Ісаєва І. Ф., Сабанська Н. М.

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові та їх переклад на українську мову

У статті досліджено джерела утворення в мові фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом на матеріалі німецьких фразеологізмів і  способи їх перекладу на українську мову.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, топонім, топонімічний компонент, еквівалентність, безеквівалентність, часткова еквівалентність.

В статье исследуются источники образования в языке фразеологических единиц с топонимическим компонентом на материале немецких фразеологизмов и способы их перевода на украинский язык. 

Ключевые слова: фразеологическая единица, топоним, топонимический компонент, эквивалентность, безэквивалентность, частичная эквивалентность.

The article researches the sources of formation of phrasal units with toponymic components in a language based on the material of German phraseology as well as the ways of their translation into Ukrainian. The authors analyze cultural, lexical, pragmatic and semantic difficulties arising in the process of translation of phrasal units with toponymic components from German into Ukrainian, including translation of fixed phrases that possess national coloring, as their semantics reflects national German history, peculiarities of development of national literature and art.

Key words: phraseological unit, toponym, toponymic component, equivalence, untranslatables, partial equivalence.

На думку більшості лінгвістів мова є, з одного боку, інструментом пізнання світу людиною та сховищем індивідуального й суспільного досвіду, сприйняття та оцінки навколишньої дійсності, з іншого боку, віддзеркалює світосприйняття, виражає національний характер, психологічний склад народу, його історію та культуру.

З усіх творінь мовного генію людини фразеологія – найбільш складне та самобутнє явище. Фразеологічний склад мови достатньо жваво реагує на розвиток суспільства, досить специфічний в кожній епосі, в кожній країні та у кожного народу [6, c. 2].

Дослідженням фразеологічних одиниць та їх класифікацією займалися такі вітчизняні та зарубіжні науковці: Л. Архангельський, С. Берлізон, Л. Булаховський, В. Виноградов, В. Жуков, М. Копиленко, О. Кунін, Б. Лабінська, В. Мокієнко, П. Мюлднер-Нєцковський, А. Пайдзінська, З. Попова, В. Розгон, Л. Сміт, М. Шанський та ін. У сучасній німецькій мові О. Кудіна описала фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом за джерелами походження, Н. Лалаян досліджувала їх з структурно-семантичної та функціональної точки зору, Р. Охштат і Ч. Фельдеш вивчали механізми перетворення власних назв у складі фразеологічних одиниць, В. Кам’янець, В. Флейшер, Н. Щербань аналізували семантико-стилістичні особливості фразеологізованих онімів, Ю. Фірсова розглядала їх структурні видозміни. Питання перекладу фразеологічних одиниць знайшли відображення в роботах А. Арсентєвої, Я. Баран, О. Білоуса, В. Виноградова, О. Дембровської, М. Демського, Л. Дмітрієвої, М. Зимомрі, В. Комісарова, І. Корунеця, С. Кунцевич, О. Мартинкевич, Н. Смирнової, Ю. Солодуба, С. Флоріна та ін.

Дане дослідження зумовлене загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення та аналіз мовних явищ, пов’язаних з культурою, специфічним  національним світосприйняттям, і визначається потребою комплексного аналізу фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом у сучасній німецькій мові.

Мета статті – проаналізувати джерела походження фразеологізмів німецької мови з топонімічним компонентом та, на підставі встановлених спільних і відмінних рис в структурі фразеологізмів німецької й української мов, визначити можливі способи їх перекладу на українську мову.

Зміст фразеологізмів кожної мови залежить від історії, культури, літератури та традицій певного народу як жоден інший компонент її лексичного складу. Це, в першу чергу, помітно на прикладі фразеологізмів, які містять власні назви – топоніми. Серед них є такі ідіоматичні вирази, зміст яких відображає певні факти вже частково забутого минулого, інші нагадують про давні легенди, традиції, літературні твори певного народу. З одного боку, інколи дуже легко пояснити етимологію таких зворотів, з іншого боку, буває не так легко відстежити й пояснити історію виникнення більшості таких фразеологізмів й, відповідно, їх значення. Тому необхідна класифікація, яка систематизувала б джерела походження таких фразеологізмів.  О. Кудіна та Г. Штарке виокремлюють п’ять основних джерел [10]:

1. Антична міфологія, наприклад,  Fische zum Hellespont bringen  (робити щось непотрібне, зайве, марну роботу).2. Біблійна або євангелічна міфологія, наприклад, babylonische Sprachverwirrung (вавилонське стовпотворіння, безлад, беззмістовна галаслива розмова).

3. Легенди, казки, фольклор, наприклад, jemanden auf den Blocksberg wünschen (послати когось дуже далеко, до біса; Блоксберг – назва багатьох гір в Німеччині, де за народними повір’ями збираються відьми на шабаш).
4. Художня література, наприклад, Eulenspiegel machen (пустувати); eine Gretchenfrage stellen (ставити принципове питання).
5. Історичні події, з якими пов’язана якась особа чи географічний об’єкт, що мають певні характерні ознаки, наприклад, den Rubikon überschreiten (перейти Рубікон, зробити вирішальний крок, коли немає шляху назад); den Vesuv zuzuschütten (забути щось).

Ц. Фелдес [8] розрізняє за етимологією власних назв шість груп фразеологізмів:

1. Ідіоми, які містять назви німецьких реалій, наприклад, Nürnberger Trichter – нюрнбергська воронка (чарівний засіб, за допомогою якого можна без зусиль здобути знання).
2. Фразеологічні словосполучення з власними назвами, які виникли за межами Німеччини – в Австрії або Швейцарії, наприклад, Wasser in die Limmat/Reuß tragen (робити щось непотрібне, зайве, марну роботу).
3. Поєднання фразеологічних зворотів з назвами не німецьких (іншомовних) реалій, наприклад, guter Onkel aus Amerika (добрий дядько з Америки, багатий родич); ідіоматичні конструкції, запозичені з інших мов, наприклад, da ist Holland in Not/in Nöten (панує нужда, нестатки, злидні, біда); Gang nach Kanossа (покірно просити пробачення, принижуватись, коритись, показати розкаяння, покірно давати обіцянку).
4. Мовленнєві звороти, які містять власні назви, що походять з античного казкового світу, міфології, наприклад, Eulen nach Athen tragen (робити щось непотрібне, зайве, марну роботу).
5. Фразеологізми, які містять біблійні власні назви, наприклад, über den Jordan gehen ( перейти через Йордан – померти).

