Ключові слова: фразеологія, фразеологічна одиниця (ФО), бізнес-мовлення, систематизація, стійкість, стилістичний потенціал

Annotation: The paper provides the overview of the researchers of foreign linguists in the field of phraseology as a part of lexicology as well as a separate independent science. The article refers to the researchers of not only English language, but other languages such as Polish and German. The paper traces the historical stages of phraseology as an independent science.

Key words: phraseology, phraseological unit, business language, systematization, stability, stylistic potential.

Початок формування фразеології як науки припадає на кінець XVIII – початок XIX століття, хоча витоки даної лінгвістичної дисципліни спостерігаємо значно раніше. Стійкі словосполучення уже давно привертали увагу дослідників. Як самостійний розділ лексикології, фразеологія вперше була введена у науку швейцарським стилістом французького походження Шарлем Баллі, який ввів термін «phraseologie» в значенні «розділ стилістики, який вивчає пов’язані словосполучення» [2, c. 5]. Однак, цей термін не був прийнятий західноєвропейськими і американськими лінгвістами, і в працях вживався в трьох інших значеннях: 1) вибір слів, форма вираження, формулювання; 2) мова, склад, стиль; 3) вираз, словосполучення.
Ш.Баллі вважається родоначальником теорії фразеології, оскільки вперше систематизував поєднання слів в своїй книзі «Французька стилістика», в яку він включив розділ про фразеологію. В своїх працях він виділяв чотири типи словосполучень: [6, c. 8]
1. вільні словосполучення;
2. звичні сполучення;
3. фразеологічні ряди;
4. фразеологічна єдність;
Подібні поєднання не допускають перегрупування компонентів. Таким чином, «…концепція Ш.Баллі базується на відмінності поєднання слів за рівнем сталості: сполучення, в яких є свобода групування компонентів, і сполучення, котрі не мають такої свободи» [1].
В подальшому, Баллі переглянув свою концепцію і дійшов висновку, що звичні сполучення і фразеологічні ряди є лише проміжними типами. Науковець виділив тільки дві основні групи сполучень:
1. вільні сполучення;
2. фразеологічні єдності, тобто словосполучення, компоненти яких, постійно вживаючись в цих поєднаннях для вираження однієї і тієї ж думки, втратили будь-яке самостійне значення.
Шарль Баллі говорив про фразеологічність сполучення при наявності до нього синоніма – «слова-ідентифікатора» [2, c. 62]. Такі роздуми пізніше лягли в основу виділення фразеологічних зрощень і розробки теорії еквівалентності ФО слову. Однак, робота великого науковця, написана на початку вивчення фразеології, сприяла подальшому розвитку фразеологічних досліджень.
У працях зарубіжних учених ХІХ – ХХ ст. – В. Виноградова, О. Куніна, О. Веселовського, О. Пипіна, О. Шахматова (Росія), Ж. Паулі, В. Залеського, Садок Баронча, С. Рокоссовської (Польща), В. Караджича (Сербія), В. Ягича (Хорватія), І. Бідермана, Ф. Кайндаля (Німеччина), А. Рамбо, Л. Леже (Франція), В. Ральстона (Англія) – порушувалося, а частково й розв’язувалося, чимало питань, що стосуються фразеології [7, c. 43].
Так, Олександр Миколайович Веселовський, російський філолог, історик літератури, академік Петербурзької АН, в праці «Історична поетика», вважає, що раніше поетична фразеологія, в тій же мірі, що й образність, ритміка та інше, слугували живим вираженням збірної психології людини, її уявлень про світ. З часом, зміст цих уявлень зник, замінився іншим, але формули, які позначали його, збереглись, знайшовши інше, переносне застосування. А отже, як поза усталених форм мови не можна передати думки, так і поза усталеності поетичної фразеології не можна виразити естетичних переживань. В межах цієї традиційної поетичної умовності утворюються і відносно рідкісні нововведення. Однак, в більшій мірі новий зміст фразеологізмів виражається в інших комбінаціях з елементів старих форм, які розчленовуються на зразок того, як розчленовується жива мова на окремі слова і звороти для того, щоб послужити матеріалом для створення чогось нового [3, c. 147]. Академік О.О. Шахматов в своїй праці «Синтаксис» наполегливо підкреслював надзвичайну важливість питання нерозкладних сполучень слів не тільки для лексикології, але і для граматики. «Під розкладом словосполучень, – писав О.О. Шахматов, – розуміємо визначення взаємних відносин його елементів, визначення панівного і залежних від нього елементів. Між тим, схожі розклади для деяких словосполучень є неможливими» [9, c. 142]. В нерозкладних словосполученнях зв’язок компонентів може бути пояснений з історичної точки зору, але він незрозумілий і немотивований з точки зору живої системи сучасних граматичних відносин. О.О. Шахматов чітко визначав тісну взаємодію лексичних і граматичних форм та значень в процесі утворення нерозривних і нерозкладних словосполучень. В результаті, мовознавець припускає, що семантична нерозкладність словесної групи веде до ослаблення і навіть втрати граматичної розчленованості.
Питання різних форм взаємодії і взаємообумовленості лексичних і граматичних явищ в структурі різних фразеологічних груп залишається нерозв’язаним О.О. Шахматовим. Але, очевидно, науковець був схильний до синтаксичної точки зору – розрізняти чотири типи нерозкладних словосполучень:
1. Словосполучення, які є граматично нерозкладними, незрозумілими з точки зору живих синтаксичних відносин, але лексично досить вільними, тобто такі словосполучення можуть бути заповненими будь-яким словесним матеріалом, який має відповідні форми [9, c. 272].
2. Словосполучення, які є граматично нерозкладними, немотивованими з точки зору сучасних синтаксичних відносин, але з лексичної точки зору розчленованими, хоча й не повністю вільними; які допускають підстановку і вживання будь-яких слів тільки замість одного члена даних словосполучень [9, c. 399].
3. Словосполучення, які є нерозкладними за своїм лексичним значенням, але є розкладними граматично; які сповна відповідають живим синтаксичним моделям сучасної мови.
4. Словосполучення, які для сучасної мовної системи є однаково цілісними і нерозкладними як з синтаксичної, так і з лексико-семантичної точок зору.
Виноградов Віктор Володимирович, російський філолог, академік АН, став «учнем» О.О. Шахматова та продовжив його справу, намагаючись розкрити питання фразеології, які залишились поза увагою наставника. В своїй працях В.В. Виноградов зазначав, що в фразеологічних єдностях значення цілого ніколи не дорівнює сумі елементів, адже це є якісно нове значення, яке виникає в результаті своєрідного хімічного поєднання слів. Фразеологічна єдність упізнається як за зовнішніми, так і за внутрішніми ознаками. Зовнішні, формальні ознаки – умовні, оманливі, непостійні і не грають вирішальної ролі. До них відносяться незмінний порядок слів і неможливість замінити синонімом або будь-яким іншим слово ні одне зі слів, які входять до складу фразеологічної єдності [10, c. 74 – 77].
Однак, вказує В.В. Виноградов, що можливі і такі елементи, які є так званим «пакувальним» матеріалом. Такі елементі замінні, тим більше, що фразеологічні єдності не завжди утворюють нерухому, застиглу масу невід’ємних елементів з постійним порядком слів. Іноді частини фразеологічної єдності можуть бути дискантними [4].
