The article is devoted to analysing the meaning of “activity”, “public activity”, “civil society”. In the article shows positive influence of youth organizations on the process of forming active civil position of youth.

Відповідно до даних Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (Стокгольм, Швеція), який проводив аналіз активності виборців на всезагальних парламентських та президентських виборах в 163 країнах світу, середньостатистичний показник присутності виборців на дільницях знизився за останні роки з 70 до 64.3 %. Абсентеїзм став своєрідною “візитною карткою” нашого часу [1]. Сучасний стан громадянської позиції молоді в Україні також характеризується байдужістю та низьким рівнем залучення до громадської діяльності. Змінити ці процеси на краще покликана громадянська освіта. Тема громадянської активності, або іншими словами, прояву активної громадянської позиції існує з часів заснування держави, і проходить важливою лінією в дослідженнях психологів, педагогів, юристів, істориків, філософів, економістів. Такий багатоаспектний підхід до вивчення громадянської активності пояснюється її складністю, оскільки громадянська активність є однією з особистісних якостей людини, її соціальних та психічних проявів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні питання громадянської позиції молоді розглядається через поняття громадянської активності, яке висвітлено у наукових дослідженнях М. Боришевського, М. Лукашевича, О. Плиги, І. Семківа та Р. Чекмишевої та ін. Актуальність впровадження принципів громадянського суспільства, а також методи громадянської освіти та виховання подано у проекті Концепції громадянської освіти та виховання в Україні.

Мета статті. Розкрити потенціал молодіжних організацій у процесі формування активної громадянської молоді.

Виклад основного матеріалу дослідження. Громадянську активність, насамперед, варто розглядати як суть соціальної природи людини у її прагненні до активної життєдіяльності. Необхідно розкрити поняття активності в цілому, щоб надалі розуміти її природу у сукупності понять “держава”, “громадянин”, “громадянськість” [2].

Громадянська активність є основою розвитку громадянського суспільства, становлення якого прагне сучасний політикум. Люди до створення держави також розпоряджалися своїми правами  та своїм майном згідно із законом природи, тобто проявляли свою активність. Але, щоб гарантувати свої права та свободи, забезпечити мир, захистити свою власність, безпеку і блага суспільства, люди створили державу, яку наділили владою для виконання вищевказаних завдань, і пильнували за тим, щоб держава не зловживала нею. Дж. Локк поняття “держава” майже як взаємозамінне використовував поняття “громадянське суспільство”. У ньому народ країни і її державець керуються принципами, заснованими на громадянській угоді. Такі принципи утверджують природні права громадян, зокрема участь у вирішенні державних справ, що є однією з форм громадянської активності [3].

Хибною є думка, що “бездіяльність” або “святий спокій”, які виділяв М. Лукашевич у своїх дослідженнях, є станом чи ситуацією, що приносить людям щастя [4]. Адже згідно з дослідженнями Р. Інглехарта найбільш щасливими є люди, які залучені до активної діяльності. Суб’єктивне благополуччя (відчуття щастя та задоволеність життям) розглядається як психологічна винагорода за громадянську активність особистості [5]. Виявляється, що найбільш щасливі та задоволені життям ті, хто проявляють активність у діяльності інститутів громадянського суспільства.

Громадянське суспільство визначається авторами як певна система суспільних інститутів та відносин, які не залежать від держави, сприяють задоволенню потреб та інтересів людини, чи групи людей, підтримують життєдіяльність духовної, культурної та соціальної сфер. До інститутів громадянського суспільства відносяться такі, як: сім’я, громадські організації та об’єднання, групи за інтересами, спортивні організації, церква, недержавні засоби масової інформації, професійні спілки, політичні партії, та ін.

Дослідник А. Н. Леонтьєв звертає увагу на те, що молода людина до громадянської активності може не бути готовою психологічно, і тому не буде її здійснювати. Структура психологічної готовності молодої людини до громадянської активності включає: позитивне ставлення до громадянської активності як діяльності (тобто сприйняття такої діяльності як потрібної, цікавої, коли в ній можна самореалізуватися, розширити власний світогляд, відчути можливості, які є виправданими у суспільстві у боротьбі за інтереси громади); наявність установки до здійснення громадянської активності (закладеної з дитинства, або юнацтва точки зору стосовно важливості такої діяльності, а також того, що у бездіяльності немає нічого вартого уваги, коли і той, хто її проявляє, також перестає бути цікавим соціуму); необхідні для такої діяльності риси характеру (самостійність, незалежність, відповідальність, активність, чесність, ретельність тощо); когнітивний компонент (знання про сутність, зміст, спрямованість та цілі громадської діяльності, вміння реалізовувати цю діяльність, навики громадської участі, громадської взаємодії); ціннісний компонент (пріоритети цінностей свободи, волі, незалежності, відповідальності, чесності, сміливості у думках та вчинках, активного та продуктивного життя, добробуту інших); емоційно-вольовий компонент (відчуття відповідальності, вміння проявляти емпатію, довіру, впевненість у досягненні успіху, та у власних силах) [6]. Саме ці складові психологічної готовності молодої людини до громадянської активності варто розвивати, щоб молодь із пасивних членів соціуму перетворити на активних.

