The article is devoted to the investigation of the role of the business speech in performing official business relationships. The primary attention is focused on the studying of the phraseosemantic field peculiarities in business speech and its semantic classification.  The basic communicative and emphatic functions of phraseological units and their role in the reflection of the world picture in the English-speaking society are analyzed in the research as well.

Постановка проблеми

Формування культури бізнес мовлення, що поступово набуває великого значення,  є важливим етапом для розвитку суспільства та  держави в цілому. Без глибоких знань ведення  ділових   відносин у сфері бізнесу еволюційний розвиток людства не відбувається, тому що спілкування охоплює всі сфери діяльності людини і без  його знання реалізуватись та знайти своє місце в світі для сучасної людини доволі складно.  Бізнес комунікація  не тільки допомагає розуміти почуте, а й  встановлювати нові контакти та вирішувати нагальні питання. Осмислення людиною сфери бізнесу та ділових відносин в межах цієї сфери проявляться в лексичному та фразеологічному складі поля бізнес мовлення, масштаби дослідження якого постійно зростають, адже мовлення, особливо у цій сфері,  постійно змінюється. На даний час всі попередні надбання компетентних науковців у сфері  лінгвістики та бізнес мовлення англійської мови допоможуть глибше проаналізувати його  розвиток [2: 9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Досить довго досліджуючи мову, лінгвісти зробили висновок, що одиниці мовлення не можуть існувати ізольовано. Вони є взаємопов’язані відношеннями спорідненості та протиставлення. Ці лексико-семантичні відношення підпорядковуються системі та утворюють цілісний комплекс (ЛСП), вивчення якого розпочалося ще на початку ХХ століття.

Проблеми системної організації лексичного складу, семантики стали об’єктом дослідження у працях вітчизняних – О.О. Потебні, В.С. Ващенка, Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, О.О. Тараненка, М.П. Кочергана, О.Д. Огуя, С.П. Денисової, А.М. Шамоти та ін. – і зарубіжних мовознавців – Й. Тріра, В. Порцига, Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О.І. Смирницького, Ю.Д. Апресяна, С.Г. Бережана, В.Г. Гака, В.А. Звегінцева, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Д.М. Шмельова, Л.М. Васильєва, Й.А. Стерніна, Г.С. Щура, Л.О. Новикова, М.В. Нікітіна, О.Г. Скворцова, А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С.Г. Шафікова та ін. [9: 153].

Такі дослідження лексико-семантчиного поля у мові дали поштовх до виникнення теорії А.В. Куніна, щодо необхідності вивчення фразеологічного фонду мови, використовуючи системний підхід. Саме цим і займаються вчені у руслі фразеосемантики. Адже, саме фразеологія є відображенням не тільки емоційного стану, а й усвідомлення людиною світу, що її оточує. Вивченню лексико-семантичних та фразеосемантичних груп та полів посвячені роботи А. М. Бабкіна, Е. В. Кузнєцової, Л. А. Новікова, Ф. П. Філіна, Л. А. Вєдєнской, 3. Д. Поповой, І.  А. Стерніна та ін.. Праці цих вчених допомогли зрозуміти та структуризувати знання про семантичне поле бізнес мовлення [3: 4].

Метою є системний аналіз семантичної структури  фразеологічних одниць, що входять до складу фразеосемантичного поля бізнес мовлення, дослідження їх парадигматики, а також виявлення структури даного ФСП в цілому. Для досягнення мети слід виконати такі завдання:

1)       з’ясування  ролі бізнес мовлення у житті суспільства;

2)       аналіз стану дослідження бізнес мовлення у руслі фразеосемантики;

3)       з’ясування структури ФСП бізнес мовлення;

4)  дослідження системних характеристик фразем в структурі ФСГ, що утворюють ФСП бізнес мовлення;

5)  вивчення національної своєрідності ФО;

6) аналіз комунікативної та експресивної спрямованості бізнес мовлення.

Основна частина

Вивчення семантичного поля бізнес мовлення та комплексний аналіз його та фразеологічного складу у нашому дослідженні був здійснений через призму комунікативно-експресивних особливостей на основі методу когнітивної лінгвістики, що вивчає мовний вплив на реципієнта, експресію почуттів за допомогою мови [8: 23].

Варто не погодитися з досить відомим лінгвістом Ш. Балі, що стверджує про еквівалентність фразеологічного та семантичного значень. ФО, на відміну від ЛО, не лише виконують номінативну функцію (позначають поняття), а й доповнюють відповідним емоційним забарвленням, яке не завжди притаманне лексичній семантиці. Тому  у нашому дослідженні ми будемо спиратись та ґрунтувати отримані результати на ідеях  таких вчених, як Б. Ларін та Я. Баран, що відстоюють ідею відмінності значень [3: 12].

Говорячи про наявність у ФО своєї семантики, не можна не сказати і про те, що подібне значення має кожне повнозначне слово. У цьому, безперечно, спільність, а разом з тим і відмінність слова і фразеологізму. Ґрунтовно опрацювавши у порівняльному аспекті семантику слова і фразеологічної одиниці, В. П. Жуков визначив основні типи фразеологічного значення і на великому фактичному матеріалі показав, що специфіка та особливості лексичного значення у слова і фразеологічного значення у фразеологізму обумовлені самою природою цих мовних одиниць

У структурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, а обов’язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути [9: 98]. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари.

У сучасній лінгвістиці активно розвиваються дослідження ФО в семантичному, граматичному та структурному аспектах. Такий багатоаспектний підхід до вивчення фразеології набирає популярності не безпідставно. Адже, багатогранний аналіз ФО дозволяє значно розширити знання про досліджуваний об’єкт. Багатоаспектний аналіз ФО, що спостерігається у більшості сучасних досліджень, дозволяє значно поглибити знання у досліджуваній галузі лінгвістики та вивести дослідження такого характеру в ряд найбільше актуальних для сучасної лінгвістичної науки.

Є. Г. Чалкова присвятила своє дослідження  «Иноязычная  личностно-ориентированная  фразеосемантика» характеристиці нових напрямків у фразеосемантиці, в руслі якої здійснено і наше дослідження.  Тому, варто розкрити основні поняття цього напрямку. Є. Г. Чалкова виділяє такі види:

1) іншомовна особистісно-орієнтована фразеосемантика – напрямок фразеології, націлений на дослідження системи семантичних полів, що зберігаються у пам’яті.

2) предметна  фразеосемантика – це напрямок фразеології, націлений на дослідження системи семантичних полів, пов’язаних з рефлексією відображення та ставлення до реального світу, що окреслюють особистісну поведінкову реакцію.

3) фразеосемантика  –  напрямок фразеології,  що має на меті дослідження системи полів на мікро- та макрорівнях, складниками яких є ФО [7: 22].

Двосторонній підхід до семантичної цінності  ФО мотивує вчених-лінгвістів до дослідження таких феноменів у фразеології, які не мають однозначного тлумачення в  науковій літературі. До них  належать, зокрема, питання про  знакову функцію та номінативну вартість ФО у мові та мовленні, про варіантно-синонімічні відношення у сфері фразеології, про семантичне моделювання ФО, про проблему фразеологічної усталеності і варіювання фразеологізмів та деякі інші. Двостороннє трактування фразеосемантики відобразилося у фразеологічній практиці. Адже, саме в останні роки з’явилися класифікації та словники ФО, що суттєво відрізнаються від попередніх особливим підходом до смислового аспекту структури ФО.

ФО у бізнес мовленні англійської мови складають значну частину. Це і визначає можливість їх аналізу у складі  фразеосемантичного поля (ФСП), що має складну структуру, що включає в фразеосемантичні групи (ФСГ) та підгрупи, систематизовані за тематичним принципом. Класифікуючи ФО за соціальною ситуацією, слід враховувати усі головні її параметри: насамперед рольові стосунки. В нашому випадку це будуть ділові, партнерські бізнес відносини.

На основі функціонального підходу ФО були поділені на дві великі групи:

–      номінативні фразеологізми (виконують суто номінативну функцію);

–     номінативно-експресивні фразеологізми (крім номінативної, виконують ще й експресивну функцію, допомагаючи мовцеві висловити певні емоції, своє ставлення до ситуації тощо) [7: 17].

Багатство та виразність мови досягається гармонійним поєднанням ЛО та ФО. Адже виконуючи дещо іншу функцію, вони доповнюють один одного. Хоча й фразеологічні одиниці виконують номінативну функцію [220: 13], однак відрізняються від лексичних характером та обсягом інформації.. Безліч фразеологічних вербалізацій грунтується на раціональній оцінці, яка дістає емоційне втілення. Можливі випадки, коли домінує номінативна функція, а не експресивна. Ми можемо також спостерігати у фразеологізмах навіть повну відсутність експресивності, хоч вони образно, метафорично мотивовані.

Важливим для розвитку когнітивної лінгвістики став висновок М.Джонсона про те, що наше розуміння світу ґрунтується на нашому фізичному досвіді, отриманого під час активного, діяльнісного пізнання світу у результаті діяльності з його об’єктами [46]. Метою ж нашого дослідження є з’ясування специфіки фразеологічної картини світу  в бізнес мовленні.

Варто погодитися із В.Н. Телієм та зазначити, що ФО репрезентує собою знак, що співвідноситься по структурі з мікротекстом, в якому вся інформація представлена згорнуто [4: 13]. Під час дослідження фразеології вчені виділяють  різні терміни й відповідно різні стратегії дослідження. Термін світогляд відображає цілісний, певною мірою “зоровий” образ – т.зв. гештальт. Термін світовідчуття, світовідчування ввійшов в узус  як  ”емоційний” образ світу. Щодо терміну світорозуміння, то він має значення інтерпретації, зокрема, у фразеології базових концептів, пов’язаних із розумовою, соціальною діяльністю людини чи спробами “реінтерпретації” науковцями мовної інформації, мовної картини світу.

Оскільки ФО є носіями елементів картини світу, то фразеологічні одиниці бізнес мовлення є концентрованими одинцями розуміння ідеї економічних, торгівельних, ділових, партнерських відносин. З’ясувати особливості втілення загальноприйнятого уявлення про такого роду відносини допомагає принцип виділення фразеосемантчиного поля. Під терміном «фразеологічна одиниця» ми розуміємо окремо сформовану одиницю мови, якій характерне повне або ж часткове переосмислення компонентів, в рамках якого формується та функціонує ФО [9].

Дослідження мови у тісному  поєднанні з культурою країни сприяє вирішенню багатьох важливих і недостатньо опрацьованих проблем фразеології, зокрема, дозволяє глибше та точніше віддзеркалити змістовий аспект ФО, простежити їхню етимологію, розкрити мотивацію, проаналізувати фонові знання. Безумовно, фразеологічний фонд мови є носієм та відображенням менталітету та культури суспільства. Тому, продуктивне  вивчення фразеології неможливе без системного аналізу.

