ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ У  РОМАНІ С. КІНГА «СЯЙВО»

     У статті проаналізовано лексичні засоби, виявлені у романі С. Кінга «Сяйво». Виявлені мовні засоби  прокласифіковано відповідно до сфери і частоти вживання, лексичної ролі у тексті роману. У статті також розглядається  ступінь впливу лексичних маркерів на реципієнта і, як наслідок, сприйняття тексту, його осмислення і інтерпретацію.

     Ключові слова: дискурс, літературний дискурс, лексичний маркер, літературна мова, колоквіалізми, розмовна мова, запозичення, терміни, діалектизми, сленг, вульгаризми, ідіоми.

     This article underlines and scrutinizes the peculiarities of lexical devices usage regarding a book of Stephen King “The Shining”. We classified the items presented with respect to the frequency of use, type, and specific of lexical functions in the novel. Methods and leverages of influence on the recipient with a help of lexical devices to deliver the relevant information to the public and possible interpretation of the general audience are analyzed as well.

     Key words: discourse,  literary discourse, lexical device, literary vocabulary, colloquial vocabulary, conversational lexis, barbarisms, dialects, slang, vulgar words, idioms.

     Постановка проблеми

Література є невід’ємною частиною життя кожної людини, тож не дивно, що мовний аналіз літературних творів є предметом лінгвістичних досліджень уже майже три чверті століття (Річардс, 1929, Розенблат, 1937) [5]. Поняття літературного дискурсу невпинно розвивалось та інтерпретувалось науковцями впродовж останніх десятиліть, що призвело до цілої сукупності різних підходів до тлумачення цього  терміну.

Оскільки донесення основної інформації у літературному дискурсі покладається саме на мову (на відміну від кіно чи пісенного дискурсу, адже там задіяні і інші чинники впливу на реципієнта), то тут традиційно можна виокремити три елементи так званого герменевтичного трикутника: автор – текст – читач;  саме тут у структуруванні поняття літературного дискурсу така комунікативна ситуація набуває особливого статусу [3, 17]. Саме тому можна охарактеризувати літературу як сукупність різних дискурсів, а також і як окремий, повноцінний дискурс, що використовує певні види мови  [4, 231]

     Аналіз наукових публікацій на тему дискурсу

     Попри постійну цікавість науковців до теми літературного дискурсу, дослідження у цій сфері не припиняються і сьогодні, адже художній твір завжди залишається багатим джерелом для лінгвістичного аналізу.

     Поняття дискурсу у сучасному мовознавстві вживається дуже часто, але його трактування залишається спірним питанням, адже семантична неоднозначність цього терміна прослідковується з миті його застосування у мовленнєвому аналізі. І закордонні, і вітчизняні дослідники такі як І.П. Сусов, В. В. Богданов, М.Л. Макаров, Ю. Н. Караулов,  В.Є. Чернявська, А. Н. Коміна, П. Серіо, Т. А. ван Дейк та З. Харріс зробили неабиякий вклад у розвиток досліджень дискурсивного аналізу, саме на основі їхньої праці розвинулись подальші дослідження цього поняття.

       Мета нашого дослідження полягає у аналізі лексичних засобів роману Стівена Кінга «Сяйво». Досягнення мети полягає у виконанні таких завдань:

1) виявити основні лексичні маркери у романі «Сяйво»;

 2) здійснити аналіз виявлених лексичних особливостей у творі.

     Наразі актуальним є тлумачення дискурсу як складного комунікативного явища, що включає в себе, окрім тексту ще й екстралінгвістичні фактори – знання про світ, установки, цілі адресата, необхідні для розуміння тексту [1, 21]. Такі дослідники як Ю. Борєв, В. Силантьєв,  В. І. Тюпа, В.А. Андрєєва та Ю. І. Черняк  присвятили вивченню терміна “літературний дискурс” значну кількість часу, проте так і дійшли згоди щодо єдиної інтерпретації поняття, що дозволяє і надалі досліджувати зазначений феномен.

     Об’єкт нашого дослідження – роман «Сяйво» Стівена Кінга – є чи не найпопулярнішим доробком письменника і вважається вершиною творчості автора.  Лексичні засоби у романі зумовлені специфікою готичного стилю автора, атмосферою жаху і постійного напруження. С. Кінг дуже часто створює неординарні лексичні поєднання чим і привертає увагу не тільки літературних поціновувачів, а й дослідників лінгвістичних течій. Це зумовило початок і нашого дослідження мовних засобів у творчості С. Кінга.

     Здійснивши мовний аналіз розділів роману «Сяйво», ми поділили лексику на такі групи: літературна мова (запозичення та термінологія) та колоквіалізми (розмовна лексика, діалектизми, вульгаризми, сленг та ідіоми).

     У творі  було виявлено значну кількість запозичень. Запозиченням називають елемент чужої мови, який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів. Проаналізувавши лексику роману, ми виявили низку запозичень з французької мови – menagerie, cajoling, paragon, sanguine, detestable, caches, lecherous, nonchalant, demurely. Наприклад:

     Doesn’t it make any deference that I’m just five? There was no answer [6; 302].  «Deference» – з французької буквально «polite respect » – «пошана». У романі розповідається про роздуми маленького хлопчика Денні, а запозичення використано задля підкреслення неабиякого розвитку дитини, адже його мова є далеко не дитячою.  

     У книзі найбільше використано запозичень з латинської мови – dissidents,  latitudinous, topiary, perfunctory, vehemently, atrocity, lucidly, furtively, accusatory, ambulatory, sinuously, vindicated, jocularly. Наприклад:

     HALLORANN ARRIVES Larry Durkin was a tall and skinny man with a morose face overtopped with a luxuriant mane of red hair [6; 396]. Всі зазначені слова вже асимілювалися у англійській мові, але своїми коренями сягають глибших витоків. Вони є запозиченням з латинської і пройшли доволі довгий шлях асиміляції в англійську мову.

     Інший приклад:

     (My God, what’s happened to him?) “Danny!” the hoarse, petulant voice roared from above them [6; 303]. Це слово у романі вживається 8 разів для означення характеристики голосу головного героя.

