Стаття присвячена семантичному аналізу юридичної термінології книги Джона Тіллотсона «Закон Європейської Спільноти», де розкривається сутність міжнародного права, становлення економічних та політичних зв’язків країн-союзників, проблеми в ході цього інтегративного процесу та шляхи їх подолання.

Ключові слова: термін, термінологія, юридична термінологія.

The article deals with semantic analysis of legal terminology of John Tillotson’s book European Community Law, which reveals the nature of international law, formation of economic and political relations among union states, problems and solutions during this process of integration.

Key words: term, terminology, legal terminology.

Кожна наука формує свою термінологічну систему, яка має у своєму складі низку термінів. Термін, як поняття, яке існує у всіх наукових дисциплінах, має здебільшого однакове тлумачення. Зазвичай поняття «термін» трактують як слово чи словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі виробництва. Терміни мають спеціалізовані і окреслені значення, через що ними користується менша частина населення [3, 191].

         Як і інші дисципліни, право налічує у своїй ієрархії сукупність термінологічних одиниць, які різняться за своєю структурою. У межах загальної категорії номінації виділяється три види термінів: 1) номінація через слово; 2) номінація через речення або словосполучення (пропозитивна); 3) номінація через висловлення (дискурсивна) [4, 190].

Детальний аналіз юридичної системи не можливий без формування її термінології базових правових понять, які є складовою частиною правової науки вцілому. Система правової термінології є складовою частиною юридичної техніки, яка є об’єднанням методів та прийомів у процесі юридичної діяльності. Як і кожна інша наука, правознавство формує свою  термінологічну базу, яка слугує для вираження системи правових понять і призначена забезпечувати потреби спілкування у сфері юридичної науки і практики [1, 192].

У процесі свого становлення та еволюції юридична термінологія збагачується новими термінами та поняттями, постійно поглиблюється та вдосконалюється її усталений понятійний апарат і його словесне вираження. Характерною рисою термінології правової науки є те, що кожному історичному періоду розвитку людської цивілізації відповідає своя системність, а також  змістовність понять та термінів, які адекватно та належним чином віддзеркалюють певний етап розвитку правових явищ разом із  способами та моделями термінотворення [5, 478-479].

Загальновідомим  фактом є те, що кожна система термінів формується під постійним зовнішнім впливом, оскільки не є ізольованою та перебуває у тісних контактах із навколишньою дійсністю. Не винятком є і правова термінологія, на розвиток якої впливали міжнародні, й, відповідно, міжмовні зв’язки, а отже інтерференція, яку можна класифікувати як за екстралінгвістичним, так і за інтралінгвістичним принципом є важливим чинником термінотворчого процесу.  Такі  поняття як норма, нормалізація в правничій термінології тісно пов’язані з проблемою мовних інтерференцій, тобто з впливом інших мов задля впорядкування міжмовних контактів, які теж віддзеркалюють різні прояви суспільного розвитку [2, 8].

Сучасна юридична термінологія є розгалуженою та динамічною системою найменувань правових явищ, понять, інститутів та категорій. Вона ієрархічно структурована на підсистеми (галузі, підгалузі) та групи термінів (родо-видові та синонімічні), які формуються на основі логіко-змістових зв’язків між поняттями. Вона має своє ядро, що виражається у основному термінологічному правовому фонді, та периферію – суміжні з правом ділянки, в яких під впливом екстралінгвістичних та власне мовних чинників постійно відбуваються певні лексико-семантичні зміни, процеси термінологізації та детермінологізації [4, 479].

Під час аналізу лексики була зроблена вибірка юридичних термінів, що налічує 470 структурних одиниць. Всі терміні були поділені на класифікації за структурою, семантичною ознакою, сферою вжитку та тематичним показником.Розглянемо поділ юридичної лексики за тематичним показником.

Як і кожна інша наука, юридична дисципліна взаємодіє з багатьма іншими науками, внаслідок чого і виникають так-звані «міжпредметні зв’язки». Книга Джона Тіллотсона «Закон європейської спільноти» налічує величезну кількість не тільки юридичних, а й  економічних термінів. Головним чином це пов’язане із самою тематикою тексту, в якій переважає  міжнародне право, зокрема, договори, укладені між країнами, їх відносини на міжнародній арені, забезпечення  належного виконання норм та правил, визначених у економічних договорах.  Зважаючи на те, що центральне місце у книзі займає економіко-правові відносини між державами, термінологічна система книги є ієрархічно структурованою, тобто ядром лексики є все-таки правова база, а інший структурний компонент – економічні терміни.