Доцільно розглянути форми прояву громадянської активності. Відтак, В. О. Сухомлинський визначає громадянську активність як внутрішню спрямованість особистості, яка здатна впливати на розвиток гуманного суспільства, і пов’язана з реалізацією національних інтересів. Він виділив основні форми прояву громадянської активності: правова, політична і моральна [7]. Правова громадянська активність спонукає вставати на захист прав та свобод громадян: своїх власних, певної спільноти, громадського об’єднання. Політична – передбачає періодичне спілкування та зв’язок з органами влади різних рівнів (залежно від рівня активності). А моральна – виховує почуття патріотизму та відповідальності перед державою та її народом.

Науковець О. Б. Плига виділяє громадянську активність як одну з форм суспільної активності, спрямовану на реалізацію інтересів соціальних груп у сфері суспільних відносин і громадського життя, яка регулюється правовими нормами держави. До форм громадянської активності О. Б. Плига включає: участь у виборах, в об’єднаннях, у місцевому самоврядуванні, громадянська ініціатива, акти громадянської непокори, громадські слухання [8].

Отож, громадянська активність – це така форма активності, яка реалізується на рівні інститутів громадянського суспільства та сприяє розвитку цього суспільства, реалізації приватних потреб та інтересів індивідів, груп та колективів.

Так, М. Й. Боришевський громадянську активність як ту, що спрямовує активність особистості в русло суспільно-значущої діяльності, прирівнює до громадянської позиції [9]. Тому є сенс розглядати громадянську позицію як самостійну форму соціальної активності, яка має власні цілі, механізми та очікуваний результат.

Аналіз наукових поглядів на проблему громадянської активності показав, що більшість фахівців визначили поняття громадянської активності як внутрішнє прагнення до діяльності, спрямоване на здійснення соціальних функцій з метою зміцнення існуючого в соціумі суспільно-політичного порядку. Підвищити рівень громадянської активності покликана громадянська освіта.

Зрозумілим є те, що провідну роль в реалізації громадянської освіти повинні відігравати навчальні заклади (формальної і неформальної освіти): дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади (загальноосвітні школи І-ІІІ ступеня, гімназії, колегіуми, ліцеї, спеціалізовані школи), професійно-технічні навчальні заклади; вищі навчальні заклади І-ІV рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища, інститути, університети, заклади післядипломної освіти та інші вищі навчальні заклади), позашкільні навчальні заклади (центри, будинки, установи, клуби, бібліотеки); заклади та установи культури, громадські (неурядові, молодіжні) організації [10].

Також, молодіжні організації є важливим фактором, що впливає на громадянську позицію молоді шляхом проведення виховних заходів, конкурсів, семінарів, тренінгів [11]. У своїй діяльності вони орієнтуються на активну молодь і залучають її до групи організаторів своїх проектів. Опосередковано вони також охоплюють пасивну молодь, пропонуючи їм долучитися до заходів у якості глядачів. Таким чином зіштовхуючи з мертвої точки активність тієї чи іншої молодої особистості, вони здійснюють вагомий внесок в активізацію її громадянської свідомості.

Для розуміння ефективності діяльності молодіжних організацій в контексті формування громадянської позиції, варто порівняти підсвідоме ставлення до цього процесу молоді, залученої та незалученої до діяльності в цьому інституті громадянського суспільства.

Психосемантичне дослідження дає можливість зрозуміти справжні  настрої молоді стосовно досліджуваного питання. Метод є універсальним засобом визначення прихованих інтенцій респондентів, адже дозволяє визначити психологічне значення слів, а відповідно і ставлення респондентів до них і того, що з ними пов’язано. Психосемантичне дослідження складається із асоціативного експерименту та семантичного диференціалу.

Під час опрацювання анкет семантичного диференціалу було отримано дані, які відображають підсвідоме психологічне ставлення молодих людей до громадянської позиції молоді. Аналіз результатів опитування представників молоді, які не мають жодного стосунку до діяльності молодіжних організацій. Таблиця 1 дозволяє побачити наступні числові показники за кожним із факторів:

Таблиця 1

Cемантичний диференціал сполучення слів громадянська позиція молоді: показники для молоді не залученої до активної діяльності в молодіжних організацій

[авторські напрацювання]

За допомогою табличних даних видно, що молодь, яка не залучена до активної діяльності молодіжних організацій оцінює громадянську позицію молоді як таку, що є хорошою. Про це свідчать високі показники у всіх стовпчиках з позитивними значеннями. Щодо фактору “огидна-гарна”, можна зробити висновок про нейтральне ставлення з позитивною динамікою. Громадянська позиція молоді є більше приємною і швидкою, ніж неприємною і повільною. В основному нейтральною вона є стосовно фактору “пасивності-активності” та “статистичності-динамічності”, але з помітним відхиленням переважної більшості балів до негативних показників. Останнє свідчить про те, що представники не залученої до громадської діяльності молоді або не бачать результатів діяльності молодіжних організацій, або взагалі є не обізнаними у цій сфері. Також ці молоді люди вважають громадянську позицію молоді “маленькою”, тобто незначною і “важкою” одночасно.  Абсолютно протилежними є результати семантичного диференціалу, виконаного представниками активної молоді (Таблиця 2).

