Національний університет «Острозька академія»

УДК УДК 81’276,2(73)

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРОФЕСІЙНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ

Тези присвячено висвітленню проблеми організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів при вивченні професійної англійської.

Ключові слова: самостійна робота, професійна англійська, навчальна діяльність.

Тезисы посвящены освещению проблемы организации самостоятельной работы студентов высших учебных заведений при изучении профессионального английского.

Ключевые слова: самостоятельная работа, профессиональный английский, учебная деятельность.

These theses depict the recommendations how to organize the students self education in the higher educational establishments.

Key words: self education, professional English, educational work.

 Самостійна робота студентів при вивченні професійної англійської відіграє першорядну роль. Згідно з Положенням “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних завдань. У процесі навчання засвоюється 15 відсотків інформації, що сприймається на слух, 65 відсотків – слух і зір. Якщо навчальний матеріал опрацьовується самостійно, то виконуються завдання від постановки до аналізу отриманих результатів, то засвоюється не менше 90 відсотків інформації. Метою самостійної роботи є формування самостійності студента, що здійснюється опосередковано через зміст і методи всіх видів занять.

Відповідно до Європейського мовного портфеля, співвідношення часу, який відводиться на аудиторну і самостійну роботу, становить 1/3.5. Таке співвідношення базується на великому дидактичному потенціалі самостійного виду навчальної діяльності студентів. Крім того, самостійна робота при вивченні професійної англійської сприяє: поглибленню і розширенню знань; формуванню інтересу до пізнавальної діяльності; оволодінню прийомами процесу пізнання; розвитку пізнавальних здібностей студента. Власне тому самостійна робота при вивченні професійної англійської є головним резервом підвищення ефективності підготовки високо кваліфікованих спеціалістів.

Самостійна робота студентів при вивченні професійної англійської розглядається як важливий фактор засвоєння навчального матеріалу. Тому вона повинна стати основою здобуття знань з професійної англійської, важливою частиною процесу підготовки кваліфікованих фахівців рівня «спеціаліст» і «магістр». Самостійна робота студентів – це складне педагогічне явище, особлива форма навчальної діяльності, спрямована на засвоєння студентами сукупності знань, вмінь, навиків. Самостійна робота студентів необхідна не лише для оволодіння професійною англійською, але й для формування навичок самостійної роботи в учбовій, науковій та професійній діяльності, які є необхідні у вищій школі; для формування здібності приймати на себе відповідальність за володіння навчальним матеріалом, самостійно вирішувати проблему підвищення рівня володіння мовою і т. д.

Основні функції самостійної роботи студентів включають: пізнавальну, самостійну, прогностичну та коригуючи роботу. Пізнавальна функція визначається засвоєнням систематизованих знань з професійної англійської. Самостійна робота сприяє формуванню вмінь і навиків, самостійного їх оновлення і творчого застосування. Прогностична – розвиває вміння студента передбачати й оцінювати результат виконаного самостійного завдання. Коригуюча функція визначається вмінням вчасно коригувати свою діяльність. Крім того, самостійна робота має виховну функцію: вона формує самостійність не тільки як сукупність вмінь та навичок, але й як рису характеру, яка відіграє суттєву роль у формуванні особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації.

Самостійна робота виконує також інформаційну функцію. Тому використання комп’ютерних технологій для самостійної роботи – важлива складова ефективності навчання професійної англійської. Комп’ютеризація розвиває додаткові можливості використання інформаційних технологій та становить важливу складову навчального процесу, є елементом інформаційної структури кожного навчального закладу, а якщо враховувати доступ до Інтернет-ресурсу, то й елемент глобального інформаціойного середовища. Використання сучасних інформаційних технологій, може дати студентам, які вивчають професійну англійську, необхідну базову підготовку для грамотного використання отриманих знань.

Вирізняють такі основні види самостійної роботи студентів при вивченні професійної англійської:

1. Вивчення нового матеріалу: читання та конспектування літературних джерел інформації; перегляд відеозаписів; прослуховування лекцій магнітних записів та ін.

