Ключові слова: контекст, лексико-семантичне поле, семантична структура, принцип.

 The task of the article is to review and summarize the specifics of the concept of fire in the novel “Fahrenheit 451” by R. Bradbury.

Key words: context, lexic-semantic field, semantic structure, principle.

Рей Бредбері – оригінальний американський письменник XX століття, який є автором 800 творів й з іменем якого пов’язане одне з найбільш  неоднозначних феноменів художньої літератури – антиутопії. Роман “451◦ за Фаренгейтом” як текст потребує постійного прочитання, але поліфонічність читання породжує велику кількість інтерпретацій, витлумачень. Головний герой роману – тридцятирічний Гай Монтег – пожежник. Він людина зі світу майбутнього, яке змальоване в романі, як міська антиутопія. Тому в центрі лексико-семантичного поля знаходиться лексика зі значенням “вогонь”, “горіти”, “спалювати”.

Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень, що полягають у вивченні лексико-семантичного поля концепту “вогонь”, а саме у романі Рея Бредбері “451 за Фаренгейтом”.

Метою публікації є розширене уявлення про художній концепт “вогонь”  у романі Рея Бредбері “451◦ за Фаренгейтом”.

Об’єктом роботи є оригінальний та перекладні тексти роману Рея Бредбері “451◦ за Фаренгейтом”.

Предметом публікації виступає лексико-семантичне поле (ЛСП) іменника “вогонь”, що дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.

Уся духовна діяльність людини, її контакти зі світом – результати пізнання – формують глобальний образ цього світу, що існує у свідомості людини, і має назву “картина світу” [1, с.124]. Водночас кожне етнічне утворення має свій спосіб сприйняття і пояснення світу, який відображається мовою цієї етноодиниці. Закріплені в значеннях різних слів і висловів уявлення такої етноодиниці про світ у своїй сукупності утворюють відповідну єдину систему поглядів і установок, які різною мірою поділяються усіма носіями мови, що одержала назву “мовна картина світу”. Отже, мовна картина світу – це “відбражені в категоріях і формах мови уявлення певного мовного колективу про будову, елементи і процеси дійсності; цілісне відображення мовою всього сутнісного в людині і навколо неї; реалізоване засобами мовної номінації відображення людини, її внутрішнього та навколишнього світу” [2, с. 124].

Головний герой роману – тридцятирічний Гай Монтег – пожежник. Він людина зі світу майбутнього, яке змальоване в романі, як міська антиутопія. Тому в центрі лексико-семантичного поля знаходиться лексика зі значенням “вогонь”, “горіти”, “спалювати”.

Паралельні конструкції дають можливість інтерпретувати вогонь як: полум’я: “ Thunder falling downstairs. The whole world pouring down. The fire gushing up in a volcano. All rushing on down around in a spouting roar and rivering stream toward morning” (“Грім падає з неба. Світ вивергає зливу. Полум’я бухкає вулканом. Усе кружляє, мчить бурхливим потоком, водяним ревучим смерчем назустріч ранку”) [3, c.206]; спалення: “Montag sat in his chair. Below, the orange dragon coughed into life” (“Монтег сидів. Унизу закашляв і ожив жовтогарячий дракон” ) [3, c.225];

Безпосередньо із семантикою вогню пов’язаний також образ пожежника. Перше знайомство з персонажем малює людину, яка задоволена своїм життям, своєю роботою, станом речей взагалі. А посмішка на обличчі несе в собі ніби закодовану інформацію стосовно майбутнього героя. У майбутньому, яке зображене Реєм Бредбері,  розуміння професії пожежника зазнало певних модифікацій. Пожежні команди не борються із вогнем, а скоріше навпаки, – відшукують книги та піддають їх вогню. Можна припустити, що все життя для такої людини виявляється лише сценарієм, за яким неможливо жити.

Очевидно, що пожежа є кінцевою стадією розвитку семи інтенсивності для образу вогню.  Більше того, пожежа  є переходом від кількості в якість: тому пожежа –  це не просто сильний вогонь, з точки зору семантики, логіки, а якісно нова ситуація горіння, домінантою якої стає ідея лиха, загрози життю, знищення сталих орієнтирів. Більшу частину англійської лексики з семантикою “пожежі” складають деривати коренів з вихідним значенням “горіти”, а для означення пожежі найбільш активно використовуються деривати кореня *pal-. Використання корня *žeg– пояснюється спеціалізацією семантики поля: деривати корнів *gor- і *pal- означають пожежу стихійну, не контрольовану, а деривати корня *žeg– означають контрольоване, усвідомлене спалення.

Зустріч із дівчиною Кларисою порушує стабільність звичайного існування героя. Як наслідок  – герой приходить до висновку, що щасливим це безглузде існування за законами інерції назвати не можна. Він відчуває навколо порожнечу, відсутність теплоти, людяності. Тому номінація вогонь значно активніше починає розвивати саме негативно-оцінний семантичний компонент “руйнівна сила”, практично затемнюючи позитивні значеннєві варіанти. Автор ідентифікує процес спалення із нищівною стихією вогню, а тому використовує відповідну номінацію як багатозначний конотат, що є стрижневим для оформлення контекстів із загальним значенням “катастрофа”, “небезпека”, “лихо”, “смерть”, “трагедія” тощо.

У семантичній структурі ряду лексем до базового значення додається сема інтенсивності (пор.: полум’яний вогонь, яскравий вогонь, полум’я), тобто сильний яскравий вогонь (що співвідноситься з процесом розгортання). Лексема пожежа включає наступне тлумачення: пожежа – сильне полум’я, що охоплює і знищує все, що може горіти, створює небезпеку для життя людей, а також є самим горінням, знищенням чогось вогнем [4, c. 234]). Лінгвіст О.А. Стишов [5, с. 212] зауважує, що на одиницю нижчого рівня (слово) тисне одиниця вищогопорядку (текст). «Переносне значення з’являється поступово на основі повторюваних і підхоплюваних мовцями ряду переносних вживань, у яких міститься нетрадиційне бачення реалій, подій, явищ, ситуацій» [5, с. 212-213].

Образ вогню зазнає  й таких осмислень: його сяяння підносить, ушляхетнює та надихає, дарує надію; на цій основі слово контекстуально синонімізується з дзеркалом, світлом, смолоскипом. Вогонь, виступаючи як символ світла набуває абстрагованого значення, але у ньому асоціативно присутні приховані колористичні семи, які часто актуалізуються завдяки особливій текстовій організації. Традиційною у літературі є колористична ознака жовтого (червоного) вогню. У Рея Бредбері ця тенденція представлена імпліцитно й підтримується контрастом темряви й світла, ночі й дня або подається через контраст гарячого й холодного, ніжності й жорстокості, червоного й чорного кольорів.

Отже, аналіз лексико-семантичного поля вогонь Рея Бредбері виявляє різноманітність прозових осмислень його складників при спільній ідейно-естетичній спрямованості. Компоненти поля, вжиті в прямому значенні, несуть як відбиток естетичних уявлень, так і  збагачують підтекстні характеристики конототивними семами; кольоропозначення входять до складу лексеми. Важливого значення в організації лексико-асоціативного поля набувають ті образи, що втілюють сутність творчого доробку автора, частина з яких має типологічно-індивідуальний характер.

