Mountain-skiing tourism has always been popular among tourists, and nowadays it is embracing more and more customers. Its development contributes to the state budget revenue increase, improvement of investing climate, and extension of the state infrastructure. Apart from that, mountain-skiing tourism is of the great importance, and provides an extensive variety for tourists. Natural conditions that have been formed in the country directly influence the development of this kind of tourism. Thus, it is getting more and more attention of travelers and is gaining a bigger demand in Canada. A positive experience in the development of Canadian mountain-skiing tourism may be adapted and employed in Ukraine.
Literature review. A modern stage of the mountain-skiing development research involves the studies of such scientists as V. Kyfiak, P. Masliak, I. Smal, etc. They have contributed to the study of the mountain-skiing tourism distinguishing the importance of the mountain-skiing research in general. However, it is essential to study and provide characteristics of certain peculiarities of the development of mountain-skiing tourism in Canada. It determines the academic topicality of the research.
The purpose of the article is to investigate into the peculiarities and development of the Canadian mountain-skiing tourism.
The article aims at completing the following tasks:
• to define the term ‘mountain-skiing tourism’;
• to investigate into the peculiarities and development of mountain-skiing tourism;
• to analyze the importance of development of this type of tourism in the state;
• to provide the characteristics of the mountain-skiing destinations.
The research subject is the Canadian mountain-skiing tourism.
Mountains take a vast area of terrestrial parts of the world, being main ecotourism representative. According to the study of the World Center for Monitoring and Conservation of Environment, the area of terrestrial mountainous parts of the world is 35.9 million square kilometers, or 24.3% of the entire Earth’s surface. Approximately 24% of the planet population are the residents of highlands [8]. Accordingly, mountains create a peculiar tourism type – mountain skiing – that has been a crucial resource for tourism development.
Mountain skiing is one of the traditional and most popular types of tourism around the world. Luxury mountain-skiing resorts have been created in the countries of Europe, Middle East, the USA, and Canada. These resorts provide special conditions for mountain skiing and extreme sports (pistes, ski jumping, snowboarding, etc.) along with comfortable and safe skiing at well-prepared gradual descents [7].
This kind of tourism to a greater extent corresponds to modern social and economic realia. Not only is it prestigious but also enables to spend free time in an interesting, resourceful, and healthy manner. Apart from that, age and social range of this active rest is extremely extensive. It is available to small children as well as pensioners, students, magnates, politicians, and housewives [5].
Mountain-skiing tourism belongs to special types of tourism as it combines the elements of therapeutic, recreational, sports amateur and ecological types of tourism. According to the tourist product formation type, mountain skiing is an investment-based and labour-input type of tourism which incorporates a range of peculiarities that distinguish it from the other, simpler, types. First and foremost, it is essential to focus on the patterns of the travellers’ resort stay. Tourists are accommodated in specialized hotels like mountain chalets, architecturally inserted into the surrounding landscape. Ski lifts of such kinds as rope tow, chair lift, cabin lift or gondola lift are to function near the hotels. Furthermore, hotels are located near the pistes that are divided into green, blue, red, and black ones according to the extent of complexity.
The scope of extra services plays a crucial role in mountain-skiing tourism. By this, we mean the coach services, outfit renting, and ski pass. Medical insurance is also of great significance for mountain-skiing tourism. As a rule, insurance premium is 2.5 times higher in comparison with the ordinary types of tourism. Despite the fact that mountain-skiing tourism is an expensive type of tourism, the number of mountain tourists is growing annually.
The regions of Canadian Pacific coast along with Coast and Rocky Mountains are the most popular among the mountain-skiing sports enthusiasts. There are several mountain-skiing resorts on the outskirts of Vancouver, such as Cypress Mountain, Grouse Mountain, and Seymour Mountain. The Big White resort is located in the southern province, 55 km from Kelowna city with Red Mountain resort in the neighborhood.
The Fernie Mountain, Kicking Horse, and Fairmont Hot Springs resorts are located in the Rocky Mountains (British Columbia). A traveler may get there from Golden City. It is essential to focus on the popular mountain-skiing Kimberley Resort. Annually, approximately 4 meters of snow falls here, and skiing area starts at the level of 1,980 meters of high. There are 70 equipped down-runs at the resort, and more than one third of them are of extreme complexity.
