Ключові слова: мова, лінгвістика, гендерно маркована лексика, лінгвістичні відмінності.

This article considers the main aspects of gender marked vocabulary. The features of women’s language in the articles of online publications are taken into consideration that demonstrate the presence of differential signs in language, called forth by gender.

Key words: language, linguistics, gender marked vocabulary and linguistic differences.

Друга половина ХХ століття у лінгвістиці ознаменувалася черговою зміною моди на ракурс мовних явищ, оскільки з’явилися роботи, присвячені
взаємозв’язку специфіки статі та мови. Інтерес до даної проблематики не випадковий, адже задовго до цього вчені засвідчили про існування в різних мовах лексичних, морфологічних і синтаксичних відмінностей, заснованих на приналежності статі мовця, що дозволяють стверджувати наявність специфічності мови чоловіків і жінок.

Останніми десятиліттями питанням розгляду гендера з мовознавчих та літературознавчих засад займалися багато вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як Р. Лакофф, О. Єсперсен, А. Кириліна та інші.

Важливим є дослідження особливостей жіночого мовлення англомовних Інтернет-видань. Тому нами було опрацьовано 9 статей з британських газет The Guardian і The Times за вересень-лютий 2012-2013 років, написаних журналістами-жінками. У результаті дослідження було виявлено багато лінгвістичних особливостей, притаманних жіночій мові.

Працюючи над текстами представників жіночої статі, ми зауважили, що думка про обмеженість масштабів проблематики та тем у жіночих текстах не є правдивою. Дослідження показало, що журналісти-жінки пишуть на різні теми. Нами були перечитані статті про багато подій, які відбуваються у світі у сферах економіки, політики, мистецтва, бізнесу та інших. Журналістам-жінкам не є чужою жодна тема, оскільки їм вдалося висвітлити низку проблем, застосовуючи різні лексичні та стилістичні засоби. За їх допомогою автори статей привертають увагу читачів до тієї чи іншої проблеми. Опрацьовані тексти є надзвичайно цікавими та корисними, зрозумілими для представників різних професій, і в той самий час вони не є примітивними.

На морфологічному рівні було виявлено, що жінки частіше на 12% вживають дієслова. Важливим є те, що жінки на 69% більше користуються дієсловами пасивного стану ніж активного на відміну від чоловіків. Журналісти використовують пасивний час, коли важливим є те, що відбулося з певним предметом, а не хто саме це виконав. Тому у статтях, написаних жінками, можна помітити часте вживання дієслів пасивного стану.

Також на матеріалі опрацьованих нами статей була виявлено й те, що в жіночому словниковому запасі трапляється більше слів, які описують почуття, емоції, тому жінки частіше ніж чоловіки використовують дієслова, що передають сприйняття тих чи інших подій. До таких слів належать seem, sense, feel, perceive, see та ін. (див. таблицю 1). Порівнюючи отримані значення у таблиці, робимо висновок про те, що жінки емоційніші, тому схильні використовувати у 1,5 рази більшу кількість дієслів сприйняття у мовленні.

Таблиця 1

Дієслова сприйняття

У ході дослідження ми також виокремили певні особливості у мовному вираженні оцінки. У статтях журналістів-жінок часто використовується загальна позитивна лексика. Для висловлення позитивної оцінки щодо опису подій жінки вдаються до вживання прикметників майже у такій самій кількості як і чоловіки. Кількість вжитих прикметників жінками переважає лише на 2%, це дає нам змогу стверджувати про несуттєву відмінність. У статтях найчастіше для вираження позитивної оцінки були зафіксовані такі прикметники, як nice, beautiful, awesome. Також у мовленні жінок переважає на 36% кількість складних прикметників. Ми нарахували 22 складних прикметники, що становить 15,3% від загальної кількості, використаних прикметників Наприклад, у статтях нами були зафіксовані такі прикментики: single–subject, split–second, straight–shooting, loss–making, self–serve, stopping–off, Nazi–sympathising, uber–twee, smile–raising, Reynolds–sponsored, company–wide, down–to–earth, spur–of–the–moment, longstanding, crowdsourced та інші. Журналісти-жінки вдаються до вживання цих прикметників задля кращої передачі інформації та відображення емоцій. Також однією з лінгвістичних особливостей мовлення жінок є уживання більшої кількості прикметників найвищого ступеня порівняння. В опрацьованих статтях жінками було використано на 24% більше прикметників  такого типу, що становить 17 % від усіх прикметників.

Нами було зазначено, що характерною рисою жіночого мовлення є часте уживання прислівників, найчастіше у текстах жінок зустрічалися такі прислівники: really, especially, absolutely. Прислівники зазвичай вжиті для підсилення прикметника або ж для надання емфатичності висловлюванню.

