Ключові слова: нормативно-правові приписи, всеобуч, інтенсифікація вивчення, обмежена кількість годин, мотивації вивчення дисциплін, лабораторія.

Грищук Микола Володимирович,

кандидат політичних наук,

доцент інституту права ім. І. Малиновського Національного університету „Острозька академія”

Hryshchuk M. The Activities of ‘Civil and Local Self-Government Society’ Laboratory Concerning the Development of Students’ Skills in Creative Integration of Theoretical Issues into Everyday Realia and Challenges of Social Being.

The article depicts the activities of the Laboratory of Civil Society and Local Self-Government which deal with the development of students’ skills in creative integration of theoretical issues into everyday realia, and are aimed at the students who had the courses in Life Safety, Labor Safety Basics, Occupational Safety and Health, Civil Defense. Such kind of work gives graduates the opportunity to become conscientious citizens of the state, fulfill professional tasks taking into account the risks of the outer and inner threats, that cause emergency situations, and the negative consequences.

Key words: regulatory and legal prescriptions, trainings, learning intensification, limited hours, motivation to study, laboratory.

Політика держави щодо вирішення проблем запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації знаходить своє відображення в чинному законодавстві України, яке прямо чи опосередковано регулюється понад 210 нормативно-правовими актами різної юридичної сили. Причому, в останні роки, значний вплив на розвиток законодавства з питань надзвичайних ситуацій має усвідомлення суспільством недопустимості ігнорування ризиків виникнення аварій, катастроф, стихійного лиха з небезпечними для життя та здоров’я населення екологічними наслідками, необхідності бути готовим до реагування на надзвичайні ситуації будь-якого характеру, масштабу, прояву й обсягу завданої шкоди. До цього зобов’язує і лист Ради національної безпеки і оборони України від 2 жовтня 2014 року № 1626/226 [5] щодо стану готовності єдиної державної системи цивільного захисту до роботи в умовах особливого періоду.

Виходячи з цього, особливої ваги набирає ознайомлення жителів України через нормативно-правові приписи та всеобуч з організаційними, економічними, технічними, правовими та іншими засобами захисту населення і територій від небезпечних наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха.

Враховуючи вищесказане, керуючись вимогами чинних: Закону України «Про охорону праці» [3], ст. 18; Кодексу цивільного захисту України [4]; Постанови КМУ від 26.06.2013 р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», пп. 5, 19, 20 [9]: Постанови КМУ від 09.01.2014 № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту» [8]: п. 7 та додаток 1 – у частині щодо створення і діяльності в МОН функціональної підсистеми навчання дітей дошкільного віку, учнів і студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) а також нормативно-правового акту з охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» [7], п. 2; «Положення про порядок проведення навчання й перевірки знань з питань охорони праці в заставах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти й науки України» (наказ МОН від 18.04.2006 № 304 [6]: спрямованих на формування культури безпеки життєдіяльності населення України через обов’язкове вивчення в навчальних закладах нормативних дисциплін циклу безпеки: «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист». У Національному університеті «Острозька академія» це здійснюється відповідно до Типових навчальних програм цих нормативних дисциплін, затверджених Міністерством освіти і науки України 18.03.2011 р (дисципліни «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі») та 31.03.2011 р. дисципліни «Безпека життєдіяльності», «Цивільний захист» [10]

У структурно-логічній схемі підготовки фахівців НаУОА різних спеціальностей дисципліни «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Цивільний захист» нині займають важливе місце, що надає можливість випускникам  бути свідомими громадянами своєї держави, вирішувати професійні завдання з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації та їх негативні наслідки. Причому цей процес має весь час розвиватися так, як країна завжди потребуватиме зміцнення сфери самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин, тобто громадянського суспільства.

З метою засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС (тут і далі НС – надзвичайна ситуація), побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, перед викладачем цих дисциплін стоїть завдання встановити та використати при навчанні причинно-наслідкові зв’язки з метою інтенсифікації вивчення предметів. Причому врахувати те, що на якість навчання суттєво впливають: обмежена кількість годин, що відводяться на вивчення вищеназваних дисциплін; відмінності і особливості спеціальностей НаУОА та їх професійне спрямування; наявність отриманих у середній школі базових знань з питань БЖД (тут і далі БЖД – безпека життєдіяльності) та ЦЗ (тут і далі ЦЗ – цивільний захист); наявність у студентів мотивації вивчення цих питань.

