Студентка 6 курсу, спеціальність «Міжнародні відносини»

Науковий керівник

Сидорук Тетяна Віталіївна

д-р політ. наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин

Анотація. У статті проаналізовано співробітництво України та Естонії у сфері цифрових трансформацій і впровадження електронного урядування. Досліджено етапи здійснення цифрових трансформацій в Україні. Здійснено аналіз нормативно-правової бази для розбудови електронного врядування. Визначено проекти, як фінансує Естонія в Україні. Охарактеризовано сучасний стан і подальшу співпрацю у даній сфері.

Ключові слова: Естонія, Україна, електронне врядування, цифровізація, Держава в смартфоні

Abstract. The article analyzes the cooperation between Ukraine and Estonia in the field of digital transformations and implementation of e-government. The stages of implementation of digital transformations in Ukraine are studied. An analysis of the legal framework for the development of electronic governance was carried out. The article identifies the projects financed by Estonia in Ukraine. The current state and further cooperation in this area are characterized.

Key words: Estonia, Ukraine, e-governance, digitalization, A State in a smartphone

Уряди в усьому світі все частіше шукають способи використання цифрової трансформації для підвищення ефективності та покращення доступу для громадян – і Україна не виняток. Завдання на створення сучасного інформаційного суспільства було покладено через декілька років після отримання незалежності. Проте протягом багатьох років покладені завдання так і залишились лише на папері.

Зрозуміло, що для здійснення конкретних дій для діджиталізації потрібно залучитися досвідом і підтримкою зарубіжних країн. Для України найяскравішим прикладом запровадження електронного урядування стала Естонія, яка є лідером із впровадження новітніх технологій в сфері управлінні і має великий досвід побудови уряду 21-го століття та цифрового суспільства.

У науковій літературі приділяють мало уваги тому, як Естонія допомагає Україні у розбудові цифрової держави. Натомість автори зосереджуються на загальній характеристиці досвіду Естонії в побудові електронної держави та як його можна використати в Україні. Такий підхід у дослідженні було використано Архиповою Є. і Дмитренко Н. [1], які у своїй роботі аналізували досвід Естонії і його імплементацію в Україні. Такі дослідники як Кулага І., Ткаченко О., Клівак В. проводили порівняльний аналіз розвитку електронного урядування в Україні та Естонії. [2]

Метою статті є аналіз співпраці Естонії та України у сфері цифрових трансформацій. Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлено такі завдання:

• Проаналізувати правову базу для розбудови електронного врядування;
• Прослідити етапи здійснення цифрових перетворень в Україні;
• Окреслити проекти, в межах яких Естонія надає підтримку Україні;
• Охарактеризувати співробітництво двох держав щодо протидії кіберзагрозам.

Кроки із впровадження цифрової трансформації в Україні були зроблені ще у кінці 90-х років із прийняттям у 1998 р. закону «Про національну програму інформатизації», який передбачав створення завдань, спрямованих на створення сучасної інформаційної інфраструктури.[1] Саме з цього року починається перший етап з впровадження цифрових перетворень, який характеризується побудовою нормативно-правової бази.

Фактично Україна приєдналася до цього процесу у 2002 р., коли було запущено центральну частину єдиного веб-порталу Кабінету Міністрів України. Наступного року була розроблена програма «Електронна Україна» на 2003-2010 роки, проте жодних конкретних дій за цією програмою не було зроблено. У 2007 р. було прийнято закон «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», який був прийнятий для вдосконалення державного управління, відносин між державою та громадянами, формування електронних форма взаємодії між органами державної влади та місцевого самоврядування. Після цього було прийнято багато інших законодавчих та нормативних актів, таких як Закон України «Про електронний цифровий підпис», Закон України «Про доступ до публічної інформації».

