Ключові слова: мова, лінгвістика, гендерно маркована лексика, лінгвістичні відмінності.

This article considers the main aspects of gender marked vocabulary. The features of women’s language in the articles of online publications are taken into consideration that demonstrate the presence of differential signs in language, called forth by gender.

Key words: language, linguistics, gender marked vocabulary and linguistic differences.

Друга половина ХХ століття у лінгвістиці ознаменувалася черговою зміною моди на ракурс мовних явищ, оскільки з’явилися роботи, присвячені
взаємозв’язку специфіки статі та мови. Інтерес до даної проблематики не випадковий, адже задовго до цього вчені засвідчили про існування в різних мовах лексичних, морфологічних і синтаксичних відмінностей, заснованих на приналежності статі мовця, що дозволяють стверджувати наявність специфічності мови чоловіків і жінок.

Останніми десятиліттями питанням розгляду гендера з мовознавчих та літературознавчих засад займалися багато вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як Р. Лакофф, О. Єсперсен, А. Кириліна та інші.

Важливим є дослідження особливостей жіночого мовлення англомовних Інтернет-видань. Тому нами було опрацьовано 9 статей з британських газет The Guardian і The Times за вересень-лютий 2012-2013 років, написаних журналістами-жінками. У результаті дослідження було виявлено багато лінгвістичних особливостей, притаманних жіночій мові.

Працюючи над текстами представників жіночої статі, ми зауважили, що думка про обмеженість масштабів проблематики та тем у жіночих текстах не є правдивою. Дослідження показало, що журналісти-жінки пишуть на різні теми. Нами були перечитані статті про багато подій, які відбуваються у світі у сферах економіки, політики, мистецтва, бізнесу та інших. Журналістам-жінкам не є чужою жодна тема, оскільки їм вдалося висвітлити низку проблем, застосовуючи різні лексичні та стилістичні засоби. За їх допомогою автори статей привертають увагу читачів до тієї чи іншої проблеми. Опрацьовані тексти є надзвичайно цікавими та корисними, зрозумілими для представників різних професій, і в той самий час вони не є примітивними.

На морфологічному рівні було виявлено, що жінки частіше на 12% вживають дієслова. Важливим є те, що жінки на 69% більше користуються дієсловами пасивного стану ніж активного на відміну від чоловіків. Журналісти використовують пасивний час, коли важливим є те, що відбулося з певним предметом, а не хто саме це виконав. Тому у статтях, написаних жінками, можна помітити часте вживання дієслів пасивного стану.

Також на матеріалі опрацьованих нами статей була виявлено й те, що в жіночому словниковому запасі трапляється більше слів, які описують почуття, емоції, тому жінки частіше ніж чоловіки використовують дієслова, що передають сприйняття тих чи інших подій. До таких слів належать seem, sense, feel, perceive, see та ін. (див. таблицю 1). Порівнюючи отримані значення у таблиці, робимо висновок про те, що жінки емоційніші, тому схильні використовувати у 1,5 рази більшу кількість дієслів сприйняття у мовленні.

Таблиця 1

Дієслова сприйняття

У ході дослідження ми також виокремили певні особливості у мовному вираженні оцінки. У статтях журналістів-жінок часто використовується загальна позитивна лексика. Для висловлення позитивної оцінки щодо опису подій жінки вдаються до вживання прикметників майже у такій самій кількості як і чоловіки. Кількість вжитих прикметників жінками переважає лише на 2%, це дає нам змогу стверджувати про несуттєву відмінність. У статтях найчастіше для вираження позитивної оцінки були зафіксовані такі прикметники, як nice, beautiful, awesome. Також у мовленні жінок переважає на 36% кількість складних прикметників. Ми нарахували 22 складних прикметники, що становить 15,3% від загальної кількості, використаних прикметників Наприклад, у статтях нами були зафіксовані такі прикментики: single–subject, split–second, straight–shooting, loss–making, self–serve, stopping–off, Nazi–sympathising, uber–twee, smile–raising, Reynolds–sponsored, company–wide, down–to–earth, spur–of–the–moment, longstanding, crowdsourced та інші. Журналісти-жінки вдаються до вживання цих прикметників задля кращої передачі інформації та відображення емоцій. Також однією з лінгвістичних особливостей мовлення жінок є уживання більшої кількості прикметників найвищого ступеня порівняння. В опрацьованих статтях жінками було використано на 24% більше прикметників  такого типу, що становить 17 % від усіх прикметників.

