Keywords: financial resources, the classification of financial flows, the qualitative characteristics of financial resources.

Statement. Studying of financial resources is an urgent problem of the economy, researching of which one much attention has been brought to in recent years. There are contradictions between scientists to determine the nature of financial resources, as well as their classifications. Therefore, the study of financial resources is a key issue.

Research and publications. A significant contribution to the study of the problem have been made by Ukrainian scientists, such as I. Blank, O. Vasylyk, I. Zyatkovskyy, V. Oparin, A. Poddyerohin, O. Tereshchenko. However, despite the large amount of research of the selected topics, there is no vacant unambiguous approach to the interpretation of the category of “financial resources”.

The aim. The aim of this article is to study and clarify the theoretical aspects of determining the nature and characteristics of financial resources and their classification.

The statement of basic material of research. Consider the concept of “financial resources” and its’ origin. The concept of “finance” comes from the Latin “finantia”, which literally means “payment”, “fee”. The word “resources” comes from the French “ressource”, that means “aid”, that is something that can be used by the source (stocks, materials, etc.) for certain purposes [1, p. 435].

Financial resources are material carriers of financial relations, which enables to allocate finance together with other economic categories, since none of them is being characterized with such material support. However, in the economic literature there is still no consensus on the definition of the financial resources of their content, methods to influence the entities effectiveness, but there are many different views on the definition of “financial resources”. Consider some of them that were formulated by Ukrainian and Russian authors in the 90th of the twentieth century.

Thus, in some works by M. Mnich, O. Vasylyk, K. Pavlyuk, A. Poddyerohina noted that the financial resources should be considered as all monies available to businesses. The “financial resources include cash and funds and part of funds used in the non-fond form” [12, p. 149]. And “the total sum of financial resources of each company consists of items such as share capital, additional capital, reserve capital, other funds, which are reflected in the balance sheet liabilities of the enterprise” [2, p. 18]. Therefore, in the above definitions of financial resources, they should be considered as sources of assets.

N. Khrushch believes that financial resources should be considered as cash available to the company. They are formed even before the start of the company in the formation of the statutory fund. Further, these funds are invested in industrial and economic activities, expansion and development of production [13, p. 224].

O. Hutz provides a definition of the financial resources as a set of all highly liquid assets held by the company and designed to meet financial obligations and expanded reproduction, linking their volume and composition of solvency [4, p. 48]. Therefore, she allocates only a portion of the assets of the company to the financial resources.

Scientists A. Chupis, M. Koretsky, V. Borisov describe a concept, in the form of which financial resources are attracted to the reproductive process and the sources of their formation. “All funds are held by the company and consisted of fixed and current assets submitted by value, is its financial resources. On the other hand, the total amount of financial resources is characterized as a combination of funding sources of these funds “[14, p. 50].

T. Huyda identifies financial resources as a set of income, deductions and income that are available to businesses, organizations and the state, and direct them to meet the public needs to expand production and increase wealth of society [5, p. 13]. The author points to the place of resources establishment and their affiliation to the subjects of financial relations, but does not indicate the source of their creation.

I. Blank understands the financial resources of the enterprise as “a set of mobilized equity and debt financial assets, and their equivalents in the form of funds targeted for economic activity in the next period “[3, p. 182].

And M. Korobov represents financial resources at the macro level as “centralized and decentralized monetary purpose funds, according to the socio-economic development of society and labor groups of individual enterprises” [8, p. 35].

One of the easiest and most relevant definitions is presented by V. Oparin. Financial resources is the amount of funds allocated to basic assets and working capital of the enterprise [10, p. 27].

In the above definitions the authors do focus on key areas of financial resources, but did not pay special attention to the sources of their creation. However, in our opinion, there is more meaningful determination by such authors as V. Glushchenko, V. Novikov, M. Korobov and the team of scientists led by A. Chupis that the financial resources of the company are all of businesses funds, collected in the distribution and redistribution of revenues and profits accumulated in the target sources and converted into the corresponding material form, or are intended for certain costs to ensure continuity of expanded reproduction. This definition pronounces economic basis, the relations of financial resources with the reproductive process and form of their detection.