У 2010 р. було схвалено Концепцію розвитку електронного урядування в Україні, проте вона мала дещо декларативний характер, оскільки її цілі не були реалізовані через брак досвіду, корупцію та недостатньо розвинуту нормативно-правову базу.[2]

Для Естонії співпраця у сфері цифрових трансформацій з Україною є пріоритетною, що підтверджується стратегічним документом МЗС Естонії від 2019 р. про співпрацю з Україною.[11] Ще у 2002 р. за спільної ініціативи Уряду Естонії Інституту відкритого суспільства (OSI) та Програми розвитку ООН було створено e-Governance Academy (eGA). Дана ініціатива допомагає урядам як на національному, так і на місцевому рівнях розробляти політику та стратегії електронного урядування, пов’язані з дорожньою картою впровадження та фінансовими планами. [9]

З 2012 року e-GA працює в Україні – з цього моменту простежується другий етап  з впровадження цифрових перетворень, який характеризується вже здійсненими конкретними кроками. У підготовці розвитку електронного урядування e-GA співпрацювала з Державним агентством з питань електронного урядування і на сьогоднішній день Україна є найбільшою країною, де eGA та її технологічні партнери успішно розробили, протестували та запровадили проекти цифрової трансформації.[5]

Ханнес Асток, директор з розвитку та член правління eGA, сказав ERR News, що Україна є «найважливішим» і «найбільшим» партнером з розвитку для Естонії. Організація почала розвивати послуги на регіональному рівні, перш ніж перейти переважно на національний рівень у 2014 році після революції. Асток каже, що з тих пір йде “безперервна робота”. [14]

Так, eGA започаткувала проект «Підтримка е-урядування для України», який охоплював регіональні та місцеві органи влади західної України, які висловили зацікавленість і підтримку інтеграції ІКТ у своє управління. Мета проекту – покращити спроможності органів влади щодо впровадження ІКТ для ефективного і прозорого управління та місцевої демократії, а також створення прикладів для органів центрального рівня та подальшого впровадження процесу в інших областях. Проект включав стратегічну підтримку та навчання державних службовців. [5]

У 2016 році інновації в державному секторі набрали обертів більш рішуче завдяки великій європейській програмі U-LEAD з Європою. У рамках даної програми Естонія та Швеція започаткували проект EGOV4Ukraine, який покращив надання державних послуг в Україні та сприяв цифровій трансформації шляхом розробки та впровадження комплексної та ефективної системи обміну даними «Трембіта» та інформаційної системи «Вулик» для центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). [12]

«Трембіта» – це система обміну даними, яка забезпечує взаємодію між державними та місцевими органами влади. Понад 80 різних організацій беруть участь в екосистемі, забезпечуючи основу для більш ефективного та комплексного надання державних послуг. Вона була розроблена на основі власної єдиної біржової платформи (UXP) естонської IT-компанії Cybernetica, яка брала участь у створенні багатьох ключових цифрових сервісів Естонії, серед яких X-Road. На даний момент «Трембіта» об’єднує понад 160 українських органів влади та місцевого самоврядування, створюючи основу для електронних послуг. [9]

Відтоді прогрес був дуже швидким. Перший обмін даними через систему відбувся навесні 2019 року. Вже існують навіть «найпопулярніші» електронні послуги, такі як «є-Малятко» для реєстрації новонароджених і допомоги по догляду за дитиною, а також ID-14 для молодих людей, щоб отримати свій перший унікальний ідентифікаційний номер платника податків у цифровому вигляді. Цікаво, що «єМалятко» – це унікальний проект не лише в Україні, але й у світі. [3]

Окрім «Трембіти», був створений «Вулик» — це інформаційна система, яка створена для підтримки цифровізації діяльності місцевих центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Мета полягає в тому, щоб розгорнути його в 600 різних центрах по всій країні, створених U-LEAD разом з європейськими партнерами проекту. [13]

У 2019 р. зі зміною влади і перемогою Володимира Зеленського, діджиталізація була визначена державним пріоритетом політики. Розвиток е-урядування мав на меті підвищити прозорість, підзвітність та чуйність у державному управлінні. Такий пріоритет політики позначає третій етап впровадження цифрових трансформацій в Україні.

Того є року на форумі під назвою «Digital Society Sandbox», який відкрили Володимир Зеленський та Керсті Кальюлайд, було підписано Меморандум про співпрацю для побудови мережі, що включає екосистеми стартапів, ІТ-підприємців, глав держав і консультативні ради міністрів цифрових трансформацій. Співпраця держав здебільшого зосереджена на вдосконаленні мобільних пристроїв і цифрових навичок, щоб зробити електронну державу доступною скрізь і для всіх в Україні. Обслуговування людей через мобільні телефони також потребує суттєвих змін у існуючих сервісах, оскільки екран смартфона є набагато більш вимогливим з точки зору взаємодії з іншими каналами. [6]