Підхід до вивчення фразеологічного фонду як до системи, вимагає розробки нових методів дослідження, основою для яких стала теорія семантичного поля Й. Тріра. Про необхідність вивчення семантичних полів у фразеології стверджує у своїх працях А.В. Кунін. Основою для побудови фразеосемантичного поля (ФСП) є семантичне значення ФО, адже саме окремі одиниці мовлення вступають у відношення [30: 2]. Об’єднані  в одне ФСП інваріантною семою значення, ФО всередині цього поля протиставляються за диференційними семами [8].

ФО семантичного поля бізнес мовлення мають особливий інтерес для лінгвістики, адже бізнес та відносини у цій сфері людської діяльності є основним джерелом заробітку та існування людини. Отже, бізнес є загальнокультурним поняттям, що лежить в основі як матеріального, так і духовного життя суспільства. Тому, такий феномен не міг не знайти свого відображення у фразеології.

Вчені довели той факт, що осмислення людиною світу виявляє себе  на всіх рівнях мови, а саме:  на лексичному рівні, фонетичному, морфологічному, синтаксичному. Особливо яскравим, на нашу думку, є вербалізація людського уявлення про світ у фразеології., оскільки тут ще більшою мірою, ніж у лексиці, відображено національну картину світу, в нашому випадку англомовну.

Проведене дослідження фразеосемантичного поля бізнес мовлення дозволило нам встановити семантичний потенціал ФО, що утворюють дане поле. Проблема зв’язку і матеріальної, і духовної культури народу привертає увагу дослідників вже досить довго. В своїх роботах вони наголошують на соціальну природу мови, що несе в собі позамовну інформацію. Найбільш яскраво національно-культурна своєрідність проявляється на фразеологічному рівні, так як ФО складається із декількох компонентів і в її смисловій структурі, набагато більше ніж в слові, беруть участь екстралінгвістичні фактори, що відображають національно-культурну специфіку народу. ФО, що входять у склад фразеосемантичного поля бізнес мовлення, властиві нерозкладність на окремі лексичні значення компонентів. Використання певних компонентів у складі ФО пояснюється національною специфікою асоціативної основи, що пов’язана з розрізненням культурологічних факторів, різними мовними картинами світу, різним сприйняттям факторів дійсності, тобто в екстралінгвістичними факторами.

Формування досліджуваних ФО піддавалося впливу внутрішньої форми ФО, що відображає при передачі  інформації весь ланцюг асоціацій, що виникають при здійсненні ФО номінативної функції, але не входять до складу її фразеологічного значення, що впливає не останнє. Специфіка внутрішньої форми  полягає у здатності вміщувати в себе оцінювальні стереотипи, асоціації, уявлення, які несуть як універсальний, так і національний характер. Іншими словами, внутрішня форма характеризується виразною маркованістю, обумовлену країнознавчими фоновими знаннями, включаючи систему світогляду [7: 14].

ФО є свого роду закодована інформація. Варто зазначити, що деякі фразеологічні одиниці ФСП розкривають свою семантику тільки в контексті, а поза контекстом вони можуть належати до інших полів. Корпус фразеології характеризується чіткою номінативною спрямованістю його одиниць. Варто зазначити, що окрім номінативної функції у мові, фразеологізми ще  й доповнюють лексичний склад, емоційно забарвлюючи його «накладаючи відбиток емоційного відношення суб’єкта до позначуваного» [4]. Образи, стереотипи, що закладені в основу ФО відображають лінгвокультуру спільноти та характерне для неї бачення картни світу. Саме тому, культурнонаціональна специфіка яскравіше виражена  у фразеологічному, ніж у лексичному складі мови [12: 134]

Вербальне осмислення світу за інтенсивністю виявлення того чи іншого параметра властиве й лексичній системі. Проте, як стверджують науковці, фразеологічні одиниці відтворюють, на відміну від лексичних, не картину світу, а її фрагменти, особливо актуальні для носіїв мови, бо фразеологія своїми значеннями пронизує найрізноманітніші концептосфери. Отже, ми дійшли висновку, що особливістю фразеологічної вербалізації світу є те, що одиниці цього рівня позначають інформацію, яку не взмозі виразити одиниці лексичного рівня [10]. Адже, фразеологія – це символічний світ, у якому різноманітні об’єкти, явища та процеси дістають символьні позначення. Фразеологічна репрезентація світу відрізняється від лексичної більшою архаїчністю, міфологізованістю.

Осмислення людиною сфери бізнесу та ділових відносин в межах цієї сфери проявляться в лексичному та фразеологічному складі цього поля. На сьогодні не тільки в англомовних, а й в інших світових культурах склався загальний прототип  успішного бізнесмена, тобто людини практичної, досвідченої, стратегічної, яка не має нічого спільного з забобонними віруваннями, проте  очевидним став той факт, що саме бізнес по всьому світу, як і деякі інші види діяльності найбільше піддається впливу забобонів, коли діло стосується удачі та щасливого випадку. Адже, в бізнесі, дійсно,  це має велике значення. За словником Д. Піккерінга у нашому дослідженні було зібрано інформацію про людські уявлення та осмислення сфери бізнесу. Надаючи велику увагу всюдисущим чарам і табу, що спостерігається у всьому світі, бізнесмени використовують декілька єдиних в своєму роді забобонів. Сюди входить пересторога  підписувати контракти чи розпочинати поїздки по бізнес справам у п’ятницю або ж на тринадцятий день місяця. Крім того, до таких забобонних вірувань входить також  щасливий одяг, який був на людині у її набільші моменти її слави. Що стосується  часу, то нові справи варто розпочинати у співпадінні з молодим місяцем. В США договори про оренду підписуються на непарну кількість років, а початок нової справи вітають підковою, декорованою квітами [6].

Особливу увагу слід надати першому дню, коли підписується певна комерційна угода. В англійській мові на позначення цієї події навіть існує така ЛО, як handsel, тобто почин або ж початок торгівлі, нової справи. Поганою ознакою вважається купувати будь-що перед тим, як щось було продано. Особливо пощастить, як вважають, якщо першим клієнтом буде психічно відстала у розвитку людина. Перші зароблені гроші потрібно поцілувати або плюнути на них, тільки в такому разі бізнес принесе ще більше прибутків. Крім того існує повір’я, що незакінчена перша угода за день віщує приреченість на банкротство.

Ще одним забобоном, що належить до сфери бізнесу, є засторога вимітати сміття з цеху, майстерні, коли планують розпочати нову справу, адже це може відлякати нових клієнтів. Цікавим став також той факт, що раніше жінкам не варто було приїжджати в перший день на місце своєї нової роботи засвітла, так як це може принести невдачу як їй, так і її роботі чи господарству [16].

Всі ці вірування, повір’я, забобони вербалізуються у лексичних, більшою мірою фразеологічних одиницях. Етимологія фразеологічних одиниць англійської мови відзначається великим різноманіттям. Адже, тут існують запозичення, а також варіанти британської, індіанської, французької голландської та іспанської фразеології. Щодо етимології ФО, ми зіткнулися з труднощами встановити походження фразеологізмів – адже наявність однакової за формально-смисловими компонентами одиниці ще не означає, що вона була запозичена. Варто виявляти велику обережність, встановлюючи факт запозичення того чи іншого звороту, адже паралельне існування в різних мовах виразів, однакових за формою і значенням, може не мати ніякого відношення до запозичення. Це може пояснюватися спільністю соціально-політичних умов життя, звичаїв та традицій народів, що розмовляють цими мовами. Також фразеологічні паралелі часто пояснюються походженням з однакового спільного джерела, можливо, і без запозичення однією мовою з іншої.

Походження ФО сфери бізнесу можна встановити на основі лексикографічних даних (так, у великій нагоді стають етимологічні примітки, що містяться у деяких словниках, наприклад, О.В.Куніна) та аналізу лінгвістичних джерел. Проте, незважаючи на труднощі, не слід відмовлятися від етимологічного аналізу ФО, адже він допомагає нам краще зрозуміти мотивування семантики сучасного варіанту фразеологізму у бізнес мовленні англійської мови.

На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що майже кожен дослідник має можливість запропонувати свій власний внесок у типологію або вдосконалення класифікації, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження. Як стверджує відомий лінгвіст П.Лерой, у сучасній лінгвістиці, незважаючи на досить великі досягнення досліджень у галузі фразеології англійської мови, на сьогоднішній день не існує чіткої класифікації фразеологічних одиниць у сфері бізнесу. Крім того, немає лексикографічних праць, справді вартих уваги, які б пояснювали етимологічне походження цих фразеологічних одиниць [15].

Науковець  дуже критично висловлює свою думку щодо праць лексикографів, тим самим аргументуючи свою позицію, що мають бути спеціально створені словники англійської фразеології для працівників сфери бізнесу, торгівельних, економічних відносин. Такі б словники допомагали врегульовувати конфлікти, що виникають під час підписання договорів, різних ділових зустрічей, адже ці словники мали б відповідати всім правилам та приписам мовної політики. Крім того, як стверджує П. Лерой, ситуативна фразеологія корпоративного спілкування теж має бути включена до такого типу словника, оскільки саме корпоративне спілкування є невід’ємною частиною повсякденного спілкування у бізнесі. Саме тому, класифікація фразеологічних одиниць у бізнес мовленні у нашому дослідженні допоможе нам зробити внесок  у розвиток  лексикографії та фразеології [16].

Спираючись на основні засади лінгвістичних досліджень у соціологічному контексті таких відомих науковців, як О. Швейцера, В. Бєлікова, Л.Крисіна, О. Селіванової, ми спробуємо розробити власну класифікацію фразеологічних одиниць, що вживаються в бізнес мовленні. Залучення до аналізу 280 одиниць даного семантичного поля, дозволило нам виокремити такі семантичні групи фразеологізмів: «людина», «робота», «ділова зустріч/нарада», «прибуток/вигода», «втрата», «успіх», «купівля», «продаж», «продукт», «ціна», «, «банкротство/закриття бізнесу», «заощадження», «скрутне становище», «математичні розрахунки», «звітування», «позика», «фінансова підтримка» «обман», «підкуп», «відкриття  бізнесу», «закриття справи/бізнесу».В ході  дослідження ми зіткнулись з проблемою класифікації, адже не всі фразеологізми за своїм семантичним значенням ми могли чітко віднести  до тієї чи іншої семантичної групи. Саме ці фразеологізми можуть становити широке поле для майбутніх досліджень.

На думку Г.С. Гринь, «фразеологічні одиниці англійської мови є мікросистемою, елементам якої властиві полісемія, складні антонімічні та синонімічні стосунки, належність до певних семантичних груп» [2: 13]. Ця ідея стає базисом її власної типології. Як стверджує науковець, більшість багатозначних фразеологічних одиниць мають два значення, які виникли внаслідок паралельних первісних метафоричних зрушень. Але серед них вирізняються також окремі одиниці, що мають більше трьох значень. Спостереження показують, що не всі значення однаково поширені, не всі мають однакову валентність, проте усім їм властива та чи інша стилістична функція.