2. Поглиблене вивчення програмного матеріалу: підготовка до контрольних, практичних робіт; підготовка до модульного контролю та іспитів з англійської мови; виконання типових вправ на аудіювання, на розвиток лексичних навичок, на розвиток навичок діалогічного та монологічного мовлення.

3. Вивчення матеріалу з використанням елементів творчості: підготовка домашнього читання; участь у ділових іграх; участь у розгляді навчальних проблемних ситуацій; підготовка рефератів, доповідей, інформацій з заданої тематики та ін.

4. Слухання лекцій, комунікативний підхід до участі у практичних заняттях.

5. Робота з основною та рекомендованою літературою та ін.

Перехід до модульної системи змісту навчання передбачає інтеграцію різних видів і форм навчання, які підпорядковуються загальній темі навчального предмета. Тому викладач професійної англійської для кожного змістового модуля формує набір довідкових та ілюстративних матеріалів, які студент отримує перед початком вивчення курсу. При розподілі завдань студенти отримують інструкції як їх виконувати, методичні вказівки, посібники, перелік необхідної літератури. Кожен студент переходить від одного змістового модуля до іншого в міру засвоєння матеріалу, проходячи етапи поточного контролю.

Викладачі професійної англійської повинні ознайомити студентів з актуальністю, метою і завданнями вивчення професійної англійської, її місцем, роллю і значенням у професійній підготовці, визначити загальний обсяг навчальної дисципліни та обсяг розділів і тем на поточний семестр; ознайомити з програмою навчальної дисципліни; пояснити зміст і структуру тематичного плану, послідовність вивчення тем; представити методику самостійного відпрацювання практичних занять; ознайомити з матеріалом, який винесено на модуль; подати основну і додаткову літературу до кожної теми; уточнити форми і методи контролю знань студентів; повідомити графік проведення консультацій та ін. Для самостійного опанування матеріалу з професійної англійської викладач повинен представити студентам розроблені методичні матеріали різного рівня і призначення (тобто дидактичне забезпечення), при цьому ці матеріали повинні передбачати також можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Крім того, при підготовці самостійних завдань викладачі повинні зняти навчальні труднощі, зумовлені особливостями організації самостійної роботи. Тому варто ознайомити студентів із психолого-педагогічними особливостями організації самостійного навчання у вищій школі; допомогти в оволодінні методами і прийомами самостійної роботи; дотримуватися спеціальної методики проведення практичних занять для студентів-першокурсників у перші два-три місяці, поступово збільшуючи структуру і темп; толерантно здійснювати контроль й оцінювання самостійної роботи та ін.

Самостійна робота студента – це самостійна діяльність, яку викладач планує і систематично контролює. Студент виконує її під керівництвом і контролем викладача, але без його прямої участі. Всі зазначені види самостійної роботи викладачі включають у загальний рейтинг оцінювання знань та умінь. Кожен із зазначених видів самостійної роботи є поза аудиторним і потребує від студентів наполегливої праці. Тому одним із головним завданням викладача при організації самостійної роботи студентів з професійної англійської є розробка форм і методів організації контролю за виконанням самостійної роботи. Навчальний матеріал, який пропонується для самостійного опрацювання, передбачений робочим навчальним планом, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять. Контроль самостійної роботи з боку викладача включає: відповідь на контрольні або тестові питання; перевірку рефератів, доповідей, інформацій з заданої тематики, перевірку конспекту з лексичними та граматичними вправами; перевірку домашнього читання; перевірку усних тем і т. д.

Отже, самостійна робота студентів у вищих навчальних закладах при вивченні професійної англійської становить невід’ємну складову навчального процесу. Самостійна робота входить у загальний рейтинг і призначена для розвитку навичок самостійного засвоєння мовного матеріалу.

Література:

1. Бородіна Г.І. Комунікативні завдання на базі професійно-орієнтованого тексту при навчанні ESP/ Г.І. Бородіна, А.М. Спєвак // Вісник ХНУ. – 2009. – N 14. – С. 40–45.

2. Кісіль М.В. Використання елементів теорії конструктивізму на заняттях з професійної англійської мови у ВНЗ / Кісіль М. В. // Вісник Черкаського університету. – Серія “Педагогічні науки”. – Вип. 135. – Черкаси, 2008. – С.47 –50.

3. Коновальчук, С. А. Аналіз методів навчання професійної діяльності студентів-журналістів засобами англійської мови. ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка (60). – 2011. – С. 141–144.

4. Юцкевич О.П. Проблеми викладання професійно орієнтованої іноземної мови / Зб. наук. праць виклад. кафедр інозем. мов та укр. мови літ. Київського нац. економ. ун-ту. – Київ : КНЕУ, 2002. – 150–153 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ: Крайчинська Галина Вацлавівна — кандидат філологічних наук, доц., завідувач кафедри міжнародної мовної комунікації Національного університету «Острозька академія».

]]> https://naub.oa.edu.ua/samostijna-robota-studentiv-pry-vyvchenni-profesijnoji-anhlijskoji/feed/ 0 https://naub.oa.edu.ua/leksychna-klasyfikatsiya-avtorskyh-okazionalizmiv-v-v-nabokova-na-osnovi-romanu-lolita/ https://naub.oa.edu.ua/leksychna-klasyfikatsiya-avtorskyh-okazionalizmiv-v-v-nabokova-na-osnovi-romanu-lolita/#respond Fri, 15 Mar 2013 15:26:59 +0000 http://naub.oa.edu.ua/?p=8597 Тетяна Шмакова (м. Острог, Україна)

Національний університет «Острозька академія»

 ЛЕКСИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ АВТОРСЬКИХ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ В.В.НАБОКОВА НА ОСНОВІ РОМАНУ „ЛОЛІТА”

 У статті розкрито природу оказіональних утворень, розглянуто підходи до їх аналізу та можливі способи словотвору. Подано лексичну класифікацію авторських оказіоналізмів на матеріалі роману В.В.Набокова „Лоліта”.

Ключові слова: оказіоналізми, новотвори, класифікація, лексичний, неологізм.

В статье раскрыто природу окказиональных образований, рассмотрены подходы к их анализу и возможные способы словообразования. Предложено лексическую классификацию авторских окказионализмов на материале романа В.В.Набокова «Лолита».

Ключевые слова: окказионализмы, новообразования, классификация, лексический, неологизм.

The article deals with the nature of nonce words. Possible ways of word formation and analysis approaches are determined. Lexical classification of the nonce words based on the novelf “Lolita” by Nabokov was presented.

Key words: nonce words, new formations, classification, lexical, neologism.

 Головним засобом виразного використання словотвору є створення письменниками індивідуально-авторських неологізмів, оскільки вони, на відміну від традиційних слів, експресивні та збагачують художню мову. Створення індивідуально-авторських неологізмів в художній літературі здійснюється всіма засобами словотвору – морфологічними, лексико-семантичними, морфолого-синтаксичними і лексико-синтаксичними [1: 73–74].

Процес формування оказіоналізмів позначений амбівалентністю: такі одиниці можуть створюватися як відповідно до словотворчих законів мови, так і внаслідок порушення законів емпіричної продуктивності (за нетрадиційними словотворчими зразками). З часом останнє може детермінувати збільшення кількості способів словотвору та словотворчих типів (щоправда, відбувається це нечасто) [5: 4; 2: 424].

Отже, з одного боку, процес появи оказіоналізму передбачає наявність узуального зразка. З іншого – це пошук нових шляхів реалізації і розвитку мовної системності; це наближення до меж системи і спроба виходу за них; це креативна дія, спрямована на пошук потрібного плану змісту і плану вираження створюваної відповідно до потреб ситуативного контексту одиниці. Важливими факторами процесу творення оказіоналізму виступають мовний досвід, чуття мови і знання її закономірностей. В ході цього процесу відбувається досягнення ілокутивної мети, реалізація ситуативно-образної інтенції мовця.

На думку О. Стишова, оказіоналізми слід розглядати як складне явище системного (реалізація словотворчих можливостей, закладених у системі певної мови) і асистемного (ненормативність, функціональна й емоційно-експресивна зумовленість, створення для ситуативних протреб) характеру [3: 47].

Природа оказіоналізму традиційно визначається через співвіднесення з такими типами лексичних одиниць, як неологізми, потенційні і традиційні слова. Від них оказіоналізм відріняється тим, що виступає такою мовленнєвою одиницею, яка формується конкретним мовцем відповідно до непродуктивної або малопродуктивної моделі, є ненормативною й використовується для вираження експресивних відтінків [4: 14].

Найчастіше оказіональні слова виявляються в поетичному мовленні авторів, яким притаманний новаторський підхід до слова, його естетичної цінності. Творцями оказіональних слів є митці, які прагнуть надати мові своїх поезій неповторної індивідуальності, спираючись при цьому не на колективне, а на власне бачення картини світу.

Російський письменник та перекладач В.В. Набоков відомий саме таким новаторським стилем, створенням великої кількості оказіоналізмів та надзвичайною майстерністю слова. Одним з найяскравіших аспектів творчості В.В. Набокова є словесна гра, а в ній – активна словобудова. В романі „Лоліта” ми зустрічаємо близько 200 оказіональних утворень, деякі з яких за своєю морфологічною будовою збігаються за способом словотвору.

До нашої класифікації ми включили 5 груп оказіоналізмів зі спільними словотворчими коренями та префіксами: 1) оказіоналізми з коренем nymph; 2)  з коренем Lo; 3) оказіоналізми з префіксом pseudo-; 4) оказіоналізми з кореневою морфемою Humbert; 5) оказіоналізми з коренем land.

Розглянемо особливості кожної з вище зазначених груп. До першої групи належать слова з коренем nymph (з’явл. у XIV ст. у знач. „незалежні, божественні жінки”; з лат. – „жінка, наречена”; з гр. „молода гарна жінка”. В 1570-х рр в англійській мові це слово набуває знач. „молода жінка; дівчина”, у 1580-х – „стадія росту комах від личинки до зрілої особини”. Сьогодні nymph вживається у знач. „гарна дівчина, німфа”).

Завдяки словотворчому кореню nymph було утворено 10 авторських оказіоналізмів, що пояснюється широким використанням поняття nymphet як ключової складової твору. Такі оказіоналізми як Nymphette та Nympho знайшли відображення в новоутвореннях з подібним значенням: Nymphette → nymphet; Nympho → Nympholept → Nymphomaniac. Ці оказіоналізми вжиті на позначення подібних понять, а, отже, є синонімами.

До другої групи належать слова з коренем Lo (від Lolita) – утв. шляхом скорочення, відпадання останнього складу у слові (апокопа). Використовуючи корінь Lo В. Набоков утворив 9 різновидів слів на позначення відтінків значень імені головної героїні Лоліти. Тут ми зустрічаємо усі можливі варіації цього слова: пестливі форми, скорочені форми імені, використання частини імені на позначення стану, варіанти імені, запозичені з інших мов та ін.

В третій групі слів зі способом префіксації ми виокремили 2 оказіоналізми на позначення психологічного поняття та абстрактного явища. Оказіональні утворення з префіксом Pseudo- (коренева морфема – з гр. „фальшивий, хибний, брехня, обман, підроблений”). Слово Pseudolibido стало ключовим в утворенні похідного від нього Libidream, поширюючи характеристику психологічних понять.

Ще одна група – коренева морфема Humbert зі значенням імені головного героя сприяла утворенню 3 авторських оказіональних утворень для характеристики особливостей поведінки та діяльності Гумберта. