Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, м. Хмельницький

ВИКОРИСТАННЯ ПОДКАСТІВ І БЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті розглядаються особливості використання Інтернет-технологій «подкаст» та «блог» у процесі формування професійної компетентності майбутніх вчителів англійської мови. Розглядаються класифікації подкастів та блогів, особливості та переваги їхнього використання, алгоритм роботи з ними, зазначаються найпопулярніші джерела подкастів; подаються рекомендації щодо створення та використання подкастів та блогів, подаються приклади їхнього застосування. 

Ключові слова: Інтернет-технології, технології web 2.0, філолог, вчитель англійської мови, професійна компетентність, подкаст, блог.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПОДКАСТОВ И БЛОГОВ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА

В статье рассматриваются особенности использования Интернет-технологий «подкаст» и «блог» в процессе формирования профессиональной компетентности будущих учителей английского языка. Рассматриваются классификации подкастов и блогов, особенности и преимущества их использования, алгоритм работы с ними, указываются популярные источники подкастов, подаются рекомендации по созданию и использованию подкастов и блогов, наводятся примеры их использования.

Ключевые слова: Интернет-технологии, электронное обучение, технологии web 2.0, филолог, учитель английского языка, профессиональная компетентность, блог, подкаст.

PODCSTS AND BLOGS USAGE IN THE PROCESS OF PROSPECTIVE ENGLISH TEACHERS’ PROFESSIONAL COMPETENCE FORMATION

The article deals with the usage peculiarities of the new generation internet technologies of podcasts and blogs in the process of prospective English teachers’ professional competence formation, particularly the essence of the e-learning and web 2.0 technology being effective means in the formation of highly qualified, competitive and mobile English teacher has been determined. The analysis of theoretic and methodological basis and practical experience regarding the usage of podcasts and blogs in the foreign languages study in higher learning institutions has been carried out in the article. The classifications of podcasts and blogs as the means of two- and multisided communication, peculiarities and advantages of their usage in the process of prospective English teachers’ professional competence formation, algorithm of their application have been examined; the most popular podcast sources have been given; recommendations on blogs and podcasts creation and usage have been provided; the examples of their usage at Theory and Practice of Oral and Written Communication, Theory and Practice of Translation have been given; the creation of teacher’s blog for students-philologists in order to optimize the learning process has been exemplified  specifically its structure and rubrics, examples of the pages.

Key words: Internet technologies, web 2.0 technology, е-learning,   philologist, English teacher, professional competence, podcast, blog.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Людину, здатну адаптуватися в нових інформаційних умовах, слід творити в школі. У реальному житті учень може бути конкурентоспроможним та успішним за умови високого рівня мовленнєвої культури й навички цільового використання засобів комунікації. Сьогодення потребує від учнів-випускників уміння застосовувати в конкретному спілкуванні знання мови, навички роботи в групі, способи взаємодії, проявляти вправність у виконанні різних соціальних ролей, здатність легко адаптуватися в нових інформаційних умовах. Сучасні учні активно послуговуються гаджетами з доступом до Інтернету, які часто не сприяють активному навчанню, тому що не контролюються. Проте формувати іншомовну комунікативну компетентність на основі лише традиційних методів неможливо, тому у своїй роботі вчителі англійської мови повинні застосовувати Інтернет-технології, щоб зацікавити учнів. У зв’язку з новими умовами розвитку суспільства інформаційної доби, збільшенням ролі інформації та знань, поширенням інформаційних комунікацій, створенням глобального інформаційного простору, для забезпечення мобільності навчання у вищому навчальному закладі змінюється підхід до освіти в цілому і мовної освіти зокрема.

Електронне навчання є одним із можливих інструментів, які дозволяють організовувати навчання,  що відповідало б запитам часу. E–learning (Electronic Learning) – система електронного навчання, синонім до таких термінів, як дистанційне навчання, навчання з застосуванням комп’ютерів, мережеве навчання, віртуальне навчання, навчання за допомогою інформаційних, електронних технологій та мультимедіа [1].

Серед технологій, які сприяють формуванню професійної компетентності філологів, слід відзначити web 2.0 технології (блоги, чати, форуми, вікі-технології, подкастинг), електронну пошту, web-портфоліо майбутнього вчителя іноземної мови як веб-ресурс, який відображає зростання навчальних або професійних досягнень власника; допоміжні Інтернет-технології у вивченні іноземної мови (онлайн-словники, онлайн-перекладачі).

Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні іноземних мов у ВНЗ вивчали А. Ахаян , Н. Іваницька, Л. Карташова, Ю. Колос, М. Роджерс, М. Варела, А. Янковець та ін. Дослідники висловлюють думку про те, що ІТ технології можуть значно інтенсифікувати процес навчання як в методичному, так і в презентаційному аспектах. Як показує аналіз методичних публікацій за останні роки, все більше уваги приділяється дослідженню web 2.0 технології: Е. Г.Азімов, О.С.Бецько, М. Ю. Бухаркіна, Г. Ф. Драненко, Е. С. Полат, Д. А. Руснак, П. В. Сисоєв. Методичні принципи навчання іноземної мови та перекладацьких дисциплін з використанням ІТ досліджують Є. М. Долинський, Л. І. Морська та ін. Використання Інтернет-технологій у процесі підготовки майбутніх філологів вивчають І. А. Грітченко, С. С. Данилюк. Аналіз теоретичних досліджень і практичного досвіду сучасної педагогічної діяльності показує, що, незважаючи на пильну увагу до підвищення якості професійної підготовки філологів, проблема використання Інтернет-технологій як засобу формування професійної компетентності фахівців залишається недостатньо вивченою.

Метою статті є дослідити особливості використання Інтернет-технологій, зокрема подкастів і блогів, у процесі формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземної мови.

Виклад основного матеріалу.За класифікацію І. А. Грітченко Інтернет-технології при підготовці майбутніх учителів англійської мови поділяються за такими категоріями: інтерактивні Інтернет-технології (інтерактивні сайти, сайти з мультимедіа, подкастинг); засоби дво- або багатосторонньої комунікації (блог, ICQ, email, чат, форум, соціальні мережі, списки розсилки); інформаційні Інтернет-технології (групи новин, веб-портфоліо, вікі-енциклопедії, інформаційні сайти, електронні посібники, електронна бібліотека); допоміжні Інтернет-технології у вивченні іноземної мови (онлайн-словники, онлайн-перекладачі) [2, с. 15].

До web 2.0 можна віднести такі технології: блог (Blog), вікі (Wiki), вебквест (WebQuest), подкаст (Podcast), Флікр (Flickr), Ютюб (YouTube) тощо. Зазначені Інтернет-технології нового покоління дозволяють користувачам Всесвітньої мережі прослуховувати, переглядати, створювати й поширювати в ній аудіо- та відеопередачі. На сьогодні існує більше 40 типів сервісів web 2.0, що використовуються в освіті.

