Швая Оксана Романівна,

здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня

Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Національного університету «Острозька академія»

Анотація. У статті розглянуто поняття «гендерне питання», що визначено за допомогою виокремлення гендерних маркерів, у контексті чого зосереджено увагу на фіксуванні проявів у стереотипах. Здійснено соціологійне дослідження аналізованого питання, на основі якого описано специфіку наявності стереотипних уявлень у мовленні чоловічої та жіночої статей.

Ключові слова: гендерне питання, гендерні маркери, стереотип, маскулінність, фемінність.

Oksana Shvaia

«GENDER ISSUE» AND ITS MANIFESTATIONS IN STEREOTYPES (BASED ON THE STORY “KAYDASH’S FAMILY”)

The article deals with the concepts of “gender issue”, which is defined by identifying gender markers, in the context of which attention is focused on fixing manifestations in stereotypes. A sociological study of the analyzed question was carried out, on the basis of which the specificity of the presence of stereotypical representations in the speech of male and female genders was described.

Key words: gender issue, gender markers, stereotype, masculinity, femininity.

Осіб чоловічої та жіночої статей об’єднує культура, правила поведінки, ті чи ті традиції передбачені суспільством та досвід усіх попередніх поколінь закодований у людських уявленнях, що впливає на бачення якими повинні бути чоловіки та жінки, які соціальні ролі варто виконувати, що зумовлює актуальність нашої розвідки та зв’язок із сучасними проблемами  українського мовознавства.

Мета статті – простежити  висвітлення гендерних маркерів спілкування осіб чоловічої та жіночої статей у стереотипах від ХІХ ст. по ХХІ ст. на прикладі повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького та відгуків сучасників на основі результату опитування «Міт чи правда?».

Гендерні ролі не потрібно поділяти на ті, що виконують лише особи жіночої статі й ті, що виконують особи чоловічої статі, якщо не йдеться про біологічні особливості (наприклад, виношування та народження дитини, годування материнським грудним молоком немовлят, що притаманно лише жінкам, або про збільшені фізичні навантаження, що притаманно чоловікам).

Соціальні ролі – це те, що нав’язане, передбачене культурою і прийняте в суспільстві. Узагальнені й поширені уявлення певного кола осіб формують підґрунтя для поширення певних цінностей, моделей, шаблонів, стосовно осіб тих чи тих статей, а коли це відбувається на рівні нації набуває чинности поняття – гендерний стереотип. Це приписування представникам певної статі різних рис завдяки отримання недостовірних фактів, неволодінням достатньою кількістю відомостей або тієї інформації, яка не відповідає потребам часу.

Попри невелику кількість досліджень з лінгвістичних гендерних питань в українських текстах, повість «Кайдашева сім’я» Нечуя-Левицького І. С. –  це текст, де простежуємо велику кількість стереотипів. У статті «Типологія гендерних стереотипів» Зінченка Т. П. подано класифікацію, якою ми послуговуємось під час аналізу стереотипів із повісті «Кайдашева сім’я»:

1. стереотипи маскулінності-фемінності (до цих стереотипів належать міркування про те, що чоловіки – компетентні, домінантні, агресивні, самовпевнені, схильні міркувати логічно, здатні керувати своїми почуттями, а жінки – більш пасивні, залежні, емоційні, турботливі, ніжні тощо);
2. стереотипи професійної діяльності чоловіків і жінок (традиційною для жінок є діяльність обслуговувальна, виконавська, а для чоловіків: організаторська, керівна, творча);
3. стереотипи поєднання сімейних і професійних ролей відповідно до статі (для чоловіків головні ролі пов’язані з кар’єрою, професією, а для жінок – сімейні);
4. стереотипи зовнішності чоловіків і жінок (критерій привабливості) [64, 5 с.] тощо.

