Національний університет «Острозька академія», м. Острог

LAWYER–CLIENT INTERVIEW ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕРАКТИВНОГО ПІДХОДУ В НАВЧАННІ ЮРИДИЧНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті проаналізовано lawyer–client interview як одну із технологій інтерактивного підходу до навчання юридичної англійської мови. Автор звертає увагу на те, що інновації в навчанні англійської мови професійного спрямування позитивно впливають на закріплення студентами ключових навичок спілкування іноземною мовою. Lawyer–client interview досліджується в рамках поєднання WASP-підходу з інструментами інтерактивного підходу до навчання юридичної англійської мови.

Ключові слова: бесіда юриста з клієнтом, інтерактивний підхід, діалогічне мовлення, аудіювання, міжособистісні відносини, юридична англійська мова.

Lawyer-client interview как технология интерактивного похода к обучению юридическому английскому языку

В статье проанализирована lawyer-client interview как одна из технологий интерактивного подхода к обучению юридическому английскому языку. Автор обращает внимание на то, что инновации в  обучении английскому языку для профессиональных целей позитивно влияют на закрепление студентами ключевых навык общения на иностранном языке. Lawyer-client interview исследуется в рамках объединения с WASP-подходом с инструментами интерактивного подхода к обучению юридическому английскому языку.

Ключевые слова: беседа юриста с клиентом, интерактивный подход, диалогическая речь, аудирование, межличностные отношения, юридический английский язык.

Lawyer-Client Interview as the Interactive Legal English Teaching Technique

Nowadays the issue of the latest methodologies and techniques in tertiary education has become extremely topical.  Innovations in education, particularly in Professional English teaching, are aimed at solution of problematic situations for optimization of the studying and teaching processes as well as for organization of an advantageous environment for material comprehension and increase in education quality. Therefore, innovative activity is connected with academic and methodological activity of teachers and educational and research activity of students. The key target of modern higher professional education is preparing of a highly qualified individual in the sphere of his or her professional activity and capable of effective work by profession according to the global standards. The communicative approach to foreign language teaching has become popular since the second half of the 20^th century. Its peculiarity is the attempt to transform the studying process into the process of live communication. However, the range of methodologies has been constantly under development, which has entailed the emergence of more accomplished pedagogical techniques. The Western educators have offered the interactive method to foreign language teaching that has started to be widely employed in the Legal English teaching process. The article deals with the analysis of lawyer–client interview as one of the interactive Legal English teaching techniques. The author emphasizes the positive influence of English language teaching innovations onto improvement of students’ key communication skills in a foreign language. Lawyer–client interview has been researched in terms of conjunction of the WASP–approach with the instruments of the interactive Legal English teaching approach.

Key words: lawyer–client interview, interactive approach, dialogue, listening, interpersonal relationship, Legal English.

Постановка проблеми. Сьогодні питання щодо використання нових методів і технологій в системі вищої освіти є досить актуальним. Інновації в освіті, зокрема в навчанні іноземної мови за професійним спрямуванням, призначені для вирішення проблемних ситуацій з метою забезпечення оптимізації навчального процесу, а також організації сприятливих умов засвоєння матеріалу і підвищення якості освіти [1; 9]. Таким чином, інноваційна діяльність нерозривно пов’язана з науково-методичною діяльністю викладачів і навчально-дослідницькою діяльністю студентів. Основною метою сучасної вищої професійної освіти є підготовка фахівця, компетентного в сфері своєї професійної діяльності, здатного до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів [6].

Комунікативний підхід навчання іноземної мови почав міцно займати позиції в другій половині минулого століття. Специфічною його особливістю є спроба перетворити процес навчання у процес реальної комунікації. Однак, методика, як наука, продовжувала постійно динамічно розвиватися, що зумовило появу досконаліших педагогічних технологій. Західними методистами було запропоновано інтерактивний підхід до навчання іноземної мови, який в останні роки став широко застосовуватися і у викладанні англійської мови професійного спрямування [5; 6]

Огляд останніх досліджень і публікацій. Вивчення інтерактивного підходу до навчання іноземної мови представлено у роботах таких вітчизняних дослідників як О. Коваленко, М. Куріч, О. Пометун, О. Стрельнікова, А. Циркаль та інші. Інтерактивні технології також привертали увагу і російських авторів, на приклад, Н. Гальскової, С. Кашльова, О. Костіної, Р. Міньяра-Бєлоручева, І. Неживльової, О. Соловової, С. Шатілова, Л. Ярмолинець. Теоретичні та практичні аспекти переходу від комунікативного до інтерактивного підходу в процесі навчання іноземної мови відображені у працях західних науковців, а саме у А. Кормана, Е. Круа-Лінднер, М. Фірта та ін.

