Студент ф-ту РГМ, групи А-42

Науковий керівник

Новоселецька С. В.

У статті викладено основні способи перекладу комп’ютерної термінології, а також виділені лексико-стилістичні особливості комп’ютерних термінів.

Ключові слова: переклад, термін, транскодування, калькування, еквівалент.

В статье изложены основные способы перевода компьютерной терминологии, а также выделены лексико-стилистические особенности компьютерных терминов.

Ключевые слова: перевод, термин, транскодирование, калькирование, эквивалент.

This article is devoted to basic approaches of translating the computer terminology, lexical and stylistic features of computer terms are highlighted as well.

Keywords: translation, term, transcoding, tracing, equivalent.

Комп’ютерну лексику починають використовувати не лише програмісти, та люди, які пов’язані зі сферою інформаційних технологій, але й люди, які не мають жодного відношення до персонального комп’ютера, так як це явище досить стрімко вливається в життя сучасного суспільства. Процес набуття нової лексики, більша частина якої є переробленими на місцевий лад англійськими словами, породило спочатку запозичення, а потім і терміни нової субкультури. І зрозумілі більшості слова, такі, як «юзер», «вінда», користуються більшою популярністю, ніж їхні літературні еквіваленти «користувач», «операційна система Windows». Комп’ютерна термінологія повинна стати об’єктом уваги вчених – мовознавців, лінгвістів, оскільки, як видно з інших галузей науки, спеціальна лексика іноді проникає в літературну мову і закріплюється в ній на довгі роки [1, 57].

При дослідженні термінологічної системи сфери інформаційних технологій потрібно, окрім того, звернути увагу на такі її особливості [7, 102]:

1. Процес аналізу комп’ютерної лексики ускладнюється різноманітністю і неоднозначністю термінології (професіоналізми, жаргонізми, арготизми, сленгізми).
2. Комп’ютерна термінологія у своєму функціонуванні і словотворі підпорядкована законам української мови. Зокрема, найпоширенішими способами словотворення у комп’ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а також лексико-семантичний.
3. Для комп’ютерної лексики характерне застосування мовної гри і засобів мовної експресії.
4. Причини запозичення з англійської мови зумовлені розвитком комп’ютерних технологій в англомовних країнах, а саме – у США.

Для перекладу комп’ютерної термінології використовують декілька шляхів перекладу. Ми визначили чотири основних:

1. Транскодування.
2. Калькування.
3. Описовий переклад.
4. Еквівалентний переклад.

Транскодування

Цей засіб перекладу термінологічних одиниць використовується, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Транскодування неологізмів відбувається в перекладі в тих випадках, коли в культурі і, зокрема, науці країни мови перекладу відсутнє відповідне поняття і відповідний перекладний еквівалент, а перекладач не може підібрати слово або слова в мові перекладу, які б адекватно передавали зміст поняття і відповідали вимогам до термінотворення.

Особливо часто транскодування термінів відбувається в тих випадках, коли термін у мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження. Транскодування поділяється на чотири підвиди. Розглянемо кожен із них окремо:

Транслітерація:

• buffer – буфер;
• commutator – комутатор;
• conflict – конфлікт;
• decoder – декодер;
• indicator – індикатор;
• laser – лазер;
• monitor – монітор;
• multimedia – мультимедіа;
• operator – оператор;
• plotter – плотер;
• port – порт;
• portal – портал;
• printer – принтер;
• processor – процесор;
• scanner – сканер.
• server – сервер;
• status – статус;

Окрім того потрібно зазначити певні особливості перекладу цих термінологізмів:

1. Подвоєння приголосних між голосними не передається, як, для прикладу, у слові «комутатор».
2. Літера «r» у кінці зазвичай передається, незалежно від того, чи вимовляється вона у слові-оригіналі, для прикладу, «монітор».

Транскрибування:

• browser – браузер;
• cartridge – картридж;
• cluster – кластер;
• computer – комп’ютер;
• display – дисплей;
• driver – драйвер;
• provider – провайдер;
• site – сайт;
• toner – тонер;
• user – юзер.

Для цього засобу перекладу властива така особливість при перекладі українською мовою, як передача в будь якому випадку літери «r», для прикладу, «драйвер».

Змішане транскодування:

• adaptor – адаптор;
• chat – чат;
• chipset – чіпсет;
• chorus – хорус;
• codex – кодекс;
• device – девайс;
• interface – інтерфейс;
• on-line – он-лайн;
• organizer – органайзер.

Особливістю цього виду транскодування є використання транскрибування з елементами транслітерації і навпаки.

Адаптоване транскодування:

• card – карта;
• command – команда;
• domain – домен;
• implementation – імплементація
• matrix – матриця;
• menu – меню;
• profile – профіль;
• viewer – в’юер.

При адаптованому транскодуванні, слово мови оригіналу адаптується до структурних особливостей мови перекладу. Цьому засобу перекладу термінологізмів притаманні такі особливості:

1. Використання в українській мові пом’якшення в кінці слова, яке відсутнє в англійському слові, наприклад, «модуль».
2. Наявність родового закінчення в мові перекладу, наприклад, «модифікація».
3. Подвоєння приголосних між голосними не передається в українській мові, для прикладу «команда».

Калькування

Цей засіб перекладу термінологічних одиниць здійснюється шляхом заміни їх складових частин – морфем або слів – їх лексичними відповідниками в мові перекладу. Калькування як прийом перекладу частіше застосовується в перекладі складних слів (термінів). Воно може застосовуватися також стосовно тільки одного з компонентів складеного слова (терміна). Досить часто калькування застосовуються в перекладі до тих складних термінів, що утворені за допомогою поширених загальнонародних слів.

Калькування, другий за частотністю використання у процесі перекладу комп’ютерних термінологізмів, це прийом перекладу термінів, коли відповідником простого чи (частіше) складного терміна мови оригіналу в мові перекладу вибирається, як правило, перший за порядком відповідник у словнику [3, 25].

У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною послідовності калькованих елементів. Нерідко в процесі перекладу транскрипція і калькування використовується одночасно. Наводимо такі приклади:

• artificial neutral network – штучна нейтронна мережа;
• composite key – композитний ключ;
• computer network – комп’ютерна мережа;
• control panel – панель управління;
• current drive – поточний дисковід;
• data warehouse – інформаційне сховище;
• disk storage – дискова пам’ять;
• error checking – контроль помилок;
• file system – файлова система;
• hot keys – гарячі клавіші;
• image recognition – розпізнавання зображення.
• mailbox – поштова скриня;
• matrix printer – матричний принтер;
• network neighborhood – мережеве оточення;
• process-handling procedure -процедура управління процесом;
• ring network – кільцева мережа.

У цих прикладах українські відповідники англійських комп’ютерних термінів утворені за допомогою вибору першого словникового відповідника кожного з компонентів.

Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень уже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступним для розуміння спеціалістів [2].

Перевагою прийому калькування є стислість та простота отриманого за допомогою еквівалента та його однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходить до повної оборотності відповідності. Необхідно зауважити, що калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові [6, 25].

Описовий переклад

У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не увійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки на мові перекладу і потребують свого тлумачення, використовують описовий переклад [4, 178].

Експлікація (від лат. explicatio – роз’яснення) – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення цієї одиниці [8]. Експлікація є надзвичайно продуктивним способом перекладу комп’ютерних термінів, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти і закріпитися в мові перекладу [4, 180]. За допомогою експлікації перекладають багатокомпонентні термінологічні словосполучення:

• burning – запис компакт-диска;
• business application – програма комерційних розрахунків;
• cross fade – плавний перехід від одного звукового фрагмента або відеокліпа до іншого;
• deluxe – розширена версія програмного пакета, яка включає додаткові програми чи можливості;
• freeware – безкоштовне програмне забезпечення;
• gigaflops – мільярд операцій з рухомою (плаваючою) комою (крапкою) за секунду;
• log – текстовий файл звіту, в який записують усі дії, які виконує програма, і їх результати;
• magnetic bubble memory – запам’ятовувальний пристрій на циліндричних магнітних доменах;
• native mode – режим роботи у власній системі команд;
• non-mouse program – програма, яка не підтримує роботу з мишкою;
• nucleus – ядро операційної системи;
• policy module – модуль керування використанням ресурсів;
• processor-specific code – програма, прив’язана до певного процесора;
• protocol – метод передачі даних.
• shareware – умовно-безкоштовне програмне забезпечення, з яким можна працювати протягом певного часу;
• software – програмне забезпечення;
• wizard – інтерактивний інструмент для покрокового виконання різних операцій;