Таблиця 2

Cемантичний диференціал сполучення слів «громадянська
позиція молоді»: показники для молоді, залученої у діяльність
молодіжних організацій [авторські напрацювання]

Очевидно, що у ранжуванні група респондентів, яка залучена до діяльності у молодіжних організаціях стосовно всіх факторів громадянській позиції молоді приписує позитивні характеристики. Відтак вона є хорошою, гарною, приємною, швидкою, активною, динамічною, сильною і нейтральною відносно факторів “маленька-велика” та “легка-важка”.

Порівняння показників респондентів, які входять до молодіжних організацій та тих, що не є їх активними учасниками, демонструють різницю у сприйнятті громадянської позиції згідно із середнім балом за кожним із факторів, який наведено у Таблиці 3.

Таблиця 3

Cемантичний диференціал сполучення слів «громадянська
позиція молоді»: зведені показники [авторські напрацювання]

Відтак, з таблиці 3 видно, що громадянська позиція молоді має середній бал 1.1 з трьох можливих. Таку тенденцію можна охарактеризувати як позитивну. Щоправда, якщо взяти до уваги середні бали за різними групами молоді, то очевидною є різниця у сприйнятті: 0.2 – середній бал молоді, яка не бере участі у діяльності молодіжних організацій, що характеризує громадянську позицію як позитивне, але незначне явище; і на противагу їм – 1.9 як середній бал активної молоді.

За фактором оцінки таке сполучення слів отримало 2.2, що дає можливість охарактеризувати його як позитивне. Розбіжність між різними групами молоді за даним фактором невелика – 0.3.

За фактором сили середній бал громадянської позиції молоді становить 0.8, що характеризує її як не дуже сильну. Так, молодь, яка не залучена до діяльності молодіжних організацій, оцінює її силу на -0.9, тобто вважає слабкою. Проте активісти вбачають її силу і оцінюють на 2.5.

Схожа ситуація і з фактором активності: 0.2 спільний середній бал, що характеризує громадянську позицію молоді як малодієву. Оцінка активності громадянської позиції пересічною молоддю становить -0.4, а активною молоддю – 0.8.

Під час опрацювання анкет асоціативного експерименту було отримано дані, які відображають підсвідоме психологічне ставлення молодих людей до поняття громадянської позиції молоді.

Першою групою, до якої входила молодь, що не залучена до діяльності у молодіжних організаціях, було проасоційовано сполучення слів “громадянська позиція молоді”. Згідно з методикою дослідження для аналізу результатів потрібно відбирати слова,  повтор яких перевищив 2 рази, тобто, якщо асоціація на одне із запропонованих слів у трьох і більше людей була однаковою.

Так, групою молоді, яка не залучена до активної діяльності у молодіжних організаціях, було продуковано дві cемантичні унiверcальні одиниці: активність (3), національна свідомість (3), що вказує на розуміння суті даного процесу, а також сприйняття його як активної діяльності для досягнення ідеалів в державі національно свідомими громадянами.

Другою групою, до якої входила активна молодь, було виокремлено семантичні універсальні одиниці для тлумачення пcиxологiчного значення поняття громадянської позиції молоді:

1. Шість і чотири рази слово байдужість (10) стало асоціацією до запропонованих слів. Відтак, можна вважати, що основною проблемою сучасного суспільства і, зокрема, громадянської позиції молоді є байдужіть. Саме її молоді люди і намагаються подолати у своїй діяльності.
2. Наступною семантичною універсалією стало слово патріотизм (5), що не дивно, оскільки патріотизм – це та якість, яку вони намагаються виховувати у собі та у інших.
3. Чотири асоціативні повтори у слів робота (4), влада (4), розвиток (4). Семантичні універсальні одиниці вказують на поступовий розвиток громадянської позиції молоді із серйозним ставленням, таким самим як до роботи у своїй громадянській боротьбі проти зловживань влади.
4. Також активною молоддю було виокремлено семантичні універсальні одиниці політика (3), переживання (3) та надія (3), які свідчать про настрої молоді в умовах тієї політичної ситуації, яка склалася в сучасній Україні. Семантичні універсалії обов’язок (3) та громада (3) вказують на сприйняття громадянської позиції молоді як обов’язку, який повинен виконувати кожен представник громади, кожен громадянин України. А асоціативна одиниця аналізу сила (3) свідчить про підсвідоме розуміння громадянської позиції молоді як такої, що володіє силою, яка здатна змінити політичну та соціальну ситуацію в сучасному українському суспільстві на краще. Також громадянську позицію молоді визначено як активну, на що вказує семантична універсальна одиниця активність (3).