У вересні 2022 р. міністр Міністерства цифрової трансформації України Михайло Федоров та Міністр підприємництва та інформаційних технологій Крістіян Ярван підписали рамкову угоду про співпрацю в сфері діджиталізації. Управління інформаційної системи Естонії та Міністерство цифрової трансформації України планують створити національний мобільний додаток на основі українського сервісу «Дія» в Естонії. [7]

Співпраця між Естонією та Україною у сфері кібербезпеки також є взаємовигідною. З початку війни влада Естонії підтримувала безперервність українських цифрових державних послуг і підвищувала стійкість України проти кібератак. Так, естонська e-GA керує впровадженням проектом «Підтримка ЄС у зміцненні кібербезпеки в Україні» із загальним бюджетом понад 10 мільйонів євро. [4] За словами заступника міністра з питань цифрової трансформації Естонії Луукаса Крістіяна Ільвеса, така співпраця також приносить користь Естонії: «Допомагаючи відбивати атаки на Україну, ми також підвищуємо нашу власну здатність захищатися від кібератак. Ми також вчимося з досвіду України як забезпечувати безперебійне функціонування комунікаційних мереж і електронних послуг в умовах воєнного стану». [7]

Крім того, Україна, на запрошення Естонії, вперше взяла участь у комітеті Спільного центру кіберзахисту НАТО у Таллінні, після того як у березні 2022 р. її заявку одноголосно підтримали всі члени Керівного комітету організації. [11] Це підтверджує готовність України приєднатися до даної структури.

Отже, Україна та Естонія мають довгу історію співпраці у розробці цифрових рішень. Станом на сьогодні дана сфера співпраці є найуспішнішою, а використання естонського досвіду у впровадженні електронного урядування в Україні має відчутні результати.

Джерела та література

1. Архипова Є.  Дмитренко Н. Досвід впровадження електронного урядування в Естонії та його імплементація в Україні. «Молодий вчений». №11 (26). 2015. С. 148-152. URL: https://www.academia.edu/33354754/ДОСВІД_ВПРОВАДЖЕННЯ_ЕЛЕКТРОННОГО_УРЯДУВАННЯ_В_ЕСТОНІЇ_ТА_ЙОГО_ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ_В_УКРАЇНІ
2. Кулага І., Ткаченко О., Клівак В. Компаративний аналіз упровадження та розвитку електронного урядування в Україні та Естонії. Стратегія економічного розвитку України. №46. 2020. С. 36-52. URL: https://www.academia.edu/81444844/Comparative_analysis_of_formation_and_development_of_electronic_government_in_Ukraine_and_Estonia
3. eBaby: nine services in one to bypass bureaucracy at birth, EU4Digital. 2020. URL: https://eufordigital.eu/ebaby-nine-services-in-one-to-bypass-bureaucracy-at-birth/ (last accessed: 19.11.2022)
4. eGA helps to keep Ukraine online, E-governance academy. 2022.URL: https://ega.ee/news/ega-helps-keep-ukraine-online/ (last accessed: 19.11.2022)
5. E-Government support to Ukraine. Presentation. E-governance academy. 2015. URL: https://issuu.com/e-governanceacademy/docs/ukraina-a5-landscape-12lk-bleed3mm-_b8fc0119cd732c (last accessed: 13.11.2022)
6. Estonia and Ukraine to develop e-states together, ERR news. 2019. URL: https://news.err.ee/1007667/estonia-and-ukraine-to-develop-e-states-together (last accessed: 19.11.2022)
7. Estonia to pilot a national mobile app based on the Ukrainian Diia application, e-Estonia. 2022. URL: https://e-estonia.com/estonia-to-pilot-a-national-mobile-app-based-on-the-ukrainian-diia-application/ (last accessed: 19.11.2022)
8. Estonia to pilot a national mobile app based on the Ukrainian Diia application, e-Estonia. 2022. URL: https://e-estonia.com/estonia-to-pilot-a-national-mobile-app-based-on-the-ukrainian-diia-application/ (last accessed: 19.11.2022)
9. Plantera F. The path towards e-governance in Ukraine, E-governance academy. URL:https://ega.ee/success_story/path-towards-egovernance-ukraine/ (last accessed: 19.11.2022)
10. Russel N. Democracy Promotion by Small States: The Case of Estonia’s ‘Niche Diplomacy’ Approach in Ukraine, IFAIR. 2020. URL: https://ifair.eu/2020/04/05/democracy-promotion-by-small-states-the-case-of-estonias-niche-diplomacy-approach-in-ukraine-2/ (last accessed: 13.11.2022)
11. Ukraine joins its first NATO cyber defense center meeting, The Hill. 2022. URL: https://thehill.com/policy/cybersecurity/3507026-ukraine-joins-its-first-nato-cyber-defense-center-meeting/ (last accessed: 19.11.2022)
12. U-LEAD support project EGOV4UKRAINE, E-governance academy. URL: https://ega.ee/project/u_lead/ (last accessed: 19.11.2022)
13. U-LEAD with Europe: new Vulyk information system makes it easier to access public services, EU Neighbours East. 2021.URL: https://euneighbourseast.eu/news/latest-news/u-lead-with-europe-new-vulyk-information-system-makes-it-easier-to-access-public-services/ (last accessed: 19.11.2022)
14. Wright H. How Estonia is helping Ukraine develop e-governance, ERR news. 2020. URL: https://news.err.ee/1117599/feature-how-estonia-is-helping-ukraine-develop-e-governance (last accessed: 13.11.2022)

