Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмельницький

ВИКОРИСТАННЯ ПОДКАСТІВ І БЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті розглядаються особливості використання Інтернет-технологій «подкаст» та «блог» у процесі формування професійної компетентності майбутніх вчителів англійської мови. Розглядаються класифікації подкастів та блогів, особливості та переваги їхнього використання, алгоритм роботи з ними, зазначаються найпопулярніші джерела подкастів; подаються рекомендації щодо створення та використання подкастів та блогів, подаються приклади їхнього застосування. 

Ключові слова: Інтернет-технології, технології web 2.0, філолог, вчитель англійської мови, професійна компетентність, подкаст, блог.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПОДКАСТОВ И БЛОГОВ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА

В статье рассматриваются особенности использования Интернет-технологий «подкаст» и «блог» в процессе формирования профессиональной компетентности будущих учителей английского языка. Рассматриваются классификации подкастов и блогов, особенности и преимущества их использования, алгоритм работы с ними, указываются популярные источники подкастов, подаются рекомендации по созданию и использованию подкастов и блогов, наводятся примеры их использования.

Ключевые слова: Интернет-технологии, электронное обучение, технологии web 2.0, филолог, учитель английского языка, профессиональная компетентность, блог, подкаст.

PODCSTS AND BLOGS USAGE IN THE PROCESS OF PROSPECTIVE ENGLISH TEACHERS’ PROFESSIONAL COMPETENCE FORMATION

The article deals with the usage peculiarities of the new generation internet technologies of podcasts and blogs in the process of prospective English teachers’ professional competence formation, particularly the essence of the e-learning and web 2.0 technology being effective means in the formation of highly qualified, competitive and mobile English teacher has been determined. The analysis of theoretic and methodological basis and practical experience regarding the usage of podcasts and blogs in the foreign languages study in higher learning institutions has been carried out in the article. The classifications of podcasts and blogs as the means of two- and multisided communication, peculiarities and advantages of their usage in the process of prospective English teachers’ professional competence formation, algorithm of their application have been examined; the most popular podcast sources have been given; recommendations on blogs and podcasts creation and usage have been provided; the examples of their usage at Theory and Practice of Oral and Written Communication, Theory and Practice of Translation have been given; the creation of teacher’s blog for students-philologists in order to optimize the learning process has been exemplified  specifically its structure and rubrics, examples of the pages.

Key words: Internet technologies, web 2.0 technology, е-learning,   philologist, English teacher, professional competence, podcast, blog.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Людину, здатну адаптуватися в нових інформаційних умовах, слід творити в школі. У реальному житті учень може бути конкурентоспроможним та успішним за умови високого рівня мовленнєвої культури й навички цільового використання засобів комунікації. Сьогодення потребує від учнів-випускників уміння застосовувати в конкретному спілкуванні знання мови, навички роботи в групі, способи взаємодії, проявляти вправність у виконанні різних соціальних ролей, здатність легко адаптуватися в нових інформаційних умовах. Сучасні учні активно послуговуються гаджетами з доступом до Інтернету, які часто не сприяють активному навчанню, тому що не контролюються. Проте формувати іншомовну комунікативну компетентність на основі лише традиційних методів неможливо, тому у своїй роботі вчителі англійської мови повинні застосовувати Інтернет-технології, щоб зацікавити учнів. У зв’язку з новими умовами розвитку суспільства інформаційної доби, збільшенням ролі інформації та знань, поширенням інформаційних комунікацій, створенням глобального інформаційного простору, для забезпечення мобільності навчання у вищому навчальному закладі змінюється підхід до освіти в цілому і мовної освіти зокрема.

Електронне навчання є одним із можливих інструментів, які дозволяють організовувати навчання,  що відповідало б запитам часу. E–learning (Electronic Learning) – система електронного навчання, синонім до таких термінів, як дистанційне навчання, навчання з застосуванням комп’ютерів, мережеве навчання, віртуальне навчання, навчання за допомогою інформаційних, електронних технологій та мультимедіа [1].

Серед технологій, які сприяють формуванню професійної компетентності філологів, слід відзначити web 2.0 технології (блоги, чати, форуми, вікі-технології, подкастинг), електронну пошту, web-портфоліо майбутнього вчителя іноземної мови як веб-ресурс, який відображає зростання навчальних або професійних досягнень власника; допоміжні Інтернет-технології у вивченні іноземної мови (онлайн-словники, онлайн-перекладачі).

Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні іноземних мов у ВНЗ вивчали А. Ахаян , Н. Іваницька, Л. Карташова, Ю. Колос, М. Роджерс, М. Варела, А. Янковець та ін. Дослідники висловлюють думку про те, що ІТ технології можуть значно інтенсифікувати процес навчання як в методичному, так і в презентаційному аспектах. Як показує аналіз методичних публікацій за останні роки, все більше уваги приділяється дослідженню web 2.0 технології: Е. Г.Азімов, О.С.Бецько, М. Ю. Бухаркіна, Г. Ф. Драненко, Е. С. Полат, Д. А. Руснак, П. В. Сисоєв. Методичні принципи навчання іноземної мови та перекладацьких дисциплін з використанням ІТ досліджують Є. М. Долинський, Л. І. Морська та ін. Використання Інтернет-технологій у процесі підготовки майбутніх філологів вивчають І. А. Грітченко, С. С. Данилюк. Аналіз теоретичних досліджень і практичного досвіду сучасної педагогічної діяльності показує, що, незважаючи на пильну увагу до підвищення якості професійної підготовки філологів, проблема використання Інтернет-технологій як засобу формування професійної компетентності фахівців залишається недостатньо вивченою.

Метою статті є дослідити особливості використання Інтернет-технологій, зокрема подкастів і блогів, у процесі формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземної мови.

Виклад основного матеріалу.За класифікацію І. А. Грітченко Інтернет-технології при підготовці майбутніх учителів англійської мови поділяються за такими категоріями: інтерактивні Інтернет-технології (інтерактивні сайти, сайти з мультимедіа, подкастинг); засоби дво- або багатосторонньої комунікації (блог, ICQ, email, чат, форум, соціальні мережі, списки розсилки); інформаційні Інтернет-технології (групи новин, веб-портфоліо, вікі-енциклопедії, інформаційні сайти, електронні посібники, електронна бібліотека); допоміжні Інтернет-технології у вивченні іноземної мови (онлайн-словники, онлайн-перекладачі) [2, с. 15].

