студентка, Національний університет «Острозька академія»

Науковий керівник: Дем’янчук О.І.,

к.е.н., доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту

Аналіз впливу ліквідності та платоспроможності  на фінансовий стан РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»

У статті досліджено вплив ліквідності та платоспроможності на фінансовий стан підприємства. Проаналізовано показники ліквідності та платоспроможності РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», на їх основі запропоновано основні напрями підвищення платоспроможності, шляхом зменшення дебіторської заборгованості, та представлено методи управління кредиторською заборгованістю.

Ключові слова: платоспроможність, ліквідність, активи, пасиви, коефіцієнти ліквідності, кредиторська заборгованість, дебіторська заборгованість.

Анализ влияния ликвидности и платежеспособности на финансовое состояние РОПКП ВКХ «Ровнооблводоканал»

В статье исследовано влияние ликвидности и платежеспособности на финансовое состояние предприятия. Проанализированы показатели ликвидности и платежеспособности РОПКП ВКХ «Ровнооблводоканал», на их основе предложены основные направления повышения платежеспособности путем уменьшения дебиторской задолженности, и представлены методы управления кредиторской задолженностью.

Ключевые слова: платежеспособность, ликвидность, активы, пассивы, коэффициенты ликвидности, кредиторская задолженность, дебиторская задолженность.

Analysis of the impact of liquidity and solvency on the financial position of Rivne Oblast Industrial Communal Enterprise of the Water Supply and Sewerage Facilities “Rivneoblvodokanal”

The article investigates the influence of liquidity and solvency on the financial condition of the enterprise. The indicators of liquidity and solvency of Rivne Oblast Industrial Communal Enterprise of the Water Supply and Sewerage Facilities “Rivneoblvodokanal” are analyzed, on the basis of them the main directions of solvency increase, by reducing the receivables, and methods of management of accounts payable are presented.

Key words: solvency, liquidity, assets, liabilities, liquidity ratios, accounts payable, accounts receivable.

Постановка проблеми. Підприємство в умовах ринкової економіки діє на засадах комерційного розрахунку, один з принципів якого є самофінансування. Достатність забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами зумовлює його здатність здійснювати ефективну господарську діяльність та розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Зовнішнім проявом фінансового стійкості є ліквідність та платоспроможність.

Низька ліквідність та платоспроможність підриває довіру до підприємства з боку банків, потенційних покупців та інших контрагентів, що значно знижує можливості залучення додаткових ресурсів та виходу з кризи. Тобто, низька ліквідність та платоспроможність, на фоні збиткової діяльності та недостатньої фінансової стійкості, становить реальну загрозу підприємству. Тому існує потреба досліджувати причини низької платоспроможності і ліквідності суб’єкта господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.  Неефективна діяльність підприємства, насамперед збиткова діяльність, призводить до зниження ліквідності та платоспроможності. З іншого боку, низька ліквідність та платоспроможність не дають можливості забезпечити безперебійне постачання ресурсів, що тягне за собою простої виробництва з усіма негативними наслідками.

Значний вклад в розробку методологічних і методичних аспектів оцінки ліквідності та платоспроможності підприємств внесли вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: А.І. Бержанір , Л.В. Вдовенко, Є.Є. Іонін , Н.А. Мамонтова, В.О. Мец  Лахтіонова Л.А., О.О. Шеремет та інші вчені.

Мета дослідження полягає у розробці напрямів забезпечення платоспроможності та ліквідності суб’єкта господарювання на прикладі РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал».

Виклад основного матеріалу. Ліквідність і платоспроможність є об’єктивними складними та багатогранними економічними явищами. Вони підвласні дії багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, мають високу чутливість до різноманітних впливів і змін, що породжує високий рівень їх залежності від внутрішнього та зовнішнього середовища (будь-які негативні зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємств, в першу чергу, призводять до змін у їх ліквідності і платоспроможності, які неминуче відображаються на інших аспектах діяльності), непередбачуваності та випадковості. Все це надзвичайно ускладнює процес управління ними та пред’являє надзвичайно високі вимоги до його інформаційно-аналітичного забезпечення.

Ліквідність підприємства, сутність якої проявляється у можливості підприємства у будь-який момент розрахуватися зі своїми зобов’язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, становить одну із необхідних умов забезпечення платоспроможності [4].