Завдання та матеріал дослідження. Стаття має на меті теоретичний та практичний аналіз застосування lawyer-client interview (бесіди юриста та клієнта) на заняттях юридичної англійської мови як технології інтерактивного підходу до навчання іноземної мови за професійним спрямуванням. Матеріалом слугують дослідження ряду науковців у сфері  методики викладання іноземних мов, а також підручник юридичної англійської мови «Introduction to International Legal English» (автори Amy Krois-Lindner, Matt Firth та TransLegal).

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасній методиці викладання іноземної мови з’явилась тенденція до переходу від комунікативного підходу до інтерактивного. Інтерактивний (від англ. іnteract – взаємодіяти) означає перебувати в режимі бесіди, діалогу. Інтерактивні підходи орієнтовані на ширшу взаємодію студентів не тільки з викладачем, а й один з одним, а також на підвищення активності студентів в процесі навчання. Аналіз науково-педагогічної літератури показав, що головними інструментами інтерактивного підходу до навчання іноземних мов є: полілог, діалог, мисленнєва діяльність, міжособистісні відносини, свобода вибору, створення ситуації успіху, позитивність і оптимістичність оцінювання, рефлексія та ін. Коротко проаналізуємо кожен із цих інструментів [2; 11].

Відповідно до педагогічної інтерпретації, полілог – це можливість кожного з учасників педагогічного процесу мати свою індивідуальну точку зору стосовно будь-якої проблеми, що розглядається, а також готовність і можливість її висловити [2, c. 111].

Діалог означає сприйняття учасниками педагогічного процесу себе як рівних суб’єктів взаємодії [2, c. 112].

Мисленнєва діяльність як ключова ознака інтерактивного підходу навчання іноземної мови полягає в організації інтенсивної розумової діяльності викладача та студентів, в організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, організації проблемного навчання, а також у процесі обміну думками між учасниками педагогічної взаємодії [2, c. 113].

Свобода вибору студентів та викладача полягає в їх свідомому регулюванні і активізації своєї поведінки, педагогічної взаємодії, які сприяють оптимальному саморозвитку [2, c. 114].

Створення ситуації успіху означає цілеспрямоване створення викладачем комплексу зовнішніх умов, що сприяють отриманню студентами спектра позитивних емоцій. Успіх розглядається як мотив до саморозвитку та самовдосконалення. Для створення ситуації успіху використовуються різноманітні педагогічні засоби, зокрема позитивність та оптимістичність оцінювання студентів [2, c. 115].

Позитивність і оптимістичність оцінювання учасниками педагогічної взаємодії один одного проявляється в їх прагненні до підвищення досягнень особистості як умови саморозвитку. Це можна також назвати вмінням педагога підкреслити цінність та значимість досягнутого студентами результату, індивідуальних досягнень особистості при оцінці навчальної діяльності студентів.

Рефлексією вважають самоаналіз, самооцінку учасниками педагогічного процесу своєї діяльності та взаємодії. Це актуалізація викладачем та студентами своїх знань, досвіду діяльності в тій чи іншій педагогічній ситуації [2, c. 116].

Lawyer-client interview (укр. «бесіда юриста/юристів з клієнтом/клієнтами») – розмова професійного юриста (юристів) та клієнта (клієнтів) щодо проблеми, яка виникла в останнього (останніх), і має на меті такі основні цілі як отримання достатньої інформації від клієнта (клієнтів) задля досягнення потенційного вирішення проблеми, а також встановлення ефективної співпраці між юристом (юристами) та клієнтом (клієнтами) [14, c. 10].

Підручник юридичної англійської мови «Introduction to International Legal English» (автори Amy Krois-Lindner, Matt Firth та видавництво TransLegal) пропонує вивчення юридичної англійської мови таких галузей права як  деліктне право, договірне право, кримінальне право, комерційне право, акціонерне право, право про нерухомість, міжнародне право, порівняльне право, а також судочинство та арбітраж. Кожен із розділів спрямований на розвиток та закріплення таких навичок як аудіювання, читання, письмо та говоріння [15]. Зупинимось на говорінні як основі технології «lawyer-client interview» інтерактивного підходу до навчання юридичної англійської мови.