Продуктивність експлікації при перекладі українською мовою також пояснюють розбіжностями у способах творення слів та словосполучень. В англійській мові переважають багатокомпонентні безприйменникові словосполучення, що не є притаманним українській мові і це створює певні труднощі у процесі перекладу [4, 181]. Ці труднощі часто усувають за допомогою калькування зі зміною послідовності компонентів словосполучення::

• BIOS (Basic Input/Output System) – базова система введення-виведення;
• DMA (Direct Memory Access) – прямий доступ до пам’яті;
• DML (Data Manipulation Language) – мова маніпулювання даними;
• DPB (Disk Parameter Block) – блок параметрів диска.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація є багатослівною, а в калькуванні кожному елементу словосполучення на мові оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, тобто реалізується принцип економії мовних засобів [6, 36]. Інколи експлікація діє разом з калькуванням як, для прикладу, MS-DOS (MicroSoft Disk Operating System) – дискова операційна система фірми Microsoft.

Еквівалентний переклад

Якщо, при перекладі значення англійського слова повністю співпадає зі значенням українського, то цей засіб перекладу називають еквівалентним. Цей вид перекладу є доволі поширеним при перекладі англійських комп’ютерних термінологізмів, хоча в українській мові існує не така вже й велика кількість слів-відповідників у цій сфері. Ось декілька прикладів еквівалентного перекладу:

• bar – панель;
• desktop – робочий стіл;
• drive – дисковод;
• error – помилка;
• keyboard – клавіатура;
• lock – блокування;
• memory – пам’ять;
• message – повідомлення;
• mode – режим;
• mouse – маніпулятор;
• network – мережа;
• notepad – записна книжка;
• pitch – рівень, висота;
• screen – екран;

Еквівалентність виступає в якості основи комунікативної рівноцінності, наявність якої і робить текст перекладом. Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, яка міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць [5, 112]. Таким чином, еквівалентність – поняття ширше, ніж «точність перекладу», під яким зазвичай розуміють лише збереження «предметно – логічного змісту» оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал.

Поняття еквівалентність – одне з головних завдань перекладача, що полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна.

Під еквівалентністю, у теорії перекладу слід розуміти збереження відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної і функціонально – комунікативної інформації, що міститься в оригіналі і перекладі. Варто особливо підкреслити, що еквівалентність оригіналу і перекладу – це насамперед спільність розуміння інформації, що міститься в тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципієнта і яка не тільки експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно віднесена до підтексту [5, c. 114]. Еквівалентність перекладу залежить також від ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові перекладу.

Отже у першому підрозділі, другого розділу, ми проаналізували основні засоби відтворення комп’ютерних термінологічних одиниць. Також визначили, що для перекладу комп’ютерної термінології використовують декілька шляхів перекладу: транскодування, калькування, описовий переклад та еквівалентний переклад.

Список використаної літератури:

1. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса. / Е. Н. Галичкина – Волгоград, 2001 – 312 с.
2. Єнікєєва Є. М. Особливості перекладу комп’ютерних термінів на українську мову // Вісник СумДУ. / Є. М. Єнікєєва – 2001. – №5 (26). – с.54-59.
3. Ільїна Л. В. Лексическое заимствование: переход иноязычий или внутриязыковое создание? [Електронний ресурс] / Л. В. Ильина, О. М. Сычева. – Режим доступу: http://www.philosophy.nsc.ru/journals/humscience/4_98/17_ILINA.HTM
4. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Учбовий посібник. / В. І. Карабан – Вінниця. Видавництво «Нова Книга», 2001. – 303 с.
5. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: курс лекций / В. Н. Комиссаров . – М. ЭТС. – 2000. – 192 с .
6. Купцова Н. С. Особенности языка хакеров. / Н. С. Купцова – Хабаровск, 2000 – 271 с.
7. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. / Д. С. Лотте – М. «Наука», 1981. – 149 с.
8. Трофимова З. С. Словарь новых слов и значений в английском языке. / З. С. Трофимова – М. Павлин, 1993. – 304 с.

