Анотація. У дослідженні розглянуто  лексико-стилістичні особливості роману Д. Кіза “Flowers for Algernon”. У статті також досліджено основні аспекти творчості автора роману.

Ключові слова: література, граматика, лексика, аналіз.

Annotation.  The study examines the stylistic features of the novel D. Keyes “Flowers for Algernon”. The article also explores the main aspects of the author’s work.

Keywords: literature, grammar, vocabulary, analysis.

Актуальність дослідження та постановка проблеми. Дане дослідження визначається потребою у вивченні лексико- стилістичних особливостей роману Деніела Кіза Flowers for Algernon.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дане дослідження визначається потребою у вивченні лінгвостилістичних особливостей сучасної англомовної літератури на прикладі роману Деніела Кіза Flowers for Algernon, що користується великою популярністю у читачів не тільки англомовних країн, але й всього світу. Наприклад, у своєму дослідженні Н. С. Валгіна наголошує на тому, що у мовленнєвій діяльності героя часто спостерігаються відхилення від норми – у вимові, у розміщенні наголосу в слові, у використанні граматичних форм, у використанні слів.

Метою нашої статті є розглянути  лексико-стилістичні особливості  роману  Flowers for Algernon;

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання даного дослідження:

• дослідити основні аспекти творчості Деніела Кіза;
• розглянути лінгво-стилістичні особливості  роману  Flowers for Algernon.

Виклад основного матеріалу. Д. Кіз описує Чарлі Гордона через думки та слова самого героя, використовуючи характерні для цього лексико-синтаксичні засоби. Після змін, що відбулися з героєм, автор замінює опис в текстах на роздуми, що відповідають формі абстрактного мислення. Слід відзначити, що автор зумів побудувати образ героя таким чином, що кожен читач може асоціювати себе з певним героєм роману. Використані автором лінгвістичні прилади використовуються для опису способу мислення людини з розумовими відхиленнями.

Cприйняття  літературного твору відбувається переважно через читання, тому графічне оформлення тексту є дуже важливим. Має значення не лише формат книги чи розбірливість шрифту, а взаємовідношення шрифтів, поділ на абзаци і розташування рядків, великих літер, розділових знаків, і взагалі, правильне написання слів. Всі ці засоби стилістично необхідні, для того щоб повідомити читачу те, що в усній мові передається елементами просодії, наголосом, тоном голосу, паузами, подовженням чи подвоєнням деяких звуків та ін. Вони допомагають уявному „виконанню” [1, с.226].

Критик Марк Р. Хіллегас визначив роман Flowers for Algernon як тип наукової фантастики, що має справу з “проблемами, які появляються внаслідок винаходів, відкриттів або наукових гіпотез” – у цьому випадку це хірургічна процедура, що може перетворити розумово відсталу людину на інтелектуального генія. Незважаючи на те, що роман не має спеціальної анти-технологічної позиції, він чітко визначає обмеження технології як “швидкого виправлення” людських проблем – операція Чарлі є невдалою. Невдача полягає на тому факті, що головний герой так і не залишається генієм. На противагу класичному поняттю трагедії, “недолік”, який є викликаним падінням Чарлі, не в ньому самому, а в технології, яка прагнула змінити його.[9]

Основні події, що дали поштовх до написання твору  відбулися в 1957 році, коли Кіз працював викладачем англійської мови в школі для дітей з обмеженими інтелектуальними здібностями. Один із його учнів запитав у нього, чи зможе він перевестися в звичайну школу, якщо буде старанно займатися і стане розумним. Цей учень став прототипом головного героя оповідання та роману – Чарлі Гордона.

Інші персонажі книги теж були змальовані з реальних людей, що зустрічались Кізу на його професійному шляху. Образ Елджернона був створений на основі піддослідних занять в університеті.  Саме ж ім’я було взято від поета Алджернона Чарльза Суинберна. Образи Неймура і Штрауса – вчених, які розробили хірургію підвищення інтелекту, змальовані із реальних професорів, яких Кіз зустрів, вивчаючи психоаналіз [8, с. 97].

Примітний той факт, що саме початок 60-х рр. XX століття ознаменований зміною ролі та функції літературознавства та, як наслідок, зміною специфіки самої літератури. Світоглядні установки Деніела Кіза є протестом проти традиційних критеріїв оцінки дійсності.

На перше місце ставиться необхідність багатоваріантних форм людського існування, кінцівку і безвихідь людського буття і необхідність долати і приймати дане знання. Розробка питання і проблема адаптації людини з розумовими відхиленнями породила численний інтерес не тільки читачів, але й літературних критиків, людей науки та діячів мистецтва.

У 60-і роки XX століття в розвитку художньої прози вимальовується тенденція до вдосконалення прийомів та методів психологічного аналізу. Інтерес творців художньої прози до особистого життя людини сприяв посиленій розробці ними психологічних аналізів внутрішнього світу героїв. У ці роки інтерес до людської особистості посилюється, людина стає головним об’єктом авторської уваги. Також цей період відзначений складними суперечливими процесами переосмислення можливостей і меж людської індивідуальності. Навчання про істину минулих десятиліть перетворюються в закриту самодостатню структуру, нездатну до критичного осмислення своєї обмеженості та відносності.

