Ключові слова: маркетингова діяльність, футбольний клуб, спортивна організація,3D–маркетинг, бренд.

Вагомість дослідження маркетингової діяльності у футбольній сфері полягає у тому, що вона відіграє ключову роль у декількох областях стратегічного планування футбольного клубу. Брендинг є ключовим елементом усіх без винятку футбольних клубів, тому вони використовують різноманітні методи та інструменти для просування своїх брендів. А найпотужніші футбольні бренди намагаються використовувати насправді новітні способи, тобто такі, що раніше не використовувалися, це зумовлено бажанням клубів вирізнитися серед конкурентів.
Через стрімку глобалізацію, а отже зростання конкуренції у футболі, клуби змушені робити усе можливе для підвищення своєї популярності використовуючи при цьому різноманітні методи та інструменти. Тому маркетинг, просування футбольного клубу за допомогою його бренду є важливим науковим напрямком на сьогодні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті використано матеріали з праці «Спортивний маркетинг. Стратегічна перспектива», автором якої виступає американський вчений М. Шенк, який зупиняється на ролі маркетингової діяльності у футбольних клубах. Використано матеріали з роботи Н.І. Норіциної «Маркетингова політика комунікацій», де викладено сутність маркетингової комунікативної політики та проаналізовано місце паблік рилейшинз у формуванні ефективної комунікативної політики спортивної організації.
Також у статті були використані матеріали з праць закордонних та вітчизняних дослідників. Зокрема, послугували праці таких науковців як: Є. Степанюк, яка розглядала PR-інструменти просування бренду, Н.М. Кривошеєва вивчала методи розробки брендів, Д.С. Файвішенко займався вивченням можливості використання функціонального підходу у брендингу, П. Чаяло досліджував особливості футбольних брендів, Хасрет Актас вивчав футбольний бренд та виділив його головні компоненти.
Мета статті – визначити роль маркетингової діяльності у функціонуванні футбольного клубу, а також виділити найефективніші методи та інструменти просування елітних футбольних брендів у сучасних умовах.
Виклад основного матеріалу дослідження. В умовах незбалансованого ринкового середовища, частої зміни вподобань споживачів та нестабільності попиту на продукцію футбольної організації, на перший план виходить маркетингова діяльність, яку часто вважають панацеєю від усіх проблем, не обумовлюючи при цьому сферу її завдань та можливостей.
Важливо сказати, що етапи розвитку маркетингу пояснюються через різні підходи, і тому важливо виокремити наукові підходи до визначення поняття «маркетингова діяльність» серед вітчизняних та зарубіжних літературних джерел:
1. «…маркетингова діяльність забезпечує гнучке пристосування виробничої, фінансової, торговельної, збутової, кадрової діяльності підприємства до постійно змінюваної економічної ситуації (доходи, ціни, кон’юнктура) та вимог споживачів на ринку» [1, с. 210].
2. «Маркетингова діяльність повинна забезпечувати стійке, конкурентноздатне функціонування і розвиток того чи іншого суб’єкта на ринку товарів і послуг з урахуванням стану як внутрішнього, так і зовнішнього середовища» [4, с. 52].
3. «Маркетингова діяльність – діяльність підприємства на ринку, яка передбачає врахування потреб у товарах та послугах, стану попиту. Ситуації на ринку, існуючих і потенційних вимог покупців» [2, с. 66-69].
4. «Маркетингова активність – сукупність можливостей підприємства щодо ефективного використання елементів комплексу маркетингу для швидкого реагування на дії конкурентів і забезпечення стійких конкурентних переваг» [7, с. 220].
Спираючись на опрацьовані літературні джерела, практику досвіду вітчизняної та зарубіжної маркетингової діяльності, сформулюємо власне визначення маркетингової діяльності – це комплексний стратегічний процес, який проникає в усі сфери діяльності підприємства, базуючись на цілях та можливостях організації, прагненнях споживачів та ринкових обставинах, забезпечує виконання поставлених завдань, використовує інноваційний маркетинговий інструментарій (зокрема 3D-технології).
Маркетингова діяльність є динамічним процесом, що забезпечує виконання ряду завдань. Вони можуть існувати окремо чи комбінуватися. Центральним елементом маркетингової діяльності є збут продукції, виконання усіх інших завдань створює платформу для ефективного та високого рівня збуту.
Як показує практика діяльності більшості футбольних клубів, маркетингова діяльність провадиться з допомогою традиційних маркетингових інструментів, які тісно пов’язані із завданнями маркетингової діяльності. Виділимо серед них основні, поділивши їх на вісім груп:
• інструменти для збору первинної інформації
• щодо стану ринку, власного позиціонування та вивчення діяльності конкурентів;
• інструменти формування товарної політики;
• інструменти формування цінової політики;
• інструменти формування збутової політики;
• інструменти формування комунікаційної політики;
• інструменти рекламної політики та просування;
• інструменти після продажі та сервісного обслуговування;
• високотехнологічні інструменти (зокрема, 3D-маркетинг).
Перелічені інструменти активно впроваджуються в маркетинговій діяльності футбольних клубів. В умовах динамічності розвитку новітніх технологій особливої уваги заслуговує остання група інструментів маркетингової діяльності. 3D-маркетинг пов’язаний із візуалізацією процесів маркетингової діяльності підприємства. Доведено, що людина сприймає понад 80% інформації візуально. 3D-маркетинг дозволяє використати цю унікальну людську властивість із якнайбільшою вигодою для виробника продукції [3, с. 280].
Спираючись на оптимістичні прогнози провідних світових науково-дослідної груп та організацій і на позитивну практику застосування 3D-маркетингу у сучасних футбольних клубах, окреслимо основні його переваги над традиційним маркетингом [3, с. 280]:
• результати застосування 3D-маркетингу швидше окупають затрати на його впровадження;
• 3D-маркетинг дозволяє реалістичніше представити потенційному споживачеві продукт, презентувати більше можливостей продукту;
• споживач при мінімальній затраті часу сприймає більше інформації, і підсвідомість запам’ятовує позитивні емоції, які викликав цей продукт, видаючи їх «на-гора» при здійсненні покупки;
• 3D-маркетинг дає можливість вигідно виділитися серед конкурентів;
• 3D-маркетингова візуалізація дозволяє компонувати реальні та віртуальні об’єкти тощо.
Зупиняючись на ролі маркетингової діяльності у футбольних клубах, слід навести приклад найкращої книги, коли-небудь написаної про спортивний маркетинг. Ця книга американського вченого М. Шенка «Спортивний маркетинг. Стратегічна перспектива». Перше, що автор радить зробити всім, хто хоче використовувати спортивний маркетинг, – це усвідомити помилковість сприйняття спортивного маркетингу виключно як комплексу просування спортсменів і футбольних команд. Насправді це більш складна і динамічна система. Спортивний маркетинг – специфічний додаток маркетингових принципів і процесів до спортивних продуктам, а також просування будь-яких інших товарів завдяки співпраці зі спортом [8, с. 105].
Спортивна індустрія складається з трьох основних елементів: споживачів спорту, спортивних продуктів, які вони споживають, і постачальників. А її мета – задовольняти потреби трьох типів споживачів: глядачів, учасників та спонсорів. Якщо спортивна подія – серце спортивної індустрії, то глядачі – те, що змушує його битися. Глядачі – це споживачі, які отримують перевагу, спостерігаючи за подією. Без них спортивна індустрія не може існувати.
Як споживачі, глядачі діляться на два типи: фізичні особи і компанії. Представники обох категорій можуть спостерігати спортивна подія двома способами: відвідуючи його особисто або дивлячись медіа трансляцію. Крім телебачення до спортивних медіа відносяться також радіо та Інтернет. Роль радіо в трансляції спортивних подій часто недооцінюється. Що ж до показу їх через Інтернет, то це серйозний крок у майбутнє. Адже вболівальники мають можливість дивитися і слухати трансляції матчів NFL і NHL на своїх комп’ютерах по всьому світу. Хоча ця технологія тільки розробляється і споживач залежить від високошвидкісного Інтернету, її популярність стрімко зростає.
Спонсори як споживачі. Третю групу споживачів в системі спортивного маркетингу утворюють компанії, які спонсорують спорт. У футбольному спонсорстві споживач обмінює гроші або продукт на право асоціюватися з тим чи іншим спортивною подією. Рішення про фінансування спорту є комплексним. Спонсор повинен визначитися не тільки з видом спорту, але і з рівнем змагань, які він збирається фінансувати (аматорський або професійний). Крім того, він повинен вибрати, що саме йому спонсорувати : події, команди, лігу або ж окремих спортсменів.
Напевно, найскладніше концептуальне питання для футбольних маркетологів пов’язане з розумінням природи спортивного продукту. У загальному і цілому спортивний продукт – це товар або послуга, які повинні забезпечувати потреби спортивного глядача, учасника або спонсора. Приклади спортивних товарів – спорядження, одяг та взуття, послуг – спортивна подія, заняття у фітнес-клубі [7, с. 220].
На жаль, складність спортивних продуктів робить класифікацію за принципом «товар – послуга» не зовсім коректною. До спортивних продуктів можна віднести все: від хокейної шайби до матчів Національної академічної атлетичної асоціації з баскетболу. Але якщо додати до цього критерію класифікації ще один, «тіло – розум « (він базується на твердженні, що одні спортивні товари впливають на тіло споживача, а інші – на його розум), можна побудувати карту сприйняття спортивних продуктів.
Футбольні маркетологи повинні усвідомлювати, в якій частині цієї схеми розташовуються їхні продукти. Це допоможе їм зрозуміти, як сприймають продукти споживачу, і визначити, на яких перевагах слід зосередити увагу в рекламній кампанії. Згідно ще однієї класифікації спортивних продуктів, їх можна розділити на чотири категорії: спортивні події, товари, тренування та спортивну інформацію.
При введенні у футбольний маркетинг неминуче включається поняття маркетинг-міксу, в якому повинен існувати спортивний продукт як його невід’ємна частина.
Маркетинг-мікс визначається як комбінація елементів, або інструментів маркетингу, під популярною назвою «4Р»:
Product (товар) – Товарна політика футбольного клубу.
Price (ціна) – Цінова політика футбольного клубу.
Place (місце) – Розподільча політика футбольного клубу.
Promotion (просування) – Комунікаційна політика футбольного клубу [6, с. 480].
Товарна політика пов’язана з плануванням і здійсненням сукупності заходів щодо формування конкурентних переваг і створенню таких характеристик продукту, які роблять його постійно цінним для споживача, задовольняючи ту чи іншу його потребу, і тим самим забезпечуючи футбольному клубу відповідний прибуток.
Футбольний клуб створює ряд спортивних продуктів, головним з яких є спортивна подія, виражена в окремій грі або турнірі в цілому. Але оскільки спортивна подія не є товаром в його матеріальній формі, можна сказати, що в якості основних продуктів футбольного клубу виступають способи реалізації спортивної події, а саме:
– квитки, абонементи, клубні карти
– права на теле / радіо трансляції
– рекламні та спонсорські пакети
– Футбольний клуб також створює і додаткові продукти, до яких відносяться:
– атрибутика
– сувенірна продукція
– друковані видання
– контент інтернет-сайта та ін
Цінова політика являє собою сукупність заходів, які використовує футбольний клуб при встановленні цін на реалізовану їм спортивну подію.
«Квиткова» цінова політика футбольного клубу повинна:
1) бути стабільною (не варто знижувати ціни на квитки у випадку падіння попиту на футбольні матчі: якщо вболівальнику не цікаво, ці гроші він все одно витратить на інше);
2) відповідати можливостям обраної цільової аудиторії (ціна повинна встановлюватися на весь спектр «квиткових продуктів», кожен з яких фокусується на певній цільовій групі вболівальників);
3) коригуватися щороку на підставі результатів минулого сезону і прогнозів на майбутні ігри клубу.
Розподільча політика передбачає розробку систем і каналів продажів, використовуваних футбольним клубом для реалізації:
1) Квитків:
– Каси стадіону
– Інтернет-сайт клубу
– Електронна система продажу
2) атрибутики та сувенірів:
– Система клубних палаток перед стадіоном напередодні гри
– Фірмові секції у торгових центрах
– Клубний магазин
– Інтернет-сайт клубу
– Спортивні бари і кафе
Комунікаційна політика забезпечує передачу інформації існуючим та потенційним уболівальникам, спонсорам та ЗМІ з метою просування спортивної події або створення позитивного іміджу футбольного клубу. Комплекс маркетингових комунікацій включає:
– Рекламу (преса, ТБ, радіо, зовнішня, друкована, інтернет-реклама).
– Прямий маркетинг (телемаркетинг, e-mail, sms-розсилка).
– PR (прес-конференції, брифінги, видання і розсилка пресс-релізів / буклетів / проспектів / брошур).
– Стимулювання продажів (знижки, бонуси, промоакції, подарункові пропозиції, конкурси, розіграші, лотереї).
Говорячи про футбольний бренд, варто зазначити, що він є основною рушійною силою для функціонування маркетингу футбольних клубів у сучасних умовах. Тому важливу роль відіграють звичайно ж новітні методи просування клубів, адже вони більш ефективніші.
Через стрімку глобалізацію, зокрема через швидкий розвиток 3D-маркетингу і зростання конкуренції у футболі, клуби змушені робити усе можливе для підвищення своєї популярності використовуючи при цьому різноманітні методи та інструменти. Однак в наш час вже нікого не здивуєш стандартними технологіями, які пропонує будь який клуб навіть із нижчого дивізіону. Тому на перший план виходить нестандартна реклама: дієві технології мерчандайзингу, PR, інтернет-реклами, та інше, що зможе по-справжньому здивувати та привабити нового вболівальника.
Маркетологи і компанії завжди прагнули зробити так, щоб бренди були в центрі життя клієнтів. Тепер смартфони дозволяють використовувати будь-який час і місце для того, щоб звернутися до цільової аудиторії з конкретними пропозиціями і надати їй новий контент в обмін на взаємодію з компанією крім того кількість мобільних пристроїв які використовуються для серфінгу в інтернеті невпинно зростає. Такі події звичайно не могли залишити без уваги потужні футбольні клуби. Які надзвичайно часто використовують різноманітні додатки для спілкування із аудиторією. Слід зауважити, що більшість програм які входять до цифрового маркетингу футбольних клубів доступні і на мобільних пристроях. Наприклад: віртуальна екскурсія від Арсеналу «Tour 2012» яка дає можливість побувати на стадіоні клубу, послухати історію і навіть переглядати відео, також прекрасно працює на планшетах та мобільних телефонах на базі Android. Не виключенням є і проект «LFCTV» від ФК Ліверпуль який дає змогу дивитись офіційний канал клубу через мобільні пристрої зокрема телефон. Також є досить популярні додатки із персоналізованим контентом. Програма «MCNEWS» пропонує постійні новини про улюблений клуб у режимі нон-стоп. Не згадуючи вже про соціальні мережі клієнти яких встановленні чи не на кожний сучасний телефон. Серед клубів також популярна нестандартна реклама. Як відомо, «Манчестер Сіті» уклав угоду із EA, що дасть можливість футбольному бренду розміщувати рекламу безпосередньо в грі FIFA. Крім того EA розробить додатки для футбольного клубу які дадуть можливість слідкувати гравцю за подіями у клубі безпосередньо з гри. Цікавий проект по прямому маркетингу від Арсеналу під назвою «Pro-Direct». Це сайт який належить клубу та займається роздрібною торгівлею бутсів із емблемою клубу, також можна замовити нашивку власних ініціалів.
Доволі популярні та нові є проекти по підвищенню взаємодії клубу із фанатами. Додаток Арсеналу «companion experiences» у Facebook дає змогу вболівальникам розробляти банери клубу, найкращі з яких будуть розміщенні на рекламних щитах навколо поля та безпосередньо на трибунах стадіону. Front Row від іншого англійського клубу дає можливість фанам показати свою підтримку клубу через вебкамеру, зображення з яких буде транслюватись безпосередньо на рекламних щитах стадіону. «Арсенал» взагалі пропонує своїм фанатам акції клубу, які теоретично дають можливість впливати на політику команди. На рахунок стимулювання продажів то, на нашу думку, саме інноваційним проектом є ідея членських карток від Манчестер Сіті. Такі картки дають власникам значні переваги та знижки не тільки під час відвідування футбольних матчів, а навіть під час екскурсій або відвідування ресторану.
Отже, проаналізовані футбольні клуби дуже часто у своїх стратегіях спираються на новітні технології просування брендів, які, в першу чергу, покликані вивести взаємодію вболівальника та клубу на новий рівень. Наприклад, використання мобільних додатків, які дозволяють клубу постійно спілкуватись із своїми фанатами. Також популярним є метод клубних карток, які дають своїм власникам певні бонуси та знижки не тільки у дні матчів. Доволі інноваційною є ідея використання комп’ютерних ігор як каналу комунікації.
Висновки. Маркетингова діяльність є невід’ємною сферою функціонування футбольного клубу, часто визначальною для інших напрямків діяльності спортивної організації. Таке деталізоване вивчення маркетингової діяльності та інноваційних елементів у її структурі дає змогу ширше та повніше вивчати постулати маркетингової діяльності, глибше розуміти релевантність категорійних понять «маркетингової діяльності», виділяти прогресивні інструменти маркетингової діяльності (зокрема 3D-маркетинг), аналізуючи їх переваги, сфери застосування та порівнюючи із традиційним маркетингом.
Таким чином, футбольні клуби використовують різноманітні методи та інструменти просування брендів. А найпотужніші бренди намагаються використовувати насправді новітні способи, тобто такі які раніше не використовувалися, це зумовлено бажанням клубів вирізнитися серед конкурентів. Але не всі проекти отримують підтримку серед вболівальників.

Список використаних джерел та літератури

1. Голубкова Е. Н. Маркетинговые коммуникации [Текст]. – М.: Финпресс, 2000. – 210 с.
2. Жук О. І. Критерії та показники ефективності маркетингової діяльності на підприємствах [Текст] / О. І. Жук // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2008. – №5. – с. 66 – 69.
3. Коротков К. Инновационные технологии в спорте [Текст] / К. Кротков. – М. : Советский спорт, 2008. –280 с.
4. Котлер Ф. Основы маркетинга. [Текст]. – К.; СПб.; М.: Издат. дом «Вильямс»,1998. – 52 с.
5. Норіцина Н. І. Маркетингова політика комунікацій: Курс лекцій [Текст] . – К. : МАУП, 2003 – 120 с.
6. Степанова О. Маркетинг в физкультурно-спортивной деятельности [Текст] / О. Степанова. – М. : Советский спорт, 2008. – 480 с.
7. Секстон Д. Университет Трампа. Брендинг 101 [Текст] / Д. Секстон – Минск.: Поппури, 2010. – 336 с.
8. Шафф Ф. Спортивный маркетинг [Текст]. — М.: Филинъ, 1998. – 220 с.
9. Шенк, М. Маркетинг спорта [Текст] / М. Шенк. – М. : Альпина Паблишерз, 2010. – 706 с.
10. Kuper S. Brands in football [Electronic resource]. / S. Kuper. – URL : http://homepage.eircom.net/~odyssey/Quotes/Football/SimonKuper.html – (дата доступу 21.03.15).
11. Мобильные инновации (часть 2) продвижение бренда [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://lpgenerator.ru/blog/2013/05/01/mobilnye-innovacii-chast-2-prodvizhenie-brenda/ – Название с экрана (дата доступу 19.03.15).

В статті виділені найефективніші інструменти просування брендів англійських футбольних клубів. А також виокремлено інноваційні інструменти.

The article highlighted the most effective branding tools English football clubs. Also singled out innovative tools.