До web 2.0 можна віднести такі технології: блог (Blog), вікі (Wiki), вебквест (WebQuest), подкаст (Podcast), Флікр (Flickr), Ютюб (YouTube) тощо. Зазначені Інтернет-технології нового покоління дозволяють користувачам Всесвітньої мережі прослуховувати, переглядати, створювати й поширювати в ній аудіо- та відеопередачі. На сьогодні існує більше 40 типів сервісів web 2.0, що використовуються в освіті.

З’явившись у 2004 р., подкасти, котрі є звуковими або відеопередачами в Інтернеті, завоювали велику кількість слухачів. Подкасти (Podcast або Podcasting) є, по суті, аудіоблогами. Англійське слово Podcast походить від слів I–Pod (МР3-плеєр) і трансляції (радіотрансляція) [6]. Соціальний сервіс подкастів уможливлює як прослуховування чи перегляд користувачами мережі Інтернет вже розміщених раніше подкастів, так і створення ними своїх власних подкастів на будь-які теми з тривалістю від декількох хвилин до декількох годин [4, с. 9].

Виокремлюють три основних типи подкастів [5, с. 130-131]: аудіоподкаст, відеоподкаст, скрінкаст – нове явище, котре спростило навчання через Інтернет. Сутність скрінкаста полягає в тому, що за допомогою спеціальної програми записуються дії на екрані комп’ютера разом із аудіокоментарями, що ідеально використовується для пояснень у комп’ютерних програмах. Існують різні типи подкастів [6]: 1) автентичні подкасти (файли із записом носіїв мови); 2) подкасти, створені викладачами для своїх студентів; 3) студентські подкасти.

Інтеграція подкастів до навчального процесу дозволяє удосконалювати навички аудіювання та читання;  забезпечує реальну необмежену аудиторію для студентських робіт, що підвищує мотивацію та відповідальність майбутніх філологів за зміст цих робіт; знайомить майбутніх філологів із мережевими ресурсами, котрі пропонують багато цікавої і корисної інформації із виучуваних тем, за допомогою яких студенти розв’язують поставлені викладачем завдання; стимулює обговорення тем і дискусії виучуваною мовою у позанавчальний час [3].

У цілому технологія роботи з подкастом збігається з технологією роботи над аудіотекстом і має чітку послідовність у діях викладача та майбутніх філологів: попередній інструктаж і попереднє завдання; процес сприйняття і розуміння інформації подкасту; завдання, котрі контролюють розуміння почутого тексту. Добираючи чи розробляючи вправи до подкастів, спрямовані на формування навичок аудіювання, слід ураховувати рівні складності різних типів завдань. Так, для відпрацювання усного мовлення при роботі з подкастами можна використовувати діалогові аудіо- чи відеофрагменти, після прослуховування / перегляду котрих викладач ставить завдання передати письмово почуте (тобто, по суті, створити скрипт). Створивши власний скрипт і звіривши його з оригіналом, можна попрацювати з лексикою (словами), зробити літературний переклад уривку, що забезпечує пасивне запам’ятовування слів унаслідок багаторазового звертання до них.

Забезпечують подкасти й підґрунтя для творчості майбутніх філологів: створивши подкаст із “німим” відеоматеріалом, можна запропонувати точно відтворити манеру говорити й інтонацію героя, слова та мовленнєві звороти, котрі він використовує, або створити власну озвучку сюжетного епізоду [5, с. 131-132]. Дедалі більше освітнього контенту створюється і публікується у вигляді подкастів, і викладачі та майбутні філологи мають прямий доступ до автентичного аудіо- та відеоматеріалу. Викладачі самі легко можуть створювати подкасти зі щоденними домашніми завданнями й публікувати їх на веб-сайті з потоком RSS. Студенти можуть замовити цей потік вдома й синхронізувати свої завдання, беручи їх із собою куди завгодно.

Майбутні філологи, у свою чергу, також можуть створювати та публікувати контент для своїх викладачів або інших студентів. Таким чином, подкасти не мають на увазі участь лише викладачів. До їхнього створення можуть і мають активно залучатися й самі студенти. Участь майбутніх філологів мотивована тим фактом, що у викладача не завжди є можливість індивідуальної роботи зі студентами в аудиторії, а їхню самостійну роботу з різних причин складно контролювати. Насправді, за такої обопільної роботи відбувається активне сприйняття майбутніми філологами навчального матеріалу: вони створюють свої подкасти, котрі слухають і викладачі, і студенти. Це можуть бути й виконання конкретних завдань, і роздуми на прослухані теми, й питання за матеріалами лекції [3].

Використання подкастів є дуже ефективним для розвитку навичок аудіювання. По-перше, звуковий матеріал, пропонований у подкастах, можна “скачати” й потім використовувати на заняттях неодноразово з будь-якими завданнями. По-друге, майбутнім філологам пропонується можливість слухати носіїв мови. Подкасти є ефективними в тому, що вони дозволяють “звикнути” до “чужого мовлення”. Водночас вони є ще й зручними, адже не треба ходити і регулярно перевіряти сайт у пошуках оновлень, оскільки на подкаст можна зробити замовлення, що сприятиме глибокому й усвідомленому розумінню виучуваної мови. Використання подкастів полягає у декількох простих кроках: завантаження аудіофайлу та тексту подкасту; прослуховування його на комп’ютері, плеєрі або мобільному телефоні у зручний час; для кращого розуміння додаткове опрацювання тексту (лексика та граматика); використання отриманих знань та завантаження наступного подкасту. Деякі подкасти потрібно завантажувати протягом приблизно тижня від їх появи, потім вони стають недоступні, деякі мають необмежений період завантаження.

Найпопулярніші джерела подкастів можна згрупувати наступним чином: медіасайти, у структурі яких є окремий розділ для вивчення англійської мови – www.bbc.co.uk, www.voanews.com та www.dw-world.de. (для студентів рівня B2 – C2); сайти, присвячені виключно вивченню англійської мови, методичні та професійні: www.breakingnewsenglish.com/, www.businessenglishpod.com, www.listen-to-english.com, www.splendid-speaking.com тощо.

Також можна класифікувати подкасти згідно з більш детальними критеріями: у залежності від варіанта англійської мови, що був представлений у подкасті, наприклад, для роботи з американським варіантом англійської мови рекомендуються подкасти з сайту – www.voanews.com/specialenglish (Voice of America), щодо британського варіанту – www.britishcouncil.org;  спеціалізовані, у залежності від тематичної спрямованості подкаста, наприклад, ділова англійська мова (www.businessenglishpod.com), спортивна спрямованість (http://languagecaster.com/), подкасти переважно з новинами (www.breakingnewsenglish.com/), подкасти з начиткою класичної англійської поезії (http://classicpoetryaloud.com), присвячені темі дебатів та ораторського мистецтва (http://mastersacademy.com.au); у залежності від рівня мовної підготовки цільової аудиторії подкастів.

Подкасти можуть використовуватися у двох напрямах: 1) для повторення вже пройденого матеріалу (repetitive), наприклад, для запису лекцій, включаючи лекційні слайди та демонстраційний матеріал (скрінкасти); 2) для надання додаткової інформації (supplemental), наприклад, прослуховування інтерв’ю, різних додаткових аудіоматеріалів з певної тематики, радіопрограм, оголошення, коментування чогось, надання інструкцій щодо практичної роботи студентів тощо [2, с. 52].

Подкаст доцільно слухати двічі, чим більше разів студент слухає подкаст, тим швидше він звикає до вимови та інтонації носія мови та розуміє суть. Доцільно використовувати подкасти на початку заняття для створення сприятливої мовної атмосфери для подальшої роботи зі студентами («warm-up»), а також для презентації нових лексичних або граматичних явищ. Подкасти можна використовувати і для індивідуального тренування швидкості мовлення через просту вправу – імітувати тембр, інтонацію та швидкість мови диктора, намагаючись повторити за ним його виступ.

На практичних заняттях з теорії та практики перекладу першої іноземної мови можна використовувати подкасти для тренування у синхронному перекладі. Під час подкасту робляться паузи, і студенти перекладають почутий матеріал. Для занять із практики усного та писемного мовлення, історії англійської літератури, ділової англійської мови для студентів  рівня В1 нами використовуються такі подкасти, які забезпечують ефект повного занурення у мовне оточення: 6 Minute English (добірка аудіоматеріалів від ВВС), Luke’s English Podcast  (Подкаст Люка Томпсона – викладача і коміка з Великобританії, який обговорює актуальні повсякденні теми: Євро-2016 тощо), ESLnewcast.com , EspressoEnglish (подкасти націлені на опанування сталих виразів, містять пояснення граматичних конструкцій, ідіом, фразових дієслів).

Для студентів рівня В2 − English Lesson Podcast (добірка матеріалів від британського викладача Джейд Джоддл (Jade Joddle), BBC News (якісна інформація про останні світові події від головного новинного ресурсу), National Public Radio (цікаві теми про мистецтво, освіту, політику), Practical Money Skills (ресурс допомогає не тільки покращити знання мови, але й збагатитися фінансовими термінами).

Для студентів рівня Advanced (С1) −- Splendid Speaking (тести для аудіювання при складанні IELTS), Business English Pod (вивчення бізнес-англійської, фінансові та бухгалтерські терміни, бізнес-ідіоми), Classic Poetry Aloud (можна прослухати твори Шекспіра, Байрона, Мільтона та інших класиків англійської літератури мовою оригіналу), The History Chicks.

Основні переваги використання подкастів: урізноманітнення ресурсів для дистанційного навчання; загальнодоступність та безкоштовність; інформативність, творча подача матеріалу, гумор; розвиток лінгвістичного кругозору, здатності адаптації до індивідуальних особливостей вимови; різнорівневість подкастів; є джерелом мовленнєвих кліше (усталених виразів), на основі яких будується мовлення; роблять ефективнішою самостійну роботу студента [2, с. 52-53].

Навчання іноземним мовам в умовах сьогодення проходить за комунікативно спрямованою методикою, яка дозволяє осягати мову в режимі живого спілкування. Основою процесу є, на нашу думку, використання засобів дво- або багатосторонньої комунікації (блог, чат, форум, електронна пошта, соціальні мережі тощо). Кожна з цих технологій може з успіхом використовуватися як у навчальному процесі, так і у позанавчальній діяльності.

Блог (від англ.weblog) − це періодично поновлюваний сайт, який часто нагадує веб-журнал. Це один із найлегших способів опублікування студентських робіт у мережі. Блоги можуть складатися лише з друкованого тексту або вміщувати зображення та фотографії, а також аудіо й відео. Існує три типи блогів [7, с. 87], які використовуються у вивченні англійської мови: методичний блог; блог групи; блог студента.

Найбільш відомим і найпростішим у користуванні є Blogger (http://blogger.com), при використанні якого потрібно лише 15 хвилин, щоб розмістити своє перше повідомлення. Спочатку викладач створює власний методичний блог, у якому розміщує інформацію про себе подібну тій, яку він хоче побачити у веб-журналах своїх студентів. Зміст його складається із цілей, інформації з певного курсу, домашніх завдань, тестів. У цьому блозі студенти не можуть залишати свої коментарі. Потім створює блог групи, до якого студенти-філологи запрошуються через електронну пошту. Він використовується як дискусійний простір, як позакласна робота. Студенти дають глибокі письмові коментарі на теми, які розглядалися на занятті, залишають коментарі про блоги інших. Звичайно, викладачі, які вирішили використовувати блоги у вивченні англійської мови, часто користуються комбінацією методичного або групового блогу й індивідуальних студентських блогів.