The Whistler Resort in British Columbia is also worth mentioning [4]. It is situated not far from the Pacific Ocean, which is the reason of 11 meters of precipitations every year. Whistler has an unofficial name of the snow capital of the world. The peak point is 2,180 meters high. Height discontinuity is more than 1.5 kilometres, and the total number of routes is approximately 100. The main snowboarding resort of British Columbia is Blackcomb, located near the Whistler resort. Ski Marmot Basin and mountain-skiing Bunff zone are located in the Jasper National Park, Alberta. As well, it is possible to go skiing in the Edmonton Ski Club, Canyon Ski Area, and Calgary Olympia Park.
Saskatchewan and Manitoba provinces also offer the opportunities for skiing onto the wide spread of prairie. Among the resorts, there are Mission Ridge, Wapiti Valley (Saskatchewan), and Mystery Mountain (Manitoba). On the outskirts of Manitoba (Winnipeg), there is the mountain-skiing Stony Mountain Resort; southward, on the border with the USA, there is the Holiday Mountain Resort; 130 km eastwards Winnipeg, there is the Falcon Ski Resort, in the province Whiteshell Park near the Falcon lake.
In Toronto (Ontario) and its suburbs, there are several mountain-skiing resorts that turn into popular golf courses in summer. The most famous mountain-skiing descents of this part of the country are situated in the Toronto Centennial Park, and in the nearby mountain-skiing centers of Chikopee, Devils-Elbow, Sir-Sams, Ottawa, on the Blue Mountain Resort, and in the Glen Park near the Niagara Falls.
The Georgian Bay coast in the eastern part of the Lake Huron (Ontario) is the popular place for mountain skiing. In the province of Quebec, eastwards the city of Quebec, there are the two best Canadian mountain skiing resorts, Le Mitspoiu and Mont Saint Anne. A hundred kilometers northwards Montreal, in Laurentides, on the descents of Mont Tremblant (935 m), there is the same-name province park with numerous mountain-skiing resorts. The most popular resort of this region is Mont Tremblant Resort.
In New Brunswick, it is essential to focus on Crabbe Mountain Ski Resort nearby Fredericton, the Sugarloaf Province Park (one can get there from Edmundston), and Poley Mountain Ski Resort (in the suburbs of the Bay of Fundy National Park), which is one of the most popular mountain-skiing resorts of the Atlantic Canadian Coast, more suitable for newcomers. Height discontinuity within the resort is 200 m, and it has 14 routes and 4 ski lifts.
The Brookville Ski Resort is located in the Western part of the Prince Edward Island, nearby Charlottetown. The other resort, Marbel Mountain, is located in the western part of the Newfoundland Island in Humber Valley, embosomed in Long Range Mountains. Marbel Mountain is regarded to be one of the best resorts situated eastwards the Rocky Mountains. The season here starts in December and lasts till April. Height discontinuity is 488 m. The resort has 31 mountain-skiing routes, half-pipe and the extreme park for snowboarding and 5 ski lifts. The Marbel Villa resort hotel is supposed to be one of the most beautiful in the world.
The other crucial aspect worth mentioning is the fact that mountain skiing is largely dependent on natural conditions. The most inportant is the thick snow cover during 4-5 months. The other factors contributing to comfort and attractiveness of the mountain-skiing vacation include terrain elevation, terrain features, weather conditions of the mountain-skiing season, flora, absence of the danger of avalanches, and, undoubtedly, variety and uniqueness of landscapes.
In order to choose the descents for skiing, it is important to pay attention to the danger of avalanches that may arise not only as a result of a big amount of snow precipitations and other weather conditions, but because of steepness of slopes and flora. The biggest number of avalanches is peculiar to non-forest slopes of the curved form with the range of steepness 25 – 50°. That is why, it is crucial to choose the slopes and itineraries reasonably taking into account all the factors, or the specialist recommendations [5].
All in all, mountain-skiing tourism is one of the main types of tourism in Canada. In turn, this country has numerous natural resources that contribute to active development. Only due to these reasons, developing so extensively, mountain-skiing tourism is encouraging more and more travelers. Despite the fact that this type of tourism is highly popular, the national government implements a positive policy towards the mountain-skiing tourism development and puts a lot of efforts in order to open new resorts. Formation of such a type of tourism contributes to the development of the country in general and its local population in particular.

References:

1. Babkin О.V. Spetsialni vydy turyzmu. – Rostov-nа-Donu: Feniks, 2008. – 252 p.
2. Izotova М.А., Matiukhina Yu.А. Innovatsii v sotsiokulturnomu servisi i turyzmi. Navchalnyi posibnyk. – М: Naukova knyha, 2006. – 136 p.
3. Kyfiak V.F. Orhanizatsiia turystychnoi diialnosti v Ukraini. Navchalnyi posibnyk. – Chernivtsi: Knyhy-ХХІ, 2003. – 300 p.
4. Malska М. P. Mizhnarodnyi turyzm i sfera posluh: pidruchnyk . / М. P. Malska, N. V. Antoniuk, N. М. Hanych. LNU іm. І.Franka. – К. : Znannia, 2008. – 661 p.
5. Masliak P.О. Rekreatsiina heohrafiia. Navchalnyi posibnyk. – К.: Znannia, 2008. – 343 p.
6. Papirian H.А. Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny: marketynh v turyzmi/ H.А. Papirian. – М: Finansy і statystyka, 2000.
7. Smal І.V. Turystychni resursy svitu. Nizhyn: Vydavnytstvo Nizhynskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykoly Hoholia, 2010. – 336 p.
8. Khrabovchenko V.V. Ekolohichnyi turysm. Navchalno-metodychnyi posibnyk. – М: Finansy і statystyka, 2003. – 208 p.

Semeshchuk Nataliia
student
National University «Ostrog Academy»
HOTELS AND RESTAURANTS OF CANADA: FEATURES OF FUNCTIONING AND ACTIVITY
Annotation. In this article reviews the features of restaurant and hotel business in Canada, their role in the tourism infrastructure of the country and describes restaurant and hotel places.
Keywords: Canada, hotel, tourism infrastructure, tour operators, restaurant, business.

Сучасний розвиток готельної та ресторанної справи у світовій практиці пропонує клієнту (споживачу послуг) різноманітний сервіс залежно від цін, що складаються на ринках цих послуг та особистих бажань. Щороку засоби масової інформації повідомляють численну клієнтуру про нові форми діяльності в цих видах сервісу. Їх розвиток сприяє збільшенню надходжень до державного бюджету, покращенню інвестиційного клімату та розширенню інфраструктури країни. Саме завдяки добре розвиненому та налагодженому готельно-ресторанному бізнесу, до країни прибуває все більше подорожуючих. Позитивний досвід у розвитку цих сфер у Канаді може бути адаптований та використаний в Україні.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сучасному етапі у вивченні розвитку готельно-ресторанного бізнесу слід відзначити праці таких учених, які здійснили важливий внесок у вивчення готелів та ресторанів країни: Абрамов М. [1], Каурова А. [4], Роглєв Х. [9] та ін. Ці дослідники у своїх наукових роботах охарактеризували важливість вивчення готельно-ресторанного бізнесу в цілому. Проте тему готельно-ресторанного бізнесу Канади слід дослідити та охарактеризувати чіткіше. Саме в цьому полягає наукова актуальність теми.
Метою статті є охарактеризувати готелі та ресторани Канади та дослідити особливості цих сфер.
Завдання статті:
• дослідити особливості функціонування готелів та ресторанів країни;
• охарактеризувати заклади харчування та розміщення;
• дати оцінку розвитку готельно-ресторанного бізнесу в країні.
Предметом дослідження є готелі та ресторани Канади.

Готелі – головний, класичний тип підприємств розміщення туристів. Одна з основних ознак полягає в наявності номерів. Готелі надають набір обов’язкових послуг: щоденне заправлення ліжок, прибирання номерів і санітарних вузлів [1].
У Канаді немає єдиної класифікації готелів, а приблизний рівень готелю позначається літерами. Так, наприклад, T (Tourist Class) – економічні і бюджетні готелі та мотелі, F (First Class) – звичайні готелі, що мають три зірки, S (Superior) – середні готелі чотирьох зірок, і D (Deluxe) – заслужені п’ять зірок.
Незважаючи на велику кількість турфірм, здатних повністю організувати тури в Канаду, бронювання готелів багато туристів здійснюють самостійно, використовуючи можливості онлайн-замовлень. Більшість готелів Канади присутні в міжнародній мережі бронювання, що пропонує вичерпну інформацію про готелі Канади, ціни та процедуру бронювання. Використовуючи цю систему, турист може швидко й легко підібрати номер, який відповідає всім поставленим вимогам до вартості та рівня обслуговування. Саме зручність бронювання найчастіше є найважливішим чинником для мандрівників, поряд з ціною і якістю готелів.
Проживання з гідним комфортом є важливою метою всіх туристів, отже, найкращі готелі Канади (4 і 5 зірок), а тобто S (Superior) та D (Deluxe), користуються величезною популярністю. Багато готелів Канади пропонують своїм гостям ряд додаткових послуг, завдяки яким проживання навіть в готелі 3 зірки (F – First Class) стане незабутнім і досить цікавим.
До особливостей готельного бізнесу в Канаді можна віднести заклад водного туризму та громадську стоянку «марина» (спеціальні готелі, які розміщуються на воді). Місткість «марин» різна і залежить від величини існуючого міського флоту, від передбачуваного прокату, від перспектив розвитку водного туризму й від площі акваторії. Мінімальною площею для функціонування такого виду готелю є водна поверхні розміром 100 га [9].
«Марини» можуть входити також до складу аквапарків – великих громадських установ, призначених для найрізноманітнішого відпочинку на воді. На території аквапарків розташовуються всі заклади, що обслуговують відпочиваючих і туристів [9].
Слід зауважити, що багато турів в Канаду пропонують готелі різної якості, що обумовлюється фінансовими можливостями туристів, тому до вибору готелю слід підійти скрупульозно. Наразі в Канаді існує велика кількість додаткових готельних послуг, що покращать ваш відпочинок та зробить його незабутнім. Варто згадати і те, що в цій країні популярності набуває такий особливий вид готелів як «марини», який сприяє розвитку водного туризму та робить його цікавішим.
Потреби туристів в їжі часто задовольняють підприємства громадського харчування. Вони відрізняються розмаїтістю своїх форм та видів. Тому до туристичної індустрії харчування відносяться ресторани, кафе, бари, їдальні, закусочні й ін.
Варто розглянути, що собою являє ресторанний бізнес. Отже, ресторанний бізнес – організація такого виду обслуговування, яке забезпечує клієнта їжею і напоями в спеціально відведеному для цього місці та відповідає деяким основним гігієнічним і законодавчим вимогам.
Ресторан, як самостійна одиниця або як частина готелю, виробляє та пропонує клієнтам харчування з метою задоволення їх гастрономічних потреб. Економічною метою цього виду діяльності є отримання прибутку, незалежно від того, чи маємо ми справу з виключно ресторанним бізнесом (окремо взяті ресторани в спеціально відведених місцях), або з ресторанами, які складають частину іншої установи [2].
У міжнародній туристській практиці харчування, як правило, пов’язується з розміщенням. Його вартість, поряд із проживанням, входить у готельний тариф. Турист може вибрати номер у комплексі із триразовим, дворазовим або одноразовим харчуванням. Готельний тариф, обумовлений на основі вартості розміщення без обліку харчування. Туристи самостійно вибирають підприємство громадського харчування, кухню й страви, що замовляють [4].
Важко говорити виключно про традиції канадської національної кухні. Це скоріше мультинаціональна кухня, що зовсім не дивно, якщо врахувати історичне походження жителів цієї багатокультурної країни.
Окремо стоїть квебекська кухня, і це зрозуміло, оскільки рецепти французьких кулінарів їй ближче. А в ресторанах провінції Нова Шотландія як і раніше чудово готують багато страв, рецепти яких перетнули Атлантичний океан й потрапили сюди, в колись французьку колонію Акадію, разом з першими європейськими поселенцями кілька століть тому.
Втім, всю цю складну кулінарну мозаїку туристи сприймають як національну канадську кухню, тим більше що маса ресторанів окремо спеціалізується на стравах італійської, індійської, китайської, французької, німецької, японської та багатьох інших.
