Ю.І. Бец, М. Г. Палагнюк, В. П. Юркова

Національна академія

Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького

м.Хмельницький

ПОЄДНАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Стаття присвячена  висвітленню значення і способів використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі під час підготовки майбутніх перекладачів, розкриттю актуальних шляхів та засобів  для ефективності мовної підготовки та інтенсифікації процесу формування професійної компетентності перекладача за рахунок активного використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій із застосуванням різних форм і методів організації навчально-виховної діяльності.  

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, професійна компетентність, мовна підготовка, навчально-виховна діяльність,  майбутні перекладачі, освітній процес.

           Статья посвящена  освещению значения и способов использования информационно коммуникационных технологий в образовательном процессе во время подготовки будущих переводчиков, раскрытию актуальных путей и средств  для эффективности языковой подготовки и интенсификации процесса формирования профессиональной компетентности переводчика за счет активного использования средств информационно коммуникационных технологий с применением разных форм и методов организации учебно-воспитательной деятельности.

Ключевые слова: информационно коммуникационные технологии, профессиональная компетентность, языковая подготовка, учебно-воспитательная деятельность,  будущие переводчики, образовательный процесс.

The article reveals the significance and methods of the information and communications technologies use in the educational process in the course of the future translators training, relevant ways and means of acquiring efficient linguistic skills and enhancing the process of the translator’s professional competence forming by means of active application of information and communications technologies using various forms and methods of the educational process organization, combination of group and individual teaching methods depending on possibilities of the students. Classification of the software which can be used in the process of professional training and education of the specialists in the sphere of foreign communication and translators has also been carried out.

Keywords: information and communication technology, professional competence, language training, educational activities, future translators, educational process.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Практика застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всіх сферах людської діяльності доводить, що інформатизація суспільства є закономірним процесом розвитку цивілізації, котрий переходить на якісно новий рівень. Саме тому М.Карпенко вважає, що „найближчим часом інформація в інформаційному суспільстві стане не тільки результатом праці більшості населення нашої планети, але й об’єктом праці” [2].

Аналіз досліджень і публікацій. Процес інформатизації суспільства й освіти знайшов своє відображення у вітчизняній та зарубіжній педагогічній літературі. Зокрема, дидактичні проблеми і перспективи використання ІКТ у навчанні досліджують Н.Апатова, Т.Сєргєєва, І.Роберт, використання засобів ІКТ у навчально-виховному процесі розглядають В.Беспалько, Р.Гуревич, В.Краснопольський, Є.Полат, Д.Соєр, Р.Шенк та інші, систему підготовки вчителя до використання ІКТ у навчальному процесі та формування основ інформаційної культури запропонували та обґрунтували М.Варшауер, М.Жалдак, Л.Морська та інші.

Проблему професійної підготовки та організації навчання у вищих навчальних закладах висвітлили у своїх працях Дж.Велінгтон, М.Дяченко, Л.Кандибович, Т.Коваль, О.Романишина та інші. Але недостатньо опрацьоване питання формування інформаційної компетенції майбутніх фахівців у сфері іншомовної комунікації.

Аналіз науково-педагогічних джерел і проведене дослідження стану вивчення цієї проблеми, а також вивчення досвіду використання ІКТ під час вивчення різних дисциплін у навчальних закладах України, свідчить про те, що проблеми використання ІКТ у виховному процесі розроблені недостатньо, але проводяться активні розвідки у цьому напрямку.

За останні роки з’явилась низка дисертаційних робіт, присвячених питанню впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес як в загальноосвітніх школах, так і вищих навчальних закладах, що свідчить про активне використання ІКТ у практиці роботи як вчителів, так і викладачів.

Із дисертацій, присвячених практичному використанню ІКТ, на нашу думку, варто згадати роботи В.Арестенка, О.Кареліної, В.Краснопольського, Л.Морської, О.Рогульської, Д.Таушана, О.Шупти, А.Янковця та ін. Для нашого дослідження роботи зазначених авторів є особливо цінними, оскільки кожна з дисертацій стосується питань удосконалення навчально-виховного процесу в умовах інформаційного суспільства як у вищій, так і в середній школі.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є висвітлення значення і способів використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі щодо підготовки майбутніх перекладачів.

Виклад основного матеріалу. Актуалізуючи важливість цієї проблеми, Г.Селевко наголошує, що інформатизація сфери освіти має випереджати інформатизацію інших напрямів суспільного виробництва, оскільки саме тут закладаються основи оволодіння інформаційними технологіями, інформаційної культури всього суспільства [6].

Система освіти завжди була відкрита упровадженню в навчальний процес інформаційних технологій, котрі базуються на апаратних та програмних продуктах самого широкого Педагогічний дискурс, випуск 12, 2012 141 призначення. Інформатизація освітньо-виховного процесу на сучасному етапі реалізується за такими напрямами:

а) насичення навчальних закладів технічними та апаратними засобами навчання, що базуються на нових інформаційних технологіях;

б) розвиток та вдосконалення прикладного загального та спеціального навчального програмного забезпечення;

в) підвищення інформаційної культури педагогічних кадрів, навчання їх навичок застосування комп’ютерів у практичній освітній діяльності;

г) розробка нових ІКТ навчання [1, с.92]. Інформаційні технології, змінивши поняття про час, джерела інформації та швидкості їх отримання, змінили всю систему освіти і виховання, особливо вищої школи.

З їх появою (40-ві – середина 50-х рр. минулого століття) власне пов’язано і використання терміна „технологія навчання”, який означав „застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі” [4].

Термін „технологія навчання” часто пов’язують з технічними засобами навчання – магнітофонами, діапроекторами, відеомагнітофонами, комп’ютерами тощо й їхнім навчально- методичним забезпеченням у вигляді фонограми, відеограми, відеофонограми і комп’ютерної програми (запису мови на магнітній стрічці, транспарантів для графопроектора, відеозапису і т.ін.) [7].

Останнім часом з’явилося нове розуміння технології, під якою мається на увазі техніка навчання: „технологія навчання пов’язана з науковим підходом до того, як вчити: на основі яких принципів, за допомогою яких методів і методичних прийомів, якими засобами навчання, з урахуванням яких чинників, для того, щоб одержати найкращий педагогічний ефект у конкретних навчальних умовах. Технологія навчання іноземних мов завдяки науковому підходу до організації навчального процесу озброює викладача знаннями, необхідними для навчання іноземного мовлення, читання і письма, як того вимагає програма” [7, с.76].

У результаті аналізу сучасної наукової літератури ми дійшли висновку, що існують різні поняття та їх визначення, котрі стосуються інформаційних технологій: „комп’ютерні технології”, „інформаційні технології”, „нові інформаційні технології”, „новітні телекомунікаційні технології”, „інформаційно-телекомунікаційні технології” тощо. Найчастіше ними називають різноманітні програмні та апаратні засоби, що на побутовому рівні відомі як комп’ютери та комп’ютерна периферія. Тому Б.Дерешко пропонує розглядати ІКТ як в широкому, так і у вузькому смислі [1].

Поняття „інформаційні технології” у широкому розумінні є сукупністю способів, організаційних форм і технічних засобів, котрі застосовуються в суспільстві для вирішення різноманітних завдань інформаційного забезпечення в сферах управління, політики, економіки, культури, науки та освіти. У вужчому сенсі інформаційні технології – це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, котрі забезпечують збір, збереження, обробку, передачу, виведення і поширення інформації з метою зниження трудомісткості та підвищення оперативності використання інформаційних ресурсів [5].

Розвиток інформаційних технологій на сучасному етапі базується на широкому використанні комунікацій (від лат. comunicatio – повідомлення, зв’язок, шлях повідомлення) для передачі даних у просторі: телебачення, радіозв’язок, телефон, Інтернет/Інтранет та ін. Це зумовило трансформацію терміна „інформаційні технології” у поняття „інформаційно-комунікаційні технології”.

Отже, під ІКТ розуміємо сукупність електронних технічних засобів і програмного забезпечення, а також організацію, форми і методи їх застосування в навчальному процесі, спрямовані на ефективне використання освітніх інформаційних ресурсів у навчанні та вихованні [1, с.93.]. „Засобами ІКТ” А.Янковець пропонує називати „комплекс технічних, програмно-апаратних, програмних засобів, систем і пристроїв, що функціонують на базі засобів обчислювальної техніки; сучасних засобів і систем інформаційного обміну, що забезпечують автоматизацію введення, накопичення, збереження, обробки, передачі й оперативного керування інформацією” [8, с.28]. До засобів ІКТ зараховують: комп’ютерну техніку, периферійне устаткування, засоби Інтернет-технологій, засоби телекомунікації (мережеве устаткування, програмні комплекси, телефонні та безпровідні лінії, волоконно-оптичні та супутникові канали зв’язку та ін.) і їхній інструментарій [3].

