ПОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ РЕСУРСІВ ДЕРЖАВИ

Стаття присвячена проблемам формування доходів Державного бюджету України за рахунок податкових надходжень. Висвітлено основні теоретичні аспекти значення податкового наповнення бюджету. Розглянуто питому вагу податків у бюджеті та фактори впливу на їх обсяг. Проаналізовано динаміку та структуру податкових надходжень, а також основні показники податкової безпеки України.

Ключові слова: податкова система, податки, бюджетні ресурси, податкова безпека.

Summary. This paper deals with the problems of income State Budget of Ukraine by tax revenues. In the article the structure of budget revenues, impacts on their volume. The dynamics of income taxes and their place in the revenues of the State Budget. The main problem of mobilization of taxes and ways to improve the method of income tax budget. The peculiarities of formation of local budgets in the modern world.

Keywords: tax system, budget resource, taxes, state budget, tax security.

Постановка проблеми. Соціально-економічний розвиток держави та регіонів забезпечується за рахунок бюджетних ресурсів. Державі доцільно забезпечувати  формування надійних та стабільних джерел поповнення фінансових ресурсів, якими є податки. Система податкових надходжень є складною, динамічною системою, на яку впливають внутрішні та зовнішні фактори. Виявлення цих факторів як на мікро-, так і на макрорівні, а також вчасне реагування на них дає змогу побудувати ефективну та результативну податкову систему.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження сутності та ролі податків і зборів у формування бюджетних ресурсів держави належить до кола наукових інтересів багатьох дослідників. Зокрема цій тематиці присвячені праці вітчизняних науковців: О. Василика, Т. Городецької, В. Глухова, О. Зварича, А. Крисоватого, В. Опаріна, Л. Тарангул, В. Федосова, Чугунова І., Юшко С. У своїх роботах вони досліджували теоретичні питання оподаткування, особливості формування податкових надходжень до бюджету, реформування податкової системи України. Однак особливо актуальними є продовження досліджень формування бюджетних ресурсів держави завдяки податкам в умовах проведених бюджетно-податкових реформ.

Мета дослідження полягає у визначенні податкових джерел формування бюджетних ресурсів держави на основі аналізу динаміки, складу та структури податків у державному бюджеті України та індикаторів податкової безпеки України.

В умовах функціонування ринкової економіки та реформування бюджетних відносин особливо актуальною постає проблема формування стабільної фінансової бази для реалізації усіх функцій та завдань, покладених на органи державної влади та місцевого самоврядування. Разом із необхідністю організовувати безперервний процес бюджетних надходжень, потрібно забезпечувати пошук альтернативних джерел формування бюджетних ресурсів та виявляти відповідні резерви їх зростання та оптимізації. Державний бюджет є важливим інструментом ефективної реалізації фінансової політики, оскільки бюджетна система є ключовою ланкою державних фінансів. Цей централізований фонд грошових коштів охоплює весь комплекс розподільчих та перерозподільчих відносин у суспільстві за рахунок участі як юридичних, так і фізичних осіб. Державний бюджет є вагомим інструментом макроекономічного регулювання, чого неможливо досягнути за допомогою інших засобів. Це обумовлено необхідністю здійснення розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту між регіонами країни, секторами економіки, верствами населення з метою підвищення ефективності реалізації фінансової політики держави, забезпечення фінансування об’єктів соціально-культурної сфери, державного управління та охорони навколишнього природного середовища.

За наявних соціально-економічних, соціально-політичних умов розвитку суспільства об’єктивною реальністю є те, що усі свідомі суб’єкти господарювання повинні віддавати частину свого доходу для досягнення державою поставлених цілей та вирішення певних завдань, для отримання в майбутньому гарантованих державою суспільних благ.  Податки є головним джерелом наповнення бюджету країни і основою надання послуг, пов’язаних із соціальним захистом і забезпеченням, освітою та охороною здоров’я, правоохоронною діяльністю, створенням нових робочих місць і підтримкою зайнятості населення. Поряд із формуванням бюджетних ресурсів, тобто виконанням податками фіскальної функції, мають виконуватися наступні вимоги: зростання дохідної частини бюджету із оптимальним рівнем податкового навантаження, спрощення процедури адміністрування податків, зростання ділової активності усіх суб’єктів господарювання та встановлення довіри між державою та платниками податків. Головною та обов’язковою умовою досягнення вищезазначених цілей є налагоджена система податкової безпеки, яка має забезпечити умови для взаємодії інтересів домогосподарств, підприємницької ланки та держави на принципах взаємної відповідальності.

У сучасній фінансовій науці та податковому законодавстві використовують три основні терміни для позначення платежів державі: податок, плата, відрахування. Згідно Податкового кодексу України, податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку [1]. Збором є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди. Плата передбачає певну еквівалентність відносин платника і держави; відрахування передбачає цільове призначення коштів.

Однією із ключових характеристик, яка дає змогу глибше зрозуміти сутність поняття податку та оцінити його роль у формування бюджетних ресурсів держави, є елементи податку, які лежать в основі побудови механізму стягнення податків. До них належать: платник податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Для того, щоб податкова система була простою, зрозумілою, а сплата податків спрямовувалася на підвищення загального добробуту населення, податки повинні характеризуватися такими ознаками як законність, імперативність (обов’язковість), внесення до бюджету, відчуження частини власності суб’єктів на користь держави, нецільовий характер, безоплатність, однобічний характер встановлення, безповоротність, регулярність внесення.