Таким чином, ліквідність суб’єкта господарювання розкриває свій зміст в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити свої борги – заборгованості перед постачальниками, перед банком з повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами зі сплати податків та платежів, перед робітниками з виплати заробітної плати та інше.

Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства є схожими, проте не тотожними, але від ступеня ліквідності залежить платоспроможність, що робить ліквідність ширшим поняттям [2].

Мета аналізу ліквідності та платоспроможності полягає не тільки в тому, щоб оцінити ліквідність підприємства, його активів і джерел їх формування, а й у тому, щоб на цій основі розробити заходи, спрямовані на поліпшення цих фінансово-економічних показників. Аналіз ліквідності балансу підприємства якраз дозволяє виявити найважливіші аспекти і слабкі позиції в діяльності суб’єкта господарювання та показує, за якими напрямами потрібно проводити таку роботу, аби домогтись поліпшення фінансового стану підприємства [1].

Платоспроможність та ліквідність є одними з найважливіших характеристик господарюючого суб’єкта, які завжди прагнуть оцінити партнери по бізнесу, а також наявні та потенційні кредитори підприємства. Знання цих характеристик дає можливість визначити, якою мірою і протягом якого часу підприємство зможе виконувати свої грошові зобов’язання перед іншими суб’єктами ринку [1]. Аналізучи показники ліквідності балансу РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», що відображено у таблиці 1, приходимо до висновків.

Таблиця 1

Показники ліквідності балансу РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» за 2014–2016 рр.

Продовження таблиці 1

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (форма 1 «Баланс»)

Впродовж аналізованого періоду баланс підприємства не відповідав критеріям абсолютної ліквідності через невиконання першої умови. (А1>П1). Найбільш ліквідні активи повністю покривали термінові пасиви, спостерігалися платіжні нестачі по цим групам, а рівень покриття зріс від 0,95% до 3,05% у 2015 році та зменшився до позначки 2,91%. Щодо активів, що повільно реалізуються, то вони теж повністю покривали довгострокові пасиви, що оцінюється позитивно. Умова покриття постійними пасивами активів, що важко реалізуються була виконана, та у 2014 році рівень становив –42,15%, у 2015 році – 48,35% а у 2015 році – 114,13%, дане зниження оцінюється позитивно. В цілому на підприємстві не можна говорити про абсолютно ліквідний баланс, адже існує не виконання однієї з основних умов.

Оскільки поточні зобов’язання мають різний строк погашення, а оборотні активи — різний ступінь ліквідності, то для оцінки ліквідності використовують різні за змістом та призначенням коефіцієнти. Аналізуючи ці показники, що відображено у таблиці 2, спостерігаємо, що коефіцієнт абсолютної ліквідності не досягнув нормативного значення і зазнав позначки 0,09 у 2014 році

Таблиця 2

Динаміка коефіцієнтів ліквідності РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»
у 2014-2016 рр.

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (форма 1 «Баланс»)

та 0,03 у 2015 і 2016  році. Щодо інших показників ліквідності, то помітне виконання у період 2014-2015 рр., а в 2016 р. значення не відповідали нормі. Коефіцієнт швидкої ліквідності зріс на 0,23 пункта у 2015 році, що оцінюється позитивно, а в 2016 р. цей показник був негативним.

Перспективна платоспроможність підприємства за період рівний тривалості обороту всіх його оборотних активів відповідала значенням норми і становить 1,8 пункта у 2014 році, 1,3 пункта у 2015 році та спостерігалось невідповідне нормі значення у 2016 році- 0,68. Коефіцієнт ліквідності при мобілізації коштів показав, що підприємство  не спроможне у випадку необхідності розпродажу погасити короткострокові борги запасами підприємства.

Таким чином, на підприємстві існує недостатня частина поточних зобов’язань, яку підприємство може погасити негайно за рахунок найліквідніших активів.

Згідно з проведеними розрахунками виявлена міра впливу агрегатів на величину коефіцієнта поточної ліквідності. Найбільш значний вплив на збільшення показника ліквідності робить збільшення А2 (7,48 %, 7,52 %, 6,46 % у 2014, 2015, 2016 роках відповідно і зменшення агрегату П1 (10 %).

З метою визначення точки прикладення управлінських зусиль, необхідно провести факторний аналіз агрегатних показників. У агрегат А2 входять наступні статті бухгалтерського балансу: товари відвантажені, готова продукція, ПДВ дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються на протязі 12 місяців. Необхідно розрахувати питому вагу статей балансу структурі агрегату А2 (табл. 3.)

Таблиця 3

Зміна питомої ваги статей балансу у структурі агрегату А2 2014-2016 рр.

Джерело:  Розраховано автором на основі фінансової звітності РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (форма 1 «Баланс»)

Результати розрахунків показують, що на величину агрегату А2 найсильніше впливають статті «дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги (чиста реалізаційна вартість)» і «Дебіторська заборгованість за розрахунками (із внутрішніх розрахунків)». Виходячи з отриманих результатів, можна зробити висновок необхідності збільшення об’ємів реалізації, розширення кола покупців і замовників, активному розвитку механізму збуту. В даному випадку представляється доцільним провести аналіз платіжної дисципліни з покупцями.

Як було розраховано раніше, позитивний вплив на величину ліквідності робить зменшення П1. Виходячи з отриманих даних, ми бачимо, що найсильніше вплив на  агрегат П1, а отже, на величину коефіцієнта поточної ліквідності робить стаття «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги», що представлено у таблиці 4

Таблиця 4

Питома вага статей балансу у структурі агрегату П1 за 2014-2016 рр

Продовження таблиці 4

Джерело: Розраховано автором на основі фінансової звітності РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (форма 1 «Баланс»)

Від обсягів і швидкості руху грошового обігу, ефективності керування ним безпосередньо залежать платоспроможність і ліквідність підприємства. Тому аналіз грошових потоків є основою оцінки і прогнозування платоспроможності підприємства, дає змогу об’єктивніше оцінити його фінансовий стан. Аналіз грошових потоків проводять по підприємству в цілому, а також у розрізі основних видів господарської діяльності і центрах відповідальності.

Обсяг дефіцитного грошового потоку повинен бути збалансований за рахунок:

• залучення додаткового, власного або довгострокового позикового капіталу;
• вдосконалення роботи з оборотними активами;
• позбавлення від непрофільних необоротних активів
• зменшення інвестиційної програми підприємства;

Як було сказано вище, найбільш значний вплив на збільшення показника ліквідності робить збільшення агрегату А2, а саме дебіторська заборгованість. Оскільки РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» є комунальним підприємством, його платоспроможність безпосередньо залежить від споживачів водопостачання в місті Рівному. Існує проблема несвоєчасної сплати за послуги. На підприємстві наявна система нагадування клієнтам про заборгованість, а саме: дзвінки, листи, проте це не завжди дає очікуваний результат. Вирішення цієї проблеми полягає в постійному контролі динаміки надходження коштів та своєчасному виявленні потенційних боржників, адже незважаючи на наявну систему нагадування про сплату, підприємство не ліквідує дану проблему на ранніх етапах. Таким чином, як додатковий спосіб контрою, даному суб’єкту господарювання слід створити зведену таблицю обліку та контролю діючих відносин з дебіторами, яка складається у відповідності з індивідуальними вимогами та домовленостями.

Управління кредиторською заборгованістю пе­редбачає використання підприємством найбільш прийнятих для цього форм, обсягів, строків роз­рахунків з контрагентами. Важливість управління кредиторської заборгованості зумовлюється знач­ною часткою в поточних пасивах підприємства, а це в свою чергу впливає на динаміку показників платоспроможності та ліквідності.

Аби вдосконалити управління кредиторською заборгованістю підприємству слід дотримуватись певний прийомів і правил, а саме:

– на ранніх етапах виявляти причину заборгованості, шляхом своєчасного визначення прийомів обігу оборотних коштів і зменшення безнадійних боргів;

– контроль розрахунків з кредиторами і виявлення причин несвоєчасної сплати;

– здійснення аудиту кредиторської заборгованості, що дасть виявити всі відхилення в структурі заборгованості;

– давати оцінку реальної вартості існуючої кредиторської заборгованості;

– безпосередньо здійснювати контроль за співвідношенням кредиторської і дебіторської заборгованостей.