Сучасна техніка відкриває великі можливості поліпшення наочності (поєднання зорової наочності зі слуховою, використання відео, анімації, мульти-, гіпермедіа, та Інтернет-технологій тощо) та активізує навчально-виховну діяльність студентів у процесі мовної підготовки. Так, наприклад, застосування технології мультимедіа сприяє збільшенню обсягів аудіо- та візуальної інформації, що дає можливість здійснювати аудіосупровід навчальної і виховної інформації, при цьому значно підвищується ефективність сприйняття коментарів до навчального матеріалу, що паралельно демонструється на дисплеї комп’ютера або на великому проекційному екрані за допомогою мультимедійного проектора.

Поєднання аудіо коментарів з відеоінформацією чи анімацією забезпечує наочне подання навчального матеріалу. Інтенсивна організація навчально-виховного процесу передбачає наявність оперативного зворотнього зв’язку, швидкого отримання об’єктивної інформації про перебіг педагогічного процесу, про рівні підготовленості студентів у процесі проведення опитувань, тестувань, контрольних робіт, заліків та іспитів, а також оперативного регулювання і корекції навчально- пізнавальної діяльності. За цих умов комп’ютерний контроль і самоконтроль стає ефективним засобом зворотнього зв’язку, на що звертають увагу В.Беспалько, В.Биков, Г.Кедрович.

У теорії поетапного формування розумових дій у навчально-виховному процесі (П. Гальперін, Н.Тализіна) показано, що розумова дія формується більш ефективно, якщо під час навчання здійснюється контроль за окремими його етапами [3]. Автоматизація контролю забезпечує більш повну й об’єктивну інформацію про рівень підготовленості студентів. Робота студентів з такими системами передбачає евристичний пошук, прогнозування, інтуїцію – усе те, що найбільшою мірою розвиває їхній творчий потенціал, підвищує інтенсивність навчання і виховання. Слід звернути увагу на значні можливості комп’ютера в реалізації проблемного навчання і виховання. Працюючи з комп’ютером, студент щораз відкриває для себе щось суб’єктивно нове. Розвиваються його розум і воля, він вчиться, виховується долати труднощі, приймати нетрадиційні рішення у складних ситуаціях [7].

Навчальні програми, які реалізують проблемне навчання, особливо „інтелектуальні” навчальні програми, дають можливість здійснювати рефлексивне керування виховною діяльністю, що передбачає побудову моделі студента. Деякі з них генерують навчальні впливи (навчальні тексти, завдання, питання, підказки). Організація проблемних ситуацій та умов для розв’язання проблем складає зміст діяльності викладача; діяльність студентів буде полягати в усвідомленні проблем і їхньому розв’язанні. У процесі мовної підготовки перекладача із застосуванням засобів ІКТ проблемна ситуація створюється за умови послідовного нарощування розумових і психологічних навантажень, які передбачені особливостями діяльності перекладача. Деякі автори вважають за доцільне використання комп’ютера для виховання і навчання шляхом моделювання проблемних ситуацій і для виконання тренувальних вправ, що розвивають і закріплюють навички нової діяльності [4].

Впровадження засобів ІКТ, особливо комп’ютерних засобів у навчальний процес, підвищило ступінь самостійності навчальної діяльності студентів. Залежно від технічних можливостей засобів ІКТ, студент отримує доступ до різної інформації, що стимулює його самостійну роботу. Відомо, що правильна організація самостійної роботи сприяє активізації процесу навчання [1].

Отже, самостійність в отриманні більшого обсягу знань на практичних заняттях з використанням апаратних та програмних засобів ІКТ сприяє формуванню психологічної, теоретичної і практичної готовності студентів до самоосвіти. Зауважимо, що здатність до самоосвіти є невід’ємною частиною якісної професійної підготовки фахівця з перекладу. Використання засобів ІКТ сприяє активізації навчання за рахунок активного залучення до навчального процесу кожного студента; організації самостійної роботи на занятті; підвищення наочності подання навчальної інформації. Активізація виховання досягається забезпеченням оперативного зворотнього зв’язку під час інтерактивного діалогу; реалізації проблемного навчання. У вищих навчальних закладах у процесі мовної підготовки застосовуються такі форми занять як лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота (у тому числі, під керівництвом викладача), консультації, заліки, іспити, написання та захист курсових і дипломних, науково- дослідна робіт, які можна розглядати як спосіб керування пізнавальною, виховною діяльністю студентів для розв’язання певних навчальних завдань [3].

Недоліки традиційної системи навчання (відсутність постійного зворотного зв’язку між студентом і викладачем) змушують педагогів шукати нові організаційні форми і засоби навчання і виховання. Застосування комп’ютера в навчально-виховному процесі дає можливість тією чи іншою мірою розв’язати завдання пошуку нових організаційних форм навчання іноземних мов, які б сприяли досягненню оптимального освітнього і виховного ефекту. Ефективність організаційних форм навчання і застосування із застосуванням можливостей засобів ІКТ багато в чому буде залежати від активного сприйняття матеріалу, глибокого його усвідомлення (розуміння), застосування одержаних знань, умінь і навичок їх закріплення під час різних навчальних дій [8].

Проведений аналіз педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що підвищення ефективності мовної підготовки та інтенсифікації процесу формування професійної компетентності перекладача з використанням засобів ІКТ досягається за рахунок:

– застосування різних форм і методів організації навчальної і виховної діяльності; – раціонального поєднання активної інтелектуальної і вольової діяльності студентів;

– оптимального поєднання провідної ролі викладача, який організовує і спрямовує навчальний і виховний процес в цілому, а також самостійну роботу студента з комп’ютером;

– поєднання групових та індивідуальних способів організації навчання і виховання з використанням засобів ІКТ залежно від можливостей студента;

– використання комп’ютера не лише як засобу керування навчальною діяльністю, а й для виконання функції керування навчанням і виховання.

Будь-який розвиток навичок і вмінь самоосвіти студентів також є одним з факторів інтенсифікації процесу мовної підготовки. Відомо, що найкращих результатів у професійній діяльності досягає той, хто вміє активно застосовувати свої знання і досвід на практиці.

Якщо студенти вчилися й удосконалювалися за власною ініціативою, то отримані ними знання є більш довговічними. Використання можливостей засобів ІКТ у навчально-виховному процесі відкриває нову сторінку в розвитку самостійності студентів, у формуванні їх індивідуально-психологічних якостей, навичок навчання і самонавчання, так як вони дають студентам можливість за менший час опанувати великим обсягом навчального матеріалу. А це є важливою умовою розвивального впливу навчання. Рівень розвитку навичок навчальної праці студента визначається його умінням ставити перед собою мету діяльності, визначати головні завдання та способи їх вирішення. Велике значення має вміння планувати свої дії, коригувати їхнє здійснення, самостійно порівнювати досягнутий у навчанні результат з поставленою метою.

На практичних заняттях з іноземної мови та перекладу із застосуванням засобів ІКТ посилення самостійності досягається за рахунок необхідності використання кожним студентом певних знань та вмінь у процесі розв’язання навчальних і виховних завдань.

Активне використання ІКТ вносить до навчально-виховної діяльності елементи творчості, що проявляються у процесі розв’язування студентами нових, цікавих завдань, вирішення незвичайних проблемних ситуацій, виконання вправ, що потребують нестандартного підходу. Отже, формування самостійності та творчого підходу до навчальної діяльності є передумовою появи зазначених якостей і в інших видах роботи, у тому числі в майбутній професійній діяльності.

Використання ІКТ під час підготовки до професійної діяльності допомагає студенту усвідомити себе суб’єктом навчальної діяльності. Це відбувається саме за рахунок розвитку самостійності студента, передачі йому активних функцій, що допомагає майбутньому фахівцю відчути себе в ситуації, наближеній до професійної.