Юридичну лексику даної книги ми поділили на підвиди за відповідними тематичними показниками. Слід відзначити те, що межі даної класифікації, на відміну від попередніх трьох, є відносні  та можуть мати варіації, оскільки деякі терміни можуть бути структурними компонентами різних тематичних груп, а приналежність до певної категорії є умовною. Дане явище має своє логічне пояснення. Якщо ж у класифікації за структурою ми чітко могли встановити приналежність до конкретного виду, оперуючи даними із юридичних словників, то у даному випадку класифікація є єдиною у своєму роді, сформована нами на основі лексики Джона Тіллотсона.

Перший підвид даної класифікації має назву «Судовий процес». Назва вибрана не випадково, оскільки Джоном Тіллотсоном неодноразово розглядаються cудові справи із залученням багатьох європейських країн. Крім цього, автор часто наводить цитати  із вироків міжнародних судів з питань економічної політики стосовно конкретних проблем у міжнародних суперечках:

Court of Justice charged with the duty of ensuring the observance of the law in the interpretation and application of the Treaty [6,8]. Наведений приклад безсумнівно має відношення до суду, оскільки йдеться мова про зобов’язання судом виконання повинностей дотримання закону із пунктів угоди.

До наступного великого підрозділу класифікації належить угрупування юридичних термінів під назвою «Теорія держави та права». Слід відзначити, що дана категорія є однією із фундаментальних, оскільки налічує вагому кількість термінів порівняно із іншими підрозділами. Більшість термінів цієї групи носять риси державотворчого характеру, тобто представляться організації, посади, принципи, які беруть участь у формуванні держав чи необхідних структур:

Represented though they were in the Council of Ministers, the Member States nevertheless relinquished and transferred a large measure of their national identity [6, 8]. Дані словосполучення, які перекладаються як «рада міністрів», «держава-учасник», «національна ідентичність» входять до підрозділу «Теорія держави та права», оскільки пов’язані із функціонуванням держави та її керівництвом органами влади. Автором використані ці термінологічні словосполучення для позначення термінів конституційного права, де розглядається держава в цілому та її юридичні особи.

Підрозділ під назвою «Злочин» є незначною. Автором декілька раз згадується про боротьбу держав та організацій із шахрайством, контрабандою, наркозалежними, злочинністю та пропонується об’єднати зусилля держав для їх більшої ефективності. Автор закликає до спільної роботи, оскільки боротьба на рівні багатьох країн буде набагато продуктивніша ніж всередині однієї країни. Ми можемо переконатися у цьому на прикладі таких речень:

Among these, for instance, pollution, disease, crime and terrorism, know no frontiers and can no longer be tackled by individual countries in isolation… [6, 49].Автор використав передові проблеми кожної країни, яка бореться, передусім, із рівнем злочинності та тероризмом. Тіллотсон зазначає, що ці проблеми повинні виноситись на міжнародну арену та співробітництво різних країн дозволить ефективніше боротися із ними.

Наступною такою ж невеликою категорією слів є підрозділ «Документи». Даний підрозділ налічує мало чисельне угрупування юридичних термінів, оскільки переважна кількість тексту наводить численні приклади із поодиноких документів та майже на кожній сторінці ми бачимо цитати та положення. Всі приклади взяті із протоколів, декларацій, конституцій, в чому ми можемо пересвідчитися на прикладі:

The Treaty  of Rome therefore indicates that European integration has many dimensions [6, 5]. Слово «договір», яке використав автор, саме по собі передбачає певного виду документ, оскільки договори ще й на міжнародному рівні найчастіше у обов’язковому порядку переносяться із усної форми на папір членами переговорів.

Чисельне угрупування термінів ми виокремили під назвою «Міжнародні відносини», оскільки Джон Тіллотсон показує нам співробітництво між багатьма європейськими країнами  протягом останніх десятиліть, основними темами яких є вирішення економічних соціальних та політичних проблем. Навіть сама назва книги «Закон європейської спільноти» передбачає угрупування країн та відображення відносин між ними:

 Foreign Policy Co–operation under Article 30 of the Single European Act… [6, 40].Дана полікомпонентна одиниця, яка перекладається як «співробітництво у сфері міжнародної політики» прогнозує як мінімум дві країни-учасника, а тому відноситься до сфери закордонних справ. Автор використав полі компонентну структуру задля передачі співпраці країн, робота яких передбачає Єдиний Європейський Акт.

Найчисельнішою групою згрупованих слів є терміни під назвою «Політика». Питання політики є ключовим на протязі всієї книги, оскільки вона керує як економічними процесами, соціальними та ін., тобто всі сфери розвитку держав підпорядковані саме політиці. У цьому легко переконатися, оскільки ні економіка, ні інша сфера не існують окремо, а взаємодіють між собою. Тому навіть політику можна назвати так-званою «законодавчою владою», а інші сфери «виконавчою», про що навіть свідчать такі номінативні одиниці, як: commoncommercialpolicy, securitypolicy, foreignpolicy, socialpolicy, economicpolicyetc. Терміни з питань політики наявні майже у всіх реченнях книги:

…termsofco–operationinthefieldsofjusticeandhomeaffairsincludeasylumandimmigrationpolicy, thecombatingofdrugaddictionandinternationalfraud, judicialcooperation[6, 19].Підкреслені терміни такі як «внутрішні справи», «політичний притулок», «імміграційна політика», «міжнародне шахрайство» показують політику європейської спільноти, що зазначено у положеннях спільної угоди.

