Ключові слова: концепт, афоризм, афористичний дискурс, семантичний аналіз.

The article is devoted to the comparison of the concept ТАЛАНТ/TALENT in the aphoristic discourse of the English and Ukrainian languages. Thematic groups of aphorisms which contain different sub-themes were identified in both languages. Semantic analysis of the results permitted to define the intercultural specifics of the English and Ukrainian languages and to carry out their comparison.

Key words: concept, aphorism, aphoristic discourse, semantic analysis.

Постановка проблеми. Сучасна лінгвістика дуже часто характеризується зіставленням досліджуваних об’єктів. За допомогою взаємного співвіднесення, порівняння і протиставлення різноманітних одиниць, категорій, форм, розрядів та інших мовних явищ, встановлюються істотні зв’язки між ними. Сказане повністю відноситься і до дослідження концептів, які займають особливе місце в англійській та українській мовах та викликають неабияку зацікавленість науковців.

Стан дослідження. Аналізом змісту концептів займалися багато лінгвістів. Серед них можна назвати таких науковців, як Аскольдов С. А., Піменова М. В., Кубрякова О. С., Степанов Ю С., Болдирєв М. М. та багато інших. Досліджуючи концепти в різних мовах, вчені часто використовують порівняльний аналіз. Оскільки досліджуваний нами концепт ТАЛАНТ/TALENT ще ніхто не порівнював в англійській та українській мовах, завданням нашої статті є здійснення порівняння концепту ТАЛАНТ/TALENT в афористичному дискурсі англійської та української мов. Матеріалом дослідження афористичного представлення концепту ТАЛАНТ/TALENT в обох мовах слугували доступні нам електронні ресурси, серед яких: Brainy Quote [1], Notable Quotes [2], Special Dictionary [3], The Quotations Page [4].

Виклад основного матеріалу. В процесі нашого дослідження, ми визначили тематичні групи афоризмів та поділили їх на різноманітні підтеми. Найчисленнішими виявились теми: “Талант має різне походження” (19 афористичних висловлювань а англійській мові та 17 – в українській); “Кожна людина має талант” (16 афоризмів в англійській мові та 12 – в українській); “Недостатньо лише володіти талантом (аби досягнути успіху) (46 англійських одиниць та 12 – українських)”.

Розглядаючи талант як здібності, які мають різне походження, обидва народи, як англійці, так і українці визначають його як природне або успадковане явище, як Божий дар та як результат людської праці. Крім того, в англійці також вважають, що це явище може сформуватися завдяки людському бажанню. Найчисленніша кількість афористичних висловлювань вказує на те, що талант – це Божий дар (8 висловлювань в англійській мові та 12 – в українській).

Тема “Кожна людина має талант” включає в себе три підтеми, що є спільними для обох мов: Кожна людина наділена талантами (дарами) від Бога; Завдання кожної людини – виявити та розвивати свої таланти; Різновид та кількість талантів в кожної людини різні. Найбільшу кількість афоризмів містить друга підтема, в якій йдеться про те, що всі люди мають таланти, проте їх необхідно виявити і розвивати (3 вислови в англійській мові та 4 – в українській). Крім того, в англійській мові існують думки, яких ми не виявили в українських афоризмах. Вони містяться в підтемах: Всі люди народжуються з талантами; Всі люди талановиті, оскільки кожен має що сказати й виразити; Аби виявити свої таланти, людям потрібен час; Для кожної людини талант розкривається в одному напрямку; Не в кожного є відвага для того, щоб розвинути свої таланти самостійно; Зберегти талант на все життя може бути складно.

Тема “Недостатньо лише володіти талантом (аби досягнути успіху)” містить низку чинників, які впливають на успішність таланту. Обидва народи, як англійці, так і українці сходяться на думці про те, що свої таланти потрібно розвивати, працювати над ними, а також берегти. До того ж, треба мати певні якості, аби талант був успішним. До таких якостей англійці відносять: віру в себе, впевненість у власних силах, рішучість, тактовність, наполегливість, терпіння, дисципліну, силу волі, сміливість, життєву енергію та відповідальність. Українці, в свою чергу, акцентують увагу на сміливості.

Деякі підтеми, що стосуються успішності таланту, характерні лише одній з досліджуваних мов. Наприклад, англійці вважають, що потрібно вчитися (або знати), як користуватися своїми талантами, застосовувати їх (на повну силу; належним чином), мати мотивацію та бажання. Також, на їхню думку, таланти потрібно показувати, але ні в якому разі не хвалитися ними. Українці вважають, що для успішності таланту, треба мати наставників, натхнення творити і рухатися вперед.

Інші теми, які описують концепт ТАЛАНТ/TALENT в англійській та українській мовах є менш численними. Серед них ми виділили наступні: Талант відрізняє одних людей від інших; Таланти проявляються в різний час та за певних обставин; Талант є змінним явищем; Талант має різний ступінь розвитку; Талант має значні переваги; Талант має певні недоліки; Не всі люди користуються своїми талантами; Талант може піддаватися критиці; Талант – це явище не матеріальне.

В обох мовах існує думка про те, що талант відрізняє одн       их людей від інших. Англійці вважають, що талант є здатністю робити щось краще за інших, а також те, що вдається не всім. Українці вважають, що талант робить людей унікальними.

Наступна тема вказує на час прояву талантів та обставини за яких вони виникають. Англійці вважають, що люди розкривають свої таланти, починаючи з дитинства, а також коли займаються тим, чим хочуть. Українці висловлюють думку, що поява талантів зумовлена потребами суспільства, а сам талант може розкритися завдяки збігу обставин.

В обох мовах талант є змінним явищем, оскільки він має здатність рости і зникати. Важливим фактом є те, що талант можна втратити, якщо над ним не працювати.

Англійські та українські афоризми вказують на те, що талант має різні ступені розвитку: він може бути справжнім (значним) та посереднім. До того ж, англійці вважають, що ступінь розвитку таланту впливає на його успішність.

Наступні дві теми описують переваги та недоліки таланту. В обох мовах, перевагами таланту є те, що він допомагає людям досягати успіхів та щастя, дарує світу радість та робить його кращим. Крім того, в українській мові, існує думка, що з талантом жити краще. Недоліками таланту англійці вважають його безкорисність у випадку, якщо його ніхто не визнав, а також одержимість талантом. Українці, в свою чергу, стверджують, що талант може мати погані наслідки, оскільки не всі люди використовують його для хороших цілей.

В обох мовах знаходимо афоризми, в яких вказано, що не всі люди користуються своїми талантами. Нездатність застосовувати свої таланти оцінюється як гріх бездіяльності, злочин або слабкість, а занедбання таланту є негативним явищем. Окрім цього, англійські вважають, що деякі люди просто не помічають або не знають про свої таланти.

Останні дві теми містять афористичні висловлювання лише англійської мови. В першій йдеться про те, що талант може піддаватися критиці. Англійці вважають, що хвалити талант, якого немає, оцінюється як найбільш непростима брехня, а слова про те, що в людини немає таланту, можуть її знищити. В другій темі талант визначається як явище нематеріальне, оскільки його не можна купити за гроші.

Щоб унаочнити отримані результати, ми сформували таблицю, в якій розміщені теми, підтеми, а також кількісні показники.

Словесне описання концепту ТАЛАНТ/TALENT

Отже, аналіз афористичних висловлювань дозволив нам зазирнути в міжкультурну специфіку англійської та української мов та дійти висновку, що обидва народи вважають це явище досить важливою і навіть невід’ємною складовою людського життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Brainy Quote [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://www.brainyquote.com
2. Notable Quotes [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.notable-quotes.com/t/talent_quotes.html
3. Special Dictionary [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.special-dictionary.com
4. The Quotations Page [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.quotationspage.com

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕРМІНОСИСТЕМИ БІАТЛОНУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ОСОБЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ПІДМОВИ СПОРТУ

У статті йдеться про ключові концептуальні та семантичні особливості біатлонних термінів у складі терміносистеми спорту сучасної англійської мови .

Ключові слова: біатлон, концепт, лексико-семантичне поле, термін, термінологія, термінологічна одиниця.