Фразеологізми, які містять власні назви, не утворюють з точки зору структури окремої групи та, власне, не відрізняються від фразеологізмів інших типів. Наявність фразеологізмів такого виду дає можливість виділити їх в окрему групу та проаналізувати з етимологічної та семантичної точки зору.

Географічні назви – це частина історії та культури народу, оскільки вони являють собою реалії, які відображають національні особливості країни. Фразеологічні одиниці з топонімом у лексичному складі містять цінний країнознавчий матеріал, який інформує про:

– історичний та економічний розвиток країни, наприклад, wie ein kleines Ruhrgebiet rauchen – диміти як маленька Рурська область, тобто диміти як паровоз (в основі лежить асоціація з Рурською областю як з територією високої концентрації важкої промисловості); Bier nach München tragen – везти пиво до Мюнхена, тобто займатись марною справою (пояснюється тим фактом, що Мюнхен вважається центром броварної промисловості);

– особливості національних повір’їв, наприклад, geh zum Blocksberg – іди до біса;

– особливості географії країни, наприклад, in Buxtehude – у Букстехуді, дуже далеко (передає зв’язок маленького містечка в Нижній Саксонії з поняттям про «глухий кут», віддаленість від центральних районів країни); das wäscht ihm der Rhein nicht – цього не змиє з нього Рейн, тобто його ніщо не змінить (натяк про швидку течію головної артерії країни) [6, с. 20].

При перекладі фразеологізмів з однієї мови на іншу ми зустрічаємось з культурними, лексичними, прагматичними та семантичними труднощами. Причиною виникнення проблем при перекладі фразеологізмів є вже сама особливість фразеологічних висловів, оскільки вони являють собою експресивно забарвлену мовленнєву одиницю на відміну від інших не експресивних одиниць, їх замінюють і виконують певну функцію в акті комунікації. Щоб досягнути семантико-прагматичної відповідності між мовою оригіналу та мовою перекладу перекладач повинен зробити вибір між безеквівалентністю, частковою еквівалентністю та повною еквівалентністю фразеологізмів.

Якщо німецький фразеологізм не має відповідника в українській мові – ми говоримо про безеквівалентність. В першу чергу це фразеологічні одиниці, які не мають схожого денотативного значення, оскільки стосуються реалій або традицій німецькомовних країн як, наприклад, Frankfurter Würstchen (так жартівливо називають мешканців міста Франкфурт), letzte Grüße aus Davos (Arosa) (сухотний кашель, глухий кашель з хрипами), einem den Schweden wünschen (бажати комусь великого нещастя). Безеквівалентність характерна для фразеологізмів, що походять з літературних творів, наприклад, sich wie ein Reiter auf dem Bodensee fühlen (почуватись невпевнено). До безеквівалентних фразеологізмів належать також ті, що містять власні назви та мають жартівливий характер, до них дуже рідко можна підібрати еквіваленти в інших мовах, наприклад, nach Speyer appellieren (тоншити, блювати).

Оскільки далеко не всі німецькі фразеологізми мають відповідники в українській мові, доводиться під час перекладу розкривати їх денотативне значення іншими способами:

1. Фразеологізм можна замінити в українській мові словосполученнями (парафразами), наприклад, Gruß aus Solingen – удар ножем, in Jaffa liegen – бути непритомним, лежати без пам’яті, бути хворим, мертвим, zu den ägyptischen Zwiebeln zurückwollen – сумувати за старими добрими часами.
2. Німецький фразеологізм передається на українську мову калькуванням, тобто перекладається дослівно. З одного боку, при калькуванні зберігається форма фразеологізму, що має значення для літературних текстів, з іншого боку, це викликає проблеми у розумінні його денотативного значення з боку читачів чи слухачів. Тому такий вид перекладу можна застосовувати щодо фразеологізмів, денотативне значення яких зрозуміло вже з їх лексичного значення. Якщо мова йде про фразеологізми з топонімічним компонентом, то передбачається, що реципієнт повинен мати певні фонові знання, щоб правильно зрозуміти калькований переклад, наприклад, ein Heidelberger Faß ist Fingerhut dagegen (фантастичне перебільшення). Цей зворот можна дослівно перекласти українською як діжка з Гейдельбергу є розміром з наперсток. В цьому випадку український реципієнт повинен знати, що таке власне діжка з Гейдельбергу та якого вона була розміру. У більшості випадків легше зрозуміти денотативне значення, оскільки для цього потрібні загальні знання, наприклад, nach Rom gehen und wiederkommen können (щось триває занадто довго) – встигнути сходити до Риму та повернутись. Зворот jemanden grüßen wie ein Spanier einen Franzosen (дуже дружньо привітати) є прикладом того, що не завжди можна зрозуміти цей німецький фразеологізм, якщо перекласти його українською калькуванням (привітати когось як іспанець француза), якщо не знаєш історичні передумови його виникнення.
3. Зміст німецького фразеологізму можна передати українською мовою одним словом, наприклад, Frankfurter Würstchen – франкфуртець, auf der Wartburg sitzen – чекати.

Аналізуючи вищесказане можна зробити висновок, що за відсутності повного еквіваленту перекладач повинен підібрати відповідний фразеологізм та визначитись з варіантом його пристосування до мовних норм мови перекладу та мовленнєвої ситуації.

