Ключові слова: заголовне слово, словникова стаття, сленг, похідне слово.

Abstract. The article deals with the most popular types of headwords, predominantly according to their structure, and analyses the peculiarities of their representation in modern slang dictionaries of English language. The research has been carried out on the basis of the following printed monolingual slang dictionaries: Tony Thorne’s Dictionary of Contemporary slang, Rosalind Fergusson’s Shorter slang Dictionary, and Tom Dalzell and Terry Victor’s Concise New Partridge Dictionary of Slang and Unconventional English.

Keywords: a headword, a dictionary entry, slang, a derived word.

Постановка проблеми. Активне використання сленгу, а також його характерна мінливість та тимчасовість вимагають постійного відслідковування цієї лексики та представлення у словниках. Дане дослідження заголовних слів дасть можливість окреслити структурні шаблони сленгу у відповідних словниках.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сленг та лексикографія неодноразово були об’єктом досліджень мовознавців. Так, Еріка Партрідж та Джонатана Ґрін [8; 5] необхідно вважати батьками лексикографії сленгу, адже саме на праці цих авторів посилаються сучасні дослідники у цій галузі та укладачі словників, такі як Тоні Торн, Розалінда Фергуссон чи Еліза Маттіелло [9; 4; 6; 7].  Джулія Колман у своїй роботі Slang Dictionaries пояснює особливості включення такої лексики у словники та обговорює проблеми з якими стикаються лексикографи, котрі працюють у цій сфері [3]. Еліза Матіелло у своїй праці The pervasiveness of slang in standard and non-standard English обґрунтовує морфологічні та семантичні характеристики сучасного сленгу [7].

Мета дослідження полягаєу з’ясуванні структурних особливостей  сленгової лексики та виведенні основних типів заголовних слів базуючись на сучасних словниках сленгу англійської мови.

Виклад основного матеріалу дослідження. Почнемо з того, що слова, які пояснюються чи перекладаються називаються “реєстровими” або “заголовними” [1]. Вони представляють особливий вибір конкретного словника, які, на думку укладачів, повинні бути включені, враховуючи розмір та призначення видання.

Якщо уважно розглянути заголовні слова у словниках, наприклад Shorter Slang Dictionary Розалінди Фергуссон [4], не складно помітити, що окрім звичайних лексичних одиниць, там містяться й інші елементи, такі як абревіатури, акроніми, цифри чи енциклопедичні терміни (географічні/біографічні назви тощо). Проте, спочатку, поглянемо на різновиди та репрезентацію звичайних лексем на прикладі даного словника. Отож, вони можуть бути:

а) простими: “baksheesh n. a tip; a gratuity. Originally Middle Eastern and Anglo-Indian; from the mid-18th century; in fairly general use since the 19th century. From the Persian word for a present” [4];

б) сполуками: “back-seat driver n. somebody who gives unwanted (and usually irritatingly unnecessary) advice to the person in control. Used by motorists since the time when cars were first equipped with rear seats; also used in general contexts” [4];

 в) похідними, які потребують пояснення віддільне від їх коренів: “bang, n. 1. an act of sexual intercourse, as in to have a bang; a quick bang. 2. a person considered as a sexual partner, as in she’s a good bang”/“banger n. a sausage, esp. in bangers and mash, sausage with mashed potatoes. Since around 1912. From the tendency of unpricked sausages to explode when fried” [4].

Інші похідні не потребують повторного визначення, містяться  у словниковій статті кореневого слова і, як правило, виділяються жирним шрифтом: “bevvy, v. to drink alcohol. Late 19th–20th centuries. Hence the adjective bevvied.” [4].

Проте, у багатьох словниках, особливо більшого розміру, похідні слова, значення яких випливає від тлумачення кореневого слова, пояснюються окремо та мають власні словникові статті, як наприклад у Dictionary of contemporary slang (Тоні Торн): “don¹ adj. excellent, fashionable, admirable. A vogue term of approbation which originated in American usage in the early 1990s and by 1995 had been adopted for fashionable speech by British and Australian adolescents. It may derive from ‘the Don’ in the sense of a powerful or exceptional individual” / “don², the Don n. British a. a pre-eminent, successful or admirable person; b. an excellent thing” [9].

