Ключові слова: концепт, афоризм, афористичний дискурс, семантичний аналіз.

The article is devoted to the comparison of the concept ТАЛАНТ/TALENT in the aphoristic discourse of the English and Ukrainian languages. Thematic groups of aphorisms which contain different sub-themes were identified in both languages. Semantic analysis of the results permitted to define the intercultural specifics of the English and Ukrainian languages and to carry out their comparison.

Key words: concept, aphorism, aphoristic discourse, semantic analysis.

Постановка проблеми. Сучасна лінгвістика дуже часто характеризується зіставленням досліджуваних об’єктів. За допомогою взаємного співвіднесення, порівняння і протиставлення різноманітних одиниць, категорій, форм, розрядів та інших мовних явищ, встановлюються істотні зв’язки між ними. Сказане повністю відноситься і до дослідження концептів, які займають особливе місце в англійській та українській мовах та викликають неабияку зацікавленість науковців.

Стан дослідження. Аналізом змісту концептів займалися багато лінгвістів. Серед них можна назвати таких науковців, як Аскольдов С. А., Піменова М. В., Кубрякова О. С., Степанов Ю С., Болдирєв М. М. та багато інших. Досліджуючи концепти в різних мовах, вчені часто використовують порівняльний аналіз. Оскільки досліджуваний нами концепт ТАЛАНТ/TALENT ще ніхто не порівнював в англійській та українській мовах, завданням нашої статті є здійснення порівняння концепту ТАЛАНТ/TALENT в афористичному дискурсі англійської та української мов. Матеріалом дослідження афористичного представлення концепту ТАЛАНТ/TALENT в обох мовах слугували доступні нам електронні ресурси, серед яких: Brainy Quote [1], Notable Quotes [2], Special Dictionary [3], The Quotations Page [4].

Виклад основного матеріалу. В процесі нашого дослідження, ми визначили тематичні групи афоризмів та поділили їх на різноманітні підтеми. Найчисленнішими виявились теми: “Талант має різне походження” (19 афористичних висловлювань а англійській мові та 17 – в українській); “Кожна людина має талант” (16 афоризмів в англійській мові та 12 – в українській); “Недостатньо лише володіти талантом (аби досягнути успіху) (46 англійських одиниць та 12 – українських)”.

Розглядаючи талант як здібності, які мають різне походження, обидва народи, як англійці, так і українці визначають його як природне або успадковане явище, як Божий дар та як результат людської праці. Крім того, в англійці також вважають, що це явище може сформуватися завдяки людському бажанню. Найчисленніша кількість афористичних висловлювань вказує на те, що талант – це Божий дар (8 висловлювань в англійській мові та 12 – в українській).

Тема “Кожна людина має талант” включає в себе три підтеми, що є спільними для обох мов: Кожна людина наділена талантами (дарами) від Бога; Завдання кожної людини – виявити та розвивати свої таланти; Різновид та кількість талантів в кожної людини різні. Найбільшу кількість афоризмів містить друга підтема, в якій йдеться про те, що всі люди мають таланти, проте їх необхідно виявити і розвивати (3 вислови в англійській мові та 4 – в українській). Крім того, в англійській мові існують думки, яких ми не виявили в українських афоризмах. Вони містяться в підтемах: Всі люди народжуються з талантами; Всі люди талановиті, оскільки кожен має що сказати й виразити; Аби виявити свої таланти, людям потрібен час; Для кожної людини талант розкривається в одному напрямку; Не в кожного є відвага для того, щоб розвинути свої таланти самостійно; Зберегти талант на все життя може бути складно.

Тема “Недостатньо лише володіти талантом (аби досягнути успіху)” містить низку чинників, які впливають на успішність таланту. Обидва народи, як англійці, так і українці сходяться на думці про те, що свої таланти потрібно розвивати, працювати над ними, а також берегти. До того ж, треба мати певні якості, аби талант був успішним. До таких якостей англійці відносять: віру в себе, впевненість у власних силах, рішучість, тактовність, наполегливість, терпіння, дисципліну, силу волі, сміливість, життєву енергію та відповідальність. Українці, в свою чергу, акцентують увагу на сміливості.

Деякі підтеми, що стосуються успішності таланту, характерні лише одній з досліджуваних мов. Наприклад, англійці вважають, що потрібно вчитися (або знати), як користуватися своїми талантами, застосовувати їх (на повну силу; належним чином), мати мотивацію та бажання. Також, на їхню думку, таланти потрібно показувати, але ні в якому разі не хвалитися ними. Українці вважають, що для успішності таланту, треба мати наставників, натхнення творити і рухатися вперед.

Інші теми, які описують концепт ТАЛАНТ/TALENT в англійській та українській мовах є менш численними. Серед них ми виділили наступні: Талант відрізняє одних людей від інших; Таланти проявляються в різний час та за певних обставин; Талант є змінним явищем; Талант має різний ступінь розвитку; Талант має значні переваги; Талант має певні недоліки; Не всі люди користуються своїми талантами; Талант може піддаватися критиці; Талант – це явище не матеріальне.

В обох мовах існує думка про те, що талант відрізняє одн       их людей від інших. Англійці вважають, що талант є здатністю робити щось краще за інших, а також те, що вдається не всім. Українці вважають, що талант робить людей унікальними.

Наступна тема вказує на час прояву талантів та обставини за яких вони виникають. Англійці вважають, що люди розкривають свої таланти, починаючи з дитинства, а також коли займаються тим, чим хочуть. Українці висловлюють думку, що поява талантів зумовлена потребами суспільства, а сам талант може розкритися завдяки збігу обставин.

В обох мовах талант є змінним явищем, оскільки він має здатність рости і зникати. Важливим фактом є те, що талант можна втратити, якщо над ним не працювати.

Англійські та українські афоризми вказують на те, що талант має різні ступені розвитку: він може бути справжнім (значним) та посереднім. До того ж, англійці вважають, що ступінь розвитку таланту впливає на його успішність.

Наступні дві теми описують переваги та недоліки таланту. В обох мовах, перевагами таланту є те, що він допомагає людям досягати успіхів та щастя, дарує світу радість та робить його кращим. Крім того, в українській мові, існує думка, що з талантом жити краще. Недоліками таланту англійці вважають його безкорисність у випадку, якщо його ніхто не визнав, а також одержимість талантом. Українці, в свою чергу, стверджують, що талант може мати погані наслідки, оскільки не всі люди використовують його для хороших цілей.

В обох мовах знаходимо афоризми, в яких вказано, що не всі люди користуються своїми талантами. Нездатність застосовувати свої таланти оцінюється як гріх бездіяльності, злочин або слабкість, а занедбання таланту є негативним явищем. Окрім цього, англійські вважають, що деякі люди просто не помічають або не знають про свої таланти.

Останні дві теми містять афористичні висловлювання лише англійської мови. В першій йдеться про те, що талант може піддаватися критиці. Англійці вважають, що хвалити талант, якого немає, оцінюється як найбільш непростима брехня, а слова про те, що в людини немає таланту, можуть її знищити. В другій темі талант визначається як явище нематеріальне, оскільки його не можна купити за гроші.

Щоб унаочнити отримані результати, ми сформували таблицю, в якій розміщені теми, підтеми, а також кількісні показники.

Словесне описання концепту ТАЛАНТ/TALENT

Отже, аналіз афористичних висловлювань дозволив нам зазирнути в міжкультурну специфіку англійської та української мов та дійти висновку, що обидва народи вважають це явище досить важливою і навіть невід’ємною складовою людського життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Brainy Quote [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://www.brainyquote.com
2. Notable Quotes [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.notable-quotes.com/t/talent_quotes.html
3. Special Dictionary [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.special-dictionary.com
4. The Quotations Page [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.quotationspage.com

Анотація: Стаття присвячена огляду існуючих досліджень концепту як засобу категоризації дійсності. Здійснено спробу узагальнити його визначення та здійснити класифікацію.

Ключові слова: концепт, лінгвоконцептологія, концептосфера, картина світу.

Annotation: The article is dedicated to the investigation of the conducted researches of concept as means of reality categorization. We have made an attempt to generalize the definition of concept and to provide its classification.

Key words: concept, linguoconceptology, concept, sphere of concepts, worldview.

Визначення концепту тривалий час залишалось вагомим питанням лінгвоконцептології – науки, що утворилась на стику лінгвістики та концептології внаслідок зростання ролі індивіда, носія мови, у дослідженні мовних явищ. Дослідженню цього питання присвятили свої праці такі вчені як В.А Маслова, В.І. Карасик, А. Вежбицька, С. Кубрякова, Ю.С. Степанов, Р. Джекендоф, Р. І. Павільоніс та ін. Тим не менш, досі не існує єдиного визначення концепту. Відповідно, мета нашого дослідження – узагальнити існуючі уявлення про концепт та надати йому визначення. Вслід за твердженнями науковців, згаданих вище, погоджуємось, що концепт – це базова одиниця свідомості індивіда, а також частина «колективного несвідомого»; оперативна змістова одиниця пам’яті; частина психічних ресурсів нашої свідомості; це складова частина концептуальної системи, що репрезентує знання і досвід людини у вигляді «квантів» знання. Концепт частково вербалізується, тобто підлягає вираженню мовними одиницями, але, в той же час, він містить істотну частку невербалізованої інформації [2, с. 57].

За визначенням Ю. С. Степанова, концепт – це енергетичний продукт культури, ментальності, тобто те, що не можна виразити словами, але що можна побачити, відчути, упізнати, згадати, усвідомити. Концепт знаходиться над словами та реченнями, але може виражатись ними [1, с. 45, 68]. Звідси висновок, що концепт має двоїсту природу. З однієї сторони, він – матеріальний (особливо лінгвоконцепти, оскільки вони мають формальне вираження), а з іншої – він має енергіально- хвильову природу, що притаманна художнім концептам. Перевага тієї чи іншої природи концепту визначається середовищем його перебування – мовне середовище, культурне, художньо-естетичне.

В. І. Карасик розглядає концепт як складне лінгвістичне утворення, що має понятійну основу, внутрішню форму, дистрибутивні якості, валентні зв’язки і культурологічні якості [4, c. 29]. Він виокремлює три сторони в структурі концепту: поняттєву – означення концепту в мові; образну – сприйняття предметів через органи чуття або пам’ять; ціннісна сторона визначається актуальністю концепту для людини і суспільства.

В. А. Маслова описує концепт як комплекс, який крім змісту, оцінки і відношення мовця до описуваного об’єкта, містить також такі компоненти: загальнолюдський (універсальний); національно-культурний, обумовлений життям в певних культурних умовах; соціальний – такий компонент визначає приналежність до певного соціального прошарку; груповий, що визначається приналежністю до певного віку чи статі; індивідуально-особистісний, на формування якого здійснюють вплив особисті характеристики (освіта, виховання, індивідуальний досвід, психофізіологічні особливості) [5, с.45].

В сучасній лінгвістиці структура концепту представлена у вигляді круга, що складається з ядра, приядерної зони та периферії. Належність до тієї чи іншої зони визначається сприйняттям мовця. Опис концепту здійснюють називаючи ознаки по мірі зменшення від ядра до периферії. Таку точку зору розділяють більшість вчених. Наприклад, як стверджують В. І. Карасик та Г. Г. Слишкін, концепт з’являється біля вагомої точки свідомості, навколо якої знаходяться уявні вектори. Найважливіші з цих векторів визначають ядро, менш важливі – периферію. По мірі того як збільшується відстань від ядра, асоціації втрачають виразність. Ім’я концепту визначається одиницею мови або мовлення, що актуалізує центральну точку [5, с. 76-77].

Беззаперечним досягненням вважають створення типологій концептів. Не існує єдиної узгодженої типології, адже критерії до класифікації різняться. Основними критеріями класифікації концептів вважають такі: середовище буття та/або актуалізації, зміст самого концепту, його універсальність або специфічні ознаки, місце в ієрархії або питома вага в концепто-системі, ступінь варіативності, формат актуалізації та ін. Варто зазначити, що цей список критеріїв незавершений, і дозволяє вносити до нього доповнення та уточнення. Розглянемо вказані критерії детальніше. За середовищем, що визначає онтологічну сутність концептів, відрізняють мовні (лінгвоконцепти, або вербально виражені концепти), текстові, дискурсні, філософські, культурні, етноконцепти, художні та естетичні концепти. За змістом розрізняють такі концепти: категоріальні (ЧАС, ПРОСТІР), теософіські (ЖИТТЯ, СМЕРТЬ, ДОЛЯ), телеономні (ПРАВДА, СПРАВЕДЛИВІСТЬ), антропоконцепти (МАТИ, ПРЕЗИДЕНТ), емоційні, психологічні, екоконцепти, міфоконцепти [2, с.59]. Тематична класифікація концептів відкрита для поповнення.

За місцем в текстовій ієрархії розрізняють мега-, макро-, гіпер-, мезо-, катаконцепти та їхні складники; за питомою вагою – в концептосистемі – метахтони, автохтони та алохтони, які мають різну ступінь дискурсивної варіативності; за ступенем змінності – константи, в основному культурні, що є стійкими і постійними на певному відрізку часу, та варіативні концепти [7, с.76].

За форматом репрезентації виокремлюють такі концепти:

1) одиничні (ДРУЖБА, ЛЮБОВ) концепти;

2) подвійні гештальтні (ЖИТТЯ/СМЕРТЬ, ЛЮБОВ/НЕНАВИСТЬ, ЧОЛОВІК/ЖІНКА), тобто ті, що виступають як одиничні концепти, але поєднуються з опозиційною парою, утворюючи цілісний гештальт;

3) кластерні (ДОРОГА ДО УСПІХУ) – це ті концепти, які неможливо виразити однією мовною одиницею, проте які сприймаються як цілісна єдність, в якій певні ознаки експлікуються, тоді як інші залишаються емплікованими;

4) кумулятивні (SAVOIR VIVRE) концепти як конгломерат концептуальних ознак, об’єднаних в одне ціле шляхом накопичення;

5) картинні (ЗОЛОТА ОСІНЬ) – дескриптивність домінує над вербальністю;

6) параболічні (ПРАЗЬКА ВЕСНА, АРАБСЬКА ВЕСНА) − концепти, що містять історію чи сюжет, хоча і знаходяться у стиснутому вигляді;

7) картинно-параболічні (ПОСМІШКА ЧЕШИРСЬКОГО КОТА) − параболічні концепти, що репрезентуються не лише вербально, а й за допомогою візуальної емблеми;

8) есеїстичні (МОДЕРНІЗМ, СИМУЛЯКР) концепти, тобто ті, що, будуючись за принципом мінімалізації [7, с. 20], зберігають у стислому вигляді великий обсяг філософської інформації.

Найпоширенішою класифікацією вважають поділ концептів на універсальні та національні. Універсальні представляють у вигляді загальнолюдських знань. Вони не мають культурної специфіки (наприклад, РАДІСТЬ-ГОРЕ, ДОБРО-ЗЛО, ЛЮБОВ-НЕНАВИСТЬ). Окрім універсальних, виділяють концепти, орієнтовані на конкретний етнос. На думку А. Вежбицької, так як людина може думати певною мовою, так само вона може і відчувати цією мовою, а не іншою. Вона визначає концепти-автохтони (ті, що містять загальні національні складники) і протоконцепти (універсальні концепти) [3, с. 23].

Система концептів, в якій проявляється мовна картина світу і колективне мовне усвідомлення етносу, представляє собою концептосферу певної культури. Концептосфера, що представляє структуру, яка змінюється в часі і просторі окремої етнічної групи, складається з універсальних концептів, що забезпечують взаєморозуміння між народами, і національних, притаманних певній культурі. Національна культура має власний світогляд і цінності, на основі яких формуються стереотипи, що асоціюються з цим народом.

В концептосфері кожного народу виокремлюють концепти, які є стійкішими і більш значимими для національної культури – ключові концепти (константи). Ці основні одиниці картини світу важливі як для мовця так і суспільства [8, с 247].

Таким чином, ми дійшли висновку, що концепт – це засіб формування понять у свідомості людини, який застосовується для категоризації дійсності. За допомогою концепту слово проникає в мовну картину світу і знаходиться в ній, взаємодіючи з іншими лексичними одиницями. Концепт – це центральна категорія в науково-лінгвістичному описі мовного зображення світу. Будуючись на основі особистого та культурного досвіду, концепти є духовним спадком в свідомості народу, результатом пізнання навколишнього світу, що відображає мовну картину і національний менталітет.

Література

1. Lakoff G. and Johnson M. Metaphors We Live By / George Lakoff and Mark Johnson. – Chicago; London: The University of Chicago Press, 2000. – 242 p.
2. Воробйова О. П. Концептологія в Україні: здобутки, проблеми, прорахунки / О. П. Воробйова. // Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. – 2011. – №2. – С. 53–64.
3. Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / В. И. Карасик, Г. Г. Слишкін. // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сборник научных трудов.– 2001. – С. 76–77
4. Карасик В. И. Языковые концепты как измерения культу-ры (субкатегориальный кластер темпоральности) / Кон-цепты. Выпуск 2. Архангельск, 1997. С. 156–158.
5. Красиков В. І. Концепти у функції філософських основоположень / / Мова. Етнос. Картина світу. Кемерово, 2003. С. 13.
6. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. – Москва: Тетра Системс, 2004. – 257 с.
7. Степанов Ю. С. Концепты. Тонкая пленка цивилизации / Юрий Сергеевич Степанов. – М. : Языки русской культуры, 2007. – 248 с.
8. Тхорик В. И. Лингвокультурология и межкультурная коммуникация. / В. И. 24. Тхорик, Н. Ю. Фанян. – Москва, 2005. – 260 с. – (ГИС).

 Ключові слова: лексика, соціолінгвістика, мовний варіант, канадизм, друковане видання, концепт, діалект, національно-територіальний варіант.

 In this scientific article the sociolinguistic position of the Canadian  national variant of the English language is investigated; the lexical and grammar peculiarities of Canadian words are presented on the basis of certain Canadian newspapers.

Key words: vocabulary, sociolinguistics, language variant, canadianism, printed publication, concept, dialect, national and territorial variant.

Постановка проблеми. Наукова стаття присвячена вивченню мови як матеріального засобу спілкування людей, дослідженню питання канадського національного варіанта в основному. Самобутність лінгвістичної ситуації в Канаді та зростання популярності Канади як країни та її мови мотивує нас проаналізувати вживання канадської лексики на основі канадських друкованих ЗМІ (International Express (Canadian edition), Times Colonist (Victoria, BC), The Province (Vancouver, BC), National Post (BC), Times Alberni Valley (Port Alberni, BC) і показати, таким чином, наскільки відрізняється канадський варіант англійської мови від американського та британського.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню питання варіантології англійської мови і, канадського варіанта зокрема, присвячено чимало праць як закордонних науковців (R. Berndt, A. Markwardt, R. Quirk, К. Janicki), так і вітчизняних вчених (Ю. Зацний, Р. Кріцберг, Л.Г.Попова, О. Швейцер, Ю. Жлуктенко). Базовими джерелами для написання цієї праці були дисертаційні дослідження Ю. Зацного і Р. Кріцберга, а також статті Енциклопедії Британіка, К. Яніцкі, М. Блюмфільда, О. Швейцера і Ю. Жлуктенка, Л.Г.Попової та М.М.Маковського. Поряд з основними джерелами, для власного практичного дослідження використовувались газети International Express (Canadian edition), Times Colonist (Victoria, BC), The Province (Vancouver, BC), National Post (BC), Times Alberni Valley (Port Alberni, BC), академічні підручники з мовознавства.

Мета і завдання дослідження.  Метою праці було  не тільки детальне дослідження мовних варіантів сучасної англійської мови – британського, американського та канадського зокрема, а також вивчення особливостей канадського національного мовного варіанта на мовних рівнях фонетики, граматики та лексики, детальний аналіз вищевказаних канадських друкованих ЗМІ. Реалізація мети передбачає виконання таких завдань:

1)  проаналізувати сучасні національні мовні варіанти англійської мови;

2) провести дослідження  становлення канадського варіанта англійської     мови крізь призму соціолінгвістики;

3) розкрити фонетичні особливості Canadian English;

4) визначити лексико-граматичні особливості Canadian English за допомогою вивчення друкованих ЗМІ.

