КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНОСИСТЕМИ БІАТЛОНУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ОСОБЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ПІДМОВИ СПОРТУ

У статті йдеться про ключові концептуальні та семантичні особливості біатлонних термінів у складі терміносистеми спорту сучасної англійської мови .

Ключові слова: біатлон, концепт, лексико-семантичне поле, термін, термінологія, термінологічна одиниця.

The article deals with the key conceptual and semantic features of biathlon terms that comprise an integral part of sport terminology system of modern English language.

Key words: biathlon, concept, lexics-semantics field, term, terminology, terminology unit.   

         Проведення комплексних досліджень термінологічної лексики біатлону є досить перспективними у зв’язку з посиленням інтересу до сфери спорту загалом, та біатлону зокрема. Терміни біатлону сучасної англійської мови утворюють розгалужену терміносистему, яка є досить молодою в порівнянні з іншими терміносистемами спорту Недостатній рівень дослідження біатлонних термінів у обраній терміносистемі спонукає до детальнішого вивчення концептуального наповнення апарату цієї терміносистеми, кращої диференціації семантично близьких терміносполук та ретельнішого аналізу системних зв’язків між лексичними одиницями, що і зумовлює актуальність та доцільність наукового дослідження на цю тему. Об’єктом дослідження є термінолексика біатлону англійської мови як особлива складова терміносистеми спорту. Предмет дослідження: особливості термінологічних одиниць біатлону, що впливають на їхні понятійно-семантичні відношення і визначають їхню приналежність до певних концептів.

Дослідженню питань спортивної термінології присвятили свої наукові праці українські вчені І. Янків, В. Осінчук, Л. Бардіна, Н. Назаренко, О.  Боровська, Н. Юрко, О. Матвіяс та ін. До зарубіжних науковців, що досліджували цю проблему належать: З. Буляж, Д. Вуковіц, Р. Попов, А.  Рилов, А. Рум, У. Свінкс, Ф. Суслов, Д. Тишлер, Є.  Птушкіна, І.  Юрковський та ін. Незважаючи на певну кількість доступної літератури, що стосується обраної теми, термінологічні одиниці цієї терміносистеми не було систематизовано та проаналізовано з огляду на їх концептуальну та семантичну складову.

Вивчення концептуальних та семантичних особливостей певної галузевої підмови є важливим критерієм вивчення самих мовних одиниць для проведення подальшого аналізу термінів, удосконалення їх перекладу та формування загального уявлення про термінологічну мережу.       Терміносистема біатлону – це складна система пов’язаних між собою термінів, які знаходяться у різнорівневих зв’язках та відношеннях, що надають терміносистемі особливостей, її розгалуженість, рівень розвитку та наповненості. Ця терміносистема є достатньо добре сформованою і у той же час відкритою, оскільки характеризується мобільністю, розвитком та постійними змінами. У термінології біатлону більшість термінів іншомовного походження, хоча паралельно з популяризацією цього виду спорту розростається і відповідний прошарок лексики в українській мові – запозичуються і закріплюються у постійному вжитку іноземні та виокремлюються власне українські терміни, з’являються біатлонні сленг і жаргон.

У наших інших наукових розвідках завдяки корпусно-базованому підходу до вивчення термінології біатлону і використанню напрацювань комп’ютерної лінгвістики, наша вибірка термінів збільшилася від 400 до 511 лексичних одиниць. Також, у порівнянні з результатами вибірки підготовленої вручну та з програмою AntConc, поділ на концепти і підконцепти у межах досліджуваної терміносистеми був.

Маючи у своєму розпорядженні розгалужену ієрархією термінів біатлону [4], можна переходити до аналізу концептуальних та структурних характеристик досліджуваної терміносистеми. Як можна побачити у таблиці ієрархії терміносистеми біатлону (див. табл. 1), найбільшим лексико-семантичним полем (далі ЛСП) є концепт EQUIPMENT, що нараховує 160 лексичних одиниць (ЛО) і це становить 31.3% від загальної кількості термінів вибірки. Сюди відносяться термінологічні одиниці, які позначають біатлонний спортінвентар як-от лижі та кріплення, гвинтівки та їхні складові частини, патрони, інше обладнання необхідне приміром на стрільбі чи на трасі під час проведення гонки (step-in binding, gliding wax, spike (of the pole), basket, goggles, gloves, small-bore rifle, adjustable front sight, breechblock, bolt handle/lever, breechblock, prone targets, shooting lane, electric start signal, kilometer sign та ін.). У межах цього концепту було виокремлено такі підконцепти: a. Skis/Poles, b. Outfit Details, c. Gun/Rounds, d. Other Equipment on Shooting та e. Other Appurtenances.

Таблиця 1

Ієрархія терміносистеми біатлону

Другим за наповненістю є концепт PROCESSES/ACTIVITIES, що об’єднує номени, які переважно характеризують техніки катання на лижах, особливості проходження дистанції та різноманітні дії і процеси. Цей концепт складається з трьох підконцептів: a. Skiing Techniques, b. Shooting і c. Race та налічує 125 ЛО, що становить 24.4%. Розглянемо такі приклади: skating technique, free technique, gliding step, side-stepping, herringbone, shooting range procedure, prone shooting, standing position, clicks, cross-firing, loading of the rifle, unloading of ammunition, release impulse, high-intensity skiing, drafting, cancellation of the race, disqualification, course homologation та ін.

На третьому місці знаходиться концепт INDEXES/NOTIONS, який описує загальні показники щодо стану траси і спортсменів, а також характеристики процесу стрільби. Тут виділяємо такі 4 семантичних мікрополя: a. Course, b. Shooting, c. General Notions і d. Sportsmen-Related Characteristics, що нараховує 118 ЛО – 23% від усіх термінів. Наприклад, height difference, minimum gradient, trajectory, wind speed, shooting range time, start number, start-list time, muzzle velocity, heart rate, velocity, breathing frequency та ін.

Наступним концептом у нашій терміносистемі є COURSE, до складу якої входить 31 ЛО – 6% від вибірки. Всередині цього порівняно невеликого ЛСП, що містить терміни для характеристики траси або на позначення її ділянок, виділяємо підкатегорії a. Areas і b. Route (9). Приміром, ski course, packed track, snow-covered terrain, finish line, feeding station, control point, steep section, uphill section і uphill traverse і т. п.

П’ятим за величиною є концепт PEOPLE, який об’єднує терміни на позначення спортсменів, організаторів змагань і глядачів і поділяється на такі категорії: a. Competitors, b. Organizers і c. Audience. Відсоткове співвідношення щодо усієї терміносистеми становить 5.8%, це 30 ЛО. Візьмемо до уваги такі терміни: participant, athlete, winner, cross-country racer, shooter, skier, finish line steward, competition armourer, exchange zone pre-caller, chief of the course, coach, viewers і ін.

Наступною категорією нашої ієрархії є COMPETITION, що охоплює лексеми на позначення видів біатлону, різновидів біатлонних дисциплін і чемпіонатів. Концепт поділяється на 3 підконцепти: a. Types of Biathlon, b. Biathlon Events і c. Championships; всього вміщує 26 понять і це складає 5%. Для прикладу назвемо biathlon individual, biathlon mass start, biathlon pursuit, biathlon sprint, Olympic Games, World Cup, summer biathlon, paintball biathlon, rollerblade biathlon, duathlon і т. п.

На сьомій позиції за чисельністю термінів розташовується концепт SPORT всього з 12 ЛО і часткою 2.3%. Виокремлено 2 категорії a. Winter Sports і b. Other. Терміни: biathlon, skiing, alpine skiing, ski cross, giant slalom (GS), parallel slalom, downhill slalom, pentathlon, Nordic skiing та ін.