The article deals with the key conceptual and semantic features of biathlon terms that comprise an integral part of sport terminology system of modern English language.

Key words: biathlon, concept, lexics-semantics field, term, terminology, terminology unit.   

         Проведення комплексних досліджень термінологічної лексики біатлону є досить перспективними у зв’язку з посиленням інтересу до сфери спорту загалом, та біатлону зокрема. Терміни біатлону сучасної англійської мови утворюють розгалужену терміносистему, яка є досить молодою в порівнянні з іншими терміносистемами спорту Недостатній рівень дослідження біатлонних термінів у обраній терміносистемі спонукає до детальнішого вивчення концептуального наповнення апарату цієї терміносистеми, кращої диференціації семантично близьких терміносполук та ретельнішого аналізу системних зв’язків між лексичними одиницями, що і зумовлює актуальність та доцільність наукового дослідження на цю тему. Об’єктом дослідження є термінолексика біатлону англійської мови як особлива складова терміносистеми спорту. Предмет дослідження: особливості термінологічних одиниць біатлону, що впливають на їхні понятійно-семантичні відношення і визначають їхню приналежність до певних концептів.

Дослідженню питань спортивної термінології присвятили свої наукові праці українські вчені І. Янків, В. Осінчук, Л. Бардіна, Н. Назаренко, О.  Боровська, Н. Юрко, О. Матвіяс та ін. До зарубіжних науковців, що досліджували цю проблему належать: З. Буляж, Д. Вуковіц, Р. Попов, А.  Рилов, А. Рум, У. Свінкс, Ф. Суслов, Д. Тишлер, Є.  Птушкіна, І.  Юрковський та ін. Незважаючи на певну кількість доступної літератури, що стосується обраної теми, термінологічні одиниці цієї терміносистеми не було систематизовано та проаналізовано з огляду на їх концептуальну та семантичну складову.

Вивчення концептуальних та семантичних особливостей певної галузевої підмови є важливим критерієм вивчення самих мовних одиниць для проведення подальшого аналізу термінів, удосконалення їх перекладу та формування загального уявлення про термінологічну мережу.       Терміносистема біатлону – це складна система пов’язаних між собою термінів, які знаходяться у різнорівневих зв’язках та відношеннях, що надають терміносистемі особливостей, її розгалуженість, рівень розвитку та наповненості. Ця терміносистема є достатньо добре сформованою і у той же час відкритою, оскільки характеризується мобільністю, розвитком та постійними змінами. У термінології біатлону більшість термінів іншомовного походження, хоча паралельно з популяризацією цього виду спорту розростається і відповідний прошарок лексики в українській мові – запозичуються і закріплюються у постійному вжитку іноземні та виокремлюються власне українські терміни, з’являються біатлонні сленг і жаргон.

У наших інших наукових розвідках завдяки корпусно-базованому підходу до вивчення термінології біатлону і використанню напрацювань комп’ютерної лінгвістики, наша вибірка термінів збільшилася від 400 до 511 лексичних одиниць. Також, у порівнянні з результатами вибірки підготовленої вручну та з програмою AntConc, поділ на концепти і підконцепти у межах досліджуваної терміносистеми був.

Маючи у своєму розпорядженні розгалужену ієрархією термінів біатлону [4], можна переходити до аналізу концептуальних та структурних характеристик досліджуваної терміносистеми. Як можна побачити у таблиці ієрархії терміносистеми біатлону (див. табл. 1), найбільшим лексико-семантичним полем (далі ЛСП) є концепт EQUIPMENT, що нараховує 160 лексичних одиниць (ЛО) і це становить 31.3% від загальної кількості термінів вибірки. Сюди відносяться термінологічні одиниці, які позначають біатлонний спортінвентар як-от лижі та кріплення, гвинтівки та їхні складові частини, патрони, інше обладнання необхідне приміром на стрільбі чи на трасі під час проведення гонки (step-in binding, gliding wax, spike (of the pole), basket, goggles, gloves, small-bore rifle, adjustable front sight, breechblock, bolt handle/lever, breechblock, prone targets, shooting lane, electric start signal, kilometer sign та ін.). У межах цього концепту було виокремлено такі підконцепти: a. Skis/Poles, b. Outfit Details, c. Gun/Rounds, d. Other Equipment on Shooting та e. Other Appurtenances.

Таблиця 1

Ієрархія терміносистеми біатлону

Другим за наповненістю є концепт PROCESSES/ACTIVITIES, що об’єднує номени, які переважно характеризують техніки катання на лижах, особливості проходження дистанції та різноманітні дії і процеси. Цей концепт складається з трьох підконцептів: a. Skiing Techniques, b. Shooting і c. Race та налічує 125 ЛО, що становить 24.4%. Розглянемо такі приклади: skating technique, free technique, gliding step, side-stepping, herringbone, shooting range procedure, prone shooting, standing position, clicks, cross-firing, loading of the rifle, unloading of ammunition, release impulse, high-intensity skiing, drafting, cancellation of the race, disqualification, course homologation та ін.

На третьому місці знаходиться концепт INDEXES/NOTIONS, який описує загальні показники щодо стану траси і спортсменів, а також характеристики процесу стрільби. Тут виділяємо такі 4 семантичних мікрополя: a. Course, b. Shooting, c. General Notions і d. Sportsmen-Related Characteristics, що нараховує 118 ЛО – 23% від усіх термінів. Наприклад, height difference, minimum gradient, trajectory, wind speed, shooting range time, start number, start-list time, muzzle velocity, heart rate, velocity, breathing frequency та ін.

Наступним концептом у нашій терміносистемі є COURSE, до складу якої входить 31 ЛО – 6% від вибірки. Всередині цього порівняно невеликого ЛСП, що містить терміни для характеристики траси або на позначення її ділянок, виділяємо підкатегорії a. Areas і b. Route (9). Приміром, ski course, packed track, snow-covered terrain, finish line, feeding station, control point, steep section, uphill section і uphill traverse і т. п.

П’ятим за величиною є концепт PEOPLE, який об’єднує терміни на позначення спортсменів, організаторів змагань і глядачів і поділяється на такі категорії: a. Competitors, b. Organizers і c. Audience. Відсоткове співвідношення щодо усієї терміносистеми становить 5.8%, це 30 ЛО. Візьмемо до уваги такі терміни: participant, athlete, winner, cross-country racer, shooter, skier, finish line steward, competition armourer, exchange zone pre-caller, chief of the course, coach, viewers і ін.

Наступною категорією нашої ієрархії є COMPETITION, що охоплює лексеми на позначення видів біатлону, різновидів біатлонних дисциплін і чемпіонатів. Концепт поділяється на 3 підконцепти: a. Types of Biathlon, b. Biathlon Events і c. Championships; всього вміщує 26 понять і це складає 5%. Для прикладу назвемо biathlon individual, biathlon mass start, biathlon pursuit, biathlon sprint, Olympic Games, World Cup, summer biathlon, paintball biathlon, rollerblade biathlon, duathlon і т. п.

На сьомій позиції за чисельністю термінів розташовується концепт SPORT всього з 12 ЛО і часткою 2.3%. Виокремлено 2 категорії a. Winter Sports і b. Other. Терміни: biathlon, skiing, alpine skiing, ski cross, giant slalom (GS), parallel slalom, downhill slalom, pentathlon, Nordic skiing та ін.

Найменшою термінологічною ланкою нашої ієрархії є ЛСП ORGANIZATIONS, що вміщує назви різних організацій – переважно абревіатури. До складу концепту входить лише 9 ЛО, що становить лише 1.7% від загальної сукупності термінів. Наприклад, International Biathlon Union (IBU), International Ski Federation (FIS), Ski Racing Suppliers (SRC), Union Internationale de Pentathlon Moderne et Biathlon (UIPMB), Biathlon Association, Ski Club.