Враховуючи це, автором було створено лабораторію «Громадянського суспільства та місцевого самоврядування» з постійно діючим при ній студентським науковим гуртком.

Серед питань, які внесені викладачем до концепції навчання дисциплін з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у Національному університеті “Острозька академія” вживаються наступні заходи:

Активізація вивчення дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Цивільний захист» за рахунок підвищення інтересу до самостійної творчої активності через створення фокусних груп при лабораторії «Громадянського суспільства та місцевого самоврядування» за темою: «Середовище проживання членів територіальної громади», що полягає у детальному вивченні та коментуванні статей чинного законодавства та аналізі стану безпеки життєдіяльності, охорони праці і цивільного захисту у окремих галузях, на підприємствах та у населених пунктах. У правовій державі цим має перейматися кожен громадянин. Початок цьому покладено у Кодексі Цивільного захисту де  законодавець у ст. 21 сформулював права та обов’язки громадян у вищеназваній сфері[4]. Треба сказати, що це досить широкі повноваження, завдяки яким громадяни України мають право на: забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту; соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків; медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм. Причому всі вищеназвані пункти будуть виконуватись при умові своєчасного надходження інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що на сьогоднішній день не зовсім врегульовано на практиці. Проте і це можна подолати, інструментом примусу тут є прийнятий 13 січня 2011 року Закон України «Про доступ до публічної інформації» [1]. Головне, що дав цей закон, – це Презумпція отримання інформації, тобто право кожного на доступ до інформації, що становить суспільний інтерес. Враховуючи вищесказане завдання викладача показати студентам механізми впливу на місцеву владу для вирішення проблемних питань за рахунок ознайомлення їх з основними положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування» де чітко виписані механізми впливу на місцеву владу. Реальний вплив громади на вирішення питань цивільного захисту, безпеки життєдіяльності, охорони праці може бути коли відповідно до закону України «Про місцеве самоврядування ініціюючи розгляд цих питань у органі місцевого самоврядування згідно ст.9 або заслуховуючи звіти відповідних керівників на громадських слуханнях, що регламентується ст.13 вищеназваного закону [2]. Проте розмова з владою та окремими керівниками про не вирішення тих чи інших питань може бути на рівних лише при наявності обґрунтованих претензій. Цьому мають сприяти аналізи студентами реальних нормативних актів підприємств, організацій та установ якими є плани по ЦЗ, Комплексні програм поліпшення охорони праці в галузі, регіоні, населеному пункті. Результат цієї роботи студента залежить від наданих йому викладачем методичних рекомендацій які повинні детально висвітлити етапи підготовки формування таких нормативних актів, його основні розділи, ознайомлення з ними громадськості та проведення громадських слухань з цих питань. Працюючи з цими документами нерідко у студента виникають питання які він може уточнити у викладача за допомогою раніше домовленої системи зв’язку.

Крім того, перебуваючим за кордоном студентам НаУОА надається завдання вивчати ці питання у країнах Європи і Америки та порівнювати їх вирішення з українськими реаліями.

Свої думки та дослідження студенти публікують у наукових статтях «Наукових записках» Лабораторії «Громадянського суспільства та місцевого самоврядування», що враховується у поточному рейтингу студента. Так, за 2013 рік студентами НаУОА різних спеціальностей опубліковано 153 наукових статей, 2014р.–143ст., 2015р. – 35 статей у яких поглиблено досліджено окремі проблемні та життєво важливі питання охорони праці, безпеки життєдіяльності і цивільного захисту.

При лабораторії діє студентський науковий гурток, що упродовж декількох років систематично досліджує важливі питання сьогодення. Звичними стали настановні співбесіди, круглі столи, відкрите обговорення проблем що мають місце у середовищі проживання територіальних громад  у вигляді: «Студентського симпозіуму», конференцій, соціологічних опитувань. Дослідження публікацій з цього приводу у комунальній пресі.

Свої думки та пропозиції члени гуртка можуть висловити на засіданні «круглих столів»:

• Бачення проблем студентами практиками; студентами першокурсниками;

– Наша перша наукова робота;

– Охорона праці від теорії до практики;

– Цивільний захист від теорії до практики.

