Ключові слова: синтаксис, стилістико-синтаксичні засоби, номінативне речення, еліптичне речення, апосіопеза, повторення.

This article focuses upon the classification and analysis of the syntactic stylistic devices in the film “The Green Mile”. We examine the peculiarities of the functioning of these units in the dialogical speech of the characters and their use in cinema discourse.

Key words: syntax, syntactic stylistic devices, nominative sentence, ellipsis, aposiopesis, repetition.

Постановка проблеми. Одним із найважливіших засобів досягнення експресивності та виразності мовлення у дискурсі загалом та у кінодискурсі як такому є його синтаксична організація. Різноманіття синтаксичних засобів дозволяє зробити мовлення більш природним, невимушеним та живим і, таким чином, максимально наблизити його од реального ситуативного спілкування людей у повсякденному житті, що особливо важливо для мовлення героїв кінофільмів. Інтерес до вивчення кінематографу і «таємниці» його впливу на реципієнта ніколи не слабшав, а аналіз використання стилістико-синтаксичних засобів допоможе нам краще зрозуміти специфіку мови дискурсу.

Мета нашого дослідження полягає в аналізі  стилістичних синтаксичних засобів, використаних  у фільмі «Зелена миля». Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: 1) розглянути класифікацію синтаксичних стилістичних структур; 2) виявити та описати основні синтаксичні засоби, використані у фільмі та здійснити їх семантичний аналіз; 3) встановити частотність уживання різноманітних синтаксично-стилістичних виражальних засобів.

Матеріалом дослідження слугував кінофільм «Зелена миля». Теоретичною базою дослідження послужили роботи таких науковців, як Л. П. Єфімов, С. В. Боднар, І. Р. Гальперін, К. Лотоцька.

У межах будь-якої мовної системи ми можемо простежити певні сталі види зв’язків та взаємовідношень між словами, словосполученнями, реченнями та більшими мовними єдностями. Галузь лінгвістики, що вивчає відношення між вищезгаданими мовними одиницями називається синтаксисом. Розглядаючи поняття синтаксису, часто важко знайти очевидну різницю між «чисто граматичним», внормованим реченням та стилістично забарвленим, тобто певним відхиленням від норми [2, 123].

Виражальні засоби на синтаксичному рівні є синтаксичними моделями речень, які несуть додаткову логічну або експресивну інформацію, яка сприяє підвищенню прагматичної ефективності висловлювання і мови в цілому. Стилістично немаркованою ж моделлю речення є модель простого поширеного речення, яка не несе ніякої додаткової інформації. Остання може утворюватись тільки за рахунок стилістичного значення слів, що до неї входять. Усі інші моделі речення англійської мови слід розглядати як трансформи вихідної моделі. Відповідно до типів трансформацій початкової моделі усі виражальні засоби можна розбити на три групи:

• засоби, що базуються на редукції початкової моделі;
• засоби, що базуються на експансії початкової моделі;
• засоби, що базуються на порушенні традиційного порядку компонентів початкової моделі [3, 73].

До першої групи відносимо такі стилістичні засоби: еліпсис, номінативне речення, апосіопезис  та асиндетон.

Л. П. Єфімов та Е. А. Ясинецька пояснюють еліпсис як навмисне упущення частини речення у випадку, коли ця частина не несе жодного семантичного навантаження. Опускатися можуть один чи два головних члени речення. Наприклад: Did he act well yesterday? — Acted well. How well does he know English? — Rather well  [3, 15].

Номінативне речення – це один із варіантів одночленної структури, яка не має ні підмета, ні присудка. Таке речення називається номінативним, тому що його головним компонентом є іменник, або слова іменникової групи (геруній, числівник). Наприклад: Morning. April. Ploblems [3, 74].