Якщо в мові перекладу є фразеологічне словосполучення з тим-самим денотативним значенням, то ми говоримо про часткову еквівалентність. На відміну від повної еквівалентності, при частковій еквівалентності фразеологізмів їх лексичне наповнення та граматична структура можуть розходитись. При дослідженні часткової еквівалентності фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом ми наштовхуємось на певні проблеми. В першу чергу мова йде про вибір при перекладі відповідника в українській мові. З цією метою доведеться передивитись безліч українських фразеологізмів, при цьому приділити більше уваги їх денотативному значенню. Іншим критерієм є часткова лексична та граматична еквівалентність, наприклад, aussehen wie der Tod von Basel/Warschau – виглядати блідим як смерть. В цьому випадку лексичний елемент – топонім von Basel/Warschau замінюється в українській мові іншими елементом – блідий.

У порівнянні з українською мовою відмічається відмінність у кількості фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом у німецькій мові. Так в німецький мові для вираження марної, непотрібної, безглуздої роботи є наступні фразеологізми: Eulen nach Athen tragen, Tee nach China tragen, Wasser in die Elbe (Werra, Reuß, Limmat, Donau) tragen, Bier nach München (Dortmund) bringen. В українській мові ми знайшли лише один фразеологізм з таким значенням, але без топоніма – возити дрова в ліс. На особливу увагу заслуговують німецькі фразеологізми з топонімами, які замінюються українськими топонімічними елементами. Оскільки топоніми мають інколи в обох мовах однаковий зміст та асоціюються зі схожими чи подібними якостями, їх денотативне значення залишається схожим, наприклад, mit Fragen kommt man nach Rom – язик до Києва доведе.

Тут слід зауважити, що в деяких випадках українські часткові еквіваленти німецьких фразеологізмів з топонімічним компонентом одночасно є повними еквівалентами інших фразеологізмів німецької мови: geh zum Blocksberg! (відмова, зникни!) – іди до біса (geh zum Teufel!); preußischer als die Preußen sein (бути суворішим, більш пунктуальним, ніж необхідно) – бути більшим католиком за Папу (päpstlicher als der Papst sein).

Два фразеологізми в обох мовах розглядаються як часткові лексичні еквіваленти, якщо вони відповідають трьом умовам:

– вони мають ідентичне денотативне значення;

– один або кілька їх лексичних компонентів розходяться;

– їх граматичні структури збігаються.

Якщо два фразеологізми різних мов мають спільне денотативне значення, але їх лексичне наповнення та граматична структура розходяться, ми можемо говорити про часткову граматичну еквівалентність. До таких фразеологізмів належать, наприклад: wenn der Main brennt – ні, ніколи, після дощику в четвер (an dem Tag des Heiligen “Nimmer“);  von München nach Frauenhofen gehen – переплутати духовне з мирським – скинути сутану (die Sutane hinunterwerfen).

Більшість фразеологічних одиниць цієї групи мають в українській мові частковий граматичний еквівалент. Gang nach Kanossa (принизливе публічне покаяння); einen Kanossagang antreten; nach Kanossa gehen (погодитись на принизливе становище, оскільки цього вимагає ситуація; бути змушеним принижуватись, підкорюватись; йти до когось на поклін, щоб показати своє розкаяння) – іти до Каносси, бити себе в груди; vorankommen wie die Echternacher Springprozession (важко, з великими зусиллями, постійними невдачами просуватись вперед) – просуватись як черепаха, слимак; durchgehen wie ein Holländer (рішуче, без усякого сорому просуватись вперед) – йти по трупах. Цей мовний феномен пояснюється тим, що в кожній мові є кілька фразеологізмів, які мають схоже значення. Оскільки саме схожість значень є єдиною ознакою, за якою ми можемо зрівняти ці фразеологізми, то ми розглядаємо всі подібні фразеологізми як часткові граматичні еквіваленти  німецьких фразеологізмів.

Фразеологічні одиниці являють собою національно-специфічні одиниці мови, що акумулюють культурний потенціал народу, тому при перекладі фразеологізму перекладачеві необхідно зробити вибір адекватних прийомів і способів перекладу. Знання таких труднощів, що виникають при перекладі фразеологічних одиниць, як, наприклад, багатозначність і омонімія, національно-культурні відмінності між близькими за змістом фразеологічними одиницями в різних мовах, емотивна функція або стилістична забарвленість фразеологізмів, різного роду історичні вирази, які часто мають по кілька відповідників, як у мові оригіналу, так і в мові перекладу може допомогти уникнути невідповідностей при перекладі.

Про повну еквівалентність йдеться, коли фразеологічна одиниця німецької мови співпадає за всіма критеріями (денотативне значення, лексичне значення, структура) з мовою перекладу, в нашому випадку (українською). Наявність повних відповідників в обох мовах говорять про те, що фразеологізми вживаються в  однакових ситуаціях.

До найважливіших причин існування повних відповідників в мовах, що досліджуються, належать:

• однакові етично-моральні уявлення про цінності, через що виникає однакова цінність символів певних мовних засобів та формулювань;
• спільність історично-суспільного розвитку;
• безпосереднє перенесення з вихідної мови в мову перекладу без подальших семантичних та синтаксично-структурних модифікацій;
• третя мова, як спільне джерело запозичення, культурна спадщина як, наприклад, Біблія, антична література, шедеври світової літератури;
• спільне у звичаях, народних традиціях.

У такому випадку наявність у фразеологічній одиниці топонімічного компоненту полегшує пошук українських еквівалентів. Для фразеологізму ägyptische Finsternis (темрява) в українській мові слід підбирати фразеологізм з топонімом єгипетський. Лише після уточнення денотативного значення (темрява) підшукується потенційний відповідник: ägyptische Finsternis –  темрява – темрява єгипетська. Інші приклади: den Rubikon überschreiten – зробити вирішальний крок – перейти рубікон; den gordischen Knoten durchhauen – вирішити важке завдання на диво легко – розрубати гордіїв вузол. Більшість німецьких фразеологізмів, що мають повну відповідність з українськими фразеологізмами, не створюють труднощів при їх ідентифікації.