Аби поступово зменшувати кредиторську заборгованість, необхідно здійснювати розрахунки в першу чергу за податками і зборами до місцевого бюджету, а вже в наступну чергу проводити розрахунки з оплати праці та розраховуватись з постачальниками та підрядниками. Зазвичай, виконувати дану послідовність не є легким завданням для підприємства, проте таке ефективне планування розрахунків дозволить оптимізувати фінансовий стан підприємства

Висновки. Отже, впровадження запропонованих заходів економічного й організаційного характеру дасть змогу вирішити існуючі на підприємстві проблеми на шляху підвищення ефективності використання дебіторської та кредиторської заборгованості. Дослідження тенденцій, своєчасне виявлення причин протиріч і диспропорцій у формуванні дебіторської та кредиторської заборгованості дозволяє підприємству з’ясувати власні можливості для запобігання погіршенню фінансового стану.

Література

1. Бержанір І.А. Аналіз ліквідності, як важливий етап оцінки фінансового стану підприємств / А.І. Бержанір // финансы, банки. – 2014 – №1(20)- С. 45-47..
2. Вдовенко Л. Платоспроможність підприємств: сутність та методика розрахунку показників / Л. Вдовенко // Економічний аналіз. – 2012. – Т. 10(2) .- С. 27 – 29.
3. Іонін Є. Є. Розв’язання питань методологічного обґрунтування понять ,,платоспроможність” і ,,ліквідність” // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 6. – С. 31–36.
4. Мамонтова Н. А., Іщук О. С. Взаємозв’язок коефіцієнтів ліквідності та модель їх оптимізації // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Економіка» : науковий журнал. – Острог : Вид-во НУ«ОА», грудень 2016. – № 3(31). – С. 37–41.
5. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К.: „Алерта”, 2012. – 342 с.
6. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: [монографія] / Л. А. Лахтіонова. – К.: КНЕУ. – 2001. – 388 с.
7. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навч.посіб. – К.,2005 – С.19-25
8. Баланс (звіт про фінансовий стан) РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» станом на 31 грудня 2014 року.[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vodarivne.com/units/menus/uploads/files/Баланс%20(звіт%20про%20фінансовий%20стан)%20на%2031%20грудня%202014%20рік.PDF
9. Баланс (звіт про фінансовий стан) РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» станом на 31 грудня 2015 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vodarivne.com/units/menus/uploads/files/Баланс%20(Звіт%20про%20фінансовий%20стан)станом%20на%2031%20грудня%202015.PDF
10. Баланс (звіт про фінансовий стан) РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» станом на 31 грудня 2016 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vodarivne.com/units/menus/uploads/files/Баланс%20(звіт%20про%20фінансовий%20стан)%20станом%20на%2031%20грудня%202016.PDF

У статті розглянуто фінансові аспекти формування та використання майна підприємства і запропоновано сп особи їх удосконалення.

Ключові слова: майно, активи, джерела формування активів, фінансовий стан.

В статье рассмотрены финансовые аспекты формирования и использования имущества предприятия и предложены способы их совершенствования.

Ключевые слова: имущество, активы, источники формирования активов, финансовое состояние.

Financial aspects of enterprise property forming and using as well as ways to improve them are revealed in the article.

Key words: property, assets, sources of assets forming, financial condition.

Постановка проблеми. Майно підприємства є основою його діяльності і забезпечує перебіг усіх господарських процесів та отримання прибутку. Ефективність використання майна підприємства значною мірою залежить від особливостей його формування – складу, структури, відповідності вимогам зовнішнього середовища, джерел фінансування. Враховуючи те, що особливості формування і використання майна суттєво впливають на фінансовий стан суб’єкта господарювання, дослідження їх фінансових аспектів є актуальним і необхідним для визначення резервів підвищення ефективності господарської діяльності підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичні аспекти формування і використання майна підприємства досліджували вітчизняні і зарубіжні науковці, зокрема М.Д. Білик [8], І.О. Бланк [2], О.Я Базілінська [1], Л.С. Васильєва [3], Т.Д. Косова [4], О.В. Мізіна [5], Н.А. Старкова [7] та інші. Проте прикладні аспекти формування і використання майна в контексті управління фінансовим станом, адаптовані до застосування на конкретних підприємствах, потребують більш глибокого розгляду.

Мета дослідження полягає у визначенні фінансових аспектів формування і використання майна підприємства на основі розгляду теоретичних та оцінки практичних аспектів досліджуваної проблематики.