Як висновок, В.В. Виноградов зазначає, що серед тісних фразеологічних груп, які утворюються реалізацією так званих невільних значень слів, серед фразеологічних поєднань виділяють два типи фраз: аналітичний, більш розчленований, який припускає підстановку синонімів під окремі члени виразу, і більш синтетичний, близький до фразеологічних єдностей.
Кунін Олександр Володимирович, спеціаліст фразеології англійської мови, доктор філологічних наук, автор великої кількості статей з фразеології, фразеологічної стилістики, перекладу і лексикографії, зібрав частину досвіду систематизованого опису ФО в науковій праці «Фразеологія сучасної англійської мови». В роботі багато уваги приділено походженню ФО сучасної англійської мови, зокрема первісно англійських ФО і фразеологічних запозичень, та структурно-семантичній характеристиці ФО сучасної англійської мови. В своїх працях багато в чому О.В. Кунін покладався на теоретичний та практичний доробок Л.П. Сміта [6, c. 283].
За О.В. Куніним, стійкість ФО заснована на властивих їй різноманітних типах інваріантивності, тобто незмінності тих чи інших елементів при всіх нормативних змінах. Науковець виділяє такі види інваріантивності, або мікростійкості:
1. стійкість вживання;
2. структурно-семантична стійкість;
3. семантична стійкість;
4. лексична стійкість;
5. синтаксична стійкість [6, c. 6 – 9].
О.В. Кунін подає розширену класифікацію ФО за різними критеріями.
Серед зарубіжних мовознавців, які вивчали фразеологію як окрему науку або ж фразеологію в системі лексикології загалом, виділяються такі вчені як К. Зоммерфельд, В. Вернер та В. Фляйшер [18]. Так, зокрема, К. Зомерфельд, у своїй праці «Роль лексики в системі мови», особливою увагою наділяє ФО як невід’ємну складову лексичного запасу мови та намагається прослідкувати історію фразеології як практичного компонента мови, в тому числі походження сучасних ФО німецької мови [17, c. 50 – 54].
В. Фляйшер, натомість, не досліджував історію фразеології, а приділяв більше уваги сучасній мові повсякденного вжитку. У своїх наукових роботах «Словотвір сучасної мови» та «Фразеологія сучасної німецької мови» мовознавець пропонує чітке всеосяжне уявлення моделей словотворення, зокрема будови ФО, в сучасній німецькій мові на синхронній основі. Записи ілюструються численними прикладами з друкованих засобів масової інформації та художньої фантастики, а також з наукових журналів та повсякденного вжитку фразеологізмів серед живих форм мовної системи [13; 14].
Зарубіжну фразеологію в системі сучасності досліджувала і радянський мовознавець І.І. Чернишева в працях «Фразеологія сучасної англійської мови» та «Фіксовані комплекси слів в німецькій мові та мовленні» [8; 11].
Ці підручники є першою спробою узагальнити дослідження німецької фразеології в системі мови як іноземної. В роботі знайшли відображення деякі нові аспекти дослідження німецької мови – опис фразеології як системи та її взаємозв’язків з іншими системами. Інтенсивний розвиток досліджень в сфері фразеології у світі створив необхідні передумови для виявлення і опису фразеологічних систем німецької мови. В монографіях І.І. Чернишевої зроблена спроба виконати цю задачу на матеріалі фразеології саме сучасної загальновживаної мови. Мовознавець вирішує кардинальні питання фразеології, такі як визначення ФО і об’єму фразеології, принципи систематизації ФО, методи дослідження фразеології в нерозривному зв’язку з загальною теорією фразеології, що не виключає, а навпаки, припускає виявлення специфічних особливостей фразеологічної системи або підсистеми німецької мови. Монографії є першою спробою узагальнити дослідження німецької фразеології в радянській та зарубіжній германістиці [5, c. 214]. 14.
За останні двадцять років фразеологія стала основним полем теоретичних і прикладних досліджень західноєвропейської та північноамериканськиої лінгвістики. Зокрема, книга «Фразеологія» А.П. Коуві в співавторстві з Пітером Ховарсом складається з авторитетних внесків від провідних фахівців, які досліджують важливу роль, що відіграть сталі словосполучення в оволодінні мовою і її використанні. Після широкомасштабного вступу редактора, книга знайомить з основними теоретичними підходами, аналізами даних і типології, та, нарешті, знайомить з застосуванням фразеології в суміжних дисциплінах, включаючи лексикографію, вивчення мови, стилістику та обчислювальний аналіз. Ця книга стала першим всеосяжним і сучасним доробком опублікованим англійською мовою [12].
Роком пізніше виходить книга американсько-німецького мовознавця Розмарі Глєзер, в якій вона розглядає стилістичний потенціал ФО в світлі жанрового аналізу на основі фразеологічного теоретичного доробку А.П. Коуві. Особливу увагу Р. Глєзер приділяє художнім жанрам та ролі ФО в ньому, намагається утворити класифікацію для кожного жанру. Однак, Р. Глєзер практично заперечує семантичну значимість фразеології як значиму частину наукової сфери системи мови, що і донині викликає сумнів в колі мовознавців [15].
Уріель Вайнрайх, польсько-американський лінгвіст, в основному вивчав ідиш, але не оминув і тему фразеології. ФО він розглядав в контексті соціолінгвістики та діалектології. Дисертація У. Вайнрайха була присвячена семантичному навантаженню ФО в прямій залежності від прикладної лінгвістики. Варто окремо виділити його дослідження історичних змін форм ФО та прослідковування залежності цих змін від міграційних процесів Європа – Північна Америка [18].
Отже, становлення та розвиток фразеології за кордоном як самостійної лінгвістичної дисципліни відбувалось певним чином поетапно. Перший етап ми можемо виокремити як період, що охоплює кінець ХVIIІ-ХІХ століття. Його можна визначити як підготовчий, оскільки фразеологія ще не розглядається як самостійний розділ мовознавства, поки що тут йдеться лише про пошук та нагромадження цінних надбань народу: прислів’їв, приказок, влучних образних виразів тощо [16]. При цьому дослідники ставлять перед собою мету чітко визначити та пояснити їх значення, вказати на джерело виникнення. Видатних учених того часу вже цікавили, зокрема, проблеми походження фразеологічних одиниць, їх класифікація. На кінець ХІХ століття присутні вже спроби аналізу структурно-семантичних особливостей фразеологізмів.
Початок ХХ століття ми можемо вважати власне етапом становлення фразеології як самостійного розділу мовознавства. Саме в кінці 20-х років постає питання про її систематичне вивчення власне як лінгвістичної дисципліни, і значна заслуга в цьому належить, зокрема, проф. Шарлю Баллі. Цей час від початку й надалі характеризується появою вже власне наукових праць, присвячених фразеології як окремому розділу лінгвістичної науки (В.В. Виноградов, О.О. Шахматов, О.В. Кунін, У. Вайнрайх та ін.).
Водночас, фразеологічні дослідження кінця ХХ – початку ХХІ століття лише набирають своїх обертів. Теоретичні та практичні питання фразеології потребують детального вивчення та обґрунтування. Багато завдань залишається невисвітленими і потребують свого опрацювання.