У нашому дослідженні, при аналізі фразеологічних одиниць бізнес-мовлення, ми виявили, що майже всі вони є однозначними. На наш погляд, це пояснюється тим, що для такої сфери як бізнес, не зважаючи на той факт, що мовлення може й у цій сфері має бути експресивним, перш за все для нього характерна лаконічність та однозначність [93].

Семантична група «людина»

У першій семантичній групі,  до якої входять фразеологічні одиниці на позначення особи, варто виділити наступні типи:

1) ФО, що характеризують лідерські якості працівника або ж керівника у  бізнес-сфері. До них ми віднесли: movers and shakers – характеризує людей, які знаходяться при владі та беруть активну участь   у вирішенні проблем, ініціюють нові проекти. Спочатку ця ФО існувала у вжитку, коли говорилось про активістів або ж тих людей, які намагалсь чинити опір владі та, так би мовити, «підхитувати» громадський спокій. З активним розвитком сфери економічних, торгових та ділових відносин ця ФО перейшла до сфери бізнесу. Фразема sleeping/silent partner відноситься до людини, яка, вкладаючи гроші в бізнес, не бере активної участі в його менеджменті та надає перевагу залишати своє ім’я в таємниці.

До цієї групи можна також віднести наступні фразеологізми: top dog -керівник, лідер; to hold all the aces – яка займає керівну посаду та має переваги над іншими або ж людина, яка є хазяїном становища. Big cheese –. про важливу людину. Пізніше за аналогією виникли фраземи big gun/wheel/wig, що мають синонімічне до первинного значення. Така фразеологічна одиниця як boys/men in the backroom теж належить до даної семантичної групи, оскільки має значення людей-керівників, що незалежно приймають рішення поза лаштунками.

2) ФО на позначення позитивних якостей працівників досліджуваної сфери, а саме: працьовитість, ентузіазм: an eager beaver – роботяга; company man – фанатично відданий свої роботі, котрий завжди погоджується зі своїми колегами.

3) ФО на позначення негативних якостей працівників. До цієї групи ми віднесли такі одиниці, як cog in the machine – п’яте колесо у возі, тобто людина, яка насправді не відіграє великої ролі у ході роботи. Синонімічною фразеологічною одиницею є dead wood, яка характеризує працівника, якого вважають некорисним та непотрібним.

До ФО на позначення відсутності організації в роботі працівника належать: to run round in circles – про людину, якій важко досягти результату саме через те, що вона не вміє організовувати свій час та роботу. Крім того, сюди належить фразеологічне сполучення shape up or ship out, яке використовують аби дати людині усвідомити, що її звільнять, якщо вона не буде вдосконалювати свої вміння та свою роботу [13].

Цей вираз був вперше вжитий у військових силах США під час ІІ Світової війни у значенні, що солдатові краще дотримуватись всіх інструкцій та наказів (“shape up”), в іншому випадку він буде висланий за океан в зону військових дій (“ship out”). Ще однією фразеологічною одиницею є yes man, що характеризує працівника з негативної точки зору, що у всьому погоджується і босом.

4) ФО, що мають значення певної службової посади. Наприклад, в нашому дослідженні ми зустріли фразеологізми з семантичним значенням: бухгалтер – a bean–counter, a number cruncher; службовець, що має найвищий ранг – captain of industry; адвокат-стерв’ятник – ambulance chaser. Таке уявлення виникло в людській свідомості і вербалізувалося у мові через слово ambulance, тому що такий адвокат шукає клієнтів серед людей, які нещодавно постраждали та вмовляє їх подати в суд. Також до даної семантичнї групи відноситься фразема (one‘s) opposite number, тобто той, хто працює на аналогічній посаді можливо навіть ів іншій організації – колега.

Семантична група «робота»

За підрахунками у ході дослідження ми вияснили, що цієї групи належить найбільша кількість фразеологічних одиниць. Сюди належать:

1) ФО на позначення важкої роботи, що вимагає великих зусиль від працівника, було досліджено наступні одиниці: too much like hard work, put your shoulder to the wheel, keep your nose to the grindstone –  про людину яка сконцентрована на роботі і важко. Фразема by the sweat of your brow вживається на позначення  важкої праці,яку виконує певна людина без допомоги іншого. Синонімічними до цієї фразеологічної одиниці є наступні:  work your fingers to the bone, break your back , back to the salt mines, а також ФО які вказують на важку фізичну працю: get your hands dirty, use elbow grease [16].

2) ФО, що вказують на людину, яка має дуже багато роботи та  задіяна в багатьох проектах. Наприклад: to wear many hats, to have a finger in every pie, irons in the fire – про людину, яка працює над багатьма завданнями або задіяна в багатьох сферах.

3) Семантику зі значенням занадто багато роботи мають наступні ФО: snowed under, to have a lot (too much) on one‘s plate .

4) ФО з семантикою часу виконання роботи. До таких фразеологічних одиниц входять: rush off your feet – збиватися з ніг, в значенні бути надзвичайно зайнятим; a race against time – бігти на перегонки з часом, тобто мусити працювати дуже швидко аби встигнути закінчити роботу до певного часу; work overtime має значення працювати понаднормово, тобто більше нормованого часу. Сюди також віднесемо фразему to work down to the wire – працювати до останньої хвилини. Цей вираз прийшов у вжиток з такого виду спорту як скачки на конях. В ІХ столітті на іподромі встановлювали через всю бігову доріжку дріт над фінішною лінією. Цей дрт допомагав визначити ніс якого коня персік фінішну пряму першим. Коли говорилося, що забіг був “down to the wire”, це означало близький результат, невідомий до останньої хвилини. До цієї групи такоє належатиме фразеологізм to scale back one‘s hours, що означає зменшити кількість робочих годин [15].

5) І, нарешті, остання підгрупа міститиме лише дві фразеологічні одиниці, проте ми вирішили їх виокремити.  Така фразема, як business is business , вживається в першу чергу людьми, для яких робота завжди стоїть на першому місці, і ніякі дружні чи особисті відносини не повинні мати вплив на хід робочих стосунків. Фразема business before pleasure має значення нашого українського прислів’я, яке точно відповідатиме синонімічно, а саме «зробив діло – гуляй сміло».

Семантична група «ділова зустріч / нарада»

1) До першої групи ми віднесли ФО із семантикою головної теми обговорення на діловій зустрічі. До таких ФО належать : bottom line – основне завдання зустрічі/наради. Крім того, сюди ми відносимо фраземи, що мають синонімічно однакові значення: to lay (something) on the table , to put (something) on the table.

2) До ФО із семантичним значенням «проводити ділову зустріч/нараду» ми віднесли лише дві фраземи: to hold a meeting та to run a meeting.

3) Сюди належать ФО із семантичним значенням «розпочинати зустріч/нараду»: to call a meeting to order та to open a meeting.

4) До даної групи ми віднесли фраземи на позначення типу засідання. Сюди належить фразема follow–up meeting, тобто зустріч, де обговорюється попередня справа. До цієї групи також належатиме фразема strictly business вказає на те, що зустріч, що відбудеться, буде присвячена лише обговоренню робочих питань, і не буде включати розваги та відпочинок.

5) До підгрупи із семантикою «пропозиції» ми віднесли наступні фраземи: to bring to the table та to move to do something [15].

6) До останньої підгрупи ми віднесли ФО на позначення роботи секретаря, тобто його обов’язків. Сюди належать наступні фраземи: to circulate the agenda, із семантичним значенням розподілу  списку основних питань та проблем чи будь-якої іншої інформації, що буде обговорюватись, перед самим засіданням. Окрім цього, до обов’язків секретеря також входить нотувати деталі обговорення на засіданні. Тому у людській свідомості уявлення про таку роботу вербалізувалося у фразему to take minutes. Ще однією ФО, що відноситься до цієї підгрупи є фразема to set up a meeting в значенні організації ділової зустрічі.

7) До цієї групи належать ФО на позначення «промови/виступу». Сюди ми віднесли фразему to call on someone to speak із семантичним значенням запросити когось висловити свою промову або ж дозволити висловити свою думку. Наступна фразема, що входить до даної підгрупи є фразеологізм  to have the floor [14].

Семантична група «прибуток / вигода»

Опозитивною групою у нашій класифікації стала група ФО із семантикою прибутку та вигоди:

1) до першої групи ми віднесли одну фразему win–win, єдину зі своїм значеням у бізнес-мовленні, що  вживається в ситуації, коли дві сторони у бізнесі виграють отримуючи прибуток  від спільного результату.

2) До другої підгрупи ми віднесли ФО, що мають семантичне значення намагання  дістати вигоду із кожної сприятливої для цього ситуації: make hay while the sun shines та strike while the iron is hot.

3) Сюди ми віднесли такі ФО, як: finger in the pie, piece/slice of the action, have a stake in (something). Всі вони мають синонімічне значення «мати свою частку або акції у певній справі, отримуючи від цього прибуток».

4) До третьої групи ми віднесли дві ФО зі значенням дій, спрямованих на отримання вигоди/прибутку. Наприклад фразера play for time має значення дії, спрямованої на затримку дії аби виграш часу для певної особистої вигоди. Фразема оutsource має значення використання сторонніх ресурсів більше, ніж тих, які знаходяться в межах компанії [16].

5) До останньої групи ми віднесли решту фразеологізмів, що мають загальну семантику «отримати вигоду».  Сюди належать: to cash in on, turn a profit, bang for the buck, turn over, to outsource (something).

Семантична група «втрата»

Під час нашого дослідження було виявлено невелику кількість ФО із семантикою матеріального збитку та втрат. До них ми віднесли такі фразеологізми: down the drain – коли ми говоримо про час, гроші та зусилля були мариними; соди ж належить фразера to take a nosedive, що має значення колапсу, краху у ціні, вартості. Для позначення збиткового продажу існує ідіома to sell (something) at a loss. Скорочено існує також ідіома at a loss із синонімічним значенням. Фразема bottom out має значення зійти на найнижчий рівень, найгірший рівень розвитку. До цієї ж групи слід віднести також фразему in the red, що має значення втрачати гроші та бути наприбутковим. Таку невелику кількість ФО із семантикою «збиток» в бізнес мовленні можна пояснити небажанням говорити про таке негативне явище в бізнесі [16].

Семантична група «успіх»

В межах цієї групи ми виділили чотири підгрупи. А саме:

1) ФО з семантичним значенням «успішного початку». До неї належать такі фраземи, як: up and running вживається для позначення активного і успішного початку в бізнесі.  Синонімічною цій фраземі стаkf ще одна фразеологічна одиниця to get off the ground Ще однією фраземою є a foot in the door, коли говорить про людину, яка зробила маленький, але успішний крок на шляху до успіху і, можливо, буде успішною і в майбутньому. Фразема to turn around one’s business має значення «прокрутити бізнес знову та зробити його прибутковим знову».

2) До другої групи ми віднесли ФО на позначення успішного бізнесу в процесі його розвитку: going concern характеризує дієздатний бізнес який активно та динамічно розвивається; roaring trade теж має значення успішного бізнесу в сфері торгівлі.