Висновки. Аналіз програмного забезпечення, яке можна використовувати у процесі професійної підготовки і виховання фахівців у галузі іншомовної комунікації, перекладачів зокрема, виявив доцільність його класифікації у такий спосіб: інтерактивні мультимедійні електронні підручники-посібники; комп’ютерні навчальні програми; мультимедійні енциклопедії, електронні бібліотеки; текстово-контролюючі програми. Проведений аналіз педагогічної літератури дозволяє зробити висновок, що ефективність мовної підготовки та інтенсифікації процесу формування професійної компетентності перекладача досягається за рахунок активного використання засобів ІКТ із застосуванням різних форм і методів організації навчально-виховної діяльності, поєднання групових та індивідуальних способів організації навчання залежно від можливостей студента. Автоматизація контролю знань і вмінь студентів дає можливість підвищити об’єктивність оцінювання, якісно та швидко перевірити рівень знань, умінь і навичок студентів з навчального предмета. Перспективи подальших розвідок можуть будути спрямовані у площину більш детальної класифікації програмного забезпечення, яке можна використовувати у процесі професійної підготовки і виховання фахівців у галузі іншомовної комунікації.

Література:

1. Дерешко Б. Ю. Классификация информационно-коммуникационных образовательных технологий и их использование в учебном процессе вуза / Б. Ю. Дерешко // Телекоммуникации и информатизация образования. – 2005. – № 6. – С. 92–103.
2. Карпенко М. П. Состояние и перспективы развития информационних и телекоммуникационних технологий в образовании / М. П. Карпенко // Телекоммуникации и информатизация образования. – 2005. – № 4. – С. 29–34.
3. Мацюк О. О. Інформаційний підхід до підготовки фахівців у сфері іншомовної комунікації / О. О. Мацюк // Европейская наука ХХІ века – 2007 : матеріали міжнародної науково-практ. конф., (Дніпропетровськ, 16–31 трав. 2007 р.). – Дніпропетровськ, 2007. – 267 с.
4. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті / [Сисоєва С. О., Алексюк А. М., Воловик П. М. та ін.] ; за ред. Сисоєвої С. О. – К. : ВІПОЛ, 2001. – 502 с.
5. Першиков В. И. Толковый словарь по информатике / В. И. Першиков, В. М. Савинков. – [2-е изд., доп.]. – М. : Финансы и статистика, 1995. – 258 с.
6. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий : в 2 т. Т. 2 / Селевко Г. К. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с. 7. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування / [Ніколаєва С. Ю., Грінюк Г. А., Олійник Т. І. та ін.]. – К. : Ленвіт, 1997. – Вип. 1 (3). – 96 с.
7. Янковець А. В. Підготовка майбутніх перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вищих військових навчальних закладах : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Янковець Андрій Володимирович. – Хмельницький, 2005. – 190 с

Л.В. Крисак,

Київський національний університетімені Тараса Шевченка,

м. Київ

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

У статті розглядається проблема та шляхи формування англомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності студентів медичних вищих навчальних закладів. Аналізуються новітні технології навчання іноземних мов в вищій медичній школі.

Ключові слова: англомовна професійно орієнтована комунікативна компетентність, діалогічне мовлення, інформаційно-комунікаційні технології, імітаційне моделювання.

В статье рассматривается проблема та пути формирования англоязычной профессионально ориентированной коммуникативной компетентности студентов медицинских высших учебных заведений. Анализируются новейшие технологии обучения иностранным языкам в высшей медицинской школе.

Ключевые слова: англоязычная профессионально ориентированная коммуникативная компетентность, диалогическая речь, информационно-коммуникационные технологии, имитационное моделирование.

This article deals with the problem and ways of English language professional oriented communicative competence development for medical students. Modern technologies of foreign languages teaching are analyzed in the article.

Key words: English professionally oriented dialogue communicative competence, dialogue speech, information and communication technologies, simulation.

Постановка проблеми. Новітні тенденції та стратегія навчання іноземних мов (ІМ) у медичних вищих навчальних закладах (ВНЗ) визначається потребами сучасного інформаційного суспільства до інтеграції міжособистісних і міжнародних контактів, які зумовлюють необхідність удосконалення практики навчання ІМ у вищій медичній школі. Це у свою чергу вимагає не лише залучення нових знань, але й формує нові підходи до навчання, змушуючи коригувати освітній простір, навчальні програми, педагогічні технології. Провідною метою вивчення ІМ студентами медичних спеціальностей стає іншомовна компетентність особистості, а кінцевим  результатом – використання іноземної мови як доступного засобу спілкування і збагачення досвіду фахової підготовки. Майбутній лікар повинен володіти іноземною мовою на рівні, що дозволяє йому активно і вільно використовувати її в сфері професійної діяльності. Для досягнення позитивного результату дуже важливо, щоб вивчення мови носило не просто поглиблений характер, а набуло професійного статусу.

Аналіз досліджень і публікацій. Вітчизняними вченими-методистами створено цілу низку методик навчання ІМ для немовних ВНЗ. Серед них, зокрема, О. Петращук, М. Задорожна (для медичних ВНЗ), А. Ємельянова, О. Тарнопольський (для студентів технічних спеціальностей), Е. Мірошніченко, І. Онісина (для ВНЗ економічного профілю), Л. Котлярова, С. Кіржнер, Г. Савченко (для майбутніх юристів), Ю. Друзь, Л. Максименко (для майбутніх менеджерів), Р. Зайцева (для студентів вищих військових навчальних закладів), Г. Турчинова (для майбутніх біологів), О. Калашнікова (для майбутніх бібліотекарів), Т. Алексєєва, Н. Бориско, Л. Сажко (для студентів філологічних спеціальностей), С. Козак (для майбутніх фахівців морського флоту), М. Галицька, Я. Окопна (для майбутніх працівників сфери обслуговування), О. Метьолкіна (для майбутніх митників). Проблему розвитку полікультурної мовної особистості у вищій школі досліджують П. Бех, О. Бігич, Л. Биркун, В. Маслова, С. Ніколаєва, С. Тер-Мінасова, В. Черниш та інші.

Цікавим для нас є дисертаційне дослідження О. Ю. Іскандарової, яка розглядала формування «іншомовної професійної компетентності спеціаліста» і в своїй праці розробила концепцію формування іншомовної професійної компетентності студентів медичного вузу.

Актуальність даного дослідження визначається соціальним замовленням суспільства на фахівців медичної галузі, які б володіли англомовним професійно орієнтованим діалогічним мовленням (АПОДМ), необхідністю створення нових навчально-методичних комплексів для формування англомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності (АПОКК) майбутніх лікарів.

Метою статті є визначення найбільш ефективних шляхів формування англомовної професійно орієнтованої компетентності у діалогічному мовленні студентів медичних ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Згідно з чинною програмою з англійської мови для професійного спілкування вміння діалогічного мовлення передбачають зокрема адекватну поведінку у типових професійних ситуаціях, реакцію на оголошення, доволі складні повідомлення та інструкції в професійному середовищі, адекватну реакцію на позицію/точку зору співрозмовника, виконання широкої низки мовленнєвих функцій із гнучким використанням загальновживаних фраз тощо [3].

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) спеціаліста з напряму 1101 «Медицина» конкретизує основні вимоги, які ставляться перед студентами медичних ВНЗ. Відповідно до цих вимог, медичний працівник повинен володіти щонайменше однією іноземною мовою на професійному та побутовому рівнях [4, c. 48]. У цьому контексті доцільною та методично виправданою є іншомовна комунікативна підготовка в медичних ВНЗ, що передбачає формування у студентів англомовної професійно орієнтованої компетентності у діалогічному мовленні.

Для визначення поняття «компетентність у діалогічному мовленні» розглянемо визначення терміна «діалогічне мовлення». Отже діалогічне мовлення – це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. У межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає ініціатор спілкування і як слухач [1, с.152].

У свою чергу, компетентність у діалогічному мовленні (КДМ) – це здатність реалізовувати усно мовленнєву комунікацію у діалогічній формі в життєво важливих та професійних сферах і ситуаціях спілкування відповідно до комунікативного завдання. КДМ передбачає, що мовець уміє планувати, здійснювати й коригувати власну комунікативну поведінку під час породження та варіювання іншомовного мовлення у різних типах діалогічних висловлювань відповідно до певної ситуації спілкування (контексту), мовленнєвого завдання й комунікативного наміру та згідно правил спілкування у конкретній національно-культурній спільноті [7, с.11].

На основі проведеного нами аналізу методичної літератури щодо професійно орієнтованого навчання ІМ, ми виділили такі основні компоненти англомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності (АПОКК) майбутніх лікарів: лінгвістичний, психологічний, професійний, прагматичний, соціокультурний та стратегічний. Коротко зупинимося на кожному складнику.