Список літератури:

1. Верхотурова К.С. Вогонь у зображенні мови. // Філологія і людина. – 2008. – №4. – 230с.
2. Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (гніздовий підхід): Монографія. – К.: Либідь, 2003. – 341 с.
3. Бредбері Рей “451° за Фаренгейтом” /Переклад Євгена Крижевича Джерело: Р. Бредбері. Марсіанські хроніки. –  К.: Дніпро, 1988. 592 с. – С.: 195-324 //  Режим доступу: Сканування та коректура: Daymos, SK (ae-lib.org.ua), 2004
4. Словарь русского языка: в 4 т. – Т.2. – М.: Прогресс, 1981–1984. – 791с.
5. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття: (на матеріалі мови засобів масової інформації). – К.: Пугач, 2005. – 388 с.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, лінгвістика, структура.

The task of the article is to trace the origins and development of lexical–semantic field in linguistics; the description of the meaning of the word “fire” in English.

Key words: lexical-semantic field, linguistics, structure.

Про закономірності семантичних зв’язків між мовними одиницями і системний характер лексики писали наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття (Г. Ібсен,  Р. Мейер, О. Потебня, М. Покровський та ін.). “Поле” як лінгвістичне явище перебуває в центрі уваги мовознавців протягом останніх десятиліть. Лінгвіст Й. Трір [1] став основоположником теорії про системний характер мови, розробивши нові принципи системного аналізу лексики та використавши y своїх дослідженнях фактичний матеріал.

Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень, що полягають у вивченні історії розвитку лексико-семантичного поля та опис значення лексеми “вогонь”в англійській мові.

Метою публікації є реконструкція поняттєвої категорії  “вогонь” шляхом аналізу значень слів, які утворюють ЛСП, а також у застосуванні цієї моделі для пояснення ряду семантичних явищ, що відстежуються в аналізованій лексичній групі.

Об’єктом роботи є іменники сучасної англійської мови, значення яких можуть утворювати поняттєву категорію “вогонь”.

Предметом публікації виступає лексико-семантичне поле (ЛСП) іменника “вогонь”, що дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.

Мовознавець Л. Вейсгербер [2] розвивав теорію поля як систему, законом розвитку якої вважав закон органічного виокремлення з цілого. Вчений приділяє увагу словесним полям, досліджуючи безпосередньо значення слів. Намагаючись створити поле, Л.Вейсгербер виходив із головного слова, яке вивчаючи диференціальні ознаки значень cлів у полі, допомогло сформулювати основи компонентного аналізу. Вивчення лінгвістичних пoлів продовжили Г.Іпсен, В.Порциг, Ф.Філін та В.Кодухов.

Мовознавець Г.Іпсен вперше вжив термін ”смислове поле” щодо групи слів-назв металів у східних мовах. Він вважав, що одну семантичну групу утворюють тільки ті споріднені за змістом слова, які однаково оформлені, тобто завдяки смисловій близькості отримали однакове морфологічне оформлення [2].

Науковцем В. Порцігом при розгляді “семантичного поля” на перший план були висунуті слова як самостійні мовні одиниці та основні зв’язки їх значень, що проявилися у словосполученнях та словах.  Дослідник намагався виокремити зв’язки, що закладені в самих значеннях слів: “Його поля – прості співвідношення, які складаються з дієслова та суб’єкта чи об’єкта або прикметника й іменника” [3, с. 192]. При цьому домінуючими стали слова, здатні виражати ознаки та виконувати предикативну функцію, тобто дієслова та прикметники. Отже, науковець довів, що лише дієслово та прикметник може бути ядерним елементом семантичного поля. Саме ж поле включає в себе ті мовні елементи, що сполучаються з ядерним. Таким чином, “семантичне поле” В. Порціга ґрунтується на валентних властивостях слів та є синтагматичним утворенням.

Одна з точок зору на розподіл лексики за семантичними полями була запропонована Р.Мейєром. Лінгвіст виділяє три типи семантичних полів:

1) природні (назви дерев, тварин, частин тіла та ін.),

2) штучні (назви військових звань, складові частини механізмів та in.),

3) напівштучні (термінологія мисливців і рибалок, етичні понятгя та iн. [1, с. 105].

