У статті розглянуто особливості семантики авторських лексичних новотворів українських драматургів, проаналізовано способи і причини творення індивідуально-авторських номінацій.

The semantical peculiarities of Ukrainian dramatist’s lexical neologisms, ways and causes of creation occasional nominations are being analyzed in the article.

Ключові слова: авторський лексичний новотвір, лексико-семантична група, семантика, сема, українська драматургія.

Сьогодні активно відбувається процес вивчення і дослідження авторських лексичних новотворів, які функціюють здебільшого в поетичних творах, меншою мірою у прозових. Зокрема неологізми в українській поезії вивчали Г. Колесник (творчість П. Тичини та М. Рильського), Л. Олефіренко (поезія В. Стуса), В. Герман (поезія І. Драча), Ж. Колоїз, Г. Богуцька, Є. Регушевський, М. Разумейко (проза Олеся Гончара). Результатом вивчення інновацій є укладені лексичні словники, зокрема й індивідуально-авторської лексики.

Актуальність дослідження авторських лексичних новотворів зумовлена тим, що драматургія, як і поезія та проза, є важливим джерелом поповнення лексичного складу мови новими оригінальними утвореннями. Ґрунтовне вивчення інновацій неможливе без комплексного дослідження, тому варто аналізувати їхню семантику, що, своєю чергою, дає змогу ґрунтовніше  дослідити й теоретично проаналізувати лінгвістичну природу лексичних новотворів як потенційних одиниць словникового складу мови.

Інтерес до появи нових слів виник приблизно тоді ж як і стався так званий «неологічний вибух», тобто створення і поширення авторських новотворів. Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття почався період активного вивчення і дослідження авторських неологізмів, з’явилась нова галузь лінгвістики – неологія, головним завданням якої є виявлення критеріїв ідентифікації нових слів, значень, аналіз причин їх появи, вивчення типів і моделей творення, лексикографічне опрацювання нових номінативних одиниць [1, с. 6]. Неологія вивчає нову лексику, головна її одиниця – авторський лексичний новотвір (АЛН), на що натрапляємо в працях таких науковців, як: В. Русанівський, О. Стишов, Ж. Колоїз, Г. Вокальчук, Н. Адах, О. Жижома, К. Брітікова, А. Калєтнік, В. Максимчук, О. Тимочко та ін. За визначенням, яке подане в енциклопедії «Українська мова», неологізм – це «слово, а також його окреме значення, вислів, які з’явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора» [5, с. 348].

Дослідивши тексти драм, ми переконалися, що новотвори активно функціюють не лише в поезії та прозі. Причина їхньої появи у драматичних творах, можна припустити, та ж, що і в поезії – «наявніть у відрізку тексту оказіональної одиниці додає незвичайності, нестандартності усьому тексту, загострює увагу, сприяє запам’ятовуванню й виділенню на загальному текстуальному фоні конкретного контексту, окремої мікротеми» [3]. Галина Вокальчук зазначає, що «поява авторських новотворів зумовлюється прагненням митців по-новому, свіжо й оригінально позначити певний елемент об’єктивної дійсності, намаганням подолати мовний стандарт, штамп, потребою посилити загальний емоційний вплив на читача, збагатити образну палітру твору [2].

Сучасні українські драматурги прагнуть здивувати читача оригінальними жанровими утвореннями (майже еротична трагедія, трагіфарс, фарс-фантасмагорія, комічна казка-мюзикл, казка-шоу, спец-комедія – Неда Неждана),  які вимагають такого ж оригінального сюжету і, відповідно, незвичного героя, для зображення якого якраз і створюють авторські лексичні інновації.

Проаналізувавши п’єси українських драматургів, ми виявили понад 140 авторських лексичних новотворів. Розподіл слів за частиномовною належністю нерівномірний: найбільше засвідчено іменників – 93 одиниці (65%), дієслів – 23 (23%), прикметників – 20 (20%), прислівники – 5 одиниць (5%) та 1 дієприслівник. Складно пояснити такий частиномовний розподіл, адже дієслів, які разом з іменниками є центральними частинами мови, майже втричі менше. Припускаємо, що можливості словотворення в поезії набагато більші, ніж у драмі чи прозі. Мова поезії більш образна, емоційна, експресивна, а тому і дає кращі можливості для творення нових слів.

Для дослідження семантики усі іменникові новотвори об’єднано в лексико-семантичні групи. Виокремлюємо такі лексико-семантичні групи: іменники на позначення істот, іменники зі значенням абстрактності та іменники із загальним значенням.

У лексико-семантичній групі на позначення істот можна  ми виокремили тематичні групи, що називають осіб за родом заняття чи професією: жінка-диригентка, патефонознавець, піцист, дзвоникіст, сексоанатом, мольвіст, мольвознавець, дальтонік-художник, бос-організатор, йогиха, йожиха; за національністю: земляк-гречкосій, хохол-малорос; назви казкових та міфічних персонажів: Вертлик, Дзигус-Дзигімус, напівангел, недоангел, феїнка, дивеня; назви тварин: кицеля, пацючечка, слонопотамчик, хробаченя, чапля-шмакля.

Серед іменників, що позначають назви професій та осіб за родом діяльності є такі інновації, значення яких зрозуміле без контексту. Це такі новотвори як жінка-диригентка, патефонознавець, дружок-комуняка, революціонерка-модниця. Значення інновацій піцист, дзвоникіст, йогиха, йожка розкрито лише в контексті: Так, тепер із чого готують піцу? Та з усього. Важче сказати, з чого її не готують. Овочі й фрукти, м’ясо і не м’ясо, з яйцями і без… Чим барвистіша палітра, тим ви кращий піцець чи піцист; Цікаво, є фізіономісти, а от Марта у нас «дзвоникіст» – пізнає знайомих по дзвониках; Сподіваюсь, ви не йог? /…/ Ні, не йог, вірніше, не йогиха, чи не йожка, як правильно? (Неда Неждана).

