Київський національний університет технологій та дизайну

Секція: Комунікативний підхід при викладанні професійної англійської

КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД ПРИ ВИКДАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

В статті розглядається практичний досвід підготовки студентів немовних спеціальностей у плані оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією та значення мовної підготовки для забезпечення всіх галузей фахівцями,які вільно володіють іноземною мовою.

Ключові слова: комунікативний підхід, мова спеціальності, мовна освіта, практичний досвід.

В статье рассматривается практический опыт полготовки студентов неязыковых специальностей в плане овладения иноязычной компетенцией и значение языковой подготовки для обеспечения всех отраслей специалистами, которые свободно владеют иностранными языками.

Ключевые слова: коммуникативный подход, язык специальности, языковое образование, практический опыт.

       The paper deals with the practical experience of non-linguistic students training in the sphere of foreign language to learning of communicative competance and the significance of linguistic studying to provide all the branches with the specialists fluently speaking foreign languages.

Key words: communicative approach, speciality language, linguistic training, practical experience. 

        Вибір Україною курсу на входження в Європейський освітній простір, інтеграція з Європейськими країнами підвищує попит на випускників факультетів немовних спеціальностей, які б вільно володіли іноземною мовою і культурою іншомовного спілкування.

       Зміни у структурі міжнародних відносин сприяють переосмисленню мети вивчення іноземних мов у вищій школі, формуванню додаткової мотивації до оволодіння іноземною мовою як засобом міжнародного спілкування. Відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій [1] щодо володіння іноземною мовою студенти ВНЗ повинні володіти уміннями вільно висловлюватися без суттєвої витрати часу на пошук адекватних мовних засобів у процесі досягнення ними соціальних, академічних і професійних цілей. Мовні навички – це тільки база для досягнення позитивного результату на рівні комунікативних дій, наприклад, граматика чи лексика не повинні бути ізольованими від комунікативних цілей об’єктом викладання. В процесі формування соціокультурної складової іншомовної компетенції у студентів немовних спеціальностей впродовж всього курсу вивчення як загальної так і професійно спрямованої іноземної мови можуть бути розвинені та сформовані такі якості як уміння самостійно вчитися, соціокультурна компетентність, функціональна грамотність та професійна універсальність, здатність застосування знання в конкретних ситуаціях, самостійність та критичність мислення, відповідальність, дисциплінованість.

       Навчання іншомовної фахової лексики студентів немовних спеціальностей є необхідним для досягнення головної мети вивчення іноземної мови – оволодіння іноземною мовою як засобом фахового спілкування, що є одним із напрямів розвитку сучасної методичної науки, зокрема такого напряму, як «Англійська для професійних цілей» (Englishforspecialpurposes). Фахові тексти з англійської мови професійно-спрямовані і мають інформативно-пізнавальну та тренувально-комунікативну направленість, що дає викладачеві можливість здійснювати комунікативно-орієнтований підхід у навчанні. Для цього викладач може використовувати різнорівневі завдання , що враховують попередню шкільну підготовку студентів та творчі здібності кожного студента під час роботи над спеціальними фаховими текстами [2; с.42]. Тепер знання іноземної мови професійного спрямування, вміння і навички, здатність проведення презентацій іноземною мовою, ведення ділових переговорів, співбесід при влаштуванні на роботу, контактів з міжнародними партнерами спонукатимуть усіх студентів до обов’язковості її вивчення та надаватимуть їм більшої можливості конкурувати на міжнародному ринку праці. Спеціаліст сучасного технічного університету повинен мати глибокі загальні знання. Це людина, що вміє висловити власні думки, правильно зрозуміти інших, і не тільки рідною мовою. Необхідним є знання іноземних мов на рівні, який би дав змогу користуватися фаховою літературою, технічною документацією, а також контактувати з людьми інших країн. Дедалі більшого значення набирає також відбір і синтез інформації та доцільне використання відповідних для цього технічних засобів. ЄС не рекомендує уніфікувати моделі та системи освіти. З огляду на це, в університеті має залишитися сучасна реформована багаторівнева система іншомовної підготовки студентів.

