Головною метою інформаційного забезпечення маркетингово-комунікаційної політики (ІЗМКП) є створення системи взаємозалежних і взаємодоповнюючих показників, які дозволять одержувати необхідну кількісну і якісну інформацію [5, с. 43]. Завданням менеджера чи керівника книговидавництва є відбирати й використовувати найбільш актуальну в певний період часу при певних обставинах інформацію для того, щоб підвищити конкурентоспроможність книжкового продукту, збільшити попит на нього та знизити ризик незатребуваності.
В Україні стан ІЗМКП не відповідає вимогам ефективного управління. Сьогодні в діяльності книговидавництв існує певна суперечність: з одного боку, достатньо розроблений механізм, який дозволяє отримувати маркетингову інформацію; з іншого боку – невелика кількість книговидавництв використовує цей механізм у своїй діяльності [1, с. 173]. Це пов’язано із тим, що на ринку переважають фірми регіонального характеру, менеджери яких не усвідомлюють важливість використання маркетингової інформаційної системи (МІС) та інформаційних технологій в умовах інтенсивного розвитку ринкових відносин. Таким чином, вони не вважають за доцільне витрачати свої кошти і час на маркетингові дослідження ринку та організацію інформаційного забезпечення маркетингово-комунікаційної політики на книговидавництві в цілому.
Хоча є й такі книговидавництва, що використовують у своїй діяльності ІЗМКП, але вони, перш за все, орієнтовані на збір маркетингової інформації та її первинний аналіз, а не на налагодження повноцінного комплексу ІЗМКП. Основною проблемою при побудові такої МІС є наявність різних інформаційних джерел, які часто суперечать один одному і не можуть бути зведені в єдину інформаційну систему [2, с. 19].
Що ж до рівня розвитку ІЗМКП, то в різних країнах він різний. Це залежить від економічної ситуації у країні, тобто стадії розвитку становлення маркетингу, і масштабів діяльності книговидавництв та їх виробничих відносин. Рівень складності МІС книговидавництва обумовлений існуючим документообігом, системою економічних показників їх діяльності, структурним складом підрозділів, які беруть участь у процесі управління і інтенсивністю потоків інформації, яка циркулює між ними. У зарубіжних країнах вирішення інформаційних завдань маркетингу книговидавництв забезпечується, з одного боку за рахунок створення і підтримання внутрішніх МІС, а з іншого – на основі широкого використання інформаційних продуктів і послуг, які запропоновані на ринку маркетингової інформації [2, с. 65].
Великий сегмент зарубіжного інформаційного ринку займають такі інформаційно-аналітичні послуги, як проведення маркетингових досліджень, підготовка аналітичних оглядів і довідок, моніторинги фінансового стану ринків [3, с. 47]. Схожі послуги дуже дорого коштують, оскільки забезпечують замовника комплексною переробленою і вже готовою до використання інформацією. Саме тому дуже популярним є звернення до послуг спеціалізованих інформаційних агентств, які у вигляді баз даних (БД) можуть надати потрібну інформацію.
Серед фірм і агентств, які займаються розповсюдженням маркетингової інформації, найбільш відома корпорація «The Dun & Bradstreet», яка шляхом випуску друкованих видань і доступу до своїх багаточисельних БД здійснює інформування про 3 млн. фірм у США і Канаді. Корпорація признана світовим лідером у цій галузі. Стійке місце на інформаційному ринку займають «Standart and Poor» і «Mood», які видають комерційні журнали, довідники, державні звіти, а також генерують колосальні БД, які містять у собі багато аналітичної інформації [4, с. 46]. Серед інших великих інформаційних компаній, власників зарубіжних БД можна назвати: DIALOG CORPORATION (США), PERGAMON ORBIT INFOLINE. Inc. (Великобританія), Reuters (Великобританія) та інші.
Отже, українські книговидавництва не завжди звертаються до використання МІС у своїй діяльності, а ті, що використовують її повною мірою, мають проблеми з недостатньою кількістю даних, наявністю розрізнених та неповних інформаційних джерел, які часто суперечать один одному. У той час, для закордонного книговидавництва основна складність полягає у великій кількості надлишкових даних. Саме тому вони здебільшого покладаються не на безпосередній збір інформації, а на БД, з яких можна отримати необхідну та достовірну інформацію. Також основна відмінність полягає у тому, що в розвинених країнах функціонування МІС сьогодні перебуває на етапі кардинальної зміни підходів до обробки і збереження інформації. В Україні основним поки що залишається збір та первинний аналіз даних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гpигopук П. М. Iнфopмацiйна технoлoгiя як iнстpумент пiдтpимки пpийняття маpкетингoвoгo piшення [Текст] / П. М. Гpигopук // Пp. Oдес. пoлiтехн. ун-ту. – Oдеса, 2011. – Вип. 3. – С. 170-176.
2. Дoлгoпoлoва Е.Е. Инфopмациoннoе oбеспечение маpкетинга: теopiя и пpактика [Текст]: научнo-пpактич. пoсoб. / Е.Е. Дoлгoпoлoва. – Минск: Нoвoе знание, 2010. – 143 с.: ил. – (Пpoфессиoналам библиoтечнoгo дела).
3. Степанчук I.П. Iнфopмацiйне забезпечення мiжнаpoднoї маpкетингoвoї дiяльнoстi [Текст] / I.П. Степанчук // Вiсник Київськoгo нацioнальнoгo унiвеpситету iменi Таpаса Шевченка. – К.: ВПЦ «Київський унiвеpситет», 2005. – С. 46
4. Developing a knowledge-based tourism marketing information system [Text] / Fesenmaier P, Daniel R., Leppers A. W., O’Leary J. – Routledge, 2006. – 214 p.
5. Miller Jules. Marketing Information System [Text] / Jules Miller. – GRIN Verlag, 2011. – 577 p.

Сучасний маркетинг вимагає набагато більше, аніж створення товарів для задоволення потреб клієнта: організації повинні здійснювати постійну комунікацію зі своїми клієнтами [2, с. 28].

Оскільки ми увійшли в еру інформаційного суспільства, де комп’ютеризація становить суцільне благо для людини, то найкраще комунікацію з клієнтами здійснювати в онлайн режимі. Це призводить до інтенсивнішого використання організаціями такої рекламної технології як Інтернет-маркетинг під час просування товарів і послуг у сучасних ринкових умовах.

Інтернет-маркетинг – теорія і практика організації маркетингу в гіпермедійному середовищі Інтернету. Він включає в себе такі методи просування як пошуковий маркетинг (створення та розкручування сайту), Інтернет-реклама (банерна та контекстна реклама), просування в соціальних мережах, блогах і форумах, спілкуватися за допомогою електронної пошти (у тому числі здійснення рекламних розсилок) та вірусний маркетинг, а також відкриває широкі можливості для непрямої реклами та PR [1, с. 35].

Основною перевагою рекламних Інтернет-технологій є використання дворівневого підходу, коли окремо розміщується інформація про фірму, тобто її офіційний сайт, та рекламні зусилля спрямовані на її просування. Крім того, є доступ до такої інформації як відвідуваність сайту, його індекс цитування, рейтинг, кількість партнерів ресурсу в системі, що дає змогу оцінювати ефективність заходів за рахунок зворотного зв’язку із цільовою аудиторією [5, с. 461].

Розглянемо застосування Інтернет-маркетингових технологій в українській туристичній індустрії.

Україна володіє різноманітними туристично-рекреаційними ресурсами, значним потенціалом для розвитку міжнародного туризму. Але разом з тим ця сфера послуг не є достатньо розвиненою в країні [3, с. 1].

Рiзнi фiрми та агенцiї займаються наданням туристичних послуг, попит на якi є несталим, непостiйним i дуже чутливим стосовно зовнiшнiх факторiв [4, с. 251].

Саме тому туристичним фiрмам потрiбно iнтенсивно популяризувати послуги, якi вони надають, щоб втримати «свого клiєнта». Для цього найкраще почати активно використовувати Інтернет-маркетинг.

Саме Інтернет може стати «проривом» України у міжнародний рекламний простір, ознайомлюючи закордонних потенційних клієнтів з можливостями українського туристичного бізнесу та перевагами відпочинку саме в нашій країні. Оскiльки реклама в Iнтернетi вже давно зарекомендувала себе як найдешевший та найефективніший спосiб просування товарiв та послуг, то вона добре пiдходить для пiдвищення iнформування потенцiйних клiєнтiв про новi пропозицiї туристичних агенцiй.

Просуваючи туристичну фірму, доцiльно створювати сайти, якi вiдображають iнформацiю про новi тури, дiйснi та акцiйнi пропозицiї. Iнтернет-реклама є дуже вигiдною, адже є можливiсть стежити онлайн за станом ринку, регулярно вносити та корегувати iнформацiю, отримувати вiдгуки споживачiв, таким чином бачити зворотню реакцiю клiєнтiв та швидко реагувати на неї.

Доцільно використовувати можливiсть онлайн замовлення та бронювання турiв. Це буде мати корисний ефект, адже допоможе дистанцiйно зв’язуватися з представниками агенцiї та швидше й надiйнiше отримувати результат.

Цікавою інновацією є встановлення web-камер і транслювання зображення в Інтернеті, таким чином, туристичні фірми зможуть приваблювати відвідувачів, заохочувати їх завітати у визначені готелі, відпочити на запропонованих курортах.

Таким чином, сучасний стан ринку й розвиток глобальної комп’ютерної мережі показує, що використання Інтернет-маркетингу як однієї з рекламних технологій для просування туристичних фірм дає найкращі результати. Адже саме він дозволяє долучитись до сучасних технологій, відкриває нові форми роботи з клієнтами, забезпечує можливість постійної взаємодії з партнерами, а також доступ до різних інформаційних джерел, що призводить до збільшення прибутків.

Список використаних джерел та літератури

 1. Бойчук, І. В. Напрями реалізації маркетингових функцій підприємства через застосування Інтернету [Текст] / І. В. Бойчук // Вісник Хмельницького національного університету: збірн. наук. праць. – Хмельницьк: Вид-во ХНУ, 2009. – Вип. 5. – С. 34-38. – (Економічні науки).

2. Бутенко, Н. В. Основи маркетингу [Текст]: навч. посіб. / Н. В. Бутенко. – К.: Кондор, 2004. – 140 с.

3. Ведмідь, Н. І. Управління системою маркетингових комунікацій туристичних підприємств [Текст]: автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.06.01 / Ведмідь Надія Іванівна. – К., 2003. – 20 с.

4. Кiптенко, В. К. Менеджмент туризму [Текст]: пiдруч. / В. К. Кiптенко. – К. : Знання, 2010. – 502 с.

5. Миронов, Ю. Б. Інтернет-технології в туризмі [Текст] / Ю. Б. Миронов // Економіка: проблеми теорії та практики: збірн. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Вип. 194. – С. 457-464.