Список використаної літератури
1. Амосова Н. М. Основи англійської фразеології / Наталія Миколаївна Амосова. — Л.,2009. – 208 с.
2. Балли Ш. Французская стилистика / Шарль Балли. — М.: Эдиториал УРСС, 2001 – 432 с.
3. Веселовский А. Н. Историческая Поэтика / Александр Николаевич Веселовский. – М. : Высшая школа, 2009. – 404 с.
4. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография / Виктор Владимирович Виноградов. – М., 2007. – С. 140-161.
5. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов. Навч. посібник / І. В. Корунець. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 458 с.
6. Кунин А. В. Фразеология современного английского язика / Александр Владимирович Кунин. — М. Международные отношения, 2006. – 342 с
7. Поварова В. М., Федуленкова Т. М. Вторична фразеологічна номінація моделі в діловій фразеології [Текст] / В. М. Поварова, Т. М. Федуленкова // ХІІ Ламоносівські читання: Сбірник науч. трактатів. – Архангельськ: Поморський нац.. ун-т. ім.. М. В. Ломоносова, 2000. – 214 с.
8. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого язика / И. И. Чернышева. – М.: Высшая школа, 2000. — 199 с.
9. Шахматов. А. А. Синтаксис русского язика / Алексей Александрович Шахматов // Вып. I. Изд. 2. – М., 2001. – 271 с.
10. Bally Ch. Traite de stylistique francaise / Ch/ Bally // v. I. Ed. 2. – Heodelberg, 2001. – p. 74 – 77.
11. Cernyseva I.I. Feste Wortkomplexe des Deutschen in Sprache und Red / I. I. Cernyseva. – M., 2002. – 178 s.
12. Cowie, A.P.. Phraseology: Theory, Analysis, and Applications. Oxford / A. P. Cowie. – Oxford : Oxford University Press, 2008. – P. 38–51.
13. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache / Wolfgang Fleischer. – Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1982. – 140 s.
14. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Wolfgang Fleischer. – Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 2009. – 327 s.
15. Gläser, R. The Stylistic Potential of Phraselological Units in the Light of Genre Analysis In A.P. / Rosemarie Gläser // Cowie (ed.) Phraseology. – Oxford : Clarendon Press, 2008. – 125 p.
16. Makkai A. Idiom Structure in English \ A. Makkai. – The Hague, 2007. – 160 p.
17. Sommerfeldt K. – E. Zur Rolle des Lexikons im Sprachsystem / K. – E. Sommerfeldt. – № ИЯШ 3-4. – 92 с.
18. Werner W. Englische Phraseologie und Idiomatik. Ein Arbeitsbuch mit umfassender Bibliographie / Welte Werner. – Frankfurt: Peter Lang, 2000. – 147 s.

Анотація: Стаття присвячена дослідженню бізнес-дискурсу. Головна увага зосереджена на вивченні фразеологічних одиниць (ФО), які використовуються в бізнес-дискурсі. У дослідженні проаналізовані дискурсивна природа та функціональний аспект ФО та їхня роль у відображенні англомовного бізнес-соціуму у мовленні.

 Ключові слова: фразеологія, ідіома, фразеологізм,ФО, дискурс, бізнес-дискурс,

 Annotation: This article investigates business discourse. The main focus is on the study of phraseology used in business discourse. The study analyzes the discursive nature and functional aspect of phraseological units and their role in reflecting business society.

 Key words: phraseology, idiom, phraseological unit, discourse, business discourse,

 Постановка проблеми. Хоча англомовний бізнес-дискурс формувався протягом багатьох років, на сьогоднішній день не існує загальноприйнятого та єдиного визначення, що зумовлювало б актуальність проведення подальших досліджень у даному напрямку. Незважаючи на дослідницький інтерес до особливостей бізнес-комунікації, бізнес-дискурс і донині залишається маловивченою галуззю лінгвістичних знань, і на сьогодні немає однозначного тлумачення цього поняття, чітко не визначена його сутність, структура та основні компоненти.

Бізнес-дискурс зазвичай наповнений термінами, числами та лексичними одиницями, які не мають в собі емоційності, однак фразеологічні одиниці все ж є важливим компонентом і займають помітне місце, оскільки несуть важливе комунікативне навантаження. Аналіз фразеологізмів в англійському бізнес-дискурсі перш за все свідчить про те, що дана проблема є недостатньо вивченою у фразеології, а ситуативність дискурсу кожного разу надає фразеологізму інших відтінків.

Аналіз досліджень і публікацій. Над розробкою фразеологічних дисциплін працювали такі визначні вчені як А.Н. Баранова, В.Д. Берловська, А.В. Кунін, Т.С. Соловйова, І.М. Василюк, Г.В. Крайчинська та ін. В.І. Карасик, Ю.А. Іщенко, Г.Г. Буктибаєва досліджували безпосередньо дискурс та місце фразеологізму в ньому. Вивчення ділового та бізнес-дискурсу зокрема здійснено у наукових розвідках зарубіжних і вітчизняних мовознавців (M. Coulthard, G. Cook, N. Fairclough, A. Кибрик, В. Карасик, М. Макаров, Ф. Бацевич, Л. Безугла, Є. Бондаренко, О. Морозова, Л. Солощук, І. Фролова, І. Шевченко, М. Голянич, В. Лук’янець, К. Серажим та інші).

Наприкінці ХХ століття мовознавцями здійснено дослідження текстів ділової та бізнес-публіцистики (О. Шибанова), бізнес-дискурсу (К.Томашевська), тлумачення ділового тексту (Н. Кравченко), а також спроби комплексного аналізу окремих жанрів бізнес-тексту (О. Баянкіна).

Мета дослідження полягає у визначенні поняття та властивостей англійського бізнес-дискурсу і функціонування ФО в ньому. Досягнення мети роботи передбачає вирішення наступних завдань:

• охарактеризувати поняття «бізнес-дискурс»;
• розглянути бізнес-дискурс як один з видів інституційного дискурсу зі своїми особливостями;
• визначити функціональну роль ФО в англійському бізнес-дискурсі та їх ознаки.

Основна частина. Специфіка того чи іншого дискурсу визначається, насамперед, центральною парадигмою, що лежить в основі певної дисципліни чи певної сфери життя. Однак в сучасних лінгвістичних дослідженнях дискурси досить часто класифікуються за таким важливим параметром, як «тема», внаслідок чого ми можемо говорити про існування політичного, юридичного, кіно-, бізнес- та інші види дискурсу.[5,50]

Існують різні підходи до дефініції «бізнес-дискурс». Так, відповідно до Г.Г.Буркітбаєвої, бізнес-дискурс є окремим підвидом професійного ділового дискурсу, що застосовується у сфері бізнесу, а «бізнес», у свою чергу, покриває комунікативну сферу, у якій функціонує бізнес-дискурс.[2,7]

На думку Ф.Рарджиєла-Чіаппіні, бізнес-дискурс – це те, як люди спілкуються, використовуючи усну або письмову мову в організаціях, пов’язаних з бізнес-сферою життя.[10]

Бізнес-дискурс, який являє собою незалежний рівень з відповідними структурами та формами, тісно поєднаний з такими поняттями як «мовленнєвий жанр» та «мовленнєва норма». За ствердженням Л.П.Науменко, мовним матеріалом сучасного бізнес-дискурсу, який вирізняє його серед інших видів дискурсу, є прецедентні імена, висловлювання та тексти.[7,121]

Бізнес дискурс актуалізується у чотирьох основних сферах – комерція, виробництво, фінанси та посередництво. Кожній із зазначених сфер притаманні свої особливості, спричинені: тематичним спрямуванням, термінологією та особливостями її вживання, правилами професійної поведінки спілкування, що дає підстави вважати їх різновидами бізнес-дискурсу.

