Птушка А.С., канд. філол. наук, доцент

ХНУ імені В.Н. Каразіна, м. Харків

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Використання інтернету на заняттях з іноземної мови.        Птушка А.С. У статті докладно розглядається використання Інтернету на заняттях з іноземної мови. Проаналізовано усі позитивні моменти впровадження Інтернету під час навчання іноземної мови. Результати дослідження показали, що Інтернет є дуже багатим джерелом потенційних навчальних ресурсів та те, що використання інформаційних технологій дозволяє зробити навчання більш ефективним та індивідуалізованим.

 Ключові слова: іноземна мова, Інтернет, інформаційні технології,  навчання, спілкування.

Использование интернета на занятиях по иностранном языку. Птушка А.С. В статье подробно рассматривается использование Интернета на занятиях по иностранному языку. Проанализированы все позитивные моменты внедрения Интернета во время изучения иностраного языка. Результаты исследования показали, что Интернет является очень богатым источником потенциальных учебных ресурсов и то, что использование информационных технологий позволяет сделать обучение более эффективным и индивидуализированным.

  Ключевые слова: иностранный язык, Интернет, информационные технологии, обучение, общения.

The usage of the internet on the lessons of foreign language. Ptushka А.S. The usage of the Internet on the lessons of foreign language is thoroughly examined in the article. All positive moments of introduction of the Internet during the learning of foreign language are analysed. The results of the research showed that the Internet was the very rich source of potential educational resources and that the usage of information technologies allowed to do learning more effective and individualized.

  Key words: foreign language, Internet, information technologies, learning, communication.

Використання Інтернету на заняттях з іноземної мови – одна з умов успішного вивчення іноземної мови. Сучасні інформаційні технології мають бути ефективним інструментом, який полегшить засвоєння знань, зробить навчання інтерактивним, цікавим, наочним та індивідуальним.

Інтернет є дуже багатим джерелом потенційних навчальних ресурсів. Сьогодні можна побачити багато розробок з методики вивчення іноземної мови за допомогою ресурсів Інтернету, а також існують прихильники ідеї вивчення іноземної мови лише за допомогою зазначеної мережі, без традиційної роботи з підручником [1; 3].

Мережа Інтернет надає необмежені можливості викладачам іноземної мови для отримання будь-якої інформації. Заняття можливо зробити цікавішим, а момент підготовки до заняття швидким і ефективним. Враховуючи зазначене, актуальність обраної теми пов’язана із зростаючими вимогами до рівня оволодіння іноземною мовою та підвищенною зацікавленністю до пошуку ефективних засобів навчання іноземної мови і міжкультурної комунікації у ВУЗі.

Новизна роботи полягає у поглибленному вивченні використання Інтернету на заняттях з іноземної мови. Метою статті є розкриття значення використання Інтернету на занятті з іноземної мови як засобу стимулювання процесу навчання. Об’єктом дослідження є вплив Інтернету на процес навчання і на процес формування знань, навичок та умінь. Предмет дослідження становить Інтернет як засіб підвищення ефективності навчального процесу на заняттях з іноземної мови.

Сьогодні використання інформаційних технологій – одна з умов успішного вивчення іноземної мови. Тому викладач іноземної мови повинен, окрім ґрунтовної фахової підготовки, володіння сучасною комунікативною методикою, використовувати інформаційні технології на усіх етапах навчання – це вимога часу. Сучасні інформаційні технології мають бути ефективним інструментом, який полегшить засвоєння знань, зробить навчання інтерактивним, комунікативно спрямованим, цікавим, наочним та індивідуальним.

Неможливо заперечити, що Інтернет є дуже багатим джерелом потенційних навчальних ресурсів. Можливості використання Інтернет-ресурсів величезні. Глобальна мережа Інтернет створює умови для одержання будь-якої необхідної студентам і викладачам інформації: країнознавчий матеріал, новини з життя молоді, статті з газет і журналів, необхідна література та інше.

Відомо, що основна мета вивчення іноземної мови – формування комунікативної компетенції, всі інші цілі реалізуються в процесі здійснення цієї головної мети [2]. Комунікативний підхід має на увазі навчання спілкуванню і формування здатності до міжкультурної взаємодії, що є основою функціонування Інтернету. Поза спілкуванням Інтернет не має змісту – це міжнародне багатонаціональне, крос-культурне суспільство, чия життєдіяльність заснована на електронному спілкуванні мільйонів людей в усьому світі, що говорять одночасно. Включаючись у нього на заняттях з іноземної мови викладач створює модель реального спілкування. Спілкуючись у щирому мовному середовищі, забезпеченому Інтернетом, студенти виявляються в справжніх життєвих ситуаціях. Залучені до вирішення широкого кола реалістичних і цікавих завдань, студенти навчаються спонтанно і адекватно на них реагувати, що стимулює створення оригінальних висловлень, а не шаблонову маніпуляцію мовними формулами. Але, незважаючи на величезні плюси використання Інтернету на заняттях з іноземної мови більшість викладів надають перевагу використанню Інтернету паралельно з традиційними засобами навчання, інтегруючи його в навчальний процес.

