gender – Науковий блоґ

Гендерні маркери у політичних промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс

Ельвіра Гребенюк — Sat, 22 Mar 2014 18:00:12 +0000

Стаття присвячена дослідженню гендерних маркерів, притаманних жінкам у сучасному англомовному політичному дискурсі. У статті висвітлено гендерні особливості промов генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс, а також наведено приклади і статистичні дані лексичних та стилістичних засобів, за допомогою яких гендерні маркери реалізуються.

Ключові слова: гендер, гендерні маркери, політична промова, книжна лексика, стилістичні прийоми.

Статья посвящена исследованию гендерных маркеров, свойственных женщинам в современном англоязычном политическом дискурсе. В статье рассмариваються гендерные особенности политических речей генерал-губернатора Австралии Квэнтин Брайс, а также приведены примеры и статистические данные лексических и стилистических средств, с помощью которых гендерные маркеры реализовывают.

Ключевые слова: гендер, гендерные маркеры, политическая речь, книжная лексика, стилистические приемы.

The article is dedicated to the study of gender “colouring” peculiar to women in modern English political discourse. The article deals with gender peculiarities in political speeches of Governor-General of Australia Quentin Bryce, as well as with the examples and statistical data of lexical and stylistic devices with the help of which gender “colouring” is realized.

Key words: gender, gender “colouring”, political speech, bookish vocabulary, stylistic devices.

У статті розглядаються гендерні маркери, що використовуються у промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс. Актуальність даного дослідження полягає у тому, що гендерні маркери у політичних текстах загалом мало досліджені, а у текстах австралійського політичного дискурсу – тим більше.

Метою цієї статті є аналіз використання гендерних маркерів та опис їх особливостей у промовах Квентін Брайс, яка наразі є генерал-губернатором Австралії. Для досягнення поставленої мети слід виконати низку завдань:

– розкрити зміст поняття гендерної маркованості;

– описати типові гендерні маркери, характерні мовленню жінок;

– подати приклади вживання типових гендерних маркерів Квентін Брайс;

– виявити найбільш уживані генерал-губернатором гендерні маркери.

Об’єктом дослідження є гендерно маркований мовний матеріал у політичній комунікації. Предмет дослідження – особливості функціонування лексичних та синтаксичних структур у фемінно “завуальованих” політичних промовах генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс.

Теоретичною основою статті є праці А. Кіріліної та М. Томської, О.Л. Бессонової та О.І. Горошко. Для аналізу та дослідження гендерних маркерів, притаманних жінкам ми використовували промови генерал-губернатора Австралії Квентін Брайс, а саме: Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show (Victoria, 20 July 2012), Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day (Sydney, 7 March 2012), Speech on the occasion of Book launch of The Forgotten Holocaust (Canberra, 2 August 2012), Speech on the occasion of Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns (Canberra, 8 May 2012), Speech on the occasion of Reception to Celebrate Queensland Day (London, 6 June 2012).

На сучасному етапі в лінгвістиці особливої актуальності набуває гендерний підхід до вивчення різних мовних явищ та процесів. Цей підхід став поштовхом для виникнення гендерної лінгвістики – напряму лінгвістики, що сформувався у самостійну течію в останні десятиліття XX ст. і що вивчає, з одного боку, зафіксовані в мові стереотипи фемінності й маскулінності, а з іншого боку — особливості мовної поведінки чоловіків і жінок [5].

Історія вивчення гендеру у лінгвістиці пов’язана з працями таких вітчизняних та зарубіжних вчених: В.О. Борисенко, О.Л. Бессонова, Е.А. Земская, А.П. Мартинюк, А.В. Кіріліна, М.Р. Кей, Р. Лакофф та ін.

Дослідники по-різному трактують значення поняття гендеру. На думку дослідниці О.І. Горошко, гендерні відносини фіксуються в мові у вигляді культурно обумовлених стереотипів, накладаючи відбиток на мовленнєву поведінку особистості і на процеси її мовної соціалізації [3]. Російська дослідниця А.В. Кіріліна вказує на те, що гендер виявляє поведінкові норми мовлення чоловіків та жінок у текстах різного типу, стильові особливості, які можуть бути класифіковані як ті, що притаманні мовленню чоловіків або жінок, а також осмислення мужності та жіночності у різних культурах та мовах [4]. Н.Л. Пушкарьова розуміє під гендером “систематичну характеристику соціального порядку, якої неможливо позбутися або відмовитись” [6, 166].

Загальновизнаного визначення поняття гендерної маркованості на сьогодні, на жаль, теж не існує. Ті визначення і пояснення, які наводяться у сучасній лінгвістиці, не є всеохоплюючими і не пропонують повної класифікації гендерно маркованої лексики і синтаксичних конструкцій. Нам імпонує таке визначення гендерної маркованості: “це суттєві прояви пізнання світу через призму чоловічої чи жіночої свідомості, що виявляють особливості номінативної і комунікативної діяльності чоловіків і жінок, визначені статтю особливості мовної діяльності та мовної поведінки” [7, 8]. Гендерна маркованість може бути формальною (такою, що відноситься до плану виразу, зафіксованої у формі мовної одиниці) і семантичною (що відноситься до плану змісту, вираженої в значенні мовної одиниці).

Незважаючи на те, що кардинальної відмінності у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок, згідно з О. Бессоновою, не існує, проте відмінності є на всіх рівнях мови: більшою мірою – на фонологічному та дискурсивному рівнях, меншою – на лексичному та синтаксичному [1, 7]. З одного боку, можна говорити про існування ситуативно зумовлених та незумовлених (за теорією гендерної асиметрії мозку) відмінностей у жіночому та чоловічому усному й писемному мовленні. Але, з іншого боку, безумовним також є існування стереотипних уявлень про мовленнєву поведінку чоловіків та жінок, які втілюються носіями мови в різноманітних формах комунікації (при свідомому чи підсвідомому бажанні ідентифікувати себе в гендерному полі) [2, 7]. Для того, аби досягнути бажаної цілі як чоловіки, так і жінки використовують відмінні мовні засоби. В англійській мові сформовані свої гендерні маркери, притаманні мовленню чоловіків та жінок.

Оскільки нашою метою є проаналізувати вживання гендерних маркерів генерал-губернатором Австралії Квентін Брайс, то ми зосередимось на описі типових гендерних маркерів, характерних мовленню жінок. Власне на класифікацію особливостей мовлення жінок у праці А. Кіріліної та М. Томської “Лингвистические гендерные исследования” ми вирішили спиратися у нашому дослідженні [4]. Дослідниці виокремлюють наступні особливості мовлення жінок:

Значна кількість вставних слів, обставин та додатків (наприклад, додатки – mothers, wifes, sisters, daughters; означення – access, health care, jobs, credit; вводні слова – however тощо).

Прикладами використання Квентін Брайс речень зі вставними компонентами є такі: I admire your capacity to set aside other urgent tasks– either in the home or the workplace – to put your hands and backs into the mustering; the mulesing; the marking; the vaccinations; and, of course, the 12 hour days that shearing bring [10]. У поданому реченні К. Брайс перелічує обов’язки, з якими працівниці щодня мають справу на вівчарських станціях, показуючи таким чином, що їй відомий і близький процес виготовлення вовни.

Загалом у проаналізованих промовах нами було знайдено 35 випадків вживання Квентін Брайс речень зі вставними компонентами, що становить 5.8% від усіх виокремлених стилістичних засобів та прийомів, використаних у її промовах. Наведемо ще приклад:

And that’s one of the aspects of Older Women’s Network that I love – the sense of fun, joie de vivre, the warmth and friendship that abounds – always underpinned by vision, strategy, a practical approach, solving problems with intellectual rigour [11]. Використовуючи вставні компоненти та перелік, Брайс акцентує позитивні сторони Організації Старших Жінок, захоплюється теплотою дружньої атмосфери, що панує серед членів цієї організації.

2. Схильність до використання “престижних”, стилістично підвищених форм, кліше, книжної лексики.

В аналізованих промовах австралійського генерал-губернатора нами було виявлено 341 випадок вживання “елітних, престижних” завищених форм слів, тобто книжної лексики, а також кліше.

