The article is devoted to the descrіption of polish phraseological units with the component – name of monetary kind unit grosz, which are used to describe thrift as positive and avidity as negative characteristic of a person.

Key words: variant, synonim, component PU, name of monetary kind unit grosz, numismatic PU.

Проблема фразеологічної варіантності та синонімії є доволі складною проблемою, яка належить до основних питань загального мовознавства, слов’янського зокрема. Вирішенню цієї проблеми присвятили свої праці як вітчизняні (Л.Г.Авксентьєв, М.Ф.Аліференко, І.В.Арнольд, Ю.Д.Апресян, В.Л.Архангельський, З.В.Валюсинська-Донскова, К.І.Діброва, Л.Г.Скрипник,  А.Івченко, М.П.Коломієць, Н.Д.Бабич та ін.), так і польські (А.М.Левицький, А.Пайдзінською та Б.Реяковою, Л.Краєвський, С.Сташевський, Д.Буттлер, С.Скорупка, М.Басай, Е.Козашевська, Ю.Кшижановський, Д.Ритель, С.Бомба та ін.) вчені. Цій проблемі було присвячено першу польську фразеологічну конференцію (1979), матеріали якої вміщено у збірнику “Stalość i zmienność związków frazeologicznych” (1982), що має надзвичайно велике значення як для теорії, так і для практики фразеології [13]. Актуальним і перспективним напрямом дослідження фразеологічного матеріалу є на сьогодні вивчення варіантно-синонімічних відносин ФО, об’єднаних у групи на основі наявності у їхньому складі компонентів, що генетично належать до певного тематичного ряду лексем.

Метою статті є описати варіантно-синонімічні відношення польських нумізматичних фразеологізмів (НФО) з компонентом – видовою назвою грошового компонента grosz, що вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру і марнотратства як негативної риси характеру. Аналіз наукової літератури свідчить, що ця тема ще не була об’єктом спеціального дослідження ні українському, ні в польському мовознавстві,  принагідне використання українських НФО увиразнює зібраний для аналізу матеріал. Ми приєднуємося до вчених, які варіантними вважають ФО, в яких компоненти, що варіюються, перебувають в синонімічних зв’язках, входять в тематичний ряд назв грошових одиниць, вживаються з інверсійним порядком розміщення компонентів або мають відмінності морфологічного плану. Варіантність ФО розглядаємо в межах синонімії.

На позначення ощадливості як позитивної риси характеру у польській нумізматичній фразеології функціонує усталений вираз grosz do grosza składać / zbierać. Варіювання у компонентному складі цього усталеного виразу демінутивної форми назви грошового компонента grosik надає висловлюванню відтінку поступовості, наполегливості та бере участь у творенні ідіоматичного значення “збирання грошей невеликими, мізерними сумами”. Дієслова składać, zbierać конкретизують висловлювану думку. На інтенсифікацію значення НФО впливає повтор назви грошового компонента (grosz do grosza; grosik do grosika). Число один має не тільки кількісне, але і смислове значення: у поєднанні з демінутивною формою грошового компонента grosik число один підкреслює мізерність грошової суми [9: 313–319]. У НФО grosz do grosza składać / zbierać може вживатися варіантна назва сучасної польської грошової одиниці złoty, що дорівнює 100 groszу: złoty do złotego składać / zbierać.

У сучасному вживанні перебуває НФО zbierać / składać grosz do grosza, що виступаює варіантом НФО grosz do grosza składać / zbierać, й вживається з інверсійним порядком слідування компонентів. У складі  НФО zbierać / składać groszaki збереглася назва колишньої мідної монети невеликої вартості groszak, яка виступає варіантною, напр.: Wszystkie warzywa oddawał dla domu, ale kwiatki sprzedawał ukradkiem, zbierając groszaki [19, I: 263].  В українській мові існує подібна семантична паралель – копійка рубль / руб береже, але в її організації беруть участь назви інших грошових одиниць (копійка, рубль). Крім того, українська НФО функціонує з додатковим значенням “важливо не тільки вміти заробляти, а й зберігати зароблене”.

Експліцитним варіантом НФО grosz do grosza składać / zbierać виступає grosz do grosza ściułany / spychany przysparza chleba, sukmany, що був поширений  у XIX ст., який його ніби логічно продовжує й має синонімічне знечення. Етимологія прислів’я НФО розкриває соціальні обставини [7: 156], що породили вислів НФО: в його структурі наявні семи меншого і більшого достатку, символами яких виступають фразеологічні образи chleb, sukmany. Подібну семантику в українській мові мають НФО збирати рублик до рублика / копійку до копійки / копієчку до копієчки; тулити копійку до копійки / копієчку до копієчки; збивати / збити копійку / копійчину / копієчку. Напр.: Скитався на чужині і заробленую копійку збивав докупи, щоб розбагатіти… [16, І: 323]. В українських НФО демінутивні форми копієчка, копійчина, копієчка та дієслова збирати, тулити, збивати, збити яскравіше відображають семантику “повторюваність дії”. А введення до компонентного складу варіантної НФО збивати гроші у мішок метрологічної назви мішок підсилює висловлювання. Крім того, в українських НФО як варіантна може вживатися загальна, родова назва грошових одиниць гроші як у НФО збивати / збити гроші. Емоційно насиченішим варіантом вислову є грошенята збивати, напр.: А вже люди всюди встали; Скот в різницях забивали… Грошенята все збивали. Та банкноти друкували [15: 98]. Опис наведених НФО доводить, що їх значення  найяскравіше розкривається у контексті, оскільки саме контекстові належить основна роль у реалізації різних мовних одиниць [8: 59], їх експресивно-стилістичний характер [6: 8], контекст збільшує образне сприйняття [12: 39–40]. Залежно від контекстуального оточення описані НФО можуть містити й додаткову конотативну ознаку – “ощадливість, що межує із жадібністю”.

Синонімізується з попередніми варіантно-синонімічний ряд прислів’їв grosz do grosza to się napcha trzos / napełni się trzos; grosz do grosza zbierze się do trzosa; grosz do grosza, będzie pół trzosa / kwota; grosz do grosza zbierze się pół kosza / pół trzosza; grosz do grosza będzie kopa, що мають додаткове значення “малі систематичні суми допомагають зібрати багато грошей”. Урахування семантичних і емоційно-експресивних відтінків фразеологічних варіантів “допоможе мовцеві віднайти серед великої кількості образних зворотів саме ті із них, які найбільш точно і виразно передають зміст висловлюваного і які відповідають нормам сучасної літературної мови” [5: 3]. У семантиці прислів’їв варіюються слова-назви реалій колишнього побуту, причому деякі з них використовувались лише в професійному середовищі. Так, архаїчний іменник trzos, що зберігся тільки у складі незначної кількості фразеологізмів, позначав “пасок з кишенями на гроші, який вживався в давній Польщі у ХVІ столітті” [Дорош, VII: 152], а іменник kopa є назвою колишньої грошово-лічильної одиниці, яка означала “60 штук однакових предметів” [17: 254]. У НФО grosz do grosza zbierze się pół kosza варіантна одиниця невизначеної, часто невеликої місткості kosz (кошик), застосовується для зберігання та транспортування сипучих речовин, в основному продуктів харчування [17: 259]. Повторюваність демінутивних форм grosik; trzosik у синонімізованих з попередніми прислів’ях grosik do grosika tworzy dukacika; do grosika grosz, a zbierze się trzosik надає висловлюванню іронічності.

Прислів’їя pomału, po trosze do grosika grosze; po trosze zbiorą się grosze; po trosze, po trosze zbiera się grosze також вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру. Прислів’я виступають синонімами вже описаних прислів’їв, оскільки в них як варіантна виступає загальна назва грошових одиниць grosze. Синонімізуються з цими НФО ziarnko do ziarnka zebrałą się miarka; ziarnko do ziarnka, a zbierze się miarka побудовані не на образі назв грошових одиниць, а на образі назв метрологічних одиниць ziarnо і miarka.

Варіантно-синонімічний ряд НФО grosz dołóż, będzie bułka; dolóż grosz do tego, a będzie bułka za grosz; będzie za to bułka, dodawszy grosz; przyłóż do tego grosz, a będziesz miał bułkę доповнюють описувані НФО на позначення ощадливості як позитивної риси характеру. Вони вживаються у значенні “кожна грошова одиниця має вартість; додавши незначну суму грошей, можна купити дорожчу і потрібнішу річ”. Характерною особливістю цих НФО є те, що їхня образність базується на назвах недорогих продуктів харчування (bułka). Семантика деяких варіантів цих НФО, напр., przyłożywszy grosz będzie kukiełka; przyłożywszy do źdźbła szeląg, będziesz miał kukiełkę, не є прозорою, оскільки їхній внутрішній образ є частково стертий і базується на діалектній старопольській лексемі kukiełka – “округла або довга булка, часто з солодкого тіста” [20, III: 1266].

Семантика синонімізованих прислів’їв моралізаторського спрямування, а саме: grosza pilnuj, dukat sam się pilnuje; szelągа strzec trzeba, złotу sam się strzeże; grosz grosze płodząc na talara się zbiera із загальним значенням “збільшення кількості” розвивається дещо в іншому плані. Вони мотивуються прямим та переносним значеннями вербальних компонентів pilnować, strzeс, що перебувають у відношеннях семантичної близькості і об’єднані конотативним елементом “бережливо ставитися до витрачання грошових засобів”. Семантика цих синонімізованих прислів’їв побудована на прямих та переносних значеннях варіантних назв різновартісних грошових  одиниць, що передають кількісні відношення: grosz, szeląg вжито у значенні “невеликі грошові суми”; dukat, złotу, talar – “більші грошові суми”. Варіювання назв різновартісних розрахункових одиниць є свідченням того, що ці назви були надзвичайно популярними, тому, можливо, широкого розповсюдження набули й лексичні одиниці, які позначали ці реалії.

Семантична спільність, на основі якої грунтується варіантно-синонімічний ряд, не означає, що фразеологізми є семантично тотожними [10; 11].  Так, прислів’я każdy grosz obejrz kilka razy, nim (go) wydasz, що  також функціонує на позначення ощадливості, та його архаїчні варіанти nim grosz wydasz, obejrzyj go dwa / trzy razy i schowaj; nim grosz wydasz set raz grosz obejrzyj i schowaj; zanim wydasz grosz, obróć go pierwej dwa razy; obróć każdy grosz na obie strony, nim go wydasz; grosz trzy razy obejrzyj, nim go raz wydasz, об’єднуючись спільним значенням, різняться певними семантичними особливостями [8: 58]. До структури прислів’їв включені дієслова, які відрізняються відтінками значень:  оbejrzeć – “дивитися з різних сторін; приглядатися комусь або чомусь” [18: 519]; obrócić – “повернути; рухати по колі” [18: 528], переосмислене значення яких “мати час на роздуми; не поспішати”. На підсилення загального значення прислів’їв “бути обачливим у витрачанні грошових засобів” впливають числівникові інтенсифікатори set raz, trzy razy, dwa razy, na obie strony, що варіюються. Додатковим інтенсифікатором значення прислів’їв виступають сполучники zanim / nim, що ознають “передування дії, яка міститься в другій частині речення” [18: 509], і обумовлюють додатковий смисловий відтінок “добре подумати, перш ніж витратити гроші; мати час на обмірковування”. Напр.: Nigdy grosz bezpotrzebnie z kalety nie wydobył, według przysłowia: trzy razy grosz obejrzał, nim grosz wydał; zanim grosz wyda, to go piętnascie razy obejrzy [19, II 263]. Цим прислів’ям властиве варіювання назв різновартісних розрахункових одиниць, які в різні історичні періоди перебували в обігу на території Польщі й давно вийшли з ужитку. Напр.,  назва розмінної грошової одиниці grejcar, яку спочатку карбовали зі срібла, пізніше з міді: trzeba dziesięć razy każdy grejcar obrócić na dłoni.