3) До цієї групи належать ФО із загальним значенням успіху у певній сфері бізнесу.  Blockbuster –такою фраземою називають бізнес або його продукт, що має шалений успіх. Ця лексична одниця мала первинне значення фугасної авіабомби великого калібру, що використовувалася під час ІІ Світової війни британськими повітряними силами. Вони були надзвичайно великами та мали велику вибухову силу. Саме тому в людській свідомості залишилися ті асоціації, які тепер вербалізувалися у такого виду фразеологічну одиницю [13].

Інша фразеологічна одиниця to make a go of (something) має значення продукування хороших успішних результатів. Синонімічною їй будуть наступні фразеологічні одиниці to pay off, to gain ground, in the black, deliver the goods. Фразема to make money hand over fist має значення успішного та швидкого заробітку. Carry the day – ще одна фразера, яку ми віднесли до даної групи, оскільки вона має семантичне значення «остаточно виграти». Спочатку ця фразема мала первинне пряме значення  – пережити день.

4) До цієї групи ми віднесли ФО, що стосуються успіху в роботі. До неї належать: to climb the corporate ladder, тобто просуватись в кар’єрному рості. Ще однією фраземою, яку ми віднесли до цієї групи, є фразема to get a raise, що має значення «отримати підвищення зарплати», адже це також відноситься до певного успіху в роботі [15].

Семантична група «купівля»

До семантичної групи зі значенням купівлі ми віднесли лише чотири ФО. Адже, в ході нашого дослідження їх виявилося не так і багато. Фразема to buy on credit має значення купівлі без оплати готівкою. Крім того ця ФО існує і в іншому скороченому варіанті on credit. Фразема in the market for (something) має значення «бути готовим до покупок».

Окрему групи слід виділити для синонімічних фразем із семантикою «викупити власність або ж частину, акції пдприємства». До фразем з такою семантикою належать: to buy a stake in (something) та to buy out (someone or something) або ж to buy (someone or something) out [15].

Семантична група «продаж»

У семантичній групі «продаж» ми виділили чотири  підгрупи ФО. А саме:

1) ФО з семантикою «розпродаж». В цю підгрупу ми віднесли фразему cash in your chips на позначення розпродажу, особливо акцій, тому що людина потребує грошей, або ж цінана цей продукт чи послугу має впасти. Семантику розпродажу в за ширшому значенні мають такі фразеологізми: sell out та close out.

2) ФО з семантикою «успішний продаж». Сюди віднесемо фразему Sell like hotcakes, що має значення продавати дуже швидко. Синонімічною їй буде фразема jump off the shelves.

3) ФО з семантикою «наявний у продажі» у нашому дослідженні ми виявили три: on the market, on the block, in stock. Всі вони є синонімічними за своїм семантичним значенням.

4) ФО з семантикою «відсутній у продажі» – out of stock.

5) ФО з семантикою «продажу акцій». Сюди ми віднесли наступні: take public та go public, що мають значення продажу акцій компанії або ж товариства для загальної аудиторії покупців [13].

Семантична група «продукт»

До групи із спільною семантичною ознакою «продукт»  ми віднесли  дев’ять ФО, які класифікували на наступні підгрупи:

1) ФО із семантичним значенням «запустити продукт на ринок». До цієї підгрупи належать наступні фраземи: to roll out a product, to carve out a niche (for a product).

2) ФО із семантичною ознакою «рекламувати продукт, ознайомлювати покупців з новим продуктом/послугою». Сюди належать наступні фраземи: to generate lots of buzz, тобто змушувати людей позитивно відгукуватись про продукт або ж послугу, тим самим заохочуючи потенційних покупців придбати її. Ще однією фраземою, що належить до цієї групи є фразема to put a product on the map, тобто ознайомлювати потенційних покупців із продукцією. Синонімичними фраземами, що належать також до цієї групи є to push a product, to plug a product, to launch a product.

Окремо слід виділити таку ФО, як  cash cow на позначення продукту або ж послуги, що дає великий прибуток для фірми, не вимагаючи при цьому великих інвестицій.

Ще однією ФО, що не увійшла до жодної з пігруп в даній семантичній групі, є фразема to test market a product, що вживається на позначення наукового вивчення наскільки успішним буде продукт на ринку. Така методика дость часто включає в себе вибір піддослідної групи людей, які використовують продукт протягом визначеного періоду часу, а потім дають свої коментарі щодо продукту [13].

Семантична група «ціна»

У даній семантичній групі ми виділили дві підгрупи:

1) ФО із семантикою «висока ціна». Сюди належать фраземи, що мають значення «зависоко піднімати ціну, просити занадто багато»: to come in high та to jack up, а також фразема at a premium – мати відносно високу ціну.

2) ФО із семантикою «низька ціна», до яких належать наступні фраземи: to slash prices в значенні істотно знити ціни. До цієї групи ми також віднесли наступні  ФО синонімічні за значенням: to knock down the price of something (можливий також варіант цієї фраземи to knock the price of (something)down); крім того, сюди належать фраземи to come in low, to come down in price, to drop the price (of something). Сюди також варто віднести фразему bottom fall out/drop out, що має значення зниження рівня нижче попередньої ціни [78].

Окремо слід розглянути ФО, яку ми не змогли віднести ні до однієї з підгруп, оскільки фразема face value має значення номінальної вартості.

Семантична група «банкротство/закриття бізнесу»

До цієї групи ФО ми віднесли наступну to go out of business, що  вживається, коли магазин, фірма чи підприємство банкрутує та закривається. Ця фразема бере свій початок від ідіоми to go out of something, що має значення «зникати». Наступна фразема to go belly up має теж значення «виходити з бізнесу через фінансові проблеми. Синонімічними для неї будуть фразеологічні одиниці bottom out та bottom drops/falls out of (something), що теж вказують на фінансові проблеми та скрутне становище в бізнесі.

Фраземою, яка відрізняється на тлі інших в цій групі, є  фразеологічна одиниця to close up shop, яка має значення закривати бізнес, проте через різноманітність причин, не лише фінансових, на що вказували попередні фраземи [13].

Семантична група «заощадження»

До групи із семантичною ознакою «заощадження» ми віднесли чотири ФО.  Окремо слід розглянути фраземи bang for the buck, що має значення заощадити при купівлі чогось. Ця фразема утворилась від первинної простонародної назви грошової одиниці, а саме долара (buck), за яку бідна людина могла вдарити аби вберегти свої гроші. Фразема carry over теж має дещо іншу семантику, а саме «зекономити, залишити на потім». Семантичне значення «обмежити себе у витратах» мають наступні синонімічні ФО: belt–tightening, to cut back, to cut corners [15].

Семантична група «скрутне становище»

1)ФО з семантичним значенням жорстокості та болючості ситуації, яка виникла. До цієї групи належить фразема  dog–eat–dog world на позначення жорстокого та сповненого агресією світу, в якому кожен виживає так, як може. Цей фразеологізм виник ще в 1500 році, коли було помічено як собаки агресивно билися за поліно. Така асоціація в людські свідомості вербалізувалася у мовлення у формі даного фразеологізму [79].

Наступною ФО, як належить до цієї групи є фразема to bite the bullet, що має значення «зробити складне і болюче рішення, крок в житті». Цей вираз бере початок з військової справи, оскільки під час громадянської війни в США доктори не зажди мали алкогольний напій віскі для того, щоб обезболити. Тому часто використовувався дуже болючий процес, коли замість обезболюючого пораненому солдату давалась в рот пуля, щоб він міг її прикусити і не відволікати криком доктора від роботи. Усвідомлення такого болісного процесу вербалізувалось в  фразему to bite the bullet.

2) ФО із загальни значенням скрутного становища. Сюди ми віднесли наступні фраземи: to keep one‘s head above water, що має значення «намагатися вижити, не занурюючись в борги»; а також  tight spot з семантикою «складна ситуація». Коли ж говориться про похмуру ситуацію в бізнесі чи економіці, де не відбувається ніякого розвитку, тоді вживається фразема in the doldrums [13].

3) ФО зі значенням «мати борг». До цієї підгрупи ми віднесли фразему saddled with debt, що має значення нашого українського відповідника «зав’язнути по шию в боргах». Фразема to have red ink є менш семантично навантаженою і має значення «мати борг».

4) ФО із значенням «нестачі чогось». Сюд ми віднесли фраземи to run short (of something)- не мати достатньо чогось. Синонімічною їй будуть наступні фраземи: in short supply, budget squeeze/crunch.

Семантична група «математичні розрахунки»

1) До семантичної гупи із семантикою математичних підрахунків ми віднесли такі фраземи: to take stock, to crunch numbers. Ці фраземи є синонімічними та вживаються на позначення математичних підрахунків. Проте, фразема to take stock може також мати значення переобліку.

2) ФО на позначення «грубих підрахунків». Сюди належать такі фраземи як: back–of–the–envelope calculations та ball park figure/estimate. Остання має значення грубих підрахунків. Фразема back–of–the–envelope calculations має значення швидких підрахунків, оцінювання приблизних цифр. Сам фразеологізм виник через те, що ці підрахунки зазвичай робляться неофіційно на задній частині конверту [15].

3) ФО на позначення перевірки правильності підрахунків. Сюди належать наступні фраземи double check, go over the books, що мають значення «перевірити та проаналізувати бухгалтерські записи компанії».

Окремо слід розглянути фразему bottom line на позначення кінцевого результату, балансу на рахунку. Дана ФО отримала таку вербалізацію саме через те, що підсумок завжди пишеться в останньому рядку документів по звітності.

Семантична група «звітування»

ФО, що входять до цієї групи ми  класифікували на наступні пігрупи:

1) ФО із семантикою «ведення обліку». Сюди належать фразема to keep track of (something) зі значенням  вести облік продукції чи послуг фірми чи підприємства. Цій фраземі притаманне ще дещо інше ширше значення «бути проінформованим», що не обов’язково повинне входити до лексико-семантичного поля бізнесу. Окрім того, до цієї підгрупи ми віднесли також фразему to keep books, що має значення вести облік обігу грошей в компінії

2)Фо із семантикою перевірки обчислень, звітності. До цієї підгрупи належать фраземи to go over the books та to balance the books.

3) ФО із семантикою «списування у звітах непотрібної інформації». Сюди ми віднесли фраземи to write off та to carry over, що мають значення «списати із звітності, списати борг, перенести цифру з однієї колонки в іншу».

Слід також розглянути фразему to close the books, яку ми не віднесли до окремоїпідгрупи із значенням перестати брати замовлення та закривати звітність для бухгалтерського переобліку  [13].

Семантична група «позика»

До цієї групи ми віднесли три фраземи, що мають семантичний компонент «позика», проте мають різні значення. А саме, фразема to call a loan має значення «вимагати негайної сплати позики або ж боргу». Інша ФО to float (someone) a loan на позначення давання позики комусь. Сюди ж ми також віднесли фразему to pay off a loan зі значенням «закінчувати сплачувати позику в банку або ж для певної особи.» [79].

Семантична група «фінансова підтримка»

До групи із спільною семантичною ознакою «фінансова підтримка» ми віднесли такі ФО:

1) ФО із семантичним значенням «інвестиції». Сюди ми віднесли  фразему to put money where your mouth is, що має значення фінансової підтримки тієї діяльності, яка в майбтноьому принесе прибуток. Ще однією фраземою, що належить до цієї підгрупи є to throw money at something, що вживається в певному негативному оконтексті  на позначення витрачання великої суми грошей для того, аби вирішити якусь проблему. Ще одне семантичне значення «фінансувати когось, підтримувати грошима» має фразема to bankroll someone [16].

2) До другої групи ми віднесли ФО, шо мають значення фінансової підтримки працівника з боку установи. Сюди належить фразема golden handcuffs на позначення великої суми грошей або ж щедрої фінансової угоди, наданої для працівника як заохочення залишитись на своєму робочому місці або ж для гарантії довготривалої співпраці після їхнього відступу від обов’язків. До цієї ж підгрупи належить фазема golden handshake на позначення щедрої суми грошей, яку виділяє установа для свого працівника, коли він залишає свою роботу. Ще однією ФО в цій групіє фразема golden parachute. Насправді, це є стаття, в якій вказано, що службовець (працівник) отримає досить велику вигоду у разі припинення його робочого контракту без поважних на те причин [6].

Досліджуючи увлення та ставлення людей до золота, забобони, які пов’язані з цим видом коштовного матеріалу, ми дійшли висновку, що таке часте вживання іменника «золото» є небезпідставним. Крім того, що золото цінувалось як грошова одиниця, золото також цінували через переконання щодо його внутрішньої сили. Записи тисячолітньої давнини, що збереглися, свідчать, що золото мало особливі лікувальні властивості при хворобах очей.

Крім того, на весіллях, випровадинах в дорогу, в плавання  людині дарували  золото або ж золоті сережки згідно вірувань, що це буде охороняти людину від всяких нещасть в дорозі, далеко від дому,  а моряки в такому разі не потонуть ніколи в морі.  Таким чином, ми знайшли відповідь на питання чому саме поняття дорогоцінного матеріалу вербалізувалося у ФО цієї семантичної групи.

Семантична група «обман»

До цієї групи ми віднесли ФО із семантичною ознакою «обман», до якої ввійшли фраземи на позначення бізнесу, що існує завдяки різного роду афер та шахрайства. Прикладом такого семантичного значення є фразема funny business. Наступною ФО, яку ми віднесли також до цієї групи, стала фразема to feather your nest, що вживається, коли говорять про людину, що намагаються отримати вигоду, користуючись своїм службовим становищем.

Сюди ж належить фразема  creative accounting. Цей термін відноситься до презентації результатів роботи компанії чи підприємства методом, який взагалом не  є незаконним, проте замилюючи очі та спотворюючи результати керівники компанії створюють позитивне враження про результати їхньої роботи [15].

Схожою є методи впливу реклами на людську свідомість, на що вказує фразема bait and switch із семантичним значенням оманливої рекламної практики, коли клієнта заманюють низькою ціною на один продукт, потім говорячи, що його зараз немає в наявності на складі і вмовляючи купити інший більш дорожчий продукт. Ще однією ФО, що ввійшла до даної семантичної групи є фразема to buy out, що має значення купівлі власності або вагому частку майна або компанії. До цієї ж семантичної групи належить фразема to bounce a check, що має значення «виписати чек з рахунку, на якому немає грошей» [80].

Семантична група «підкуп»

До групи ФО, об’єднаних спільною семантикою «давати комусь гроші або ж подарунок  для здійснення своїх планів або ж отримати вигоду, прибуток від цієї справи, підкупити». До цієї групи ми віднесли дві ФО, а саме: to buy off, a kickback. Якщо ж хтось звинувачує іншого у даванні взятки, тоді вживається фразема to grease somebody‘s palm, тобто дослівно змащувати комусь долоню [16].

Семантична група «відкриття бізнесу»

До вищезгаданої семантичної групи ми віднесли фразему to get the show on the road, що має значення запустити в дію план або ж бізнес.  Синонімічною даній фраземі є   наступні: to drum up business, to set up shop (somewhere), to carry through, to hang out one’s shingle. Близькою до розглянутих ФО за семантичним значенням є фразема  to carve out a niche (for a product, що вживається на позначення створення спеціальності або ж нової продукції на ринку, якої ще не існувало до того [15].

Семантична група «закриття справи/закінчення»

Дану семантичну групу ми класифікували на дві підгрупи:

1) ФО з семантикою закінчення проекту або ж справи, через його повне завершення. Сюди належать дві фраземи: done and dusted, to go though with.

2) Варто виокремити фразему   to pull the plug, що має значення зупинити роботу проекту, зазвичай через те, що це не приносить ніякого прибутку. Ця фразема бере початок у ІХ столітті з виразу виймати штепсель з розетки, звідси і пішло значення «зупиняти роботу чогось».

Висновки

Отже, в ході нашої класифікації ми встановили той факт,  що явище синонімії є широко поширеним нетільки серед лексичних, а й також серед фразеологічних одиниць.  Антонімія у фразеології англійської мови є менш розвинутою, аніж синонімія, проте вона існує і має певні закономірності.

Згідно підрахунків  в дослідженні встановлено, що найбільше існує в англійській мові фразеологізмів дієслівної форми творення. Із двісті вісімдесяти проаналізованих ФО, сто сімдесят два із них нараховано саме дієслівних ФО. Шістдесят вісім ФО становлять іменникові фразеологізми, та сорок ФО – ад’єктивні фразеологізми. В компонентний склад ФО входить активна загальновживана лексика, яка була нами розглянута  в рамках лексико-семантичних груп.  Серед досліджуваних семантичних груп ми виявили іменникові, дієслівні, прикметникові ФО. Найбільшу кількість ФО утворено від дієслів, проте участь дієслівного компоненту фразоутворенні є обмеженою, оскільки базові дієслівні лексеми у більшості випадків є компонентами вербальних ФО. Друге місце ми відвели іменникам. Значна роль також відводиться ад’єктивним, оскільки вони досить часто наділяють ФО національно-специфічною та культурно обумовленою інформацією [4: 89]. Звичайно, в нашому дослідженні ми намагались якомога детальніше класифікувати ФО у групи із спільною семантичною ознакою, проте це не є повна класифікація всіх ФО, які відносяться до лексико-семантичного поля бізнес-мовлення.

На основі аналізу ФО, зроблено висновок про соціально бажані та небажані елементи бізнес відносин. Невпевненість та страх перед  нестабільністю економічних та соціальних відносин, що існує до цього часу у англомовних країнах, не могли не відобразитись у фразеологічному фонді бізнес мовлення.

Зводити комунікативну функцію бізнес мовлення лише як до передачі інформації, значить проігнорувати ряд інших функцій, в тому числі й експресивних. Конкуренція у бізнесі, на ринку, змушує до використання  продуманих мовленнєвих стратегій безпосередньо у повсякденному спілкуванні, а також у відношенні до точно визначеного споживача, клієнта. В результаті бізнес мовлення стає одним з елементів комерційних відносин і відповідно, як ринкова політика, зосереджується на емоціональній диференціації. Її завданням є присвоєння певній фірмі, продукту, марці, ідеї та думці додаткової емоціональної вартості. В результаті цього вагому роль відіграють сенсуальні сприйняття, такі, як успіх, багатство, престиж, прибуток, що роблять бізнес мовлення образним та емоційним  у повсякденному застосуванні. Бізнес мовлення виконує роль ефективного засобу, що слугує для переконання у правильності дій на діловій зустрічі, продажу ідей та товарів, нав’язування своїх ідей та стратегій бізнес партнерам.

Бізнес мовлення є не лише засобом передачі інформації,  а й засобом реалізації соціальних стосунків; воно формує суб’єкти, більше того, це є влада і засіб впливу на людську свідомість. З точки зору комунікативних цілей бізнес мовлення може мати як  прескриптивну, так і інформативну мету, які зустрічаються  як окремо, так і у поєднанні один з одним. Класифікуючи ФО на семантичні групи, при наявності даних ми приділяли увагу сфері, з якої була запозичена та чи інша ФО. Таким чином, можемо зробити висновок, що ФО з емоційним характером у бізнес мовленні належать в основному розмовному стилю мовлення, рідше військовій та економічній сфері мовлення.

Ключові слова: ФСП (фразеосемантичне поле), ФО ( фразеологічні одиниці), ЛО (лексичні одниці),  мовна картина світу, національно-культурна своєрідність, вербальне осмислення світу, культурна складова, комунікативна та експресивна функції.

Key words: Phraseosemantic field, phraseological units, lexical units, linguistic world picture, national and cultural originality, verbal comprehension of the world, cultural constituent, communicative and emphatic functions.

Список використаних джерел та літератури:

1. Аракин, В.Д. Исследования семантической структуры слов и их сочетаемости. Межвуз. сб. науч. Трудов [Текст]/ Отв.ред. В.Д.Аракин. – М., 1984.- 233 с.
2. Аракин, В.Д. Английская фразеология и устойчивые нефразеологические словосочетания: Сборник трудов [Текст] / Под ред. В.Д. Аракин и др. – М.: Наука, 1978. – 231 с.
3. Вежбицкая, А. Язык. Культура. Познания [Текст] / А. Вежбицкая. – М.:Высшая школа, 1996. – 157 с.
4. Кузнецов, А.М. Структурно-семантичні параметри в лексиці [Текст] /  А.М. Кузнецов.  – М.: Наука, 1989. – 186 с.
5. Кунин, А.В. Английская фразеология (теоретический курс) [Текст] /  А.В. Кунин.   – М.: Высшая школа, 1970. – 344 с.
6. Кунин, А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – М.: «Русский язык», 1984. – 944 с.
7. Кунин, А.В. Основные понятия английской фразеологии как лингвистической дисциплины./ Англо-русский фразеологический словарь. – М.: «Русский язык», 1967. – 1260 с.
8. Лабов, У. А.  Исследование языка в его социальном  контексте [Текст] /  У.А. Лабов  // Новое  в лингвистике, вып. 7 М.: Прогресс, 1975.- с. 152-216.
9. Ларін, Б.О. Фразеологія та лексикографія  [Текст] / Б.О. Ларін.  – К.: Наукова думка, 1989. – 307с.
10. Cowie, A.P. Oxford dictionary of current idiomatic English / A.P. Cowie, and R. Mackin. Vol.2. Phrase, clause and sentence idioms. – Oxford: Oxford university press, 1986. – LXIII, 685p.
11. Oxford Dictionary of Business English for learners of English/ Edited by Allene Tuck, Oxford University Press. Eleventh edition. – 2002.
12. Oxford Dictionary of Business: New Edition. Oxford University Press, New York. – 2007.
13. Alekhina,  A.А. Semantic Groups in English Phraseology [Електронний ресурс]  /   A.А. Alekhina. –   Режим доступу: http://openlibrary.org/works
14. Baranov A. Idioms from a cognitive perspective [Електронний ресурс]  / A.Baranov. Режим доступу: http://www.timesonline.co.uk/tol/news/politics/article
15. Leroyer P. Linguistik online. Dealing with phraseology in business dictionaries: focus on dictionary functions [Електронний ресурс]  / Leroyer P. Режим доступу: http://www.linguistik-online.de/27_06/leroyer.html
16. Pickering D.  Dictionary of Superstitions [Електронний ресурс] / D.  Pickering. – Режим доступу: http://www.linguistik online.de/27 _06/leroyer.html

]]> https://naub.oa.edu.ua/fo-biznes-movlennya-yak-zasib-verbalizatsiji-movnoji-kartyny-svitu-lyudyny/feed/ 0 https://naub.oa.edu.ua/strukturni-osoblyvosti-leksyky-semantychnoho-polya-dilovoho-movlennya/ https://naub.oa.edu.ua/strukturni-osoblyvosti-leksyky-semantychnoho-polya-dilovoho-movlennya/#respond Wed, 26 May 2010 10:36:52 +0000 http://naub.oa.edu.ua/?p=1520 Автор статті розглядає характерні особливості лексики ділового мовлення на основі вивчення структури та властивостей лексико-семантичного поля. Дослідження ділового мовлення полягає у виявленні парадигматичних відношень на рівні лексичних одиниць та мікрополів. Найважливішим внеском у вивченні ділового мовлення в лінгвістиці стала структуризаціята категоризація проаналізованих лексичниходиниць в процесі дослідження, головною метою якогостав розгляд лексичного поля ділового мовлення не як хаотичного, а як цілісного утворення.