Лінгвістичний компонент полягає у формуванні у майбутніх лікарів навичок і вмінь користуватися фаховою спеціалізованою термінологією, типовими фразеологічними зворотами, граматичними структурами в процесі професійно орієнтованого спілкування на основі відповідних проблемних навчально-професійних ситуацій.

Психологічний компонент є вкрай важливим у складі іншомовної ПОКК майбутніх лікарів і пояснюється необхідністю формування навичок і вмінь адекватно оцінювати іншомовного співрозмовника (наприклад, пацієнта під час медичної консультації або колегу-лікаря в процесі спілкування), передбачати його реакції на свої висловлювання в ході іншомовної комунікації, розуміти тактику поведінки. Праця лікаря як специфічне суспільне явище має свої особливості. Насамперед ця праця припускає процес взаємодії людей. Особливості вивчення психологічних основ медичного спілкування полягають у тому, щоб уміти переборювати ці труднощі, а саме: вміння пізнати пацієнта і себе, скласти психологічний портрет пацієнта, вміння психологічно грамотно спілкуватися тощо.

Професійний компонент передбачає наявність у студентів знань щодо комплексної взаємодії лікаря і пацієнта: здатність і готовність інтерпретувати опитування пацієнта під час огляду, проводити фізикальне та клінічне обстеження; заповняти медичну карту амбулаторного чи стаціонарного хворого; проводити санітарно-профілактичну роботу; давати рекомендації щодо здорового харчування тощо.

Прагматичний компонент пов’язаний із знаннями фахівців про принципи організації та структурування висловлювання. Він відповідає за зв’язність і логічність побудови висловлювання, а також передбачає вміння застосовувати знання про особливості мовної і немовної поведінки у ділових ситуаціях іншого мовного соціуму.

Соціокультурний компонент передбачає володіння мовними вміннями, знаннями менталітету країни, мова якої вивчається, культурних традицій з метою успішного міжкультурного спілкування та здійснення діалогу культур.

Стратегічний аспект  включає вміння активного слухання  для одержання додаткових фактів, повторення для підтвердження розуміння почутого, підведення підсумків почутого, підтвердження контакту, застосування дипломатичного впливу на партнера, зокрема пацієнта, коректного поводження у випадках, при повідомленні важкого діагнозу або невиліковної хвороби, надання відповіді на складні запитання, а також уміння знаходити вихід за відсутності мовних засобів у ситуаціях професійного іншомовного діалогу.

Зазначимо, що готовність студентів до володіння англомовним професійно орієнтованим діалогічним мовленням можна вважати сформованою, якщо вони володіють основними функціональними типами діалогів. Найбільш функціонально прийнятними й доцільними для навчання англомовного професійно орієнтованого діалогічного мовлення студентів медичних спеціальностей ми вважаємо діалог-розпитування, діалог-обмін інформацією та діалог-обговорення.

У в’язку  викладеним вище, виникає необхідність пошуку найбільш ефективних шляхів формування вмінь англомовного професійно орієнтованого говоріння студентів медичних ВНЗ. Серед таких шляхів, ми визначаємо новітні технології навчання. Дослідники цього питання називають технології навчання сукупністю прийомів, дій, які виконуються у певній послідовності та допомагають реалізувати методи навчання, які забезпечують реалізацію певного підходу до навчання [2, с. 75]. Отже, необхідно знайти такі універсальні методи навчання ІМ, які дозволять досягти більш високого рівня підготовки майбутніх лікарів шляхом інтеграції мовної та професійної сфер.

Визнання особистісно-орієнтованого підходу в якості нової парадигми освіти й виховання призвело до змін у постановці цілей, у відборі змісту, принципів і технологій навчання ІМ. Особистісно-орієнтований підхід уможливлює впровадження у навчальний процес активних форм і методів навчання, які сприяють розвитку творчих здібностей студентів, мисленню, умінню переорієнтуватися у сучасному суспільстві та дозволяють зробити акцент на групових і парних видах роботи.

Сьогодні у практиці підготовки студентів ВНЗ поряд із традиційними методами навчання досить широко застосовуються інноваційні, вагому роль серед яких відіграють активні методи навчання. Активні методи навчання – це методи, що стимулюють пізнавальну діяльність студентів, вони будуються в основному на діалозі, який передбачає вільний обмін думками про шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми та характеризуються високим рівнем активності студентів [6].

На нашу думку, до ефективних технологій навчання АПОДМ студентів медичних спеціальностей можна віднести: «Навчання у співробітництві»,  «Круглий стіл», «Дослідницька робота»,  «Інтерв’ю», «Аналіз ситуацій», імітаційне моделювання. Розглянемо деякі з них.

Метою технології «Навчання у співробітництві» є формування комунікативних умінь, які забезпечують кожному можливість здійснювати іншомовне спілкування на відповідному рівні. Ця мета досягається завдяки основній ідеї навчання у співробітництві – навчання у колективі, виконання особистого завдання, працюючи в групі на спільний результат, який залежить від внеску кожного.

Технологія «Круглий стіл» передбачає ведення бесіди, в якій беруть участь всі студенти навчальної групи. Викладач повідомляє певну проблему, учасники «круглого столу» обговорюють її, збирають необхідну інформацію, аналізують, узагальнюють, шукають оптимальні шляхи її вирішення. Завдання кожного студента – зробити свій власний внесок у вирішення зазначеної проблеми. Наприклад, студенти є учасниками міжнародної конференції де обговорюються питання: «Vaccination – Pros and Cons», «Infectious diseases in children», «Alternative medicine». Предмет обговорення може бути заданий за допомогою мотиваційно-стимулючого тексту або перегляду автентичного відеоматеріалу тощо.

Технологія «Дослідницька робота» характеризується самостійною спрямованістю виконання завдання. Студенти самі вибирають підтему загальної теми та працюють індивідуально. Після цього, учасники кожної групи готують доповідь за обраною темою та презентують її.

В технології «Інтерв’ю»  запитання лікаря є елементом, який спонукає пацієнта до повідомлення інформації, активізує мовленнєву дію в діалозі. Запитання є одним із об’єктів аналізу та дослідження в професійній комунікації лікаря з пацієнтом і виступають головним типом комунікаційної поведінки лікаря при зустрічі з хворим.

Наприклад, для інтерв’ю пропонується наступний перелік питань лікаря при огляді пацієнта:

• Duration: How long have you had the symptoms? Have you had the symptoms before?
• Severity: How bad is the symptom? Does it come and go or is it constant?
• Location: What parts of the body does the symptom affect and does that change over time?
• Causes: Do you have any idea what may trigger your symptom? Do you have any idea what may make your symptom better or worse?
• Associated symptoms: Have you noticed any other symptoms?
• Timing: If the symptom has been occurring for some time the doctor may want to know what made you decide to seek a doctor’s opinion. Did the symptom change in some way or did someone say something to make you change their perception of the importance of your symptom.
• Past medical history: Do you have any current medical problems? Have you ever received medical care? Have you ever been hospitalized? Have you ever had a test such as an X-ray or CAT scan?
• Medications: Do you take any medication, supplements or herbal remedies?
• Allergies/adverse reactions: Have you ever had an allergic or adverse reaction to any medication?
• Obstetrics: Have you had any pregnancies? Were there any abnormalities or complications during any of the pregnancies?
• Screening tests: Finally, your doctor may want to know if you have recently had any screening tests.

Застосування технології «Імітаційного моделювання» надає великих можливостей для вирішення завдань комплексної професійної підготовки майбутніх лікарів. Ця технологія є основним засобом формування професійно-комунікативних умінь в умовах штучно створеного середовища професійного спілкування. Специфіка цієї технології полягає в імітуванні реально існуючої системи шляхом створення спеціальних моделей, в яких відтворюються принципи організації та функціонування цієї системи [5]. Імітаційне моделювання передбачає побудову відповідної професійної моделі навчання іноземної мови, що імітує зміст та умови професійної діяльності майбутніх спеціалістів. Доцільно створювати ситуації, де студенти повинні виконувати ролі лікарів, працівників реєстратури, медичного персоналу, пацієнтів, родичів пацієнтів тощо. Оскільки ці ролі студентам психологічно знайомі, а засвоєний лексичний матеріал дозволяє створити ситуацію, близьку до реального спілкування, то імітаційні моделі на тему «Виклик лікаря», «Прийом у дільничного терапевта», «У приймальному відділенні лікарні», «Збір анамнезу», «Підготовка хворого до операції», «Обговорення результатів лікування з родичами пацієнта» органічно вписуються в навчальний процес. Таким чином, студенти опановують культуру ділового спілкування, можуть проявити себе як особистості, долають мовний бар’єр.

За відсутності реальних умов іншомовної професійної комунікації великого значення набуває використання інформаційно-комунікаційних технологій, які максимально можуть наблизити процес вивчення ІМ до ситуацій реального та професійного спілкування. Вони відкривають для вивчення ІМ нові можливості, серед яких більша наочність через використання звуку та анімації, різноманітні прийоми візуалізації вимови, інтенсифікація та індивідуалізація навчального процесу, доступ до фахових джерел та словників, комунікація з носіями мов засобами мережі Інтернет.

Висновки. Використання сучасних технологій навчання в оволодінні іноземною мовою сприятиме удосконаленню процесу формування англомовної комунікативної компетентності студентів медичних спеціальностей. Досягти високого іншомовного комунікативного рівня можливо при впровадженні імітаційного моделювання на заняттях, проведенні занять дискусійного характеру, застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо в подальшій розробці та удосконаленні навчально-методичного комплексу з  дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування» для студентів медичних ВНЗ.

Література:

1. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підруч. для студентів вищих навч. закл. / О.Б. Бігич, С.В. Гапонова, Г.А. Гринюк та ін.; авт. кол. С.Ю. Ні­колаєва. – 2-е вид. – К: Ленвіт, 2002. – 328 с.
2. Новые педагогические технологии в системе образования: [Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров] / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, В. М. Моисеева, А. Е. Петров ; Под ред. Е. С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 272 с.
3. Програма з англійської мови для професійного спілкування / [колектив авторів: Г.Є.Бакаєва, О.А.Борисенко, І.І.Зуєнок та ін.]. – К: Ленвіт, 2005. – 119 с.
4. Складові галузевих стандартів вищої освіти напряму підготовки 1101 «Медицина» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальностями 7.1101.01 «Лікувальна справа», 7.1101.04 «Педіатрія», 7.1101.05 «Медико-профілактична справа». – К., 2003. – 405 c.
5. Цебрук І.Ф., Венгринович Н.Р. Застосування технології імітаційного моделювання професійних ситуацій для формування вмінь спілкування іноземною мовою студентів вищих медичних навчальних закладів [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2013_06_07/46_Cebryck_Vengrinovich.html
6. Шелест Н. О. Формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів немовних спеціальностей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_11.
7. Черниш В. В. Навчання іншомовного діалогічного мовлення в аспекті компетентнісного підходу / Валентина Василівна Черниш // Іноземні мови. – 2012. – № 4. – С. 11 – 27.

В.М. Жуковський, К.В. Сімак,

Національний університет «Острозька академія»

м. Острог

КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НОВОГО ПОКОЛІННЯ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВНЗ

У статті проаналізовано можливості використання технічних засобів нового покоління у процесі викладання англійської мови, здійснено класифікацію мобільних програмних додатків для вивчення англійської мови у ВНЗ.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, мобільне навчання, технічні засоби навчання, мобільні програмні додатки.

В статье рассмотрены возможности использования технических средств нового поколения в процессе преподавания английского языка, осуществлена классификация мобильных приложений для изучения английского языка в вузе.

Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, мобильное обучение, технические средства обучения, мобильные программные приложения.

This article examines the possibility of using innovative technical tools in teaching English, the classification of language learning applications for mobile devices has been considered.

Key words: information and communication technologies, mobile learning, teaching aids and mobile software applications.

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та статус англійської мови як мови міжнародного спілкування, професійне володіння якою уможливлює ефективну діяльність та успішну комунікацію на міжнародному рівні, значною мірою вплинули на використання інноваційних інформаційних технологій та організацію навчального процесу під час оволодіння англійською мовою як іноземною. Згідно з Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, її пріоритетними напрямками є: підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного розвитку суспільства; посилення іншомовної та інформаційної підготовки студентів, та ін.[4]. Впровадження ІКТ, зокрема, використання технічних засобів нового покоління, удосконалить процес оволодіння англійською мовою, стане гарантією ефективності професійного-орієнтованого навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що проблемі модернізації освіти присвячені дослідження В. Андрущенка, Є. Головіна, І. Зязюна, В. Кременя, А. Лузана, О. Лазаренко, М. Михальченко, Н. Ничкало, С. Рябова, З. Храмова та ін. Модернізація сучасної освіти на основі впровадження ІКТ стала предметом дослідження В. Бикова, Н. Голівер, Р. Гуревича, М. Лазарєва, М. Козяра, В. Олійника, М. Кларіна, Ю. Машбиця, А. Петровського, Н. Побережної, Є. Полат, І. Роберт, В. Тихомірова та ін. Дослідження в галузі мобільного навчання стало предметом вивчення таких вітчизняних та зарубіжних вчених як М. Кадемія, Н. Рашевська, Т. Андерсон, М. Шарплз, Дж. Еттевел, М. Рагус, Дж. Тракслер.

Мета статті – проаналізувати можливості використання мобільних технічних засобів нового покоління у процесі викладання англійської мови, здійснити класифікацію мобільних програмних додатків для вивчення англійської мови у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. На основі аналізу результатів засідання 6-го круглого столу філантропів «RevolutiOnline.Edu» у Давосі, Швейцарія 25 січня 2013 року, можна зробити висновок, що в найближчому майбутньому абітурієнт буде обирати вищий навчальний заклад, який дає не тільки ґрунтовні знання у процесі аудиторного навчання, а й підтримує процес навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Під терміном “інформаційно-комунікаційні технології” ми розуміємо сукупність технологій навчання і виховання, що передбачає використання спеціального програмного та методичного забезпечення, через сучасні інформаційно-комунікаційні технічні засоби (планшет, смартфон, ультрабук, нетбук, ноутбук, мобільний  телефон, тощо).

На сучасному етапі відбувається модернізація навчального процесі у ВНЗ на основі використання мобільного навчання (m-learning), електронного навчання (e-learning), повсюдного навчання (u-learning) та змішаного навчання (blended learning). Популярності набуло мобільне навчання.

У науковому обігу існує багато тлумачень поняття «мобільне навчання». Наприклад, В. Куклєв розглядає «мобільне навчання» як електронне навчання, з використанням спеціального програмного забезпечення на педагогічній основі міждисциплінарного та модульного підходів, за допомогою мобільних засобів, незалежно від часу та місця [3]. Дж. Тракслер вважає що, мобільне навчання це окремі конкретні технологічні інновації, упроваджені у навчальний процес для демонстрації технічних переваг та педагогічних можливостей [9]. Як справедливо зазначає Н. Рашевська, мобільне навчання є новою освітньою парадигмою, на основі якої створюється нове навчальне середовище, яке робить навчальний процес всеохоплюючим [5, c. 296].

Не можна не погодитись із думкою М. Кадемії, що важливим є створення відповідного середовища мобільного навчання, яке потребує розробки інтерактивних програмно-педагогічних продуктів (додатків) та їх методичного забезпечення [2, с. 460]. Н. Голівер наводить відмінні риси педагогічного процесу з використанням ІКТ, а саме: індивідуалізація навчальної діяльності, актуалізація проектної (творчої) роботи студентів,  зменшення ролі викладача як «джерела знань» і зростання його ролі як «вихователя і наставника» [1, с. 9].

Програмні вимоги, які ставляться до студентів мовних спеціальностей  та впровадження Європейського Мовного Портфеля у процесі викладання англійської мови включають необхідність використання технічних засобів нового покоління. Сьогодні технічні засоби нового покоління надають багато освітніх можливостей, що робить їх ефективними засобами навчання у вищій школі. Завдяки сучасним мобільним технічним засобам (планшетам, смартфонам, ультрабукам, нетбукам, ноутбукам, кишеньковим персональним комп’ютерам, тощо) стало можливо навчатися в будь-якому місці й у будь-який зручний час.