З огляду на особливості характеристики, притаманні першому типу стереотипних уявлень маскулінності та фемінності, в повісті І. Нечуя-Левицького мовців зображено відповідно до цих бачень: жінок висвітлено завжди емоційними («Ой боже ж мій? Нащо ти, дочко, нас мучила! Ти знаєш, якого жалю ти нам завдала? – почала говорити Мелашчина мати» [1, с. 19]; «Хто? Я? То це ти на мене таке говориш? – закричала Палажка й вхопила граблі. – Ось я тобі, стара відьмо, покажу ченців та чортів!» [1, с. 18]; «Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами» [1, с. 18]; «Я тижня не пробула в свекрухи і вже сльозами облилася, – говорила Мелашка. – Якби Лаврін не оступався за мною, то вони б мене з’їли» [1, с. 16]; «Це все через тебе, невісточко! – промовила Кайдашиха до Мотрі і вдарила кулаком об кулак!» [1, с. 8]; «Мотря зиркнула на коника та й скипіла, неначе хто линув на неї окропом. Вона лучче витерпіла б лайку, ніж смішки. – Лаяли, били, а це вже знущаються надо мною! – крикнула Мотря й кинула об стіл ложкою» [1, с. 9]; що спостерігаємо у вербальних засобах (вигуки, модальні слова, докори тощо) та невербальних засобах спілкування (характеристика тону, темпу мовлення, дій у супроводі зі словом тощо). Також попри емоційно забарвлене мовлення осіб жіночої статі зображено турботливими та ніжними («Коли я твій голос почую коло двора, я зараз вилину до тебе, – сказала Мелашка» [1, с. 15]; «Омельку, стань та помолись Богу! Що це з тобою діється? – перестала кричати Кайдашиха й промовила спокійно» [1, с. 15] тощо).

Щодо стереотипів, які пов’язані з маскулінністю, осіб чоловічої статі зображено самовпевненими, здатними міркувати логічно, іноді агресивними («Не питай старого, а питай бувалого – сказав Лаврін» [1, с. 20]; «Чи йдеш ти в поле не питаючи мене? – спитав Лавріна батько// А як прийдеться платить подушне за землю, то й тоді мене не спитаєшся? – сказав Кайдаш// – Ви берете гроші в свої руки, то ви й платіть – одказав Лаврін» [1, с. 19]; «Тату, в Мотрі є чоловік, – сказав понуро Карпо – то не дуже на неї махайте кулаками//. Кайдаш спахнув полум’ям.// – А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? – крикнув він на Карпа. – Коли хочеш, то я тобі носа втру.// Тату, не махайте на мене руками, бо й у мене руки є! – сказав Карпо й собі зблід на виду…» [1, с. 7]. У мовленні наявні приказки («Не питай старого, а питай бувалого»), які вказують на вміння критично мислити й влучно добирати висловлювання, які доречні тій чи тій комунікативній ситуації, також попри раціоналізм мислення, емоційно забарвлена лексика стає передумовою до дій, навіть якщо вони дещо агресивні, що ми спостерігаємо у вищезазначеному прикладі.

Зважаючи на види діяльности та поєднання сімейних і професійних ролей чоловіків і жінок, у повісті не порушено нав’язаної в уявленнях традиційности цього поділу. Тут крізь призму мовлення ми простежуємо, що особи жіночої статі більшою мірою відповідають за побутові справи, пов’язані з перебуванням на кухні, виховуванням дітей, а чоловіки керують фінансовими питаннями: «Чому ти, Мотре, і досі не замела хати? — промовив Карпо до жінки» [1, с. 7]; Чого це ти, Мотре, сіла шити? Хіба ти не бачиш, що в печі обід недоварений, а хата стоїть і досі неметена?» [1, с. 8]; «Якого ви недовірка вдвох робите, а обід у вас і досі не готовий! – крикнув Кайдаш на всю хату» [1, с. 12]; «Як прийдеться платить подушне за ту землю, то й тоді мене не спитаєшся? – спитав Кайдаш.// – Ви берете гроші в свої руки, то ви й платіть – одказав Лаврін» [1, с. 19].