Ще одним поширеним засобом є апосіопеза (умовчання) – стилістична фігура, яка виражає навмисне незакінчену, зненацька обірвану думку. Апосіопеза допомагає краще передати емоційний стан мовця або особливості ситуації. Наприклад: “I just work here ”, he said softly. “I f I didn’t – “ he let the rest hang in the air, and kept on smiling [3, 75].

 Асиндетон – навмисне упускання сполучників (зазвичай сполучника «і»). в неформальному мовленні найбільш поширеними є умовні та часові прислівникові речення такого типу (наприклад: You want this, you do it!) [5, 124]

До другої групи належать такі синтаксично-стилістичні засоби: повторення, тавтологія, полісиндетон.

Повторення вживається з метою підсилення та виділення певних частин висловлювання. За допомогою повторень автор може увиразнити мовлення та краще передати емоції мовця, як то сумнів, нетерпіння, хвилювання, страх, лють тощо. Виділяють такі види повторень:

• Послідовне повторення: Never take the rifle again. Put it back! put it back! Put it back!
• Анафора: Victory is what we need. Victory is what we expect.
• Епіфора: It is natural to be scared in a case like that. You are sure to be petrified in a case like that.
• Обрамлення: Poor Mary. How much Jack loved her! What will he do now? I wish it hadn’t happened. Poor Mary.
• З’єднання (подвоєння): It was because of that dreadful occurrence. That dreadful occurrence had changed it all.
• Хіазмус: The jail might have been the infirmary, the infirmary might have been the jail [3, 77-78].

Тавтологія – це стилістична фігура, яка полягає в не потрібному повторення однокореневих чи близьких за змістом слів. Стилістичною функцією тавтології є підкреслення важливості теми. У прозі тавтологія використовується, аби передати емоційний стан героя та імітувати неформальне природне мовлення у діалогах [5, 150].

До третьої групи відносимо такі засоби: інверсія, відокремлення членів речення.

Інверсія – навмисна зміна звичного порядку членів речення. Єфімов та Ясинецька виокремлюють два основні види інверсії: граматичну та стилістичну [3, 81].

Виконавши стилістичний аналіз тексту фільму «Зелена миля», ми виокремили такі найбільш поширені синтаксично-стилістичні структури, як номінативне речення, апосіопеза, еліпсис та повторення.

Найчастіше у мовленні героїв фільму зустрічається номінативне речення, синтактична структура, у якій відсутні обидва головні члени – підмет та присудок. Стилістична функція номінативних речень  полягає  в  тому,  що  вони роблять мову більш динамічною та природною, а також передають емоції та стан героїв, їх реакцію на ту чи іншу ситуацію, що може бути важливим для повного розуміння сюжету фільму.

Залежно від структури науковці поділяють номінативні речення на три основні групи: непоширені речення, поширені речення і багатокомпонентні речення [3, 74-75]. Виконуючи стилістичний аналіз фільму, ми виявили, що найчастіше у мовленні героїв зустрічаються  поширені речення, тобто такі, які складаються з двох чи більше основних компонентів. До першої і найбільшої групи відносимо такі речення: Administration job. Better pay. Poor old guy. The Mouse Man. Big mouse expert. Worse one. Moving day? Several times. The Green Mile. A history lesson. Very good. Very professional. Tourist attraction. Even your uncle. Bunch of trailer trash. Simple-minded fella [4].

Для детальнішого аналізу розглянемо наступні два послідовні речення:

Very good. Very professional [4]. Тут два іменники, які можна було б об’єднати в одне речення, вжито окремо. Таким чином передається манера мовлення героя, який говорить повільно і розмірено, аби надати своїй фразі більшої вагомості.

До другої групи належать речення, які складаються з єдиного елементу:  Interesting? Silly. E Block. Right. Prisoner. Things. You. Launch. Kids. Anoncion. The tail [4]. Такі речення роблять мову героїв простішою, природнішою і не перевантажують її, що є особливо важливим для динамічних діалогів. Проаналізувавши і книгу і фільм, ми можемо сказати, що номінативні речення більш характерні саме для діалогічного мовлення. Саме тому вони рідше зустрічаються у книзі, де переважає наратив і частіше у фільмі, де наративу як такого немає взагалі.

До третьої і найменшої групи багатокомпонентних речень входять такі одиниці: Dry and cold. Late night and wining wind. Problems and suffering [4].

Такі речення дозволяють відкрити дещо більше інформації не роблячи при цьому мову надто складною і зберігаючи лаконічність.

До другої групи найбільш поширених стилістичних засобів, до яких вдаються автори фільму, належить апосіопеза – стилістична фігура, яка виражає навмисне незакінчену, зненацька обірвану думку [3, 75]. Апосіопеза допомагає краще передати емоційний стан мовця або особливості ситуації. До цієї групи можемо віднести такі речення: Besides… In the meantime… I can’t think how… But those little girls… I was just having… You talk about this to anyone… If you… Don’t you think… Don’t you ever… They were just… Looking for you… It doesn’t really… I’d do, but… Only reason… You’re here… I am not… Please, let’s not… He’s… You’ll keep a civil tongue on my block or … How about… He’s pretty… Look at the…[4]

Розглянемо особливості вживання таких одиниць детальніше:

You talk about this to anyone…[4] В цьому реченні невисловленою залишилась погроза мовця. Мовляв, і так зрозуміло, що якщо ви обмовитесь про те, що сталося, то нічим хорошим це для вас не закінчиться. В цьому випадку частину речення опущено, бо в ній немає необхідності. Свою роль зіграв і емоційний стан мовця, який був надто схвильованим і розлюченим, аби спокійно закінчити фразу.

But those little girls…[4] В цьому випадку незакінчена думка передає складний емоційний стан мовця, адже йдеться про смерть маленьких дівчаток. Речення лишилось незакінченим, оскільки закінчити його було надто важко, та й кінець був очевидним для співрозмовників героя. Так, завдяки простому стилістичному засобу авторам фільму вдалось передати переживання чоловіка і підкреслити напружену атмосферу фільму.

Наступну групу стилістичних засобів складає еліпсис – синтаксична структура, у якій відсутній підмет, присудок або обидва [3, 73-74]. Головна частина такого речення упущена мовцем навмисне і є зрозумілою із контексту. Відсоткове співвідношення еліптичного речення у фільмі становить 10,7 %. До цієї групи належать такі мовні одиниці: Who are you? – Paul Edgecomb; Which client? – John Coffey; You can spell? – Just my name; Is that what gets you up? – And things. What did you do?- Helped; Where are you going? – Florida; What kind of game is this? – Strange; What the hell’s happening to him? – Some weird things; What are you doing? – Trainings; Now what the hell happened?- Just a mistake. How many? – Fourteen; Hungry? – Starving; How old is he? – Twentysomething [4].

Для детальнішого аналізу наведемо такий уривок діалогу: Which client? – John Coffey [4]. Таке речення чудово показує принцип еліпсису та демонструє нам типову мовну ситуацію, де частина речення-відповіді опускається з метою економності та спрощення мовлення. Використання еліптичних структур робить репліки героїв фільму живими та невимушеними і допомагає їм звучати природно і знайомо для пересічного глядача. Аналізуючи текст фільму, зустрічаємо чимало таких діалогів.

Загалом вживання еліптичних речень допомагає реципієнтам краще розуміти та сприймати мову персонажів та дозволяє уникати надто довгих та перевантажених реплік, що дозволяє асоціювати їх із повсякденним живим спілкуванням  самих глядачів.

Не менш важливим стилістичним засобом є повторення – мовний засіб, що вживається з метою підсилення та виділення певних частин висловлювання. Залежно від структури всі проаналізовані повторення можемо поділити на такі основні групи: послідовне повторення, обрамлення, епіфора, анафора, з’єднання [3, 77-78].