Викладення основного матеріалу. В канадському варіанті граматики англійської мови не зустрічається особливих відмінностей з британським варіантом. Зате лексичний рівень значно поповнений власне канадськими еквівалентами англійських слів. Це цілком закономірно, оскільки цей аспект мовних систем є найбільш чутливим до будь-яких змін у соціумі [1: 28].

Автори “Словника канадизмів” визначають канадизм як будь-яку лінгвістичну характеристику, наприклад, у вимові, морфології, синтаксисі, лексиці, що є властивим для англійської мови Канади [4:7].Читачі канадських газет можуть помітити, що в канадському варіанті англійської мови, як в британському, літера “u” пишеться: сolour, flavour, humour і  neighbour. Канадці називають гумку a rubber band (AE – eraser), диван – a chesterfield (AE – sofa, couch), кросівки – runners (AE – sneakers), касу – a cash register (AE – a till) [2: 65].

Діалект англійської мови, яким розмовляють у провінції Квебек, перш за все відрізняється впливом французької мови, наприклад  caleche (назва однієї з видів бричок, запряжених кіньми), double window (рама з подвійним склом), whisky blanc (алкогольний напій), professor (в значенні “шкільний вчитель”) [2: 66].

Канадизми англійського походження, що з’явилися протягом XIX століття, склали основну масу лексичного поповнення мови – 2941 одиниця [88,8%]. З них біля 1200 представляли собою слова зі зміщенням значення: snow – сорт пізнього яблука, packer – носій, bag – шкіряний мішок, rye – вид віскі, dust – золотий пісок, leader – головна собака в упряжці.

Новими тематичними групами, які отримали поповнення канадизмами, виявились:

а) назви родів діяльності: bronco–busting – об’їзд дикого коня, fur–hunting – полювання капканами на хутрового звіра, portaging – перенесення вантажу з одної річки на іншу;

б) політичні терміни: Confederation – об’єднання семи провінцій у домініон Канада, Confederationist – прихильник конфедерації;

в) спорт: rugby – регбі, puck – пук, hockeyist – хокеїст, defenseman – захисник;

г) терміни з області освіти: collegiate – вид середньої школи, trustee – член шкільного комітету та ін. [2: 66].

Єдина значна відмінність канадської граматики від британської стосується повного виключення із вжитку граматичного часу Past Perfect Continuous, чиє місце посів Past Perfect Simple.

Висновки. В процесі виконання роботи було досліджено соціолінгвістичні аспекти канадського варіанту англійської мови та проаналізовано канадські друковані ЗМІ. Результати дослідження підтверджують висунуту в курсовій роботі думку про те, що не тільки кожна поширена мова, а й значною мірою її національно-територіальний варіант – це унікальна й неповторна система культурно значущих концептів, за допомогою яких його носії сприймають, структурують, передають та інтерпретують потік різноманітної інформації, що постійно надходить із навколишнього світу. Отже, канадський мовний варіант і сьогодні продовжує розвиватися окремо від американського та британського варіантів англійської мови, поповнюючись неологізмами та отримуючи статус національного мовного варіанту.

ЛІТЕРАТУРА

1.Жлуктенко Ю.А. Канадский вариант английского языка и определение канадизма. – В кн. Исследования по романской и германской философии. Киев. Изд-во при К. ун-те, 1995. – 98с.

2. Ощепкова В.В. Язык и культура Великобритании, США, Канады, Австралии, Новой Зеландии. – М./СПб: ГПОССА/КАРО, 2004. – 336с.

3. Попова Л.Г. Лексика английского язика в Канаде/Л.Г.Попова – М.:Высшая школа, 1994. – 246с.

4. The Canadian Dictionary 1962// Под ред. Ж.Винэя. Dictionary of Canadian English in 3 volumes. 1962 – 1967.