Інші реєстрові слова можуть бути введені кілька разів через свій омонімічний характер , як от “divvy, v. (sometimes followed by up) to divide or share. From around 1880. Hence the noun divvy-out” та “divvy, adj. daft, stupid, eccentric, odd. Possibly from the Romany divio, mad” [4].

Як вже було сказано, словниковий список може також включати елементи, які не є лексемами, особливо похідні афікси, скорочення та абревіатури: “BLT abbreviation for a sandwich (or roll) filled with bacon, lettuce and tomato. Used in the USA since the 1950s” [4] / “bam noun 1 a pill or capsule of amphetamines. A contraction of ‘bambita’ US, 1970” [2].

Крім того, нерідко словники сленгу містять й географічні та біографічні записи, наприклад: “Costa Geriatrica a coastal area, such as the south coast of England, to which many elderly people retire. Since the early 1970s”/ “Buck House Buckingham Palace. Since World War II” [9].

The Concise New Partridge Dictionary of Slang and Unconventional English Тома Далзелль та Террі Віктор включає також окремий розділ числового сленгу. Тут основними елементами заголовних слів є числа, наприклад: “10–1 ten-one adjective broken. Teen slang taken from citizens’ band radio jargon UK, 1982” та “3-peat three-peat verb to win a sports championship three times consecutively. When he was the coach of the Los Angeles Lakers basketball team, Pat Riley sought and obtained a trademark for the term US, 1992” [2].

Насамкінець, важливо загадати римований сленг, який зародився на Сході Лондону, і власне тому має альтернативну назву – римований сленг Кокні (Cockney rhyming slang). У словниках сленгу зареєстровано чимало заголовних слів цього походження: “battle-cruiser n. British a boozer; the pub. This London rhyming- slang term originated, not surprisingly, in the 1940s, but is still heard, although rub-a-dub is probably more popular now” [9].

Таким чином, аналіз статей сучасних словників сленгу англійської мови дозволив нам виявити наступні типи заголовних слів: прості; сполуки; похідні, які потребують пояснення віддільне від їх коренів; похідні, які не вимагають цього і коротко зазначаються у словниковій статті кореневого слова; омоніми, які вводяться кілька разів, оскільки мають однаковий правопис та різні значення; абревіатури та скорочення; власні назви; числовий та римований сленг.

Література

1. Українська лексикографія як теорія і практика укладання словників української мови. Система електронного забезпечення навчання ЗНУ. URL:https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php?file=/103351/mod_resource/content/1/Тема%2011.pdf 
2. Dalzell T. The Concise New Partridge Dictionary of  Slang and Unconventional English / T. Dalzell, T. Victor. – London, New York: Routledge, 2007. – 740 c.
3. Durkin P. The Oxford Handbook of Lexicography / P. Durkin, J. Coleman // Slang Dictionaries / P. Durkin, J. Coleman. – Oxford: Oxford University Press, 2016. – С. 315–340.
4. Fergusson R. Shorter slang Dictionary / Rosalind Fergusson. – London, New York: Routledge, 2004. – 249 с.
5. Green J. Cassell’s Dictionary of Slang / Jonathon Green. – London: Cassell, 1998. – 1326 с.
6. Mattiello E. An Introduction to English Slang: A Description of its Morphology, Semantics and Sociology / Elisa Mattiello. – Milano: Polimetrica, International Scientific Publisher, 2008. – 324 с.
7. Mattiello E. The pervasiveness of slang in standard and non-standard English / Elisa Mattiello. // Mots Palabras Words. – 2005. – С. 41.
8. Partridge E. Usage And Abusage: A Modern Guide to Good English / Erik Partridge. – London: Hamish Hamilton, 1988. – 392 с.
9. Thorne T. Dictionary of contemporary slang, 3d edition / Tony Thorne. – London: A & C Black, 2007. – 513 с.