Нами було зазначено, що характерною рисою жіночого мовлення є часте уживання прислівників, найчастіше у текстах жінок зустрічалися такі прислівники: really, especially, absolutely. Прислівники зазвичай вжиті для підсилення прикметника або ж для надання емфатичності висловлюванню.

Отримані дані у ході дослідження підтверджують той факт, що у мовленні жінок використовується більше інтенсифікаторів, що належать до нейтральної лексики: so, too, very. Нами було досліджено, що жінки використовують майже удвічі більше інтенсифікаторів, оскільки вони сприймають світ за допомогою емоцій і відтворюють його, використовуючи різні засоби, які підсилюють позитивні або негативні явища.

На синтаксичному рівні було визначено, що характерним для жіночого мовлення є використання складніших синтаксичних конструкції, оскільки журналісти-жінки вживають складні речення на 16% більше. У текстах жінок також можна помітити багато речень, ускладнених однорідними членами та іншими засобами.  Для жінок характерним є використання різних вставних слів та конструкцій, серед яких найчастіше можна помітити hankfully, meanwhile, however, therefore. Вони служать для з’єднання частин тексту та для логічної передачі інформації.

У ході дослідження було з’ясовано, що для мовлення жінок характерним є використання варваризмів, кількість яких на 48% перевищує аналогічну кількість у статтях, написаних журналістами-чоловіками. Ця група лексики є більш характерною для текстів журналістів-жінок, адже вони використовують її для передачі вражень та опису. Запозичена лексема звучить набагато колоритніше та цікавіше, тому для створення певного образу або зацікавлення читачів вони її використовують.

Щодо використання стилістично забарвленої лексики для вираження сильних негативних емоцій, у текстах жінок не було зафіксоване уживання вульгаризмів. Це свідчить про те, що для мовлення жінок вульгаризми не є типовими. Журналісти вдавалися лише до використання прикметників з негативною  конотацією для позначення неприємних емоцій та для опису страшних фактів.

Таким чином, лексико-стилістичні засоби мають гендерну маркованість і характеризують відображуване в статтях мовлення жіночої статі. Для мовлення журналістів-жінок притаманним є чіткий та логічний виклад інформації на різні теми. Типовою рисою жіночого мовлення в сучасних текстах Інтернет-видань є частіше вживання дієслів, з яких велика кількість дієслів пасивного. Також жіночому мовленню притаманна більша кількість дієслів сприйняття. Жінки вживають часто прикметники, серед яких переважають складні і прикметники найвищого ступеня порівняння. Також для мовлення жінок притаманна велика кількість інтенсифікаторів, вставних слів, конструкцій та іноземних слів. Щодо вульгаризмів, то вони не є притаманними для мовлення журналістів-жінок. Типовою стилістичною характеристикою жіночого мовлення журналістів є тенденція до побудови складних речень, більша частина яких належить до складнопідрядних.

Список використаної літератури

1. Jespersen Otto Language: its Nature, Development and Origin. – London: Allen & Unwin, 1922. – 448 p.
2. Lakoff Robin Language and Woman’s Place. – Cambridge: Cambridge University Press, 1975. – 80 p.
3. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру у англомовному дискурсі / А. П. Мартинюк. – К. : Константа, 2004. – 292 с.
4. Кирилина А. В. О применении понятия гендер в русскоязычном лингвистическом описании / А. В. Кирилина // Филологические науки. – 2000. – №3. – С. 18–27.
5. Кирилина А. В. Развитие гендерных исследований в лингвистике / А. В. Кирилина // Филологические науки. – 2003. – №5. – С. 51–56.

An article is devoted to the research of the influence of censorship on the professional activity of English and Ukrainian periodicals’ representatives.