Варіювання назв грошових одиниць характерне для іншого відомого прислів’я – bez grosza nie będzie dukata / złotówki / złotego / jednego złotego / stи złotych, що також вживається на позначення ощадливості як позитивної риси характеру. В його основу покладено кількісні відношення. Основне значення прислів’я – “треба починати заощаджувати з меншої грошової одиниці”, додаткове і більш загальне значення – “необхідно розпочинати господарювати з чогось меншого і більш реального”. Мотивація прислів’я забезпечується прийменником bez – “брак, недостатність чогось” та зіставленням назв грошових одиниць різної вартості grosz, dukat, złotу, якими уособлюється більший або менший достаток. Синонімом цього прислів’я є функціонуючий у мові вислів grosz do grosza aż się uzbiera cała kwota. Подібне значення має прислів’я święty / dobry (to) grosz (co) kopy strzeże / dołoży; szczęśliwy to taki grosz, co dzisiątka strzeże / dołoży, де прикметник święty (“предмет високої оцінки і шанування” [20, VI: 788; 586]) втратив релігійну сигніфікацію і позитивно конотує означуваний предмет.

Описувані нумізматичні фразеологізми продовжує варіанто-синонімічний ряд grosz oszczędzony przerabia się w miliony; grosz oszczędzony możę urodzić mіliony; pierwszy szeląg schowany, co się w grosz pomnożył, ten grunt milionowej fortuny założył, що вживається зі значенням “збільшується кількість; нагромаджується багатство”. Вони утворені на основі прямого значення дієприкметникових компонентів oszczędzony, schowany. Їх мотивація випливає з числівникових компонентів один та мільйон, що зіставляються, та словосполучення milionowа fortunа з ідіоматичним  значенням “великий успіх”.

Прислів’я każdy woli w swój garnek grosz (rzucić), niż w cudzy dziesięć реалізує значення “хтось хоче заощадити гроші, збагатитися”. Більше семантичне навантаження несуть антонімічні пари  swój–cudzy; jeden–dziesięć. Варіювання у складі прислів’я демінутивної форми grosik підвищує емоційність висловлювання: każdy woli w swój garnek grosik (rzucić), niż w cudzy dziesięć. На значення прислів’я впливає назва метрологічної одиниці приблизного виміру сипучих та рідких тіл garnek, яка використовувалась давніми слов’янами для збереження грошей, а в народній фразеології позначала певну їх міру.

НФО własny grosz (co) mieszka się trzyma та її варіант poczciwy grosz mieszka się trzyma теж вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру і реалізують значення “ощадливо витрачаються гроші, зароблені власною працею”. На її семантичній мотивації позначаються позитивно конотовані ад’єктивні компоненти własny; poczciwy з ідіоматичним значенням “гроші, зароблені власною працею” та назви грошового (grosz) і метрологічного (mieszеk – одиниця, яка вживалася для збереження грошей у давній Польщі) компонентів, що взаємо підсилюють загальне значення.

До паремійного фонду польської мови належать синонімічні вислови oszczędź grosz, a on cię w ciężkim razie od nędzy uwolni; mieć / chować (grosz) od potrzeby; grosz do rady i zwady, що також вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру. Основний змістовний наголос у них припадає на стійкі словосполучення w ciężkim razie; od potrzeby із загальною семою “у період матеріальних труднощів; крайньої необхідності; у критичній ситуації” [18: 687] та на іменник nędzа – “брак основних засобів для життя; велика убогість, біда, нестача” [17: 358]. На просторічність цих паремій вказує вислів jak mówią polacy. Сема “велика потреба, необхідність” зберігається у значенні іншого розмовного вислову chowaj grosinę na czarną / ciemną godzinę. На його стилістичній маркованості позначається розмовна назва грошових одиниць grosina у значенні “певна сума грошей, гроші взагалі” [20, II: 1311]. Синонімізуються з ними українські прислів’я сховай гріш на чорний день та на лиху годину; сховай / збережи копійчину на чорну годину, що мають подібну паралель образного сприйняття, вони побудовані на одному й тому самому “внутрішнбому образі” [3: 27–31]. Назви дрібних грошових одиниць гріш, копійка, що використані в організації українських прислів’їв,  – це дрібні монети низької вартості, що в певні історичні періоди відповідали сотій частині карбованця.

Сема “велика потреба, необхідність; період матеріальних труднощів; крайня необхідність; критична ситуація” міститься й в інших прислів’їях дидактичного спрямування, що синонімізуються з описаними: doktora dobrego, grosza pracą nabytego, przyjaciela doznanego mocnie szanuj; mądry doktor, przyjaciel i grosz zachowany w szasie potrzeby staną za wieniec różany, що також вживаються на позначення ощадливості.

Наш опис продовжуємо на аналізі НФО, що вживаються на позначення надмірної ощадливості як негативної риси характеру, що виступає проявом жадібності до грошових засобів, яких у кількісному відношенні набагато більше. Така загальна семантична асиметрія фразеологічної системи (зсув у сторону негативних значень) може бути пояснена гострішою і диференційованою емоційною і мовно-мисленнєвою реакцією людей саме на негативні явища [2: 47].

Якщо у компонентному складі НФО grosz do grosza składać / zbierać містяться дієслова spychać, dusić, ciułać, ściskać, zbijać, він може містити й негативну конотативну ознаку – “надмірна ощадливість”. Так, синонімізовані НФО використовуються для характеристики жадібності до грошей, що нерідко є проявом надмірної заощадливості: grosz do grosza spychać; dusić grosz; ciułać / ściskać grosz; zbijać grosz. Варіантною назвою грошових одиниць цих НФО виступає загальна, родова назва grosze: dusić groszе; ciułać / ściskać groszе; zbijać groszе. Зазначені НФО відзначаються пейоративним забарвленням з огляду на  нереальність, неможливість реалізації самих дій, що передаються за допомогою дієслів spychać, dusić, ciułać, ściskać, zbijać, об’єднаних семою “збирати, нагромаджувати капітал, кошти”. Перелічені дієслова впливають на формування стилістичних відтінків у семантиці НФО [14]. Розширення структури НФО dusić grosz введенням додатка (dusić grosz z kogoś), надає їй нових семантичних відтінків, зокрема “примушувати когось давати гроші”. На основі  НФО dusić grosz виник іменник dusigrosz – “людина, яка неохоче витрачає гроші”. Їх варіантом є ще один вислів trzosy w domach (swoich) duszуć, у якому слово trzos – це переосмислена назва усіх предметів, що використовувалися для зберігання грошей.

Негативна характеристика дуже жадібної до грошей людини дається НФО (łakomy) zdechł na grosz та її більш експресивним варіантом łakomy w zbieraniu, zdechł na grosz. Сучасні носії мови мають певні труднощі зі зчитуванням лінгвокраїнознавчої інформації [1: 17–23], яка закладен в цій НФО, оскільки на її мотивацію накладається полісемічність компоненту łakomy – 1) “жадібний, бажаючий мати гроші”; 2) “той, хто любить щось смачне” [20, II: 330]. Грубо-просторічне дієслово zdechnąć, що вживається на означення смерті тварин [20, VIII: 40], надає  НФО негативного забарвлення, а компонент łakomy конкретизує причину смерті.

Серед НФО, що вказують на жадібність людини, певне місце займають фразеологічні порівняння, які виконують роль виразників ознаки інтенсивності риси [4: 75].  До них, зокрема, належать компаратив народної фразеології – taki chciwy na grosz jak diabeł na duszę домінуючим членом якого є порівнювальне слово. Цей компаратив перебувають у варіантно-синонімічних відношеннях з іншими компаративними НФО, що мотивуються загальною назвою грошового компонента pieniądze: łasy na pieniądze jak diabeł na duszу та колишньою, історичною назвою грошової одиниці grejcar: łaczny na te grejcary jak diabeł na duszу. У відношенні синонімії з цими НФО перебуває український вислів  ласий на гроші, як кіт на сало. Назви  грошових компонентів в описаних НФО мають узагальнене значення “гроші; всі наявні грошові одиниці”.

Значення „бути дуже жадібним, скупим” реалізується й іншими синонімізованими НФО – strasznie trzęsie się nad każdym groszem (укр. трясеться над кожною копійкою); trzęsie się jak Żyd za groszem, які використовуються у мові для позначенняя тих самих явищ, дій, якостей та характерів, допомагають нам бути різноманітнішими у засобах вираження думки [8: 63]. Варіантним компонентом яких є загальна назва pieniądze: trzęsie się jak Żyd za pieniędzmi. Компаратив trzęsie się jak Żyd za groszem мотивується етнонімом Żyd, що є узагальненням поняття „надмірно ощадлива, жадібна до грошей людина”. Український компаратив трястися за грішми, як чорт над грішною душею є їхнім синонімом, але жадібність до грошей у ньому передається іншим образним конкретизатором.

Подібне семантичне спрямування, але з відтінком “заплатити ціною життя; вмерти або заподіяти собі / комусь смерть”, передає варіантно-синонімічний ряд НФО, якими підкреслюється найвищий ступінь жадібності: пол. woli się za grosz dać ukrzyżować; woli umrzeć za grosz; wpadłby w ogień za groszem; by się dał za groszem upiec; dałby się za grosz obwiesić; za grosz / grejcer dałby się powiesić; wołałby  umrzeć, niżeli grosz / szeląg oddać; укр. за гріш й вдавиться; за гріш і лоба у церкві поб’є; за копійку б повісився. В основу їх семантики покладено пряме значення дієслівних компонентів ukrzyżować; umrzeć; umierać; powiesić się, об’єднаних фразеологічним значенням “заподіяти собі смерть”.

Інші синонімізовані НФО prędzej by z drugiego i duch z ciała wyciągnął niżli grosz od niego; grosza z niego nie można wydobyć (wydusić); nie wydusisz z niego ani grosza вказують на надзвичайно високий ступінь прояву жадібності: Крім того, значення “дуже жадібний” в цих НФО підсилює просторічний вислів duch z ciała  wyciągnąć (букв. дух з тіла витягти), який означає “піддати когось надзвичайним тортурам” [18: 1049]. У польській мові поширений вислів za pieniądze poszedłby w ogień. В українській мові дуже жадібну до грошей людину характеризують синонімічні НФО копійки / копієчки з когось не витягти; не випросити у когось і копійки / копієчки, в основу семантики яких покладено образ розмінної грошової одиниці копійка. Всі описані  НФО входять до розряду розмовних і вживаються в особових конструкціях.

Отже, проведений аналіз польських НФО, які вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру і жадібності як негативної риси характеру, доводить, що варіантні НФО входять в тематичний ряд назв грошових одиниць (напр.: łasy na pieniądze jak diabeł na duszу / łaczny na te grejcary jak diabeł na duszу); вживається з інверсійним порядком слідування компонентів (zbierać / składać grosz do grosza, / grosz do grosza składać / zbierać). Синонімізовані НФО (напр.: pomału, po trosze do grosika grosze; ziarnko do ziarnka zebrałą się miarka) побудовані не на образі назв грошових одиниць, а на образі назв метрологічних одиниць ziarnо і miarka.

Список використаної літератури:

1. Ажнюк Б.М. Англійські фразеологізми у культурно-етнічному висвітленні / Відп. ред. Ю.О.Жлуктенко. – Київ: Наукова думка, 1989. – 139 с.

2. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц (на материале фразеологических единиц, семантики ориентированных на человека в английском и русском языках). – Казань: Издательство Казанского университета, 1989. – 126 с.

3. Бабич Н.Д. Фразеологія української мови: Навчальний посібник у 2-х частинах. – Чернівці: МВІССО УРСР. – 1970. – Ч. 1. – 62 с.

4. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – Київ: Наукова думка, 1989. – 155 с.

5. Коломієць М.П. Фразеологічна синоніміка української мови: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет ім. 300-річчя Возз’єднання України з Росією, 1986. – 80 с.

6. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. Чому ми так говоримо. – Харків: Вища школа, 1982. – 231с.

7. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – Київ: Наукова думка, 1973. – 280 с.

8. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. – Харків: Основа, 1990. – 165 с.

9. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению. – К.: МАУП, 2001. – 616 с.

10. Buttler D. Pojęcie wariantów frazeologicznych // Stałość i zmienność związków frazeologicznych. Praca zbiorowa / Pod red. A.M.Lewickiego. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1982. – S. 27–35.

11. Lewicki A.M. Warianty związków frazeologicznych // Sprawozdanie z Posiedzeń Komisji Naukowych. Oddział w Krakowie, 1973. – T. 18/2. – S. 386–388.

12.Pajdzińska A. Frazeologizmy jako tworzywo współczesnej poezji. – Lublin: Agencja Wуdawniczo-Handlowa, 1993. – 248 s.

13. Stałość i zmienność związków frazeologicznych / Praca zbiorowa. Pod red. A.M.Lewickiego. – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 1982. – 162 s.

14. Skorupka S. Synonimy wyrazowe i synonimy frazeologiczne w słowniku synonimicznym // Prace Filologiczne (Warszawa: Uniwersytet Warszawski). – 1972. – T. 23. – S. 151–163.

Словники

15. Фразеологія перекладів Миколи Лукаша / Укл. О.І.Скопненко, Т.В.Цимбалюк. – Київ: Довіра, 2002. – 735 с.

16. Фразеологічний словник української мови / За ред. Паламарчук Л.С. – Київ: Наукова думка, 1993. – Т. 1–2.

17. Etymologiczny słownik języka polskiego / Opr. A.Brücknera. – Warszawa: Wiedza Powszechna, 1985. – 805 s.

18. Mały słownik języka polskiego / Red. tomu E.Sobol. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996. – 1181 s.

19. Skorupka S. Słownik frazeologiczny języka polskiego: T. 1–2. – Warszawa: Wiedza Powszechna, 1967–1968.

20. Słownik języka polskiego: T. 1–11. / Pod red. W.Doroszewskiego. – Warszawa: Wiedza Powszechna,  1958–1969.

The article is devoted to the descrіption of numismatic phraseological units which denote the ways of earning money in Polish, Ukrainian, and English languages (comparative analysis).

Когнітивна лінгвістика, що домінує на сучасному етапі розвитку теорії мовознавства дала поштовх до порівняльного дослідження лексичної системи мови, фразеологічної зокрема. Опис функціонування ФО у слов’янському та германському мовознавстві неодноразово ставав об’єктом аналізу багатьох вітчизняних і зарубіжних  дослідників (Н.Петрова, Л.Бондаренко, К.Сєкерська, В.Мокієнко, С.Бомба, Ю.Гурська, А.Пайдзінська та ін.). Широке розуміння фразеології дозволягає детально проаналізувати важливий і складний фразеологічний фрагмент дійсності носіїв трьох мов. Запропонований у статті термін «нумізматична фразеологічна одиниця» (НФО) співвідноситься з уже функціонуючими термінами (флористична, біблійна, нумеративна, анімалістична, соматична, ономастична ФО та ін.).

Предметом нашого аналізу обрано польські НФО, які, за нашими даними, не були предметом спеціального опису у слов’янському мовознавстві. Метою статті є якнайповніше виявити й систематизувати корпус польських, українських та англійських НФО і описати їх функціональні особливості. Матеріалом послужили дані перекладних, тлумачних, фразеологічних та інших словників відповідних мов, залучено значний фактологічний матеріал, використовувались словники і енциклопедії Інтернет-ресурсу.

НФО тематичної групи на позначення способів заробляння грошей відбивають прагматичні знання носіїв трьох досліджуваних мов, дають оцінку нечесно зароблених грошових засобів, в них міститься цікава етнолінгвістична інформація, що стосується матеріального життя народу, як-от: гроші легко заробляються, багата людина збагачується без особливих зусиль; гроші легкодоступні, вистачить невеликого зусилля, щоб їх отримати; вміти легко заробляти гроші; нечесно зароблені гроші та ін.

НФО пол. bogatemu сzart pieniądze przynosi; укр. багатому чорт гроші носить “гроші легко заробляються, багата людина збагачується без особливих зусиль”. В основу прислів’я покладено стереотипний образу чорта як надприродної сили зла, що є одним із найрозповсюдженіших негативних персонажів стародавньої міфології та демонології християнської доби й співвідноситься з пеклом, де диявол має владу над грішними душами [2, с. 24]. Конкретизатор образного світосприйняття чорт не лише підсилює експресивність висловлювання, а й негативно його конотує. Тому цей образ у слов’янських мовах – це так званий універсальний експресив з негативною конотацією, незалежно від того, в якому контексті він уживається [8, с. 134–136]. Прислів’ям характеризують дуже багату людину, яка має постійне джерео прибутку. У цих прислів’ях міститься негативна оцінка мовця  як елемент конотації. НФО англ. make money hand over fist “заробляти багато грошей без жодних труднощів” містить іншу образну основу.

Людину, яка успішно вирішує фінансові справи та збагачується без особливих зусиль, характеризують НФО пол. рieniądze same (czasem) w garść / do skrzyń włażą; samе pieniądze mu w rękę włażą; pieniądze same oknem włażą; pieniadze drzwiami i oknami płyną; pieniądze pracują na coś / na kogoś; укр. гроші працюють на когось. Метафоричність як універсальний засіб переосмислення й категоризації світу, за допомогою якого передається пасивність людини, пов’язана з відображенням і осмисленням носіями мови оточуючої дійсності, посилює виразність вислову [7,  с. 17]. Слова garść, rękа, skrzynia втрачають свої прямі значення і вживаються у значенні „значні міри місткості”. Процес цей пояснюється тим, що свідомість мовця пов’язує весь вираз з ідеєю, символом якої він є, і цей зв’язок примушує забути номінативне значення компонента ФО [6, с. 134].

Двозначні НФО pieniądze leżą na ulicy; pieniądze na bruku rosną утверджені мовною нормою у значенні “гроші легкодоступні, вистачить невеликого зусилля, щоб їх отримати”. Але якщо вони вживаються як побажання до дня народження або у зв’язку із урочистістю, то їх значення  змінюється. Наприклад у побажанні życzę, żeby mu pieniądze na bruku rosły НФО pieniądze na bruku rosną означає „вміти легко заробляти гроші”. Узагальнена назва грошових одиниць рieniądze може варіюватися з назвою коштовного металу (złoto), яким уособлюють значення „багатство” – złoto leży na ulicy. НФО укр. гроші на дорозі не назбираєш; гроші на деревах не ростуть; гроші на полі не ростуть; англ. money doesn’’t grow on trees; money for old rope; money for jam зі значенням «легкий шлях заробляння грошей» мають багатшу образність.

Інформація, закодована у пейоративно забарвлених НФО пол. cyganić pieniądze; укр. циганити гроші / грошей “випросити гроші, а не заробити власною працею”, легко сприймається, оскільки в народному розумінні етнонім cygan має значення “той, хто говорить неправду, бреше; брехун, шарлатан”, а дієслово циганити/ cyganić асоціюється зі значенням “виманювати, випрошувати різними способами”. Синонімами  НФО пол. cyganić pieniądze; укр. циганити гроші / грошей є стилістично нейтральні НФО: пол. prosić pieniądze; укр. просити грошей.

Подібну мотивацію, однак вищий ступінь експресивності, мають полісемічні НФО пол. wyciągać (od kogoś) pieniądze; wydиsić (z kogoś) pieniądze; obrać kogoś z pieniędzy; укр. витягати / видушити / вимагати (з когось) гроші, у семантиці яких міститься сема “примушувати когось давати гроші; часто просити; постійно просити”. Варіанти дієслівного типу цих полісемічних НФО є важливим стилі­стичним засобом мови, які представлені компонентами доконаного виду витягати / видушити / вимагати, що передають узагальнене, завершене понятття дії. Варіантні дієслова дають можливість образно пере­дати найтонші відтінки значення, охарактеризувати предмет, явище чи ситуацію, дати їм відповідну оцінку [11, с. 169–170]. НФО wyciągać (od kogoś) pieniądze функціонує з додатковою конототивною ознакою у значенні – “здобути за допомогою сили, наполегливості”, що не виходить за межі семантичної структури полісемічної НФО.

На сукупності загального досвіду мовного колективу і визнаної у ньому норми базується значення “нечесно зароблені гроші”, яке передають  різноструктурні НФО, що містять об’єктивну оцінку результатів кваліфікативно-пізнавальної діяльності мовної спільноти: пол. pieniądze wygranе – od szatana dane, grosz zarobiony – błogosławiony; pieniądze bez pracy pochodzą od diabła; z nacyganionych pieniędzy nie ma szczęścia; ten płakał, co pieniądze odbierał.

На підсилення негативної оцінки НФО pieniądze wygranе – od szatana dane, grosz zarobiony – błogosławiony; pieniądze bez pracy pochodzą od diabła впливають компоненти szatan / diabеł, які у слов’янській міфології пов’язувалася зі злим духом [14, c. 125].  Негативний відтінок у значенні НФО ten płakał, co pieniądze odbierał “не підуть на користь” передають лексеми płakać, odbierać. Як аналоги цих польських НФО в українській мові функціонує НФО зароблена копійка краще краденого карбованця, семантична мотивація якої побудована на антонімічності лексем (зароблений – крадений) та на протиставленні назв грошових одиниць, одна з яких є багатократністю іншої (копійка – карбованець). В основу поняття “спосіб зароблення грошей” у цих НФО покладено різні назви грошових одиниць: у польській мові – узагальнену назву грошових одиниць рieniądze, в українській мові – конкретні назви копійка, карбованець, що мають узагальнене значення “гроші; матеріальні цінності”.

Культурно-історичний компонент значення є невід’ємною складовою для повноцінного розуміння соціально-історичної дійсності мовної спільноти. Він являє собою культурні стереотипи та асоціативні маркери лексики певного лінгвуального середовища, необхідні для сприйняття вербальної дійсності [5, с. 230–235].

Дещо інше семантичне спрямування несуть НФО англ. funny money, blood money, danger money. Носії англійської мови, говорячи про нечесно зароблені гроші, вживають НФО funny money, компонент funny “кумедний, забавний” повністю розчиняється у семантиці НФО “фальшиві, нечесно зароблені гроші”.

Деякі польські, українські та англійські НФО описуваної тематичної групи побудовані на етнолінгвістичній основі й відображають той самий факт реальності. Наприклад, відносні еквіваленти: пол. żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają; укр. гроші не пахнуть; на грошах нема знаку, ким вони нажиті; англ. money has no smell “немає ніякого значення як зароблені гроші”. Проведене етимологічне дослідження доводить, що існує декілька версій їх походження. За однією з версій, автором вислову є Цицерон. Згідно з переказом, першоджерелом цього вислову є розмова римського імператора Веспасіана з сином Тітом з приводу запровадження податку на міські вбиральні. Початковий їх варіант pieniądz nie cuchnie, що означав “отримати мізерний прибуток”, набув широкого застосування і почав вживатися з позитивною конотацією “всякі гроші мають вартість, незалежно від того, яким чином вони зароблені”. За іншою версією, вислів żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają запозичений з латинської мови (лат. peculia non olet).

Носії сучасної польської мови використовують вислів żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają в декількох варіантах, знання яких має значення для піднесення мовної культури носіїв мови, оскільки урахування семантичних, емоційно-експресивних і стилістичних відтінків фразеологічних синонімів допоможе швидко віднайти саме ті мовні засоби, які найбільш точно та виразно передають зміст висловлюваного і які відповідають нормам сучасної літературної мови. Серед найчастіше варіантних висловів вживаються експресивно насичені: ale te pieniądze, choć się od kloak biorą, nie śmierdzą; i moje pieniądze nie śmierdzą; pieniądze niczym nie trącą; pieniądze lica nie mają. У деяких варіантах експресивність підсилюється заперечним займенником żaden і назвою найдрібнішої грошової одиниці pieniądz, вжитої в узагальненому значенні, наприклад: (żaden) pieniądz nie śmierdzi. Вислів може функціонувати у стверджувальній формі każde pieniądze pachną. Стрижневими компонентами варіантних висловів виступають вербальні компоненти śmierdzieć, pachnąć, вжиті у прямому й переосмисленому значеннях.

Дещо інша функціональна спрямованість НФО а thief passes for a gentleman when stealing has made him rich. В англомовній картині світу “злодій стає джентльменом, коли злодійство робить його багатим”.

На сторінках періодичної англомовної преси останніх десятиліть часто трапляються  НФО англійського походження dirty money “брудні гроші”; money laundaring “відмивання брудних грошей”. В них закодована відома носіям мови додаткова інформація “дії, спрямовані на легалізацію нелегально зароблених грошей”. Ці НФО скальковані польською та українською мовами: пол. brudne pieniądze; укр. брудні гроші; пол. рrać brudne pieniądze; укр. відмивати брудні гроші. Їх популярність пов’язується з колами бізнесу, які не нехтують нечесними способами збагачення. Ці НФО мають широку сфер застосування, вживаючись зі значенням “гроші з нелегальних джерел; гроші, зароблені нечесною працею”.

Функціонування НФО пол. brudne pieniądze; укр. брудні гроші; англ. dirty money побудоване на переосмисленні та взаємодії значень полісемічних лексем dirty/ брудний/ brudny: 1) “такий, на поверхні якого знаходиться бруд, нечистий”; 2) “такий, який своїм кольором справляє враження нечистого”; 3) “нечистий морально, непристойний”. Асоціативні зв’язки, на основі яких побудована образності НФО в описуваних мовах, цілком збігаються [3, с. 31–35].

У зібраному нами дидактичному матеріалі лише одна НФО описуваної групи вживається для характеристики людини, яка живе за рахунок крадіжки – kupić bez pieniędzy зі значенням “вкрасти”. Його семантика ґрунтується на суперечності, закладеній у прямих значеннях слів-компонентів. Значення вербального компонента kupić, відомого носіям мови як “набути щось за певну ціну, оплату”, протиставляється значенню словосполучення bez pieniedzy, що й визначає пейоративність вислову.

Двокомпонентні НФО пол. nabrać pieniędzy; укр. набрати(ся) грошей “збагатитися нечесним шляхом”, характеризують людину, яка, користуючись можливістю або зловживаючи керівною посадою, незаконно присвоїла собі значну суму грошей. Семантика НФО фокусується на значенні пейоративно забарвлених дієслівних компонентів nabrać / набрати(ся) “взяти у великій кількості; здобути; використати когось або щось для отримання матеріальної вигоди”, які свідчать про відношення носіїв мови до ситуації.

Фразеологічна репрезентація негативного ставлення до грошей, зароблених нечесним шляхом, реалізується варіантно-синонімічним рядом польських прислів’їв jeden grosz niеsprawiedliwy dziesięć sprawiedliwych wytrąci; jeden cudzy grosz dziesięć swoich wyciąga; nie łap cudzych groszy zdrabnie, bo cudzy grosz wszystko skradnie; grosz nieprawnie wzięty dziesięć wyprowadzi. Прислів’я мають дидактичне спрямування  “у суспільстві цінуються гроші, зароблені власною працею” й “володіють необмеженими можливостями ситуативного вживання” [6, с. 133]. Прислів’я функціонують з додатковою семантичною ознакою “нечесно зароблені гроші”, “від нечесно зароблених грошей не буде матеріальної користі”. Смислова ознака “несправедливо зароблені гроші” передається компонентами niеsprawiedliwy; cudzy та словосполученнями źle nabyty; nieprawnie wzięty. Семантична ознака “розміри матеріальної шкоди” передається словосполученнями dziesięć sprawiedliwych wytrąci; dziesięć swoich wyciąga; wszystko skradnie; dziesięć wyprowadzi. Прислів’я характеризуються вживанням текстуальних антонімів cudzy–swój, niеsprawiedliwy–sprawiedliwy, які виконують функцію виразників ідіоматичних значень “зароблені–незароблені власною працею”. На семантичну мотивацію прислів’їв впливає протиставлення числівників різних розрядів один, десять, сто, які посилюють кількісну характеристику і образно передають багатократність матеріальної шкоди. Синонімічним до описаних прислів’їв є дещо застарілий вислів-застереження grosz nie zapracowany uboży wielkie pany, a szeląg ukrzywdzony wyprowadzi / wyprowadza miliony, значення якого ”несправедливо зароблені великі гроші можуть стати причиною значних матеріальних затрати або зубожіння”. Близьке значення в українській мові реалізує НФО легкі гроші/ легка копійка, що має значення “нетрудові гроші”.

Компаративи дидактичного спрямування lepszy grosz / cent zarobiony niż dwa darowane; więcej wart grosz zarobiony niż dukat ukradziony теж належать до цієї тематичної групи. Їхній синонім wielka różnicza między groszem zapracowanym, a lekko przyszłym виступає як засіб уточнення, виділення та деталізації інформації «чесно зароблені гроші».  Їх мотивація базується на значенні антонімічних дієприкметникових пар zarobiony–darowanу; zarobiony–ukradziony; zarobiony–darowanу; zapracowany–przyszły, на кількісних відношеннях, що передаються переносним значенням назв грошових компонентів різної вартості – grosz, dukat та кількісними числівниками один, два у нумізматичному компаративі lepszy grosz / cent zarobiony niż dwa darowane.

Реалії-назви грошових одиниць grosz, dukat, копійка, cent, покладені в основу НФО, не втрачають віднесеність з номінативним значенням, в них мовцями  закодовано знання етимології, оцінка, конотація, що є результатом переосмисленя певних мовленнєвих ситуацій.

Інша просторічна НФО cudzy grosz bokiem wylezie мотивований ад’єктивним компонентом сudzy – “не свій” та розмовною НФО bokiem wyleźć – “не принести користі; не піти на користь”, де назва дрібної грошової одиниці grosz втрачає своє пряме значення і позначає “гроші, багатство взагалі”. Українська НФО трудяща копійка годує довіку є лаконічнішою, оскільки базується на глибшому філософському осмисленні.

Отже, у статті на матеріалі трьох мов, англійської, польської та української зроблено спробу проаналізувати функціонування НФО на позначення способів заробляння грошей з позицій когнітивного підходу до опису мовних явищ, Проведене дослідження дозволило визначити корпус НФО даної тематичної групи, описати їх функціонування, виявити конотанивні відтінки, які широко використовуються їх носіями в різних мовленнєвих ситуація.

Назви грошових компонентів рieniądze, гроші, money, grosz в основному мають узагальнене значення “гроші; всі наявні грошові та матеріальні засоби”. В окремих НФО видова назва грошового компоненту grosz, втрачаючи предметну віднесеність, вживається у переносному значенні, уособлюючи загальне поняття достатку і, виконуючи узагальнену функцію, має значення “грошова одиниця будь-якого порядку, матеріальні цінності, багатство”.

Здійснений опис польських, українських та англійських НФО на позначення способів заробляння грошей не вичерпує порушеної проблематики й намічає ряд перспектив щодо подальших розвідок, котрі вбачаємо в широкому розвитку порівняльних досліджень зі слов’янської та германської фразеології та в укладанні польсько-українсько-англійського, українсько-польсько-англійського тематичних словників.

The article is devoted to the descrіsption of  the numismatic phraseological units in Polish, Ukrainian and English languages, their functional analysis is made.

Key words: variant, synonim, component PU, numismatic PU, general name of monetary unit рieniądze, гроші, money, name of monetary kind unit grosz.

Література

1. Васильева Л. Краткость – душа остроумия. Английские пословицы, поговорки, крылатые выражения. – М: ЗАО Центрполиграф, 2004. – 350 с.
2. Бабич Н.Д. Фразеологічні одиниці із словами числового значення в українській мові // Питання фразеології східнослов’янських мов. – Київ, 1972. – 40 c.
3. Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов.– Вінниця: Нова Книга, 2005. – 224 с.
4. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (На матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вища школа, 1983. – 175 с.
5. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). – Львів: Літопис, 2002. – 304 с.
6. Никитина Т. Современное состояние семантики паремий: пословица // Język. Człowiek. Dyskurs. / Red. naukowa M.Hordy, W.Mokijenko, Szczecin: Print Group, 2007. – 639 s.
7. Телия В.Н. Экспресивность как проявление субъективного фактора в языке и ее прагматическая ориентация // Человеческий фактор в языкею Языковые механизмы экспрессивности. – М.: Наука, 1981. – С. 5–35.
8. Чабаненко В.А. Асоціація як універсальний чинник мовного розвитку // Мовознавство. – 2005. – № 3–4. – С. 132–137.
9. Kuskovskaya S. English Proverbs and Sayings. – Minsk: Vysheishaya Shkola Publishers, 1987. – 253 c.
10. Mańczak-Wohlfeld E. Tendencje rozwojowe współczesnych zapożyczeń angielskich w języku polskim. – Kraków: Universitas, 1995. – 97 s.
11. Pajdzińska A. Znaczenie związku frazeologicznego // Poznańskie Spotkanie Językoznawcze. / Pod. red. Z. Krążyńskiej i Z. Zagórskiego. – Poznań, 1996. – T. 1. S. 168–173.
12. Słownik języka polskiego: T. 1–11. / Pod red. W.Doroszewskiego. – Warszawa: Wiedza Powszechna,  1958–1969.
13. Spears Richard A. NTC’s Thematic Dictionary of American Idioms. – McGraw Hill, 1998. – 419 p.
14. Wielki słownik frazeologiczny PWN z przysłowiami / Pod red. A. Kłosińskiej, E. Sobol, A. Stankiewicz. – Warszawa: PWN, 2005. – 840 s.

У сучасній теорії мовознавства активізувалися порівняльні дослідження опису мовної картини світу на прикладі фразеології двох або кількох мов. Б. Ажнюк описує англійські та українські ФО у культурно-етнічному висвітленні, Л. Миронова соматичну фразеологію української та іспанської мов, К.Мізін компаративні ФО німецької мови, М. Пасюрківська зоонімічну лексику у складі ФО української та польської мов, А. Іпатова ФО з компонентом найменування явища природи в англійській, німецькій, іспанській,  українській  та російській мовах. Тому звернення до англійських та українських ФО з елементом одягу pocket/ кишеня дасть змогу дослідити не лише семантичні зв’язки, а й збагнути етнокультурні особливості англійської та української фразеологічних систем та прослідкувати універсальність ментальних схем носіїв двох мов. Крім того, сучасна лінгвістика вивчає мову в тісному зв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням та духовною та практичною діяльністю ((Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Львів: Вища школа, 1983. – 173 с.)).

Нашою метою є шляхом суцільної вибірки інвентаризувати ФО та проаналізувати англійські та українські фразеологічні засоби репрезентації елементу одягу pocket/ кишеня, встановити особливості їх функціонування в кожній мові. Матеріалом для аналізу слугують дані різного роду словники, залучено багатий фактологічний матеріал Інтернет-ресурсу. Наукова новизна обраної теми полягає в докладному аналізі важливого і складного фрагмента дійсності носіїв двох мов. Уперше ФО з елементом одягу pocket/ кишеня проаналізовано з позицій когнітивної семантики на матеріалі англійської та української мов.

На основі прямого і переносного значень елементу одягу pocket/ кишеня та пов’язаних з ним асоціативних зв’язках в англійській та українській мовах  виникла значна кількість ФО, які мають широку сферу застосування, в основному вказуючи на матеріальний стан людини, характеризуючи багатство або бідність.

Як засвідчив аналіз, для вираження поняття “наявність грошових засобів” носії обраних для дослідження мов використовують синонімічні ФО: англ. pocket money/ glove money/ pin money; укр. кишенькові гроші у значенні “гроші на дрібні витрати”, тобто незначна грошова сума на життєво необхідні потреби. Ці ФО співпадають за значенням, стилістичним забарвленням, однакові за образністю. Розбіжності у варіантних компонентах (pocket, glove, pin) у різний спосіб впливають на загальну семантику ФО – конкретизують, розширюють, деталізують або уточнюють її.

Асоціативне представлення носіїв мови про різну форму та розмір кишені безпосередньо пов’язане з семантикою ФО англ. deep pockets; укр. глибокі кишені, що означають “джерело значного статку, фінансової підтримки; тісно набитий гаманець; заможна людина; мати добрий достаток; бути матеріально забезпеченим”. Синонімічне значення передає англ. in pocket “мати кошти, бути матеріально забезпеченим; мати певну суму додаткових грошей, що складають прибуток”.

В досліджуваних мовах прослідковуються асоціативні зв’язки носіїв мови  елементу одягу pocket/ кишеня не лише як з частиною одягу пальта, піджака, плаття, штанів тощо, а також з формою мішечка для дрібних речей і грошей та з місцем їх зберігання. Досліджувана фразеологія диспонує ФО із синонімічним значенням: англ. to hit somebody’s pockets/ to hit the pockets of somebody; укр. бити по кишені; не видержить, не витримає кишеня “не вистачить коштів на придбання якоїсь речі, товару”, тобто більше як хтось може  витратити; витрати, що не відповідають заробіткам, прибуткам.

Характерні риси англійського етносу, а саме стриманість як визначальна риса англійського характеру, закарбована у розмовному варіанті англійської мови висловом to pocket an insult “проковтнути, стерпіти образу”. На символічному осмисленні елементу одягу pocket/ кишеня виникли синонімічні ФО з яскравим експресивно-емоційне забарвлення  англ. to pocket one’s pride; to put one’s feelings in one’s pocket; укр. сховати до кишені гонор, що мають значення “зазнавати приниження, прийти з повинною, повинитися; зносити лайки, образи”. Синонімічні ФО, як вважає Б.Ажнюк, виражають бажання мовців увиразнити різні стилістичні відтінки, що відповідають суспільним ситуаціям ((Ажнюк Б.М. Англійські фразеологізми у культурно-етнічному висвітленні. – Київ: Наукова думка, 1989. – 132 с.)).

У фразеології з компонентом pocket/ кишеня знаходять своє відображення і формуються цінності, ідеали та установки людей. Значення “приймати хабар чи іншу незаконну плату; швидко збагачуватися; наживатися нечесним шляхом; привласнювати чужі гроші” мають ФО: англ. to line one’s pockets/ purse; укр. набивати кишеню/ кишені; класти/ прибирати до своєї кишені (собі в кишеню). Компоненти, що широко варіюються (pockets/ purse; набивати, класти, прибирати), забезпечують образність та вживаються  носіями мови відповідно до мовленнєвої ситуації ((Гримайло Н.В. Стан вивчення лексико-семантичних груп дієслова в сучасному мовознавстві // Слов’янський Вісник. Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2006. – С. 59–66.)).

Значення “людина швидко збагачується” передає також ФО укр. копійка/ копієчка в кишеню пливе, на стилістичній маркованості якої відображається введення компонентів копійка/ копієчка, де використане явище синекдохи: конкретна назва грошового компонента копійка, вжита у значенні “гроші”, що узагальнює всі матеріальні цінності, збільшує емоційність висловлювання. Меншою емоційним навантаженням висловлювання характеризуються ФО укр. перепадати у кишеню; пливти у кишеню.

Фразеології є унікальним результатом багатовікової роботи колективної етнічної свідомості над осмисленням і категоризацією людського буття, дозволяє вивчити прагматичність ситуації та відношення мовника до ситуації ((Гамзюк В.М. Емотивний компонент значения у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови). – К.: КДЛУ, 2000. – 256 с.)). Так поняття “хтось має багато грошей” передається ФО на позначення матеріального стану людини: англ. big/ fat/ heavy pocket; укр. туго набитий гаманець; кишеня не сходиться, де компоненти big (великий), fat (товстий), heavy (важкий), набитий, не сходиться наповнюють вислів більш яскравою образністю (що є емоційним сприйняттям дійсності) для сприйняття багатої людини й асоціюються з розміром та вагою кишені, а також надають експресивного та емоційного відтінку фрагментам дійсності.

Асоціаціївіді­грають велику роль у процесі відображення i пізнання людиною дійсності, оскільки у процесі пізнання завжди доводиться спиратися на загальні риси, на подібність. Асоціація у фразеології є посеред­ником між уявлюваними образами i звуковою, матеріальною оболонкою словесних знаків, а також між самими словесними знаками у нашій свідо­мості ((Телия В.Н. Культурно-национальные коннотации фразеологизмов // Славянское языкознание. ХI международный съезд славистов. М., 1993. –  С. 308.)). Вважається, що асоціювання – це один з початкових факторів, який лежить в основі процесів переосмислення i приводить до утворення ФО. Так, внаслідок  асоціативних зв’язків мовців з розміром і формою даного предмету в українській мові слово кишеня використовується як символ багатої людини.

Значення “мати гроші” передається ФО укр. бряжчить у кишені грошей/ грошенят/ грошиків. Їх семантика мотивується прямими значеннями лексем дзвонити, бряжчати, що поєднуються у носіїв мови з фонологічними асоціативними критеріями – “звуки, які утворються при потрушуванні грошей”.  Мовники акцентують увагу на місцезнаходженні грошей, вживаючи компонент у кишені, а родова назва всіх грошових засобів (гроші) та її демінутивні форми (грошей/ грошенят/ грошиків) позначаються на різному стильовому забарвленні висловлювання.

Деякі ФО з компонентом pocket/ кишеня є унікальним результатом багатовікової роботи колективної етнічної свідомості над осмисленням і категоризацією людського буття, вони виникли в давнину. У синонімічному ряді ФО англ. not to have a penny in smb’s pockets; укр. і в скрині пусто і в кишені не густо; копійки нема в кишені/ за душею; порожня, пуста, бідна кишеня/ калита, калитка співвідносні семантично і функціонально й передають бідність. Свідченням їхнього багатовікового функціонування є збереження у компонентному складі ФО архаїчного слова калита, яке належить до праслов’янського фонду. Загальновживане в минулому слово калита за етимологічними даними має значення “сумка, мішок на гроші, яка виготовлялася з шкіри або тканини і оздоблювалась вишивками та прикрасами з золота; гаманець”, але сучасним носіям мови ФО з цим словом є добре зрозумілими ((Бондаренко Л. Релігійно–християнська лексика і фразеологія в поезії Дмитра Загула // Християнство й українська мова. – Львів: ЛБА, 2000. – С. 289–292.)).

Більшої експресивності й емоційності висловлюванню у ФО копійки нема в кишені/ за душею додає варіативний компонент за душею, який вказує на місце зберігання грошових засобів. Пояснення слова душа знаходимо у словнику М.Номиса – це ямка, заглибина між ключицями на шиї, де, за народними віруваннями, знаходиться душа людини і, де колись зазвичай зберігали гроші. Подібне семантичне спрямування та оцінну конотацію мають ФО укр. (вітер) у кишені свистить; у кишені гуде; в кишені пусто.

На скрутне матеріальне становище вказує також двозначна ФО out of pocket; out-of-pocket expenses “недостатня кількість матеріальних засобів; зазнати матеріального краху”.

Для висловлення залежності людини від іншої особи використовується синонімічні сленгові ФО англ. to be in one’s pocket; to be in each other’s pockets; ФО укр. сидіти у когось у кишені; заглядати в кишеню до когось означає “бути дуже близькими, бути у взаємній залежності; бути залежним матеріально; розраховувати на чиїсь гроші”. Більшої образності ФО додає дієслово сидіти, що забезпечує додаткову конототивну ознаку “бути бездіяльним”, передаючи пасивність дії. Наявність синонімічних ФО допомагає носіям мови прагматично окреслити життєві ситуації.

Гіперболічний вислів англ. money burns a hole in one’s pocket “людина, яка витрачає всі гроші, незалежно від того, скільки грошей вона має” використовується для характеристики такої негативної риси характеру як марнотратство. Натомість укр. пече у кишені має більш загальне значення й вказує на пасивність особи, тобто дія відбувається за незалежних від неї обставин, примушує людину поза її волею, незалежно від неї відбувається дія (дієслово to burn в народній фразеології – це легкий спосіб позбутися чогось, в даному контексті – витратити гроші не задумуючись).

ФО англ. to button up one’s pockets (purse) “бути скупим, шкодувати гроші; скорочувати витрати, заощаджувати”. Дана ФО має ще два варіанта to keep one’s pockets buttoned, to tighten the purse strings, де компонент to button – це метафорично переосмислене значення – “тримати, не давати можливості для витрачання”.

Етнолінгвістичні чинники вплинули на виникнення та функціонування  в американському варіанті англійської мови ФО pocket veto “заборона для президента США, губернатора штату чи іншого члена виконавчої гілки влади тримати певний документ не підписаним, окрім випадку коли представники законодавчої влади вирішують відкласти вихід певного закону, зазначеного в документі”. За етимологічними джерелами, ФО виникла у 1830-х роках на основі звички класти непідписаний документ в кишеню ((Stevenson D. American life and institutions. – New York. 2001. – 389 p.)).

На периферії фразеології знаходяться поодинокі ФО з елементом одягу pocket/ кишеня. Функціонування ФО англ. pocket borough “невелике місто чи округ, в якому вибори до парламенту є фактично під контролем однієї впливової особи”, пов’язане з історичними аспектами життя англійців. В основу образності покладено асоціацію з невеликим за розміром елементу одягу pocket.

Так, фольклорна ФО укр. добре на зозулю мати гроші в кишені має культурологічне пояснення. В її основу лягло відоме слов’янське повір’я, пов’язане з птахами (за слов’янськими віруваннями, зозуля разом з іншими птахами (вороною, совою) віщувала не лише термін життя людини, а й природні явища чи стихійні лиха). Вважалося, що зозуля може прогнозувати матеріальний статок на цілий рік, якщо, слухаючи її кукання перший раз навесні, маєш у кишені гроші ((Українська минувшина / Гол. ред. С.Головко. – Київ: Либідь, 1993. – 256 с.)). Подібні семантичні паралелі знаходимо й в інших слов’янських мовах, наприклад, рос. при первой кукушке брякни деньгами, чтобы водились.

Проведене дослідження засвідчує, що елемент одягу pocket/ кишеня має значну фразеологічну активність, так як позначає важливі для носіїв мови поняття. Образ кишені реалізується у складі значної кількості англійських та українських ФО (понад 30) й співвідносяться з місцем зберігання грошей, з матеріальним станом людини. В англійських та українських ФО з елементом одягу pocket/ кишеня домінують, що побудовані на прагматичному розумінні світу й передають когнітивну діяльність носіїв мови.

Порушена проблематика може бути використана в подальших наукових дослідженнях, в курсах з когнітивної лінгвістики, семантики, лінгвокультурології, в укладанні зіставних словників. Перспективним представляється порівняльне вивчення особливостей семантики ФО із заданим компонентом на матеріалі слов’янських та романо-германських мов.

Ключові слова: порівняльний аналіз, функціонування, когнітивна семантика, ФО, кишеня.

Крайчинская Г.В.

В статье изучается проблема отражения ФЕ с элементом одежды  pocket/ карман в английском и украинском языках. Сделано попытку сравнительного анализа их функционирования.

Ключевые слова: сравнительный анализ, функционирование, когнитивная семантика, ФЕ, карман.

Kraichynska G.V.

The article deals whith the comparative description of English and Ukrainian phraseological units whith the element pocket. Their functional peculiarities are concerned.

Key words: comparative description, functional peculiarities, cognitive semantic, phraseological unit, pocket

]]> https://naub.oa.edu.ua/element-odyahu-pocket-kyshenya-yak-kodovyj-znak-lohichno-pidporyadkovanoho-svitu-na-materiali-anhlijskoji-ta-ukrajinskoji-mov/feed/ 0 https://naub.oa.edu.ua/rol-zahalnoji-nazvy-metalevyh-hroshovyh-odynyts-moneta-moneta-u-motyvatsiji-znachennya-fo/ https://naub.oa.edu.ua/rol-zahalnoji-nazvy-metalevyh-hroshovyh-odynyts-moneta-moneta-u-motyvatsiji-znachennya-fo/#respond Mon, 04 Apr 2011 18:27:34 +0000 http://naub.oa.edu.ua/?p=1187 Стаття присвячена опису польських та українських паремій з компонентом – загальною назвою металічної грошової одиниці monetа, що містить в собі інформацію про історичне  минуле людства та відображає прагматичні знання двох слов’янських етносів.

Ключові слова: компонент, варіант, синонім, загальна назва металічних грошових одиниць, монета, семантична структура, прагматичні знання.

The article is devoted to the descrіption of  Polish and Ukrainian paremiological units (PU) with the component – general name of  metallic unit monetа, in the semantic structure of which the historical background of  the society are  shown and which bear pragmatic peculiarities of two Slavic ethnic groups.

Key words: component, variant, synonym, general name of metallic name monetary unit, monetа, semantic structure, pragmatic knowledge.

В порівняльних мовознавчих дослідження останніх десятиліть дедалі частіше акцентується увага науковців на когнітивному підході до вивчення мовних явищ. Актуальним і перспективним напрямом, на нашу думку, є етнолінгвістичні дослідження фразеологічного матеріалу однієї або більше мов, що об’єднаний у групи на основі наявності у їхньому складі компонентів, що належать до одного тематичного ряду лексем. Предметом нашого аналізу обрано польські та українські фразеологізми з компонентом – загальною назвою металевих грошових одиниці monetа / монета, які, за нашими даними, не піддавалися спеціальному опису у слов’янському мовознавстві. Використовуватимемо термін нумізматична фразеологічна одиниця (НФО) [Крайчинська 2004: 8], що співвідноситься з уже існуючими термінами (напр.,  топонімічна, соматична, ономастична, нумеративна фразеологія та ін.), що увиразнить опис.