З’явившись у 2004 р., подкасти, котрі є звуковими або відеопередачами в Інтернеті, завоювали велику кількість слухачів. Подкасти (Podcast або Podcasting) є, по суті, аудіоблогами. Англійське слово Podcast походить від слів I–Pod (МР3-плеєр) і трансляції (радіотрансляція) [6]. Соціальний сервіс подкастів уможливлює як прослуховування чи перегляд користувачами мережі Інтернет вже розміщених раніше подкастів, так і створення ними своїх власних подкастів на будь-які теми з тривалістю від декількох хвилин до декількох годин [4, с. 9].

Виокремлюють три основних типи подкастів [5, с. 130-131]: аудіоподкаст, відеоподкаст, скрінкаст – нове явище, котре спростило навчання через Інтернет. Сутність скрінкаста полягає в тому, що за допомогою спеціальної програми записуються дії на екрані комп’ютера разом із аудіокоментарями, що ідеально використовується для пояснень у комп’ютерних програмах. Існують різні типи подкастів [6]: 1) автентичні подкасти (файли із записом носіїв мови); 2) подкасти, створені викладачами для своїх студентів; 3) студентські подкасти.

Інтеграція подкастів до навчального процесу дозволяє удосконалювати навички аудіювання та читання;  забезпечує реальну необмежену аудиторію для студентських робіт, що підвищує мотивацію та відповідальність майбутніх філологів за зміст цих робіт; знайомить майбутніх філологів із мережевими ресурсами, котрі пропонують багато цікавої і корисної інформації із виучуваних тем, за допомогою яких студенти розв’язують поставлені викладачем завдання; стимулює обговорення тем і дискусії виучуваною мовою у позанавчальний час [3].

У цілому технологія роботи з подкастом збігається з технологією роботи над аудіотекстом і має чітку послідовність у діях викладача та майбутніх філологів: попередній інструктаж і попереднє завдання; процес сприйняття і розуміння інформації подкасту; завдання, котрі контролюють розуміння почутого тексту. Добираючи чи розробляючи вправи до подкастів, спрямовані на формування навичок аудіювання, слід ураховувати рівні складності різних типів завдань. Так, для відпрацювання усного мовлення при роботі з подкастами можна використовувати діалогові аудіо- чи відеофрагменти, після прослуховування / перегляду котрих викладач ставить завдання передати письмово почуте (тобто, по суті, створити скрипт). Створивши власний скрипт і звіривши його з оригіналом, можна попрацювати з лексикою (словами), зробити літературний переклад уривку, що забезпечує пасивне запам’ятовування слів унаслідок багаторазового звертання до них.

Забезпечують подкасти й підґрунтя для творчості майбутніх філологів: створивши подкаст із “німим” відеоматеріалом, можна запропонувати точно відтворити манеру говорити й інтонацію героя, слова та мовленнєві звороти, котрі він використовує, або створити власну озвучку сюжетного епізоду [5, с. 131-132]. Дедалі більше освітнього контенту створюється і публікується у вигляді подкастів, і викладачі та майбутні філологи мають прямий доступ до автентичного аудіо- та відеоматеріалу. Викладачі самі легко можуть створювати подкасти зі щоденними домашніми завданнями й публікувати їх на веб-сайті з потоком RSS. Студенти можуть замовити цей потік вдома й синхронізувати свої завдання, беручи їх із собою куди завгодно.

Майбутні філологи, у свою чергу, також можуть створювати та публікувати контент для своїх викладачів або інших студентів. Таким чином, подкасти не мають на увазі участь лише викладачів. До їхнього створення можуть і мають активно залучатися й самі студенти. Участь майбутніх філологів мотивована тим фактом, що у викладача не завжди є можливість індивідуальної роботи зі студентами в аудиторії, а їхню самостійну роботу з різних причин складно контролювати. Насправді, за такої обопільної роботи відбувається активне сприйняття майбутніми філологами навчального матеріалу: вони створюють свої подкасти, котрі слухають і викладачі, і студенти. Це можуть бути й виконання конкретних завдань, і роздуми на прослухані теми, й питання за матеріалами лекції [3].

Використання подкастів є дуже ефективним для розвитку навичок аудіювання. По-перше, звуковий матеріал, пропонований у подкастах, можна “скачати” й потім використовувати на заняттях неодноразово з будь-якими завданнями. По-друге, майбутнім філологам пропонується можливість слухати носіїв мови. Подкасти є ефективними в тому, що вони дозволяють “звикнути” до “чужого мовлення”. Водночас вони є ще й зручними, адже не треба ходити і регулярно перевіряти сайт у пошуках оновлень, оскільки на подкаст можна зробити замовлення, що сприятиме глибокому й усвідомленому розумінню виучуваної мови. Використання подкастів полягає у декількох простих кроках: завантаження аудіофайлу та тексту подкасту; прослуховування його на комп’ютері, плеєрі або мобільному телефоні у зручний час; для кращого розуміння додаткове опрацювання тексту (лексика та граматика); використання отриманих знань та завантаження наступного подкасту. Деякі подкасти потрібно завантажувати протягом приблизно тижня від їх появи, потім вони стають недоступні, деякі мають необмежений період завантаження.

Найпопулярніші джерела подкастів можна згрупувати наступним чином: медіасайти, у структурі яких є окремий розділ для вивчення англійської мови – www.bbc.co.uk, www.voanews.com та www.dw-world.de. (для студентів рівня B2 – C2); сайти, присвячені виключно вивченню англійської мови, методичні та професійні: www.breakingnewsenglish.com/, www.businessenglishpod.com, www.listen-to-english.com, www.splendid-speaking.com тощо.

Також можна класифікувати подкасти згідно з більш детальними критеріями: у залежності від варіанта англійської мови, що був представлений у подкасті, наприклад, для роботи з американським варіантом англійської мови рекомендуються подкасти з сайту – www.voanews.com/specialenglish (Voice of America), щодо британського варіанту – www.britishcouncil.org;  спеціалізовані, у залежності від тематичної спрямованості подкаста, наприклад, ділова англійська мова (www.businessenglishpod.com), спортивна спрямованість (http://languagecaster.com/), подкасти переважно з новинами (www.breakingnewsenglish.com/), подкасти з начиткою класичної англійської поезії (http://classicpoetryaloud.com), присвячені темі дебатів та ораторського мистецтва (http://mastersacademy.com.au); у залежності від рівня мовної підготовки цільової аудиторії подкастів.

Подкасти можуть використовуватися у двох напрямах: 1) для повторення вже пройденого матеріалу (repetitive), наприклад, для запису лекцій, включаючи лекційні слайди та демонстраційний матеріал (скрінкасти); 2) для надання додаткової інформації (supplemental), наприклад, прослуховування інтерв’ю, різних додаткових аудіоматеріалів з певної тематики, радіопрограм, оголошення, коментування чогось, надання інструкцій щодо практичної роботи студентів тощо [2, с. 52].

Подкаст доцільно слухати двічі, чим більше разів студент слухає подкаст, тим швидше він звикає до вимови та інтонації носія мови та розуміє суть. Доцільно використовувати подкасти на початку заняття для створення сприятливої мовної атмосфери для подальшої роботи зі студентами («warm-up»), а також для презентації нових лексичних або граматичних явищ. Подкасти можна використовувати і для індивідуального тренування швидкості мовлення через просту вправу – імітувати тембр, інтонацію та швидкість мови диктора, намагаючись повторити за ним його виступ.

На практичних заняттях з теорії та практики перекладу першої іноземної мови можна використовувати подкасти для тренування у синхронному перекладі. Під час подкасту робляться паузи, і студенти перекладають почутий матеріал. Для занять із практики усного та писемного мовлення, історії англійської літератури, ділової англійської мови для студентів  рівня В1 нами використовуються такі подкасти, які забезпечують ефект повного занурення у мовне оточення: 6 Minute English (добірка аудіоматеріалів від ВВС), Luke’s English Podcast  (Подкаст Люка Томпсона – викладача і коміка з Великобританії, який обговорює актуальні повсякденні теми: Євро-2016 тощо), ESLnewcast.com , EspressoEnglish (подкасти націлені на опанування сталих виразів, містять пояснення граматичних конструкцій, ідіом, фразових дієслів).

Для студентів рівня В2 − English Lesson Podcast (добірка матеріалів від британського викладача Джейд Джоддл (Jade Joddle), BBC News (якісна інформація про останні світові події від головного новинного ресурсу), National Public Radio (цікаві теми про мистецтво, освіту, політику), Practical Money Skills (ресурс допомогає не тільки покращити знання мови, але й збагатитися фінансовими термінами).

Для студентів рівня Advanced (С1) −- Splendid Speaking (тести для аудіювання при складанні IELTS), Business English Pod (вивчення бізнес-англійської, фінансові та бухгалтерські терміни, бізнес-ідіоми), Classic Poetry Aloud (можна прослухати твори Шекспіра, Байрона, Мільтона та інших класиків англійської літератури мовою оригіналу), The History Chicks.

Основні переваги використання подкастів: урізноманітнення ресурсів для дистанційного навчання; загальнодоступність та безкоштовність; інформативність, творча подача матеріалу, гумор; розвиток лінгвістичного кругозору, здатності адаптації до індивідуальних особливостей вимови; різнорівневість подкастів; є джерелом мовленнєвих кліше (усталених виразів), на основі яких будується мовлення; роблять ефективнішою самостійну роботу студента [2, с. 52-53].

Навчання іноземним мовам в умовах сьогодення проходить за комунікативно спрямованою методикою, яка дозволяє осягати мову в режимі живого спілкування. Основою процесу є, на нашу думку, використання засобів дво- або багатосторонньої комунікації (блог, чат, форум, електронна пошта, соціальні мережі тощо). Кожна з цих технологій може з успіхом використовуватися як у навчальному процесі, так і у позанавчальній діяльності.

Блог (від англ.weblog) − це періодично поновлюваний сайт, який часто нагадує веб-журнал. Це один із найлегших способів опублікування студентських робіт у мережі. Блоги можуть складатися лише з друкованого тексту або вміщувати зображення та фотографії, а також аудіо й відео. Існує три типи блогів [7, с. 87], які використовуються у вивченні англійської мови: методичний блог; блог групи; блог студента.

Найбільш відомим і найпростішим у користуванні є Blogger (http://blogger.com), при використанні якого потрібно лише 15 хвилин, щоб розмістити своє перше повідомлення. Спочатку викладач створює власний методичний блог, у якому розміщує інформацію про себе подібну тій, яку він хоче побачити у веб-журналах своїх студентів. Зміст його складається із цілей, інформації з певного курсу, домашніх завдань, тестів. У цьому блозі студенти не можуть залишати свої коментарі. Потім створює блог групи, до якого студенти-філологи запрошуються через електронну пошту. Він використовується як дискусійний простір, як позакласна робота. Студенти дають глибокі письмові коментарі на теми, які розглядалися на занятті, залишають коментарі про блоги інших. Звичайно, викладачі, які вирішили використовувати блоги у вивченні англійської мови, часто користуються комбінацією методичного або групового блогу й індивідуальних студентських блогів.

Використання викладацького блоґу створює сприятливі умови для оптимізації навчання іноземної мови студентів вищої школи за індивідуальною програмою навчання. До прикладу, викладацький блоґ може мати такі рубрики: навчальні дисципліни; наукова робота студентів; навчально-методичні поради; організаційні питання та повідомлення. Рубрика «Навчальні дисципліни» може складатися зі сторінок, які мають назву конкретної навчальної дисципліни (лекційної або практичної). Наприклад, сторінка курсу «Теорія та практика перекладу» містить такі відомості: вимоги до студентів з дисципліни (питання для іспиту, структуру екзаменаційного білета, критерії оцінювання); список навчально-методичної літератури та електронний варіант підручника; зміст курсу, розподілений за датами занять із зазначенням домашніх завдань; тексти лекцій (за умови неможливості викласти матеріал протягом аудиторного заняття). Сторінка «Основна підготовка» містить приклад лексико-семантичного, стилістичного та структурного аналізу уривків художнього тексту; вправи для самостійного виконання  та індивідуально-дослідницької роботи; тексти диктантів для самоперевірки, додаткові тексти та переклади художніх текстів, інші допоміжні матеріали й таблиці. Технічні особливості дозволяють розмістити на блозі файли у різних форматах (pdf, jpg, mp3). Достатньо ефективним є використання матеріалів в електронній формі в процесі підготовки наукової роботи студентів. Сторінки «Курсові роботи для студентів 2-3 курсу», «Дипломні та маґістерські роботи» містять не лише методичні вказівки щодо змісту роботи та її оформлення, тематику, план, мету, завдання для наукових робіт студентів, а й графік опрацювання наукових джерел та написання певних розділів наукових розвідок, що дає змогу викладачеві організувати регулярну роботу студента над курсовою або магістерською роботою та забезпечити постійний зв’язок зі студентом, а отже, вчасний захист його наукових результатів.

Успішним прикладом блогу із вивчення іноземних мов є Lingvaroom http://www.lingvaroom.ru. Особистий блог Lingvaroom дає змогу застосовувати звукову, графічну, текстову та іншу інформацію для розвитку мовленнєвих умінь; розвивати фонематичний слух та інтонаційні навички за рахунок прослуховування й візуалізації матеріалу;  проводити інтерактивний діалог;  розвивати комунікативні здібності у процесі виконання навчальних телекомунікаційних проектів з носіями мови, що вивчається.

Висновки. Таким чином, інтерактивні Інтернет-технології створюють нові інноваційні освітні можливості, нове творче середовище для навчання, підвищується мотивація студентів, зацікавленість у предметі, тому що англійська мова стає не ціллю, а засобом отримання цікавої та корисної інформації; дозволяють організувати як індивідуальну, так і колективну форми роботи зі студентами лінгвістичних спеціальностей, сполучаючи в собі функції засобу спілкування, а також інструменту інформаційної та технічної підтримки діяльності викладача й майбутніх філологів.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Доцільні такі напрями подальших розвідок: критерії оцінювання ефективності навчання, що реалізується в умовах використання соціальних сервісів, особливості застосування чатів, форумів, освітньої платформи для групового навчання  Edmodo.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буйницька О. П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення курсу / О. П. Буйницька. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький, 2009. – 100 с.
2. Грітченко І. А. Використання Інтернет-технологій у процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови у ВНЗ / І. А. Грітченко – Умань: СПД Жовтий, 2014. – 72 с.
3. Данилюк С. С. Особливості використання інтернет-технології “Подкаст” у процесі формування професійної компетентності майбутніх філологів. [Електронний ресурс] / С. С. Данилюк. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/vchdpu/ped/2012_101/Danyl.pdf – Назва з екрану.
4. Сысоев П. В. Технологии Веб 2.0: Социальный сервис подкастов в обучении иностранному языку / П.В. Сысоев, М. Н. Евстигнеев // Иностранные языки в школе. – 2009. – № 6. – С. 8–11.
5. Тихонова Е. В. Использование современных электронных устройств как средство повышения эффективности интеграции Интернет-технологий в лингвообразовательное пространство / Е.В Тихонова // Современные модели в преподавании иностранных языков и культур в контексте менеджмента качества образования : сб. материалов V Всерос. (с междунар. участием) науч.-метод. конф. – М. : РГСУ, 2011. – С. 127–140.
6. Яценко Ю. С. Подкасты в учебном процессе [Электронный ресурс] / Ю. С. Яценко // Мастер-классы для преподавателей английского языка : [Сайт]. – Режим доступа: http://internetineflt.narod.ru/ MK_1_3.html. – Загл. с экрана.
7. Dudeney G. How to Teach English with Technology / G. Dudeney, N. Nockly. – Pearson Education, 2007. – 192 p.

П’янковська І.В.,

Національний університет «Острозька академія», м. Острог

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ПЕРЕВЕРНЕНОГО НАВЧАННЯ» У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ЛЕКСИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

У статті розглянуто особливості впровадження технології «переверненого навчання» у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент» для студентів спеціальності «Англійська мова та література» другого року навчання. Подано характерні ознаки цього підходу та рекомендовані кроки з його упровадження. Відзначено, що для організації переверненого навчання важливими елементами є методичне забезпечення самостійної роботи студентів, належний контроль за виконанням завдань, використання Інтернет ресурсів. Наведено приклади завдань та видів діяльності для застосування технології переверненого навчання у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент». Проаналізовано структуру блогу викладача, що містить матеріали та завдання для самостійної роботи студентів. Узагальнено низку переваг та недоліків переверненого навчання. Серед переваг виокремлено можливість гнучкого графіку роботи з матеріалами, формування у студентів відповідальності за результати навчання тощо. Серед недоліків відзначено велику кількість часу, що викладач витрачає на створення онлайн ресурсів, труднощі доступу до мережі Інтернет та інші.

Ключові слова: перевернене навчання, самостійна робота, блог, зворотній зв’язок.

Piankovska I.

USING “FLIPPED LEARNING” TECHNOLOGY IN TEACHING LEXICAL MANAGEMENT

The article considers the peculiarities of implementing “flipped learning” technology in teaching Lexical Management to the second-year students of the specialty “English Language and Literature”. The author presents characteristic features of this approach and recommended steps for its implementation. It is noted that the important elements of organization of flipped learning are methodological support of students’ independent work, proper monitoring of task fulfillment, and use of Internet resources. There have been presented task samples and activities for implementing flipped learning in teaching Lexical Management. The structure of the teacher blog containing materials and tasks for students’ independent work is analyzed as well as a number of advantages and disadvantages of flipped learning are summarized. The opportunity to have more flexible access to materials and shape students’ responsibility for learning outcomes is considered among the advantages of this approach. The disadvantages include a considerable amount of time that a teacher spends creating online resources, problems with Internet access and others.

Key words: flipped learning, independent work, blog, feedback.

Пянковская И. В.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ «ПЕРЕВЕРНУТОГО ОБУЧЕНИЯ» В ПРЕПОДАВАНИИ ДИСЦИПЛИНЫ «ЛЕКСИЧЕСКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

В статье рассмотрены особенности внедрения технологии «перевернутого обучения» в преподавании дисциплины «Лексический менеджмент» для студентов специальности «Английский язык и литература» второго года обучения. Освещены характерные признаки этого подхода и рекомендуемые шаги по его внедрению. Отмечено, что для организации перевернутого обучения важными элементами являются методическое обеспечение самостоятельной работы студентов, надлежащий контроль за выполнением заданий, использование Интернет ресурсов. Приведены примеры заданий и видов деятельности для применения технологии перевернутого обучения в преподавании дисциплины «Лексический менеджмент». Проанализирована структура блога преподавателя, содержащего материалы и задания для самостоятельной работы студентов. Обобщен ряд преимуществ и недостатков перевернутого обучения. Среди преимуществ выделены возможность гибкого графика работы с материалами, формирование у студентов ответственности за результаты обучения и тому подобное. Среди недостатков отмечены большое количество времени, которое преподаватель тратит на создание онлайн ресурсов, трудности доступа к сети Интернет и другие.

Ключевые слова: перевернутое обучение, самостоятельная работа, блог, обратная связь.

Вступ. Участь України в інтеграційних процесах у галузі освіти спонукає до пошуку нових ефективних форм організації навчального процесу у вищих начальних закладах та нових форм методичного забезпечення. Сьогодні новітні технології та можливості мережі Інтернет надають вітчизняним освітянам можливість вивчення та застосування провідного міжнародного педагогічного досвіду та адаптації найефективніших методик у, зокрема, викладанні іноземної мови. «Перевернене навчання» або «перевернений клас» (англ. Flipped Learning, Flipped Classroom) є однією з таких методик, що набуває все більшої популярності як практичний підхід у навчанні, так і як предмет дослідження у наукових розвідках вітчизняних та зарубіжних дослідників. Однією з причин звернення до цієї методики є необхідність правильної та ефективної організації самостійної роботи студентів, що б сприяло розвитку вмінь активного навчання, пізнавальної активності й готовності до безперервної освіти.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Самостійна робота є основним видом роботи студентів під час вивчення курсу «Лексичний менеджмент», метою якого є розвиток лексичної компетенції студентів та збільшення їхнього словникового запасу. Відтак, постає проблема ефективного методичного забезпечення самостійної роботи та організації її педагогічного супроводу для максимального досягнення цілей курсу [1]. Вважаємо, що впровадження технології переверненого навчання є одним з можливих рішень цієї проблеми.

Аналіз останніх публікацій. Питанням впровадження технології «переверненого навчання» у навчальний процес присвячено роботи Вольневича О. І., Приходькіної Н. О., Стреєра Дж. Ф. (Strayer, J. F.), Такера Б. (Tucker, B.), Бергманна Дж. (Bergmann, J.), Брейм С. (Brame, C.), Самса А. (Sams, A.), Сунга К. (Sung, K.). Особливості навчання в електронному освітньому середовищі проаналізовано в роботах таких науковців як Балик Н. Р., Гуревич Р. С., Дементієвська Н. П., Жалдак М. І., Захарова І. О., Полат Є. С., Морзе Н. В., Егберт Дж. (Egbert, J.), Джарвіс Дж. (Jarwis, H.), Тілер Д. (Teeler D.), Грей П. (Gray P.).

Метою статті розглянути можливості застосування технології перевернутого навчання для викладання дисципліни «Лексичний менеджмент» для студентів факультету спеціальності «Англійська мова та література» другого року навчання.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо, як визначають перевернене навчання науковці, завдяки яким цей термін набув популярності в освіті. Американські дослідниці Б. Уалвурд і В. Андерсон, які заохочували до застосування методу переверненого класу у своїй книзі «Ефективне оцінювання» [6], пропонують модель навчання, під час якої студенти знайомляться з новим матеріалом до заняття і зосереджуються на опрацюванні вивченого під час заняття, що може включати завдання, пов’язані з аналізом-синтезом інформації, а також вирішенням проблемних завдань. Для більшої ефективності такого підходу дослідниці пропонують підхід, за якого студенти виконують завдання вдома, а під час заняття відбуваються види діяльності, направлені на обговорення та забезпечення зворотного зв’язку .

Таким чином, перевернене навчання являє собою педагогічну модель, за якої типові елементи навчання – подача матеріалу та елементи домашнього завдання – міняються місцями.

Інші піонери цієї педагогічної технології А. Самс та Дж. Бергман у своїй новій книзі «Переверни свій клас: досягни кожного учня у кожному класі кожного дня» наголошують на важливості методичного забезпечення переверненого навчання, зокрема необхідності створення відео лекцій для домашнього опрацювання студентами [3]. Проте, Дж. Бергман у серії статей, присвячених цій темі, наголошує, що перевернене навчання не є тотожним відео-лекціям, які доступні в мережі Інтернет. Найголовнішим компонентом такого навчання, на його думку, є взаємодія та продумані види навчальної діяльності, які відбуваються вже під час заняття [2].

Підсумовуючи їхні визначення, можна навести ознаки занять із застосуванням переверненого навчання. Отже, такі заняття є середовищем:

• для збільшення інтеракції та часу для індивідуального спілкування між студентами та викладачами;
• де студенти несуть відповідальність за власне навчання;
• де викладач є помічником і порадником;
• де поєднуються пряме навчання і конструктивістський підхід до навчання;
• де відсутність студентів на занятті не є причиною для відставання;
• де навчальні матеріали збережено для постійного перегляду і повторення;
• де всі студенти залучені до процесу навчання;
• де всі студенти можуть отримати індивідуальний підхід до навчання 2].

Організація переверненого навчання потребує ретельної підготовки та належного методичного забезпечення. Дослідниця С. Брейм з університету Вандербільт, що в США, виділяє такі ключові елементи організації переверненого навчання:

• можливість студентів ознайомитися з матеріалами до початку заняття (механізмами ознайомлення можуть бути текст підручника, відео лекції, подкасти чи скрінкасти);
• підвищення мотивації студентів готуватися до заняття (наявність завдання на перевірку матеріалу, що оцінюється, наприклад, онлайн тест чи коротке письмове завдання, стимулюватиме студентів краще опрацьовувати матеріал);
• створення механізму оцінки розуміння студентами матеріалу (зокрема, тести, що студенти виконують до початку заняття, можуть дати викладачеві уявлення про певні аспекти теми, які є студентам менш зрозумілими);
• розробка для виконання у класі завдань, які зосереджені на когнітивних процесах вищого порядку (ознайомившись із матеріалом вдома, на занятті студенти можуть продемонструвати його розуміння через участь у дискусіях, дебатах, аналізуванні інформації; головним є те, що студенти використовують час у класі для поглиблення свого розуміння і покращення вмінь користуватися набутими знаннями) [4]

Очевидно, що найбільших переваг переверненого навчання можливо досягнути у разі ретельного планування змісту курсу, методів навчання та застосування відповідних технічних засобів. Дослідники особливостей цього підходу пропонують різні способи «перевернути» навчання. Часто йдеться про застосування цієї методики не до всього курсу, а лише до певних тем, чи навіть окремих занять [5] Американська дослідниця переверненого навчання і автор педагогічних семінарів з цієї тематики Б. Ганнікатт пропонує такі кроки для впровадження цієї педагогічної технології:

1. За необхідністю застосування технології переверненого навчання повинні стояти реальні педагогічні цілі, які його виправдовують. Студенти повинні розуміти, що в центрі навчання – мета курсу, яку необхідно досягнути, а не низка процедур для виконання.
2. Застосовуючи елементи переверненого навчання, необхідно творчим чином імплементувати їх у завдання чи проекти. Студенти мають зосередитися на змістові курсу, а перевернене навчання – лише підхід до його викладання.
3. Застосовувати елементи переверненого навчання краще почати з окремих занять і тем, щоб оцінити ефективність цього підходу як для студентів, так і для викладача.
4. Важливо ставити реалістичні цілі на початку вивчення курсу. Це допоможе студентам розвинути впевненість у своїх силах і мотивувати їх досягати кращих результатів.
5. Організація регулярного оцінювання є важливим інструментом для забезпечення мотивації і зворотного зв’язку [5].

Зупинимося на особливостях застосування елементів переверненого навчання у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент» для студентів другого курсу. Необхідність звернення до цієї педагогічної моделі продиктована перш за все співвідношенням кількості годин аудиторної (34) і самостійної (144) роботи [1]. Очевидно, що за такого співвідношення, зростає значення самостійної роботи й успішність досягнення цілей курсу від ефективності її організації. Беручи до уваги попередньо зазначені позиції щодо втілення переверненого навчання у навчальному процесі, види діяльності під час викладання дисципліни «Лексичний менеджмент» було розподілено таким чином:

• вдома: опрацювання вказаних викладачем матеріалів, підготовка до словникового диктанту, підготовка презентацій (зазвичай, діалогів, рольових ігор), ведення блогів;
• на занятті: словниковий диктант, презентації студентів та їх обговорення, дискусії, обговорення завдань для блогів тощо.

З метою методичного забезпечення самостійної роботи студентів було створено блог викладача «A Lexical Notebook» (http://ln2016.blogspot.com), що являє собою інтерактивний методичній посібник з вказаного курсу. До структури блогу входять:

1) сторінки з необхідною інформацію, що стосується курсу:

• About (коротка інформація про курс та інтерактивна карта курсу);
• Course Rules and Guidelines (правила та поради для успішного проходження курсу);
• Wordlists (списки слів з кожної темі у форматі Google Docs);
• Vocabulary Videos (інформація про короткі відео для ілюстрації лексичних одиниць, що студенти мають створювати впродовж курсу, поради щодо їх створення та приклади виконання іншими студентами);
• Online Dictionaries (посилання на онлайн словники);
• Online Tools (посилання на Інтернет ресурси, що будуть корисними для вдосконалення лексичної компетентності студентів, зокрема, сайти для створення карток, інтерактивні словникові ігри та засоби, які студенти використовують під час створення дописів у блозі);
• Flashcards (створені студентами картки для вивчення та повторення слів на ресурсі quizlet.com);
• Tips on Lexical Notebooks (поради щодо ведення та використання зошита-словника, що містяться у наведених відео та статтях);
• Building Your Vocabulary (низка відео з порадами щодо того, як збільшувати свій словниковий запас);
• Tips on Using Dictionaries (відео та статті з порадами щодо найбільш ефективного використання словника);
• Your Blogs (посилання на блоги студентів);
• Recommended Reading (список рекомендованої літератури до курсу).

2) дописи із завданнями з кожної теми (кожен допис містить посилання на список слів відповідної теми, матеріал підручників для опрацювання, додаткові матеріали (статті, відео, інтерактивні вправи), завдання для допису у блозі, часто з використанням певних онлайн засобів (у такому разі додається інструкція з їх використання)).

Таким чином, студенти, за наявності доступу до мережі Інтернет, мають можливість скористатися матеріалами, запропонованими викладачем, а також, скориставшись можливістю коментування, запропонувати власні ідеї чи поставити викладачеві запитання.

У таблиці 1 (див. Табл.1) представлені деякі завдання для самостійного опрацювання та види діяльності для роботи на заняттях відповідно до теми в рамках застосування елементів перевернутого навчання. Зазначимо, що окрім вказаних видів діяльності, кожне заняття включає в себе словниковий диктант, завдання для роботи зі словником, обговорення завдання блогу. Самостійна робота студентів також включає створення коротких (15-20 секунд) відео, що ілюструють окремі лексичні одиниці зі списку слів кожної теми та груповий відео-проект у кінці курсу як демонстрацію набутих знань.

Таблиця 1. Реалізація елементів переверненого навчання у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент» (обрані теми)

Безумовно, технологія переверненого навчання не є абсолютно новим підходом у педагогіці, як і не є вона універсальним рішенням для кожної дисципліни чи викладача. Проте, розглядаючи численні праці педагогів та дослідників цієї методики, вважаємо за потрібне розглянути її переваги та недоліки. До переваг можна віднести те, що:

• студенти самі обирають зручний час, місце і спосіб (індивідуально чи в групах) для опрацювання матеріалів та мають можливість працювати з ними стільки разів, скільки їм потрібно для кращого засвоєння, особливо у випадках, коли вони пропустили заняття;
• використання онлайн-ресурсів, зокрема блогів та сайтів, для методичного забезпечення самостійної роботи, надає можливість студентам залишати коментарі, питання та пропозиції, вдосконалює зворотний зв’язок;
• студенти стають більш відповідальними за результати навчання, оскільки через самостійну роботу вони мають кращі можливості опанувати матеріал, ніж просто виконати мінімум для оцінки;
• під час заняття є можливість зосередитися на більш цікавих, креативних видах діяльності, що включають когнітивні процеси вищого порядку та застосування набутих знань;
• використання інтерактивних завдань (діалогів, дискусій, дидактичних, рольових ігор тощо) на основі вивченого матеріалу заохочує студентів до кращого його опрацювання, підвищує мотивацію, дозволяє вчитися один у одного;
• спостерігаючи за виконанням завдань на заняттях і дописами у блогах, викладач має кращу змогу аналізу помилок студентів для подальшого зосередження на окремих проблемних моментах та їх подальшого попередження.

Серед недоліків переверненого навчання, варто вказати такі:

• студенти не завжди можуть мати доступ до комп’ютера чи Інтернету, а за наявності доступу, його швидкість може бути занадто низькою для перегляду відео чи виконання завдання у блозі;
• викладач повинен розробити чітку систему моніторингу за тим, чи студенти дійсно працюють з матеріалами належним чином і чи опрацьовують їх взагалі, особливо, коли система (сайту, блогу чи іншої навчальної платформи) не надає такої можливості;
• застосовування елементів переверненого навчання може займати у викладача досить багато часу, що пов’язано з необхідністю створення та організації методичного забезпечення в блогах та навчальних платформах;
• з огляду на попередній пункт, викладач повинен ефективно організовувати свій час та планувати заняття заздалегідь; проте, витрачені зусилля компенсуються, коли він/вона працюватиме з цим курсом повторно;
• деякі викладачі і студенти можуть бути не готові до використання онлайн технологій та набуття нових вмінь і навичок;
• деякі дослідники вважають, що необхідність проводити більше часу за комп’ютером може спричинити проблеми у навчанні, оскільки не всі здатні засвоювати інформацію таким чином.

Висновки. Отже, можемо стверджувати, що попри вказані недоліки, технологія переверненого навчання має досить великий потенціал до застосування у навчальному процесі вищого навчального закладу загалом і у викладанні дисципліни «Лексичний менеджмент» зокрема. Цей підхід не є універсальним вирішенням проблем організації навчального процесу, що сьогодні постали перед освітянами, але за певних умов може стати ефективним способом організації самостійної роботи студентів із залученням можливостей новітніх технологій.

Література:

1. Робоча програма з навчальної дисципліни «Лексичний менеджмент» для студентів за напрямом підготовки Філологія, спеціальністю Мова та література (англійська, німецька/французька). – Острог, 2015. – 18 с
2. Bergmann J. The Flipped Class: Myths vs. Reality / Jon Bergmann, Jerry Overmyer, Brett Wilie [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://www.thedailyriff.com/articles/the-flipped-class-conversation-689.php

3.     Bergmann, J. Flip Your Classroom: Reach Every Student in Every Class Every Day / Jonathan Bergmann, Aaron Sams. – International Society for Technology in Education, 2012. – 120 p.

4. Brame C. Flipping the classroom. Vanderbilt University Center for Teaching [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: https://cft.vanderbilt.edu/guides-sub-pages/flipping-the-classroom/

5.     Honeycutt B. 5 Ways to Address Student Resistance in the Flipped Classroom [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://www.fractuslearning.com/2016/02/04/student-resistance-flipped-classroom/

6. Walvoord B. E. Effective grading: A tool for learning and assessment/ Walvoord B. E, Anderson V. – San Francisco : Jossey-Bass, 1998.

І. В. П’янковська

Національний університет «Острозька академія»,

м. Острог

ВЕДЕННЯ БЛОГІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ

(НА МАТЕРІАЛІ ДИСЦИПЛІНИ «СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДРУГОГО КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «АНГЛІЙСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА»)

У статті висвітлено особливості використання блогів у викладанні дисципліни «Словниковий запас», розглянуто класифікацію блогів, подано стислий огляд веб-ресурсів, що використовуються студентами під час виконання завдань на основі лексичного матеріалу, що вивчається.

Ключові слова: Інтернет-технології, веб-ресурси, блог, словниковий запас, лексичний матеріал.

В статье освещены особенности использования блогов в преподавании дисциплины «Словарный запас», рассмотрена классификация блогов, подано краткий обзор веб-ресурсов, используемых студентами при выполнении задач на основе изучаемого лексического материала.

Ключевые слова: Интернет-технологии, веб-ресурсы, блог, словарный запас, лексический материал.

In the article the features of the use of blogs in teaching discipline “Vocabulary” are highlighted, the classification of blogs is presented together with a brief overview of web resources used by students while fulfilling tasks based on studied lexical material.

Key words: Internet technology, web-based resources, blog, vocabulary, lexical material.

Актуальність. Сьогодні використання Інтернет-технологій є невід’ємною частиною навчального процесу у багатьох країнах світу. Основу найбільш популярних освітніх технологій – дистанційного навчання, Масових Відкритих Онлайн Курсів (MOOCs), «Перевернутого класу» (Flipped Classroom), підходу «Принеси Свій Власний Пристрій» (BYOD) та інших – складають саме інтерактивні Інтернет-ресурси. Все більшого поширення у роботі зі студентами набуває використання блогів, вікі, форумів тощо. З огляду на це, Дж. Колперт зазначає, що «якщо сьогодні викладання є якісним, воно включатиме технології» [3]. Проте, зворотне твердження – якщо викладання включає технології, то воно є якісним – не є аксіомою. Відтак, особливо актуальним видається обґрунтування необхідності застосування веб-технологій у викладанні дисципліни «Словниковий запас», зокрема не тому, що це є спробою інкорпорувати нові технології у вже існуючі види діяльності, а розглянути можливості, які ці технології надають для збагачення змісту курсу та пошуку нових способів роботи зі словниковим матеріалом.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Зміст дисципліни «Словниковий запас» направлений на розвиток іншомовної лексичної компетентності, що є включає в себе лексичні навички, знання і загальну мовну усвідомленість (language awareness) або здатність їх використання в усіх видах мовленнєвої діяльності [1, С.4]. Кількість аудиторних годин не дозволяє приділити достатньо часу для усіх етапів роботи з лексичним матеріалом. Одним із шляхів вирішення цієї суперечності є включення до програми використання Інтернет-технологій та розвиток поряд з лексичними вміннями та навичками так званих “digital literacies” або цифрової грамоти, тобто вміння працювати з різноманітними веб-засобами та ресурсами.

Метою статті є розгляд підходу до викладання дисципліни «Словниковий запас сучасної англійської мови», що включає  використання сучасних Інтернет-технологій, зокрема блогів, інтерактивних веб-ресурсів та веб-інструментів (web-tools) для створення он-лайн контенту з використанням словникового матеріалу, що вивчається.

Аналіз останніх публікацій. В науковій літературі достатньо ґрунтовно представлено педагогічні і методичні аспекти використання інформаційних технологій у навчанні іноземних мов (Є. Г. Азімов, М. В. Кларін, О. П. Крюкова, Є. С. Полат, Г. К. Селевко та ін.). Численні дослідження нових підходів до роботи зі словниковим матеріалом знаходимо у П. Нейшена (Paul Nation), М. Уолласа (Michael Wallace) та Дж. Гармера (Jeremy Harmer). Роботи таких закордонних дослідників як Б. Блекстоун, Дж. Спірі, Дж. Гілер, С. Глогофф, Е. Макінтош, А. Мюррей, Дж. Стенлі, Дж. Уільямс, Дж. Джейкобс та ін. присвячені можливостям використання блогів у навчальному процесі.

Виклад основного матеріалу. Вже декілька років поспіль невід’ємною складовою курсу «Словниковий запас» є ведення студентами блогів. Блог (скорочено від анг. weblog) є персональною постійно поновлюваною веб-сторінкою, що може містити текстову та графічну інформацію, аудіо- та відеофайли, а також додатки, що можна інкорпорувати за допомогою html-кодів. Записи у блозі розташовані у зворотному порядку, тобто найпершим відображається запис, що зроблений останнім. Е. Макінтош визначає особливістю блогів розмовний та невимушений стиль [5].

А. Кемпбел виділяє три види блогів у навчальному процесі: викладацький блог, блог групи та студентський блог [2].

Блог викладача – це журнал чи щоденник, що призначений для оголошення студентам завдань, стимулювання їхньої пошукової діяльності та може містити як важливу, так і додаткову інформацію з курсу, ресурси для самостійної роботи тощо. При цьому роль студентів у блозі викладача обмежена коментуванням.

Блог академічної групи є результатом спільної роботи всіх студентів групи та може використовуватися як форум для обговорення певної теми, платформа для спільного створення веб-ресурсу (проектне навчання), моделювання різних педагогічних ситуацій для подальшого обговорення, у тому числі із залученням учасників з інших країн. Викладач виконує роль спостерігача та модератора, а студентам надається досить високий рівень самостійності та відповідальності.

Студентський блог є індивідуальним проектом кожного студента, що зазвичай є частиною великого проекту. Індивідуальні журнали можуть стати найбільш ефективними у навчальному процесі, однак викладач повинен бути готовим до великих затрат часу та енергії, оскільки в цьому випадку є модератором. Завдання для постів повинні сприяти обдумуванню і пошуковій роботі.

Наразі при викладанні дисципліни «Словниковий запас» використовуються два види блогів: викладацький (www.lovelylexis.blogspot.com) і студентські. У викладацькому блозі містяться завдання для творчих письмових робіт студентів, для виконання яких вони також мають використати певний веб-ресурс. Узагальнена структура поста у викладацькому блозі виглядає так:

• оголошення теми;
• лексичний матеріал, що студенти мають опрацювати та використати у письмовому завданні;
• додаткові матеріали для опрацювання словникового матеріалу (статті, відео файли тощо);
• формулювання письмового завдання;
• інформація про веб-ресурси, якими студенти мають послуговуватися при виконанні завдання;
• покрокова інструкція з використання веб-ресурсу (опційно; наприклад, див.: http://bit.ly/17ZaNTj).