2. Інтенсифікація навчання дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» за рахунок вдосконалення змісту навчальних матеріалів. Зокрема, розроблено та видано навчально-методичні посібники з вищеназваних дисциплін відповідно до рекомендацій відповідних міністерств і відомств України, що дає можливість студенту опановувати знання, вміння та навички, вирішувати професійні завдання з урахуванням галузевих вимог та підсилює мотивацію щодо вироблення відповідального ставлення майбутнього фахівця до дорученої ділянки роботи. До цього студента спонукає сама побудова навчально-методичного посібника, де використано інноваційні підходи до навчання за рахунок системного підходу, що включає в себе елементи блочного вивчення матеріалу та розгляд його через модель. Крім того, все це поєднується та пристосовується до обраних у даному закладі спеціальностей та особливостей регіону, у якому розміщено навчальний заклад.

Для формування вміння та навичок практичного застосування вивченого матеріалу та здатності приймати самостійні рішення використовуються казусні (ситуаційні) завдання, змодельовані відповідно до потреб вивчення теоретичних положень та їх розв’язання з використанням першоджерел. Це дає можливість створення інтерактивного середовища, яке сприяє розвитку у студентів творчого мислення, уміння вирішувати певні завдання на фоні навчальної обстановки та виробленню практичних навиків.

Цьому сприяють завдання щодо розроблення студентами колективних, або індивідуальних проектів для певного населеного пункту що супроводжуються соціологічними дослідженнями:

• «Моє екологічно чисте та безпечне місто»;
• Щодо вивчення стану поінформованості громадян про небезпеку, що може виникнути, та захист від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
• Інформаційне забезпечення членів територіальних громад органами місцевого самоврядування»;
• Дослідження галузевих, регіональних та місцевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Лабораторія «Громадянського суспільства та місцевого самоврядування» має і ряд інших напрямків роботи. Зокрема участь у розроблені та рецензування нормативно-правових актів.

Зокрема, співпраця з «Фаховою майстернею для міських /селищних голів міст-членів Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України». Розроблення для потреб вищеназваного об’єднання:

– інструкції з діловодства в органах місцевого самоврядування;

– розроблення доповнення до статуту територіальної громади: розділ:«Органи самоорганізації населення»

На пропозицію комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було прорецензовано проекти законів України: «Про громадські ініціативи» та «Про громадські слухання»

Підсумовуючи вищесказане, слід відмітити, що застосування окремих інноваційних підходів до вивчення дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» у Національному університеті «Острозька академія», а також залучення студентів до співпраці у лабораторії «Громадянського суспільства та місцевого самоврядування»  дало можливість посилити інтерес студентів до вивчення вищеназваних дисциплін, а тому питання покращення організації та вдосконалення навчання є досить актуальне та потребує постійної уваги викладачів вищих навчальних закладів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про доступ до публічної інформації» [Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17].
2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.
3. Закон України «Про охорону праці» (21.11.2002 № 229-ІV): [Електрон, ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2694-12.
4. Кодекс цивільного захисту України.: [Електрон, ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5403-17).
5. Лист Ради національної безпеки і оборони України від 2 жовтня 2014 року № 1626/226.
6. Наказ МОН від 18.04.2006 № 304: [Електрон, ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0806-06).
7. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»: [Електрон, ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0231-05.
8. Постанови КМУ від 09.01.2014 № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту»: [Електрон, ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/11-2014-%D0%BF.
9. Постанови КМУ від 26.06.2013 р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», пп. 5, 19, 20: [Електрон, ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/444-2013-%D0%BF;
10. Типові навчальні програми нормативних дисциплін, затверджених Міністерством освіти і науки України 18.03.2011 р . (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS15330.html).

Лексикографічна лабораторія

LEXILAB

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ

Лексикографічна лабораторія функціонує при кафедрі лінгвістики факультету романо-германських мов Національного університету “Острозька академія”.

Тема досліджень лабораторії: «Лексикографічні та корпусні технології опису мовної системи», державний реєстраційний номер 0109U007879.

Основні завдання LEXILAB: дослідження, впровадження та методичний супровід змісту, методів, технологій та засобів сучасної лексикології, лексикографії та корпусної лінгвістики, а саме:

–         накопичення текстового матеріалу (створення корпусів) для забезпечення прикладами лексикографічні роботи та для навчальних і перекладацьких цілей;

–         створення фонду електронних та друкованих словників різних типів;

–          включення в навчальний процес факультету романо-германських мов наукового доробку LEXILAB у зміст спецкурсів, наукових семінарів, наукових робіт студентів, аспірантів;

–         вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку науково-дослідницьких систем у сфері лексикології, лексикографії, корпусної лінгвістики, термінознавства та термінографії; поширення педагогічних інновацій та новітніх освітніх технологій, досягнень науки та передових ідей в практику;

–         створення словників одного чи декількох письменників, словників авторів одного літературного напрямку чи часового періоду, навчальних словників для ВНЗ та шкіл, термінологічних словників та лексикографічних баз даних для систем автоматичного перекладу та електронних словників;

–         створення студентських проблемних груп “Лексикографічні аспекти дослідження сучасної англійської (німецької, французької, іспанської, польської, української) мови” та “Мовна екологія та лінгвокраїнознавство”, члени яких братимуть участь у наукових студентських конференціях, виконуватимуть та захищатимуть дипломні роботи з цього напрямку, організовуватимуть, проводитимуть та відвідуватимуть семінари-практикуми з вказаних напрямків.

Структура LEXILAB: у лабораторії працюють науковці, аспіранти, пошукувачі, студенти, які формують:

Галузеву раду – мовознавці, які безпосередньо працюють з мовним матеріалом:

Яворська Галина Михайлівна, доктор філологічних наук, професор

Коцюк Леся Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент

Крайчинська Галина Вацлавівна, кандидат філологічних наук, доцент

Новоселецька Світлана Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент

Ковальчук Інна В’ячеславівна, кандидат психологічних наук, доцент

Поліщук Вікторія Леонідівна, аспірант

Береза Тарас Андрійович, перекладач, письменник, упорядник двомовних словників та електронних авторських видань

Панасюк Діна Вячеславівна, пошукувач

Тишко Олена Василівна, пошукувач

Пелипенко Ольга Олександрівна, старший викладач

Міжгалузеву раду – науковці та спеціалісти з інших галузей знань, які залучаються в залежності від мети певного проекту.

Діючі проекти лабораторії LEXILAB:

1. Створення енциклопедичного словника-довідника лінгвістичних термінів і понять. – керівник проекту Коцюк Л.М.
2. Створення спеціалізованих лексикографічних баз даних Multiterm автоматичної системи перекладу TRADOS (сфера комп’ютерних систем та мереж, страхування, Google). – керівник проекту Коцюк Л.М.
3. Створення корпусів текстів. – керівник проекту Коцюк Л.М.
4. Організація навчально-методичних семінарів «Корпуси текстів у лінгвістичних дослідженнях», «Ефективне використання словників», «Новинки у сфері лексикографії».
5. Проект “Інноваційні словники” – керівник Береза.Т.А.

ПРОЕКТ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОГО СЛОВНИКА-ДОВІДНИКА ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ (ЕЛЕКТРОННА ТА ПАПЕРОВА ВЕРСІЇ)

Актуальність та новизна проекту

Українська лінгвістична термінографія представлена досить бідно. Результатом діяльності слугують такі роботи:

1) на сайті лінгвістичного порталу Mova.info представлено лінгвістичну енциклопедію, яка складається всього з двох розділів «Події» та «Особи», Вікіпедія – сторінка «Лінгвістика» все ще відноситься до категорії сторінок, які потрібно доробити; 2) на окремих сайтах можна знайти закладки, де пропонується глосарій або словник лінгвістичних термінів, зазвичай невеликого обсягу (http://znatok.ua/ua/terms, http://www.franko.lviv.ua/faculty/intrel/tpp/glossary.htm – короткий словник перекладацьких та лінгвістичних термінів, http://www.tnpu.edu.ua/subjects/83/17/Etnolingvodudaktuka/First.htm – як додаток до підручника «Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника», http://dls.kherson.ua/Dls/default.aspx?module=document&m=64&d=2723 – практичний словник-мінімум лінгвістичних термінів);

3) паперові словники, зазвичай застарілі, не вміщують терміни, які з’явилися з появою нових галузей лінгвістики (Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К.: Вища шк. Головне вид-во. — 1985; Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001. – 224 с.; Кротевич Є., Родзевич Н. Словник лінгвістичних термінів / За заг. ред. С.В. Кротевича. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. – 236 с.; Словник лінгвістичних термінів / Укл.: Левицький В.В., Іваницька М.Л., Іваницький Р.В. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – 29 с.

Як видно, сучасні українські словники лінгвістичних термінів ставлять перед собою скромну мету, обмежені обсягом матеріалу та не завжди включають в себе новостворені терміни науки про мову. Абсолютно очевидним є те, що перелічені довідники не можуть задовольнити потреби українських мовознавців та спеціалістів суміжних наук в компактному, достатньо авторитетному та такому, який задовольняє вимоги сучасного мовознавства, словнику лінгвістичних термінів. Укладання такого словника – нагальна потреба української лінгвістики. Простий перекладний словник не здатний повністю вирішити це завдання, а може запропонувати тільки попередній компромісний вихід. Редакційна колегія пропонованого словника пропонує крім тлумачень різними галузями лінгвістики задіяти ще й його переклад.

Переваги

Будь-який словник наукової термінології є втіленням певної наукової думки. Саме в силу цієї обставини перевагами “Словника-довідника лінгвістичних термінів” серед інших як вітчизняних, так і зарубіжних видань такого типу визначаються тим, що тлумачення термінів подаються з оригінальних праць науковців із зазначенням автора та праці, а наявність відповідників цього терміну в англійській мові дає можливість крім тлумачення дізнатися про відповідник даного терміна в термінологічній системі іншої мови.

Крім того, пропонується створення бази даних для можливості користування словником у електронному вигляді, зокрема у навчальній системі Moodle, розділі ВІКІ.

ПРОЕКТ СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ БАЗ ДАНИХ MULTITERM ДЛЯ АВТОМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕКЛАДУ TRADOS

Стан виконання проекту:

1. 1.     Підписано угоду з перекладацькою агенцією «Лінгвістичний центр» (м. Львів) про співпрацю.
2. 2.     Та основі перекладів, здійснених вищеназваною агенцією, створено базу даних MULTITERM для автоматичної системи перекладу TRADOS – комп’ютерних термінів, які використовуються корпорацією Dell для опису своєї продукції.
3. 3.     Розпочато створення бази даних термінів продукції SONY.

ПРОЕКТ СТВОРЕННЯ КОРПУСІВ ТЕКСТІВ

АНОТАЦІЯ ПРОЕКТУ

Проект передбачає роботу над створенням корпусів текстів:

а) корпус української англійської мови – пошук та впорядкування усних та письмових (друкованих) текстів, представлених англійською мовою українцями (учнями шкіл, студентами, перекладачами, підручники для навчання англійської мови та ін.) у вигляді корпусу;

б) корпус міжнародної української мови – пошук та впорядкування усних та письмових текстів, представлених українською мовою іноземцями-не громадянами України (росіянами, поляками, канадцями та ін.) у вигляді корпусу;

с) корпус спеціалізованого наукового мовлення (напрямку «Філологія») – пошук та впорядкування у вигляді корпусу наукових статей, надрукованих у збірниках, затверджених ВАК України як фахові з напрямку «Філологія»;

ПРОБЛЕМАТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ (РОЗРОБКИ):

Об’єктом розробки є усні та письмові (друковані) тексти, представлені: англійською мовою українцями (напрямок а)), українською мовою іноземцями-не громадянами України (напрямок б)); наукові статті, надруковані у збірниках, затверджених ВАК України як фахові з напрямку «Філологія» (напрямок с).

Предметом розробки є корпусні технології представлення мовної системи.

Проблема, що вирішується: створення перших в Україні корпусів текстів, які стануть автентичним джерелом для подальших наукових досліджень сучасної української мови, англійської мови як іноземної, спеціалізованого наукового мовлення.

МЕТА І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ

Метою проекту є впровадження корпусних технологій представлення різних текстів сучасної української та англійської мови, а також створення лексикографічного продукту з використанням корпусних технологій.

Практичні задачі, на вирішення яких спрямовано проект: створення корпусів текстів:

а) Корпус Української Англійської Мови (КУАМ) – пошук та впорядкування усних та письмових (друкованих) текстів, представлених англійською мовою українцями (учнями шкіл, студентами, перекладачами, підручники для навчання англійської мови та ін.) у вигляді корпусу;

б) Корпус Міжнародної Української Мови (КМУМ) – пошук та впорядкування усних та письмових текстів, представлених українською мовою іноземцями-не громадянами України (росіянами, поляками, канадцями та ін.) у вигляді корпусу;

с) Корпус Спеціалізованого Наукового Мовлення (КСНМ) (напрямку «Філологія») – пошук та впорядкування у вигляді корпусу наукових статей, надрукованих у збірниках, затверджених ВАК України як фахові з напрямку «Філологія»;

