Ключові слова: Кредитоспроможність, моделювання, логіт-модель, спаринг, клас кредитоспроможності.

В статье разработаны логит-модель и скоринговая модель оценки кредитоспособности физических лиц, для снижения их кредитного риска. Определены и обоснованы количество основных показателей, влияющих на кредитоспособность заемщика банка.

Ключевые слова: Кредитоспособность, моделирование, логит-модель, спарринг, класс кредитоспособности.

Logit-model and scoring model for evaluating the creditworthiness of individuals are developed in the article, for reducing credit risks of individuals. Defined and stipulated amount of key indicators, that have an impact on the creditworthiness of the borrower’s bank.

Keywords: Credibility, modeling logit model sparring class credit.

Постановка проблеми. Банківські установи намагаються збільшувати обсяг наданих кредитів юридичним особам, підприємству та населенню. Найчастіше банки надають кредити фізичним особам. Надаючи кредити банк, зазвичай, отримує значну частину доходу. Проте забезпечення отримання доходу за рахунок надання кредиту позичальнику супроводжується  високим ризиком. Ризик спричинений можливістю неповернення кредиту позичальником. Надто ризиковані кредитні операції, в свою чергу, можуть загрожувати економічній безпеці банку. Тому оцінка кредитоспроможності позичальника-фізичної особи відіграє важливу роль у їх діяльності, оскільки допомагає визначити надійність позичальника та відповідно зменшити можливий ризик.

Істотно підвищити рівень ефективності оцінювання можливо завдяки використанню економіко-математичного моделювання. Створення моделі скорингової оцінки дозволить підвищити об’єктивність рішень стосовно надання або не надання кредиту потенційному позичальнику.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням різних аспектів моделювання та оцінки кредитоспроможності фізичних осіб займались багато вчених, зокрема, Андрушків Т. визначив роль і місце оцінки кредитоспроможності позичальника у кредитному процесі комерційного банку та управлінні кредитним ризиком; Прохорова Ю.В. та Калмикова О.А. визначили основні недоліки та проблеми оцінки кредитоспроможності фізичних осіб та розробили пропозиції щодо її удосконалення [4]; Вовк Я.В., Хмеленко У.В. займались дослідженням банківського кредитування та контролю[1]. Проте, зараз досить мало наукових розробок, які дозволяють оцінити кредитоспроможність фізичних осіб швидко та в повній мірі з урахуванням динамічного середовища функціонування суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки.

Метою дослідження є розробка скорингових моделей  для підвищення ефективності оцінки кредитоспроможності фізичних осіб, з метою зниження кредитного ризику.

Виклад основного матеріалу. Визначення рівня кредитоспроможності позичальника є першим етапом реалізації кредитних відносин, так як є основою для прийняття рішення про надання кредиту. Визначення рівня кредитоспроможності дозволить визначити найбільш впливові показники на цей фактор. Адекватна діагностика усіх показників у подальшому дозволяють звести до мінімуму ризик неповернення коштів.

Рішення стосовно надання потенційному позичальнику кредиту приймається з урахуванням класу кредитоспроможності. Розподілимо позичальників за рейтингом надійності на 5 класів

Клас А – (стандартний кредит) позичальник має хороший фінансовий стан та достатні джерела доходів для виплати за кредитними зобов’язаннями (160 і більше балів);

Клас Б – (під контролем) фінансовий стан позичальника добрий або дуже добрий, проте немає можливості підтримувати його на цьому рівні протягом довгого періоду часу(120-159 балів);

Клас В – (субстандартний кредит) задовільна фінансова діяльність, проте прослідковується чітка тенденція до його погіршення через зміну місця роботи, хворобою позичальника або членів сім`ї та інше(80-119 балів).

Клас Д, Г – (сумнівний, безнадійний кредити) фінансовий стан позичальника незадовільний, спричинений втратою місця роботи, відсутністю джерела погашення позики, втратою застави(0-79 балів).  [3]

Для оцінки кредитоспроможності застосовують різні методи оцінки. Найчастіше використовується скорингова модель оцінки кредитоспроможності фізичних осіб.

Скоринг, це система, за допомогою якої відбувається оцінка кредитоспроможності фізичної особи, заснована на статистичних і математичних методах обробки інформації, що надходить, з її подальшого автоматичного аналізу з наданням чітких висновків.