З погляду маркетингу і футболу найцікавішою для фахівців як і раніше залишається Англія, адже саме в цій країні десятки клубів ведуть свою історію з кінця позаминулого століття. А англійська ліга займає один з найвищих щаблів в системі футбольних ліг. Крім того, Прем’єр-ліга має найбільшу та найширшу глядацьку аудиторію, а відповідно є і найпопулярнішою у світі.Надзвичайно високими прибутками англійський чемпіонат завдячує в першу чергу наявністю популярних футбольних брендів («Манчестер Юнайтед», «Манчестер Сіті», «Челсі», «Ліверпуль» та «Арсенал»). Ці команди змогли максимально якісно розвинути свій бренд, запропонувавши своїм вболівальникам такі системи цінностей які обрала найбільша кількість людей. Крім того, аналіз найдорожчих футбольних клубів дозволить виділити найпопулярніші та найефективніші інструменти просування футбольного бренду, що є цікавим і корисним досвідом для інших країн.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні дослідженню інструментів просування брендів англійської Прємер Ліги присвячено не надто багато публікацій та монографічних видань. Основними джерелами інформації виступають офіційні сайти клубів та інші ЗМІ на футбольну тематику. Основними фахівцями в сфері брендингу, слід виділити: Є. Степанюк яка розглядала PR-інструменти просування бренду, Н.М. Кривошеєва вивчала методи розробки брендів.

Метою статті є виділити ефективні інструменти просування футбольних брендів англійської Прем’єр–ліги.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні більшість футбольних клубів сформували свою споживчу аудиторію серед європейських вболівальників (як відомо, більшість фанів і просто любителів футболу – майже завжди залишаються вірні своїм симпатіям та переконанням, а отже клубові). Тому інтерес з боку найбагатших клубів до європейського футбольного ринку знижується, але в той же час зростає зацікавленість ринками, де футбол не є на такому високому рівні а симпатії потенційних вболівальників ще не сформувались. Цим критеріям ідеально відповідають країни Близького сходу та Азії, серед яких Китай, Катар, Саудівська Аравія та інші. Тим більше у наш час глобалізації коли кордони стираються і неважливо, де живе людина – вона запросто може вболівати за команду, що грає на іншому континенті не заморочуючись почуттям патріотизму, а виходячи з особистих симпатій. По цій причині формування симпатії до бренду – ключове завдання для футбольних босів.

Тому було вирішено розглянути найпопулярніші інструменти просування, оскільки зараз по-справжньому серйозними можна вважати ті клуби, які не просто закликають уболівальників прийти і підтримати рідну команду, а готові запропонувати їм продуману систему цінностей бренду. А оскільки сучасний світ характеризується швидкими змінами зовнішнього середовища, тобто інструменти які використовувалися раніше можуть бути неефективні зараз, було вирішено взяти для дослідження період з 2009 по 2014 рік.

Зараз одним із найпопулярніших способів просування футбольного клубу є цифровий маркетинг. Який включає в себе такі інструменти як офіційні веб-сайти, соціальні медіа, блоги, YouTube, мобільні технології та додатки. Загалом дані інструменти широко використовуються англійськими футбольними клубами, для просування свого бренду на нові ринки.

Цікавою з точки зору маркетингу є стратегія футбольного клубу «Ліверпуль». Який у розвитку свого бренду використовує популярні блоги такі як Twitter. Однак на відміну від інших конкурентів, робить це більш якісно та творчо. Зокрема 26 березня 2013 в Бангладеш святкують День Незалежності. Вранці того ж дня офіційний бангладешський аккаунт «Ліверпуля» у Twitter розмістив повідомлення на бенгальському із зверненням до вболівальників від лиця клубу. Це було привітання із національним святом. Це викликало надзвичайно позитивну реакцію вболівальників, а цей приклад наглядно демонструє інформаційну стратегію ФК Ліверпуль яка дуже точно висловлена девізом маркетингового відділу організації: «Мислити глобально – діяти локально: розвиватись, розважати і найголовніше – приваблювати». Загалом клуб має 30 аккаунтів на різних мовах, що на багато більше ніж у будь якої іншої команди. Ведення місцевих «твітів» це тільки перший крок інформаційного розвитку Ліверпуля. Наступним кроком Пола Роджерса, керівника міжнародного відділу, стало оновлення офіційного сайту із додаванням усіх основних мов, що спростило спілкування клубу із вболівальниками, а отже і збільшило продажі стилізованої атрибутики через офіційний сайт.

Також важливим є Twitter і для іншого англійський клубу Челсі. Який більше уваги приділяє зовнішньому вигляду та практичності сторінки. Зокрема клуб оновив Twitter до так званого брендового. Головною відмінністю із звичайною сторінкою є повна публічність. Тобто, контент сторінки можуть переглядати незареєстровані користувачі. Ще однією відмінністю є ексклюзивний банер та додаткове місце для реклами. Також доволі ефективною є ідея розміщення фотографій та YouTube роликів із гравцями на сторінці Twitter, із можливістю миттєвого перегляду. Доволі схожі дії із сторінкою провів і Манчестер-Сіті. Також слід зауважити, що використання «брендової» сторінки коштує 25000$ в місяць [4]. Це звичайно говорить про небайдужість клубів до соціальних медіа, а також готовність футбольних босів вкладати гроші.

Досить інноваційний інструмент для просування свого бренду розпочав використовувати «Манчестер Сіті». Зокрема, клуб співпрацює із EA Sports, одним із найпопулярніших продуктів якої є футбольний симулятор FIFA 2012. Був підписаний трьохрічний контракт на взаємовигідних умовах. Зокрема EA Sports розробить додаток для фанів гри, в якому буде присутня емблема «Манчестер Сіті». Маркетологи англійського клубу переконанні, що це допоможе у розвитку бренду, оскільки у підлітків тяга до комп’ютерних ігор часто переважає бажання подивитись футбольний матч [4]. Цей крок звичайно направлений на завоювання підліткової аудиторії, що є цілком логічною дією керівництва клубу. Оскільки пік популярності у новій історії клуб досяг приблизно 4 роки тому, а відповідно орієнтація на старших людей буде неправильним кроком, адже смаки таких вболівальників сформулювались набагато раніше.

Ще одним досить цікавим проектом маркетингової команди «Манчестер-Сіті» є «Match Day Centre». Це мультиплатформенний додаток, (працює на всіх пристроях телефонах, планшетах, комп’ютерах) який дає змогу фанам команди щохвилини отримувати інформацію про події які відбуваються на полі. Із живим звуком, текстовими коментарями, статистикою, замітками відомих людей, фотографіями, твітами і відео [4]. Розробники обіцяють, що ця програма стане чудовим доповненням як до справжньої гри так і альтернативою перегляду матчу. Адже під час гри можна вести дискусії та слідкувати за подіями на полі з будь якого місця та девайсу.

Важливими є технологічні додатки і для ФК «Арсенал» керівництво якого вирішило наростити свій потенціал за допомогою нових так званих рекламних ігор та додатків. Зокрема було створено Facebook додаток «companion experiences» для міжнародних вболівальників та для звичайних фанів, які дивляться матчі цього футбольного клубу по телевізору. Цей додаток дає можливість вболівальникам створювати власні банери, які за результатами голосування будуть розміщенні на стадіоні на дні матчів [2]. Таким чином це дозволить краще взаємодіяти клубу із своєю аудиторією, а фани зможуть відчути себе причетними до команди побачивши власний банер по телевізору із певним надписом.

Також слід зауважити про зростання мобільного маркетингу, за даними останніх досліджень, кількість користувачів які використовують мобільні пристрої для серфінгу в інтернеті з допомогою мобільних пристроїв зрівнялась із користувачами ПК та ноутбуків. Цього звичайно не могли не замітити потужні Європейські футбольні бренди, серед яких Манчестер Юнайтед, Манчестер Сіті, Арсенал і Ліверпуль. Однак одним із перших клубів який застосував мобільні пристрої як інструмент просування бренду став Арсенал. Який створив програму Gunners, що дає змогу переглядати найкращі моменти гри відразу після матчів [2].

Вирішив не відставати від своїх запеклих суперників і «Ліверпуль». Випустивши гру для телефонів на базі Apple, та Android. У грі присутня фізика м’яча на базі реального футболу, використанні записи звуку та ефектів із стадіону «Anfield» та ін. Головною метою гри є забити гол воротарю Ліверпуля. Загалом, боси клубу планують розширяти асортимент мобільних додатків та ігор, що допоможе захопити свою частину ринку мобільного зв’язку. Крім того не всі додатки поширюватимуться безкоштовно, що дасть можливість клубу не тільки популяризувати свій бренд, а навіть заробляти гроші. Цей вид маркетингу є надзвичайно важливим, адже дозволяє вболівальникам бути на зв’язку не тільки у дні матчів, і що саме головне є розвагою.

Ще одним ефективним інструментом просування бренду на ринок є відеохостинг YouTube. Цей ресурс має величезне співтовариство – сотні мільйонів чоловік з різних країн в тому числі Азії, крім того при перегляді відео у користувача виникає відчуття безпосереднього контакту.

Можливо саме тому керівництво клубу «Ліверпуль» вирішило модернізувати свій канал LFCTV, який був раніше доступний тільки по кабельному телебаченні. Нова платформа каналу розроблена спеціалістами із StreamUK тепер буде доступна в інтернеті і буде працювати на всіх девайсах включаючи мобільні телефони. Ті хто підписані на канал зможуть переглядати весь контент каналу LFCTV в тому числі ексклюзивні інтерв’ю та огляд матчів. На що менеджер по розвитку «Ліверпуля» Майкл Краудер заявив, що відео є одним із головних елементів нашого розвитку, але аж ніяк не ключовим. Крім того розробники поки, що не планують комерціалізувати контент.