Розглядаючи питання щодо використання Інтернету на заняттях з іноземної мови, можна виділити такі позитивні моменти його впровадження: Інтернет мотивує навчання, можливо навіть більше, ніж аудіо- та відео матеріали; дає можливість викладачеві застосовувати індивідуальний підхід; сприяє розвитку самостійності студентів, спонукає користуватися інформацією, що безпосередньо стосується їхнього особистого чи професійного життя; підвищує проінформованість щодо інших мов та культур; завдяки наявності різноманітних типів текстів підвищує мовні компетенції; забезпечує сучасний матеріал, що відповідає інтересам і потребам студентів; пропонує автентичний і актуальний матеріал та багато іншого.

Інтернет – це величезна додатково-інформаційна система, яка може бути використана для вивчення іноземної мови. Інтернет з усіма своїми можливостями і ресурсами – засіб реалізації багатьох цілей і завдань, які студенти можуть виконати: самостійний пошук інформації студентів для створення певного проекту, презентації; поглиблення самостійного вивчення основної чи другої іноземної мови; самостійна підготовка до здачі екзамену; формування і розвиток вмінь і навичок читання, безпосереднього використовуючи матеріали різного ступеня важкості; формування і розвиток навичок аудіювання на основі аутентичних звукових текстів мережі Інтернет; вдосконалення умінь монологічного і діалогічного висловлювань на основі представлених викладачем чи студентом матеріалів із мережі Інтернет; вдосконалення навичок письма, самостійно відповідаючи на електронні листи; поповнення лексичного запасу, активного чи пасивного, лексикою сучасної іноземної мови.

Отже, для використання Інтернету на заняттях з іноземної мови потрібна комп’ютерна аудіторія з підключенням до мережі Інтернет. Також викладач повинен добре розуміти які сайти є корисними для вивчення іноземної мови і які слід використовувати на заняттях. Треба розуміти усі аспекти від котрих залежить ефективність навчання за допомогою Інтернет-сайтів. Викладач повинен чітко формулювати завдання; коректно робити добор матеріалу відповідно до потреб комунікації та компетенції студентів; вміло використовувати час і простор. Також потрібно допомагати студентам зрозуміти навчальну інформацію та спілкуватися в Інтернеті іноземною мовою. Викладач повинен бути поруч зі студентом, коли він потребує допомоги, однак не заважати йому працювати самостійно, стежити за часом, спрямовуючи роботу таким чином, щоб усі студенти були задіяні протягом усього заняття.

Відомо, що кінцевою метою навчання будь-якої іноземної мови є навчання вільному орієнтуванню в іншомовному середовищі і умінню адекватно реагувати в різних ситуаціях, тобто спілкуванню. Нові погляди на результат навчання сприяли появі нових технологій і відмові від застарілих. Сьогодні нові методики з використанням Інтернет-ресурсів протиставляються традиційному навчанню іноземної мови. Поняття традиційний асоціюється в першу чергу із завчанням правил і виконанням мовних вправ. Щоб навчитися спілкуватися іноземною мовою, потрібно створити реальні, справжні життєві ситуації (тобто те, що називається принципом автентичності спілкування), які будуть стимулювати вивчення матеріалу.

Навчаючи справжньої мови, Інтернет допомагає у формуванні вмінь і навичок розмовної мови, а також у навчанні лексиці і граматиці, забезпечуючи справжню зацікавленість і, отже, ефективність. Більше того, Інтернет розвиває навички, важливі не тільки для іноземної мови. Це, насамперед, пов’язане з розумовими операціями: аналізу, синтезу, абстрагування, ідентифікації, порівняння, зіставлення, вербального прогнозування та інше. Таким чином, навички і уміння, сформовані за допомогою Інтернет-технологій, виходять за межі іншомовної компетенції навіть у рамках мовного аспекту. Інтернет розвиває соціальні і психологічні якості студентів: зростає їхня впевненість у собі і їхній здатності працювати в колективі; створює сприятливу для навчання атмосферу, виступаючи як засіб інтерактивного підходу. Інтерактивність не просто створює реальні ситуації з життя, але і змушує студентів адекватно реагувати на них за допомогою іноземної мови. Головне вміння спонтанно, гармонійно реагувати на висловлення інших, висловлюючи свої почуття і емоції, тобто ми можемо розглядати інтерактивність як спосіб саморозвитку через Інтернет, можливість спостерігати і копіювати використання мови.