У Торонто великий вибір ресторанів з різними національними кухнями. У місті 5000 ресторанів та інших закладів, де можна поїсти.
Прихильника італійської кухні можна відвідати розташовані в центрі міста «Олів’є гарден» і «Ругатті». Любителям грецької кухні, варто прогулятися по проспекту Денфорт, де один грецький ресторан змінює інший. Найбільш престижним вважається «Оузері». Для того, щоб потрапити сюди, доведеться постояти в черзі (рідкість для Торонто). Втім, якщо не хочеться чекати, можна зайти в «Френдлі Грік», «Патріс», «Еллас» або «Омонію», де кухня нічим не гірше. Правда, на відміну від «Оузері», в них не завжди грає музика.
Отож на основі всього вище дослідженого можна зробити такий висновок, що інфраструктура Канади охоплює велику кількість готелів та ресторанів. Наявність та розвиток цих сфер неабияк підносить країну на міжнародний рівень й покращує її становище.
Туризм сприяє економічному зростанню країни та підвищенню добробуту місцевого населення без будь-якої шкоди для довкілля. Наявність готельних та ресторанних місць приваблює прихильників всіх видів туризму.
Також важливим у сфері туризму є наявність вище згаданих готелів й ресторанів, які користуються популярністю в Канаді своїм сервісом та комфортом. Велика кількість закладів харчування та розташування робить відпочинок для туристів більш простішим та зручнішим. Заклади харчування спеціалізуються на кухнях різних країн світу, щоб задовольнити примхливих туристів. Проте канадська кухня також має свої особливості та прагне ідентичності.

Список використаної літератури:

1. Абрамов М.А. Географяя сервісу (сфера обслуговування). – М., 1985. –255 с.
2. Бородіна В.В. Ресторанно-готельний бізнес: облік, податки, маркетинг, менеджмент. – М.: Книжний світ, 2001. – 165 с.
3. Зорін І.В., Каверіна Т.П., Квартальнов В.А. Туризм як вид діяльності: Навчальний посібник . – М.: Фінанси та статистика. 2005. – 288с.
4. Каурова А. Організація сфери туризму: Навчальний посібник / А. Каурова. – СПб.: «Видавничій дім Герда», 2004. – 320 с.
5. Кіптенко В. К. Менеджмент туризму : підручник / В. К. Кіптенко. –К. : Знання, 2010. – 502 с.
6. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг : підручник / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Ф-т міжнар. відносин, Геогр. ф-т. – К : Знання, 2008. – 661 с.
7. Мальська М. П. Організація готельного обслуговування : підручник / М. П. Мальська, І. Г. Пандяк, Ю. С. Занько; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – К. : Знання, 2011. – 367 c.
8. Папірян Г.А. Менеджмент в індустрії гостинності (готелі та ресторани). – М.: Економіка, 2000. – 207 с.
9. Роглєв Х. Основи готельного менеджменту: Навчальний посібник / Х. Роглєв. – К.: Кондор, 2005. – 408 с.

Еко туризм – це подорожі по місцях, де навколишнє середовище збереглося практично в первозданному вигляді. «Еко тури» – знайомство з культурно-історичними та природними особливостями території – зазвичай це важлива частина програми [7]. Сутність його полягає в акцентуванні уваги не тільки на виді рекреаційної діяльності, але й на характері впливу туризму на довкілля та ступені відповідальності як туристів, так і організаторів щодо збереження природного середовища [11, с.240 ].
Слід зауважити, що чіткого визначення терміну екотуризм не існує, загалом пояснити його можна так:
1. Огранізовані подорожі до природних зон з можливістю вівідування культурних пам’яток і подорожі, які включають в себе виконання програм, що стосуються охорони природи та раціонального використання природних ресурсів у цих зонах;
2. Подорожі у природні зони з метою охорони навколишнього середовища і підтримання добробуту місцевих жителів (визначення Міжнародної організації екотуризму) [ 10 ].
Надзвичайно велике значення приділяється збереженню і підтримці цілісності екосистеми. Все просто: приплив мандрівників – це залучення грошей в регіон (за рахунок купівлі місцевих продуктів, сувенірів, користування послугами кафе, локальних туроператорів з еко туризму тощо). Місцевому населенню вигідно підтримувати еко туризм адже місцевість розвивається, а природне середовище не порушується.
Такий вид туризму дає можливість відкривати заповідні куточки нашої планети, зокрема і досліджуваної країни Канади та захоплюватися красою живої природи. Екологічний туризм – це тури для любителів пригод і цінителів природи, тому є важливим не тільки у регіонах, де туризм є головною складовою наповнення бюджету, а й у регіонах, які мають природно-атракційні місця та характеризуються незабрудненою екологією. Його реалізація полягає у впровадженні таких форм туризму та туристичної інфраструктури, які будуть відображати дбайливе ставлення до сучасного та майбутнього стану природного середовища, а також будуть враховувати економічний розвиток місцевих спільнот і збереження культурної їх самобутності. Основною метою зеленого туризму є фінансовий вклад в охорону природи, який безпосередньо отримують від самих прихильників екотурів.
Туроператори, що працюють у сфері екотуризму, зазвичай пропонують такі тури для кращого пізнання природи та культури країни:
• Пізнавальні тури (географічні, етнографічні ).
• Пригоди (трекінг, водні, гірські, лижні, кінні прогулянки).
• Наукові тури ( наприклад ботанічні, орнітологічні ).
• Поїздки вихідного дня ( наприклад в національні парки).
• Агротуризм (активну участь у житті працівників села) [1].
У світовій туристичній спеціалізації Канада виділяється в першу чергу розвитком еко-туризму, як масового (відвідування національних парків), так і елітних (екстремальний туризм). Тут чудово розвинений екологічний туризм. Не випадково в 2002 році, який був оголошений ЮНЕСКО роком екологічного туризму, у Квебеку був проведений Всесвітній саміт з еко туризму, в якому взяли участь понад 1000 делегатів з 132 країн [6].
У країні станом на 2013 р. Нараховується 36 національних парків, сім заповідників, три морських заповідника, один національний пам’ятник, а також 158 історичних місць. Банфф – найстаріший національний парк країни і найбільш відвідуваний парк світу; Йохо із водоспадом Такаккау, каньйонами і карстовими печерами; Джаспер із льодовиками і гарячими джерелами та ін. Національні природні парки – основа розвитку природноорієнтованого туризму, розвиток якого переважає в Канаді.
Також численні маршрути до природних й історичних пам’яток, етнографічний туризм, спостереження за птахами і ссавцями відкривають широкі можливості і дивовижні місця, не порушені цивілізацією. Зокрема до популярних місць еко туризму можна віднести місто Оттава, де зосереджені такі визначні пам’ятки – канал Рідо (взимку перетворюється у найдовшу ковзанку світу – 8 км), Стайні Королівської поліції, Канадський музей природи. Прямо у місті розкинулися прекрасні парки, найвідомішим з яких є парк Гатіно (35 тис. га). В околицях міста красиво укріплене місто Кінгстон, в якому проходить знаменитий Ірландський фестиваль 300-метрова, гора Нанібіжу, заповідник Пукаскуа, унікальний район каньйонів Агава і, звичайно, знаменитий Ніагарський водоспад. З індіанського назва Ніагара перекладається, як «грім вод». Річка з’єднує два великих озера Америки – Ері і Онтаріо. Її довжина становить 58 км. Канадська частина водоспаду – Horseshoe Falls ( Кінська підкова) [5]. Ніагарський водоспад приваблює туристів своєю масивністю. Щовечора на Ніагарському водоспаді збираються безліч туристів, щоб помилуватися на водоспади в світлі прожекторів, які забарвлені у червоний, помаранчевий, жовтий і зелений кольори. Краса видовища збільшується відображеннями у воді. Захоплююче видовище привертає щорічно 15 мільйонів туристів зі всього світу, тому в місті біля водоспаду – Ніагара Фолз (Niagara Falls) і його околицях є все для відпочинку та ознайомлення з цим приголомшливим явищем природи.