     Незначну кількість запозичень з грецької мови також було виявлено у романі – amorphous, schematics, myriad, epithets. Слід зазначити, що письменник вживає виявлені запозичення у дуже незвичному контексті, що надає роману неабиякої оригінальності.

     Вдалося виявити навіть кілька запозичень з італійської мови, до прикладу слово capricious – the wind was blowing a capricious gale – now from the west, now backing around to the north – тут запозичення використовується задля збагачення і увиразнення  лексики у романі, надання їй певної вишуканості.

     У текстах пісень прослідковується значне використання колоквіалізмів. До цієї групи відносяться слова, які утворились за допомогою редукції, і які часто є часиною розмовного варіанту. Редукція – це значне ослаблення або втрата ненаголошених звуків при їх вимові; один з видів звукових змін, який полягає в ослабленні артикуляції звуків. Наслідком процесу редукції нерідко є випадання певного звука в слові [3, 144 ]. Такі слова як want to, going to, have got to, about, because часто вживаються в скороченій формі відповідно wanna, gonna, gotta, ‘bout, coz, gotcha.  Наприклад:

     But if I can’t be your woman, I sure ain’t goin‘ to be your dog [6; 53]. Найчастіше редукція вживається в щоденному мовленні. У романі йдеться про те, що головна героїня висловлює внутрішній спротив власному чоловіку. Вона не бажає коритися і слідувати за течією обставин, які склалися. Автор мав за мету спростити мовлення героїні, продемонструвати близькі стосунки між персонажами, адже подібні конструкції використовуються лише у спілкуванні між близькими людьми.

     Іншим прикладом може слугувати таке речення:

     No, you’re gonna come down to St. Pete’s with me and learn to cook and go out on the beach every damn evenin watchin for crabs. Right? [6; 76] Скорочення «gonna» – коротка форма від «going to». Якщо вимовляти «going to» дуже швидко, без чіткої вимови кожного слова, то воно звучатиме як «gonna». Це спрощує мовлення співрозмовників, адже автор мав на меті показати дружні стосунки, не обтяжені формальним вокабуляром.

     Автор вживає слова, утворені за допомогою редукції для підкреслення атмосфери невимушеності і простоти спілкування, які намагається створити у творі. Такі слова зрозумілі для всієї категорії читачів і не створюють перешкод у сприйнятті тексту.

     У тексті ми виявили значну кількість скорочень, найпоширенішими з яких у досліджуваному нами тексті є злиття двох слів у одне. Проаналізувавши  текст та підрахувавши частоту вживання у них скорочень, слід зазначити, що найуживанішими є наступні зразки: I’m = I am, you’re = you are, I’ll = I will. Поряд із поданими вище значну кількість також становлять такі скорочення: I have = I’ve,  do not = don’t та інші. Наприклад:

     I don’t think we’ve seen five cars since we came through Sidewinder. And one of them was the hotel limousine [6; 67]. Скорочення використано задля уникнення непотрібного офіціозу розмови. Окрім того, вони є звичним явищем у щоденному вжитку носіїв мови, повні конструкції вживаються доволі рідко.

     Приклади використання діалектизмів також були виявлені ̶ I’m not gonna hurt ya. До прикладу:

     Say, you really are a college fella aren’t you? Talk just like a book [6; 30]. Ця лексема означає слово fellow і вживається задля підкреслення контрасту між сторожем готелю і щойно прибулим героєм роману (викладачем університету). Контраст стає дедалі очевиднішим, коли чоловіки продовжують діалог.

     Інший приклад:

     That was when they were just startin out here and that fat fuck Ullman, he woulda hired the Boston Strangler if he’d’ve worked for minimum wage [6; 30]. Слово woulda означає would have і виражає потенційну можливість. У творі слово вживається, щоб доповнити образ сторожа готелю, його манери і мовленнєві звички.

     У книзі ми виявили низку медичних термінів, до прикладу:

     You know, schizoid behavior is a pretty common thing in children. It’s accepted, because all we adults have this unspoken agreement that children are lunatics [6; 151]. Вживання термінів обумовлене розвитком подій у романі, вони розкривають глибину поведінки Денні, яка так хвилює його батьків. Також у творі вони служать своєрідною ширмою, щоб приховати істинні здібності дитини.

     Інший приклад:

     I thought, the odds were very high that it would be something less urgent than a fractured skull or an accident with one of the power tools or some sort of convulsion. A serious case of the flu, pneumonia, a broken arm, even appendicitis [6; 17]. Зазначені медичні терміни хоч і використовуються інколи у повсякденному мовленні, у книзі відображають намагання батьків пояснити дивну поведінку дитини; переконати себе, що це всього на всього прояви відхилень зі здоров’ям.

     Також було виявлено кілька прикладів вживання жаргонізмів:

     I suspect that what happened came as a result of too much cheap whiskey, of which Grady had laid in a generous supply, unbeknownst to me, and a curious condition which the old-timers call cabin fever. Do you know the term [6; 18]? У цьому випадку такий специфічний жаргонізм використано, щоб продемонструвати спробу управителя готелю випробувати знання справи головного героя, адже навіть для знавців таке слово може бути невідомим.

    Роман є доволі насиченим вульгаризмами, вони використовуються задля досягнення потрібного ефекту і напруженої атмосфери між головними героями, адже в кульмінації розповіді потік думок головного персонажа більш ніж на половину складається з вульгаризмів, що демонструє перманентну деградацію його особистості – damn, prick, Goddam, bitch. Наприклад:

     And she’d be makin jokes and sayin all these witty things, and every time she said one he’d grin just like a fuckin ape, like she had strings tied to the corners of his mouth [6; 31]. Виявлена одиниця є дуже грубим вульгаризмом і використовується, щоб продемонструвати зневагу і роздратування героїв книги.

     Приклади використання сленгу у романі також знайдені:

     Then bow did you know, doc? Daddy asked [6; 39]. Фразема є дуже поширеною у використанні в чоловічій компанії, зазвичай є безособовою формою звертання. У романі протагоніст має за звичку так звертатися до свого маленького сина, таким чином він демонструє свою батьківську любов і прив’язаність до дитини.

     Good people die in bad, painful ways and leave the folks that love them all alone [6; 443]. Слово  folks є прикладом розмовного стилю мовлення, також розцінюється як сленг серед як молодих, так і людей старшого віку. У творі використано, щоб показати своєрідність ситуації, а також рівень близькості між співрозмовниками.

     Лексика роману Кінга не є багатою на різноманітні фразеологічні одиниці, автор більш тяжіє  до використання стилістичних маркерів. Ми зуміли виявити декілька ідіоматичних фраз. Наприклад:

     Living by your wits is always knowing where the wasps are [6; 375]. Вираз «Live by your wits» означає «отримувати гроші або інші переваги нечесним шляхом». Ідіому використано з метою увиразнити діалоги роману, додати йому експресивності та емоційного забарвлення.

     Інший приклад:

     There’s just something about you that pisses me off [6; 264]. Вираз «piss somebody off» є розмовною фразою, яку не прийнято вживати у пристойному середовищі. У книзі використано, щоб виявити роздратування і злість.

     Отже, у книзі Стівена Кінга “Сяйво” ми виявили  значну кількість прикладів вжитку лексичних засобів. Літературна і розмовна лексика, запозичення, колоквіалізми, терміни, сленгізми, ідіоми і навіть вульгаризми є невід’ємною частиною створення повноцінного літературного твору. Конкретна специфіка вживання мовних засобів зумовлена стилем Кінга, адже його вважають королем жаху, що і зумовлює його власний неповторний стиль та вибір лексичних маркерів. Лексеми, виявлені нами у романі, надають тексту більшої виразності та чіткості, збільшують емотивний вплив на реципієнта, пробуджують цікавість в аудиторії читачів.

     Загальний висновок

     Поняття дискурсу можна охарактеризувати як  комунікативний феномен,  який знаходить вираження у музичному, політичному, кіно- та літературному виді дискурсу, де найкраще розкривається потенціал лексико-стилістичних маркерів. Літературний твір як окремий об’єкт є дуже багатим джерелом дослідження, адже на відміну від інших різновидів дискурсу не є обмеженим у часі (кінодискурс) чи кількості мовних одиниць (музичний дискурс). Його визначають водночас і комунікативно-рецептивні чинники, і позалітературний контекст, він може бути ідеологічним, релігійним, чи культурним.  Завдяки лексичним  засобам для автора стає можливим виразити саме ту інформацію, яку він бажає донести до реципієнта і зробити текст твору актуальним для певної категорії читачів.  Більше того, такі лексичні маркери як запозичення, ідіоми, сленгізми і навіть вульгаризми додають тексту гостроти і неординарності, збагачують і освіжають мову роману. Імплементувати лексичний засіб у текст не є важко, але зробити це якісно і влучно вдається не всім, це потребує неабияких вмінь та навичок.

       Список використаної літератури

1. Dijk Van. T. A. Studies in the Pragmatics of Discourse / Dijk Van. T. A. – London: Longman, 1997. – 174 р.
2. Борев Ю. Б. Эстетика. Теория литературы : энциклопедический словарь терминов / Ю. Б. Борев. – Москва : Астрель : АСТ, 2003. – 575 с.
3. Словник лінгвістичних термінів / Кротевич Є., Родзевич Н. / За заг. ред. Є.В. Кротевича. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. – 236 с.
4. Черняк Ю. І.  Літературний дискурс як комунікативний феномен / Ю. І. Черняк // Держава та регіони. Серія : Гуманітарні науки. – 2014. – № 4. – С. 16-20.
5. Ruland, Richard. From Puritanism to postmodernism: a history of American literature / Richard Ruland, Malcolm Bradbury.
6. The Shining [Electronic resource] // Penguin Random House. – Access to the source:https://www.penguinrandomhouse.com/books/92991/the-shining-by-stephen-king/

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ У МУЗИЧНОМУ ДИСКУРСІ НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ ПІСЕНЬ ГУРТУ «ARCTIC MONKEYS»

У статті та проаналізовано лексичні засоби, виявлені у текстах пісень гурту Арктік Манкіс. Виявлені мовні засоби  прокласифіковано відповідно до сфери і частоти вживання, лексичної ролі у текстах композицій. У статті також розглядається  ступінь впливу від використання лексичних маркерів на реципієнта і подальше сприйняття тексту, його інтерпретацію і осмислення.

Ключові слова: дискурс, музичний дискурс, лексичний маркер, літературна мова, колоквіалізми, розмовна мова, запозичення, діалектизми, сленг, вульгаризми, ідіоми.

The article analyzes lexical markers in the lyrics of the band «Arctic Monkeys». We classified the items presented with respect to the sphere and frequency of usage and lexical functions performed in the songs. It also examines the degree of influence lexical markers exert on the recipient and the subsequent comprehension of the text, its interpretation and understanding.

Key words: discourse, music discourse, lexical device, literary vocabulary, colloquial vocabulary, conversational lexis, barbarisms, dialects, slang, vulgar words, idioms.

Постановка проблеми

Жанр пісні унікальний за масовістю і соціальною значущістю, оскільки пісня займає значну частку ефірного часу, має широку аудиторію і користується величезною популярністю.

Музичні композиції здійснюють неабиякий вплив на реципієнта за допомогою мелодії, ритму, слів, тому недооцінювати значущість музики не можна ніяким чином. Проаналізовані нами тексти пісень є джерелом неабияких лінгвістичних, культурних і соціальних тенденцій; тож таким чином ми змогли виявити та проаналізувати процеси, які відбуваються в англійському мовленні, а також краще зрозуміти їх специфіку та сферу застосування лексики.

Аналіз публікацій

Беручи до уваги широке значення терміну дискурс, дослідники так і не зуміли знайти одного визначення, яке б охопило усі специфічні характеристики цього поняття. Проте, існує чимало підходів до його вивчення, які зумовили велику кількість трактувань дискурсу. Саме слово «дискурс» перекладається як бесіда, розмова, промова, тобто процес мовної діяльності (від фр. discours, англ.  discourse, лат. discursus) [1, 9]. Дефініція зі словника німецької мови Якоба та Вільгельма Грімма 1960 року «Deutsches Wörterbuch» подає таке розуміння цього поняття: 1) діалог, лекція; 2) промова, лекція [1, 26]. А. ван Дейк визначає дискурс як мовний потік, як мову в її постійному русі, що вбирає в себе все різноманіття історичної епохи, індивідуальних і соціальних особливостей як того, хто комунікує, так і комунікативної ситуації, в якій відбувається спілкування [4, 12]. У сучасній лінгвістиці термін «дискурс» близький за змістом до поняття «текст».

  Мета нашого дослідження полягає у ґрунтовному аналізі лексичних засобів з текстів пісень гурту Арктіс Манкіс у альбомі «One for the road». Досягнення мети полягає у виконанні таких завданнь:

1) розглянути основні засади та концепції вивчення поняття «дискурс» та «музичний дискурс»;

2) прослідкувати специфічні тенденції вживання лексичних засобів у музичному дискурсі;

3) виявити основні лексичні маркери у текстах композицій, виконаних Арктік Манкіс;

4) здійснити аналіз виявлених лексичних особливостей у текстах пісень.

Музичний (пісенний) дискурс наразі не має такої значної кількості підходів до його вивчення, але також є об’єктом досліджень науковців. Зокрема Е.Е. Анисимова, Л.О. Булгакова, С.М. Мазуркевич, Г.Г. Молчанова та О.В. Шевченко внесли неабиякий вклад у розвиток дискурсу. Беручи за основу визначення дискурсу як «сукупності тематично споріднених текстів з притаманними їм мовними особливостями» [3, 312], то поняття музичного дискурсу можна охарактеризувати як сукупність текстів пісень, яким властиві певні особливості, такі як тематичні, лексичні та синтаксичні характеристики. Пісенний дискурс трактується як художнє явище і, звичайно, тип мовленнєвої практики в цілому. Він визначається як шлях до того чи іншого смислу, сутність комунікативної  моделі мовленнєвої практики в цілому.

Об’єкт нашого дослідження – альбом гурту Арктіс Манкіс «One for the road» – є найпопулярнішим доробком гурту і наразі вершиною творчості музикантів. Він є продовженням загальної концепції стилю групи, проте демонструє ріст і розвиток у плані реалізації лексичної наповненості пісень. Гурт позиціонує себе як інді-рок група, тому їхній стиль відображає тенденції музичного напряму. Лексичні прийоми у текстах пісень зумовлені специфікою локалізації гурту, його середовищем і атмосферою. Хлопці дуже часто створюють неординарні лексичні поєднання чим і привертають увагу не тільки музичної публіки, а й дослідників лінгвістичних течій. Це зумовило початок і нашого дослідження мовних засобів у творчості гурту.

Здійснивши мовний аналіз пісень, виконаних гуртом «Arctic Monkeys», ми поділили лексику на такі групи: літературна мова (запозичення) та колоквіалізми (розмовна лексика, діалектизми, вульгаризми, сленг та ідіоми).

У текстах пісень також було виявлено багато запозичень. Запозиченням називають елемент чужої мови, який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів. Проаналізувавши лексику пісень, ми виявили кілька запозичень з французької мови – saunter, cauldron, episode, picturesque, Koach–esque (One for the road; You are so dark; Arabella). Наприклад:

The only roads are cul-de-sacs, the only ends are dead (Temptation greets you like your naughty friend). «Сul–de–sacs» – з французької буквально «bottom of the sack» – «дно мішка». У пісні розповідається про кінець стосунків між людьми, герой вказує, що всі спроби повторного возз’єднання марні. Запозичення використано задля підкреслення розчарування і порожнечі, а також для певного шарму і чарівності.

У піснях спостерігається дуже багато запозичень з латинської мови – nostalgia, mechanism, perfect, universe, alibi, cubicle, parallel (Are you mine? Wanna be yours; Arabella; Mad sounds). Наприклад:

And satisfaction feels like a distant memory (Are you mine?). Всі зазначені слова вже асимілювалися у англійській мові, але своїми коренями сягають глибших витоків. Вони є запозиченням з латинської і пройшли доволі довгий шлях асиміляції спочатку у французьку, а потім і англійську мови.

У текстах пісень прослідковується значне використання колоквіалізмів. До їх групи відносяться слова, які утворились за допомогою редукції, і які часто є часиною розмовного вокабуляру. Редукція – це значне ослаблення або втрата ненаголошених звуків при їх вимові; один з видів звукових змін, який полягає в ослабленні артикуляції звуків. Наслідком процесу редукції нерідко є випадання певного звука в слові [2, 144 ]. Такі слова як want to, going to, have got to, about, because часто вживаються в скороченій формі відповідно wanna, gonna, gotta, ‘bout, coz.  Наприклад:

I go crazy cause here isn’t where I wanna be (Are you mine?). Найчастіше редукція вживається в щоденному мовленні. У тексті пісні співається про те, що герой втрачає здоровий глузд. Він божеволіє від того, що знаходиться не там, де воліє. Автор мав за мету спростити мовлення героя і не ускладнювати композиції зайвими конструкціями.

Іншим прикладом може слугувати таке речення:

You said you got to be up in the morning, gonna have an early night (Why’d you only call me when you’re high?). У цій пісні йдеться про стосунки між молодими і людьми і їхні непорозуміння. Скорочення «gonna» – це коротка форма від «going to». Якщо вимовляти «going to» дуже швидко, без чіткої вимови кожного слова, то воно звучатиме як «gonna», і в цьому випадку воно вжите  саме з такою метою, адже у тексті пісні повна структура була б недоречною.

Автор вживає слова, утворені за допомогою редукції для підкреслення атмосфери невимушеності і щирості, які намагається створити у піснях. Також такі слова зрозумілі для всієї категорії слухачів.

У текстах пісень ми виявили значну кількість скорочень, найпоширенішими з яких у досліджуваних нами текстах пісень є злиття двох слів у одне. Проаналізувавши  тексти пісень та підрахувавши частоту вживання у них скорочень, слід зазначити, що найуживанішими є наступні зразки: I’m = I am, you’re = you are, I’ll = I will. Поряд із поданими вище значну кількість також становлять такі скорочення: I have = I’ve, until = ‘till, do not = don’t та інші. Наприклад:

It’s not like I’m falling in love, I just want you to do me no good (Number 1 Party Anthem). Скорочення використано задля уникнення порушення ритму пісні. Окрім того, вони є звичним явищем у щоденному вжитку носіїв мови.

Приклади використання діалектизмів були також виявлені. До прикладу:

Come to find ya fall in some velvet morning (Are you mine?). Ця лексема означає слово you і вживається задля підкреслення певних особливостей або для контексту пісні. Використання діалектизму робить пісню яскравішою і оригінальнішою.

Інший приклад:

I’m a puppet on a string, Tracy island, time-traveling diamond, coulda shaped heartaches (Are you mine?). Слово coulda означає could have і виражає жаль за минулим, нездійсненими діями та мріями. У тексті пісні його використано, бо це молодіжна лексика, деякі дослідники вважають це слово навіть різновидом сленгу.

Тексти пісень не є насиченими вульгаризмами, але кілька прикладів все таки зустрічалось впродовж аналізу лексики – damn, shit (Why’d you only call me when you’re high? Mad sounds). Наприклад:

Somewhere darker, talking the same shit (Why’d you only call me when you’re high?). Це слово вживається у ситуаціях, коли людина зла, розчарована, повна люті. У цьому випадку герой виражає втому від вічних дискусій і сварок, які ні до чого не приводять.

Приклади використання сленгу у композиціях також знайдені:

Why’d you only call me when you’re high? (Why’d you only call me when you’re high?). Ця фразема означає «бути під впливом наркотичних речовин». У пісні її використано для того, щоб не говорити про це відкрито, сленг підкреслює зухвалий стиль молодого гурту.

Пісенна лексика композицій, виконаних Arctic Monkeys надзвичайно багата на різноманітні фразеологічні одиниці – shift the tide, on the cusp, on the prowl (One for the road; Crowling back to you; Knee socks). Наприклад:

Are there some aces up your sleeve? (Do I wanna know?). Вираз «aces up your sleeve» означає «мати певні приховані переваги, які потім стануть в пригоді». Ідіому використано з метою увиразнити текст композиції, додати їй експресивності.

Інший приклад:

Or the fat lady fancies having a sing, I’ll be here (Snap out of it). Вираз «It ain‘t over till the fat lady sings» означає, що ситуація ще не вирішена, наслідки неясні. Герой співає про те, що він буде з коханою попри усі незгоди, усю невизначеність.

Отже, у текстах пісень, виконаних групою Арктіс Манкіс виявлено значну кількість прикладів вжитку лексичних засобів. Літературна і розмовна лексика, запозичення, колоквіалізми, сленгізми, ідіоми і навіть вульгаризми є невід’ємною частиною створення тексту нової мелодії. Конкретна специфіка вживання мовних засобів зумовлена стилем гурту, їх молодіжними та свіжими ідеями. Лексичні маркери надають текстам пісень більшої виразності та чіткості, збільшують емотивний вплив на реципієнта, пробуджують цікавість в аудиторії слухачів.

Загальний висновок

Визначення музичного дискурсу як лінгвістичного феномену сформувалось нещодавно, тому серед потоку досліджень поняття «дискурс» немає ґрунтовних праць щодо його трактування. Проте, такі дослідники як С.М. Мазуркевич, Г.Г. Молчанова та О.В. Шевченко здійснили базисні дослідження у термінології музичного або пісенного дискурсу. Музичний дискурс є художнім явищем і виконує роль комунікативної моделі між мовцем і реципієнтом, а також типом мовленнєвої практики в цілому; визначеним шляхом до того чи іншого смислу. Контингент лексичних маркерів у гурту Арктік Манкіс не є надто широким, хоча відзначається специфікою використання. Рок-гурт часто вдається до колоквіальної лексики, що не є дивним, адже хлопці є молодою групою з домінантною часткою слухачів підліткового віку. Варваризми також трапляються нерідко, але не становлять основну групу мовних засобів у піснях. Сленгові лексика, ідіоми та вульгаризми використовуються не надміру, їхнє вживання є допустимим у потрібних місцях. Вони є частиною створення нового твору, адже надають текстам композицій експресивності, та різкості, здійснюють емотивний вплив на реципієнта.

Список використаної літератури

1. Миронова, Н.Н. Дискурс-анализ оценочной семантики / Н.Н. Миронова. – М. : Тезаурус, 1997. – 158 с.
2. Словник лінгвістичних термінів / Кротевич Є., Родзевич Н. / За заг. ред. Є.В. Кротевича. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. – 236 с.
3. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики / Ю.С. Степанов; изд. 5-е стереотип. – М. : УРСС, 2005. – 312 с.
4. Dijk Va T. A. Studies in the Pragmatics of Discourse / Dijk Van. T. A. – London: Longman, 1997. – 174 р.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ У МУЗИЧНОМУ ДИСКУРСІ НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ ПІСЕНЬ СПІВАЧКИ ЛАНИ ДЕЛЬ РЕЙ

У статті та проаналізовано стилістичні засоби, виявлені у текстах пісень співачки. Виявлені одиниці прокласифіковані відповідно до частоти вживання у композиціях, типу та специфіки стилістичних функцій у текстах. У статті також розглядаються способи впливу на реципієнта за допомогою стилістичних засобів з метою донести бажану інформацію та сприяти подальшій інтерпретації тексту читачами.

Ключові слова: дискурс, музичний дискурс, стилістичний маркер, метафора, епітет, персоніфікація, порівняння, гіпербола, антономазія, риторичне запитання, антитеза, клімакс, повторення.

This article underlines and scrutinizes the peculiarities of stylistic devices usage regarding the lyrics of Lana Del Rey. We classified the items presented with respect to the frequency of use, type, and specific of stylistic functions in the compositions. Methods and leverages of influence on the recipient with a help of stylistic devices to deliver the relevant information to the public and possible interpretation of the general audience are analyzed as well.

Key words: discourse, music discourse, stylistic device, metaphor, epithet, personification, similar, hyperbole, antonomasia, antithesis, climax, repetition, rhetoric question.

Постановка проблеми

Пісня є невід’ємною частиною життя людини. Впродовж віків вона була одним із засобів передачі інформації нащадкам, вираження емоцій, донесення певних цінностей та впливу на громаду. Отож не дивно, що і в сучасному суспільстві пісня присутня у нашому повсякденному житті – вдома, на вулиці, у місцях відпочинку і навіть у навчальних закладах.

Музичні композиції здійснюють неабиякий вплив на реципієнта за допомогою мелодії, ритму, слів, тож недооцінювати значущість музики не можна ніяким чином. Проаналізовані нами тексти пісень є джерелом неабияких лінгвістичних, культурних і соціальних тенденцій; тож таким чином ми змогли виявити та проаналізувати процеси, які відбуваються в англійському мовленні, а також краще зрозуміти їх специфіку та сферу застосування лексики.

Аналіз публікацій

Поняття дискурсу у сучасному мовознавстві вживається доволі часто, але його трактування залишається спірним питанням, адже семантична неоднозначність цього терміна прослідковується з миті його застосування у мовленнєвому аналізі. І закордонні, і вітчизняні дослідники такі як І.П. Сусов, В. В. Богданов, М.Л. Макаров, Ю. Н. Караулов,  В.Є. Чернявська, А. Н. Коміна,  П. Серіо, Т. А. ван Дейк та З. Харріс присвятили вивченню терміна значну кількість часу, проте так і дійшли згоди щодо єдиного тлумачення феномену. Як наслідок, чіткого і загальноприйнятого визначення, яке охоплює усі сфери його вживання, поки що немає.

Мета нашого дослідження полягає у ґрунтовному аналізі стилістичних засобів з текстів пісень співачки Лани дель Рей у альбомі «Born to die». Досягнення мети полягає у виконанні таких завданнь:

1) розглянути основні засади та концепції вивчення поняття «дискурсу» та «музичного дискурсу»;

2) прослідкувати специфічні тенденції вживання стилістичних засобів у музичному дискурсі;

3) виявити основні стилістичні маркери у текстах композицій, виконаних Ланою дель Рей;

4) здійснити аналіз виявлених стилістичних особливостей у текстах пісень.

Наразі актуальним є тлумачення дискурсу як складного комунікативного явища, що включає в себе, окрім тексту ще й екстралінгвістичні фактори – знання про світ, установки, цілі адресата, необхідні для розуміння тексту [1, 21]. Пісенний дискурс можна трактувати як родове поняття щодо текстів англомовних пісень, для яких є характерними певні мовні особливості такі як тематичні, лексичні та синтаксичні характеристики. Тексти пісень поєднують музичні і вербальні компоненти і саме в цьому полягають труднощі під час їх вивчення. Порівняно з дослідженням інших напрямів дискурсу (кіно-дискурс, політичний дискурс) музичний (поетичний, пісенний) дискурс потребує глибшого і структурнішого аналізу. Його вивченням наразі займалися такі науковці як  L. A. Grunig, D. Dozier, О.В. Шевченко, Е.Е. Анисимова, С.М. Мазуркевич, Л.О. Булгакова та М.Ю. Козак. Музичний дискурс трактується як художнє явище і, звичайно, тип мовленнєвої практики в цілому; як визначений шлях до того чи іншого смислу; сутність комунікативної  моделі мовленнєвої практики в цілому [4, 245]. Існування музичного твору залежить від законів, в яких авторський сенс вступає в складні відношення з сенсом, який знаходить слухач.

Об’єкт нашого дослідження – альбом виконавиці Лани дель Рей «Born to die» – є одним з перших робіт співачки, але він вже відрізняється власним стилем і цікавим використанням мовних засобів. Як прихильниця стилю інді-поп, Лані дель Рей притаманна яскраво виражена меланхолія стилю пісень. Стилістичні прийоми у текстах пісень, які співачка пише сама, відображають відповідний настрій і покликані донести до реципієнта мелодії бажаний ефект. Незвичні конструкції та цікаві поєднання привертають увагу не тільки музичної публіки, а й дослідників лінгвістичних течій. Це зумовило початок і нашого дослідження мовних засобів у творчості співачки.

Ми здійснили стилістичний аналіз текстів пісень виконавиці і можемо зазначити, що вдалося виявити чималу кількість стилістичних засобів, зокрема фігур заміщення. Вони, у свою чергу, поділяються на фігури якості та фігури кількості. Ми виокремили такі групи:

Доволі чисельною є кількість вживання гіперболи або перебільшення. Цей стилістичний засіб використовується у текстах пісень дуже часто, бо дозволяє автору передати увесь діапазон почуттів і переживань – I got so scared, I thought no one could save me; we’ll never leave if we don’t get out now; you make me happy and I never listen to anyone; all my dreams and all the lights mean nothing without you; it was so clear that he was the only one for me; choose your last words, this is the last time; when he walked in every woman’s head turned (Dark paradise; National Anthem; Without you). Виявлені гіперболи можна умовно поділити на три групи, відповідно до частин мови. Вони представлені за допомогою займенників, числівників та прислівників часу.

Наприклад: I was waving on the train platform, сrying ’cause I know I’m never comin’ back (This is what makes us girls). Використання таких слів як never, ever, forever у текстах композиції зустрічається нерідко. Майже усюди, і тут зокрема, це створює гнітючу атмосферу приреченості, коли жодні дії не можуть змінити стан речей.

