Ключові слова: SEO-оптимізація, копірайтинг, журналістика, SEO в ЗМІ

В статье было проанализировано шесть популярных средств массовой информации разного типа в Украине на наличие SEO-оптимизации. Основным методом популяризации является использование ключевых слов, поэтому была выполнена аналитика количества ключевых запросов на сайты популярных украинских СМИ.

Ключевые слова: SEO-оптимизация, копирайтинг, журналистика, SEO в СМИ.

The article analyzed six popular mass media of different types in Ukraine for SEO optimization. The main method of popularization is the use of keywords, therefore, an analysis was made of the number of key requests to the sites of popular Ukrainian media.

Keywords: SEO-optimization, copywriting, journalism, SEO in the media.

SEO-оптимізація – це комплекс заходів, спрямованих на підняття позицій сайту у видачі пошукових систем, у відповідь на що вводяться запити користувачів. Він використовується різними ресурсами для розвитку та популяризації серед користувачів, цільової аудиторії. Інструменти SEО активно використовують журналістські сайти, ресурси газет, журналів та інші ЗМІ [1].

Актуальність дослідження полягає в тому, що маркетинг та технології PR постійно розвиваються, але особливо популярними вони стали в останні роки. Це пов’язано із переходом ЗМІ в Інтернет. Для популяризації та просування свого ресурсу спеціалісти використовують SEО-оптимізацію.

Основними перевагами використання Інтернету є: мультимедійність, зручність, доступ до різних сфер населення, можливість спрощеного донесення інформації до користувача. Але ці переваги отримуватимуть лише якісно оптимізовані сайти, тобто ті, які знаходяться на перших позиціях в пошукових системах [1,2].

Мета дослідження: вивчення необхідності використання SEO-оптимізації, її особливостей та способів реалізації в ЗМІ України.

Для реалізації мети було визначено такі завдання:

1. Вивчити питання «SEO-оптимізації» у ЗМІ.
2. Визначити об’єм її поширення в сучасних засобах масової інформації.
3. Опрацювати ЗМІ на наявність SEO-оптимізації.

SEO-копірайтинг – це тексти, які пишуться з врахуванням вимог пошукових систем, вони використовуються як спосіб розвитку сайту та його оптимізації. Але основна суть тексту – це розвиток сайту, тому методи оптимізації використовують і в новинних ЗМІ та розважальних журналах, які функціонують в Інтернеті. Тому маркетингова складова в SEO-копірайтингу відходить на інший план [3].

Види копірайтингу аналогічні звичайним журналістським текстам, а також тим, які розміщуються на сайтах. Вони бувають аналітичними, научними, художніми та рекламними. Там повинні бути ненав’язливо використовуватись ключові слова, тому що читач відразу це помітить і зменшиться довіра до тексту.

Використання ключових слів є основним фактором, який впливає на популяризацію видань та ЗМІ в Україні. Для аналізу того, чи використовують редактори методи SEO-оптимізації та наскільки вони допомагають збільшити аудиторію, було вибрано шість ЗМІ України. До цього списку увійшли як 3 сайти із переважно новинним спрямування, так і ресурси, на яких основою є розважальні та інформаційні тексти [6].

Процес SEO-аналізу виконувався програмою SerpStat. У результаті було проаналізовано такі фактори:

• По яким запитам користувачі переходять на сайт. Це означає, що політика видання навмисне включає спеціальні слова та словосполучення (семантичне ядро сайту), які підвищують запит серед аудиторії [7].
• Скільки користувачів переходить по одному запиту в середньому протягом місяця, що вкаже на особливості популяризації ЗМІ. Чим більше унікальних користувачів, тим більш затребуваний ресурс.
• Кількість піддоменів на сайті – чим їх більше, тим більший запит у користувачів, тому що різносторонність тем створює більшу популярність. Піддомен фактично є окремою інформаційною рубрикою.