Ключові слова: ділове мовлення, лексико-семантичне поле(ЛСП), периферійна частина лексико-семантичного поля, лексична одиниця (ЛО),ядро поля, парадигматичні відношення, лексичний склад, компонентний аналіз, порогова величина.

The author of the article examines the typical peculiarities of the business speech vocabulary on the basis of the studying the structure andfeatures of the lexical-and-semantic field. The research of the business speech consists in the identification of the paradigmatic relations on the lexical and microfield levels. Structuring and categorizing the analyzed lexical units in the process of the research became the most important contribution into the studying of the business speech in linguistics. The main aim of the research is the examination of the lexical field of the business speechnot as a chaotic but as an entireorganization.

Key words: business speech,lexical-and-semantic field (LSF), peripheral part of the lexical-and-semantic field, lexical unit (LU), nucleus of the field, paradigmatic relations, lexical structure, component analysis, threshold constant.

З розвитком цивілізації та постійним накопиченням нових знань змінюється і наше мовлення. Детальне дослідження ділового мовлення продовжується і постійно розвивається, оскільки мова постійно змінюється і одночасно з нею змінюється лексичний склад її семантичних полів. Ділове мовлення має широке поле для майбутнього дослідження, оскільки процес поповнення мови в сфері бізнесу, права, фінансів, комп’ютерних технологій та інших сфер людської діяльності, лексичними одиницями не можна вважати завершеним.

Формування понять ділового мовлення триває постійно. Це зумовлено динамічним розвитком країн сучасного світу, економічний та соціальний потенціал яких залежить, значною мірою, від ділових відносин [6, c.59]. Вчені-лінгвісти досить довго вивчають характерні риси ділового мовлення. Однак, систематизація структурних одиниць та дослідження особливостей лексико-семантичного поля ділового мовлення, що є важливою складовою повсякденного спілкування людей, залишаються лінгвістичними феноменами, що потребують детального вивчення.

Формування культури ділового мовлення, що поступово набуває великого значення,є важливим етапом для розвитку суспільства тадержави в цілому. Без глибоких знань ведення ділових відносин еволюційний розвиток людства не відбувається, тому що ділове спілкування охоплює всі сфери діяльності людини і без його знання реалізуватись та знайти своє місце в світі для сучасної людини доволі складно.Мовлення не тільки допомагає розуміти почуте, а й встановлювати нові контакти та вирішувати нагальні питання.

Досить довго досліджуючи мову, лінгвісти зробили висновок, що одиниці ділового мовлення не можуть існувати ізольовано. Вони є взаємопов’язані відношеннями спорідненості та протиставлення. Ці лексико-семантичні відношення підпорядковуються системі, утворюючи цілісний комплекс, вивчення якого розпочалося ще на початку ХХ століття. Ідеї та принципи семантичного аналізу мови, об’єднаніпід загальною назвою «метод семантичного поля», були надалі сформульовані у працях А.А.Потебні, М.М.Покровського, Р.М.Мейера, Й.Тріра, Г.Штерберга, Г.Ібсена, В.Порціга, А.Йолеса та інших [7, c.115]. Вагомий внесок у вивчення лексико-семантичних полів зробив науковець Т.Щуру праці“Теорія поля в лінгвістиці”. Він охарактеризував польові підходи до вивчення лексики, типологію лексико-семантичних полів З.Попової, О.Духачека, Р.Майєра тощо [8, c.31]. Праці саме цих вчених допомогли зрозуміти та структуризувати знання про семантичне поле ділового мовлення.

Об’єктом нашого дослідження стало лексико-семантичнеполе ділового мовлення в сучасній англійській мові.

Предмет дослідження становлять особливості та структура лексико-семантичного поля ділового мовлення, а також категоризаціядосліджуваних одиниць.

Метою дослідження є детальний аналіз особливостей ділового мовлення, вивчення поняття лексико-семантичного поля та його структури, щополягає у семантичному опрацюванні лексики ділового мовлення та її систематизації. Для досягнення мети в процесі дослідження були виконані наступні завдання: з’ясування значення семантичного поля; виділення основних структурних одиниць лексико-семантичного поля; проведення аналізу вибраних одиниць ділового мовлення для встановлення конкретного значення даних понять та найменувань; згрупування понять ділового мовлення відповідно до сфер, в яких воно використовується; стратифікація лексичних одиниць поля бізнесу.

Саме завдякивикористанню наступних методів дослідження нами була досягнута поставлена ціль – детальний аналіз лексико-семантичного поля ділового мовлення: порівняння -для встановлення подібностей та відмінностей між синонімічними одиницями ділового мовлення; аналіз словникових дефініцій – для вивчення семантичних особливостей одиниць ділового мовлення; індукція – для встановлення системності лексичних одиниць на основі виявлення відношень між ними; класифікація – для впорядкованості одиниць ділового мовлення за семантичною ознакою; структурний – для аналізу мовних явищ на основі зв’язків та відношень між мовними елементами, а саме між одиницями ділового мовлення. [4, c.51]

Ділове писемне мовлення, зокрема текст у сфері бізнесу, представляє собою особливий вид, тобто спеціалізовану різновидність спілку­вання між людьми, які можуть не знати один одного, але повинні спілкуватися відповідно до норм даного соціуму, так як комуніка­ція здійснюється в заданих рамках статусно-рольових відносин. Метою нашого дослідження є виявлення основних особливостей лексико-семантичної системи бізнес-мовлення (ділового мовлення). Розуміння словотвірних процесів допомагає збагнути закономірнос­ті утворення нових лексичних одиниць. Таким чином, аби краще зрозуміти структуру поля ділового мовлення, розглянемо структуру його компонентів, а саме способи творення понять ділового мовлення.

Наша наукова робота акцентує увагу на проведенні польового аналізу ділового мовлення. Для побудови лексико-семантичних полів ділового мовлення, слід розглянути семантичну структуру слів, які належатимуть до того чи іншого поля [5, c.200].

Зосереджуючи увагу на аналізі одиниць ділового мовлення з метою утворення лексико-семантичного поля, у процесі дослідження використовувалисьтакі словники: “Новий тлумачний словник української мови”, “Словник синонімів української мови”, “Великий англо-український словник”, „New Webster’s dictionary and Thesaurus of the English Language”. “Oxford Advanced Learner’s Dictionary”.

Не зважаючи нарозвиток семантики як науки, яка розглядає вивчення і виділення семантичних полів, а також розвиток ділового мовлення, яке охоплює різні важливі сфери людського буття, на сьогодніне можна знайти напрацювань щодо створення системності одиниць ділового мовлення. Це пояснюється тим, що по-перше, мова постійно збагачується новими одиницями та значеннями, по-друге, вона є гнучкою і змінною (одиниці одного поля перетинаються з одиницями іншого), а найголовніше мета кожного дослідження (даного, зокрема) -зробити певний внесок у розвиток лінгвістики [4, c.6].

Структура семантичного поля “Ділове мовлення” є досить складною та багаторівневою. Таке явище спричинене перш за все тим, що ділове мовлення обслуговує різні сфери діяльності людини. Таким чином, структуризувавши найосновніші мікрополя “Business Speech” (в яких використовується ділове мовлення), їх можна виділити тринадцять: Advertising, Banking, Company Structure, Contracts, Employment, Import – Export, Insurance, Law, Marketing, Meeting, Money, Presentation, Selling (див. таблицю 1.1.).

Таблиця 1.1.

Визначивши групи ділової лексики, можемо розглянути лексико-семантичне мікрополе Selling, яке становлятьтакі поняття: after-sales service, buyer, client, close, cold call, customer, deal, discount,follow up, guarantee, in bulk, lead, objection, overcome, product, prospect, representative, retail, service, wholesale. Це тісно пов’язане з такими лексико-семантичними мікрополями, як Advertising та Marketing, адже і в бізнесовій діяльності ці сфери існувати одна без одної не можуть.

Мікрополе Advertising складають такі поняття: advertisement, advertising agency, benefit,billboard, circulation, classified ads, commercial, coupon, double-page spread, eye-catcher, features, hoarding, postern, prime time, promote, slot, target, U.S.P. (Unique Selling Proposition; what makes a product different from others), AIDA (Attention, Interest, Desire, Action – the objective of all advertisements).

До мікрополя Marketing належать такі поняття: brand, consumer, cost, develop, distribution, end-user, image, label, launch, mail order, market research, packaging, point of sale, product, public relations, registered,sponsor, S.W.O.T. (abbr. Strength, Weaknesses, Opportunities, Threats), total product, trademark [11].

Як бачимо, слова на позначення певних понять, явищ та речей з вищезазначених трьох мікрополів є взаємопов’язані між собою, а отже можна зробити висновок, що їхні лексико-семантичні поля не є ізольованими, а навпаки: вони тісно переплітаються, доповнюють та взаємодіють один з одним.

Мікрополе Import-Export також тісно пов’язане з торговельними відносинами. До нього належать такі поняття: bill of lading, c.&f. (abbr. cost & freight: includes shipping to named port but not insurance), c.i.f. (abbr. cost, insurance and freight: includes insurance and shipping to named port), cargo,certificate of origin,customs, declare, f.a.s. (abbr. free alongside ship includes delivery to quayside but not loading), f.o.b. (abbr. free on board: includes loading onto ship), freight, i letter of credit, merchandiser, packing list, pro forma invoice, guay,waybill.