Отже, проведене нами дослідження дозволяє зробити наступні висновки: у мові й зокрема у фразеології найбільш яскраво простежується зв’язок мови з культурою, що вимагає вивчення фразеології у лінгвокультурологічному аспекті; у семантиці національно специфічних фразеологічних одиниць німецької мови відображається національна історія, особливості розвитку національної літератури та мистецтва; міжнаціональні фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом виникли у німецькій мові, так само й в українській, під впливом античної культури, християнства, світової літератури та історії.

Щодо найбільш адекватних способів перекладу фразеологізмів з топонімічним компонентом, то вони перекладаються за загальними правилами перекладу фразеологічних одиниць. При цьому слід зазначити, що міжнаціональні фразеологізми мають, здебільшого, повні еквіваленти в обох мовах. У німецьких фразеологізмах національного характеру, де відображені події та факти, які не мають місця в українській культурі, передаються, як правило, нефразеологічним шляхом.

Проведене дослідження не вичерпує порушеної проблематики й намічає ряд перспектив щодо подальших розвідок, котрі вбачаються в залученні ширшої бази джерельних матеріалів для більш системного аналізу варіантів перекладу фразеологізмів з топонімічним компонентом.

Література:

1. Баран, Я. А. Основні питання загальної та німецької фразеології. / Я. А. Баран. – Львів : Вища школа. Видавництво при Львівському у-ті, 1980. – 156 с.
2. Баран, Я. А. Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов. / Я. І. Баран, М. І. Зимомря, О. М. Білоус, І. М. Зимомря. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 256 с.
3. Гаврись В. І., Пророченко О. П. Німецько-український фразеологічний словник. / І. В. Гаврись, О. П. Пророченко. – К. : Рад. школа, 1981. – 800 с.
4. Гончарук, Н. А. Теоретико-методичні засади утворення фразеологічних одиниць з топонімічним (на матеріалі німецької мови) [Електронний ресурс] / Н. А. Гончарук // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філологічна. – 2013. – Вип. 37. – С. 90-93. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nznuoaf_2013_37_31.pdf.
5. Лалаян, Н. С. Фразеологічні одиниці з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові : структурно-семантичний та функціональний аспекти [Текст] : автореф. дис. … канд. філ. наук: 10.02.04 / Лалаян Наталія Степанівна : Одеський національний ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса., 2008. 22 с.
6. Ловянникова, В. В. Ономастическая фразеология в лингвокультурологическом аспекте (на материале немецкого языка [Текст] : автореф. дис. … канд. фил. наук: 10.02.19 / Ловянникова Виктория Васильевна : Северо-Осетинский государственный ун-т им. К. Л. Хетагурова. – Нальчик., 2008. – 23 с.
7. Осовецька, Л. С., Сільвестрова К. М. – Фразеологічний словник німецької мови / Л. С. Осовецька, К. М. Сільверстрова. – К. : Рад. школа, 1964. – 715 с.
8. Földes, C. Eigennahmen in deutschen phraseologischen Redewendungen. Eine etymologische und semantisch-stilistische Analyse. / Csaba Földes. // Muttersprache 95. – Heidelberg, 1985. – S. 3-4.
9. Klappenbach, R. Probleme der Phraseologie. / R. Klappenbach // Wissenschaftliche Zeitschrift der Karl-Marx Universität Leipzig. Geselschafts-und Sprachw. – Leipzig, 1968. – №6. – 316 s.
10. Kudina, E. Untersuchungen zu Fraseologismen mit Eigennamen im Deutschen im Vergleich mit dem Ukrainischen. / Elena Kudina, Günter Starke // Wissenschaftliche Zeitschrift der Pädagogischen Karl Libknecht – Hochschule. – Potsdam, 1978. – S. 187-192.

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Країнознавство у вивченні професійної англійської мови

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ 

 У статті розглядаються фразеологічні одиниці англійської  мови як засіб виявлення національно-культурної семантики мови, вивчення культури країни, мова якої досліджується.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, фонові знання, національно-культурний компонент, купівля.

 В статье рассматриваются фразеологические единицы английского языка как средство выявления национально-культурной семантики языка и средство изучения культуры страны, язык которой исследуется.

Ключевые слова: фразеологическая единица, фоновые знания, нацыонально-культурный компонент, покупка.

 The article considers phraseological units as means of revelation of nationally cultural semantics of English language and as means of studying the culture of the country language of which is under investigation.

Key words: phraseologiacl unit, background knowledge, national-cultural component, purchase.

Питання взаємозв’язку мови та культури є одним з найактуальніших питань, які привертають увагу лінгвістів багатоплановістю дослідження. Мова до певної міри визначається культурою, але ступінь впливу культури ще досі не визначений. Твердження, що культура впливає на спосіб використання мови є беззаперечним, адже мова є вербальним її вираженням.  На підтвердження цього процитуємо Е.Сепіра, котрий писав: «Не можу я визнати і справжньої причинної залежності між культурою і мовою. Культуру можна визначити як те, що суспільство робить і думає. Мова є те, як думають… Цілком справедливим є і те, що історія мови й історія культури розвиваються паралельно» [5, с. 171].

Зіставлення мов i культур виявляє як загальне, так і специфічне, що є зумовленим своєрідністю культури конкретного народу. Відмінності мов, зумовлені своєрідністю культури, зводяться до:

1. відмінностей у лексиці й фразеології;

2. відмінностей у лексичних фонах слів з тотожним денотативним (першим із зазначених у словниках) значенням;

3. типологічних особливостей літературних мов. Культурно зумовлена форма літературної мови, її зв’язок з народно-розмовною;

4. своєрідності самого процесу спілкування в різних культурах. Мовний етикет, тобто мовна поведінка в певних ситуаціях, у різних культурах різна. [3, 324].