Із новинних засобів масової інформації було обрано такі популярні виданні України: суспільно-політичний ресурс “Сьогодні”, “Кореспондент”, “Обозреватель”. В якості інформаційних ресурсів було обрано найпопулярніші видання України: жіноче видання “Liza”, чоловічий ресурс “Goldenman”, універсальний ресурс “Elle”.

Новинні ресурси обиралась із рейтингу Інтернет Асоціації України, яка провела дослідження, по якому обрали 100 найпопулярніших засобів [4].

Особливістю інформаційно-розважальних видань є те, що вони в основному направлені на жіночу або чоловічу аудиторію, тому було обрано різні типи спрямувань популярних ресурсів [2].

Сайти обирались за принципом найбільш затребуваних сайтів – це ті, які знаходятся на першій сторінці у пошуковій системі Google. Вони є затребуваними, але це може бути результатом не лише оптимізації, але й високого рівня популярності самого ЗМІ (наявності друкованої газети чи журналу, великої кількості відомих журналістів, які працюють там, високої якості інформації та наявність аналітичних текстів).

Першим для аналізу був обраний сайт газети “Сьогодні”. Ресурс публікується на українській мові, але є можливість обрати російську чи англійську. Основні тексти, які знаходяться на головній сторінці – це новини та інформаційні статті. Окрім цього тут є авторський блог, де пишуть свої тексти відомі політичні діячі, письменники, історики й інші бажаючі.

Сайт має 19 піддоменів. Щомісяця в середньому із пошукової системи Google переходить 23 991 581 людей.

Згідно результатам аналізу системи SerpStat було визначено семантичне ядро сайту. Це слова, які найчастіше вводили користувачі в середньому в місяць за останній рік.

Таблиця 1

Можна побачити, що переважна більшість ключових запитів (8 ключів) стосуються не самих текстів, а загалом формату засобу масової інформації. Особливістю видання є те, що слово “сьогодні” має два значення – назву видання та тої інформації, яку шукають користувачі щодо сьогоднішніх новин.

Але також є і запити, які видають сайт на перших позиціях. Наприклад, “Савченко”. Хоч популярність та згадуваність Надії в медіапросторі значно зменшилось, на сайт газети “Сьогодні” все ще переходить в середньому 40 500 людей в місяць, щоб прочитати інформацію щодо Надії Савченко.

Отже, щодо ЗМІ “Сьогодні” можна зробити висновок, що там немає цілеспрямованої політики оптимізації видання, тому що рівень популяризації вже достатній. Але разом із цим більшість користувачів переходять по запиту “новини”, отже, ресурс частково оптимізований [5].

Другий засіб масової інформації, який був вибраний для аналізу – сайт газети “Корреспондент.net”. Сайт орієнтується на новинний формат. Тут публікуються останні новини України та світу, поділена на рубрики та підрубрики.

На сайт протягом місяця в середньому із пошукової системи Google переходить 20 156 978 людей. Також на ресурсі 29 масштабних піддоменів.

Таблиця 2

Особливістю цього ЗМІ є той факт, що навіть нестандартні ключові запити показують сайт на перших позиціях. До прикладу, запит “о”, який вводяться в пошуковій системі переходять на сайт тому, що там правильно оформлені мета-дані. Користувачі переходять на сторінку по букві о на статтю, яка має назву “Маркель розказала о поездке в РФ”. Це означає, що спеціалісти ввели назву статті в систему Title, тому вона відображається в результатах пошуку.

Окрім цього по результатах запитів видно, що частина трафіку – це переходи по назві сайту. Запити “новини в Україні та світі” різного типу є унікальними та переводять користувачів на ресурс (18 100 ключів в місяць).

Отже, можна зробити висновок, що там частково працює цілеспрямована політика оптимізації видання, але в основному рівень популяризації сайту вже достатній і приводить аудиторію.

Третій засіб масової інформації, які був обраний для аналізу – “Обозреватель.ua”. Він публікується українською та російською мовою. Основні тексти на сайті – це новини та інформаційно-аналітичні статті. Також на ресурсі є блог, де пишуть свої тести відомі особистості.

На сайт протягом місяця в середньому із пошукової системи Google переходить 9 725 588 людей. Також на ресурсі 65 масштабних піддоменів.