Гіпербола – це невід’ємна частина будь якої поезії, в тому числі і пісенної. Опис почуттів героїв є неповним та одноманітним без стилістичного перебільшення.

Серед фігур якості чи не найчисельнішу становить метафора. Метафора базується на схожості предметів, таким чином утворюючи переносне значення. Як вважають Л. Єфрімов та О. Ясінецька, цей стилістичний маркер можна класифікувати за певними ознаками, а саме за впливом, який здійснюється на споживача. Розрізняють стерті та авторські метафори. У текстах композицій співачки стертих одиниць виявлено небагато. Наприклад:

Everybody told me love was blind (Lucky ones). Тут стилістичний прийом використано, щоб показати «вічні» проблеми кохання – засліпленість власними почуттями, неспроможність побачити усі недоліки обранця.

Беручи до уваги класифікацію метафор на образні та когнітивні, ми також виокремили зазначені приклади у текстах пісень Лана дель Рей – I know that I’m a mess with my long hair and my sun tan, short dress, bare feet; I can be your china doll If you want to see me fall; lived on the dark side of the American dream; we all look for heaven and we put our love first somethin’ that we’d die for, it’s our curse (Radio; Diet mountain dew; Without you; Lucky ones).

Прикладом когнітивної метафори є таке речення:

Just you and me feeling the heat even when the sun goes down (Lolita). Маркер вжито для підкреслення таємничості, бо сонце заходить; а також, щоб показати духовний зв’язок між парою. Ця метафора є дуже поширеною і не становить великої стилістичної цінності.

Найбільш цікавими та неповторними є образні метафори, створені самим автором, оригінальні. Наприклад:

We‘re on a quick sick rampage, blurring the lines between real and the fake (National Anthem). Метафору імплементовано, щоб підсилити відчуття погоні та свободи, герої «стирають межі між реальністю та видумкою».

Беручи до уваги складність структури маркера, стилістичний дивайз можна класифікувати також як просту або розвернуту метафору. Остання притаманна здебільшого прозовим творам, а от прості метафори у тексті композицій трапляються – it‘s alarming honestly how charming she can be,
fooling everyone, telling them she‘s having fun; got my bad baby by my heavenly side (Carmen; Summertime sadness). Наприклад:

Your love is deadly (Without you). Те, що кохання є «вбивчим» підкреслено за допомогою єдиного слова, але це освіжає та увиразнює висловлювання.

Метафора як стилістичний прийом є дуже поширеною, і жодна музична композиція не обходиться без неї. Різноманітність класифікації стилістичного маркера дозволяє авторам винаходити нові й нові поєднання, а також зберігати у вжитку найкращі з них.

Різновидом метафори є епітет, певне слово чи словосполучення, покликане підкреслити особливі ознаки предмета або явища. Епітет може бути асоціативним або неасоціативним, у текстах пісень знайдено чимало прикладів обох зразків:

Kiss me hard before you go, summertime sadness (Summertime sadness). Заклик до «палкого поцілунку» виражений епітетом «hard», таке поєднання є доволі пересічним і нерідко подається в словниках. У пісні воно підсилює сум від розлучення.

Приклад неасоціативного епітету подано у реченні:

 He loves me with every beat of his cocaine heart (Off to the races). Ось такий епітет справді модна вважати дуже незвичним і новим. Він збурює уяву і вносить своєрідність, підкреслюючи стиль усієї мелодії.

Окрім того, у текстах ми виявили значну кількість простих епітетів. Наприклад:

wild side, little child, bright blue ripples, little scarlet starlet, I can see your face is shameless, a girl so pretty, reckless abandon, a dark paradise, cartoon eyes, senior guys, pink spotlight, cherry schnapps, the velvet night (Dark paradise; This is what makes us girls; I’m off to the races; Carmen). Епітети такого типу необхідні у текстах пісень, адже вони зручні для використання у музичному творі і, звичайно ж, роблять його експресивним і виразним.

Ще одним різновидом метафори є персоніфікація. У текстах мелодій ми виявили кілька прикладів пов’язаних безпосередньо з людиною – I’m not gonna listen to what the past says; love is mean, and love hurts; feet don’t fail me now, take me to the finish line (Dark paradise; Born to die). Наприклад:

Your soul is haunting me and telling me that everything is fine (Dark paradise). Такі дії як переслідування і висловлювання є атрибутами властивими людині; у композиції персоніфікацію використано, щоб ототожнити душу героя і його самого, вказуючи, що вони є одним цілим.

У текстах пісень поширене використання простої персоніфікації, пов’язаної з людиною. Тут не використовується ані паралельна, ані символічна персоніфікація.

Антономазія як стилістичний маркер також належить до різновидів метафори. Лана дель Рей нерідко ототожнює себе та своїх обранців з певними історичними або літературними постатями у піснях – it‘s alarming truly how disarming you can be eating soft ice cream Coney Island Queen; hey, Lolita, hey, I know what the boys want, I‘m not gonna play (Lolita; Carmen). Наприклад:

Look at what I bought, not a second thought, oh, Romeo (Lolita). Називаючи коханого іменем героя Шекспіра, співачка намагається показати його романтичну натуру. Це створює потрібний стилістичний ефект і привертає увагу слухача.

Чи не у кожній пісні ми виявили низку оригінальних порівнянь, які створюють особливу атмосферу всього альбому. Порівняння поділяються на прості – the way I roll like a Rolling Stone; it was like, James Dean, for sure»; і складні – Oh, my God, I feel it in the air, telephone wires above are sizzling like a snare, honey, I’m on fire, I feel it everywhere»; now my life is sweet like cinnamon, like a fucking dream I’m living in (Blue jeans; Dark paradise; Summertime sadness; Radio). Також їх можна класифікувати за сполучуваним словом as або like, наприклад:

My life is sweet like vanilla is (Without you). Автор порівнює життя з ваніллю, щоб показати наскільки добре живеться героїні пісні.

Інший приклад:

And I don’t know how you get over someone as dangerous, tainted and flawed as you (Million dollar man). Тут порівняння використано, щоб підкреслити риси характеру і темперамент героя, те, як ним захоплюються.

Порівняння ще може бути виражене різними порівняльними конструкціями, складними словами, сполучними фразами або прикметниками порівняльного ступеня. Наприклад:

You were sorta punk rock, I grew up on hip hop but you fit me better than my favourite sweater (Blue jeans). Таке порівняння є дуже незвичним, якщо не дивним, але воно показує глибину почуттів виконавиці, відчуття, які її переповнюють.

Прикладом, де відсутні будь які сполучні конструкції може слугувати приклад:

She starts to cry, mascara runnin’ down her little Bambi eyes (This is what makes us girls). У зазначеному зразку стилістичний маркер застосований для демонстрації опису очей дівчини у печальний момент. Її очі порівняли з очима маленького мультиплікаційного оленя, щоб показати жалісний вигляд.

Фігури контрасту у текстах трапляються доволі рідко. Ми знайшли вживання антитези у кількох піснях – that’s where the beginning of the end begun; you’re screwed up and brilliant (This is what makes us girls; Party anthem). Наприклад:

A freshmen generation of degenerate beauty queens (This is what makes us girls). За допомогою антитези автор натякає на дегенерацію молодого покоління дівчат попри їхню юність. Це вносить контраст у композицію і спонукає слухача до роздумів.

Фігури нерівності практично відсутні у текстах синглів, проте інколи вживається клімакс. Наприклад:

I need you, I breathe you, I’d never leave you (Off to the races). Тут роль градації полягає у поступовій інтенсифікації потреб героїні. Спочатку вона тільки потребує, а в кінці обіцяє навіки залишитися зі своїм обранцем.

Синтаксично-стилістичні маркери у текстах мелодій були також виявлені. Ми можемо зазначити тільки вжиток риторичного запитання та повторення.

Риторичне питання імплементується автором не  для отримання відповіді, бо вона або вже відома, або очевидна, або взагалі не потрібна. Наприклад:

Hi. Who me? Why? (Born to die). Такий тип питання можна назвати «вічним», адже людина ставить їх собі упродовж всього життя. Так і головна героїня питає себе хто вона і яким є її покликання у цьому світі. Засіб підкреслює одвічний порив до самопізнання.

Риторичне питання є вагомим стилістичним засобом впливу на реципієнта, воно насичує текст пісні, підштовхує до роздумів, наголошує на тому аспекті, який прагне підкреслити автор.

Повторення як стилістичний прийом є чи не найуживанішим засобом у всіх піснях, і композиції співачки не є винятком. У кожному тексті пісні є багато повторень, які ми класифікували відповідно до підходу Л. Єфрімова та О. Ясінецької:

Приклад послідовного повторення:

I don’t know how you get over, get over, get over… (Million dollar man). Такий тип використовується, щоб показати занепокоєння і спантеличення виконавиці, наголосити, що пережити певні події для неї є надзвичайно важливим.

Приклад анафори (грец. anaphora, – піднесення) або єди­нопочатку виявлений у наступній синтаксичній конструкції:

Don’t make me sad

Don’t make me cry (Born to die). Анафора як риторична фігура, вжита на початку рядків як лексичний повтор з заперечною часткою not підкреслює стилістичний прийом градації [6, 40]. Тут маркер підсилює прохання героїні не кривдити її почуттів, звертання до коханого.

Приклад використання епіфори:

And in that way, I understood him.
And I loved him, I loved him, I loved him, I loved him.
And I still love him, I love him (National Anthem). Епіфора у зазначеному прикладі наголошує на щирій прив’язаності героїні до її обранця, її всепоглина-юче кохання.

Отже, ми прослідкували доволі різноманітне вживання стилістичних маркерів у альбомі співачки Лани дель Рей. Гіперболи, метафори, епітети, персоніфікація, антономазія, порівняння, антитеза, клімакс, риторичні питання і повторення становлять велику частку у лексиці композицій. Стилістичні мовні засоби альбому є чи не найважливішими атрибутами тексту пісень, адже саме вони беруть участь у процесі донесення інформації і впливають на реципієнта. Вони підкреслюють меланхолічний стиль виконання співачки і чудово вписуються у загальну атмосферу альбому.

Загальний висновок

Поняття музичного дискурсу можна охарактеризувати як сукупність текстів пісень, яким властиві певні особливості, такі як тематичні, лексичні та синтаксичні характеристики, якщо брати за основу поняття дискурсу як сукупності тематично споріднених текстів з притаманними їм мовними особливостями. Завдяки цим засобам для автора стає можливим виразити саме ту інформацію, яку він бажає донести до реципієнта і зробити пісню актуальною для певної категорії слухачів. Стилістичний потенціал текстів пісень можна оцінити за кількістю використаних стилістичних маркерів і їхнього різноманіття. Метафори, порівняння, гіперболізація надають мелодіям оригінальності і чарівності, змушують слухача забути про щоденні турботи і занурюють його у світ пісні. Більше того, такі дивайзи як оксиморон, клімакс, епітети і антитези додають тексту пісень гостроти і неординарності, збагачують і освіжають композиції. Імплеменувати стилістичний засіб у текст не є важко, але зробити це якісно і влучно вдається не всім, це потребує певних вмінь та навичок.

Список використаної літератури

1. Dijk Va T. A. Studies in the Pragmatics of Discourse / Dijk Van. T. A. – London: Longman, 1997. – 174 р.
2. Булгакова М.Ю. Імпліцитність поетичного дискурсу / Булгакова М.Ю // Вісник ХНУ № 973. – Харків, 71 с.
3. Єфімов Л.П., Ясінецька О.А. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз: Учбово-методичний посібник / Єфімов Л. П., Ясінецька О. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 240 с.
4. Козак С.В Поетичний дискурс у творах Т. Гарді / Козак С.В // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2002. – № 43. – С. 148 –151.
5. Лотоцька К. Стилістика англійської мови: Навч. Посібник / Лотоцька К. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 254 с.
6. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. – К,: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.