Як зазначається у підручнику «Introduction to International Legal English», для того, щоб бесіда юриста/юристів з клієнтом/клієнтами була успішною, юристові/юристам необхідно спершу заспокоїти клієнта/клієнтів, уважно вислухати, що клієнт/клієнти хочуть розповісти, надати чіткі пояснення стосовно всього, що цікавить клієнта/клієнтів, вияснити, яку дію клієнт/клієнти мають намір вчинити, але не приймати рішень за клієнта, а також сказати клієнтові/клієнтам, яким буде наступний крок. Звідси випливає, що lawyer-client interview має бути чітко сплановано та структуровано. Задля того, аби не упустити усіх деталей процесу, використовується підхід, що має назву WASP-approach, завдяки якому бесіда юриста та клієнта буде проведена на належному рівні. Акронім WASP означає наступне:

• W – welcome the client (привітати клієнта);
• A – acquire information (отримати інформацію);
• S – supply information and advise (надати інформацію та консультацію);
• P – part (попрощатись із клієнтом).

Як зазначалось вище, інтерактивний підхід до навчання іноземних мов та юридичної англійської мови зокрема включає такі інструменти як полілог, діалог, мисленнєва діяльність, міжособистісні відносини, свобода вибору, створення ситуації успіху, позитивність і оптимістичність оцінювання, рефлексія та ін. Якщо проаналізувати WASP-підхід до проведення бесіди юриста та клієнта, можемо дійти висновку, що така технологія охоплює усі інструменти інтерактивного підходу до навчання юридичної англійської мови [15].

Таким чином, lawyer-client interview може бути як і у формі діалогу, так і у формі полілогу. Відомо, що при навчанні іноземних мов діалогічне мовлення є одним з невід’ємних компонентів. Невміння вести бесіду унеможливлює повноцінне як повсякденне спілкування, так і спілкування у професійному середовищі. В основі труднощів, з якими стикаються студенти при оволодінні діалогічною формою спілкування іноземною мовою, лежить кілька причин [3; 12]. По-перше, часто реакція співрозмовника на репліку може бути абсолютно непередбачувана або реакції може не бути зовсім. Тому обидва співрозмовники повинні володіти вміннями змінювати спочатку намічену логіку розмови. По-друге, викладачі часто стикаються з тим, що у студентів немає необхідних навичок спілкування не тільки англійською, а й рідною мовою. Ця проблема проявляється в невмінні знаходити контакт з партнером спілкування, відповідати на питання співрозмовника, проявляти зацікавленість в його висловлюваннях. Ще однією важливою причиною виникнення труднощів при оволодінні навичками діалогічного мовлення є те, що в діалозі співрозмовники завжди залежать один від одного. Звідси випливає, що окрім вміння говорити, діалог передбачає наявність навичок аудіювання. Відповідно, для успішного спілкування обом партнерам необхідно опанувати певним набором умінь і навичок. Якщо звернутися до іншої головної особливості іншомовного діалогічного мовлення – ситуативності, – то саме ситуація визначає мотив говоріння [8]. Отже, мова не може існувати поза ситуацією, і успішність діалогічного спілкування на занятті залежить від заданої ситуації і розуміння студентами мовного завдання, що в нашому випадку передбачає проведення бесіди юриста із клієнтом з приводу конкретної юридичної проблеми англійською мовою [11].

Кожен із елементів WASP-підходу передбачає певну мисленнєву діяльність та міжособистісні відносини. Оскільки бесіда юриста і клієнта зазвичай зосереджується на чітко визначених проблемах певної галузі права, студенти при підготовці та проведенні бесіди застосовують усі процеси мислення задля правильного лексичного, граматичного, синтаксичного та фонетичного представлення продуктів цієї конкретної мисленнєвої діяльності [2; 5].

Аспект міжособистісних відносин чітко прослідковується у підпунктах кожної з частин WASP-підходу. На приклад, перший елемент під назвою «Welcoming the client» має на меті зустріч клієнта, привітання, а також запрошення присісти. Крім цього, від юриста вимагається прояснити мету зустрічі: отримати усі деталі ситуації, що склалася, надати юридичну пораду, обговорити варіанти вирішення та надати інформацію стосовно вартості своїх юридичних послуг. Наступний елемент, що має назву «Acquiring information» передбачає використання відкритих запитань задля заохочення клієнта розповісти всі деталі, використання запитань закритого типу лише у випадках, щоб підтвердити своє розуміння того, що розповів клієнт. Також, сюди можна віднести використання активних технік слухання (на приклад, go on, I’m listening і т.д.), а також періодичне підсумовування того, що вже було повідомлено. «Supply information and advise» має на меті детальне та покрокове роз’яснення подальших дій як і юриста так і клієнта з юридичної та неюридичної точок зору, а також ризиків, що можуть виникати в разі вчинення тих чи інших юридичних дій. Останній елемент рід назвою «Part» включає такі заключні стадії бесіди як підтвердження того, що клієнт все-таки бажає, щоб юрист представляв його чи її інтереси, запевнення, що клієнт не має додаткових запитань. Окрім цього, варто впевнитись чи клієнт повністю усвідомлює усі потенційні ризики та грошові витрати [15, c. 35].

Отже, усі проаналізовані вище елементи мають на меті навчання аргументованому, логічно викладеному та лінгвістично правильному професійному усному мовленню професійного (юридичного)  спрямування англійською мовою. Така конкретна комунікативна ситуація як бесіда юриста (юристів) та клієнта (клієнтів) є педагогічно важливою технологією навчання юридичній англійській мові, оскільки саме в цій ситуації мовець (студент) має можливість розвинути такі навички як говоріння та аудіювання, навчитись діалогічному та монологічному мовленню, а також розвинути та закріпити усі навички професійного міжособистісного спілкування із застосуванням вузькоспеціалізованої лексики, що використовується в різних аспектах юридичного дискурсу.

Висновки та перспективи. Важливим завданням в контексті сучасних тенденцій розвитку вищої освіти, і в тому числі в процесі навчання іноземної мови, є розвиток навичок самостійної навчальної діяльності студентів – їх навчальної автономії, що означає готовність і здатність студентів взяти на себе управління своєю навчальною діяльністю. При цьому вибір тих чи інших навчальних стратегій багато в чому залежить від індивідуальних особливостей студентів, перш за все когнітивного стилю навчання [7; 10].

Навчальна автономія пов’язана з розумінням відповідальності кожного студента за результат і процес навчальної праці. Тому, технологія lawyer-clіеnt interview в певній частині має на меті також і сприяння навчальній автономії студента в плані самостійної роботи та юридичного дослідження, що передує проведенню бесіди [11].

Безумовно, впроваджуючи інноваційні технології в навчання іноземної мови, зокрема професійного спрямування, необхідно пам’ятати про ефективність реалізованих нововведень в навчальному процесі. Перехід від комунікативного до інтерактивного (або ж змішаного комунікативно-інтерактивного) навчання англійській мові можливий лише при регулярному дослідженні ситуації задля оцінка якості запровадженої інноваційної педагогічної технології. У зв’язку з цим гостро постає питання про проведення моніторингових досліджень, які дозволять своєчасно виявити труднощі в плануванні, організації, змісті під час навчального процесу, проблеми адаптації викладачів і студентів до нових умов освітнього середовища і після аналізу ситуації допоможуть прийняти відповідні рішення.

Список використаних джерел:

1. Гальскова, Н. Д. Теория обучения иностранным языкам: Лингводидактика и методика / Н. Д. Гальскова, Н. И. Гез. – М.: Академия, 2007. – 336 с.
2. Кашлев С. Технология интерактивного обучения. / С. С. Кашлев. – Минск: Белорусский верасень, 2005. – 176 с.
3. Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у контексті трансформації іншомовної освіти / О. Коваленко // Іноземні мови в навчальних закладах. – Педагогічна преса, 2003. – С. 4–10.
4. Костина Е. В. Модель смешанного обучения (Blended Learning) и ее использование в преподавании иностранных языков / Е. В. Костина. // Известия высших учебных заведений. Серия: Гуманитарные науки. – 2010. – №1. – С. 142–144.
5. Миньяр-Белоручев Р. К. Методика обучения французскому языку / Р. К. Миньяр-Белоручев. – Москва: Просвещение, 1990. – 328 с.
6. Неживлева И. А. Интерактивное обучение иностранному языку как способ активизации познавательной деятельности / И. А. Неживлева. // Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии: сб. ст. по матер. XXXIII междунар. науч.-практ. конф., Новосибирск: СибАК. – 2013. –№10.
7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2005. – С. 192.
8. Практикум по методике преподавания иностранных языков / ред.: К. И. Саломатов, С. Ф. Шатилов. – М.: Просвещение, 1985. – 224 с.
9. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам: Базовый курс лекций : пособие для студентов пед. вузов и учителей / Е.Н. Соловова. – М.: Просвещение, – 239 с.
10. Стрельнікова О.В. Інтерактивні методи викладання англійської мови на неспеціальних факультетах ВНЗ / О.В. Стрельнікова // Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія». – Вип. 11. – 2009. – С. 568-576.
11. Ярмолинец Л. Г. Способы реализации интерактивных форм обучения в практике преподавания иностранного языка / Л. Г. Ярмолинец, Н. В. Щеглова, Н. Т. Агафонова. // Историческая и социально-образовательная мысль. – 2012. – №3. – С. 223–225.
12. Куріч М.А. Використання інтерактивних технологій на уроках іноземної мови / М.А. Куріч // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/.
13. Циркаль А.Ю. Огляд найбільш цікавих інтерактивних методів на заняттях з англійської мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1146
14. Corman Aaron M. Client Science: Advice for Lawyers on Initial Client Interviews / Marjorie Corman Aaron, 2013. – 64 p.
15. Krois-Lindner A., Firth M., TransLegal. Introduction to International Legal English / A. Krois-Lindner, M. Firth, TransLegal, 2008. – 160 р.