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Актуальні проблеми перекладу при викладанні професійної англійської

АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКО– УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ ІНТЕРФЕЙСУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

В даних тезах розглянуто актуальні проблеми перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж – веб-сегменту. Терміни інтерфейсу згруповано щляхом створення ієрархічної структури соціальної мережі Facebook.

Ключові слова: соціальна мережа, інтерфейс, терміносистема, калькування, локалізація, переклад.

 В данных тезисах рассмотрены актуальные проблемы перевода терминов интерфейса социальных сетей – наиболее динамично развивающегося веб-сегмента.  Термины интерфейса сгруппированны путем создания иерархической структуры социальной сети Faceboоk.

Ключевые слова: социальная сеть, интерфейс, терминосистема, калькирование, локализация, перевод.

 These thesesreflect current problems of translating terms of social networks interface – the fastest growing web segment. Interface terms have been grouped by creating the hierarchical structure of social network Facebook.

Key words: social network, interface, terminological system, loan translation, localization, translation.

      Динамічний розвиток інформаційних технологій, потреба у найкоротший термін дізнаватись про останні здобутки науки та ділитись інформацією привертають особливу увагу до перекладу термінів інтерфейсу веб-сайтів для надання можливості користувачам послуговуватися інформацією на їхній рідній мові. Переклад веб-сайтів – новий і дуже переспективний напрямок письмового перекладу. При цьому саме переклад виступає одним з трьох компонентів «локалізації» сайтів, до якої також відносять адаптацію структури ресурсу та пристосування контенту до особливостей ментальності, традицій та культури країн, що говорять цільовою мовою перекладу. У такій ситуації однією зі складових якісної роботи перекладача стає добре володіння термінологічною системою. Вдосконалення української термінології сфери веб-сайтів важливе ще й тим, що соціальні мережі стали одним з домінуючих засобів спілкування сьогодення і прямо впливають на культурумовлення суспільства, особливо на представників молодшого покоління. Тому опрацювання української комп’ютерної терміносистеми нагальне й необхідне, що і зумовлює актуальність роботи у цій сфері.

       Мета – виявлення особливостей англійсько-українського перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж.

       Матеріалом дослідження став англомовний інтерфейс соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки та її україномовна бета-версія, для порівняння також було використану російськомовну версію.

       На основі проведеного дослідження можна зробити певні узагальнення.

Характерними рисами термінів є те, що, по-перше, значення терміна формується конвенційно та є результатом співпраці лінгвістів та фахівців з відповідної галузі і закріплюється держстандартами, по-друге, термін набуває певного лексичного значення в терміносистемі, існування якої залежить від розвитку науки, яку ця термінологія обслуговує [1, с. 25].

      Галузеві терміносистеми – це складова частина літературної норми, яка бере участь у їїформуванні.

    Найактуальнішими проблемами, які стоять перед українськими термінознавцями є: проблема упорядкування існуючої науково-технічноїтермінології;проблема спадщини;проблема культури наукової мови; проблема запозичень;проблема перекладу термінів;словотворча проблема;проблема транслітерації; правописна проблема[2; с. 14].

     Для здійснення перекладу термінів інтерфейсу соціальних мереж, однією із складових якісної роботи перекладача є добре володіння термінологічною системою. На шляху у сучасних перекладачів виникає низка проблем, серед яких відсутність єдиного стандарту, що поклав би край стихійному розвитку терміносистем та дозволив органічне входження терміна в лексичну підсистему національної мови, надмірне калькування нових одиниці з іноземних мов (переважно з російської та англійської), замість пошуку еквіваленту у власній мові шляхом розширення значення слова загального вжитку чи терміну іншої підсистеми. Ще однією проблемою є те, що дуже часто переклад термінів інтерфейсу соціальних мереж здійснюється особами, які не мають не те достатньої компетенції. Посилює всі згадані проблеми і застарілість лексикографічних джерел, якими послуговуються перекладачі.