Під час аналізування комунікативних актів у повісті чітко простежуємо, що мовленню осіб жіночої статі сприяють передбачені національними уявленнями мовні ситуації, які пов’язані з побутовими питаннями, наприклад, дискусії, пов’язані із тематикою кухні, приготуванням страв, догляду за чоловіками, дітьми, з’ясування стосунків, передумовою чого також є питання побуту. Експресивність помічаємо в вигуках («Боже мій!», «Ой!», «Угу», «Лишенько!», «Господи»), словах, які виражають модальність («мабуть», «а може»), сполучниками, які, з огляду на мовні конструкції, вказують на докір («Хіба ж Карпо вас питається, як іде на поле? А чим я гірший од Карпа?» [1, с. 19]); імпліцитне ствердження відомого в питальній формі («Хіба люди не говорять про тебе на селі? Хіба не знаємо як ти нападалась на невістку?» [1, с. 18];) тощо.

Попри рік написання повісті (1878 р.), зважаючи на культурні передумови побутування мешканців сіл та міст, ці стереотипи трапляються в мовленні й сьогодні (2023 р.). Припускаємо, що це явище активно побутує у зв’язку із традиційним шануванням своєї культури, звичаїв, обрядів українцями. Досвід попередників передано народові завдяки фольклору, певні знання, спостереження висвітлено в напрацюваннях (наприклад, повість «Кайдашева сім’я»  Нечуя-Левицького І.С.), що впливають на формування уявлення про світ у наступних поколінь. На сьогодні існує низка спроб розвінчувати стереотипи (наприклад, інтернет-портал «Гурт» – це платформа, розроблена для поширення стереотипів, на якій інноваційні технології подають варіанти спростування тих чи тих стереотипів та ін.).

Щоб перевірити, чи в суспільстві досі поширені нав’язані уявлення про світ, які висвітлено в мовленні комунікантів повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, було проведено опитування 26 листопада 2023 року «Міт чи правда?», в якому респондентами стали 39 студентів Національного університету «Острозька академія».

Опитувані студенти та студентки давали характеристику висловлюванням із повісті «Кайдашева сім’я», де підтверджували або спростовували своїми відповідями те, що спостерігали ми під час дослідження цього питання. На твердження про те, що емоційність у мовленні більшою мірою притаманна особам жіночої статі, ми отримали 55,6% згоди й 44,4 % незгоди; з огляду на вищеподаний аналіз мовлення персонажів повісті «Кайдашева сім’я» чоловічої статі в опитуванні було висунуто тезу про те, що агресивні твердження притаманні більшою мірою чоловікам, ніж жінкам, яку було спростовано, адже 52,2 % не погодились із цим твердження.

За статистикою, у фразах, які належать особам жіночої статі, подано такі характеристики: емоційність 86,1 %, агресивність 55,6 %, здивування 77,8%, звинувачення 69,4 %, стриманість 2,8%, виправдовування 22,2%, стриманість 5,6%, погрози 97%, добродушність 2,8% . Щодо речень, які вживали чоловіки, тут переважають такі риси: 75 % мудрість, 11,1% лаконічність, 5,6% упевненість; 58,3 % погроза, 11,1% неповага, 8,3 % агресивність, 5,6 % емоційність тощо.

Також на питання: «Яка лексика більшою мірою притаманна особам жіночої/ чоловічої статі?» більшість респондентів у відсотковому співвідношенні визначили, що для мовлення жінок характерними є експресивна (80,6%), деталізована та емоційна (72,2%), варіативна, неоднозначна (69,3%,); для мовлення чоловіків притаманним є однозначність (62,2%), лаконічність (56,8%), стриманість (54,1%)

Отже, визначено що завдяки усталеним уявленням про світ мовлення осіб жіночої статі та осіб чоловічої статі має характеристики, які більшою чи меншою мірою можуть різнитися (зважаючи на вищеподані результати опитування). Це залежить від комунікативної ситуації мовців і від сприйняття чи несприйняття реалій, які так чи так впливають на свідомість суспільства, що висвітлено в гендерних маркерах спілкування осіб чоловічої та жіночої статей у стереотипах від ХІХ ст. по ХХІ ст.