Семантичний клас він визначає як впорядкованість певного числа виражень з тієї чи іншої точки зору, тобто з позиції якої-небудь однієї семантичної ознаки, яку автор називає диференціюючим фактором.

Сам термін “семантичне поле” на сьогодні все частіше замінюється більш вузькими лінгвістичними термінами: лексичне поле, синонімічний ряд, лексико-семантичне поле та інші. Кожен з цих термінів більш чітко визначається як тип лексичних одиниць, що входять в поле так і види зв’язку між ними. Лексико-семантичні поля характеризуються зв’язком слів або їх окремих значень, системним характером цих зв’язків, що забезпечує безперервність смислового простору. Кожне поле – це своєрідна мозаїка слів, де кожне окреме слово має певне місце в лексико-семантичному просторі. Ця мозаїка не збігається в різних мовах, бо кожна мова по-своєму членує об’єктивний світ. Національна специфіка лексико-семантичних полів виявляється в кількості наявних у полі слів і в характері опозиції між компонентами поля.

Вогонь має непересічне значення у безпосередньо чуттєвому прийнятті людиною світу, його джерела та вияви відіграють виняткову роль у житті людини, виступаючи як складник і природного, і культурного довкілля  людини, як складова найрізноманітніших технологій, спрямованих на підтримання й забезпечення життєдіяльності людини. Усе це так або інакше знаходить своє відображення в семантиці мовних одиниць, зокрема, тих, що виражають ключові лінгвокультурні концепти. Цим, у свою чергу,  пояснюється і смислопороджувальний потенціал відповідної лексики, її потужна смислова зарядженість: семантика вогню функціонує в ролі внутрішньої форми як виразник широкого спектру похідних значень, пов’язаних із живою та неживою природою, із духом і тілом людини, із ключовими концептами матеріальної й духовної культури [4, с. 6]. Низку наукових праць останнім часом присвячено аналізу лексико-семантичних груп, які є вербалізаторами концепту fire. Серед молодих дослідників у цьому напрямі виділяються розвідки Д. Д. Хайруліної, І. І. Іллів-Паска, Л.В. Педченко, К.С. Верхотурової, В.В.Литвинової. Так, мовознавець Д. Д. Хайруліна у ряді публікацій виділила основні та додаткові ознаки лексеми fire, на основі тлумачних та лексикографічних джерел, проаналізувала специфічні особливості реалізації концепту fire [5, с. 84].

Діахронічне вивчення семантики клю­чової лексеми fire показує її належ­ність до лексики англійської мови: в давньоанглійській були відомі “fyr” “вогонь” і “fyran” “різати, відрізати, рубати” [6, с. 141].

“Словник сучасної англійської мови” видавництва Лонгман виділяє основне значення лексеми fire як іменника (у цій же словниковій статті наводяться також сталі неідіоматичні та ідіоматичні словосполучення, де даний іменник виступає власне в цьому та інших, похідних значеннях):

1. Полум’я, що знищує різні речі (start a fire, put out a fire, fight a fire, a fire breaks out, forest fire, brush fire, house fire);

2. Вогонь для опалення/приготування їжі, вогнище (by the fire/in front of the fire, a camp fire, make/build/start/light a fire);

3. Обладнання для опалення (turn the fire on/off, turn the fire up/down);

4. Стрілянина, вогонь з вогнепальної зброї (enemy fire, be in the line of fire);

5. Напад/сувора критика (be/come under fire);

6. Дуже сильні емоції, що не дозволяють думати ні про що інше (the fire of religious fanaticism);

7. Сильне бажання досягти чогось (fire in your belly);

8. Дуже болісні відчуття від пораненої чи хворої частини тіла (be on fire);

9. (анг. розм.) Про вчинок, який змушує ледачу людину розпочати роботу (light a fire under smb);

10. Про дуже складні й небезпечні для людини дії (go through fire and water);

11. У релігійному окресленні пекла (fire and brimstone) [7, с. 597].