Ключові слова: електронна комунікація, вплив, англійська мова, «Нетспік»,  Кіберпростір.

Cтатья посвящена исследованию позитивных и негативных аспектов влияния электронной коммуникации на английский язык.

Ключевые слова: электронная коммуникация, влияние, английский язык, «Нетспик», Киберпространство.

The article is devoted to the study of positive and negative impacts of electronic communication on English language.

Keywords: electronic communication, impact, English language, “Netspeak” Cyberspace.

Термін «комунікація» походить від латинського «communicatio» – повідомлення, передача, в той час як «communicare» означає зв’язувати, робити спільним, розмовляти, передавати та повідомляти. Таким чином, термін електронної комунікації (е-communication or electronic communication) відноситься до передачі та обміну текстом, документами, звуками, відео, зображеннями, та будь-яким іншим видом інформації через телеграф, радіо, електромагнітні, фотоелектронні чи фотооптичні системи (будь-який вид електронних пристроїв). Типовими прикладами електронного спілкування є електронна пошта, текстові повідомлення, обмін миттєвими повідомленнями у соціальних мережах та обмін фотографіями [2].

За останніми дослідженнями електронні повідомлення складають понад 90% комунікацій в інтернет-середовищі. Власне тому не дивно, що такий формат повідомлень впливає на мови, при чому найбільшою мірою це стосується англійської, частка якої в електронному спілкуванні складає близько 70%. Саме носії англійської є головними провокаторами трансформацій, які сьогодні відбуваються в мові [4].

Проблема електронної комунікації в англійській перебуває у центрі уваги лінгвістів. Найяскравішими представниками є О.Н. Галичкіна, О.І. Горошко, А.О. Жичкіна, Л.Ф. Компанцева, Т.В. Крутько та Н. Барон, Дж. Бремер і П. Раух, Д. Крістал, П. Грінфілд, K. Субрахманіам, Ч. Херріс, С. Херрінг, Л. Ленджел, A. Томік, Х. Мардріх, M. Mарріот  та ін.

Актуальність статті полягає в тому, що вона виступає складником важливого напряму сучасної філології – комунікативної лінгвістики, у межах якої робота представляє вивчення англомовної електронної комунікації. Аналіз і опис цього відносно нещодавно створеного, хоча швидко популяризованого, виду опосередкованого спілкування підкреслює актуальність обраної теми.

Мета статті полягає у дослідженні позитивних та негативних аспектів впливу електронної комунікації на англійську мову та культуру.

Об’єктом дослідження обрано англійськомовну електронну комунікацію.

Інтернет, разом з радіо та телебаченням, телефонним зв’язком та друкованими матеріалами, створює універсальну інформаційну мережу, яка називається «Кіберпростір» – “Cyberspace“. Усі люди, які використовують онлайн комунікацію означаються «користувачами мережі» – “Netizens“,  регулярні користувачі – “Webies“, а новачки – “Newbies”, та мова, якою ми спілкуємось в інтернеті – “Netspeak”.

Сьогодні Netspeak можна вважати окремою формою мови, так як її не можна віднести ні до усної, ні до писемної. Також, беручи до уваги те, що значну частину часу ми проводимо в інтернеті, багато нових виразів, символів та слів виникає і використовується власне в електронній комунікації [7]

Як відомо, в інтернеті домінує англійська мова. Візьмемо до прикладу молодь, яка спілкується з представниками інших націй та культур або більшість інтернет-публікацій – в обох випадках використовують інтернаціональну мову. Власне тому, так звана електронна англійська зазнає багато змін в процесі глобалізації та привертає увагу лінгвістів [8].

Як і будь-який минулий винахід, інтернет та електронна комунікація здійснюють надзвичайно великий вплив на суспільство в цілому, і зокрема на мову, що встановлює протилежні точки зору [10].

Певний відсоток людей вважає, що електронна комунікація загрожує мові на кількох рівнях. По-перше, вони стверджують, що електронне спілкування спричинило значні збитки у відношеннях використання мови та написання слів. Саме тому, у свідомості багатьох, інтернет-комунікація  – це лінгвістичний вандалізм, неграмотність, та помилки у правописі. Це не дивно, адже мова, яка  використовується в електронній комунікації, створена пересічними людьми, і їх продукція зазвичай невідредактована коректорами. По-друге, за їх словами, це загрожує національним кордонам через іноземний вплив та панування. По-третє, на рівні мовного гноблення, вони стверджують, що англійськомовна інтернет-комунікація ставить під загрозу існування мовних меншин та лінгвістичну самобутність народів [1].

В США більшість мовних експертів також вважають, що електронна комунікація негативно впливає на писемну англійську. Саме тому вони звертають увагу на пунктуацію, яка, як правило, мінімальна або навіть повністю відсутня в деяких електронних повідомлення та чатах [3].

Загальновідомо, що електронна комунікація вимагає швидкості та спрощень. Зазвичай нові покоління, зокрема підлітки, пропонують відхилення від норм правопис. Вони розробили власні версії написання слів та виразів, які за правописом занадто складні або громіздкі. Таким чином, слово «night» стає «nite», kool = cool, fone = phone, B4 = before [5].

Таким чином, Кемпбелл, ще один дослідник, який критикує електронну комунікацію, зазначає: «Електронні пошти, блоги, чат-кімнати, MySpace та Facebook слід розглядати як форми комунікації, які необхідно «викинути у сміття», оскільки правопис та граматика у них не мають місця». На його думку, такий хід справ перетворює текстові повідомлення в кіберпросторі на «писемну комунікацію, яка виглядає еквівалентною трущобам». На захист ясності та ефективності комунікації, Кемпбелл додає: «Якщо щось варте написанню, воно має бути написане хоча б з найменшою увагою до правильної  конструкції речень та орфографії» [6].

В середніх школах, вчителі повідомляють, що деякі з цих словоформ починають з’являтися в учнівських роботах. Цей феномен безсумнівно викликає питання: «Що впливає на якість письмових робіт: еволюційний ступінь зміни мови чи погана орфографія та її юнацьке альтернативне використання?»

З іншого боку, даючи оцінку електронному дискурсу, британський лінгвіст Девід Крістал зазначає:«Ми знаходимося на межі найбільшої революції в мові». Він впевнений, що Netspeak не є монолітнім явищем, а навпаки, складається з різних способів та типів комунікації, включаючи e-mail, chatrooms, Internet Relay Chat, World Wide Web pages, Websites та інші. Він значною мірою спростовує загальну думку, щодо відсутності грамотності та неправильного правопису. Девід Крістал захоплюється її нестандартнісю, грайливісю, терпимістю до орфографічних помилок  та наповненістю новими словами та виразами. Він говорить про її різноманітність та інноваційність: «The phenomenon of Netspeak is going to change the way we think about language in a fundamental way, because it is a linguistic singularity – a genuine new medium» [8].

Прихильники електронної комунікації вважають, що вона сприяє навчанню та розумінню культури. Вони впевнені, що зміни є неминучими, адже мовиє відкритими системами. У багатьох колах, у тому числі й наукових, англійська мова розглядається як лінгва-франка світу. Прихильники стверджують, що інтернет сприяє ефективній комунікації та ліквідовує розрив між культурами та націями. Також вони стверджують, що інтернет сприяє відродженню зникаючих мов [6].

Крім цього, популярність електронної комунікації збагатила англійську мову шляхом додавання нових слів з американського лексикону, наприклад: pin, broad band, bandwidth та cookie. Це певною мірою впливає на культурну ідентичність англійців [3].

Підсумовуючи вищесказане, англомовне електронне спілкування спричинило дискусію на рахунок його впливу та ролі у соціальному середовищі. Одні вважають, що воно поширює неграмотність і придушує розвиток національних особливостей комунікації інших народів. В цей же час інші переконані, що воно є позитивною силою соціальних змін, адже англійська електронна комунікація створює платформу, яка сприяє масовому контакту та просуванню англійської мови та культури. Попри все це, у процесі розвитку та популяризації електронного спілкування змінюється наш тип мислення та трансформується мова і культура. .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ковальчук І. В. Спілкування як один з основних факторів становлення іншомовної комунікативної культури особистості / І. В. Ковальчук // Наукові записки Національного університету “Острозька академія” / І. В. Ковальчук. – Острог: НаУОА, 2012. – (“Психологія і педагогіка”; вип. 19).
2. Реконвальд Н.В. Особенности коммуникации в Интернете / Н.В. Реконвальд // Записки з романо-германської філології. — Одеса: Фенікс, 2004. —№15.—С. 198-206.
3. Abdullah S. K. Electronic discourse: Evolving conventions in online academic environments / Saifuddin Kumar B. Abdullah // RIC Document Reproduction Service. — Malaysia, 2010. — C. 51-57.
4. Baron N. Digital Media Changing Language? / Naomi Baron. // Educational Leadership Literacy 2.0. — 2009. — №6. — С. 42—46.
5. Derks D., Bakker A. The Impact of E-mail Communication on Organizational Life [Електронний ресурс] / Daantje Derks, Arnold B. Bakker. — Режим доступу : http://www.cyberpsychology.eu/view.php?cisloclanku=2010052401
6. Experts Divided Over Internet Changes to Language / Voice of America. [Електронний ресурс]. — Режимдоступу : http://www.voanews.com/ content/experts-divided-over-internet-changes-to-lang81898572/162216.html.
7. Guo-Ming Chen. The Impact of New Media on Intercultural Communication in Global Context / Guo-Ming Chen. // China Media Research. — 2012. — №8. —С. 44—56.
8. Kinsella N. Btw its just Netspeak lol / Naomi Kinsella // Griffith Working Papers in Pragmatics and Intercultural Communication, 2010 — C. 64-75.
9. Mohd, Saifuddin The impact of electronic communication technology on written language / Mohd. Sahandri Gani B. Hamzah, Mohd. Reza Ghorbani, Saifuddin Kumar B. Abdullah // US-China Education Review. — Malaysia, 2009. — C. 72-78.
10. Straw R. The Internet: communication corruptor or language liberator [Електронний ресурс] / Rebecca Straw // Journal of yang investigators. — 2005. — Режимдоступу : http://www.jyi.org/issue/the-internet-communication-corruptor-or-language-liberator/

Ключові слова: електронна комунікація, скорочення, акронім, «літ», злиття, капітуляція, граматична конверсія.

В статье рассмотрены самые популярные виды сокращений, которые встречаются в современной англоязычной электронной коммуникации, выделены некоторые семантические группы их употребления и приведены наиболее распространенные примеры.

Ключевые слова: электронная коммуникация, сокращение, акроним, «лит», слияние, капитуляция, грамматическая конверсия.

The article deals with the most popular types of contractions that occur in contemporary English electronic communication, it also highlights certain semantic groups of their usage and gives the most common examples.

Keywords: electronic communication, contraction, acronym, “leet.” blending, capitalization, grammatical conversion.

Технологічна революція, яка спостерігається протягом останніх десятиліть, зумовила стрімкий розвиток соціальних мереж, що у свою чергу призвело до появи нового комунікаційного середовища – електронного. За даними нещодавно проведених досліджень текстові повідомлення складають понад 90% від обсягу комунікацій в інтернет-середовищі. Тому не дивно, що електронний формат повідомлень значно впливає на зміни в мовах, при чому найбільшою мірою це стосується англійської, частка якої в електронному спілкуванні складає близько 70%.

Вивченням проблем електронного спілкування в англійській мові займалися як вітчизняні, так і зарубіжні лінгвісти. Найяскравішими представниками є А.Г. Аврамова, О.П. Бєлінська, О.Н. Галичкіна, А.О. Жичкіна, Л.Ю. Іванов, Т.В. Крутько, Н. Барон, Дж. Бремер і П. Раух, Д. Крістал, П. Грінфілд, Ч. Херріс, С. Херрінг, A. Томік,  M. Mарріот  та ін.

Незважаючи на велику кількість праць присвячених проблемі електронної комунікації, ця форма спілкування є відносно новою, тому існує безліч аспектів пов’язаних з трансформацією писемної електронної англійської, які є досі не дослідженими. Власне ця новизна і зумовлює актуальність обраної теми.

Мета статті полягає у виявленні структурних і функціональних особливостей які проявляються у сучасному англомовному електронному спілкуванні.

Об’єктом дослідження обрано англійськомовну електронну комунікацію. Предмет складають  скорочення як особливості комп’ютерно-опосередкованої комунікації в англійській мові

Електронна англійська з усіма її трансформаціями вже отримала окрему назву – Netspeak. Корисувачі Netspeak спілкування не зважають на правила пунктуації, абзаци чи великі літери, вони застосовують безліч скорочень як слів так і цілих фраз. Зменшення кількості друкованих знаків здійснюється з ціллю економії часу. У зв’язку з цим, електронні повідомлення містять велику кількість орфографічних та граматичних помилок, у ній немає місця розлогим монологам та довгим паузам. Зазвичай співрозмовник очікує швидкої відповіді, власне тому використовується Netspeak, яка дозволяє спілкуватися зі швидкістю думки .

Постійні користувачі інтернет  часто вживають сталі фрази, які служать для підтримки розмови, а також використовуються з метою виявлення розуміння щодо сказаного співрозмовником, вступу в розмову, прохання, уточнення чи повторення, прощання, побажання та ін. Тут йдеться про акроніми (аcronyms) – скорочення кліше-фраз, які головним чином базуються на ініціалізації фрази, тобто використовується перша літера кожного слова .

1) Акроніми, які служать логічними зв’язками для висловлення послідовності думок та переходу від однієї до іншої: AFAIK (as far as I know), BTW (by the way), IRL (in real life), IAC (in any case), FYI (for your information), WRT (with respect to), IOW (in other words), IMHO (in my humble opinion), JTLUK (just to let you know), IJWTS (I just want to say),F2f (face-to-face),IIRC (if I remember correctly) [19, 53].

2) Вступ до розмови: WAYF (where are you from), DIKY (do I know you), LTNS (long time no see), LTNT (long time no type), WERV U BIN (where have you been?), WAN2TLK (want to talk?), WAYD (what are you doing?), RUOK (are you OK?), WB (welcome back), WU (what’s up?) [19, 53].

3) Прощання і домовленість про наступну зустріч: TTYL (talk to you later), BFN (buy for now), SYL (see you later), TCOY (take care of yourself), GN, HAGN (good night, have a good night), SIT (stay in touch), KIT (keep in touch), H2CUS (hope to see you soon), XOXOXO (hugs and kisses), HAK (hugs and kisses), HAND (have a nice day), TTUL (talk to you later) [19, 54].

4) Побажання: HF (have fun), HAGO (have a good one), GLA (good luck all), HAND (have a nice day), HBTU (happy birthday to you), WBR, WBW (with best regards / with best wishes), GL (good luck) [19, 55].

5) Прохання: PCL (please call me), WIBNI (wouldn’t it be nice if), IWBNI (it would be nice if), PTMM (please tell me more).

6) Сміх:LOL (laughing out loud), JK (just kidding), J4F (just for fun),  ROFL (rolling on the floor laughing),LMAO (laughing my ass off),GGG (giggle) [19, 55].

7) Похвала: XLNT (excellent), N1 (nice one), GT (good try), WP (well played), GRATZ, GZ (congratulations), WTG (way to go), N1 (nice one).

8) Подяка: THNQ, TX , 10X , TNX , THNX , TUVM , TYVM (thank you), TFHAOT (thank for help ahead of time) [19, 56].

9) Виявлення розуміння та прохання про уточнення: OIS (oh, I see); ISWYM (I see what you mean); WDM (what do you mean), IKWYM (I know what you mean), YIU (yes I understand).

10) Вибачення: PMFJI – pardon me for jumping in, SMT (sorry).

11) Здивування: OMG, OMFG (oh my God), ORLY (oh really?).

12) Час: JAM (just a minute), JIT (just in time), RSN (real soon now) [19, 57].

13) Інші: PRW (parents are watching), NC (no comment), NP (no problems), GMAB (give me a break), TOY (thinking of you), WUWH (wish you were here), MYOB (mind your own business), GAL (get a life), FAQ (frequently asked questions), NAGI (not a good idea), HTH (hope this helps), YBS (you’ll be sorry) [23, 21].

Наступний вид абревіації базується на заміні латинських літер цифрами, буквами та іншими символами, часто для передачі фонетичного звучання. В англійській мові це явище позначається терміном «Літ» (Leet), який походить від слова «elite». Раніше Leet був популярним та зрозумілим лише у колі програмістів та хакерів, а тепер він проник в електронне спілкування великої частини молоді, і часто використовується з метою приховання інформації від батьків або посторонніх людей. Для кращого розуміння цього поняття необхідно пам’ятати:

1) Цифри та символи часто замінюють літери, які вони нагадують візуально, наприклад «leet speak» виглядатиме як «!337$p34k». Знак «!» замінює літеру «L»,«3» зворотньо представляє букву «E» та «7» – літера «T» і т.д. Інші приклади використання цифр на позначення букв часто застосовують «8» для «B», «9» для «G» та «0» для «О».

2) Літери також можуть бути замінені іншими буквами, які мають схоже фонетичне звучання. Наприклад «Z» може вживатися замість «S» у слові “SkillZ” або ж літера «X» замінює букви «С» або «К» – “sХillZ”.

3) Деякі «leet speakers» використовують прописні літери для кожної приголосної, а голосні лишаються рядковими (LiKeTHiS) або ж взагалі випускають голосні (very – vry).

4) Помилки часто залишаються без поправки. Загальні опечатки, такі як «teh» замість «the»,не коригуються,а іноді й свідомо вживаються з метою заміни правильного написання.

5) Також застосовуються небуквенно-цифрові символи, які у комбінації з іншими візуально утворюють літери. Часто зустрічається слеш «/» для створення такої фігуру «//» на позначення літери «М», а також «|-|» для «Н». Таким чином, замінюючи літеру «А» цифрою «4» та додаючи вищезгадані символи, користувачі Leet замінюють традиційне написання слова «harm» таким – «|-|4r//».

6) Суфікс «0rz» часто додається до слів для наголошення або формування множини. Наприклад, «h4xx0rz» або «sk1llz0rz» – множина від «hack» та «skill».

У молодіжній електронній комунікації часто можна зустріти такі приклади Leet:

• d00d для позначення dude (чувак);
• joo, u, j00 та _|00 для you;
• kewl – cool;
• m4dsk1llz – mad skills (відноситься до персонального таланту); власне m4d використовується для наголосу та підкреслення важливості;
• n00b – newbie (новачок в мережі);
• «ph» часто замінюється «f» і навпаки: fear на phear (ph34rmyl33tskillz) або ж phonetic на f0|-|371(  ;
• pwn – навмисна опечатка від own; сленгове слово,яке часто використовується, щоб висловити перевагу над іншими, наприклад: //3 PW||  _|00 – we own you;
• roxx0rs від rocks: використовується, як правило, для опису щось вражаючого;
• warezабоw4r3z – незаконно скопійоване програмне забезпечення, доступне для скачування;
• w00t – святкова радість, щось на зразок yay або woo–hoo;
• 10q, 10x – thank you, thanks;
• 2, 2L8, 2U2 – too/to, too late, to you too;
• <3 – love;
• 4 – for;
• 404 – I haven’t got a clue;
• HTTP – error message;
• 4GM – forgive me;
• ?4U – question for you;
• B4N – bye for now;
• L8R – later.

Для електронної комунікації також характерне злиття складних слів, наприклад, перетворення слова electronic в префікс: e-mail, e-text, e-management, e-reality, e-voting. Крім цього, часто можна побачити утворення префіксу від слова virtual: v-chat, v-party.

Цікаво також злиття символу @ (собака, мавпа), що означає «at», з іншими словами: @ café, @ Home, @ pex, @-party, @-address, atcommand. Символ % замінює подвійну букву «oo» –l%k = look.