Найменшою термінологічною ланкою нашої ієрархії є ЛСП ORGANIZATIONS, що вміщує назви різних організацій – переважно абревіатури. До складу концепту входить лише 9 ЛО, що становить лише 1.7% від загальної сукупності термінів. Наприклад, International Biathlon Union (IBU), International Ski Federation (FIS), Ski Racing Suppliers (SRC), Union Internationale de Pentathlon Moderne et Biathlon (UIPMB), Biathlon Association, Ski Club.

У результаті укладання ручної вибірки термінів з доступних нашій увазі джерел та вибірки частотних термінів текстового корпусу [3] з допомогою програми AntConc, а також здійснення спроби категоризації термінів, можна дійти до висновку, що чималий пласт термінології біатлону залишається суміжним, оскільки як самостійний, так і комп’ютерний відбір термінів з допомогою програми AntConc базувався на спільних бібліографічних джерелах. Тим не менше, варто зазначити, що попередній схематичний поділ концептів зазнав видозмін у процесі категоризації термінів. Наприклад, виникла потреба виокремити новий концепт SPORT, що хоча є гіперонімом до ключового терміна нашого дослідження biathlon, але наочно демонструє його місце у термінології спорту (належність до концепту-мікрополя WINTER SPORTS). На додачу, деякі терміни на кшталт pentathlon, skiing, Nordic skiing, alpine skiing, ski cross, giant slalom (GS) (та його підвиди super combined, super-G, parallel slalom, downhill slalom і super giant slalom) хоча і мають низку спільних ознак з біатлоном, але все ж не належать до його підвидів, оскільки є самостійними спортивними дисциплінами. Концепт ЗАГАЛЬНІ НАЙМЕНУВАННЯ був розподілений по новоутворених категоріях, переважно до найчисельнішого концепту EQUIPMENT, підконцепту a. SKIS/POLES або e. OTHER APPURTENANCES; до INDEXES/NOTIONS, підконцептів a. COURSE, c. GENERAL NOTIONS чи d. SPORTSMEN-RELATED CHARACTERISTICS; до PROCESSES/ACTIVITIES підконцепту c. RACE тощо. Концепт СТРІЛЬБИЩЕ у поглибленій класифікації частково був розмежований до категорії EQUIPMENT, підконцептів c. GUN/ROUNDS, d. OTHER EQUIPMENT ON SHOOTING і e. OTHER APPURTENANCES; до категорії PROCESSES/ACTIVITIES підконцепту b. SHOOTING; а також до категорії INDEXES/NOTIONS підконцепту b. SHOOTING.

Цікавим відкриттям нашого дослідження стало те, що попри той факт, що терміни здебільшого є моносемантичними у межах однієї терміносистеми [2] у нашій мережі термінів було виявлено приклади полісемантичності, а отже належності терміна різним концептам водночас. Наприклад, термін butt у біатлонній лексиці може мати такі значення:

1)  затвор (the thick end of a rifle (gun) handle) [1];

2) стрільбище (shooting range).

Відповідно до першого значення вищезгаданий термін класифікуємо до концепту EQUIPMENT, підконцепту – GUN/ROUNDS. Зважаючи на іншу дефініцію, номен butt належатиме концепту PROCESSES/ACTIVITIES, підконцепту – SHOOTING. Однак необхідно також зважати на стилі мовлення і сфери вживання термінів, оскільки наш приклад у значенні стрільбище вживається виключно у неофіційному стилі. Тобто цей термін є прийнятним у повсякденному спілкуванні і може вживатися наприклад вболівальниками біатлону на онлайн-форумах, у різних обговореннях чи інтерв’ю, що носять неофіційний характер, але не допускається для наукового чи ділового стилю. Також заслуговує уваги таке явище як варіативність  термінологічних одиниць, тобто існування паралельно вживаних форм, що  ідентифікують один і той самий термін. У нашому контексті доречним буде і термін «синонімія». Наприклад, лексичні варіанти spare rounds, spare ammunition і spare cartridges, що у перекладі означають «запасні/резервні патрони»; bolt handle і bolt lever – «рукоятку затвору»; arm sling і arm loop – «плечовий ремінь»; bore, calibre (caliber) і gauge (gage) – «калібр»; start(ing) time і start-list time – «стартовий інтервал»; relay exchange, hand-over і switchover – «передача естафети» та багато інших. У терміносистемі біатлону було виявлено випадки існування альтернатив написання термінологічних одиниць, що найчастіше були зумовлені особливостями морфології англійської мови або ж відмінностями між британською та американською англійською. Розглянемо такі приклади: foresight і fore sight – «приціл, мушка», step in binding і step-in binding – «кріплення з автоматичною засувкою», penalty loop і penalty lap – «штрафне коло» і т. д. [1].

Подібні приклади наочно демонструють доцільність укладання категоріального апарату будь-якої терміносистеми. Це сприятиме кращому розумінню взаємозв’язків лексичних елементів, сфери їх використання та потенційної можливості утворення нових термінів на основі існуючих понять.

Таким чином, концептуальна карта наповнення термінології біатлону є невід’ємною складовою терміносистеми спорту зі своїми характерними особливостями. Завдяки різносторонньому підходу до класифікації номенів було підтверджено імовірну полісемантичність та варіативність окремих термінологічних одиниць. ЛСП «BIATHLON» є достатньо рухливою мовною підсистемою, яка постійно поповнюється великою кількістю термінологічних одиниць, однак потребує подальших розвідок у даному напрямку, зокрема детальнішого вивчення і систематизації у лексикографічних джерелах.

Література:

1. Англо-русский общий терминологический глоссарий спортивных терминов: Библиотека «Сочи 2014» Оргкомитет “Сочи-14”. – Москва, 2012. – 1050с.
2. Кошкина Е. А. Педагогическая терминология как объект междисциплинарного исследования// Вестник Томского государственного университета. – – № 339. – С.155-160.
3. Термінологічний менеджмент. Корпус текстів СПОРТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.oa.edu.ua/mod/data/view.php?id=3650. – Назва з екрана.
4. Термінологічний менеджмент. СПОРТ. Ієрархія категорій термінології BIATHLON (BT) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.oa.edu.ua/mod/wiki/view.php?id=5838. – Назва з екрана.
5. American Heritage® Dictionary of the English Language, Fifth Edition. (2011).

Стаття містить короткий огляд теорій лексико-семантичного поля на сучасному етапі розвитку лінгвістики. На базі фактичного матеріалу розглянуто питання особливостей організації та опису лексико-семантичного поля, виділено структуру та основні типи лексико-семантичного поля.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, лексичне значення слова, семантична структура поля, семантика, парадигматика.

The article provides a brief overview of lexical-semantic fields theories in the current development of linguistics. On the basis of factual material considered features of organization and description of lexical-semantic fields marked structure and main types of lexical-semantic field.

Key words: lexical-semantic field, lexical meaning, semantic field structure, semantics, paradigmatics.

Мeтою дocлiджeння є особливості організації та опису лексико-семантичного поля, рoзгляд тa aнaлiз мoжливих вaрiaнтів лексико-семантичного поля (далі – ЛСП) – термін, який застосовується в лінгвістиці найчастіше для позначення сукупності мовних одиниць, об’єднаних якимись загальними (інтегральними) лексико-семантичними ознаками.

Спочатку в ролі таких лексичних одиниць розглядали слова, але пізніше в лінгвістичних працях зявилися описи семантичних полів словосполучень [2, с.48-56]. ЛСП досліджували такі вчені як О.О.Бондарко, Л.М.Васильєв, В.Г.Гак, В.Р.Звєгінцев, І.Н.Кобозєва, І.В.Чумак-Жунь.