Скорингова модель розробляється для кожного позичальника окремо та залежить від особливостей банківської установи, клієнтури банку, банківського законодавства і традицій країни, тобто підлягає постійному контролю та видозміненню.

Для визначення класу, до якого можна віднести позичальника використаємо звичайну скорингову модель оцінки кредитоспроможності позичальника-фізичної особи. При цьому потрібно визначити вагові коефіцієнти, засновані на думці експертів, для отримання більш точних результатів.

Формула для визначення класу позичальника матиме наступний вигляд:

Кл = а_n*х_n              (1)

де a_n – ваговий коефіцієнт певного показника визначений за допомогою експертної оцінки

x_n – показник, що має вплив на кредитоспроможність позичальника-фізичної особи.

Отримане значення відносимо до одного з вищеперерахованих класів.

Результат оцінки кредитоспроможності фізичних осіб відображено в табл. 1.

Також оцінку можна здійснити за допомогою логіт- моделі. Усі показники при цьому поділяться на кількісні та якісні.

Рейтинг позичальника, визначений з використанням якісних показників, визначений за допомогою логіт-моделі.

Rяк =   (2)

де Rяк – рейтинг позичальника на основі якісних показників; X₁ – вік позичальника; X₂ – стать; X₃ – живе на останньому місці; X₄ – сімейний стан; X₅ – рівень освіти; X₆ –  посада; X₇ – наявність депозитного рахунку; X₈ – наявність кредитної історії; X₉ – кількість дітей.

Проте доцільно доповнити якісні показники кількісними. До кількісних показників оцінки кредитоспроможності фізичної особи можна віднести наступні[5]:

• коефіцієнт платоспроможності позичальника (Кпп);
• коефіцієнт платоспроможності сім’ї (Кпс);
• коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кз);
• наявність власної нерухомості (ВН);
• наявність постійної роботи (ПР)

Проте за браком даних ми визначили лише три з вище перелічених показників. А саме:

• Коефіцієнт забезпеченості за кредитом (KZ) розраховується для визначення застави. Значення показника повинне бути більшим 1.

KZ = Заробітна платня + Додатковий дохід / Виплати за кредитом (3)

• Показник наявності власної нерухомості ВН. Якщо позичальник має власне нерухоме майно, то показник набуває значення 1. Якщо нерухоме майно не власне, але знаходиться у власності іншого члена сім`ї, то ВН = 0,5. Якщо фізична особа немає власного нерухомого майна, то ВН = 0
• Наявність постійної роботи (PR) є одним з важливих кількісних показників та позитивно впливає на кредитоспроможність позичальника. Показник набуває значення PR = 1, якщо стаж роботи на постійному місці понад 3 роки. Якщо стаж роботи на постійному місці від 1 до 3 років, то PR=0,5. Значення показника рівне 0, якщо стаж роботи менше 1 року [2].

Оцінка рейтингу позичальника з використанням кількісних показників обраховується  за наступною формулою.

Rкіл =              (4)

Rкіл – рейтинг позичальника на основі кількісних показників;

Після розрахунку рейтингу позичальника на основі кількісних та якісних показників позичальника побудуємо кінцевий рейтинг. Розрахунок проводиться за наступною формулою:

R = R_як*d_якіс + R_кіл*d_кіл (5)

 де R – кредитний рейтинг;  d_якіс – доля ризику сформованого за допомогою якісних показників; d_кіл – доля ризику кількісних показників.

Для визначення вагових значень ризику позичальника у загальному ризику (R) використовуємо розрахункове значення ксі-квадрату по кількісних та якісних моделях. Тому, розрахувати ваги можна просумувавши значення ксі-квадрату, а потім про нормувати.

Таким чином, комплексна скоринг-модель оцінки кредитного ризику має наступний вигляд:

R = 0,79* Rяк  + 0,21* Rкіл                              (6)

Кредитний рейтинг позичальника може приймати значення від 0 до 100 балів. Чим вищим буде показник, тим більш надійним буде фізична особа. Результат оцінки кредитоспроможності п’яти фізичних осіб відображено в табл. 1.

Таблиця 1

Результати логіт-моделі та скорингової моделі оцінки кредитоспроможності

Як видно з табл. 1, за результатами обох моделей ми можемо стверджувати, що можемо надати кредит лише позичальнику №5. Ця фізична особа відповідає класу Б, відповідно до скорингової моделі оцінки, та має рейтинг 98,49 балів, відповідно до логіт-моделі, що є досить не поганим результатом. Також обидві моделі показали, що позичальник під номером два є не досить надійним та ризик не повернення ним кредиту є досить високим. Так, скорингова модель показала, що позичальника можна віднести до класу В, а за логіт-моделлю позичальник має рейтинг 59,12 балів.