Семою ʻвладаʼ або ʻполітикаʼ об’єднані іменники: дружок-комуняка, піддорадник, чорненя, революціонерка-модниця, президент-каратист, мамайці, бабайці. Значення більшості з цих новотворів розкрито лише з допомогою контексту: І недарма, недарма твої перефарбовані дружки-комуняки, яких ти слізно просив роздобути клятву українських патріотів, дістали тобі з архівів що?! (Я. Верещак); В кожній школі сидів поряд з директорським кабінетом піддорадник, або й цілий дорадник; Просто бабайці з мамайцями підписали довгострокове змирення…(О. Ірванець). Ці інновації означають, очевидно назви членів політичних партій. Інновація чорненя (Із чорненят його виключили, і в спецшколу запроторили, і з батьками розібралися (О. Ірванець) утворена за аналогією до «жовтеня» – назви члена групи молодших школярів при піонерських організаціях школи у часи Радянського Союзу. Новотвір президент-каратист (Бо всі троє щось там з Москвою не поділили. А з москалями, куме, ліпше не заїдатися, бо в них же нафта, газ… і президент-каратист… (Я. Верещак) співвідносимо з  конкретною і реальною людиною, а саме президентом Росії В. Путіним.

Окрему групу становлять складні слова, що стосуються осіб жіночої статі, утворені з двох і більше частин остання з яких доповнює та характеризує першу: жінка-танк, пані-білоручка, супер-пупер-віп-клієнтка, красуня-сомнамбула. Одним з найпоширеніших засобів словотворення є творення складних слів. Складні інновації створювали на всіх етапах історичного розвитку української мови, адже вони «є логічно-змістовими замінниками словосполучень, порівняльних зворотів і навіть речень, зумовлені естетичними настановами того чи іншого автора, своєрідністю його творчої манери, особливостями художнього мислення» [4, с. 33].

Інновації типка та типуля утворені  як відповідний аналог жіночого роду до слова тип. Подібно до цих інновацій утворено і новотвір людин – як аналог чоловічого роду до слова «людина».

АЛН, які називають казкових персонажів – Вертлик, Дзигус-Дзигусімус, феїнка, засвідчені у дитячих п’єсах Неди Неждани «Зачаклований ховрашок» та «Зоряна мандрівка». Джерелом творення інновації Вертлик є прикметник вертлявий, який і характеризує цього персонажа. Подібним є і творення неологізму Дзигус-Дзигусімус – від «дзиґа».

Інновацій на позначення тварин мають здебільшого незвичне словесне вираження, якого їм надають суфікси; за звучанням та за значенням вони близькі до узуальних, напр.  кицеля (Кицюня, кицеле ти моє, що ти так жалібно дивишся? (Неда Неждана) пор. з узуальним «киця»; пацючечка (Глянь, яка пацючечка…Така бридоточка…А лапчики які, так ми мотати ними вміємо!) (Неда Неждана) – зменшувально-пестлива форма жіночого роду від слова пацюк;  хробаченя (А від нього потім введуться інші хробаки, спершу –  маленькі ніжні хробаченята, я ходитиму між ними дуже-дуже обережно… (О. Ірванець) – інновація створена аналогічно до способу творення назв малих за віком істот або дитинчат тварин (слон – слоненя, хробак – хробаченя). Новотвір слонопотамчик. утворений поєднанням двох узуальних слів – слон і гіпопотамчик. (А як там у вас справи селекції? Щось новеньке не вивели? Слонопотамчика якогось? (Неда Неждана). Інновації вовцюжка, вовчишенка, вовчучка варто порівняти з узуальними відповідниками: воцюжка – воцюга, вовчишенка – вовчище, вовчучка – вовчук. Ці слова мають зменшувально-пестливе значення, якого їм надають суфікси –к, -енк, -учк.

Серед іменників зі значенням абстрактності зафіксовано одиниці, які мають узуальні відповідники, а тому і значення у них подібне: блазнівство – блазень (Або ж він розлитий у суспільстві. Без гільдії блазнів ми всі, а також ви всі… заражені блазнівством. А це гірше холери, повір мені); нудотина – нудота (Це така нудотина, що про політику й те краще. (Неда Неждана). Зазначені інновації мають негативну семантику. Абстрактний іменник пофіг слід порівняти з аналогічним за звучанням і будовою жаргонним прислівником пофіг (байдуже, все-одно). У контексті цей іменник  значення має подібне до того, що й прислівник. Подібно утворено й іменник півпупер. Компонент пупер уживають, як правило, завжди разом із лексемою супер, де вона виконує підсилювальну функцію в сленговій одиниці супер-пупер (дуже добре, чудово). Інновація півпупер у контексті зменшує це підсилення чим зумовлює комічний ефект: Я б сказала «супер», але не «пупер» – півпупера чи навіть чверть! (Неда Неждана ).

Окрім цих АЛН зафіксовано такі, семантику яких визначити важко: мультиплюндизм, мольва (Проти чого ж це вони сьогодні виступатимуть? Напевно, знову проти мольви. Мольвісти, мольвознавці у всіх газетах її торочать про вибух/…/ (О. Ірванець); У нашому суспільстві, яке зазнає в цей переломний час докорінних змін, визначились і загострилися небезпечні тенденції. Особливе занепокоєння викликає ідея так званого мультиплюндизму, що глибоко вкорінилася у свідомості певної частини населення нашої багатостраждальної держави. Деструктивний і волюнтаристичний зміст цієї ідеї сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву.. (О. Ірванець). Лише в контексті п’єси стає зрозуміло, що мольва – вибух на Чорнобильській АЕС. Значення інновації мультиплюндизм так і залишається невизначеним. Складається вона з двох частин – мульти (від лат. multum — багато), що означає множинність предметів або багаторазовість дій; плюндизм – значення не відоме, хоча частина слова плюнд подібна до англійського слова plund або plunder, що означає грабувати, грабіж. Отже, можна припускаємо, що мультиплюндизм – це  якесь масове чи масштабне пограбування. Саме це слово є темою прямого ефіру в однойменній п’єсі О. Ірванця.