Поділ бізнес-дискурсу на усний і письмовий дещо штучний, тому що деякі жанри об’єднують обидві форми спілкування. Навіть при першому перегляді форм письмової комунікації у бізнес-дискурсі можна продовжити їхній перелік такими жанрами, як анкета, діловий лист, звіт, пам’ятна записка, угода, інструкція, специфікація, прайс-лист, бізнес-план, фінансова документація. Усна частина бізнес-дискурсу передбачає такі основні жанри – співбесіда, телефонна розмова, нарада, ділові переговори, презентація, конференція, щорічні збори акціонерів. Водночас, усна співбесіда може записуватися на аудіо- або відеоплівку з подальшим її обговоренням, результати співбесіди мають мати обов’язкову письмову фіксацію у вигляді анкети з оцінкою та висновками комісії щодо кандидата на посаду/співробітника; телефонні розмови на деяких фірмах також записуються на аудіоплівку з подальшою їх роздрукуванням та обробкою і т.д.. Вищесказане дає підстави говорити про певний симбіоз, поєднання деяких жанрів бізнес-дискурсу.[1,57]

Як багатожанровий різновид публічного мовлення, бізнес-дискурс характеризується цілою низкою специфічних засобів. І суть тут не лише у вживанні специфічної детермінованої лексики, а й у відборі й організації структур вираження відповідно до цілей і умов спілкування, що склалися в процесі професійної діяльності бізнес-світу. Люди, які безпосередньо торкаються цієї сфери життя, усвідомлюють необхідність оволодіння такими стилем мовлення і нормами літературної мови.[10]

Загалом, враховуючи всі фактори ми можемо чітко виділити наступні особливості бізнес-дискурсу:

˗ бізнес-дискурс пов’язаний з тою чи іншою комунікативною стратегією чи інтенцією;

˗ у бізнес-дискурсі, як і у будь-якому типі дискурсу, є не тільки видимий, але і невидимий план, до якого відносяться контексти, підґрунтя, потенціали;

˗ бізнес-дискурс несе в собі певний емоційно-енергетичний заряд, володіє соціальною і психологічною енергією;

˗ бізнес-дискурс включений у широкий простір культурно-історичних комунікацій, що включають діалог різних поколінь.[3]

Звідси, стає цілком зрозуміло, що більш докладне дослідження англомовного ділового дискурсу видається актуальним для подальших досліджень, а інтенсивний розвиток лінгвістики змусив мовознавців звернути увагу на роль найрізноманітніших мовних одиниць у дискурсі, адже, щоб пізнати його природу, потрібно детально дослідити особливості елементів, що його утворюють.

Незважаючи на те, що бізнес-дискурс зазвичай наповнений термінами, числами та лексичними одиницями, які не мають в собі емоційності, фразеологічні одиниці все ж є важливим компонентом і займають помітне місце, оскільки несуть важливе комунікативне навантаження. «Вони засвоюються краще, ніж вільні словосполучення з погляду розуміння буденного життя, оскільки вони влучніші, об’ємніші й переконливіші для сприйняття, тобто мають експресивніший вплив.[6,94] А О. Селіванова відзначає, що «фразеологічні знаки вносять до комунікативного процесу цілий світ сенсів, особливу образність, виразність, експресивність, логічність, що ґрунтуються на комплексі відчуттів та уявлень народу».[10,12] Власне факт високої образності і експресивності пояснює широке застосування фразеологізмів у бізнес-дискурсі, адже це те, чого так не вистачає «сухому» дискурсу бізнесу.

Дискурсивний аналіз статей економічного та комерційного спрямування підтвердив, що фразеологічні одиниці, активно заповнюють мовний бізнес-простір. До такого ж висновку дійшли у своїх працях й такі дослідники, як Козлова Е.А. та Пономаренко.[4,185;9,3]

Безперечно, у текстах бізнес-спрямування цілком виправданою є велика кількість штампів та рутинних виразів, адже офіційна сфера завжди передбачає певну шаблонність та безособовість. З іншого боку, ці ж самі тексти відзначилися великою фразеологічною насиченістю. Оригінальне пояснення цьому дає В. Карасик: «вживаючи кліше, мовець ніби надягає маску представника інституційної групи, але, водночас, фразеологічні одиниці є засобом самовираження мовця».[4,186]

Фразеологія бізнес-дискурсу має характер офіційності. Тут уклалися набори мовних зворотів і слів, основне призначення яких полягає в тому, щоб точно, об’єктивно, в строгій діловій тональності і по можливості коротко позначити стереотипні службові ситуації, різного роду офіційні церемонії, порядок їх проведення, посилання в діловому документі на тих чи інших осіб, дії, причини, вказівка на подальший виклад і т.д. Фразеологізми в цьому випадку виступають як мовні засоби офіційних паперів та мовлення, які надають «яскравість» та емоційну насиченість в стандартизованій у мові бізнесу.[9;113-116]

Однією з важливих характеристик ФО бізнес-дискурсу, як і дискурсу в цілому, вважається можливість перетину окремих полів, що призводить до формування так званих перехідних зон. У деяких досліджуваних ФО складно визначити приналежність до одному окремо взятого семантичного поля, часто їх можна віднести до двох і більше груп.

Оскільки ми розглядаємо бізнес-дискурс як конкретну ділову комунікативну подію, то слід зауважити, що фразеологічні одиниці та їхні семантичні значення можуть змінюватись. Найчастіше такі зміни не призводять до наслідку зміни комунікативної ситуації, а їхні коливання не є відчутними поза дискурсивним аналізом.

