Національний університет «Острозька академія»

наук. кер. проф. Жуковський В. М.

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРОМОВ С. ГАРПЕРА У КОНТЕКСТІ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ ТА ІЗРАЇЛІ

Анотація. Стаття присвячена здійсненню порівняльного аналізу двох найвідоміших промов С. Гарпера у контексті військово-політичних ситуацій в Україні та Ізраїлі. У ході дослідження було визначено основну комунікативну мету промов, проведено паралель між структурними елементами текстів, здійснено кількісні підрахунки вживання архетипних концептів та проаналізовано особливості вживання лексико-стилістиних засобів політиком.

Ключові слова: політична промова,концепт, лексико-стилістичні засоби.

Annotation. The article is dedicated to comparative analysis of two most famous S. Harper’s speeches on politico-military situation in Ukraine and Israeli. In the course of the research we have defined the main communicative purpose of both speeches, drawn a parallel between structural elements of the texts, calculated the usage frequency of main concepts and analyzed the chief lexico-stylistic devices used by the politician.

Key words: political speech, concept, lexico-stylistic devices.

За останні два роки так склалися обставини, що Україна та Ізраїль опинилися першими у списку світових новин, приводом для чого стало їхнє перебування у режимі війни. Не зважаючи на те, що між цими країнами 3 тис. кілометрів, це країни різних культур та цінностей, вони мають багато чого спільного. Ця близькосхідна країна стала для України прикладом перемоги у досить складних умовах: перебуваючи в оточенні кількісно переважаючих ворогів та не маючи надійних союзників. Коли навесні 2014 року Україна стала жертвою російської агресії, учасником битви за незалежність, українці почали згадувати ізраїльський досвід 48-49 рр. ХХ ст. у протистоянні зовнішній агресії, у результаті якого змогла сформувати сучасне ізраїльське суспільство. Не зважаючи на те, що в Ізраїлі немає таких серйозних економічних проблем, їхній громадянський конфлікт з палестинським угрупуванням Хамас в секторі Газа є набагато деструктивнішим та забирає багато життів. Не дивно, що канадський прем’єр-міністр Стівен Гарпер переймається ситуацією Ізраїлю не менше, ніж за український конфлікт, а також надає їм підтримку різнобічного характеру.

У березні 2014 року С. Гарпер виступив з промовою в парламенті Ізраїлю (Кнесеті) на підтримку цієї країни у веденні військових дій. Беручи до уваги часткову схожість військово-політичних ситуацій України та Ізраїлю та політичну активність Премєра, що простежується на одному і тому ж часовому відрізку, у цьому розділі ми вирішили здійснити компаративний аналіз двох найвідоміших промов С. Гарпера: виступ на фандрайзинговій зустрічі «United for Ukraine» (2 тис. слововживань) [3] та «Knesset Speech» (2300 слововживань) [4], виступ перед парламентом Ізраїлю, яка стала однієї з найвизначніших промов за останнє десятиліття. Тому метою цієї статті є здійснення комплексного аналізу шляхів відтворення мовних засобів експресії у двох промовах та зіставлення експресивного потенціалу двох текстів, а також у результаті аналізу спробувати довести маніпулятивну спрямованість промов Гарпера або ж їхню типовість та однорідність, що зумовлено схожими паралінгвістичними чинниками.

Під час дослідження змісту та структури промов ми використовували сучасні лінгвістичні теорії Т. В. Шмельової та О. А. Земської, які запропонували класифікацію ознак виокремлення жанру промови. Зокрема Т. В. Шмельова виокремлює такі ознаки структури та жанру політичних промов, як модель автора, концепцію адресованості, чинники комунікативного минулого та майбутнього, мовне оформлення та комунікативну мету [2].

Аналізуючи промови ми визначили основну комунікативну мету виголошення промови, що полягає у безпосередньому впливі політика на соціальну свідомість. Ми розглядаємо тексти як найголовніший інструмент маніпуляції громадським світоглядом. Беручи до уваги схожість конфліктів в Україні та Ізраїлі, у результаті дослідження ми виявили неабияку подібність між промовами виголошеними Прем’єром на підтримку цих країн. Політик дотримується однакової стратегії поведінки, а також використовує схожі вербальні засоби впливу на аудиторію.

Подібність можна уже прослідкувати, починаючи зі вступної частини:

Академічний тлумачний словник дає таке визначення цьому поняттю: друг – це особа, зв’язана з ким-небудь дружбою, довірям та відданістю. Обидва народи С. Гарпер називає своїми «друзями», чим починає свої промови, таким чином апелюючи до людських почуттів і змушуючи їх приязно ставитися до себе.

Проаналізувавши основну частину промов, ми виявили подібні структури та ознаки:

Було б дивно припустити, що С. Гарпер настільки сам перейнявся військово-політичною ситуацією в Україні та Ізраїлі, що самотужки склав текст своїх виступів виголосив дві подібні за змістом та структурою промови або говорив експромтом. Безумовно, Прем’єр може та вміє красномовно та грамотно висловлюватися, має неабиякі ораторські навики, як ми вже дослідили, але їх робота полягає зовсім в іншому. Ми з впевненістю можемо провести паралель між цими двома промовами і зробити висновок про те, що їх міг писати один і той самий спічрайтер, адже незалежно від специфічної мети (консолідувати нації проти конкретного ворога, отримати довіру своїх майбутніх виборців чи знайти нового економічно вигідного союзника), промова має бути побудована так, щоб відповідати особистості того, хто говорить, а також події (у нашому випадку важкі та затяжні військово-політичні ситуації двох країн), якій присвячено промову, складу аудиторії.

В обох промовах спічрайтер дотримався одного і того ж плану [1]:

1. Вітальні зауваження:

– щирі вітання:

• мета зустрічі:

2. Виклад основної частини тексту:

С. Гарпер дотримується єдиного еталону в структурі промов: «минуле – теперішнє – майбутнє». Основну частину обох промов можна змоделювати, відповівши на такі запитання: «What is it in history that makes our (Canadian-Ukrainian / Canadian-Israeli) relationship that special? – What is currently happening in both countries? – What will be happening in the future with our steadfast support?».

3. Висновки:

• висловлення подяки.

Окрім того, ми провели підрахунки кількості вживання архетипних концептів:

Під час написання промов важливо врахувати правильне співвідношення особових займенників «ми» та «я», адже занадто частотне використання «я» може свідчити про певну егоцентричність, зацикленість на особі та відчуженість. На приблизно однакову кількість слів у промовах частотність вживання займенника «І», як ми бачимо, є помірним та вживається у співвідношенні 2:1 («we» : «I»). У результаті психолінгвістичного аналізу та проведених підрахунків ми дійшли висновку, що це також може свідчити про притаманну політику здібність автономії при умінні працювати у колективі, а також про створення іміджу розважливого політика, який у своїй роботі опирається на команду, союзників, та не зациклюється на своїй особі.

Окрім того, ми можемо вважати актуальними для політика такі концептуальні групи лексем, як «free –freedom – freedom–loving», «democracy – democratic» та «friend – friendship». У промові до українців частотність вживання переважає вдвічі, що може бути пов’язано з перебуванням України на початковому етапі внутрішньої реконструкції цінностей, що Ізраїль досяг близько 30 років тому.

Вживання приблизно однакової кількості лексеми «support» свідчить про стабільно однакову позицію С. Гарпера щодо цих країн та рівносильну їх підтримку. Проте, якщо звернути увагу на вживання лексем «threat – threaten», що вживаються у співвідношенні 1:3, ми можемо судити про більш напружену та драматичну військово-політичну ситуацію в Ізраїлі, з чим можуть бути пов’язані наступні відмінності в промовах.

Ці відмінності в основному полягають у стилістичному наповненні промов та використанні творчих висловлювань. Виступ у Кнессеті характеризується значно більшою кількістю тропів та стилістичних фігур, промова відрізняється емоційною забарвленістю. Мова політика є більш метафоричною, що безпосередньо пов’язано з основною ціллю С. Гарпера, а саме: за допомогою таких політичних метафор, що є одним з основних засобів маніпулювання, сформувати у реципієнта певне ставлення до себе, показати себе як основного союзника, опікуна та друга, а також вплинути на частину ізраїльської діаспори та отримати їхні голоси, адже промова була виголошена незадовго до виборів, – а також інших стилістичних фігур (повторів, інверсії, плеоназмів, гіпербол).  До вашої уваги кілька прикладів кожної з груп лексичних одиниць:

– Політичні метафори: nourished shared values, build strong bridges between us, personal ties of friendship, share faith, bloom that the dessert has yielded under your stewardship, shadow of the horrors, shared values have proved to be the only ground in which human right flourish, a sincere hope, face of the new anti-Semitism [4]. Такі вербальні засоби не лише інформують, а й впливають на читача, таким чином реалізуючи функції впливу та маніпуляції. Разом з тим, метафори тут виконують і інші функції, такі як: популяризації, щоб донести інформацію до реципієнта у простій та зрозумілій формі; моделювання – С. Гарпер створює певну модель світу і визначає зв’язки між її елементами: «Ізраїль (bloom that the dessert has yielded under your stewardship) – ворог (face of the new anti–Semitism) – Канада = підтримка (build strong bridges between us)»; прагматична функція – метафора як засіб створення необхідного емоційного стану у реципієнта.

– Використання сталих фразеологічних зворотів та кліше: to go along to get along – йти на компроміси, through fire and water – крізь вогонь і воду.

– Вживання гіперболи: Jewish immigrants often starting with nothing, having met literally thousands of members of this community, immensely proud of.

– Вдається до інверсії, наприклад, у реченні: Just as we unequivocally support Israels’s right of self-defence, so too Canada has long-supported a just and secure future for the Palestinian people, – де частка too знаходиться у позиції перед іменником, коли зазвичай має слідувати за дієсловом. When that day comes, and come it must, I can tell you that Israel may be the first to welcome a sovereign Palestinian state [4] – це ще один приклад порушення прямого порядку слів  структури іменник (займенник) + дієслово, що мало б звучати так: «and it must come».  Інверсія тут сприяє індивідуалізації мовлення та його емоційному увиразненню. Такий навмисний синтаксично інверсований порядок слів у реченні дозволяє наголосити та виділити окремі слова, що є найвагоміші у контексті висловлювання. Говорячи про день, коли громадянська війна між двома братніми народами припиниться, політик наголошує на словах «come» і «must», таким чином натякаючи на неминучість цього.

– Прийом плеоназму, за допомогою якого політик створює відчуття нагнітання, наростання енергії діяння: Likewise, when they are threatened anywhere, they are threatened everywhere, – адже тут дві частини речення дублюють той самий зміст.

– Градація: But our support does mean at least three things: first….second….third…

– Антитеза: So, either we stand up for our values and our interests, here, in Israel. Or the retreat of our values and our interests in the world will begin.

А також ми виокремили засіб повтору у його безкінечних варіаціях. Здавалося, що цей засіб є улюбленим, що не дивно, адже повтор може збагатити текст ясністю висловів, точністю, логічністю, а також додає до змісту певної інформації, експресивності та емоційності вираження. Найпоширенішими видами лексичного повтору у промові до парламенту Ізраїлю є анафора, епанастрофа (стик), повтор іменників та дієслів, клімакс.

– Епанастрофа (засіб композиційного стику) або так зване кільце, за допомогою якої політик зв’язує в одну цілість окремі думки, а також використовує як засіб наголошення на окремих словах, що є ключовими: Lauren and I share the pride. The pride and the understanding that what has been achieved here has occurred in the shadows of the horrors of the Holocaust. The understanding that it is right to support Israel [4]. Тут ми також помічаємо певне наростання емоційного настрою.

– Гіпофора (політик сам запитує і відразу відповідає на своє запитання): And what threatens them? Or more precisely, what today threatens the societies that embrace such values and the progress they nurture? Those who scorn modernity, who loathe the liberty of others, and who hold the differences of peoples and cultures in contempt [4].

– Лексична анафора, що виконує експресивну роль, адже з її допомогою політик актуалізує увагу реципієнтів. Так ми знаходимо її у таких конструкціях синтаксичного паралелізму: Those who scorn modernity… Those who often begin by hating the Jews… Those forces…Окрім того тут ми також можемо розгледіти ще один прийом – клімакс, адже емоційне напруження з кожною частиною зростає.

Отже, тут ми бачимо, як за допомогою повторення окремих лексичних одиниць, увиразнюється змістове наповнення тексту в цілому, а також висловлювання набуває відповідної емоційної ваги. Оскільки головною метою політика, як в Україні, так і в Ізраїлі, було скерувати мислення, почуття та емоції реципієнтів у потрібному руслі, С. Гарпер вдався до різноманітних засобів та їх семантико-стилістичних поєднань, які, перед усім, діють на підсвідомі компоненти мовного сприйняття та апелюють до емоційних структур людської психіки. Враховуючи, що промова виголошена в Ізраїлі містить порівняно більшу кількість зазначених вище емоційно забарвлених засобів та їх відсутністю в промовах на українських форумах, можна зробити кілька припущень щодо основних мотивів політика: це може бути зроблено у цілях завоювання голосів майбутніх виборців (як ми дізнаємося пізніше 52% ліберального єврейського населення проголосували за Гарпера); віра Прем’єра, адже він є першим за 50 років євангелським міністром Канади (у молодості Гарпер приєднався до «Християнського та місіонерського альянсу»). Спічрайтер, який виконував замовлення для політика повинен був врахувати ці загальновідомі факти, що ми і бачимо.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у більш детальному аналізі не лише лексико-фразеологічних особливостей двох промов, а й у порівнянні морфологічно-синтаксичних структур та словотвірних особливостей.

Література

1. Смирнов Г. Р. Як написати промову: довідник спічрайтера / Г. Р. Смирнов – К. : Либідь, 2001. – 214 с.
2. Шмелева Т. В. Речевой жанр: возможности описания и использования в преподавании языка / Т. В. Шмелева // Russistik / Русистика. Научный журнал акту- альных проблем преподавания русского языка. – Берлин : [б. и.], 1990. – № 2. – С. 20-32
3. Harper S. Prime Minister Steven Harper speaks at United for Ukraine [Electronic resource] : [Canada Ukraine Foundation presents United for Ukraine (Sept. 11at the Toronto Congress Center)] / S. Harper // Youtube. – Access mode: https://www.youtube.com/watch?v=JTYmPuXg5_U (Last access: 09.01.2017). – Title from the screen.
4. Harper S. Stephen Harper’s speech to the Israeli Knesset [Electronic resource] / Stephen Harper // Harper’s address to the Israeli Parliament. – Published Jan. 20. – Access mode: http://www.cbc.ca/news/politics/stephen-harper-s-speech-to-the-israeli-knesset-1.2503902 (Last access: 09.01.2017). – Title from the screen.

Національний університет «Острозька академія»

наук. кер. проф. Жуковський В. М.

МЕТАФОРА ЯК ОСНОВНИЙ СТИЛІСТИЧНИЙ ЗАСІБ У ПРОМОВАХ СТІВЕНА ГАРПЕРА У КОНТЕКСТІ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація. Стаття присвячена аналізу використання метафор у промовах канадського прем’єра-міністра Стівена Гарпера в контексті військово-політичної ситуації в Україні. У ході дослідження було розкрито зміст поняття «метафора», здійснено класифікацію метафор та виокремлено їх основні семантичні групи.

Ключові слова: метафора, метафоризація, «мертві» та динамічні метафори, семантична група.

Annotation. The article is dedicated to the metaphor usage analysis in Canadian Prime Minister S. Harper speeches on politico-military situation in Ukraine. In the course of the research we have defined the term “metaphor”, conducted classification of metaphors and distinguished main semantic groups.

Key words: metaphor, metaphorization, “dead” and dynamic metaphors, semantic group.

За останні роки, в умовах глобалізації, розвитку інформаційних технологій, зростаючій ролі ЗМІ та інших екстралінгвістичних чинників, використання метафор політиками привертає до себе  увагу все більшої кількості науковців, а відтак і зростає число публікацій, які висвітлюють проблему впливу метафор на людську свідомість та розглядають її як засоби регулювання настроїв у суспільстві, прийомом маніпуляції суспільною думкою.

Актуальність обраної теми зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення особливостей використання прийому метафоризації як багатоаспектного явища у мовленні окремих політичних діячів. Враховуючи, що метафора є одним з основних риторичних засобів створення образності та емоційного забарвлення у мовленні політиків, а також прийомом переконання та досягнення певного емоційного збудження у реципієнтів, усі без виключення політики активно використовують цей механізм перетворення значення слів у своїх виступах. Цю проблему впливу політичних текстів на адресата активно досліджували Г. Г. Почепцов, О. І. Шейгал, А. Д. Бєлова та ін.

Метою нашого дослідження є аналіз особливостей використання метафор у промовах канадського прем’єра-міністра Стівена Гарпера в контексті військово-політичної ситуації в Україні. Матеріалом дослідження є промови та виступи політика виголошені протягом 2014 – 2015 рр.

Перед усім розглянемо сутність поняття метафори. Сучасна когнітивістика, авторами праць з якої є зарубіжні вчені Дж. Лакофф та М. Джонсон, М. Тернер, а також вітчизняні дослідники А. Баранов, О. Кубрякова, А. П. Чудінов, розглядає метафору як основну ментальну операцію, спосіб пізнання, структурування та пояснення навколишнього світу. Людина таким чином може створювати навколо себе той світ, у якому живе, а також під час комунікативного процесу намалювати та перетворити у свідомості адресата існуючу мовну картину світу.

Французький психолог та публіцист Г. Ле Бон висловив думку про те, що натовп мислить сприймає тільки образи і милить лише ними, а відтак лише вони спроможні вразити натовп, викликати в них жах чи відразу, а також стимулювати до певних дій. А отже, за допомогою образів на аудиторію можна здійснити інформаційно-психологічний вплив, змучити реципієнтів відчути єдність з державою та її союзниками, ненависть до спільного ворога, об’єднатися зі своїми союзниками та пережити масове натхнення.

А Дж. Лакофф, у свою чергу, у своїй праці «Метафори, якими ми живемо» стверджує, що промовець, використовуючи метафори, таким чином трансформує «початкову інформацію» в «кінцеву», а саме в ту, яка сформує потім думку слухачів [5]. Таким чином, встановлюючи зв’язок між знайомими та незнайомим темами для слухачів, поєднуючи це все в метафоричних образах, політики намагаються полегшити сприйняття аудиторією інформації, дають їй можливість будувати вербальні образи у своїй свідомості. Нижче наводяться приклади спроб вербальної маніпуляції та емоційного впливу на слухачів.

Оскільки процес метафоризації є багатоаспектним явищем, саме тому досі не існує єдиної, чітко визначеної сучасної класифікації типів метафор. Під час нашого дослідження ми використали класифікацію Б. Тошовича, яка бере до уваги  частотність використання, статику та стійкість. Відповідно Б. Тошович поділяє метафори на статичні та динамічні. Статичними, або ж колективними, дослідник називає такі метафори, які втратили виразність і перетворилися на мертві, застиглі. Метафори, які ж вирізняються своєю непередбачуваністю та нестійкістю, Б. Тошович називає динамічними, вказуючи на їх оказіональність та відсутність колективної ознаки [11, c. 224]. Такі метафори утворюються в результаті оказіонального метафоричного перенесення номінації та індивідуальної творчості суб’єкта мовлення.

Оскільки метою тексту будь-якої політичної промови є переконання та досягнення емоційного збудження, то цілком очевидно, що без метафори як механізму перетворення значення слів не обійтись. Роль метафори полягає у сугестивному насичення тексту [7]. Грунтуючись на людському асоціативному мисленні, метафори можуть утворювати стійкий об’ємний образ у свідомості реципієнтів за допомогою асоціацій. Якщо взяти, наприклад, спосіб, у який С. Гарпер вибудовує метафори, що пов’язані зі збройним вторгненням на територію України, – enemies of freedom (вороги свободи), Russian regime (російський режим), Ukrainians fleeing brutal tyranny and great privation (українці, які рятувалися втечею від звірячої жорстокості та великих злиднів) – можна помітити, як політик будує метафори, що подають такий стан речей: сильний (Росія) кривдить слабкого (Україна), приходить герой (Канада), який допомагає відновити справедливість. Таким чином можна сказати, що політичний дискурс є природним середовищем для функціонування та створення метафор.

Аналіз промов Стівена Гарпера дає підставу стверджувати, що у мовленні політика переважають «мертві» метафори, основною функцією яких є первинна номінація реалій політичного життя в контексті військово-політичної ситуації в Україні: dark era of fear, Russian regime, sad truth, enemies of freedom, stoke up the fires, barriers are placed on their path, the heavenly hundred, support has deep roots, crime against humanity, free will, the sons and daughters, the time is over, people from all walks of life, the path to understanding, root problem, doors of democracy, economic climate.

Саме такі стерті політичні метафори по-новому вживаються та переосмислюються у нових контекстах, при цьому набуваючи нових семантичних відтінків [5]. Таким чином, як ми бачимо з наведених прикладів взятих з промов С. Гарпера, ті метафори, які уже давно перетворилися на штампи, мають здатність активно функціонувати у політичному дискурсі. Так часті протиставлення та повтори метафор в тексті додають йому експресивності та емоційності: Resolve strength and unguilty resistance to the enemies of freedom. And let us always remember that the enemies of freedom need to cover up the failures of the models they represent [12].

Окрім того, ми стаємо свідками того, як політик вміло маніпулює метафорами з меморіативною функцією: The people of Ukraine seek the future of engagement with the West because they seek what we have in the West: freedom, democracy, prosperity. Certainly Putting wants to deny them that future, he seeks to destabilize and demoralize the people of Ukraine, to pull them back into a dark era of fear and of dependence on an aggressive, expansionist and authoritarian Russian regime. Future generations must be reminded that peace was earned through struggle and sacrifice. Evil comes in many forms and seems to reinvent itself time and again. But whatever it calls itself – Nazism, Marxist-Leninism, today, terrorism – they all have one thing in common: the destruction, the end of human liberty [12]. Такі метафори, як «pull them back into the dark era of fear», «Evil comes…» і «…calls itself – Nazism, Marxist-Leninism, terrorism» викликають у свідомості канадців, українців та українських канадців стійкі негативні емоції та асоціюються з насильством, комуністичним режимом, але ці емоції в даному контексті набувають нового значення та спрямовуються на новий об’єкт – Росію. Метафора «peace was earned through struggle and sacrifice» наголошує на тому, що сьогодні теж доведеться «заробляти» як гроші, «мир та добробут» через боротьбу та самопожертвування.

Щоб провести паралель між українцями з їхнім «темним комуністичним минулим» та наголосити на їх подібності зі своїми «братами та друзями» – канадцями – С. Гарпер наголошує в промові: Canadians are well aware of that destruction. We feel this pain so acutely because nearly one quarter of all Canadians were either held captive by communism’s chains or are the sons and daughters of those who were [12]. Така традиція вживання лексем з семантикою родинності на позначення загальнонаціональних цінностей. Таким чином політик, апелюючи до почуттів єдності та соборності, створює образ нації як цілісної сім’ї.

Як відомо, вербальні засоби, які використовують політики у своїх промовах, завжди розраховані на цільову аудиторію. Так виступ С. Гарпера перед канадцями, українцями та українськими канадцями пронизаний метафорами епохи холодної війни: Mindset of the guy we are dealing with is that the Cold War has never ended and I’ve got to fight to change the ending somehow. I don’t think there is any way under this leader Russia will ever change [13]. Окрім того зустрічаються наступні метафори: the shadows of yesterday, the dark era of the past, the Cold War, the Soviet shadow, які зосереджують емоції реципієнтів не на тих розбіжностях щодо світової політики, що виникли між Канадою та Росією останніми роками, а на тому періоді історії, коли між цими країнами існувала не лише плідна співпраця, але й спільний ворог, як наприклад, Німеччина.

У політичних текстах, що досліджувалися, також функціонують індивідуальні, динамічні метафори, які відрізняються від статичних  певною непередбачуваністю, і є виявом індивідуальності, самостійності в оцінці політичних реалій: But we can’t turn a blind eye to aggression and international lawlessness that threatens the peace and stability of the world. This is the moment when we must defeat terror and dry up the well of extremism that supports it [13].

Кожна така індивідуальна динамічна метафора – це «духовний дотик, що викликає своєрідний стан благодаті» [10]. Кожна повторена статична лише підтверджує тезу про результативність, ефективність втілення  за допомогою мови готових моделей світу у когнітивну систему реципієнта. Межа між динамічними та статичними метафорами у політичному дискурсі не досить чітка, оскільки найбільш вдалі динамічні індивідуальні метафори з часом переходять в розряд статичних, колективних; і навпаки від статичних метафор можуть утворюватися динамічні індивідуальні похідні.

У результаті нашого дослідження було виокремлено наступні семантичні групи метафор: 1) метафори з елементами частин тіла – Canada will continue to stand with Ukraine in the face of the ongoing violation of the country’s sovereignty and territorial integrity; Remember that in Canada you have friends, friends who respect and admire Ukraine’s heart for freedom [Meeting at Wiilson House in Chelsea, Quebec]; 2) побутова метафора – We will never sweep history under the carpet. Not Canada’s history. And not Ukraine’s history;  There were many reasons for this but they boiled down to a worry that programs of this kind could be seen as interference in the internal affairs of other countries, a matter of the utmost sensitivity in Canada [Harper’s visit to the Academic institute in Kyiv, June 2015]; 3) релігійна метафора – In the same spirit of solemn remembrance… [Prime Minister Harper’s speech to the Ukrainian Canadian Congress]; Evil comes in many forms and seems to reinvent itself time and again; 4) метафори війни та ворога – In any country that’s in state of conflict, in this case a victim of aggression,…; These enemies of freedom need to cover up the failures of the models they represent; Mindset of the guy we are dealing with is that the Cold War has never ended [12]; 5) медична метафора – The same trouble may arise again and again, but the remedies do not change; 6) метафори пов’язані зі стихіями природи – Putting has been stoking the fires of the cruelest form of populist nationalism [12]; 7) метафори часу – They have shown themselves in the latest Russian invasion and the cynical explanation that these troops were on vacation donating their time… [12]; 8) метафора будови – Ukrainians will continue to aspire freedom and democracy no matter what barriers are place in their path; We kept as many doors opened for the economy of Ukraine…; 9) метафора з елементами одягу – Former Prime Minister demanded free elections for Ukrainians that were under the boot of the Soviet Union; We need to have business boots on the ground…

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що риторика С. Гарпера сповнена політичними метафорами. Політична метафора несе оцінне навантаження і тісно пов’язана з типом політичного мислення, прийняттям політичних рішень, а також відбиває конкретний спосіб сприйняття політичних дій реципієнтами. У своїх промовах Прем’єр вміло використовує метафори і малює в уяві аудиторії образ ворога, загрози, окупанта та «імперії зла». Сучасні політичні промови пронизані маніпулятивними, аргументативними та сугестивними технологіями, адже є результатом роботи цілою команди професійних спічрайтерів. А отже ми можемо вважати метафору дієвим, хоча і не єдиним мовленнєвим засобом ідеологічного впливу на свідомість реципієнтів, за допомогою якого можуть формуватися уявлення про різні сфери нашого життя, а також світу загалом, впроваджуватися у свідомість під виглядом об’єктивної інформації бажана для певного кола осіб інформація, реалізовувати свої замисли, спираючись на підтримку громадської думки, впливати на больові точки суспільної свідомості, які породжують ненависть, страх, біль, тривогу.

Література

1. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры / Под общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. – М. : Прогресс, 1990. – С. 5 – 33.
2. Баранов А. Н. Когнитивная теория метафоры: почти двадцать лет спустя. Предисловие редактора [Текст] / А. Н. Баранов // Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живём / Дж. Лакофф, М. Джонсон. – 2-е изд. – М.: Изд-во ЛКИ, 2008. – С. 7–21.
3. Будаев Э. В. «Могут ли метафоры убивать»?: прагматический аспект политической метафорики // Политическая лингвистика. – Вып. 20. – Екатиринбург, 2006. – С. 67 – 74.
4. Будаев, Э. В., Чудинов А. П.  Метафора в политическом интердискурсе [Электронный ресурс] / Э. В. Будаев, А. П. Чудинов. – Электронн. текст. данные / Урал. гос. пед. ун-т. – Екатеринбург, 2006. – Режим доступа: http://www.philology.ru/linguistics1/budaev-chudinov-06a.htm, свободный (дата обращения: 09.01.2017). – Язык русс. – Название с экрана.
5. Дж. Лакофф, М. Джонсон Метафоры, которыми мы живем [Электронный ресурс] : Пер. с англ. под ред. и с предисл. А. Н. Баранова. – Электрон. текст. данн. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 256 с. ISBN 5-354-00222-2 / – Режим доступа: http://codenlp.ru/books/lakoff.pdf, свободный (дата обращ.:06.2016). – Русс. язык. – Аналог друк. изд.
6. Ільницька Л. Л. Метафора в сучасному англомовному політичному дискурсі [Текст] / Л. Л. Ільницька // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. пр. – Хмельницький: ХНУ, 2009. – Вип. 4. – С.84-86.
7. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Г. Г. Почепцов. – К. : Спілка рекламістів України, Укр. асоц. паблік рилейшнз, 1996. – 176 с.
8. Тошович Б. Структура глагольной метафоры // Stylistyka slowianska / Б. Тошович. – Т. VІІ; – Opole, 1998. – С. 221 – 251.
9. Яворська Г. Політичні метафори і політичні сюжети: замітки до діалогу Україна – Європейський Союз // Дзеркало тижня. – 2002. – 8березня.
10. Harper S. Prime Minister Steven Harper speaks at United for Ukraine [Electronic resource] : [Canada Ukraine Foundation presents United for Ukraine (Sept. 11at the Toronto Congress Center)] / S. Harper // Youtube. – Access mode: https://www.youtube.com/watch?v=JTYmPuXg5_U (Last access: 09.01.2017). – Title from the screen.
11. KONTAKT Ukrainian Television Network. Prime Minister of Canada Stephen Harper. Russia interfering in Crimea, Ukraine [Electronic resource] : J.Klufas, M. Czyrulowicz / Published March 5, 2014 // Youtube. – Access mode: https://www.youtube.com/watch?v=13pHklmXHps (Last access: 09.01.2017). – Title from the screen.

Національний університет «Острозька академія»

наук. кер. проф. Жуковський В. М.

ЛЕКСИЧНІ ТА ГРАМАТИКО-ОРФОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАНАДСЬКОГО ВАРІАНТУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Анотація. Стаття присвячена опису лексичних та граматико-орфографічних особливостей канадського варіанту англійської мови, які виникають під впливом соціолінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. У ході дослідження було розкрито зміст поняття «канадизм», охарактеризовано основні способи утворення канадизмів та проаналізовано головні граматико-орфографічні особливості вживання слів канадської англійської мови.

Ключові слова: канадизм, різнобічна імміграція, національний варіант англійської мови, стандартна вимова, лексема

Аннотация. Статья посвящена описанию лексических и грамматико-орфографических особенностей канадского варианта английского языка, которые возникают под влиянием социолингвистических и экстралингистических факторов. В ходе исследования было раскрыто содержание понятия «канадизма», охарактеризовано основные способы творения канадизмов и проанализировано главные грамматико-орфографические особенности употребления слов канадского английского языка.

Ключевые слова: канадизм, разносторонняя иммиграция, национальный вариант английского языка, стандартное произношение, лексема

Annotation. The article is dedicated to the problem of the lexical, grammatical, and spelling peculiarities of the Canadian English language variety, which appear under the influence of sociolinguistic and extralinguistic factors. In the course of the research we have defined the term “canadianism”, characterized the main ways of canadianism word formation, and analyzed the chief grammatical and spelling features of the Canadian English word use.

Key words: canadianism, diverse immigration, Canadian English language variety, standard pronunciation, lexical unit.

Поширенню англійської мови по всій земній кулі сприяли захоплення англійцями багатьох колоній та підмандатних територій. А відтак англійська мова була прийнята національною, а також набула офіційного статусу, в Канаді, Новій Зеландії, Австралії, Індії, островах Атлантичного, Тихого, Індійського океанів та країнах Африки. На кожен з місцевих варіантів англійської відбувався вплив місцевих діалектів, що спричинило варіативність та відхилення від літературних стандартів лексикології, фонетики, морфології, а також граматики англійської мови [2, с. 5]. Тому безпосередні тривалі контакти канадського варіанту з британським, австралійським, американським різновидами англійської мови, а також безліччю іншим мов та діалектів, мали неабиякий вплив на його лексико-граматичні структури.

Актуальність обраної теми зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення лексичних та граматико-орфографічних відхилень від стандартної літературної англійської мови (British English) в інших варіантах англійської мови (у даному випадку Canadian English), а також на наявні в цих різновидах одиничних лінгвістичних явищ. Окрім того, вивчення особливостей канадської національної англійської дадуть змогу іноземцям глибше оволодіти унікальними тонкощами цього варіанту мови та розпізнавати їх при контакті з безпосередніми носіями мови, а також інвентаризувати та досліджувати власні мовні ресурси утворення стандартної лексики та граматико-орфографічних нововведень сучасної англійської мови в Канаді.

Питання вивчення національних варіантів полінаціональних мов, лексичних та граматико-орфографічних аспектів зокрема, привернуло увагу багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Проблеми дослідження мовних ситуацій у країнах поширення національно негомогенних мов, стандартних та субстандартних характеристик мови, співставлення стандарту та іншого різновиду існування мови розглядали у своїх працях такі науковці, як Боберг Чарльз «Англійська мова в Канаді: статус, історія, компаративний аналіз», М. Оркін, Дж. Чемберс, Р. МакКоннел, Р. Грегг, а також вітчизняні дослідники, а саме: Г. В. Степанова, Н. І. Філічева, М. А. Бородіна, О. А. Реферовська та ін.

Проте проблема дослідження лексичних та граматико-орфографічних аспектів не є досконало вивченою, адже з теперішнім розвитком суспільства з’являється все більше відмінностей, що накладаються на уже існуючі і, можливо, навіть забуті. У сучасних дослідженнях канадської англійської мови увага зосереджена, в основному, на соціальних та територіальних особливостях фонетики та фонології, тоді як дослідження в галузях лексикології, орфографії та граматики не набули належного висвітлення та мають лише описовий характер.

Мета цієї роботи полягає в дослідженні різноманітності лексичних та граматико-лексичних особливостей канадського варіанту англійської мови. Задля поставленої мети було досліджено іншомовний вплив на канадську англійську, обумовлений міграційними та соціально-історичними процесами, проаналізовано та виокремлено основні способи утворення канадизмів, а також основні граматико-орфографічні особливості вживання слів канадської англійської мови.

Динаміка розвитку стандартної канадської англійської схилялася періодично то в британську, то в американську сторони. Чотири хвилі імміграції безпосередньо вплинули на розвиток канадського варіанту англійської мови. Після Американської революційної війни 1700 року в Канаду відбувся великий наплив так званих. Протягом 1800-тих в провінції Онтаріо та Мерітайм прибуло тисячі іммігрантів з Британії. Післяконфедераційний 1987 рік став початком періоду Великого європейського переселення в Канаду, більшість іммігрантів якого оселилися на Заході. Після другої Світової війни відбулася четверта хвиля, що вміщувала в собі іммігрантів переважно з Європи, але також і з Азії. Проте також існують відомості і про п’яту хвилю так званої «різнобічної імміграції» починаючи з 1970-их років, коли в Канаду переселялися люди з усіх куточків світу. [7] Саме ця остання хвиля найбільше вплинула на трансформацію не лише канадських міст, але і, принісши з собою різноманітні культурні відмінності, на лінгвістичні особливості канадської англійської мови. Це відбулося в основному через змішання носіїв англійської, як іноземної мови, а також тих новоприбульців, як з Гонконгу чи країн Карибського басейну, де англійська вважалася офіційною мовою. Таким чином, в мову канадського населення проникло багато елементів різних діалектів англійської мови, і зародження канадської англійської, як різновиду, географічно відбулося в східних та центральних частинах країни.

З поміж інших різновидів англійської мови, а саме: британського, австралійського, американського та індійського, – канадський варіант також має свої характерні лексичні, граматичні та фонетичні особливості, які відрізняють його від інших. Беручи до уваги фактори соціально-культурного, економічного та політичного характеру, а також особливості територіального розселення, можна говорити про різноманітні діалекти канадського різновиду англійської мови. [10]  Добре відомі ванкуверський та оттавський діалекти, а англійська провінції Ньюфаундленд і Лабрадор взагалі вважається окремим різновидом англійської мови і навіть має свій закріплений словник. Проте сьогодні відмінності між діалектами та різновидами є дещо розмитими, оскільки обидва базуються на регіонально-соціальних класових відмінностях. [10]

Канадська англійська, як різновид, в основному стосується усної та писемної мови освічених людей Канади, а саме великих міст та Заходу провінції Ньюфаундленд. Чемберс у своїй праці 1998 р. описує «стандартну вимову» канадської англійської як «…мову притаманну міщанам середнього класу, які були носіями мови протягом двох століть чи більше». Окрім характерних лише для цього різновиду мови відмінностей, канадська англійська поєднує у собі характерні особливості британського та американського варіантів англійської мови. [7] Не зважаючи на британське походження, сучасні лінгвісти вважають, що канадська англійська походить від північного варіанту американської англійської. (Chambers, 1993; Crystal, 1995)

У 1967 році у вжиток ввійшов термін «канадизм», що позначав слово, словосполучення або значення, яке має власне канадське походження або ж притаманне вживанню канадськими масами, проте не є винятковими лише для Канади. [5] Л. Г. Попова у своїх дослідженнях стверджує, що канадизм – це лексична одиниця, яка є специфічною для канадського варіанту та яка є відсутньою в британському та американському варіантах сучасної літературної англійської мови. [3] Н. Н. Амосова описує у своїй праці термін «канадизм» як «лексичну одиницю, яка повністю, у всій широті своїх значень є приналежністю канадської англійської або слова та словосполучення, які входять до канадської англійської мови в одному зі своїх значень». [1, с. 40] Наприклад, Winnipeg couch, що позначає диван без билець та спинки, який перетворюється на двоспальне ліжко, [6] є словосполученням винятково канадським, тоді як chesterfield (будь-який диван), [6, с. 245] яке не є власне канадським, все одно типове для канадського вживання. Обидві лексичні одиниці класифіковані як канадизми у таких словниках, як Avis 1967 р. i Barber 1998 р.

Розглянемо лексичні особливості канадської англійської мови. При зіткненні з новими поняттями, предметами та явищами у канадських старожилів виникала необхідність у створенні нових лексичних одиниць. Як і у всіх варіантах англійської мови, існує три основні способи утворення нових канадських лексичних одиниць.

Перший пов’язаний зі спробою змінити або ж розширити значення слова, яке уже існує в англійській мові. Наприклад, такі політичні лексичні одиниці як ‘Confederation’, що поєднує в собі два слова ‘Canadian’ + ‘federation’ (The Canadian federation in 1867), чи riding (electoral district), а також власні назви як Canuck (Canadian) чи grit (liberal), і метафоричні іменники як Bluenosers (Nova Scotians), brown cow (the drink) та ін.

Другий спосіб утворення нових лексичних одиниць на позначення нових понять – це безпосереднє запозичення слів з інших мов. Наявні запозичені слова з найдревніших мов, а саме: caribou, що позначає тварину, м’ясо, а також квебецький напій (вино/віскі); chipmunk (бурундук), що походить з мови оджибве (Ojibwa); igloo – хижина (мова інуктітут – Inuktitut), та ін. Оскільки англійська мова в Канаді тісно взаємодіє з французькою, у ній є багато французьких запозичень таких як: voyageur – мандрівник , prairie(s) – болотиста місцевість, toque або tuque, що позначає шапку, tourtière – м’ясний пиріг, lacrosse – лакросс (походженням з Індії) і т. п.

Третій спосіб утворення лексичних одиниць канадського словникового запасу – це їх утворення з ресурсів англійської мови. Наприклад, Nanaimo bar (острів в провінції Британська Колумбія), new Canadians, First Nations (корінні жителі Північної Америки), Separate school. Популярні словозлиття: medicare (medical + care), permafrost (permanently + frozen), Petrocan (Petro-Canada), splake (speckled trout). Схильність до скорочення слів: Expo (exposition), hydro (hydropower, hydroelectricity), Mountie (The Royal Canadian Mounted Police). Окрім того в канадській англійській є багато створених нових слів та словосполучень, таких як: blueberry buckle (cakelike pudding), loonie (Canadian one dollar coin), toonie (Canadian two dollar coin), ski-doo (snowmobile), Velcro, що поєднує в собі два французьких слова velours + crochet (velvet hook), dew-worm (earthworm), kerosene (paraffin), eavestrough (rain gutter), humidex (humidity index) та ін. Не всі з цих канадизмів, хоча, можуть складати активний словник типового канадця, проте корінні жителі безсумнівно знають значення цих лексичних одиниць. Як стверджує Кристал в Кембриджській енциклопедії англійської мови, що багато з таких канадизмів, як: parka, skookum, kayak, reeve, технічні терміни з хоккею і т. д., – стали настільки широко використовуваними, що стали частиною так званого Світого стандарту англійської мови.

Зупинимось на граматичних та орфографічних особливостях канадського варіанту англійської мови. Англійська граматика є досить стандартною, а отож в канадському варіанті немає багато граматичних особливостей. Розрізняють лише дві основні. Перша полягає в тому, що мовці та письменники, які використовують канадський варіант англійської мови, можуть використовувати або –t, або –ed форму, або ж обидві, для утворення минулого простого та доконаного часів (past tense/past participle). Наприклад, knelt/kneeled, learnt/learned, leapt/leaped, burnt/burned, spelt/spelled. Вживання цих слів-дублерів залежить суто від особистіних уподобань індивіда. Проте є більш усталені форми уживання, а саме: форма дієслова доконаного виду dreamed може звучати досить дивно для багатьох, а інші сприйматимуть її як помилкову і пропонуватимуть єдиноправильний відповідник dreamt. Друга граматична особливість пов’язана з уживанням слова «Canada». Лексема може вживатися як прикметник, наприклад: Canada Council, Canada Cycle Corporation. Окрім того «Canada» часто вживається, з використанням французького синтаксису, у словах на позначення урядових організацій (Statistics Canada, Parks Canada), бізнесу (Air Canada, Petro Canada, Bell Canada), назв журналів (Nature Canada, Ski Canada).

Окрім граматичних особливостей канадського варіанту англійської мови є кілька орфографічних відмінностей, які варті уваги. У 1993 році, Претт дослідив феномен канадського написання слів, назвавши його «хобгобліном канадсько-англійського правопису» (the hobgoblin of Canadian English spelling). [9]

У канадсько-англійських орфографічних словниках можна прослідкувати два великих поділи за такими характеристиками: перший – це дієслівний суфікс –ize (nationalize, synthesize, publicize); іменниковий суфікс –re (theatre, fibre, metre, centre), а також усталене написання таких лексем як catalogue, cheque, plough, і т. д. Також використовується стандартне британське написання, як наприклад, syrup, pyjamas, а також американське написання, як наприклад, tire, jail. Окрім цього написання слів може коливатися відповідно до індивідуальних смаків та територіальних змін, як наприклад вживання іменників на –our, –or, яке широко використовується на Заході, наприклад в Альберті (colour, neighbor, armour). Згідно з Преттом сучасні стандартні засади канадсько-англійського правопису вміщують в себе вибір між британським та американським нормами. [9]

Отже, канадську англійську безсумнівно не можна вважати мовою діалектного походження, адже вона є особливим, унікальним та універсальним  національним варіантом англійської мови. Великою мірою поява канадського варіанту завдячує змішанню іммігрантів з усього світу. Канадська англійська мова зберегла стандартні граматичні форми, проте лексичний склад, що характеризується розвитком власне канадських лексем, властивих конкретному географічному регіону, а також запозиченнями з багатьох тубільних мов. Канадські лексичні та граматико-орфографічні особливості формувалися і досі формуються в умовах історичного та сучасного полілінгвізму, використовуючи власні та запозичені з американської, британської, французької, аборигенної та інших мов ресурси.

Література

1. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии / / Н. Н. Амосова. – Л. : Издательство Ленинградского университета, 1963. – 208 с.
2. Жлуктенко Ю. А. Теория национальных вариантов языка / Ю. А. Жлуктенко // Варианты полинациональных литературных языков. – К. : Наукова думка, 1981. – С. 5 – 19.
3. Попова Л. Г. Лексика английского языка в Канаде [Учеб. пособ. для вузов] / Л. Г. Попова. – М. : Высш. Школа, 1978. – 116 с.
4. A Dictionary of Canadianisms on Historical Principles / Ed. by W. S. Avis et al. – Toronto: Gage, 1967. – 927 p.
5. Avis W. S. Canadian English in its North American Context // Essays and Articles be W. S. Avis. – Kingston: Military College of Canada, 1978. – P. 35 – 49.
6. Barber’s Canadian Oxford Dictionary, 1998.
7. Boberg Charles. The English Language in Canada: Status, History and Comparative Analysis / Charles Boberg; Ed. Merja Kyto (Uppsala University); Cambridge University Press. – New York, 2010. – 272 p.
8. McConnel R. E. Our Own Voice: Canadian English and How It Came To Be. – Toronto: Gage, 1978. – 276 p.
9. Pratt, T. K. The hobgoblin of Canadian English Spelling. In S. Clarke Ed. [Focus on Canada]. – Amsterdam: John Benjamins. – P. 45 – 64.
10. Spolsky, B. Sociolinguistics. – Oxford: Oxford University Press, 1998.