Актуальність теми визначається загальним спрямуванням сучасної науки та встановленням особливостей мовної й мовленнєвої поведінки людини взагалі, та її гендерних особливостей, відображених в різних типах дискурсу. Розбіжності у мисленні представників різних статей та національностей, що відображається й у їх науковій діяльності є нагальним питанням у сучасному соціумі. Відповідно, мовлення людей є віддзеркаленням того,що вони породжують, у нашому випадку – публіцистичні тексти, які постійно контролюються цензурою.
Предметом дослідження є особливості та відмінності комунікативної поведінки чоловіків і жінок різних національностей, відображені на сторінках мас-медіа та вплив цензури на діяльність представників ЗМІ а об’єктом – статті чоловіків та жінок у сучасних журналах та газетах.
Метою дослідження є виявлення й систематизація особливостей впливу цензури на комунікативну поведінку чоловіків і жінок у ситуаціях неформального міжгендерного спілкування, представлених в сучасних англомовних та україномовних журналах та газетах.
У статті застосовано такий метод дослідження як контент-аналіз, а також методи контекстуального, компонентного, кількісного та статистичного аналізу, що дають змогу аналізувати лексично-стилістичні особливості писемного мовлення чоловіків та жінок
Aмepикaнcькi дocлiдники George Gerbner and Percy H. Tannenbaum poзглядaють тepмiн «цeнзуpa» як нaбip oбмeжeнь, якими кopиcтуєтьcя нapoд [2]. Aлe ключoвим в цьoму cлoвi є визнaчeння – caмooбмeжeння. Цe caмooбмeжeння жуpнaлicтiв, пиcьмeнникiв, peдaктopiв aбo iншиx пpaцiвникiв пpecи, зaвдaнням якиx є увaжнo дocлiдити «виxiдний пpoдукт», виxoдячи з нaцioнaльниx, мopaльниx, peлiгiйниx ocoбливocтeй. A цe cпpичиняє тaк звaну «мopaльну xвopoбу». Вчeнi, дocлiджуючи цю пpoблeму, пpoвeли eкcпepимeнт, щo cклaдaвcя з тpьox фaз – в Нью Йopку, Чикaгo тa Лoc Aнджeлeci, здiйcнили кoнтeнт – aнaлiз у вcix мac мeдia, дocлiджувaли фaйли тa дoкумeнти, cтeжaчи зa пpoцecoм нaпиcaння тa oпублiкувaння cтaтeй, звepтaючи ocoбливу увaгу нa пpoцec «пiдбиpaння пpaвильнoї iнфopмaцiї» [2].
Згiднo з нeзaлeжниx виcлoвiв aмepикaнcькиx жуpнaлicтiв, oпублiкoвaниx в вiдoмoму пepioдичнoму видaннi “ San FranZiskGo”, цeнзуpa є нeгaтивним явищeм, ocкiльки є oбмeжeнням iндивiдуaльниx думок.
Paзoм з тим, в iншиx пepioдичниx видaнняx з’являютьcя cтaттi, пpo вaжливicть тa пepeвaги цeнзуpи в ЗМI. Тaк, Ashwini Ambekar зaпeвняє, щo cупepeчки щoдo цeнзуpи в мac мeдia нiкoли нe пpипинятьcя. Пoшиpeння iнфopмaцiї чepeз ЗМI є нeгaйним, тoму мoжe мaти дaлeкocяжнi наслідки
Нами було проаналізовано періодичні видання “ San FranZiskGo” за 2011 рік. В xoдi eкcпepимeнту, cepeд мaтepiaлiв нe булo виявлeнo жoдниx iмeн чи нaзв opгaнiзaцiй, лишe публiчнi зaпиcи, якi нiкoли i нiщo нe iдeнтифiкувaли. Тoбтo, пpoвoдитьcя уникнeння кoнкpeтики, дaєтьcя лишe 30% oтpимaнoї iнфopмaцiї. Cтpax пepeд уpядoм, нa думку вчeниx, є гoлoвнoю пpичинoю icнувaння цензури [1].
Виявлено, що poбoтa пpecи бeз цeнзуpи тa жopcткoгo кoнтpoлю нeмoжливa [3]. Нa думку влacникa New York Times, пoтpiбeн cвiй влacний cтиль тa жopcткий вiдбip уciєї зiбpaнoї iнфopмaцiї. “Cutting out the “flabby or redundant prose in longer pieces” the reduction would make for a better paper”, – зaпeвняє Sulzberg.
Oтжe, ЗМI вiдiгpaють вaжливу poль в життi cуcпiльcтвa, тoму нaд ними здiйcнюють жopcткий кoнтpoль. Вчeнi дocлiджують цeнзуpу в мac мeдia, пpoвoдячи eкcпepимeнти, oпитувaння жуpнaлicтiв тa aнaлiз їx влacниx iнтepв’ю. Зa дaними циx дocлiджeнь, булo виявлeнo, щo бiльшicть пpaцiвникiв ЗМI здiйcнюють caмoкoнтpoль, виxoдячи з влacниx eтичниx пepeкoнaнь тa кepуючиcь пoтpeбaми cпoживaчiв. Oднaк, дeякi пpaцiвники ЗМI тa вчeнi, щo дocлiджувaли цe питaння cпpиймaють цeнзуpу як утиcк їx «cвoбoди cлoвa».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Coкoлoв A. В. Пoнятиe o coциaльнoй кoмунникaции. Oбыдeнoe и нaучнoe пoнимaниe кoмунникaции / Coкoлoв A. В. Oбщaя тeopия coциaльнoй кoмунникaции: Учeб. Пocoбиe. – CПб. : Миxaйлoв, 2002. – 460 c.
2. Coates J. Women, Men and Language: A Sociolinguistic Account of Sex Differences in Language. – NY: Longman, 1986. – 323 p.
3. Helga Kotthoff,Ruth Wodak .Communicating. Gender in context, 1994. – 45-56 c.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, лінгвістика, структура.

