Національний університет «Острозька академія»

У статті розглянуті особливості пунктуації мережевих текстів на прикладі блогів.

Ключові слова: пунктуація англійської мови, Інтернет-комунікація, Інтернет-дискурс, блог, Інтернет-коментар, функції розділових знаків, норма, порушення норми.

В статье рассмотрены особенности пунктуации сетевых текстов на примере блогов.

Ключевые слова: пунктуация английского языка, Интернет-коммуникация, Интернет-дискурс, блог, Интернет-комментарий, функции знаков препинания, норма, нарушение нормы.

The article describes the punctuation of network texts in terms of blogs.

Keywords:  English language punctuation, Internet communication, Internet discourse, blog, Internet comment, functions of punctuation marks, the norm, the violation of rules.

Виклад основного матеріалу: Інтернет, що з’явився в другій половині ХХ століття, міцно закріпився в сучасному комунікативному просторі і сприяв виникненню нової соціокультурної середовища і лінгвістичної реальності. Більш того, в освітньому просторі з’явилися нові засоби і способи навчання, внаслідок чого спілкування викладача і учня (і в цілому агентів педагогічного дискурсу) стало можливо за допомогою певного медіа-середовища, що, в свою чергу, викликало необхідність вивчення Інтернет-комунікації у педагогічному дискурсі.

У мережевих текстах часто спостерігаються часті порушення пунктуаційних правил. Слід зазначити, що незнання граматичних правил не є єдиною причиною, за якої в мережевих текстах допускаються відхилення від норми, хоча, безумовно, цим пояснюється більшість помилок в пунктуаційному оформлення мови. Також існують різні лінгвістичні і екстралінгвістичні фактори, що зумовлюють синтаксично невірне вживання розділових знаків: відсутність суворих правил в оформленні мережевих текстів, характер створення та відтворення тексту, особистий смак, простір і час, нові можливості в оформленні друкованої мови і т.п. Спостереження показують, що пунктуація в мережевих текстах досить ситуативна. Перш за все, це пов’язано з тим, що друкована мова (при синхронній комунікації) максимально зближена з усною, тим самим пунктуація в ній покликана членувати текст на основі усного оформлення – вимови та інтонації. Значним фактором при постановці/не постановці розділових знаків є індивідуальна авторська манера письма/друкування, коли автор виходить з особистого мовного смаку і комунікативного наміру.

Розділові знаки – елементи пунктуаційного алфавіту, що слугують для розмежування мовних одиниць (смислових відрізків тексту, речення, словосполучення, слів, частин слова), для вказівки на синтаксичні та логічні відносини між словами, на комунікативний тип речення, його емоційне забарвлення, а також для зовнішньої інформації про текст (цитати, незакінченість висловлювання, графічні скорочення тощо). Вживання розділових знаків залежить насамперед від змісту вислову, який пов’язаний із синтаксичною структурою, а в усному мовленні – з інтонацією [1].

Центр системи сучасної пунктуації складають так звані ядерні знаки пунктуації, що організовані на основі функцій: відокремлення (одиничні знаки) – виділення (парні знаки). Інші функції (виділення особливим шрифтом або підкреслювання) свідчать про важливість у смисловому відношенні виділених компонентів. В останнє десятиріччя розширився набір пунктуаційних знаків та графічних засобів (їх можна поєднати загальною назвою – метаграфеми), що їх використовують у тексті, а також розширились їхні функції.

До нерегламентованої пунктуації (не закріпленої чинними правилами, що становить собою різні відхилення та існує нарівні з регламентованою) належать передусім пунктуаційно-графічні засоби, використання яких зумовлено внутрішніми властивостями текстів і комунікаційними завданнями автора. У посібнику «Пунктуація сучасної російської мови» Н. Л. Шубіної дається наступне визначення нерегламентованої пунктуації: «…незакріплена чинними правилами, становить собою різноманітні відхилення від загальних норм та існує поряд із регламентованою» [3]. Спроба виявити та систематизувати певні закономірності у використанні нерегламентованої пунктуації була зроблена О. В. Брусніциною [1], яка, слідом за Н. Л. Шубіною, бачить у нерегламентованих, ненормативних вживаннях пунктуаційних знаків прояв «зародження функцій пунктуації в оформленні смислового й текстового простору» [3].