Розподіл соціальних ролей, визначення ознак маскулінности та фемінности та ін. залежить від світосприйняття, що вміщено в визначенні поняття «стереотип».

Список використаних джерел:

1. Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я. 1879. 23 с. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=907. (дата звернення 25.10.2023).
2. Опитування «Міт чи правда?» URL: https://docs.google.com/forms/d/1miiMirLmnaAf9XSTJE6W439sfg2vk8slqd5_OIWQZHM/edit. (дата звернення: 01.12.2023).
3. Топчий Л. Гендерна проблематика у мовознавстві. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія «Філологічні науки». Вип. 47. С. 103–110. URL: http://dspace.idgu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1510/1/%d0%a2%d0%be%d0%bf%d1%87%d1%96%d0%b9_%d0%9b_%d0%9d%d0%92_47.pdf. (дата звернення: 18.02.2023).

    Ключові слова: гендер, гендерні маркери, політична промова, книжна лексика, стилістичні прийоми.

Статья посвящена исследованию гендерных маркеров, свойственных женщинам в современном англоязычном политическом дискурсе. В статье рассмариваються гендерные особенности политических речей генерал-губернатора Австралии Квэнтин Брайс, а также приведены примеры и статистические данные лексических и стилистических средств, с помощью которых гендерные маркеры реализовывают.

Ключевые слова: гендер, гендерные маркеры, политическая речь, книжная лексика, стилистические приемы.

The article is dedicated to the study of gender “colouring” peculiar to women in modern English political discourse. The article deals with gender peculiarities in political speeches of Governor-General of Australia Quentin Bryce, as well as with the examples and statistical data of lexical and stylistic devices with the help of which gender “colouring” is realized.

Key words: gender, gender “colouring”, political speech, bookish vocabulary, stylistic devices.

У статті розглядаються гендерні маркери, що використовуються у промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс. Актуальність даного дослідження полягає у тому, що гендерні маркери у політичних текстах загалом мало досліджені, а у текстах австралійського політичного дискурсу – тим більше.

    Метою цієї статті є аналіз використання гендерних маркерів та опис їх особливостей у промовах Квентін Брайс, яка наразі є генерал-губернатором Австралії. Для досягнення поставленої мети слід виконати низку завдань:

–                     розкрити зміст поняття гендерної маркованості;

–                     описати типові гендерні маркери, характерні мовленню жінок;

–                     подати приклади вживання типових гендерних маркерів Квентін Брайс;

–                     виявити найбільш уживані генерал-губернатором гендерні маркери.

    Об’єктом дослідження є гендерно маркований мовний матеріал у політичній комунікації. Предмет дослідження – особливості функціонування лексичних та синтаксичних структур у фемінно “завуальованих” політичних промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс.

Теоретичною основою статті є праці А. Кіріліної та М. Томської, О.Л. Бессонової та О.І. Горошко. Для аналізу та дослідження гендерних маркерів, притаманних жінкам ми використовували промови генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс, а саме: Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show (Victoria, 20 July 2012), Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day (Sydney, 7 March 2012), Speech on the occasion of  Book launch of The Forgotten Holocaust (Canberra, 2 August 2012), Speech on the occasion of  Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns (Canberra, 8 May 2012), Speech on the occasion of  Reception to Celebrate Queensland Day (London, 6 June 2012).

На сучасному етапі в лінгвістиці особливої актуальності набуває гендерний підхід до вивчення різних мовних явищ та процесів. Цей підхід став поштовхом для виникнення гендерної лінгвістики –  напряму лінгвістики, що сформувався у самостійну течію в останні десятиліття XX ст. і що вивчає, з одного боку, зафіксовані в мові стереотипи фемінності й маскулінності, а з іншого боку — особливості мовної поведінки чоловіків і жінок [5].