Висновки. Отож, завдяки проведеним дослідженням було виявлено, що сучасний стан громадянської позиції та громадянської активності є незадовільним, хоча молодь готова брати участь в акціях протесту проти дій влади. Заважає цьому незнання, як досягти своєї мети. Місію у навчанні і формуванні активної молоді повинні взяти на себе молодіжні громадські організації, які користуються найвищим рівнем довіри.

Виявляється, що за рахунок активної діяльності та пропагування демократичних цінностей і патріотизму молодіжні організації здійснюють позитивний вплив на сучасну українську молодь. Так, із результатів дослідження очевидною є різниця у сприйнятті громадянської позиції як процесу та щоденної діяльності представниками молоді та активістів. Саме та частина молоді, яка бере участь у діяльності молодіжних організацій, вважає громадянську позицію молоді позитивною, сильною та дієвою і усвідомлює її важливість у становленні громадянського суспільства та покращення умов життя громадян України.

 Список використаних джерел та літератури

1. Чекмишева, Р. Підсумки круглого столу “Нове покоління влади в Україні : реалії та  перспективи”  [Електронний ресурс] / Р. Чекмишева. — Режим  доступу :  http://www.europexxi.kiev.ua/novini. – Назва з екрану.
2. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні [Електронний ресурс]: проект // Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. – Режим доcтупу: http://www.ippo.edu.te.ua/index.php/2009-02-16-09-17-03/569-30-11-2012-1. – Назва з екрану.
3. Локк, Дж. Сочинения в трех томах [Текcт] / Дж. Локк. – М.: “Мысль”, 1988. – 3 т. – 669с.
4. Лукашевич, М. П. Теорiя i методи соцiальної роботи [Текcт] : навч. поciб. / М. П. Лукашевич, I. I. Мигович, рец.: д-р фiлоc. наук, проф. М. I. Миxальченко, д-р cоцiол. наук, проф. В. Є. Пилипенко. – 2-ге вид.; доп. i випр. – К. : МАУП, 2003. – 168 c.
5. Зміна поколінь як довгостроковий фактор ціннісної трансформації в суспільстві теорія Інглехарта [Електронний ресурс] // Соціологія. – Режим доcтупу: http://socna5.at.ua/publ/1-1-0-40. – Назва з екрану.
6. Семків, І. Емпіричне дослідження психологічної структури громадянської активності студентської молоді [Текст] / І. Семків // Соціальна психологія : [ укр. наук. журн.]. – К., 2012. – N 1/2. – С. 178-186.
7. Сухомлинський, В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості [Текcт] / В. О. Сухомлинський. – К. : Радянська школа, 1976. – Т. 1 – С. 55-202.
8. Плига, О. Б. Активна участь населення в державному управління як умова формування громадянського суспільства в Україні [Текcт] / О. Б. Плига // Вісн. Харківського ун­ту ім. В. Н. Каразіна.  – 2008. – № 819. – С. 182-185.
9. Боришевський, М. Й. Розвиток громадянської спрямованості особистості [Текcт] : моногр. / М. Й. Боришевський. – К.: “Педагогічна думка”, 2007. – 186 с.
10. Лукашевич, М. П. Теорiя i методи соцiальної роботи [Текcт] : навч. поciб. / М. П. Лукашевич, I. I. Мигович, рец.: д-р фiлоc. наук, проф. М. I. Миxальченко, д-р cоцiол. наук, проф. В. Є. Пилипенко. – 2-ге вид.; доп. i випр. – К. : МАУП, 2003. – 168 c.
11. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні [Електронний ресурс]: проект // Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. – Режим доcтупу: http://www.ippo.edu.te.ua/index.php/2009-02-16-09-17-03/569-30-11-2012-1. – Назва з екрану.

The article is devoted to the impact of public relations of youth organizations on the process of establishment of civic society. The author focuses attention on the projects that help in the process  of establishment of civic society and formation of active civil position of youth as one of the important qualities of a citizen.

В Україні до нинішнього часу основною рушійною силою процесів становлення громадянської освіти були громадські організації, рухи, фонди. Молодіжні організації також не стоять осторонь і спрямовують діяльність у розвиток демократичної ментальності народу, його вмінням співпрацювати з владою, контролювати її, а їхня безпосередня комунікація з молоддю дозволяє впливати на вирішення проблеми пасивної громадянської позиції. Тому важливо є простежити вплив молодіжних організацій на процес становлення громадянської освіти та виховання в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні питання зв’язків з громадськістю молодіжних організацій, а також їхньої ролі у процесі становлення громадянської освіти та виховання ще недостатньо висвітлено у наукових дослідженнях. У статті подано теоретичні основи зв’язків з громадськістю, які розкривають такі науковці, як І. Ю. та Палеха Г. Г. Почепцов. Актуальність впровадження принципів громадянського суспільства, а також методи громадянської освіти та виховання подано у проекті Концепції громадянської освіти та виховання в Україні. Також питання громадянської освіти розглядають у своїх наукових працях А. Ф. Карась, Г. Г. Мірошниченко, Л. А. Найдьонова та ін.

Мета статті. Розкрити основні засоби зв’язків з громадськістю, якими користуються молодіжні організації Рівненської області у процесі становлення громадянської освіти та виховання в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Під час формування змісту громадяської освіти та виховання, згідно з Проектом Концепції громадянської освіти та виховання в Україні, молодіжним організаціям потрібно дотримуватися особистісно-зорієнтованого, конкретно-історичного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід ставить інтереси особи у центр навчально-виховного процесу. За таких умов, центральною ідеєю громадянської освіти стає поняття невідчужуваних прав людини, а зміст її спрямовується на виховання громадянина демократичного суспільства, патріота України, що прагне вільного вибору і будує свою діяльність на основі визнання абсолютної цінності прав людини. Особистісно зорієнтований підхід до формування змісту громадянської освіти передбачає врахування вікових особливостей аудиторії, розробку кожного конкретного етапу навчання за віковою вертикаллю у взаємопов’язаному контексті всього навчально-виховного процесу [1].

Молодіжні організації пропонують різнопланові проекти, які задовольняють особисті потреби окремих представників молоді. На заходах молодіжних організацій шанується принцип демократії, оскільки є можливість регулювання загального процесу глядачами, шляхом постановки запитань, пропозицій тем обговорення. При формуванні навчальних проектів, таких як “Школа молодого журналіста”, встановлюється орієнтовний вік учасників, що стає основою підготовки, відповідних за рівнем складності матеріалів, а також критерієм відбору із загального числа бажаючих взяти участь у заході.

Конкретно-історичний підхід вимагає розглядати навчальний процес в цілому, як історичну категорію, своєрідну модель конкретних вимог суспільства щодо підготовки молоді до життя та діяльності в даному суспільстві на певному етапі його розвитку. Конкретно-історичний підхід спрямовує зміст громадянської освіти та виховання на вирішення найбільш актуальних для даного етапу розвитку українського суспільства завдань [2].

В процесі реалізації молодіжними організаціями освітніх, навчальних проектів конкретно-історичний підхід реалізовується за рахунок обговорення питань, важливих на сучасному етапі державотворення. Відтак, на щотижневих “Дебатах”, які організовує Молодіжна платформа “Яскраво”, кожне із актуальних запитань розглядається з різних точок зору. Таким чином, молодь, яка приходить на захід, має можливість зробити власні висновки та сфрмувати особисте бачення розв’язання проблемних питань.

Діяльнісний підхід визначає спрямування змісту громадянської освіти на розвиток уявлень і вмінь, що сприяють успішній соціальній активності особистості. Цей підхід реалізується шляхом створення навчальних ситуацій, в яких апробовуються на практиці засвоєні громадянські цінності. Реалізація цього підходу здійснюється шляхом викладення глобальних проблем посередництвом локальних на основі позитивного досвіду участі учнів і студентів у окремих громадянських акціях, проектах тощо [3].

Саме діяльнісний підхід – це та складова процесу громадянської освіти, яку молодіжні організації забезпечують найкраще. Акція “Зробимо Україну чистою”, яку в Рівненській області координувала ФРІ-Рівне, є прикладом громадянської акції, яка сприяла активізації молоді навколо проблемної ситуації та власною діяльністю учасників спонукала їх до засвоєння громадянських цінностей.

Традиційні методи освіти, якими користуються в процесі викладання предметів громадянської освіти вчителі у школах та викладачі у вищих навчальних закладах, не орієнтовані на активну взаємодію молодої людини з учителем або викладачем та однолітків між собою, самостійне і спільне прийняття рішень, що має бути вирішальною передумовою їх громадянської активності в майбутньому [4].

Тому пріоритетну роль у громадянській освіті мають відігравати активні методи, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії [5]. Такі PR-заходи молодіжних організацій, як “Співанка” (молодіжна платформа “Яскраво”), “Smart meetings” та “Форум молодих лідерів Рівненщини” (молодіжна організація “Smart People”) є поєднанням творчого компоненту з освітнім процесом. Під час виконання українських пісень у колі однодумців кілька разів серед учасників виникали нові ідеї акцій та заходів, а після зустрічей з відомими успішними людьми у кожного виникає відчуття окриленості та віри у власні сили. Фактично, молодіжні організації забезпечують найвищий ступінь взаємодії між учасниками, особливо  під час групових завдань для вирішення проблемних ситуацій.