Проаналізувавши визначення ЛСП у працях провідних лінгвістів, можна виділити такі основні його властивості:

1)    Воно є інтуїтивно зрозумілим носію мови;

2)    Є психологічною реальністю для носія мови

3)    Є автономним і може бути виокремлено як самостійна підсистема мови;

4)    Одиниці поля позначені наявністю системних семантичних відношень;

5)    Кожне семантичне поле пов’язане з іншими семантичними полями мови і в сукупності з ними утворює мовну систему.

Підгрунтям до теорії ЛСП є уявлення про існування в мові деяких семантичних груп і про можливість входження мовних одиниць до однієї або кількох груп. Зокрема, словниковий склад мови може бути представлений як набір окремих груп слів, об’єднаних різними відношеннями: синонімічними та антонімічними.

Можливість подання лексики у вигляді обєднання багатьох окремих систем слів уперше розглядалось в лінгвістичних працях 19 ст. Перші спроби виділення семантичних полів було зроблено при створенні ідеографічних словників ( або тезаурусів). Термін «семантичне поле» було введено Г.Іпсеном та Й.Тріром. Таке уявлення про лексичну систему є у першу чергу, лінгвістичною гіпотезою, а не аксіомою, тому воно часто використовується як метод проведення мовного дослідження, а не як його мета [1, с.34-36].

Елементи окремого ЛСП пов’язані регулярними та системними відношеннями і, отже, усі слова поля взаємно протиставлені одне одному. ЛСП може перетинатися або повністю входити в інше поле. Значення кожного слова найповніше визначається тільки втому випадку, якщо відомі значення інших слів того самого поля. Окрема мовна одиниця може мати кілька значень і бути віднесена до різних семантичних полів.

Семантична ознака, що лежить в основі ЛСП, може також розглядатися як певна поняттєва категорія, яка так чи інакше співвідноситься з оточуючою людину дійсністю і її досвідом. Про відсутність різкого протиставлення семантичних і понятійних понять говориться і в роботах О.Бондарко, Л.Васильєва, Й.Тріра. [2,с.45-48].

Найпростіший різновид ЛСП – це поле парадигматичного типу, одиницями якого є лексеми, що належать до однієї частини мови та об’єднані спільною категоріальною семою в значенні. Такі поля нерідко також іменуються семантичними класами або лексико-семантичними групами.

Як зазначають І.Н.Кобозева та Л.Васильєв, зв’язки між одиницями окремого ЛСП можуть розрізнятися за широтою та специфічністю. Найбільш загальні типи зв’язків – це зв’язки парадигматичного типу (синонімічні, антонімічні та родовидові)[4, с.65].

Наприклад, група слів tree, twig, trunk, leaf і т.д. може формувати як самостійне семантичне поле, обєднане ставленням «частина-ціле», так і входити до складу ЛСП рослин. У цьому випадку лексема tree буде служити родовим поняттям для таких лексем, як, наприклад birch, oak, palm і т.д.

ЛСП дієслів мовлення може бути представлене у вигляді обєднання синонімічних рядів (to speak – to communicate; to scold – to criticize; to tease – to ridicule – to mock і т.д.).

Прикладом мінімального ЛСП парадигматичного типу може служити синонімічна група, наприклад певна група тих самих дієслів мовлення. Це поле утворюють дієслова to tell, to speak, to chat, to twaddle та ін. Елементи ЛСП дієслів мовлення об’єднані інтегральною семантичною ознакою «to communicate», але їх значення не тотожне. Одиниці цього ЛСП розрізняються диференційними ознаками, наприклад «взаємним повідомленням» (to speak)«однобічним повідомленням» (to convey, to announce). Крім того, вони розрізняються стилістичними, загальними, дериваційними, та конотативними елементами значення. Наприклад, дієслово to scold, крім семи «to communicate», має також додаткове конотативне значення – негативну експресивність.

Загальною семантичною ознакою, що поєднує елементи конкретного ЛСП, в інших ЛСП тієї ж мови може виступати диференціальна ознака. Наприклад, ЛСП «дієслів комунікації», містить поле дієслів мовлення, наприклад to telegraph, to write та ін. Інтегральною семантичною ознакою для цього поля буде ознака «передача інформації», а «канал передачі інформації» – усний та письмовий – виступить у ролі диференціальної ознаки.

Для виявлення та опису ЛСП нерідко використовуються методи компонентного аналізу та асоціативного експерименту, звуться асоціаціями полів [3, с.41-44].

В.Г.Гак розглядає семантичні зміни як загальні закони мовної семантики та ономасіології, які відображають найбільш загальні семантичні закони. В основі таких змін як розширення, звуження, перенесення лежать формально-логічні закономірності мислення. Виділяється чотири типи відношень між поняттями: відношення рівнозначності, контрадикторності, підпорядкування та перехрещення. Ці логічні відношення послужили основою успішного вивчення семантичних відношень та їхніх змін  в історичній семасіології [5,с.67].

У мовознавстві виокремлюють такі типи ЛСП:

1. Природні (назви дерев, тварин, частин тіла, чуттєве сприйняття і т.д.);

2. Штучні (назви військовий чинів, складові частини механізмів і т.д.);

3. Напівштучні (термінологія мисливців або рибалок, етичні поняття і т.д.);

Семантична структура поля складається з наступних частин:

–         Ядро поля представлене родовою семою (гіперсемою).

Гіперсема поля – семантичний компонент вищого порядку, що організовує навколо себе семантичне розтання поля;

–         Центр поля складається з одиниць, які мають інтегральне, загальне з ядром диференційне значення;

–         Периферія поля включає одиниці, найбільш віддалені у своєму значенні від ядра, загальне родове поняття тут відтиснуте до розряду потенційної семантики.

Периферійні одиниці можуть мати контекстуальне значення, якщо поле будується за певним текстом твору. Зазвичай, периферійні одиниці поля можуть вступати в контакт з іншими семантичними полями, утворюючи лексико-семантичну безперервність мовної системи.

Семантичні відношення описуються семантикою як розділом мовознавства з різних точок зору. До парадигматики відносяться угруповання слів у системі мови, основою яких виступає опозиція – синонімія, антонімія, гіпонімія, паронімія, гніздо слів, сімя слів, лексико-семантична група, а також найбільш загальне угруповання слів – поле.

Розрізняють поля двох основних видів:

–         Обєднання слів по їх відношенню до однієї предметної області – предметні, або денотативні поля, наприклад, позначення кольору, найменувань рослин, тварин, часу і т.д.;

–         Оюєднання слів по їх відношенню до однієї сфери уявлень чи понять – понятійні, або сигніфікативні поля, наприклад позначення станів духу (почуття радості, горя, смутку), процесів мислення, сприйняття (бачення, нюх, слух, дотик), можливості, необхідності і т.д.

У предметних полях слова організовано переважно за принципом простору і за принципом співвідношення речей: частина і ціле, функція (призначення) та її аргументи (виробник, інструмент, результат); у понятійних полях – переважно за принципом часу і за принципом співвідношення понять (підпорядкування, гіпонімія, антонімія та ін.).

Одним з класичних прикладів семантичного поля може служити поле коліропозначення, що складається з декількох колірних рядів (red- pink- magenta і т.д.). Загальним семантичним компонентом тут є колір[7, с.24].

 Bисновки: в статті розглянуто особливості організації та опису лексико-семантичного поля, а також проаналізовано мoжливі вaрiaнти лексико-семантичного поля. Виділено існування повної, часткової та абсолютної, вмотивованості а також шкали інформативності, які впливають на вибір лексико-семантичного поля. Існують такі випадки змішаної інформативності, як: поєднання слабкою, сильною або середньою інформативністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1.Гак В.Г. Мовні зміни /В.Г.Гак. – М.Вища школа, 2000. -720 с.

2.Колмакова Н.Л. Семантичні і комунікативно-функціональні особливості власних імен в сучасній англійській мові. – К., 1998.- 184 с.

3.Леонтьєв А.Н. Потреби, мотиви і емоції: конспект лекцій / А.Н.Леонтьєв. – М.: МГУ, 2001. – 40 с.