Щодо інших позичальників, результати скорингової моделі та логістичної мають різні результати. Це може свідчити про те, що експертні оцінки, надані для розробки скорингової моделі, призводять до не точності оцінки.

Висновки. На сьогоднішній день в банківській сфері є досить популярним видача кредиту фізичним особам. Проте, надаючи кредит, банк стикається з ризик неповернення позичених коштів. Саме тому нами було розроблено дві моделі для оцінки кредитоспроможності фізичних осіб: скорингова модель та логіт-модель.

Скорингова модель оцінки кредитоспроможності позичальника заснована на думці експертів та визначених ними балів щодо конкретного показника та відносить позичальника до одного з п’яти класів. Таким чином можна визначити чи надійним є позичальник і чи не є ризиковим надати йому кредит.

Логіт-модель визначає рейтинг позичальника, використовуючи моделі оцінки кредитоспроможності позичальника з використанням якісних та кількісних показників окремо. Чим більшим є рейтинговий бал до 100 тим надійнішим є позичальник.

Практична реалізація розроблених моделей показала, що більшість з оцінених фізичних осіб мають різний результат оцінки. Лише один позичальник за результатами обох моделей може отримати кредит в банківській установі, та одному позичальнику доведеться відмовити в видачі кредиту. Щодо інших позичальників моделі показали різні результати. Тому необхідно

Література:

1. Вовк В.Я. Кредитування і контроль: Навч. посіб. / В.Я.Вовк, О.В. Хмеленко. – К.: Знання, 2008. – 463 с.

2. Крістіогло, Г.М. Використання скорингових моделей в умовах невизначеності та ризику споживчого кредитування [Текст] / Г. М. Крістіогло // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 7(74). – С. 86–90.

3. Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями // Постанова Правління Національного банку України від 25.01.2012 р. № 23. – Електронний ресурс – [Точна доступу]: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0231-12

4. Прохорова Ю.В., Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальника в Україні та шляхи їх подолання / Ю.В. Прохорова, О.А. Калмикова// Экономика и управление. – 2012. – №3. – С.145-147

5. Римар С. Споживчий кредит – підвищення життєвого рівня споживачів [Текст] / С. Римар // Банківська справа. – 2010. – №4. – С. 16 – 20

Ключові слова: фінансово-господарські потоки, інтегральний показник, показники ефективності.

In the article describes the process of modelling efficiency of using financial and economic flows of the enterprise. Also calculated the integral indicator of the efficiency of financial and economic flows. Suggested areas for improvement management of financial and economic flows of the enterprise.

Keywords: financial and economic flows, integral factor, performance indicators.

Постановка проблеми. Будь-яка діяльність підприємства потребує використання різноманітних фінансово-господарських ресурсів. Використання цих ресурсів призводить до формування фінансово-господарських потоків, рух яких здійснюється як в самому підприємстві, так і поза його межами. В сучасних умовах ринку фінансово-господарські потоки є основою для здійснення виробничої діяльності. Раціональне використання потоків є підґрунтям для зростання прибутку і рентабельності підприємства. Саме тому оцінка ефективності використання фінансово-господарських потоків підприємства є актуальною на сьогоднішній день.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У сучасній економічній літературі питанням ефективності використання фінансово-господарських ресурсів присвячені праці таких вчених як Л. М. Киби, А. Ф. Косіка, Н. П. Хохлова, Г. О. Читая та ін. Основними напрямками досліджень є вдосконалення традиційних методик аналізу ресурсів з метою пошуку резервів зменшення матеріаломісткості продукції підприємств та збільшення фондовіддачі. Також вивченням досліджуваної проблематики займались і інші економісти такі як Т. В. Безбородова, І. О. Бланк, Ю. О. Вінц, А. А. Горбань, Н. Н. Треньов, які проводили дослідження стосовно управління фінансово-господарськими ресурсами, системами та стадіями їх використання. Проте, єдиного підходу щодо оцінювання ефективності використання фінансово-господарських потоків суб’єкта господарювання, який дозволяв би оперативно, об’єктивно й повно визначити їхню якість з урахуванням динамічного середовища функціонування підприємств в умовах ринкової економіки немає.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у моделюванні та оцінці ефективності використання фінансово-господарських потоків суб’єкта господарювання на основі аналізу теоретичних аспектів досліджуваної проблематики з використанням інструментарію економіко-математичного моделювання. Для досягнення цієї мети виділено наступні завдання: визначити основні види фінансово-господарських потоків підприємства, визначити ефективність використання матеріальних, фінансових, виробничих та трудових потоків підприємства, розрахувати інтегральний показник ефективності використання  фінансово-господарських потоків підприємства цукрової галузі, запропонувати напрямки вдосконалення управління фінансово-господарськими потоками підприємства.