До одного з проявів пунктуаційних аграматизму в мережевих текстах, на наш погляд, можна віднести повну відсутність розділових знаків. Аграматизм розуміється нами як «порушення граматичних правил». Як відомо, знаки пунктуації виконують безліч функцій, однією з яких є вираження різних ступенів закінченості думки (крапка може висловлювати смислову та інтонаційну закінченість речення, кома – інших синтаксичних конструкцій і т.п.). Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що в разі опущення розділових знаків автор вказує на смислову і інтонаційну незакінченість думки. Наприклад:

Yogesh maccks • 19 days ago

One thing I have to say that i realised i couldn’t speak very basic English by studying my entire life in school

У наведених прикладах з текстів соціальних мереж відсутній фінальний розділовий знак. Очевидно, це потрібно для того, щоб зробити думку і, відповідно, інтонацію менш категоричними.

Однією з функцій розділових знаків є емоційно-експресивна, що виявляється у створенні смислових, логічних і графічних емфаз в друкованій мові з метою вираження емоцій і почуттів автора та здійснення впливу на читача. Виходячи з цього, можна припустити, що відсутність будь-яких розділових знаків сигналізує про флегматичність автора і його індиферентності до висловлюваного. Наприклад:

Oh Oh they are lovely.

Відсутність знаків пунктуації також може бути індикатором швидко виголошуваної, безпаузової мови, читаючи яку, людина губиться в тексті без смислових орієнтирів, наприклад:

Arwa • 2 months ago

Well done chat congratulations and nice episode keep up the good job…. aww yahh [10]

Такий прийом можна назвати одним із проявів «потоку свідомості», коли автор прагне виразити «невідредаговані» думки або душевний стан, в якому він перебуває, правдоподібно відтворити ситуацію з пам’яті, не загубивши деталей і т.п., наприклад:

Hashim • 3 months ago

Wow mind blowing all of them are great amd thanks for your support my assignment got too much easy after watching these amazing proverbs [11]

За мету дослідження ми ставили простежити лінгвістичні й екстралінгвістичні особливості педагогічного та академічного блогів як окремих Інтернет-жанрів. Для дослідження використовувався метод контент-аналізу десяти англомовних педагогічних та академічних блогів, відібраних методом суцільної вибірки, тексти (пости і коментарі) яких відносяться до періоду 2016 рр., а саме: (блог № 1 – The Geeks from down the Street‖ http://borges.edublogs.org/about/ [4]; блог № 2 – Write Out Loud‖ http://writeoutloud.edublogs.org/ [5]; блог № 3 – Mrs. McGriff’s Reading Blog‖ http://kaymcgriff.edublogs.org/ [6]; блог № 4 – The Fine Print‖ http://thefineprint.edublogs.org/ [7]; блог № 5 – Class with Coelho‖ http://mzcoelho.edublogs.org/ [8]; блог № 6 – Visitation School Jr. High Literature Discussions‖ http://mrsedwardsvsla.edublogs.org/ [9]; блог №7 – RealLife English‖ http://reallifeglobal.com/Cambridge [10]; блог № 8 – PhraseMix‖ http://www.phrasemix.com/articles [11]; блог № 9 – English. Cambridge Conversations‖ http://www.cambridge.org/elt/blog/ [12]; блог № 10 – Local Schools Network‖ http://www.localschoolsnetwork.org.uk/all-articles [13].

В даний час в мережевому тексті сучасної англійської мови, як відзначають багато вчених, значно змінюються принципи розстановки розділових знаків. У роботі була зроблена спроба розглянути, які системні зміни у функціях розділових знаків можна виявити в текстах блогів англійською мовою. В ході дослідження були розглянуті особливості функціонування наступних знаків: крапки, коми, знаку питання, знаку оклику, тире, дужки, три крапки, курсив, коса лінія, астериск.

В якості мовної економії реалізується компресія мовної мети, економія мовних засобів, але при цьому підвищується інформаційна стислість повідомлення. Принцип мовної економії – комунікативно-мовленнєва характеристика мови – активно присутня в блоговій комунікації, в тому числі академічній. Згідно Е.А. Вишнякової, автор, орієнтуючись на мережеву аудиторію, викладає свої думки стисло і лаконічно. При спонтанному мовленні співрозмовник зацікавлений в тому, щоб швидко і чітко передати свою думку. На першому місці – швидкість набору тексту, а орфографічна і пунктуаційна правильність відіграють другорядну роль.

Ми розподілили засоби пунктуації на певні групи. Перша класифікація – це поділ за частотою вживання. До таких знаків віднесемо знак оклику та три крапки. Інші знаки користуються меншою популярністю на сторінках блогів: кома, круглі дужки, апостроф та лапки.

Друга класифікація – поділ пунктуаційних знаків за кількістю помилок. На нашу думку, є необхідність зазначити, що найбільш часто вживаною помилкою є відсутність ком та крапок. Проілюструємо:

Yogesh maccks • 19 days ago

From the bottom of my heart In my lifetime i will never ever forget you guys [8] (Бачимо, що тут потрібно вжити кому, крапку та знак оклику)

Розглянемо розділові знаки та критерії їх вживання у англійській мові.