Національно-специфічні елементи культури відіграють важливу роль у процесі інтеркомунікації: під час спілкування з іноземцями, вивчення іноземної мови, перекладу, сприйняття різноманітних текстів. Акт міжмовної та міжкультурної комунікації відбудеться, якщо відбудеться адекватне порозуміння двох учасників комунікативного акту, які належать до різних національних груп [4, с. 18].

Національно-культурний компонент у семантиці слова стає об’єктом вивчення в українському мовознавстві на початку 80-х років. Національно маркована лексика розглядається дослідниками під різним кутом зору, будучи об’єктом різнобічної характеристики. Зокрема з’ясовується зв’язок мови і ментальності, мови і культури на матеріалі мовних фактів встановлюються закономірності мовної поведінки різних етносів; з’ясовуються особливості відображення культурних явищ у мові; визначається вплив культурного компонента на конотацію слова; стилізується українська національно характеристична лексика в художньому тексті; виокремлюється естетична функція національно-культурного компонента семантики слова.

Лінгвісти Е.М.Верещагін і В.Г.Костомаров науково обґрунтувавши існування фонових знань, розділили їх на три види: загальнолюдські, регіональні та країнознавчі. Вони розкрили лінгвістичну природу так званих фонових знань (знань про лінгвокультурні особливості певної нації), показавши, що семантика слова одним лексичним поняттям не вичерпується Ці фонові знання є основним об’єктом лінгвокраїнознавства, оскільки пов’язані з національною культурою [2, с. 114].

При лінгвокраїнознавчому підході до дослідження фразеологізмів головну роль відіграє зміст іншомовних одиниць. Лінгвокраїнознавчий аналіз ФО неможливий без урахування таких чинників як: історії країни та її культури, суспільних ритуалів та звичаїв, духовних цінностей та ідеалів.

Досліджуючи фразеологізми, ми дійшли висновку, що народні уявлення англійців знайшли своє втілення у численних ФО на позначення «купівлі» Ядерними елементами часто виступають зоосемізми, фітоніми, компонент «гроші». Прикладом фразеологізму на позначення «купівлі» із зоокомпонентом є buy a pig in a poke [7, с. 145]  – купувати/купити кота в мішку [6, с. 405], який має значення  «придбати що-небудь, не бачачи й не знаючи його якостей». ФО keep all the beans in the sack [7, с. 160] означає «бути заощадливим, правильно витрачати гроші» і містить компонент-фітонім «the beans». Яскравим прикладом фразеологізму, що слугує для опису марнотратної людини є  money burns a hole in his pocket [7, с. 373]. Подібне значення мають  bring a noble shilling to nine pence [7, с. 98], pour water into a sieve, що дослівно означає «лити воду в решето» [7, с. 187], spend money like a sailor (on shore leave), buy a thing out of the fire. Протилежним за значенням є ФО to know the right side of the shilling [7, с. 98] – знати ціну грошам. Наведений фразеологізм також містить локативний компонент the right side, що представляє опозицію right-wrong (правильний-хибний).

Існують і інші цікаві фразеологічні одиниці на позначення поняття «купівлі». Sell honey to buy something sweet [7, с. 387] має український варіант «проміняти шило на мило», оскільки означає продати щось у марній надії купити щось краще. Buy/Sell something for a song/an old song [7, с. 447] означає купити чи продати щось дуже дешево. Вважалося, що стара пісня не представляє жодної цінності, а отже «купити/продати щось за пісню» – купити/продати за безцінь. Buy the farm [7, с. 108] має значення «померти під час війни». Речення «He bough the farm» стало варіантом прислів’я «Його війна закінчилася». Адже, зазвичай, солдати мріяли купити ферму (ранчо) і жити мирним життям. Фразеологізм а Smithfield bargain [7, с. 258] використовується на позначення угоди, яка була здійснена не на користь покупця. Додаткове значення цього фразеологізму це одруження з корисливою метою, а саме заволодіння грошима майбутнього чоловіка чи дружини.  ФО that doesn’t buy groceries [7, с. 383] означає, що явище не має жодної практичної користі. Словосполучення «buy groceries» слугує для акценту на неймовірній важливості, значимості певного явища при порівнянні із продуктами харчування, що є життєво необхідними для людини. Фразеологізм, який в англійській мові використовується для застереження непрактичності певних намірів, даремної затрати зусиль та дослівно перекладається на українську мову  «це не допоможе купити дитині нову сукню» є – this won‘t buy the baby a new frock [7, с. 280]. Трактуємо його наступним чином  – покупка не принесе бажаного результату.

Отже, можна зробити висновок, що національно-культурна семантика мови найяскравіше виявляється у таких мовних одиницях як фразеологізми.  Фразеологічний запас сучасної англійської мови є зосередженням фонових знань, що допомагає краще вивчити культуру країни.

Література:

1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М., 1999. – 896 с.
2. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – М.: Рус. яз., 1976. – 248 с.
3. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К. «Академія», 1999. – 464 с.
4. Райхштейн А.Д. Сопоставительный ана-лиз немецкой и русской фразеологии / А.Д. Райхштейн. – М. : Просвещение, 1988. – 62 с.
5. Сэпир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М., 1993. – 244 с.
6. Українські приказки і прислів’я і таке інше. – К.: Либідь, 1993. – 769 с.
7. Wilkinston P. Thesaurus of Traditional English Metaphors, Routhedge, Edition 2, 1993. – 777 p.

Відомості про авторів: Сіліванова Ілона Миколаївна викладач кафедри міжнародної мовної комунікації факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Ключові слова: синонім, антонім, фразеологічна одиниця, синонімічні звязки, антонімічні звязки, фразеологічний варіант.

The article deals with the notion of synonymy and antonymy of English idioms. In particular, the typology of synonyms and antonyms of English idioms is given.

Key words: synonym, antonym, phraseological unit, synonymic relations, antonymic relations, phraseological variant.