Л.В. Крисак,

Київський національний університетімені Тараса Шевченка,

м. Київ

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

У статті розглядається проблема та шляхи формування англомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності студентів медичних вищих навчальних закладів. Аналізуються новітні технології навчання іноземних мов в вищій медичній школі.

Ключові слова: англомовна професійно орієнтована комунікативна компетентність, діалогічне мовлення, інформаційно-комунікаційні технології, імітаційне моделювання.

В статье рассматривается проблема та пути формирования англоязычной профессионально ориентированной коммуникативной компетентности студентов медицинских высших учебных заведений. Анализируются новейшие технологии обучения иностранным языкам в высшей медицинской школе.

Ключевые слова: англоязычная профессионально ориентированная коммуникативная компетентность, диалогическая речь, информационно-коммуникационные технологии, имитационное моделирование.

This article deals with the problem and ways of English language professional oriented communicative competence development for medical students. Modern technologies of foreign languages teaching are analyzed in the article.

Key words: English professionally oriented dialogue communicative competence, dialogue speech, information and communication technologies, simulation.

Постановка проблеми. Новітні тенденції та стратегія навчання іноземних мов (ІМ) у медичних вищих навчальних закладах (ВНЗ) визначається потребами сучасного інформаційного суспільства до інтеграції міжособистісних і міжнародних контактів, які зумовлюють необхідність удосконалення практики навчання ІМ у вищій медичній школі. Це у свою чергу вимагає не лише залучення нових знань, але й формує нові підходи до навчання, змушуючи коригувати освітній простір, навчальні програми, педагогічні технології. Провідною метою вивчення ІМ студентами медичних спеціальностей стає іншомовна компетентність особистості, а кінцевим  результатом – використання іноземної мови як доступного засобу спілкування і збагачення досвіду фахової підготовки. Майбутній лікар повинен володіти іноземною мовою на рівні, що дозволяє йому активно і вільно використовувати її в сфері професійної діяльності. Для досягнення позитивного результату дуже важливо, щоб вивчення мови носило не просто поглиблений характер, а набуло професійного статусу.

Аналіз досліджень і публікацій. Вітчизняними вченими-методистами створено цілу низку методик навчання ІМ для немовних ВНЗ. Серед них, зокрема, О. Петращук, М. Задорожна (для медичних ВНЗ), А. Ємельянова, О. Тарнопольський (для студентів технічних спеціальностей), Е. Мірошніченко, І. Онісина (для ВНЗ економічного профілю), Л. Котлярова, С. Кіржнер, Г. Савченко (для майбутніх юристів), Ю. Друзь, Л. Максименко (для майбутніх менеджерів), Р. Зайцева (для студентів вищих військових навчальних закладів), Г. Турчинова (для майбутніх біологів), О. Калашнікова (для майбутніх бібліотекарів), Т. Алексєєва, Н. Бориско, Л. Сажко (для студентів філологічних спеціальностей), С. Козак (для майбутніх фахівців морського флоту), М. Галицька, Я. Окопна (для майбутніх працівників сфери обслуговування), О. Метьолкіна (для майбутніх митників). Проблему розвитку полікультурної мовної особистості у вищій школі досліджують П. Бех, О. Бігич, Л. Биркун, В. Маслова, С. Ніколаєва, С. Тер-Мінасова, В. Черниш та інші.

Цікавим для нас є дисертаційне дослідження О. Ю. Іскандарової, яка розглядала формування «іншомовної професійної компетентності спеціаліста» і в своїй праці розробила концепцію формування іншомовної професійної компетентності студентів медичного вузу.

Актуальність даного дослідження визначається соціальним замовленням суспільства на фахівців медичної галузі, які б володіли англомовним професійно орієнтованим діалогічним мовленням (АПОДМ), необхідністю створення нових навчально-методичних комплексів для формування англомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності (АПОКК) майбутніх лікарів.

Метою статті є визначення найбільш ефективних шляхів формування англомовної професійно орієнтованої компетентності у діалогічному мовленні студентів медичних ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Згідно з чинною програмою з англійської мови для професійного спілкування вміння діалогічного мовлення передбачають зокрема адекватну поведінку у типових професійних ситуаціях, реакцію на оголошення, доволі складні повідомлення та інструкції в професійному середовищі, адекватну реакцію на позицію/точку зору співрозмовника, виконання широкої низки мовленнєвих функцій із гнучким використанням загальновживаних фраз тощо [3].

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) спеціаліста з напряму 1101 «Медицина» конкретизує основні вимоги, які ставляться перед студентами медичних ВНЗ. Відповідно до цих вимог, медичний працівник повинен володіти щонайменше однією іноземною мовою на професійному та побутовому рівнях [4, c. 48]. У цьому контексті доцільною та методично виправданою є іншомовна комунікативна підготовка в медичних ВНЗ, що передбачає формування у студентів англомовної професійно орієнтованої компетентності у діалогічному мовленні.

Для визначення поняття «компетентність у діалогічному мовленні» розглянемо визначення терміна «діалогічне мовлення». Отже діалогічне мовлення – це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. У межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає ініціатор спілкування і як слухач [1, с.152].

У свою чергу, компетентність у діалогічному мовленні (КДМ) – це здатність реалізовувати усно мовленнєву комунікацію у діалогічній формі в життєво важливих та професійних сферах і ситуаціях спілкування відповідно до комунікативного завдання. КДМ передбачає, що мовець уміє планувати, здійснювати й коригувати власну комунікативну поведінку під час породження та варіювання іншомовного мовлення у різних типах діалогічних висловлювань відповідно до певної ситуації спілкування (контексту), мовленнєвого завдання й комунікативного наміру та згідно правил спілкування у конкретній національно-культурній спільноті [7, с.11].

На основі проведеного нами аналізу методичної літератури щодо професійно орієнтованого навчання ІМ, ми виділили такі основні компоненти англомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності (АПОКК) майбутніх лікарів: лінгвістичний, психологічний, професійний, прагматичний, соціокультурний та стратегічний. Коротко зупинимося на кожному складнику.

Лінгвістичний компонент полягає у формуванні у майбутніх лікарів навичок і вмінь користуватися фаховою спеціалізованою термінологією, типовими фразеологічними зворотами, граматичними структурами в процесі професійно орієнтованого спілкування на основі відповідних проблемних навчально-професійних ситуацій.

Психологічний компонент є вкрай важливим у складі іншомовної ПОКК майбутніх лікарів і пояснюється необхідністю формування навичок і вмінь адекватно оцінювати іншомовного співрозмовника (наприклад, пацієнта під час медичної консультації або колегу-лікаря в процесі спілкування), передбачати його реакції на свої висловлювання в ході іншомовної комунікації, розуміти тактику поведінки. Праця лікаря як специфічне суспільне явище має свої особливості. Насамперед ця праця припускає процес взаємодії людей. Особливості вивчення психологічних основ медичного спілкування полягають у тому, щоб уміти переборювати ці труднощі, а саме: вміння пізнати пацієнта і себе, скласти психологічний портрет пацієнта, вміння психологічно грамотно спілкуватися тощо.

Професійний компонент передбачає наявність у студентів знань щодо комплексної взаємодії лікаря і пацієнта: здатність і готовність інтерпретувати опитування пацієнта під час огляду, проводити фізикальне та клінічне обстеження; заповняти медичну карту амбулаторного чи стаціонарного хворого; проводити санітарно-профілактичну роботу; давати рекомендації щодо здорового харчування тощо.

Прагматичний компонент пов’язаний із знаннями фахівців про принципи організації та структурування висловлювання. Він відповідає за зв’язність і логічність побудови висловлювання, а також передбачає вміння застосовувати знання про особливості мовної і немовної поведінки у ділових ситуаціях іншого мовного соціуму.

Соціокультурний компонент передбачає володіння мовними вміннями, знаннями менталітету країни, мова якої вивчається, культурних традицій з метою успішного міжкультурного спілкування та здійснення діалогу культур.

Стратегічний аспект  включає вміння активного слухання  для одержання додаткових фактів, повторення для підтвердження розуміння почутого, підведення підсумків почутого, підтвердження контакту, застосування дипломатичного впливу на партнера, зокрема пацієнта, коректного поводження у випадках, при повідомленні важкого діагнозу або невиліковної хвороби, надання відповіді на складні запитання, а також уміння знаходити вихід за відсутності мовних засобів у ситуаціях професійного іншомовного діалогу.

Зазначимо, що готовність студентів до володіння англомовним професійно орієнтованим діалогічним мовленням можна вважати сформованою, якщо вони володіють основними функціональними типами діалогів. Найбільш функціонально прийнятними й доцільними для навчання англомовного професійно орієнтованого діалогічного мовлення студентів медичних спеціальностей ми вважаємо діалог-розпитування, діалог-обмін інформацією та діалог-обговорення.

У в’язку  викладеним вище, виникає необхідність пошуку найбільш ефективних шляхів формування вмінь англомовного професійно орієнтованого говоріння студентів медичних ВНЗ. Серед таких шляхів, ми визначаємо новітні технології навчання. Дослідники цього питання називають технології навчання сукупністю прийомів, дій, які виконуються у певній послідовності та допомагають реалізувати методи навчання, які забезпечують реалізацію певного підходу до навчання [2, с. 75]. Отже, необхідно знайти такі універсальні методи навчання ІМ, які дозволять досягти більш високого рівня підготовки майбутніх лікарів шляхом інтеграції мовної та професійної сфер.

Визнання особистісно-орієнтованого підходу в якості нової парадигми освіти й виховання призвело до змін у постановці цілей, у відборі змісту, принципів і технологій навчання ІМ. Особистісно-орієнтований підхід уможливлює впровадження у навчальний процес активних форм і методів навчання, які сприяють розвитку творчих здібностей студентів, мисленню, умінню переорієнтуватися у сучасному суспільстві та дозволяють зробити акцент на групових і парних видах роботи.

Сьогодні у практиці підготовки студентів ВНЗ поряд із традиційними методами навчання досить широко застосовуються інноваційні, вагому роль серед яких відіграють активні методи навчання. Активні методи навчання – це методи, що стимулюють пізнавальну діяльність студентів, вони будуються в основному на діалозі, який передбачає вільний обмін думками про шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми та характеризуються високим рівнем активності студентів [6].

На нашу думку, до ефективних технологій навчання АПОДМ студентів медичних спеціальностей можна віднести: «Навчання у співробітництві»,  «Круглий стіл», «Дослідницька робота»,  «Інтерв’ю», «Аналіз ситуацій», імітаційне моделювання. Розглянемо деякі з них.

Метою технології «Навчання у співробітництві» є формування комунікативних умінь, які забезпечують кожному можливість здійснювати іншомовне спілкування на відповідному рівні. Ця мета досягається завдяки основній ідеї навчання у співробітництві – навчання у колективі, виконання особистого завдання, працюючи в групі на спільний результат, який залежить від внеску кожного.

Технологія «Круглий стіл» передбачає ведення бесіди, в якій беруть участь всі студенти навчальної групи. Викладач повідомляє певну проблему, учасники «круглого столу» обговорюють її, збирають необхідну інформацію, аналізують, узагальнюють, шукають оптимальні шляхи її вирішення. Завдання кожного студента – зробити свій власний внесок у вирішення зазначеної проблеми. Наприклад, студенти є учасниками міжнародної конференції де обговорюються питання: «Vaccination – Pros and Cons», «Infectious diseases in children», «Alternative medicine». Предмет обговорення може бути заданий за допомогою мотиваційно-стимулючого тексту або перегляду автентичного відеоматеріалу тощо.

Технологія «Дослідницька робота» характеризується самостійною спрямованістю виконання завдання. Студенти самі вибирають підтему загальної теми та працюють індивідуально. Після цього, учасники кожної групи готують доповідь за обраною темою та презентують її.

В технології «Інтерв’ю»  запитання лікаря є елементом, який спонукає пацієнта до повідомлення інформації, активізує мовленнєву дію в діалозі. Запитання є одним із об’єктів аналізу та дослідження в професійній комунікації лікаря з пацієнтом і виступають головним типом комунікаційної поведінки лікаря при зустрічі з хворим.