Іменники із загальним значенням представлені специфічними назвами страв, причому зрозуміти це допомагає контекст, а також певні морфеми, здебільшого суфікси, додані до узуального відповідника: гієнятина – гієна (Дякую, я не буду, пийте самі вашу гієнятину. (Неда Неждана ); жучинка – жук (А підливка у вас яка до неї? Жучинка? Павучинка? Тарганівочка? (Олександр Ірванець). Такі одиниці як мепс і трик мають затемнену семантику, зрозуміти яку важко навіть з допомогою контексту: Я пила мепс без цукру – і ти пила мепс без цукру. Я гризла трик – і ти гризла трик. (О. Ірванець). Отже, зрозуміло лише, що мепс – це напій, про значення інновації трик можна лише здогадуватись.

Серед іменникових АЛН є низка слів, стилістичне забарвлення яким, надають відповідні значущі частини слова. Так, наприклад, значення згрубілості наявне в інноваціях-назвах небесних світил сончище, сонцяра (А он поглянь яке сонечко, велике, жовте-жовтюче (той наближається з мішком) сонцище таке, сонцяра… (Неда Неждана). Це значення надають їм відповідні суфікси -ищ, -ар. Зменшувально-пестливе значення мають такі новотвори: шпаклерик, тацька, скринюлечка, розмірчик, лапчик.

Отже, іменникові АЛН в українській драматургії семантично різноманітні. Основними лексико-семантичними групами є іменники на позначення істот, загальні назви та іменники зі значенням абстрактності. Значення більшості одиниць, що входять до цих груп, цілком зрозуміле без контексту. Це, здебільшого,  незвичні досі форми загальновживаних слів, утворені додаванням до узуальної лексеми суфікса, який надає інновації нового відтінку або й зовсім іншого значення. Причиною творення таких слів є, очевидно, прагнення автора зобразити точність, детальність, а часто і комічність дійової особи чи певної ситуації, яку неможливо описати існуючими у мові засобами.  Такі новотвори зафіксовано у комедійних п’єсах.

Невелика кількість інновацій має затемнену семантику, яку можна встановити лише приблизно за допомогою контексту або й зовсім неможливо. Усі вони належать одному авторові – О. Ірванцю, який завуальовано зображував у своїх п’єсах суспільні реалії минулих десятиліть. Ймовірно, автор, під час творення таких одиниць, передбачав наявність у читача власних знань про описані події, які мають реальне підґрунтя. Досі сучасна драма залишалась поза увагою неології, однак можна простежити, що мова драматургів, як і мова поетів, яку неологія не залишила без уваги, теж насичена численними новотворами, є важливим джерелом поповнення основного лексичного фонду мови.

Література

1. Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори Василя Барки: (семантико-дериваційний та лексикографічний аспекти) / за ред. Г. М. Вокальчук. – Рівне : Видавництво Олега Зеня, 2007. – 136 с. с 6
2. Вокальчук Г. Авторські новотвори в поезії 20-30-х років [Електронний ресурс] / Галина Вокальчук – Режим доступу до ресурсу: kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine42-14.pdf.
3. Жижома О. Текстотвірна функція індивідуально-авторських новотворів (на матеріалі поетичних творів 80-90-х років ХХ століття) [Електронний ресурс] / Оксана Жижома. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: http://litmisto.org.ua/?p=7752.
4. Павленко Л. П. Складні іменники-оказіоналізми в поетичному контексті / Л. П. Павленко // Українська мова та література в школі. – 1983. – № 8. – С. 33–34.
5. Українська мова: Енциклопедія / Редкол. Русанівський В.М., Тараненко О.О., Зяблюк М.П. та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 2004. – 824с. с.348

Ключові слова: iнтернет-сайт, домашня сторінка, рубрика, підрубрика, лексико-семантичний аналіз, лексико-семантична група, синонімічний склад, морфологічний склад, домінанта, емотивна лексика

This article is devoted to investigation of the lexico-semantic peculiarities of the Home pages of the websites of the USA hotels. The attention is paid to rubrics’ conditional categorization into the main and additional, to their conditional division into 7 lexico-semantic groups and their division into the sub-rubrics. The article also provides the semantic relations between the adjectives meaning positive emotions, used in the Internet-texts of the Home pages of the websites of the hotels. Also, those adjectives were structurized into 9 lexico-semantic groups and were distinguished 21 synonymic lines.

Key words: internet site, home page, rubric, sub-rubric, lexical-semantic analyses, lexical-semantic group, synonymous row, morphological composition, dominant, emotional vocabulary

В наш час створення веб-сайту є одним із пріоритетних завдань інформатизації будь-якої організації чи закладу. Серед них, особливе місце займають готелі, ресурси яких адресовані найбільш широкому колу користувачів. Переважна більшість людей, що користуються послугами готелів, є активними споживачами, які володіють Інтернет-технологіями на рівні впевненого користувача. Для них сайт – зручний, раціональний і звичний спосіб отримання інформації. Тому справедливим буде стверджувати, що боротьба за увагу потенційного відвідувача готелю здійснюється вже на стадії його ознайомлення з сайтом. Здебільшого, Інтернет-сайти досліджуються з технічної точки зору: аналіз видимості сайту, відвідуваності, завантажуваності і т.д. Однак, з лінгвістичної точки зору, веб-сайти мало досліджуються. Саме тому, особливу увагу ми звернули на лексико-семантичний аспект Інтернет-текстів домашніх сторінок веб-сайтів готелів США.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
На жаль, на сьогодні немає відомих нам праць у подібній сфері. Ми опиралися на дослідження, які частково були пов’язані із нашою темою. Завдяки працям вітчизняних науковців Ф. Котлера, І. Ляпіна, Х. Роглєва, та зарубіжних спеціалістів Дж. Барді, К. Гоелднера, С. Кліна та М. Хафендайна, ми визначивши, за яким принципом працює готель та які послуги надає, і це дало змогу визначити основні критерії при інформатизації сайту. Спираючись на попередні дослідження у сфері розробки та функціонування веб-сайту таких спеціалістів як А. Гуржій, І. Зарецька, Б. Колодяжний, А. Соколова та інших, ми зрозуміли, яким чином найефективніше повинен бути використаний на сайті текст, та які повинні бути його кількісні та структурні особливості.
Мета і завдання дослідження.
Мета роботи – визначити особливості Інтернет-сайтів провідних готелів США шляхом лексико-семантичного аналізу таких його елементів як рубрики, підрубрики та текст початкової сторінки. Досягнення мети наукового дослідження зумовило постановку та вирішення таких основних завдань:
– Здійснити лексико-семантичний та структурний аналіз Інтернет-текстів домашніх сторінок Інтернет-сайтів готелів;
– Здійснити аналіз рубрик та підрубрик Інтеренет-сайтів готелів;
– Виокремити основні лексико-семантичні особливості обов’язкових рубрик Інтернет-сайтів готелів;
– Класифікувати виділені лексичні одиниці за лексико-семантичними групами та дослідити їх основні функції.
Викладення основного матеріалу.
Матеріалом дослідження стали 50 Інтернет-сайтів готелів США, кожен з яких має чітку структуру: рубрики, підрубрики та текстовий коментар. Інколи, підрубрики можна побачити тільки завдяки ефекту мультимедіа. Кількість рубрик і підрубрик неоднакова на різних сайтах. Проте, слід зазначити чітку структуру кожного сайту: рубрики і підрубрики представлено в такій кількості, що це не перевантажує сайти.
Із проаналізованих 50 сайтів, найменша кількість рубрик – 6, найбільша – 20. В середньому сайти використовують 10-15 рубрик, які розміщуються у верхньому і нижньому меню, або в правому чи лівому, залежно від дизайну сторінки. Ми класифікували рубрики на два класи: обов’язкові (представлені на кожному сайті) та додаткові (залежно від послуг, які надає готель). До обов’язкових рубрик входять: Home, Reservations, About, Accommodations, Contacts, Dining, Offers, Directions, Activities, Photo/Video Gallery. До додаткових входять, наприклад: SPA, Golf, Shops, Local Area, Neighborhood, Fitness, Press, etc.
Усі рубрики, що входять до класу головних, поділяється на підкласи, окремі лексико-семантичні групи, які характеризуються видовою лексико-семантичною спільністю. Ці групи найчастіше використовуються для найменування рубрик Інтернет-сайтів готелів США, тому, ідентифікаторами лексико-семантичних груп вибрані такі назви рубрик: About, Accommodations, Dining, Offers, Directions, Activities, Photo/Video Gallery. Розглянемо кожну із зазначених лексико-семантичних груп:
1. Лексико-семантична група із словом-ідентифікатором – «About», має такий синонімічний ряд: experience, did you know, explore our hotel, fact sheet, about hotel, about us, overview, resort overview, hotel, hotel overview, our hotel, our story, our history;
2. Лексико-семантична група із словом-ідентифікатором – «Accommodations», має наступний синонімічний ряд: amenities,rooms/suites, rooms, our rooms, services/amenities, accommodations/amenities, features, suites, services/features;
3. Лексико-семантична група із словом-ідентифікатором – «Dining», складається із синонімів: fine dining, food/drink, restaurant/events, dining/entertainment, sea glass dining, restaurants, restaurant/lounge, tree restaurant, culinary stirrings, cuisine;
4. Лексико-семантична група із словом-ідентифікатором «Offers», складається із ряду таких синонімів: packages/specials, specials, exclusives, featured specials, gift certificates, exclusive offers, special offers, packages, rates/packages, packages&promos, gifts & gift cards, loyalty program;
5. Лексико-семантична група із словом-ідентифікатором «Directions», має такий синонімічний ряд: location, contact, contact us, map, maps&transportation, maps&directions, travel guide, contact & directions, e-maps;
6. Лексико-семантична група із словом-ідентифікатором «Activities», складається із: meetings & events, happenings, functions/meetings, recreation, meetings/conventions, events & attractions, meetings/weddings, outdoor activities, meetings & banquets, occasions, celebrations, weddings, events calendar, area & activities;
7. Лексико-семантична група із словом-ідентифікатором «Photo/Video Gallery», складається з такого синонімічного ряду: video tour, photos & videos, our album, picture tour, photo gallery, virtual tour, visual gallery, gallery, photos, virtual guides, videos, images, photo & video tour, galleria, photo tour, art gallery, catalogue;
Отже, із всього ряду рубрик, представлених на 50-ти сайтах готелів США, ми виділили 7 лексико-семантичних груп. Кожна група складається із певного синонімічного ряду. Кожен синонім лексико-семантичної групи, є назвою рубрики, яка передає інформацію, яку ми узагальнили словом-ідентифікатором. Такий поділ був зроблений тільки на основі класу обов’язкових рубрик, адже усі додаткові рубрики є специфічними і не підлягають групуванню за якимось критеріями.
Вияснивши, які рубрики Інтернет-сайтів готелів США є ключовими, а саме: Home, Reservations, About, Accommodations, Contacts, Dining, Offers, Activities, Photo/Video Gallery, проведемо аналіз їх підрубрик:
Рубрика Home – не ділиться на підрубрики, оскільки виконує функцію повернення відвідувача із будь-якого місця сайту на початкову (домашню) сторінку.
Рубрика Reservations – зазвичай є прямим посиланням у розділ бронювання і немає підрубрик. Проте, є випадки, коли ця рубрика поділяється на такі підрубрики:
– Reserve online
– Reserve by phone
– Existing reservations
– Cancel or change reservations
Рубрика About – не завжди містить підрубрики. У випадку, коли вона поділяється на підрубрики, найчастішими підпунктами є:
– Newsletter
– FAQ
– History/factsheet
– Team/staff
– Join us
– Guest reviews
– Site map
– Awards
– Careers
Рубрика Accommodations – є найбільш інформаційно-навантаженою і поділяється на велику кількість підрубрик. Кількість і назви варіюються. Наведемо приклад найбільш поширених підрубрик:
– Guestrooms
– Suites
– Guestroom Amenities
– Guest Services
– Fitness & Spa Services
– Business Travelers
– Leisure Travelers
– LGBT Friendly
– Pet Friendly
– Concierge
– Luggage Liaison
Рубрика Contacts – не має підрубрик і через гіперпосилання переходить на сторінку з інформацією про розташування, адреса, карти, контакти та шляхи сполучення.
Рубрика Activities, є досить багатою на підрубрики. Дуже складно визначити основні її підрубрики, адже це залежить конкретно від кожного готелю: його розташування, послуг, історичного значення, його категорії та місцевих пам’яток. Тим не менше, як приклад, можна виділити такі найбільш поширені підрубрики:
– Nightlife
– Arts & Culture
– Recreation
– Local attractions
– Meetings
– Weddings
– Relaxation
– Outdoor pool
– Children’s programs
Рубрика Dining – у деяких випадках не поділяється на підрубрики. З проаналізованих підрубрик, ми виділили найпопулярніші:
– The Restaurant
– In-room dining
– Outdoor dining
– Afternoon Tea
– Wine Cellar
Рубрика Offers – у більшості випадків є прямим посиланням до наступної сторінки з детальною інформацією. У деяких випадках рубрика ділиться на такі підрубрики:
– Overnight Packages
– Day Packages
– Member Benefits
– Global Privileges
– Earn Free Nights
Рубрика Photo/Video Gallery – зазвичай не поділяється на підрубрики, але є випадки, коли така рубрика поділена окремо на Photo Gallery і окремо на Video Gallery.
Що стосується текстового коментаря, то слід відзначити, що електронний текст сьогодні вважається новим видом писемної комунікації. Відомо, що інформація з екрана сприймається гірше, ніж з аркуша паперу, тому текст веб-сайту повинен бути написаний просто, доступно й однозначно [13]. До стилю викладу тексту веб-сайту висувають набагато більш високі вимоги, ніж до багатьох інших текстів, оскільки він націлений на специфічну аудиторію.
Проаналізувавши 50 веб-сайтів готелів, ми побачили, що не всі з них розміщують текст з інформацією на домашній сторінці. Деякі, складаються тільки з рубрик, або рубрик і підрубрик та графічних зображень, які переключаються автоматично в режимі мультимедіа. Із 50 домашніх сторінок Інтернет-сайтів готелів США, 38 сайтів містять текстовий коментар, і лише 12 не містять. Оскільки більше половини сайтів розміщують текст на домашніх сторінках, ми вважаємо, він відіграє значну роль у зацікавленні клієнтів, проаналізувавши його особливості ми зможемо зрозуміти, якими прийомами це досягається.
Отже, кількісно, обсяг тексту розміщеного на домашніх сторінках відрізняється на кожному сайті, це показує, що немає чітких вимог щодо обсягу тексу на сайтах, а кожен сайт сам вирішує, що він хоче в першу чергу запропонувати клієнтам. Кількість розміщених слів на сторінках коливається від 50 до 650 слів. Середня кількість слів – 200-300. Сторінки не перевантажені інформацією, представлена графічна і текстова інформація пропорційна і знаходиться в співвідношенні 50/50.
Кожен сайт готелю дотримується одного стилю – публіцистичного. В текстах зустрічається багато звертань (Would you like to do it your way in our 225 rooms…?), дієслів наказового способу дії (наприклад: Enjoy superb amenities, Experience the first true luxury, relax and reflect and so on ), займенників 2 особи множини (you), велика кількість прикметників (наприклад: extraordinary, accessible, available, fresh, inspiring, exceptional and much more) та готельної лексики (наприклад: suites, amenities, 24 hour room service, king sized bed, check in, concierge, etc.). Мова сайтів є нейтральною, але не використовує розмовної лексики; мова сайтів є такою, щоб кожна людина, будь-якої вікової категорії та соціального статусу, змогла легко і доступно опрацювати всю подану на сайті інформацію.
Морфологічно, тексти на сайтах поділяються на такі частини мови: іменники, дієслова, прикметники, займенники, прислівники, числівники, прийменники та сполучники. У нашому дослідженні ми беремо до уваги тільки іменники, дієслова, прикметники та займенники, адже вони складають основу смислового тексту. Попередньо ми визначили, що в середньому кількість слів на сайті складає 200-300, тому ми беремо за основу 250 слів тексту. З такої кількості слів ми будемо визначати випадки вживання частин мови. Тобто, з 250 слів розміщених на домашніх сторінках Інтернет-сайтів готелів США, 45 – іменники; 25 – дієслова; 26 – прикметники; 15 – займенники.
Як підсумок, варто відмітити той факт, що серед морфологічних особливостей англомовних електронних текстів домашніх Інтернет-сторінок готелів США виділяється, насамперед, кількісне превалювання граматичних форм іменників. Іменникові відмінки, що функціонують у досліджуваних електронних текстах, представлені як загальним відмінком (the Common Case), так і присвійним відмінком (the Possessive Case). Поряд із іменниками в текстах Інтернет-сторінок готелів трапляються також і займенники (особові, присвійні та вказівні). Натоміть, дослідивши морфологічні особливості дієслів в аналізованих електронних текстах, приходимо до висновку про те, що дієслова в таких текстах можуть вживатися як в активних, так і в пасивних конструкціях. Вважаємо за доцільне підкреслити переважне вживання в досліджуваних текстах особових дієслівних утворень, а також актуалізацію в процесі дослідження морфологічних особливостей дієслова дієслівної категорії часу. Так, відмітимо, що дієслівні форми теперішнього (Present Tenses) та майбутнього часів (Future Tenses) не в однаковій мірі представлені в електронних текстах Інтернет-сайтів готелів. В основному переважають дієслова теперішнього часу. Дослідивши особливості дієслівної категорії способу, робимо висновок про вживання дієслів як у формі дійсного способу (для позначення реальності дії, що відбувається у часі), так й у формі інфінітиву, наказового та умовного способу (для позначення нереальної дії).
Щодо прикметників, ми приділили їм більше уваги і вирішили докладніше проаналізувати. Сфера використання прикметників на позначення інтенсивності ознаки дає змогу виділити продуктивні групи, які у текстах Інтернет-сайтів готелів функціонують як засоби передачі: якостей, що сприймаються органами смаку, дотику, нюху; ознак неживих предметів (транспорту, інструментів, кімнат, меблів тощо); форми, розміру, кольору; ознак, що вказують на відстань; температурних ознак; часових ознак; ознак, що характеризують готель в цілому; оцінки, цінності; ознак, що характеризують персонал, інших характеристик. Прикметники на позначення:
– якостей, що сприймаються органами смаку, дотику, нюху: non-smoking, fresh, verdant, soft, delicious;
– форми, розміру, кольору: оversized, spacious, grand, large, small, purple;
– ознак, що вказують на відстань: a short walk to, long, far, around;
– температурних ознак: hottest, tropical, heated;
– часових ознак: historical, seasonal, old;
– ознак, що характеризують готель в цілому: special, elegant, finest, breathtaking, stylish, expansive, retro-chic, bustling, world famous, award-winning, prestigious, romantic, impeccable, extraordinary, secluded;
– оцінки, якості, цінності, інших характеристик: magnificent, welcoming, spectacular, classic, ideal, wonderful, perfect, excellent, correct, stunning, meticulously groomed, relaxing, accessible, exclusive, exceptional, oceanfront, convenient, outdoor, quiet, nice, calm;
– ознак неживих предметів (транспорту, інструментів, кімнат, меблів тощо): modern, custom-crafted, marble, triple-sheeted, high-speed, complimentary, luxurious, state-of-the-art, infused, sophisticated, innovative, memorable;
– ознак, що характеризують персонал: friendly, hospitable, beautiful, smile-inducing, available, discerning, important, notable, relaxed.