Мета роботи – охарактеризувати синонімічні та антонімічні звя’зки фразеологічних одиниць англійської мови та подати типологію фразеологічних синонімів та антонімів англійської мови.

Фразеологічні одиниці заповнюють лакуни в лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною (нових) сторін дійсності, і в багатьох випадках є єдиними позначеннями предметів, властивостей, процесів, станів або ситуацій. «Фразеологізми виникають тоді, коли, щонайменше, два слова (частіше повнозначних), що беруть участь в їх формуванні, після семантичного перетворення повністю або частково втрачають власне лексичне значення» [1; 57].

У фразеології зустрічається синонімія, однак на відміну від лексичної синонімії фразеологічна представляє складніше явище з огляду на більшу розпливчатість їх семантичних зв’язків. Фразеологічні синоніми – це близькі за значенням фраземи, що виражають різні аспекти змісту одного і того ж концепту, співвідносні з однією і тією ж частиною мови і характеризуються однаковою чи схожою сполучуваністю, але відрізняються один від одного змістовими елементами (семами) і стилістичним забарвленням.

Фразеологічні синоніми можуть частково збігатися або повністю не збігатися за лексичним складом. При утворенні фразеологічних синонімів велику роль відіграє утворення за аналогією на основі лексико-фразеологічної атракції. «Атракцію розуміють як змістове взаємотяжіння одиниць мови, мовлення або елементів мови і мовлення на основі загальних ознак, в процесі якого відбувається їх семантична взаємодія» [2; 136]. Цей процес спостерігається у фразеологічних варіантах і синонімах, але виявляється в них по-різному через різну взаємодію контактуючих елементів. Фразеологічні синоніми, що не збігаються за лексичним складом, є зворотами, що виникли з різних джерел, тобто не пов’язані етимологічно.

А. В. Кунін виділяє три типи фразеологічних синонімів: ідеографічні, стилістичні та стилістико-ідеографічні.

1. Ідеографічні синоніми. Ідеографічні синоніми відрізняються відтінками значення. При збігу архісем, тобто родових сем, вони розрізняються диференційними семами при однаковій або різній образності.

Прикладом можуть слугувати напівкомпаративні фразеологічні синоніми типу as hell-like hell. As hell (розм.) – пекельно, диявольськи, до біса; like hell (розм.) – 1) щодуху, з усієї сили; ← як божевільний; 2) жахливо, огидно; ← вкрай погано; as the devil – like the devil – жахливо. Звороти зі сполучником as є інтенсифікаторами прикметників, а зі сполучником like – дієслів.

1. Стилістичні синоніми. Стилістичні синоніми позначають одне і те ж поняття, але розрізняються стилістичної приналежністю.

Поняття «вмирати» висловлюють багато ФО, що розрізняються в стилістичному відношенні. На це вказують стилістичні ремарки: go the way of all flesh (книжн.), go to one’s last home (евф.), go up the flume (амер. сленг) та ін. Таким чином створюється низка фразеологічних синонімів з одним опорним словом – дієсловом to go.

3. Стилістико-ідеографічні синоніми. У синонімах цього типу спостерігаються як чисто семантичні, так і стилістичні відмінності, наприклад: ФО (right) under smb. ‘s nose – під самим носом у когось. і within a stone’s throw of smth. – недалеко від [3; 89].

Потрібно зауважити, що не синонімізуються фраземи, що схожі в значенні, але відрізняються сполучуваністю і тому використовуються в різних контекстах.

Розрізняють також фразеологічні варіанти. Від фразеологічних синонімів фразеологічні варіанти відрізняються тим, що їх структурні відмінності не порушують семантичну тотожність фразем. «Варіантність лексичного складу фразем – яскравий прояв динамічної взаємодії одиниць лексичного та фразеологічного рівнів у синхронії, їх функціонально-семантичного взаємовпливу, внаслідок чого відбувається комунікативно обумовлене вдосконалення фразеологічної системи та її розвиток. Виникаючи під час функціонуванні мови, варіантність є одним з внутрішньомовних чинників розвитку і зміни мови, дія якого пов’язана з іншими внутрішніми і зовнішніми факторами мовного розвитку» [6; 41].

Антонімічні зв’язки у фраземіці розвинені менш, ніж синонімічні. Найяскравішу фразеологічну антонімію утворюють одиниці, що частково співпадають за складом, але мають компоненти, що протиставляються за значенням. Фразеологічна антонімія тісно пов’язана з фразеологічною синонімієй, оскільки антонімія будується на повній протидії, розбіжності значеннєворозрізнювальних ознак. Подібність і відмінність явища антонімії в лексиці і фраземіці обумовлюється особливостями мовнорозумових основ протиставлень цих одиниць. Слова і фраземи співвідносяться хоча і з подібними, але все-таки відмінними розумовими утвореннями: слова з поняттями і уявленнями, а фраземи – з концептами. На відміну від слів, основним призначенням яких є номінація, фраземи дають ще й оцінку названим речам, образно і емотивно передають ставлення до позначеного. Можна сказати, що фраземи характеризуються непрямою номінативністю і це викликає складнощі при визначенні їх антонімічних зв’язків.

В сучасній англійській мові можна виділити кілька семантичних типів фразеологічних антонімів, що пов’язані з семантичним типам лексичних антонімів.

1)    Тип «починати» – «переставати»: put (set) smth. on foot – покласти початок чого-небудь, почати здійснювати щось, get (set, start) the ball rolling – зробити перший крок, почати – ring down the curtain (= ring the curtain down) – покласти кінець чомусь . Градуювання дії полягає в тому, що між двома семантичними полюсами можливий середній член із значенням «продовжувати дію» – keep the ball rolling.

2)    Тип «дія» – «зменшення результу дії»: loosen one’s (або the) purse strings – розщедрюватися – tighten one’s (або the) purse strings – скупитися, економити.