Історія вивчення гендеру у лінгвістиці пов’язана з працями таких вітчизняних та зарубіжних вчених: В.О. Борисенко, О.Л. Бессонова, Е.А. Земская, А.П. Мартинюк, А.В. Кіріліна, М.Р. Кей, Р. Лакофф та ін.

Дослідники по-різному трактують значення поняття гендеру. На думку дослідниці О.І. Горошко, гендерні відносини фіксуються в мові у вигляді культурно обумовлених стереотипів, накладаючи відбиток на мовленнєву поведінку особистості і на процеси її мовної соціалізації [3]. Російська дослідниця А.В. Кіріліна вказує на те, що гендер виявляє поведінкові норми мовлення чоловіків та жінок у текстах різного типу, стильові особливості, які можуть бути класифіковані як ті, що притаманні мовленню чоловіків або жінок, а також осмислення мужності та жіночності у різних культурах та мовах [4]. Н.Л. Пушкарьова розуміє під гендером “систематичну характеристику соціального порядку, якої неможливо позбутися або відмовитись” [6, 166].

Загальновизнаного визначення поняття гендерної маркованості на сьогодні, на жаль, теж не існує.  Ті визначення і пояснення, які наводяться у сучасній лінгвістиці, не є всеохоплюючими і не пропонують повної класифікації гендерно маркованої лексики і синтаксичних конструкцій. Нам імпонує таке визначення гендерної маркованості: “це суттєві прояви пізнання світу через призму чоловічої чи жіночої свідомості, що виявляють особливості номінативної і комунікативної діяльності чоловіків і жінок, визначені статтю особливості мовної діяльності та мовної поведінки” [7, 8]. Гендерна маркованість може бути формальною (такою, що відноситься до плану виразу, зафіксованої у формі мовної одиниці) і семантичною (що відноситься до плану змісту, вираженої в значенні мовної одиниці).

Незважаючи на те, що кардинальної відмінності у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок, згідно з О. Бессоновою, не існує, проте відмінності є на всіх рівнях мови: більшою мірою – на фонологічному та дискурсивному рівнях, меншою – на лексичному та синтаксичному [1, 7]. З одного боку, можна говорити про існування ситуативно зумовлених та незумовлених (за теорією гендерної асиметрії мозку) відмінностей у жіночому та чоловічому усному й писемному мовленні. Але, з іншого боку, безумовним також є існування стереотипних уявлень про мовленнєву поведінку чоловіків та жінок, які втілюються носіями мови в різноманітних формах комунікації (при свідомому чи підсвідомому бажанні ідентифікувати себе в гендерному полі) [2, 7]. Для того, аби досягнути бажаної цілі як чоловіки, так і жінки використовують відмінні мовні засоби. В англійській мові сформовані свої гендерні маркери, притаманні мовленню чоловіків та жінок.

Оскільки нашою метою є проаналізувати вживання гендерних маркерів генерал-губернатором Австралії Квентін Брайс, то ми зосередимось на описі типових гендерних маркерів, характерних мовленню жінок. Власне на класифікацію особливостей мовлення жінок у праці А. Кіріліної та М. Томської “Лингвистические гендерные исследования” ми вирішили спиратися у нашому дослідженні [4]. Дослідниці виокремлюють наступні особливості мовлення жінок:

1. Значна кількість вставних слів, обставин та додатків (наприклад, додатки – mothers, wifes, sisters, daughters; означення – access, health care, jobs, credit; вводні слова – however тощо).

Прикладами використання Квентін Брайс речень зі вставними компонентами є такі: I admire your capacity to set aside other urgent tasks– either in the home or the workplace – to put your hands and backs into the mustering; the mulesing; the marking; the vaccinations; and, of course, the 12 hour days that shearing bring [10]. У поданому реченні К. Брайс перелічує обов’язки, з якими працівниці щодня мають справу на вівчарських станціях, показуючи таким чином, що їй відомий і близький процес виготовлення вовни.    