Використання викладацького блоґу створює сприятливі умови для оптимізації навчання іноземної мови студентів вищої школи за індивідуальною програмою навчання. До прикладу, викладацький блоґ може мати такі рубрики: навчальні дисципліни; наукова робота студентів; навчально-методичні поради; організаційні питання та повідомлення. Рубрика «Навчальні дисципліни» може складатися зі сторінок, які мають назву конкретної навчальної дисципліни (лекційної або практичної). Наприклад, сторінка курсу «Теорія та практика перекладу» містить такі відомості: вимоги до студентів з дисципліни (питання для іспиту, структуру екзаменаційного білета, критерії оцінювання); список навчально-методичної літератури та електронний варіант підручника; зміст курсу, розподілений за датами занять із зазначенням домашніх завдань; тексти лекцій (за умови неможливості викласти матеріал протягом аудиторного заняття). Сторінка «Основна підготовка» містить приклад лексико-семантичного, стилістичного та структурного аналізу уривків художнього тексту; вправи для самостійного виконання  та індивідуально-дослідницької роботи; тексти диктантів для самоперевірки, додаткові тексти та переклади художніх текстів, інші допоміжні матеріали й таблиці. Технічні особливості дозволяють розмістити на блозі файли у різних форматах (pdf, jpg, mp3). Достатньо ефективним є використання матеріалів в електронній формі в процесі підготовки наукової роботи студентів. Сторінки «Курсові роботи для студентів 2-3 курсу», «Дипломні та маґістерські роботи» містять не лише методичні вказівки щодо змісту роботи та її оформлення, тематику, план, мету, завдання для наукових робіт студентів, а й графік опрацювання наукових джерел та написання певних розділів наукових розвідок, що дає змогу викладачеві організувати регулярну роботу студента над курсовою або магістерською роботою та забезпечити постійний зв’язок зі студентом, а отже, вчасний захист його наукових результатів.

Успішним прикладом блогу із вивчення іноземних мов є Lingvaroom http://www.lingvaroom.ru. Особистий блог Lingvaroom дає змогу застосовувати звукову, графічну, текстову та іншу інформацію для розвитку мовленнєвих умінь; розвивати фонематичний слух та інтонаційні навички за рахунок прослуховування й візуалізації матеріалу;  проводити інтерактивний діалог;  розвивати комунікативні здібності у процесі виконання навчальних телекомунікаційних проектів з носіями мови, що вивчається.

Висновки. Таким чином, інтерактивні Інтернет-технології створюють нові інноваційні освітні можливості, нове творче середовище для навчання, підвищується мотивація студентів, зацікавленість у предметі, тому що англійська мова стає не ціллю, а засобом отримання цікавої та корисної інформації; дозволяють організувати як індивідуальну, так і колективну форми роботи зі студентами лінгвістичних спеціальностей, сполучаючи в собі функції засобу спілкування, а також інструменту інформаційної та технічної підтримки діяльності викладача й майбутніх філологів.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Доцільні такі напрями подальших розвідок: критерії оцінювання ефективності навчання, що реалізується в умовах використання соціальних сервісів, особливості застосування чатів, форумів, освітньої платформи для групового навчання  Edmodo.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буйницька О. П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення курсу / О. П. Буйницька. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький, 2009. – 100 с.
2. Грітченко І. А. Використання Інтернет-технологій у процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови у ВНЗ / І. А. Грітченко – Умань: СПД Жовтий, 2014. – 72 с.
3. Данилюк С. С. Особливості використання інтернет-технології “Подкаст” у процесі формування професійної компетентності майбутніх філологів. [Електронний ресурс] / С. С. Данилюк. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/vchdpu/ped/2012_101/Danyl.pdf – Назва з екрану.
4. Сысоев П. В. Технологии Веб 2.0: Социальный сервис подкастов в обучении иностранному языку / П.В. Сысоев, М. Н. Евстигнеев // Иностранные языки в школе. – 2009. – № 6. – С. 8–11.
5. Тихонова Е. В. Использование современных электронных устройств как средство повышения эффективности интеграции Интернет-технологий в лингвообразовательное пространство / Е.В Тихонова // Современные модели в преподавании иностранных языков и культур в контексте менеджмента качества образования : сб. материалов V Всерос. (с междунар. участием) науч.-метод. конф. – М. : РГСУ, 2011. – С. 127–140.
6. Яценко Ю. С. Подкасты в учебном процессе [Электронный ресурс] / Ю. С. Яценко // Мастер-классы для преподавателей английского языка : [Сайт]. – Режим доступа: http://internetineflt.narod.ru/ MK_1_3.html. – Загл. с экрана.
7. Dudeney G. How to Teach English with Technology / G. Dudeney, N. Nockly. – Pearson Education, 2007. – 192 p.

І. В. П’янковська

Національний університет «Острозька академія»,

м. Острог

ВЕДЕННЯ БЛОГІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ

(НА МАТЕРІАЛІ ДИСЦИПЛІНИ «СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДРУГОГО КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «АНГЛІЙСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА»)

У статті висвітлено особливості використання блогів у викладанні дисципліни «Словниковий запас», розглянуто класифікацію блогів, подано стислий огляд веб-ресурсів, що використовуються студентами під час виконання завдань на основі лексичного матеріалу, що вивчається.

Ключові слова: Інтернет-технології, веб-ресурси, блог, словниковий запас, лексичний матеріал.

В статье освещены особенности использования блогов в преподавании дисциплины «Словарный запас», рассмотрена классификация блогов, подано краткий обзор веб-ресурсов, используемых студентами при выполнении задач на основе изучаемого лексического материала.

Ключевые слова: Интернет-технологии, веб-ресурсы, блог, словарный запас, лексический материал.

In the article the features of the use of blogs in teaching discipline “Vocabulary” are highlighted, the classification of blogs is presented together with a brief overview of web resources used by students while fulfilling tasks based on studied lexical material.

Key words: Internet technology, web-based resources, blog, vocabulary, lexical material.

Актуальність. Сьогодні використання Інтернет-технологій є невід’ємною частиною навчального процесу у багатьох країнах світу. Основу найбільш популярних освітніх технологій – дистанційного навчання, Масових Відкритих Онлайн Курсів (MOOCs), «Перевернутого класу» (Flipped Classroom), підходу «Принеси Свій Власний Пристрій» (BYOD) та інших – складають саме інтерактивні Інтернет-ресурси. Все більшого поширення у роботі зі студентами набуває використання блогів, вікі, форумів тощо. З огляду на це, Дж. Колперт зазначає, що «якщо сьогодні викладання є якісним, воно включатиме технології» [3]. Проте, зворотне твердження – якщо викладання включає технології, то воно є якісним – не є аксіомою. Відтак, особливо актуальним видається обґрунтування необхідності застосування веб-технологій у викладанні дисципліни «Словниковий запас», зокрема не тому, що це є спробою інкорпорувати нові технології у вже існуючі види діяльності, а розглянути можливості, які ці технології надають для збагачення змісту курсу та пошуку нових способів роботи зі словниковим матеріалом.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Зміст дисципліни «Словниковий запас» направлений на розвиток іншомовної лексичної компетентності, що є включає в себе лексичні навички, знання і загальну мовну усвідомленість (language awareness) або здатність їх використання в усіх видах мовленнєвої діяльності [1, С.4]. Кількість аудиторних годин не дозволяє приділити достатньо часу для усіх етапів роботи з лексичним матеріалом. Одним із шляхів вирішення цієї суперечності є включення до програми використання Інтернет-технологій та розвиток поряд з лексичними вміннями та навичками так званих “digital literacies” або цифрової грамоти, тобто вміння працювати з різноманітними веб-засобами та ресурсами.