Отримані дані у ході дослідження підтверджують той факт, що у мовленні жінок використовується більше інтенсифікаторів, що належать до нейтральної лексики: so, too, very. Нами було досліджено, що жінки використовують майже удвічі більше інтенсифікаторів, оскільки вони сприймають світ за допомогою емоцій і відтворюють його, використовуючи різні засоби, які підсилюють позитивні або негативні явища.

На синтаксичному рівні було визначено, що характерним для жіночого мовлення є використання складніших синтаксичних конструкції, оскільки журналісти-жінки вживають складні речення на 16% більше. У текстах жінок також можна помітити багато речень, ускладнених однорідними членами та іншими засобами.  Для жінок характерним є використання різних вставних слів та конструкцій, серед яких найчастіше можна помітити hankfully, meanwhile, however, therefore. Вони служать для з’єднання частин тексту та для логічної передачі інформації.

У ході дослідження було з’ясовано, що для мовлення жінок характерним є використання варваризмів, кількість яких на 48% перевищує аналогічну кількість у статтях, написаних журналістами-чоловіками. Ця група лексики є більш характерною для текстів журналістів-жінок, адже вони використовують її для передачі вражень та опису. Запозичена лексема звучить набагато колоритніше та цікавіше, тому для створення певного образу або зацікавлення читачів вони її використовують.

Щодо використання стилістично забарвленої лексики для вираження сильних негативних емоцій, у текстах жінок не було зафіксоване уживання вульгаризмів. Це свідчить про те, що для мовлення жінок вульгаризми не є типовими. Журналісти вдавалися лише до використання прикметників з негативною  конотацією для позначення неприємних емоцій та для опису страшних фактів.

Таким чином, лексико-стилістичні засоби мають гендерну маркованість і характеризують відображуване в статтях мовлення жіночої статі. Для мовлення журналістів-жінок притаманним є чіткий та логічний виклад інформації на різні теми. Типовою рисою жіночого мовлення в сучасних текстах Інтернет-видань є частіше вживання дієслів, з яких велика кількість дієслів пасивного. Також жіночому мовленню притаманна більша кількість дієслів сприйняття. Жінки вживають часто прикметники, серед яких переважають складні і прикметники найвищого ступеня порівняння. Також для мовлення жінок притаманна велика кількість інтенсифікаторів, вставних слів, конструкцій та іноземних слів. Щодо вульгаризмів, то вони не є притаманними для мовлення журналістів-жінок. Типовою стилістичною характеристикою жіночого мовлення журналістів є тенденція до побудови складних речень, більша частина яких належить до складнопідрядних.

Список використаної літератури

1. Jespersen Otto Language: its Nature, Development and Origin. – London: Allen & Unwin, 1922. – 448 p.
2. Lakoff Robin Language and Woman’s Place. – Cambridge: Cambridge University Press, 1975. – 80 p.
3. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру у англомовному дискурсі / А. П. Мартинюк. – К. : Константа, 2004. – 292 с.
4. Кирилина А. В. О применении понятия гендер в русскоязычном лингвистическом описании / А. В. Кирилина // Филологические науки. – 2000. – №3. – С. 18–27.
5. Кирилина А. В. Развитие гендерных исследований в лингвистике / А. В. Кирилина // Филологические науки. – 2003. – №5. – С. 51–56.

Національний університет «Острозька академія»

Секція (Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської)

ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ФОРМУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

У цій статті розглянуто влив іноземних мов, особливо англійської мови, на утворення молодіжного українського сленгу. Коротко викладено основні ідеї щодо впливу англійської мови на український сленг та важливої ролі саме цього методу утворення сленгу. Метою нашого дослідження було розглянути зв’язок англійської мови з українськими сленгізмами.

Ключові слова: сленг, жаргон, мова, англіцизм, соціолінгвістика.

 In this article we described the influence of foreign languages, particularly English, on formation of youth Ukrainian slang. Shortly, we explicated the main ideas about the influence of English language on Ukrainian slang and the important role of this method of formation slang words. The purpose of our research was to study the connection between English language and Ukrainian slang.

Key words: slang, jargon, language, Anglicism, sociolinguistic.

 В этой статье мы рассмотрели влияние иностранных языков, особенно английского, на создание украинского сленга. Кратко выложено главные идеи по поводу влияния английского языка на украинский сленг и важной роли именно этого метода создания сленга. Целью нашей работы было рассмотреть связь между английским языком и украинским сленгом.

Ключевые слова: сленг, жаргон, язык, англицизм, социолингвистика.