The task of the article is to trace the origins and development of lexical–semantic field in linguistics; the description of the meaning of the word “fire” in English.

Key words: lexical-semantic field, linguistics, structure.

Про закономірності семантичних зв’язків між мовними одиницями і системний характер лексики писали наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття (Г. Ібсен,  Р. Мейер, О. Потебня, М. Покровський та ін.). “Поле” як лінгвістичне явище перебуває в центрі уваги мовознавців протягом останніх десятиліть. Лінгвіст Й. Трір [1] став основоположником теорії про системний характер мови, розробивши нові принципи системного аналізу лексики та використавши y своїх дослідженнях фактичний матеріал.

Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень, що полягають у вивченні історії розвитку лексико-семантичного поля та опис значення лексеми “вогонь”в англійській мові.

Метою публікації є реконструкція поняттєвої категорії  “вогонь” шляхом аналізу значень слів, які утворюють ЛСП, а також у застосуванні цієї моделі для пояснення ряду семантичних явищ, що відстежуються в аналізованій лексичній групі.

Об’єктом роботи є іменники сучасної англійської мови, значення яких можуть утворювати поняттєву категорію “вогонь”.

Предметом публікації виступає лексико-семантичне поле (ЛСП) іменника “вогонь”, що дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.

Мовознавець Л. Вейсгербер [2] розвивав теорію поля як систему, законом розвитку якої вважав закон органічного виокремлення з цілого. Вчений приділяє увагу словесним полям, досліджуючи безпосередньо значення слів. Намагаючись створити поле, Л.Вейсгербер виходив із головного слова, яке вивчаючи диференціальні ознаки значень cлів у полі, допомогло сформулювати основи компонентного аналізу. Вивчення лінгвістичних пoлів продовжили Г.Іпсен, В.Порциг, Ф.Філін та В.Кодухов.

Мовознавець Г.Іпсен вперше вжив термін ”смислове поле” щодо групи слів-назв металів у східних мовах. Він вважав, що одну семантичну групу утворюють тільки ті споріднені за змістом слова, які однаково оформлені, тобто завдяки смисловій близькості отримали однакове морфологічне оформлення [2].

Науковцем В. Порцігом при розгляді “семантичного поля” на перший план були висунуті слова як самостійні мовні одиниці та основні зв’язки їх значень, що проявилися у словосполученнях та словах.  Дослідник намагався виокремити зв’язки, що закладені в самих значеннях слів: “Його поля – прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб’єкта чи об’єкта або прикметника й іменника” [3, с. 192]. При цьому домінуючими стали слова, здатні виражати ознаки та виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники. Отже, науковець довів, що лише дієслово та прикметник може бути ядерним елементом семантичного поля. Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, що сполучаються з ядерним. Таким чином, “семантичне поле” В. Порціга ґрунтується на валентних властивостях слів та є синтагматичним утворенням.