Метою статті є визначити лексичний реєстр назв грошових одиниць у досліджуваних мовах; якнайповніше виявити та систематизувати корпус польської та української фразеології з загальною назвою металевих грошових одиниць monetа / монета і описати їх функціональні особливості. Широке розуміння фразеології дозволить залучити багатий фактологічний матеріал спеціальної літератури, перекладних, тлумачних, фразеологічних та інших словників відповідних мов, використати словники й енциклопедії Інтернет-ресурсу.

Грошові одиниці, які є вагомим чинником міждержавних, торговельних, політичних та культурних зв’язків, вивчаються не тільки істориками, мистецтвознавцями та археологами, а й мовознавцями, оскільки розвиток суспільства і розвиток людського інтелекту відбувалися одночасно з розвитком грошової системи, що знайшло відображення у фразеологічному складі мові.

Слово monetа / монета є назвою грошової одиниці з металу, що має певну пробу, вагу і форму і містить знак влади, що гарантує її вартість. У середньовічній Польщі поняття монети було доволі спрощеним. Майже до половини ХІV ст. вважалося, що монета є вартістю князя, тому князь визначав її номінальну цінність. Першим, хто приділив увагу вартості й якості монети та проаналізував поняття “монета”, був польський дослідник М.Коперник. Назва монета етимологічно пов’язується з іменем богині Юнони, діяльність якої нагадує діяльність богині Гери. При храмі цієї богині містився монетний двір, на якому були викарбувані перші гроші з металу. Монети виготовлялися з цінних металів (золота, срібла, міді) або зі сплавів золота з іншими металами. Вони були круглої форми, мали певне зображення та напис, від чого походили їх назви. З часом гроші у вигляді монет витіснили інші засоби розрахунку, оскільки вони були зручними для користування [Бондаренко 2000: 97].

Грошові знаки у вигляді металевих монет були багатьох видів. Аналіз спеціальної літератури з нумізматики показав, що із понад сорок назв металевих монет різних держав, що перебували у грошовому обігу Польщі та України, у творенні НФО бере участь загальна назва грошових одиниць, які виготовлялися з металу, moneta / монета і п’ятнадцять видових назв металевих грошових одиниць: babka, denar, drachma, dukat, grajcar, grosz, hałyrz, kwartnik, obol, srebrnik, szeląg, szóstak, talar, trojak, złoty, що мали різну платіжну спроможність.

Загальна назва металевих грошових одиниць moneta / монета має невисоку продуктивність, з цією назвою зафіксована незначна кількість НФО, які є добре відомі сучасним носіям мови польської та української иов. Так, для характеристики наївної, простакуватої людини вживаються НФО із змінним порядком розташування компонентів пол. brać / przyjmować coś za dobrą monetę; za dobrą monetę brać / przyjmować. укр. брати / приймати щось за добру / чисту монету

НФО реалізує значення “сприймати щось як істину, вважати за щиру правду; не підозрювати брехні, насмішки, іронії” й передає той історичний період, коли монети високої вартості стали низькопробними, що й відобразилося у мові [Szymański 1972: 301]. НФО властива значна варіабельність дієслівного компонента, яка виявляється у часовій віднесеності, в особливостях дієслівних парадигм (рrzyjmować / przyjmujesz / przyjmuje / рrzyjmował / рrzyjmowałа / рrzyjmowałу / рrzyjmowane były т. д.). Функціональною особливістю цієї НФО є її вживання в особових та  безособових конструкціях. Напр.: Niczegо nie powiedziała i wszystkie jego tłumaczenia brała za dobrą monetę [Dunaj 1996: 1393].  Ця НФО може поширюватись лексемою wszystko – “все без винятку”, яка підсилює негативну конотацію, напр.: Wziąłem ich oświadczenie za dobrą monetę [Bańkо 2000: 886].

Окрім особливостей граматичного плану, НФО має семантичні відтінки, які реалізуються в конкретних мовних ситуаціях. На особливе значення контексту у вивченні семантики НФО звертало увагу багато науковців. Зокрема, Ф.П.Медведєв зазначає, що саме в контексті найкраще розкривається значення багатьох фразеологізмів, їх експресивно-стилістичний характер та колорит і увиразнюються властиві їм особливості [Медведєв 1982: 8; Мокієнко 1979: 19]. А.Пайдзіньська наголошує, що контекст є яскравим багатофункціональним матеріалом для введення мовців у коло життєвих реалій, контекст збільшує образне сприйняття та можливість “лінгвістичного діалогу” мовців [Pajdzińska 1993: 39–40]. НФО brać / przyjmować coś za dobrą monetę у такому контексті: Niedoświadczeni spiskowcy brali za dobrą monetę puste deklaracje generałów i senatorów na temat interesów narodu, nie dostrzegając  istotnego  ich  sensu [Bąbа, Dziamskа 1997: 295] набуває значення “сприймати, трактувати щось серйозно; вірити брехні, підлабузництву”. Семантично паралельною цій НФО виступає укр. брати / приймати щось за добру / чисту монету, що є відносним еквівалентом польської НФО. Напр.: Гальба потурбувалася, щоб про це й газета написала… Люди прийняли те за чисту монету, радо вітали появу нового світила [Удовиченко 1984: 158]. У пол. brać / przyjmować coś za dobrą monetę; укр. брати / приймати щось за добру / чисту монету накладається пряме і переносне значення словосполучення dobrа monetа / чиста монета,“монета бита з чистого золота або з чистого срібла (дукат, злотий) або з високим вмістом цих металів, монета високої варттосіт” і “еталон моральності, правдивості” словосполучення dobrа monetа / чиста монета, що впливає на емоційність висловлювання. НФО можуть функціонувати у заперечній формі пол. nie brać / przyjmować coś za dobrą monetę; укр. не брати / приймати щось за добру / чисту монету “не вірити, не приймати як істину, вважати за щиру правду”.

Мотивація наступної НФО з компонентом-загальною назвою металевих грошових одиниць fałszywа monetа / фальшива монета – “неправда, брехня” побудована на значенні слова fałszywу / фальшивий – “підроблений, той, що не відповідає правді, фактам; неправдивий, нечесний, вдаваний, двуликий” [Dunaj 1996: 246]. У ній закодована добре відома носіям польської мови багатовікова етнолінгвістична інформація. З різних причин якість монет, що перебували у грошовому обігу Польської держави у ХІV –ХVІІІ ст., погіршувалася, знижувався вміст дорогоцінних металів, монети, які мали високу пробу і були високої вартості (дукат, злотий), ставали низькопробними. В обігу перебувала значна кількість фальшивих монет, які карбувалися без дозволу короля і сейму. Державою проводилися грошові реформи і монети низької якості вилучалися з обігу (напр., З. Глогер в “Encyklopediі Staropolskіеj” зафіксував різні непопулярні у народі низькопробні монети, наприклад, трояки ХVІІІ ст. і злоті ХVІІ ст. [Gloger 1903: 7]), що й закарбувалося у НФО. НФО fałszywа monetа є частиною крилатого вислову рochlebstwo jest fałszywą monetą do zjedzenia prawdziwej sławy, що функціонує у сучасній польській мові.

Значення “відповісти таким самим вчинком, ставленням; чинити з кимось так, як він раніше чинив з іншими”; “відплатити комусь добром за добро, помститися комусь за кривду” реалізує НФО рłacić / odpłacać się równą / podobną / tą samą monetą реалізує. Напр.: Płace teraz ludziom taką monetą, jaką brali moi przodkowie [Dunaj 1996: 246]. Ця НФО входить до складу прислів’я jaką monetą płacisz, taką ci oddają / odpłacają; kto się dąsa, nie może nikomu brać za źle, że mu odpłacą podobną monetą, що має значення “відплатити тим самим (в основному в прикрих, неприємних речах)” [Szymański 1972: 301]. Такі ж самі значення реалізує укр. платити / відплачувати / розплатитися такою самою / тією самою монетою, але українській НФО властива більша варіабельність дієслів з семантикою „розрахуватися”. Напр.: Йона зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися. Здається, що й Нута платив Йоні такою самою монетою [Удовиченко 1984: 107].

Контамінаційна НФО rozmieniać coś / rozmieniać się na drobną monetę та її еліптована форма rozmieniać się na drobne побутує у значенні “розпорошуватися в діяльності, в творчості; не зосереджуватися на основному”. Початковим їх варіантом був вислів rozmieniać swój talent na drobną monetę, де полісемічне слово talent реалізує значення “грошова одиниця, міра срібла; грошова одиниця, яка представляє вартість срібла або золота, що важило приблизно 1412 рублів” [Karłowicz, Kryński, Niedźwiedzki 1900: 13]. У сучасній польській мові слово talent втратило співвіднесеність з первісним значенням, з назвою старої грошової одиниці невеликої вартості, і реалізує своє друге значення – “природні здібності”: Zmuszony jest  pod wpływem warunków rynku księgarskiego do rozmieniania swego talentu  na drobną monetę popularnej twórczości [Doroszewski 1962: 814].

Колишня правова система Польської держави, а саме існування тілесних покарань відображено у НФО płacić długi skórzaną monetą, коли за невчасне повернення боргу людину били палицями [Szymański 1972: 301]. Широковживаними у минулому були й інші редуковані та контамінаційні НФО: skórzaną monetą mu zapłacił; kto nie ma srebra / groszy / hroszy / i miedzi musi płacić tym na czym siedzi; kto nie ma złota ani miedzi, płaci / zapłaci tym, na czym siedzi, у структурі яких зафіксовано фонетичні варіанти groszy / hroszy. У їхній семантиці збереглися слова-назви реалій колишнього побуту, причому деякі з них використовувались лише в професійному середовищі, це архаїчне словосполучення skórzanа monetа, яке “відтворює колишню епоху”. Архаїчність слова монета непомітна у цих НФО, оскільки нею послуговуються для узагальнення всіх сучасних металевих одиниць платні, але її багатовікове існування “видають” варіантні компоненти, якими виступає загальна назва колишніх грошових одиниць платні (hroszy), що вийшла з ужитку, стала архаїзмом, та назви дорогоцінних металів, які їх заміняли (srebrо, miedż), і як засіб обміну пройшли певну еволюцію, але, втративши свою реальну вартість, отримали умовний знак вартості [Бондаренко 2000: 97] і збереглися у складі усталених виразів.

До складу прислів’я може входити загальна, родова назва грошових одиниць pieniądzе із узагальненим значенням “всі існуючі грошові засоби”, наприклад: kto nie ma pieniędzy, niechże skóry nadstawi. В усі часи кримінальному праву приділялася велика увага, про що свідчать  джерелознавчі документи. За провини та скоєння злочинів, наприклад, убивство людини, дезертирство з війська та інші провини, присуджувалися тілесні покарання: биття киями або батогами, смертна кара. Вироку можна було уникнути, заплативши від п’яти до вісьмидесяти гривень [Gloger 1903: 8].

З ХV століття у польській мові побутує прислів’я моралізаторського спрямування słów używać mamy, jak monety із загальним значенням “людина повинна дотримуватися даного нею слова”, що також має багатовікову основу. Кожне наступне покоління поляків пропонувало свої інноваційні варіанти прислів’я, переносячи близьку йому образність на існуючі реалії  [Pado 1982: 48–52]: słowo starsze niż hroszy; słowo płaci tyle co pieniądze; słów jak pieniędzy zażywać potrzeba. Його образність ґрунтується на зіставленні нематеріального і матеріального: обіцянки і назви одиниці платні. Особливістю функціонування прислів’я є те, що у ньому варіюються узагальнені назви грошових одиниць або слова, які виступають в узагальненому значенні groszy / hroszy, monety, pieniądze, talary. Давнім варіантом цих  прислів’їв є вислів we wszystkim miej miarę: ostrożnie i wedle miary szafuj słowа i talary, що має більш загальне значення “в усьому треба мати міру”, де грошовий компонент talar, який був назвою багатьох видів кільканадцятиграмової срібної монети, що були засобом платежу у Польщі у ХV – ХІХ ст., засвідчує епоху, коли виник цей вислів [Krzyżanowski 1970: 137]. До складу  прислів’я вводилися лексичні одиниці, які оновлювали його структуру загальними назвами грошових одиниць, що перебували в обігу в різні історичні періоди, тому прислів’я є зрозумілими для сучасних носіїв мови, хоч не використовуються в мові активно.