Метою статті є розгляд підходу до викладання дисципліни «Словниковий запас сучасної англійської мови», що включає  використання сучасних Інтернет-технологій, зокрема блогів, інтерактивних веб-ресурсів та веб-інструментів (web-tools) для створення он-лайн контенту з використанням словникового матеріалу, що вивчається.

Аналіз останніх публікацій. В науковій літературі достатньо ґрунтовно представлено педагогічні і методичні аспекти використання інформаційних технологій у навчанні іноземних мов (Є. Г. Азімов, М. В. Кларін, О. П. Крюкова, Є. С. Полат, Г. К. Селевко та ін.). Численні дослідження нових підходів до роботи зі словниковим матеріалом знаходимо у П. Нейшена (Paul Nation), М. Уолласа (Michael Wallace) та Дж. Гармера (Jeremy Harmer). Роботи таких закордонних дослідників як Б. Блекстоун, Дж. Спірі, Дж. Гілер, С. Глогофф, Е. Макінтош, А. Мюррей, Дж. Стенлі, Дж. Уільямс, Дж. Джейкобс та ін. присвячені можливостям використання блогів у навчальному процесі.

Виклад основного матеріалу. Вже декілька років поспіль невід’ємною складовою курсу «Словниковий запас» є ведення студентами блогів. Блог (скорочено від анг. weblog) є персональною постійно поновлюваною веб-сторінкою, що може містити текстову та графічну інформацію, аудіо- та відеофайли, а також додатки, що можна інкорпорувати за допомогою html-кодів. Записи у блозі розташовані у зворотному порядку, тобто найпершим відображається запис, що зроблений останнім. Е. Макінтош визначає особливістю блогів розмовний та невимушений стиль [5].

А. Кемпбел виділяє три види блогів у навчальному процесі: викладацький блог, блог групи та студентський блог [2].

Блог викладача – це журнал чи щоденник, що призначений для оголошення студентам завдань, стимулювання їхньої пошукової діяльності та може містити як важливу, так і додаткову інформацію з курсу, ресурси для самостійної роботи тощо. При цьому роль студентів у блозі викладача обмежена коментуванням.

Блог академічної групи є результатом спільної роботи всіх студентів групи та може використовуватися як форум для обговорення певної теми, платформа для спільного створення веб-ресурсу (проектне навчання), моделювання різних педагогічних ситуацій для подальшого обговорення, у тому числі із залученням учасників з інших країн. Викладач виконує роль спостерігача та модератора, а студентам надається досить високий рівень самостійності та відповідальності.

Студентський блог є індивідуальним проектом кожного студента, що зазвичай є частиною великого проекту. Індивідуальні журнали можуть стати найбільш ефективними у навчальному процесі, однак викладач повинен бути готовим до великих затрат часу та енергії, оскільки в цьому випадку є модератором. Завдання для постів повинні сприяти обдумуванню і пошуковій роботі.

Наразі при викладанні дисципліни «Словниковий запас» використовуються два види блогів: викладацький (www.lovelylexis.blogspot.com) і студентські. У викладацькому блозі містяться завдання для творчих письмових робіт студентів, для виконання яких вони також мають використати певний веб-ресурс. Узагальнена структура поста у викладацькому блозі виглядає так:

• оголошення теми;
• лексичний матеріал, що студенти мають опрацювати та використати у письмовому завданні;
• додаткові матеріали для опрацювання словникового матеріалу (статті, відео файли тощо);
• формулювання письмового завдання;
• інформація про веб-ресурси, якими студенти мають послуговуватися при виконанні завдання;
• покрокова інструкція з використання веб-ресурсу (опційно; наприклад, див.: http://bit.ly/17ZaNTj).

У таблиці 1.1. наведена узагальнена інформація про зміст завдань для студентських блогів відповідно до тем, визначених програмою.

Таблиця 1.1 Завдання для студентських блогів при вивченні дисципліни «Словниковий запас сучасної англійської мови»

Джерело: узагальнено автором на основі матеріалу блогу lovelylexis.blogspot.com

Вважаємо за потрібне надати короткий опис веб-ресурсів, якими студенти послуговуються під час виконання завдань у блогах.

Wordle – онлайн-інструмент для створення «словохмар» (word clouds).

GraphWords – онлайн-інструмент для створення семантичної мапи слова.

Quizlet – сайт для пошуку та створення тестів на основі флеш-карток.

Pinwords та Quozio – онлайн-інструменти для створення листівок з цитатами.

Phrase.It – графічний редактор, що дозволяє працювати з фотографіями, як наявними у базі даних так і з завантаженими користувачем. Має функцію додавання «хмаринки» зі словами, як у коміксах.

Flikr – веб-сайт для розміщення фотографій, їх обговорення та архівування. Для завдання у блогах ми використали ідею, запропоновану творцями сайту, що полягає у створенні відвідувачами сайту розповідей відповідно до випадково згенерованих п’яти світлин з бази даних сайту.

NewsJack – сайт, що дозволяє створити газету з власними новинами на основі шаблону будь-якої з існуючих.

Voki – сайт для створення «аватарів», тобто зображень, що розмовляють. Користувач може обирати аватара з бази даних та додавати голос за допомогою таких опцій як «text-to-speech», запис власного голосу, завантаження аудіо.

YouTube – відеохостинг для розміщення відеоматеріалів.

Coggle.It – онлайн-інструмент для створення ментальних мап.

Fakebook – онлайн-інструмент для створення фейкових Facebook профайлів у навчальних цілях.