У результаті укладання ручної вибірки термінів з доступних нашій увазі джерел та вибірки частотних термінів текстового корпусу [3] з допомогою програми AntConc, а також здійснення спроби категоризації термінів, можна дійти до висновку, що чималий пласт термінології біатлону залишається суміжним, оскільки як самостійний, так і комп’ютерний відбір термінів з допомогою програми AntConc базувався на спільних бібліографічних джерелах. Тим не менше, варто зазначити, що попередній схематичний поділ концептів зазнав видозмін у процесі категоризації термінів. Наприклад, виникла потреба виокремити новий концепт SPORT, що хоча є гіперонімом до ключового терміна нашого дослідження biathlon, але наочно демонструє його місце у термінології спорту (належність до концепту-мікрополя WINTER SPORTS). На додачу, деякі терміни на кшталт pentathlon, skiing, Nordic skiing, alpine skiing, ski cross, giant slalom (GS) (та його підвиди super combined, super-G, parallel slalom, downhill slalom і super giant slalom) хоча і мають низку спільних ознак з біатлоном, але все ж не належать до його підвидів, оскільки є самостійними спортивними дисциплінами. Концепт ЗАГАЛЬНІ НАЙМЕНУВАННЯ був розподілений по новоутворених категоріях, переважно до найчисельнішого концепту EQUIPMENT, підконцепту a. SKIS/POLES або e. OTHER APPURTENANCES; до INDEXES/NOTIONS, підконцептів a. COURSE, c. GENERAL NOTIONS чи d. SPORTSMEN-RELATED CHARACTERISTICS; до PROCESSES/ACTIVITIES підконцепту c. RACE тощо. Концепт СТРІЛЬБИЩЕ у поглибленій класифікації частково був розмежований до категорії EQUIPMENT, підконцептів c. GUN/ROUNDS, d. OTHER EQUIPMENT ON SHOOTING і e. OTHER APPURTENANCES; до категорії PROCESSES/ACTIVITIES підконцепту b. SHOOTING; а також до категорії INDEXES/NOTIONS підконцепту b. SHOOTING.

Цікавим відкриттям нашого дослідження стало те, що попри той факт, що терміни здебільшого є моносемантичними у межах однієї терміносистеми [2] у нашій мережі термінів було виявлено приклади полісемантичності, а отже належності терміна різним концептам водночас. Наприклад, термін butt у біатлонній лексиці може мати такі значення:

1)  затвор (the thick end of a rifle (gun) handle) [1];

2) стрільбище (shooting range).

Відповідно до першого значення вищезгаданий термін класифікуємо до концепту EQUIPMENT, підконцепту – GUN/ROUNDS. Зважаючи на іншу дефініцію, номен butt належатиме концепту PROCESSES/ACTIVITIES, підконцепту – SHOOTING. Однак необхідно також зважати на стилі мовлення і сфери вживання термінів, оскільки наш приклад у значенні стрільбище вживається виключно у неофіційному стилі. Тобто цей термін є прийнятним у повсякденному спілкуванні і може вживатися наприклад вболівальниками біатлону на онлайн-форумах, у різних обговореннях чи інтерв’ю, що носять неофіційний характер, але не допускається для наукового чи ділового стилю. Також заслуговує уваги таке явище як варіативність  термінологічних одиниць, тобто існування паралельно вживаних форм, що  ідентифікують один і той самий термін. У нашому контексті доречним буде і термін «синонімія». Наприклад, лексичні варіанти spare rounds, spare ammunition і spare cartridges, що у перекладі означають «запасні/резервні патрони»; bolt handle і bolt lever – «рукоятку затвору»; arm sling і arm loop – «плечовий ремінь»; bore, calibre (caliber) і gauge (gage) – «калібр»; start(ing) time і start-list time – «стартовий інтервал»; relay exchange, hand-over і switchover – «передача естафети» та багато інших. У терміносистемі біатлону було виявлено випадки існування альтернатив написання термінологічних одиниць, що найчастіше були зумовлені особливостями морфології англійської мови або ж відмінностями між британською та американською англійською. Розглянемо такі приклади: foresight і fore sight – «приціл, мушка», step in binding і step-in binding – «кріплення з автоматичною засувкою», penalty loop і penalty lap – «штрафне коло» і т. д. [1].

Подібні приклади наочно демонструють доцільність укладання категоріального апарату будь-якої терміносистеми. Це сприятиме кращому розумінню взаємозв’язків лексичних елементів, сфери їх використання та потенційної можливості утворення нових термінів на основі існуючих понять.

Таким чином, концептуальна карта наповнення термінології біатлону є невід’ємною складовою терміносистеми спорту зі своїми характерними особливостями. Завдяки різносторонньому підходу до класифікації номенів було підтверджено імовірну полісемантичність та варіативність окремих термінологічних одиниць. ЛСП «BIATHLON» є достатньо рухливою мовною підсистемою, яка постійно поповнюється великою кількістю термінологічних одиниць, однак потребує подальших розвідок у даному напрямку, зокрема детальнішого вивчення і систематизації у лексикографічних джерелах.

Література:

1. Англо-русский общий терминологический глоссарий спортивных терминов: Библиотека «Сочи 2014» Оргкомитет “Сочи-14”. – Москва, 2012. – 1050с.
2. Кошкина Е. А. Педагогическая терминология как объект междисциплинарного исследования// Вестник Томского государственного университета. – – № 339. – С.155-160.
3. Термінологічний менеджмент. Корпус текстів СПОРТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.oa.edu.ua/mod/data/view.php?id=3650. – Назва з екрана.
4. Термінологічний менеджмент. СПОРТ. Ієрархія категорій термінології BIATHLON (BT) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.oa.edu.ua/mod/wiki/view.php?id=5838. – Назва з екрана.
5. American Heritage® Dictionary of the English Language, Fifth Edition. (2011).

Анотація: Стаття присвячена огляду існуючих досліджень концепту як засобу категоризації дійсності. Здійснено спробу узагальнити його визначення та здійснити класифікацію.

Ключові слова: концепт, лінгвоконцептологія, концептосфера, картина світу.

Annotation: The article is dedicated to the investigation of the conducted researches of concept as means of reality categorization. We have made an attempt to generalize the definition of concept and to provide its classification.

Key words: concept, linguoconceptology, concept, sphere of concepts, worldview.

Визначення концепту тривалий час залишалось вагомим питанням лінгвоконцептології – науки, що утворилась на стику лінгвістики та концептології внаслідок зростання ролі індивіда, носія мови, у дослідженні мовних явищ. Дослідженню цього питання присвятили свої праці такі вчені як В.А Маслова, В.І. Карасик, А. Вежбицька, С. Кубрякова, Ю.С. Степанов, Р. Джекендоф, Р. І. Павільоніс та ін. Тим не менш, досі не існує єдиного визначення концепту. Відповідно, мета нашого дослідження – узагальнити існуючі уявлення про концепт та надати йому визначення. Вслід за твердженнями науковців, згаданих вище, погоджуємось, що концепт – це базова одиниця свідомості індивіда, а також частина «колективного несвідомого»; оперативна змістова одиниця пам’яті; частина психічних ресурсів нашої свідомості; це складова частина концептуальної системи, що репрезентує знання і досвід людини у вигляді «квантів» знання. Концепт частково вербалізується, тобто підлягає вираженню мовними одиницями, але, в той же час, він містить істотну частку невербалізованої інформації [2, с. 57].

За визначенням Ю. С. Степанова, концепт – це енергетичний продукт культури, ментальності, тобто те, що не можна виразити словами, але що можна побачити, відчути, упізнати, згадати, усвідомити. Концепт знаходиться над словами та реченнями, але може виражатись ними [1, с. 45, 68]. Звідси висновок, що концепт має двоїсту природу. З однієї сторони, він – матеріальний (особливо лінгвоконцепти, оскільки вони мають формальне вираження), а з іншої – він має енергіально- хвильову природу, що притаманна художнім концептам. Перевага тієї чи іншої природи концепту визначається середовищем його перебування – мовне середовище, культурне, художньо-естетичне.

В. І. Карасик розглядає концепт як складне лінгвістичне утворення, що має понятійну основу, внутрішню форму, дистрибутивні якості, валентні зв’язки і культурологічні якості [4, c. 29]. Він виокремлює три сторони в структурі концепту: поняттєву – означення концепту в мові; образну – сприйняття предметів через органи чуття або пам’ять; ціннісна сторона визначається актуальністю концепту для людини і суспільства.