Науковці підкреслюють, що використання мобільних технічних засобів навчання під час вивчення іноземної мови сприяє: подоланню комунікативного бар’єру; формуванню навичок дослідницької діяльності; створенню підвищеної мотивації до оволодіння мовленнєвими навичками та використання їх у реальних міжособистісних навчальних і ділових контактах. Ми вважаємо, що великою перевагою інноваційних технічних засобів є те, що з їх допомогою студент має доступ до автентичного мовного середовища, оскільки розробниками мобільних програмних додатків до таких пристроїв є носії мови: викладачі, науковці, методисти англомовних країн світу. Крім того, сучасні технічні засоби навчання можуть використовуватися студентами в аудиторній та позааудиторній роботі, а також під час підготовки домашнього завдання.

Варто зазначити, що передумови для мобільного навчання були закладені ще в 70-х роках минулого століття, коли американський вчений Алан Кей запропонував ідею комп’ютера розміром у звичайну книгу для освітніх цілей. У 1990-х роках із появою кишенькових персональних комп’ютерів починається впровадження мобільного навчання у навчальний процес університетів, з’являються перші навчальні проекти для реалізації мобільного навчання. Окремі різновиди планшетів почали з’являтись ще на початку 2000-х років. Проте, поява у 2010 році планшетів Apple iPad та Google Nexus отримала широке розповсюдження, зробивши ці мобільні  посткомп’ютерні пристрої  та їх спеціальні програмні додатки надзвичайно зручними та ефективними у процесі викладання іноземних мов.

Аналіз інформаційних джерел, навчальних платформ, сучасних засобів та технологій навчання  у мережі Інтернет уможливив здійснити класифікацію мобільних програмних додатків ( від англ. Applications, скорочено Apps.), що можуть бути використані у процесі викладання англійської мови для студентів, відповідно до таких критеріїв:

• за навчальною метою:
• формування навичок (лексичних, граматичних, фонетичних) (IDaily Pro, WordBook XL, Busuu, Sentence Builder, IDaily Pro, English is Easy – 1HD, English Verbs Tips, Conversation English, Speech Tutor, Hello-Hello, Basic Pronunciation: Clear Speech from the Start, Phonetics Focus, Happy VOA-ESL, Pronunroid, Phonetizer, Let’s Master English, та ін.)
• розвиток умінь (писемного мовлення, читання, аудіювання, говоріння) (Letter Writing Samples, English Writing, Cursive Writing, Learn ESL Reading, Test Your English Elementary, Test Your English Intermediate, Test Your English Advanced, Learn ESL Reading, TOEIC Reading, English Listening Test, та ін.),
• використання тлумачних та перекладних словників (Advanced English Dictionary and Thesaurus, Longman Dictionary for Contemporary English, com, Free Dictionary, Merriam-Webster Dictionary, Oxford Advanced Learner’s Dictionary, Idioms and Phrases Dictionary, Webster MultiDictionary, ABC Dictionary Offline, та ін.),
• здійснення автоматичного перекладу (Voice Translator Pro, Google Translate, iTranslate, Translate All Languages, Translator Speak&Translate, Talk Translate, Translate me, Camera Translator, Translate Study, та ін.),
• підготовка до здачі міжнародних тестів (TOEIC ETS, ESL Tests, ESL TOEFL/IELTS Tips, English Tests Demo, TOEIC Test, English Errors Tests, Ace Your Next Test, TOEFL Test, Test Pronunciation, TOEFL Listening, та ін.);
• за віковою категорією:
• для дітей, що вивчають англійську мову (ABC Order, Cambridge Starters, Place Numbers on the Clock, Count Your Chickens, I Spy Colors, Missing Letter Game, Mr. Elephant’s Memory Game, Number Train, Text Twist, Puppet Pals, Memory House, та ін.),
• для студентів, що вивчають англійську мову (BBC Learning English, Evernote, Longman Dictionary for Contemporary English, Phonetics Focus, English is Easy, Berlitz My English Coach for IPad, Connect ESL, ESL Random Questions, TED.com, та ін.),
• для дорослих, що вивчають англійську мову (LearnEnglish British Council, Evernote, Longman Dictionary for Contemporary English, Phonetics Focus, English is Easy, Price Word, Grammar Up, Talk About, ESL Robot Pro, Dialogues, ESL Jobs World, та ін.);
• за типом операційної системи (ОС):
• Android (використовується для планшетів i смартфонів),
• iOS (використовується для продукції компанії Apple – iPhone, iPod, iPad),
• Windows Phone (використовується для смартфонів);
• за типом локалізації (сервер з якого можна завантажити мобільні додатки відповідно до типу ОС):
• Google Play для Android (Daily English, Learn English, English Verbs Tips, ESL Vocabulary Quiz, ESL Tests, Dialogues, UsingEnglish.com, 4 Pics 1 Word, Smart Phonics, Uncountable Nouns R2G, English Grammar, Speak English, English PodCast, BBC 6 Minute English),
• App Store для iOS (Conversation English, Sentence Builder, Intro to Letters, Speech Tutor, IDaily Pro, Hello-Hello, Basic Pronunciation: Clear Speech from the Start, WordBook XL, Bussu, Berlitz My English Coach for IPad, Memory House, Price Word, Word Monsters),
• Windows Phone Apps+Games Store для Windows Phone (Duolingo, Trivia, ABC Letters and Phonics, Flashcards Pro, Learn Speak English, Lessons of Life, BBC English, LinguaLeo, Vocabulary Builder, Kids ABC and Counting, Speak English – Say 2 Me, 504 TOEFL Words, VOA English, Babbel, Oxford 3000, English Writing Skills), та ін.;
• за доступністю:
• безкоштовні (ESL Player, ESL Daily English, ESL Podcasts, ESL Robot Pro, ESL Crossword, Smart Phonics, Test Your English, English Grammar, Dictionary.com),
• платні (ESL Tests, English Pro, Free Dictionary, ESL Grammar Bank, Level Tests, Idioms Pro, Easy Writing, New English, English Grammar Practice, Exceller for ESL:Reading);
• за популярністю:
• топ-5 для Android (Lingua Leo, Grammar 2, English Daily, Busuu, Memrise),
• топ-5 для iOS (Duolingo, Words, Easy Ten, Speaking Pal, Wordflex Touch Dictionary),
• топ-5 для Windows Phone (Babbel, BBC Learning English, Elllo7 English learning, Learn English Channels, Voice Translator Pro).

Встановлено, що більшість мобільних додатків через свою практичність у користуванні, дружелюбний інтерфейс, інтерактивність та популярність серед користувачів є стали результативними засобами для мобільного навчання у процесі оволодіння англійською мовою. Проте, варто зауважити, що при впровадженні мобільних ІКТ у навчальний процес постає питання щодо їх технічної підтримки та правильного методичного використання, оскільки, широке залучення словників у процес викладання англійської мови є однією із умов актуалізації пізнавальної і комунікативної потреби студентів-філологів. Словники мобільних версій стали інноваційними та необхідними засобами навчання, які підтримують тенденцію швидкого оновлення та розповсюдження інформації.                                                             Наведемо приклад використання інноваційних мобільних засобів навчання і процесі оволодіння англійською мовою як іноземною на прикладі сучасного тлумачного англомовного словника. Тож, словник для мобільного пристрою Advanced English Dictionary and Thesaurus, у порівнянні з будь-якими паперовими чи звичайними електронними словниками, дає можливість студенту здійснювати автоматичний пошук слів, їх значень, та прикладів вживань завдяки інноваційним технологіям, вміщених на мобільному пристрої. Більше того, у процесі навчання читання, письма, слухання автентичного тексту студенти мовних спеціальностей мають можливість використовувати функцію програмного додатку Smart Search, що уможливлює пошук студентом не лише точного і зрозумілого тлумачення слова, але і його антонім, синонім, та тенденції сполучуваності слова. Крім того, цей мобільний додаток включає в себе низки особливостей, які допоможуть студентам-філологам розширити свій словниковий запас створюючи індивідуальні категорії та списки слів (Favourite), маючи швидкий доступ до недавно вивчених слів (History) для повторення вивченого вокабуляру, інтерактивно вивчаючи нове слово кожного дня (Daily), тощо. Більше того, Advanced English Dictionary and Thesaurus містить інноваційну лексичну базу англійської мови WordNet®, яку було розроблено науковою когнітивною лабораторією Прінстонського університету. Цей факт робить словник інноваційним і зручним у використанні, адже іменники, дієслова, прикметники і прислівники групуються у групи пізнавальних синонімів, взаємопов’язаних за допомогою понятійно-смислових і лексичних відносин (hypernyms, hyponyms, meronyms). У результаті, мережа осмислено пов’язаних слів і понять тлумачного словника та тезауруса (близько 592 000 тлумачень, 335 000 посилань, та 4.9 мільйонів слів): допоможе студентам-філологам краще зрозуміти значення слів, полегшить швидке виявлення відповідного значення слова, дозволить швидко та інтерактивно запам’ятовувати нові слова та використовувати їх студентами як в індивідуальній, так і в груповій іншомовній діяльності.

