизмів стрімко збільшився, проте все ще є нечисленним (становить лише 2% від сучасної кількості). Вперше спостерігаються запозичення із індійських мов, що доповнювали найменування канадським реаліям, наприклад: papoose – бобреня, atikameg – вид риби, quickhatch – росомаха; чи становлять міфологічні найменування, Manitou – дух, божество. Деякі індіанизми були засвоєнні в цей період англомовними мешканцями Канади із мови франкоканадців, які зав’язували контакт із індійцями раніше (caribou, toboggan, sagamite – бульйон чи суп із м’яса, риби; rogan – невелика миска чи відро із кори берези). З’являються перші англійські кальки із індійських назв: pipe of peace – трубка миру. Із французької мови в англійську мову Канади прийшло декілька лексичних одиниць: caplin – їстівна морська риба, часто використовується як наживка, capote – пальто з капюшоном; при чому деякі із них вже вважалися франкоканадизмами: sault – водопад, chaudiere – маса білої води із пінкою внизу водопада. Як і раніше були запозичення із інших мов для назв місцевих явищ  [4; 5; 23].

Крім тих тематичних груп, які були представлені канадизмами попереднього століття, з’явилися нові назви для позначення флори: rice – рослина, що нагадує рис, poplo – осика; їжі: moose nose– страва із верхньої губи та носа лося,  dried fish – копчена, в’ялена риба; знаряддя праці: crooked knife– ніж для роботи з деревом, icechisel – інструмент для різання льоду, Rochbury – різновид ножа; представників соціальних груп: people –  робочі, мисливці, blackcoat – священик, особливо католицької чи англіканської церкви; назв місцевості у зв’язку із певним видом діяльності: portage, carriage – обхід водопада, burnt country —частина лісу, знищена вогнищем;  назв водоймищ: creek — прісноводний струмок, pound — озеро. Вперше з’являються терміни: goods, returns, fort,  beaverskin, mooseskin, small furs [24].

В XVII ст. серед канадизмів з’являються декілька іменників, що є семантичним перетвореннями давніх англійських одиниць: track – тягнути човен чи баржу, shoot –  пливти в човні, raft – пливти на плоті, pitch – змінювати одне місце стоянки на інше, trade –  міняти хутра на товари. Серед вузько професіональної лексики для канадизмів були характерні: pack – пресувати хутра для відправки в тюки, rind – очищати дерево від кори.     XVIII ст. – період, коли відбувалося різке поповнення англійської мови канадизмами, кількість яких збільшилася у 8 разів у порівнянні із попереднім століттям. Із інших мов було запозичено майже в 10 разів більше лексичних одиниць, ніж раніше.

Зустрічалися запозичення із ескімоської мови. Всі ці запозичення продовжували давати найменування флори та фауни, топоніміки та термінів кулінарії. З’явилися тематичні групи канадизмів, наприклад, найменування одиниць вимірювання: arpent – міра довжини, що дорівнює 190 футам, brasse – міра довжини, що дорівнює 5,3 фута, minot – міра сипких речовин, що дорівнює 1,07 бушеля, sol – соль, грошова одиниця.  Із французької також були запозичені деякі слова, що позначають рельєф та місцевість: coteau – пагорб, marais – болото, cote – прибережна частина міста [16, 35–48].

Серед індіанізмів продовжує збільшуватися група, що позначає назви міфологічних явищ: Gitchi Manitou – божество, weetigo – злі дужи, totem – дух, покровитель сім’ї. Крім того, збільшувалася група, що позначає предмети буття та знаряддя праці: mocock – коробка із березової кори, muskimoot – мисливський мішок із певних ременів, shaganappi – столярний ніж.  Розвиток мисливського господарства сприяв появі таких канадизмів: callar, stopper, deadfall, hap, deathfall, slip.

ХІХ ст. – період, коли канадизми, що появилися, складали основну частину лексичного поповнення англійської мови (88%). До них відносяться слова із змішаним значенням: snow – вид зимового яблука, packer –  носильник, bag – шкіряний мішок, leader – собака–візник. Тематичні групи все розширюються, але з’являються і нові для позначення:

a)        родів діяльності: bronco–busting – їзда на дикому коні, fur–hunting –  ловля капканами хутряного звіра, portaging – перевіз вантажу з одної річки на іншу;

b)  політичних термінів: confederation – об’єднання в домініон Канади семи провінцій, confederationist – прихильник конфедерації;

c)   спорту: defenseman, hockeyist, rugby, puck;

d)  термінів із області освіти: trustee – учасник шкільної ради, collegiate – вид середньої школи;

e)   золотошукання: color –  сліди золота,  gold–hunter – золото шукач, washing – кількість золота, добутого за один раз;

f)    найменування посад: road–master – член муніципалітету, що відповідає за дорожнє господарство, bencher – виборчий судовий засідатель, warden – працівник компанії, що віддає землю на побудову.