Крім того, у словнику наводяться фраземи з цією лексемою, які описуються у складі інших словникових статей: add fuel to the fire “підливати масла у вогонь” [7, с. 17], fight fire with fire “використовувати в боротьбі з ворогом його ж методи” [7, с. 589], get on like a house on fire “швидко і легко просуватися вперед, швидко поширюватись, робити великі успіхи,” [7, с. 790], hang fire “зволікати, вичікувати” [7, с. 736], play with fire “гратися з вогнем” [7, с. 1251], set the world on fire “зробити щось незвичайне, дістати місяць з неба” [7, с. 1905], there is no smoke without fire “диму без вогню не буває” [7, с. 1562].

Дослідниця Д. Д. Хайруліна в розвідці “Концепт “вогонь” в англійській і татарській мовній свідомості (з досвіду проведення асоціативного експерименту)” виділила додаткові ознаки лексеми fire, не відзначені в тлумачних словниках: 1) корисний інструмент людської діяльності: source of heat and light, means of cooking, essential; 2) амбівалентне явище: friend and evil of a man, more of a taker than of a giver, good when under control; 3) магічно-релігійна сила, ознака божественного впливу: God, the gift of the world, magical; 4) нове життя: new life, changes, destiny; 6) чоловіче начало: masculine; 7) мученицво, біль: survival, hell, pain, agony, fever; 8) домашній затишок: comfort, warm, cosy, romantic; 9) центр, сімейне коло: family, campfire, bonfire; 10) свято, веселощі: fireworks, fun, barbeque, Christmas [5, с. 84].

Як вказував Г.В. Колшанський, сутність процесу номінації не в тому, що мовний знак позначає річ, а у тому, що він репрезентує деяку абстракцію як результат пізнавальної діяльності [8, с.36]. Враховуючи, що номінуватися можуть не лише предмети, а й явища та ситуації, очевидним стає той факт, що у процесах номінації задіяні не лише окремі слова, а й сполучення слів, словосполучення і навіть речення. При такому підході синтаксичні форми (словосполучення, речення), не дивлячись на їх роздільно-оформленість, дорівнюються до слова, яке має певну специфіку та реалізує семи аналітично. Тобто синонімічний ряд лексеми “fire” включає слова, що частково або повні­стю співпадають за концептуальним зна­ченням, але різняться своїми конота­ціями, сферою вживання, поєднанням, відтінками концептуального значення.

Таким чином, спостереження підтверджують те непересічне значення, що його вогонь має в житті людини, супроводжуючи її впродовж усього життя в різних сферах її діяльності, причому не лише як фізико-хімічне явище, а і як відображення цього явища в мові, котре відіграє тут важливу роль знаряддя позначення і вираження різних явищ і об’єктів у дуже різний спосіб пов’язаних із вогнем.

Список літератури:

1. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. –  Ч.: УТА, 2000.  – 196 с.
2. Антомонов А.Ю. Исследование структурной организации лексикосемантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. – К., 1987.- 215с.
3. Черная А. И. Фразер-семантическое поле и фразеологический синонімічний ряд // Фразеологическая система английского язика: Межвузовский сборник научних трудов. – Челябинск, 1985.- 209 с.
4. Черниш Т.О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (гніздовий підхід): Монографія. – К.: Либідь, 2003. – 341 с.
5. Хайруллина Д. Д. Концепт “oгонь” в английском и татарском языковом сознании (из опыта проведения ассоциативного экспе­римента) // Вестн. Челяб. гос. ун.-та.-  2009. – № 17 (155). – Филология. Искусствоведение. – Вып. 32. – С. 81–85.
6. Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений: иллюзии и парадоксы в лек­сике и семантике. – М.: Высш. шк., 1989. – 200 с.
7. Longman Dictionary of Contemporary English. Pearson Education Limited. – 2003. – 572p.
8. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е. С. Кубрякова. – М.: Наука. – 115 с.