Анотація: Стаття присвячена аналізу лінгвістичних особливостей та проблем при перекладі назв англомовних та німецькомовних заголовків на українську мову.

Ключові слова: «фільмонім», «алюзія», «фоніка».

Annotation: The article is dedicated to the linguistic features and problems in the translation of the English and German film titles into Ukrainian.

Key words: «filmonim», «allusion», «phonics».

Назва кінофільму грає ключову роль в розумінні всього фільму в цілому. Отож, у перекладачів має бути свій особливий, індивідуальний та відповідальний підхід до перекладу назви кінофільму, щоб вона також повністю і яскраво відображала його суть, як і оригінальна. Однак перекладач може зіткнутися зі всілякими труднощами, які, в свою чергу, можуть привести до неточного або зовсім хибного перекладу назви кінофільму.

Метою дослідження є аналіз лінгвістичних особливостей назв фільмів, а саме англомовних та німецькомовних художніх, мультиплікаційних та документальних фільмів.

    Виходячи з цього, нашим завданням є:

виявити та проаналізувати основні труднощі при перекладі назв англомовних та німецькомовних заголовків на українську мову.

Ключові слова: «фільмонім», «алюзія», «фоніка».

         У нашому дослідженні ми намагаємося виявити та проаналізувати приклади перекладу назв англомовних та німецькомовних фільмів, мультфільмів та документальних фільмів на українську мову. Для цього, нашу роботу розділено на декілька етапів. На першому етапі було проведено вибірку назв англійськомовних та німецькомовних фільмів та їх відповідників українською мовою.

        На другому етапі аналізуємо особливості перекладу фільмонімів на українську мову. Для цього користуємося класифікацією Бузаджи Д. М., який пропонує розділяти труднощі, що зустрічаються перекладачеві при перекладі назв на кілька груп:

1) До першої з них можна віднести помилки, які викликані складністю вибору серед безлічі синонімічних варіантів. Сюди ж можна віднести випадки, коли в перекладі ніяк не відображена очевидна гра слів, а також неправильні транскрипційні переклади [4, с. 1].

    Наприклад, назва американського фільму American Beauty була перекладена як «Краса по-американськи». Однак якщо заглянути в Новий великий англо-український словник, то ми побачимо, що American Beauty – це назва гібридного сорту червоної троянди «Американська Красуня». Саме тому крізь весь фільм проходить тема червоних пелюсток. Кращим перекладом даної назви було б «Американська красуня», оскільки оригінальна назва містить у собі символізм, який вказує на те, що американці вважають свою американську мрію прекрасною. Д. М. Бузаджи каже: «Нещодавно я уточнив у двох американців, як вони розуміють назву цього фільму, і вони моментально відповіли, що мова йде про троянди» [4, с. 2].

           Також,  назва фільму «30 minutes or less» була перекладена як «Встигнути за 30 хвилин». У цьому прикладі відображений неправильний транскрипційний переклад. Тому що перекладаючи цю назву за допомогою словника вона звучала б : «30 хвилин або менше».

         У наступному прикладі також спостерігається неправильний переклад назви фільму. Так, німецькомовний фільмонім «Rammbock» перекладений як «Обложені мерцями». Користуючись новим великим англо-українським словником, можна побачити, що «Rammbock» в перекладі означає таран. Назва «Таран» була б доречною і символічною, тому що герої цього фільму пробивалися крізь мерців як таран у сучасному світі пробиває будь-які перепони.

        У наступному фільмонімі помилка в перекладі є досить очевидною. В назві фільму «Lost place»  слово lost  з англійської перекладається як загублений, а відповідно і назва повинна була б бути «Загублене місце», а не «Прокляте місце».

Рішення: вибрати один правильний варіант назви серед безлічі синонімічних завжди складне, особливо якщо невідомо, що мав на увазі режисер кінофільму під цією назвою. Але ж мова йде не тільки про вибір оптимального варіанту, який би більш-менш відображав сюжет кінофільму, а, перш за все, про сам переклад. Таким чином, якщо перед перекладачем стоїть проблема вибору серед синонімічних варіантів, то є кілька шляхів вирішення: 1) подивитися фільм уважно, від початку до кінця; далі розглянути всі значення даного словосполучення, укладеного в назві; потім, вже виходячи з сюжету кінофільму і помічених у ньому особливостей і можливо навіть деяких символів, вибрати єдиний правильний варіант; 2) якщо є можливість, дізнатися, що мав на увазі режисер під назвою у людей, що випустили даний кінофільм.