Taking into consideration the specificity of companies finance for the definition of the businesses financial resources is obligatory to take into account the individual classification criteria:

1) the creation of sources [11, p. 325]:

• own – resources belonging to the enterprise and form them as a result of its’

financial and economic activities;

• loan – those receiving by a company for a fixed period, for a fee and on terms

of repayment;

• involved – it means not owned by businesses, but because of the current

payment system are constantly in their turn, form them from all kinds of payables of the company;

2) by the ownership [6, p. 59]:

• private,
• collective,
• state,
• utilities,
• international organizations and legal entities of other states;

3) by the purpose [11, p. 325]:

• for funding at the base of the company,
• to expand activities
• refinancing
• on curative financing;

4) b the identity form [9, p. 137]:

• cash funds,
• funds in the form of non-fond;

5) by the direction of flow [10, p. 28]:

• internal
• external;

6) by the method of formation [10, p. 28]:

• created at the base of the company,
• created at own and similar funds
• mobilized in the financial market,
• obtained in the manner of income distribution;

7) by directions of using [9, p. 138]:

• payments to the state, investors, insurers, lenders,
• invest in its’ own production,
• investment in transferable securities
• formation of funds of consumption and accumulation,
• to charity and sponsorship.

It should be noted that each group of financial resources has its own certain qualitative characteristics and special properties that allow to identify them as unique once. The composition and classification of qualitative characteristics of financial resources presented in Fig. 1.1.

Fig. 1.1. The main qualitative characteristics of financial resources [7]

Establishing the qualitative characteristics of financial resources can help to create methodological mechanisms for analysis, evaluation, planning and forecasting of financial resources, and open the possibility of more efficient usage of available financial instruments to influence expanded reproduction and socio-economic development of the company [7].

Conclusions. Consequently, any business operation of the enterprise can not exist without financial resources. The financial resources of the company are all company’s funds accumulated in the distribution and redistribution of revenues and profits accumulated in the target sources and converted into the corresponding material form, or are intended for certain costs to ensure continuity of expanded reproduction. Clarification of concepts and generalizations of financial resources classification makes it possible to extend the analysis of their movement, improve financial management of the company, which in turn will ensure its’ financial stability and high growth rates. Setting of qualitative characteristics of financial resources, inherent to economic nature of this category, can uniquely identify them among the set of economic enterprise resources.

REFERENCES

1. Александрова М. М. Фінансові ресурси, підходи до розуміння та визначення / М. М. Александрова. // Вісник ЖДТУ. – 2007. – С. 434–438.

2. Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємства / О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова. – Київ: Либідь, 2002. – 384 с.

3. Бланк И. А. Финансовая стратегия предприятия / И. А. Бланк. – Київ: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 720 с.

4. Гудзь О. Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств / О. Є. Гудзь. – Київ: ННЦ ІАЕ, 2007. – 578 с.

5. Гуйда Т. В. Формування і використання фінансових ресурсів / Т. В. Гуйда. – М.: Дело, 2003. – 59 с.

6. Гуляєва Н. М. Фінансові ресурси підприємств / Н. М. Гуляєва. // Фінанси України. – 2003. – №12. – С. 58–62.

7. Козачок І. А. Економічна сутність та джерела формування фінансових ресурсів підприємства [Електронний ресурс] / І. А. Козачок // газета ЗІДА “Академія”. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_2_077.pdf.

8. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств / М. Я. Коробов. – Київ: Знання, КОО, 2000. – 378 с.

9. Непочатенко О. О. Фінанси підприємств / О. О. Непочатенко, Н. Ю. Мельничук. – Київ: ЦУЛ, 2013. – 504 с.

10. Опарін В. М. Фінансові ресурси та суспільний капітал / В. М. Опарін. // Вісник НБУ. – 2001. – №7. – С. 26–28.

11. Оспіщева В. І. Фінанси: курс для фінансистів / В. І. Оспіщева. – Київ: Знання, 2008. – 567 с.

12. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк. – Київ: КНЕУ, 2008. – № 7. – 552 с.

13. Хрущ Н. А. Фінансові ресурси підприємств / Н. А. Хрущ, Л. А. Приступа. // Вісник Хмельницького нац. університету. Економічні науки. – 2005. – №3. – С. 223–227.

14. Чупіс А. В. Оцінка, аналіз, планування фінансового становища підприємства / А. В. Чупіс, М. Х. Корецький, О. Л. Кашенко. – Суми: Довкілля, 2001. – 404 с. – (науково-методичне видання).

In this article the main methods of optimization of financial flow of company are reviewed. The issue of increasing the necessity of net cash flow is researched.

Key words: financial flow, cash flow, optimization of financial flow, input and output financial flows, net financial flow.

Statement. Optimization of financial flows of the company is one of the most important functions of financial flows. As so as the improvement of financial management is the key to competitiveness and sustainable development of the company, the question of selection methods of optimization of financial flows is very important.

Research and publications. Nowadays, the research methods of optimization of financial flows involved foreign and domestic scientists, including I. Blank, M. Bilyk, V. Bugai, O. Deminina, L. Dobryk, H. Kramarenko, L. Lihonenko, H. Semenov and others. Despite the large number of scientific papers this issue requires further in-depth research and development.

The aim. The research aim is determination of the nature of optimization of the company’s financial flows and justification of its main methods to ensure its sustainable development and competitiveness.

The statement of basic material of research. All business transactions involving company financial flows, which provide assessment of the revenues, costs and a transfer of financial resources and assets. In general, equating cash flow to cash in terms of financial management, it is advisable to define a cash flow of the company as cash and cash equivalents in the business enterprise for a specified period [4, p. 156].

During the management of financial flows the leadership of the company faces a significant number of important objectives: ensuring timely settlements with creditors, investors and workers; ensuring the stability of the production process; variation in production volumes as needed; assisting accelerated circulation of money and more. In quantitative terms, best meet this challenge the balance between incoming and outgoing cash flow for any period of time and their synchronization that form the basis of the optimization of the company.

So, the optimization of financial flows is the process of choosing the best form of its organizations in the company considering conditions and peculiarities of its business [6, p.304].

The most important prerequisite for the implementation of optimization of financial flows is the study of the factors that influence their scale and formation of the nature in the time. These factors can be divided into external and internal. Accordingly, the external factors include: market conditions for goods and services, financial market, a system of taxation, the availability of financial credit; the possibility of involvement of the irrevocable trust funds. The internal factors include: the company life cycle, the duration of the financial cycle, the operating leverage ratio, enterprise depreciation policy, price policy and so on.

The results of cash flow optimization in the company reflect in the plan system of formation and use of funds in the coming period.

The main objects of optimization are:

• positive cash flow;
• negative cash flow;
• balance of assets;
• net cash flow.

This creates a situation that leads to excess and increase of the net financial flow fluctuations, compared to the magnitude of gains and losses. So, integral methods to optimize the financial flows of the company are to provide balance and synchronicity of positive and negative cash flows. The negative effects of deficit cash flow are showed in reducing the level of liquidity and solvency, growth of overdue payables to suppliers of raw materials and the state, increasing the share of overdue loans received financial credits, wage arrears, increase the length of the financial cycle and as a result in reducing of profitability of using the own equity and assets

The negative effects of excessive financial flows manifested in the loss of real value of money that is currently not used because of inflation, the loss of potential income from the unused part of monetary assets in short-term investing.

In domestic economic there are several methods of optimizing the financial flows of the company, but I. Blank and L. Lihonenko developed two opposite approaches to define the goals of optimization. Both theories have such lines of optimization as balancing and synchronization of revenue and spending money, but the main difference is in the definition of the third movement – accordingly, maximizing net financial flow or conversely aligning incoming and outgoing financial flows.