Потрібно віддати належне молодіжним організаціям, які усвідомлюють важливість громадянської освіти та водночас залучають до справи громадянської освіти широкі кола громадськості та засоби масової інформації. Зважаючи на періодичні акції та заходи молодіжних організацій, спрямовані на позитивні зрушення у свідомості молоді в бік демократії та активної громадянської позиції, їхні зв’язки з громадськістю поступово досягають найвищого рівня налагодженості контактів з молодими жителями міст. Це виявляється в тому, що:

1. завдяки використанню можливостей соціальних мереж молодіжні організації знаходяться у постійному контакті з цільовою аудиторією;
2. існує високий рівень зворотного зв’язку, адже постійно організовуються опитування підписників у соціальних мережах та на сайтах організацій стосовно майбутніх подій та проектів. Вивчаючи думки цільової аудиторії, молодіжні організації здатні найкраще зі всіх інститутів громадянського суспільства задовольняти їхні потреби.
3. вагомою причиною ефективної комунікації з громадськістю є високий ступінь звітності молодіжних організацій, яка здійснюється за допомого фото- та відео-матеріалів їхніх заходів.
4. співпраця із засобами масової інформації дозволяє поширювати ідеї молодіжних організацій  серед широких кіл громадськості.
5. використання event-менеджменту сприяє поєднанню в кожній акції двох складових, а саме PR-заходу та освітнього проекту. Це дозволяє здійснювати навчання поряд з формуванням лояльності до молодіжної організації, яка його реалізовує.

У своїй діяльності будь-яка організація, що існує в сучасному інформаційному просторі, повинна усвідомлювати важливість використання засобів зв’язків з громадськістю, адже від того, наскільки вміло їх поєднано, залежить рівень обізнаності суспільства про діяльність організації. Зв’язки з громадськістю – це спеціальна система управління інформацією (у тому числі соціальною). Під управлінням тут слід розуміти процес створення інформаційних приводів та інформації зацікавленою в ній стороною, поширення готової інформаційної продукції засобами комунікації для цілеспрямованого формування бажаної громадської думки [6].

На території Рівненської області та у м. Рівне діє понад 73 молодіжних організацій різного спрямування. Наразі у м. Рівне є декілька молодіжних організацій, які усвідомлюють визначну роль зв’язків з громадськістю, і відповідно до цього активно їх використовують. До числа цих організацій належать: Молодіжна платформа “Яскраво”, Рівненська молодіжна громадська організація “Фундація регіональних ініціатив”, Молодіжна організація “Smart People” та  Громадська платформа “Молодь-ДІЄ”.

Порівнюючи засоби PR успішних молодіжних організацій Рівного можна скласти систему просування кожного окремо взятого проекту з оптимальним набором засобів зв’язків з громадськістю.

Перш за все, це event-менеджмент або управління подіями, яке полягає в організації заходів і є одним з найефективніших засобів зв’язків з громадськістю [7]. Молодіжні організації постійно ним користуються, адже він дозволяє досягнути довготривалого ефекту у формуванні іміджу організації, володіє найбільшим впливом на суспільні інтереси та потреби.

Використовуючи event-менеджмент молодіжні організації виконують функції планування, організації та контролю за проведенням унікального заходу. Будь-яка подія задумується з певними цілями, які враховуються на етапі планування заходу. Крім цілей важливо розрахувати і очікувану кількість учасників, для забезпечення всіх комфортними умовами під час події. Доцільно звертати увагу на вікову категорію для якісного підбору музичного оформлення, тематики заходу та інтерактивних розваг. Однозначно, що важливо враховувати місце проведення заходу, а також альтернативне місце на випадок форс-мажорної ситуації. Часто організація заходів молодіжними організаціями потребує технічного забезпечення, про яке також слід думати на етапі планування події. На етапі організації одночасно здійснюється і контроль за виконанням обов’язків, закріплених за кожним із членів команди.

Event-менеджмент є найскладнішим із всіх засобів зв’язків з громадськістю молодіжних організацій, адже крім реалізації заходу та продумування всіх його аспектів, він потребує залучення цільової аудиторії. Цей процес відбувається за допомогою використання інших засобів зв’язків з громадськістю.

Отже, молодіжні організації використовують події як засіб формування власного іміджу, безпосереднього спілкування та стабільної підтримки комунікації з  прихильниками своєї діяльності, кількісного збільшення представників цільової аудиторії та власної популяризації.

Жодна подія не залишається поза увагою соціальних мереж. Тут доречним буде згадати висловлювання Біла Гейтса: “Якщо Вас немає в Інтернеті (соціальних мережах) – ви не існуєте”. Саме із соціальних мереж починається поширення інформації про будь-яку акцію, подію, захід, корисний ресурс. Соціальні мережі займають вагому частку життя українців, про що свідчать дані експертної установи із соціальних мереж – лабораторії  www.SarafannoeRadio.org, яка оприлюднила результати дослідження топ-20 соціальних мереж України (Табл. 1):

Таблиця 1

ТОП-20 соціальних мереж України [8]

Не дивує той факт, що керівники молодіжних організацій Рівного джерелами поширення інформації обирають: Vkontakte.ru, Facebook.com, Twitter.com, а також YouTube.com для розміщення відео-презентацій та репортажів власних заходів. Соціальні мережі – найшвидший, найлегший спосіб зібрати власну аудиторію, і що є дійсно важливим – те, що кожен проект має своїх підписників, які самостійно стежать за новинами та оновленнями. Їх значно легше залучити до всіх проектів. Найбільшою перевагою соціальних мереж як засобів зв’язків з громадськістю є їхня безкоштовна основа: єдиний ресурс, який потрібно задіяти – це час. Керівник молодіжної організації “Smart People”, Тарас Комаренко, не бачить сенсу витрачати гроші на друк флаєрів, на оплату праці промоутерів, коли в кращому випадку лише 25 % поліграфії потрапить до рук цільової аудиторії, а решта 75% – стануть  просто викинутими на вітер коштами.