Отже, потенційні переваги інформаційних технологій очевидні: можливість будувати модульні, легко адаптовані до потреб конкретного користувача програми навчання, незалежні від місця та часу навчання, можливість швидкого оновлення курсів. Використання інформаційних технологій дозволяє зробити навчання більш ефективним та індивідуалізованим. Але, треба зазначити, що хоч і використання Інтернету на заняттях з іноземної мови має багато переваг, але Інтернет не в змозі повністю замінити викладача з іноземної мови, саме тому Інтернет потрібно використовувати як засіб підтримки професійної діяльності викладача.

Перспективу подальших досліджень складуть рекомендації щодо оволодіння комунікативною і міжкультурною компетенцією студентів, яке неможливо без практики спілкування і використання Інтернету на заняттях з іноземної мови.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРА

1. Москалева И. С., Голубева С. К. Использование компьютерных технологий для профессиональной подготовки учителей иностранного языка // Иностранные языки в школе / И. С. Москалева., С. К. Голубева. – К. : Ленвіт, 2005. – №1. – С. 83-87.
2. Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / С. Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 1999. – 320 с.
3. Подопригорова Л. А. Использование Интернета в обучении иностранным языкам // Иностранные языки в школе / Л. А. Подопригорова. – К. : Ленвіт, 2003. – №5. – С. 25-31.

The article deals with possibilities of new information technologies in civiс education of secondary school students. The focus is placed on the potential of multimedia technologies, Internet technologies, as well as the project approach. The article analyzes educational and upbringing potential of new information technologies.

Прискорення науково-технічного прогресу та повсюдне впровадження новітніх інформаційних технологій поставило перед сучасною освітою надзвичайно важливе  завдання – виховати та підготувати підростаюче покоління, здатне активно включитися в новий етап розвитку сучасного інформаційного суспільства. Відтак виникає необхідність усебічного використання передових інформаційних ресурсів, і передусім у громадянській освіті. Запровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес сприятиме повнішому та глибшому засвоєнню учнями навчального матеріалу, вироблення у них навичок самостійного пошуку, обробки та використання інформації, виховання громадянської позиції. Це значною мірою стосується і предметів циклу «Громадянська освіта».

Тому в умовах інформаційного суспільства актуальною стає розробка методичних підходів до використання засобів новітніх інформаційних технологій для розвитку особистості учня, а також подальшого вдосконалення традиційних інформаційних технологій навчання. Запровадження новітніх інформаційних технологій в освітній галузі створює суттєві можливості для інтенсифікації навчально-виховного процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості учня.

Метою статті є з’ясування освітньо-виховних можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Історіографія проблеми. Цю проблему досліджували спеціалісти з інформаційних технологій, насамперед О. Федорчук [4], М. Чала [5], Н. Черняк [6], К. Чорна [7], О. Пометун [2] та ін. Ними зокрема, було зауважено, що комп’ютерні технології  відіграють важливу роль у навчанні та вихованні підростаючого покоління. Ефективним на їх погляд, є застосування комп’ютерних технологій у вивчення предметів циклу «Громадянська освіта», проведенні виховних заходів, семінарів, практичних занять. Зауважено, що комп’ютерні технології відкривають перед викладачами та учнями набагато більше можливостей, ніж традиційні засоби навчання. Це ж зазначали і зарубіжні вчені, такі, як Дж. Кейт, А. Парсі. Вони справедливо зазначали, що учнівська молодь охоче використовує комп’ютерні технології для пошуку інформації, навчання, комунікацій, виконання практичних завдань [8]. На думку ж американського фахівця з проблем інноваційних методик навчання А. Парсі, комп’ютерні технології у громадянській освіті можуть змінити спосіб спілкування учнів, наукових досліджень і навчання. Це стає особливо актуальним сьогодні, коли зауважити, що традиційні технології навчання в умовах, коли знання постійно оновлюються та швидко застарівають, уже не дають потрібного ефекту [9].

Проте у працях дослідників мало уваги приділяється  освітньо-виховному потенціалу новітніх інформаційних технологій, з’ясуванню їх впливу на виховання громадянської позиції учнів загальноосвітніх навчальних закладів в умовах інформаційного суспільства.