3)    Тип «добре» – «погано», «правильно» – «неправильно», «чесно» – «нечесно»: come to the right shop – звернутися до кого (або куди) потрібно – come to the wrong shop – звернутися не за адресою ; earn an honest penny – заробити чесною працею – live by one’s wits – всіма правдами і неправдами добувати засоби на прожиття, fair play – чесна гра, чесність-foul play-брудна гра, підле поведінку;

4)    Тип «більше» – «менше»:

кількість: (as) plentiful as blackberries – в достатку; ← хоч греблю гати, – (as) scarce as hen’s teeth (амер., австрал.) – вельми мізерні, рідкісні; ← як кіт наплакав [5; 103].

До складу синонімічно-антонімічних груп часто входять різностильові фразеологічні антоніми. Загальнолітературна ФО come into the world – народитися є антонімом синонімічного ряду go over to the (great) majority (жарт.), go the way of all flesh (книжн.), go to one’s last (long) home (евф.) [4; 126].

Література:

1. Алефиренко Н. Ф. Фразеология и когнитивистика в аспекте лингвистическо гопостмодернизма. / Н.Ф. Алефиренко – Белгород, 2008. – 346 с.
2. Кравцова А. А. Аттракция как лингвистическое явление и ее функционирование во фразеологии. / А. А. Кравцова // Сб. науч. тр. / МГПИИЯ им. М. Тореза. – М. , 1980. 168 c.
3. Кунин А. В. Английская фразеология. / А. В. Кунин – М. , 1970. – 170c.
4. Кунин А. В. О стилистическом контексте во фразеологическом ракурсе. / А. В. Кунин  // Сб. науч. тр. / МГПИИЯ им. М. Тореза. – М. , 1976. – Вып. 103. – 230 с.
5. Кунин А. В. Фразеология современного английского языка. / А. В. Кунин – М. , 1972. – 215 с.
6. Солнцев В.М. Вариативность как общее свойство языковой системы.  / В. М. Солнцев // Вопр. языкознания. 1984. № 2. – 253 с.

Статтю присвячено фразеологічним одиницям (ФО) англійської мови з компонентом зоонімом. У дослідженні запропонована класифікація та семантичний аналіз ФО з “Chambers Dictionary of Idioms”.

The article is devoted to English phraseological units with the component-zoonim (zoocomponent). The classification and semantic analysis of phraseological units from “Chambers Dictionary of Idioms” is proposed.

Вивчення фразеології характеризує не лише кількість опублікованих робіт, але і їх характер. Дослідженням теоретичних питань обсягу, плану змісту і вираження фразеології, класифікації фразеологізмів, стилістика фразеологічних одиниць займалися такі вчені як А.В. Кунін (( Кунин А.В. Английская фразеология / Кунин А.В. – М.: Высшая школа, 1970. – 344 с. )), Я.А. Баран ((Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології / Баран Я.А. –  Львів: Вид-во Львівського державного університету, 1980. – 155 с. )), К.Т. Баранцев (( Баранцев К.Т. Курс лексикології сучасної англійської мови / Баранцев К.Т. – К.: Радянська школа, 1955. – 262 с. )) та інші.

Метою даної статті є виявлення та аналіз фразеологізмів з компонентом зоонімом, вибраних з “Chambers Dictionary of Idioms”. Стаття опирається на положення праць у галузі фразеології, зокрема на аналізі семантики фразеологізмів.

Актуальність полягає в тому, що вперше було досліджено ФО з омонімічним компонентом вперше досліджено у словнику “Chambers Dictionary of Idioms” з їх широкими можливостями у вираженні емоційно-оціночного ставлення людини до навколишньої дійсності. Саме у цих стійких сполуках розкриваються уявлення народу про світ і специфічні національні особливості його ментальності і відображається вся складність та багатогранність англійської мови.

Застосовані у ході дослідження елементи аналізу семантики фразеологічних одиниць зо онімів англійської мови у визначеній ступені можуть сприяти розширенню наших уявлень про національно-культурні аспекти фразеологічного розвитку даної мови.

У статті поставлені наступні завдання:

проаналізувати вибірку фразеологізмів з словника “Chambers Dictionary of Idioms”;

класифікувати ФО відповідно до їхньої тематики основного компоненту.

класифікувати ФО у відповідності до їх семантичного значення;

висвітлити характерні семантичні особливості виявлених одиниць зо онімів.

Фразеологізми будучи одиницями вторинної номінації володіють необмеженими можливостями у вираженні людиною емоційно-оціночного ставлення до навколишньої дійсності, а також слугують для передачі цієї інформації. Для даного дослідження найбільший інтерес складає аналіз використаних у словнику “Chambers Dictionary of Idioms” фразеологізмів з огляду на їх функціональне призначення.

ФО з компонентом зоонімом розкриває аналогії та схожість між об`єктами предметного (тваринного) світу та „непредметного” світу людських почуттів та емоцій, виявляє систему етнічно зумовлених асоціацій і оцінок. Царство тварин як фрагмент реального світу, виступає могутнім ініціюючим фактором створення вторинної образної картини світу. Номени тварин вже неодноразово ставали об`єктом вивчення з погляду їх метафоричного емотивного переосмислення (( Гутман Е.А. Сопоставительный анализ зооморфных характеристик// Национально-культурная специфика речевого поведения.–М.: Наука, 1997.–С.165. )). Називаючи предмет чи явище, представники етносу роблять його надбанням етнічного мислення, дискретизуючи єдиний світ відповідно до важливих для них суб`єктивних класифікуючих ознак (( Воробьев В.В. Лингвокультурология в кругу других гуманитарных наук / В.В. Воробьев // Русский язик за рубежом. – 1993. – № 2-3. – С. 76-82, 95-101. )).