Студентка 6 курсу, спеціальність «Міжнародні відносини»

Науковий керівник

Сидорук Тетяна Віталіївна

д-р політ. наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин

У статті проаналізовано співробітництво України та Естонії у сфері безпеки і оборони. Проаналізовано розвиток відносин між державами від встановлення відносин і до сьогодні. Визначено причини активізації співробітництва у даній сфері в умовах російської агресії. Виявлено ключові напрями співробітництва: медична допомога, військова підготовка, протидія гібридним загрозам. Проаналізовано практичні аспекти співробітництва у сфері кіберзахисту. Підкреслюється позиція Естонії щодо ескалації українсько-російського конфлікту. 

Ключові слова: Україна, Естонія, військове співробітництво, політика безпеки, російська агресія

COOPERATION BETWEEN UKRAINE AND ESTONIA IN THE FIELD OF SECURITY AND DEFENSE (1991-2022)

The article examines Ukraine’s cooperation with Estonia in the field of security and defense. The main stages of cooperation between two countries from establishment of diplomatic relations to this day are analyzed. The reasons for the intensifying cooperation in the field of security and defense in the context of Russian aggression are identified. The article identifies the key sectors of cooperation which are the following: medical aid, military training, the fight against hybrid threat. The practical aspects of the cooperation in cybersecurity are analized. Estonia’s position on the escalation of the Ukrainian-Russian conflict is emphasized.

 Key words: Ukraine, Estonia, military cooperation, security policy, Russian aggression 

У сьогоднішніх умовах співробітництво у сфері безпеки й оборони є надзвичайно важливим для підвищення обороноздатності України. Для відновлення територіального суверенітету і захисту національних кордонів від зовнішніх загроз Україна потребує використання усіх інструментів, які можуть допомогти здійснити ці завдання. Саме тому співпраця з країнами Балтії, які є провідними союзниками України на міжнародній арені, є важливим елементом у цій сфері. Розвиток відносин з даними державами включають у себе не лише захист суверенітету України, але й  стабілізацію усього східного флангу Європи. Естонія – один із ключових партнерів України у цій сфері. База відносин України й Естонії ґрунтується на спільному історичному фундаменті, а у контексті двостороннього співробітництва спільне минуле є одним із об’єднуючих чинників і приводом для реалізації низки спільних проєктів. Зважаючи на те, що Естонія входить в перелік країн, які допомагають впроваджувати реформи і підтримують Україну, варто відзначити пріоритетність україно-естонських відносин у сфері безпеки й оборони.

У науковій літературі є мала кількість напрацювань з даної тематики. Аналіз співпраці України та Естонії у сфері безпеки й оборони загалом висвітлюється за допомогою “колективного підходу”, тобто у контексті відносин України з усіма Балтійськими державами, проте й вони дещо узагальненого характеру або ж взагалі застарілі й не мають сучасної інформації. Такий підход у досліджені даної тематики було використано у роботах Р. Марценюк [11], К. Могильницької [4] та О. Подолян [5].

Метою статті є аналіз співробітництва України та Естонії у сфері безпеки й оборони в сучасних умовах безпекових викликів. Співробітництво у цій галузі надзвичайно важливе, зважаючи на підтримку Естонії України в умовах російської агресії. 

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлено такі завдання:

• проаналізувати нормативно-правові документи, укладені між Україною і Естонією у сфері безпеки й оборони;
• виокремити співпрацю між Естонією і Україною у рамках організацій;
• дослідити співпрацю в галузі військової медицини і кіберзахисту;
• дослідити допомогу, яку надає Естонія Україні у сфері безпеки й оборони.

Співробітництво України й Естонії у сфері безпеки й оборони має тривалий розвиток. Естонія однією з перших держав у світі визнала незалежність України 9 грудня 1991 року. Угоду про військове співробітництво між Міністерством оборони України і Міністерством оборони Естонії було підписано 20 квітня 1994 року. Нормативно-договірна база з Естонією у військовій сфері й надалі розширювалася із підписанням Протоколу про співробітництво між Державним комітетом у справах охорони державного кордону України і Департаментом прикордонної охорони Естонської Республіки від 8 грудня 1999 року. [8] 

У зв’язку зі вступом у 2004 році балтійських держав до ЄС та НАТО, співробітництво України й Естонії у сфері безпеки отримали новий вимір – через призму діяльності даних організацій. Так, Естонія разом з Литвою і Латвією – активні зовнішні партнери нашої держави у даних структурах, які допомагають Україні поглиблювати відносини з ЄС і НАТО, а також сприяють євроатлантичному руху України за допомогою консультацій з питань сфери безпеки і оборони, виконання положень НАТО “Партнерство заради миру”. Ці держави є постійними союзниками України, які готові піднімати питання щодо розширення на схід в ЄС і НАТО. [11, 169]

У 2006 році під час зустрічі з В. Ющенка з президентом Естонії Т. Х. Ільвесом було підписано Спільну декларацію щодо співробітництва у рамках діалогу України з НАТО, модернізацію українського оборонного та безпекового середовища, інформування українського суспільства про діяльність НАТО, а також надання допомоги щодо запрошення України до Плану дій щодо членства в НАТО. [17]

Співробітництво у сфері оборони і безпеки між Україною та Естонією активізувалося в 2014 році, коли Естонія вирішила направити свого аташе з оборони до Києва після анексії Криму та подій на сході України. Тоді основними завдання України у сфері безпеки й оборони були: забезпечення миру, суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України; підтримка діалогу з ключовими партнерами України та міжнародними безпековими організаціями; адаптація законодавства України в оборонній сфері до європейських стандартів; реформування військового сектору. Відповідно співпраця між Міністерствами оборони України та Естонії значно розширилась, як у двосторонньому, так і у багатосторонньому форматі. [11, 174]

Обсяги двостороннього співробітництва між державами з кожним роком зростають і є взаємовигідними для обох країн. Сьогодні найуспішнішими напрямками співпраці є навчання та військова медицина. Останніми роками оборонне співробітництво розширилося на військовому рівні, включаючи активну участь у військових навчаннях в  обох країнах. Крім того між різними рівнями оборонних установ двох країн відбувається регулярний обмін інформацією та досвідом. 

Успішним напрямом співпраці між Україною та Естонією є медична допомога. З осені 2015 року Естонія пропонує реабілітаційне лікування пораненим в Україні в Центрі Здоров’я Селі. Станом на 2020 рік у санаторії проліковано 165 поранених військовослужбовців ЗСУ. Міністерство оборони Естонії планує запропонувати реабілітаційне лікування і в найближчі роки. 

Також за ініціативи громадської організації “Вільна Україна” (ест. MTÜ Vaba Ukraina) у співпраці з Естонським національним коледжем оборони було організовано 5 навчальних курсів лікування тактичного рівня, метою яких була підготовка інструкторів з надання першої медичної допомоги. [2]

Естонія також внесла свій внесок до Трастового фонду НАТО для медичної реабілітації зі своїми експертами, щоб допомогти побудувати сучасну систему реабілітації в Україні. Східно-Талліннська центральна лікарня і Талліннський коледж охорони здоров’я провели стажування та навчання для реабілітаційного персоналу.  [12]

Також співробітництво між Естонією та Україною особливо активне у питаннях гібридних загроз та кібербезпеки. Естонія – ключовий гравець у системі кіберзахисту НАТО, оскільки вона характеризується надзвичайно високим рівнем діджиталізації – держава активно використовує інформаційні технології у функціонуванні електронного урядування і онлайн виборів. Зважаючи на власні досягнення у цій сфері, Естонія намагається поділитися досвідом зі своїми партнерами. Серед них важливе місце належить Україні, для якої питання кіберзахисту набули особливого значення в умовах гібридної агресії з боку Російської Федерації. [4, 20]