2) Помилки іншого роду з’являються тоді, коли перекладач не бачить алюзій, що містяться у назві, яке може бути частиною прислів’я, біблеїзм, крилатим виразом або, наприклад, натяком, зрозумілим носію вихідної мови, але, можливо, безглуздим з точки зору російськомовних глядачів. Якщо таку назву перекласти дослівно, то в більшості випадків зв’язок між ним і його істинним сенсом для українськомовного глядача пропаде [4, с. 1]. Белов А. називає алюзії «культурними натяками», це посилання на інший контекст, найчастіше літературний, політичний чи історичний [28]. При перекладі алюзії зазвичай супроводжуються поясненнями всередині тексту, проте переклад назв фільмів є специфічним випадком, оскільки при ньому неможливо використовувати пояснення всередині тексту, що пояснюється необхідністю зберегти коротку, стислу назву, що не залишає простору для виносок і підрядкових зауважень. При цьому назва має бути зрозумілою масовому глядачеві, тому перекладачі нерідко використовують заміну, яка, звичайно, можлива далеко не у всіх випадках. Досить часто при перекладі назв фільмів, що містять алюзії, відбувається втрата певної інформації і повна заміна назви фільму, що і є помилкою в даному випадку [25, с. 38].

Найчастіше перекладачі звертаються до алюзій навіть в тих випадках, коли в тексті оригіналу їх немає [25, с. 39].

         Наприклад, фільм «Flight of the monarch butterfly» має переклад  «Політ метелика». Насправді, оригінальна назва цього фільму містить в собі ще й додаткову інформацію, а саме про вид метелика. Та задля уникнення подальших труднощів у розумінні назви, яка звучала б як «Політ метелика монарха» перекладачі уникнули цієї інформації під час перекладу.

         В наступному прикладі міститься алюзія, яку важко досконало перекласти. Таким чином, назву фільму «One way trip» перекладено як «Гриби 3D». У цьому випадку відбувається повна втрата тотожності перекладу з оригіналом. Через наявні труднощі у перекладі, перекладач вирішив дати фільму назву, яка є тотожною або яка є схожою з сюжетом фільму.

         Останнім прикладом до помилок такого роду є назва фільму «The dreamed ones», перекладена як «Мрійники». Якщо оригінальну назву цього фільму перекласти дослівно, то вона буде безглуздою з точки зору українокомовних глядачів. Саме тому перекладач спростив назву фільму до «Мрійники».

        Рішення: перекласти назву кінофільму, в якому міститься алюзія, набагато важче, так як тут від перекладача потрібні чималі фонові знання, а іноді й інтуїція. Таким чином, при перекладі перекладачеві слід приділяти назві кінофільму пильнішу увагу. Назва, в якому міститься алюзія на що-небудь або кого-небудь, зазвичай звучить трохи дивно, і саме за цією ознакою її можна виявити.

3) Наступна категорія стосується фоніки перекладених назв. «Назва повинна бути яскравою, милозвучною і має легко запам’ятовуватися» [4, с. 1].

          У фільмонімі «Chalet Girl», який має переклад  «Як вийти заміж за міліардера» спостерігається повне ігнорування тексту оригіналу. Це було зроблено перекладачем для забарвлення назви. Словник Макміллана дає таке визначення дефініції «Chalet Girl» – молода жінка, яка працює на гірськолижному курорті, готує їжу та прибирає будинок, де залишаються гості. Саме оригінальна назва пов’язана з сюжетом фільму, тому що головна героїня фільму працювала домогосподаркою на гірськолижному курорті .

          У наступному прикладі ми спостерігаємо те ж саме явище, що й в попередньому. Так, назву фільму «360» переклали як «Калейдоскоп любові» задля емоційної забарвленості. Для пересічного глядача назва «360» не була б досить зрозумілою. У фільмі, ця цифра розуміється як 360 градусів, тобто, коло або повний оберт, що пов’язано з калейдоскопом, вісь якого обертається по колу.

Крім вищеописаних проблем, які виникають у перекладача при перекладі назв кінофільмів і які є причиною перекладацьких помилок, можна виділити ще проблему зміни назви фільму з комерційних причин. В деяких випадках, переклад назви кінофільму неможливо віднести до жодної з наведених вище стратегій, тобто жанрової або смислової адаптації, або поверненню до першоджерела. Тут вже йдеться про назви, які цілком можна було б передати за допомогою дослівного перекладу. Однак прокатники приймають рішення на користь іншого варіанту перекладу, найчастіше з комерційних причин [25, с. 24].

Доволі не всі назви кінофільмів можливо перекласти з іноземної мови без смислових втрат українською. Не кожний переклад, який є влучним з точки зору мови, підходить для впровадження в українському кінопрокаті. Але впродовж багатьох років з΄являються випадки перекручення смислу назв, які доволі важко пояснити з точки зору їх адекватності. Тому слід досить уважно проаналізувати такі випадки.

Українським перекладачам західних фільмів іноді доводиться пускати в хід власне уявлення та фантазію аби влучно передати думку автора українською. Згадаймо кінокартини, назви яких, на нашу думку, перекладачі невдало переклали.

Ось, наприклад, візьмемо кінофільм «The Wanted», який в перекладі має назву «Особливо небезпечний». Прикладом перекладу за допомогою конкретизації можна вважати переклад цієї назви. За словником «wanted» означає «розшукується», а вибір перекладача на користь «особливо небезпечний» пояснюється прагненням акцентувати увагу на конкретному сюжеті про небезпечного злочинця, а не про щось загальне, що також може розшукуватись.

Американський мультфільм «Shark Tale» – «Підводна Братва». Дослівно назва цього мультфільму перекладається, як «казка-розповідь про акулу-хижака», але, переглянувши мультфільм, стає зрозумілим, що мова йде про життя акул – мафіозі, тобто про своєрідний клан, тому перекладач дозволив собі модифікувати назву оригіналу із застосуванням кримінального жаргону. Такий варіант перекладу є прикладом смислового розвитку.

Отже, ми спостерігаємо за тим, як перекладачі здійснюють суттєві помилки при перекладі назв кінофільмів на українську мову. Дуже важливо не втратити суть, яку несе назва кінофільму, коли перекладач здійснює переклад. Багато перекладачів прагнуть виразити в назві його короткий зміст, ніж перекласти назву вірно, тому перекладачам слід приділяти назві кінофільму пильнішу увагу.

Список використаної літератури:

1. Белов. А. Заглавие как способ пропозициональной организации художественного текста в романе А. Белого «Петербург», 2009. – 232 c.
2. Бузаджи Д. М. Художественный прием остранения в контексте переводоведения. Статья. // Семантические и стилистические аспекты перевода. – М., 2005. – С. 97-114.

Анотація: Стаття присвячена аналізу лінгвістичних особливостей назв фільмів.

Ключові слова: «фільмонім», «лінгвістичні особливості», «онім».

Annotation: The article is dedicated to the linguistic features of the film titles.

Key words: «filmonim», «linguistic features», «onym».

Знайомство з будь-яким художнім чи мистецьким твором починається з його назви. Саме вона відіграє вирішальну роль у подальшій долі твору: чи зможе назва привернути увагу читача/глядача, зацікавити його, чи зможе читач/глядач за допомогою назви вгадати події, описані чи передані у мистецькій формі, чи допоможе підтвердити або спростувати здогадки читача про основний сюжет твору.

Метою дослідження є аналіз лінгвістичних особливостей назв фільмів, а саме англомовних та німецькомовних художніх, мультиплікаційних та документальних фільмів.

    Виходячи з цього, нашим завданням є:

проаналізувати лінгвістичні особливості назв фільмів;

дослідити функціональну природу заголовків.

  Ключові слова: «фільмонім», «лінгвістичні особливості», «онім».

Заголовки фільмів служать розвиваючою функцією для продукції різних торгових марок, а саме, щоб привернути увагу потенційних споживачів і викликати бажання купити продукцію (або піти в кіно). Заголовок фільму досі служить найважливішою ідентифікаційною особливістю, яка привертає увагу людей, і знову ж, часто згадується. Фільмоніми, в яких роз’яснюються деякі суттєві особливості фільму будь-то назва місцевості або персонажу може стати важливим для деяких глядачів. Фільм – це аудіо-візуальне середовище, де глядачі спираються і звертають увагу не лише на розмовну мову, а й на те, щоб оцінити сам зміст, візуальі елементи, які з’являються на екрані, щоб показати глядачам різницю або іноземні культури.