Наступним місцем, цетром еко туризму є місто Торонто (гуронською мовою – «місце зустрічі») – найбільше канадське місто, провідний культурний і торговий центр англомовної Канади, міжнародний символ чистоти і порядку. Цей величезний мегаполіс складається з величезних хмарочосів, банків і офісів, оточиних десятками парків, в яких вільно живуть білки й інші дрібні лісові мешканці. Найбільш цікаві місця міста – розважальний комплекс на площі Онтаріо, Гайд-парк і парк Королеви Єлизавети, живописний острівний Торонто-Айлендс-парк на озері Онтаріо, скелі Скарборо, позолочена башта будівлі банку Роял-Банк-Плаза, концертний зал Рой-Томсон-Халл, символ міста – 553-метрова вежа «Сі-Ен-Тауер», спортивно-готельний комплекс Скай-Доум.
Вражає і своїми надбаннями й Провінція Квебек – найбільша і, як вважається, найкрасивіша провінція Канади. За розмірами вона втричі більша Франції та в сім разів більша Великобританії. Ця територія охоплює наймальовничіші райони країни – гірський та озерний край Лаврентід, Естра і Шарлевуа, рівнини і прекрасні ліси біля самої річки Сент-Лоуренс (Св. Лаврентія), прибережний район Гаспезі, Сагене і озера Сен-Жан, край моряків і рибалок – острови Мадлен, а також найстаріші в Канаді міста – Квебек і Монреаль. Увагу любителів еко туризму привертають знамениті водоспади Монморансі і невисокі північні відроги Аппалачських гір, а також відкриті сотні прекрасних туристичних центрів, гірськолижних курортів, піщаних пляжів і заповідних зон. Ландшафти південного Квебека настільки різноманітні, що він отримав в Канаді неофіційну назву «Прекрасна провінція».
Осередком культурних пам’яток є місто Монреаль – найбільше в провінції Квебек і одине із самих старих міст Канади, розташоване на річковому острові, в центрі гори Мон-Руайяль («Королівської гори»), від якої відходять живописні вулиці, назви більшості з них присвячені католицьким святим, за що місто і отримало не офіційну назву «Місто святих». Розташовані в декількох десятках хвилин їзди від Монреаля гори Лаврентія (плато Лаврентіди) і Лаврентійська національний парк, відомі як прекрасний гірськолижний курорт, особливо популярні знаменита лижна станція і прекрасний сад в Бронмонте, а також лижні траси в Сен-Совер і Сент-Адель [5].
Одна з унікальних провінцій Канади, осередок еко туризму країни – Нова Шотландія, оточена з трьох боків океаном. Пам’ятками провінції є широкі пляжі і рибальські селища уздовж прибережної «Дороги Вранішнього сонця», національний заповідник Від-Тер на острові Кейп-Бретон, індіанська резервація Вікокомаг і безліч зручних бухт і пляжів. Морська риболовля в цих краях – одна з кращих в північній півкулі.
Проте, не можна не згадати найбільш прибутковіше і найбільш престижніше місце еко туризму – Канадські Кордильєри. Саме це місце є справжньою скарбницею дикої природи: каньйон річки Фрейзер, перевал Йеллоухед, найвища точка Канадських Скелястих гір – р. Робсон (3954 м), знамениті Колумбійські крижані поля – ідеальні для активного відпочинку та еко туризму. Проте справжня визначна пам’ятка Альберти – її національні заповідники Джаспер (найбільший заповідник в Скелястих горах – площа 10,8 тис. кв. км), Банф (перший заповідник Канади), Вуд-Баффало і Уотертон-Лейкс, а також різноматні райони Скелястих гір з багатою природою – Вістлер, озеро Медсін (найбільше озеро в заповіднику Джаспер, повністю пересихають раз на рік), озеро Мейлін, водоспади Атабаска (32 км на південь від Джаспера), льодовик Колумбія (площа 325 кв. км), каньйон Джонстон, водопади Лоуер і Аппер-Фоллз, озеро Луїзи, гора Вікторія і безліч курортних містечок з високим рівнем сервісу навколо заповідників. Тут же, в провінції Альберта, була виявлена найбільша концентрація останків динозаврів, а рибалка на місцевих річках вважається однією з найкращих в країні. Саме тому тут сформувались сприятливі умови для прихильників екотуризму.