Lihonenko define that the third optimize financial flows of the company is their alignment [5, p. 127]. In this approach is implemented the conditions of effective usage of cash reserves assets by reducing their insurance balances related to cyclical and/or seasonal business of enterprises. We agree with the opinion of economist Iu. Ureshko that this method can be used for stable operating enterprises with minor cyclical and/or seasonal fluctuations in activity, however, cannot be accepted as a general element model of optimization.

Determining the acceptability of this approach is the comparison of the economic loss of benefits, part of cyclic and/or seasonal income of lost economic benefits associated with the mismatch of incoming and outgoing cash flows. In addition, at the adequate level of synchronicity cash flows this trend loses its feasibility from an economic point of view, since the company does not lose its ability to pay, even if they have little insurance balance of assets [3].

In our opinion, more practical model of optimization of financial flows is I. Blanc model the basic methods of which are [1]:

– to balance the volume of cash flows;

– ensuring synchronization of the monetary flows in time;

– ensuring the increase in net cash flow of the company.

Balancing of financial flows aimed at regulating their volumes in individual periods that allow to eliminate the seasonal and cyclical fluctuations in shaping of the incoming and outgoing of financial flows. To achieve an absolute harmonization of positive and negative cash flows usually fails, but may significantly reduce sharp fluctuations in their values.

Synchronization of financial flows of the company aimed at providing a clearer relationship between the incoming and outgoing financial flows. The results of this optimization method of cash flow over time estimate using standard deviation or coefficient of variation, which in the process of optimization should decrease, as well as using correlation coefficient, which is in the process of optimization should seek value “1” [8, p. 402].

The final step is to ensure optimization of conditions to maximize net cash flow of the company.

Maximizing financial flows is a trend that determinate the most important results of previous stages. Its growth enhances the increasing of resource efficiency and accelerates financial cycle of the enterprise, reduces its dependence of formation on external sources of financial resources, provides gains enterprises [7, p. 163].

The main way of maximizing net financial flow is the increase in incoming cash flows and slow payments.

Accelerating the flow of funds in the short term can be achieved through such measures [2, p. 378]:

– increase in incoming of advance payments from customers with which cooperation holds the largest share in operating activities of the enterprise;

– accelerate the collection of payments of clients;

– investing in conservative financial instruments that generate stable profits and low losses (stocks, short-term bonds, treasury bills and so on. etc.).

– discovery “credit line” in the bank, which provides operative receipt of funds of short-term loan for an urgent need to replenish the balance of cash assets.

In the long term increase in incoming cash flow can be achieved through:

1) an increase in equity capital;

2) the sale of assets, primarily fixed assets or putting them out when they are not using effectively;

3) increasing sales of goods or services.

the purpose of slowing disbursements in the short term recommended the following measures:

1) increase the period (in consultation with suppliers) of commodity (commercial) credit;

2) slowing own collection of payments;

3) restructuring of short-term debt by transferring them to long-term debt.

Reduce the amount of initial cash flow in the long run may be due to:

1) reducing the cost of acquisition of material circulating assets;

2) optimization of transport and storage costs;

3) prevention and reduction of production costs.

An important fact in optimizing cash flows are theirs forecasting as a method of calculating different options, a comparison of the results and the best selection. For this option we must choose a methodology that would determine financial flows and net financial results influenced by changes in the external and internal environment.

Conclusion. Financial flow can be conventionally represented as a system of “financial circulation” of economic body because enterprise as efficiently organized financial flows can provide financial position of the company and its competitiveness on the market. Therefore, support for synchronization and balance of financial flows and steady earnings growth should be an integral part of the financial management of the company.

REFERENCES:

1. Бланк И. А. Управление денежными потоками / И. А. Бланк. – К.: Ника-Центр: «Эльга», 2002. – 736 с.

2. Бланк І. О. Управління фінансами підприємств / І. О. Бланк. – Київ: КНТЕУ, 2006. – 780 с.

3. Єрешко Ю. О. Оптимізація грошових потоків підприємства [Електронний ресурс] / Ю. О. Єрешко // Економічний вісник НТУ “Київський політехнічний інститут”. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/evntukpi_2013_10_34.pdf.

4. Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент / Г. Г. Кірейцев. – Київ: ЦНЛ, 2002. – 496 с.

5. Лігоненко Л. О. Управління грошовими коштами торгівельного підприємства / Л. О. Лігоненко, Г. В. Ковальчук. – Київ: КДТЕУ, 1998. – 255 с.

6. Фінансове планування і управління на підприємствах / [Г. А. Семенов, В. З. Бугай, А. Г. Семенов та ін.]. – Київ: ЦНЛ, 2007. – 432 с.

7. Шамшур А. О. Необхідність організації фінансового планування на підприємстві / А. О. Шамшур, О. В. Тітієвська. // Економічний вісник Черкаського державного технологічного університету. – 2009. – №4. – С. 161–164.

8. Шморгун Н. П. Фінансовий аналіз / Н. П. Шморгун, І. В. Головко. – Київ: ЦНЛ, 2006. – 528 с.

Ключові слова: фінансовий потік, фінансові ресурси, класифікація фінансових потоків.

The article deals with  approaches of the definition of “financial flows”. The description about existing classification of financial flows of the company is determined.

Keywords: cash flow, financial resources, the classification of financial flows.

В статье проанализированы подходы к определению понятия “финансовые потоки”. Описано существующую классификацию финансовых потоков предприятия.

Ключевые слова: финансовый поток, финансовые ресурсы, классификация финансовых потоков.

Постановка проблеми. Фінансові потоки відіграють важливу роль у  здійсненні господарських операцій. Науковці досліджують механізми управління підприємствами і тоді використовують поняття «фінансовий потік», «грошовий потік», «потік грошей», «потік фінансових ресурсів», «фінансовий грошовий потік», при цьому одні автори ототожнюють їх сутність, інші ж – розмежовують. Часто між вченими виникають суперечності щодо доцільності використання термінів «грошових» та «фінансових потоків», а також щодо їх класифікацій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сучасному етапі дослідженням фінансових потоків займаються багато як іноземних, так і вітчизняних вчених, зокрема А. Р. Горбунов, С.В. Каламбет, В.В. Майборода, А. І. Мороз, І. О. Школьник, А.М. Якимова та ін. Проте, незважаючи на велику кількість досліджень обраної тематики, не визначено єдиного однозначного підходу щодо тлумачення категорії «фінансові потоки».

Метою цієї статті є дослідження і уточнення теоретичних аспектів визначення сутності фінансових потоків і їх класифікації.

Виклад основного матеріалу. Важливу роль грошового потоку в системі фінансів підприємств відзначають С. В. Каламбет та А. М. Якимова [5, с. 6]. Автори проводять аналіз двох основних підходів до його сутності. У першому випадку грошовий потік прирівнюють до залишку грошових коштів. У другому випадку – під ним розуміють рух грошових коштів.

О. В. Майборода визначає фінансові потоки як цілеспрямований рух фінансових ресурсів у процесі здійснення господарських операцій, внаслідок якого виникають економічні відносини [7, с. 16]. Подібно пише й В.В. Мороз, визначаючи фінансовий потік як спрямований рух фінансових ресурсів, який обумовлений необхідністю забезпечити переміщення відповідного товарного потоку [8, с. 356].

Два підходи до сутності грошового потоку досліджують і науковці Донецького національного університету економіки і торгівлі [2, c. 12]. Автори вважають, що в межах першого підходу поняття «грошовий потік» і «фінансовий потік» ототожнюються. В межах другого – фінансові потоки виділяють як специфічний різновид грошових. Цієї позиції, за якою фінансові потоки є різновидом грошових, дотримується і В.В. Виговська [1, с. 8]. Вона розглядає фінансові ресурси підприємства як частину грошових коштів суб’єктів господарювання, які отримують у формі доходів та зовнішніх надходжень: від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності; за рахунок внесків власників; коштів залучених на фінансовому ринку або запозичених у контрагентів. Але, враховуючи те, що перераховані джерела формування фінансових ресурсів є і джерелами формування грошових коштів, виникає сумнів щодо відмінності цих потоків.