Іншим поширеним інструментом PR виступають засоби масової інформації. В Рівненській області вони представлені наступними 86 друкованими засобами. Звісно, молодіжні організації, які знаходяться в районних центрах, поширюють інформацію в доступних районних ЗМІ, в той час як молодіжні організації, які знаходяться в м. Рівне користуються інформаційною підтримкою обласних. До числа таких друкованих засобів масової інформації належать “Рівне експрес”, “Рівне вечірнє”, “ОГО”, “Рівне-Ракурс”.

Телебачення має найменшу за кількістю складову (5): Телерадіокомпанію “Рівне-Атом” (м. Кузнецовськ), Обласну державну телерадіокомпанію, ТзОВ Телекомпанію “Рівне-1”, ПП “Телерадіокомпанію Сфера-ТВ”, ТзОВ Телерадіокомпанію “Дубно”.

Радіостанції Рівненської області нараховують 26. Молодіжні організації м. Рівне звертаються за інформаційною підтримкою до керівників ЗАТ Радіо “Трек”, Обласної державної телерадіокомпанії,

Залежно від масштабу заходу молодіжні організації роблять все можливе, щоб він набув масового розголосу. Але засоби масової інформації потребують великих коштів, тому молодіжні організації розміщують повідомлення про свої заходи на спонсорській основі, після чого на всіх оголошеннях, афішах, повідомленнях про заходи в соціальних мережах розміщується логотип спонсора в рубриці “наші спонсори”, “наші партнери”.

Офіційні веб-сайти молодіжних організацій та окремих акцій також стали обов’язковою складовою їхніх зв’язків з громадськістю. Часто всередині організації є людина, яка вміє писати сайти, в такому разі залишається заплатити лише за домен і хостинг, після чого цілий рік мати місце в глобальній мережі для розміщення власної інформації. Правильна оптимізація сайту призводить до зростання пошукового трафіку та прямих переходів. Часто він отримує власних читачів за допомогою реклами та посилань у соціальних мережах, найчастіше у Vkontakte.ru, Facebook.com, Twitter.com.  Веб-сайт дозволяє виразити власну індивідуальність молодіжної організації. Часто велика частка відводиться дизайну, адже сайт є своєрідним обличчям молодіжної організації у глобальній мережі Інтернет. Веб-сайт є офіційним джерелом повноцінної інформації про молодіжну організацію та заходи, які вона організовує.

Схожою є політика блогосфери, відмінність лише в тому, що блоги слугують своєрідним поєднанням сайту та традиційного засобу масової інформації. Блоги є неформальними неофіційними сторінками лідерів молодіжних організацій.  За допомогою них можна написати відгук про захід і цим самим його розрекламувати. В блогах, окрім презентацій заходів, основний інтерес викликають описи процесів організації подій, з якими труднощами довелося зіткнутися та як їх вирішували. Отже, найчастіше як засіб зв’язків з громадськістю блоги використовують керівники для популяризації організації, якою керують, заходів, які проводять та власного імені.

Надзвичайно важливою складовою є фотографії та відео заходів, адже це один з найкращих інструментів, щоб нагадати про організацію після заходу. Так влаштована людська психіка, що кожен прагне знайти себе на світлинах. А при перегляді відео будь-хто з нас намагається знайти себе в юрбі. Важливим є також фактор того, що люди, які не відвідували захід, також прагнуть подивитися фотографії та відео, частіше всього, щоб побачити програму заходу, знайомих, вирішити, чи варто відвідати цей захід наступного разу. В будь-якому випадку, такий стан речей дозволяє зробити фото та відео-звіти надзвичайно сильним та дієвим інструментом утримання аудиторії навколо події.  І молодіжні організації його активно використовують у своїх зв’язках з громадськістю.

Поліграфія – це ще один засіб, яким молодіжні організації послуговуються у своїх зв’язках з громадськістю. Частіше всього друкуються афіші та квитки. Подібно до засобів масової інформації вона також є дорогою і застосовується виключно при організації  платних заходів, а також за підтримки спонсорів. Часто молодіжна організація співпрацює з однією чи кількома рекламними фірмами і за їхній рахунок друкує власну поліграфічну продукцію, при цьому відображає на ній логотип спонсора.