        Із розвитком людства, змінами в політичному та суспільному житті, демократизацією суспільства, свободою слова, поширенням інформаційних технологій спостерігаємо значне поширення соціальних діалектів у розмовну мову. Сьогодні сленг проник майже в усі сфери людського життя. Його використовують особи різних вікових категорій та професій. Тому мовознавці дедалі активніше цікавляться ненормативним мовлення як лінгвістичним явищем, воно стає об’єктом дослідження не тільки лінгвістів, але й психологів та соціологів.

        Проблемою вивчення сленгу як соціолінгвістичної одиниці займалися такі вчені як: Е. Партрідж, В. Фріман, М.М. Маковський, Т.А. Соловйова та багато інших. Існує дуже багато визначень терміну сленг. Всі вони схожі, хоча і мають певні відмінності. Отже, cленг ( від англ. slang- жаргон) – слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів [4, c.200].

      Сленгова культура, ґрунтується на так званій «сміховій культурі». Вона притаманна групі мовців, які схильні до висміювання зовнішнього світу для зображення його вад.

Є декілька причин вживання сленгу:

1. Невдоволення традиційними словами і виразами.
2. Зіткненням з новими обставинами, для яких  наявна лексика виявляється бідною.
3. Прагнення вразити суспільство.
4. Бажання «правдивого, непідробного» спілкування.
5. Бажання досягти певного комічного ефекту.
6. Бажання створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [2, 3-5].

     Лексика сленгу поповнюється, змінюється, переосмислюється, але основні поняття та реалії, на позначення яких існують жаргонні відповідники, є відносно сталими.

      Загальновживаний молодіжний сленг, зазвичай називає найбільш загальновживані та популярні речі. Дуже часто сленгові лексику використовують у назвах нової електронної техніки, нових винаходів у галузі інформаційних технологій.

      Існує багато способів утворення сленгових слів: скорочення, складання додавання суфіксів та префіксів. Але також важливу роль в утворенні сленгу відіграють іноземні мови. Запозичення найпопулярніших слів із англійської мови постійно спостерігаються у нашій мові. Запозичені слова, тобто іншомовні слова, які прийшли до нас з інших країн відрізняються від запозичених слів, що почали використовуватися у сленгу. Навіть можна порівняти: не так давно слово «Інтернет» було іншомовним, хоч зараз і ввійшло до вжитку в літературній мові. А ось слово «Інет» є сленгом іншомовного походження. Такий вид утворення сленгу називається англіцизмом. Англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком [3, с.25]

     Зазвичай іншомовні слова використовуються на позначення певних явищ, які не мають відповідників в українській мові, наприклад на позначення нової техніки та ін.. Подібні іншомовні слова швидко пристосовуються до літературної мови разом із предметом, який вони позначають.

    Також іншомовні слова можуть використовуватися певною групою людей однієї професії, але такі слова є швидше термінами, які притаманні тій чи іншій професії.

     Якщо ж взяти сленг іншомовного походження, то він має зовсім іншу природу. Сленг дуже часто називає поняття, які вже мають словесне оформлення в літературній мові Це свідчить про вторинний характер молодіжного сленгу, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови [1, c. 140].

     Зазвичай він переходить до нашої мови випадково. Такими словами дуже часто є просто смішні на звучання(для українців) слова, або ж найвідоміші та найпопулярніші слова з тої чи іншої мови, або ж відбувається процес перетворення слів іншомовного походження в сленг, за традиціями словотворення тої чи іншої мови. Не останнє місце в процесі створення сленгу замають і масмедія, оскільки  масова культура нав’язує певну лексику нашій молоді.

      Наведемо декілька прикладів використання агліцизмів а також американізмів в українській мові:

1. Man – Мен (означає особу чоловічої статі, використовується як похвала) «Ти мен!» – «Ти крутий!»
2. Girl – Гірла (дівчнина, проте вживається зневажливо)
3. One second – Ван сєк (використання літоти, означає через хвилину і т.д.)
4. Baby – Бейбі (дівчина, вживається зневажливо)
5. Parents – Перенти (батьки, вживається зневажливо) і т.д.

     Усі ці та інші слова, мають експресивне забарвлення. Вони створюються для передання вищих ступенів емоцій та почуттів людей.

     Зважаючи на природу сленгу, можна з упевненістю сказати, що він ніколи не замінить літературної мови, проте як й інші форми мови, він відіграє важливу роль у розвитку мови.

Література:

1. Англійські слова в українській мові // Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 140.
2.    Бережницька Х.Б. Молодіжний сленг як своєрідний засіб вербалізації явищ буття / Х.Б Бережницька / Студентські наукові записки. Серія «філологічна». – Острог: видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип.4. – 2011. – 236 с.
3. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – С. 25.
4. Голдованський Ярослав. [Електронний ресурс] : Словник англіцизмів. – Луцьк. – http://www.slovnyk.lutsk.ua/

Відомості про авторів:  Мельничук Юлія  Володимирівна — студентка факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».