Виклад основного матеріалу. В умовах глобалізації суспільства, суцільної комп’ютеризації навчально-виховного процесу важливе значення має реалізація якомога більшої кількості освітньо-виховних можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні. Отже, суттєва модифікація та підвищення ефективності вивчення предметів циклу «Громадянська освіта» неможливі без використання сучасних комп’ютерних технологій.

Сьогодні суспільство ставить перед усіма навчальними закладами, а відтак учителями та учнями як рівноцінними учасниками навчально-виховного процесу, такі вимоги:

– вміння орієнтуватися в різноманітних життєвих ситуаціях та самостійно здобувати отримані знання;

– вміння самостійно мислити, знаходити оптимальні шляхи для вирішення різноманітних проблем;

– здатність постійно створювати нові ідеї та вміння творчо та нестандартно мислити;

– вміння працювати  з інформацією: збирати необхідні факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами вирішення, встановлювати статистичні та логічні закономірності, робити аргументовані висновки, застосовувати отриманий досвід для виявлення і вирішення нових проблем;

– здатність бути комунікабельним (та активним – автор А.А.) у різних соціальних групах [1].

Зауважимо, що при традиційному підході до викладання предметів циклу «Громадянська освіта» важко виховати особистість, яка б відповідала усім вказаним вимогам.

Інтернет-технології допомагають учасникам навчально-виховного процесу передусім глибшому вивченню відповідного матеріалу з теми. Використання у навчальній діяльності можливостей мережі Інтернет дозволяє навчити учнів самостійно знаходити необхідну для них інформацію, виділяти головну інформацію від другорядної, узагальнювати та співставляти факти. Водночас, робота з Інтернет під керівництвом досвідченого педагога як метод самоосвіти привчатиме вихованців до самостійності, відповідальності за результати своєї роботи, ретельного опрацювання самостійно здобутої інформації, і цим сприятиме підготовці до дорослого життя.

Важливим є використання навчальних та пізнавальних можливостей соціальних мереж, блогів, форумів. На наш погляд, застосування названих технологій у викладанні предметів громадянознавчого циклу, проведенні відповідних тематичних виховних заходів  сприятиме розвиткові в учнів пізнавального інтересу до згадуваної галузі знань, комунікативної та міжпредметної компетентності, виховуватиме активну громадянську позицію, причетність до побудови в Україні демократичного громадянського суспільства. До того ж сучасні учні охоче беруть участь у навчальних проектах із застосуванням новітніх комп’ютерних технологій.

Мультимедійні проекти також сприяють кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу. Сучасній дитині набагато цікавіше і зручніше сприймати інформацію саме у формі яскравих мультимедійних презентацій, а не у вигляді застарілих монотонних таблиць. Вдале застосування кольору, комп’ютерної графіки, звуку дозволяє відтворювати реальні обставини дійсності [6, с. 50 – 53].

Можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті чимало. Назвемо основні з них:

1. Комп’ютерне навчання. Ця технологія передбачає навчання предметам циклу «Громадянська освіта» за допомогою спеціальних навчальних комп’ютерних програм.

2. Вивчення за допомогою комп’ютних технологій нового матеріалу та їх використання для передачі знань. Дана технологія передбачає самостійну роботу учня за допомогою інноваційних навчальних засобів, при цьому характер навчальної діяльності не регламентується. При цьому поряд із комп’ютером можуть використовуватися і традиційні навчальні засоби – підручники, а також аудіо- та відеозаписи. При цьому передача знань учням може відбуватися і без участі педагога. Це дозволить учням самостійно опрацьовувати матеріал, а відтак привчатиме їх до незалежності у власних судженнях.

Під час вивчення нового матеріалу вчитель може доволі успішно використовувати технології, пов’язані із роботою в Інтернет. Це, зокрема, пошук інформації, спілкування у міні-конференціях з допомогою популярних соціальних мереж «ВКонтакте», «Facebok», «YouTube», підготовки мультимедійних презентацій з використанням Інтернет-технологій.

Позитивним у викладанні громадянської освіти в середніх школах є наявність у школі комп’ютерних класів, підключених до мережі Інтернет, доступність Інтернет-технологій, значна увага до викладання інформатики, посилена увага учителів та керівництва школи до упровадження новітніх інформаційних технологій на уроках з правознавства, «Людина і світ» та інших предметів варіативної складової.

3. Оцінювання  знань за допомогою комп’ютера. Воно може бути як самостійною навчальною технологією, так і елементом інших інтерактивних навчальних технологій. При цьому можуть використовуватися тести, фронтальні методи контролю знань, самостійні роботи та творчі проекти.