Висновки. Отже, аналіз технологій мобільного навчання засвідчив, що      використання інформаційно-комунікаційних технологій є пріоритетним напрямком модернізації системи вищої освіти в Україні. Останні дослідження показали, що систематичне оновлення програмного забезпечення для мобільних додатків сприяє широкому використанню їх у процесі викладання англійської мови, що дає можливість формувати інформативні компетенції, ефективно організовувати самостійну роботу студентів, формувати їх аналітичне та креативне мислення. За таких умов організація процесу викладання англійської мови стає можливою з будь-якого портативного мобільного пристрою, наприклад, планшета, смартфона, ультрабука, ноутбука, нетбука, мобільного телефона, тощо. Застосування інноваційних технічних засобів навчання є ефективним за умов використання правильного підходу до організації освітнього середовища з педагогічною метою.

Перспективами подальших пошуків у цьому напрямку ми вбачаємо дослідження проектування мобільних додатків викладачами ВНЗ та студентами у процесі навчання.

Література:

1. Голівер Н. О. Дидактичні умови використання комп’ютерних технологій у процесі навчання студентів вищих технічних закладів : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук / Н. О. Голівер. – Луцьк, 2005. – C. 9.
2. Гуревич Р. С. Мобільне навчання – сучасна субдисципліна педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія // Wydawnictwo Naukowe Instytutu Technologii EksploatacJi – PIB 26-600 Radom, ul. K. Pułaskiego 6\10. – S. 460.
3. Куклев В. А. Становление системы мобильного обучения в открытом дистанционном образовании / В. А. Куклев // Международная научно-практическая заочная конференция «Интернет в образовании», 12 октября 2009 – 01 апреля 2010 г.; Москва : Современная гуманитарная академия; Московская фінансово-промышленная академия. – Режим доступа: http://www.conf.muh.ru/091012/thesis_Kuklev.htm
4. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iitzo.gov.ua/files/proekt_rozvitku_osviti_2012_2021_.doc
5. Рашевська Н. В.,  Ткачук В.В. Технології мобільного навчання / Н.В. Рашевська,  В. В. Ткачук //  Педагогіка вищої та середньої школи, 1 (35). – С. 295–301. – ISSN 2304-4470
6. Роберт И. В. Теория и методика информатизации образования (психолого-педагогический и технологический аспекты) / И. В. Роберт. – М.: ИИО РАО, 2008. – 274 с.
7. Mobile Learning: a Handbook for Educatorsand Trainers / Editedby: Agnes Kukulska-Hulme, John Traxler. – Routletge, 2005. – 192 p.
8. Sharples M. A Theory of Learning for the Mobile Age / Sharples M., Taylor J., Vavoula G. // The Sage Handbook of E-Learning Research / R. Andrews & C. Haythornthwaite (eds.). – London: Sage, 2007. – P. 21–47.
9. Traxler J. Defining, Discussing, and Evaluating Mobile Learning : The moving finger writes and having writ… / Traxler J. // International Review of Research in Open and Distance Learning. – 2007. – June. Volume 8. – Number 2.
10. http://ipadintheeslclassroom.weebly.com/

In this article on the basis of analysis of scientific literature and regulations is exposed the essence of information and communication technologies in the executive authorities. Was formed the classification of these technologies and are the main problems that arise when using information and communication technologies in the executive authorities.

 Інформація та комунікація є стратегічними національними ресурсами, одними з основних багатств держави, які відіграють дедалі більшу роль у системі державного управління. Розвиток засобів комунікації призвів до виділення інформаційних ресурсів в окремий специфічний вид інструментів державної політики. Інформаційно-комунікаційні технології на сучасному етапі розвитку суспільства стали прикметою усіх сфер, де накопичуються, зберігаються та переробляються великі потоки інформації, а наслідки прийняття рішень є важливими для життєдіяльності. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в органах влади обумовлюється високим ступенем інформаційної складності завдань, які потребують вирішення і вимагають державної політики, спрямованої на формування умов виробництва, збереження, поширення і комплексного використання всіх видів інформаційних ресурсів, підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади. Тому вивчення використання інформаційно-комунікаційних технологій в діяльності органів виконавчої влади є важливим науковим напрямком.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Інформаційно-комунікаційні технології вивчали такі вітчизняні та закордонні дослідники як С.Г. Білорусов, О.І Венгер, Г.І. Захарова, Л.О. Мажник, А.І. Семенченко, О.М. Холод, Н.О. Шпак та інші. Науковці вивчали поняття «інформаційно-комунікаційнї технології», соціально-комунікаційні технології, проблемні питання щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в діяльності органів державної влади, переваги від використання інформаційно-комунікаційних технологій в Україні. Тема є частково розробленою, оскільки науковці вивчають інформаційно-комунікаційні технології, вказують на переваги від їхнього застосування. Проте не визначають конкретних проблем, які можуть виникати при використанні інформаційно-комунікаційних технологій у органах виконавчої влади та шляхів вирішення.

Метою публікації є вивчення проблем, які виникають при використанні інформаційно-комунікаційних технологій у органах виконавчої влади.

Виклад основного матеріалу дослідження. Виконавча влада – це одна з трьох гілок державної влади, яка відповідно до конституційного поділу влади призначена розробляти і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів, управління сферами суспільного життя [1, с. 24]. Органи виконавчої влади – самостійний вид органів державної влади, які згідно з конституційним принципом поділу державної влади мають своїм головним призначенням забезпечення функціонування однієї гілки державної влади – виконавчої. До системи ОВВ відносяться:

• Кабінет Міністрів України – вищий орган в системі;
• центральні та інші підвідомчі Кабінету Міністрів ОВВ – міністерства, державні комітети, органи статус яких прирівняний до державних, центральні ОВВ із спеціальним статусом;
• місцеві ОВВ– місцеві державні адміністрації та територіальні органи центральних ОВВ [2, с. 2].

Задля виконання повноважень покладених на органи виконавчої влади, вони у своїй діяльності використовують інформаційно-комунікаційні технології. Серед науковців існують різні визначення поняття цих технології. Є ті, які прирівнюють інформаційні технології, комунікативні або соціально-комунікаційні до інформаційно-комунікаційних. Український вчений       О.М. Холод відокремлює ці поняття і стверджує, що соціально-комунікаційні технології – це система маніпуляційних дій-комплексів, спрямованих на поведінку зміни соціуму. І відповідно до семантичного аналізу вищенаведених термінів стає зрозуміло, що всі ці – поняття різні [8, с. 8].

Дослідник О.П. Значенко вважає, що інформаційно-комунікаційні технології можуть бути визначені як інформаційні технології на базі персональних комп’ютерів, комп’ютерних мереж засобів зв’язку [5, с. 24]. Тобто дослідниця теж розмежовує поняття цих технологій. Такої ж думки Г.І. Захарова, оскільки під інформаційно-комунікаційними технологіями вона розуміє конкретний спосіб роботи з інформацією: це і сукупність знань про способи та засоби роботи з інформаційними ресурсами, і спосіб та засоби збору, обробки та передавання інформації для набуття нових відомостей про об’єкт, що вивчається» [4, с. 35].

Під інформаційно-комунікаційними технологіями слід розуміти єдність способів, методів, технік призначених для збору, отримання, пошуку, опрацювання, кодування, передачі та зберігання різних видів інформації, а також забезпечення процесу комунікації з метою задоволення потреб користувачів.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності органів держави дає можливість висвітлювати діяльність виконавчої влади, надавати інформацію саме тоді, коли вона потрібна, надавати її лаконічно, простою мовою, у зрозумілій формі, роз’яснювати цілі тощо. Відповідно застосування ІКТ у роботі органів виконавчої влади можна охарактеризувати такими критеріями як прозорість, ефективність, актуальність, доступність.