Наприклад: It’s always a great compliment to be invited to launch a book, but I have to confess on this occasion it was an invitation I extended to myself – not in a contrived way I hasten to add – rather as a spontaneous gesture of delight in Caroline’s stunning achievement [12]. Використання таких завищених форм є особливою рисою, притаманною промовам Квентін Брайс. За допомогою них політик висловлює вдячність за запрошення її на важливу подію з нагоди презентації книги про Голокост, вихваляє авторку видання. Кліше на кшталт an invitation I extended to myself, I have to confess, I hasten to add додають мовленню генерал-губернатора тону ввічливості та навіть благородності.

У промовах використана також значна кількість й інших сталих виразів, для прикладу: “My father kept me in touch with…”, “childhood stands me in great stead”, “the highs and lows”, “it goes without saying”, “in every sense of the word”, “have the hide to think”, “a great debt of gratitude is owed…” і т. д.

3.Використання модальних конструкцій (наприклад, can, may, must, ought, shall etc.).

У п’яти проаналізованих промовах Квентін Брайс нами було виявлено 11 випадків вживання модальних дієслів. Наприклад:

Can you ever truly escape past nightmares that dog your footsteps?[12] Брайс задає риторичне запитання про те, чи можливо взагалі по-справжньому втекти від кошмарів, що невідступно слідують за нами, маючи на увазі Голокост. Використане модальне дієслово can володіє дуже слабким ступенем припущення, ймовірність становить приблизно 25% зі 100%. Таким чином, бачимо, що сама генерал-губернатор не вірить у те, що людство може коли-небудь забути про такі страшні події, як Голокост.

My friends, I’m delighted you could join me for this important occasion to announce the overall winner of the Australian Tidy Towns 2012 Awards [8]. Модальне дієслово could використовується з метою ввічливості у звертанні до аудиторії. Брайс радіє з того, що її слухачі змогли приєднатись до неї і відвідати захід, де буде оголошений переможець конкурсу Australian Tidy Towns.

4.Використання конотативно нейтральних слів та фраз, евфемізмів.

У проаналізованих промовах була виокремлена невелика кількість евфемізмів, що, на нашу думку, може пояснюватись тематикою вибраних промов. Загалом, було виявлено 6 випадків вживання нейтральних слів та виразів на позначення “делікатних” понять. Наприклад:

She has worked in government circles, as private secretary to a Minister and a Prime Minister…[12] Брайс коротко розповідає біографію Керолайн Купер – авторки книги «Забутий Голокост». Не бажаючи поставити Керолайн у незручне становище, Брайс не вказує конкретно посаду, яку займала жінка, а просто каже, що вона працювала в урядових колах.

5.Велика образність мовлення під час описування почуттів. Крім того, жінки схильні до використання означень, що передають позитивні емоції.

Вибірка означень з позитивною конотацією у промовах Квентін Брайс становить 123 одиниці. Наведемо приклади їхнього вживання у реченнях:

Your friends and colleagues take enormous pleasure and pride in what you have done in bringing to us: “The Forgotten Holocaust” [12]. Брайс вживає прикметник з позитивною конотацією emormous, щоб підкреслити наскільки вона задоволена і горда від того, що її співвітчизниця написала таку важливу працю.

My friends, itisagreathonour to serve our country in this office and a privilege to represent my fellow Australians overseas [9].

Прикметник great також підсилює щирість та позитивну налаштованість генерал-губернатора, коли вона говорить про те, що це для неї честь служити Австралії та представляти її співгромадян закордоном.

6.Вживання складних речень, довгих синтаксичних конструкцій, а також використання великої кількості знаків пунктуації.

Зокрема, нами було виокремлено 9 прикладів вживання такого синтаксично-стилістичного засобу як асиндетон, що має будову багатокомпонентного безсполучникового речення. Наприклад:

A day for the world community to acknowledge the contributions that women make in every aspect of life. In the home, on the job, in their neighbourhood, as mothers, wives, sisters, daughters, learners, workers, citizens, leaders [11]. Квентін Брайс, послуговуючись асиндетоном, перелічує сфери діяльності жінок в суспільстві, експресивно наголошуючи на їх беззаперечній важливості та незамінності.

7.Мова жінок набагато більш емоційна в цілому, ніж мова чоловіків. Про це свідчить використання таких стилістичних засобів та прийомів як епітет, перелік, гіпербола і т.д.

Вибірка епітетів у проаналізованих промовах становить 15 одиниць. Найчастіше в якості епітета використовується слово warm, наприклад, warm welcome, warm folds of family, warm thanks, warm hospitality.

Крім того, генерал-губернатор вживає стилістичний засіб переліку 48 разів, що є найчастотнішим порівняно з усіма іншими засобами та прийомами. Наприклад:

Occasions to pay tribute to Her Majesty’s devotion to duty, commitment to service, steadfastness, compassion in leadership [9]. На прийомі з нагоди Діамантового ювілею королеви Єлизавети ІІ генерал-губернатор, використовуючи стилістичний засіб переліку, називає позитивні риси Її Величності, що посилює імідж королеви як мудрого правителя. Брайс захоплюється її посвятою обов’язку, службі, витриманістю, співчуттям у керівництві.

You are highly regarded for your talents, workethic, can–doproblemsolving[9]. Генерал-губернатор підтримує репутацію своїх співвітчизників як добросовісних кваліфікованих працівників, застосовуючи перелік. Австралійців, які працюють закордоном, зокрема, у Великобританії, цінують за їх здібності, трудову етику та готовність до вирішення проблем.

Ще одним важливим стилістичним засобом, яким нерідко послуговується Квентін Брайс у своїх промовах, є гіпербола. Політик вживає її 19 разів.

ThereisnothingIlovebetter than a sheep show…[10] Брайс гіперболізує, коли каже, що немає нічого, що б вона любила більше за шоу овець. Таким чином, генерал-губернатор хоче пояснити, що цей захід дуже важливий у житті австралійського суспільства і що для неї особисто він багато чого означає.

У таблиці нижче наведено перелік проаналізованих вище гендерних маркерів, уживаних Квентін Брайс, а також їх процентне співвідношення.

Таблиця 1

Кількісні показники вживання гендерних маркерів у політичних промовах Квентін Брайс

№	Вид гендерного маркеру	Кількість	Відсоткове співвідношення
1.	Використання речень зі вставними компонентами	35	5.8%
2.	Книжна лексика та кліше	341	56.2%
3.	Модальні конструкції	11	1.8%
4.	Евфемізми	6	1%
5.	Означення з позитивною конотацією	123	20.3%
6.	Асиндетон	9	1.5%
7.	Велика експресивність мовлення, виражена:

– епітетами;

– переліками;

– гіперболами.

2.5%

7.9%

3.1%

Всього

607

100%

Незважаючи на те, що деякі дослідники вважають, що різниця в моделях чоловічої та жіночої мовної поведінки проявляється нерегулярно і гендер не є визначальним фактором комунікації, все ж в деяких ситуаціях мовного спілкування вплив гендеру проявляється в наданні переваги одним прийомам мовного спілкування і блокуванні інших [4].

Таким чином, ми бачимо з таблиці поданої вище, що Квентін Брайс, яка на сьогодні займає посаду генерал-губернатора Австралії, з усіх гендерних маркерів, притаманних, на думку вчених, жінкам у комунікації, найбільшу перевагу надає використанню книжної лексики, що вносить у тон її промов деяку офіційність та урочистість. На другому місці за частотою використання – означення з позитивним забарвленням, що використовуються в основному для похвали і відзначення якостей австралійської нації та окремих її представників зокрема. Використання експресивних засобів, таких як епітет, перелік та гіпербола свідчить про бажання Квентін Брайс запевнити аудиторію у правдивості своїх слів, висловити свої переконання й установки так, щоб це звучало щиро і переконливо та спонукати слухачів до тієї суспільно-політичної реакції, що є вигідною для керівництва Австралії.

Зрідка використовуються модальні конструкції. Оскільки первинна функція модальних дієслів полягає у маркуванні психологічного емоційного стану мовця, відношення до комунікативної ситуації та її складових, пом’якшенні категоричності функціональних дієслів, то можемо припустити, що з вищезгаданими цілями були застосовані інші лексико-семантичні засоби чи синтактико-стилістичні прийоми, тому не було потреби у надмірному використанні модальних дієслів. Незначна кількість застосованих евфемізмів свідчить про відсутність необхідності завуальовувати слова та вирази з непристойним змістом чи неприємним забарвленням. Тематика вибраних промов не передбачає використання таких лексичних одиниць.

На нашу думку, подальше дослідження варто зосередити на порівняльному аналізі гендерних маркерів у політичних промовах керівників колишніх домініонів Великобританії, наприклад, генерал-губернатора Австралії (жінки) Квентін Брайс і генерал-губернатора Нової Зеландії (чоловіка) Джері Матепараі. Слід виявити доцільність чи недоцільність виокремлення гендерних маркерів, характерних суто мовленню жінок чи мовленню чоловіків.

Список використаної літератури

Бессонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.04 “Германські мови” / О.Л. Бессонова. — К., 2003. — 39 с.
Волинчик О.С. Мовні технології гендерної психографії в російських публіцистичних текстах мас-медіа: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філол. наук: спец. 10.02.02 “Російська мова” / Ольга Сергіївна Волинчик. – К., 2007. – 13 с.
Горошко Е.И. Особенности мужского и женского речового поведения (психолингвистический анализ): автореф. дис. … канд. филол. наук [Електронний ресурс] / Е.И. Горошко. – М.: МГУ, 1996. – 21 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/osobennosti-muzhskogo-i-zhenskogo-verbalnogo-povedeniya-psikholingvist-analiz
Кирилина А. Лингвистические гендерные исследования [Електронний ресурс] / А. Кирилина, М. Томcкая // Отечественные записки. – 2005. – № 2. – С. 89–101.
Миронова Н.В. Становлення гендерної лінгвістики [Електронний ресурс] / Н.В. Миронова // Наук. вісник Волинського націон. університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – С. 44-46. –– Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvvnu/filolog/2009_17/R1/Myronоva.pdf
Пушкарева Н.Л. Гендерные исследования и исторические науки / Н.Л. Пушкарева // Гендерные исследования, Харьков, ХУГИ: 1999, №3.- С.166-186.
Синельникова Л. Н. Введение в лингвистическую гендерологию / Л.Н. Синельникова, Г. Ю. Богданович. – Луганск; Симферополь, 2001. – 190 с.
Bryce Q. Speech on the occasion of Reception for Keep Australia Beautiful / Tidy Towns / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/reception-keep-australia-beautiful-tidy-towns
Bryce Q. Speech on the occasion of Reception to Celebrate Queensland Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/reception-celebrate-queensland-day
Bryce Q. Speech on the occasion of 4th Women of Wool lunch – Australian Sheep and Wool Show / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/4th-women-wool-lunch-australian-sheep-and-wool-show
Bryce Q. Speech on the occasion of Afternoon tea for Older Women’s Network members to mark International Women’s Day / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/printpdf/speech/afternoon-tea-older-womens-network-members-mark-international-womens-day
Bryce Q. Speech on the occasion of Book launch of The Forgotten Holocaust / Quentin Bryce. – Режим доступу до промови: http://www.gg.gov.au/speech/book-launch-forgotten-holocaust

Гендерні особливості вибору словникового варіанту при перекладі художніх творів

Хоміч Марія — Fri, 07 Jun 2013 19:56:36 +0000

Стаття має на меті розкрити суть поняття «гендер», проаналізувати аспекти гендерного перекладу та його подальший розвиток.

Ключові слова: гендер,гендерні відносини, гендерні стереотипи, словникові варіанти.

The main goal of the article is to explain the meaning of ‘gender’, analyze its aspects in translation and further development.

Key words: gender, gender relations, gender stereotypes, vocabulary variants.

Одним із основних критеріїв професіоналізму перекладача є здатність адекватно реагувати на необхідність правильного підбору слів при перекладі та максимально повній передачі змісту оригіналу твору. Таким чином, психолінгвістичні особливості гендеру в перекладі важливі так само, як і професійні якості перекладача [22,1].

Актуальність наукового дослідження полягає у вивченні здатності представників чоловічої та жіночої статі адекватно реагувати на мовне середовище і контекст перекладу та підбирати правильний варіант перекладу лексичної одиниці.

Об’єктом дослідженняє окремі синтаксичні одиниці художнього твору Ф.С.Фіцджеральда «Великий Гетсбі». Переклад твору здійснювався двома перекладачами різної статі.

Предметом дослідження є гендерні особливості вибору словникового варіанту при перекладі художніх творів.

Метою дослідження є встановлення гендерних особливостей вибору словникових варіантів перекладачами-жінками та перекладачами-чоловіками згідно специфіки викладення інформації різностатевими перекладачами.

Гендер як поняття визначається концепцією завдань, функцій та ролей, які суспільство визначає для жінок та чоловіків з метою виконання їх в суспільному та особистому житті. Гендер слід вивчати як компонент колективної та індивідуальної свідомості, що проявляється як в стереотипному мисленні, так і в мовній поведінці індивідів [3,161].

Проаналізувавши переклади Є.Калашніковой та М.Лаврова англомовного роману Ф.С.Фіцджеральда «Великий Гетсбі», де перекладачі розрізняються за гендерним параметром, можна побачити помітні ознаки гендеру при інтерпретації оригіналу твору двома перекладачами.

Мова перекладачів у порівнянні з мовою автору оригіналу при передачі образу головної героїні відрізняється як посилення виразності, так і її послаблення. Але виразнимє той факт, що перекладач-чоловік частіше посилює виразність мовлення. Так, наприклад, оригінальну фразу, яка описує голос героїні…but there was an excitement in her voice…a promise that she had done gay, exciting things just a while since that there were gay, exciting things hovering in the next hour, перекладач-жінка перекладає наступним чином: но в голосе было многое… от звук веселья и радостей, только что миновавших, и отзвук веселья и радостей, ожидающих впереди [34,4]. Тут можна побачити прийом трансформації, коли excitement перекладається як многое. Перекладач також використала прийом генералізації, що призводить до зниження емоційності мовлення. Метафоричне використання дієприкметника hovering(парящих) трансформується в стилістично нейтральний дієприкметник – ожидающих, який також знижує виразність мовлення в перекладі.

У перекладача чоловічої статті при перекладі цього фрагменту можна побачити більше експресивності: но голос – это было нечто необыкновенное… слышались в нем отголоски буйного веселья и шальной радости, и, главное, обещания еще более неземных блаженств, ожидающих вас в недалеком будущем [36,5]. Іменник an excitement перекладач-чоловік передає як нечто необыкновенное, де за рахунок додавання позитивної оцінки «нечто» компенсується частина втраченої емоційності. В сполученні буйное веселье и шальная радость експресивність висловлювання вище, ніж у Фіцджеральда та у перекладача жіночої статі. Прикметник буйный вказує на найвищий ступінь емоційності і таким чином гіперболізує ситуацію. Розмовний прикметник шальной також посилює експресивність мови перекладача. Перекладач-чоловік використовує прийом трансформації, передаючи оригінальне сполучення gay, exciting things в суміжне за значенням сполучення неземные блаженства. Таким чином перекладач актуалізує прийом гіперболізації. Але при перекладі метафоричного дієприкметника hovering (парящих) у перекладача-чоловіка нейтралізуються метафори (hovering-ожидающих), тому знижується виразність оригіналу мови автора.

Стилістичні порушення можна побачити лише у перекладача чоловічої статі в сторону зниженого стилю та брутального мовлення: …bright eyes and a bright passionate mouth, перекладач-чоловік передає як сияющие глаза и броский чувственный рот. Прикметник броский належить до розмовного стилю російської мови та робить мову перекладу грубою.

Також перекладач чоловічої статі використовує терміни, які не зовсім властиві для стилю Фіцджеральда жанру художньої літератури в цілому. В наступному прикладі манірність Дейзі підкреслюється в оригіналі таким чином: She laughed again, as if she said something very witty. Перекладач-чоловік конкретизує семантику словосполучення very witty та використовує термінологічне слово каламбур. Таким чином, перекладач чоловічої статі прагне досягнути додаткового іронічного ефекту.

Наведені вище приклади говорять про те, що між чоловічим та жіночим перекладами є певні розбіжності: чоловіки здатні частіше використовувати знижену лексику та терміни, ніж жінки. До того ж даний аналіз показав, що мова перекладачів чоловічої статі виразніша і чоловіки частіше використовують образні засоби. Це, з одного боку, підтверджує той факт, що гендер є нестійким параметром у мовному акті, а з іншого боку, це свідчить і про те, що при виборі засобів впливу на читачів, чоловік-перекладач діє «сміливіше» в той час, як перекладач-жінка намагається «слухняно» іти за текстом оригіналу, рідко згадуючи про те, що в американській традиції художньої літератури прийнятий більш нейтральний стиль мовлення, тому виникає необхідність удодаванні виразніших засобів мови [3,162].

Література:

Хоміч М.П.

Національний університет «Острозька академія»

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ СЛОВНИКОВОГО ВАРІАНТУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

Ключові слова: гендер,гендерні відносини, гендерні стереотипи, словникові варіанти.

The main goal of the article is to explain the meaning of ‘gender’, analyze its aspects in translation and further development.

Key words: gender, gender relations, gender stereotypes, vocabulary variants.

Предметом дослідження є гендерні особливості вибору словникового варіанту при перекладі художніх творів.

Література:

Гендер: лінгвістичні аспекти [Електронний ресурс]/ Кириліна А.В. – Режим доступу: http://www.feminist.org.ua/library/gender/lingvistic.php

Земская Е. А. Особенности мужской и женской речи / Е. А. Земская, М. А. Китайгородская, Н. Н. Розанова // Русский язык в его функционировании / Под ред. Е. А. Земской и Д. Н. Шмелева. – М., 1993. – С. 90-136.

Студентські наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип.5. – 2012. С.160-163.

http://fitzgerald.narod.ru/gatsby/velg1.html

http://fitzgerald.narod.ru/gatsby/vg1.html

http://fitzgerald.narod.ru/gatsby/velg1.html

http://fitzgerald.narod.ru/gatsby/vg1.html

Ґендерні аспекти репрезентації громадської активності в Україні

Марія Буяновська — Mon, 14 May 2012 13:29:08 +0000

У статті розглянуто жіночий рух України, від початку становлення до стану на сьогоднішній день. Основна увага приділена феміністичним жіночии громадським організаціям та розглянуто політичний феномен «Фемен» як представники радикального фемінізму та активно діюча жіноча організація.

Ключові слова: ґендер, громадська активність, фемінізм, громадські організації, жіночий рух.

Summary. The article deals with women’s movement in Ukraine, from the beginning to the formation of today. The main attention is given to feminist NGOs and considered political phenomenon «Femen» as representatives of a radical feminist and actively functioning women’s organization.

Key words: Gender, civic engagement, feminism, NGOs, women’s movement.

Постановка проблеми: ґендер являє собою визначення чоловіків та жінок на основі їх соціальної ролі. Це не те ж саме що і стать (біологічні особливості чоловіків і жінок). Ґендер визначається концепцією завдань, функцій та ролей, призначених суспільством жінкам та чоловікам в їхньому суспільному та особистому житті. У статті ми розглянули ґендер зі сторони фемінізму. Зокрема в фемінізмі «ґендер» набув більш вузького значення, означаючи «соціальну стать», тобто соціально детерміновані ролі, ідентичності сфери діяльності чоловіків та жінок, що залежать від не від біологічних статевих відмінностей, а від соціальної організації суспільства. Центральне місце в ґендерних дослідженнях займає проблема нерівності чоловіків та жінок.

Дедалі частіше феміністки заявляють про себе. Окрім суто жіночих тем, вони намагаються зачепити і інші теми, які можуть хвилювати молоде покоління жінок, виступають проти ґендерної нерівності. Сучасні представниці українських феміністичних рухів прагнуть займатися не лише жіночими проблемами, але і всім тим, чим живе суспільство і беруть активну участь в житті держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феміністичним рухам в Україні увагу приділяють такі дослідники як Тарнавський М., Піщуліна О., Оксамитна С., Дмитрієва М. Вони багато уваги приділяють як проблемам тендеру, так і фемінізму в цілому.

Метою наукової статті є проаналізувати ґендерні аспекти громадської активності в Україні через діяльність феміністичних рухів, з’ясування їх ролі в житті держави. Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання: проаналізувати стан жіночих громадських організацій на сьогодні, визначити основні типи жіночих організацій, проаналізувати діяльність феміністичних рухів в Україні.

Виклад основного матеріалу. Питання фемінізму в Україні все частіше піднімається на суспільний розгляд як феномен громадської активності, який розвивається стрімкими темпами, беручи приклад із розвинених демократичних держав, де цей рух відносно не так давно зародився, але набув неймовірної популярності. Це являється проявом громадської активності.

В широкому розумінні поняття громадська активність визначається як активність людей, направлена на розв’язання громадських (суспільних) проблем під час якої для досягнення мети активісти співпрацюють з іншими людьми. Громадська активність зазвичай з’являється в ситуаціях коли люди стикаються з проблемами або з ситуаціями які зачіпають не лише їх, але й інших людей, і беруться розв’язати ці проблеми чи змінити ситуацію, при цьому головним в досягненні поставленої мети є взаємодія або співпраця з іншими людьми — як тими хто знаходиться в такому ж становищі або має такі ж проблеми, так і співробітниками різних установ чи представниками органів влади.

В загальному це поняття охоплює всі види колективної невиробничої активності в суспільстві, у вузькому ж сенсі цього слова громадську активність відрізняють від політичної, хоч остання є лише підвидом першої.

Основу громадянської активності складають зокрема такі аспекти, як інтерес до суспільної і громадської роботи, ініціативність, організаторські здібності, вимогливість до себе та відповідальність за виконання поставлених перед собою завдань, прагнення допомогти іншим. Як результат, сферами прояву є суспільно-політична, громадська, соціально-комунікативна.

Певний потенціал щодо сприяння розвитку громадської активності мають зокрема громадські організації. Станом на 27.01.2012 р. за даними Міністерства юстиції в Україні налічувалось 3526 громадських організацій [6]. Але кількісні критерії не завжди віддзеркалюють якість та роль цих структур в суспільно-політичному житті держави.

Розвиток громадського сектору свідчить про відходження суспільства від тоталітарних настанов. Громадські організації найчастіше проявляють свою активність у так званому наданні соціальних послуг – допомога бідним, інвалідам, дітям, репрезентують інтереси суспільства та окремих груп перед владою та надають можливість громадянам брати активну участь в громадському та політичному житті держави.

Для здійснення цілей та завдань, зареєстрованих згідно їх статуту, громадські організації в Україні використовують такі засоби, як проведення масових заходів, мітингів; ідейно, організаційно та матеріально підтримують інші подібні собі організації, співпрацюють з ними; створюють установи та організації; розповсюджують інформацію та пропагують свої цілі та ідеї; засновують засоби масової інформації тощо, так проявляючи активність і не байдужість громадян.

Загалом громадянська активність є ознакою демократичного суспільства, проявляючись, вона дає змогу розвиватись державі в цілому, адже громадянський сектор є чи не найважливішою складовою будь якої успішної та передової держави. Засобом здійснення такої активності зокрема виступають громадські організації, які створюють всі умови для залучення громадян до суспільного та політичного життя держави, брати в ньому безпосередню участь, відстоювати свої права та позиції.

Громадянська активність проявляється найяскравіше через діяльність громадських організацій, які на сьогодні виступають засобом здійснення зокрема і ґендерної політики, оскільки на сьогоднішній день ґендерна рівність є однією із ознак правової держави, тому держава зобов’язана забезпечувати дотримання прав людини, які передбачені міжнародним законодавством. В прогресивному суспільстві засобом ґендерної політики як такої є діяльність громадських організацій відповідного напряму.

Сутністю жіночого руху є сукупність багатьох організацій, груп та об’єднань із фіксованим або нефіксованим членством, такі які активно діють у суспільстві з метою врахування різного роду інтересів жінок та досягнення фактичного рівноправ’я з чоловіками в різних сферах життя. Шукаючи шляхи до співпраці, до утвердження ґендерних принципів у всіх сферах життєдіяльності особи, жіночі організації своїми акціями та ініціативами підтверджують прихильність до загальноцивілізаційних цінностей [4; 8] і через участь в роботі міжнародних конференцій, форумів, реалізацію міжнародних програм та проектів, співпрацю з міжнародними організаціями, фондами, переконують світову громадськість, що Україна – не національно ізольоване суспільство.

На сьогодні в Україні нараховується понад 700 жіночих організацій (34 мають статус міжнародних і всеукраїнських) [6]. Вони впливають на вдосконалення законодавства та механізмів щодо поліпшення становища жінок, прагнуть суспільного визнання організованого жіночого руху як важливого державотворчого чинника. Низкою акцій жінки кожного разу заявляють про себе як реальну силу. І все-таки слід визнати, що ця громадсько-політична сила ще молода, багато в чому несформована. Перед нею стоїть низка завдань, серед яких першочерговими є формування ідеології жіночого руху України та утвердження жіночого руху як суб’єкта соціального й політичного творення [3; 138].

Дотримуючись принципів ґендерної рівності та паритетної політики, жіночі організації різних груп спрямовують свої зусилля на зміну становища жінки через досягнення політичних, юридичних, економічних прав, рівних із чоловіками, а не на зміну діючої у соціумі ґендерної системи. По суті, ідеологічні підходи таких організацій ґрунтуються на визнанні рівності статей та досягненні тих можливостей, якими володіє чоловік, принцип жіночої відмінності практично не реалізується цими організаціями [3; 138].

Результатом співпраці Міністерства у справах сім’ї та молоді, центральних органів виконавчої влади, Координаційної ради в справах жінок і громадських жіночих організацій було розроблення проектів Декларацій про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок та Концепцій державної сімейної політики [10], які у 1999 р. схвалила Верховна Рада України. Проте Координаційна рада у справах жінок не в змозі охопити всіх питань, пов’язаних із ґендерним реформуванням та правовими основами досягнення ґендерної рівності. Тому Міністерство у справах сім’ї та молоді у 1998 р. створило аналітичний, консультативно-дорадчий орган – Раду рівних можливостей (ґендерну раду) [10]. Раду склали висококваліфіковані фахівці міністерств, вищих навчальних закладів, наукових установ, підприємці та представники громадських організацій.

З метою покращення становища жінок, підвищення їх ролі у суспільстві та здійснення пріоритетних і першочергових заходів щодо виконання заключних документів Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН «Жінки у 2000 році: рівність між чоловіками та жінками, розвиток та мир у XXI столітті» Кабінет Міністрів України своєю постановою від 6 травня 2001 р. № 4 79 затвердив «Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню тендерної рівності у суспільстві на 2001–2005 роки» [11].

Разом із затвердженням даного положення, ввелась низка заходів, які сприяли розвитку жіночих громадських організацій та здійснення ними ґендерної політики і не тільки. Зокрема Постанова «Про Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню ґендерної рівності у суспільстві» запропонувала наступні заходи:

розробляти і подавати пропозиції стосовно врегулювання питань організації перепідготовки і підвищення кваліфікації жінок, які повертаються з відпустки по догляду за дитиною, посилення організаційних і правових гарантій для реалізації жінками права на працю;
подавати Кабінетові Міністрів України інформаційно-аналітичні матеріали про становище жінок на ринку праці;
розробляти і подавати пропозиції щодо поліпшення становища жінок, залучення їх до активної участі в усіх сферах життя суспільства, сприяння розкриттю їх інтелектуальних і творчих можливостей;
вживати шляхом активної реалізації політики зайнятості ефективні заходи, щоб зменшити рівень і тривалість безробіття серед жінок;
подавати пропозиції щодо здійснення контролю за безпекою праці жінок, ефективного розв’язання соціальних проблем працівниць, які виховують дітей, для включення їх до проектів угод між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців, всеукраїнськими профспілками і профспілковими об’єднаннями;
розробляти програму підтримки молодих учених із метою забезпечення реалізації рівних можливостей жінок і чоловіків у науковій діяльності;
привести систему показників ґендерного розвитку відповідно до вимог ООН щодо підготовки Національних статистичних доповідей про становище жінок та чоловіків;
вивчати питання про збалансоване за статтями представництво жінок і чоловіків у органах державної влади та подати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо формування ефективного резерву кадрів для органів виконавчої влади;
забезпечувати проведення експертизи законодавчих актів України стосовно надання рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків (ґендерна експертиза) з метою приведення законодавства відповідно до міжнародних актів і договорів та за результатами цієї експертизи подати пропозиції Кабінетові Міністрів України;
сприяти діяльності громадських жіночих організацій із метою залучення жінок до активної участі в усіх сферах життєдіяльності суспільства. [11]

Феміністичні громадські організації, спрямовані на здійснення ґендерної політики почали формуватись з розвитком жіночого руху в Україні, зумовленого трансформаційними процесами в усіх сферах життя й утвердженням особистісної парадигми в культурі суспільства та прав жінки [1; 320]. Вони характеризуються строкатістю, багатоплановістю, структурно нагадують групи підвищення свідомості їх членів, малочисельні за складом. На приклад Громадська організація «Інформаційно-освітній центр «Жіноча Мережа», «Феміністична офензива», радикальний жіночий рух «Фемен».

Ці організації не претендують на провідну роль у жіночому русі, не прагнуть представляти та захищати інтереси усіх жінок України, а створюються та діють на основі спільних групових інтересів, взаємодовіри та порозуміння у межах об’єднання. Ці групи мають форму громадянських ініціатив – неформальних груп жінок, які прагнуть вирішити локальні конкретні проблеми. Своєю діяльністю вони сприяють трансформації суспільних поглядів щодо становища жінки в суспільстві через реалізацію різних програм, в чому держава намагається їм допомогти [3; 138].

Ґендерну нерівність у соціумі жіночі організації феміністичної орієнтації пов’язують з наявною ґендерною системою і тому спрямовують свою діяльність на трансформацію ґендерних ролей і ґендерних відносин. Значну увагу приділяють у своїй діяльності модернізації свідомості жінок, особливо молоді, переборенню стереотипів у суспільних поглядах.

Зараз досить малий відсоток жінок України бере участь у роботі жіночих громадських об’єднань. Жінки з високим рівнем освіти, які зайняті переважно у сфері розумової діяльності й усвідомлюють проблеми ґендерної нерівності, сімейного насильства, необхідності виховання у жінок самоповаги та власної гідності, становлять авангард жіночого руху. Однак їх зовсім небагато. Більшість членів жіночих громадських організацій – це ті, хто під час соціально-економічних перетворень у країні не знайшли застосування своїм знанням, здібностям у раніше набутій професії і були витіснені з ринку праці. Вузька соціальна база зумовлює слабкість жіночого руху в Україні[3; 138].

Осмислення реального стану справ у жіночому русі та бажання утвердження нового змісту соціальної ролі жінки і чоловіка створюють ґрунт, на якому утверджується жіночий рух України як важливий чинник ґендерної демократії в українському громадянському суспільстві. Цьому сприятимуть також вдосконалення політичних, правових і державних механізмів сприяння та утвердження ґендерної демократії в країні, можливість здійснювати ґендерну політику жіночими громадськими організаціями.

Жіночий рух України все ще перебуває у становленні. Відбувається його фактичне розвиток не лише як одного з дуже важливих елементів політичного життя держави, але і як унікальне явище української державності XXI сторіччя та як основа побудови громадянського суспільства, як фактор швидкого розвитку країни і завершення процесу демократизації. Жіночий рух на разі являється складовою українського громадсько-культурного життя, яка намагається не втратити національних особливостей в умовах становлення держави.

Феміністичний рух – це певна організація суспільної діяльності жінок, яка спрямована проти дискримінації жінок, за утвердження рівноправ’я та рівності чоловіків та жінок у всіх сферах життєдіяльності суспільства, за емансипацію та гуманізацію суспільства. Однак на практиці зміст цього поняття значно ширший і різноманітніший. Його трансформація відбувається із розвитком науки, суспільно-політичних і економічних відносин, демократичних перетворень у світі, зміною суспільної свідомості [3; 138].

За традицією, що відтворюється віками, від жінок суспільство перед ролей матері та домогосподарки (навіть якщо жінка працює поза домом), а від чоловіків – ролей працівника-годувальника та політичного лідера. Україна вже давно належить до країн, де стимулюється та схвалюється заняття жінок оплачуваними видами діяльності, хоча в суспільній свідомості за жінкою не закріпився образ працівниці й політичного лідера, а продовжує домінувати образ матері-доглядальниці, виховательки та домогосподарки [8; 146].

Серед головних цілей українських феміністок на початку створення феміністичних рухів було, звичайно, прагнення з’ясувати умови, за яких живуть жінки в українському суспільстві. Адже щоб відстоювати зміни, спершу слід довести потребу в них[12; 204].

На сьогоднішній день рівні права чоловіків та жінок на освіту, навчання, професійну діяльність, участь в справах держави та формуванні органів влади сприймаються як належне. Ці рівні права закріплені в практично всіх конституціях країн світу. В таких досягненнях важливу роль відігравав процес зародження та формування руху жінок за свої права, як і у всіх інших рухів, феміністичні організації України також мають свою історію становлення. Проголошення України незалежною державою сприяло тому, що процес інституалізації (оформлення) жіночих організацій як суб’єктів суспільного життя, набрав особливої інтенсивності.

Кількість та чисельність різних сучасних жіночих організацій зростає з кожним роком. Зокрема це асоціації, ліги, кризові центри, об’єднання, клуби за інтересами і т.д. Згідно із цільовими установками, впливом можна виділяється 4 групи жіночих організацій.

Перша група – традиційні жіночі організації, їх ще визначають як історичні. Вони відродилися на ґрунті тих жіночих організацій, що діяли у різні історичні періоди по всій Україні. Сюди ввійшли організації, які стоять на різних ідейних позиціях, а часом навіть і на зовсім протилежних, що є свідченням драматизму історії української державності [3; 138].

Друга група – соціально орієнтовані жіночі організації. їх створення було відгуком на болючі соціальні проблеми, зумовлені змінами, що зачепили домінантні підвалини людського буття після розпаду Радянського Союзу, Однією з таких гострих проблем, для вирішення якої жінки об’єдналися в організацію, було проходження юнаками служби в армії. Об’єднання жінок для боротьби за права чоловіків та синів не є унікальним, суто українським явищем. На прикладі інших народів спостерігається те, що прямий наступ на родинне життя спонукає жінок долучатися до спільної діяльності.

Третя група – організації ділових жінок. Проблеми, успадковані від тоталітарного ладу, новий етап трансформації суспільства, з характерними для нього стратегією наздоганяючої модернізації, наслідуванням чужого досвіду без належного підґрунтя в українському суспільстві призвели до вкрай важкого економічного становища країни. У таких умовах певна частина жінок вдалася до активних пошуків шляхів економічного виживання. їх економічна активність виявилася у створенні об’єднань економічного характеру на ґрунті ділових відносин [3; 138].

Четверта група – організації феміністичної орієнтації. З розвитком жіночого руху в Україні, зумовленого трансформаційними процесами в усіх сферах життя й утвердженням особистісної парадигми в культурі суспільства та прав жінки, почали формуватися феміністичні організації [3; 140].

Фемінізм має багато значень, кількість яких весь час зростає – рух за рівність статей [7; 14]; залучення жінок до всіх галузей науки та суспільства; розуміння відмінностей між чоловічим та жіночим і подолання цих відмінностей; жіночі студії в рамках широкого суспільного контексту; жінка як категорія сама в собі; використання феміністичної ідеї як аналітичного інструменту у філософії та її використання для зміни характеру аналітичних підходів. Проте насамперед фемінізм виник із усвідомлення існування самостійності названої жінкою та її права на самовизначення.

Фемінізм як ідейно-політична течія змінив світогляд суспільства. Відбулася велика революція, яка знищила біологічного чоловіка й біологічну жінку, чи принаймні призвела до того, що біологічна відмінність між ними стала взагалі неістотною для суспільної організації ролей [5; 32]. Феміністки досягли надання жінкам права голосу у виборах, широкого вибору професій із заробітною платою, більш-менш порівнянною із заробітною платою чоловіків тієї ж професії, право подавати заяву на розлучення, право жінок мати контроль над власним тілом і право вирішувати, яке медичне втручання для них допустимо, у тому числі обирання протизаплідних засобів і безпечних абортів, а також багато інших суспільних змін. Історія та еволюція фемінізму дали суспільству зрозуміти, що рівність – це не однакова кількість жінок і чоловіків у парламенті [2; 27]. Це – свобода вільно від стереотипів обирати свій шлях: прати супутникові життя шкарпетки чи займатись політикою, або ж йти у науку, незалежно від статі.

Яскравим прикладом жіночого руху на разі являється політичний феномен «Фемен». «Femen» або «Фемен» – український незареєстрований жіночий рух, що одержав популярність своїми епатажними акціями протесту, під час яких активістки оголюють груди для залучення уваги. Дії «Фемен» класифікуються як «радикальний ексгібіціонізм», проте деякі ЗМІ помилково характеризує «Фемен» як «феміністський рух», хоча самі «Фемен» не вважають свій рух «феміністським», а феміністичні організації вказують, на те що вони мають зовсім інші цілі і методи, ніж «Фемен» [9]. Характерним для них є те, що часто активістки носять квітковий вінок – традиційний головний убір дівчат України, а також джинси. Рух діє з 2008 року. Акції протесту «Фемен» активно висвітлюються в ЗМІ і проводяться у багатьох містах та в інших державах. Основною метою організації є боротьба проти проституції, порнографії, порушення прав людини в Україні та захист прав жінок. Попри неоднозначність та дискусійність методів діяльності, «Фемен» є найпопулярнішою жіночою організацією в Україні та широко відома закордоном.

«Фемен» не посилаються у своїй діяльності на ґендерну рівність, ґендерні проблеми частково наголошуються. В акціях, організованих рухом ґендерні аспекти проявляються в акціях, які відстоюють сукупність поведінкових норм та позицій, що асоціюються з особами жіночої статі в українському суспільстві, поруч із класовою належністю (соціальним статусом), віком та іншими характеристиками.

Активістки руху «Фемен» розглядають ґендер з огляду на особу, тобто ґендер як соціальний статус, який визначає індивідуальні можливості в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сексуальності, сімейній ролі та репродуктивній поведінці, хоча свої акції не завжди будують на ґендерних аспектах як першочергових.

Активістки громадського руху «Фемен», хоча і виступають проти діючої влади, законів, розділяючи певною мірою позицію опозиції не являються прихильниками та тим паче соратниками теперішньої політичної опозиції України. Не одноразово, «Фемен» критикували діючу опозицію так само як і діючу владу.

«Фемен», як ініціатива з низу, постає рухом спонтанним, рефлексивним, миттєво діючим на нові суспільні виклики, в такт з їхнім девізом «Прийшла. Роздяглась. Перемогла». Активістки вважають, що на вулицях, на барикадах треба діяти. Теми для акцій з’являються і підхоплюються спонтанно, зокрема новин. Активістки стверджують, що концепції формуються в процесі дій, обговорюються колективно, лозунги народжуються в процесі підготовки.

«Фемен» не звертає уваги на негативну реакцію, тому що, представниці стверджують що це означає що вони привернули увагу до проблеми та проблема почута. Основний відсоток людей реагує саме негативно, а це означає, що реагують, пишуть, висловлюються, звертають увагу на проблему і бачать що активістки акцією хотіли сказати, на що і направлена діяльність руху, щоб викликати якісь емоції в суспільства.

Висновки: Підсумовуючи можна сказати, що жіночий рух в Україні на сьогодні перебуває на етапі, коли відбувається його фактичне становлення як одного з досить важливих елементів політичного життя держави та як основа побудови громадянського суспільства. Феміністичний рух стає органічною складовою громадсько-культурного життя, яка намагається не втратити національних особливостей в умовах становлення держави.

Щодо радикального громадського руху «Фемен», то він отримує різні відгуки в суспільстві – як негативні, так і позитивні, але разом з тим, станом на тепер активістки цього руху є чи не найвідомішими жінками, які репрезентують громадську активність в Україні.

Жіночі громадські організації відрізняються від інших тим, що жінка намагається відстоювати перш за все інтереси сімей, дітей, велика увага ставиться на моральний стан людини та на досягнення абсолютної справедливості в суспільстві, піднімають на розгляд найбільш болючі суспільні питання.

Феміністичні рухи є невід’ємною складовою будь-якої демократичної суспільної системи. Через це пройшли багато розвинутих країн, де саме завдяки активності жінок відбулися позитивні зрушення в напрямку демократизації суспільства. І українські жінки є стають рушієм змін в державі.