Вживання значної кількості абревіатур у цьому мікрополі пояснюється основною комунікативною функцією ділового стилю – повідомлення. Ділове мовлення визначається безосособовістю, відсутністю емоційного забарвлення, що наближає його до наукового. Йому властиві конкретність змісту і абстрактність засобів вираження, тому стислість форми слова єпоширеною та досить вагомою ознакою [12].

До мікрополя Banking належать такі поняття: balance, bank charges,branch, checkbook, check,credit, credit card,current account, debit, deposit account, fill, interest,loan, overdraft, pay, payee, exchange rate, paying-in sleep, standing order, statement, withdraw.

До мікрополяMoney належать такі слова: banknote, bill, black market, bureau de change,A.T.M. (abbr. Automated Teller Machine; cash dispenser), cash, cash dispenser, cashier, check, coin, currency, debt, exchange rate,foreign exchange, hard currency, invest, legal tender, petty cash, soft currency, speculate, transaction.

Беручи до увагилексичний склад обох полів, їх варто було б об’єднати. Таким чином, можна зробити висновок, що вищезазначені мікрополя є також взаємопов’язаними, більше того, існувати ізольовано вони не можуть, адже мікрополе Bankingзалежить від мікрополя Money і навпаки. До того ж, на те, що вищезазначені поля переплітаються, вказуєдостатня кількість спільних для обох полів лексем [6, c.58].

Мікрополе Meeting становлять такі поняття: conference call, consensus, decision, item, matters arising, A.G.M. (abbr. Annual General Meeting ), A.O.B. (abbr. Any Other Business usually the last item on an agenda), absent, agenda, apologies, ballot, casting vote, chairman, conference, minutes, proxy vote, show of hands, unanimous, videoconference, vote. Його також можна об’єднати з наступним мікрополем, адже виступи, різного роду промови, презентації здійснюються в основному на зустрічах, конференціях.

Мікрополе Presentationстановлять такі поняття: audience rapport,body language, flip chart, handout, marker, microphone, O.H.T. (abbr. overhead transparency; sheet of film with image for o.h.p.), overhead projection, pointer, screen, signal, slide, visual aids, whiteboard, To start with, Turning now to,Finally,In conclusion,For example,Ladies and Gentlemen. Отже, як бачимо дані мікрополя є також взаємопов’язаними. Таким чином, ми бачимо в складі цих полів велику кількість вставних конструкцій, професіоналізмів та канцеляризмів, які характерні цим сферам, оскільки забезпечують порозуміння у певній групі людей, а також економію часу [5, 25].

Мікрополе Contracts складають такі поняття: agreement, appendix, arbitration, article, clause, condition, force majeure, fulfil, herein, hereinafter, hereto,heretofore, in behalf of, null and void,. on the one hand, party, stipulate, term, warrant, whereas.

Мікрополе Employment утворюють такі поняття: bonus, curriculum vitae, dismiss, employer, fire, interview, make redundant, maternity leave, notice, perk, personnel, personnel officer, promotion, prospects, recruit, resign, retire, salary, staff, take on. Беручи до уваги той факт, що працівник постійно має справу з різними видами документів, а також лексичний склад полів можна зробити висновок, що вони є також взаємопов’язаними. Більше того мікрополе Contracts частково належить до кожного з мікрополів [11].

Щодо мікрополя Company Structure, то його можна такожпевною мірою пов’язати з вищезазначеними, адже його лексичний склад характеризує організаційні елементи, що пов’язані як з персоналом, так і з діловими документами: Accounts Dept.., A.G.M.UK(abbr. Annual General Meeting), board of directors, chairman, director, executive officer, headquarters, manager,managing director, Marketing Dept., organisation chart, Personnel Dept., president, Production Dept., Purchasing Dept., reception, shareholder, vice president

Лексико-семантичне мікрополе Insurance становлять поняття: actuary, assessor, claim, comprhensive, consequential loss, cover, employer’s liability, goods in transit, insurance broker, liability, liable, loss,loss adjuster, policy, policy holder, premium,product liability, public liability, reinsurance, risk.

Мікрополе Law утворюють такі слова:lawyer, attorney, barrister, brief, case, contract, court of law, evidence, guilty, judge, jury, lawsuit, plead, sentence, solicitor, sue, sum up, trial, verdict, without prejudice.Дані мікрополя є тісно пов’язаними між собою, адже всі умови страхування повинні відповідати законодавству.

Через те, що обсяг наукової роботи не дає можливості детально розглянути структурні особливості кожної категорії, ми розглянемо семантичну структуру слів, якій утворюють загальне поле бізнесу та ділових відносин. В такий спосіб ми найкраще зможемо охарактеризувати структуру тих слів і понять, які безпосередньо відносяться до кожного мікрополя , які охоплюють поняття «Business».

Таке поняття як «Business» можуть позначатидекілька понять, а саме: власне business, custom, occupation, employment, pursuit, industry. Розглянемо кожну із цих підгруп окремо.

Business має 4 дефініції у словниковій статті, які стосуються саме ділового мовлення, “the activity of making, buying, selling or supplying goods or services for money”, “the amount of work done by a company, etc.; the rate or quality of this work”, “a commercial organization such as a company, shop / store or factory”, “something that concerns a particular person or organization”. Це поняття має також інші дефініції: “work that is part of your job”;“important matters that need to be dealt with or discussed”; “a matter, an event or a situation”,проте вони мають більш приватний характер відносин [9, c.109].

Поняття сustomзадається трьома дефініцієями “an accepted way of behaving or of doing things in a society or a community”; “the way a person always behaves”, проте лише одна з них дозволяє віднести його до вищезазначеного поля, а саме “business, the fact of a person or people buying goods or services at a shop / store or business”.

Occupation задається чотирьма визначеннями: “the way in which you spend your time, especially when you are not working”; “the act of moving into a country, town, etc. and taking control of it using military force; the period of time during which a country, town, etc. is controlled in this way”;“the act of living in or using a building, room, piece of land, etc.”, алезнову ж таки тільки одне з них відносить це поняття до поля ділових відносин – “a job or profession”.

Поняття employment може означати“work, especially when it is done to earn money; the state of being employed”, “the situation in which people have work”, “the act of employing sb”, “the use of sth”. Таким чином, відповідно до даних визначень це поняття буде також належати до поля ділового мовлення.

Щодо поняття pursuit, то “Oxford Advanced Learner’s Dictionary” взагалі не дає такої дефініції, згідно якої б це поняття можна було б віднести до лексико-семантичного поля “Business”: “the act of looking for or trying to find sth:”; “the act of following or chasing sb”; ‘something that you give your time and energy to, that you do as a hobby”, проте таке визначення на позначення “business” дає “The Greenwich Rogets Thesaurus”. Отже, ми все-таки можемо віднести його до семантичного поля ділового мовлення [10].

Industry задається трьома основними визначеннями, а саме: “the production of goods from raw materials, especially in factories”; “the people and activities involved in producing a particular thing, or in providing a particular service”; “the quality of working hard”. Найпоширенішим є перше визначення, що позначає найбільш загальне поняття..

Проаналізувавши кожну із вищезазначених одиниць, робимо висновок, що поняття Business є найзагальнішим і найбільш вживаним словом серед інших, а тому займає провідну позицію в цьому ряді, а такі слова як custom, occupation, employment, pursuit, industry є рідше вживаними, а тому знаходитимуться далі від центру. [11]

Тепер виокремимо лексико-семантичну групу слів на позначення певної сфери бізнесу, а саме таких як: part, cue, province, function, department, capacity,sphere, field.

“Oxford Advanced Learner’s Dictionary” подає поняття part як полісемічну ЛО, проте конкретного значення, яке б стосувалось лише семантичного поля бізнесу немає, оскількице є слово має загальне значення “a section, piece or feature of sth” і може вживатись у всіх сферах людської діяльності.

Поняття province має три дефініції, одна з яких відносить це слово до семантичного поля бізнесу: “one of the areas that some countries are divided into with its own local government”; “all the parts of a country except the capital city”, а саме: “a person’s particular area of knowledge, interest or responsibility”.

Поняттяfunction є також полісемічним: “ a special activity or purpose of a person or thing”, “a social event or official ceremony”, “a quantity whose value depends on the varying values of others. In the statement 2x=y, y is a function of x“, та як“a part of a program, etc. that performs a basic operation.” Якщо ж брати до уваги синонімічні зв’язки з діловим мовленням, то останнє визначення найточніше дозволяєвключитице слово у вищезазначену ЛС групу [9].

Поняття department має лише одну дефініцію“a section of a large organization such as a government, business, university, etc.”, відповідно до якої це слово також належатиме до семантичного поля бізнесу.

Capacity має п’ять дефініцій: “the number of things or people that a container or space can hold”, “the ability to understand or to do sth”, “the official position, part or function that sb has”, “the quantity that a factory, machine, etc. can produce”, “the size or power of a piece of equipment, especially the engine of a vehicle.”Таким чином,третє визначення дає нам право віднести це слово до поля бізнесу.

Поняття sphere є полісемічним і може мати значення: “any object that is completely round, for example a ball”, “a solid figure that is completely round, with every point on its surface at an equal distance from the centre”, “a region that surrounds a planet, especially the earth”, “an area of activity, influence or interest; a particular section of society.” Отже, виходячи з дефініції, дане слово належить до поля ділового мовлення.

Field на позначення певної сфери має одинадцять дефініцій: “a particular subject or activity that sb works in or is interested in”; “all the people or products competing in a particular area of business”; “the fact of people doing practical work or study, rather than working in a library or laboratory”; “an area within which the force mentioned has an effect”; “part of a record that is a separate item of data” та ін.Відповідно, це поняття належить до семантичного поля бізнесу.

Проаналізувавши вищезазначену ЛСГ, можемо зробити висновок, що поняття sphereта field мають найбільше відтінків значень, а отже єбільш вживаними та поширеними і цій групі.

Розглядаючи лексико-семантичну групу ділових документів, а саме контрактів. До цього слова можна дібрати такі синоніми: contract, agreement, commitment, arrangement, settlement, deal, compact, indenture. Поняття contractмає лише два визначення, які підкреслюють його приналежність до лексико-семантичного поля бізнесу: “an official written agreement”; “an agreement to kill sb for money”;в значенні офіційного документу це поняття вживається частіше, а отже є поширенішим [6, c.59].

Agreement задається такими дефініціями: “an arrangement, a promise or a contract made with sb”; “the state of sharing the same opinion or feeling”; “the fact of sb approving of sth and allowing it to happen”.У сфері бізнесу найбільш вагоме значення надається поправу цьому слову у першому значенні.

Поняття commitment має такі значення: “a promise to do sth or to behave in a particular way”; “a promise to support sb/sth”; “a thing that you have promised or agreed to do, or that you have to do;“the fact of committing yourself”; “the willingness to work hard and give your energy and time to a job or an activity”; “agreeing to use money, time or people in order to achieve sth”. Останні два визначення чітко підкреслюють приналежність цього поняття до семантичного поля бізнесу.