У 2021 році Україна офіційно подала заявку на вступ до Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (NATO CCD COE), який розташований у Таллінні й заснований за ініціативи естонської сторони. [6] 

У січні 2022 року представники Міністерства оборони, підрозділу кіберзахисту Ліги оборони Естонії та Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО здійснили спільний візит до України. Разом з українською стороною було обговорено організацію та загальний стан національної кібербезпеки України, включаючи широкомасштабні кібератаки на українські урядові сайти у ніч 14 січня та їх вплив на поточну безпекову ситуацію. Також відбувся обмін досвідом у боротьбі з кібератаками та обговорено подальші кроки для покращення нашої кібер-співпраці. Естонська делегація також висловила постійну підтримку вступу України до Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО, оскільки Україна має унікальний досвід у боротьбі з гібридними загрозами. [3]

Також з 2016 року естонська Академія електронного урядування реалізує проєкт з підвищення компетенції державного сектору України з кібербезпеки. [1] 

Естонія також допомагає з військовою підготовкою. З 2003 року понад 40 українських офіцерів навчалися на різних курсах Балтійського коледжу в естонському місті Тарту. У 2019 році троє українських офіцерів закінчили навчання на курсах Об’єднаного командування та Генерального штабу коледжу. [14]

З 2017 року Мовний центр Академії Сил оборони пропонує інтенсивні курси з англійської мови для Сил оборони України з метою покращення оперативної сумісності Збройних сил України з міжнародними партнерами. [2]

У контексті українсько-російської загрози Естонія підтримує Україну.  Естонія не визнає окупацію Криму РФ,  підтримує територіальну цілісність нашої держави та послідовно виступає за дотримання та повну імплементацію Мінських домовленостей. Офіційні заяви щодо засудження агресії РФ постійно оприлюднюються Президентом Естонії, Прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ та Парламентом Естонії.  

Колишня президентка Керсті Кальюлайд стала першою серед іноземних очільників, хто відвідав лінію розмежування на Донбасі у 2018 році, а у 2021 – адміністративну межу з окупованим Кримом. [16]

На тлі ескалації російсько-українського конфлікту Естонія вирішила допомогти Україні усіма можливими способами: у політичному плані, практичному і фінансовому. У лютому МЗС Естонії заявило, що виділить Україні гуманітарну допомогу у сумі 351 700 євро для підтримки людей, які живуть на сході України. [9]

8 лютого 2022 року Естонія передала Україні мобільний польовий шпиталь Role 2 для прискореного розгортання та використання в польових умовах, який забезпечує надання медичної допомоги на рiвнi бригади. Усi модулі потребують 20 хвилин часу на розгортання та згортання. Вони можуть використовуватися по одному, а також разом для обладнання польового шпиталю. [19]

Також Естонія поставила Україні протитанкові переносні ракетні комплекси (ППРК) Javelin. Таллінн також має намір надати Києву дев’ять 122-міліметрових гаубиць радянського виробництва, які свого часу перебували на озброєнні НДР і які пізніше було передано до Фінляндії, а звідти – до Естонії. Балтійська держава надіслала відповідний запит до Берліна, але відповіді досі не немає. [10]

21 лютого 2022 року Україну відвідав голова Рійгікогу Естонії Юрі Ратас. Він заявив, що вторгнення в Україну є порушенням міжнародного права. «Війна на Донбасі, яка триває восьмий рік, має бути негайно припинена. Будь-які спроби розширення агресії матимуть для Росії тяжкі наслідки», – наголосив Ратаc. [7]

Наступного дня, 22 лютого, до України прибув президент Естонії Алар Каріс. Він засудив визнання Росією так званих “ЛНР” та “ДНР” і наголосив, що РФ порушила Мінські домовленості. За його словами, Естонія ніколи не прийме рішення РФ визнати самопроголошені “республіки” на окупованих територіях Донбасу, а Путін шукає привід для війни. [15]

Отже, проаналізувавши сферу безпеки й оборони у відносинах України й Естонії, можна дійти висновку, що вони базуються на концепції стратегічного партнерства. Спільна історія і спільна загроза – у вигляді Російської Федерації – центральні у відносинах держав. Партнерство підтверджується розвиненою нормативною базою і практичним досвідом. Важливою частиною співпраці між державами є військові навчання, медична допомога нашим бійцям, а також постачання зброї Україні.  Крім того, позиція естонської влади щодо українсько-російської війни підтверджує факт того, що Естонія є одним із найближчих союзників України.  