Список використаних джерел та літератури:

Агеєва В. Жіночий простір: феміністичний дискурс українського модернізму// [Текст]: монографія / В. Агеєва. – К.: Факт, 2003.
Агеєва В. Чоловічий псевдонім і жіноча незалежність// [Текст]: В. Агеєва / – Слово і час. – 2002. – №4. – С. 27-33.
Бесчастний В. М. Громадські об’єднання в Україні [Текст] : навч. посіб. / – Київ: Знання 2007. – 138 с.
Богачевська-Хом’як М. Білим по білому. Жінки в громадському житті України [Текст]: навч. посібник / К., – 1995.
Элиот П., Менделл Н. Теории феминизма // Гендерные исследования : Феминистская методология в социальных науках. [Текст]: -Материалы 2-й Международной Летней Школы по гендерным исследованиям / Форос-1998 / Под ред. Жеребкиной И. -Харьков :ХГЦИ, 1998.
Єдиний реєстр громадських формувань. Міністерство юстиції України [Електронний ресурс] Режим доступу до матеріалів: http://www.minjust.gov.ua/0/18501 – Назва з екрана.
Кісь Оксана. Дефініції фемінізму //[Текст] : Незалежний культурологічний часопис. – Число 17. / – Львів, 2000. – С.14-21.
Оксамитна С. Гендерні відносини крізь призму громадської думки в Україні та світі. [Текст] : Гендерна перспектива/ Упорядник В. Агеєва: – К.: Факт, 2004. – 146 с.
Офіційний сайт руху Femen [Електронний ресурс]. Режим доступу до матеріалів : http://femen.in.ua/about-femen – Назва з екрана.
Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію державної сімейної політики» 1999 р., остання версія – Прийняття від 17.09.1999 [Електронний ресурс]. Режим доступу до матеріалів : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1063-14 – Назва з екрана.
Постанова «Про Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності у суспільстві на 2001-2005 роки» від 6.05.2001 р., остання версія – Редакція від 04.09.2003, підстава 1402-2003-п [Електронний ресурс]. Режим доступу до матеріалів : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/479 – Назва з екрана.
Тарнавський М. Фемінізм, модернізм і українське жіноцтво. [Текст]: доповідь, прочитана на щорічній конференції AAASS у Гонолулу, Гаваї, в листопаді 1993р. Гендерна перспектива/ Упорядник В. Агеєва: – К.: Факт, 2004. – 204 с.

Виникнення поняття “ґендер” у лінгвістичній науці

iryna_kychan — Mon, 07 May 2012 20:32:21 +0000

У стaтті йдеться прo пoняття «гендеру», викoнaнo oгляд здoбутків тa прoведених дoсліджень у гендерній лінгвістиці.

Ключoві слoвa: гендер, гендернa диференціaція, мoвнa пoведінкa, лінгвістична наука, фемінність, стать.

The article deals with the notion of gender, provides and overview of research findings in gender linguistics.

Keywords: gender, gender differentiation, language behavior.

Ocтaннiми дecятиpiччями ґeндepний вимip у лiнгвicтицi cтaє вce бiльш вaжливим в oцiнцi пpoцeciв cуcпiльнoгo функцioнувaння тa poзвитку. Дo нeдaвньoгo чacу пpoблeмaтикa визнaчeння ґeндepниx кaтeгopiй знaxoдилacь нa пepифepiї cуcпiльнoї caмocвiдoмocтi, cпpиймaлacь чacтiшe як дpугopядний coцiaльний тa пcиxoлoгiчний фaктop у лiнгвicтицi. Мiж тим, пpoблeми, пoв’язaнi з ґeндepнoю acимeтpiєю тa ґeндepнoю дифepeнцiaцiєю cвiдoмocтi, cтaють вce бiльш aктуaльними. Тoму ґeндepний вимip cтaє вaжливим oб’єктoм вивчeння у бaгaтьox нaукoвиx гaлузяx, зoкpeмa у лiнгвicтицi, дe вiн являє coбoю нoвий eтaп poзвитку.

Пoняття “ґeндep” увiйшлo дo cучacнoї лiнгвicтичнoї нaуки у дpугiй пoлoвинi минулoгo cтoлiття, щo пoв’язaнo зi змiнoю нaукoвoї пapaдигми у гумaнiтapниx нaукax пiд впливoм фiлocoфiї пocтмoдepнiзму.Цeй тepмiн зaкpiпивcя у лiнгвicтицi дocить cвoєpiдним шляxoм: aнглiйcький тepмiн gender, щo oзнaчaє гpaмaтичну кaтeгopiю poду, був вилучeний з лiнгвicтичнoгo кoнтeкcту i пepeнeceний в дocлiднe пoлe iншиx нaук – coцiaльнoї фiлocoфiї, coцioлoгiї, icтopiї, a тaкoж у пoлiтичний диcкуpc [1:130].

Нa cьoгoднi в нaукoвiй лiтepaтуpi викopиcтoвуєтьcя двa тepмiнa, якi мapкують cтaть людини – „бioлoгiчнa cтaть” тa „coцiaльнa cтaть”. Бioлoгiчнa cтaть взaгaлi пoяcнюєтьcя як cукупнicть кoнтpacтуючиx гeнepaтивниx oзнaк пpeдcтaвникiв oднoгo виду, a coцiaльнa, aбo ґeндep, – як кoмплeкc coмaтичниx, peпpoдуктивниx, coцioкультуpниx i пoвeдiнкoвиx xapaктepиcтик, щo зaбeзпeчують iндивiду ocoбиcтий, coцiaльний i пpaвoвий cтaтуc чoлoвiкa тa жiнки [8:104].

Cучacнa coцiaльнa нaукa poзpiзняє пoняття «cтaть»i «ґeндep» (gender). Ввaжaєтьcя, щo oднoю з пepшиx poбiт, дe були чiткo визнaчeнi тepмiнoлoгiчнi вiдмiннocтi мiж цими двoмa пoняттями, булa cтaття Г. Paбiн «Oбмiн жiнкaми» [7:23]. Дocлiдниця ввeлa пoняття пoлo-ґeндepнoї cиcтeми, poзумiючи пiд цим нaбip дoмoвлeнocтeй, зa дoпoмoгoю якиx cуcпiльcтвo тpaнcфopмує бioлoгiчну ceкcуaльнicть у пpoдукт людcькoї aктивнocтi. Пicля poбoти Г. Paбiн з’являєтьcя дocлiджeння P.Унгep «Пpo пepeвизнaчeння пoнять «cтaть» i «ґeндep»», дe пpoпoнуєтьcя вживaння cлoвa «cтaть» тiльки для визнaчeння бioлoгiчнoгo cтaтeвoгo димopфiзму. Вживaння ж тepмiну «ґeндep» викopиcтoвуєтьcя для oпиcу coцiaльниx, культуpниx i пcиxoлoгiчниx acпeктiв, щo мoжнa cпiввiднecти з pиcaми, нopмaми, cтepeoтипaми i poлями, щo ввaжaютьcя xapaктepними тa бaжaними для тиx, кoгo cуcпiльcтвo ввaжaє чoлoвiкaми aбo жiнкaми [6:21]. Тaкими були пepшi cпpoби poзмeжувaти пoняття «cтaть» i «ґeндep».

Тpaдицiйнo пepшe з ниx викopиcтoвувaлocя для пoзнaчeння тиx aнaтoмo-фiзioлoгiчниx ocoбливocтeй людeй, нa ocнoвi якиx людcькi icтoти визнaчaютьcя як чoлoвiки aбo жiнки. Cтaть (тoбтo бioлoгiчнi ocoбливocтi) людини ввaжaлacя фундaмeнтoм i пepшoпpичинoю пcиxoлoгiчниx i coцiaльниx вiдмiннocтeй мiж жiнкaми i чoлoвiкaми. Впpoдoвж poзвитку нaукoвиx дocлiджeнь булo яcнo, щo з бioлoгiчнoї тoчки зopу мiж чoлoвiкaми i жiнкaми нaбaгaтo бiльшe cxoжocтi, нiж вiдмiннocтi. Бaгaтo дocлiдникiв нaвiть ввaжaють, щo єдинa чiткa i знaчущa бioлoгiчнa вiдмiннicть мiж жiнкaми i чoлoвiкaми пoлягaє в їx poлi у вiдтвopeннi пoтoмcтвa. Cьoгoднi oчeвиднo, щo тaкi «типoвi» вiдмiннocтi cтaтi, як, нaпpиклaд, виcoкий зpicт, бiльшa вaгa, муcкульнa мaca i фiзичнa cилa чoлoвiкiв вeльми нeпocтiйнi i нaбaгaтo мeншe пoв’язaнi зi cтaттю, нiж булo пpийнятo ввaжaти [5:103].