Tenement Museum Interactive – інтерактивна програма музею «Тенемент» для ознайомлення відвідувачів з умовами життя емігрантів у США початку ХХ століття.

Timeline Tool – онлайн-інструмент для створення хронології різних подій з можливістю додавання графічних файлів.

Witty Comics та Bitstrips – онлайн-інструменти для створення коміксів.

Printing Press – онлайн-інструмент для створення газет, брошур та постерів.

Piktochart та Easel.Ly – сайти для створення інфографіки різних видів (постерів, презентацій тощо).

Fraze.it – сайт пошуку речень за ключовим словом чи виразом. Цей ресурс надає можливість розглянути вживання слів та виразів у різних контекстах, що особливо вадливо під час роботи з новим лексичним матеріалом.

Виконання завдань із залученням вказаних веб-ресурсів має низку переваг, оскільки студенти не лише мають додаткову можливість використати нові слова та вирази у заданому контексті, а й також можуть осмислити зв’язки між словами та виразами й створити конструкції, що пізніше буде можливо використати у мовленні [4]. Поряд з цим, залучення до участі в інтерактивних завданнях та створення веб-контенту на основі нового словникового матеріалу є потужним джерелом мотивації та сприяє кращому запам’ятовуванню активного вокабуляру, розвитку критичного мислення, розкриттю творчого потенціалу студентів.

Окрім ведення власних блогів, студенти заохочуються до коментування блогів своїх одногрупників. Таке завдання сприяє розвитку навичок читання і письма англійською мовою, вміння об’єктивно оцінювати роботу інших, здатності помічати граматичні та лексичні помилки й уникати їх у власних дописах. З іншого боку, коментування є ефективним способом для студентів ознайомитися з ідеями та рішеннями, запропонованими одногрупниками та порівняти їх із власними, що, своєю чергою, дозволяє їм краще пізнати один одного й будувати більш гармонійні стосунки всередині групи.

Не дивлячись на очевидні позитивні аспекти ведення блогів студентами, цей підхід має деякі недоліки. По-перше, виконання завдань, особливо їхньої частини, пов’язаної із залученням додаткових веб-ресурсів, може виявитися до певної міри проблематичним за низької швидкості з’єднання з Інтернетом. По-друге, повноцінний зворотній зв’язок потребує достатньо великих часових затрат з боку викладача. Окрім цього, не всі студенти однаково схильні до виконання завдань із залученням веб-ресурсів, оскільки не є впевненими користувачами Інтернету.

Втім, попри зазначені труднощі, варто відзначити і такі загальні переваги ведення блогів у навчальних цілях:

• простота використання та безкоштовність;
• можливість оформлення блогу відповідно до власних вподобань;
• можливість обмеження доступу до публікацій;
• опція анонімності автора – він може приховати своє справжнє ім’я та використовувати псевдонім;
• можливість публікувати різні види інформації – текст, мультимедіа, посилання на інші ресурси;
• автоматичне архівування даних;
• поширення змісту блогу через підписку RSS. Таким чином, читачам будуть надходити повідомлення з усіх блогів, на які вони підписані, і їм не доведеться заходити до кожного блогу окремо. Ця функція є особливо корисною для викладача, оскільки дає можливість швидко відслідковувати публікації студентів.

Висновки. Блоги надають широкі можливості у роботі з лексичним матеріалом як студентам, так і викладачеві. Використання письмових та інших завдань сприяє кращому осмисленню та запам’ятовуванню словникового матеріалу, а залучення додаткових веб-ресурсів підвищує мотивацію та стимулює пізнавальну активність студентів. Вони отримують більшу автономію у засвоєнні знань, а їхні дописи отримують ширшу читацьку аудиторію, часто навіть міжнародного масштабу. Своєю чергою, викладач у власному блозі має можливість передавати необхідну інформацію одночасно усім студентам та наповнювати його таким змістом, який найкраще відповідає цілям курсу та навчальним потребам студентів.

Література:

1. Робоча програма з навчальної дисципліни «Словниковий запас сучасної англійської мови» для студентів за напрямом підготовки Філологія, спеціальністю Мова та література (англійська, німецька/французька). – Острог, 2014. – 19 с.
2. Campbell A.P. Weblogs for Use with ESL Classes [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://iteslj.org/Techniques/Campbell-Weblogs.html
3. Colpaert, J. Sustainability and research challenges in CALL. Plenary talk at WorldCALL Glasgow.
4. Laufer B., Meara P., Nation P. Ten Best ideas for teaching vocabulary // The language teacher. – Volume 29, Number 7 – 2005. – 3 – 6.
5. McIntosh, E. From learning logs to learning blogs. Scottish Centre for Information on Language Teaching and Research. [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://www.scilt.org.uk/Portals/24/Library/slr/issues/13/SLR13_McIntosh.pdf

The article deals with possibilities of new information technologies in civiс education of secondary school students. The focus is placed on the potential of multimedia technologies, Internet technologies, as well as the project approach. The article analyzes educational and upbringing potential of new information technologies.

Прискорення науково-технічного прогресу та повсюдне впровадження новітніх інформаційних технологій поставило перед сучасною освітою надзвичайно важливе  завдання – виховати та підготувати підростаюче покоління, здатне активно включитися в новий етап розвитку сучасного інформаційного суспільства. Відтак виникає необхідність усебічного використання передових інформаційних ресурсів, і передусім у громадянській освіті. Запровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес сприятиме повнішому та глибшому засвоєнню учнями навчального матеріалу, вироблення у них навичок самостійного пошуку, обробки та використання інформації, виховання громадянської позиції. Це значною мірою стосується і предметів циклу «Громадянська освіта».

Тому в умовах інформаційного суспільства актуальною стає розробка методичних підходів до використання засобів новітніх інформаційних технологій для розвитку особистості учня, а також подальшого вдосконалення традиційних інформаційних технологій навчання. Запровадження новітніх інформаційних технологій в освітній галузі створює суттєві можливості для інтенсифікації навчально-виховного процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості учня.