Також незвичний проект під назвою Front Row (перший ряд, представив «Манчестер Юнайтед», який разом із компанією Google обіцяють фанатам по всьому світі отримати нові відчуття від матчів на стадіоні «Олд Трафорд». Адже, вперше в історії футболу фото і відео з уболівальниками з усіх кінців землі транслюватимуться на екранах під час матчу на стадіоні Манчестер Юнайтед. Менеджер Google+ по Європі, Близькому Сходу і Африці Крістіан Кассен сказав: «Для Google і «Манчестер Юнайдет» Front Row – це приголомшливий експеримент на тему того, якою може бути підтримка команди в майбутньому. Також слід зауважити, що запуск проекту відбувся 15 березня 2014 року, і за словами керівників проекту викликав позитивні емоції у більшості вболівальників.

Просування за допомогою соціальних мереж має ряд переваг, зокрема створюється відчуття близькості, дружби, комунікації адже користувач продивлятись особисті фотографії футболістів вважає його своїм знайомим. Тому не дивно, що цей інструмент просування доволі часто використовується футбольними клубами. Зараз мабуть всі команди англійської прем’єр ліги мають свої соціальні сторінки, однак не всі можуть похвалитися успіхом якого досяг «Манчестер Юнайтед», крім того згідно останнього дослідження «Видимості футбольних брендів у соціальних мережах» «Червоні дияволи» посіли перше місце, випередивши ФК «Арсенал» [3].

Згідно з Річардом Арнольдом, відповідального за розвиток клубу у соціальних мережах, зв’язок із вболівальниками є ключовою частиною стратегії клубу Манчестер Юнайтед. Крім того клуб має свої сторінки на більшості сайтах соціальних мереж. Навіть на Sina Weibo, який не використовується багатьма європейськими футбольними командами. Наявність Манчестер Юнайтед на Sina Weibo є показником його постійної уваги до Далекого Сходу. Хоча «Червоні дияволи» мають надзвичайно велику кількість підписчиків по всьому світі у G+, однак найбільш зрілою та популярною платформою просування бренду є Facebook. Саме тому з допомогою цієї соціальної мережі клуб проводить різноманітні акції та надає різні пропозиції. Зовсім недавно відбулася вікторина під назвою «Виграй сезонний абонемент 2013 – 2014» на відвідування матчів з МЮ. Учасникам потрібно було дати відповідь на 15 простих запитань та діждатися закінчення акції. Ще однією ексклюзивною акцією проведеною на Facebook є «Виграй шматок газону Олд-Трафорд». Переможець цієї акції отримає частину поля знаменитого стадіону по пошті. Що на думку організаторів акції допоможе краще зблизитися із вболівальниками.

У зв’язку із стрімким розвитком інформаційних технологій роль офіційних сайтів в діяльності футбольних стрімко зростає. Адже офіційний сайт це те, на що звертає увагу потенційний вболівальник. Саме на таких сайтах міститься детальна інформація про клуб, гравців, ціни на білети, реклама атрибутики, час проведення футбольних поєдинків, а також новини. А тому такий сайт має бути «розкручений» тобто відомий. Розташовуватися на перших рядах результатів пошуку. Повинен створювати сприятливе відчуття і формувати або підтримувати імідж. Але головною метою таких сайтів є продаж та просування товарів і послуг

Тому ФК «Манчестер Юнайтед» приділяє максимально багато уваги офіційному сайту. Адже, саме він приносить значну частину прибутків клубові. А можливість підписатися на офіційну розсилку новин клубу, дає можливість «скачати» «Шпалери» або «Скрінсейвер» з атрибутикою клубу, або «закачати» спеціалізовану музику, ігри і навіть деякі фільми.

Арсенал на своєму сайті представив сервіс «TOUR 2012», віртуальний тур по спортивному комплексі «Емірейтс» (Офіційний стадіон Арсенала). Цей сайт є унікальним доволі унікальним проектом у своєму роді, однак перший раз цю методику застосувала «Барселона». За словами розробників: «Гість віртуального туру «Барселони» отримує можливість відвідати спортивний комплекс «Емірейтс» через Інтернет-сайт, а саме основний стадіон, трибуни, віп-ложе, спортивне містечко, музей «Арсенала», магазин клубу. Також у «Емірейтс» «турист» зможе послухати або почитати супроводжуючу інформацію про клуб, гравців подивитись фотогалерею або відео фрагменти історичних моментів, технічні дані комплексу.» Загалом «TOUR 2012» – це сайт який містить панорамні фотографії високого розрішення, із можливістю приближення і переміщення на стадіоні.

Слід зауважити, що сайт «TOUR 2012» адаптований для користувачів, комп’ютерів та мобільних пристроїв і доступний на двох мовах – англійському та китайському. Звідси можна зробити висновок, що керівництво клубу запустивши даний проект орієнтується здебільшого на віддалені регіони, адже наприклад далеко не всі жителі Азії або Близького Сходу мають можливість відвідати Англію.

Отже, можна зробити висновок, що найсильніші бренди Англійської Прем’єр ліги надзвичайно активно використовують цифровий-маркетинг у просуванні своїх клубів. Використовуючи не тільки найпопулярніші інструменти серед яких серед яких офіційний сайт, відеохостинг «Youtube», соціальні мережі. А і використовують абсолютно інноваційні технології такі як «TOUR 2012», Front Row, різноманітні мобільні додатки та рекламу у відеоіграх.

Слід виділити, що практично кожний проект представлений і втілений у життя для просування бренду є абсолютно новий. Жоден топовий клуб Англії навіть і не намагається копіювати тактику своїх суперників у розвитку брендів, що говорить бажання клубів виділитися. Також можна зауважити, що більшість із технологій спрямовані для нарощування своєї присутності і мерчандайзингового потенціалу в країнах Близького Сходу та Азії, тобто в тих країнах де футбол ще дуже розвинутий.

Висновки. Згідно результатів дослідження найбагатші футбольні клуби Англії використовують різноманітні інструменти для просування своїх брендів на ринок. Звичайно найпопулярнішою технологією є цифровий маркетинг до якого входять соціальні мережі, блоги та відео канали, а також певні інноваційні інструменти такі як «TOUR 2012», Front Row, «Match Day Centre», різноманітні мобільні додатки та реклама у відеоіграх. Також, слід зауважити, що більшість із цих інструментів направленні на завоювання аудиторії у віддалених регіонах таких як азіатський ринок. Що свідчить про бажання власників клубів збільшити дохід за рахунок виходу на нові ринки, та стати монополістами.

 Список використаних джерел та літератури

1. Рейтинг найдорожчих футбольних брендів. [Електроний ресурс] : – режим доступу: http://www.novostimira.com.ua/news_21042.html – Назва з екрану (дата доступу 04.11.14).
2. Arsenal present Fanshare [Electronic resource]. – URL : http://arsenal-blog.com/?p=6420/ – Назва з екрану (дата доступу 7.04.14).
3. Manchester-united is on top table for premier league search visibility [Electronic resource]. – URL : http://www.football-marketing.com/2012/12/02/man-utd-top-table-for-premier-league-search-visibility – Назва з екрану (дата доступу 31.03.14).
4. How Manchester United uses facebook, twitter, sina weibo and google [Electronic resource]. – URL : https://econsultancy.com/blog/63214-how-manchester-united-uses-facebook-twitter-sina-weibo-and-google – Назва з екрану.
5. Мanchester-city approach to digital marketing [Electronic resource] – URL : https://econsultancy.com/blog/63367-q-a-manchester-city-s-approach-to-digital-marketing – Назва з екрану (дата доступу 09.03.14).

В статті розглянуто методи та інструменти у контексті просування футбольного бренду. Також було виокремлено основні методи та інструменти які використовуються для просування бренду у сучасних умовах.

In the article consider methods and tools in the context of promoting the brand of football. It was also singled out the basic methods and tools used to promote the brand in modern condition.

Сьогодні професійні футбольні клуби представляють собою свого роду комерційні корпорації з величезним бюджетом, високооплачуваним штатом кваліфікованих співробітників і солідною інфраструктурою, що вже має на увазі поняття бренду. Однак створення та розвиток насправді успішного футбольного бренду складний та багатогранний комплекс дій, який включає в себе різноманітні методи та інструменти, головною метою яких є збільшення кількості вболівальників та підвищення лояльності серед існуючих, що є головною умовою успіху для будь якого футбольного клубу. Саме тому дослідження методів та інструментів просування футбольних брендів є надзвичайно важливим науковим питанням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В наш час дослідженню методів та інструментів просування футбольних брендів присвячено не надто багато наукових праць. Зокрема, для написання статті послугували праці таких науковців як: Є. Степанюк, яка розглядала PR-інструменти просування бренду, Н.М. Кривошеєва вивчала методи розробки брендів, Д.С. Файвішенко займався вивченням можливості використання функціонального підходу у брендингу, П. Чаяло досліджував особливості футбольних брендів, Хасрет Актас вивчав футбольний бренд та виділив його головні компоненти.

Метою статті є виділити головні методи та інструменти, які використовуються для просування англійських футбольних брендів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні футбольні клуби зобов’язані ретельно розробляти свою маркетингову політику з метою закріплення діючих принципів маркетингової діяльності клубу і створювати всеосяжний план, орієнтований на основну ідею (мета), встановити основні рамки поведінки (стратегії), а також описувати необхідні оперативні дії (використання маркетингових методів та інструментів).

Мета маркетингу будь-якого футбольного клубу полягає в тому, щоб створити умови і атмосферу сприятливі для інвестування, залучення глядача на стадіон, спонсорів та ЗМІ до співпраці [2, с. 97]. Щоб досягти поставленої мети, футбольний клуб повинен визначити основні напрями маркетингової діяльності, або маркетингові стратегії. Такими стратегіями можуть бути: трансформація назви команди в повноцінний бренд, побудований на цінностях та асоціаціях пов’язаних з історією клубу, стилем гри, видатними гравцями та тренерами команди, а також самою назвою і логотипом клубу.

Надзвичайно важливим є створення новинних приводів, інформування та залучення ЗМІ до життя клубу, що дає можливість глядачу найбільш відкрито і емоційно підтримувати свою команду, не тільки радіти перемогам, але і переживати разом поразки. Крім того, клуб отримує найбільш відданих вболівальників та можливість залучити нових шанувальників з найменшими зусиллями. В результаті  використання бренду спонсор може ефективно впливати на вболівальників, які є потенційними споживачами його продукту [7]. ЗМІ отримують можливість висвітлювати те чи інше спортивне видовище не тільки за підсумками його результатів, але і з точки зору самого клубу.

Проте вирішальним для просування бренду є комплекс методів та інструментів, за допомогою яких можна домогтися обізнаності цільових аудиторій, викликати інтерес і бажання контакту з брендом [1]. Однак немає чіткого розподілу методу та інструменту, адже більшість науковців практично уподібнюють ці терміни у футбольному та і звичайному маркетингу також. Хоч ці поняття доволі схожі однак вони мають певні вагомі відмінності. Тому було визначене розуміння автором понять методу та інструмент у цьому дослідженні.

Методи просування брендів – це комплекс певних дій та заходів які характеризуються живим спілкуванням між клубом та вболівальниками, а також створюють фізичний образ бренду. Наприклад:

– PR заходи (візити команд до медичних закладів, підтримка різноманітних доброчинних акцій, відкриття спортивних шкіл)

– Стимулювання продажів (знижки, бонуси, промоакції, подарункові пропозиції, конкурси, розіграші, лотереї).

Інструменти просування бренду – це набір певних технологій які спрямовані на спілкування між клубом і вболівальниками з допомогою комп’ютерів та мобільних технологій. До яких можна віднести:

– Інтернет-інструменти (Youtube, статті, блогосфера, веб сайти, соціальні мережі, канали)

– Нестандартні інструменти (створення ігор та мобільних додатків та ін.).

– Прямий маркетинг

Зараз найпопулярнішим засобом медіа є інтернет. Тому саме цей різновид медіа найчастіше використовується для просування бренду. А заходи по створенню популярності бренду у всесвітній мережі називаються інтернет брендингом, це маркетинговий термін, який охоплює весь комплекс заходів, пов’язаних із створенням і просуванням нового або уже існуючого бренда в Інтернет-мережі. Активне просування в інтернет-мережі, включає в себе розробку і реалізацію комплексної індивідуальної програми маркетингових комунікацій із використанням сучасних технологій Інтернету.

Маркетингові комунікації розпочинаються із створення і інформаційного наповнення веб-сайта, який потім оптимізується для пошукового просування. Крім заходів по створенню веб-сайту, банерів і т.д., програма маркетингової активності включає в себе: піар-заходи, публікацію інформації в Інтернет каталогах, інформаційних порталах, соціальних мережах, відео, аудіо рекламу, проведення конференцій і семінарів, створення програм лояльності email- маркетинг, і т.д. В процесі і по завершенню реалізації програми просування інтернет-бренду ведеться моніторинг маркетингової активності з метою корекції стратегії і тактики [5].

Інтернет-брендинг має ряд переваг зокрема дозволяє охопити більш широку аудиторію, в порівнянні із традиційними комунікативними каналами, складає невелику вартість маркетингових заходів, характеризується швидким поширенням інформації. Також цей вид маркетингу дає можливість оперативно управляти  всіма процесами та отримувати зворотній зв’язок від споживачів.

Однак в наш час середньостатистичний користувач вже вже не залишається задоволеним після перегляду ролика з заворожуючим візуальним і музичним рядом. Тому на перший план виходять нестандартні інтрументи просування товарів чи послуг, тобто такі які ще не набридли споживачам.

Одним із таких інструментів просування є реклама у відеоіграх яка традиційно розміщується у двох видах відеоігор: в спеціально створених для замовника advergame, яка виходить незалежно від наявності в ній конкретної реклами. Advergames (рекламігри), або ігрова реклама, – це короткі ( 8-15 хвилин) недорогі відеоігри, які зроблені спеціально для просування певного товару і сюжет яких замикається на ньому. Основна мета advergames полягає у підвищенні лояльності до бренду і його упізнанності у споживачів. Про ефективність advergames каже маркетинговий досвід таких гігантів, як Ford, Pepsi і Nike, які давно використовують цей напрямок вірусного маркетингу. Зокрема Nike співпрацює із компанією «EA» (розробник футбольного симулятора FIFA), для реклами бутсів та з метою дізнатись про колірні вподобання гравців. Також фанати можуть пересилати один одному ігри електронною поштою, залучаючи тим самим більше число людей без додаткових витрат з боку рекламодавців [4].

Інший видом новітнього маркетингу є in-game реклами. Тобто реклама яка розміщується безпосередньо у іграх, хоча тематика гри може назавжди стосуватись рекламованого товару. В будь якому випадку ефективність реклами у відеоіграх не викликає у маркетологів сумнівів. Адже рекламодавець і гравець завжди спілкуються в режимі один на один, в умовах емоційної залученості в гру. Тому тут, як і в більшості жанрів художніх творів, споживач позбавлений можливості відключитися від реклами на час рекламного блоку, адже гравець повинен продовжувати йти за рівнем.

Ще одним популярним, але все ж досить новітнім інструментом просування футбольного бренду, можна вважати мобільні додатки із персоналізованим контентом. Такі програми допомагають рекламодавцям отримувати більше інформації про своїх клієнтів, включаючи навіть пошту користувача. Додатки можуть залучати нових клієнтів за допомогою безпосередньої участі в подіях зокрема певних вікторинах чи акціях. Ще одним популярним методом збільшення цінності бренду, а отже і його популярності є створення додаткового контенту. Зокрема зараз більшість європейських грандів розміщують на своїх сайтах шпалери та скрінсейвери із зображенням гравців та емблематики клубу які можна скачати на свій телефон чи комп’ютер [4].

В наші дні успішніші клуби повинні напряму спілкуватись із своїми споживачами, щоб доставити рекламне повідомлення. Із цими завданнями успішно справляється прямий маркетинг, тобто це надання комерційно важливої інформації про товари чи послуги безпосередньо цільовим споживачам з метою здійснення продажу. Останнім часом прямий маркетинг, як елемент комплексу маркетингових комунікацій, набрав особливого розвитку. З-поміж засобів інформаційного спілкування найвідомішими в прямому маркетингу є такі:

• прямі поштові звернення, коли інформаційні матеріали (проспекти, брошури, прейскуранти тощо) надсилаються поштою безпосередньо споживачеві;
• телемаркетинг: спілкування зі споживачем здійснюється телефоном з використанням різноманітних телекомунікаційних та інформаційних технологій;
• реклама з прямим відгуком: реклама через газети, журнали, телебачення передбачає отримання підприємством-рекламодавцем безпосереднього відгуку споживача (запитання додаткової інформації чи конкретна пропозиція придбання товару);

Для ефективнішого просування бренду потрібно інформувати якомога більшу кількість людей, щоб залучити їх до діяльності клубу. А одним із найпопулярніших методів для здійснення такої діяльності є PR-заходи. Тобто суспільно значимі, цільові, плановані акції, що проводяться рекламодавцем або на його замовлення в цілях досягнення PR-результату [3].

За формами PR-заходи класифікуються наступним чином:

– брифінг – це акція однієї новини, коротка зустріч офіційних осіб, що представляють державні або комерційні структури з представниками ЗМІ, на якій повідомляється новина, висловлюється позиція з певного питання.

– прес-конференція – організована зустріч журналістів із представниками установ, компаній, організацій або окремими персонами;

– прес-тур–екскурсія, організована для журналістів з метою залучення уваги до регіону, проекту, підприємству;

– презентація – офіційне представлення нового підприємства, фірми, об’єднання, проекту, товару колу запрошених осіб.

– виставка – показ досягнень в галузі економіки, науки, техніки, культури, мистецтва та інших галузях суспільного життя;

– конференція – нарада представників організацій, вчених, фахівців різних сфер діяльності за заздалегідь визначеною тематикою;

– шоу-маркетинг, тобто спеціальні програми просування товарів і послуг в рамках рекламних шоу.

– розміщення продукції в кіно-і телефільмах (product placement) з метою «інтеграції бренду», коли створюється враження, що дана продукція є обов’язковим елементом певного способу життя і т.п.;

– спонсорство – здійснення вкладу (у вигляді грошового внеску, надання майна, результатів інтелектуальної діяльності, надання послуг, проведення робіт) юридичною або фізичною особою в діяльність іншої юридичної або фізичної особи (спонсорується) на умовах поширення спонсорованим реклами про спонсора, його товари.

– «гаряча лінія» (hot line) – ефективний засіб двосторонньої довірчої зв’язки з громадськістю.

– промо-акція (promotion) – стимулюючий захід щодо просування бізнес-продукту на ринку, розраховане на формування інтересу до товару, особистості, організації або напряму діяльності [6].

Стимулювання за допомогою матеріальних речей. стимулювання продажів (англ. Sales promotion, читається як сейлз промоушн – просування продажів) – це вид маркетингових комунікацій, що позначає комплекс заходів щодо просування продажів по всьому маршруту руху товару – від виробника через канали збуту до споживача – з метою прискорення збуту товарів [3, с. 42]. В основі даних заходів – короткострокове збільшення продажів шляхом надання покупцеві (як кінцевому споживачеві, так і роздрібному продавцю) певної вигоди.

Висновки. Отже, для просування футбольного клубу на ринок використовуються різноманітні методи та інструменти. Методи просування брендів – це комплекс певних дій та заходів які характеризуються живим спілкуванням між клубом та вболівальниками, а також створюють фізичний образ бренду. До яких відносяться PR заходи та стимулювання продажів. Інструменти просування бренду – це набір певних технологій які спрямовані на спілкування між клубом і вболівальниками з допомогою комп’ютерів та мобільних технологій. Наприклад, прямий маркетинг, мобільні додатки, комп’ютерні ігри, соціальні мережі. А інвестування футбольними клубами у методи та інструменти маркетингу дозволяє підвищити загальну вартість бізнесу.