Дещо по-іншому трактує поняття фінансового потоку І.О. Школьник, на думку якого, це сукупність розподілених у часі надходжень та виплат грошових коштів, що формуються в процесі господарської діяльності [10, с. 49]. Сутність підходу полягає в ототожненні цього поняття з грошовим потоком «Cash flow», що в перекладі з англійської мови означає «потік готівки». Також і у фінансовому менеджменті фінансові потоки ототожнюють з грошовими, а термін «фінансові потоки» застосовують по відношенню до потоків грошових коштів. А. Р. Горбунов визначає фінансові потоки як потік витрат чи доходів компанії впродовж певного проміжку часу, що наближує це визначення до поняття «грошових потоків» [3, с. 36]. Це трактування, на нашу думку, є найбільш обґрунтованим, оскільки фінансовий потік розглядають на рівні підприємства, а також як динамічне явище.

В загальному, прирівнюючи фінансовий потік до грошового, з точки зору фінансового менеджменту, його доцільно визначати як: фінансовий потік підприємства – це рух  грошових коштів та їх еквівалентів у процесі господарської діяльності підприємства протягом визначеного періоду [6, с. 156]. Під еквівалентами грошових коштів розуміють короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у певну суму грошей і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Згідно категорій балансу (за розділами) найбільш спрощена схема фінансових потоків підприємства наведена на рис. 1.

Варто згадати, що до фінансових потоків відносять лише такі зміни в активах і пасивах підприємства, які пов’язані з рухом грошових коштів, що є складовою активів підприємства. При цьому величина активів завжди дорівнює величині пасивів компанії.

Рис. 1  Схема фінансових потоків підприємства за категоріями балансу

Дослідження діяльності підприємства, що охоплює фінансові потоки всіх напрямів роботи цього суб’єкта господарювання, має надзвичайно важливе значення для його стабільного та результативного функціонування, адже це дозволить компанії створити власну систему управління.

Проблема узагальнення класифікації фінансових потоків підприємства обумовлена обмеженістю інформаційного забезпечення аналізу та управління, яке спирається на дані бухгалтерського обліку і не враховує економічної характеристики окремих видів потоків грошових коштів.

Основна класифікація фінансових потоків залежить від способу групування і відображення інформації про рух грошових активів у бухгалтерському обліку і звітності, тому пропонуємо виділити п’ять ключових ознак:

1. За масштабом обслуговування господарського процесу виокремлюють такі види фінансових потоків [9, с. 111]:

• фінансовий потік по підприємству в цілому – найбільш загальний вид грошового потоку, який визначають як сукупність надходжень і виплат грошових коштів на рівні підприємства або організації як єдиного об’єкта управління;
• фінансовий потік за окремими структурними підрозділам – потік кожного структурного підрозділу діяльності стає самостійним об’єктом досліджень, а управління, при створені філіалів та інших підрозділів, – як окремих об’єктів управління;
• фінансовий потік за окремими господарськими операціями – пропонують кожну операцію економічного обороту розглядати в контексті замкнутої грошової системи, аналізуючи вхідний грошовий потік поточного періоду і обов’язкові витрати, що фіксує залишок грошових коштів у вигляді чистого прибутку.

2. За методом обчислення обсягу фінансового потоку виокремлюють [4, с. 39]:

• валовий фінансовий потік, який характеризують як сукупність надходжень та витрат грошових коштів у періоді, що розглядається;
• чистий фінансовий потік, що характеризують як різницю між додатніми та від’ємними грошовими потоками.

3. Згідно із міжнародними та національними стандартами обліку найбільш принциповим є критерій «за видами господарської діяльності», який беруть за основу при складанні Звіту про рух грошових коштів:

• Грошовий потік за операційною діяльністю – надходження й використання коштів, що забезпечують виконання основних виробничо-комерційних функцій.
• Грошовий потік за інвестиційною діяльністю – рух коштів під час здійснення операцій з придбання і реалізації основних засобів, цінних паперів, видачі й одержання позик, що погашаються;
• Грошовий потік від фінансової діяльності характеризують як надходження та виплати грошових коштів, що пов’язані із залученням додаткового акціонерного та пайового капіталу, отриманням довгострокових та короткострокових кредитів, сплатою у грошовій формі дивідендів та відсотків за вкладами власників та інші грошові потоки, що пов’язані із зовнішнім фінансуванням господарської діяльності.

4. За напрямами руху грошових коштів виокремлюють :

• позитивний (вхідний) грошовий потік, що характеризують як сукупність надходжень грошових коштів на підприємство від усіх видів діяльності, веде до збільшення абсолютної величини грошових коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства на певний момент часу;
• від’ємний (вихідний) грошовий потік визначають як сукупність виплат грошових коштів підприємством у процесі здійснення його господарських операцій.

5. За місцем утворення поділяються на [6, с. 160]:

• внутрішні – ті, що виникають у процесі основної діяльності підприємства;
• зовнішні – ті, що відбуваються на фінансовому ринку.

Основним джерелом інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період є Звіт про рух грошових коштів. Порядок складання звіту регламентується національним стандартом бухгалтерського обліку №1.

Висновки. Отже, усі господарські операції підприємства супроводжуються фінансовими потоками, що забезпечують оцінку надходження, витрат та переміщення фінансових ресурсів і активів. На основі аналізу спеціальної літератури встановлено неоднозначність тлумачення поняття “фінансові потоки”, що пов’язано з різними підходами до визначення категорії “кошти”. Водночас, в класифікації фінансових потоків не вироблено єдиного підходу до ознак і видів. Уточнення поняття та узагальнення класифікації грошових потоків дає можливість розширити аналіз руху грошових коштів, підвищити рівень управління фінансовими потоками підприємства, що в свою чергу забезпечить його фінансову стабілізацію та високі темпи розвитку.

Література:

1. Виговська В. В. Управління фінансовими ресурсами суб’єктами малого підприємництва : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук : спец. 08.04.01 “Фінанси, грошовий обіг і кредит” / Виговська В. В. – Київ, 2006. – 21 с.

2. Виноградова Е. В. Оптимизация управления денежными потоками предприятия / Е. В. Виноградова, А. В. Ластовенко, Т. В. Белопольская. – Донецк: Донец. нац. ун-т экономики и торговли им. М.Туган-Барановского, 2007. – 194 с.

3. Горбунов А. Р. Управление финансовыми потоками и организация финансовых служб предприятий, региональных администраций и банков / А. Р. Горбунов. – М.: Анкил, 2000. – 224 с.

4. Єрешко Ю. О. Сутність грошових потоків підприємства як економічної категорії [Електронний ресурс] / Ю. О. Єрешко // Вісник НБУ. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/frvu_2011_4_11.pdf.

5. Каламбет С. В. Управління операційними грошовими потоками підприємства / С. В. Каламбет, А. М. Якимова. – Д.: Дніпропетр. нац. ун- т залізн. трансп. ім. В.Лазаряна, 2009. – 122 с.

6. Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент / Г. Г. Кірейцев. – Київ: ЦНЛ, 2002. – 496 с.

7. Майборода О. В. Управління фінансовими потоками підприємства : дис. канд. ек. наук : 08.04.01 / Майборода О. В. – Суми, 2006. – 244 с.

8. Мороз Л. І. Моделювання матеріально-фінансових потоків внутрішньовиробничих логістичних систем з регенерацією [Електронний ресурс] / Л. І. Мороз. – 2009. – Режим доступу до ресурсу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/2473/1/51.pdf.

9. Непочатенко О. О. Фінанси підприємств / О. О. Непочатенко, Н. Ю. Мельничук. – Київ: ЦУЛ, 2013. – 504 с.

10. Школьник І. О. Фінансовий менеджмент / І. О. Школьник, І. М. Боярко, Б. І. Сюркало. – Суми: Університетська книга, 2009. – 301 с.