        Враховуючи різний рівень іншомовної підготовки абітурієнтів основний курс розрахований на підвищення рівня умінь, необхідних для оволодіння іншомовною компетенцією. Без таких базових знань та умінь студенту неможливо перейти до мови спеціальності.

       Проте тенденція до скорочення аудиторних годин не сприяє ефективному формуванню іншомовної комунікативної компетенції у студентів, яка відповідає рівню В₂ (просунутий, незалежний користувач) за вимогами загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

      Сьогодні мовна освіта в Україні розглядається як полікультурний, полілінгвальний простір, провідні принципи її реалізації ґрунтуються на мовному і культурному плюралізмі. Навчання іноземних мов студентів технічних спеціальностей є складовою загальної підготовки інженерів. Така ієрархічна залежність віддзеркалена в меті іншомовної освіти для професійного спілкування: розвиток у студентів професійно-орієнтованої міжкультурної комунікативної компетенції як складника професійної компетенції. Вища технічна освіта, в свою чергу, є елементом системи загальної вищої освіти. Це означає, що в іншомовному навчанні студентів технічних спеціальностей мають бути закладені і реалізовані всі функції вищої освіти. Залежність освіти, іншомовної освіти зокрема, від соціального замовлення, яке формується відповідно до соціальних змін кожного історичного періоду, призвели до того, що більшість функцій отримали оновлене розуміння.

     Так, наприклад, гуманізація освіти полягає у виявленні гуманітарної складової технічних дисциплін, створенні передумов для поєднання технічної та гуманітарної культури в особистості майбутнього інженера.

    Процеси, що відбуваються в освітньому просторі України, уможливили ситуацію, за якої викладач може вибирати підручники, навчальні посібники та інші засоби навчання, він сам забезпечує себе всім необхідним, що, на його думку, сприятиме його ефективній діяльності.

      Необхідно зазначити, що спостерігається тенденція серед студентів, що вступили на І курс університету є значна частина таких, які володіють кількома мовами і хотіли б опанувати другу іноземну мову в рамках професійної іншомовної комунікативної компетенції.

    У результаті вивчення практичного досвіду підготовки студентів немовних спеціальностей у плані оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією виділено низку суперечностей, що об’єктивно існують на практиці в процесі навчання  іноземних мов студентів університету. Це невідповідність між потребою суспільства у фахівцях з вищою освітою, які добре володіють принаймні однією іноземною мовою, і ставленням до іноземної мови як непрофілюючої дисципліни, між визначенням суспільством необхідності підготовки майбутніх фахівців до міжнародної співпраці й відсутністю відповідних соціально-педагогічних умов для формування й розвитку навичок міжкультурного спілкування, між традиційним вивченням граматики, лексики, навчанням перекладу на заняттях з іноземної мови й необхідністю формування практичних навичок іншомовного спілкування, між відсутністю системного зв’язку між професійною та іншомовною підготовкою студентів немовних спеціальностей у ВНЗ.

       Значення мовної підготовки в структурі професійної освіти полягає перш за все у забезпеченні всіх галузей професійної діяльності фахівцями, які вільно володіють іноземною мовою. Крім того, ці фахівці здатні виконувати складні професійні завдання в умовах внутрішньої та міжнародної конкуренції завдяки фундаментальній та соціальній підготовці, отриманій у процесі неперервної ступеневої освіти, що передбачає можливість за необхідності поновити свою освіту та навчатися впродовж життя. Важливість іншомовної підготовки зростає також завдяки її застосуванню в галузі міждисциплінарних досліджень та міжкультурної комунікації.

Література:

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2003. – 273с.

2. Коновалова Л. Формувати фахову компетентність разом із життєвою. // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2011. – №1. – c. 42-47.

Відомості про авторів: Барамикова Тетяна Василівна — кандидат філологічних наук, доцент, завідувач  кафедри  Київського національного університету технологій та дизайну.

Криворізький педагогічний інститут

ДВНЗ “Криворізький національний університет”

Секція: Комунікативний підхід при викладанні професійної англійської

 КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД ЯК СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Статтю присвячено дослідженню комунікативного підходу, який застосовується на заняттях з англійської мови; визначено ефективні методи формування творчих здібностей студентів.

Ключові слова: комунікативний підхід, метод, творчі здібності.

Статья посвящена исследованию коммуникативного подхода, который применяется на занятиях по английскому языку; установлены эффективные методы формирования творческих способностей студентов.

Ключевые слова: коммуникативный подход, метод, творческие способности.

The article is devoted to communicative way of teaching which is used at the English lessons; the effective methods of forming the students’ creative skills are determined here.

Key words: communicative way, method, creative skills.

     На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки важко переоцінити значення комунікативного підходу в процесі вивчення англійської мови. Комунікативний підхід, який почав широко застосовуватися ще в 70-х рр. XX ст., сьогодні став основним критерієм, яким керуються американські, європейські та вітчизняні вчителі. Цей підхід у вивченні іноземної мови продовжує привертати увагу дослідників усього світу (К. Блек, Е. Джойнер, Х. Бессе, Г. Відоусон, Дж. Річардс, Д. Нунан, Р. Мартинова, І. Олійник, В. Вдовін, Н. Кащеєва тощо).

       Однак не слід розуміти комунікативність у вузькому смислі, адже вона не зводиться лише до спілкування, а “передбачає встановлення соціальних контактів, прилучення особистості до духовних цінностей інших народів – через особисте спілкування і через читання” [1; с. 40]. Тому, використовуючи комунікативний підхід, слід залучати всі види мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, говоріння та письмо.

      Крім того, на кожному етапі мовленнєвої діяльності активно розвиваються творчі здібності студентів. Ми підтримуємо думку видатного австралійського вченого Д. Нунана, який стверджує, що в процесі аудіювання та читання творчість студентів виявляється у правильності інтерпретації прослуханого або прочитаного матеріалу, умінні підсумовувати отриману інформацію та демонструвати свою позицію. Виявлення творчості в процесі письма полягає у вмінні структурувати та інтегрувати інформацію, знаходити необхідні ідеї, розвивати та трансформувати їх [4; с. 36]. А процес говоріння уже за своєю структурою є творчим, оскільки він передбачає майстерність застосування відповідної інтонації, ритму, темпу мовлення, дозволяє студентам не лише вдосконалити вільне володіння мовою, але й виявити виконавчі та міжособистісні здібності, навички в організації свого мовлення та використанні відповідних розмовних формул.

     Як прийнято вважати за кордоном, в ідеалі комунікативна діяльність у класі повинна бути спрямована на вільність та точність мовлення [3; с. 14], однак така постановка питання не є логічною щодо вивчення англійської мови українськими студентами, для яких вона не є рідною. Тому деякі вітчизняні дослідники (Н. Кащеєва, В. Вдовін) говорять про допустимість і навіть необхідність помилок під час спілкування англійською мовою. Проте, щоб студент не втратив упевненість у собі та не боявся спілкуватися, не слід викладачу виправляти його під час його мовлення. Процес виправлення помилок можна зробити цікавим та творчим. Задля цього слід запропонувати студентам по завершенню мовлення одногрупника самим знайти та виправити помилки, що сприятиме їхній більшій активності, уважності, винахідливості та вдосконалить навички тактовного й коректного висловлення власної критики.

    Слід зазначити, що комунікативний підхід повноцінно реалізується в тому випадку, коли викладач використовує нетрадиційні методи комунікативного спілкування, які не лише стимулюють розумову діяльність, але й спонукають студентів до творчості. Так, одним із таких методів є проведення заняття у формі “круглого столу”, яке важливо будувати на цікавому матеріалі реальної дійсності. Студенти діляться на групи, їм пропонується актуальна життєва проблема, яку слід вирішити з точки зору переваг (1 група студентів) та недоліків (2 група). Таке заняття, проведене у вигляді дискусії, потребує значної кмітливості та винахідливості, підвищує тонус спілкування, стимулює мовну творчість та мобілізує фантазію студентів.

    Не менш ефективним є методситуацій, коли студентам на окремих картках даються як реальні, так і нереальні (“If-statements”) ситуації у формі розгорнутих запитань чи тверджень. Наприклад: “Whatwouldyoudoifyouwereamillionaire?”; “If you could take only 3 things with you on a desert island, what would you bring and why?”; “If you were the president of Ukraine”; “If school started at 10 o’clock”. Висловлюючи спочатку переваги, потім недоліки твердження, студенти мають дати повну відповідь. Система використання мовних ситуацій на заняттях підсилює внутрішню мотивованість студентів, створюючи умови для вираження у мовленні власних думок, поглядів, передбачень, для виявлення фантазії та креативного мислення.

      За словами І. Олійник, основними критеріями виховання творчої особистості, здатної до самоосвіти, є вміння автономно навчатися впродовж усього життя, креативно, нестандартно підходити до розв’язання будь-яких проблем [2; с. 12]. Найкращим вирішенням поставлених завдань, на думку науковця, є використання методу проектів, в основі якого лежить розвиток пізнавальних навичок студентів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати критичне та творче мислення. Проектна методика є надзвичайно складною, оскільки вимагає багато часу для підготовки й мотивації; студентам необхідно самостійно мислити, знаходити й вирішувати проблеми, залучаючи при цьому знання з різних предметних галузей, виявити самостійність у способі викладання та презентації інформації. Однак по завершенню проекту, студенти відчувають, що вони, справді, створили щось нове англійською мовою. Крім того, проект дозволяє набувати соціального досвіду, досвіду роботи у групі.

     Ще одним методом, який допомагає вдосконалювати комунікативні навички та розвиває при цьому творче мислення майбутніх спеціалістів, є “рольова гра” (С. Медведєва, І. Вяхк, А. Птушка). Це драматизація, у якій студенти спілкуються в парах або групах. Учасники рольових ігор можуть виконувати різноманітні соціальні ролі (продавець, інженер, бізнесмен та інші), а також ролі вигаданих персонажів. При цьому їхнім завданням є вирішення проблемної ситуації. Рольова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, уважність, спостережливість.

     Цікаву методику для розвитку творчих здібностей особистості пропонує Д. Нунан [4; с. 138], який радить студентам із високим рівнем знань давати можливість самим створювати завдання з англійської мови. Це не лише допоможе їм розвинути креативне мислення, фантазію, уяву, дизайнерські уміння, удосконалити мовні й комунікативні навички, але й стане цінним матеріалом у їхній майбутній професійній діяльності. При цьому викладачу слід подати їм тему, напрямок дії, а результати своєї роботи студенти можуть представити у вигляді презентації.

     Отже, проведене нами дослідження дозволяє констатувати, що комунікативний підхід у навчанні англійської мови є найкращим способом формування творчих здібностей студентів, адже цей підхід охоплює безліч новітніх методик, які не лише допомагають розвивати пам’ять, уяву, фантазію, інтуїцію, креативність, самостійність, гнучкість у мисленнях та діях, здатність висловлювати оригінальні ідеї, але й сприяють формуванню високих естетичних цінностей, активної життєвої позиції, ініціативності.

Література:

1. Бим И. Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе. – М., 1988. – 174 с.

2. Олійник І. П. Використання методу проектів на уроках англійської мови як один із шляхів формування комунікативної компетентності учня : Методична розробка. – Котовськ, 2012. – 21 с.

3. Jack C. Richards. Communicative Language Teaching Today. – Cambridge : Cambridge University Press, 2006. – 47 p.

4. Nunan D. Designing Tasks for the Communicative Classroom. – Cambridge : Cambridge University Press, 2005. – 215 p.

Відомості про авторів: Гарлицька Тетяна Сергіївна — кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської мови з методикоювикладання  Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет».