4^th year student

National University of Ostroh Academy

Improving of the Formation of Company’s Assets

  The ways of improving the assets formation at PJSC ‘Rivneazot’ have been suggested in this article. The structure of the investigated economic agent’s assets has been analyzed. This paper has substantiated the methods of improving the management of company’s accounts receivable.

  Key words: assets, current assets, fixed assets, asset structure, optimization of assets, accounts receivable.

  Formulation of the problem. In terms of market relations one of the main conditions for successful operation of the enterprise is to ensure the efficient management of available resources. It is worth mentioning that the assets are one of the most important objects of management. The major factors for effective implementation of economic activity are to identify and meet the enterprise’s needs in certain types of resources and optimize assets.

Optimization process of assets should be aimed, firstly, at ensuring that certain species are fully used, secondly, gaining opportunities for increasing operating profit. Maximizing profit is one of the principle goals for every company. Therefore, the formation of the optimal structure of assets determines the relevance of this research.

  Analysis of recent research and publications. The theoretical basis of asset management company have been studied in the works of domestic and foreign scientists such as Azarian O.M., Balabanov L.B., Blank I.A., Bolt H.D., Valevych R.P., Vlasova N.O. , Kireitseva H.H., Lahtionova L.A., Mazaraki A.A., Omelyanovych L.O., Smolin I.V., Frolova L.V. and others. However, existing studies need to be developed towards optimizing the structure of assets, considering requirements about ensuring profitability in business.

The aim of this study is to identify ways for improving the formation of assets based on the study of theoretical and practical aspects of the selected evaluation  issues.

Summary of the basic material. Optimization of assets formation is a correlation between enterprise’s prospects and the results of current activities considering the given value and structure of financing assets [2, p. 655].

During the enterprise’s crisis optimization of assets should be carried out on the basis of accounting, organization and control of cash flow and cash reserves of assets in order to ensure the efficiency of payments and optimal operating company financial resources. Nevertheless, optimization of assets formation should be focused on the selected type of enterprise asset management policy of providing a given level of efficiency of its use value and risk [6, p. 345].

There is an analysis of circulating current and non-current assets below (table 1,2).

  Table 1

Dynamics and Structure of Fixed Assets of PJSC “Rivneazot” for the 2012-2014 Biennium

* Source: it is ccalculated according to the financial statements of PJSC “Rivneazot”

It should be noted from tables 1 and 2 that the formation of assets has the following features:

– fixed assets increase more rapid than current assets;

– fixed assets in the structure of fixed assets occupy almost 90%, in addition, indicators of fixed assets are satisfactory;

– receivables occupies almost 75% in the structure of current assets.

Table 2

Dynamics and Structure of Current Assets of PJSC “Rivneazot” for the 2012-2014 Biennium

* Source: it is calculated according to the financial statements of PJSC “Rivneazot”

Therefore, while optimizing the formation of assets of PJSC “Rivneazot”, firstly, it should be provided the developing ways to improve the management of accounts receivable. The fact that a substantial proportion of receivables in the structure of current assets reflects the diversion of current assets to lending to consumers of finished products, goods and services of the organization, subsidiaries and other receivables, indicating that this part of the actual immobilization of working capital from the production process.

In order to determine the optimal value of receivables for products, goods, works and services for JSC “Rivneazot” the method of Luchkova O.I is used. In this model the key for optimizing is credit period, which combines credit policy and the policy of the optimal size of investments in debt. The main advantages of the use of this technique are the consideration of the period of commercial credit customers and potential costs factoring [5, p. 74]. In particular, the nonlinear dependence of receivables from credit period approximated by A.I Luchkova is the following:

CR(t)-CR_max-CR_max* =CR_{max(1- ),}                                                                                    (1)

CR – commodity receivables

k – the proportionality between the change in the credit period and change of CR(t);

t – crediting period is 365 days.

A.I. Luchkova offers to calculate the proportionality between the change in the credit period and change of CR(t) with the help of the formula:

k= (CR2014-CR2013) ÷ (CR2013-CR2012),                                 (2)

So, with the help of techniques offered by O.I. Luchkova we have determined that JSC “Rivneazot” is the best receivable for products, goods, works and services in the amount of 528 819 thousand UAH., which is less than the volume amount in 2014 to 2138 thousand UAH (Fig. 1). Given the fact that in 2012 and 2013 the amount of receivables for products, goods, works, services were much higher, in 2014 there have been positive developments, as the result the amount of receivables for products, goods, works and services fell nearly optimal equal. Accordingly, there is a need to continue to take measures for its reduction.

Fig. 1. Indicators of current and optimal amounts of accounts receivable for products, goods, works and services of JSC “Rivneazot”.

In addition, at the end of 2014 receivables on settlements occupies a significant part in the structure of current assets, including advances – 473 018 thousand UAH and other current receivables – 3017707 thousand UAH.

Therefore, the company needs to develop measures to reduce or recover such receivables as far as it burdens the company. Considering the fact that the amount of reserves on the company is sufficient and receivables to return the company are impractical, it is necessary to decrease in receivables for advances.

Due to the fact that we have found the optimal level of receivables for products, goods, works and services, the amount of its reduction and the amount of receivables on advances can be attributed to cash. Thus, we can offer now a new composition and structure of current assets of PJSC “Rivneazot” (Table. 3).

Table 3

Proposed Dynamics and Structure of Current Assets of PJSC “Rivneazot”

* Source: it is calculated according to the financial statements of PJSC “Rivneazot”

The results of table 3 shows that we have managed to increase cash and cash equivalents at 475 156 thousand UAH, 56.64 %, by reducing receivables for products, goods, works, services and receivables for advances.

In order to determine the effectiveness of reducing the amount of accounts receivable and increase the amount of money and its equivalents there should be analyzed liquidity ratios before and after our suggested changes (tab. 4).

Table 4

Dynamics of Liquidity Ratios at the end of 2014 and after Optimizing the Structure of Current Assets of PJSC “Rivneazot”

* Source: it is calculated according to the financial statements of PJSC “Rivneazot”

From table it is obvious that there is a positive growth in absolute liquidity ratio – 0.02 to 0.07 value, due to the growth of money and its equivalents. However, current liabilities are not covered by highly liquid assets. Accordingly, it is assessed negatively. These minor changes are caused by other large volume of current receivables and current liabilities. Therefore, there is a great need for company to reduce the amounts of such receivables for further addressing the problem of liquidity.

Considering the fact that the problem of management of accounts receivable related to overdue payments, repayment of debt incomplete, the emergence of doubtful debts, a large amount of accumulated receivables is one of the causes of deterioration of the financial situation of the company JSC “Rivneazot”. Further problems with accounts receivable can lead to real bankruptcy creditor [1, p. 25].

Therefore, in terms of optimizing the composition and structure of current assets to the form offered by us, company will be able to improve its financial situation. Based on this optimization, an important step for the company will develop methods to improve accounts receivable management.

One of the main methods is the process of restructuring [3, p. 158].

As far as restructuring of receivables is directed to the increase of liquidity and solvency of enterprises, refinancing of receivables should be applied which is a system of accelerating the transformation of receivables in cash assets. The main forms of refinancing receivables are factoring, forfaiting and accounting bills. In billing discounting, this system looks like a combination of financial sales transactions of bank notes or other financial institution or entity on a given (discount) price, which is determined on the basis of its nominal value, period of repayment and accounting bills rates [4, p. 84].

The advantages of this form of refinancing as accounting bills for businesses are to guarantee loans provided by counterparties and improve liquidity. Besides this, factoring and forfaiting are not well-developed due to imperfect legal framework for the regulation of the operation [8, p. 496].

Therefore, in our opinion, the method of refinancing receivables by discounting bills should be used in PJSC “Rivneazot” in order to improve management of its accounts receivable that will allow improving its financial situation. Moreover, it will give an opportunity to get additional revenue from use of funds during the period remaining until the end of the repayment of the bill and would solve many other problems.

In addition, PJSC “Rivneazot” in the structure of its assets has significant share of reserves. Excess inventory in the enterprise can lead to poor forecasting and planning marketing company that in any event causes loss of income.

When there is a situation of surplus stocks, in warehouses there are saved a lot of inventory that require substantial costs for service stocks associated with the storage of inventory, and the cost of placing and making orders [7, p. 237].

The process of improving inventory management in PJSC “Rivneazot” should be the main purpose of the release of funds “frozen” in excess reserves. To achieve this goal, it is necessary to develop and implement a number of measures:

• permanent control over the formation of reserves inventory, comparing its regulatory and actual volumes;
• periodic reporting of surplus stocks of finished products with further development of measures for promoting products on the market;
• periodic reporting of excess inventories for accelerating its involvement in the production process [6, p. 345].

Conclusions. Therefore, while analyzing the formation of assets in PJSC “Rivneazot” there was found several shortcomings, the most important of which is the increase in receivables. To solve these problems, the company needs to optimize the formation of assets through improved management of accounts receivable and inventory. We have offered refinancing of receivables using the method of discounting bills and a number of measures for releasing funds “frozen” in excess reserves. These actions will optimize the assets of the company with further improvement of the company.

References:

1. Блакита Г.В. Актуальні питання управління дебіторською заборгованістю / Блакита Г.В. // Збірник наукових праць ВНАУ. – 2012. – №3(69). – С. 23-30.
2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент / Бланк И.А. – К. : Эльга, 2004. – 655 с.
3. Блащак Л.М. Шляхи до раціонального управління дебіторською заборгованістю / Блащак Л.М. // Науковий вісник «Львівської політехніки». –2009. – №1. – С. 157-159.
4. Гнєушева І. Вплив застосування методів рефінансування дебіторської заборгованості на фінансову стійкість підприємства / Гнєушева І. // Економічний аналіз. – 2011. – Вип. 8. – С. 82-85.
5. Квасницька Р. Інструментарій та методи оптимізації цільової структури капіталу підприємства / Р. Квасницька // Економіка підприємств. – 2008. – № 5 – С. 73–75.
6. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія – К.: КНЕУ, 2007.- 345с.
7. Снитко Л. Т. Управление капиталом торговой организации : учеб. пособ. / Л. Т. Снитко. – М. : Изд-во РДЛ , 2009. – 237 с.
8. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. проф. Г.Г.Кірейцева – Київ: ЦУА, 2008.-496с.

WAYS OF REDUCING THE TAX BURDEN IN UKRAINE

У статті проаналізовано рівень податкового навантаження в Україні та його структуру в розрізі окремих видів податків. Здійснено порівняння рівня податкового навантаження в Україні та країнах світу. Обґрунтовано шляхи зменшення рівня податкового навантаження в Україні.
Ключові слова: податкове навантаження, податки, податкова політика, система оподаткування, оцінка податкового навантаження, оптимізація податкового навантаження.

This article analyzes the tax burden in Ukraine and its structure in individual types of taxes. The comparison has been drawn between the tax burden in Ukraine and different countries of the world. This paper has substantiated the ways of reducing the tax burden in Ukraine.
Keywords: tax burden, taxes, tax policy, tax system, the tax burden estimation, optimization of the tax burden.
Formulation of the problem. The tax system has a significant impact on the stability of the financial condition of business entities. The tax burden defines the conditions of financial and economic development of the country, and it is formed by a set of all tax payments to a state and local budget. The inefficient mechanism of the Ukrainian tax system, excessive tax burden, and lack of stable legislation provoke distrust of business entities and lead to the growth of the shadow economy and low economic development. Therefore, one of the most pressing problems today is to determine the optimal level of tax burden in order to ensure sufficient and stable revenues to the budget and to promote business development as a prerequisite for economic development.
Analysis of recent research and publications. The problems of the tax burden and its impact on the financial condition of business entities were investigated by such foreign scholars as K.Brauer, P. Hansel, P. Mikeladze, E. Seligman, A. Sokolov, K. Shmelov. Likewise, the theoretical aspects of the tax burden were scrutinized in the works of such modern national scientists as V. Andrushchenko, G. Vasylevska, A.Krysovatyi, T. Marshalok, P. Melnyk, A. Podderogin, V. Polishchuk, N. Rysova, A. Sokolovska, G. Fylyuk, A. Fradynskyi and others. The authors emphasize theoretical basis of the tax system reformation. More attention needs to be given both to the comparison of tax burden in Ukraine and other countries and justification for its reduction.
The aim of this study is to substantiate tax burden-reducing measure in Ukraine on the basis of the concept “tax burden” and the assessment of its level in the Ukrainian economy.
Summary of the basic material. Despite current reforms, the current Ukrainian tax system is still not perfect. Because of the fact that tax on real economy is estimated as too high, the investment climate in Ukraine is considered to be inauspicious. Enterprises can work cost-effectively only when they hide their income. Thus, the problem of shadow economy appears in the country.
The main task of the Ukrainian tax system reforms in 2015 was tax burden reduction, tax system simplification, and increased budget profitability [4, p. 215].
Modern economics interpret the definition of tax burden in different ways. At the micro level, term “under the tax burden” is understood as the total amount of all taxes, fees, and other mandatory payments in terms of value which the economic agents are obliged to pay to the budgets at all levels in accordance with current tax law. In the macroeconomic scale, tax burden is defined as the effectiveness of tax policy, in other words, it is the cumulative effect of tax payments on payments sources [2, p. 23].
O. Godovanets and T. Marshalok claim that tax burden is an indicator of the effectiveness of government interference through taxes in the activities of taxpayers [2, p. 86].
A. Sokolovska asserts that the tax burden is the effect of taxes on the economy in general and on the individual taxpayers connected with economic limitation resulting from discharge of tax of taxes and misuse of these funds [6, p. 80].
O. Fradynskyi defines the tax burden as the ratio of tax revenues to the consolidated state budget to the gross domestic product. For a more complete representation of fiscal pressure on taxpayers, the formula is proposed:

,

where TB – tax burden; ATR – the actual tax revenue; GDP – gross domestic product.
Accoding to G. Fylyuk, the tax burden is a generalized indicator that characterizes the value of tax exemptions on the macro (state) or micro (economic agent) levels [4, p. 215].
G. Wasylewska claims that the tax burden is a measure, degree and the level of economic constraints arising from allocations and misuse of tax payment funds [5, с. 8].
The issue about the optimal level of tax burden has always been of paramount importance. For example, in the late twentieth century, A. Laffer, an American economist, noted that exemption limit in the budget is 30% of income, and 40-50% of removal of income reduces savings of people lead to a lack of interest in investing and therefore lower tax revenues. According to this concept, the revenue grows both when the number of taxpayers increases and the tax base broadens, but not by means of tax rates increase [2, p. 87].
In Ukraine, there is an ongoing debate about an optimal and effective level of taxation, which would provide the budget with sufficient revenue and thus stimulate the development of the manufacturing sector. However, different countries have different optimal tax burdens due to a different level of socio-economic development and different degree of efficiency of financial policies.
The tax burden rate, in international practice, is defined as the ratio of tax revenues to the consolidated state budget to the gross domestic product. According to this method and the formula suggested by A. Fradynskoho, the level of tax burden in Ukraine for 2012-2014 was determined (Table. 1) [1; 3].

Table1

The dynamics of the tax burden in Ukraine during 2012-2014

While analyzing the dynamics of the tax burden in Ukraine, it is worth noting that in 2013 this index decreased to 1.51% and to 0.7% in 2014. As a result, in 2014, it was equal to 23.46%. Such changes occurred because GDP increased faster than tax revenues. Thus, in 2013, GDP grew by 4.31%, while tax revenues fell by 1.83%, and in 2014 GDP grew by 6.93% and tax revenues fell only by 3.83%.
The most effective way both to reduce the tax burden in Ukraine and to ensure sufficient amount of tax revenues in the budget is to redistribute the tax burden among subjects and objects of taxation. In order to assess the tax burden objectively, it is necessary to analyze its redistribution upon objects of taxation by determining the structure of the tax burden through the main types of tax payments (pic 1) [1].

Fig. 1. Structure of tax revenue in Ukraine in 2012-2014, %

Taking everything into consideration, value added tax, income tax and corporate income tax played a major role in the formation of the tax burden in Ukraine during the 2012-2014. These mandatory payments formed 84.3% of tax revenues in 2014. The most crucial taxes, which accounted for almost 75% in the structure of the tax burden, were the value added tax and the income tax. It means that the tax burden in Ukraine is formed mainly by its population.
Most other countries in the world try to moderate the tax burden, direct the tax policy at ensuring sustainable economic growth, and create a favorable environment for economic activity and social welfare. However, many leading countries that manage to deal with all these issues, have primary indicator of the tax burden. Having analyzed data on tax burden in countries with different levels of economic development, we can compare the index that we have in Ukraine with that in other countries (tab. 2) [7].
According to these figures, countries with a developed economy have the highest proportion of taxes to GDP. For example, in France the tax burden is 44.6%. Middeveloped countries with transition economy also have the high level of tax burden – from 30 to 37%. This tendency is a result of a rational and efficient system of distribution and use of funds. Ex-socialist countries with transition economy, to which Ukraine belongs, have a lower level of tax burden, and are characterized by higher level of tax burden compared to other countries. Developing countries have the lowest level of tax burden, and it is the main reason of a lack of funds in their budgets.

Table 2

The tax burden in Ukraine and in the world as of 2014

Therefore, one of the prerequisites to pull Ukraine out of economic crisis is to introduce at least a slight reduction in the tax burden. In this way, Ukraine will get a sustainable development in economic and fiscal areas. Moreover, the gradual reduction of the tax burden on individuals will increase household savings and have a positive effect on demand. As a result, these changes will lead to the development in production and the increase in real income, then to the increase of tax base [5, p. 8].
However, one of the most important prerequisites for improving the economic situation in the country is to reform the tax system, find the ways to efficient allocation and use of tax revenues. The tax system in Ukraine was simplified due to the tax system reform in 2015 as a result of reducing the number of mandatory payments, merging several taxes, or their cancellation. The rates of some taxes were reduced accordingly. The main objective of tax reform should be a transition from a fiscal tax policy direction to activate regulatory capacity. Regulated tax law will likely stimulate programs of socio-economic development. On the other side, effective legislation should ensure stable, clear, and transparent rules of taxation that will contribute to growth in businesses and increase in investment, which are the driving forces of the economy.
The amount of time spent on taxes and fees has an impact on the effectiveness of the tax system. According to statistics, an average 657 hours per year in our country is spent on discharge of tax and fees [2, p. 87]. Obviously, the tax system in Ukraine is not perfect and has many problems. The level of tax burden in Ukraine is high, compared with countries that have similar levels of economic development, and poses a threat to economic security. Ukraine has great need to work not only on reducing the tax burden but also on the overall efficiency of the tax system. In order solve these problems, the following can be offered:
– slight and gradual reduction of tax rates;
– broadening of the tax base;
– application of progressive taxation;
– creation of a transparent system of taxes and fees;
– even distribution of the tax burden between taxpayers on the basis of their type of activity;
– improvement of the tax control system to prevent tax evasion;
– creation of a fair tax system by reducing and effective use of tax incentives;
– attraction of investment and innovation in the priority sectors for expanding the business and increasing revenue for economic agent that will lead to an increase of GDP and reduction of the tax burden.
These legislative enactments will help to ensure the growth of tax revenue, solve the problems connected with the shadow economy and tax violations, and revive business activity.
Conclusion. The current tax system in Ukraine has many shortcomings. Some new regulations have already been imposed, but experts are still concerned about the high tax burden in Ukraine. Having analyzed the tax burden in Ukraine, we should admit that a slight reduction of the tax burden did not bring about positive results. Moreover, after comparing this index with that in other countries, it becomes obvious that in Ukraine the level of tax burden is higher than in countries with similar levels of economic development. Such problems as shadow economy, evasion of taxes, prevention from the economic development, and worsening of investment climate still remain to be unsolved. These problems can be tackled by reducing the level of tax burden through the improvement of functioning of the national tax system. Shortfalls in budget revenues can be offset by both broadening the tax base and the use of progressive taxation. The priority should be given to attracting investment, which will increase the income of economic agents and stimulate economic development.

References
1. Vykonania derzhavnoho biudzhetu [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=14647
2. Hodovanets O., Marshalok T. Podatkove navantazhenia: vazhlyvyi chynnyk sotsialno-ekonomichnoi stratehii derzhavy / О. Hodovanets, Т. Marshalok // Ekomichnyi analiz. − 2010. − № 3 (19). − S. 85–89.
3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.ukrstat.gov.ua
4. Dropa Ya., Chaban I. Podatkove navantazhennia ta yoho vplyv na ekonomiku Ukrainy / Ya. Dropa, І. Chaban // Formuvannia rynkovoi ekonomiky v Ukraini. − 2012. − № 219. − S. 213–218.
5. Sokolovska А. Teoretychni zasady vuznachennia podatkovoho navantazhennia ta rivnia opodatkuvannia ekonomiky / А. Sokolovska // Ekonomika Ukainy. − 2010. − № 7. − S. 4–12.
6. Fradynskyi О. А. Poniattia podatkovoho navantazhennia ta pidhody do yoho vyznachennia / О. А. Fradynskyi // Visnyk Hmelnytckoho natsionalnoho universytetu. − 2013. − № 1. – Т. 1. − S. 79–82.
7. List of countries by tax revenue as percentage of GDP [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.oecd.org/newsroom/taxrevenuesfallinoecdcountries.htm

Постановка проблеми. Домогосподарства відіграють провідну роль в сучасній економіці. Споживання матеріальних благ в першу чергу відбувається в секторі домогосподарств і, разом з тим, домогосподарства виробляють певну частку внутрішнього продукту.
Економічні ситуації, викликані кризовими процесами в Україні, мали безпосередній вплив на стан доходів та витрат українських домогосподарств, адже доходи та витрати домогосподарств є своєрідними індикаторами розвитку даного суб’єкта та його участі у суспільному виробництві. Відбулося зменшення реальної заробітної плати та зниження купівельної спроможності населення внаслідок інфляційних процесів. Внаслідок цього потерпають і підприємства, виробництво яких орієнтоване на внутрішній ринок.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Періодичні фінансово-економічні кризи, проблеми макроекономічних циклів та їх вплив на формування доходів та витрат домогосподарств постійно займали важливе місце в полі зору дослідників.
Пошуку причин та методам прогнозування цих явищ присвятили свої праці такі видатні зарубіжні вчені, як Кейнс Дж., Рубіні Н., Мендельсон Л.. Дослідженню фінансів домогосподарств присвячено також немало праць вітчизняних учених, серед яких слід виділити праці Карпінського Б.А., Герасименко О.В., Кізими Т.О., Лондара С.Л., Терещенко О.В., Юрія С.І., тощо. Теоретичні аспекти формування доходів і витрат домогосподарств знайшли відображення в працях цих учених. Однак практичні проблеми, зокрема в умовах економічних криз, залишаються недостатньо вивченими.
Метою дослідження є визначення впливу економічних криз на динаміку доходів та витрат домогосподарств України та вироблення основних напрямів підвищення рівня життя нашої держави.
Виклад основного матеріалу. Кризові явища, що виникають у фінансовій сфері, закономірно трансформуються в загальноекономічні та характеризуються скороченням виробництва, банкрутством промислових, торговельних підприємств, а також зростанням безробіття, різким зниженням життєвого рівня населення. Вплив кризових явищ на величину і структуру доходів домогосподарств здійснюється через такі напрями і конкретні канали, як інфляція і безробіття, внутрішній і зовнішній борг держави, стійкість національної валюти, сальдо зовнішньо-торгівельного і платіжного балансу.
В кризових умовах економіки одним із найважливіших завдань державної політики є реалізація заходів щодо збереження достатнього рівня матеріального стану домогосподарств, зокрема доходів, забезпечення належного рівня оплати праці, а стабільне підвищення доходів домогосподарств є першорядним підґрунтям виходу країни з кризи [3].
Економіці нашої країни не вдалося уникнути світової фінансової кризи 2009 року, коли реальний внутрішній продукт зменшився порівняно з попереднім роком на 14,8 %. У 2010 році відбулося певне зростання цього показника (на 4,2%), однак досягнути передкризового рівня не вдалося. Все це позначилося на доходах та витратах українських домогосподарств.

Рис. 1. Зміна доходів та витрат домогосподарств України протягом 2004-2013 рр.
Аналізуючи доходи та витрати домогосподарств спостерігаємо стабільні темпи зростання доходів та витрат, проте в 2009 та 2013 роках, внаслідок кризового становища економіки, темпи приросту дещо зменшилися. У 2013 році в порівнянні з 2012, доходи та витрати збільшилися на 71,542 млрд. грн., тоді як у 2012 році приріст становив 191,111 млрд. грн. Аналогічна ситуація спостерігалася у 2009 році, коли доходи та витрати зросли на 48,645 млрд. грн., відповідно в 2008 приріст становив 222,352 млрд. грн.(рис.1) [1] .
Порівнюючи темп росту наявного доходу домогосподарств з темпами інфляції (табл.1), у 2009 році наявний доход зріс на 4,32%. З урахуванням того, що індекс споживчих цін становив 12,3%, в реальному вираженні доходи зменшилися на 7,98 %. Також у 2013 році є помітним зменшення темпу росту наявного доходу населення у реальному вираженні в порівнянні з попередніми роками. Так у 2013 році враховуючи темпи інфляції дохід зріс лише на 3,08%, коли у 2012 році цей показник становив 16,8%. Вражаючим є рівень інфляції за 2014 рік. Вже у листопаді він зріс на 20,7% в порівнянні з минулим роком, що однозначно негативно вплине на доходи та витрати населення. [1]
Табл. 1
Темп росту наявного доходу домогосподарств та індекс споживчих цін протягом 2005-2013рр.

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 (листопад)
Темп росту наявного доходу, % 40,67 21,90 29,53 34,73 4,32 28,11 16,63 16,20 3,58
Індекс споживчих цін 110,3 111,6 116,6 122,3 112,3 109,1 104,6 99,8 100,5 121,2
За структурою доходів можна судити про середній рівень життя населення. Розрахунок структури доходів домогосподарств (рис.3) демонструє, що основним ресурсом доходів є заробітна плата, але її частка в середньому не становить навіть 50 % доходів і залишається на рівні попередніх років. Джерела доходів, якими володіє людина різноманітні, але основна їх складова – заробітна плата. В Україні ж її частка у доходах домогосподарств надзвичайно низька. Разом з тим спостерігається зменшення частки заробітної плати в структурі доходів домогосподарств на 2,5 % в умовах кризи 2009 року та в 2014 році на 0,68 %, в умовах погіршення економічного становища країни.
На тлі зростання номінальної заробітної одночасно фіксується значне падіння реальної заробітної плати (рис.3). Так у 2008 році коли номінальна заробітна плата збільшилася на 33,7%, то реальна всього на 6,3 %. Також, помітним є те, що у 2012-2013 роках як і в 2009 році темп зростання номінальної і реальної заробітної плати зменшується. [1]

Рис. 2. Темпи зростання номінально та реальної заробітної плати та заборгованості із виплати заробітної плати в Україні протягом 2005-2013 рр.
Значною залишається заборгованість виплати заробітної плати. Найбільше збільшення заборгованості заробітної плати спостерігається в період загострення економічної ситуації в країні. Так у 2008 році він зріс на цілих 77,76% за рік. У 2012 році заборгованість зменшилася на 8,66%, тоді як у 2011 році цей показник становив 19,76%, що засвідчує тут прямий негативний вплив кризової ситуації економіки.
Другою за об’ємом часткою доходів домогосподарств є частка соціальної допомоги, поточних трансфертів, яка в умовах загострення економічного становища, зростає у 2009 році на 2,97 % та у 2014 році на 1,77 %, в порівнянні з попереднім роком (рис.3). Проте, значна частка соціальних виплат населенню збільшує витратну частину бюджету держави, що в свою чергу впливає на необхідність збільшення доходної бази, а від так має вплив на всіх господарюючих суб’єктів, в тому числі – на домогосподарства. Тому, збільшення соціальної допомоги населенню діє як складова підтримки в періоди кризових процесів, що орієнтована на подальше залучення членів домогосподарства саме до отримання доходів від факторів виробництва [1] .
Також, помітним є зменшення частки прибутку та змішаного доходу домогосподарств в умовах кризи, у 2009 році на 1% в порівнянні з попереднім роком та у 2014 році на 1,61% відповідно. Ті зміни у структурі, що відбуваються, в цілому демонструють оптимізацію джерел формування доходів домогосподарств, свідчить про достатньо високий рівень самозабезпечення. Але, враховуючи вплив наслідків кризи, можна стверджувати, що сформована структура ресурсів є вимушеною відповідно фінансовому потенціалу держави в період антикризового управління.

Рис. 3. Зміна структури доходів домогосподарств України за 2004-2014 рр.
Останнім часом одним і вагомих чинників зростання доходів домогосподарств (особливо на заході України) стала трудова міграція за кордон. Статистика свідчить, що у середньому один мігрант, який перебуває в Італії, щорічно пересилає додому близько б тис. дол. США, а по Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях щорічні доходи тільки сільських домогосподарств від трудових мігрантів сягають 9 тис. дол. США. Враховуючи, те що масштаби зовнішньої трудової міграції становлять 14-15 % від загальної чисельності населення, можна стверджувати, що суттєвим джерелом формування сукупних доходів домогосподарств в сучасних умовах є доходи від трудової міграції [5]. Заробітки трудових мігрантів витрачаються в основному витрачаються на споживання. Сильний приплив коштів трудових мігрантів відчувають ринки житла, освітніх послуг, автомобілів, і ціни на них стають невиправдано високими. Проте, враховуючи все це, в Україні практично не використовується інвестиційний потенціал величезних коштів, зароблених за кордоном.
Доходи домогосподарства формують матеріальну базу для можливості здійснення витрат. Структура витрат домогосподарств є одним із найважливіших показників розвиненості економіки країни. В нерозвинених країнах населення витрачає більшу частину своїх доходів на продукти харчування, в розвинених економіках ця частка не перевищує 20-25 % [2] .
Аналізуючи структуру витрат українських домогосподарств за 2004-2014 роки (рис.4), помітним є те що частка витрат на придбання товарів та послуг в структурі витрат українських домогосподарств з 2011 року починає збільшуватися, що свідчить про помірну стабілізацію після кризи 2008-2009 років. Як спостерігаємо, у 2009 році частка на придбання товарів та послуг у структурі витрат скоротилася на 2,98 % в порівняні з попереднім роком.
Помітним є зростання частки поточних податків на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти в структурі витрат домогосподарств в період погіршення економічного становища. У 2008 році ця частка становила майже 8%, у 2009 році 7,5%, у 2013 та 2014 році також зросла до 7,02%.
Також, спостерігається тенденція нестійкої динаміки темпів приросту заощаджень, фінансових активів, накопичення нефінансових активів в період 2004-2014рр. Зокрема, відбувалося зниження показника частки заощаджень в 2008-2009 році, коли він складав всього 6,15% і 8,99% відповідно, що можна пояснити наслідками фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр. З 2011 року частка витрат на заощадження знову знижується, населення демонструє пасивну фінансову поведінку, невисоку схильність до заощаджень. У 2013р. тільки 6,96% загальних доходів населення було спрямоване на приріст фінансових активів та 1,71% на нагромадження нефінансових активів, тобто 8,67% доходів населення склали активні заощадження, що пояснюється загостренням економічної ситуації в країні.