Як ми бачимо, найчастіше у мовленні героїв фільму зустрічаються послідовні повтори слів та фраз. До таких повторень відносимо такі мовні одиниці: I just walk, I just walk; What’s wrong, what’s wrong? That’s better, that’s better; sitting down, sitting down; just breathe, just breathe; Please, help him, please, help him [4]. Розглянемо кілька прикладів детальніше:

Just breathe, just breathe [4], – в цьому випадку герой двічі повторює фразу, заспокоюючи свого колегу. Так, мовець повільно і розмірено повторює ту ж інформацію, аби інший чоловік, перебуваючи у шоковому стані міг його почути та зрозуміти.

Please, help him, please, help him [4]. У цьому прикладі герой емоційно викрикує «рlease, help him» кілька разів, панічно просячи про допомогу. Цей повтор передає емоційний стан, зокрема сильне хвилювання героя, який боїться втратити свого скаліченого улюбленця.

Дещо рідше зустрічається епіфора, або однакове закінчення. До групи епіфори відносимо такі повторення: Her smile was bright. My eyes were bright; I helped Del’s mouse. His circus mouse; Where now? Who now? [4] Наведемо контекстуальний приклад:

I helped Del’s mouse. His circus mouse. Gonna live in a mouse city down in Florida [4]. Тут бачимо повторення слова mouse в кінці двох речень. Таким чином герой наголошує на тому, що зробив. Також часте згадування тваринки свідчить про симпатію до неї мовця, його співпереживання.

Кількість обрамлень є рівною з кількістю повторень типу епіфора. Ця група також нараховує три стилістичні одиниці:  Okay, boss, okay; we thought he was doped, didn’t we. All of us thought he was doped; okay, boys, okay [4]. Хотілося б детальніше розглянути другий приклад:

We thought he was doped, didn’t we. All of us thought he was doped [4]. Тут репліка, що складається з двох речень, обрамлена фразою «thought he was doped». Повторюючи це мовець наголошує, що вони справді так думали, таким чином виправдовуючи свою та колег неуважність.

Отож, ми можемо сказати, що за допомогою повторень автор може увиразнити мовлення та краще передати емоції мовця, як то сумнів, нетерпіння, хвилювання, страх, лють тощо. Це особливо актуально для кінодискурсу, адже основою будь-якого фільму є саме діалог і репліки героїв, через які і розкривається сюжет та передається левова частка атмосфери.

Проаналізувавши текст фільму, ми можемо відзначити вживання майже всіх типів та різновидів речень та широкого спектру синтаксично-стилістичних засобів. Це зумовлено тим, що кінодискурс спрямований на імітацію діалогу, тобто максимальної природності та невимушеності мовлення. Тому, як і в реальному спілкуванні, в кінодискурсі зустрічаються повідомлення у різних формах. Більш поширеними і засоби редукції речення, які роблять мовлення більш економним та динамічним. Як і в реальному житті, рідше зустрічаються синтаксично-стилістичні засоби експансії моделі речення. Таким чином можемо побачити, що застосування синтаксично-стилістичних засобів є цілком логічним та обґрунтованим для аналізованого виду дискурсу.

Список використаних джерел

1. Боднар С. В. «Стилістика англійської мови»: навчальний посібник для студентів, магістрантів, викладачів англійської мови / С. В. Боднар. – Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2008. – 99 с.
2. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка / И. Р. Гальперин. – Москва: «Высшая школа», 1981. – 340 с.
3. Єфімов Л. П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз: учбово-методичний посібник / Л. П. Єфімов, О. Ясінецька. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240 с.
4. Константинов Н., Минутов М. The Green Mile. [Електронний ресурс] / [Н. Константинов, М. Минутов] // Ororo.tv – сериалы на английском. – [2011]. – Режим доступу: http://ororo.tv/films/the-green-mile
5. Лотоцька К. Стилістика англійської мови: навчальний посібник / К. Лотоцька. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 254 с.
6. Longman Dictionary of Contemporary English. New edition. – – 2081р.
7. Merriam Ch. Merriam-Webster: Dictionary and Thesaurus / [Ch. Merriam, N. Webster] // Encyclopedia Britannica, Inc. [2015]. – Access to the source: http://www.merriam-webster.com/