Виклад основного матеріалу. Для оцінки ефективності використання фінансово-господарських потоків застосовують різні економіко-математичні методи. Одним із таких методів, який дає можливість розрахувати часткові елементи, що характеризують вплив кожного виду потоку на загальну ефективність управління фінансово-господарським потоком є обчислення інтегрального показника.

Обрахунок інтегрального показника ґрунтується на виборі показників ефективності підприємства та обрахунку їх вагових коефіцієнтів. Для визначення ефективності використання фінансово-господарських потоків нами було вибрано дані підприємства цукрової галузі, а саме АТ «Шепетівський цукровий комбінат» за 2005-2012рр [1].

Оцінка ефективності використання фінансового потоку підприємства здійснюється на основі обрахунку коефіцієнта “якості” чистого грошового потоку, коефіцієнта ліквідності грошового потоку та коефіцієнта реінвестування чистого грошового потоку.

Показник рівня ефективності підсистеми фінансових потоків підприємства розрахуємо наступним чином:

                                    (1)

Для оцінки ефективності використання матеріального потоку ми використали показники матеріаломісткості продукції, оборотності матеріальних запасів, визначення часу повного кругообігу оборотних коштів та визначення кількості оборотів коштів за період.

Показник рівня ефективності підсистеми матеріальних потоків підприємства розрахуємо наступним чином:

                                           (2)

Для обрахунку показників ефективності використання виробничих потоків ми розрахували показники фондовіддачі, рентабельності основних виробничих фондів, коефіцієнт введення основних виробничих фондів у виробництво та коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів.  Вибір цих показників обумовлений специфікою діяльності обраного для дослідження підприємства. Отже, показник рівня ефективності підсистеми виробничих потоків підприємства розрахуємо наступним чином:

                                  (3)

Для оцінки ефективності використання трудових ресурсів АТ «Шепетівського цукрового комбінату» за 2005-2012рр ми розрахували коефіцієнт обороту по прийому персоналу, коефіцієнт обороту по вибуттю персоналу, коефіцієнт загального обороту та фондоозброєність [2]. Показник рівня ефективності підсистеми трудових потоків підприємства розрахуємо наступним чином:

                                 (4)

Варто зазначити, що при розрахунку рівня ефективності підсистем необхідно здійснювати нормалізацію показників для адекватності отриманого результату.

Для визначення ефективних напрямків використання усіх фінансово-господарських потоків підприємства необхідно розрахувати інтегральний показник. Проте, перш ніж розрахувати інтегральний показник, нами було визначено вагові коефіцієнти для кожного показника ефективності використання потоку за формулою (5).

                                             (5)

де m i n – відповідно, об’єм вибірки однорідних зразків та кількість показників властивостей;

відносне значення проектного і-го показника властивості, що визначається за абсолютними – поточним, бракувальним та еталонним значеннями показників властивостей для сукупності j-их вибіркових зразків, відповідно [3].

За формулою є очевидним, що більші значення вагових коефіцієнтів будуть отримані для тих показників, усереднені за вибіркою m поточні значення Q_ij яких будуть ближчими до еталонного значення та q. Використовуючи цю формулу, ступінь вагомості показника буде виражатися опосередковано через закладення для вагоміших показників об’єкту якнайкращих значень[3].

Для показника ефективності використання фінансових потоків, ваговий коефіцієнт рівний 0,48. Ваговий коефіцієнт при показникові ефективності використання матеріальних потоків становить 0,2*10^-5. Для показника ефективності використання виробничих потоків  ваговий коефіцієнт рівний 0,35  і для показника ефективності використання трудових потоків становить 0,17.