Метою статті є з’ясування освітньо-виховних можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Історіографія проблеми. Цю проблему досліджували спеціалісти з інформаційних технологій, насамперед О. Федорчук [4], М. Чала [5], Н. Черняк [6], К. Чорна [7], О. Пометун [2] та ін. Ними зокрема, було зауважено, що комп’ютерні технології  відіграють важливу роль у навчанні та вихованні підростаючого покоління. Ефективним на їх погляд, є застосування комп’ютерних технологій у вивчення предметів циклу «Громадянська освіта», проведенні виховних заходів, семінарів, практичних занять. Зауважено, що комп’ютерні технології відкривають перед викладачами та учнями набагато більше можливостей, ніж традиційні засоби навчання. Це ж зазначали і зарубіжні вчені, такі, як Дж. Кейт, А. Парсі. Вони справедливо зазначали, що учнівська молодь охоче використовує комп’ютерні технології для пошуку інформації, навчання, комунікацій, виконання практичних завдань [8]. На думку ж американського фахівця з проблем інноваційних методик навчання А. Парсі, комп’ютерні технології у громадянській освіті можуть змінити спосіб спілкування учнів, наукових досліджень і навчання. Це стає особливо актуальним сьогодні, коли зауважити, що традиційні технології навчання в умовах, коли знання постійно оновлюються та швидко застарівають, уже не дають потрібного ефекту [9].

Проте у працях дослідників мало уваги приділяється  освітньо-виховному потенціалу новітніх інформаційних технологій, з’ясуванню їх впливу на виховання громадянської позиції учнів загальноосвітніх навчальних закладів в умовах інформаційного суспільства.

Виклад основного матеріалу. В умовах глобалізації суспільства, суцільної комп’ютеризації навчально-виховного процесу важливе значення має реалізація якомога більшої кількості освітньо-виховних можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні. Отже, суттєва модифікація та підвищення ефективності вивчення предметів циклу «Громадянська освіта» неможливі без використання сучасних комп’ютерних технологій.

Сьогодні суспільство ставить перед усіма навчальними закладами, а відтак учителями та учнями як рівноцінними учасниками навчально-виховного процесу, такі вимоги:

– вміння орієнтуватися в різноманітних життєвих ситуаціях та самостійно здобувати отримані знання;

– вміння самостійно мислити, знаходити оптимальні шляхи для вирішення різноманітних проблем;

– здатність постійно створювати нові ідеї та вміння творчо та нестандартно мислити;

– вміння працювати  з інформацією: збирати необхідні факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами вирішення, встановлювати статистичні та логічні закономірності, робити аргументовані висновки, застосовувати отриманий досвід для виявлення і вирішення нових проблем;

– здатність бути комунікабельним (та активним – автор А.А.) у різних соціальних групах [1].

Зауважимо, що при традиційному підході до викладання предметів циклу «Громадянська освіта» важко виховати особистість, яка б відповідала усім вказаним вимогам.

Інтернет-технології допомагають учасникам навчально-виховного процесу передусім глибшому вивченню відповідного матеріалу з теми. Використання у навчальній діяльності можливостей мережі Інтернет дозволяє навчити учнів самостійно знаходити необхідну для них інформацію, виділяти головну інформацію від другорядної, узагальнювати та співставляти факти. Водночас, робота з Інтернет під керівництвом досвідченого педагога як метод самоосвіти привчатиме вихованців до самостійності, відповідальності за результати своєї роботи, ретельного опрацювання самостійно здобутої інформації, і цим сприятиме підготовці до дорослого життя.

Важливим є використання навчальних та пізнавальних можливостей соціальних мереж, блогів, форумів. На наш погляд, застосування названих технологій у викладанні предметів громадянознавчого циклу, проведенні відповідних тематичних виховних заходів  сприятиме розвиткові в учнів пізнавального інтересу до згадуваної галузі знань, комунікативної та міжпредметної компетентності, виховуватиме активну громадянську позицію, причетність до побудови в Україні демократичного громадянського суспільства. До того ж сучасні учні охоче беруть участь у навчальних проектах із застосуванням новітніх комп’ютерних технологій.

Мультимедійні проекти також сприяють кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу. Сучасній дитині набагато цікавіше і зручніше сприймати інформацію саме у формі яскравих мультимедійних презентацій, а не у вигляді застарілих монотонних таблиць. Вдале застосування кольору, комп’ютерної графіки, звуку дозволяє відтворювати реальні обставини дійсності [6, с. 50 – 53].

Можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті чимало. Назвемо основні з них:

1. Комп’ютерне навчання. Ця технологія передбачає навчання предметам циклу «Громадянська освіта» за допомогою спеціальних навчальних комп’ютерних програм.

2. Вивчення за допомогою комп’ютних технологій нового матеріалу та їх використання для передачі знань. Дана технологія передбачає самостійну роботу учня за допомогою інноваційних навчальних засобів, при цьому характер навчальної діяльності не регламентується. При цьому поряд із комп’ютером можуть використовуватися і традиційні навчальні засоби – підручники, а також аудіо- та відеозаписи. При цьому передача знань учням може відбуватися і без участі педагога. Це дозволить учням самостійно опрацьовувати матеріал, а відтак привчатиме їх до незалежності у власних судженнях.

Під час вивчення нового матеріалу вчитель може доволі успішно використовувати технології, пов’язані із роботою в Інтернет. Це, зокрема, пошук інформації, спілкування у міні-конференціях з допомогою популярних соціальних мереж «ВКонтакте», «Facebok», «YouTube», підготовки мультимедійних презентацій з використанням Інтернет-технологій.

Позитивним у викладанні громадянської освіти в середніх школах є наявність у школі комп’ютерних класів, підключених до мережі Інтернет, доступність Інтернет-технологій, значна увага до викладання інформатики, посилена увага учителів та керівництва школи до упровадження новітніх інформаційних технологій на уроках з правознавства, «Людина і світ» та інших предметів варіативної складової.

3. Оцінювання  знань за допомогою комп’ютера. Воно може бути як самостійною навчальною технологією, так і елементом інших інтерактивних навчальних технологій. При цьому можуть використовуватися тести, фронтальні методи контролю знань, самостійні роботи та творчі проекти.

Зворотній зв’язок між користувачем та засобами новітніх інформаційних технологій дозволить повніше та глибше охопити навчальний матеріал відповідних тем [5, с. 55 – 56].