В. А. Маслова описує концепт як комплекс, який крім змісту, оцінки і відношення мовця до описуваного об’єкта, містить також такі компоненти: загальнолюдський (універсальний); національно-культурний, обумовлений життям в певних культурних умовах; соціальний – такий компонент визначає приналежність до певного соціального прошарку; груповий, що визначається приналежністю до певного віку чи статі; індивідуально-особистісний, на формування якого здійснюють вплив особисті характеристики (освіта, виховання, індивідуальний досвід, психофізіологічні особливості) [5, с.45].

В сучасній лінгвістиці структура концепту представлена у вигляді круга, що складається з ядра, приядерної зони та периферії. Належність до тієї чи іншої зони визначається сприйняттям мовця. Опис концепту здійснюють називаючи ознаки по мірі зменшення від ядра до периферії. Таку точку зору розділяють більшість вчених. Наприклад, як стверджують В. І. Карасик та Г. Г. Слишкін, концепт з’являється біля вагомої точки свідомості, навколо якої знаходяться уявні вектори. Найважливіші з цих векторів визначають ядро, менш важливі – периферію. По мірі того як збільшується відстань від ядра, асоціації втрачають виразність. Ім’я концепту визначається одиницею мови або мовлення, що актуалізує центральну точку [5, с. 76-77].

Беззаперечним досягненням вважають створення типологій концептів. Не існує єдиної узгодженої типології, адже критерії до класифікації різняться. Основними критеріями класифікації концептів вважають такі: середовище буття та/або актуалізації, зміст самого концепту, його універсальність або специфічні ознаки, місце в ієрархії або питома вага в концепто-системі, ступінь варіативності, формат актуалізації та ін. Варто зазначити, що цей список критеріїв незавершений, і дозволяє вносити до нього доповнення та уточнення. Розглянемо вказані критерії детальніше. За середовищем, що визначає онтологічну сутність концептів, відрізняють мовні (лінгвоконцепти, або вербально виражені концепти), текстові, дискурсні, філософські, культурні, етноконцепти, художні та естетичні концепти. За змістом розрізняють такі концепти: категоріальні (ЧАС, ПРОСТІР), теософіські (ЖИТТЯ, СМЕРТЬ, ДОЛЯ), телеономні (ПРАВДА, СПРАВЕДЛИВІСТЬ), антропоконцепти (МАТИ, ПРЕЗИДЕНТ), емоційні, психологічні, екоконцепти, міфоконцепти [2, с.59]. Тематична класифікація концептів відкрита для поповнення.

За місцем в текстовій ієрархії розрізняють мега-, макро-, гіпер-, мезо-, катаконцепти та їхні складники; за питомою вагою – в концептосистемі – метахтони, автохтони та алохтони, які мають різну ступінь дискурсивної варіативності; за ступенем змінності – константи, в основному культурні, що є стійкими і постійними на певному відрізку часу, та варіативні концепти [7, с.76].

За форматом репрезентації виокремлюють такі концепти:

1) одиничні (ДРУЖБА, ЛЮБОВ) концепти;

2) подвійні гештальтні (ЖИТТЯ/СМЕРТЬ, ЛЮБОВ/НЕНАВИСТЬ, ЧОЛОВІК/ЖІНКА), тобто ті, що виступають як одиничні концепти, але поєднуються з опозиційною парою, утворюючи цілісний гештальт;

3) кластерні (ДОРОГА ДО УСПІХУ) – це ті концепти, які неможливо виразити однією мовною одиницею, проте які сприймаються як цілісна єдність, в якій певні ознаки експлікуються, тоді як інші залишаються емплікованими;

4) кумулятивні (SAVOIR VIVRE) концепти як конгломерат концептуальних ознак, об’єднаних в одне ціле шляхом накопичення;

5) картинні (ЗОЛОТА ОСІНЬ) – дескриптивність домінує над вербальністю;

6) параболічні (ПРАЗЬКА ВЕСНА, АРАБСЬКА ВЕСНА) − концепти, що містять історію чи сюжет, хоча і знаходяться у стиснутому вигляді;

7) картинно-параболічні (ПОСМІШКА ЧЕШИРСЬКОГО КОТА) − параболічні концепти, що репрезентуються не лише вербально, а й за допомогою візуальної емблеми;

8) есеїстичні (МОДЕРНІЗМ, СИМУЛЯКР) концепти, тобто ті, що, будуючись за принципом мінімалізації [7, с. 20], зберігають у стислому вигляді великий обсяг філософської інформації.

Найпоширенішою класифікацією вважають поділ концептів на універсальні та національні. Універсальні представляють у вигляді загальнолюдських знань. Вони не мають культурної специфіки (наприклад, РАДІСТЬ-ГОРЕ, ДОБРО-ЗЛО, ЛЮБОВ-НЕНАВИСТЬ). Окрім універсальних, виділяють концепти, орієнтовані на конкретний етнос. На думку А. Вежбицької, так як людина може думати певною мовою, так само вона може і відчувати цією мовою, а не іншою. Вона визначає концепти-автохтони (ті, що містять загальні національні складники) і протоконцепти (універсальні концепти) [3, с. 23].

Система концептів, в якій проявляється мовна картина світу і колективне мовне усвідомлення етносу, представляє собою концептосферу певної культури. Концептосфера, що представляє структуру, яка змінюється в часі і просторі окремої етнічної групи, складається з універсальних концептів, що забезпечують взаєморозуміння між народами, і національних, притаманних певній культурі. Національна культура має власний світогляд і цінності, на основі яких формуються стереотипи, що асоціюються з цим народом.

В концептосфері кожного народу виокремлюють концепти, які є стійкішими і більш значимими для національної культури – ключові концепти (константи). Ці основні одиниці картини світу важливі як для мовця так і суспільства [8, с 247].

Таким чином, ми дійшли висновку, що концепт – це засіб формування понять у свідомості людини, який застосовується для категоризації дійсності. За допомогою концепту слово проникає в мовну картину світу і знаходиться в ній, взаємодіючи з іншими лексичними одиницями. Концепт – це центральна категорія в науково-лінгвістичному описі мовного зображення світу. Будуючись на основі особистого та культурного досвіду, концепти є духовним спадком в свідомості народу, результатом пізнання навколишнього світу, що відображає мовну картину і національний менталітет.

Література

1. Lakoff G. and Johnson M. Metaphors We Live By / George Lakoff and Mark Johnson. – Chicago; London: The University of Chicago Press, 2000. – 242 p.
2. Воробйова О. П. Концептологія в Україні: здобутки, проблеми, прорахунки / О. П. Воробйова. // Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. – 2011. – №2. – С. 53–64.
3. Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В. И. Карасик, Г. Г. Слишкін. // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сборник научных трудов.– 2001. – С. 76–77
4. Карасик В. И. Языковые концепты как измерения культу-ры (субкатегориальный кластер темпоральности) / Кон-цепты. Выпуск 2. Архангельск, 1997. С. 156–158.
5. Красиков В. І. Концепти у функції філософських основоположень / / Мова. Етнос. Картина світу. Кемерово, 2003. С. 13.
6. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. – Москва: Тетра Системс, 2004. – 257 с.
7. Степанов Ю. С. Концепты. Тонкая пленка цивилизации / Юрий Сергеевич Степанов. – М. : Языки русской культуры, 2007. – 248 с.
8. Тхорик В. И. Лингвокультурология и межкультурная коммуникация. / В. И. 24. Тхорик, Н. Ю. Фанян. – Москва, 2005. – 260 с. – (ГИС).

Ключові слова: концепт, концептосфера, лінгвістика.