The article focuses upon the analysis of the main pecularities of the use of lexical devices in the modern cinema discourse. We distinguished the most widespread groups of lexical units and examined their main functions. In addition, we analised the problem oft he influence of lexical devices on the recepient’s perception and understanding of the information.
Key words: cinema discourse, lexical device, colloquialism, term, borrowing, slangism, professionalism, phrasal unit.

Постановка проблеми. Збільшення впливу кінематографу на світогляд людини призвело до зростання інтересу до вивчення явища кінодискурсу в сучасній лінгвістиці. Телебачення та кінематограф стали важливим чинником формування людської системи цінностей і ми можемо сказати, що саме голлівудське кіно сприяло популярності англійської мови у сучасному світі. Окрім того, аналізований нами серіал набув світової популярності та став культурним феноменом, що породив цілий ряд супутніх явищ (комікси, літературні твори, комп’ютерні ігри), що робить його цікавим об’єктом для вивчення.
Аналіз публікацій. У філологічних працях дослідники та науковці все частіше звертають увагу на феномен кінодискурсу. Нами було розглянуто праці таких науковців, як Ю.Н. Усов, Ю.Г. Ців’ян, Ю.М. Лотман , У. Еко, О.Б. Іванова, Г.Г. Слишкін, М.А. Єфремова. Проте, зважаючи на постійний розвиток як англійської мови, так і кінематографу, науковці досі не змогли дійти згоди щодо єдиного та всеохоплюючого визначення кінодискурсу, яке враховувало б всі особливості цього явища. Недостатньо дослідженими є і особливості вживання лексичних одиниць у кінодискурсі та їх роль у сприйманні фільму реципієнтом, чим і зумовлена актуальність нашої роботи.
Мета нашого дослідження полягає в аналізі лексичних особливостей сучасного кінодискурсу на прикладі тексту американського серіалу «Lost». Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: 1) розглянути наукові підходи до тлумачення поняття кінодискурсу; 2) виявити та описати основні лексичні засоби, використані у серіалі та здійснити їх семантичний аналіз; 3) на основі проведеного дослідження проаналізувати особливості використання лексичних засобів у кінодискурсі.
Сьогодні така галузь мистецтва, як кінематограф, стала невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Із часу свого виникнення у кінці ХІХ ст. кінематограф змінив розвиток та значно доповнив не тільки культуру, але й суспільне життя: його здобутки масово входять в споживчий побут і трансформують світоглядну систему людини. Великий англійський режисер Альфред Хічкок якось сказав: «Фільм – це життя, з якого вивели плями нудьги». І справді, хороший фільм захоплює, дивує, поглинає нашу увагу і змушує нас переживати пригоди, недосяжні у реальному житті. Таким чином, кіно стало не лише чи не найбільш популярним та цікавим способом проведення дозвілля для людей будь-якого віку, але й потужним засобом впливу на свідомість людей, пропаганди та агітації. Саме кінодискурс є ефективним засобом не лише донесення до глядача певної інформації, але й прихованого апелювання до його почуттів та підсвідомості і, як результат, формування певних цінностей, поглядів та ідей, що досягається використанням різноманітних мовних засобів.
Кінодискурс є одним із найбільш актуальних об’єктів аналізу лінгвістичних наук на сьогодні. Цей феномен досліджувало безліч науковців, таких як Ю.Н. Усов, Ю.Г. Ців’ян, Ю.М. Лотман , У. Еко, О.Б. Іванова, Г.Г. Слишкін, М.А. Єфремова, які, проте, так і не дійшли консенсусу щодо його природи. Так, Ців’ян розглядає фільм як послідовність безперервних частинок тексту, а таку послідовність називає кінотекстом [7, 109-110]. Натомість Г.Г. Слишкін та М.А. Єфремова розглядають кінотекст як медіатекст, ставлячи його таким чином в один ряд із телетекстом, відеотекстом та комп’ютерним текстом [6, 16]. Поняття кінодискурсу, проте, є значно ширшим, аніж поняття кінотексту, адже кінодискурс включає в себе також екстралінгвістичні фактори, як то попередні культурно-історичні знання реципієнта, контекст – час і обставини, до яких відноситься фільм, невербальні засоби комунікації [5, 220].
Зважаючи на всю багаторівневість та складність поняття кінодискурсу, ми можемо сказати, що найбільш вдалим є трактування цього терміну А.Н. Зарецькою. Дослідниця визначає кінодискурс як суцільний, пов’язаний текст, який є вербальною складовою фільму в поєднанні з невербальними складовими (аудіо- та відеоряд тощо)та іншими, важливими для завершеності фільму та його розуміння, екстралінгвістичними факторами [3, 22].