Таким чином сукупність інструментів PR молодіжних організацій можна розглядати як перспективний інструмент формування активної позиції молоді за умови дотримання особистісно-зорієнтованого, конкретно-історичного та діяльнісного підходів, а також включення до його програми змістової частини громадянської освіти, зорієнтованої на розвиток уявлень молоді про громадянськість та шляхи її реалізації на основі формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

На основі вище зазначеного, у програми заходів та для їхнього якісного змістового наповнення варто включити обговорення тем, спрямованих на здобуття учнями та студентами досвіду громадянських вчинків і переживань, основних громадянських умінь [9], зокрема:

– реалізація свого права на участь у виборах та інших формах демократії;

– обстоювання своїх прав, беручи участь у діяльності об’єднань громадян та громадських акціях;

– захист своїх прав за допомогою державних органів та органів місцевого самоврядування;

– обстоювання своїх прав за допомогою апеляції до суду, правоохоронних та правозахисних організацій;

– орієнтування в умовах вільного ринку; відстоювання свої прав як споживача і платника податків;

– використання типових прийомів та методів розв’язання проблемних ситуацій;

– диференціювання емоційних та раціональних компонентів власного вибору;

– критичне сприймання інформації, її самостійний аналіз;

– розвиток комунікативних умінь.

Висновки. Отже, завдяки детальному обговоренню event-менеджменту, як одного з інструментів зв’язків з громадськістю молодіжних організацій, а саме як організацію та проведення шести відомих у м. Рівне заходів, таких як “Cпіванка”, “Дебати”, (Молодіжна платформа “Яскраво”), “Зробимо Україну чистою” (“Фундація регіональних ініціатив”), “Smart Meetings” “Форум молодих лідерів Рівненщини” (Молодіжна організація “Smart People”), “Вуличний університет” (“Молодь-ДІЄ”), визначено сукупність ефективних засобів зв’язків з громадськістю, якими найчастіше користуються молодіжні організації. До неї увійшли такі інструменти PR, як event-менеджмент, соціальні мережі, засоби зв’язків з громадськістю, веб-сайти, поліграфія, блоги, фотографії та відео.

Таким чином, молодіжні організації сформували своєрідний ідеальний комплекс зв’язків з громадськістю, за яким при організації заходу відділ файндрайзингу домовляється зі спонсорами та партнерами про фінансування, або надання послуг (друк статті у пресі, оголошення про захід, або розіграш квитків на радіо); координатор проекту розподіляє обов’язки щодо створення групи в соціальних мережах, а також офіційного веб-сайту для масштабного проекту; підбір матеріалів для їхнього наповнення; розповсюдження афіш, квитків; ресурсне та технічне забезпечення заходу; організація фото- та відео-зйомки; запрошення відомих особистостей. Таке поєднання засобів зв’язків з громадськістю дозволяє молодіжним організаціям бути у постійному контакті зі своєю цільовою аудиторією, щоразу пропонуючи їй новий проект або той, що продовжується.

Список використаних джерел та літератури

1. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні [Електронний ресурс]: проект // Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. – Режим доcтупу: http://www.ippo.edu.te.ua/index.php/2009-02-16-09-17-03/569-30-11-2012-1. – Назва з екрану.
2. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні [Електронний ресурс]: проект // Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. – Режим доcтупу: http://www.ippo.edu.te.ua/index.php/2009-02-16-09-17-03/569-30-11-2012-1. – Назва з екрану.
3. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні [Електронний ресурс]: проект // Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. – Режим доcтупу: http://www.ippo.edu.te.ua/index.php/2009-02-16-09-17-03/569-30-11-2012-1.  – Назва з екрану.
4. Найдьонова, Л. А. Розвиток громадянського суспільства як участь у колективних діях спільнот [Текcт] / Л. А. Найдьонова // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави : [зб. наук. пр.] – № 7. – К. : Міленіум, 2008. – С. 33-49.
5. Карась, А. Ф. Розвиток демократії як здійснення громадянського суспільства [Текст] / А. Ф.Карась // Універсум. Журнал політології, футурології, економіки, науки та культури. – Л., 2000. – № 3-4. – С.17–21.
6. Почепцов, Г. Г. Имиджелогия [Текст] / Г. Г. Почепцов, отв. ред. С. Л. Удрвин. – К. : Ваклер, 2000. – 768 с.
7. Палеха, Ю. І. Іміджелогія [Текст] : навч. посіб. / за заг. ред. З. І. Тимошенко. – К. : Європ. ун-т, 2005. – 324 с.
8. ТОП-20 Україна. Рейтинг соціальних мереж [Електронний ресурс] // Jey News. – Режим доcтупу: http://jeynews.com.ua/news/d0/40603. – Назва з екрану.
9. Мирошниченко, Г. Г. О концепции и структуре открытого гражданского общества [Текcт] / Г. Г. Мирошниченко // Материалы Всемирной этической дискуссионной конференции “Человек Будущего”. – Тула, 2005. – С. 31-35.