Зворотній зв’язок між користувачем та засобами новітніх інформаційних технологій дозволить повніше та глибше охопити навчальний матеріал відповідних тем [5, с. 55 – 56].

Відомо також, що процес сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу залежить від якості його викладу [3, с. 128]. Тому якісне та доречне унаочнення навчального матеріалу за допомогою інформаційних технологій дозволить істотно підвищити засвоєння учнями навчального матеріалу з предметів циклу «Громадянська освіта». Проте слід пам’ятати, що надмірне використання ілюстративної наочності без гармонійного поєднання із навчальним змістом може призвести до зворотнього ефекту – поверхневого вивчення навчального матеріалу.

Завдяки застосуванню у навчальному процесі операційної системи Windows стало можливим проводити діалогове спілкування у так званих інтерактивних програмах. Застосування інтерактивних програм дозволить забезпечити більш повне та об’ємне засвоєння навчального матеріалу.

Аби уникнути надмірної поверховості під час вивчення предметів циклу «Громадянська освіта», слід, на нашу думку, активніше застосовувати метод проектів. В його основі лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що швидко змінюється та динамічно розвивається, критично мислити.

Названий метод, на наш погляд, дозволяє виховувати учнів як засобами навчального предмету, так і засобами позакласної та міжпредметної діяльності, дозволяє розвинути творчі здібності учня та навички прояву активної громадської позиції. В основі цього методу лежить розвиток пізнавальних навиків учнів, які можуть і вміють проектувати свої знання. Він розвиває в учнів уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, що постійно розширюється, вдосконалює критичне мислення, організаційну культуру, вдосконалює комунікативні вміння та навички самоорганізації. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів, котру вони виконують в межах певного часового проміжку.

Пріоритетним педагогічним завданням у процесі  навчання і виховання є озброєння учнів цілісною культурою організації своєї діяльності, розвиток в учнів здатності до генерації ідей, їх аналізу, самостійному прийняттю рішень, формуванню власної думки, своєї життєвої позиції, толерантності під час колективного ухвалення завдань.

Використання динамічного гіпертексту під час вивчення предметів циклу «Громадянська освіта» дає можливість провести контроль та корекцію знань і вибрати оптимальний рівень вивчення навчального матеріалу [4, с. 260]. Ця технологія є надзвичайно корисною в освітньому процесі, оскільки дозволяє адаптувати останній до індивідуальних рівнів компетенції учнів у різних темах, що вивчаються в рамках предметів.

Проведення уроків та занять з громадянського виховання неможливе без мультимедійних технологій. Вони дають можливість ефективно використовувати текст, графіку, відео та мультиплікацію в інтерактивному режимі. Комплексне використання названих технологій дозволяє суттєво підвищити якість викладання громадянознавчих дисциплін, враховуючи ще й те, що мультимедійні програми – досить наукоємкий продукт  і для їх розробки необхідні зусилля педагогів, психологів, програмістів художників, звукооператорів та ін. Мультимедійні технології мають суттєві переваги перед паперовою книгою, оскільки під час їх використання виникає навчальне середовище з яскравим наочним представленням потрібної інформації. Для учнів середньої школи це є особливо привабливим. Будь-який електронний посібник можна доповнити новими навчальними схемами, матеріалами, що дозволяє вибрати найоптимальнішу модель та рівень навчання.

Педагогові, що впроваджує у свою діяльність новітні інформаційні технології, слід пам’ятати, що та чи інша інтерактивна технологія, яка вводиться в освітню діяльність, стає невід’ємною частиною навчально-виховного процесу. Через деякий час, навіть тоді, коли ця технологія стає звичною та доступною, вона здатна відкривати нові можливості, які можуть покращити навчально-виховну діяльність учнів та педагогів.

Нарешті, існує ще одна позитивна сторона використання новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні. Мова йде про зміни ролі викладача в освітньому процесі. Вчитель перестає бути єдиним джерелом знання і стає керівником та помічником учнів. Їм надається можливість самостійно шукати потрібні знання у світі, що швидко змінюється. Використання комп’ютерних технологій також уможливлює самостійну та незалежну навчальну діяльність учня, гнучко корегувати навчальні графіки, програми та методики викладання. З’являються нові інструменти та ресурси, доступні педагогам.