Аби надати мові персонажів більшої виразності та експресивності, збагатити її, а також передати особливості сюжету та покращити сприйняття інформації глядачем, у кінодискурсі широко використовують різноманітні лексичні засоби. Основою будь-якого стилю є загальновживана лексика, яку розуміють та вживають у повсякденному житті всі пересічні люди. Нейтральні слова є основним носієм інформації та джерелом синонімії та полісемії, що дозволяє їм активно продукувати нові значення на стилістичні варіації [2, 26]. Разом із загальною лексикою у кінодискурсі вживаються такі засоби: терміни, професіоналізми, колоквіалізми, діалектизми, сленг, варваризми, неологізми, архаїзми та низка інших.
Аби детальніше проаналізувати особливості вживання вищезгаданих лексичних одиниць в сучасному кінодискурсі, ми проаналізували текст американського серіалу «Lost». Це драматичний серіал, який розповідає нам історію людей, які вижили після падіння пасажирського лайнера Сідней — Лос-Анджелес на загадковий острів десь у південних водах Тихого океану.
Серіал просякнутий таємничою та містичною атмосферою, час від часу глядач отримує туманні підкази-натяки, зокрема і у мові героїв. Саме тому у цьому серіалі важливими є художні засоби мовлення, які підтримують атмосферу і є важливою частиною складної системи знаків та символів.
Здійснивши мовний аналіз серіалу «Лост», ми виокремили такі основні групи лексичних одиниць: колоквіалізми, запозичення, терміни, фразеологічні одиниці, професіоналізми та сленг. Найбільш чисельну групу складають колоквіалізми – загальновідомі слова та фрази, які вживаються у повсякденному неформальному спілкуванні чи переписці, але недопустимі для формального стилю мовлення [4, 31]. Відсоткове співвідношення колоквіалізмів у тексті серіалу становить 35,4%. Всі колоквіалізми можна умовно поділити на три основні групи:
• слова, що позначають неформальну назву осіб;
• слова, що позначають заперечення або ствердження та вигуки;
• слова, що утворюються шляхом спрощення граматичних структур.
До першої групи відносимо такі колоквіалізми: dude, man, buddy, chick, doc, guys, mate, bro, sweetheart, baby, chico, momma, honey.
Прикладом може слугувати таке речення:
Dude, I’m not goin’ anywhere [епізод 1 ]. Слово “dude” означає неформальне звертання до особи чоловічої статі, яке підкреслює неформальність обстановки та вказує на дружні стосунки між співрозмовниками. Окрім того, подібні слова допомагають краще передати манеру мовлення та розкрити характер персонажа і, до того ж, налагодити контакт із глядачем, для якого така манера мовлення також може бути близькою.
До другої групи належать такі лексичні одиниці: whoa, okay, hey, yeah, yep, chill, ooh,all right, well, ow, you rock, oh-oh, uh-oh, hold on, no way, yam, Gosh.
Наведемо контекстуальний приклад:
  Take her over there! – Okay, okay… [епізод 3]. У цьому реченні колоквіалізм okay вжито, аби показати пересічність та невимушеність ситуації та продемонструвати особливості повсякденного мовлення американського населення. Так, протягом десяти серій серіалу слово “okay” зустрічається 96 разів, що свідчить про те, що воно є загальновживаним та, крім того, має досить широкий спектр значень (не лише ствердження, але й , приміром, передає стан героя: You okay?).
До третьої групи відносимо такі колоквіалізми: gonna, kinda, ain’t, let’s, he’s, call’em, it’s, can’t, won’t, we’re, thanks, that’s, wanna, it’ll, what’s, he’s, we’d, ‘em, I’ll, I’m.
Можна навести низку контекстуальних прикладів вживання таких лексичних одиниць:
That’s all I was gonna give it; there ain’t much left; but you can’t just get rid of it; I’m telling you, you don’t wanna go in there! [епізод 1] Такі спрощення надають мовленню героїв природності і роблять його «живим» і невимушеним. Окрім того, таке вживання вищезгаданих колоквіалізмів допомагає налагодити контакт із реципієнтом, адже англомовне населення часто використовує спрощення та скорочення у власному повсякденному мовленні.
Наступну за величиною групу складають запозичення з інших мов. Відсоткове співвідношення запозичень складає 26,6%. Їх використання зобумовлене різною етнічною приналежність героїв серіалу, а також значною часткою запозичень в англійській мові. Всі запозичення можна умовно поділити на 4 основні групи в залежності від мови їх походження: французькі, латинські, німецькі та запозичення з інших мов (італійська, малайська, грецька, таїтянська). Наведемо кілька прикладів:
  The difference is that since the crash you’ve actually given yourself a pedicure! [епізод 2] Оскільки французькі запозичення є досить поширеними в англійській мові, то такі слова широко вживаються всіма героями серіалу у повсякденному житті.
   So what’s up with the tattoos, Jack? Тут слово “tattoo” є запозиченим із таїтянської мови, адже сам вид мистецтва татуювання походить із Таїті.
Окрім запозичень в серіалі часто зустрічаються терміни – слова, які чітко визначають певне поняття чи явище і є моносемантичними [2, 24-25]. Більшість термінів, вжитих у серіал, належать до сфери медицини. Це обумовлено сюжетом серіалу (катастрофа і виживання на безлюдному острові, через що неодноразово піднімається питання фізичного стану героїв) та професією одного з головних персонажів, який є хірургом.
Наприклад: So it ripped open – the nerves just spilled out like angel hair pasta—her spinal fluid flowing out and I just… froze [епізод 1]. Медичні терміни вживається головним героєм, який розповідає про випадок зі своєї хірургічної практики. Таким чином, вживання термінів показує нам професійну обізнаність героя та надає його мовленню переконливості та реалістичності.
Наступною за кількістю групою лексичних засобів є фразеологічні одиниці, відсоткове співвідношення яких становить 8,9%. Це стійкі нероздільні вирази та словосполучення, які функціонують як одне ціле і можуть бути замінені одним синонімічним словом [4, 108]. До цієї групи належать такі вирази: to give a hand, keep an eye at, put him out of his misery, one of a kind, hang around, one’s fair share, take credit for something, end up, pull yourself together, loud and clear, safe and sound, inside joke, to take guts, lay claim to, dirty job, see the big picture, in the wild, if the tables were turned.
Окрім вищезазначених лексичних засобів у серіалі також вживаються професіоналізми – слова, що вживаються лише людьми певної професії і спрощують спілкування завдяки своїй економності [2, 28]. Як і серед термінів, більшу частку професіоналізмів складають слова з медичної сфери, як то: close up, scalpel, sew up, trimester.
Наприклад: If I didn’t get those nerves back in that sack and sew it up… those thirteen hours were for nothing, that girl would be paralyzed [епізод 1 ]. У цьому реченні вжито фразу “sew up”, яка є професіоналізмом, звичним для хірурга.
Зустрічаються також слова, що належать до військової сфери, що зобумовлено минулим одного з героїв (офіцер зв’язківець): intelligence, interrogation officer, mayday, desertion, insurgent.
Наприклад: I’ll put in for your reassignment to the Intelligence Division, if you still wish it [епізод 5]. Тут полісемантичне слово “іntelligence” вжито у значенні «розвідка».
Менш вживаною, але не менш важливою групою лексичних засобів є сленгізми – неформальні, експресивно забарвлені слова та вирази [1, 25]. Відсоткове співвідношення сленгу в серіалі становить 6,7%. До сленгу можна віднести такі слова: junkie, fix, use (drugs), bloke, bust, boy howdy, cop, nada, clean, dope, lucid, kick (drugs).
I’m an addict. Was an addict. But look, I’ve been clean for five days [епізод 6]. У цьому прикладі , вживаючи слово слово “clean”, герой має на увазі, що він не більше вживає наркотиків.
Отож, в аналізованому серіалі було виявлено низку лексичних засобів, найпоширенішими з яких є колоквіалізми, запозичення, терміни, та сленг. Такі лексичні одиниці часто застосовуються у тексті серіалу, адже вони роблять мову героїв живою, реалістичною та близькою пересічному глядачеві. Окрім того, різноманітні лексичні засоби допомагають показати минулий досвід героїв, їх етнічну приналежність, соціальний статус, характер тощо.
Беручи до уваги аналіз тексту серіалу, ми можемо із впевненістю сказати, що використання найрізноманітніших лексичних засобів є невід’ємною частиною сучасного кінодискурсу. Наше дослідження показує, що вибір та застосування лексичних одиниць великою мірою залежить від жанру та сюжету фільму чи серіалу, а також від мети його творців та повідомлення, яке вони хочуть донести до реципієнта. За допомогою таких мовних засобів кінематограф може стати могутнім знаряддям впливу на людську свідомість і, певною мірою, маніпулювання людською підсвідомістю.