Виклад основного матеріалу. У вітчизняній та зарубіжній фінансовій літературі поняття «майно» розглядається досить рідко, натомість вживається тотожний з позицій фінансового обліку термін «активи». Проте, базуючись на особливій ролі майна у господарській діяльності підприємства, його можна трактувати як сукупність контрольованих матеріальних, нематеріальних і фінансових ресурсів, втілених у необоротних та оборотних активах, використання яких забезпечує виробництво і реалізацію продукції, а також провадження фінансової та інвестиційної діяльності і дозволяє привласнювати результати цієї діяльності.

Правильність формування та використання активів є важливою для забезпечення ефективності функціонування підприємства в цілому, оскільки визначає основні характеристики його фінансового стану, а зміни в управлінні цими процесами супроводжуються відповідними змінами фінансових  характеристик.

При формуванні майна  закладаються підвалини ефективності його використання, оскільки саме наявність достатнього обсягу необоротних та оборотних активів є основою всього господарського процесу на підприємстві. Основною метою формування активів підприємства є виявлення та задоволення потреби в окремих їх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їх складу для створення умов ефективної господарської діяльності. З урахуванням цієї мети, І.О. Бланк запропонував наступні принципи, на яких повинен будуватися процес формування активів підприємства:

1)      врахування найближчих перспектив розвитку операційної діяльності та форм її  диверсифікації;

2)      забезпечення відповідності обсягу і структури формованих активів обсягу і структурі виробництва і збуту продукції;

3)      забезпечення оптимальності складу активів з позицій ефективності господарської діяльності;

4)      забезпечення можливостей високої оборотності  активів в процесі їх використання;

5)      забезпечення прогресивності окремних видів активів з позицій технологічного прогресу [2, с. 160].

Дотримання зазначених принципів забезпечує конкурентоздатність діяльності підприємства, високий рівень його фінансової стійкості і рентабельності, проте вимагає складної аналітичної роботи через неточний характер фінансового планування та прогнозування на підприємстві, отже на практиці є важко досяжним.

Розглянемо вплив формування та використання майна підприємства на його фінансовий стан на прикладі Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський хлібокомбінат» за 2009-2011 роки [6]. Дане підприємство є основним постачальником хліба і хлібобулочних виробів у Івано-Франківській області та входить до третього за величиною холдингу хлібопекарських підприємств України ВАТ «Холдингова компанія «Хлібні інвестиції», якому належить 8 % ринку.

На рисунку 1 представлена інформація про склад і структуру активів підприємства та джерел їх формування. З рисунку видно, що структура активів ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» за 2009-2011 роки змінилася в бік підвищення мобільності активів, оскільки частка оборотних активів у складі майна підприємства зросла з 23 % до 32 %. Структура джерел формування активів підприємства також змінилася – якщо у 2009 році довгострокових джерел не вистачало для фінансування необоротних активів і для цього залучалися поточні зобов’язання, то у 2011 році вони повністю покривались власним капіталом та довгостроковими зобов’язаннями. Розглянуті зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування вплинули на різні характеристики його фінансового стану, що більш детально розглянуто далі з застосуванням елементів факторного аналізу.

Рис. 1. Склад активів ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» та джерел їх формування за 2009-2011 роки

Зміна співвідношення активів та джерел їх фінансування вплинула на зміну ліквідності і платоспроможності підприємства та його фінансової стійкості. З таблиці 1 видно, що поточна ліквідність ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» за 2009-2011 роки підвищилася на 0,41 пункту, що на 91,9 % було обумовлене зростанням оборотних активів (тобто збільшення оборотних активів на 3128,0 тис. грн. чи на 57,0 % забезпечило зростання ліквідності на 0,38 пункту) та на 8,1 % – зменшенням поточних зобов’язань. Швидка ліквідність підприємства залишилася на майже незмінному рівні, оскільки ефект від зменшення поточних зобов’язань був скомпенсований впливом скорочення обсягу швидколіквідних активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності товариства підвищився з 0,06 до 0,11 пункту, при чому зростання на 92,5 % було обумовлене збільшенням абсолютноліквідних активів та на 7,5 % – зменшенням поточних зобов’язань. Отже, зміни у складі активів та джерел їх формування обумовили позитивні зміни коефіцієнтів ліквідності підприємства, проте баланс товариства у 2011 році все ще не був абсолютно ліквідним, оскільки власного капіталу не вистачало на фінансування необоротних активів підприємства.