В англійській мові речення повинні закінчуватися крапкою (full stop), знаком питання (question mark), або знаком оклику (exclamation mark or shout mark).

Використовують крапку (full stop) для завершення речення або основної думки. Крапка (.) одна з найбільш використовуваних розділових знаків.

The accessibility of the computer has increased tremendously over the past several years. (Використання комп’ютерів значно зросло за останні роки)

Знак питання (?) використовують в кінці речення для завершення питальної думки.

What has humanity done about the growing concern of global warming? (Що зробило людство для подолання глобального потепління?)

Знак питання використовується у випадку, коли задається пряме запитання: What is the capital of Belgium? Have you been there?

У прямої мови, в лапках знак питання також використовується: “Did you try the moules and chips?” He asked.

Наприкінці кожного речення і для скорочення на письмі просто використовували знак питання. Everything ends becoming a question?

Також має місце бути таке поняття, як риторичне питання. У XVI столітті його запропонував друкар Генрі Денхам. Риторичне питання – це питання, що не вимагає відповіді. Lord love a duck! Doesn’t Spanish look different from everything else now we’ve done this?

Знак оклику (exclamation point, exclamation mark, shout mark) (!) вказує на особливий наголос на сказане речення.

I can’t believe how difficult the exam was. (Не можу повірити, що іспит був таким важким!)

Висновки та перспективи дослідження: Аналіз досліджуваного матеріалу свідчить, що для сучасного англомовного Інтернет-дискурсу характерним є порушення традиційних норм письма. Процес ослаблення пунктуації в Інтернет-мережі набув значної сили.

Безумовно, дослідження відкриває перспективи подальшого вивчення лексичних, граматичних, стилістичних особливостей англомовних мережевих текстів, не лише блогів а й інших різних жанрів Інтернет-дискурсу.

Література:
1. Брусницина Е. В. Нерегламентированная пунктуация в аспекте актуальных синтаксических процессов / Е. В. Брусницина // Вестник Челябинского государственного университета. – 2010. – № 4 (185). Филология. Искусствоведение. – Вып. 40. – С. 38-42.
2. Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність : [монографія] / Катерина Серажим. – К., 2002. – 392 с.
3. Шубіна Н.Л. Пунктуація сучасної російської мови/Н.Л. Шубіна. – М .: Академія, 2006.
4. блог № 1 – The Geeks from down the Street‖ http://borges.edublogs.org/about/
5. блог № 2 – Write Out Loud‖ http://writeoutloud.edublogs.org/;
6. блог № 3 – Mrs. McGriff’s Reading Blog‖ http://kaymcgriff.edublogs.org/;
7. блог № 4 – The Fine Print‖ http://thefineprint.edublogs.org/;
8. блог № 5 – Class with Coelho‖ http://mzcoelho.edublogs.org/;
9. блог № 6 – Visitation School Jr. High Literature Discussions‖ http://mrsedwardsvsla.edublogs.org/;
10. блог №7 – RealLife English‖ http://reallifeglobal.com/Cambridge;
11. блог № 8 – PhraseMix‖ http://www.phrasemix.com/articles;
12. блог № 9 – English. Cambridge Conversations‖ http://www.cambridge.org/elt/blog/;
13. блог № 10 – Local Schools Network‖ http://www.localschoolsnetwork.org.uk/all-articles.

The article provides practical analysis of Internet discourse in the social network ‘Facebook’ with specified utterances concerning Euromaidan 2013. Initial aspects of Euromaidan outbreak in social networks are discovered. Some interpretations of messages in the social network are provided for consideration, namely, their obvious and covert nature.

Поширення цифрових інформаційних технологій, постійне оновлення їх характеристик призводить до постійного їх вивчення і подальшого вдосконалення існуючих відомостей. Відомо, що деякі сфери, що входять у елементи функціонування Інтернет-мережі, відносяться до кола лінгвістичних досліджень. Все частіше ведуться дискусії про сучасну культуру мовлення в мережі, ведення комунікації, створення нових складових ознак комунікативного середовища, тому найактуальнішим питанням на сьогодні є проблема створення Інтернет-дискурсу у соціальних мережах, як центру спілкування сучасності.

Новий комунікативний простір як особлива сфера ведення мовлення, потребує нових мовних засобів комунікації або трансформації чи переосмислення вже існуючих.

