Т. А. Давиденко

Національний авіаційний університет

м. Київ

СПЕЦИФІКА АНГЛІЦИЗМІВ СУЧАСНОЇ ПРОЗИ

Давиденко Т. А. Специфіка англіцизмів сучасної прози

У статті розглянуто іншомовну лексику, зокрема англіцизми, на прикладі літературного доробку сучасної української письменниці Є. Кононенко, простежено їх роль у розкритті авторського задуму, визначено шляхи введення англіцизмів у контекстуальну канву прозового твору.

Ключові слова: англіцизм, транслітерований чужомовний елемент, стилістична функція, контекстуальне тло, спосіб використання, графічне вираження, експресія.

Давиденко Т. А. Специфика англицизмов современной прозы

В статье рассмотрено иноязычную лексику, англицизмы, в языке современной украинской женской прозы Е. Кононенко, рассмотрено их роль в раскрытии авторской идеи, определены пути использования англицизмов в прозаическом произведении.

Ключевые слова: англицизм, трансформированный элемент, стилистическая функция, контекст, способ использования, графическое изображение, экспрессия.

Davydenko T. A. English Words Specification of Modern Prose

Foreign language lexical area is observed in literary works of modern Ukrainian author Y. Kononenko. Also its role is established in the showing of author’s intention, the ways of its usage in prose are determined.

Key words: English word, transformed component, stylistic function, context, the way of usage, graphic illustration, expression.

Особливості розвитку сучасної української мови визначають тенденції якісних і кількісних змін її лексичного складу, що виявляють взаємозалежні процеси його поповнення новими номінаціями – чи то оказіоналізмами, чи то запозиченою лексикою, чи стилістично зниженою тощо – або вилученням номінацій, які не відповідають мовним нормам чи новим суспільним, насамперед комунікативним, потребам.

Процеси змін та оновлення лексики української мови репрезентують динаміку лексичних норм і перегляд мовних смаків суспільства, призводячи до появи нових чи заміни лексичних одиниць, які зрозумілі за змістом, доступні за функціонально-стилістичними характеристиками. Особливо виразно це простежено на прикладі збагачення вокабуляру української мови внаслідок запозичень і кальок. Зауважимо, що цей процес безперервний і має тривалу історію. Ще Ш. Баллі вказував на важливість контактів того чи того народу з іншими: ,,Запозичення завжди були нормальною функцією лінгвального життя” [1, с. 348].

Прикметною рисою розвитку сучасної мовознавчої науки є посилений інтерес до мовних одиниць різних рівнів. У колі наукових інтересів постійно перебуває їхній семантичний і стилістичний аспекти, поглиблений аналіз яких зумовлює потребу по-новому осмислювати і досліджувати ці лінгвістичні явища.

Ґрунтовне вивчення лексики іншомовного походження проведено І. Білодідом, А. Коваль, А. Москаленком, В. Сімонок, Д. Шульгою та ін. Стилістичне наповнення іншомовних слів є об’єктом наукових інтересів І. Дегтярьової, Л. Кравець, С. Мельник та ін. Незважаючи на напрацювання в даній галузі, це питання лишається в колі мовознавчих наукових інтересів.

Мета статті – визначити особливості функціонування англіцизмів на прикладі прозових творів сучасної української письменниці Є. Кононенко, простежити шляхи введення англійських лексем у контекстуальну канву прозового твору.

Стиль доби як культурно-історичний феномен упливає на тенденції мовного розвитку, на мовотворчість письменників, допомагає виявити й інтерпретувати їхній індивідуальний творчий пошук у контексті часу. Лінгвістичну парадигму сьогодення дослідники визначають як таку, що допускає у функціонуванні мовних одиниць та їх смисловій структурі інтерпретативний аспект. Своєрідною даниною моді є використання іншомовної лексики, що відображено не лише в усному, але й у писемному мовленні. Зокрема, сучасні українські письменниці активно послуговуються англіцизмами (слова, їх окремі значення, вислови, запозичені з англійської мови [5, с. 13], які часто постають без перекладу, особливо при змалюванні молодіжного середовища.

У нашому дослідженні первинною функцією англіцизмів є власне номінативна – для прямого називання денотатів. Напр., для якісної характеристики людини: Жодна з них не була тою Real Russian Woman, яку обіцяли шлюбні аґенції.  Чи англіцизми-назви літературних творів, зокрема, віршів: – Він уміє говорити французькою і знає напам’ять REMIND ME NOT лорда Байрона.