        Назва кінофільму (інакше, фільмонім) нерозривно пов’язана і співвідноситься з поняттям заголовка. Хоча фільмоніми і заголовки мають спільні риси (вони називають об’єкт), це не означає, що вони тотожні за своєю природою, так як у кожної номінації існує своя специфічна область використання [12, с. 6]. Згідно з визначенням, запропонованим Є.В. Книш, «фільмонім – це висловлювання, що репрезентує ситуацію, змодельовану фільмом, її вербально закодованим чином» [12, с. 8].

Кожина Н.А. підтримує точку зору, частково протилежну точці зору Е. В. Книш. Дослідниця стверджує, що за своєю лінгвістичною природою фільмоніми (назви кінофільмів), навпаки, багато в чому близькі до назв творів художньої літератури. І ті, й інші є складовими частинами тексту (для художнього фільму текстом виступає сценарій і його втілення в покадровому зображенні), тобто, між назвами художньої літератури та фільмонімами не існує розмежування на особливі галузі використання [14, с. 17].

Ще одною загальною властивістю розглянутих онімів (заголовка і фільмоніма) є наявність у них зовнішнього і внутрішнього контекстів. Однак для фільмоніма зовнішнім контекстом є історико-культурне та художньо-естетичне середовище, в якій він формується і живе, а внутрішнім контекстом – сама композиція фільму, яка створює взаємодією вербальних засобів, відеорядів і музичних тем.

У розвитку перекладознавства в 20 столітті, теоретики перекладу як правило, не виявили великого інтересу до методів перекладу фільмонімів. Найбільш системний підхід був продемонстрований німецькою вченою Крістіан Норд, яка визначила шість комунікативних функцій заголовків, які повинні бути прийняті до уваги в процесі перекладу. Згідно Норд, функції заголовків поділяються на дві групи: важливі (розрізняюча функція, метатекстова та фатична функції) і додаткові (референтна, експресивна та називна функція).

1. Розрізняюча функція – досягається за рахунок використання «унікального імені, яке безпомилково ідентифікує зміст заголовку [31, с. 270].
2. Метатекстова функція – досягається за рахунок використання невербальних засобів (розташування заголовку на обкладинці книги, над статтею і т.д.)
3. Фатична функція – відноситься до «довжини і мнемонічної якості» заголовків [31, с. 274]. Використання схожих моделей заголовків або інших форм інтертекстуальності є важливим способом.
4. Референтна функція – досягається шляхом використання певних відомих референтів, з якими діляться люди різноманітних культур.
5. Експресивна функція – відноситься до виразності заголовків, досягнутих різними способами, такими як використання найвищих ступенів, за допомогою позитивних, негативних конотацій, прикметників або прислівників і т.д.
6. Називна функція – відноситься до привабливості назв. Це включає в себе спонукання глядачів дивитися той чи інший фільм. Якщо глядачеві сподобалась назва фільму, то він обов’язково перегляне його.

      Роль назви в композиції кінофільму полягає в багатофункціональності поняття фільмонім. Є.В. Книш виділяє три головних функції фільмоніма: номінативну, комунікативну і естетичну [12, с. 14-15].

     Ономастичний статус поняття фільмонім передбачає його основну і найпершу функцію – номінативну. Вона полягає в тому, що фільмонім є, перш за все, власним ім’ям. Не меншу значимість для фільмоніма має комунікативна функція, в якій йдеться мова, що в фільмонімі міститься певна інформація, яка засвоюється потенційним реципієнтом (в даному випадку, глядачем) [12, с. 14].        Комунікативна функція підрозділяється на:

– Референційну (вказує на зв’язок між сюжетом кінофільму і його назвою);

     – Інформаційно-прогностичну (дозволяє донести основну ідею кінофільму до глядача, дана функція має на увазі, що фільмонім служить таким собі натяком на події, описувані в фільмі);

     – Прагматичну (полягає у впливі фільмоніма на глядача, дозволяє йому скласти власну думку про ступінь адекватності назви кінофільму).

         Третьою функцією фільмоніма є естетична. Вона припускає, що в назві кінофільму укладено естетичне ставлення до дійсності, тобто фільмонім відображає життєво-естетичну позицію автора, його бачення і сприйняття прекрасного в житті. З цього випливає, що назва сприймається не як просте мовне повідомлення або мовний акт, а образний вислів, свого роду культурний символ, який несе в собі певну авторську філософію, його світогляд.       Фільмоніми, що служать як виразники естетичних поглядів, можуть бути усвідомлені при зіставленні.