    При перекладі термінів інтерфейсу соціальних мереж перекладачі використовують низку методів, серед яких дослівний переклад, а також різноманітні трасформації, зокрема: лексичні (транскодування, калькування), лексико-семантичні (конкретизація, генералізація, модуляція), лексико-граматичні (антонімічний переклад, експлікація, додавання, вилучення, контекстуальна заміна). Ці трансформації сприяють адаптації тексту оригіналу до норм та традицій мови перекладу та досягненню максимальної зрозумілості перекладу.

     Було створено ієрархічну структуру термінів інтерфейсу англомовної версії соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки та практично доведено, що більшість термінів інтерфейсу соціальних мереж належить до підгруп Меню Користувача, Меню Сайту  та Стрічки Новин. З цього випливає, що особливо необхідним точний переклад саме термінів меню користувача оскільки при неправильному перекладі він втратить можливість адекватно здійснювати навігацію по сторінках соціальної мережі.

    При морфологічному розборі виявилося, що більшість слів у термінах інтерфейсу соціальної мережі Facebook для Сполучених Штатів Америки  та україномовної бета-версії складають іменники, дещо менший сегмент займають дієслова, дієприкметники та прикметники.

     Згідно отриманих результатів можна зробити висновок, що в україномовній бета-версії використано дещо більше мовних одиниць, ніж в англомовній. Це може свідчити про потребу до уточнення, через багатозначність англійських слів; іноді також для надання завершеності перекладеному термінові.

    З результатів дослідження, випливає, що більшість обраних термінів інтерфейсу соціальної мережі Facebook перекладено дослівно, тобто знайдено семантичний відповідник у цільовій мові. Це пояснюється тим, що велика кількість цих термінів є словами повсякденного вжитку та не вимагає специфічних перекладацьких трансформацій. Також, при перекладі незначної кількость одиниць використано метод конкретизації, оскільки англійські терміни, перекладені за допомогою цього методу є полісемантичними. Також, виявлено використання методу калькування. Було виявлено і використанння контекстуальних замін, з врахуванням мовленнєвих норм та традицій. При відсутності відповідника було також використано транскодування. Ще одним методом стала модуляція або смисловий розвиток. Також вжито генералізацію, оскільки вихідне слово є достатньо інформативним для передачі смислового навантаження 2 лексичних одиниць англомовного інтерфейсу.

     Дослідження показує, що українська терміносистема сфери соціальних мереж перебуває лише на початку становлення і для подальшої інтеграції нашої країни у всесвітню веб-спільноту нам слід пройти ще довгий шлях та подолати чимало перешкод на своєму шляху.

Література:

1.Д’яков А. С. Основи термінотворення: Семант. та соціолінґвіст. аспекти /Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. – К. : Вид. дім «KMAcademia», 2000. – 218 с.

2.Гінзбург М. Як зробити українськумову державною де-факто? / Михайло Гінзбург [Електронний ресурс]. – Режим доступудо джерела: http://www.dt.ua/3000/3100/46128/.

3.Полюга Л. Здобутки і втрати української термінології та термінографії за десять років Незалежності / Полюга Л. // Вісник Нац. ун–ту “Львів.політ.” – 2002. – № 453. – С. 15-18.

4.Пілецький В. Мовна специфіка українського терміна / Пілецький В. // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – 2005. – № 538: Проблеми української термінології. – С. 25-29.

5.Друзюк В., Ярмощук Т. Деякі аспекти становлення української стандартизованої науково-технічної термінології / Друзюк В., Ярмощук Т. // Вісн. Нац. ун–ту “Львівська політехніка”. – 2005. – № 538: Проблеми української термінології. – С. 36-42.

6.Facebook [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: http://uk.wikipedia.org/wiki/Facebook

7.Білозерська Л. П. Термінологія та переклад. / Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Раденька С В.– Вінниця: Нова Книга, 2010. – 232 с.

8.Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. / Карабан В. І. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 576 с.

9.Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова). / Кияк Т.Р., Науменко А. М, Огуй О. Д.– Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

Відомості про авторів: Петрів Станіслав Анатолійович — студент магістеріуму факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».