Варто зазначити, що у цей період також виникали стійкі словосполучення такі як: cross road, corduroy road, bush road, road camp, railway town, railway villagе, road grader [18]. Збільшилася  і група професіоналізмів, що відносяться то тих самих родів діяльності, що і в попередніх століттях. Серед них з’являються: ice–land – укладати ліс на льоді для весняного сплаву,  sluice–fork с роздрібнення на куски гравію.  Крім того у XIX столітті активізувалася роль сленгу як джерела канадизмів.

XX ст. – період, коли до складу всього специфічного словника Канади ввійшло близько 50% лексичних одиниць. Продовжували утворюватися запозичення із ескімоської мови для позначення понять, пов’язаних із умовами життя і роботи на півночі: anorak – верхній одяг, що не промокає, ahtook – вид оленя,  uglit – узбережжя із спеціальним місцем для моржів. Серед запозичень з французької великої кількості набула група політичної лексики: creditiste – член квебектської партії соціального кредиту,  caouettiste – прихильник політики Кауета [15, 108–123].

Отже, вивчення процесів формування канадського варіанту англійської мови дозволяє зробити нам висновки, що темпи дивергенції канадської різноманітності англійської мови з кожним періодом збільшується. Специфічний лексичний фонд із появою засобів масової інформації лише поповнюється. Крім того, внутрішні комунікативні ситуації та власні потреби певного соціуму грають важливу роль у формуванні системи канадського варіанту англійської мови, так як і вплив іноземномовного середовища.

Список використаної літератури:

1. Бродович О.И. Диалектная вариантность английского языка: аспект теории. — М., 1988. — 320 с.
2. Быховец Н. Н. Лексические особености английского языка Канады. — М., 1988. — 342 с.
3.  Гаращук Л.А. Основні фонетичні та акцентуальні особливості канадського варіанта англійської мови на сучасному етапі. — Житомир: ЖДУ, 2010. — С. 88–91.
4. Жлуктенко Ю.О. Канадський варіант англійської мови та поняття канадизми / Ю.О. Жлуктенко // Питання романо–германської філології та методити викладання іноземних мов. — К.: в–во Київського університету, 1975. — С. 94–98.
5.  Жлуктенко Ю.О. Українсько–англійські міжмовні відносини. Українська мова в США і Канаді / Ю. О. Жлуктенко. — К., 1964. — C. 9.
6. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови у 80–90 рр. ХХ ст. — Київ: КДУ,  1999. — 32 с.
7. Зацний Ю.А., Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови / Ю. А. Зацний. — З., 2001. — 242 с.
8. Касаткина Т.И. О степени влияния американского английского  на английский язык Канады / Т. И. Касаткина // Вопросы лингвистики. —Ярославль, 1973. — С. 59–64.
9.  Крицберг Р.Я. Дивергенция и конвергенция региональных вариантов современного английского языка. — К.: КГЛУ, 2000. — С. 8.
   1. Олікова М.О. Соціолінгвістика: навч. посіб. — К.: ІЗМН, 1997. — 144 с.
10.   Попова Л.Г. Лексика английского языка в Канаде. — М.: Высшая школа, 1996. — 214 с.
11.  Попова Л.Г. Некоторые особенности нелитературной лексики канадского варианта современного английского языка. / Л. Г. Попова // Вопросы английской филологии и методики преподавания английского языка. — Омск, 1976. — С. 21–26.
12. Швейцер А.Д. Литературный английский язык в США, Англии. — М., 1971. — 415 с.
13.  Ярцева В.И. История английского литературного языка IX – XV веков.— М., 1985.
14. Boberg Charles. The English Language in Canada: status, history and comparative analysis. — New York: Cambridge UP, 2010. — 272p.
15. Gold E., McAlpine J. Canadian English: A linguistic reader / Elaine Gold and Janice McAlpine. — Ontario: Queens University Kingston, 2010. — 235 p.
16. Macdavid R. I. Varieties of American English. — Stanford, 1980. — 284 p.
17. New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English language. Lexicon Publications inc. — Danbury, 1993. — 1248 p.
18.  Orkin M. M. Speaking Canadian English. An informal account of the English language in Canada /  M. M. Orkin. — London: Routlege, 1971.
19.  Telfer Geordie. Dictionary of Canadianisms: How to Speak Canadian, eh! — N/a: Folklore Publishing, 2009. — 352 p.
20. The Canadian Dictionary / [ред. Ж.Вінейя].— Детройт, 1962.
21. Oxford Advanced Leaner’s Dictionary of current English. — Oxford UP, 2000. — 1600 p.
22. Canadian Slang Dictionary [Електронний ресурс] / режим доступу: http://www.coolslang.com/in/canadian/index.php
23. Janicki K. Elements of British and American English [Електронний ресурс]. — Warzsawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1977. – 137 р. — Режим доступу: http://www.scribd.com/doc/36610010
24. New Encyclopaedia Britannica [Електронний ресурс] / режим доступу: http://www.britannica.com/.