Значимість проекту для розв’язання економічних і соціальних проблем: оскільки лінгвістичне дослідження не залежно від історичного періоду і рівня розвитку мовознавчої науки ґрунтується на мовному матеріалі, а корпусні методики уможливлюють збір, опрацювання, зберігання великих за обсягом текстових масивів та забезпечують межову швидкість екстрагування лінгвальної інформації з них, то побудова спеціалізованих електронних корпусів текстів для національної мови є не лише бажаною, але й необхідною для здійснення як класичних досліджень мови на базі кількісно іншого мовного матеріалу, який забезпечує корпус, так і вивчення, аналіз, опис мови у контексті нових напрямків. Важливо, що корпусно-базовані дослідження мови через обсяг аналізованого матеріалу (мільйони слововживань) і технічні можливості корпусного інструментарію здатні виявити такі мовні реалії, про які донедавна вчені навіть не підозрювали. Лексикографічні ж дослідження, базовані на корпусах, приносять користувачам словників факти про реальне функціонування мови.

СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

У межах класичної лінгвістичної традиції збір мовних даних завжди був і залишається складним технічним завданням, оскільки йдеться про ручне довготривале опрацювання письмових текстів, опитування інформаторів, анкетування, створення традиційних лексичних картотек тощо. Існують також інші проблеми, пов’язані з традиційним збором мовного матеріалу, зокрема його поновлення, пошук необхідних одиниць у кількамільйонних картотеках, віддалений доступ, або взагалі відсутність його у, так званих, неелектронних базах. Комп’ютерні технології, прийшовши у лінгвістику, запропонували свої технічні можливості для оформлення, зберігання і пошуку мовного матеріалу на машинних носіях, який може бути організований як база даних, машинний фонд або, останнім часом, корпус текстів. Про популярність та інтенсивність розвитку корпусної лінгвістики свідчить як чимале число теоретичних і технологічних праць, підручників так і самих корпусів. Йдеться про праці Х. Кучери (Francis, Kucera 1979), У. Френсиса (1983), Д.Байбера (Biber 1990, 1992) Дж. Синклера (Sinclair 1994), В. Тойберта (Teubert 2000), Ґ. Кеннеді (Kennedy 1998), Н. Іде (2000), М. Банька (Bańko 1994-1996; 2003), T. Ерявця (Erjavec 2001), Й. Гаїча (Hajič 1998), А. Баранова (2001), С. Шарова (2002), В. Рикова (2001а, 2001б), Л. Ричкової (2002, 2003) та ін. Для лінгвоукраїністики побудова корпусів перебуває на початковому етапі розвитку та базується як на теоретичних положення, розроблених для інших національних мов, зокрема для англійської (Brown Corpus, British National Corpus), французької (FRANTEXT), чеської (Českэ Nбrodnн Korpus), польської (Korpus Państwowego Wydawnictwa Naukowego) та російської (Большой корпус русского языка, Национальный корпус русского языка), так і на працях українських комп’ютерних лінгвістів, які розглядають проблеми співзвучні з проблематикою корпусного мовознавства, Т. Грязнухіної (1983), Н. Дарчук (2000), Є. Капріловської (2003), Н. Клименко (1990), В. Перебийніс (1981) В. Русанівського і Н. Клименко (1995),  Пещак (1999) та ін. Українським мовно-інформаційним фондом НАН України під керівництвом О. Демської-Кульчицької вже створено Український національний корпус та у тестовому режимі працює Корпус текстів української мови. Створення корпусу української англійської мови є вкладом до міжнародного проекту International Corpus of Learner English, який діє при Центрі англійської корпусної лінгвістики, Бельгія. На даний час представлено підкорпуси 19 різних країн (E2 French, E2 German, E2 Swedish… ), серед яких української англійської не має.

МЕТОДИ, ЗАСОБИ, ПІДХОДИ, ІДЕЇ, РОБОЧІ ГІПОТЕЗИ, ЯКІ ПРОПОНУЮТЬСЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ПРОЕКТУ

Планується, що стосовно обсягу Корпус Української Англійської Мови (КУАМ), Корпус Міжнародної Української Мови (КМУМ) та Корпус Спеціалізованого Наукового Мовлення (КСНМ) будуть середніми і при їх побудові виконуватиметься така стратегія укладання: 1) нижня статистична межа кожного з їх підкорпусів в 200 тис. слововживань; 2) можливість перманентного поповнення корпусів текстовими даними; 3) без обмежень на верхню статистичну межу. За структурою пропоновані корпуси матимуть вигляд „генеральний корпус – система підкорпусів”. Для КУАМ вважаємо за доцільне спеціалізувати підкорпуси за хронологією, усним чи писемним представленням. Для КМУМ підкорпуси спеціалізуватимуться за географічним принципом та хронологією, для КСНМ – за сферами науки. Усі пропоновані корпуси характеризуватимуться як: а) дослідницькі: орієнтовані на широкий клас лінгвістичних завдань; б) фрагментні: будуються з текстових фрагментів, тобто уривків текстів, відібраних за попередньо детермінованими засадами відбору текстових даних до корпусу; в) мішані: передбачено введення текстових фрагментів обидвох варіантів реалізації мовної системи – писемних і усних (за винятком КСНМ, де представлятимуться тільки друковані фрагменти); г) динамічні: передбачають константне поповнення множини корпусних текстів; ґ) синхронно-діахронні: охоплює текстовий матеріал, організований як система підкорпусів генерального; д) специфічного мовлення: з урахуванням територіальної специфіки та сфер застосування; е) мономовні: тексти, що увійшли до корпусу є результатом мовної діяльності носіїв однієї мови; є) морфологічно анотовані: усі текстові дані розмічені до рівня слова і кожне слово передбачає маркування частиномовної належності та відповідних морфологічних значень.

ОЧІКУВАНА НАУКОВА ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПРОДУКЦІЯ:

В результаті роботи планується отримати корпуси, призначені для таких сфер застосування: а) морфолого-синтаксична, де передовсім визначатимуться квантитативні характеристики слів з різним лексико-граматичним значенням в українській мові як іноземній та українському варіанті англійської мови мові як синхронно (аналіз одного певного підкорпусу), так і діахронно (аналіз підкорпусів різних періодів); вивчити структуру і лексико-граматичну семантику різних частин мови; встановити максимальну vs мінімальну vs оптимальну довжину речень, порядок слів у реченні, дослідити функціонування активних і пасивних конструкцій в динаміці та ін; б) лексикографічних – де факто лексикографія детермінувала корпусний принцип організації даних природної мови, але лише поява машиночитаних корпусів реально уможливила швидке виконання лексикографічних завдань, про що, зокрема, говорять Т. Макенрі й А. Вилсон: „лінгвіст, який має до своєї диспозиції корпус або інше машиночитане зібрання текстів, може викликати всі приклади на всі необхідні слова або фрази з багатомільйонних текстових корпусних ресурсів впродовж кількох секунд” (McEnery, Wilson 1996, 43), що дозволяє укладання словників і їх перегляд набагато швидше, ніж у, так званий, докорпусний період, і таким чином, подання сучасної інформації про мову. Крім того, виходячи з корпусних можливостей, можна поглибити або розширити словникові дефініції, оскільки корпус забезпечує значно більше число реальних мовних прикладів, які можна легко пересортовувати і об’єднувати у групи для здійснення того чи іншого аналізу. Не кажучи уже про можливість, за умови використання даних моніторного корпусу, фіксувати терміни та неологізми, розширювати або звужувати значення слова або баланс між вживанням лексичних одиниць, залежно від стилю і жанру конкретного тексту;

в) контрастивний аналіз варіантів української та англійської мов (наприклад, діаспорний варіант української мови та українська мова, вивчена поза межами країни), що може зумовити його використання у мовному пануванні, формуванні мовної політики, організації антинівеляційного захисту сучасної української мови.

г) методики викладання української та мови як іноземної та методики викладання англійської мови для українців, де корпусні дані та можливість швидкого різнорівневого пошуку забезпечать дидактичний матеріал для аналізу і засвоєння граматичних та лексичних знань учнями і студентами, а, крім того, завдяки здатності викликати комбінації слів, а не індивідуальні слова, учень або студент має змогу детальніше вивчити синтагматичні реляції між різними мовними одиницями.

Загалом, як засвідчують досягнення корпусно-базованих досліджень у англо-саксоністиці, романістиці, германістиці, частині славістики, корпусно-базовані дослідження мають ряд переваг щодо класичних, реалізованих без корпусу текстів і корпусного інструментарію. Це, по-перше, швидкість екстрагування та сортування / пересортування великої за обсягом лінгвальної інформації. По-друге, великі обсяги інформації. По-третє, набір даних, які уможливлюють дослідження як мовної системи, так і її реалізації у достатньо широкому синхронно-діахронному спектрі. По-четверте, можливість багатократного звертання до корпусу з найрізноманітнішими запитами за інтра- та екстралінгвальною інформацією про українську мову. І, по-п’яте, забезпечення межової точності та надійності зберігання всієї інформації, яку містить текст.

ОЧІКУВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ:

Створені корпуси стануть автентичним джерелом проведення вибірки у загальних та контрактивних лінгвістичних дослідженнях, дослідженнях з методики викладання мови, лексикографії та термінознавства на всіх рівнях написання наукових робіт: від випускних бакалаврських до докторських дисертацій. Також вони слугуватимуть основою різноманітних досліджень при підготовці публікацій у вітчизняних виданнях, у виданнях з Переліку ВАК України, у виданнях, що входять до наукометричних баз даних (Scopus та інші); при підготовці монографій (в тому числі вітчизняних, академічних чи закордонних видавництв), підручників та навчальних посібників (в тому числі з грифом МОН України). Теоретичні засади та методика створення корпусів стануть у пригоді при розробці та впроваджені нових циклів лабораторних робіт, нових лекційних курсів тощо в навчальному процесі.

Стан виконання проекту:

1. Розпочато збір студентських есе (40 шт.). Вони внесені до бази даних з метою створення корпусу української англійської.
2. Налагоджено співпрацю з Центром Англійської Корпусної Лінгвістики, (Бельгія) та обговорено етапи роботи та вимоги до корпусу української англійської мови, який увійде до Міжнародного Корпусу Студентської Англійської (ICLE). У межах цього проекту відбувається співпраця з Лабораторією комп’ютерної лінгвістики Київського лінгвістичного університету. 

ПРОЕКТ “ІННОВАЦІЙНІ СЛОВНИКИ”

Новаторська серія “Інноваційні Словники” започаткована у 2006 р. Керівник проекту – Тарас Береза.

Серія “Інноваційні Словники” – це новаторська розробка у галузі прикладної лінгвістики, створена з метою популяризації українського слова та вивчення англійської мови. Проект органічно поєднує найкращі компоненти програмного забезпечення та лінгвістичного матеріалу, що робить її невід’ємною частиною сучасного лінгвістичного простору.

Серія “Інноваційні Словники” – унікальний науково-популярний електронний продукт, що надає користувачам можливість швидкого пошуку та ефективного використання необхідного матеріалу.

Серія “Інноваційні Словники” – започаткована у лютому 2006-го року і налічує наступні продукти:

• «Швидка перекладацька допомога» (у співпраці з Лінгвістичним Центром, м. Львів).
• «Так кажуть» Перший українсько-англійський англо-український словник народної мудрості.
• Практичний англо-український словник фразеологічних синонімів
• Виняткове зібрання краєвидів у прозі «Яка краса!»: Класика. Бестселери. Улюб-лене.
• Виняткове зібрання характерів у прозі: Трилери. Драми. Детективи.
• Українсько-англійський юридичний словник. Усталені звороти.
• Українсько-англійський економічний словник. Усталені звороти.
• Електронний посібник для вивчення англійської мови.
• Collocations/Словосполучення
• Антологія світового афоризму

Програмне забезпечення та зручний інтерфейс забезпечують максимальну зручність, навігацію та ефективність користування словниками Серії. Усі продукти Серії доступні авторизованим користувачам на сторінці www.folk-dictionary.com

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ СЕМІНАРІВ «КОРПУСИ ТЕКСТІВ У ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ», «ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ СЛОВНИКІВ», «НОВИНКИ У СФЕРІ ЛЕКСИКОГРАФІЇ».

Стан виконання проекту:

1. 1.     У межах навчально-методичного семінару кафедри англійської мови та літератури проведено семінар на тему «Ефективне використання словників на заняттях з практики англійської мови»
2. 2.     В рамках міжнародної наукової конференції «Міжкультурна комунікація: Мова – Культура – Особистість» проведено семінар на тему: «Використання інтернет-ресурсів корпусної лінгвістики при навчанні мові»
3. 3.     У навчальний план факультету романо-германських мов введено курс «Корпусна лінгвістика» та «Актуальні питання прикладної та комп’ютерної лінгвістики»
4. 4.     Введено написання дипломних та курсових проектів за прикладними темами лабораторії.

Завідувач лабораторії                                    доц. Коцюк Л.М.