Іншомовні елементи є практичною потребою, їх обдумано вжито в текстах Є. Кононенко. Авторка пропонує використання паралельної моделі «іншомовне слово – лексема в українській мові», в основі якої – англо-український переклад. Зі стилістичного боку вона надає експресивного заряду висловленому, має прагматичне застосування: уможливлює використання іншомовних елементів без необхідних тлумачень чи коментарів, напр.: Але Біст відповів, що з Дружбонародівкою він іще розбереться. А їм не варто брати на себе додатковий тягар. Він так і сказав: additional burden; Там були й такі, хто навіть жебракувати не міг. Зовсім страшні каліки, потім я зустрічав у книжках назву basket-baby. Це про інвалідів без рук та без ніг…; Протягом багатьох років у його єстві визрівали й прагли народження оповідання, новели, short stories, які шикувалися в чергу і змагалися, кому бути написаним першим.

Глосарії іншомовних слів прози (здебільшого поданих у кінці твору) не містять англіцизмів, натомість уміщують слова німецької, румунської, польської, французької та інших мов. Це зумовлено найактивнішою для англіцизмів формою подання «англіцизм – покликання», наведеною самою авторкою внизу сторінки.

Зазначимо, що англіцизми можуть асимілюватися згідно словотвірній/ словозмінній системі мови, напр.: Коли ти вже зробиш зі мною інтерв’ю для твого Viktor’a [журнал – Т. Д.]?; Хоча питання, здавалося б, мало вирішуватися само собою: батькові потрібен комп’ютер, синові поки що ні. – Ти все одно граєшся на SUPERPLEXі, а не працюєш.

Англіцизми можуть також подаватися в транслітерованому вигляді, напр.: Як не повернуся з цього вояжу, значить так тому і бути!; Плюс шведський стіл на сніданок, різномовні меню на обіди та вечері, кава семи сортів під час кофі-брейків між засіданнями; – Це правда, що ти колись був її бой-френдом? – Я мало не став її брайд-грумом. Наведені приклади ілюструють використання англійських слів відповідно до норм сучасної української мови: іменникам-англіцизмам кофі-брейки – coffee-breaks, вояж – voyage, бой-френд – boy-friend, брайд-грум – bride-groom притаманні граматичні категорії роду, числа та відмінка: Р.в. – у перших двох лексемах із питомо українськими закінченнями іменників чоловічого роду -ів у множині й -у в однині відповідно, а в решти – О.в. із закінченням -ом.

Транслітеровані іншомовні лексеми виконують власне номінативну функцію, напр.: Аманда не була моєю леді-френд, але я дуже часто милувався її обличчям; – О,.. Я й сам хотів написати резерч щодо психосоціальних здобутків третіх суспільств, то мені  ґранта не дали… та специфічні стилістичні функції, а саме:

а) іронічну, напр.: – Якщо ми так будемо тринькати наш кеш, то що дістанеться для гіфтид діти України?

б) іронічно-гумористичну, напр.: – Ти не дочув, нас просять, щоби ми відсіля виміталися, – наводячи лад на Микитиному «фейсі лиця», Богдан зосереджено струшував з його бороди конфеті й лелітки…

Транслітеровані іншомовні слова створюють підґрунтя для зосередження уваги читача. Вони реалізують прагматичну мету письменниці: увиразнюють її творчу оригінальну манеру, демонструють відхід від усталених стереотипів письма.

Для посилення експресії авторка може використовувати додаткові засоби експресії – графічні – це специфічні утворення, супроводжені графічними видозмінами переосмислюваного компонента, завдяки чому він зазнає більшого увиразнення й привертає увагу читача [2]. Таким чином, відбувається подвійне посилення: окрім внутрішньої форми (безпосередньо  іншомовна лексема), читачеві проілюстровано ще й зовнішнє вираження – зображальний ефект її графічної репрезентації. Візуально-граматичним оформленням англіцизмів слугує такий графічний засіб, як написання слів чи речень із великих літер, напр.: Розмішуючи цукор, розгорнув газетку і знайшов те, що шукав. Ось він, Михайло Семиок, за збірку новел РУСАЛКИ НА БАЛКОНІ отримує премію УКРАЇНСЬКЕ БУЙНОЦВІТТЯ. UKRAINIAN VIOLET BLOSSOM! Колеги за кордоном не зрозуміють; А він накопить грошей, відшкодує збитки й далі шукатиме жінку, – ту, єдину, THE VERY WOMAN.

Уживання тих чи тих англіцизми на сторінках творів, на нашу думку, допомагає глибше розкрити авторський задум у змалюванні колоритних персонажів чи чужорідного середовища, в якому відбуваються події художнього твору. Проте зазначимо, що літературний доробок Є. Кононенко вирізняється особливим застосуванням іншомовних слів – у заголовку, який, безперечно, слугує основою іншомовного простору всього прозового твору. Збірки «Зустріч у Сан-Франциско» та «Повії теж виходять заміж» містять оповідання «The very woman» та новелу «Special woman». Авторка подає заголовки англійською мовою, тим самим виокремлюючи їх у змісті збірки та зосереджуючи на них увагу свого читача.

Отже, англіцизми є найпродуктивнішими іншомовними елементами сьогодення, знаходять вираження в сучасному писемному мовленні.   У контексті художніх творів їх використано для прямої номінації денотата або ж для виконання додаткової стилістичної функції, як-от: мовно-національна ідентифікація героя, засіб створення жартівливого чи іронічного впливу на реципієнта тощо.

Авторка найчастіше використовує іншомовні вкраплення без перекладу, розраховуючи на того читача, який має певний рівень освіченості, володіє іноземною мовою/мовами і знайомий із закордонними реаліями.

Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому студіюванні інших груп іншомовних лексем, визначенні їх стилістичного потенціалу, установленні граматичного вираження тощо на матеріалі сучасних митців художнього слова.

Література

1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли. – М. : Изд–во иностран. лит–ры, 1955. – 416 с.
2. Коваль Т. Експресивність та засоби її творення в сучасному дискурсі преси / Тетяна Коваль // Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=9269
3. Мельник С. М. Іншомовна лексика як джерело лексичних інновацій у художній прозі кінця ХХ – початку ХХІ століть / С. М. Мельник // Лінгвістика №2 (20). – 2010. – С. 186 – 192.
4. Новий англо-український українсько-англійський словник [уклад. В. Ульянець та ін.]. – Харків: «Світовид», 2003. – 1526 с.
5. Українська мова. Енциклопедія / [за ред. І. В. Муромцева]. – К. : Вид-во ,,Майстер-клас”, 2011. – 400 с.
6. Шульга Д. О. Іншомовні слова в письменницькому епістолярії 20 – 50–х років XX ст. [Текст] : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Дмитро Олександрович Шульга. – Дніпропетровськ, 2012. – 20 с.

Національний університет «Острозька академія»

Секція (Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської)

ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ФОРМУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

У цій статті розглянуто влив іноземних мов, особливо англійської мови, на утворення молодіжного українського сленгу. Коротко викладено основні ідеї щодо впливу англійської мови на український сленг та важливої ролі саме цього методу утворення сленгу. Метою нашого дослідження було розглянути зв’язок англійської мови з українськими сленгізмами.

Ключові слова: сленг, жаргон, мова, англіцизм, соціолінгвістика.

 In this article we described the influence of foreign languages, particularly English, on formation of youth Ukrainian slang. Shortly, we explicated the main ideas about the influence of English language on Ukrainian slang and the important role of this method of formation slang words. The purpose of our research was to study the connection between English language and Ukrainian slang.

Key words: slang, jargon, language, Anglicism, sociolinguistic.

 В этой статье мы рассмотрели влияние иностранных языков, особенно английского, на создание украинского сленга. Кратко выложено главные идеи по поводу влияния английского языка на украинский сленг и важной роли именно этого метода создания сленга. Целью нашей работы было рассмотреть связь между английским языком и украинским сленгом.

Ключевые слова: сленг, жаргон, язык, англицизм, социолингвистика.

        Із розвитком людства, змінами в політичному та суспільному житті, демократизацією суспільства, свободою слова, поширенням інформаційних технологій спостерігаємо значне поширення соціальних діалектів у розмовну мову. Сьогодні сленг проник майже в усі сфери людського життя. Його використовують особи різних вікових категорій та професій. Тому мовознавці дедалі активніше цікавляться ненормативним мовлення як лінгвістичним явищем, воно стає об’єктом дослідження не тільки лінгвістів, але й психологів та соціологів.

        Проблемою вивчення сленгу як соціолінгвістичної одиниці займалися такі вчені як: Е. Партрідж, В. Фріман, М.М. Маковський, Т.А. Соловйова та багато інших. Існує дуже багато визначень терміну сленг. Всі вони схожі, хоча і мають певні відмінності. Отже, cленг ( від англ. slang- жаргон) – слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів [4, c.200].

      Сленгова культура, ґрунтується на так званій «сміховій культурі». Вона притаманна групі мовців, які схильні до висміювання зовнішнього світу для зображення його вад.

Є декілька причин вживання сленгу:

1. Невдоволення традиційними словами і виразами.
2. Зіткненням з новими обставинами, для яких  наявна лексика виявляється бідною.
3. Прагнення вразити суспільство.
4. Бажання «правдивого, непідробного» спілкування.
5. Бажання досягти певного комічного ефекту.
6. Бажання створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [2, 3-5].

     Лексика сленгу поповнюється, змінюється, переосмислюється, але основні поняття та реалії, на позначення яких існують жаргонні відповідники, є відносно сталими.

      Загальновживаний молодіжний сленг, зазвичай називає найбільш загальновживані та популярні речі. Дуже часто сленгові лексику використовують у назвах нової електронної техніки, нових винаходів у галузі інформаційних технологій.

      Існує багато способів утворення сленгових слів: скорочення, складання додавання суфіксів та префіксів. Але також важливу роль в утворенні сленгу відіграють іноземні мови. Запозичення найпопулярніших слів із англійської мови постійно спостерігаються у нашій мові. Запозичені слова, тобто іншомовні слова, які прийшли до нас з інших країн відрізняються від запозичених слів, що почали використовуватися у сленгу. Навіть можна порівняти: не так давно слово «Інтернет» було іншомовним, хоч зараз і ввійшло до вжитку в літературній мові. А ось слово «Інет» є сленгом іншомовного походження. Такий вид утворення сленгу називається англіцизмом. Англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком [3, с.25]

     Зазвичай іншомовні слова використовуються на позначення певних явищ, які не мають відповідників в українській мові, наприклад на позначення нової техніки та ін.. Подібні іншомовні слова швидко пристосовуються до літературної мови разом із предметом, який вони позначають.

    Також іншомовні слова можуть використовуватися певною групою людей однієї професії, але такі слова є швидше термінами, які притаманні тій чи іншій професії.

     Якщо ж взяти сленг іншомовного походження, то він має зовсім іншу природу. Сленг дуже часто називає поняття, які вже мають словесне оформлення в літературній мові Це свідчить про вторинний характер молодіжного сленгу, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови [1, c. 140].

     Зазвичай він переходить до нашої мови випадково. Такими словами дуже часто є просто смішні на звучання(для українців) слова, або ж найвідоміші та найпопулярніші слова з тої чи іншої мови, або ж відбувається процес перетворення слів іншомовного походження в сленг, за традиціями словотворення тої чи іншої мови. Не останнє місце в процесі створення сленгу замають і масмедія, оскільки  масова культура нав’язує певну лексику нашій молоді.

      Наведемо декілька прикладів використання агліцизмів а також американізмів в українській мові:

1. Man – Мен (означає особу чоловічої статі, використовується як похвала) «Ти мен!» – «Ти крутий!»
2. Girl – Гірла (дівчнина, проте вживається зневажливо)
3. One second – Ван сєк (використання літоти, означає через хвилину і т.д.)
4. Baby – Бейбі (дівчина, вживається зневажливо)
5. Parents – Перенти (батьки, вживається зневажливо) і т.д.

     Усі ці та інші слова, мають експресивне забарвлення. Вони створюються для передання вищих ступенів емоцій та почуттів людей.

     Зважаючи на природу сленгу, можна з упевненістю сказати, що він ніколи не замінить літературної мови, проте як й інші форми мови, він відіграє важливу роль у розвитку мови.

Література:

1. Англійські слова в українській мові // Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 140.
2.    Бережницька Х.Б. Молодіжний сленг як своєрідний засіб вербалізації явищ буття / Х.Б Бережницька / Студентські наукові записки. Серія «філологічна». – Острог: видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип.4. – 2011. – 236 с.
3. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – С. 25.
4. Голдованський Ярослав. [Електронний ресурс] : Словник англіцизмів. – Луцьк. – http://www.slovnyk.lutsk.ua/

Відомості про авторів:  Мельничук Юлія  Володимирівна — студентка факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».