Таблиця 1

Відносні показники ліквідності і платоспроможності ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» за 2009-2011

роки

Тип фінансової стійкості досліджуваного підприємства у 2009-2010 роках був кризовим, оскільки основних джерел не вистачало для формування запасів і для цього залучалась кредиторська заборгованість та зобов’язання за розрахунками (табл. 2). Проте у 2011 році тип фінансової стійкості товариства став нестійким, що на 93 % було обумовлене збільшенням обсягу основних джерел формування запасів (вони зросли на 6700,5 тис. грн. завдяки збільшенню власного капіталу та короткострокових кредитів банків) та на 7 % – скороченням запасів. Відносні показники фінансової стійкості у 2009-2011 роках також характеризувались тенденцією до покращення завдяки збільшенню частки власного капіталу у структурі джерел фінансування майна товариства.

Таблиця 2

Абсолютні показники фінансової стійкості ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» за 2009-2011 роки

Оскільки майно підприємства використовується для забезпечення господарських процесів, критерієм фінансової ефективності використання активів є фінансові результати діяльності. Ефективність використання активів підприємства доцільно оцінювати за допомогою ресурсних показників ділової активності та рентабельності. Показники ефективності використання активів ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Показники ефективності використання активів ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» за 2009-2011 роки

З таблиці видно, що показники ділової активності ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» характеризувалися тенденцією до покращення, оскільки чистий дохід підприємства зростав вищим темпом ніж його активи. Це в свою чергу сприяло підвищенню ресурсовіддачі та скороченню періоду обороту загального капіталу підприємства зі 107,7 до 85,4 днів. Тривалість обороту власного капіталу навпаки зросла, що було обумовлене підвищенням його частки у складі джерел формування активів підприємства. За рахунок збільшення чистого доходу товариства у 2011 році порівняно з 2009 роком на 42,5 % за незначного зростання вартості основних засобів фондовіддача на підприємстві підвищилась на 1,96 пункту чи на 42,1 %. Таким чином, кожна грн. авансованого капіталу у 2011 році порівняно з 2009 роком почала приносити більше чистого доходу, що можна вважати критерієм ефективності використання активів підприємства.

Тривалість операційного циклу підприємства залишалась стабільною оскільки скорочення обсягу запасів супроводжувалось збільшенням дебіторської заборгованості. Внаслідок тривалого періоду обороту кредиторської заборгованості тривалість фінансового циклу товариства у 2009-2010 роках мала від’ємне значення, а у 2011 році, завдяки зменшенню кредиторської заборгованості, досягнула 9,5 днів – саме на такий термін підприємству потрібно було залучати позикової ресурси для обслуговування поточних господарських процесів, внаслідок відволікання оборотних коштів у запаси та дебіторську заборгованість.

Показники рентабельності активів ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» також свідчать про підвищення ефективності використання майна підприємства, оскільки збільшився обсяг валового, операційного та чистого прибутку на 1 грн. вкладених у активи підприємства коштів у 2011 році порівняно з 2009 роком. Рентабельність власного капіталу навпаки знизилась внаслідок збільшення власного капіталу і супроводжувалось підвищенням фінансової стійкості підприємства, тому його також слід оцінити позитивно.

На основі проведеного аналізу виявлено, що зміни у підходах до формування та використання майна ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» відобразилися у позитивних змінах його фінансового стану, зокрема поліпшенні ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства, його рентабельності та ділової активності. Проте зазначені тенденції супроводжувались підвищенням тривалості фінансового циклу та зниженням рентабельності власного капіталу, що є основним критерієм ефективності функціонування підприємства для інвесторів.

Загалом показники рентабельності, оборотності та тривалості циклів характеризують ефективність використання майна ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» як достатньо ефективну. Значною мірою це забезпечено раціональним формуванням майна, що проявилося у полегшенні структури активів з аналізований період, поліпшенні оборотності складових оборотних активів ресурсовіддачі і фондовіддачі. Основним недоліком формування активів ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» можна визначити низький рівень врахування найближчих перспектив розвитку операційної діяльності через слабкість поточного   фінансового планування та відсутність довгострокових фінансових планів, що істотно підвищує ризики діяльності підприємства.