На сьогодні в сучасному світі для розвитку соціолінгвістики украй необхідним є дослідження таких моделей представлень теорій і бачень людини довколишнього світу, як картина світу, стереотип, архетип, фрейм, концепт тощо. Найбільш широкі, а деколи й розбіжні погляди мовознавців супроводжують головний термін лінгвокультурології – концепт. Велику зацікавленість науковців до концепту продукують слушні примітки відносно «концептуальної експансії лінгвістики». Учені зійшлись на ідеї, що термін «концепт» потрібно вживати для «репрезентації світоглядних, розумових та емоційних інтенцій людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукових досліджень дефініцій концепту є значна кількість. Розгляду дефініції концепту присвячені наукові роботи А. П. Бабушкіна [1] (розгляд концептів мовної особистості), С. Т. Воркачова [2] (культурний концепт), В. З. Дем’янкова, В. І. Карасик, Д. С. Лихачова [3], М. А. Красавського, А. М. Приходька [4] (концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики), Г. Г. Слишкіна, І. А. Стерніна [6] (когнітивна інтерпретація в лінгво-когнітивних дослідженнях), Ю. С. Степанова [5] та ін.

Мета статті – осмислити, зіставити й здійснити аналіз дефініції концепту в сучасних лінгвістичних дослідженнях.

Виклад основного матеріалу. Незважаючи на розмаїття визначень концепту, методів його дослідження та прийомів репрезентації, одного підходу до розв’язку проблеми концепту не сформовано, також відсутнє його однозначне тлумачення. Можна зрозуміти з цього,що  украй необхідними залишаються питання будови концепту і перспектив його моделювання, запитання про співвідношення концепту з важливістю мовного знака тощо.

У сучасній лінгвістичній науці загальновизнаними є провідні підходи до розуміння концепту, які спираються на таке положення: концепт – те, що називає сутність поняття, синонім смислу. Прихильники такого підходу (Ю. С. Степанов та ін.) при визначенні концепту надають перевагу насамперед культурологічному аспекту, вловлюючи всю культуру як сукупність концептів і взаємозв’язків між ними. При подібному осмисленні терміна концепту, важливість мови визначається як другорядна, що виступає тільки помічним прийомом [5, с. 6].

Прибічники другого підходу до розгляду концепту (А. Д. Шмельов) провідним засобом формування сутності концепту виставляють семантику мовного знака. З цих позицій підходить до визначення концепту, М. Ф. Алефіренко, який теж підтримує семантичний підхід до концепту, вивчає його таким чином, що він розуміється як елемент когнітивної семантики.

З точки зору прибічників третього підходу (Д. С. Лихачов та ін.), концепт є наслідком взаємодії значення слова з власним і всенародним досвідом людини, іншими словами посередником між словами і реальністю. Загальним для всіх трьох підходів є твердження беззаперечного взаємозв’язку культури і мови, а розбіжності, що зумовлюються відмінним уявленням важливості мови у формуванні концепту. Предмети світу стають «культурними об’єктами тільки тоді, коли сприйняття про них структуруються етномовним мисленням у виді істинних «квантів» знання – концептів» [3, с.156].

Незважаючи на те, що термін «концепт» утвердився в нинішній лінгвістичній науці, він до даного часу не має певного визначеного тлумачення. Згідно з різними визначеннями, концепт – це «знання людини про реальність в її деталях і перспективах»; концепт – це те, що «репродукується через своє мовні прояви і позамовні знання»; концепт – «дані про те, що особистість пізнає, роздумує, уявляє про предмети»; концепт – це певна уривчаста одиниця спільної свідомості тощо. Як помітно з наведених вище дефініцій, найбільш неухильно виділяються в концепті атрибути знання, оцінки, культури і психіки, які й використовуються як основа в тому чи іншому визначенні.

Найбільш цілеспрямовано науковці визначають поняття концепту як етнокультурного утворення або Етно концепту. Дана модель базується на усвідомленні тієї ролі, яку має національна культура в існуванні суспільства і віддзеркалює бачення про те, що концепт є пунктом розтину світу культури й суб’єктивних сутностей.

Уважаємо, що вагоме визначення концепту подає учений Й. А. Стерніним: «концепт – елемент концептосфери, іншими словами кажучи впорядкованої сукупності одиниць мислення суспільства, яка включає в себе всі ментальні атрибути того чи іншого явища, що відображаються в свідомості людей на певному етапі їх розвитку і забезпечують осмислення реальності». Все-таки подібне визначення не є достатньо ґрунтовним і тому потребує більшого уточнення, а саме концепт – це елемент концептосистеми (семантичної моделі головних світоглядних понять), яка типізується в словах, мові у формі фізичних та мисленнєвих ознак тієї чи іншої події реальності і рекомендує дані ознаки за допомогою тексту як ментальні, історичні та етнічні ознаки у свідомості особи [2].

Різні дефініції концепту продукують ще більше розмаїття їх систематизувань: тематична,до якої входять навчальні ,емоційні, текстові концепти тощо; дискурсивна: концепти релігійного, педагогічного, політичного дискурсів тощо.

Концепти, що орієнтуються на власних носіїв, створюють суб’єктивні (персональні, авторські), макрогрупові, етнічні і загальнолюдські концептосфери. Опускаючись до національної концептосфери, вони можуть бути індивідуальними, віковими і загальнонаціональними.

Значний внесок у розбудову поняття «концепт» здійснила М. Шварц. На її думку, мовну концептосферу накопичують «концепти-категорії» і «концепти-знаки» (або ідіо концепти)». Категоріальні концепти відображають як граматичними, так і лексичними способами; культурні ж – тільки лексичними, оскільки їм властиву природу субстанції, яка, в свою чергу, може осмислюватися і більш реально, і абстрактно.

Багато дослідників виділяють присутність у концептів чіткої структури, яка так само є засадою для їх систематизації. На думку Й. А. Стерніна, внутрішня будова концепту не може тлумачитися як жорстка структура, схожа до значення слова, пов’язаного з діяльною динамічною важливістю концепту в ході мислення [4, с.332 ].

Дослідник Й. А. Стернін виділяє такі структурні види концептів: однорівневий, багаторівневий і сегментний. До складу однорівневого концепту входить тільки чуттєве ядро, насправді – один базовий шар. Подібну структуру, на думку дослідника, мають чимало концептів у пам’яті дитини. Багаторівневий концепт вводить, як правило, декілька когнітивних шарів, які відрізняються ступенем абстракції, що відображається в них, і послідовно нашаровуються на базову основу. Сегментний концепт являє собою опорний чуттєвий шар, який оточений декількома сегментами, рівноправними за своїм ступенем абстрагованості [6, с. 38].

Досить аргументованою і виваженою, є теорія Ю. С. Степанова, який теж підкріплює шаровану структуру, а різні шари виникають як наслідок, осад культурного буття розбіжних епох. Науковець виділяє в побудові концепту такі компоненти: активний шар, пасивні шари і внутрішню форму. Активний шар є головною концептуальною рисою, знайомою будь-якому розвиненому носієві і багатозначною для нього. Пасивні шари підкреслюють собою інші атрибути, що є украй необхідні для певних груп представників тієї чи іншої мовної культури. Внутрішня форма концепту, на відмінність від останніх двох компонентів, розкривається лише спеціалістам, а для пересічних носіїв мовної культури вона є опосередкована, як основа, на якій утворилися та утримуються супротивні шари значень. В більш ширшому погляді побудову концепту дослідник утворює в виді кола, в центрі якого розташовується центральне поняття, ядро концепту, а на периферії перебуває все те, що надано культурою, звичаями, спільним і власним досвідом.

Подібне моделювання концепту, є фундаментальним, через те що даний дослідник зводить свою теорію цілеспрямовано, не пересікаючи, а удосконалюючи розповсюджене і апробоване лінгвістами упродовж двох століть вчення. З метою більш переконливого тлумачення структури концепту дослідники нерідко послуговуються засобами образності, зокрема метафорами. Так наприклад, З. Д. Попова метафорично представляє концепт у виді хмари, Й. А. Стернін – у вигляді плоду. С. Т. Воркачов іменує концепт «парасольковим» терміном тощо. При даному підході будь-яка метафоричність все-таки підводить до визнання в концепту так званого опорного шару, який Й. А. Стернін характеризує як чуттєвий образ, що закодовує концепт як мисленнєву одиницю в універсально-предметному коді з певними додатковими концептуальними ознаками [6, с. 35].