4. Coлдaтoвa Л.П. Рoзмeжувaння явищ пoвнo лeкcичнoї oмoнiмiї тa пoлiceмiї. – К – 2007 – 21 c.

5.Уфимцeвa A.A. Слoвo в лeксикo-сeмaнтичній систeмі мови.- М., 2001. – 182 с.

 Ключові слова: контекст, лексико-семантичне поле, семантична структура, принцип.

 The task of the article is to review and summarize the specifics of the concept of fire in the novel “Fahrenheit 451” by R. Bradbury.

Key words: context, lexic-semantic field, semantic structure, principle.

Рей Бредбері – оригінальний американський письменник XX століття, який є автором 800 творів й з іменем якого пов’язане одне з найбільш  неоднозначних феноменів художньої літератури – антиутопії. Роман “451◦ за Фаренгейтом” як текст потребує постійного прочитання, але поліфонічність читання породжує велику кількість інтерпретацій, витлумачень. Головний герой роману – тридцятирічний Гай Монтег – пожежник. Він людина зі світу майбутнього, яке змальоване в романі, як міська антиутопія. Тому в центрі лексико-семантичного поля знаходиться лексика зі значенням “вогонь”, “горіти”, “спалювати”.

Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень, що полягають у вивченні лексико-семантичного поля концепту “вогонь”, а саме у романі Рея Бредбері “451 за Фаренгейтом”.

Метою публікації є розширене уявлення про художній концепт “вогонь”  у романі Рея Бредбері “451◦ за Фаренгейтом”.

Об’єктом роботи є оригінальний та перекладні тексти роману Рея Бредбері “451◦ за Фаренгейтом”.

Предметом публікації виступає лексико-семантичне поле (ЛСП) іменника “вогонь”, що дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.

Уся духовна діяльність людини, її контакти зі світом – результати пізнання – формують глобальний образ цього світу, що існує у свідомості людини, і має назву “картина світу” [1, с.124]. Водночас кожне етнічне утворення має свій спосіб сприйняття і пояснення світу, який відображається мовою цієї етноодиниці. Закріплені в значеннях різних слів і висловів уявлення такої етноодиниці про світ у своїй сукупності утворюють відповідну єдину систему поглядів і установок, які різною мірою поділяються усіма носіями мови, що одержала назву “мовна картина світу”. Отже, мовна картина світу – це “відбражені в категоріях і формах мови уявлення певного мовного колективу про будову, елементи і процеси дійсності; цілісне відображення мовою всього сутнісного в людині і навколо неї; реалізоване засобами мовної номінації відображення людини, її внутрішнього та навколишнього світу” [2, с. 124].

Головний герой роману – тридцятирічний Гай Монтег – пожежник. Він людина зі світу майбутнього, яке змальоване в романі, як міська антиутопія. Тому в центрі лексико-семантичного поля знаходиться лексика зі значенням “вогонь”, “горіти”, “спалювати”.

Паралельні конструкції дають можливість інтерпретувати вогонь як: полум’я: “ Thunder falling downstairs. The whole world pouring down. The fire gushing up in a volcano. All rushing on down around in a spouting roar and rivering stream toward morning” (“Грім падає з неба. Світ вивергає зливу. Полум’я бухкає вулканом. Усе кружляє, мчить бурхливим потоком, водяним ревучим смерчем назустріч ранку”) [3, c.206]; спалення: “Montag sat in his chair. Below, the orange dragon coughed into life” (“Монтег сидів. Унизу закашляв і ожив жовтогарячий дракон” ) [3, c.225];

Безпосередньо із семантикою вогню пов’язаний також образ пожежника. Перше знайомство з персонажем малює людину, яка задоволена своїм життям, своєю роботою, станом речей взагалі. А посмішка на обличчі несе в собі ніби закодовану інформацію стосовно майбутнього героя. У майбутньому, яке зображене Реєм Бредбері,  розуміння професії пожежника зазнало певних модифікацій. Пожежні команди не борються із вогнем, а скоріше навпаки, – відшукують книги та піддають їх вогню. Можна припустити, що все життя для такої людини виявляється лише сценарієм, за яким неможливо жити.

Очевидно, що пожежа є кінцевою стадією розвитку семи інтенсивності для образу вогню.  Більше того, пожежа  є переходом від кількості в якість: тому пожежа –  це не просто сильний вогонь, з точки зору семантики, логіки, а якісно нова ситуація горіння, домінантою якої стає ідея лиха, загрози життю, знищення сталих орієнтирів. Більшу частину англійської лексики з семантикою “пожежі” складають деривати коренів з вихідним значенням “горіти”, а для означення пожежі найбільш активно використовуються деривати кореня *pal-. Використання корня *žeg– пояснюється спеціалізацією семантики поля: деривати корнів *gor- і *pal- означають пожежу стихійну, не контрольовану, а деривати корня *žeg– означають контрольоване, усвідомлене спалення.

Зустріч із дівчиною Кларисою порушує стабільність звичайного існування героя. Як наслідок  – герой приходить до висновку, що щасливим це безглузде існування за законами інерції назвати не можна. Він відчуває навколо порожнечу, відсутність теплоти, людяності. Тому номінація вогонь значно активніше починає розвивати саме негативно-оцінний семантичний компонент “руйнівна сила”, практично затемнюючи позитивні значеннєві варіанти. Автор ідентифікує процес спалення із нищівною стихією вогню, а тому використовує відповідну номінацію як багатозначний конотат, що є стрижневим для оформлення контекстів із загальним значенням “катастрофа”, “небезпека”, “лихо”, “смерть”, “трагедія” тощо.

У семантичній структурі ряду лексем до базового значення додається сема інтенсивності (пор.: полум’яний вогонь, яскравий вогонь, полум’я), тобто сильний яскравий вогонь (що співвідноситься з процесом розгортання). Лексема пожежа включає наступне тлумачення: пожежа – сильне полум’я, що охоплює і знищує все, що може горіти, створює небезпеку для життя людей, а також є самим горінням, знищенням чогось вогнем [4, c. 234]). Лінгвіст О.А. Стишов [5, с. 212] зауважує, що на одиницю нижчого рівня (слово) тисне одиниця вищогопорядку (текст). «Переносне значення з’являється поступово на основі повторюваних і підхоплюваних мовцями ряду переносних вживань, у яких міститься нетрадиційне бачення реалій, подій, явищ, ситуацій» [5, с. 212-213].

Образ вогню зазнає  й таких осмислень: його сяяння підносить, ушляхетнює та надихає, дарує надію; на цій основі слово контекстуально синонімізується з дзеркалом, світлом, смолоскипом. Вогонь, виступаючи як символ світла набуває абстрагованого значення, але у ньому асоціативно присутні приховані колористичні семи, які часто актуалізуються завдяки особливій текстовій організації. Традиційною у літературі є колористична ознака жовтого (червоного) вогню. У Рея Бредбері ця тенденція представлена імпліцитно й підтримується контрастом темряви й світла, ночі й дня або подається через контраст гарячого й холодного, ніжності й жорстокості, червоного й чорного кольорів.

Отже, аналіз лексико-семантичного поля вогонь Рея Бредбері виявляє різноманітність прозових осмислень його складників при спільній ідейно-естетичній спрямованості. Компоненти поля, вжиті в прямому значенні, несуть як відбиток естетичних уявлень, так і  збагачують підтекстні характеристики конототивними семами; кольоропозначення входять до складу лексеми. Важливого значення в організації лексико-асоціативного поля набувають ті образи, що втілюють сутність творчого доробку автора, частина з яких має типологічно-індивідуальний характер.