Готівкові гроші поляки називають brzęczącą monetą, а українці дзвінкою монетою, що побудовані на різній образній основі. Напр.: W procesie zeznawali się fałszywi świadkowie, których przekupiono nadaniami ziemi i brzęczącą monetą  [Bańkо 2000: 886].

Здійснений у статті семантичний аналіз польських та українських НФО, до компонентного складу яких входить загальна назва металевих грошових одиниць monetа / монета, засвідчує ті історичні періоди, коли металеві грошові перебували в грошовому обігу Польщі та України, розкриває особливості їх функціонування та відображає прагматичний досвід двох етносів.

Використана література

1. Бондаренко Г.В. (1997): Спеціальні історичні дисципліни. Луцьк.
2. Крайчинська Г.В. (2004): Функціонально-семантичний аналіз польських фразеологізмів з компонентами – назвами грошових одиниць. Львів.
3. Мокієнко В.М. (1979): До питання про зіставний аналіз слов’янської фразеології. In: Мовознавство, № 5, с. 17–21.
4. Медведєв Ф. П. (1982): Українська фразеологія. Чому ми так говоримо.  Харків.
5. Удовиченко  Г. М. (1984): Фразеологічний словник української мови. Київ.
6. Doroszewski W. (1958–1969):  Słownik języka polskiego. Warszawa.
7. Bańkо M. (2000): Inny słownik języka polskiego. Warszawa.
8. Bąbа S. Dziamska G. Librek J. (1997): Podręczny słownik frazeologiczny języka polskiego. Warszawa.
9. Gloger Z. (1901): Encyklopedia Staropolska ilustrowana. Warszawa.
10. Dunaj B. (1996): Słownik współczesnego języka polskiego. Warszawa.
11. Karłowicz J., Kryński A., Niedźwiedzki W. (1900–1927): Słownik języka polskiego. Warszawa.
12. Kopaliński W. (1983): Słownik wyrazów obcych i zwrotów obcojęzycznych. Warszawa.
13. Krzyżanowski J. (1969–1978): Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych. Warszawa.
14. Pado A. (1982): Wykorzystanie genetiwu adnominalnego i przymiotnika dzierżawczego w związkach frazeologicznych o tych samych leksemach w języku polskim i rosyjskim. In: A.M.Lewickiego: Stałość i zmienność związków frazeologicznych. Lublin: UMCS, s. 47–53.
15. Pajdzińska A. (1993 ): Frazeologizmy jako tworzywo współczesnej poezji.  Lublin.
16. Sobol E. (1996): Mały słownik języka polskiego. Warszawa.
17. Skorupka S. (1967–1968): Słownik frazeologiczny języka polskiego. Warszawa.
18. Szymański J. (1972): Numizmatyka. In: Nauki pomocnicze historii od schyłku IV do końca ХVIII w. Warszawa.
19. Szymczak M. (1978–1981): Słownik języka polskiego. Warszawa.

Стаття присвячена опису семантичних особливостей польських та українських фразеологічних одиниць з компонентом – назвою грошових одиниць, що відображає історичні, етимологічні та культурні аспекти спадщини польського та українського народів.

Ключові слова: семантика, компонент, варіант, синонім, фразеологічна одиниця, нумізматичний фразеологізм, монета.

Опис походження фразеологізмів у слов’янському мовознавстві неодноразово ставав об’єктом аналізу багатьох дослідників. Так, дослідженню історичного та етимологічного аспектів усталених виразів присвятили свої наукові розробки Л.Скрипник, Л.Коломієць, М.Копиленко, М.Шанський,  С.Бомба та ін. Цінна інформація про етимологію слів та усталених виразів міститься у працях М.Номиса, В.Даля, А.Коваля, В.Коптілова, А. Івченка, В.Копалінського, Ю.Кшижановського в різного роду лексикографічних джерелах. Чимало своїх наукових розвідок присвятив опису виникнення фразеологізмів відомий дослідник слов’янської фразеології В.Мокієнко. З’ясування ж етимологічної основи польських ФО з компонентами – назвами грошових одиниць (далі НФО), опис їхньої національної специфіки ще не були предметом спеціального вивчення у слов’янському мовознавстві. Тому метою нашого дослідження є виявлення, систематизація та опис особливостей семантики польських та українських НФО, що мають етнокультурну основу.

НФО kto nie ma pieniędzy, niechże skóry nadstawi “значення грошей у житті людей”, до компонентного складу якої входить загальна назва грошових одиниць pieniądze, відображає конкретний історичний факт, що “може трактуватися як документ життя більш або менш віддалених епох” ((Історія держави і права України / В.С.Кульчицький, М.І.Настюк, Б.Й.Тищик. – Львів: Світ, 1996. – 296 с.)). НФО відображає певний історичний період, зрозуміння її значення вимагає історичної довідки. В усі часи кримінальному праву приділялася велика увага, про що свідчать й джерелознавчі документи Київської Русі та Запорізької Січі. За провини та скоєння злочинів, наприклад, убивство людини, дезертирство із Запорізького війська та інші провини, присуджувалися тілесні покарання: биття киями або батогами, смертна кара. Вироку можна було уникнути, заплативши від п’яти до вісімдесяти гривень. У НФО kto nie ma pieniędzy, niechże skóry nadstawi відображені елементи колишньої правової системи: існування тілесних покарань. Шляхом введення до складу НФО частки niechże інтенсифікується експресивність НФО. Образніше це поняття передається старим варіантом цієї НФО, до складу якої входить застаріла лексема groszy: kto nie ma groszy i miedzi, niech płaci tym, na czym siedzi. Для пом’якшення висловлення у НФО використано евфемічне словосполучення tym, na czym siedzi.

НФО, що є фрагментом давньої польської пісні “Teraźniejsze świata–ąа заза żądze” (ХVІІІ ст.): za pieniądze ksiądz się modli; za pieniądze lud / człek / świat się podli; za pieniądze prawnik staje; za pieniądze wyrok daje образно вказують на значення грошей у житті людини. Їх мотивація побудована на прямих значеннях слів ksiądz, prawnik, які уособлюють людей високого соціально-економічного стану; lud, świat вживаються в значенні “всі люди; все”. Особливий стилістичний ефект досягається антонімічністю modli – podli та римою stawa – sprawa. Синонімічним до цих НФО є укр. тепер за гроші можеш все зробити, а навіть і неба купити. Етимологія укр. НФО ґрунтується на християнському віровченні про життя після смерті (на небі). Близький за семантичною спрямованістю фразеологізм grosz dzwoni, grosz śpiewa, grosz kadzi із компонентом – назвою грошової одиниці grosz у своїй формальній структурі зберіг лексеми, які образно представляють церковні ритуали. Негативна конотація цих НФО базується на докорі священникам, які дбали про матеріальну користь. Подібне значення в українській мові презентує ще один розмовний вислів дяк читає – грошей мало бере, а піп слово скаже – та багато править, у якому виразно підкреслено соціальну ієрархію.

Ряд НФО є стереотипними формулами життя й передають поняття “гроші є основним критерієм контрастів у суспільстві”. Так, НФО kto ma pieniądze (w kieszeni), ten ma i rozum (w głowie); kto pieniądze ma, ten pana gra; kto ma pieniądze, ten jest pan, a kto ich nie ma, ten kapcan побудовані на образному представленні залежності соціального положення людини від наявності грошей. Інші НФО побудовані на образному представленні поведінки бідної і багатої людини: kto ma pieniądze, ten puszy, a kto goły, spuszcza uszy;  każdy hrabia, kto ma pieniądze; kto (pieniądze) ma, ten liczy, a kto nie ma, ten milczy; ten dziedzic, kto pieniądze liczy; głowa na karku, pieniądzе w kieszeni, a świat otworem stoi; lada  głupek, gdy ma dzięgi, mądry; z pieniędzmi to każdy mądry. Частина НФО образно передає поняття “багатство” і “бідність”: kto ma pieniądze, ma wszystko (w ręku); kto ma pieniądze, temu wszystko sporo; gdy są pieniądze, wszystko łatwo idzie; kto ma pienіądze / rubla w kieszeni, piechotą nie chodzi; kto pieniądze ma, jeździ karetami, a kto ich nie ma, zbija bruk piętami (bogaci piechotą nie chodzą). На соціальну ієрархію у суспільстві вказують НФО: kto pieniądze ma, to mu / temu duda / fujara gra; mało pieniędzy, mało muzyki; kto płaci, temu grają; рieniądze grają, які, крім основного значення “хто має гроші, той замовляє музику”,  реалізують ще одне, переносне значення – „все залежить від тієї людини, яка має гроші”. Аналіз цих образних НФО, які мають прозоре моралізаторське спрямування, дає підстави  виділити протилежність двох основних значень “має гроші (багатий)” – “не має грошей (бідний)”, які  підкреслюють існування соціальної ієрархії в суспільстві. Їхня “семантична мотивація тісно пов’язана з проблемою мовного образу світу, під яким розуміють набір менш або більш утверджених в мові суджень, що вказують на способи і ознаки існування позамовної реальності, а також визначають загальні категорії понять, які формують людське мислення про світ” ((Pajdzińska A. Znaczenie związku frazeologicznego // Poznańskie Spotkanie Językoznawcze. / Pod. red. Z. Krążyńskiej i Z. Zagórskiego. – Poznań, 1996. – T. 1. S. 168–173.)). У популярній туристичній пісні  можна почути сучасну інтерпретацію цих НФО: kto pieniądze ma, ten jeździ do Wieliczki, a kto pieniędzy nie ma, palcem do solniczki (Wieliczkа – головна копальня солі у Польщі). Народне інтонування НФО цього ряду (римування, рівномірне чергування наголошених і ненаголошених слів) впливає на їх виразність.

У НФО honor droższy nad / niż  pieniądze закодована одна з головних вартостей польської культурної школи, за якою модель поляка побудована на тріаді “Бог – Честь – Вітчизна”. Ця модель виховання спирається на лицарській традиції, на моральній системі виховання шляхти, яка була обов’язковою у польській культурі протягом багатьох століть і яка досі живе у свідомості поляків. НФО має значення “не все вимірюється вартістю грошей”. Семантика НФО мотивується номінативним значенням лексеми honor – “почуття власної гідності, добре ім’я, честь” ((Słownik języka polskiego: T. 1–11. / Pod red. W.Doroszewskiego. – Warszawa: Wiedza Powszechna,  1958–1969.)), та прикметника drogi у формі вищого ступеня порівняння.

НФО пол. bogatemu сzart pieniądze przynosi; укр. багатому чорт гроші приносить мають значення “гроші легко заробляються, людина збагачується без великих зусиль”. Ними характеризують дуже багату людину, яка має постійне джерело прибутку. В їх основу покладено стереотип образу чорта як надприродної сили зла, що є одним із найрозповсюдженіших негативних персонажів стародавньої міфології та демонології християнської доби, і який у слов’янській міфології пов’язувалася зі злим духом. Цей образ у слов’янських мовах – це так званий універсальний експресив з негативною конотацією, незалежно від того, в якому контексті він уживається ((Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. – Київ: Український письменник, 1993. – 64 с.)).

НФО daj, Boże, potrzebę, a pieniądze będą; niech będzie bieda, a pieniądze będą; da Bóg biedę, a ja grosze znajdę вказують на оптимістичне ставлення людини до життєвих проблем й передають “необхідність мати гроші на непередбачені потреби”. Вони реалізують два значення – “гроші людина знайде, якщо виникне велика необхідність” та “потребам кінця немає”. Тужливо-нещасливу конотацію цих НФО позначає лексема bieda. Для укр. не дай, Бог, напасти, (нещастя), то й чорт гроші дасть; не дай, Бог, напасти, (нещастя), а гроші мусиш знайти, що мають синонімічне значення, характерний менший оптимізм.

В основу НФО lichy pieniądz, lichy towar (букв. погані гроші, поганий товар), яка вказує на відповідність грошей товару, що купується, покладено відображення у людській свідомості реальної закономірності – за меншу оплату можна купити менш вартісну річ. Цією НФО дається оцінка значущості чогось (рідше когось). Етимологія укр. НФО які гроші – такий крам, які халяви – такий пан, що має подібне семантичне вираження (“за великі гроші – ліпший товар”), походження якої детально аналізує українська дослідниця Л.Скрипник (( Скрипник Л.Г. Видно (знати, пізнати) пана по халявах // Мовознавство. – 1968. – № 4. – С. 80–81.)), розкриває соціальні обставини, що породили вислів: пани одягали своїх слуг у дорогі чоботи з гарними халявами, щоб продемонструвати свою заможність. В укр. НФО використане подвійне порівняння: гроші як засіб платні порівнюються з товаром; власник товару (пан) порівнюється з якістю чобіт, вартість яких визначалась по халявах.

У внутрішній формі деяких НФО збереглася інформація про давні традиції та звичаї, коли люди вірили в чаклунство і вважали, що висловлені ними слова мають здатність спричинити реальні наслідки, що, вживаючи слова, ми можемо змінити реальність (вчинити замовлення, змовлення, заклинання, проклинання). Стародавні слов’яни надавали словам особливого значення, вони вірили в їхню магічну силу, що знайшло відображення у лексичних засобі мови. Власне ті часи залишили слід у мотивації загальновживаних висловів моралізаторського спрямування, що давно вийшли з ужитку – słowo płaci tyle co pieniądze; słów jak pieniędzy zażywać potrzeba із загальним значенням “людина повинна дотримуватися даного нею слова”. У цих НФО варіюються узагальнені назви грошових одиниць або слова, які виступають в узагальненому значенні hroszy, monety. Напр., słów używać mamy, jak monety; słowo starsze niż hroszy. Забутим варіантом цих польських НФО є прислів’я we wszystkim miej miarę: ostrożnie i wedle miary szafuj słowа i talary, що має більш загальне значення “в усьому треба мати міру”. Це прислів’я є одним із варіантів висловів słów używać mamy, jak monety; słowo starsze niż hroszy; słowo płaci tyle co pieniądze; słów jak pieniędzy zażywać potrzeba. Можливо, воно було інноваційним в історичний період, коли таляри перебували у грошовому обігу на території Польщі.

Про активне вживання пол. (być / pozostać) bez grosza (przy duszy); nie mieć (złamanego) grosza / szeląga / trojaka / halerza (przy duszy); укр. і / ні / ані (зламаного) гроша / шага / шеляга / копійки немає / нема / не було (за душею / при душі) багатьма поколіннями мовців свідчить варіювання в їхньому складі назв майже всіх маловартісних грошових одиниць, що існували в різні історичні періоди. Таке варіювання, обумовлене проблемою розуміння фразеологізму, відображає його внутрішню перебудову в мовно-мисленнєвій діяльності людини. Мовці намагаються привести у відповідність семантику фразеологізму з його лексичним вираженням ((Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (На матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вища школа, 1983. – 175 с.)). Використовуючи НФО, кожне покоління по-новому осмислювало його й, переживаючи його образність, намагалося перевірити й випробувати, в якому обсязі допускаються інновації ((Lewicki A.M. Wprowadzenie do frazeologii syntaktycznej. Teoria zwrotu frazeologicznego. – Katowice: Uniwersytet Śłąski. 1976. – 117 s.)). У факультативних словосполученнях przy duszy / при душі слова duszа / душа мають значення “ямка, заглибинка між ключицями на шиї, де, за народними віруваннями, знаходиться душа людини” і, де колись зазвичай зберігали гроші ((Мокиенко В.М., Фелицина В.П. Русские фразеологизмы: Лингвострановедческий словарь / Под редакцией Е.М.Верещагина, В.Г.Костомарова. – Москва: Русский язык, 1990. – 220 с.)). В українській НФО вживаються не лише назви  колишніх дрібних грошових одиниць (гріш, шеляг), а й назва сучасної дрібної грошової одиниці копійка, що не порушує фразеологічну норму. Українській НФО характерне синтаксичне варіювання факультативних компонентів (за душею / при душі).

Внутрішня форма вислову i żaczku być bez placku, gdy grosza nie staje – “мати недостатньо засобів до існування” – дещо затемнена. Найчастіше він трапляється у текстах художньої літератури і тому потребує  лінгвокраїнознавчого коментаря. Вислів походить з  часів середньовіччя, про що свідчить архаїчна лексема żak –“убогий учень або студент університету, який довго вчиться”. Вислів вживався з іронічною або жартівливою конотацією (рідше – як насмішка) стосовно людини, яка залишилися без грошей.

В основі НФО grosz groszowi nie równy; gdzie grosz bity, tam ma wartość; tam grosz najlepszy, gdzie bity; doma bity grosz najlepszy лежить характеристика вартості монет, карбованих на різних монетних дворах. Вони відображають історичний період, коли на численних монетних дворах польської шляхти карбувалися монети різної проби, тому в грошовому обігу Польщі перебувала велика кількість фальшивих грошей із низьким вмістом дорогоцінних металів.

У правових актах багатьох держав збереглися документи, з яких довідуємося про тілесні покарання за скоєння злочинів або за невиплату боргу. Фразеологізм płacić długi skórzaną monetą виник у той період в історії польського права, коли людину засуджували до биття палицями за невчасне повернення боргу. НФО має декілька варіантів, у яких для більшої мелодійності використані евфемізми: skórzaną monetą mu zapłacił; kto nie ma srebra i miedzi, musi płacić tym na czym siedzi; kto nie ma złota ani miedzi, płaci / zapłaci tym, na czym siedzi.

Країнознавчу основу має НФО dziesiąty grosz зі значенням  „податок, що становить 1/10 частину прибутку земельної власності”, що вживається на позначення господарської діяльності людини. Це був перший сталий податок, запроваждений у Польщі  у 1789 р. Нині ця НФО вважається застарілою і має обмежену сферу застосування.

ФО біблійного походження становлять значну частину фразеологічного фонду польської мови, на що вказують дослідники слов’янської фразеології ((Гак В.Г. Специфика библийной фразеологии в русском языке // Problemy frazeologii europejskiej / Pod red. A.M.Lewickiego. – Warszawa: Energea, 1997. – S. 93–103.)). НФО grosz czynszowy; wdowi grosz / grosz wdowi, що є висловами біблійного походження, давно перебувають у загальному вжитку, оскільки в ході історичного процесу неконфесійного використання вони втратили зв’язок з першоджерелом ((Od Adama i Ewy zaczynać: Mały słownik biblizmów języka polskiego / Ul. J. Godyń. – Kraków; Warszawa: Spółka Wydawniczo-księgarska, 1995. – 181s.)). Перша НФО grosz czynszowy у значенні „невелика грошова сума” був даниною, яку вимагали збирачі податків. Біблійний сюжет другої НФО – wdowi grosz – “невелика сума грошей, невеликий дар, пожертвування” – пов’язується із вдовою, яка “вкинула до скарбниці два шеляги, тобто гріш, а то було все, що мала”. НФО wdowi grosz характеризується морфологічними та словотворчими варіантами (grosz wdowi, grosze wdowie, grosik wdowi, wdowie grosze). Тотожною є семантика висловів wdowi grosz nikogo nie zbogaci; grosz nie zbogaci, grosz nie zuboży; grosz nikogo nie zuboży, що побудовані на антонімічності вербальних компонентів zbogacić – “збагатити”, zubożyć –“збідніти”.

Давній звичай та популярний спосіб зберігання та переховування грошей є етимологічним джерелом інших НФО біблійного походження, що мають затемнену внутрішню форму – пол. bezpieczniejsze pieniądze w popiele niż w szkatule; często grosz bezpieczniejszy w popiele; укр. як немає закопаних грошей, то він – вбогий піп. Коли ще не існували банки, гроші засипали попелом або закопували в землю. В наші дні ці НФО вживаються з відтінком іронії. Ця семантична модель була відома в минулому столітті – укр. зарити / закопати свій талант у значенні “закопати в землю гроші”, де слово талант мало значення “міра срібла; грошова одиниця, яка представляла вартість срібла або золота, що важило приблизно 1412 рублів” ((Słownik języka polskiego: W 8 t. / Oprac. J.Karłowicz, A.Kryński, W.Niedźwiedzki. – Warszawa, 1900–1927.)). З часом слово талант втратило зв’язок з первісним значенням, сьогодні НФО зарити / закопати свій талант означає “не реалізувати свої здібності”.

В польській мові вживається значна кількість НФО, що є запозиченнями іншомовного походження. Такі запозичення заповнюють існуючі в системі мови прогалини, так як в більшості випадків вони є єдиними позначеннями тих чи інших обєктів, предметів, процесів, станів та різноманітних ситуацій. Багато таких запозичень є міжнародними. До них належить, зокрема, вислів латинського походження żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają. За однією з версій, автором цього вислову та його варіанту (żaden) pieniądz nie śmierdzi є Цицерон, а їх початковим варіантом – пол. рieniądz nie cuchnie; укр. гроші не пахнуть. Згідно з переказом, першоджерелом цього вислову є розмова римського імператора Веспасіана з сином Тітом з приводу запровадження податку на міські вбиральні.  В минулому вислів pieniądz nie cuchnie означав “отримати мізерний прибуток”, але, набувши широкого застосування, він почав вживатися зі значенням “всякі гроші мають вартість, незалежно від того, яким чином вони зароблені”. За іншою версією, вислів żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają; (żaden) pieniądz nie śmierdzi запозичений з латинської мови (лат. peculia non olet). У сучасній польській мові цей вислів функціонує в декількох варіантах, серед яких найчастіше трапляються: ale te pieniądze, choć się od kloak biorą, nie śmierdzą; i moje pieniądze nie śmierdzą; pieniądze niczym nie trącą; pieniądze lica nie mają. У деяких варіантах експресивність висловлювання підсилюється заперечним займенником żaden і назвою найдрібнішої грошової одиниці pieniądz, вжитої в узагальненому значенні: (żaden) pieniądz nie śmierdzi. Цей вислів може функціонувати у стверджувальній формі każde pieniądze pachną.

Добре відомі НФО пол. pieniądze, pieniądze i jeszcze raz pieniądze; укр. гроші, гроші і ще раз гроші, що є калькою латинського походження (лат. danari, danari e poi danari). Ці НФО дослівно передають відповідь маршала королю Людовіку ХІІ (1607, Венеція) на запитання, що треба приготувати для військового походу. За рахунок повторення рieniądze, pieniądze посилюється експресивність вислову, а вільне словосполучення jeszcze raz передає  повторюваність та багатократність чогось.

Існує декілька версій походження НФО французького походження kto nie ma pieniędzy, nie ma Szwajcarów. До найпоширеніших належить думка, що історія виникнення цієї НФО базується на аутентичних словах швейцарських найманих солдатів, які покинули службу у Франциска І в 1521 р. через невиплату їм грошей ((Kopaliński W. Słownik wyrazów obcych i zwrotów obcojęzycznych. – Warszawa: Wiedza Powszechna, 1983. – 480 s.)). Етимологія НФО пов’язана з історичним періодом, коли швейцарці, в пошуках великих заробітків наймалися на службу до кожного, хто регулярно платив великі гроші. Упродовж ХVІ ст. слово “швейцарець” функціонувало у Європі як символ найманого солдата. Символічною реліквією тих часів є швейцарська гвардія, що охороняє Ватикан.

Популярними в останнє десятиліття стали НФО англійського походження dirty money – “брудні гроші”; money laundaring – “відмивання брудних грошей”, які найчастіше можна побачити на сторінках періодичної преси (особливо в останні роки). Ці НФО скальковані польською brudne pieniądze та українською брудні гроші мовами; рrać brudne pieniądze (укр. відмивати брудні гроші). Їх виникнення пов’язується з колами бізнесу, але вони мають широку сферу застосування. Перша НФО brudne pieniądze вживається із значенням “гроші з нелегальних джерел; гроші, зароблені нечесною працею”. Друга НФО рrać brudne pieniądze – зі значенням “дії, спрямовані на легалізацію нелегально зароблених грошей”. Значення цих НФО побудоване на взаємодії значень полісемічної лексеми brudny: 1) “такий, на поверхні якого знаходиться бруд, нечистий”; 2) “такий, який своїм кольором справляє враження нечистого”; 3) “нечистий морально, непристойний”.

Отже, НФО становлять достатньо велику та цікаву групу з етнокультурної точки зору, у багатьох з них закодована інформація про минулі епохи,  матеріальне і духовне життя народу, історичні події, давній побут, відомості про оточуючий світ, соціальні відносини.

Проведене дослідження етнокультурної основи польських НФО не вичерпує порушеної проблематики й намічає ряд перспектив щодо подальших розвідок, котрі вбачаємо в розвитку порівняльних досліджень зі слов’янської фразеології та в укладанні польсько-українського, українсько-польського тематичного словників.