    Загалом у проаналізованих промовах нами було знайдено 35 випадків вживання Квентін Брайс речень зі вставними компонентами, що становить  5.8% від усіх виокремлених стилістичних засобів та прийомів, використаних у її промовах. Наведемо ще приклад:

    And that’s one of the aspects of Older Women’s Network that I love – the sense of fun, joie de vivre, the warmth and friendship that abounds – always underpinned by vision, strategy, a practical approach, solving problems with intellectual rigour [11]. Використовуючи вставні компоненти та перелік, Брайс акцентує позитивні сторони Організації Старших Жінок, захоплюється теплотою дружньої атмосфери, що панує серед членів цієї організації.

2. Схильність до використання “престижних”, стилістично підвищених форм, кліше, книжної лексики.

В аналізованих промовах австралійського генерал-губернатора нами було виявлено 341 випадок вживання “елітних, престижних” завищених форм слів, тобто книжної лексики, а також кліше.

Наприклад: It’s always a great compliment to be invited to launch a book, but I have to confess on this occasion it was an invitation I extended to myself – not in a contrived way I hasten to add – rather as a spontaneous gesture of delight in Caroline’s stunning achievement [12]. Використання таких завищених форм є особливою рисою, притаманною промовам Квентін Брайс. За допомогою них політик висловлює вдячність за запрошення її на важливу подію з нагоди презентації книги про Голокост, вихваляє авторку видання. Кліше на кшталт an invitation I extended to myself, I have to confess, I hasten to add додають мовленню генерал-губернатора тону ввічливості та навіть благородності.

У промовах використана також значна кількість й інших сталих виразів, для прикладу: “My father kept me in touch with…”, “childhood stands me in great stead”, “the highs and lows”, “it goes without saying”, “in every sense of the word”, “have the hide to think”, “a great debt of gratitude is owed…” і т. д.

3.Використання модальних конструкцій (наприклад, can, may, must, ought, shall etc.).

У п’яти проаналізованих промовах Квентін Брайс нами було виявлено 11 випадків вживання модальних дієслів. Наприклад:

    Can you ever truly escape past nightmares that dog your footsteps?[12] Брайс задає риторичне запитання про те, чи можливо взагалі по-справжньому втекти від кошмарів, що невідступно слідують за нами, маючи на увазі Голокост. Використане модальне дієслово can володіє дуже слабким ступенем припущення, ймовірність становить приблизно 25% зі 100%. Таким чином, бачимо, що сама генерал-губернатор не вірить у те, що людство може коли-небудь забути про такі страшні події, як Голокост.

My friends, I’m delighted you could join me for this important occasion to announce the overall winner of the Australian Tidy Towns 2012 Awards [8]. Модальне дієслово could використовується з метою ввічливості у звертанні до аудиторії. Брайс радіє з того, що її слухачі змогли приєднатись до неї і відвідати захід, де буде оголошений переможець конкурсу Australian Tidy Towns.

4.Використання конотативно нейтральних слів та фраз, евфемізмів.

У проаналізованих промовах була виокремлена невелика кількість евфемізмів, що, на нашу думку, може пояснюватись тематикою вибраних промов. Загалом, було виявлено 6 випадків вживання нейтральних слів та виразів на позначення “делікатних” понять. Наприклад:

She has worked in government circles, as private secretary to a Minister and a Prime Minister…[12] Брайс коротко розповідає біографію Керолайн Купер – авторки книги «Забутий Голокост». Не бажаючи поставити Керолайн у незручне становище, Брайс не вказує конкретно посаду, яку займала жінка, а просто каже, що вона працювала в урядових колах.

5.Велика образність мовлення під час описування почуттів. Крім того, жінки схильні до використання означень, що передають позитивні емоції.