У романі Flowers for Algernon Деніел Кіз використав  дві різні форми розповіді для різних цілей. Розповідь від першої особи є більш інтимна та емоційна. Читачеві легше зрозуміти характер і відчути симпатію до героя. Розповідь від третьої особи також дуже правильно використовується в романі. У цій формі описані найжорстокіші сцени стигматизації. Цей метод робить описані ситуації більш реалістичними, тому що зазвичай саме в такий спосіб, яким середньостатистична людина бачить жорстокість у реальному світі.

Написаний під час розпалу руху за громадянські права в Сполучених Штатах, Flowers for Algernon демонструє глибоку стурбованість правами людей, які будуть розглядатися як особи, незалежно від їхнього стану в житті. Перші сторінки роману зображують похмуру картину того, як ставляться до розумових інвалідів, оскільки Чарлі постійно зловживають його колеги в пекарні. І коли він стає генієм, він піддається іншому типу дегуманізації, оскільки вчені, які керують експериментом, вважають його “as if I were some kind of newly created thing.… No one … considered me an individual— a human being.” Це найяскравіше виражається коли хлопчик з розумовою відсталістю був висміяний за розбитий посуду в ресторані, Чарлі захищає його перед клієнтам:

“Leave him alone! He can’t understand. He can’t help what he is … but for God’s sake, have some respect! He’s a human being!” [8, с.19]

Читач здатний легко зрозуміти процес мислення Чарлі через прямий синтаксис автора. Автор пише в основному з точки зору Чарлі короткими реченнями, легко показуючи процес мислення Чарлі, як він розвивається і швидко проходить через свою юність та дорослість після операції.

З метою показати низький рівень володіння мовою героя автор відтворює в його мовленні явні фонетичні, а також граматичні відхилення від загальноприйнятих правил. Саме ці помилки наближають стиль та манеру мовлення героя до просторічної, а орфографічні помилки тільки підкреслюють характерні риси його вимови.

Через зміну мовленнєвої характеристики героя можливо показати зміни в характері й способі його життя, розкрити його емоційний стан. Мовленнєва характеристика стає важливим засобом індивідуалізації героя. Лексична особливість  мовлення героя дає можливість визначення адекватності персонажа.

Д. Кіз навмисне робить стилістичні, граматичні та пунктуаційні помилки в тексті щоденника Чарлі Гордона, щоб показати нерозвиненість свого героя. Автор описує емоції  якомога простіше, що виражається за допомогою спеціального добору мовних засобів.

 e.g. “Gimpy hollered at me because I droppd a tray full of rolles I was carrying over to the oven. They got derty and he had to wipe them off before he put them in to bake. Gimpy hollers at me all the time when I do something rong, but he reely likes me because hes my frend. Boy if I get smart wont he be surprised” [8, с. 8]

Однак, після операції, стилістика тексту Чарлі ускладнюється, його мовлення стає правильним, а судження його є глибокими.

Чарлі також ретельно фіксує в щоденнику свою подальшу регресію.

e.g. “I’m forgetting things I learned recently. It seems to be following the classic pattern, the last things learned are first things forgotten. Reread my paper on the Algernon-Gordon Effect and even though I know I wrote it, I keep feeling it was written by someone else. Most of it I don’t even understand.” [8, с. 206]

Висновки. У ході даного дослідження було досліджено лексико-стилічні особливості роману Деніела Кіза Flowers for Algernon. Дане дослідження показало, що автор доволі вдало підкреслив інфантильність персонажа через його лексичні та стилічні помилки. Отже, у тексті роману Д. Кіз спочатку обирає для розповіді в щоденнику Чарлі Гордона опис і характерні для нього лексико-синтаксичні засоби. Після змін, що відбулися з героєм, автор замінює опис в текстах на роздуми, що відповідають формі абстрактного мислення.

Список використаних джерел та літератури:

1. Арнольд И.В. Экспрессивные средства англ. языка: [учеб. пособие] / И.В. Арнольд. – Л., 1975. – 252 с.
2. Барахов В. С. Литературный портрет / В. С. Барахов. — Л. : Наука, 1985.

—312 с.

• Емельянова Л. Л. Нарушение орфографической нормы как средство

создания стилистического эффекта / Л. Л. Емельянова // Филологические

науки. — 1976. — № 1. — С. 18.

• Певзнер М.С. Дети-олигофрены. – М.: Просвещение, 1959. – 356 с.
• Стернин И. А. Введение в речевое воздействие. Воронеж, 2001. 252
• Холодная М.А. Психология интеллекта. – СПб.: Питер, 2002. – 272 с.  
• Щур Г. С. Теории поля в лингвистике. М.: Наука, 1974.
•  Keyes D. Flowers for Algernon / D. Keyes. Mariner Books, 2004. — 311 с.
• Освітній журнал, [електронний ресурс] – режим доступу: https://www.encyclopedia.com/arts/educational-magazines/flowers-algernon, (дата доступу 01.03.2019)

Стаття присвячена семантичному аналізу політичних промов Державного секретаря США Гіларі Клінтон. У статті запропоновано класифікації концептуальних метафор, виявлених у публічному дискурсі американського політика.

Ключові слова: політична промова, метафора, термінологія, семантика, лексика.

The article is devoted to the semantic analysis of the political speeches delivered by the U.S. Secretary of State Hillary Clinton. It provides with the classification of conceptual metaphors found in the public discourse of the American politician.

Key words: political speech, conceptual metaphor, terminology, semantics, vocabulary.

Метафори утворюють значну кількість словникового складу сучасної англійської мови, яка є не тільки гнучкою, а й мінливою. Постійне поповнення лексики сучасної американської політичної публіцистики за рахунок метафор слугує придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства.

Політична промова належить до інформативно-переконувального типу політичних текстів. Проблему лексико-стилістичних особливостей політичних промов досліджували такі науковці І.В. Арнольд, А.М. Баранов, М.В. Блажевич, А.Ф. Селіванов, Г.В. Колшанський, Л.Г. Павлова, Г.Г. Почепцов, І.Г. Чередниченко та ін. Питання метафоризації політичних текстів розглядали у своїх наукових дослідженнях Дж. Лаккоф, А.О. Худолій, А. П. Чудинов.

Метафора приваблювала та приваблює дослідників, оскільки її розглядають як процес і результат дії складних мовних і когнітивних механізмів та засіб концептуалізації емпіричних знань. Ґрунтовне дослідження метафори пов’язане з вивченням особливостей її функціонування у мовленні, де в повному обсязі відбувається реалізація її синтагматичних зв’язків.

Метою дослідження є семантичний аналіз політичних промов колишнього Державного секретаря США Гіларі Клінтон, який передбачає класифікацію концептуальних метафор, їхній поділ на тематичні групи, визначення їхніх лексичних та семантичних характеристик, особливості використання у промовах політика.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

• здійснити аналіз концептуальних метафор, виявлених у промовах Гіларі Клінтон та класифікувати їх відповідно до тематичних груп;
• виявити ефект впливу метафор на аудиторію.

Промови вважаються найголовнішим вербальним втіленням риторики. Під промовою розуміють публічний виступ з певного приводу, що має чітку логічну структуру, смислове навантаження та мету.

Процедурним механізмом сугестії у політичних промовах є використання метафоризації, тобто перенесення якостей одних об’єктів дійсності на якості інших. Варіювання різних семантичних наслідків метафор у різних контекстах визначає ефект цього механізму інтерпретації дійсності. Метафори широко застосовуються в політичних промовах та аргументації. Вони слугують засобами схиляння аудиторії до прийняття певного рішення, спонукають до очікуваної мовцем поведінки аудиторії [2, 190].

За словами А. О. Худолія, метафора виступає результатом когніції людини з семантичними параметрами, властивими англійській мові, а самі явища мови, зокрема значення та референція, переломлюються через призму когніції людини [4, 183].

Дж. Лаккоф у когнітивній теорії стверджує, що коли промовець використовує метафори, то він трансформує «початкову інформацію» в «кінцеву», тобто ту, яка сформує думку реципієнта. Тема цієї «кінцевої» інформації незнайома йому, а метафора порівнює незвичну інформацію із чимось уже відомим. Теоретично, кожне метафоричне висловлювання – це мовленнєвий акт: він встановлює або найчастіше сприяє встановленню зв’язку між знайомими і незнайомими темами для реципієнта інформації. Ця теорія стверджує, що коли державні лідери намагаються донести будь-яку інформацію, аудиторія спостерігає за їхніми відносинами із слухачами, думає про метафоричне вираження категорії «висоти» та «відстані», які їх відділяють від державних діячів. Вони усвідомлюють себе окремо від них [3, 245].

У політичній мові існують такі види метафор: розміру, особистої зверхності, відстані, субординації, а також метафори вибору [1, 260].

Метафори розміру охоплюють поняття «що більше – то краще». У промовах політичних діячів завдяки цьому виду метафори досягається ефект кращої перцепції інформації реципієнтом, особливо пов’язаної із розмірами та обсягом. Вони сприяють формуванню образу у свідомості та закладають початкове ставлення до тих чи інших понять [1, 262]. Так, наприклад, у промовах Гіларі Клітон, трапляється лексична конструкція the scope and scale of a problem, яка підсилює значення проблеми у свідомості аудиторії та безпосередньо виконує функцію афектації:

Concrete action is possible when we understand the scope and scale of a problem [13]. Наведений приклад підтверджує, що вдало дібраний метафоричний вираз підсилює важливість та значення тієї чи іншої проблеми, сприяє її детальному та скрупульозному вивченню.

У промовах Гіларі Клінтон досить часто трапляється лексема «force», яка у сполученні з іншими семантичними одиницями створює ефект контамінованої метафори:

And we thank Senegal for contributing troops to the ECOWAS stabilization force there [12]. Лексична конструкція «stabilization force» має як денотативне, оскільки все-таки йдеться про всі військові сили, що діяли в регіоні, так і конотативне значення, позаяк мовець говорить водночас і про мету та результат їх діяльності – стабілізацію конфліктної ситуації в регіоні.

Іншого семантичного наповнення набуває лексема у висловлюванні держсекретаря США під час проголошення заключної частини тієї ж промови:

Thank you for being a model in this region, a champion of democracy, a force for peace, prosperity, and progress [12]. Тут лексема «force» не виступає військовим терміном, а швидше передає потенціал країни та її напрацювання у сфері миротворчої діяльності та прогресивного поступу.

Наступним видом є метафора зверхності. Приклади таких метафор частіше трапляються в тоталітарних промовах і слугують для відділення правлячої верхівки від звичайних груп населення. У демократичних промовах ця межа зникає й усі класи та групи зближуються [1, 263].

Цей тип метафор не є типовим для текстів політичних промов Гіларі Клінтон. Тим не менше можемо виокремити декілька прикладів: «to lift your own people out», «takes leadership from the top», «preserving their grip on power», «at the bottom of a list of rankings».

That means a nation’s own efforts to lift your own people out of poverty… [12]. Ця метафора відображає намагання Гіларі Клінтон максимально наблизити владу до пересічних громадян і показати, що всі дії політичних діячів спрямовані на добробут громадян.

Метафори відстані, зазвичай, використовуються для того, щоб дати уявлення про певне явище у порівнянні з минулим чи майбутнім, чи в певних територіальних рамках, і щоб запевнити аудиторію, що буде вжито наступних заходів [1, 263].

Цей тип метафор є домінуючим у промовах Гіларі Клінтон, що підтверджується такими прикладами:

And we’ve seen very clearly that parliamentary elections go hand-in-hand with greater economic opportunity. 2. Anyone who doubts that political openness and prosperity go hand-in-hand only have to look to South Korea, Japan, Indonesia, Taiwan – democratic societies that have delivered tremendous economic benefits [7]. Метафора «hand-in-hand» створює враження близькості та взаємопов’язаності двох процесів – парламентських виборів та економічного поступу.

У промовах Гіларі Клінтон ми можемо виокремити такі метафори відстані: «erase old dividing lines in global politic», «starts in the small places close to home», «having a black hole at the center of our data-driven universe», «in the vanguard of the struggle for justice».

You will decide whether South Africa seeks to erase old dividing lines in global politics [16]. Тут метафора створює враження близькості та тісної співпраці у світовому просторі, вказує на відсутність і необхідність стирання кордонів у глобалізованому світі.

Метафора субординації особливо характерна для диктаторського суспільства. Вона, як правило, вказує на те, що адресати промови не можуть змінити ситуацію, тому що існує непорушна встановлена зверху централізована ієрархічна система суспільного устрою та державного управління. Демократія ж сама по собі передбачає рух, вибір, відсутність чітких імперативів, тому політики-демократи за допомогою метафор субординації намагаються підкреслити основне правило демократії – право вибору [1, 264].

Метафори субординації практично відсутня у промовах Гіларі Клінтон. Однак, можемо виокремити певні лексичні конструкції, які за своєю семантикою наближаються до метафор субординації. У промові Гіларі Клінтон трапляються метафори субординації: «stand up for democracy and universal human rights», «to fight off a serious threat to democracy», «to stand on the side of freedom»[16].

So the United States will stand up for democracy and universal human rights, even when it might be easier or more profitable to look the other way, to keep the resources flowing. Наведена у контексті метафора свідчить про готовність Сполучених Штатів відстоювати демократію та загальні людські права у всьому світі.

Як ми переконалися, метафори субординації у промовах Гіларі Клінтон мають демократичне спрямування і є закликами до боротьби із загрозами демократії та свободи. Вони спрямовані на захист свободи як одного із ключових понять серед цінностей американського народу.

Метафори вибору – це знову ж таки метафори демократії. Вони використовуються політиками для того, щоб показати виборцям наявність альтернативи [1, 265].

Наприклад, у промовах Гіларі Клінтон ми почуємо: «our foreign policy priorities», «separating wheat from the chaff», «to keep economic engine going» [11]. Вищезазначені метафори створюють уявлення, що майбутнє держави завжди знаходиться в руках її громадян, і що їх свідомий вибір допомагає у встановленні демократичних ідеалів та засад, що стануть запорукою успіху їх Батьківщини.

У політичних промовах також трапляються метафори вибору, що пов’язані із пошуком: «everyone has to find their own path», «to find the truth»:

As we look at the unique strengths, challenges, and histories of individual nations, we know everyone has to find their own path [7]. Лексична сполука «to find their own path» у цьому контексті має значення «знайти свій шлях розвитку», тобто Гіларі Клінтон говорить, що не існує універсальної моделі розвитку, яка підходитиме усім країнам без винятку. Відтак, кожна нація повинна віднайти стратегію розвитку, що відповідатиме її реаліям.

Особливістю у промовах Гіларі Клінтон є використання метафор, що містять елементи або ж цілі лексичні конструкції з військовими термінами або транстермінологізованими одиницями військового семантичного забарвлення з ознаками метафоричності на позначення явищ суспільного та політичного життя.

But whether you’re a veteran of these efforts or someone new to what we are trying to do together, the United States will stand with you as your partner on the basis of mutual respect in order to make sure that the benefits that we see as so potentially achievable are available for you and particularly for the next generation [6]. Під метафорою veteran of these efforts Гіларі Клінтон має на увазі досвідченого борця за ідеї, які поділяють громадяни США.

Неодноразово у політичних промовах Гіларі Клінтон трапляються метафоричні вирази, до складу яких входять лексичні одиниці, запозичені із ділової, економічної та фінансової сфер: «…extract the wealth of Africa…» [12], «…to build a new partnership…» [12], «…launching a new partnership [16], «…to unlock global financing for long-delayed infrastructure projects…» [12], «…export-driven model …» [12], «…to keep economic engine going…» [11], «…reaping the economic rewards…» [12].

As certainly as America lies over the horizon behind me, so I pledge to the people of Africa that we will reach over this ocean to build a new partnership based on friendship and respect [12]. Метафора to build a new partnership вживається на позначення налагодження дипломатичних відносин, що базуються на напрацюванні і зусиллях з обох боків, відтак встановлення такого «партнерства» (лексема із ділового мовлення) прирівнюється до будівництва.

Гіларі Клінтон неодноразово використовує спортивні метафори у своїх політичних промовах. Наприклад: «…Jim Clifton and his team…», «…a race between hope and fear…», «…champion of democracy….». Спортивні метафори створюють враження гри, позбавляють ситуацію серйозності, вказують на переможців та тих, хто зазнав поразки. Наведені лексеми роблять інформацію емоційно забарвленою, внаслідок чого вона легше сприймається реципієнтом як зрозумілий і знайомий варіант, позаяк політика справді нагадує спортивні ігри, перегони, а політичні діячі подібні до учасників цих змагань.

So it’s great that we’re back here today, and I am grateful to Jim Clifton and his team for joining us to highlight the urgent need for more and better information about women and gender equality around the world [13]. У цьому реченні наведено приклад використання спортивної метафори team, яка підсилює враження гри, командного духу, згуртованості довкола вирішення поставленого завдання.

It is a race, a race between hope and fear, a race between potential realized and despair imbued in every pore of one’s body [12]. Гіларі Клінтон використовує метафору race, адже лексема із спортивної термінології про перегони найбільш релевантна, коли йдеться про протистояння двох антиподів – чи то ідеологій, чи двох антонімічних понять, що виражають полярні опозиції.

Ще однією групою метафор є метафори із сфери будівництва: «economic ruin», «a key building block», «four pillars», «to build a new partnership», «to build strong institutions», «we are building on the progress», «a global economic architecture», «to reinforce an architecture of rights-based rule». Розглянемо детальніше деякі із них:

In the late 1990s, this country was emerging out of years of war and economic ruin [15]. Автор використовує метафору economic ruin, що має значення «занепад в економічній сфері», період застою та стагнації в економіці держави. Використовуючи досить сильне за емоційним впливом слово «руїна», Гіларі Клінтон створює враження критичності ситуації, висловлюючи думку, що економічна система знаходиться у кризі. А поєднання виразу зі словом war передає реципієнту усю повноту критичної ситуації та занедбаного стану. У цьому контексті лексема war вжита у значенні конфлікту, гострого непорозуміння, суперечності. Проте зважаючи на попередні військові дії, можна говорити і про дещо буквальне значення семеми, її денотативність, позаяк лексема використана на позначення стану воєнних дій. Використання лексеми створює ефект напруження та додає змістової ваги і серйозності висловлюваному.

Іноді у промовах Гіларі Клінтон трапляються медичні та біологічні метафори. Зокрема у промовах держсекретаря примітні у складі метафоричних конструкцій лексеми на позначення частин тіла людини: «at the heart of our foreign policy priorities», «despair imbued in every pore of one’s body», «falling into the hands of terrorists», «extra-judicial killings at the hands of the mutineers», «heads of state», «heads of delegations», «back down in the face of threats».

That’s one of the reasons we have put women at the heart of our foreign policy priorities at the State Department [13]. Метафора at the heart of our foreign policy використана держсекретарем для того, аби акцентувати на важливості питання жінок – і поставити його в центрі, в серці політики закордонних відносин.

Медична сфера: «an anemic global economy», «economic recovery», «weak economy is collapsing», «healthy trade».

Consider some of the problems we face today – an anemic global economy, transnational crime and terrorism, climate change, disease, famine, nuclear proliferation [16]. Означення anemic (лексема із медичної галузі) використано у цьому контексті на позначення слабкої, недостатньо викристалізованої, не досить стабільної економічної системи світового масштабу. Термін і його використання у переносному значенні створюють стилістичний ефект, вираз легко розуміється реципієнтом та запам’ятовується, позаяк використання аналогії із загальновідомими концептами та поняттями досягають поставленої мовцем мети.

Також у політичних промовах Гіларі Клінтон можемо виокремити контаміновані метафоричні конструкти з лексичними одиницями запозиченими зі сфери мистецтва: «African renaissance», «paint a picture», «rich mosaic of democracy».

And here in Senegal, Bill talked about an African renaissance [12]. Для президента США renaissance (відродження) держави передусім полягає у встановленні демократичних цінностей, прав і свобод людини. Тобто у цьому контексті культурологічна лексема renaissance означає оновлення держави, декларація її ціннісних засад, ініціювання стабілізації усіх сфер суспільно-політичного життя.

Таким чином, транстермінологізовані лексичні одиниці у контамінації з іншою лексикою, у тому числі узуальною, створюють метафоричність висловлюваного. Такі лексичні конструкції вживаються у публіцистичних текстах як прагматично-експресивні компоненти імпліцитної сугестії на читача з метою зрозумілості, експресивності, проведення аналогії із сферою терміносистеми, у якій вони побутують.

Державний секретар США Гіларі Клінтон у своїх політичних виступах нерідко використовує метафори, що до своєї семантичної структури включають лексеми на позначення вогню. Наприклад, «before the wood is stacked or the match is struck», «when the fire is at full blaze», «might reignite the flames of conflict», «stacking dry firewood before striking the match».

The United States and our partners must act before the wood is stacked or the match is struck, because when the fire is at full blaze, our options for responding are considerably costlier and more difficult [10]. У цьому контексті йдеться про необхідність вжиття негайних заходів з метою запобігти загостренню критичної ситуації, оскільки боротися із викликами краще на ранніх стадіях їх появи. Гіларі Клінтон пояснює план дій метафоричними засобами: «…треба діяти, доки не закладені дрова і не запалений сірник, бо коли полум’я розгориться, тоді заходи боротьби з ним обійдуться значно дорожче…».

Отже, метафори, ретранслюючи властивості та ознаки предметів реального життя на політичні явища, створюють у свідомості людей образи та конструкти, які стають шаблонами у їхніх політичних поглядах, поведінці. Образність та метафоричність висловлювань Гіларі Клінтон під час публічних виступів створює дружню атмосферу, сприяючи аудиторії осмислити серйозні теми, розтлумачити глобальні процеси простою мовою, яка апелює не лише до логіки, а й до емоцій та відчуттів реципієнтів. Такий підхід є досить ефективним у політиці.

Література:

1. Зарецкая Е. Н. Риторика. Теория и практика речевой комуникации / Зарецкая Е. Н.  — Санкт-Петербург, 1998. — 345 с.
2. Федатов Л. Н. Соціологія масової комунікації / Федатов Л. Н. — К. : Наукова думка, 2003. — 289 с.
3. Фрумкина Р. М. Психолингвистика / Фрумкина Р. М.  — М. : Academia, 2001. — 320 с.
4. Худолій, А. О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX- початку XXI століття : монографія / А. О. Худолій. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006.– 384 с.
5. Clinton H. R. Remarks at the 2012 International AIDS Conference: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195355.htm
6. Clinton H. R. Remarks at the African Growth and Opportunity Act Forum to Mark Global Economic Statecraft Day: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192327.htm.
7. Clinton H. R. Remarks at the APEC Women and the Economy Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194276.htm
8. Clinton H. R. Remarks at the Child Survival Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192325.htm
9. Clinton H. R. Remarks at the Climate Clean Air Coalition and Green Embassy Event: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/194127.htm
10. Clinton H. R. Remarks at the U.S. Holocaust Memorial Museum Forward-Looking Symposium on Genocide Prevention: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195409.htm
11. Clinton H. R. Remarks at the U.S.-India Higher Education Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу : http://www.state.gov/secretary/rm/2012/06/192159.htm.
12. Clinton H. R. Remarks on Building Sustainable Partnerships in Africa: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/195944.htm
13. Clinton H. R. Remarks on Evidence and Impact: Closing the Gender Data Gap: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195244.htm.
14. Clinton H. R. Remarks to the International Women’s Leadership Forum: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/194696.htm.
15. Clinton H. R. Remarks to the Lower Mekong Initiative Women’s Gender Equality and Empowerment Dialogue: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/07/195001.htm
16. Clinton H. R. The United States – South Africa Partnership: Going Global: [Електронний ресурс] – 2012. – режим доступу: http://www.state.gov/secretary/rm/2012/08/196184.htm

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Професійна англійська для немовних спеціальностей

ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГАЗЕТНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ЖУРНАЛІСТИКА» НА ПРИКЛАДІ АНГЛОМОВНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ

У статті подано основні особливості лексики заголовків англомовних періодичних видань та вказано необхідність їх вивчення студентами спеціальності «Журналістика» .

Ключові слова: заголовок, лексика, термін.

 В статье представлены особенности лексики заголовков англоязычных периодических изданий и обозначено необходимость их изучения студентами специальности «Журналистика».

Ключевые слова: заголовок, лексика, термин.

 The article deals with the peculiarities of the vocabulary of the headlines in English and defines the necessity of their analysis by the students of the journalism department. 

Key words: headline, vocabulary, term.

      Заголовок є чи не найважливішою частиною як газетної структури, так і будь-якого твору будь-якого стилю. Завдяки своїй «сильній» позиції саме заголовок привертає увагу читача, формує його думку про те, що написане далі, тоді вже свою роль відіграє стаття, фотографія чи цитата. Заголовок визначає характер роботи, він є її своєрідною рекламою. В газетах заголовок відіграє особливу роль. Він покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час назва статті актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем.

      Студентам, які в майбутньому стануть журналістами, необхідно вивчати особливості заголовків не лише українською, а й англійською мовою, тим самим покращуючи свої знання як у медіа-галузі, так і в галузі філології. Назви статей необхідно активно застосовувати для опанування мови, адже в них використовують найновішу, найактуальнішу та найбільш вживану лексику. Здобуті знання згодяться не лише в професійній діяльності, а й у всьому, що потребуватиме обізнаності в англійській мові.

      Мова газетних публікацій є, в основному, стилістично нейтральною, оскільки переважна більшість слів відповідають встановленим літературним нормам та є неемоційними. Однак, в області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду «заголовний жаргон»або«заголовні кліше»:

ban – Ban On Cell Use By Drivers Urged

bid – THE CHAMPIONS; Mining Companies Back Friend’s Bid for Senate

claim – Islamists Claim Egypt’s Mandate In Early Voting

crack – U.S. Pressing Its Crackdown Against Leaks

crash – Carnage on Highway in Bronx After Crash Tears a Bus Apart

cut – WISCONSIN SENATE CUTS BARGAINING BY PUBLIC SECTOR

dash – The Debt Deal That Wasn’t: A Bit of Hope, Quickly Dashed

hit – A Metropolitan Opera High Note, as Donations Hit $182 Million

move – Putin Once More Moves to Assume Russia’s Top Job

pact – In Greek Pact, Compromises And Intrigues

plea – EX-N.S.A. OFFICIAL TAKES PLEA DEAL; SETBACK FOR U.S.

quit – NBC Executive Who Delivered Olympics Quits

rush – In Rush To Assist A Solar Company, U.S. Missed Signs

slash – Polemicist Who Slashed All, Freely, With Wit

credit – Markets Expected Credit Ruling, But Risks Remain, Analysts Say

та ін. Особливістю такої «заголовкової лексики» є не лише частота її вжитку, але й універсальний характер її семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише «пакт», але й «договір», «угоду», «операцію» і тому подібне. Дієслово hit може бути вжите у зв’язку з будь-яким критичним виступом. Вid має на увазі і «заклик», і «запрошення», і «спробу досягти певної мети» і т.д. [7; с.130].

     Ці нескладні на перший погляд слова є багатозначними, і досить часто незнання можливих українських еквівалентів може призвести до помилкової інтерпретації як назви, так і всієї публікації.

      Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким «модним» словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість «indepth investigation», slam замість «criticize severely», slash замість «make sweeping or random cuts», is set to замість «is preparing to»: NHO Slammed [5]. Журналісти за допомогою таких слів намагаються привернути увагу читачів, зацікавити їх. Длястудентів, які, можливо, матимуть справу із англомовними виданнями, знання такої лексики буде дуже доречним.

       Газетний стиль має специфічні риси словникового запасу, в якому часто вживаються:

1) Спеціалізованіполітичнітаекономічнітерміни: confederation, senate, workforce, national election, Prime Minister, referendum, liberal, democracy, election campaign, premier [3].

2) Політичніслова, якінеєтермінами: business, politics, champion, motion, people, power, defender [3].

3) Скорочення. Середнихчастовикористовуютьсяназвиприватнихтадержавнихустанов, політичнихорганізацій, промисловихорганізаційтаін.: CNRL (Canadian Natural Resources Ltd.), CEPA (Canadian Environmental Protection Agency), CT (Canada Trust) [4] таін.

4) Неологізми. Публіцистичний стиль швидко реагує на нові тенденції в розвитку суспільства шляхом поповнення словникового запасу словами на їх позначення. Наприклад, To muse on how we might do things better – для позначення непевності суспільства; Canadians were not exactly Obamaed by any of the party leaders – неологізм, утворений дериваційним шляхом від власного імені політичного діяча [2].

      У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізмиталексичні елементи розмовного стилю, наприклад,  Cops Guilty Of Shooting Six In New Orleans. Уміння журналіста відрізнити навіть загальновживаний жаргонізм від стилістично нейтральної лексики і вдало його використати допоможе дуже влучно підібрати заголовок або ж уникнути небажаних непорозумінь між автором і читацькою аудиторією.

      Вивчення англійської мови за допомогою заголовків англомовних періодичних видань сприяє поглибленню знань як в іноземній мові (оскільки не лише збільшується словниковий запас, а й досліджується семантика слів), так і у сфері мас-медіа (використання широковживаної і разом з тим характерної саме для газетної мови лексики під час дослідження заголовків), що є особливо корисним для студентів спеціальності «Журналістика».

Література:

1.Longman Exams Dictionary, Pearson Education, 2006.

2.The Edmonton Journal. October 25, 2008.

3.Vegreville Observer. November 28, 2007.

4.Vegreville Observer. October 17, 2007

5.The Wahsington Post, January, 26, 2010

6.Зененко Н.В. Лексико-грамматическая специфика газетно-публицистического стиля речи: Автореф. дис. …канд. фил. наук. – М., 2004. –16 c.

7.Малюга Е.Н. Роль заголовков и подзаголовков в англо-американской прессе // Язык, сознание, коммуникация. – Москва. – 2005. – № 21. – С. 129–138.

Відомості про авторів: Ковч Аліна Миколаївна — студентка магістеріуму факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

 Ключові слова: лексика, соціолінгвістика, мовний варіант, канадизм, друковане видання, концепт, діалект, національно-територіальний варіант.

 In this scientific article the sociolinguistic position of the Canadian  national variant of the English language is investigated; the lexical and grammar peculiarities of Canadian words are presented on the basis of certain Canadian newspapers.

Key words: vocabulary, sociolinguistics, language variant, canadianism, printed publication, concept, dialect, national and territorial variant.

Постановка проблеми. Наукова стаття присвячена вивченню мови як матеріального засобу спілкування людей, дослідженню питання канадського національного варіанта в основному. Самобутність лінгвістичної ситуації в Канаді та зростання популярності Канади як країни та її мови мотивує нас проаналізувати вживання канадської лексики на основі канадських друкованих ЗМІ (International Express (Canadian edition), Times Colonist (Victoria, BC), The Province (Vancouver, BC), National Post (BC), Times Alberni Valley (Port Alberni, BC) і показати, таким чином, наскільки відрізняється канадський варіант англійської мови від американського та британського.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню питання варіантології англійської мови і, канадського варіанта зокрема, присвячено чимало праць як закордонних науковців (R. Berndt, A. Markwardt, R. Quirk, К. Janicki), так і вітчизняних вчених (Ю. Зацний, Р. Кріцберг, Л.Г.Попова, О. Швейцер, Ю. Жлуктенко). Базовими джерелами для написання цієї праці були дисертаційні дослідження Ю. Зацного і Р. Кріцберга, а також статті Енциклопедії Британіка, К. Яніцкі, М. Блюмфільда, О. Швейцера і Ю. Жлуктенка, Л.Г.Попової та М.М.Маковського. Поряд з основними джерелами, для власного практичного дослідження використовувались газети International Express (Canadian edition), Times Colonist (Victoria, BC), The Province (Vancouver, BC), National Post (BC), Times Alberni Valley (Port Alberni, BC), академічні підручники з мовознавства.

Мета і завдання дослідження.  Метою праці було  не тільки детальне дослідження мовних варіантів сучасної англійської мови – британського, американського та канадського зокрема, а також вивчення особливостей канадського національного мовного варіанта на мовних рівнях фонетики, граматики та лексики, детальний аналіз вищевказаних канадських друкованих ЗМІ. Реалізація мети передбачає виконання таких завдань:

1)  проаналізувати сучасні національні мовні варіанти англійської мови;

2) провести дослідження  становлення канадського варіанта англійської     мови крізь призму соціолінгвістики;

3) розкрити фонетичні особливості Canadian English;

4) визначити лексико-граматичні особливості Canadian English за допомогою вивчення друкованих ЗМІ.

Викладення основного матеріалу. В канадському варіанті граматики англійської мови не зустрічається особливих відмінностей з британським варіантом. Зате лексичний рівень значно поповнений власне канадськими еквівалентами англійських слів. Це цілком закономірно, оскільки цей аспект мовних систем є найбільш чутливим до будь-яких змін у соціумі [1: 28].

Автори “Словника канадизмів” визначають канадизм як будь-яку лінгвістичну характеристику, наприклад, у вимові, морфології, синтаксисі, лексиці, що є властивим для англійської мови Канади [4:7].Читачі канадських газет можуть помітити, що в канадському варіанті англійської мови, як в британському, літера “u” пишеться: сolour, flavour, humour і  neighbour. Канадці називають гумку a rubber band (AE – eraser), диван – a chesterfield (AE – sofa, couch), кросівки – runners (AE – sneakers), касу – a cash register (AE – a till) [2: 65].

Діалект англійської мови, яким розмовляють у провінції Квебек, перш за все відрізняється впливом французької мови, наприклад  caleche (назва однієї з видів бричок, запряжених кіньми), double window (рама з подвійним склом), whisky blanc (алкогольний напій), professor (в значенні “шкільний вчитель”) [2: 66].

Канадизми англійського походження, що з’явилися протягом XIX століття, склали основну масу лексичного поповнення мови – 2941 одиниця [88,8%]. З них біля 1200 представляли собою слова зі зміщенням значення: snow – сорт пізнього яблука, packer – носій, bag – шкіряний мішок, rye – вид віскі, dust – золотий пісок, leader – головна собака в упряжці.

Новими тематичними групами, які отримали поповнення канадизмами, виявились:

а) назви родів діяльності: bronco–busting – об’їзд дикого коня, fur–hunting – полювання капканами на хутрового звіра, portaging – перенесення вантажу з одної річки на іншу;

б) політичні терміни: Confederation – об’єднання семи провінцій у домініон Канада, Confederationist – прихильник конфедерації;

в) спорт: rugby – регбі, puck – пук, hockeyist – хокеїст, defenseman – захисник;

г) терміни з області освіти: collegiate – вид середньої школи, trustee – член шкільного комітету та ін. [2: 66].

Єдина значна відмінність канадської граматики від британської стосується повного виключення із вжитку граматичного часу Past Perfect Continuous, чиє місце посів Past Perfect Simple.

Висновки. В процесі виконання роботи було досліджено соціолінгвістичні аспекти канадського варіанту англійської мови та проаналізовано канадські друковані ЗМІ. Результати дослідження підтверджують висунуту в курсовій роботі думку про те, що не тільки кожна поширена мова, а й значною мірою її національно-територіальний варіант – це унікальна й неповторна система культурно значущих концептів, за допомогою яких його носії сприймають, структурують, передають та інтерпретують потік різноманітної інформації, що постійно надходить із навколишнього світу. Отже, канадський мовний варіант і сьогодні продовжує розвиватися окремо від американського та британського варіантів англійської мови, поповнюючись неологізмами та отримуючи статус національного мовного варіанту.

ЛІТЕРАТУРА

1.Жлуктенко Ю.А. Канадский вариант английского языка и определение канадизма. – В кн. Исследования по романской и германской философии. Киев. Изд-во при К. ун-те, 1995. – 98с.

2. Ощепкова В.В. Язык и культура Великобритании, США, Канады, Австралии, Новой Зеландии. – М./СПб: ГПОССА/КАРО, 2004. – 336с.

3. Попова Л.Г. Лексика английского язика в Канаде/Л.Г.Попова – М.:Высшая школа, 1994. – 246с.

4. The Canadian Dictionary 1962// Под ред. Ж.Винэя. Dictionary of Canadian English in 3 volumes. 1962 – 1967.