 Список використаних джерел та літератури

1. Перция В. Анатомія бренду [Електронний ресурс] / В. Перция. – Режим доступу : http://ukrdoc.com.ua/text/22217/index-1.html?page=3. – Назва з екрану.
2. Полторак В. А. Маркетинговые исследования: методы и технология [Текст] В. А. Полторак. – Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998. – 234 с.
3. Салімова, А. Просування бренду засобами PR [Електронний ресурс] / А. Салімова. – Режим доступу : http://prclub.com/assets/files/pr_lib/pr_papers/salimova.doc – Назва з екрану (дата доступу 21.03.13).
4. Скрытая реклама у видеоиграх [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://konspekts.ru/marketing/skrytaya-reklama-v-videoigrax/ – Назва з екрану (дата доступу 01.04.14).
5. Степанюк, Є. PR-Інструментарій у системі маркетингових комунікацій професійного футболу ( соціальний пакет) [Електронний ресурс] / Є. Степанюк. – Режим доступу : http://www.socialscience.com.ua/публікація/684_PR%20%20Інструментарій%20у%20системі%20маркетингових%20комунікацій%20професійного%20футболу%20(%20соціальний%20пакет). – Назва з екрану (дата доступу 02.02.14).
6. Форми PR-заходів і промо-акцій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://toplutsk.com/articles-article_589.html – Назва з екрану (дата доступу 19.03.14).
7. Чаяло, П. Футбольные бренды и анализ фанатской любви [Електронний ресурс] / П. Чаяло. – URL : http://football.ua/magazine/news/149422.html – Назва з екрану (дата доступу 21.03.14).

The article highlights the main approaches to the nature of marketing activities and its role in the effective functioning of the football club. Moreover, determined and analyzed the main components of marketing activities and basic functions of marketing activities in the football club.

Важливість дослідження маркетингової діяльності у футбольній сфері полягає у тому, що вона відіграє ключову роль у декількох областях стратегічного планування футбольного клубу. По-перше, вона забезпечує керівні методологічні принципи – маркетингову концепцію, що припускає орієнтацію стратегії футбольного клубу на потреби найважливіших груп споживачів. По-друге, маркетингова діяльність надає вихідні дані для розроблення стратегічного плану, допомагаючи виявити привабливі можливості ринку і дозволяючи оцінити потенціал футбольної організації. По-третє, у рамках кожного окремого підрозділу компанії маркетингова діяльність допомагає розробляти стратегію виконання задач. Тому вивчає основ та складових маркетингової діяльності футбольного клубу є важливим науковим напрямком на сьогодні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті використано матеріали з праці «Спортивний маркетинг. Стратегічна перспектива», автором якої виступає американський вчений М. Шенк, який зупиняється на ролі маркетингової діяльності у футбольних клубах. Використано матеріали з роботи Н.І. Норіциної «Маркетингова політика комунікацій», де викладено сутність маркетингової комунікативної політики та проаналізовано місце паблік рилейшинз у формуванні ефективної комунікативної політики спортивної організації. Серед дослідників, які приділяли увагу сучасним підходам до оцінки ефективності маркетингової діяльності можна виділити О.І. Жука. Дослідник розглядав пошук критерію ефективності як невід’ємний елемент управління маркетинговою діяльністю підприємства.

Метою статтіє визначити роль маркетингової діяльності у функціонуванні футбольного клубу.

Виклад основного матеріалу дослідження. В умовах незбалансованого ринкового середовища, частої зміни вподобань споживачів та нестабільності попиту на продукцію футбольної організації, на перший план виходить маркетингова діяльність, яку часто вважають панацеєю від усіх проблем, не обумовлюючи при цьому сферу її завдань та можливостей.

Важливо сказати, що етапи розвитку маркетингу пояснюються через різні підходи, і тому важливо виокремити наукові підходи до визначення поняття «маркетингова діяльність» серед вітчизняних та зарубіжних літературних джерел:

1. «…маркетингова діяльність забезпечує гнучке пристосування виробничої, фінансової, торговельної, збутової, кадрової діяльності підприємства до постійно змінюваної економічної ситуації (доходи, ціни, кон’юнктура) та вимог споживачів на ринку» [1, с. 53].
2. «Маркетингова діяльність повинна забезпечувати стійке, конкурентоздатне функціонування і розвиток того чи іншого суб’єкта на ринку товарів і послуг з урахуванням стану як внутрішнього, так і зовнішнього середовища» [4, с. 52].
3. «Маркетингова діяльність – діяльність підприємства на ринку, яка передбачає врахування потреб у товарах та послугах, стану попиту. Ситуації на ринку, існуючих і потенційних вимог покупців» [2, с. 66]
4. «Маркетингова активність – сукупність можливостей підприємства щодо ефективного використання елементів комплексу маркетингу для швидкого реагування на дії конкурентів і забезпечення стійких конкурентних переваг» [7, с. 14].

Спираючись на опрацьовані літературні джерела, практику досвіду вітчизняної та зарубіжної маркетингової діяльності, сформулюємо власне визначення маркетингової діяльності – це комплексний стратегічний процес, який проникає в усі сфери діяльності підприємства, базуючись на цілях та можливостях організації, прагненнях споживачів та ринкових обставинах, забезпечує виконання поставлених завдань, використовує інновативний маркетинговий інструментарій (зокрема 3D-технології), а збутова діяльність є результуючим компонентом.

Маркетингова діяльність є динамічним процесом, що забезпечує виконання ряду завдань. Вони можуть існувати окремо чи комбінуватися. Центральним елементом маркетингової діяльності є збут продукції, виконання усіх інших завдань створює платформу для ефективного та високого рівня збуту.

Як показує практика діяльності більшості футбольних клубів, маркетингова діяльність провадиться з допомогою традиційних маркетингових інструментів, які тісно пов’язані із завданнями маркетингової діяльності. Виділимо серед них основні, поділивши їх на вісім груп:

• інструменти для збору первинної інформації
• щодо стану ринку, власного позиціонування та
• вивчення діяльності конкурентів;
•  інструменти формування товарної політики;
•  інструменти формування цінової політики;
•  інструменти формування збутової політики;
•  інструменти формування комунікаційної політики;
• інструменти рекламної політики та просування;
• інструменти післяпродажного та сервісного обслуговування;
• високотехнологічні інструменти (зокрема, 3D-маркетинг).

Перелічені інструменти активно впроваджуються в маркетинговій діяльності футбольних клубів. В умовах динамічності розвитку новітніх технологій особливої уваги заслуговує остання група інструментів маркетингової діяльності. 3D-маркетинг пов’язаний із візуалізацією процесів маркетингової діяльності підприємства. Доведено, що людина сприймає понад 80% інформації візуально. 3D-маркетинг дозволяє використати цю унікальну людську властивість із якнайбільшою вигодою для виробника продукції [3, с. 280].

Спираючись на оптимістичні прогнози провідних світових науково-дослідної груп та організацій і на позитивну практику застосування 3D-маркетингу у сучасних футбольних клубах, окреслимо основні його переваги над традиційним маркетингом [3, с. 150]:

• результати застосування 3D-маркетингу швидше окупають затрати на його впровадження;
• 3D-маркетинг дозволяє реалістичніше представити потенційному споживачеві продукт, презентувати більше можливостей продукту;
• споживач при мінімальній затраті часу сприймає більше інформації, і підсвідомість запам’ятовує позитивні емоції, які викликав цей продукт, видаючи їх «на-гора» при здійсненні покупки;
• 3D-маркетинг дає можливість вигідно виділитися серед конкурентів;
• 3D-маркетингова візуалізація дозволяє компонувати реальні та віртуальні об’єкти тощо.

Трансформація маркетингової діяльності будь-якого футбольного клубу визначається та характеризується за допомогою спеціальних маркетингових критеріїв або основних структурних частин маркетингової діяльності. Серед таких компонентів маркетингової діяльності вирізняють [2, с. 68]:

• оцінку стану ринку;
• позиціонування футбольного клубу та його продукції серед конкурентів;
• опис цільового споживача;
• створення позитивного іміджу продукції;
• просування продукції;
• перемога над конкурентами;
• зворотній зв’язок зі споживачами;
• формування лояльності споживача;
• розширення цільової аудиторії.

Зупиняючись на ролі маркетингової діяльності у футбольних клубах, слід навести приклад найкращої книги, коли-небудь написаної про спортивний маркетинг. Ця книга американського вченого М. Шенка «Спортивний маркетинг. Стратегічна перспектива».Перше, що автор радить зробити всім, хто хоче використовувати спортивний маркетинг, – це усвідомити помилковість сприйняття спортивного маркетингу виключно як комплексу просування спортсменів і футбольних команд. Насправді це більш складна і динамічна система. Спортивний маркетинг – специфічний додаток маркетингових принципів і процесів до спортивних продуктам, а також просування будь-яких інших товарів завдяки співпраці зі спортом [8, с. 504].

Спортивна індустрія складається з трьох основних елементів: споживачів спорту, спортивних продуктів, які вони споживають, і постачальників. А її мета – задовольняти потреби трьох типів споживачів: глядачів, учасників та спонсорів.

Якщо спортивна подія – серце спортивної індустрії, то глядачі – те, що змушує його битися. Глядачі – це споживачі, які отримують перевагу, спостерігаючи за подією. Без них спортивна індустрія не може існувати.

Як споживачі, глядачі діляться на два типи: фізичні особи і компанії. Представники обох категорій можуть спостерігати спортивна подія двома способами: відвідуючи його особисто або дивлячись медіа трансляцію. Крім телебачення до спортивних медіа відносяться також радіо та Інтернет. Роль радіо в трансляції спортивних подій часто недооцінюється. Що ж до показу їх через Інтернет, то це серйозний крок у майбутнє. Адже вболівальники мають можливість дивитися і слухати трансляції матчів NFL і NHL на своїх комп’ютерах по всьому світу. Хоча ця технологія тільки розробляється і споживач залежить від високошвидкісного Інтернету, її популярність стрімко зростає.