       Згідно М. Йовановік, заголовок будь-якого твору мистецтва (в тому числі фільму) є дуже важливим. Функція заголовку – це поліпшення і полегшення комунікації. Заголовок фільму запобігає нерозумінню тексту [29, с. 213]. Заголовок, як правило, посилює «психолінгвістичне явище», де автор заголовків у процесі спілкування використовує мову відповідно до глядацьких асоціацій, навіть незважаючи на те, що асоціації вигадувались самими авторами, в надії, що глядач буде розуміти сенс.

        Виконати вище названі функції надзвичайно складно, особливо якщо врахувати складність форми заголовків і багатозначність лексичних одиниць, що входять до його складу та позбавлені в своїй ізольованій позиції необхідного контексту для зняття полісемії. Заголовок спочатку відірваний від змістовної інформації самого тексту та являє собою лише перший етап контекстуальної конкретизації значення, що не знімає ні можливості його переносу, ні розширення, ні кардинальної зміни.

        У процесі розгортання тексту та сприйняття його читачем, відбувається переосмислення значення заголовку, його конкретизація. Цей процес базується на контекстуальній реалізації значення заголовку, але є відмінним від нього тим, що відбувається, по-перше, з розривом між появою форми та її осмисленням, і, по-друге, настає не одночасно, а поетапно.

        Так як для глядача принципово важливо засвоїти семантичні трансформації заголовка для адекватного сприйняття концепту, автор іноді допомагає читачу в його роботі з розшифровки, декодування істинного значення заголовку. Іноді це досягається за допомогою наскрізного повтору (пряма авторська ілюстрація прирощення змістовного потенціалу заголовних слів за рахунок їх використання у різних контекстах). Іноді автор дає пояснення експліцитно, розміщуючи його всередині тексту.

        Однак, декількох контекстуальних реалізацій значення заголовних слів для істинного розуміння їх значення недостатньо. Повністю трансформований смисл заголовка реалізується лише у нерозривному зв’язку з уже сприйнятим та засвоєним текстом, лише ретроспективно. На виході з тексту збагачена контекстуальними реалізаціями семантична структура заголовку проходить етап генералізації – «відбувається «згортання» цієї структури до концептуального інтенсіоналу, який, на відміну від вихідного має у своєму складі новий контекстуальний компонент» [6, с. 176.]

        Форма заголовку також має визначальне значення у досягенні задуму автора донести певну інформацію до користувача. У нашому дослідженні лінгвістичних особливостей перекладу фільмонімів важливим етапом вважаємо вивчити особливості назв англомовних та німецькомовних фільмонімів на різних рівнях мовної системи: структурному, стилістичному, прагматичному. Отже, заголовок будь-якого твору мистецтва є дуже важливим. Кожен з вчених виділив низку функцій заголовка, а саме розрізняючу, метатекстову, фатичну, референтну, експресивну, називну, прагматичну, естетичну та ін.

Беручи до уваги все вище викладене, можна зробити висновок, що більшість лінгвістів сходяться в думці, що заголовок – це, перш за все, стисле вираження основної ідеї тексту, тому він і є таким важливим для перекладу.

Список використаної літератури:

1. Кныш Е. В. Лингвистический анализ наименований кинофильмов в русском языке. Дис. . к.ф.н. – Одесса, 1992. – 191 с.

2. Кныш Е. В. Наименование кинофильмов как объект ономастики // Актуальные вопросы русской ономастики: Сб.науч.тр./ Редкол.; Ю. А. Карпенко (отв.ред.), Д. С. Ищенко (зам.ред.), Л. Ф. Фомина (отв.секр.) и др. Киев, 1988. – С. 106-111.

3. Кожина Н. В. Заглавие художественного произведения: структура, функция, типология (на материале русских произведений XIX-XX веков). Дис. к.ф.н. –М., 1986. – 229 с.

4. Nord, C., 1995. Text-Functions in Translation: Titles and Headings as a Case in Point. Target, 7(2), pp. 261-284.

5. Jovanovic, Mladen. «On translating titles» Babel 36 Vol. 4 (1990). 213-22