Класифікують податки за різними ознаками. За формою оподаткування всі податки в Україні поділяються на прямі та непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платника податків і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об’єкта оподаткування. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки і їх розмір безпосередньо не залежить від розміру доходу. Найбільша частка податкових надходжень економічно розвинених країн у структурі припадає саме на прямі податки і відповідно чим бідніша країна, тим більше у структурі переважають непрямі податки. 

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на податки на доходи – стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб; податки на споживання – сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні, безпосередньою їх формою є непрямі податки; податки на майно – встановлюються щодо нерухомого і рухомого майна, особливістю їх є те, що вони сплачуються постійно, доки майно є у власності.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві. Загальнодержавні встановлюються вищими органами влади і їх стягнення є обов’язковим на всій території країни, незалежно від того, до якого бюджету вони зараховуються (ПДВ, ПДФО, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, мито, рента, екологічний податок). Місцеві податки та збори встановлюються місцевими органами влади (податок на майно, єдиний податок, туристичний збір, збір за місця для паркування транспортних засобів).

Повнота надходжень податків та зборів до бюджетів різних рівнів, а також податкова безпека країни напряму залежить від того, наскільки ефективно буде побудована взаємодія між державою та платниками податків. Основними чинниками, які вливають на розвиток податкових відносин є :

• якість роботи податкових органів;
• податкове навантаження на платників податків, а також їх фінансовий стан, від якого напряму залежить здатність виконати податкові зобов’язання в повному обсязі;
• оптимізація системи податкових пільг;
• спрощення системи нарахування та адміністрування податків;
• налагодження механізму податкового контролю;
• рівень фінансової грамотності та податкової культури населення;
• вдосконалення податкового законодавства, а також системи податкового планування як на макро- так і на мікрорівні.

Варто зазначити, що важливою умовою забезпечення зростання податкових надходжень є розширення та підвищення ефективності виробництва. Оскільки саме у сфері виробництва створюється нова вартість, яка перетворюється у національний дохід, що є джерелом фонду заробітної плати, інших видів доходу фізичних осіб, а також прибутку підприємству, з яких, своєю чергою, і сплачуються податки до бюджету.

Фактори, що впливають на обсяги податкових надходжень до бюджету можна поділити на макроекономічні (розмір ВВП, структура платіжного балансу, законодавча база, рівень тіньової економіки, інфляційні процес, зовнішньоекономічна діяльність) та мікроекономічні (вибір системи оподаткування суб’єктами господарювання, наявність у підприємства податкових пільг, прибутковість суб’єктів господарювання, їх оподатковуваний дохід, середньооблікова чисельність працюючих, ефективність податкового менеджменту, наявність системи податкового планування). Усвідомлення визначених факторів має вирішальне значення в механізмі формування бюджетних ресурсів, оскільки вони визначають політику оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, домогосподарств, фізичних осіб, а значить є орієнтирами для всіх суб’єктів економічної системи, особливо при застосуванні податкового планування та формуванні податкової стратегії.

Податкові надходження до бюджету визначаються також податковою політикою держави (стимулююча, стримуюча та стабілізаційна), яку проводить держава на конкретному етапі її розвитку, адже податки є фактором впливу на економічну діяльність суб’єктів господарювання, вони можуть змінювати структуру діяльності окремих підприємств, цілих галузей економіки та структуру економіки в цілому. Зокрема податки можуть бути важелем впливу на процес вирівнювання доходів громадян, забезпечення гарантованого рівня соціальної рівності, створення нових робочих місць (наприклад, через механізм надання преференцій малому та середньому бізнесу), стримування інфляційних процесів, регулювання експортно-імпортних операцій.

Визначальною функцією податків, що випливає з їх природи є фіскальна, тобто забезпечення  наповнення основного централізованого фонду грошових ресурсів держави – бюджету, для забезпечення виконання нею основних завдань і функцій. З огляду на це, держава повинна забезпечувати не тільки достатню кількість надходжень, а і їх надійність, постійність та стабільність. Постійність визначається тим, що податки повинні надходити рівномірно протягом року у визначені строки, а не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами. Так як здійснення видатків напряму залежить від надходжень податків, то вони повинні узгоджуватися у часі, відповідно до бюджетного розпису. Стабільність забезпечується тим, що заплановані податкові надходження відповідно до Закону України «Про державний бюджет»  будуть отримані у повному обсязі.

Щоб визначити роль податкових надходжень у формуванні бюджетних ресурсів держави проаналізуємо статистичні дані (рис. 1).

Як свідчать дані, питома вага податкових надходжень у Державному бюджеті України є дуже значною та протягом досліджуваного періоду має динаміку до збільшення. В абсолютному вираженні податкові надходження також зростають, зокрема, у 2019 р., порівняно із 2015 р. їх величина зросла на 390,4 млрд. грн. У 2017 р. частка податків зменшилася до 79,1%, порівняно із 83,1% у 2016 р. за рахунок зростання доходів від операцій з капіталом, оскільки активізувалася робота Фонду державного майна у частині продажу державних підприємств.

Разом із тим, зростання податкових надходжень відбувалося в основному через збільшення бази оподаткування та зміни ставок окремих податків і зборів. Також значну роль відіграло покращення роботи фіскальних органів у частині адміністрування податків.

Таблиця 1

Динаміка та структура податкових надходжень до Державного бюджету України за  2017–2019 рр.

У структурі податкових надходжень до Державного бюджету України протягом досліджуваного періоду переважали непрямі податки, зокрема, їх сукупна частка становила 71,2% у 2017 р., 68,6% у 2018 р. та 66,5% у 2019 р.(табл.1). Таке зменшення питомої ваги непрямих податків свідчить про зниження податкового навантаження на споживання та є позитивним для економіки України.

Найбільшу частку серед податків становить ПДВ (47,5% у 2019 р.), тобто майже половину всіх податкових надходжень. У 2018 р. сума ПДВ зросла на 18,4%, а у 2019 р. на 2,1%, причинами чого стало збільшення собівартості виготовленої продукції, яка підлягала обкладанню цим податком, збільшення надходжень податку на додану вартість із ввезених товарів. Крім того, вкінці 2016 р. було внесено зміни до Податкового кодексу України в частині операцій, звільнених від оподаткування, зокрема, не звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур. Також позитивна динаміка спостерігається завдяки електронному декларуванню цього  податку, що було впроваджене в Україні у 2015 році.

Зросла сума і акцизного податку на 9% у 2018 р., а у 2019 р. на 4%. Таке підвищення пояснюється тим, що з кожним роком підвищуються ставки на підакцизні товари і разом із тим підвищується їх виробництво. Зокрема у 2017 р. ставка акцизного податку на тютюнові та алкогольні вироби підвищилася на 40%. Також підвищення зумовилося введенням в дію електронних накладних з акцизного податку на нафтопродукти, що обмежило можливості для ухилення від його сплати. Крім того у 2018 р. було розширено перелік підакцизних товарів і запроваджено штрафи за порушення платниками акцизу граничних термінів реєстрації акцизних розрахунків в Єдиному реєстрі акцизних накладних від 2 до 40% суми акцизного податку.

У 2018 р. митні платежі зросли на 13,4%, що було зумовлене покращенням діяльності митних органів у частині визначення митної вартості об’єктів оподаткування, а також відслідковуванням неправомірного застосування пільг та порушення вимог митних режимів. Крім того було запроваджено контроль за правильністю класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. Позитивно впливає на збільшення митних платежів до бюджету провадження системи «Електронна митниця», що також сприяє забезпеченню митної безпеки держав.

Найбільшу частку серед прямих податків займає податок на доходи фізичних осіб, який і в абсолютному вираженні зростав, що було зумовлене зростанням мінімальної та середньої заробітної плати. Крім того, вплинув також перерозподіл коштів між державним та місцевими бюджетами, а саме, часткове зарахування надходжень ПДФО до державного бюджету. Разом із тим, зросла частка у самій структурі податку в частині надходжень від процентів, а саме завдяки  зростанню депозитних вкладів. Збільшення суми цього податку також зумовлюється покращенням роботи органів державного фінансового контролю, які у 2018 р. виявили близько 3000 суб’єктів господарювання, які порушували законодавство у сфері оподаткування ПДФО і донарахували 664 млн. грн. ПДФО і 33 млн. грн. військового збору, а також було укладено 41 тис. трудових договорів, що свідчить про детінізацію у сфері трудових відносин та безпосередньо впливає на податкову безпеку.

Позитивно оцінюється підвищення частки податку на прибуток до 13,4% у 2019 р. Значною мірою це забезпечувалося за рахунок ефективних перевірок представництв нерезидентів, тобто збільшення податку на прибуток з іноземних юридичних осіб, а також завдяки збільшенню кількості юридичних осіб, зокрема  великих платників податків. Зростання відбувалося і в частині ренти на 3% у 2019 р. Зросла протягом цього періоду також і сума екологічного податку на 39,3% у 2019 р.

Нормальне функціонування податкової системи, а отже, і ефективне формування бюджетних ресурсів держави напряму залежить від платників податків як елементу системи оподаткування. У ході дослідження було проаналізовано показник «рівня сумлінності сплати податків», який характеризує надходження до бюджету, ставлення платників податків до їх сплати, прозорість процесу оподаткування, а також роботу фіскальних органів у частині державного фінансового контролю. Цей показник є особливо важливим, оскільки своєчасна і повна сплата податків є запорукою вигідної співпраці держави та об’єктів оподаткування. Як свідчать наведені дані, в Україні протягом досліджуваного періоду цей показник не знаходився в межах нормативного значення, яке становить 95% і мав негативну тенденцію, що може свідчити як про несвідомість платників податків, так і про неякісну роботу фіскальних органів у частині здійснення перевірок та нарахування і сплати штрафів (рис. 2).  

Також паралельно оцінюючи рівень податкового боргу, який у 2019 р. зріс до 11% при нормі 5%, можна зробити висновок про невідповідальність платників податків, оскільки цей показник впливає на рівень наповнення як державного, так і місцевого бюджетів, та впливає на своєчасність і якість надання суспільних послуг. Наявність податкового боргу свідчить про неузгодженість інтересів держави та платників податків, оскільки основною метою діяльності суб’єктів господарювання є максимізація прибутку, а  її досягнення  гальмує виконання фінансових обов’язків перед державою, тобто сплати податків, внаслідок чого держава не може якісно виконувати свої функції. Це може призвести до виникнення наступних загроз: недоотримання доходів бюджетами усіх рівнів та збільшення їх дефіциту, зростання зловживань та виникнення фіскальних злочинів. Також це може загрожувати корумпованості у податковій сфері, відтоку вітчизняного капіталу в іноземні країни та неефективній діяльності податкових органів.

Висновки. Дослідження формування дохідної частини бюджету завжди викликає інтерес, адже, перш за все, бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, завдяки правильній організації бюджетного процесу забезпечується соціальна та економічна стабільність, гарантується належний рівень життя населення. Податкові надходження формують левову частку дохідної  частини державного бюджету, завдяки їх збалансованості можливе вчасне та повне фінансування програм соціального захисту населення, культурних заходів, освіти, науки, охорони здоров’я,  програм структурних перебудов економіки та розвитку галузей національного господарства.

Література:

1. Податковий кодекс України 02.12.2010 р. № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення 05.05.2020).
2. Городецька Т. Е., Поровай А. С. Аналіз податкових надходжень в системі доходів бюджету. Young Scientist. 2017. С. 243–247.
3. Звіти Державної казначейської служби про виконання Державного бюджету України. Державна казначейська служба України : веб-сайт. URL: https://www.treasury.gov.ua/ua. (дата звернення 05.05.2020)
4. Юшко С. В. Роль податкових надходжень у формуванні доходів бюджету. Світ фінансів. 2019. №3. С. 139–149.
5. Василик О. Д. Теорія фінансів. Київ : НІОС, 2000. 416 с.
6. Лютий І. О., Демиденко Л. М., Романюк М. В. Податкова система : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 456 с.
7. Іщенко В. В. Податкова складова фінансової безпеки держави. Вісник економіки транспорту. 2015. Вип. 37. С. 35–40.
8. Глухова В. І., Іванова А.П. Аналіз податкових надходжень до державного бюджету України в сучасних умовах International Scientific Journal “Internauka”. 2017.№3.С.45-52
9. Чугунов І. Я., Островецький В. І. Формування податкових надходжень бюджету як складова системи бюджетно-податкового регулювання. Наукові праці НДФІ. 2016. №3.С. 3–14.

Науковий керівник:
Іванчук Наталія Володимирівна
к.е.н, доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту

ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ТА ОЦІНКА ЇЇ СУЧАСНОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

У статті досліджено сутність поняття “боргова безпека”, визначено фактори, які на неї впливають. Проаналізовано її вплив даної категорії на фінансову безпеку держави. Також оцінено рівень боргової безпеки в Україні та запропоновано шляхи її покращення.

Ключові слова: боргова безпека, валовий внутрішній продукт, дефіцит бюджету, державний борг.

Annotation: The article analyzed the definitions of the category “debt security” and factors, which affect on it. The analysis of the debt security of Ukraine is carried out according to the national methodology with the use of relevant indicators. The threats to the state’s debt security in the context of minimizing their negative impact on the economy of the country are identified.

Key words: debt security, gross domestic product, budget deficit, state debt.

Впродовж останніх років Україна зіткнулася із низкою фінансово-економічних проблем, спричинених багатьма факторами, зокрема фінансово-економічна криза та воєнний конфлікт на Сході, що зумовив втрату контролю на частині території, скорочення обсягів виробництва продукції окремих галузей, закриття ринків збуту в Росії. Недосконала бюджетна, податкова, монетарна політика призвели до збільшення дефіциту державного бюджету як наслідку нарощення зовнішніх і внутрішніх запозичень. Зростання заборгованості держави, тим паче вище нормативного значення (згідно Маастрихтських угод не більше 60% ВВП) становить загрозу економічній безпеці, що тягне за собою погіршення в цілому національної безпеки. Тому особливо актуальним є питання забезпечення належного рівня боргової безпеки держави.

Мета дослідження полягає у визначенні шляхів підвищення боргової безпеки України на основі розгляду її сутності та оцінки індикаторів.

Проблематика боргової залежності має дві суттєво різні сторони. З одного боку, запозичення – це додаткове, часто необхідне фінансування структурних перетворень економіки, покриття дефіциту державного бюджету, розширення фінансового ринку. З іншого боку, це залежність від кредиторів, зміна статусу держави на міжнародній арені та негативний вплив на здатність країни зберегти та захистити свій економічний та державний суверенітет. Значна боргова залежність призводить до відволікання значної частини бюджетних коштів, а відповідно і до зменшення підтримки економічної активності вітчизнах суб’єктів економічної системи. 

Сьогодні існує багато наукових підходів до визначення сутності поняття «боргова безпека». Згідно Закону України «Про національну безпеку України», боргова безпека – це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості, з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх та зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи [1]. О. Новосьолова пропонує трактувати боргову безпеку держави як певний рівень державної заборгованості, співвідношення її складових, вартості обслуговування та обсягів погашення, який дає змогу уникнути виникнення дисбалансів у системі державних фінансів та забезпечити сталий економічний розвиток країни [2].

В нинішню епоху глобалізації та ринкових відносин жодна країна не може обійтись без додаткових джерел коштів у вигляді запозичень, і Україна не є винятком. За весь час свого існування розмір державної заборгованості постійно зростає, тому важливу роль відіграє  боргова безпека, адже за допомогою неї держава ставить перед собою завдання досягнути певного рівня платоспроможності країни та забезпечити такий рівень боргу, який буде достатнім для вирішення поточних соціально-економічних проблем. Також необхідно закріпити за державою статус надійного позичальника для можливості залучення нових позик на більш вигідних умовах.

На рівень боргової безпеки впливають такі чинники, як стратегія боргової політики держави; обсяг державного боргу, його структура та динаміка; ступінь інформаційного та нормативно-правового забезпечення боргової політики; валютний курс та його стабільність, облікова ставка, монетарна політика НБУ в цілому; рівень соціально-економічного розвитку; напрямок політичного та економічного курсу держави; «борговий досвід» держави.

На динаміку рівня боргової безпеки України, починаючи з 2014 р., вплинув ряд макроекономічних показників:

• девальвація національної грошової одиниці, рівень якої за підсумками Національного банку становив 150% у 2015 р., порівняно із 2014 р. Цей рівень девальвації спричинив зростання як зовнішнього боргу, який представлений в іноземній валюті, так і внутрішнього боргу в національній валюті;
• падіння реального ВВП на 27,7% у 2015 р., 14,6% у 2016 р., 18% у 2017 р. та незначні темпи зростання на 2,3% у 2018 р.;
• зниження внутрішнього споживання через інфляційні процеси;
• зростання безробіття, яке за методологією МОП становило у 2017 р. 9,9%, а у 2018 р. –12%;
• підвищення дохідності ОВДП у 2019 р. до рівня 16,5%, що перевищує критичний рівень, який становить 11%. Високі ставки підвищують вартість обслуговування державних боргів та створюють додаткове навантаження на державний бюджет.

Відповідно до даних, наведених на рисунку 1, можемо спостерігати збільшення суми державного боргу України на 357 млрд. грн. у 2016 р., 212 млрд. грн. у 2017 р. та на 27 млрд. грн. у 2018 р. У 2019 р. відбулося скорочення боргових зобов’язань через недоотримання запланованих траншів від міжнародних фінансових інституцій, оскільки фінансування від МВФ відбулося лише на рівні 60%.

Протягом досліджуваного періоду показник відношення боргу до ВВП перевищував критичне значення – 60%, зокрема у 2016 р. його значення становило 80,9% через падіння реального ВВП та інфляційні процеси. Також причинами такого високого значення були збільшення дефіциту державного бюджету та постійний дефіцит платіжного балансу, на покриття яких і спрямовувалися запозичені кошти. У 2019 р. цей показник зазнав покращень, в основному через зростання реального ВВП, проте говорити про покращення рівня боргової безпеки ще зарано, оскільки вона знаходиться на критичному рівні.

Ще одним важливим показником боргової безпеки є рівень обслуговування державного боргу. У 2015 р. цей показник становив 25,4%, що на 0,4% більше норми, проте у 2016 р. він знизився до 8,7%, причиною чого слугувало проведення Міністерством фінансів у 2015 р. реструктуризації боргу. У 2018–2019 рр. значення знову наближалося до критичної межі, оскільки на 2018–2021 рр., згідно плану Мінфіну, припадало пікове навантаження в погашенні та обслуговуванні державного боргу. Також на збільшення вартості обслуговування впливає підвищення дохідності ОВДП до 16,5% у 2019 р.  

Індекс EMBI (Emerging Markets Bond Index), що характеризує облігації, які розміщуються на світовому ринку, протягом досліджуваного періоду перебував у межах оптимальних значень. Відношення обсягу офіційних міжнародних резервів до обсягу валового зовнішнього боргу зростало, проте перебувало нижче мінімального критичного значення 20%: у 2015 р. – 11,2%; у 2016 р. –13,6%; у 2017 р. – 16,1%; у 2018 р. – 18,1%. Це свідчить про недостатність резервів для погашення зовнішнього боргу (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка показників боргової безпеки України за 2015-2018р.р.

Отже, аналіз індикаторів показав, що незважаючи на певні покращення показників в динаміці, боргова безпека України знаходиться на критичній межі, та створює загрозу боргової кризи. Також можна виокремити такі проблеми боргової безпеки держави: неефективна боргова політика (запозичення використовуються не на інвестиційні цілі для структурних перебудов в економіці); необхідність оптимізації структури державного боргу (потрібно віддавати перевагу довгостроковим позикам, оскільки не вдається вчасно та в повному обсязі розраховуватися за короткостроковими); відсутність необхідної нормативної бази. Для вирішення проблеми боргової кризи потрібно здійснити комплекс заходів у всіх видах фінансової політики держави: заходи для зниження інфляції; оптимізацію структури державних видатків; спрямування запозичень у сектор реальних інвестицій; стимулювання внутрішнього ринку через фіскальні інструменти.

Література:

1. Закон України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 р. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#n355 (дата звернення: 05.05.2020).
2. Меренкова Л. О. Боргова безпека України: теоретичні засади, стан, перспективи. Економіка і суспільство. 2018. №15. С. 704–711.
3. Рішення Ради НБУ “Вплив політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vr048500-18 (дата звернення: 05.05.2020).
4. Звіти Державної казначейської служби про виконання Державного бюджету України. Державна казначейська служба України : веб-сайт. URL: https://www.treasury.gov.ua/ua. (дата звернення 09.05.2020).
5. Мартиненко В. В. Боргова безпека України: теоретичні засади та оцінка стану. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2019. №35. С. 35–39.
6. Котіна Г. В., Степура М.А., Кондро П.П. Боргова безпека україни: оцінка, ризики та перспективи. Схід. 2017. №3.С. 10–15.
7. Вінічук М. В. Боргова безпека україни в системі зміцнення економічної безпеки держави Науковий вісник ЛНУВН.  2017. №1. С. 46–60.
8. Бойко Д. І., Коковіхіна О.О., Лисьонкова Н.М. Визначення сутності боргової безпеки держави та ідентифікація її загроз. Приазовський економічний вісник.  2018.  №3. С. 134–139.

студентка економічного факультету

Національного університету «Острозька академія»

Науковий керівник: Дем’янчук Ольга Іванівна,

кандидат економічних наук,

доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА

У статті досліджено сутність поняття «податкова безпека», а також його основні характеристики: ризики, загрози, ключова роль держави. Також у статті висвітлено правову, економічну та соціальну складові даного терміну, охарактеризовано основні індикатори рівня податкової безпеки України. Крім того було проаналізовано взаємозв’язок податкової безпеки із різними видами безпек, а також описано її рівні та моделі управління нею.

Ключові слова: податкова безпека, податкова система, індикатори податкової безпеки,  податки, загрози, ризики.

THE ESSENCE OF TAX SECURITY

The article studies the essence of the term “tax security” and it’s fundamental characteristics: risks, threats, key role of state.  Also the article analyses legal, economic and social constituents of this term, the main indicators of tax security of Ukraine are characterized. Besides the article analyses interconnection between tax security and other security, also levels and management models were described.

Keywords: tax security, tax system, indicators of tax security, taxes, threats, risks.

Вступ та постановка проблеми. Податки є головним джерелом наповнення бюджету країни і основою надання послуг, пов’язаних із соціальним захистом і забезпеченням, освітою та охороною здоров’я, правоохоронною діяльність, створенням нових робочих місць і підтримкою зайнятості населення. Податкова система є невід’ємним елементом ринкової економіки, основною метою реформування якої є: зростання дохідної частини бюджету із оптимальним рівнем податкового навантаження, спрощення процедури адміністрування податків, зростання ділової активності усіх суб’єктів господарювання та встановлення довіри між державою та платниками податків. Головною та обов’язковою умовою досягнення вищезазначених цілей є налагоджена система податкової безпеки, яка має забезпечити умови для взаємодії інтересів домогосподарств, підприємницької ланки та держави на принципах взаємної відповідальності.

Актуальність. У сучасних умовах сталого економічного розвитку податки та ефективна податкова система є одним із найважливіших інструментів регулювання економіки, а поряд з монетарною, борговою політиками є невід’ємною складовою економічного механізму, за ефективності функціонування якого залежить розвиток як окремих галузей, ланок і сфер економіки так і її розвиток в цілому. Значення податкової безпеки є настільки великим, що недбалості, прорахунки та негативні тенденції в даній сфері чинять негативний вплив не тільки на фінансову, а й на національну безпеку держави. Саме тому, на даному етапі розвитку податкової системи України актуальним є питання визначення рівня податкової безпеки, і напрямів її розвитку. Нерівномірності фінансової системи в Україні зумовлюються наявністю значних загроз та високим рівнем ризиків у податковій системі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обрана проблематика досить глибоко досліджувалася як у зарубіжній економічній думці, так і у вітчизняній. Зокрема, дослідженню питань податкової системи присвячені праці таких вчених, як А. Цвилій-Букланова, В. Іщенко, Ю. Іванов, Ю. Бережна, Д. Тихонов, В. Коробов,   І. Цимбалюк, Д. Олвей. Зазначені науковці вивчали питання сутності податкової безпеки, її рівні, основні чинники, які на неї впливають та індикатори, які її визначають. Однак питання сутності податкової безпеки потребує подальших досліджень.

Метою дослідження є визначення теоретичних аспектів податкової безпеки загроз які на неї впливають та ризиків, які вона може мати.

Виклад основного матеріалу. За наявних соціально-економічних, соціально-політичних умов розвитку суспільства об’єктивною реальністю є те, що усі свідомі суб’єкти господарювання повинні віддавати частину свого доходу для досягнення державою поставлених цілей та вирішення певних завдань, для отримання в майбутньому гарантованих державою суспільних благ.

На сучасному етапі розвитку економічних відносин в умовах глобалізації та інтеграції якісний суспільний розвиток України неможливий без формування податкової безпеки як частини цілісної фінансової та економічної безпеки взагалі у контексті національної безпеки. Оподаткування є сполучною ланкою між економікою країни і бюджетною системою, що здійснює перерозподіл фінансових ресурсів між суб’єктами національної економіки. Податкова безпека є основою економічної безпеки, оскільки без протидії податковим ризикам та загрозам, які впливають на фінансовий стан суб’єктів неможливе досягнення фінансової стабільності, а значить неможливий і поступовий, якісний розвиток національної економіки.

У сучасній науковій літературі немає єдиного підходу до визначення поняття «податкова безпека», їх варіативність свідчить про наявність різних підходів до наукового аналізу відповідного об’єкта. Вітчизняні науковці переважно розглядають податкову безпеку як складову національної чи економічної безпеки, а також як складову фінансової безпеки країни.

Так А. Цвілій-Букланова, розглядає податкову безпеку як підсистему національної безпеки держав, за якої забезпечується гарантований захист і гармонійний розвиток всієї податкової системи держави, можливість податкових інструментів захищати національні інтереси держави, підтримувати соціально-економічну стабільність суспільства, а також формувати достатньо фінансових ресурсів для держави і місцевого управління, успішне протистояння загрозам податкової системи [1, с.5]. В. Іщенко обґрунтовує податкову безпеку як частину фінансової безпеки держави, яка визначається наявністю сформованої податкової системи, оптимальним рівнем оподаткування, що забезпечує достатнє наповнення за рахунок податкових надходжень дохідної частини бюджету для виконання державою своїх функції, а також забезпечує розвиток реального сектору економіки та соціальний захист населення [2, с. 35]. А Ю. Іванов та Ю. Бережна розкривають податкову безпеку як інтегровану підсистему економічної безпеки, яка впливає на фінансове забезпечення всіх її складових: інноваційно-технологічної, інвестиційної, енергетичної, сировинно- ресурсної, продовольчої, соціальної, експортної, імпортної та міжнародно-інтеграційної безпеки [3, с.11].

В зарубіжній науковій літературі, науковці розглядають податкову безпеку як стан економіки та інститутів влади, а також як стан податкової системи. Д. Тихонов у своїй праці розкриває податкову безпеку як стан економіки та інститутів влади, при якому забезпечується гарантоване надходження податкових платежів до бюджету, забезпечується захист національних інтересів, соціальна спрямованість податкової політики, достатній оборонний потенціал навіть за несприятливих умов розвитку внутрішніх і зовнішніх процесів [4, с. 16]. А Д. Олвей стверджує, що податкова безпека – це такий стан податкової системи, при якому забезпечується гарантування захисту податкових інтересів держави, бізнесу і суспільства від внутрішніх та зовнішніх загроз [4].

Об’єктивним є те, що усі визначення поняття «податкова безпека» характеризують його як по-перше, стан системи, який має захищати інтереси платників податків як суб’єктів розподілу і перерозподілу ВВП, по-друге, це можливість податкової системи адекватно реагувати на зміни податкової політики держави під впливом певних чинників, по-третє, це здатність чинити опір ризикам та небезпекам, оптимізувати, а за можливості – мінімізувати їх сукупний вплив на усі елементи податкової системи. Тому, на нашу думку, найбільш повним є визначення, що податкова безпека – це такий стан податкової системи держави, що характеризується стійкістю і стабільністю усіх її елементів, передбачає повне находження податкових платежів до бюджету, має стійкість і незалежність, здатність розвиватися і вдосконалюватися, і є спроможною до своєчасного виявлення та запобігання потенційних загроз, а також здатна реалізовувати фіскальну та регулюючу функції податків з метою повного узгодження інтересів держави та платників податків.

Економічний аспект податкової безпеки виражається у мірі наповнення бюджетів фінансовими ресурсами, на це впливають певні чинники: ВВП, рівень інфляції, рівень  податкового навантаження, платоспроможний попит населення. Даний аспект реалізується через фіскальну, економічну, соціальну ефективності оподаткування.  Правовий аспект полягає у контролі за податковою системою, її відповідністю податковій політиці держави, а також умовам справедливого оподаткування і сплати податків. Соціальний аспект податкової безпеки заключається у мірі захищеності інтересів виробників валового продукту та держави, шляхом узгодження системи справедливого оподаткування, податкових пільг та як наслідок отримання суспільних благ на належному рівні [5]. Також важливим чинником прояву даного аспекту є формування належного рівня «податкової культури» та дисципліни. Держава як регулятивний і один з визначальних суб’єктів податкової системи повинна стимулювати економіку та здійснювати регулювання шляхом встановлення оптимального рівня оподаткування як бізнес сектору так і населення, які несуть відповідальність за порушення податкового законодавства, тим самим визначаючи власний рівень податкової безпеки.  

Приймаючи до уваги багатозначність поняття «податкова безпека», складність взаємозв’язків її елементів, а також врахування економічних інтересів суб’єктів господарювання та держави, податкова безпека містить у собі такі рівні [6, с.146]:

• національна податкова безпека (макрорівень) – стан економіки, за якого забезпечується гарантоване надходження податкових платежів у бюджет, що дозволяє забезпечити захист національних інтересів в умовах мінливого зовнішнього середовища;
• регіональна податкова безпека (мезорівень) – стан оподаткування в регіоні, що визначається рівнем місцевого оподаткування;
• податкова безпека платників податків (макрорівень) – фінансово-економічний стан платника податків, що забезпечує мінімізацію податкових ризиків за умови дотримання податкової дисципліни. Також виступає одним з головних елементів податкового планування. Даний поділ означає, що з податковою безпекою пов’язані інтереси усіх громадян, груп населення, підприємств та організацій.

Сутність податкової системи проявляється у визначення її складових елементів. Визначальний вплив на рівень податкової безпеки становлять її складові, а саме: система оподаткування, принципи оподаткування, система податкових органів, права, обов’язки та відповідальність суб’єктів податкових відносин.

Як і кожне поняття і явище наукової літератури, для всебічного аналізу податкову безпеку потрібно розглядати через призму її видів, типів, сфер функціонування та моделей побудови. Це дасть можливість більш глибоко охарактеризувати її економічний, правовий та соціальний аспекти. Виконання державою своїх цілей та функцій проявляється через економічний вплив на відносини суб’єктів господарювання, які володіють різною соціальною цінністю і вимагають забезпечення відповідного рівня податкової безпеки, шляхом формування різних варіантів таких відносин. Відповідно до цього, виділяють такі моделі податкової безпеки [7]:

• Ліберальна – держава мінімізує участь у фінансуванні соціальних програм, у пріоритеті підтримка бізнес сектору, зокрема, шляхом зменшення податкового тиску на бізнес, на першому місці політика економічного розвитку над соціальними програмами.
• Соціал-демократична – забезпечення належного рівня податкової безпеки держави та суспільства за допомогою прогресивного оподаткування доходів багатих і соціальну підтримку бідніших верств населення, забезпечується державне фінансування соціальних програм.
• Тоталітарна – переважання інтересів державного сектору над інтересами суспільства, застосування імперативних методів для збільшення податкового тиску.

Податкова безпека є однією із ключових в системі фінансової безпеки країни, через те, що має вплив на усі сфери і ланки фінансової системи. Тобто у разі неналежного рівня податкової безпеки, втрачається рівновага бюджетної, боргової, грошово-кредитної, валютної, інвестиційної та інших безпек. Таким чином, можна прослідкувати взаємозв’язок різних видів безпек із податковою:

1. нестабільна податкова безпека має наслідок недоотримання коштів у бюджеті і зростання бюджетного дефіциту, тобто порушення бюджетної безпеки;
2. дефіцит ресурсів – погіршення боргової безпеки, оскільки для покриття дефіциту здійснюються запозичення;
3. скорочення золотовалютних резервів призводить до погіршення показників монетарної та валютної безпек, а також погіршує авторитет держави на міжнародному рівні;
4. постійні коливання кон’юнктури ринку призводять то дестабілізаційних процесів у всій фінансовій системі, а отже, погіршують показники фінансової безпеки в цілому.

Для оцінки рівня податкової безпеки використовуються індикатори (табл.1), які важливі не самі по собі, а як засоби попередження негативних тенденцій та інструменти забезпечення сталого розвитку.

Таблиця 1

Індикатори оцінювання рівня податкової безпеки

Джерело: складено автором

Основним джерелом загроз податкової безпеки є податкові ризики, тобто ймовірність виникнення негативних наслідків для податкової системи через недосконалість її функціонування та вплив зовнішніх та внутрішніх чинників. Передумовою виникнення ризиків є загрози, тобто фактично сформовані небезпеки [8, с. 165]. Основна відмінність полягає в тому, що ризики, за умови їх настання можна чітко виміряти, а загрози спонукають до настання ризиків. Податковий ризик можна розглядати із двох підходів: із сторони платника податків та із сторони держави. Відповідно, до першого підходу, податковий ризик – ймовірність понесення фінансових втрат через процес оподаткування. З позиції держави – це ризик недовиконання дохідної частини бюджету і як наслідок неможливість повного виконання покладених на неї функцій.

Основними загрозами податкової безпеки є:

• висока частка тінізації економіки;
• низький рівень фінансової грамотності на податкової культури населення;
• корумпованість у сфері бюджетної системи;
• недосконалість та нестабільність податкового законодавства;
• неефективність використання податкового потенціалу;
• нерівномірність та необґрунтованість розподілу податкового навантаження на різних суб’єктів господарської діяльності;
• відтік вітчизняного капіталу в іноземні економіки;
• неефективна діяльність податкових органів;
• нераціональність здійснення видатків за рахунок податкових надходжень;
• недосконала система податкового планування.

Основними ризиками, податкової безпеки є:

• недоотримання податкових надходжень бюджетами усіх рівні і зростання дефіциту;
• зростання фіскальних злочинів і зловживань;
• недоотримання доходів через надання необґрунтованих податкових пільг;
• недоліки при складанні та поданні податкової звітності та у плануванні діяльності суб’єкта господарювання;
• можливість посилення податкового тиску;
• понесення відповідальності за порушення податкового законодавства (застосування санкцій та штрафів).

Висновок. Отже, податкова безпека є невід’ємною частиною фінансової безпеки держави, є сполучною ланкою між бюджетною сферою та економікою. За умови обмеження впливу загроз і оптимізації управління ризиками податкова безпека гармонізує процес оподаткування, шляхом задоволення інтересів усіх суб’єктів фінансової системи.

Література

1. Цвілій-Букланова А. О. Податковий контроль в системі забзпечення податкової безпеки держави / А. О. Цвілій-Букланова. – Омськ, 2011. – 248 с.
2. Іщенко В. В. Податкова складова фінансової безпеки держави / В. В. Іщенко. // Вісник економіки транспорту. – 2012. – №37. – С. 35–40.
3. Іванов Ю. Б. Податкова безпека: сутність та умови забезпечення / Ю. Б. Іванов, Ю. В. Бережна. // Економіка розвитку. – 2010. – №2. – С. 9–11.
4. Тихонов Д. Н. Основи налоговой безопасности / Д. Н. Тихонов. – Москва: Аналитика-Персс, 2002. – 224 с.
5. Голіков С. С. Сутність податкової безпеки / С. С. Голіков. // Економічна наука. – 2015. – №9. – С. 129–132.
6. Фролов С. М. Навчальний посібник: управління фінансовою безпекою економічних суб’єктів / С. М. Фролов. – Суми: ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”, 2015. – 332 с.
7. Виклюк М. І. Економічний зміст податкової безпеки та її складові / М. І. Виклюк. // Світ фінансів. – 2013. – №3. – С. 126–134.
8. Лісовий Г. О. Податкова безпека України / Г. О. Лісовий. // Харківський національний університет внутрішніх справ. – 2016. – С. 162–168.