Відомо також, що процес сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу залежить від якості його викладу [3, с. 128]. Тому якісне та доречне унаочнення навчального матеріалу за допомогою інформаційних технологій дозволить істотно підвищити засвоєння учнями навчального матеріалу з предметів циклу «Громадянська освіта». Проте слід пам’ятати, що надмірне використання ілюстративної наочності без гармонійного поєднання із навчальним змістом може призвести до зворотнього ефекту – поверхневого вивчення навчального матеріалу.

Завдяки застосуванню у навчальному процесі операційної системи Windows стало можливим проводити діалогове спілкування у так званих інтерактивних програмах. Застосування інтерактивних програм дозволить забезпечити більш повне та об’ємне засвоєння навчального матеріалу.

Аби уникнути надмірної поверховості під час вивчення предметів циклу «Громадянська освіта», слід, на нашу думку, активніше застосовувати метод проектів. В його основі лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що швидко змінюється та динамічно розвивається, критично мислити.

Названий метод, на наш погляд, дозволяє виховувати учнів як засобами навчального предмету, так і засобами позакласної та міжпредметної діяльності, дозволяє розвинути творчі здібності учня та навички прояву активної громадської позиції. В основі цього методу лежить розвиток пізнавальних навиків учнів, які можуть і вміють проектувати свої знання. Він розвиває в учнів уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, що постійно розширюється, вдосконалює критичне мислення, організаційну культуру, вдосконалює комунікативні вміння та навички самоорганізації. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів, котру вони виконують в межах певного часового проміжку.

Пріоритетним педагогічним завданням у процесі  навчання і виховання є озброєння учнів цілісною культурою організації своєї діяльності, розвиток в учнів здатності до генерації ідей, їх аналізу, самостійному прийняттю рішень, формуванню власної думки, своєї життєвої позиції, толерантності під час колективного ухвалення завдань.

Використання динамічного гіпертексту під час вивчення предметів циклу «Громадянська освіта» дає можливість провести контроль та корекцію знань і вибрати оптимальний рівень вивчення навчального матеріалу [4, с. 260]. Ця технологія є надзвичайно корисною в освітньому процесі, оскільки дозволяє адаптувати останній до індивідуальних рівнів компетенції учнів у різних темах, що вивчаються в рамках предметів.

Проведення уроків та занять з громадянського виховання неможливе без мультимедійних технологій. Вони дають можливість ефективно використовувати текст, графіку, відео та мультиплікацію в інтерактивному режимі. Комплексне використання названих технологій дозволяє суттєво підвищити якість викладання громадянознавчих дисциплін, враховуючи ще й те, що мультимедійні програми – досить наукоємкий продукт  і для їх розробки необхідні зусилля педагогів, психологів, програмістів художників, звукооператорів та ін. Мультимедійні технології мають суттєві переваги перед паперовою книгою, оскільки під час їх використання виникає навчальне середовище з яскравим наочним представленням потрібної інформації. Для учнів середньої школи це є особливо привабливим. Будь-який електронний посібник можна доповнити новими навчальними схемами, матеріалами, що дозволяє вибрати найоптимальнішу модель та рівень навчання.

Педагогові, що впроваджує у свою діяльність новітні інформаційні технології, слід пам’ятати, що та чи інша інтерактивна технологія, яка вводиться в освітню діяльність, стає невід’ємною частиною навчально-виховного процесу. Через деякий час, навіть тоді, коли ця технологія стає звичною та доступною, вона здатна відкривати нові можливості, які можуть покращити навчально-виховну діяльність учнів та педагогів.

Нарешті, існує ще одна позитивна сторона використання новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні. Мова йде про зміни ролі викладача в освітньому процесі. Вчитель перестає бути єдиним джерелом знання і стає керівником та помічником учнів. Їм надається можливість самостійно шукати потрібні знання у світі, що швидко змінюється. Використання комп’ютерних технологій також уможливлює самостійну та незалежну навчальну діяльність учня, гнучко корегувати навчальні графіки, програми та методики викладання. З’являються нові інструменти та ресурси, доступні педагогам.

Висновки. Використання новітніх інформаційних технологій  в громадянській освіті та вихованні здатне радикально змінити існуючу модель навчання. Завдяки активному впровадженню інноваційних методик та технологій стає можливим застосовувати особистісно зорієнтований підхід, скеровувати весь процес навчання на кожного окремого учня. Навчаючи учнів основним цінностям та принципам функціонування громадянського суспільства, викладачі цим не просто готують своїх вихованців до життя у нових умовах, але й забезпечують сталість та демократичний розвиток суспільства.

 Список використаних джерел та літератури

1. Використання сучасних педагогічних та інформаційних технологій в освітньому процесі для активізації творчого потенціалу учнів [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://shkola. ostriv.in.ua/publication/code-43D95C79BEB75/list-9a6b21af26. – Назва з екрану.
2. Пометун, О. Кроки до права [Текст] / О. Пометун,                        О. Семіколенова, О. Суслова. – К.: А. П. Н., 2001.
3. Рубинштейн, С. Л. Основы общей психологи: в 2-т. [Текст] /        С. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1989. – Т. 2. – 328 с.
4. Федорчук, О. С. Використання можливостей мережі Інтернет у діяльності закладів освіти [Текст] / О. Федорчук, Ю. Дорошенко // Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи : навчально-методичний посібник / за ред. В. Мадзігона та Ю. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – С. 250–272.
5. Чала, М.С. Інформаційно-телекомунікаційні технології у практиці роботи вчителя-предметника [Текст] / М. С. Чала // Педагогічний вісник. – 2011. – № 2. – С. 55–56.
6. Черняк, Н. Теорія створення мультимедійної комп’ютерної презентації [Текст] / Н. Черняк // Школа. – 2011. – № 10.
7. Чорна, К. Громадянське виховання – нагальна потреба України [Текст] / К. Чорна // Освіта України. – 2000. – № 51.
8. Burke, W. Digital Opportunities for Civic Education [Electronic resource] / W. Burke. – Mode of access : http:// dmlcentral. net /blog/whitney-burke/digital-opportunities-civic-education. – Title from the screen.
9. Parsi, A. Opportunities in Technology: The New Frontier for Service-Learning and Civic Education [Electronic resource] / A. Parsi. – Mode of access : http://www.nylc.org/blog/opportunities-technology-new-frontier-service-learning-and-civic-education. – Title from the screen.