Висновки. Використання новітніх інформаційних технологій  в громадянській освіті та вихованні здатне радикально змінити існуючу модель навчання. Завдяки активному впровадженню інноваційних методик та технологій стає можливим застосовувати особистісно зорієнтований підхід, скеровувати весь процес навчання на кожного окремого учня. Навчаючи учнів основним цінностям та принципам функціонування громадянського суспільства, викладачі цим не просто готують своїх вихованців до життя у нових умовах, але й забезпечують сталість та демократичний розвиток суспільства.

 Список використаних джерел та літератури

1. Використання сучасних педагогічних та інформаційних технологій в освітньому процесі для активізації творчого потенціалу учнів [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://shkola. ostriv.in.ua/publication/code-43D95C79BEB75/list-9a6b21af26. – Назва з екрану.
2. Пометун, О. Кроки до права [Текст] / О. Пометун,                        О. Семіколенова, О. Суслова. – К.: А. П. Н., 2001.
3. Рубинштейн, С. Л. Основы общей психологи: в 2-т. [Текст] /        С. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1989. – Т. 2. – 328 с.
4. Федорчук, О. С. Використання можливостей мережі Інтернет у діяльності закладів освіти [Текст] / О. Федорчук, Ю. Дорошенко // Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи : навчально-методичний посібник / за ред. В. Мадзігона та Ю. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – С. 250–272.
5. Чала, М.С. Інформаційно-телекомунікаційні технології у практиці роботи вчителя-предметника [Текст] / М. С. Чала // Педагогічний вісник. – 2011. – № 2. – С. 55–56.
6. Черняк, Н. Теорія створення мультимедійної комп’ютерної презентації [Текст] / Н. Черняк // Школа. – 2011. – № 10.
7. Чорна, К. Громадянське виховання – нагальна потреба України [Текст] / К. Чорна // Освіта України. – 2000. – № 51.
8. Burke, W. Digital Opportunities for Civic Education [Electronic resource] / W. Burke. – Mode of access : http:// dmlcentral. net /blog/whitney-burke/digital-opportunities-civic-education. – Title from the screen.
9. Parsi, A. Opportunities in Technology: The New Frontier for Service-Learning and Civic Education [Electronic resource] / A. Parsi. – Mode of access : http://www.nylc.org/blog/opportunities-technology-new-frontier-service-learning-and-civic-education. – Title from the screen.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Секція: Інтерактивні методи навчання професійної англійської, інформаційні технології в освіті

ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ЗАСІБ

У СИСТЕМІ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Подано визначення електронного підручника, охарактеризовані  дидактичні, змістові, структурні та технічні вимоги до електронних підручників. Охарактеризовано основні етапи створення електронного підручника та визначено його переваги.

Ключові слова: електронні підручники, інноваційні засоби навчання, інформаційні технології, комп’ютерні навчальні продукти, інтерактивність.

 Дается дефиницию электронного учебника, охарактеризованы дидактические, содержательные, структурные и технические требования к электронным учебникам. Охарактеризованы основные этапы создания электронного учебника, а также определены его преимущества.

Ключевые слова:электронные учебники, инновационные средства обучения, информационные технологии, компьютерные учебные продукты, интерактивность.

 The definition of the electronic textbook is given. Didactic, content, structural  and technical requirements to electronic textbooks are characterized. The main stages of designing of electronic textbook are described. The advantages of electronic textbooks are outlined.

Key words: electronic textbooks, innovative means of training, information technologies, computer training products, interactivity.

      З розвитком інноваційних методів навчання у системі освіти останнім часом зростає інтерес до електронних навчально-методичних матеріалів, серед яких все ширшого застосування набувають різні комп’ютерні навчальні продукти, які залежно від їхнього функціонального призначення можна поділити на 1) педагогічні програмні засоби, до яких відносять сервісні, контролюючі, тренажерні, моделюючі, демонстраційні та інші програми; 2) інформаційно-пошукові довідкові програмні системи, до яких належать бази даних та бази знань; 3) навчальні програмні системи, до яких відносяться автоматизовані навчальні системи, електронні підручники та посібники, експертні та інтелектуальні навчальні системи [4; 5].

      Електронний підручник (ЕП) – це програмно-методичний комплекс, що відповідає параметрам та структурі звичайного паперового підручника (довідника, практикуму) та подає теоретичний матеріал шляхом його інтерактивної комунікації зі студентом (слухачем). Водночас у процесі розробки електронного підручника значно розширюються можливості забезпечення тренувальної навчальної діяльності, а звідси й контроль рівня сформованості умінь та знань студента та формування навичок відповідно до програми того чи іншого курсу. ЕП може забезпечувати ширші в порівнянні з паперовими можливості інформаційно-пошукової діяльності, а також імітаційне моделювання та сервісні функції при умові існування інтерактивного зворотнього зв’язку [1; 6].