Інтернет збагачує можливості людини та форми комунікації. Спілкуючись в соціальних мережах, люди, ніби, знаходяться в особливому віртуальному просторі, що є відмінним від реального простору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роботи присвячені проблемі мови Інтернету, лінгвістичним аспектам досліджень Інтернет-дискурсу представлені такими вітчизняними авторами, як В.А. Маслова «Сучасні напрямки в лінгвістиці», Ю.Є. Прохоров «Концепт, текст, дискурс у структурі та змісті комунікації», М.Л. Макаров «Основы теории дискурса».

Метою статті є проаналізувати Інтернет-дискурс в соціальних мережах на прикладі Євромайдану 2013 р.

Виклад основного матеріалу дослідження. За даними BBC, термін «Євромайдан» вперше використали у соціальній мережі 21 листопада. До 22 листопада, коли акції вже проводились у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Ужгороді та Львові, використання цього слова сягало 21 000 раз. Тоді ж «Євромайдан» протягом кількох годин був першим у переліку «трендів» мережі «Twitter» [5].

У соціальних мережах, як найбільш провідних джерелах інформаційних впливів, відразу створювались офіційні сторінки «Євромайдану». З часом найбільш популярними віртуальними спільнотами стали «Євромайдан», «Євромайдан SOS» та «Автомайдан». На початок 2014 року у «Twitter» налічувалось близько 54 000 підписників офіційної сторінки «Євромайдан». На сторінку «ЄвроМайдан» у мережі «Facebook» підписано понад 213 тисяч людей, ще понад 10 000 людей підписалися на сторінку «Maidan 2.0» та понад 58 000 підписані на «Євромайдан SOS». Ще численніша спільнота «Євромайдану» у соціальній мережі «Вконтакті», де кількість її підписників сягає 278 000.

Інтернет-дискурс містить в собі багато поєднаних між собою особливостей, та одна з них зумовлює дифузну природу, що проявляється у поєднанні різних дискурсів. У комунікативному сегменті Інтернету такий аспект репрезентований формами міжособистісної комунікації (соціальні мережі, електронна пошта, блог). Огляд цих форм слугує своєрідним технологічним, дискурсивним фоном, що дає можливість визначити особливості дискурсу в соціальних мережах

Специфіка Інтернет-дискурсу, на відміну від інших типів дискурсу, значною мірою зумовлюється технологічними параметрами середовища, у якому він існує [1].

Cоціальна мережа «Facebook» – сайт, що використовується для публічного обміну повідомленнями (пости, або постинг) між комунікантами. Такі повідомлення є репліками полілогу. Кожна репліка має заголовок і розміщена на окремій Інтернет-сторінці (або на кількох Інтернет-сторінках, пов’язаних між собою гіперпосиланнями). Робота соцмережі як сайту особливого типу забезпечується спеціальними програмними засобами. Обов’язковим елементом постинга є позначаючі елементи, серед яких обов’язкові – ім’я автора (нік, під яким даний користувач зареєструвався) та час опублікування.

Отже, за допомогою спеціалізованих програмних засобів, обов’язкова зовнішня рамка повідомлення в досліджуваній соціальній мережі формується автоматично.

Автор створює текст, укладений в зовнішню рамку повідомлення в на сторінці «Facebook» (постинга). Він може опублікувати розгорнутий монолог, наприклад:

Запис на доступній для всіх сторінці «Facebook».

Автор: Мустафа Найем. Додано Литопад 21.11.2013 р.

«Встречаемся в 22:30 под монументом Независимости. Одевайтесь тепло, берите зонтики, чай, кофе, хороше настроение и друзей. Перепост всячески приветствуется!»

Також повідомлення на сторінці соцмережі може являти собою і не багатослівну реакцію на запис співрозмовника, наприклад:

Автор: Андрій Шевченко. Додано Литопад 21.11.2013 р., 22:51

«На Майдані стає цікаво»

Об’єм та етику тексту повідомлення в соцмережі встановлює сам адресант. Формулювання тексту повідомлення також є прерогативою автора. Якщо повідомлення першопочатково є коротким: складається з одного висловлення, то варіантів його розташування в полі для друкування «основної частини», як правило, не буває [3].

Тексти повідомлень соціальної мережі «Facebook» демонструють:

1. Високий ступінь варіативності структури та обсягу (детальне пояснення, висловлення емоційної реакціі на попереднє повідомлення тощо).
2. Відсутність істотних відмінностей від текстів, що функціонують поза Інтернетом. Однією із особливостей, що характеризують лише Інтернет-комунікацію є креолізованість. Ця ознака виділяє тексти в мережі від реальних текстів за допомогою спеціальних смайлів, або емотиконів, які характеризуються великим ступенем різновидності [2].

Базові категорії тексту – цілісність (виражається в єдиній темі, сформульованій в заголовку) і зв’язність (забезпечується замінами синонімів, не заміщеними синтаксичними позиціями, порядком слів тощо.) – в Інтернет-дискурсі, зокрема в соціальній мережі «Facebook», реалізуються традиційними для всіх текстів способами:

Крім того, зв’язність підтримується прагматичним співвідношенням інтенцій окремих реплік:

Автор: Леся Оробець. Додано 22.11.2013 р.

«Рідні, дякую кожному, хто прийшов;) і кожному, хто ще прийде! Це було неймовірно: бачити, як з 50 людей починали. До нас з Андрій Парубій підійшли менти – «шо тут у вас?!!» А ми не зговорюючись: зустріч з нардепами (відкатана під Межигір’ям схема – бо так не мають права заборонити;). Було помітно, як кожні 5 хв люди прибували-з кожним поїздом метро! І просто на очах зібрався ‪#‎євромайдан у 2000 чоловік. Це був просто якийсь справжній ходячий фейсбук. Відчуття неймовірного піднесення! Дякую;) це було неймовірно важливо!»

З вище наведених даних можна стверджувати, що саме спеціальні програмні засоби забезпечують формування Інтернет-дискурсу на сторінках соціальних мереж. Це здійснюється за допомогою зовнішньої рамки, у якій автоматично відзначаються ім’я (нік) автора, дата відправки (публікації) та інші відомості.

Зв’язки між дискурсом та Інтернет-дискурсом встановлюються на основі пізнавальної свідомості, відзеркаленої у реальному дискурсі.

Дискурс за межами Інтернет-мережі являє собою першопочаток Інтернет-дискурсу. Таким чином, свідомість і дискурс є тією методологічною основою осмислення Інтернет-дискурсу, цінність якого характеризується новими технологіями спілкування, що робить відмінним Інтернет-дискурс від звичайного/реального спілкування, зумовлюючи при цьому дискурсивні видозмінення загальномовних структур і категорій.

Висновки. Отже, можемо підсумувати такі моменти:

1. Інтернет-дискурс – це висловлювання на базі Інтернет-мережі, об’єднані певною проблематикою, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті та структурі відбивають часовий аспект, інтеракції між партнерами, що створюють даний тип дискурсу, а також значення, які він творить, використовує, репродукує або перетворює.

Проведене дослідження Інтернет-дискурсу у соціальній мережі «Facebook» дозволяє стверджувати, що Інтернет-дискурс являє собою дискурс, який виникає й існує у новому просторі комунікації – кіберпросторі.

Інтернет-спілкування в соціальній мережі є продовженням реального спілкування. Однією з форм Інтернет-дискурсу є – соціальна мережа, що має певну структуру, спрямовану на представлення і підтримку стосунків з іншими користувачами Інтернету.

Формування Інтернет-дискурсу здійснюється на основі спеціальних програм, орієнтованих на стале оформлення та розміщення постингів.

1. Проаналізувавши роль соціальних мереж у формуванні сучасного Інтернет-дискурсу можна визначити ряд причин його творення, що виникають при спілкуванні в мережі Інтернет:
2. Створення комунікаційного майданчика, інформування та донесення позиції до користувачів соціальних мереж.
3. Оперативне доведення до свідомості користувачів деяких висновків щодо поточних подій у вигляді коротких постів. Пости стають полігоном для опрацювання тез розширеніших аналітичних текстів.
4. Поширення термінової інформації, формулювання політичної повістки протесту, продукування смислів тощо.

 Список використаних джерел та літератури.

1. Прохоров Ю. Є. Концепт, текст, дискурс у структурі та змісті комунікації [Текст] : Автореф. дисертації. доктора філологічних наук: 07.00.02 / Ю.Е. Прохоров. – М., 2006. – 31с.
2. Хештег #Євромайдан возглавил список трендов Твиттер [Електронний ресурс] : новини // УНІАН. – 22.11.2013 – Режим доступу до статті: http://www.unian.net/politics/854892-heshteg-evromaydan-vozglavil-spisok-trendov-tvitter.html. – Назва з екрану.
3. Макаров М. Л. Основы теории дискурса [Текст] / М.Л. Макаров. – М.: ИТДК «Гнозис», 2003. – 280 с.
4. Молодий учений [Текст]: наук.-практ. журн. / засн. М-во освіти і науки України; голов.ред. Л. М. Гриценко. – К.: Знання, 2011. – № 6.
5. Маслова В. А. Сучасні напрямки в лінгвістиці [Текст] / В. А. Маслова. – М.: Видавничий центр «Академія», 2008. – 272 с.