Присутність інших концептуальних ознак властива багатьом складним концептам, в яких дані ознаки накладаються на базову основу. Визначення концепту «багатомірним ідеалізованим формоутворенням» є причиною того, що багато мовознавців виділяють у побудові концепту такі складові: понятійний, образний і ціннісний субстрати. Понятійний субстрат концепту, на думку більшості дослідників, є суттєвим. Дана частина формується реальним повідомленням про реальний або уявний предмет, який служить засадою для створення концепту Г. Г. Слишкін вважає що до понятійної складової концепту слід пов’язати також виокремленні Ю. С. Степановим шари [5, с. 8].

Образна складова культурологічного концепту пов’язується з прийомом пізнання реальності. На відміну від понятійної, вона не завжди цілком піддається рефлексії. Образний бік концепту нагромаджують усі наївні бачення, закріплені в мові, духовні форми слів, які слугують для прояву даного концепту, усталені мисленнєві картинки.

Ціннісна складова є також дуже важливою: «саме ціннісне положення розлягається в засадах культури, а концепт, в свою чергу, слугує її вивченню». В той же час для ментальних концептів ціннісний компонент не є характерним, через те що він властивий усякому ментальному утворенню, що відображає релігійне життя людини.

Номінальною характеристикою культурологічного концепту, на думку науковців, є так звана «номінативна щільність» – присутність у мові цілого ряду прийомів його здійснення, що невимушено віднесено до релевантності, вагомістю цього концепту в очах лінгвокультурного соціуму, з практичною або теоретичною цінністю події, відбитого в його змісті. Другим проявом релевантності змісту культурологічного концепту допускають його «переживанність»: спроможність при влученні у фокус свідомості посилювати духовне життя людини. В відношеннях з даним проявом усередині семантичних гнізд вирізняються концепти розбіжного плану цінності, характерну зацікавленість серед яких, на думку С. Г. Воркачова, порушують парні концепти, так звані «семантичні дублети»: «щастя – благодать», «любов – ласка», «істина – правда», «незалежність – воля», «честь – достойність», «природа – буття», «природа – екологія» тощо, де специфічна маркованість закріплена в основному за іншими членами пари [1, с. 85].

Ідея подвійного імені концепту через фрондерство представлено в працях Н. А. Погребної. Вона розглядає антонімічний концепт як такий, що спирається на філософію культури і актуалізується не тільки в одним словом через сутності форми, образ, поняття, знак, з однієї сторони, а також через відбиття точок зору – з іншого.

Науковець А. М. Приходько виділяє антиконцепти. «Існування в лінгвокультурі концептуальних пар і концептуальних трійок вказує на те, що узагальнення концепту – це процес, в якому одна ментальна одиниця актуалізується через іншу, бо концепт не може існувати сам по собі, а є інтегрованим у систему собі подібних» [4,с. 258].

Висновки. У лінгвістичній науці попередніх десятиліть визначилась тенденція до розширення сутності «концепту», його наповнення допоміжними властивостями. Концепт спершу реалізується як «культурологічний концепт», далі – як «лінгвокультурний» і нарешті – «лінгвоконцепт», який використовується для дефініції поняття, бачення, важливості, образу. Тлумачення цього терміна в мовознавстві визначає великі горизонти для дослідження вселюдських та національних форм мислення, які узагальнюються в слові, насамперед розмовному та літературному, для розгляду ідіостилю тощо.

Списoк викoристаних джерел тa літерaтури

1. Бабушкин А. П. Общеязыковые концепты и концепты языковой личности [Текст] / А. П. Бабушкин // Вестник ВГУ. Сер. 1.: Гуманитарные науки. – Воронеж, 1997. – № 2. –118 с.

2. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение [Электронный ресурсу] / С. Г. Воркачев. – Режим доступа: http://kubstu.ru/lingvoconcept/inde/ htm. – Название с экрана.

3. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка [Текст] / Д. С. Лихачев // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. М.: Akademia. – 1997. –287 с.

4. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики [Текст] / А. М. Приходько. – Запоріжжя: Прем’єр, 2008. – 332 с.

5. Степанов Ю. С. «Интертекст», «интернет», «интерсубъект» (К основаниям сравнительной концептологии) [Текст] / Ю. С. Степанов // Известия РАН. Сер.: Литература и языки. – М., 2001. – № 1. – 11 с.

6. Стернин И. А. Когнитивная интерпретация в лингвокогнитивных исследованиях [Текст] / И. А. Стернин // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2004. – № 1. – 70 с.

 Ключові слова: лексика, соціолінгвістика, мовний варіант, канадизм, друковане видання, концепт, діалект, національно-територіальний варіант.

 In this scientific article the sociolinguistic position of the Canadian  national variant of the English language is investigated; the lexical and grammar peculiarities of Canadian words are presented on the basis of certain Canadian newspapers.

Key words: vocabulary, sociolinguistics, language variant, canadianism, printed publication, concept, dialect, national and territorial variant.

Постановка проблеми. Наукова стаття присвячена вивченню мови як матеріального засобу спілкування людей, дослідженню питання канадського національного варіанта в основному. Самобутність лінгвістичної ситуації в Канаді та зростання популярності Канади як країни та її мови мотивує нас проаналізувати вживання канадської лексики на основі канадських друкованих ЗМІ (International Express (Canadian edition), Times Colonist (Victoria, BC), The Province (Vancouver, BC), National Post (BC), Times Alberni Valley (Port Alberni, BC) і показати, таким чином, наскільки відрізняється канадський варіант англійської мови від американського та британського.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню питання варіантології англійської мови і, канадського варіанта зокрема, присвячено чимало праць як закордонних науковців (R. Berndt, A. Markwardt, R. Quirk, К. Janicki), так і вітчизняних вчених (Ю. Зацний, Р. Кріцберг, Л.Г.Попова, О. Швейцер, Ю. Жлуктенко). Базовими джерелами для написання цієї праці були дисертаційні дослідження Ю. Зацного і Р. Кріцберга, а також статті Енциклопедії Британіка, К. Яніцкі, М. Блюмфільда, О. Швейцера і Ю. Жлуктенка, Л.Г.Попової та М.М.Маковського. Поряд з основними джерелами, для власного практичного дослідження використовувались газети International Express (Canadian edition), Times Colonist (Victoria, BC), The Province (Vancouver, BC), National Post (BC), Times Alberni Valley (Port Alberni, BC), академічні підручники з мовознавства.

Мета і завдання дослідження.  Метою праці було  не тільки детальне дослідження мовних варіантів сучасної англійської мови – британського, американського та канадського зокрема, а також вивчення особливостей канадського національного мовного варіанта на мовних рівнях фонетики, граматики та лексики, детальний аналіз вищевказаних канадських друкованих ЗМІ. Реалізація мети передбачає виконання таких завдань:

1)  проаналізувати сучасні національні мовні варіанти англійської мови;

2) провести дослідження  становлення канадського варіанта англійської     мови крізь призму соціолінгвістики;

3) розкрити фонетичні особливості Canadian English;

4) визначити лексико-граматичні особливості Canadian English за допомогою вивчення друкованих ЗМІ.

Викладення основного матеріалу. В канадському варіанті граматики англійської мови не зустрічається особливих відмінностей з британським варіантом. Зате лексичний рівень значно поповнений власне канадськими еквівалентами англійських слів. Це цілком закономірно, оскільки цей аспект мовних систем є найбільш чутливим до будь-яких змін у соціумі [1: 28].

Автори “Словника канадизмів” визначають канадизм як будь-яку лінгвістичну характеристику, наприклад, у вимові, морфології, синтаксисі, лексиці, що є властивим для англійської мови Канади [4:7].Читачі канадських газет можуть помітити, що в канадському варіанті англійської мови, як в британському, літера “u” пишеться: сolour, flavour, humour і  neighbour. Канадці називають гумку a rubber band (AE – eraser), диван – a chesterfield (AE – sofa, couch), кросівки – runners (AE – sneakers), касу – a cash register (AE – a till) [2: 65].

Діалект англійської мови, яким розмовляють у провінції Квебек, перш за все відрізняється впливом французької мови, наприклад  caleche (назва однієї з видів бричок, запряжених кіньми), double window (рама з подвійним склом), whisky blanc (алкогольний напій), professor (в значенні “шкільний вчитель”) [2: 66].