   У процесі розробки та створення ЕП використовується широкий спектр програмного забезпечення – як загальновживаного, так і спеціалізованого в залежності від прикладного характеру мети навчального курсу. При цьому акцент робиться на програмах, що забезпечують взаємодію різних блоків (текст, графіка, аудіо- та відеофрагменти) за допомогою гіперпосилань, або інших програмних засобів. Цим досягається доступність та зручність користування електронним підручником через можливість переходу від одного розділу навчального матеріалу до іншого за бажанням користувача.

    Враховуючи специфіку навчального процесу із застосуванням сучасних інноваційних технологій, можна виділити традиційні та специфічні вимоги до ЕП. Першу групу складають традиційні для паперового посібника, до яких відносять принципи науковості, доступності, проблемності, наочності, активності та свідомості, систематичності та послідовності, міцності, єдності освітньої, розвиваючої та виховної мети у навчальному процесі [2; 3; 7]. До специфічних дидактичних вимог щодо розробки ЕП слід зарахувати такі як принципи індивідуального підходу, інтерактивності та адаптованості до умов навчальної дисципліни та її специфіки.

    Звідси випливає, що створення електронного підручника слід здійснювати керуючись вимогами державних освітніх стандартів, акцентуючи увагу на низці вимог щодо структури, змісту та технічного оформлення самого видання. З точки зору змістового наповнення ЕП повинен забезпечувати достатній обсяг матеріалу, його актуальність, новизну та оригінальність; фактологічну, практичну, культурологічну складову змісту навчальної дисципліни, системність та цілісність; шляхом використання відповідних дидактичних методик та засобів подачі навчального матеріалу. У цьому контексті перед розробником такого підручника відкриваються ширші технічні можливості інтерактивного характеру. Застосуванням у навчальному процесі електронного підручника розширюються можливості застосування диференційної системи контролю навчальних досягнень студента (слухача).

    Створення ЕП підвищує вимоги до технічних параметрів посібника. Очевидно до них, як правило, відносять: оптимальність об’єму необхідної оперативної пам’яті, коректність та зручність автоматичного встановлення програмного продукту, доступність для користувача; адаптованість до системи, оригінальність та якість мультимедіа-компонентів, можливість інтерактивної роботи тощо.

     Враховуючи вище зазначене, можна виокремити основні етапи проектування та створення ЕП: 1) концептуалізація; 2) формалізація; 3) реалізація; 4) апробація ефективності та впровадження ЕП. Перший етап  передбачає визначення змісту, мети і завдань вивчення навчальної дисципліни (предмету). Наступний етап включає визначення засобів та моделей презентації дидактичного матеріалу, принципи оцінювання знань, умінь та навичок, здобутих користувачем. Третій етап полягає у процесі верифікації формалізованої системи вирішення дидактичних завдань у кінцевий продукт – автоматизовану навчально-освітню систему. На останньому етапі автор вводить ЕП у навчальний процес з метою апробації та подальшої адаптації та, при потребі, редагування, удосконалення та коригування.

    Отже, електронний підручник, як один із інноваційних засобів сучасного освітнього процесу заслуговує на значну увагу широкого кола фахівців у різних галузях науки та освіти. Зберігаючи практично усі переваги паперового видання, він має низку переваг. Серед них потрібно виокремити наступні. Застосування інноваційних методів навчання із використанням широких можливостей комп’ютерної графіки, елементів анімації, аудіо супроводу: можливість контекстного пошуку та швидкого та зручного доступу до термінологічного словника чи мережі Інтернет. Цим пояснюється необхідність подальшої розробки ефективних засобів та моделй розробки ЕП як інноваційного методу дидактики.

Література:

1.Бовтенко М.А. Компьютерная лингводидактика: Учебное пособие. – М.: Флинта, Наука, 2005. – 216 с.

2.Электронный учебник: педагогические основы разработки. Материалы дистанционного курса. [Электронный ресурс]. Версия 1.0 / Сост. Хуторской А.В. – М.: Центр дистанционного образования «Эйдос», 2006.– 290 Кб.

3.Зайнутдинова Л.Х. Создание и применение электронных учебников (на примере общетехнических дисциплин). – Астрахань: Изд-во ЦНЭП, 1999. – 218 с.

4.Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб.заведений. – М.: Академия, 2003. – 192 с.

5.Морська Л.І. Інформаційні технології у навчанні іноземних мов: Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2008. – 256 с.