Список літератури:

1. Верхотурова К.С. Вогонь у зображенні мови. // Філологія і людина. – 2008. – №4. – 230с.
2. Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (гніздовий підхід): Монографія. – К.: Либідь, 2003. – 341 с.
3. Бредбері Рей “451° за Фаренгейтом” /Переклад Євгена Крижевича Джерело: Р. Бредбері. Марсіанські хроніки. –  К.: Дніпро, 1988. 592 с. – С.: 195-324 //  Режим доступу: Сканування та коректура: Daymos, SK (ae-lib.org.ua), 2004
4. Словарь русского языка: в 4 т. – Т.2. – М.: Прогресс, 1981–1984. – 791с.
5. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття: (на матеріалі мови засобів масової інформації). – К.: Пугач, 2005. – 388 с.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, лінгвістика, структура.

The task of the article is to trace the origins and development of lexical–semantic field in linguistics; the description of the meaning of the word “fire” in English.

Key words: lexical-semantic field, linguistics, structure.

Про закономірності семантичних зв’язків між мовними одиницями і системний характер лексики писали наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття (Г. Ібсен,  Р. Мейер, О. Потебня, М. Покровський та ін.). “Поле” як лінгвістичне явище перебуває в центрі уваги мовознавців протягом останніх десятиліть. Лінгвіст Й. Трір [1] став основоположником теорії про системний характер мови, розробивши нові принципи системного аналізу лексики та використавши y своїх дослідженнях фактичний матеріал.

Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень, що полягають у вивченні історії розвитку лексико-семантичного поля та опис значення лексеми “вогонь”в англійській мові.

Метою публікації є реконструкція поняттєвої категорії  “вогонь” шляхом аналізу значень слів, які утворюють ЛСП, а також у застосуванні цієї моделі для пояснення ряду семантичних явищ, що відстежуються в аналізованій лексичній групі.

Об’єктом роботи є іменники сучасної англійської мови, значення яких можуть утворювати поняттєву категорію “вогонь”.

Предметом публікації виступає лексико-семантичне поле (ЛСП) іменника “вогонь”, що дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.

Мовознавець Л. Вейсгербер [2] розвивав теорію поля як систему, законом розвитку якої вважав закон органічного виокремлення з цілого. Вчений приділяє увагу словесним полям, досліджуючи безпосередньо значення слів. Намагаючись створити поле, Л.Вейсгербер виходив із головного слова, яке вивчаючи диференціальні ознаки значень cлів у полі, допомогло сформулювати основи компонентного аналізу. Вивчення лінгвістичних пoлів продовжили Г.Іпсен, В.Порциг, Ф.Філін та В.Кодухов.

Мовознавець Г.Іпсен вперше вжив термін ”смислове поле” щодо групи слів-назв металів у східних мовах. Він вважав, що одну семантичну групу утворюють тільки ті споріднені за змістом слова, які однаково оформлені, тобто завдяки смисловій близькості отримали однакове морфологічне оформлення [2].

Науковцем В. Порцігом при розгляді “семантичного поля” на перший план були висунуті слова як самостійні мовні одиниці та основні зв’язки їх значень, що проявилися у словосполученнях та словах.  Дослідник намагався виокремити зв’язки, що закладені в самих значеннях слів: “Його поля – прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб’єкта чи об’єкта або прикметника й іменника” [3, с. 192]. При цьому домінуючими стали слова, здатні виражати ознаки та виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники. Отже, науковець довів, що лише дієслово та прикметник може бути ядерним елементом семантичного поля. Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, що сполучаються з ядерним. Таким чином, “семантичне поле” В. Порціга ґрунтується на валентних властивостях слів та є синтагматичним утворенням.

Одна з точок зору на розподіл лексики за семантичними полями була запропонована Р.Мейєром. Лінгвіст виділяє три типи семантичних полів:

1) природні (назви дерев, тварин, частин тіла та ін.),

2) штучні (назви військових звань, складові частини механізмів та in.),

3) напівштучні (термінологія мисливців і рибалок, етичні понятгя та iн. [1, с. 105].

Семантичний клас він визначає як впорядкованість певного числа виражень з тієї чи іншої точки зору, тобто з позиції якої-небудь однієї семантичної ознаки, яку автор називає диференціюючим фактором.

Сам термін “семантичне поле” на сьогодні все частіше замінюється більш вузькими лінгвістичними термінами: лексичне поле, синонімічний ряд, лексико-семантичне поле та інші. Кожен з цих термінів більш чітко визначається як тип лексичних одиниць, що входять в поле так і види зв’язку між ними. Лексико-семантичні поля характеризуються зв’язком слів або їх окремих значень, системним характером цих зв’язків, що забезпечує безперервність смислового простору. Кожне поле – це своєрідна мозаїка слів, де кожне окреме слово має певне місце в лексико-семантичному просторі. Ця мозаїка не збігається в різних мовах, бо кожна мова по-своєму членує об’єктивний світ. Національна специфіка лексико-семантичних полів виявляється в кількості наявних у полі слів і в характері опозиції між компонентами поля.

Вогонь має непересічне значення у безпосередньо чуттєвому прийнятті людиною світу, його джерела та вияви відіграють виняткову роль у житті людини, виступаючи як складник і природного, і культурного довкілля  людини, як складова найрізноманітніших технологій, спрямованих на підтримання й забезпечення життєдіяльності людини. Усе це так або інакше знаходить своє відображення в семантиці мовних одиниць, зокрема, тих, що виражають ключові лінгвокультурні концепти. Цим, у свою чергу,  пояснюється і смислопороджувальний потенціал відповідної лексики, її потужна смислова зарядженість: семантика вогню функціонує в ролі внутрішньої форми як виразник широкого спектру похідних значень, пов’язаних із живою та неживою природою, із духом і тілом людини, із ключовими концептами матеріальної й духовної культури [4, с. 6]. Низку наукових праць останнім часом присвячено аналізу лексико-семантичних груп, які є вербалізаторами концепту fire. Серед молодих дослідників у цьому напрямі виділяються розвідки Д. Д. Хайруліної, І. І. Іллів-Паска, Л.В. Педченко, К.С. Верхотурової, В.В.Литвинової. Так, мовознавець Д. Д. Хайруліна у ряді публікацій виділила основні та додаткові ознаки лексеми fire, на основі тлумачних та лексикографічних джерел, проаналізувала специфічні особливості реалізації концепту fire [5, с. 84].

Діахронічне вивчення семантики клю­чової лексеми fire показує її належ­ність до лексики англійської мови: в давньоанглійській були відомі “fyr” “вогонь” і “fyran” “різати, відрізати, рубати” [6, с. 141].

“Словник сучасної англійської мови” видавництва Лонгман виділяє основне значення лексеми fire як іменника (у цій же словниковій статті наводяться також сталі неідіоматичні та ідіоматичні словосполучення, де даний іменник виступає власне в цьому та інших, похідних значеннях):

1. Полум’я, що знищує різні речі (start a fire, put out a fire, fight a fire, a fire breaks out, forest fire, brush fire, house fire);

2. Вогонь для опалення/приготування їжі, вогнище (by the fire/in front of the fire, a camp fire, make/build/start/light a fire);

3. Обладнання для опалення (turn the fire on/off, turn the fire up/down);

4. Стрілянина, вогонь з вогнепальної зброї (enemy fire, be in the line of fire);

5. Напад/сувора критика (be/come under fire);

6. Дуже сильні емоції, що не дозволяють думати ні про що інше (the fire of religious fanaticism);

7. Сильне бажання досягти чогось (fire in your belly);

8. Дуже болісні відчуття від пораненої чи хворої частини тіла (be on fire);

9. (анг. розм.) Про вчинок, який змушує ледачу людину розпочати роботу (light a fire under smb);

10. Про дуже складні й небезпечні для людини дії (go through fire and water);

11. У релігійному окресленні пекла (fire and brimstone) [7, с. 597].