Канадизми англійського походження, що з’явилися протягом XIX століття, склали основну масу лексичного поповнення мови – 2941 одиниця [88,8%]. З них біля 1200 представляли собою слова зі зміщенням значення: snow – сорт пізнього яблука, packer – носій, bag – шкіряний мішок, rye – вид віскі, dust – золотий пісок, leader – головна собака в упряжці.

Новими тематичними групами, які отримали поповнення канадизмами, виявились:

а) назви родів діяльності: bronco–busting – об’їзд дикого коня, fur–hunting – полювання капканами на хутрового звіра, portaging – перенесення вантажу з одної річки на іншу;

б) політичні терміни: Confederation – об’єднання семи провінцій у домініон Канада, Confederationist – прихильник конфедерації;

в) спорт: rugby – регбі, puck – пук, hockeyist – хокеїст, defenseman – захисник;

г) терміни з області освіти: collegiate – вид середньої школи, trustee – член шкільного комітету та ін. [2: 66].

Єдина значна відмінність канадської граматики від британської стосується повного виключення із вжитку граматичного часу Past Perfect Continuous, чиє місце посів Past Perfect Simple.

Висновки. В процесі виконання роботи було досліджено соціолінгвістичні аспекти канадського варіанту англійської мови та проаналізовано канадські друковані ЗМІ. Результати дослідження підтверджують висунуту в курсовій роботі думку про те, що не тільки кожна поширена мова, а й значною мірою її національно-територіальний варіант – це унікальна й неповторна система культурно значущих концептів, за допомогою яких його носії сприймають, структурують, передають та інтерпретують потік різноманітної інформації, що постійно надходить із навколишнього світу. Отже, канадський мовний варіант і сьогодні продовжує розвиватися окремо від американського та британського варіантів англійської мови, поповнюючись неологізмами та отримуючи статус національного мовного варіанту.

ЛІТЕРАТУРА

1.Жлуктенко Ю.А. Канадский вариант английского языка и определение канадизма. – В кн. Исследования по романской и германской философии. Киев. Изд-во при К. ун-те, 1995. – 98с.

2. Ощепкова В.В. Язык и культура Великобритании, США, Канады, Австралии, Новой Зеландии. – М./СПб: ГПОССА/КАРО, 2004. – 336с.

3. Попова Л.Г. Лексика английского язика в Канаде/Л.Г.Попова – М.:Высшая школа, 1994. – 246с.

4. The Canadian Dictionary 1962// Под ред. Ж.Винэя. Dictionary of Canadian English in 3 volumes. 1962 – 1967.

The writing is an investigation in the sphere of cognitive linguistics. The concept of the WAY, particularly its functioning in English, French and German is in the centre of attention. Phraseological units and the frame structure representing the concept of the WAY are depicted and analyzed in this writing. The sphere and ways of the usage of the results of investigation are also mentioned. The notion of frame and concept within the congnitology and linguistic paradigm are depicted in the writing.

На межі тисячоліть лінгвістична антропоцентрична парадигма збагатилася новими напрямками. До них, зокрема, належить когнітивна лінгвістика, яка підносить на новий щабель наукового пізнання успадковану від логіки, філософії, психології та попередніх етапів розвитку мовознавства проблему зв’язків між мовою та мисленням. У центрі пріоритетних досліджень представників когнітивної лінгвістики залишаються важливі проблеми, що вже стали традиційними для мовознавства: структура мовної свідомості, форми репрезентації знань, співвідношення логічної, мовної та концептуальної картин світу, картина світу та модель світу [4:58].

Разом із тим на перший план мовознавчого пошуку в останні десятиліття висуваються когнітивна семантика, когнітивні категорії, когнітивна парадигма, когнітивні стратегії, когнітивні моделі. Центральне місце в сучасній парадигмі когнітивної лінгвістики посідають концепт і концептосфера – лінгвоментальні феномени, осмисленню яких присвячено праці цілої низки учених. Однак, найбільша увага в дослідженнях надається саме концепту. Нині активно ведуться дослідження як окремих концептів – «доля», «сумління», «совість» (Т.В.Радзієвська), «кохання», «щастя» (С.Г.Воркачов), «обов’язок» (Т.В.Булигіна, О.Д.Шмельов, А.Д.Кошелєв), «істина» (В.А.Лукін), «простір» (О.Забуранна), «дорога» (О.О.Іпполітов) тощо – так і цілісних конгломератів концептів – концептосфер. За спостереженнями вчених , існують типові концепти, виразно представлені в усіх мовах і культурах; поряд із ними в кожній культурно-мовній традиції наявні специфічні концепти або концепти зі специфічними складниками, зокрема «душа» (А.Вежбицька, Ю.С.Степанов), «совість» (Ю.Д.Апресян), «воля» (О.Д.Шмельов). Одне з ключових місць серед таких концептів займає концепт «шлях». Концепт «шлях» – це культурно маркований вербалізований смисл, який представляється у плані вираження цілою низкою мовних реалізацій, які утворюють відповідну лексико-семантичну і когнітивну структури. Останній реалізується за допомогою ментальної моделі фрейма як ієрархічно впорядкованої репрезентації певної ситуації довкілля, що представляє концепт «шлях». Національну специфіку концептів унаочнюють фрейми.

Метою даного дослідження э аналіз функціонування концепту ШЛЯХ в англійській, французькій та німецькій мовах. Український лінгвіст О. С. Пальчевська у своїй праці «Концепт ШЛЯХ в англійській, французькій та українській мовах: лінгвокогнітивний та етнолінгвістичний ракурси» вже торкається проблеми вивчення даного концепту, проте, прагне встановити місце концепту ШЛЯХ не в загальній, а лише у просторовій моделі світу, тому необхідним є більш детальне вивчення концепту ШЛЯХ, визначення базових понять та особливостей його функціонування в системі англійської, французької та німецької мови. Дане дослідження пропонується здійснити за допомогою таких когнітивних моделей, як концепт, фрейм та фразеологічні одиниці.

Фрейм – одиниця знань, яка організована навколо концепта і містить у собі дані про суттєве, типове і можливе для цього концепта в рамках певної культури [1:56; 3:89]; структура даних для представлення стереотипної ситуації [6:14]. Фрейм – це модель культурнозумовленого, канонізованого знання, яке є загальним хоча б для частини суспільства [1:63]. Фрейм складається з вершини (теми), слотів або терміналів, які заповнюються пропозиціями. Основною одиницею збереження інформації є пропозиція [2:162; 5:188; 6:163;]. Фрейми – це блоки знання, які стоять за значеннями слів і забезпечують їх розуміння. Термін «фрейм» використовується в даному випадку як родове поняття – загальний термін для позначення різних типів структур: фреймів, схем, сценаріїв [6:56]. Фразеологічні та лексичні одиниці, які номінують концепт «шлях» у вигляді чотирьох субфреймів, об’єднуються загальною фреймовою моделлю – атрибутивний субфрейм, субстантивний субфрейм (предметний), акціональний субфрейм статичного руху та акціональний субфрейм динамічного руху. Кожна з представлених ситуацій моделюється на основі субфреймів, які мають свої модифікації. У центрі кожного субфрейму лежить лексема, а на її периферії – ментальні кореляти. В межах субфреймів виокремлюються субконцепти та їх профілі, з якими корелює концепт «шлях».

З метою виявлення основних вербалізаторів досліджуваного концепту проведено аналіз словникових дефініцій, що містяться в синонімічних та тлумачних лексикографічних джерелах. В англійській мові це лексеми road, way, street, avenue, lane, alley, wynd, by-street, back street, passage, arcade, path, mall, grove, walk, parade, esplanade, promenade, boulevard, проте за основну та найточнішу дефініцію поняття «шлях» було обрано слово way, яке найдоцільніше та найточніче може представляти даний концепт. При фреймовому аналізі слова way і словосполучення групуються у ряд вузлів (субфреймів), таких як a method, style, or manner of doing something; a road, track, or path; parts into which something divides or is divided; a person’s occupation or line of business; forward motion or momentum of a ship or boat through water; a sloping structure down which a new ship is launched в яких реалізується шлях як концепт, перед тим як розгалузитись у слоти. Вищезазаначені одиниці репрезентують шлях, рух, напрямок та дистанцію.