У таблиці 1.1. наведена узагальнена інформація про зміст завдань для студентських блогів відповідно до тем, визначених програмою.

Таблиця 1.1 Завдання для студентських блогів при вивченні дисципліни «Словниковий запас сучасної англійської мови»

Джерело: узагальнено автором на основі матеріалу блогу lovelylexis.blogspot.com

Вважаємо за потрібне надати короткий опис веб-ресурсів, якими студенти послуговуються під час виконання завдань у блогах.

Wordle – онлайн-інструмент для створення «словохмар» (word clouds).

GraphWords – онлайн-інструмент для створення семантичної мапи слова.

Quizlet – сайт для пошуку та створення тестів на основі флеш-карток.

Pinwords та Quozio – онлайн-інструменти для створення листівок з цитатами.

Phrase.It – графічний редактор, що дозволяє працювати з фотографіями, як наявними у базі даних так і з завантаженими користувачем. Має функцію додавання «хмаринки» зі словами, як у коміксах.

Flikr – веб-сайт для розміщення фотографій, їх обговорення та архівування. Для завдання у блогах ми використали ідею, запропоновану творцями сайту, що полягає у створенні відвідувачами сайту розповідей відповідно до випадково згенерованих п’яти світлин з бази даних сайту.

NewsJack – сайт, що дозволяє створити газету з власними новинами на основі шаблону будь-якої з існуючих.

Voki – сайт для створення «аватарів», тобто зображень, що розмовляють. Користувач може обирати аватара з бази даних та додавати голос за допомогою таких опцій як «text-to-speech», запис власного голосу, завантаження аудіо.

YouTube – відеохостинг для розміщення відеоматеріалів.

Coggle.It – онлайн-інструмент для створення ментальних мап.

Fakebook – онлайн-інструмент для створення фейкових Facebook профайлів у навчальних цілях.

Tenement Museum Interactive – інтерактивна програма музею «Тенемент» для ознайомлення відвідувачів з умовами життя емігрантів у США початку ХХ століття.

Timeline Tool – онлайн-інструмент для створення хронології різних подій з можливістю додавання графічних файлів.

Witty Comics та Bitstrips – онлайн-інструменти для створення коміксів.

Printing Press – онлайн-інструмент для створення газет, брошур та постерів.

Piktochart та Easel.Ly – сайти для створення інфографіки різних видів (постерів, презентацій тощо).

Fraze.it – сайт пошуку речень за ключовим словом чи виразом. Цей ресурс надає можливість розглянути вживання слів та виразів у різних контекстах, що особливо вадливо під час роботи з новим лексичним матеріалом.

Виконання завдань із залученням вказаних веб-ресурсів має низку переваг, оскільки студенти не лише мають додаткову можливість використати нові слова та вирази у заданому контексті, а й також можуть осмислити зв’язки між словами та виразами й створити конструкції, що пізніше буде можливо використати у мовленні [4]. Поряд з цим, залучення до участі в інтерактивних завданнях та створення веб-контенту на основі нового словникового матеріалу є потужним джерелом мотивації та сприяє кращому запам’ятовуванню активного вокабуляру, розвитку критичного мислення, розкриттю творчого потенціалу студентів.

Окрім ведення власних блогів, студенти заохочуються до коментування блогів своїх одногрупників. Таке завдання сприяє розвитку навичок читання і письма англійською мовою, вміння об’єктивно оцінювати роботу інших, здатності помічати граматичні та лексичні помилки й уникати їх у власних дописах. З іншого боку, коментування є ефективним способом для студентів ознайомитися з ідеями та рішеннями, запропонованими одногрупниками та порівняти їх із власними, що, своєю чергою, дозволяє їм краще пізнати один одного й будувати більш гармонійні стосунки всередині групи.

Не дивлячись на очевидні позитивні аспекти ведення блогів студентами, цей підхід має деякі недоліки. По-перше, виконання завдань, особливо їхньої частини, пов’язаної із залученням додаткових веб-ресурсів, може виявитися до певної міри проблематичним за низької швидкості з’єднання з Інтернетом. По-друге, повноцінний зворотній зв’язок потребує достатньо великих часових затрат з боку викладача. Окрім цього, не всі студенти однаково схильні до виконання завдань із залученням веб-ресурсів, оскільки не є впевненими користувачами Інтернету.

Втім, попри зазначені труднощі, варто відзначити і такі загальні переваги ведення блогів у навчальних цілях:

• простота використання та безкоштовність;
• можливість оформлення блогу відповідно до власних вподобань;
• можливість обмеження доступу до публікацій;
• опція анонімності автора – він може приховати своє справжнє ім’я та використовувати псевдонім;
• можливість публікувати різні види інформації – текст, мультимедіа, посилання на інші ресурси;
• автоматичне архівування даних;
• поширення змісту блогу через підписку RSS. Таким чином, читачам будуть надходити повідомлення з усіх блогів, на які вони підписані, і їм не доведеться заходити до кожного блогу окремо. Ця функція є особливо корисною для викладача, оскільки дає можливість швидко відслідковувати публікації студентів.

Висновки. Блоги надають широкі можливості у роботі з лексичним матеріалом як студентам, так і викладачеві. Використання письмових та інших завдань сприяє кращому осмисленню та запам’ятовуванню словникового матеріалу, а залучення додаткових веб-ресурсів підвищує мотивацію та стимулює пізнавальну активність студентів. Вони отримують більшу автономію у засвоєнні знань, а їхні дописи отримують ширшу читацьку аудиторію, часто навіть міжнародного масштабу. Своєю чергою, викладач у власному блозі має можливість передавати необхідну інформацію одночасно усім студентам та наповнювати його таким змістом, який найкраще відповідає цілям курсу та навчальним потребам студентів.

Література:

1. Робоча програма з навчальної дисципліни «Словниковий запас сучасної англійської мови» для студентів за напрямом підготовки Філологія, спеціальністю Мова та література (англійська, німецька/французька). – Острог, 2014. – 19 с.
2. Campbell A.P. Weblogs for Use with ESL Classes [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://iteslj.org/Techniques/Campbell-Weblogs.html
3. Colpaert, J. Sustainability and research challenges in CALL. Plenary talk at WorldCALL Glasgow.
4. Laufer B., Meara P., Nation P. Ten Best ideas for teaching vocabulary // The language teacher. – Volume 29, Number 7 – 2005. – 3 – 6.
5. McIntosh, E. From learning logs to learning blogs. Scottish Centre for Information on Language Teaching and Research. [Електронний ресурс] – Режим доступу до документа: http://www.scilt.org.uk/Portals/24/Library/slr/issues/13/SLR13_McIntosh.pdf