6.Потапова Р.К. Новые информационные технологии и лингвистика: Учеб. пособие. – М.: Комкнига, 2005. – 368 с.

7.Шампанер Г.М. Педагогические основы создания и использования технологии мультимедиа в образовательном процессе: Дисс… канд. пед. наук: 13.00.08. – Барнаул, 2000. – 169 с.

Відомості про авторів: Кучик Галина Богданівна — здобувач кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.

Ольхович-Новосадюк Марія Миколаївна — здобувач кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.

створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління та дата-центру ((Програма інформатизації Рівненської області на 2008-2010 роки [Електронний ресурс]: Додаток до Розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації № 28, 28 січня 2008 року. – Режим доступу: http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/1157.htm.)), що займатимуться практичним впровадженням інформаційних технологій в управлінських структурах, зокрема удосконаленням інформаційно-ресурсної бази Управління культури та туризму Рівненської обласної державної адміністрації…

впровадження по всій управлінській вертикалі області системи електронного документообігу “Megepolis. Документообіг” ((Програма інформатизації Рівненської області на 2008-2010 роки [Електронний ресурс]: Додаток до Розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації № 28, 28 січня 2008 року. – Режим доступу: http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/1157.htm.)). Використання систем електронного документообігу сприятиме раціоналізації та полегшенню контролю за рухом документів у середині установи, а також дозволяє пришвидшити процеси прийняття управлінських рішень;

постійна / регулярна модернізація та розвиток корпоративної інформаційно-телекомунікаційної мережі, а також оновлення матеріально-технічної бази (оргтехніки) органів виконавчої влади та місцевого самоврядування області;

активне впровадження та використання по всій управлінській вертикалі системи Internet-пейджингу (ICQ) як ефективного засобу on line комунікації під час прийняття управлінських рішень, організації анімаційних та івент-заходів у сфері туризму як в обласному центрі, так і в малих містах / районах Рівненщини тощо;

подальша підтримка функціонування офіційних веб-сайтів Рівненської облдержадміністрації та міст / районів області в мережі Internet. Доцільним є розміщення на стартових сторінках згаданих веб-сайтів посилання на інші місцеві / регіональні туристичні Internet-ресурси, а також на офіційну сторінку Української туристичної інформаційної системи;

структурно-функціональне та дизайн-оновлення інтерфейсу, інформаційного контенту та постійна підтримка роботи віртуального Інформаційного туристичного центру Рівненщини (веб-сайт „Рівненщина туристична” ((Про додаткові заходи щодо реалізації регіональної програми розвитку туризму до 2010 року [Текст]: Розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації № 647, 14 грудня 2004 року / Рівненська облдержадміністрація. – Рівне, 2004.)));

подальша розробка впровадження інформаційної продукції туристичного бренду “Рівненщина туристична” на CD та DVD-ROM;

створення функціональної геоінформаційної системи (ГІС) Рівненської області спільно з Національним космічним агентством України та Державним науково-виробничим центром аерокосмічної інформації, дистанційного зондування Землі та моніторингу навколишнього середовища “Природа” (на території України вже здійснювався пілотний проект ГІС “Турист”, здійснений по Київській області);

розробка та впровадження єдиної наскрізної бази / банку даних з регулярним оновлення, що включатиме інформацію (дескриптивну, статистичну тощо) про туристично-рекреаційний комплекс Рівненської області, зокрема про: 1) об’єкти особливого туристичного попиту; пам’ятки історії, культури та архітектури регіону; об’єкти релігійного та паломницького туризму; 2) туристичних операторів та туристичних агентів регіону; 3) розроблені та такі, що перебувають у стадії розробки, туристичні маршрути області; 4) засоби розміщення на території області всіх форм власності; транспортні засоби всіх форм власності, що використовуються для потреб туристичної галузі ((Про регіональну програму розвитку туризму до 2010 року [Текст]: Розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації № 662, 15 листопада 2002 року / Рівненська облдержадміністрація. – Рівне, 2002.)); мережу закладів харчування (кафе, бари, ресторани); мережу закладів культури (театри, кінотеатри, бібліотеки тощо); 5) екскурсоводів та гідів- перекладачів; краєзнавців та спеціалістів з молодіжного та спортивного туризму; 6) інвестиційні проекти в туристичній галузі ((Про регіональну програму розвитку туризму до 2010 року [Текст]: Розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації № 662, 15 листопада 2002 року / Рівненська облдержадміністрація. – Рівне, 2002.)), зокрема про можливості створення молодіжних хостелів та облаштування туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей, що проходять територією Рівненщини тощо.