Потрібно відзначити, що всі прикметники вжиті у позитивному значенні і викликають позитивні емоції та асоціації. Значна кількість прикметників, що визначають позитивні емоції, поділяється на підкласи, окремі лексико-семантичні групи, які характеризуються видовою лексико-семантичною спільністю. Ці групи прикметників найчастіше використовуються у текстах Інтернет-сайтів готелів США, тому, на основі словника ідентифікаторами лексико-семантичних груп вибрані такі прикметники: enchanting, calm, secure, satisfied, hospitable, friendly, amazing, pleasant, good.
Розглянемо кожну із зазначених лексико-семантичних груп:
1. Лексико-семантична група прикметників «чарівний» (that makes smb. feel delighted and attracted) [20].
Дана група є досить значною за обсягом і може бути поділена на 3 синонімічні ряди.
a) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «delightful»: captivating, charming, bewitching, beguiling, attractive, adorable, lovely, winning, winsome, disarming, irresistible;
b) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «taking»: arresting, striking, prepossessing, seductive, tantalizing, ravishing, desirable, inviting, tempting, alluring, fetching;
c) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою “good-looking”: gorgeous, beautiful, beauteous, comely, fair, lovable, graceful, appealing, engaging, becoming, fine, tasty, hot, cute.
Словом-ідентифікатором цієї лексико-семантичної групи виступає прикметник «enchanting».
2. Лексико-семантична група прикметників типу «спокійний» (not affected by strong emotions) [20].
Члени даної групи поділяються на 3 семантично взаємопов’язані синонімічні ряди.
a) Синонімічний ряд прикметників з домінантою «tranquil»: serene, relaxed, comforted, assuaged, appeased, placate, relieved, sedate, soothed, still, unruffled, undisturbed, unconcerned, peaceful, peaceable, settled, unperturbed, unflustered, untroubled;
b) Синонімічний ряд прикметників з домінантою «equable»: even-tempered, placid, unexcitable, unemotional, phlegmatic;
c) Синонімічний ряд прикметників з домінантою «composed»: cool, easy, collected, cool-headed, unfazed.
Лексико-семантична група прикметників типу «спокійний» поєднана словом-ідентифікатором «calm».
3. Лексико-семантична група прикметників типу «безпечний» (feeling safe and happy) [20].
Група є порівняно не чисельною і розподіляється на два синонімічні ряди.
a) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «safe»: protected, sheltered, unworried;
b) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «comfortable»: snug, cosy, comfy.
Ідентифікатором даної групи був визначений прикметник «secure».
4. Лексико-семантична група прикметників типу «задоволений» (feeling pleased with some situation or occurrence) [20].
До складу лексико-семантичної групи входять прикметники, які за семантичними зв’язками поділяються на 2 синонімічні ряди.
a) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «pleased»: content, contented, gratified, fulfilled;
b) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «self-satisfied»: proud, triumphant, smug, complacent.
Словом-ідентифікатором цієї групи був обраний прикметник «satisfied».
5. Лексико-семантична група прикметників типу «гостинний» (feeling or showing love or affection to guests or visitors, being welcoming) [20].
Прикметники, що входять до складу групи, за семантичними ознаками можуть бути поділені на 2 синонімічні ряди.
a) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою “affectionate”: fond, devoted, adoring, doting, demonstrative, tender, warm-hearted, close;
b) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою “favorable”: agreeable, amiable, approving, cordial, courteous, enthusiastic, generous, gracious, helpful, positive, receptive, useful.
Дана лексико-семантична група об’єднується ідентифікатором «hospitable».
6. Лексико-семантична група прикметників типу «доброзичливий» (behaving kindly, so that to make smb. feel relaxed) [20].
Слово-ідентифікатор трактується через два основні складові поняття, які, будуючи власні синонімічні ряди, складають повну картину лексико-синонімічної групи.
a) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «kindly»: amicable, affable, amiable, congenial, cordial, warm, benevolent;
b) Синонімічний ряд прикметників з домінантою «sociable»: companionable, sociable, gregarious, outgoing, hospitable, approachable, accessible, communicative, convivial, open, unreserved, easy-going, good-natured, comradely, obliging.
Ідентифікатором групи тут виступає прикметник «friendly».
7. Лексико-семантична група прикметників типу «вражаючий» (very surprising, in a way that makes you feel admiration) [20].
Варто зазначити, що дана група є досить чисельною та вирізняється складними семантичними зв’язками. Група налічує 3 синонімічні ряди.
a) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «surprising»: astonishing, astounding, staggering, shocking, startling, imposing, stirring, exciting, thrilling, gripping, riveting, electrifying, fascinating, stupefying, rousing, moving, magnificent, breathtaking;
b) Синонімічний ряд прикметників з домінантою «extraordinary»: awesome, awe-inspiring, sensational, remarkable, spectacular, stupendous, phenomenal, incredible, unbelievable, impressive, marvellous, exceptional, wonderful, outstanding, dazzling;
c) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «fantastic»: wondrous, fabulous, brilliant, killing.
Словом-ідентифікатором групи є прикметник «amazing».
8. Лексико-семантична група прикметників типу «приємний» (enjoyable in a way that makes you feel pleased and satisfied) [20].
Група складається з двох синонімічних рядів.
a) Синонімічний ряд прикметників з домінантою «enjoyable»: pleasurable, pleasing, satisfying, entertaining, diverting, amusing, funny, great;
b) Синонімічний ряд прикметників з домінантою «nice»: sweet, agreeable, likeable, personable, mellow.
Ідентифікатором цієї лексико-семантичної групи визначено прикметник «pleasant».
9. Лексико-семантична група прикметників типу «добрий» (feeling kindness towards others and giving others pleasant feelings) [20].
До складу даної лексико-семантичної групи входять 2 синонімічні ряди.
a) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «kind»: good-natured, heart-warming, bighearted, decent, superior, excellent, superb;
b) Синонімічний ряд об’єднаний домінантою «generous»: charitable, magnanimous, munificent, open-handed, bounteous, bountiful, beneficent, benignant, benign, gracious, altruistic, philanthropic, unselfish, selfless.
Словом-ідентифікатором групи було обрано прикметник «good», який визначається за допомогою двох прикметників, домінант синонімічних рядів.
Висновки.
Отже, підсумовуючи результати аналізу рубрик і підрубрик Інтернет-сайтів готелів США, слід відзначити, що немає єдиного чіткого правила щодо їх поділу. Кожен готель керується своїми особливостями для представлення інформації. Загалом, було проаналізовано 50 Інтернет-сайтів готелів США, кожен з яких складається із рубрик, а деякі з рубрик та підрубрик. Ми визначили обов’язкові та додаткові рубрики, охарактеризували їх у 7 лексико-семантичних груп та дослідили, на які підрубрики вони найчастіше поділяються. Варто відзначити, що вся інформація, представлена на сайтах, чітко структурована і логічна. Жодному сайту не бракує тексту і навпаки, жоден сайт не перенавантажений ним. Розміщення рубрик і підрубрик залежить від дизайну сайту і може мати найрізноманітніші варіанти. Внаслідок розгляду семантичних зв’язків між прикметниками позитивних емоцій було виокремлено 9 лексико-семантичних груп. У 9 лексико-семантичних груп виділено 21 синонімічний ряд. Ієрархія структурних компонентів лексико-семантичних полів прикметників позитивних емоцій виявилася, в цілому, аналогічною структурі властивій будь-якому лексико-семантичному полю: основним структурним елементом є лексико-семантична група, а граничним – синонімічний ряд. Cлід відзначити, що виділені нами лексико-семантичнині групи прикметників позитивних емоцій відіграють роль емоційного впливу на потенційних клієнтів Інтернет-сайтів готелів. Основна функція такої лексики – вираження емоцій, та периферія різного ступеня глибини, в яку входить більша частина емотивної лексики, і яка вживається також в інших цілях ніж вираження емоцій.
Список використаних джерел та літератури.
1. Бойко М. Наукові засади обґрунтування підприємницької стратегії у сфері готельного господарства // Вісник КНТЕУ. –2002. – №3. – С 45-51.
2. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. / Булаховський Л.А. – К., 1955
3. Інформатика (підручник) Гуржій А.Н., Зарецька І.Т., Колодяжний Б.Г., Соколов А.Ю. 10-11 Факт, Навчальна книга, 2006
4. Історія виникнення та розвитку Internet [Електронний ресурс] // В Інтернеті – Режим доступу до статті:http://vinterneti.com/top-statti/vse-pro-internet/1-internet-istoriya-viniknennya-ta-rozvitku.html
5. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля / Ю.Н.Караулов // Филологические науки. – 1972. – №1. – 267с.
6. Клименко О. Ф., Головко Н. Р., Шарапов О. Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.-метод. посібник / За ред. О. Д. Шарапова. — К.: КНЕУ, 2002. — 534 с.
7. Коломієць Н.В. Дискурс Інтернету як різновид дискурсу / Н.В Коломієць // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Логос. – 2001. – № 5. – С. 93-97.
8. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм. – М.: ЮНИТИ, 2003, – 1063 с.
9. Ляпина И.Ю. Организация и технология гостиничного обслуживания / И.Ю Ляпіна // Учебник для начального профессионального образования. – М.:, Академия, 2002. – 208 с.
10. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва / П.Р Пуцентейло // Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.
11. Рзаєв Д. О., Шарапов О. Д., Ігнатенко В. М., Дибкова Л. М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 486 с.
12. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту / Х.Й Роглєв // Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 408 с.
13. Иванова Е.В. Лингвистические особенности электронного текста. [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://www.conference.kemsu.ru/conf/aprel2007/.
14. Тютенко А.А., Прокопчук К.А. Текст в компьютере и “компьютерный” текст // Вісник Харківського національного університету. – Харків: Константа. – 2003. – С 50-56.
15. Bardi J.A. Hotel Front Office Management / J.A Bardi // 3rd Edition. – London: John Wiley & Sons, Inc., 2002. – 448 р.
16. Davis B.H., Brewer J.P. Electronic Discourse: Linguistic Individuals in Virtual Space / B.H Davis, J.P. Brewer // – New York: SUNY Press, 1997. – 176 p.
17. Goeldner C.R., Brent Ritchie J.R. Tourism: Principles, Practices, Philosophies / 9th Edition. – John Wiley & Sons, Inc., 2002. – 624 p.
18. Huffadine M. Project Management in Hotel and Resort Development / M. Huffadine //. – New York, Graw- Hill, Inc, 1993. – 251 p.
19. Kline S.F., Sullivan W. Hotel Front Office Simulation. – London: John Wiley & Sons, 2002 – 144 p.
20. Longman dictionary of contemporary English / [director, Della Summers]. – Oxford: Oxford University Press, 2009
21. Oxford Advanced Learner’s Dictionary. A.S. Hornby. Fifth edition (Ed. J.Crowther). – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 1428 p.