Рис. 4.Зміна структури витрат домогосподарств України за 2004-2014 рр.
Тому, можна сказати, що скорочення в 2009 та 2013 роках реальних доходів населення (на що було вказано вище) вплинуло на зміни у структурі витрат. За нинішніх доходів населення та рівня інфляції можна лише незначним чином покращувати структуру споживання, проте реально не може досягнути іншого(вищого) рівня благополуччя.
Стан фінансів домогосподарств залежить не тільки від загальноекономічної ситуації та ефективності державної політики у сфері доходів населення. Він визначається також економічною поведінкою самих домогосподарств. Аналіз видатків домогосподарств засвідчує, що в них надто високою є питома вага коштів, які спрямовуються на споживання. Значна частина домогосподарств дотримується не зовсім ощадливого типу формування видаткової частини своїх бюджетів. Органам державного управління необхідно проводити відповідну роз’яснювальну роботу серед населення з метою формування ресурсно-ощадного типу господарювання не лише на рівні підприємств, але й на рівні домогосподарств. Крім того, слід стимулювати інвестиційну та заощаджувальну діяльність домогосподарств [3] .
Висновок. Аналіз динаміки складу і структури домогосподарств України, продемонстрував прямий вплив економічних криз на зміну доходів і витрат домогосподарств України, проте зміни у структурі є несуттєвими. Частка заробітної плати у доходах залишається на такому ж низькому рівні, домогосподарства не дотримуються ощадливого типу формування видаткової частини, а економічні кризи тільки загострюють ці та інші проблеми. Тому, для покращення ситуації з формуванням доходів та витрат домогосподарств, особливо в умовах економічних крих, влада повинна ураховувати головні пріоритети:
– збільшення трудових доходів і доходів від інших видів фінансово-господарської діяльності домашніх господарств за рахунок: 1) збільшення мінімальної заробітної плати до рівня прийнятого в ЄС; 2) мінімальна заробітної плати повинна перевищувати прожитковий мінімум як мінімум в 2 рази; 3) збільшення доходів населення у сфері освіти, медицини; 4) зменшення нерівності населення по доходах за рахунок адресних дотацій, субсидій. Ці заходи будуть здійснені за рахунок бюджетних коштів.
– розвиток соціальних інститутів по збереженню людського капіталу і розвитку людського потенціалу за рахунок ефективного використання бюджетних ресурсів на медицину, освіту, соціальну допомогу і соціальне забезпечення.
– здійснення заходів щодо подолання інфляції, яка включає: зменшення дефіциту державного бюджету, збалансована експортно-імпортна політика, раціональне використання і управління кредитними ресурсами домогосподарствами, боротьба з корупцією, розкрадання бюджетних коштів.
Список використаних джерел
1. Державний комітет статистики України: www.ukrstat.gov.ua.
2. Жуковська А. Соціальні стандарти у сфері доходів населення та проблематика їх запровадження в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №11(101). – с.184.
3. Кізима Т.О. Фінанси домогосподарств: сучасна парадигма та домінанти розвитку / Т.О.Кізима. – К.: Знання, 2012. – с. 431.
4. Лондар С. Л. Фінанси: Навч. посібн. / С.Л.Лондар, О.В.Терещенко. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – с. 384.
5. Соціальний захист населення: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2013. – с. 152.
6. Чечель О. Пріоритетні засади формування національної концепції добробуту населення // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – №2. – с.87.
7. Юрій С. І. Фінанси домогосподарств: теоретичні підходи до трактування сутності / С. І. Юрій, Т. О. Кізима // Фінанси України. – 2009. – № 8. – с. 3–10.