Наступною групою є «Посади, особи», яка налічує такі терміни: Prime minister, conservative leader, federalist, minister, President, governor, representative, delegate, upholder etc.  Ці термінологічні одиниці вживаються для позначення осіб, які є верхньою ланкою в управлінні державами та показується їх безпосередня участь у роботі європейської спільноти:

In 1955, the Foreign Minister of the six members of the ECSC declared their intention… [6, 10]. У даному реченні автором використаний такий термін, як «Міністр закордонних справ»,  який позначає посаду уповноваженого представляти певну країну або ж угрупування країн, як наприклад  EuropeanCoalandSteelCommunity(ECSC).

Слідуючи за посадами людей, виділяється наступна група – «Організації, об’єднання», що позначає угрупування людей у певне товариство, спільноту у різних сферах життя. Даний підрозділ налічує терміни, що позначають конкретні угрупування, як: European Court of Justice, Commonwealth, European economic Federation, Council of Ministers, Assembly, Parliament etc.  Всі приклади демонструють угрупування людей  як в середині конкретної країни, так і участь осіб у міжнародних організаціях різного типу:

Nevertheless,  tentative first steps were taken in this period in several fields including Economic and Monetary Union and European Political Co–operation [6, 14]. У наведеному прикладі  автором використаний термін  об’єднання чи союзу  держав в «Економічну та Валютна Спілку», що передбачає розгляд питань політики та, зокрема, валютного фонду країн-учасників та прийняття спільних рішень стосовно економічних проблем.

Останньою групою, яку виокремлено нами під час аналізу книги Джона Тіллотсона є група під назвою «Економіка». Слід зазначити, що вона є однією з найчисельніших, оскільки навіть судячи із вище наведених прикладів, економічна політика є ключовим питанням у міжнародному праві книги. Серед термінологічних одиниць, виділених в процесі групування вибірки, є: trading account, monetary barriers, tariff, import duty, purchaser, producer, consumer, single market, budgetary resources, inflation etc. Автором використана велика кількість економічних термінів на фоні юридичної термінології:

 However, many non–tariff barriers and national tax differentials remained to hinder the free movement of goods[6, 15]. Автор використав терміни  «нетарифні обмеження» та «податок», які входять до термінологічної бази економіки, а саме до сфери торгівлі. Тіллотсон хотів позначити ними головні чинники, які перешкоджають нормальному розвитку ринкового господарства.

In other words, that a zone of monetary stability must be created, which will encourage economic growth and investment [6, 22].  Приклади наведених термінів, які в українській мові мають переклад «зона валютної стабільності», «економічний ріст»  та «капіталовкладення», використані автором задля позначення необхідних кроків для реалізації задля нормального розвитку економіки країн європейської спільноти.

Таблиця 1

Співвідношення юридичних термінів за тематикою

Аналізуючи  таблицю термінів за тематичним показником, ми можемо побачити, що основну кількість термінів становлять терміни із підрозділу «Теорія держави і права», «Політика» та «Економіка». Це знаходить свого пояснення в тому, що Джон Тіллотсон показує нам міжнародне право та проблеми економіки  та їх розв’язки багатьох країн, тому тематика термінів і відповідає їх відсотковому співвідношенню.

В результаті роботи над книгою Джона Тіллотсона «Закон європейської спільноти» нами було проаналізовані тексти міжнародного права та зроблено вибірку юридичних термінів. Аналізовані терміни, були перевірені за відношенням до системи термінів правової науки, після чого були укладені в класифікації за своїми показниками структури, семантики, сферою вжитку. Після обробки даних за допомогою статистичного методу було підраховане відсоткове співвідношення частотності вживання термінів за відповідними критеріями. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.       Головченко В.В. Юридична термінологія: Довідник / В.В. Головченко, В.С. Ковальський. – К: Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.

2.       Куделько З.Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: Синтагматичні та парадигматичні взаємини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філологічних наук : спец. 10.02.04  – «Германські мови». –  Львів, 2003. – 23 с.

3.       Мостовий М.І.  Лексикологія англійської мови: [Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови] / М.І. Мостовий. –  Харків : «Основа», 1993. –  255 с.

4.       Худолій А.О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця XX – початку XXI століття. Монографія. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006. –  384с.

5.       Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.). – К.: Українська енциклопедія. – Т.4: Н-П, 2002. – 720 с.

6.       Tillotson J.European Community Law: Texts, Cases & Materials – 2 edn/ John Tillotson.–  London: Cavendish Publishing Limited, 1996. –512 p. 

span