Крім того, у словнику наводяться фраземи з цією лексемою, які описуються у складі інших словникових статей: add fuel to the fire “підливати масла у вогонь” [7, с. 17], fight fire with fire “використовувати в боротьбі з ворогом його ж методи” [7, с. 589], get on like a house on fire “швидко і легко просуватися вперед, швидко поширюватись, робити великі успіхи,” [7, с. 790], hang fire “зволікати, вичікувати” [7, с. 736], play with fire “гратися з вогнем” [7, с. 1251], set the world on fire “зробити щось незвичайне, дістати місяць з неба” [7, с. 1905], there is no smoke without fire “диму без вогню не буває” [7, с. 1562].

Дослідниця Д. Д. Хайруліна в розвідці “Концепт “вогонь” в англійській і татарській мовній свідомості (з досвіду проведення асоціативного експерименту)” виділила додаткові ознаки лексеми fire, не відзначені в тлумачних словниках: 1) корисний інструмент людської діяльності: source of heat and light, means of cooking, essential; 2) амбівалентне явище: friend and evil of a man, more of a taker than of a giver, good when under control; 3) магічно-релігійна сила, ознака божественного впливу: God, the gift of the world, magical; 4) нове життя: new life, changes, destiny; 6) чоловіче начало: masculine; 7) мученицво, біль: survival, hell, pain, agony, fever; 8) домашній затишок: comfort, warm, cosy, romantic; 9) центр, сімейне коло: family, campfire, bonfire; 10) свято, веселощі: fireworks, fun, barbeque, Christmas [5, с. 84].

Як вказував Г.В. Колшанський, сутність процесу номінації не в тому, що мовний знак позначає річ, а у тому, що він репрезентує деяку абстракцію як результат пізнавальної діяльності [8, с.36]. Враховуючи, що номінуватися можуть не лише предмети, а й явища та ситуації, очевидним стає той факт, що у процесах номінації задіяні не лише окремі слова, а й сполучення слів, словосполучення і навіть речення. При такому підході синтаксичні форми (словосполучення, речення), не дивлячись на їх роздільно-оформленість, дорівнюються до слова, яке має певну специфіку та реалізує семи аналітично. Тобто синонімічний ряд лексеми “fire” включає слова, що частково або повні­стю співпадають за концептуальним зна­ченням, але різняться своїми конота­ціями, сферою вживання, поєднанням, відтінками концептуального значення.

Таким чином, спостереження підтверджують те непересічне значення, що його вогонь має в житті людини, супроводжуючи її впродовж усього життя в різних сферах її діяльності, причому не лише як фізико-хімічне явище, а і як відображення цього явища в мові, котре відіграє тут важливу роль знаряддя позначення і вираження різних явищ і об’єктів у дуже різний спосіб пов’язаних із вогнем.

Список літератури:

1. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. –  Ч.: УТА, 2000.  – 196 с.
2. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексикосемантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. – К., 1987.- 215с.
3. Черная А. И. Фразер-семантическое поле и фразеологический синонімічний ряд // Фразеологическая система английского язика: Межвузовский сборник научних трудов. – Челябинск, 1985.- 209 с.
4. Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (гніздовий підхід): Монографія. – К.: Либідь, 2003. – 341 с.
5. Хайруллина Д. Д. Концепт “oгонь” в английском и татарском языковом сознании (из опыта проведения ассоциативного экспе­римента) // Вестн. Челяб. гос. ун.-та.-  2009. – № 17 (155). – Филология. Искусствоведение. – Вып. 32. – С. 81–85.
6. Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений: иллюзии и парадоксы в лек­сике и семантике. – М.: Высш. шк., 1989. – 200 с.
7. Longman Dictionary of Contemporary English. Pearson Education Limited. – 2003. – 572p.
8. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е. С. Кубрякова. – М.: Наука. – 115 с.

Ключові слова: екологія, мікрополе, аналіз, лексема, одиниця.

В статье рассматриваются тенденции обогащения лексики английского языка на обозначение экологии путем лексико-семантинтичного анализа и анализ словарных дефиниций лек¬сем, объединенных семантикой слова environment.

Ключевые слова: экология, микрополе, анализ, лексема, единица.

The article deals with the tendencies of enriching vocabulary of English on denotation of ecology by the way of lexico-semantic analysis and analysis of dictionary definitions of lexeme, incorporated by semantics of word of environment.

Keywords: ecology, мікрополе, analysis, lexeme, unit.

Вступна частина. Протягом останніх років екологічні проблеми займають вагоме місця в нашому житті. Термін «the environment» все частіше вживається не тільки у спеціальній літературі, а й у нашому щоденному житті, що спричиняє зростанню кількості людей, які володіють знаннями про навколишнє середовище. Оскільки екологічні проблеми є актуальними для суспільства, вони привернули нашу увагу з лінгвістичної точки зору. Проаналізувавши теоретичну літературу, ми дізнались, що ці питання в лінгвістичному аспекті досліджували такі вчені як Є.Л. Міланович, А.Є.Вейцман, Ю.В. Зонов, Г.І. Осипов та інші. Постійне поновлення екологічного лексикону, зростання уваги до проблем навколишнього середовища потребують постійного узагальнення, класифікації та упорядкування семантичної основи лексичних одиниць. Однією з основних джерел інновацій в англійську мову та в інші європейські мови є сфера екології. Саме збільшення кількості лексичних та фразеологічних одиниць, які тематично пов’язані з екологією, пояснює підвищений дослідницький інтерес до цієї сфери як одного з джерел поповнення словникового складу. Лексика на позначення екології є особливою лексико-семантичною підсистемою мови, до якої ми відносимо ядерну екологічну термінологію, лексико-фразеологічні одиниці, що використовуються у сфері екології, а також загальновживану лексику англійської мови, яка обслуговує сферу екології. Оскільки ці питання раніше не досліджувались, нашою метою було визначити центральне структурування лексико-семантичного поля «екологія» та встановити характер системних відносин складових полів у їх внутрішній будові та зовнішніх зв’язках між собою.
Викладення основного матеріалу. Лексична одиниця, яка пов’язана з ідентифікаторами прямим семантичний зв’язком є environment. Почергово, ми проаналізували всі лексеми взявши за основу гіпотезу В.Левицького яка пояснює, що чим ближче елемент розміщений до початку лексичного ряду, тим більшою мірою виявляється його зв’язок з головним значенням слова [3, 98]. Ми визначили місце розташування семи environment в описі кожного члена лексико-семантичного поля (ЛСП). За дефініцією до слова environment ми звернулись до Webster’s Ninth Collegiate Dictionary: « 1. Environment is the circumstances, objects, or conditions by which one is surrounded (as land, water, air). 2. Environment is the complex of physical, chemical, and biotic factors (as climate, soil, and living things) that act upon an organism or an ecological community and ultimately determine its form and survival» [6, 416]. Тому застосувавши статистичний метод В.Левицького ми здійснили чітку класифікацію конституентного складу лексико-семантичного поля та поділили ЛО на 3 групи:
1. Слова, що становлять центр групи
2. Слова, які розташовані недалеко від центру і разом з ним становлять ядерну частину поля.
3. Слова, які формують периферійну частину нашого лексико-семантичного поля.

ЛСП «Environment» є центральним та включає в себе ряд мікрополів,які входять до центральної або ядерної частини поля, тому ,зважаючи на це, ми зробили інвентаризацію дослід жувальних лексичних одиниць.
Аналізуючи ЛСП «Land», ми звернули нашу увагу на визначення даної одиниці: 1. Land is the solid part of the surface of the earth. 2. Land is a ground or soil of a special situation, nature, or quality. 3. Land is the surface of the earth and all its natural resources [6, 672]. Отже, дивлячись на ці визначення ми можемо зробити висновок що, спільними семами цього поля є surface, land, soil, earth. Отже, центральну групу мікрополя «Land» входять найбільш близькі слова-ідентифікатори: hill, mountain, country, island, plain, lawn, valley, soil. Ядерна частина складається з таких компонентів як: planet, territory, continent, ground, surface, earth, та периферійна частина включає в себе: region, district, relief.