Arrangement має декілька визначень: “a plan or preparation that you make so that sth can happen”; “an agreement that you make with sb that you can both accept”; “a group of things that are organized or placed in a particular order or position”; “the way things are done or organized”; “the act of placing things in a particular order.” Таким чином, розглянувши вищезазначені лексичні одиниці, можна зробити висновок, що це поняття належить до семантичного поля бізнесу.

Поняття settlement чотири визначення, що дозволяють віднести його до вищезазначеного поля: “an official agreement that ends an argument between two people or groups”; “the action of reaching an agreement”; “the conditions, or a document stating the conditions, on which money or property is given to sb.”; “the action of paying back money that you owe”.

За результатами аналізу словника виділено такі значення поняття deal: “the way that sb/sth is treated”;“the action of giving out cards to the players” , проте навіть наявність однієї єдиної дефініції дає можливість визначити його належність до семантичного поля бізнесу, а саме: “an agreement, especially in business, on particular conditions for buying or doing sth..”

Поняття сompact є полісемантичним і має декілька дефініцій: “a small car”; “a small flat box with a mirror, containing powder that women use on their faces”, проте лише останнє визначення“a formal agreement between two or more people or countries” дає нам підстави зробити висновок, що воно такожналежить до поля бізнесу.

Слово indenture має лише одну дефініцію “a type of contract in the past that forced a servant or apprentice to work for their employer for a particular period of time”. Таким чином, це слово є непоширеним і маловживаним, проте також належить до досліджуваного ЛСП.

Таким чином, на підставі розгляду лексико-семантичної групи , що позначає ділові папери можемо зробити висновок, що поняття contract є найзагальнішим поняттям серед усіх вищезазначених. Це пояснюється тим, що серед наведених слів з цим значенням це поняття займає провідну позицію, а такі слова як agreement, arrangement, commitment, settlement, deal, indenture мають більш конкретні значення, а томувживаються рідше за певних конкретних обставин. [2, c.69]

До лексико-семантичної групи на позначення ділових переговорів можна віднести такі поняття: discussion, deliberation, negotiation, conference, debate, dialogue, consultation, arbitration, talks.

Discussionмає три дефініції “the process of discussing sb/sth; a conversation about sb/sth”; “a speech or a piece of writing that discusses many different aspects of a subject”; “a detailed conversation about sth that is considered to be important”. Саме останнє визначення цього поняття дає нам можливість віднести його до ЛСП ділового мовлення [10].

Поняття deliberation має лише одну дефініцію, яка дозволяє віднести це поняття до вищезазначеної групи: “the process of carefully considering or discussing sth”.

Negotiation має лише одне визначення у словниковій статті,що позначає його приналежність до ділового мовлення, а саме: “formal discussion between people who are trying to reach an agreement”.

Поняття conferenceмає декілька визначень: “a large official meeting, usually lasting for a few days, at which people with the same work or interests come together to discuss their views”;“a meeting at which people have formal discussions”; “a group of sports teams that play against each other in a league”. Всі визначення крім останнього належать до опису понятьсемантичного ділового мовлення.

Поняття debateзадається такими дефініціями: “a formal discussion of an issue at a public meeting or in a parliament. In a debate two or more speakers express opposing views and then there is often a vote on the issue”;“an argument or discussion expressing different opinions”. Таким чином, приналежність цього поняття до ЛСП бізнесового мовлення є очевидною.

Dialogue має дві дефініції: “a formal discussion between two groups, especially when they are trying to solve a problem or end a dispute” та“conversations in a book, play, or film / movie”. Згідно першого значення, це поняття належить до поля бізнесу.

Поняттяconsultation описується такими визначеннями: “the act of discussing sth with sb or with a group of people before making a decision about it”; “a formal meeting to discuss sth; a meeting with an expert, especially a doctor, to get advice or treatment”;“the act of looking for information in a book, etc.” Таким чином, друге визначеняя найбільш яскраво позначає приналежність поняття до досліджуваного нами поля.

Arbitrationмає лише одне значення, проте воно дає нам можливість віднести його до лексико-семантичного поля ділового мовлення. “the official process of settling an argument or a disagreement by sb who is not involved”.

Поняття talk задається такими дефініціями: “a conversation or discussion”; “formal discussions between governments or organizations”; “a conversation or discussion, often one about a problem or sth important for the people involved”; “a speech or lecture on a particular subject”; “a topic of conversation or a way of speaking”. Це поняття у першому та другому значенні чітко відноситься до поля ділового мовлення.

Отже, виходячи з того, що метою переговорів у сфері бізнесу у більшості випадків є вирішення проблеми та досягнення конфлікту, логічно було б виділити поняття Negotiation домінантою у цій лексико-семантичній групі слів [6,c.60].

Таким чином, можна зробити висновок, що синонімічні ряди бізнесових понять є дуже широкими і мають різнізначення залежно від того в якій ситуації ці поняття вживаються. Однозначні слова , що означають певні поняття, відносини чи явища в бізнесі, належать лише до лексико-семантичного поля ділового мовлення. Багатозначні слова ж,в свою чергу, маючи велику кількість дефініцій, можуть належати і до інших семантичних полів, які зовсім не перетинатися з лексико-семантичним полем ділового мовлення. Таких слів є набагато більше і тому, вони вимагають більш детального розгляду [2, c.27].

Ми здійснювали аналіз словникових дефініцій лексем, об’єднаних семантикою слова ”business”, тобто тих лексичних одиниць, що пов’язані семантичним зв’язком. Аналізуючи почергово всі лексеми і беручи до уваги гіпотезу В.Левицького про те, що чим ближче до початку лексичного ряду розміщений елемент, тим більшою мірою виявляється його зв’язок з основним значенням слова [2, c.98], визначимо місце розташування кожної розглянутої вищесеми в описі семантики кожного члена лексико-семантичного поля. Таким чином, ми зможемо побачити цілісну картину лексико-семантичного поля ділового мовлення.

Застосувавши статистичний метод В.Левицького і використавши формулу W = ( n +n 1) -r, де n – загальне число компонентів трактування, r – ранговий номер компонента, ми визначили W – коефіцієнт рангової кореляції кожної з досліджуваних лексем даного поля. Прийнявши за порогову величину W=0,5, здійснимо чітку стратифікацію складу лексико-семантичного поля, розділивши лексичні одиниці на 3 частини:

Слова з коефіцієнтом W=1, що становлять центр групи. [4, c.52-54]

Слова, коефіцієнт яких перебуває в межах від 0,5 до 1, які розташовані ближче до центру й разом із ним становлять ядерну частину поля.

Слова з коефіцієнтом від 0 до 0,5, якіпов’язаніз периферійними значеннями слів-ідентифікаторів і формують периферійну частину даного лексико-семантичного поля.

Згідно підрахунків, до центру лексико-семантичного поля ділового мовлення належать такі поняття: business, occupation, industry, department, contract, agreement, settlement, indenture, discussion, та найбільш синонімічно- близькі цьому поняттю слова deliberation, negotiation, conference, debate, consultation, arbitration. Ядерну оболонку досліджуваного поля становлять такі поняття:custom, pursuit, province, function, sphere, field, commitment, compact.(дод. А)

У результаті багатоступеневої ідентифікації ми змоделювали лексико-семантичне поле “Business speech”та визначили його структуру. Компонентний аналіз словникових дефініцій дає можливість не тільки ідентифікувати досліджувані лексеми, а й установити якісні характеристики кожного слова, їх взаємозв’язки та місце кожної з лексичних одиниць у ядерно-периферійному структуруванні поля.

Лексико-семантичне поледілового мовлення – це складна структура, що містить в собі чималу кількість лексичних одиниць, пов’язаних між собою різними видами зв’язків. Тематична класифікація бізнесових відносин на групи дає змогу побачити полеяк цілісну систему та зосередитися на окремих його компонентах.

Звідси очевидним залишається той факт, що поняття досліджуваного поля повинні розглядатися не ізольовано, а як такі, що об’єднані відповідно до значень у групи, де кожне слово має певне місце, зміст якого формується відношеннями слова з іншими лексемами. Такасукупність пов’язаних ЛО утворює ієрархічно сформоване ЛСП, що є найрухомішою системою серед всіх рівнів мови.[1, c.227]

Отже, детально проаналізувавши структурні одиниці лексико-семантичного поля бізнесу та вивчивши його класифікацію, можемо зробити такі висновки: лексико-семантичне поле ділового мовлення є первинним, адже завдяки стилю, в якому воно вживається, його структурні одиниціє основними та структурно необхідними. Воно є також словесним, адже ядром є слово. ЛСП ділового мовлення об’єднане семантикою слова «business» є напівштучне, оскільки складається з професійних понять та термінології, та лише відносно автономне, адже його лексичні компоненти входять до складу інших лексико-семантичних полів поза сферою ділового мовлення. Лексичні одиниці, що входять до складу ЛСП є взаємозалежними, між якими існують семантичні відношення смислової подібності (синонімії), відношення протиставлення (антонімії) та відношення смислового включення (гіпонімії). В дослідженні нами було встановлено, що поняття ділового мовлення не існуютьяк ізольовані компоненти ділового спілкування, а перебувають у системі парадигматичних відношень, зокрема відношень подібності, відмінності, включення і супірядності.

Семантичне поле ділового мовлення є досить великим завдяки своїй багаторівневій структурі та широкому застосуванню його у багатьох сферах людської діяльності, а тому, шоб зрозуміти лексико-семантичні особливості поля ділового мовлення. Велика кількість різних аспектів ділового мовлення залишається невивченими. А тому, щоб зрозуміти кращейого лексико-семантичні особливості, науковці все більше і більше звертаються до цієї проблеми аби дослідити невідоме.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Алимпиева Р.В. Семантическая значимость слова и структура лексико-семантической группы.– Л.: Высшая школа, 1986.- 254с.

Левицький А.Є. Функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови // Вісник. Харків. держ. ун-ту. – Х.:Константа, 2000. – №471. –С.137-143.

Левицький В.В. О причинах семантических изменений // Семантческие процессы в системе языка. – Воронеж: Воронеж.ун-т, 1984. – С.3-9.

Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В.Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. –Ч.: Рута, 2000. – 136 с.

Михайлюк В.О. Мова ділових паперів, Листи //Вересень. –1999. –№1. –с.24-28.

Токарська А. Культура ділового мовлення: стан і проблеми. – 1999. -№11. – С. 58-60.

Уфимцева А.А. Опыт изучения лексики как системы. – М.: Изд-во АН ССС, 1962. – 287с.

Щур Г.С. Теории поля в лингвистике. –М., 1974.. –255 с.

Oxford Advanced Learner’s Dictionary / Ed. By S.Wehmeier. – 7th edition – 2005.

Webster’s Ninth New Collegiate Dictionary / Ed. By Ph. Gove-Springfield. – Massachusets, 1986.

http://www.englishclub.com/business-english/vocabulary.htm

http:// www.bashedu.ru

ДОДАТОК А

Науковий керівник:

Крайчинська Г. В.

Доцент,

кандидат філологчних наук.