Загалом, можна виділити кілька найзагальніших рис ФО бізнес-дискурсу:

• стилістична нейтральність та книжність, яка, однак, поєднується із завуальованою емоційністю в якості самовираження автора.
• офіційність;
• використання термінологічних одиниць в фразеологізмах та перехід деяких ФО у категорію «терміни»;
• використання мовних кліше , стійких словосполучення;
• стандартизація;
• виконання функцій вираження емоцій та розширення вибору лексичних засобів;
• незначне коливання семантичних значень.

Висновки. Таким чином, стає зрозуміло, що бізнес-дискурс, як правило, вирізняється своєю стійкістю й замкнутістю, що пояснюється його специфічною функціональною спрямованістю та являє собою цілісну та складну систему, в якій функціонують всі мовні елементи.

Загальноприйнятою думкою є ідея, що лексичний запас бізнес-дискурсу має буквальний, а не метафоричний, характер, що ділові люди, спілкуючись між собою, не використовують ідіоматичні вирази, фразеологічні звороти та інші виражальні засоби мови. І, тим не менш, не існує беземоційного спілкування, активування емоцій «вуалюється» ідіоматічностю мови. Ідіоматичність мови в цьому плані передбачає ускладнення способу вираження змісту – ускладнення не в сенсі максимальної складності мовних форм як таких, а «концентрованість» вираження і складності розуміння Саме цим і визначаються диференційні особливості функцій ФО бізнес-дискурсу.

Література

1. Буркитбаева Г.Г. Деловой дискурс: онтология и жанры. – Алматы: Ғылым, 2005. – 230 c.
2. Карасик, В.І. Про типи дискурсу / В.І. Карасик // Мовна особистість: інституціональний і персональний дискурс: зб. наук. тр. – В: Переміна, 2000 (а). – С. 5–20.
3. Козлова Є. А. Ємоціогенні фрагменти картини світу экономіки і бізнесу в фразеологічній репрезентації/ Є. А. Козлова // II Міжнар. наук. конф. (Київ, 7–9 вересня 2010 р.) : Фразеологія, пізнання і культура : зб. викл. в 2 т. – К: В-во БГУ, 2010.– Т.1. Фразеологія і пізнання. – 410с.
4. Макаров, М. Л. Основи теорії дискурсу [Текст]: Монографія/ М. Л. Макаров. – Москва: ИТДГК «Гнозис», 2003. – 280 с.
5. Мізін К. І. Компаративна фразеологія : Монографія / К. І. Мізін. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2007. – 168 с.
6. Науменко Л.П. Критерії виділення ключових концептів сучасного англомовного бізнес-дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу. – Вип. 42. – Київ.: ВПЦ «Київський університет», 2012. – С. 465
7. Поварова В.Н., Федуленкова Т.Н. Вторичная фразеологическая номинация и модели в деловой фразеологии // XII Ломоносовские чтения: Сб. науч. тр. – Архангельск: Поморский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова, 2000. – 214 с.
8. Пономаренко В. А. Фразеологічні диниці в діловому дискурсі: автореф. дис.. канд. філ. наук / В. А. Пономаренко. – Краснодар, 2007. – 20 с.
9. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти) / О. Селіванова. – К., Черкаси : Брама, 2004. –
10. Bargiela-Chiappini F., Nickerson C. and Planken B. Business Discourse. Houndmills, Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2007 – С.3

Анотація: Стаття присвячена дослідженню бізнес-мовлення. Головна увага зосереджена на вивченні семантичного поля фразеологізмів (ФО) бізнес-мовлення та його класифікацій. У дослідженні проаналізовані комунікативно-експресивна функція ФО та їхня роль у відображенні англомовного бізнес-соціуму у мовленні.

 Ключові слова: фразеологія, ідіома, фразеологізм, бізнес-мова, бізнес-мовлення, емоційна насиченість, завуалювання, емоційність, універсальність, семантичне поле.

 Annotation: This article investigates business speech. The main focus is on the study of the semantic field of business phraseology and its classification. The study analyzes communicative and expressive functions of phraseological units (PU) and their role in reflecting business society.

 Key words: phraseology, idiom, phraseological unit, business language, business speech, emotional saturation, veiling, emotionality, universality, semantic field.

Постановка проблеми. Фразеологія – це своєрідна скарбниця мови. Світ фразеології сучасної англійської мови є надзвичайно великим, і кожен аспект його дослідження, безумовно, заслуговує уваги. Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час у ній зібралась велика кількість висловів, які люди вважали вдалими та влучними. Так і виник особливий шар мови – фразеологія, тобто сукупність самостійних стійких висловів.

Загальноприйнята ідея про неемоційне англійське бізнес-мовлення, зокрема газетного стилю Financial Times 2015, насправді є помилковою, адже існує і активно використовується багато унікальних фразеологічних одиниць, пов’язані саме з людиною в бізнесі, з різноманітними видами її діяльності в діловому світі, котрі додають експресивності та виконують роль колоритного універсального засобу мовлення, хоча й в своєрідній манері.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми лексикології загалом та семантики бізнес-фразеології стали об’єктом дослідження у працях вітчизняних – О.О. Потебні, В.С.Ващенка, М.П. Кочергана, С.П. Денисової, Г.В. Крайчинської та ін.. – і зарубіжних мовознавців – Л. Вайсгербера, О.І. Смирницького, Г.А. Уфімцевої, Л.М. Васильєва та ін..

Такі дослідження лексико-семантичного поля у мові дали поштовх доо виникнення теорії А.В. Куніна: вивчення фразеологічного фонду мови, використовуючи системний підхід. Над розробкою фразеологічних дисциплін та бізнес-фразеології англійської мови працювали такі визначні вчені як А.Н. Баранова, В.Д. Берловська, Т.Н. Федуленкова, В. Поварова, Т.С. Соловйова та ін.