Наприклад, для інтерв’ю пропонується наступний перелік питань лікаря при огляді пацієнта:

• Duration: How long have you had the symptoms? Have you had the symptoms before?
• Severity: How bad is the symptom? Does it come and go or is it constant?
• Location: What parts of the body does the symptom affect and does that change over time?
• Causes: Do you have any idea what may trigger your symptom? Do you have any idea what may make your symptom better or worse?
• Associated symptoms: Have you noticed any other symptoms?
• Timing: If the symptom has been occurring for some time the doctor may want to know what made you decide to seek a doctor’s opinion. Did the symptom change in some way or did someone say something to make you change their perception of the importance of your symptom.
• Past medical history: Do you have any current medical problems? Have you ever received medical care? Have you ever been hospitalized? Have you ever had a test such as an X-ray or CAT scan?
• Medications: Do you take any medication, supplements or herbal remedies?
• Allergies/adverse reactions: Have you ever had an allergic or adverse reaction to any medication?
• Obstetrics: Have you had any pregnancies? Were there any abnormalities or complications during any of the pregnancies?
• Screening tests: Finally, your doctor may want to know if you have recently had any screening tests.

Застосування технології «Імітаційного моделювання» надає великих можливостей для вирішення завдань комплексної професійної підготовки майбутніх лікарів. Ця технологія є основним засобом формування професійно-комунікативних умінь в умовах штучно створеного середовища професійного спілкування. Специфіка цієї технології полягає в імітуванні реально існуючої системи шляхом створення спеціальних моделей, в яких відтворюються принципи організації та функціонування цієї системи [5]. Імітаційне моделювання передбачає побудову відповідної професійної моделі навчання іноземної мови, що імітує зміст та умови професійної діяльності майбутніх спеціалістів. Доцільно створювати ситуації, де студенти повинні виконувати ролі лікарів, працівників реєстратури, медичного персоналу, пацієнтів, родичів пацієнтів тощо. Оскільки ці ролі студентам психологічно знайомі, а засвоєний лексичний матеріал дозволяє створити ситуацію, близьку до реального спілкування, то імітаційні моделі на тему «Виклик лікаря», «Прийом у дільничного терапевта», «У приймальному відділенні лікарні», «Збір анамнезу», «Підготовка хворого до операції», «Обговорення результатів лікування з родичами пацієнта» органічно вписуються в навчальний процес. Таким чином, студенти опановують культуру ділового спілкування, можуть проявити себе як особистості, долають мовний бар’єр.

За відсутності реальних умов іншомовної професійної комунікації великого значення набуває використання інформаційно-комунікаційних технологій, які максимально можуть наблизити процес вивчення ІМ до ситуацій реального та професійного спілкування. Вони відкривають для вивчення ІМ нові можливості, серед яких більша наочність через використання звуку та анімації, різноманітні прийоми візуалізації вимови, інтенсифікація та індивідуалізація навчального процесу, доступ до фахових джерел та словників, комунікація з носіями мов засобами мережі Інтернет.

Висновки. Використання сучасних технологій навчання в оволодінні іноземною мовою сприятиме удосконаленню процесу формування англомовної комунікативної компетентності студентів медичних спеціальностей. Досягти високого іншомовного комунікативного рівня можливо при впровадженні імітаційного моделювання на заняттях, проведенні занять дискусійного характеру, застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо в подальшій розробці та удосконаленні навчально-методичного комплексу з  дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування» для студентів медичних ВНЗ.

Література:

1. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підруч. для студентів вищих навч. закл. / О.Б. Бігич, С.В. Гапонова, Г.А. Гринюк та ін.; авт. кол. С.Ю. Ні­колаєва. – 2-е вид. – К: Ленвіт, 2002. – 328 с.
2. Новые педагогические технологии в системе образования: [Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров] / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, В. М. Моисеева, А. Е. Петров ; Под ред. Е. С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 272 с.
3. Програма з англійської мови для професійного спілкування / [колектив авторів: Г.Є.Бакаєва, О.А.Борисенко, І.І.Зуєнок та ін.]. – К: Ленвіт, 2005. – 119 с.
4. Складові галузевих стандартів вищої освіти напряму підготовки 1101 «Медицина» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальностями 7.1101.01 «Лікувальна справа», 7.1101.04 «Педіатрія», 7.1101.05 «Медико-профілактична справа». – К., 2003. – 405 c.
5. Цебрук І.Ф., Венгринович Н.Р. Застосування технології імітаційного моделювання професійних ситуацій для формування вмінь спілкування іноземною мовою студентів вищих медичних навчальних закладів [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2013_06_07/46_Cebryck_Vengrinovich.html
6. Шелест Н. О. Формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів немовних спеціальностей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_11.
7. Черниш В. В. Навчання іншомовного діалогічного мовлення в аспекті компетентнісного підходу / Валентина Василівна Черниш // Іноземні мови. – 2012. – № 4. – С. 11 – 27.