Список використаних джерел

1. Боднар С. В. «Стилістика англійської мови»: навчальний посібник для студентів, магістрантів, викладачів англійської мови / С. В. Боднар. – Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2008. – 99 с.
2. Єфімов Л. П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз: учбово-методичний посібник / Л. П. Єфімов, О. Ясінецька. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240 с.
3. Зарецкая А. Н. Особенности реализации подтекста в кинодискурсе: Дис. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 / А. Н. Зарецкая. – Челябинск, 2010. – С. 22.
4. Лотоцька К. Стилістика англійської мови: навчальний посібник / К. Лотоцька. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 254 с.
5. Плетенецька Ю.М. парадигма понять термінологічної системи кіно перекладу / Ю.М. Плетенецька. – Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. – 2013 – № 14(3). – С. 219-226.
6. Слышкин Г.Г., Ефремова М.А. Кинотекст: опыт лингвокультурологического анализа / Г.Г. Слышкин, М. А. Ефремова. – Москва: Водолей Publishers. – 2004. – 153 с.
7. Цивьян Ю. Г. К метасемиотическому описанию повествования в кинематографе / Ю.Г. Цивьян. – Труды по знаковым системам: ученые записки Тартуского государственного университета. – Тарту. – 1984. –№17. – С.109-121.
8. Longman Dictionary of Contemporary English. New edition. – 2012. – 2081р.
9. Merriam Ch., Webster N. Merriam-Webster: Dictionary and Thesaurus / [Ch. Merriam, N. Webster] // Encyclopedia Britannica, Inc. [2015]. – Access to the source: http://www.merriam-webster.com/
10. Lieber J. “Lost” / [J. Lieber] // ABC Shows. [2004]. – Access to the source: http://abc.go.com/shows/lost