Учасники електронної комунікації зазвичай замінюють заголовкові літери рядковими, з тією ж метою економії часу та зусиль на натиснення клавіші верхнього регістру: webmaster, telnet, monday, june = WebMaster, TelNet, Monday, June. До прикладу можна навести ще таке речення: «Michael are you going to london tmr? / yeah, i’m going», – замість: «John, are you going to London tomorrow? / Yeah, I’m going».

Слід зазначити, що зворотне явище – вживання літер верхнього регістру замість рядкових (капітуляція) – зазвичай сприймається як вираз сильної емоційності й належить уже до реалізації принципу виразності.

Також важливо згадати, що своєрідність реалізації принципу економії зусиль в електронній мові виявляється також в економії кількості натиснень клавіш пропуску або дефісу,  що у свою чергу веде до злиття складних слів: startup, homepage, email, webhaed, netnews-  startup, homepage, e-mail, webaddict та netnews.

Окрім цього, автори електронних повідомлень часто припускаються інших орфографічних помилок, відсилаючи  неперевірений текст: «Hav you ever seen her?». Варто зазначити, що це зазвичай не вказує на рівень освіти користувачів, оскільки такі повідомлення виникають, коли чинник часу виявляється вирішальним.

Часто спостерігається  граматична конверсія, наприклад: going net (I normally type in my letter before going net), особливо з використанням комп’ютерної термінології, наприклад: to mouse, to mouse across; to mouse over; to clipboard; to geek out (talk technically); to 404 (to be unable tof ind a page) та ін.

Підсумовуючи вищесказане, абревіація відіграє вагому роль в електронній комунікації, дозволяючи заощадити дорогоцінний час та викласти необхідну інформація стисло, без надмірних деталей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дмитрієва О. А., Рибалко О. О., Гладковський С. C.  Особливості Інтернет-спілкування [Електронний ресурс] / О. А. Дмитрієва, О. О. Рибалко, С. C. Гладковський. –  Електрон. дані. –  Донецьк, 2003. –  Режим доступу : http://masters.donntu.edu.ua/2004/eltf/rybalko/library /art4.htm.
2. Левченко А. М. Сучасна масова культура та комунікація в умовах глобалізації[Електронний ресурс] / А. М. Левченко. — Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1233.
3. Моісєєва Н. Електронна епоха соціальних комунікацій: структурно-діяльнісні трансформації / Н. Моісєєва // Вісник Книжкової палати. — 2014. — №3.— C. 1-6.
4. Реконвальд Н.В. Роль компрессии в англоязычной чатлайновой коммуникации / Н.В. Реконвальд // Збірник наукових праць ХVI Міжнародної наукової конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (25-29.06.2007). —  К: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2007. — №10. — С. 102-107.
5. Федушко С. Скорочення англійських фраз, які використовуються в онлайн-спілкуванні [Електронний ресурс] / Соломія Федушко. — 2010. — Режим доступу: http://webstyletalk.net/node/27.
6. Філіп’єва Д. С. Скорочення в сучасній англійській мові: способи утворення та особливості функціонування / Д. С. Філіп’єва, І. К. Кобякова. // Суми: СумДУ. — 2011. — №28. — С. 35—41.
7. Abdullah S. K. Electronic discourse: Evolving conventions in online academic environments / Saifuddin Kumar B. Abdullah // RIC Document Reproduction Service. — Malaysia, 2010. — C. 51-57.
8. Baron N. Digital Media Changing Language? / Naomi Baron. // Educational Leadership Literacy 2.0. — 2009. — №6. — С. 42—46.
9. Danet B. Cyber play: Communicating online / B. Danet. — Oxford : Berg Publishing, 2001. — C. 12-24.
10. Kinsella N. Btw its just Netspeak lol / Naomi Kinsella // Griffith Working Papers in Pragmatics and Intercultural Communication, 2010 — C. 64-75.
11. Wiggins R. The Internet for everyone: a guide for users and providers / R. Wiggins. – New York: McGraw-Hill, 1995.