Таблиця 3

Основна кількість запитів містить назву видання або запит “новини”, що також означає, що користувачі переходять на сайт не завдяки внутрішній оптимізації. Отже, можна зробити висновок, що там немає цілеспрямованої політики оптимізації видання, тому що рівень популяризації сайту вже достатній.

Згідно результатам дослідження по семантичному ядру популярних в Україні засобів масової інформації, висновок такий: на видання переходять не завдяки потужній та продуманій SEO-оптимізації, а завдяки продуманості маркетингу та уже наявній репутації газети. Більшість користувачів уже знають, чого їм чекати на сайті та яку інформацію вони хочуть побачити, тому і вводять в пошукову систему назву видання. Сайт газети “День” має й інші пошукові запити, але можна побачити, що там і найменша кількість відвідувачів та піддоменів серед проаналізованих ресурсів.

Очікується, що інформаційно-розважальні ресурси, які будуть аналізуватись наступними, будуть мати кращу оптимізацію. Це пов’язано із тим, що на інформаційних сайтах повинні бути окремі відділи, які займаються маркетингом. Окрім цього, на ресурсах такого типу представлено набагато більше текстів, які користувачі будуть шукати по ключовому запиті.

Цільова аудиторія новинних ресурсів – це люди, які хочуть дізнатись про останні події в Україні та світі. Вони шукають саме нову інформацію, про яку не знають. А на інформаційних сайтах користувачі переходять за конкретною інформацією.

Окрім цього, більшість розважальних ресурсів спрямовані на чоловіків або жінок. На них працюють професійні журналісти, там пишуть також новини із світу шоу-бізнесу.

Першим проаналізованим ресурсом є сайт популярного журналу “ Liza”. Він орієнтований на жіночу аудиторію, містить багато розділів та рубрик різного типу, в тому числі і блог авторів та новини. Головна сторінка оформлена новинами.

Щомісяця на сайт заходить 473 785 користувачів, зараз тут є 18 піддоменів.

Таблиця 4

Аналіз сайту показує, що переважна кількість запитів – це пошукові ключі. На ресурсі є окрема категорія “Манікюр та педікюр” і основний трафік йде туди. Це можна повязати із тим, що в даний момент такий запит є найбільше популярним. І той факт, що на різні варіації цього ключа переходить на сайт велика кількість відвідувачів, показує, що сайт займається професійною оптимізацією.

Можна розглянути це на прикладі ключового слова “манікюр”. Згідно даних системи Яндекс.Wordstat, по Україні в місяць запит вводять 242 238 разів. Це лише по одному слову, а не його варіаціях. І показник, що 27 100 разів користувачі переходять саме на сайт журналу “ Liza” – це хороший результат, який вказує на якісну оптимізацію.

Та разом із цим, 4 запити із семантичного ядра є посиланнями на назву журналу, тому частково користувачі шукають саме конкретно цей сайт. Отже, політика оптимізації діє не повністю. Нові відвідувачі приходять на сайт, але їх не так багато, як могло б бути.

Другом проаналізованим розважально-інформаційним сайтом є чоловічий журнал Goldenman. Він є одним із найбільш популярних чоловічих видань в Україні. Видається російською мовою, має багато рубрик, у тому числі і новини.

Щомісяця на сайт заходить близько 4 225 відвідувачів і, хоч менше, ніж в подібних журналах для жінок, але в ніші чоловічих видань, сайт користується запитом.

Таблиця 5

Різноплановість запитів показує, що ресур користується популярністю серед різних відвідувачів, а сам сайт оптимізує статті. Отже, політика оптимізації діє, а нові відвідувачі приходять на сайт, хоч їх не так багато, як могло б бути.

Третім проаналізованим засобом масової інформації є сайт журналу Elle. Він видається російською мовою. Основний домен видання розрахований на жіночу аудиторію, але сам сайт ділиться на дві частини – жіночий та чоловічий ресурс. Окрім цього, на ньому є 4 піддомени.