Одна з точок зору на розподіл лексики за семантичними полями була запропонована Р.Мейєром. Лінгвіст виділяє три типи семантичних полів:

1) природні (назви дерев, тварин, частин тіла та ін.),

2) штучні (назви військових звань, складові частини механізмів та in.),

3) напівштучні (термінологія мисливців і рибалок, етичні понятгя та iн. [1, с. 105].

Семантичний клас він визначає як впорядкованість певного числа виражень з тієї чи іншої точки зору, тобто з позиції якої-небудь однієї семантичної ознаки, яку автор називає диференціюючим фактором.

Сам термін “семантичне поле” на сьогодні все частіше замінюється більш вузькими лінгвістичними термінами: лексичне поле, синонімічний ряд, лексико-семантичне поле та інші. Кожен з цих термінів більш чітко визначається як тип лексичних одиниць, що входять в поле так і види зв’язку між ними. Лексико-семантичні поля характеризуються зв’язком слів або їх окремих значень, системним характером цих зв’язків, що забезпечує безперервність смислового простору. Кожне поле – це своєрідна мозаїка слів, де кожне окреме слово має певне місце в лексико-семантичному просторі. Ця мозаїка не збігається в різних мовах, бо кожна мова по-своєму членує об’єктивний світ. Національна специфіка лексико-семантичних полів виявляється в кількості наявних у полі слів і в характері опозиції між компонентами поля.

Вогонь має непересічне значення у безпосередньо чуттєвому прийнятті людиною світу, його джерела та вияви відіграють виняткову роль у житті людини, виступаючи як складник і природного, і культурного довкілля  людини, як складова найрізноманітніших технологій, спрямованих на підтримання й забезпечення життєдіяльності людини. Усе це так або інакше знаходить своє відображення в семантиці мовних одиниць, зокрема, тих, що виражають ключові лінгвокультурні концепти. Цим, у свою чергу,  пояснюється і смислопороджувальний потенціал відповідної лексики, її потужна смислова зарядженість: семантика вогню функціонує в ролі внутрішньої форми як виразник широкого спектру похідних значень, пов’язаних із живою та неживою природою, із духом і тілом людини, із ключовими концептами матеріальної й духовної культури [4, с. 6]. Низку наукових праць останнім часом присвячено аналізу лексико-семантичних груп, які є вербалізаторами концепту fire. Серед молодих дослідників у цьому напрямі виділяються розвідки Д. Д. Хайруліної, І. І. Іллів-Паска, Л.В. Педченко, К.С. Верхотурової, В.В.Литвинової. Так, мовознавець Д. Д. Хайруліна у ряді публікацій виділила основні та додаткові ознаки лексеми fire, на основі тлумачних та лексикографічних джерел, проаналізувала специфічні особливості реалізації концепту fire [5, с. 84].

Діахронічне вивчення семантики клю­чової лексеми fire показує її належ­ність до лексики англійської мови: в давньоанглійській були відомі “fyr” “вогонь” і “fyran” “різати, відрізати, рубати” [6, с. 141].

“Словник сучасної англійської мови” видавництва Лонгман виділяє основне значення лексеми fire як іменника (у цій же словниковій статті наводяться також сталі неідіоматичні та ідіоматичні словосполучення, де даний іменник виступає власне в цьому та інших, похідних значеннях):

1. Полум’я, що знищує різні речі (start a fire, put out a fire, fight a fire, a fire breaks out, forest fire, brush fire, house fire);

2. Вогонь для опалення/приготування їжі, вогнище (by the fire/in front of the fire, a camp fire, make/build/start/light a fire);

3. Обладнання для опалення (turn the fire on/off, turn the fire up/down);

4. Стрілянина, вогонь з вогнепальної зброї (enemy fire, be in the line of fire);

5. Напад/сувора критика (be/come under fire);

6. Дуже сильні емоції, що не дозволяють думати ні про що інше (the fire of religious fanaticism);

7. Сильне бажання досягти чогось (fire in your belly);

8. Дуже болісні відчуття від пораненої чи хворої частини тіла (be on fire);

9. (анг. розм.) Про вчинок, який змушує ледачу людину розпочати роботу (light a fire under smb);

10. Про дуже складні й небезпечні для людини дії (go through fire and water);

11. У релігійному окресленні пекла (fire and brimstone) [7, с. 597].