Важливим місцем природного відпочинку також є озера Канади. Їх значно більше мільйона, в тому числі 31 752 з площею понад 3 км², що повністю або частково належать Канаді, та 7 із площею понад 10 000 км². Так наприклад чотири з п’яти Великих озер, частково відносяться до Канади, частково – до США. Курорти, облаштовані поблизу озер створюють сприятливі умови для розвитку еко туризму, а також для серфінгу та віндсерфінгу. Курортні бази створюють прекрасні місця для відпочинку на узбережжі і занять водними видами спорту. Таким місцем є озеро Маніту – одне з найбільших за величиною озер, що входить до складу Великих Озер Канади. Вода в озері лікувальна та корисна, так як в її склад входить велика кількість солі. Навколо озера є парк, відкритий для відвідування з травня по вересень, і кілька готелів, які в числі інших послуг пропонують лікування. Такий відпочинок біля озера дуже популярний у Канаді та у США. Представником активного туризму є озеро Гурон, яке входить до складу Великих Озер та розташоване на території Канади та США [5 ].
Одним з найпопулярніших місць для любителів активного відпочинку і альпінізму є заповідник Грос Морн розташований на західному узбережжі острова Ньюфаундленд. Тут зустрічаються пейзажі східної Канади та унікальні геологічні явища. Це дозволило організації ЮНЕСКО віднести Грос Морн до унікальних природних пам’ятників. Якщо пройти в глиб заповідника, можна побачити вузьку рівнину, на якій ростуть змішані ліси та розташована багато боліт. Тут цвітуть орхідеї і символ провінції Ньюфаундленд – сарацини. На сході простягається гірський ланцюг Лонг-Рейндж – північний край Аппалачів. В цьому заповіднику розташована гора Тор, яка відома своїм крутим підйомом та недоступністю. Саме тому вона вабить альпіністів зі всього світу.
Отже, Канада налічує велику кількість історичних та культурних місць з сприятливими умовами для розвитку еко туризму. Саме це впливає на економічний аспект та розвиток туризму загалом. Формування такого виду туризму сприяє економічному розвитку не тільки самої країни, а і місцевого населення без будь-якої шкоди для довкілля. Наявність такої кількості історично-культурних пам’яток неабияк підносить країну на міжнародному рівні в галузі туризму та приваблює любителів активного відпочинку. Саме тому варто сказати, що перспективним в Канаді є еко туризм, який все більше стає популярнішим у світі. Цей вид туризму має вагомі елементи, що цікавлять мандрівників, тому і сприяє культурному та освітньому досвіду всього населення.

Джерела та література
1. Авісента. Еко туризм. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.avisenta.ru/tourism/ekoturizm.html
2. Бейдик, О. О. Рекреаційні ресурси України [Текст] : навч. посібник / О. О. Бейдик. – К. : Альтерпрес, 2009. – 400 с.
3. Біржаков М. Б. Введення у туризм. – СПб: – “Герда”, 2006. -570с
4. Дмитрук, О. Ю., Екотуризм [Текст] : Навчальний посібник / О.Ю. Дмитрук, С.В.Дмитрук – К.: Альтерпрес, 2009. – 358 с
5. Канада. Пам’тки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.online-tourist-world.com/uk/canada/sights
6. Країни світу: короткий енциклопедичний довідник / Прим. авт. –сост.: В.А.Аникеев. Видавничий Будинок А. Громова; Мінськ; Сучасний літератор, 2000.
7. ООН. Всесвітній самміт з екотуризму. Квебекська декларація з екотуризму. Квебек (Канада), 19-22 травня 2002 [Електронний ресурс] : Режим доступу – http://www.gdrc.org/uem/eco-tour/quebec-declaration.pdf
8. Північна (англомовна) Америка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://subject.com.ua/geographic/ekonomichna_socialna/102.html
9. Рутинський М.Й. Сільський туризм: Навч. посіб. /М.Й. Рутинський, Ю.В. Зінько – К.: Знання, 2006. – 271 с.
10. Смолій, В. А. Енциклопедичний словник-довідник з туризму [Текст] / В.А. Смолій, В.К. Федорченко, В.І. Цибух – К.: Видавничий дім «Слово», 2006. – 372с. ISBN 966-8407-55-5
11. Явкін, В. Г. Проблеми географії та менеджмент туризму [Текст]: Монографія / В.Г. Явкін, В.П. Руденко, О.Д. Король – Чернівці: Рута, 2006. – 260 с.