Якубовська Людмила Зіновіївна
Факультет романо-германських мов
Спеціальність «Англійська мова та література»
Група А-51
Науковий керівник: Худолій Анатолій Олексійович
К. філол. н., доцент, завідувач кафедри лінгвістики
Факультет романо-германських мов
Сфера наукових досліджень: семантика

У даній статті розглядається семантична диференціація національних символів, що свідчать про яскраве стилістичне забарвлення досліджуваних одиниць і несуть у собі певну інформацію про ту чи іншу націю.

Ключові слова: семантика, національна символіка, лексико-семантична група, персоніфікація.

In this article we take a view of semantic differences of national symbols that suggest about vivid stylistic devices and carry some information about this or that nation.

Key words: semantics, national symbols, lexical-semantic group, personification.

Семантична диференціація національних символів свідчить про яскраве стилістичне забарвлення досліджуваних одиниць і несе в собі певну інформацію про ту чи іншу націю. Таким чином було проаналізовано символіку народів світу, я саме таких держав як Австралія, Нова Зеландія, Канада, США та Великобританія. Досліджувані одиниці символізують свободу, красу, любов, мужність, віру, гідність.

Таблиця 2.2.

Семантика національних символів

Національні символи на позначення свободи становлять переважну більшість і їх налічується 23 одиниці, що складає 26, 91%: Coat of Arms of Canada, Coat of Arms of USA, Constitution of USA, Stars and Stripes, Liberty Bell. Народ проголошує свою свободу через таку національну символіку. Історичні пам’ятки, державні прапори, гімни та герби уособлюють велич і могутність цих країн, передають історію на національний дух.

Для опису мужності було використано 17 одиниць, які займають 19, 89%: Unicorn, Bulldog, Red Kite, American Bison, Koala, Welsh Harlequin. Міць і сила передаються через тварин і птахів, які несуть в собі певне значення для кожної країни, показують її могутність. З давніх-давен народи прагнули зобразити свою велич за допомогою фауни, яка їм найбільш притаманна. Так з’явилися вірування, що саме та чи інша тварина чи птах зможе захистити від злих намірів, бути водночас оберегом і символом великої сили.

Варто відзначити, що символ віри має неабияке значення у житті народу. Такі одиниці становлять 19, 89 % від загальної кількості: Dieu et mon droit, Pluribus Unum, Advance Australia, The Anthem of NZ, The Anthem of Canada.  Кожен народ вірить у свою державу, оспівує її за допомогою гімнів, пісень, девізів.

Під час аналізу семантики національних символів було виявлено, що 17, 55 % дібраних одиниць символізують гідність, честь народу, уособлюють його значимість, достоїнство, неповторність: Zealandia, Mountie, Johnny Canuck, Mother Canada, Uncle Sam. На прикладі персоніфікацій можна зробити висновок, що саме через власні назви показується гідність народу, його особливості.

Найчастотнішими є національні символи з лексико-семантичною структурою персоніфікації (17, 55%). Це пояснюється тим, що кожен народ прагне уособити свою історію, традиції, побут через призму власних назв, певних постатей, передати особливості і цим самим вирізнитися з-поміж інших народів. Це підтверджує скраве різноманіття національної символіки, яке об’єднує в собі характеристики народів світу.

Національні символи, що втілюють любов і красу і становлять 15, 21 % від загальної кількості: Rose, The Golden Wattle, Silver Fern, Daffodil, Harebell. Як відомо, кожна нація прагне передати не тільки свою міць і велич, я також яскравість, аби привернути увагу інших народів. Для цього використовується численна символіка квітів, трав, дерев, які несуть в собі красу, пристрасть, любов і мир.

Отже, можна зробити висновок, що серед дібраних одиниць переважають одиниці на позначення свободи (26, 91 %), мужності (19, 89 %) та віри (19, 89 %). Кожен народ передає свої особливості, цінності, розповідає історію за допомогою символіки.

Література:

1. Антомонов А. Ю. Исследование структурной организации Лексико-семантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. – К., 1987. – 191с.

2. Багмут І. В. Лексико-семантичне поле звуконайменувань у сучасній українській літературній мові (склад, структура, парадигматика): дис. канд. філол. наук: 10.02.01/Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 2007. – 236арк. – Бібліогр.: арк. 201-231.

3. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. / Гл. ред. В.Н. Ярцева. – Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998 – 685 с.

4. Большой толковый социологический словарь (Collins). Том 1 (А – О): Пер. с англ. – М.: Вече, АСТ, 1999. – 544 с.

5. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика. – М., 1990.