Мета дослідження полягає у визначенні властивостей, особливостей значень та функціонування ФО англійського бізнес-мовлення. Досягнення мети роботи передбачає вирішення наступних завдань:

• визначити роль ФО в англійському-бізнес-мовленні та їх ознаки;
• відібрати ФО, які найчастіше вживаються в англійському бізнес-мовленні;
• проаналізувати ФО англійського бізнес-мовлення періодичного видання Financial Times 2015

Основна частина. Сьогодні, в період бурхливого розвитку міжнародних відносин та процесу глобалізації, знання ділової англійської мови (в тій же мірі, що й англійської мови медичного та юридичного спрямування), та, зокрема, особливостей бізнес-мовлення, як загальноприйнятого засобу спілкування в світі бізнесу, надзвичайно необхідні як для фахівців в галузі економіки, так і для кожної пересічної свідомої людини, яка вивчає англійську мову. Вивчення мови бізнесу не тільки спрощує процес входження в суть професійно-ділової сфери мови, а й сприяє більш комплексному розумінню англійської мови [2].

Лексика бізнес-мовлення періодичних видань в основному нейтральна. Але не можна не брати до уваги той факт, що функція впливу мовця на співрозмовника дозволяє першому розширювати вибір лексичних засобів. Для створення необхідного ефекту мовцем можуть використовуватися емоційно-оціночні та експресивно-образні засоби, в тому числі ідіоматичні [5].

ФО – це групи слів, які неможливо створити у процесі мовлення, вони існують у мові як готові одиниці. Саме вони найвиразніше передають дух і нев’янучу красу мови, яку створив народ упродовж віків для потреб спілкування в усній та писемній формах [1]. Помилковою є думка, що англійське бізнес-мовлення позбавлене цієї скарбниці, позбавлене колоритності фразеологізмів. Навпаки, в англійське бізнес-мовлення увійшло багато унікальних ФО, пов’язані саме з людиною в бізнесі, з різноманітними видами її діяльності в діловому світі [4].

Думка про те, що бізнес-мовлення періодичних видань газетного стилю Financial Times складається лише з фактів і цифр, та позбавлена образності та переосмислення компонентів словосполучень, широко поширена в ділових колах [4]. Однак, проведені дослідження лексики бізнес-мовлення свідчать про зворотне. Фразеологічний фонд англійського бізнес-мовлення постійно поповнюється:

а) фразеологізмами, запозиченими з загально розмовної англійської мови (67%). Наприклад: to catch a cold (букв.: спіймати холод; розм.мова: простудитись) зі значенням «втратити гроші в діловій угоді»; wear and tear (букв.: носити і рвати) – зменшення цін на вантажні автомобілі через їх старість або руйнування [8].

б) виразами, властивими лише мові бізнесу і зрозумілими вузькому колу фахівців (33%). Наприклад: free astray (букв.: вільна втрата шляху) – «безкоштовно приблудний», про вантаж, помилково розвантажений не в місці призначення й надісланий безкоштовно до правильного пункту призначення; rest-of-world account (букв.: рахунок світового залишку) – рахунок закордонних операцій в системі національних рахунків [8];

Фразеологія бізнес-мовлення має характер офіційності. Тут уклалися набори мовних зворотів і слів, основне призначення яких полягає в тому, щоб точно, об’єктивно, в строгій діловій тональності і, по можливості, коротко позначити стереотипні службові ситуації, різного роду офіційні церемонії, порядок їх проведення, посилання в діловому документі на тих чи інших осіб, дії, причини, вказівки на подальший виклад і т.д. Фразеологізми в цьому випадку виступають як мовні засоби офіційних паперів та мовлення, які надають «яскравість» та емоційну насиченість в стандартизованій мові бізнесу [3,6].

Загалом, у практичній частині дослідження було використано понад 2000 ФО, які були поділені відповідно до встановлених груп:

• ФО на позначення понять «особа і бізнес-управління» (27%);
• ФО на позначення понять «комунікація і лідерство» (34%);
• ФО на позначення понять «грошові і економічні відносини, купівля та продаж» (39%).

До групи фразеологізмів на позначення понять «особа в бізнесі і управління» ми умовно відносимо (межі між групами різних семантичних полів є нечіткими) ФО, які характеризують особу у відношенні до бізнес-світу, її положення та відносини з іншими учасниками бізнес-процесу; якісну характеристику роботи та управління; та проблеми, пов’язані з працею. Наприклад:

• a bean counter, яка перекладається як «бухгалтер або людина, яка веде розрахунки». Прикладом вживання даного фразеологічного звороту є рядки: His instincts as an ex-FD, a bean counter and a new arrival should serve him well when it comes to reviewing strategy. Найчастіше вживається з відтінком осуду через наділяння грошей занадто великою важливістю;
• an angel investor, що означає «особа, яка інвестує компанію на ранніх фазах її розвитку». Наприклад: Ms.Masolova has co-founded 11 online ventures and is an active angel investor. Вперше фраза була використана для опису багатих покровителів Бродвею, які тримали п’єси на сцені, незважаючи на відсутність прибутку;
• an empty suit означає працівника, що не виконує важкої роботи, не справляється з нею чи потрапив на роботу за протекцією. Прикладом може бути наступне речення: It was about time we told our chief about her inefficient execution – she’s just an empty suit. Перше зафіксоване використання цієї ідіоми датується 1970 роком і було пов’язане з тим фактом, що працівники великих успішних компаній завжди мали кілька змінних костюмів, які займали місце в кабінеті, але, звичайно ж, ніякої функції не виконували[8,9].