У ході дослідження ми виокремили і проаналізували 3 групи ФО, а саме ФО з компонентом зоонімом ссавців, птах, комах. Кількісні данні виявилися такими: перша група ссавці нараховує 48 ФО, що становить 69,6% від загальної кількості ФО з компонентом зоонімом; друга група птахи – 15 ФО, які займають 21,7%; найменшою за кількісною ознакою виявилася третя група комахи – 6 ФО, що становлять 8,7% (див. Авторську таблицю 1).

Таблиця 1

Тематична класифікація ФО з компонентом-зоонімом

Підгрупа ссавці становить 48 фразеологізмів. В ній ми виокремили два види ФО з компонентом зоонімом: дикі (кажани, ведмеді, бобри) та одомашнені (коти, воли, коні, корови, собаки, віслюки) (див. Авторську таблицю 2).

Таблиця 2

Тематична класифікація ФО з компонентом-зоонімом ссавців

Найчисленнішою у цій групі виявилася підгрупа ФО на позначення «котів». Ми знайшли 20 фразеологічних одиниць, що становить 42,5 відсотків цієї групи. Ключовим словом у цих ФО є кіт. Наприклад: a cat may look at a king (( Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual [ред. В.В. Руденко]. – К.: Всеувито, 2002. – 475 с. )), curiosity killed the cat (( Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual [ред. В.В. Руденко]. – К.: Всеувито, 2002. – 475 с. )), grin like a Cheshire cat (( Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual [ред. В.В. Руденко]. – К.: Всеувито, 2002. – 475 с. )).Образ кота найчастіше трапляється у ФО англійської мови. Це пов’язано з тим, що кіт є найпершою твариною, яку приручила людина і він постійно перебував поруч з нею. Закономірним є той факт, що розвиток ФО з цим компонентом розпочався з градації понять відповідно до шкали абстракції. Семантичний процес був безпосередньо відгуком на логічний і пізнавальний процеси і йшов паралельно з ними. Друга група ФО, яку ми виокремили у нашій роботі, має назву «птахи». У даній групі нараховується 15 фразеологічних одиниць, що становить 2,25 відсотки від загальної кількості одиниць.  В свою чергу, цю групу ми розподілили на такі підгрупи: ворони, лиски, птахи (як загальне поняття) та кури. Наприклад, bird brain (( Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual [ред. В.В. Руденко]. – К.: Всеувито, 2002. – 475 с. )), kill two birds with one stone (( Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual [ред. В.В. Руденко]. – К.: Всеувито, 2002. – 475 с. )). Птахи відіграють велику роль у житті людини; багато з них — родоначальники свійських птахів. Усі звуки, що утворюються птахами, є мелодійними для людського вуха, що, зокрема, обумовило їх вплив на розвиток музики. Птахи також займають значне місце в біоценозах, знищують велику кількість комах та інших дрібних тварин, зокрема шкідливих. Здатність літати допомагає птахам харчуватися, мігрувати та запобігати хижаків. Для багатьох птахів характерні сезонні міграції, найчастіше перельоти. Усі ці особливості характерні птахам і зумовили виникнення значної кількості ФО з цим компонентом. Наступну групу ФО ми назвали «комахи», до якої віднесли 6 фразеологічних одиниць. Дана група розподілена нами на такі підгрупи: комахи, метелики і бджоли. Наприклад, busy bee (( Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual [ред. В.В. Руденко]. – К.: Всеувито, 2002. – 475 с. )),  a bee in your bonnet (( Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual [ред. В.В. Руденко]. – К.: Всеувито, 2002. – 475 с. )). Група ФО з зоосемічним компонентом назв комах є найменшою за чисельність у нашій класифікації, та не дивлячись на це відіграє досить важливу роль в англійській фразеології, оскільки прирівнення характеристик цих тварин до людини має надають мові експресивної емоційності, створюючи яскравий ряд асоціацій.

Переважання фразеологізмів із негативною оцінкою розумової здатності серед проаналізованих одиниць свідчить про схильність людини звертати увагу на недоліки. Негативна оцінка у ФО передає соціально обумовлені оцінки властивостей людської особистості. Відхилення від норми в позитивний бік не викликає такої гострої реакції і не провокує появи значної кількості ФО.

Серед фразеологізмів із зазначеним компонентом є й такі, які важко віднести як до тих, що мають негативну конотацію, так і до тих, що мають позитивну – це створювало своєрідну складність роботи. Слід також зауважити, що в рамках однієї етнокультури відношення до певних пареміологічних концептів (кішка, собака, кінь,  тощо) не завжди однакове. Завжди присутній компонент оцінювання, тобто схвальна чи несхвальна оцінка, яка міститься в значенні фразеологізму.

Феномен формування немотивованих властивостей реалій, на думку Н.І.Сукаленко, пояснюється специфікою сфери спілкування, що є максимально відкритою для спонтанних емоцій і максимально вільною від раціонального елемента (( Сукаленко Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине мира /  Сукаленко Н.И. – К.: Наук. думка, 1992. – 162 с. )).

Отже можна зробити висновок, що фразеологізми-зооніми надають мові експресивної емоційності, створюючи яскравий ряд асоціацій. Велика кількість фразеологізмів утворилася на основі спостережень за поведінкою, зовнішнім виглядом, життям тварин. ФО із зоосемічним компонентом характеризуються подвійним смислом, і значення складових слів стійкого словосполучення створюють певну картину, але фактичне значення всієї одиниці створює цілком новий образ. Застосовані у ході дослідження елементи аналізу семантики фразеологічних одиниць зоонімів англійської мови у визначній ступені можуть сприяти розширенню наших уявлень про національно-культурні аспекти фразеологічного розвитку даної мови.

7. Chambers Dictionary of Idioms: English-Ukrainian Semibilingual [ред. В.В. Руденко]. – К.: Всеувито, 2002. – 475 с.

Ключові слова: фразеологізм, зоонім, фразеологічна одиниця, семантичний аналіз, картина світу, реалії, метафоричність, емоційно-оціночне ставлення.

Науковий керівник: Худолій Анатолій Олексійович – кандидат філологічних наук, доцент