Найбільш суттєвим ризиком з яким може зіткнутися підприємство у разі неефективного формування активів є ризик неплатоспроможності, який виступає головною передумовою банкрутства і виникає внаслідок недостатності наявних коштів для погашення зобов’язань. Способом запобігання цього ризику є залучення мінімальних обсягів зобов’язань та фінансування діяльності за рахунок власних коштів, проте в такому випадку знижується економічна ефективність підприємства, обмежуються його можливості росту та збільшення прибутку. Оскільки варіант мінімізації ризику або  максимізації прибутку не є прийнятним для підприємств в ринкових умовах, при управлінні активами вони керуються принципом оптимального поєднання ризику та прибутковості діяльності, з чого випливає, що критерієм ефективності формування активів є забезпечення максимального прибутку за допустимого ризику втрати ліквідності і платоспроможності.

На різних етапах діяльності баланс пріоритетів підприємства у системі координат «прибутковість-ризик» може змінюватися залежно від зовнішніх і внутрішніх обставин. Наприклад, для ПАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» у 2009 році пріоритетним було відновлення прибутковості, оскільки у 2008 році воно отримало чистий збиток у розмірі 3278,0 тис. грн. Завдяки залученню значної частки зобов’язань, зокрема кредиторської заборгованості, до фінансування оборотних активів підприємства (у 2009 році 32,1 % пасивів), їх було сформовано так, що вже у 2009 році підприємство відновило прибутковість своєї діяльності, а до 2011 року його чистий прибуток збільшився вдвічі. Реінвестування прибутку у 2009-2011 роках забезпечило істотне покращення фінансової стійкості та ліквідності товариства, зберігаючи при цьому високу рентабельність діяльності.

Висновки. Фінансові аспекти формування і використання майна підприємства проявляються у впливі цих процесів на його фінансовий стан. У ході дослідження виявлено, що зміни у формуванні майна підприємства впливають не лише на ефективність їх використання, а й на характеристики його фінансового стану – фінансову стійкість, ліквідність і платоспроможність, ділову активність, рентабельність. При цьому застосування агресивних підходів формування майна сприяє підвищенню рентабельності підприємства, а консервативних – збереженню  його ліквідності і платоспроможності.

Для забезпечення ефективності функціонування підприємства необхідно, щоб його політика формування та використання майна відповідала стратегічним та оперативним цілям розвитку, враховувала ринкові тенденції та технологічні можливості діяльності. Важливим інструментом забезпечення відповідності тенденцій розвитку підприємства вимогам зовнішнього середовища є розвинута система перспективного фінансового планування та прогнозування. Органічна єдність цих елементів у управлінні майном підприємства є запорукою позитивних характеристик його фінансового стану та стійкої позиції на ринку.

 Список використаних джерел

1. Базілінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Я. Базілінська – К.: Центр учбової літератури, 2009. –328 с.
2. Бланк  И. А.  Финансовый менеджмент: Учебный курс. – 2-е изд., перереб. и доб.  / И. А. Бланк. – К.: Ника-Центр: Эльга, 2004. –656 с.
3. Васильeва Л. С. Финансовый анализ: учебник / Л. С. Васильева, М. В. Петровская. – М. : КНОРУС, 2006. – 544 с.
4. Косова Т. Д. Організація і методика економічного аналізу. Навч. посіб. / Т. Д. Косова, П. М. Сухарев, Л. О. Ващенко. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 528 с.
5. Мізіна О.В. Удосконалення підходів до оцінки ефективності використання майна підприємства / О.В. Мізіна, К.В. Панібратченко / Економіка і організація управління. – Випуск № 2 (8). – 2010. – С. 66-72.
6. Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський хлібокомбінат». База даних Державної установи «Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://smida.gov.ua/db/participant/05495259.
7. Старкова Н. А. Финансовый менеджмент: Учебное пособие /РГАТА  имени П. А. Соловьева / Н. А. Старкова. – Рыбинск, 2007. – 174 с.
8. Фінансовий  аналіз:  навч.  посіб.  /  М. Д.  Білик,  О. В.  Павловська,  Н. М.  Притуляк,  Н. Ю.  Невмержицька.  –  К.:  КНЕУ,  2005.  –  592  с.
9. Шеремета М. Майно підприємства: сутність, класифікація та принципи його формування / М. Шеремета, М. Шеремета. – Економічний аналіз. – Випуск 2 (18). – 2008. – С. 295-298.