Щомісяця на сайт переходить 295 468 користувачів.

Таблиця 6

Частково сайт журналу розрахований на постійних читачів, які переходять на ресурс по назві видання – 4 ключових запити із 10. Але інша частина містить унікальні ключі різного плану. Наприклад, ключ “Апероль Шпріц” переводить користувача на сторінку із рецептом коктейлю. Окрім цього, запитом користуються туристичні тексти. Це вказує на те, що цільова аудиторія шукає не лише популярну бьюті-тематику (статті з інформацією по манікюру), а отже і читачі набагато різноманітніші.

Отже, сайт журналу не повністю, але частково займається SEO-оптимізацією. Нові користувачі переходять на ресурс.

Таким чином, по результатах аналізу новинних та інформаційних засобів масової інформації в Україні, можна зробити такі висновки:

• Новинні сайти уже мають готову аудиторію користувачів, які постійно переходять на видання по назві. Частково ресурси займаються внутрішньою оптимізацією, але в основному статті пишуться не по семантичному ядру. У текстах для блога не використовуються ключові запити, але користувачі, які шукають актуальну інформацію, переходять на сайт.
• Запит “новини” є способом оптимізації, тому велика кількість відвідувачів переходять на сайт по цьому ключовому слову. Для новинних сайтів, які не мають блога, метод просування ресурсу за допомогою ключа “новини” є одним із найефективніших. Ще краще показує рівень оптимізації той факт, що в семантичному ядрі на одному сайт декілька різних типів ключів із одним словом. Наприклад, сайт “Сьогодні” має 8 популярних запитів із різними варіаціями слова “новини”.
• Інформаційно-розважальні сайти мають чітку оптимізацію. Ресурс має ефективне семантичне ядро та список різносторонніх ключових слів, які розраховані на різних відвідувачів.

Розважальні сайти, які наповнені інформаційними статтями, мають більше тематик для просування ресурсу. Але новинні сайти можуть оптимізувати його під ключові слова “новини” та їх варіації, тому обидва ресурси мають змогу створювати якісну та ефективну SEO-оптимізацію.

Пошукова оптимізація – це зручний спосіб швидко підняти свій сайт на перші позиції в Google. Журналістські сайти мають свої особливості, тому і методи оптимізації мають бути відповідними. У процесі дослідження було проаналізовано 6 журналістських ресурсів і з’ясовано, наскільки вони використовують інструменти просування.

Як висновок – вони не повною мірою використовують методи SEO-оптимізації та займаються цим. Популярні новинні сайти не працюють над залученням нових відвідувачів, а мають велику кількість постійних користувачів. Разважально-інформаційні ресурси більшою мірою залучають цільову аудиторію та краще займаються оптимізацією.

Список використаної літератури та джерел:

1. Кожушко О. А. Інтернет-маркетинг і digital-стратегії. Принципи ефективного використання. / О. А. Кожушко, І. В. Чуркін. – Новосибірськ: РИЦ НГУ, 2015. – 44 с.
2. Лукіна М. М. Інтернет-ЗМІ. теорія і практика / Марія Михайлівна Лукіна. – Москва: Аспекс Пресс, 2011
3. Ашманов І. С. Просування сайтів у пошукових системах / Ігор Станіславович Ашманов. – Москва: Вільямс, 2007. – 304 с.
4. Рейтинг ТОП-100 ЗМІ України [Електронний ресурс] // Інтернет Асоціація України. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://ain.ua/2016/10/17/opublikovan-rejting-top-100-ukrainskix-onlajn-smi-na-pervyx-mestax-obozrevatel-i-segodnya.
5. Що таке ключові слова і як їх використовувати [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://ru.wix.com/blog/2015/03/.
6. Як правильно підібрати ключові слова в Google: керівництво для початківців [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://geniusmarketing.me/lab/kak-pravilno-podobrat-klyuchevye-slova-v-google-rukovodstvo-dlya-nachinayushhix/.
7. Cписок ключових слів в Google [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://support.google.com/adwords/answer/2453981?hl=ru.