Якщо ж говорити про фразеологічні властивості концепту «шлях», то варто зазначити, що серед українських еквівалентів терміну «шлях» в англійській мові серед таких слів як road, way, route, track, itinerary, path, race та ін. найвдалішим та найбільш вживаним є компонент way. Фразеологізми зі словом way є поширеними в англійській мові, тому потребують детальнішого аналізу та дослідження. У словнику «Oxford Advanced Learner’s Dictionary» занотовано 13 визначень слова way в значенні іменника: 1) шлях, дорога, 2) сторона, бік; напрям,; 3) віддаль, певна дистанція; 4) рух вперед, хід; 5) метод, засіб, спосіб дії; 6) звичай, звичка; 7) спосіб життя;  8) галузь, сфера; 9) стан; хвилювання; 10) відношення 11) стиль, манера; 12) простір, ділянка, 13) певний аспект якогось явища. У поєднанні з прийменником слово way певнить функцію прислівника (наприклад, way ahead, way above). Щодо ФО, вміщених у словник «Oxford Advanced Learner’s Dictionary», то їх кількість налічує 66 ідіом [9:1665]. Словник «Longman Dictionary of Contenporary English» налічує понад 50 ФО з компонентом way [8:1742]. У словнику фразеологізмів «Chamber’s Dictionary of Idioms» нараховується 42 фразеологізми [7:456]. «Oxford Dictionary of English Idioms» подає 73 фразеологізми зі словом way [10:673]. Якщо оцінити загальну кількість ФО, що вживаються зі словом way, то їх кількість становить понад 100 одиниць. З огляду на багатий фактологічний матеріал, про що свідчать вищеперелічені джерела, опис цих фразеологізмів торкається багатьох значень.

Концепт ШЛЯХ посідає важливе місце у французькій лексиці. Як фрейм, він представлений наступними субфреймами: le chemin, la voie, le voyage, la route, le sentier, la course та le trajet. Якщо ж говорити про фразеологічну наповненість ФО із лексичними одиницями, позначаючими шлях, то варто зазначити, їх що кількісь досягає близько 100.

Незважаючи на загальну думку про чіткість та строгість німецької мови, її лексика та фразеологія є багатою на вирази та фразеологічні одиниці. Субфрейми der Weg, die Bahn, die Reise, die Strecke, der Lauf та der Pfad є складовими фрейму ШЛЯХ в німецькій мові. Було розглянуто принципи функціонування концерту ШЛЯХ у французькій та німецькій мовах, здійснений порівняльний аналіз ФО з компонентами на позначення концепту ШЛЯХ, створено та проаналізовано близько 40 пар фразеологічних одиниць, що так чи інакше співвідносяться у своїх значеннях і визначено, що для багатьох ФО у французькій мові є синонімічні або антонімічні ФО у французькій. Наприклад, Французька та німецька мовна картина світу репрезентує безліч ФО з різними значеннями на позначення культурних особливостей обох мов. Чи не найчисельнішою групою фразеологізмів в обох мовах є ФО, що позначають допомогу та створення перешкод на людському життєвому шляху. Їхні значення є різноманітними, як синонімічними так і антонімічними.

ФО faіre voіr bіen du chemіn a qn має значення «створити кому-небуть турбот». Його відповідниками у німецькій мові є ФО von der rechten Bahn abbrіngen – «спокушати з щирого шляху» та іn den Weg treten, що означає «ставати поперек дороги, перешкоджати, плутатися під ногами». Антонімічним до вищезазначених ФО є вираз auf dіe rechte Bahn führen (або brіngen), що означає «допомогти кому-л. стати на вірний, правильний шлях». Вирази щоденно вживаються в розмовній лексиці. ФО montrer le chemin має значення «показати приклад». Він застосовується у школах та розмовній лексиці. Наприклад: Montrez lui le chemin! Його відповідниками у німецькій мові є ФО den rechten Weg brіngen – «вказати правильний шлях; наставити на шлях щирий». В свою чергу ФО perdre son chemіn означає «збитися зі шляху» і має синонімічну за значенням ФО vom Wege abkommen, що означає «збитися зі шляху, заблудитися». Подані одиниці часто вживаються в повсякденній лексиці. Цікаве значення має ФО auf dіe schіefe Bahn greaten, що означає «вступити на слизький шлях». Наприклад: Іch wіll nіcht, das du auf dіe schіefe Bahn gerätst, wіe іrgendeіn dummer Kleіnbürger, der nіchts von Geschäften versteht und zu stehlen anfängt.

Також були розкриті особливості фреймової організації концепту ШЛЯХ у французькій та німецькій мовах та проаналізовані субфрейми ментальної моделі фрейму ШЛЯХ в досліджуваних мовах. Наприклад, субфрейм method, style, or manner of doing something представлений таким виразом, як (one’s way) one’s characteristic or habitual manner of behaviour or expression, який тою чи іншою мірою позначає характер певної особи або особливість її поведінки. Він також може означати певну звичку. Наприклад: it was not his way to wait passively for things to happen. Без жодних сумнівів, в більшості випадків даний вираз може зустрічатись в повсякденному мовленні .Субфрейм la voie може репрезентувати спосіб, засіб, шлях; поводження дії: Tu vas vivre dans le luxe. Tes parents vont t’aplanir la voie … — Ти будеш жити в розкоші. Батьки розчистять перед тобою дорогу. Поданий субфрейм часто вживається в повсякденній лексиці.Cубфрейм die Bahn, як правило, позначає життєвий шлях і вживається як в літературі, так і релігії: Wir müssen auf der rechten Bahn sein. Вартим уваги є також cубфрейм die Reise: Glucklіche Reіse! В більшості випадків cубфрейм є вживаним в повсякденній лексиці.

З усього вищесказаного, можна зробити висновок, що когнітивна наука розглядає функціонування концепту «шлях» у фразеології та лінгвістиці як невід’ємну складову розумової діяльності людини. Крім того, ШЛЯХ посідає центральне місце в архетиповій моделі світу (сукупності уявлень людини про світ та про саму себе). Архетипова модель світу втілюється у мові у вигляді частини когнітивної системи, через яку реалізується доступ до структур свідомості людини, що відповідно уможливлює репрезентацію та аналіз поняття ШЛЯХ за допомогою низки когнітивних моделей – концепту, фрейму та фразеологічних одиниць. Можна зробити висновок, що концепт ШЛЯХ в англійській мові, французькій та німецькій мовах та особливості його функціонування та потенціал є повністю проаналізованими та охарактеризованими. Також було розкрито потенціал фреймового та фразеологічного підходу до структурування концептосфери національно-мовної свідомості англійського французького, та німецького суспільства.

Список використаних джерел та літератури

1. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. – Тамбов: ТГУ, 2000. – 123 с.
2. Валюкевич Т.В. Лингвистический статус концепта Внешность // Вісник Харківського національного університету.Комунікативні та когнітивні проблеми дискурсу. – № 537. – 2001. – С. 159-165.
3. Дейк Т.А ван. Фреймы знаний и понимания речевых актов // Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1989. -С. 12-40.
4. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: принципи концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. – Черкаси:. Сіяч, 1997. Вип. И.-С.11
5. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. – М.: МГУ, 1996. – 245 с.
6. Минский М. Структура для представления знаний // Психология машинного зрения. – М.: Мир, 1978. – С. 249-338.
7. Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian semibilingual. – К.: Все увито, 2002. – 475с.
8. Cowie A.P., Mackin R., McCaig I.R. Oxford Dictionary of English Idioms. – Oxford: Oxford University Press, 1996. – 685p.
9. Hornby A.S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. – Oxford: Oxford University Press, 2005.– 1716p.
10. Quirk R. Longman Dictionary of Contenporary English. – London: Pearson Longman, 2006. – 1950p.

Науковий керівник: Крайчинська Галина Вацлавівна

кандидат філологічних наук, доцент