Після визначення ваги кожного показника визначається інтегральний показник ефективності використання фінансово-господарських потоків (6) [4]:

                         (6)

де I – інтегральний показник ефективності використання фінансово-господарських потоків;

Е_ф, Е_м, Е_в, Е_тп– значення ефективності використання фінансового, матеріального, виробничого та трудового потоків відповідно;

n – кількість потоків;

w_i– ваговий коефіцієнт і-того потоку.

Значення інтегральної оцінки буде належати замкненому інтервалу оцінювання [0;1]. Шкала оцінювання даного показника відображена у наступній таблиці:

Таблиця 1

Межі інтегрального показника ефективності використання фінансово-господарських потоків

Таким чином, на підставі результатів розрахунків інтегрального показника ефективності використання фінансово-господарських потоків, особа, що приймає рішення, може швидко та ефективно прийняти управлінське рішення щодо напрямку використання ресурсів підприємства.

Модель оцінки ефективності використання фінансово-господарських потоків матиме вигляд:

  (7)

Підставляючи значення показників, які відображають часткові результати діяльності підприємства, ми отримали наступне результати відображені на рис 1.

Рис.1. Динаміка інтегрального показника оцінки ефективності використання фінансово-господарських потоків підприємства

З огляду на отримані дані, ми бачимо, що за аналізований період підприємство мало низьку ефективність фінансово-господарських потоків в період з 2005р по 2007р. У 2008-2009рр фінансово-господарські потоки почали виходити на рівень достатньо ефективного використання, проте вже  в 2010-2011р ефективність використання потоків знову зменшилась. У 2012р підприємство мало неефективне використання фінансово-господарських потоків.

Найбільшого впливу на інтегральний показник ефективності використання фінансово-господарських потоків підприємства мало збільшення реальних інвестицій, суми позитивних та негативних грошових потоків, зростання первісної вартості основних засобів та виручки від реалізації за аналізований період. Зниження кількості готової продукції на підприємстві, обсягу запасу матеріалу, зменшення середньої кількості працюючих також мали значний вплив на інтегральний показник ефективності використання фінансово-господарських потоків АТ «Шепетівський цукровий комбінат».

Так як рівень використання фінансово-господарських потоків на даний момент є неефективним, то керівництво підприємства може мати тільки два напрямки регулювання діяльністю підприємства та використання його потоків: це створення напрямків для підвищення використання фінансово-господарських потоків або припинення виробничої діяльності підприємства.

На нашу думку, для підвищення використання фінансово-господарських потоків АТ «Шепетівський цукровий комбінат» найбільше підходять наступні напрями:

•  покращити роботу відділу маркетингу і збуту. Це спричинить збільшення збільшилися запасів продукції на складі, в результаті чого зростуть показники фондовіддачі на підприємстві [5];
•  покращити кадрову політику підприємства, тобто розробити ефективні методи використання робочої вили підприємства. Додаткове залучення працівників і перепідготовка вже працюючих позитивно позначиться на діяльності підприємства[6];
• вдосконалити систему управління кожним окремим потоком;
• знайти напрямки покращення використання виробничого та матеріального потоків.

Окрім вище зазначених напрямків управління фінансово-господарськими потоками АТ «Шепетівський цукровий комбінат» керівництво може здійснити повний або чатовий продаж обладнання, приміщень, площ. Також ефективним буде здійснення реорганізації виробництва.

Висновки. Моделювання та оцінка ефективності використання фінансово-господарських потоків підприємства на основі інтегрального показника дала можливість визначити основні причини неефективного управління даними потоками та запропонувати заходи щодо підвищення рівня ефективності їх використання.

Література

1. Офіційний сайт Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.smida.gov.ua.
2. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник – 2 вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с.
3. Азгальдов Г. Г. Теория и практика оценки качества товаров (основы квалиметрии): монография / Г. Г. Азгальдов.– М: Экономика, 1982. – 256 с.
4. Колісник Ю.О. Модель оцінки інтегрального показника ефективності управління економічним об’єктом на основі потокового підходу //Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю.Г. Лысенко; Донецкий нац. ун-т.// Модели управления в информационных системах. – Донецк: ДонНУ, 2005. – № 3.
5. Наконечний Б.В. Підвищення ефективності управління основними виробничими засобами на підприємстві / Б.В.Наконечний // Вісник Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка.-2010 – №3
6. Житлухина О.Г. Шляхи вдосконалення інформаційної бази аналізу ефективності фінансово-господарську діяльність підприємства /О.Л. Михалєва // Економічний аналіз: теорія і практика. – 2009. – № 14.