Група фразеологізмів на позначення понять «комунікація та лідерство» включає ФО, які характеризують становище особи в бізнесі, співпрацю та процес обміну інформацією. Наприклад:

• українська ідіома «велика шишка» в англійському бізнес-мовленні має багато відповідників: a big cheese, a big gun, a big shot та a big wheel. Наприклад: He gave me the gift with a pencil to trace it; like a latter day Dürer or some other big cheese, all I portrayed proved easy to please. Походження «a big cheese» досить спірне, але все ж більшість дослідників вважають, що тут має місце гра слів «cheese – chief». Вираз «a big gun» є набагато старшим і датується ранніми 1800-ми роками. «A big shot» увійшов у вжиток із жаргону лідерів мафії США. «A big wheel» датується приблизно тими ж роками;
• an upper hand має значення «домінуюче або контролююче положення», як, наприклад, в такому реченні: And it is men who gain the upper hand in using these networks for career advantage, she says. ФО походить від стародавньої гри, в якій кожен гравець по черзі захоплює палицю однією рукою, починаючи знизу, і останній, хто зможе захопити палицю зверху, перемагає. Його використання в переносному значенні датується кінцем 1400-х років. Цей вираз можна замінити синонімічною ідіомою a whip hand. Цей вираз натякає на вершника або водія кінного транспортного засобу, який тримає хлист (a whip). Використовується в переносному значенні з кінця 1600-х років;
• to play hardball у значенні «бути конкурентоспроможним за допомогою жорстокості; робити все можливе, щоб виграти». Прикладом може бути наступне речення: But there appears to be little sign of a resolution in sight as both parties play hardball with the industry in uncharted territory. Ця фраза виникла в бейсболі, де вона посилається на використання стандартного м’яча на відміну від дещо більшого і м’якішого в софтболі. Вперше була використана для опису агресивної поведінки тільки в 1970-х роках [8,9].

Група фразеологізмів на позначення понять «грошові і економічні відносини, купівля та продаж» включає в собі ФО, які характеризують усі пов’язані з грошима види відносин та обіг грошей під час різних операцій як такий. Наприклад:

• a rat race зі значенням «скажена гонитва за грошима, запекла конкуренція». Наприклад: Not all the talented women who drop out of the high-performance rat-race stop working. Ця ФО, ймовірно, натякає на відчайдушну боротьбу щурів за виживання;
• under the hammer, яка використовується у значенні «на продаж, для продажу» як, наприклад, у цьому реченні: Remember the group of 85 works by Joan Miró that were suddenly withdrawn the day they were due to go under the hammer at Christie’s London, in February? Ця ідіома натякає на молоток, який використовують на аукціоні для оголошення, що угода на продаж чи купівлю укладена;
• to pay through the nose, що в перекладі означає «платити надмірну кількість». Наприклад: For China Unicom being grateful for a steady stream of ordure, and paying through the nose for it, is not exactly a watertight business plan. Можливо, ця ідіома є натяком на так званий «the Danish nose tax», запроваджений в Ірландії в 9-му столітті, в результаті чого платники, які не встигли оплатити всі податки, каралися рванням носів [8,9].

Висновки. Отже, як бачимо,ФО англійського бізнес-мовлення періодичних видань, зокрема Financial Times, є невід’ємною частиною лексичного запасу бізнес-мовлення і слугують для позначення різноманітних характеристик осіб, відносин, спілкування та процесів. Крім того, серед фразеологізмів є й такі, вживання яких в офіційній документації є офіційно прийнятним      (to make headway, at a premium, in arrears, out–of–pocket). Тобто фразеологізм в бізнес-мовленні є таким же універсальним виражальним засобом, як і у будь-якій іншій сфері.

Проаналізувавши ФО англійського бізнес-мовлення періодичного видання Financial Times 2015, можна зробити висновок, що незважаючи на те, що бізнес-мовлення вимагає стислості викладу, чіткості та прямоти висловлювання, ФО виконують свою функціональну та семантичну роль, а саме, додають експресивності та колоритності.

Література

1. Берловська В. Д., Гребінник Г.Ю. Англійська загальнонаукова лексика і фразеологія [Текст] // Навч. посіб. для аспірантів. – Харків, 2006. – 165с.
2. Василюк І. М. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2004. – №17. – С. 102 – 105
3. Поварова В. М., Федуленкова Т. М. Вторична фразеологічна номінація моделі в діловій фразеології [Текст] // ХІІ Ламоносівські читання: Сбірник науч. трактатів. – Архангельськ: Поморський нац.. ун-т. ім.. М. В. ломоносова, 2000. – 214 с.
4. Трибуханчик А. М. Фразеологія англійської мови: походження і функціонування / А. М. Трибуханчик. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2012. – С.130
5. Федуленкова Т. Н. Фразеологические единицы в языке экономики и бизнеса [Текст] / Т. Н. Федуленкова // Инновационные методы преподавания иностранных языков: Межвуз. сб. науч.-метод. тр. – Тюмень, 1998. – 127 с.
6. Povarova V., Fedoulenkova T. Cognitive approach to study of Business English idioms // Textual Secrets: The Message of the Medium: Book of Abstracts of 21st PALA Conference. – Budapest: British Council, 2001. – 39
7. Weinreich U. Problems in the Analysis of Idioms: Substance and Structure of Language. – University of California Press, Berkley and Los Angeles, 200 – 153p.
8. Christian Ammer The American Heritage Dictionary of Idioms. – Boston, New York, 1997. – 729 p.
9. FT – Financial Times [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.ft.com/home/uk.