З метою покращеного розуміння, використання та оцінки інформаційно-комунікаційних технологій необхідна їхня систематизація. Проте, дослідниками ще не сформовано єдину досконалу упорядковану класифікацію цих технологій. Необхідно розрізняти інформаційно-комунікаційні технології залежно від їхнього застосування:

• технології отримання та передачі повідомлень, даних, відомостей;
• технології обробки текстової та/або числової інформації;
• технології обробки аудіо та відео, графічної інформації;
• технології зберігання даних;
• технології пошуку інформації;
• технології забезпечення спілкування, співпраці працівників органів виконавчої влади;
• технології забезпечення доступу населення до публічної інформації, висвітленої органами виконавчої влади;
• технології співпраці із ЗМІ;
• технології надання послуг населенню.

Інформаційно-комунікаційні технології залежно від ступеня централізації здійснення процесу класифікують на:

• централізовані
• децентралізовані
• змішані.

Централізовані інформаційно-комунікаційні технології характеризуються тим, що обробка інформації і вирішення завдань залежить від центрального органу і контролюються ним же. Децентралізовані використовуються на локальному, місцевому рівні. І змішані поєднують в собі централізовані і децентралізовані. Вирішення питань, проблем, обробка інформації можуть відбуватись на локальному рівні, але дані зберігаються у центральному органі, базах даних центральних органів.

Крім цього, відповідно до призначення інформаційно-комунікаційних технологій їх поділяють на:

• технології підтримки прийняття рішень – вироблення управлінських рішень, автоматизоване прийняття або їхнє відхилення, автоматизований процес вибору альтернатив;
• опрацювання даних – для завдань, інформації яка постійно повторюється;
• керування або управління;
• експертні системи – для вирішення проблем, які виникають, уникнення конфліктних ситуацій, інформація про можливі шляхи вирішення, отримання певних консультацій, порад;
• технологія автоматизованого офісу – для зв’язку працівників ОВВ, для передачі, опрацювання, зберігання інформації.

Сучасний стан розвитку суспільства вимагає нових засобів, які б полегшували роботу різних працівників, сприяли її оперативному виконанню та ефективному виконанню завдань. Такими технологіями в час інформаційного століття є інформаційно-комунікаційні технології. Ці технології впроваджуються і використовуються у всіх сферах суспільства. Інформаційно-комунікаційні технології є важливим чинником у діяльності органів виконавчої влади.

Застосування інформаційно-комунікаційних технології сприяє розробленню і виробництву матеріалів культурного і освітнього призначення та їх поширення; забезпечує можливість усім особам відігравати активнішу роль у житті суспільства на національному, регіональному і місцевому рівнях шляхом використання новітніх інформаційних технологій з метою: забезпечення безперешкодного доступу до інформації про місцеві, регіональні адміністративні та юридичні служби і прямі зв’язки з ними; доступу до офіційних текстів місцевих, регіональних і національних законів і нормативних актів, міжнародних договорів і рішень національних і міжнародних судових органів; сприяння максимально широкому доступу до новітніх інформаційних технологій і комунікаційних послуг, наприклад, шляхом створення широкої мережі пунктів доступу у громадських місцях; сприяння ефективній міжнародній співпраці. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дасть змогу пришвидшити реалізацію поставлених цілей через скорочення часу на передавання та отримання інформації, а також зменшення паперової роботи завдяки електронним носіям інформації [9, с. 464].

Проте поруч із перевагами при використанні інформаційно-комунікаційних технологій виникають різноманітні проблеми. Перш за все, в Україні недосконалі нормативно-правові акти, що регулюють використання інформаційно-комунікаційних технологій в органах виконавчої влади та розвиток цих технологій. Законодавча база потребує значних змін та доповнень, оскільки закони, постанови, укази тощо не відповідають рівню розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та одні можуть суперечити іншим.

Однією із основних проблем в Україні, яка виникає при використанні інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності органів виконавчої влади є недостатній рівень фінансування. В Державному бюджеті виділені незначні кошти на розвиток цих технологій. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з 208 завдань та заходів державних цільових програм щодо інформатизації українського суспільства, схвалених відповідними нормативно-правовими документами, у 2008 році фінансувались лише 140 [7, с. 10].

Інша проблема з якою зустрічаються – це обмежений доступ до мережі Інтернет. Якщо взяти до уваги статичні дані, то можна помітити, що Всесвітня мережа не є доступною для більшої половини державних службовців. В.Л. Журавський, посилаючись на дані соціологічних досліджень 2010 р., стверджує, що в Україні налічується 12,9 млн. регулярних користувачів Інтернет, що становить 33% дорослого населення, з них 8,7 млн. – щоденні користувачі мережі Інтернет. 8,3 млн. користувачів проживає у великих містах чисельністю понад 50 тис [6, с. 34].

Наприклад, Херсонський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій проводив соціологічні опитування серед державних службовців з питань доступу до своєчасної та достовірної інформації, які показали, що більшість опитуваних (88,3%), отримують інформацію за допомогою телебачення і тільки 26,4% респондентів через Internet. Найбільші проблеми з доступом до ІКТ мають працівники районного рівня (77,4%), в той же час як на рівні обласного центру тільки 25,8% опитуваних [3, с. 88.].

Разом із цією проблемою можна визначити іншу: серед працівників органів виконавчої влади є ті, які мають доступ до мережі Інтернет, але не завжди використовують його у своїй роботі, так як не є досить добре обізнаними. Тобто не всі державні службовці володіють високим рівнем кваліфікованості для використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Так само, не всі органи виконавчої влади мають власні сайти. А навіть ті, які мають не завжди звітують на них про виконану роботу чи про заплановані заходи, проекти тощо. Ще у органах виконавчої влади відсутні спеціалізовані підрозділи, які б інформували громадян за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій. Не всі органи виконавчої влади забезпечили громадянам можливість до них звернутись. Ці підрозділи могли б забезпечувати доступ для громадян до публічної інформації і отримувати зворотній зв’язок. Працівники цих підрозділів могли б відповідати на інформаційні запити населення у мережі Інтернет та підтримувати комунікацію між органами виконавчої влади та населенням, засобами масової інформації.

Крім вище зазначених, використання інформаційно-комунікаційних в органах виконавчої влади характеризується проблемою недостатньої організованості електронного документообігу та відсутністю інформаційної відкритості.

Висновки. Таким чином можна зробити висновок, що Україна робить певні кроки для впровадження та використання інформаційно-комунікаційних у всі суспільні сфери. Проте при використанні цих технологій органами виконавчої влади виникає значна кількість проблем, серед яких було виокремлено основні: недостатнє фінансування розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, низький рівень кваліфікованості державних службовців, недосконала законодавча база, обмежений доступ громадян до Всесвітньої мережі Інтернет тощо. Аби використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності органів виконавчої влади було ефективним слід здійснити певні реформування, виробити єдину державну політику, виробити стратегію тощо.

Список використаних джерел та літератури

1. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні [Текст]: указ Президента України від 03.05.2006 року // Офіційний вісник. – 2006. – № 21. – 32 с.
2. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні [Текст]: указ Президента України від 03.05.2006 року // Офіційний вісник. – 2006. – № 21. – 32 с.
3. Білорусов, С.Г. Використання інформаційно-комунікаційних технологій при підготовці фахівців органів державної влади в межах співпраці з європейськими партнерами [Текст]: / С.Г. Білорусов // Публічне управління: теорія та практика: збірник наукових праць Асоціації докторів наук з державного управління. – Х.: ДокНаукДержУпр, 2011.
4. Захарова, Г.И. Информационные технологи в образовании [Текст]: учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. – М.: Академия, 2003. – 112 с.
5. Значенко, О.П. Формування інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін [Текст]: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд.. пед.. наук: спец. 13.00.04 / О.П. Значенко. – К, 2005. – 24 с.
6. Інформаційно-комунікаційне забезпечення діяльності посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування [Текст]: навч.-метод. матеріали / уклад. : О. Д. Брайченко, І. В. Васькова, С. В. Загороднюк, Т. А. Саченко. – К.: НАДУ, 2010. – 72 с.
7. Семенченко, А. І. Електронне урядування в Україні: проблеми та шляхи вирішення [Текст] // Електронне урядування: міжнародний науковий фаховий журнал. – 2010. – №1. – С. 6-17.
8.  Холод, О.М. Діапазон поняття «соціально-комунікаційні технології [Текст] / О. М. Холод // Держава та регіони. – 2010. – № 2.
9. Шпак Н.О. Переваги використання інформаційно-комунікаційних технологій в Україні [Текст] / Н.О. Шпак, О.І. Венгер // Вісник Національного університету «Львів. Політехніка». – 2012. – № 727. – 479 с.