Джерела та література

1. Country Strategy for the Development Cooperation of Estonia and Ukraine 2020–2023. URL:https://vm.ee/sites/default/files/content-editors/development-cooperation/ua_arengukoostoo_maastrateegia_2020-2023_en.pdf
2. Kaitsekoostöö. Eesti suursaatkond Kiiev. URL: https://kyiv.mfa.ee/et/kaitsekoostoo/ (дата звернення: 19.02.2022)
3. Leading Estonian and Ukrainian cyber security experts exchanged experiences in countering cyber threats. URL:https://kaitseministeerium.ee/en/news/leading-estonian-and-ukrainian-cyber-security-experts-exchanged-experiences-countering-cyber (дата звернення: 21.02.2022)
4. Mohylnytska K. Cooperation between Ukraine and the Baltic states in the field of security and defense after 2014. EVROPSKÝ POLITICKÝ APRÁVNÍ DISKURZ. Kyiv, 2020. URL: https://eppd13.cz/wp-content/uploads/2020/2020-7-4/05.pdf
5. Podolian O. The Challenge of “Stateness” in Estonia and Ukraine. Stockholm, 2020. URL: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1445863/FULLTEXT01.pdf
6. Ukraine applies to join NATO’s cyber defense center – NSDC. URL:https://en.interfax.com.ua/news/general/759823.html (дата звернення: 21.02.2022)
7. Голова парламенту Естонії: Україна ніколи не залишиться на самоті. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3399826-golova-rijgikogu-estonii-ukraina-nikoli-ne-zalisitesa-na-samoti.html (дата звернення: 21.02.2022)
8. Договірно-правова база між Україною та Естонією. Посольство України в Естонській республіці. URL:https://estonia.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/105-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta-jestonijeju (дата звернення: 19.02.2022)
9. Естонія виділить понад 350 тисяч євро гумдопомоги для сходу України. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/11/7323582/ (дата звернення: 21.02.2022)
10. Естонія передала Україні протитанкові комплекси Javelin. URL: https://www.dw.com/uk/estoniia-peredala-ukraini-protytankovi-kompleksy-javelin/a-60840691 (дата звернення: 21.02.2022)
11. Марценюк Р. Військова співпраця України та країн Балтії (1991-2017). Європейські історичні студії. Науковий електронний журнал. 2017. № 8. URL:https://drive.google.com/file/d/1mL1OQwtNoqkNN8QgGn-RRFECcnlLpgNp/view
12. Навчання в Естонії пройшли 80 інструкторів з тактичної медицини, отримавши міжнародний сертифікат 4 рівня – голова правління ГО «ВО Патріот». URL: https://uacrisis.org/uk/41738-navchannya-v-estoniyi (дата звернення: 19.02.2022)
13. Політичні відносини між Україною та Естонією. Посольство України в Естонській республіці. URL: https://estonia.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/104-politichni-vidnosini-mizh-ukrajinoju-ta-jestonijeju (дата звернення: 19.02.2022)
14. Посол України в Естонії Мар’яна Беца взяла участь у святкуванні 20-річчя Балтійського оборонного коледжу у м. Тарту. URL: https://estonia.mfa.gov.ua/news/73343-baltic-college (дата звернення: 21.02.2022)
15. Президент Естонії відреагував на визнання Путіним ОРДЛО. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/21/7134374/ (дата звернення: 21.02.2022)
16. Президент Естонії завітала на Донбас з робочим візитом. URL: https://www.youtube.com/watch?v=7GJNi9lZ7vc (дата звернення: 21.02.2022)
17. Президенти України та Естонії підписали Спільну декларацію. URL: www.unian.net/ukr/news/news176699.html (дата звернення: 19.02.2022)
18. У реабілітаційному центрі при Міноборони Естонії пройшли лікування вже 40 учасників АТО – організатори проекту. URL: https://uacrisis.org/uk/50500-estonia-2 (дата звернення: 19.02.2022)
19. Україна отримала польовий шпиталь від Естонії та Німеччини. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/8/7323246/ (дата звернення: 21.02.2022)