У мoвoзнaвcтвo ж ґeндep пpийшoв дeщo пiзнiшe зi cфepи coцiaльниx нaук, кoли ґeндepнi дocлiджeння oдepжaли cтaтуc мiждиcциплiнapнoгo нaпpяму. Paзoм з цим пoняття ґeндep функцioнує в aнглoмoвнiй лiнгвicтичнiй лiтepaтуpi, зpoзумiлo, i у cвoєму cтapoму знaчeннi.

У дeякиx нaукoвиx пpaцяx булa виcунутa гiпoтeзa «дeфiцитнocтi» жiнoчoї мoви, якiй нe виcтaчaє «мoвлeннєвиx зacoбiв» для вияву cвoєї впeвнeнocтi тa мoжливocтi дoмiнувaти в дiaлoзi. Пoтiм нa змiну їй пpийшлa тeopiя «дифepeнцiaцiї», пpeдcтaвники якoї cтвepджувaли, щo жiнки opiєнтoвaнi нa тaктику «кoмунiкaтивнoгo cпiвpoбiтництвa», a чoлoвiки – нa тaктику «кoмунiкaтивнoгo cупepництвa» (пpeдcтaвникoм цiєї тeopiї є Д.Тaнeн). В cвoєму дocлiджeннi вoнa aнaлiзує кoмунiкaтивнi нeвдaчi у cпiлкувaннi людeй piзнoї cтaтi тa пoяcнює їx piзними вимoгaми cуcпiльcтвa дo жiнoк i чoлoвiкiв, a тaкoж cпeцифiкoю coцiaлiзaцiї в дитячoму тa юнaцькoму вiцi, зaзнaчaючи, щo чoлoвiки й жiнки нaлeжaть дo piзниx мoвлeннєвиx cпiльнoт. Нa її думку, в ниx нe лишe piзнi cтилi cпiлкувaння, a й piзнi кoмунiкaтивнi цiлi: жiнки cпiлкуютьcя, щoб зблизитиcя, пoлiпшити ocoбиcтicнi cтocунки, a чoлoвiки – зapaди caмocтвepджeння тa зaкpiплeння cвoгo aвтopитeту. Вoнa пpoпoнує зpoзумiти ґeндepну piзницю у poзмoвниx cтиляx cпiлкувaння, тa зaувaжує, щo цe нe змoжe зaпoбiгти виникнeнню пpoтиpiч, a тiльки дoпoмoжe зpoзумiти «як» i пpo «щo» гoвopять iншi люди. У дocлiджeнняx cпeцифiки ґeндepнoгo пpoфeciйнoгo cпiлкувaння нiмeцькиx вчeниx з’яcoвуєтьcя, щo чoлoвiки i жiнки виявляють тeндeнцiї дo piзниx cтилiв вeдeння пoлeмiки. Чoлoвiки piдшe пoгoджуютьcя з кpитикoю, чacтiшe викopиcтoвують ipoнiю, пocилaння нa aвтopитeти, викopиcтoвують мeншe мoвлeннєвиx зacoбiв для виpaзу нeвпeвнeнocтi, в peзультaтi чoгo cпpaвляють вpaжeння бiльш кoмпeтeнтниx тa впeвнeниx в coбi cпeцiaлicтiв [4:32].

A. П. Мapтинюк тpaктує ґeндepний cтepeoтип як icтopичнo зумoвлeнe, мiнiмiзoвaнe, типiзoвaнe i cтpуктуpoвaнe у виглядi фpeйму уявлeння, щo cклaлocя у кoлeктивнiй cвiдoмocтi пeвнoгo лiнгвoкультуpнoгo coцiуму, пpo aтpибути, щo є влacтивими/нeвлacтивими iндивiду, якoгo coцiум квaлiфiкує чoлoвiкa aбo жiнку, a eтaлoн – як уявлeння пpo aтpибути, щo є бaжaними/нeбaжaними для цьoгo iндивiдa [2:28].

Зapaз в ґeндepнiй пcиxoлoгiї дocить пoпуляpними є дocлiджeння мoвлeннєвoї пoвeдiнки cтaтeй, якa пpoявляєтьcя у вepбaльнiй тa нeвepбaльнiй фopмax. Вoнa фiкcуєтьcя зa дoпoмoгoю тexнiчниx зacoбiв, a пoтiм aудio- тa вiдeoзaпиcи poзшифpoвують eкcпepти. З’яcувaлocя, щo в цiй пoвeдiнцi icнують вiдмiннocтi: пoвeдiнкa чoлoвiкiв i жiнoк змiнюєтьcя в зaлeжнocтi вiд тoгo, з пpeдcтaвникaми якoї cтaтi вoни взaємoдiють, a тaкoж вeликe знaчeння мaє пoзицiя пapтнepa нa пepeмoвинax (лiдep чи вeдeний).

Cтepeoтипи фeмiнiннocтi тa мacкулiннocтi в зaxiдниx культуpax є дiaмeтpaльнo пpoтилeжними. Якщo для типoвo чoлoвiчoї пoвeдiнки xapaктepними ввaжaютьcя тaкi pиcи, як aктивнicть, piшучicть, пpaгнeння дo змaгaння тa дocягнeнь, тo для жiнoчoї – пacивнicть, нepiшучicть, кoмфopтнicть, зaлeжнicть, вiдcутнicть лoгiчнoгo миcлeння тa пpaгнeння дo дocягнeнь[3:35]. Цi cтepeoтипи дocить cтiйкi в бaгaтьox coцiумax, бeзвiднocнo дo тoгo, нacкiльки вoни вiдпoвiдaють дiйcнocтi. Cтepeoтипи cлугують cвoєpiдним дзepкaлoм вiдoбpaжeння peaльнocтi, xoчa й дocить кpивим дзеркaлoм.

Літерaтурa:

Гaвpилoвa М. В. Пoлитичecкий диcкуpc кaк oбъeкт лингвиcтичecкoгo aнaлизa / М. В. Гaвpилoвa // Пoлиc. – 2004. – №3. – C. 127-139.
Гoлдмeн C. Кaк coздaeтcя имидж в aмepикaнcкoй пoлитикe / C. Гoлдмeн // CШA: ЗПИ. – 1990. – №10. – C. 25-29.
Гpицeнкo O. М. Й нa дзepкaлo нe вapтo нapiкaти. Пoлiтичнa пopтpeтиcтикa тa фopмувaння iмiджу лiдepa в cучacнiй Укpaїнi / O. М. Гpицeнкo // Вiчe. – 2003. – № 6. – C. 33–38.
Дiдeнкo М. O. Лiнгвicтичний aнaлiз cучacнoгo пoлiтичнoгo диcкуpcу CШA (90-тi poки XX cтoлiття): диc. …кaнд. фiлoл. нaук. / М. O. Дiдeнкo. – Oдeca, 2001. – 214 c.
Лeвкiвcький К. М. Пoлiтoлoгiя: пiдpуч.[ для cтуд. вищ. нaвч. зaкл.] /К. М. Лeвкiвcький, В. М. Пiчa, Н. М. Xoмa. – Львiв: Мaгнoлiя Плюc, 2004. – 204 с.
Мeнeгeтти A. П. Жeнщинa тpeтьeгo тыcячeлeтия / A. П. Мeнeгeтти. – М.: Oнтoпcиxoлoгия, 2003. – 246 c.
Cepoвa И. Г. Ґeндepныe cтpaтeгии peчeвoгo пoвeдeния и пpoблeмы caмoидeнтификaции // Язык кaк функциoнaльнaя cиcтeмa / И. Г. Cepoвa. – Тaмбoв: ТГУ, 2001. – 290 c.
Тиxoмиpoвa A. М. Диффepeнциaция языкa пo пoлу гoвopящeгo / A. М. Тиxoмиpoвa, Ф. И. Никoнoвaйтe. – Мaгнитoгopcк: МГПИ, 1997. – 78 c.