Крім того, у словнику наводяться фраземи з цією лексемою, які описуються у складі інших словникових статей: add fuel to the fire “підливати масла у вогонь” [7, с. 17], fight fire with fire “використовувати в боротьбі з ворогом його ж методи” [7, с. 589], get on like a house on fire “швидко і легко просуватися вперед, швидко поширюватись, робити великі успіхи,” [7, с. 790], hang fire “зволікати, вичікувати” [7, с. 736], play with fire “гратися з вогнем” [7, с. 1251], set the world on fire “зробити щось незвичайне, дістати місяць з неба” [7, с. 1905], there is no smoke without fire “диму без вогню не буває” [7, с. 1562].

Дослідниця Д. Д. Хайруліна в розвідці “Концепт “вогонь” в англійській і татарській мовній свідомості (з досвіду проведення асоціативного експерименту)” виділила додаткові ознаки лексеми fire, не відзначені в тлумачних словниках: 1) корисний інструмент людської діяльності: source of heat and light, means of cooking, essential; 2) амбівалентне явище: friend and evil of a man, more of a taker than of a giver, good when under control; 3) магічно-релігійна сила, ознака божественного впливу: God, the gift of the world, magical; 4) нове життя: new life, changes, destiny; 6) чоловіче начало: masculine; 7) мученицво, біль: survival, hell, pain, agony, fever; 8) домашній затишок: comfort, warm, cosy, romantic; 9) центр, сімейне коло: family, campfire, bonfire; 10) свято, веселощі: fireworks, fun, barbeque, Christmas [5, с. 84].

Як вказував Г.В. Колшанський, сутність процесу номінації не в тому, що мовний знак позначає річ, а у тому, що він репрезентує деяку абстракцію як результат пізнавальної діяльності [8, с.36]. Враховуючи, що номінуватися можуть не лише предмети, а й явища та ситуації, очевидним стає той факт, що у процесах номінації задіяні не лише окремі слова, а й сполучення слів, словосполучення і навіть речення. При такому підході синтаксичні форми (словосполучення, речення), не дивлячись на їх роздільно-оформленість, дорівнюються до слова, яке має певну специфіку та реалізує семи аналітично. Тобто синонімічний ряд лексеми “fire” включає слова, що частково або повні­стю співпадають за концептуальним зна­ченням, але різняться своїми конота­ціями, сферою вживання, поєднанням, відтінками концептуального значення.

Таким чином, спостереження підтверджують те непересічне значення, що його вогонь має в житті людини, супроводжуючи її впродовж усього життя в різних сферах її діяльності, причому не лише як фізико-хімічне явище, а і як відображення цього явища в мові, котре відіграє тут важливу роль знаряддя позначення і вираження різних явищ і об’єктів у дуже різний спосіб пов’язаних із вогнем.

Список літератури:

1. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. –  Ч.: УТА, 2000.  – 196 с.
2. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексикосемантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. – К., 1987.- 215с.
3. Черная А. И. Фразер-семантическое поле и фразеологический синонімічний ряд // Фразеологическая система английского язика: Межвузовский сборник научних трудов. – Челябинск, 1985.- 209 с.
4. Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (гніздовий підхід): Монографія. – К.: Либідь, 2003. – 341 с.
5. Хайруллина Д. Д. Концепт “oгонь” в английском и татарском языковом сознании (из опыта проведения ассоциативного экспе­римента) // Вестн. Челяб. гос. ун.-та.-  2009. – № 17 (155). – Филология. Искусствоведение. – Вып. 32. – С. 81–85.
6. Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений: иллюзии и парадоксы в лек­сике и семантике. – М.: Высш. шк., 1989. – 200 с.
7. Longman Dictionary of Contemporary English. Pearson Education Limited. – 2003. – 572p.
8. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е. С. Кубрякова. – М.: Наука. – 115 с.