Ми виділили ЛО «Mountain», що формувала центральну частину мікрополя «Land», та використали цю ЛО як слово-ідентифікатор для іншого лексико-семантичного угрупування слів, таким чином ми отримали ЛСП «Mountain». До центральної частини даного мікрополя входять такі ЛО: hill, rock, range, cliff, sierra, summit. Ядрову частину утворюються слова: peak, volcano, slope, а до периферійної зони належать такі лексеми: knob, foot, crest.
Наступним мікрополем, яке ми проаналізували спираючись на тлумачення слова-ідентифікатора є ЛСП «Flora». Ми почергово про класифікували рангові значення лексем і поділили їх на три частини: 1. Слова, що утворюють центральну частину досліджуваного мікрополя: garden, biota, wood, sap, plant, tree, plantation,vegetable, bushy, biotic. 2. Ядерна частина ЛСП «Flora» містить: forest, gross, flower, park, vegetation, bush. 3. Периферія є дуже об’ємною, до неї входять ЛО на позначення дерев, кущів, квітів, наприклад: pine, oak, mint, rose, pink, birch, beech, aloe, nettle, strawberry, cumin.
Ще однією ЛО є угрупування слів з домінантною лексемою fauna. Animal, beast, insect – спільні семи для ЛСП «Fauna». Центральну частину мікрополя формують такі ЛО: animal, animalization, cattle, reptile, biota, insect, fish, mammal, vermin, plankton. Слова, які розташовані ближче до центру і разом з ним становлять ядерну частину групи «Flora» є predator, biomass, rodent. До периферійної частини входять слова: cat, dog, wolf, sheep, hamster, camel, frog, bear, deer, snake.

Важливою особливістю збагачення лексики сфери екології є використання нових словотворчих елементів на базі грецьких та латинських кореневих основ (eco-, bio-, mega-, -genomics). Дієвим механізмом формування нових дериваційних засобів є аналогійний спосіб словотвору. Так, унаслідок утворення низки нових одиниць за зразком складного слова незмінний компонент цієї лексеми стає, фактично, афіксом. Високопродуктивними у сфері екології виявилися елементи -friendly, -free, -abuse, -watch. Процеси формування нових афіксів засвідчують реальні взаємозв’язки між різними способами словотвору (словоскладанням, скороченням та афіксацією), доводять його комплексно-системну природу.
Лексика англійської мови на позначення екології поповнюється і за рахунок телескопійних утворень. Продуктивними виявились моделі: ab+cd > ad (pollution+politician = pollutician); ab + cd (economy + ecology = econecol);
ab+cd > ab\cd (ecological + catastrophe = ecatastrophe, Frankenstein+fish = Frankenfish). Остання модель (ecatastrophe, Frankenfish) свідчить, що утворення нової лексичної одиниці на позначення екології може відбуватися на межі словоскладання та телескопії [1:36].
Досить активно відбувався процес фразеологічної неологізації, особливо формування нових словосполучень (hydrogen revolution, environment minister, emission control, pollution limit, biodiversity loss). Фразеологія, яка виникла у межах екологічної сфери, стрімко поширюється в загальновживаній мові (sustainable development, gene engineer, animal activist, carbon tax, ozone depletion, animal welfare, conservation movement, ozone fatigue, earth summit). Ключові лексичні та семантичні неологізми (sustainable, environmental, green, organic, pollution) стають центрами нової фразеології, що свідчить про інтеграцію таких неологізмів у систему мови й увиразнює взаємозв’язок між лексикою та фразеологією. Певна частина фразеологічних неологізмів на позначення екології створюється за зразком існуючих словосполучень [3: 20].
Англійська мова сфери екології знаходить ресурси для поповнення словникового складу переважно в межах своєї системи (за рахунок лексичної та семантичної деривації). Словотвір відіграє провідну роль у творенні неологізмів сфери екології. Перше місце за кількістю утворення неологізмів займає афіксація. Особливістю розвитку лексики сфери екології є його збагачення за рахунок використання нових словотворчих елементів «класичного» походження (eco-, bio-, mega-, -genomics), нових продуктивних видів (-friendly, -free, -abuse, -watch), які було сформовано внаслідок словотворення за аналогією, та «традиційних» афіксів (-ation, -ism, (-abil)ity, super-,de-, dis-, re- un-, anti-, non-).
Екологічні проблеми пронизують, практично, всі сфери суспільного життя, про що свідчать, наприклад, численні інновації-терміни, які охоплюють екологію та сфери економіки: market-based greenery, eco-economy, environmental measures, environmental management, environmental-management services, ecoefficiency, environmental account, environmental accountability, green accounting. Сфера екології виступає не лише одним із найбільш вагомих постачальників неологізмів англійської мови, але й сферою зародження певних тенденцій у лексико-семантичній системі взагалі.
Висновки. У результаті багатоступеневої ідентифікації ми змоделювали ЛСП «Environment», до складу якого належать 6 мікрополів з такими словами-ідентифікаторами: water,air, land, mountain, flora, fauna. Ядерну та периферійну частини становлять переважно іменники, а також дієс¬лова й прикметники, що походять від твірних основ іменників та поєднані з ними спільними інваріантними значеннями.
Компонентний аналіз словникових дефініцій дає можливість не тільки ідентифікувати досліджувані лексеми, а й установити якісні характеристики кожного слова, їх взаємозв’язки/місце кожної з лексичних одиниць у ядерно-периферійному структуруванні поля.

Література:

1. Васильев Л. M. Теория семантических полей // Л. M Васильев. ВЯ. —1971.—№ 5.-C.105-113.
2. Долгих Н. Г. Теория семантического поля на современном
этапе развития семасиологии / Н. Г. Долгих Научные доклады ВШ // Филологические науки. — 1973. — №1. – С.89—99.
3. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семан¬
тики // В.В. Левицкий – К.: УМК ВО, 1989. -155 с.
4. Уфимцева А.А. Лексика // Общее языкознание. Внутренняя
структура языка. — М.: Наука, 1972. — С.394-455.
5. Щур Г.С. Теория поля в лингвистике. – М.: Наука, 1974. —
55c.
6. Webster’s Ninth New Collegiate Dictionary / Ed. By Ph. Gove-
Springfield. — Massachusets, 1986.

Факультет романо-германських мов
Спеціальність «Англійська мова і література»
А-41
наук. керівник – Крайчинська Галина Вацлавівна, к. філол.н., доцент, завідувач кафедри міжнародної мовної комунікації
Сфера досліджень: порівняльне мовознавство, когнітивна лінгвістика, семантика ЛО та ФО.

Ключові слова: сленг, сленгова одиниця, лексико-семантичне поле, мікрополе.

The article is devoted to the research on the use of slang units, discovered in Cecily von Ziegesar’s novel “Gossip Girl. You know you love me. All I want is everything”, by modern American teenagers. It was propounded the classification of slang according to semantic feature, the functional peculiarities are concerned.

Key words: slang, slang unit, lexico-semantic field, microfield.

Сьогодні сленг, з одного боку, став невід’ємною частиною соціальної  сфери  і,  з іншого, – одним  з головних та найбільш проблематичних об’єктів дослідження лексикології. Різні аспекти сленгу вивчалися такими дослідниками як Е. Партрідж, Т.Е. Захарченко, С.В. Пиркало, М.М. Маковський, Г.А. Судзіловський, В.А. Хомяков. Однак сленг розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першої половини XX ст.

Метою статті є дослідити вживання сленгових лексичних одиниць американською молоддю в сучасному суспільстві, спробувати класифікувати сленг за семантичною ознакою та описати особливості його функціонування в художній прозі.

Етимологія терміну “сленг” – одне з найбільш заплутаних та спірних питань в англійській лексикології. Труднощі розкриття походження цього терміну посилюються його багатозначністю та різним трактуванням його  авторами словників і спеціальними дослідженнями за останні роки. Найширше вживаються наступні визначення: сленг – це низька і вульгарна мова вулиці, перекручена лексика і нонсенс, жаргон ремесла або фаху [1, 183].

Важливим    кроком  у   вирішенні  цього  питання    було  визначення  І.В. Арнольд: “Сленг – це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст” [1, 183].

Зовсім інакше трактування запропонував Партрідж: “Сленг – це квінтесенція розмовної мови, що пов’язана з життєвими  зручностями,  а  не  з  науковими  законами,  граматичними  правилами  чи філософськими ідеями” [4, 4].

Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Судзіловський,  до найхарактерніших відмінних ознак сленгу він зараховує наступні:

1. Сленг – це лексичне явище.
2. Сленг – це нелітературна лексика.
3. Сленг – лексика, яка виникає і вживається насамперед в усному мовленні.
4. Сленг – це емоційно-забарвлена лексика.
5. Сленг характеризується більш-менш яскраво вираженим фамільярним забарвленням.
6. Фамільярне емоційне забарвлення відрізняється великою кількістю відтінків (жартівливий, іронічний, насмішкуватий, зневажливий, презирливий, грубий, вульгарний).
7. В залежності від сфери вживання сленг поділяється на загальновідомий і загальновживаний та маловідомий і вузько вживаний.
8. Сленгу характерна обмежена зрозумілість [2, 9-13].

Така кількість розходжень пояснюється в більшості випадках незрозумілістю цього терміну через його довільне та необґрунтоване трактування. Одні автори об’єднують під терміном сленг слова жаргону грабіжників, грубу лексику, професіоналізми, діалектизми та загальновживані експресивні слова розмовної лексики. Деякі автори відносять сюди взагалі всі неологізми [1, 266].

Етимологія терміну “сленг” є досить спірною і не була чітко встановленою жодним лінгвістом, який займався цим питанням. В англійській лексикології це поняття вкоренилось і почало широко розповсюджуватись приблизно на початку минулого століття. Найдоцільнішим в цьому плані є образний опис сленгу у відомій роботі Дж. Б. Гріноу та Дж. Л. Кіттріджа: “Сленг – мова-бродяга, яка скитається по околицям літературної мови і постійно намагається прокласти собі шлях в найвишуканіше суспільство”.

Молодіжний сленг вважається А.Н. Мороховським “суспільною забавкою, мовною грою, підпорядкованою принципам емоційної експресивності”. Для даного  виду сленгу характерне  вживання  емоційно-емфатичних  вигуків  (boy, damn it), слів-паразитів із широкою семантикою (and all, and stuff and crap, goddam thing), оцінних епітетів (terrific, phony, lousy), емфатичних підсилювачів (hell, heck) та цілого ряду вульгаризмів. Таким  чином, сучасний молодіжний сленг, виникаючи з потреб вербальної  самоідентифікації, посилення мовної виразності, значно розширює експресивну систему англійської мови [3, 116].

Іншою особливістю молодіжного сленгу є те, що він не залишається постійним. Зі  зміною одного модного  явища  іншим, старі  слова  забуваються й натомість приходять інші. Якщо в будь-якому іншому слензі слово може існувати протягом десятків років,  то в молодіжному, а отже й в студентському, слензі  лише за  минуле десятиліття  бурхливого світового прогресу з’явилася та  пішла в історію неймовірна кількість слів.

Відповідно до контексту, в якому вживаються сленгові лексичні одиниці, у нашому дослідженні здійснено поділ на такі лексико-семантичні поля: “Людина”, “Продукти матеріальної діяльності людини” та “Абстрактні поняття”. Кожне мікрополе складається із синонімічних рядів сленгізмів, які, позначаючи одне і те ж явище, відрізняються одне від одного відтінками значень. Мікрополе “Людина” є найбільшим, оскільки воно охоплює фізичні характеристики особи, її психологічні та фізіологічні стани, розумові здібності, вказує на належність людини до певної групи, професії. Наприклад: …and if she caught one of her girls acting like a loser, persistently calling in sick or doing poorly on the SATs, she would call in the shrinks, counselors… [5, 12]. Автор вживає дану сленгову одиницю, яка є скороченням від head-shrinker, що, відповідно до денотативного значення слова shrink, дослівно означає “мисливець, який висушує голови”. Даний сленгізм виявляє негативне та скептичне ставлення молоді до лікарів такого ґатунку.

Наступне мікрополе має назву “Продукти матеріальної діяльності” та налічує сленгові лексичні одиниці на позначення предметів щоденного вжитку студентами, таких як одяг, продукти харчування. Сленгові слова на позначення наркотичних речовин також відносяться до цієї групи і налічують в порівнянні з іншими підгрупами помітно більше одиниць. Така тенденція є наслідком культури і вихованості сучасної молоді та вседозволеності, яка панує в її кругах. Для прикладу: She holds onto it the whole time they’re talking and finally takes a little weeny bit off the tip of the slice [5, 20]. Вжитий сленг є перенесенням історичних даних щодо виготовлення хот-догів і означає хот-дог із сосискою, яка традиційно виготовлялась у Відні. Молодь використовує саме цей варіант для спрощення мовлення та швидшого донесення інформації.

Третє мікрополе, яке називається “Абстрактні поняття”, є також досить великим, оскільки в нього входять сленгізми, які позначають спілкування молоді й акти мовлення, розваги та вчинки підлітків. Наприклад: They would have cocktails at the Star Lounge in the Tribeca Star Hotel again, which always turned into sleepover parties… [5, 5]. В продемонстрованому прикладі сленгізм утворено за способом словоскладання і позначає традиційний спосіб розваг сучасних американських підлітків, розкриваючи культурні особливості нашого століття.

Отже, проведений аналіз сучасного американського сленгу доводить, що сленг – поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. До певної міри сленг можна вважати стихійною реакцією неприйняття або відторгнення кодифікованої мовної норми у ряді соціальних груп на рівні повсякденного спілкування. У живому, розмовному мовленні використання молодіжного сленгу в цілому  стимулюється: 1) бажанням молоді лишатись незрозумілою для оточуючих під час спілкування з друзями; 2) невдоволенням традиційними словами і виразами; 3) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним; 4) бажанням “правдивого, непідробного” спілкування; 5) бажанням досягти певного комічного ефекту.

Список використаної літератури:

1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык : [учебник для вузов] / И. В. Арнольд ; науч. ред. П. Е. Бухаркин. – [10-е изд.]. – М. : Флинта, 2010. – 384 с.

2. Судзиловский Г. А. Сленг – что это такое? / Г. А. Судзиловский. – Москва : Воениздат, 1973. – 182 с.

3. Тимошенко З. В. Стилистика английского языка : [учебник] / З. В. Тимошенко, А. Н. Мороховский, Н. И. Лихошерст – К. : Высшая школа, 1991. – 272 с.

4. Partridge E. Slang Today and Yesterday / Erik Partridge. – L. :  Routledge & Kegan Paul Ltd., 1979. – 476 p.

5. Von Ziegesar Cecily. Gossip Girl. You know YouLoveMe.All I want is everything [Електронний ресурс] / Cecily von Ziegesar. –UK: Little, Brown & Company, 2002. – 117 p. – Режим доступу до роману:

http://e-buks.weebly.com/uploads/6/4/3/3/6433110/u_know_u_love_me.pdf

 наук.  керівник – Крайчинська Галина Вацлавівна, к. філол.н., доцент, завідувач кафедри міжнародної мовної комунікації