Вибірка означень з позитивною конотацією у промовах Квентін Брайс становить 123 одиниці. Наведемо приклади їхнього вживання у реченнях:

    Your friends and colleagues take enormous pleasure and pride in what you have done in bringing to us: “The Forgotten Holocaust” [12]. Брайс вживає прикметник з позитивною конотацією emormous, щоб підкреслити наскільки вона задоволена і горда від того, що її співвітчизниця написала таку важливу працю.

My friends, itisagreathonour to serve our country in this office and a privilege to represent my fellow Australians overseas [9].

Прикметник great також підсилює щирість та позитивну налаштованість генерал-губернатора, коли вона говорить про те, що це для неї честь служити Австралії та представляти її співгромадян закордоном.

6.Вживання складних речень, довгих синтаксичних конструкцій, а також використання великої кількості  знаків пунктуації.

Зокрема, нами було виокремлено 9 прикладів вживання такого синтаксично-стилістичного засобу як асиндетон, що має будову багатокомпонентного безсполучникового речення. Наприклад:

A day for the world community to acknowledge the contributions that women make in every aspect of life. In the home, on the job, in their neighbourhood, as mothers, wives, sisters, daughters, learners, workers, citizens, leaders [11]. Квентін Брайс, послуговуючись асиндетоном, перелічує сфери діяльності жінок в суспільстві, експресивно наголошуючи на їх беззаперечній важливості та незамінності.

7.Мова жінок набагато більш емоційна в цілому, ніж мова чоловіків. Про це свідчить використання таких стилістичних засобів та прийомів як  епітет, перелік, гіпербола і т.д.

Вибірка епітетів у проаналізованих промовах становить 15 одиниць. Найчастіше в якості епітета використовується слово warm, наприклад, warm welcome, warm folds of family, warm thanks, warm hospitality.

Крім того, генерал-губернатор вживає стилістичний засіб переліку 48 разів, що є найчастотнішим порівняно з усіма іншими засобами та прийомами. Наприклад:

Occasions to pay tribute to Her Majesty’s devotion to duty, commitment to service, steadfastness, compassion in leadership [9]. На прийомі з нагоди Діамантового ювілею королеви Єлизавети ІІ генерал-губернатор, використовуючи стилістичний засіб переліку, називає позитивні риси Її Величності, що посилює імідж королеви як мудрого правителя. Брайс захоплюється її посвятою обов’язку, службі, витриманістю, співчуттям у керівництві.

    You are highly regarded for your talents, workethic, can–doproblemsolving[9]. Генерал-губернатор підтримує репутацію своїх співвітчизників як добросовісних кваліфікованих працівників, застосовуючи перелік. Австралійців, які працюють закордоном, зокрема, у Великобританії, цінують за їх здібності, трудову етику та готовність до вирішення проблем.

Ще одним важливим стилістичним засобом, яким нерідко послуговується Квентін Брайс у своїх промовах, є гіпербола. Політик вживає її 19 разів.

    ThereisnothingIlovebetter than a sheep show…[10] Брайс гіперболізує, коли каже, що немає нічого, що б вона любила більше за шоу овець. Таким чином, генерал-губернатор хоче пояснити, що цей захід дуже важливий у житті австралійського суспільства і що для неї особисто він багато чого означає.

У таблиці нижче наведено перелік проаналізованих вище гендерних маркерів, уживаних Квентін Брайс, а також їх процентне співвідношення.

Таблиця 1

Кількісні показники вживання гендерних маркерів у політичних промовах Квентін Брайс

–         епітетами;

–         переліками;

–         гіперболами.

15

48

19

2.5%

7.9%

3.1%

Всього

607

100%

Незважаючи на те, що деякі дослідники вважають, що різниця в моделях чоловічої та жіночої мовної поведінки проявляється нерегулярно і гендер не є визначальним фактором комунікації, все ж в деяких ситуаціях мовного спілкування вплив гендеру проявляється в наданні переваги одним прийомам мовного спілкування і блокуванні інших [4].

Таким чином, ми бачимо з таблиці поданої вище, що Квентін Брайс, яка на сьогодні займає посаду генерал-губернатора Австралії, з усіх гендерних маркерів, притаманних, на думку вчених, жінкам у комунікації, найбільшу перевагу надає використанню книжної лексики, що вносить у тон її промов деяку офіційність та урочистість. На другому місці за частотою використання – означення з позитивним забарвленням, що використовуються в основному для похвали і відзначення якостей австралійської нації та окремих її представників зокрема. Використання експресивних засобів, таких як епітет, перелік та гіпербола свідчить про бажання Квентін Брайс запевнити аудиторію у правдивості своїх слів, висловити свої переконання й установки так, щоб це звучало щиро і переконливо та спонукати слухачів до тієї суспільно-політичної реакції, що є вигідною для керівництва Австралії.

Зрідка використовуються модальні конструкції. Оскільки первинна функція модальних дієслів полягає у маркуванні психологічного емоційного стану мовця, відношення до комунікативної ситуації та її складових, пом’якшенні категоричності функціональних дієслів, то можемо припустити, що з вищезгаданими цілями були застосовані інші лексико-семантичні засоби чи  синтактико-стилістичні прийоми, тому не було потреби у надмірному використанні модальних дієслів. Незначна кількість застосованих евфемізмів свідчить про відсутність необхідності завуальовувати слова та вирази з непристойним змістом чи неприємним забарвленням. Тематика вибраних промов не передбачає використання таких лексичних одиниць.

На нашу думку, подальше дослідження варто зосередити на порівняльному аналізі гендерних маркерів у політичних промовах керівників колишніх домініонів Великобританії, наприклад, генерал-губернатора Австралії (жінки) Квентін Брайс і генерал-губернатора Нової Зеландії (чоловіка) Джері Матепараі. Слід виявити доцільність чи недоцільність виокремлення гендерних маркерів, характерних суто мовленню жінок чи мовленню чоловіків.

Список використаної літератури

1. Бессонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.04  “Германські         мови”  / О.Л. Бессонова. — К., 2003. — 39 с.
2. Волинчик О.С. Мовні технології гендерної психографії в російських публіцистичних текстах мас-медіа: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філол. наук: спец. 10.02.02 “Російська мова” / Ольга Сергіївна Волинчик. – К., 2007. – 13 с.
3. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского речового поведения (психолингвистический анализ): автореф. дис. … канд. филол. наук [Електронний ресурс] / Е.И. Горошко. – М.: МГУ, 1996. – 21 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/osobennosti-muzhskogo-i-zhenskogo-verbalnogo-povedeniya-psikholingvist-analiz
4. Кирилина А. Лингвистические гендерные исследования [Електронний ресурс] / А. Кирилина, М.  Томcкая // Отечественные записки. – 2005. – № 2. – С. 89–101.
5. Миронова Н.В. Становлення гендерної лінгвістики [Електронний ресурс] / Н.В. Миронова // Наук. вісник Волинського націон. університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – С. 44-46. –– Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvvnu/filolog/2009_17/R1/Myronоva.pdf
6. Пушкарева Н.Л. Гендерные исследования и исторические науки  / Н.Л. Пушкарева  // Гендерные исследования, Харьков, ХУГИ: 1999, №3.- С.166-186.
7. Синельникова Л. Н. Введение в лингвистическую гендерологию / Л.Н. Синельникова, Г. Ю. Богданович. – Луганск; Симферополь, 2001. – 190 с.
8. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/reception-keep-australia-beautiful-tidy-towns
9. Bryce Q. Speech on the occasion of  Reception to Celebrate Queensland Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/reception-celebrate-queensland-day
10. Bryce Q. Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/4th-women-wool-lunch-australian-sheep-and-wool-show
11. Bryce Q. Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/afternoon-tea-older-womens-network-members-mark-international-womens-day
12. Bryce Q. Speech on the occasion of Book launch of The Forgotten Holocaust / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/book-launch-forgotten-holocaust