Спонсори як споживачі. Третю групу споживачів в системі спортивного маркетингу утворюють компанії, які спонсорують спорт. У футбольному спонсорстві споживач обмінює гроші або продукт на право асоціюватися з тим чи іншим спортивною подією. Рішення про фінансування спорту є комплексним. Спонсор повинен визначитися не тільки з видом спорту, але і з рівнем змагань, які він збирається фінансувати (аматорський або професійний). Крім того, він повинен вибрати, що саме йому спонсорувати : події, команди, лігу або ж окремих спортсменів.

Напевно, найскладніше концептуальне питання для футбольних маркетологів пов’язане з розумінням природи спортивного продукту. У загальному і цілому спортивний продукт – це товар або послуга, які повинні забезпечувати потреби спортивного глядача, учасника або спонсора. Приклади спортивних товарів – спорядження, одяг та взуття, послуг – спортивна подія, заняття у фітнес-клубі [7, с. 130].

На жаль, складність спортивних продуктів робить класифікацію за принципом «товар – послуга» не зовсім коректною. До спортивних продуктів можна віднести все: від хокейної шайби до матчів Національної академічної атлетичної асоціації з баскетболу. Але якщо додати до цього критерію класифікації ще один, «тіло – розум « (він базується на твердженні, що одні спортивні товари впливають на тіло споживача, а інші – на його розум), можна побудувати карту сприйняття спортивних продуктів.

Футбольні маркетологи повинні усвідомлювати, в якій частині цієї схеми розташовуються їхні продукти. Це допоможе їм зрозуміти, як сприймають продукти споживачу, і визначити, на яких перевагах слід зосередити увагу в рекламній кампанії. Згідно ще однієї класифікації спортивних продуктів, їх можна розділити на чотири категорії: спортивні події, товари, тренування та спортивну інформацію.

При введенні у футбольний маркетинг неминуче включається поняття маркетинг-міксу, в якому повинен існувати спортивний продукт як його невід’ємна частина.

Маркетинг-мікс визначається як комбінація елементів, або інструментів маркетингу, під популярною назвою «4Р»:

Product (товар) – Товарна політика футбольного клубу.

Price (ціна) – Цінова політика футбольного клубу.

Place (місце) – Розподільча політика футбольного клубу.

Promotion (просування) – Комунікаційна політика футбольного клубу [6, с. 340].

Товарна політика пов’язана з плануванням і здійсненням сукупності заходів щодо формування конкурентних переваг і створенню таких характеристик продукту, які роблять його постійно цінним для споживача, задовольняючи ту чи іншу його потребу, і тим самим забезпечуючи футбольному клубу відповідний прибуток.

Футбольний клуб створює ряд спортивних продуктів, головним з яких є спортивна подія, виражена в окремій грі або турнірі в цілому. Але оскільки спортивна подія не є товаром в його матеріальній формі, можна сказати, що в якості основних продуктів футбольного клубу виступають способи реалізації спортивної події, а саме:

• квитки, абонементи, клубні карти
• права на теле / радіо трансляції
• рекламні та спонсорські пакети
• Футбольний клуб також створює і додаткові продукти, до яких відносяться:
• атрибутика
• сувенірна продукція
• друковані видання
• контент інтернет-сайта та ін

Цінова політика являє собою сукупність заходів, які використовує футбольний клуб при встановленні цін на реалізовану їм спортивну подію.

«Квиткова» цінова політика футбольного клубу повинна:

1) бути стабільною (не варто знижувати ціни на квитки у випадку падіння попиту на футбольні матчі: якщо вболівальнику не цікаво, ці гроші він все одно витратить на інше);

2) відповідати можливостям обраної цільової аудиторії (ціна повинна встановлюватися на весь спектр «квиткових продуктів», кожен з яких фокусується на певній цільовій групі вболівальників);

3) коригуватися щороку на підставі результатів минулого сезону і прогнозів на майбутні ігри клубу.

Розподільча політика передбачає розробку систем і каналів продажів, використовуваних футбольним клубом для реалізації:

1) Квитків:

• Каси стадіону
• Інтернет-сайт клубу
• Електронна система продажу

2) атрибутики та сувенірів:

• Система клубних палаток перед стадіоном напередодні гри
• Фірмові секції у торгових центрах
• Клубний магазин
• Інтернет-сайт клубу
• Спортивні бари і кафе

Комунікаційна політика забезпечує передачу інформації існуючим та потенційним уболівальникам, спонсорам та ЗМІ з метою просування спортивної події або створення позитивного іміджу футбольного клубу. Комплекс маркетингових комунікацій включає:

• Рекламу (преса, ТБ, радіо, зовнішня, друкована, інтернет-реклама).
• Прямий маркетинг (телемаркетинг, e-mail, sms-розсилка).
• PR (прес-конференції, брифінги, видання і розсилка пресс-релізів / буклетів / проспектів / брошур).
• Стимулювання продажів (знижки, бонуси, промоакції, подарункові пропозиції, конкурси, розіграші, лотереї).

Таким чином, в сучасному конкурентному середовищі продати будь-який продукт зовсім не просто, а продавати футбольний продукт ще складніше. Але як тільки футбольні клуби візьмуть на озброєння сучасні маркетингові технології, сформують команди професійних маркетологів, відповідальних за визначення і задоволення потреб вболівальника, продажі незмінно виростуть, що безпосередньо позначиться на комерційному успіху кожного окремого клубу. Досвід організації футбольного бізнесу в європейських футбольних лігах показує, що іншого виходу у вітчизняних клубів просто немає, якщо вони мають намір не тільки вижити, але і процвітати на досить конкурентом ринку індустрії спорту і розваг.

Висновки. Маркетингова діяльність є невід’ємною сферою функціонування футбольного клубу, часто визначальною для інших напрямків діяльності спортивної організації. На основі проведеного аналізу наукових підходів щодо інтерпретації маркетингової та збутової діяльності обґрунтовано об’єднавчу позицію щодо них, представлено власне визначення маркетингової діяльності та виокремлено збутову діяльність її результуючим елементом. Таке деталізоване вивчення маркетингової діяльності та інноваційних елементів у її структурі дає змогу ширше та повніше вивчати постулати маркетингової діяльності, глибше розуміти релевантність категорійних понять «маркетингової діяльності», виділяти прогресивні інструменти маркетингової діяльності (зокрема 3D-маркетинг), аналізуючи їх переваги, сфери застосування та порівнюючи із традиційним маркетингом

 Список використаних джерел та літератури

1.  Голубкова Е. Н. Маркетинговые коммуникации [Текст] / Е. Н. Голубкова. – М.: Финпресс, 2000. – 210 с.

2. Жук О.І. Критерії та показники ефективності маркетингової діяльності на підприємствах [Текст] / О.І. Жук // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. – 2008. – №5. – С. 66 – 69.

3. Коротков К. Инновационные технологии в спорте [Текст] / К. Коротков. – М. : Советский спорт, 2008. – 280 с.

4. Котлер Ф. Основы маркетинга [Текст] / Ф. Котлер. – М.: Вильямс, 1998. – 52 с.

5. Норіцина Н. І. Маркетингова політика комунікацій [Текст]: курс лекцій  / Н. І. Норіцина. – К.: МАУП, 2003 – 120 с.

6. Степанова О. Маркетинг в физкультурно-спортивной деятельности [Текст] / О. Степанова. – М. : Советский спорт, 2008. – 480 с.

7. Шафф Ф. Спортивный маркетинг [Текст] / Ф. Шафф. – М.: Филинъ, 1998. – 220 с.

8. Шенк М. Маркетинг спорта [Текст] / М. Шенк. – М. : Альпина Паблишерз, 2010. – 706 с.

В статті досліджено поняття імідж та його значення для футбольного клубу. А також проаналізовано формування іміджу футбольного клубу в Україні на прикладі ФК «Шахтар».

In the article explores the concept of the image and its meaning for the football club. And to analyze the formation of image of the football club in Ukraine for example, FC «Shakhtar».

Імідж футбольного клубу – це відносно нове поняття для українського футболу, адже довгий час поняття «імідж клубу» було чимось абстрактним в українських умовах. В період 90-х років, коли в Україні була нестабільна економічна ситуація, на імідж клубу не вистачало ні часу, ні ресурсів. Лише на початку 21 століття українські команди усвідомили, що імідж футбольного клубу – це в першу чергу поняття довгострокове, яке потребує щоденного контролю та оновлень. В сучасних умовах імідж футбольного клубу відіграє одну з ключових ролей у футболі. Тому імідж клубу потрібно підтримувати та оберігати від можливих небезпек. Ця проблема є дуже актуальною, оскільки футбол стає вже не просто фізичним заняттям, а бізнесом, на якому можна заробити гроші.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні дослідженню іміджу футбольних клубів в Україні присвячено не надто багато публікацій та монографічних видань. Основними джерелами інформації виступають офіційні сайти клубів та інші ЗМІ на футбольну тематику. Основними фахівцями в сфері іміджу, слід виділити: Садовник О.О. «Імідж та його формування засобами масової комунікації. Іміджеві характеристики українського спорту» та Якімінського О. «Значення іміджу для сфери спорту». Дослідженням персонального іміджу футболістів,на цю тему займався Е. Позднишев, який у своїх працях дослідив та детально проаналізував імідж і його значення для спорту, а також основні фактори, які впливають на імідж спортсмена.

Метою статті є вивчення розвитку формування іміджу футбольного клубу в Україні, зокрема клубу «Шахтар».

Виклад основного матеріалу дослідження. Поняття «імідж» походить від лат. «imago», що пов’язане з латинським словом «imitari», тобто імітувати, або від слова «image», що в буквальному перекладі з англійської чи французької мови означає образ. Вперше поняття іміджу з’явилось у 60–80 роках ХХ століття в галузі загальної та соціальної психології в дослідженнях зарубіжних вчених [1].

Науковець А.А. Беленкова вважає, що «імідж – це образ, що формує у громадській чи індивідуальній свідомості емоційне ставлення до (людини, предмета) та впливає на прийняття рішень в останній момент вибору». А вже у XXI столітті імідж почали активно застосовувати і в спорті, зокрема у футболі. Імідж – це об’єктивний фактор, що відіграє істотну роль в оцінці будь-якого соціального явища або процесу. Імідж – це саме те, за допомогою чого можна привернути до себе увагу [2].

Імідж футбольного клубу – це візуальна привабливість футбольного клубу в підсвідомості суспільства. Для того, щоб клуб успішно функціонував та показував хороші результати, необхідно дбати про позитивний імідж клубу, адже це приносить дуже хороші прибутки. Формування та розвиток іміджу футбольного клубу це тривалий і дорого вартісний процес, який повинен реалізовуватися не разовими PR-акціями, а розробленою системою заходів по збільшенню числа прихильників та спонсорів до клубу, а також підвищити рівень впізнаваності та популярності клубу у суспільстві.

Якщо порівнювати радянський футбол і сучасний, то відмінність є суттєвими. В наш час одну з важливих ролей у футболі відіграє фінансовий фактор. Якщо говорити про футбол часів СРСР, то там на передній план виходить тактика, стратегія, відносини в колективі, а саме найголовніше командний дух. Щоб збудувати команду, тренеру необхідно було декілька років, сьогодні ж все помінялось, гравці міняють клуби один за іншим, інколи не провівши в ньому навіть сезону. Це дуже погана тенденція, адже інколи гравцям, щоб реалізуватися і адаптуватися потрібен час, якого нажаль тренери їм не виділяють.

Футбол в Україні та футбол в Європі дуже відрізняються, як стилем гри, так і його філософією. Наприклад, іспанська «Барселона» робить великий акцент на свою дитячу спортивну школу, саме тому в основний склад команди потрапляють 9-10 її вихованців. Таким гравцям не потрібен час на адаптацію, адже вони грають разом ще з дитинства. Школа «Барселони» є відомою на весь світ і щоб потрапити в неї потрібно пройти дуже серйозний відбір. Є клуби, які не можуть похвалитися власними вихованцями, а купують дорогих, з хорошим іміджем, сформованих футболістів та тренерів, які підсилять гру будь-якого клубу. Це є так звані «клуби-олігархи»: французький «ПСЖ», англійський «Манчестер Сіті», французький «Монако» та інші. Імідж таких клубів в Європі звичайно впливовий, але не настільки, щоб вести суперництво з топ-клубами: іспанськими «Барселоною» та «Реалом», італійським «Міланом» чи англійським «Манчестер Юнайтед».

На сьогодні українські футбольні клуби активно переймають досвід у закордонних топ-клубів і намагаються конкурувати з ними на рівних, але всім відомо, що нам поки що це не вдається. Прикро говорити, але імідж київського «Динамо» з кожним роком погіршується, команда все рідше грає у Лізі Чемпіонів, а про титули останні роки команда може тільки мріяти. Багато є різних думок з цього приводу, але ніхто не знає істинної причини такого спаду. Одні футбольні експерти говорять, що зі смертю В. Лобановського минула ера «Динамо», а інші звинувачують у цьому керівництво клубу, а саме братів Суркісів. Питання є актуальне і думок з цього приводу є багато.

Донецький «Шахтар» навпаки з приходом на посаду президента клубу у 1996 році мільярдера Ріната Ахметова, клуб лише прогресує. Вже з 2000–х років «гірники» не лише на рівних грають з київським «Динамо», а й випереджають по кількості виграних титулів. Клуб мав хорошу фінансову підтримку і великі амбіції, згодом ця суміш дала хороший результат, а саме у 2009 році «Шахтар» став володарем Кубку УЄФА. Цей трофей не лише підняв імідж клубу, а й футбольний імідж України в цілому. Після блискучої перемоги у фіналі над бременським «Вердером», клуб із донецька по праву носив ім’я «футбольна гордість України».

За тренерський період Мірчі Луческу донецький «Шахтар» укріпив свої позиції на внутрішній арені і з кожним сезоном все краще і краще грає в євро кубках. У сезоні 2010/11 років «гірники» зуміли дійти аж до 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів, пройшовши в 1/8 на своєму шляху італійську «Рому» із загальним рахунком 6-2. А в сезоні 2012/13 років донецький клуб на рівних боровся з європейськими грандами: «Челсі» (Англія), «Ювентус» (Італія), «Борусія Д.» (Німеччина).

Імідж футбольного клубу «Шахтар» з кожним роком невпинно зростає, а прихильників цього клубу стає дедалі більше. Чудова інфраструктура, хороша фінансова підтримка, висококваліфікований персонал та гравці, блискучі результати – все це є показником прогресу. Недарма «Шахтар» являється 9-разовим Чемпіоном України та 9-разовим володарем Кубка України і є брендом українського футболу.

Саме донецький «Шахтар» є хорошим прикладом для наслідування з боку інших клубів. Адже «гірники» всього за 10 років змогли перетворитися із звичайного клубу до гранду українського футболу, який стабільно грає у європейських турнірах. Такі команди як: «Металіст» (Харків), «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Чорноморець» (Одеса) теж зобов’язані підтримувати імідж клубу, адже саме вони представляють Україну на європейській арені і від їхнього клубного іміджу, залежить футбольний імідж всієї України. Прикро говорити, але окрім «Шахтаря» та «Динамо» в Європі, мало хто знає про інші українські клуби. Наш чемпіонат не є настільки популярним, як чемпіонати Іспанії, Англії, Німеччини, Італії або Франції, тому грошовий обіг нашого чемпіонату дещо відстає від провідних чемпіонатів Європи. Відповідно не кожен український клуб може дозволити собі купити талановитого, зіркового гравця, адже бюджети українських клубів значно менші ніж бюджети європейських команд. А від таких зіркових футболістів та тренерів і залежить імідж команди.

Глядачі приходячи на стадіони, чекають від своїх улюбленців видовищної гри та перемоги. А забезпечити видовище для вболівальників можуть висококласні, дорогі гравці, які нажаль грають у європейських клубах, де збирають на стадіонах багатотисячну армію вболівальників. Завдяки переповненому стадіону вболівальників клуб формує собі імідж, водночас заробляючи при цьому великі кошти. А як відомо вболівальники є основним джерелом прибутку для будь якого клубу. Адже саме вони купують клубну атрибутику, ходять на стадіони та дивляться трансляції матчів.

Нажаль на сьогоднішній день, не всі українські клуби витримують такий фінансовий тиск збоку Європи. Не маючи належної фінансової підтримки українські клуби стають банкротами та розпадаються. Прикладом такої негативної тенденції є «Кривбас» (Кривий Ріг) та «Арсенал» (Київ). Український футбол побудований таким чином, що основне джерело капіталовкладень вносить президент та спонсори клубу. В Європі зовсім по іншому, власник клубу дає на функціонування команди лише 30%, а решта 70% – це продаж клубної атрибутики, права на трансляцію, квитки на матчі та інші джерела заробітку.

Тому можна зробити висновок, що фінансовий фактор відіграє одну з ключових ролей у сучасному футболі. Якщо ти маєш багато власника, відповідно клуб має великий бюджет, який можна витратити на покупку всесвітньо відомих гравців та тренерів, що зрештою і будуть формувати та розвивати імідж клубу. Не секрет, що люди вболівають за той клуб, який має у своєму складі найбільше зіркових футболістів та найчастіше перемагає.

Висновки. Отже, ми проаналізували формування іміджу футбольних клубів в Україні, провівши деякі аналогії з європейськими клубами. Аналіз показав, що імідж футбольних клубів в Україні ціленаправлено почав формуватися лише на початку ХХІ століття. Яскравим представником клубу з хорошим іміджем є донецький «Шахтар». Дослідження показало, що саме «гірники» мають найкращі ресурси порівняно з іншими українськими клубами, для розвитку свого іміджу. Клуб має хорошу фінансову підтримку, висококваліфікованих гравців та тренерів, чудову інфраструктуру, а саме головне чемпіонські амбіції, які команда демонструє впродовж багатьох років. Тому ФК «Шахтар» вже давно є зразком для наслідування для українських клубів. Адже це явний приклад того, як за декілька років можна перетворитись із маловідомого середняка у сильного лідера чемпіонату, який стабільно представляє нашу країну у Лізі Чемпіонів.

 Список використаних джерел та літератури

1. Барна, Н. В. Іміджелогія [Текст]: навч. посіб. для дистанційного навчання / Н.В. Барна; за наук. ред. В. М. Бебика. – К.: Україна, 2008. – 217 с.
2. Позднышев, Е. В. Имидж спортсмена: Паблик рилейшнз в спорте [Текст]: научно-методическое издание. Часть 1. / Е.В. Позднышев. – К.: ЧПП, 2003. – 106 с.
3. Позднышев, Е. В. Имидж спортсмена: Паблик рилейшнз в спорте [Текст]: научно-методическое издание. Часть 2./ Е.В. Позднышев. – К.: ЧПП 2003. – 144 с.
4. Пoчепцoв, Г.Г. Пaблик рилейшнз для прoфессиoнaлoв [Текст]: науч. изд. / Г.Г. Пoчепцoв. – М.: Рефл-бук, К.: Вaклер, 2005. – 624 с.
5. Яковлев, И.П. Паблик Рилейшнз в организациях [Текст]: науч. пособ. / И.П. Яковлев. – СПб.: Петрополис, 1995. – 148 с.
6. Football24 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://football24.ua/home/showSingleNews.do?shahtar__naypopulyarnishiy_klub_ukrayini&objectId=168728&lang=ru. – Назва з екрану. (дата доступу 11.05.14).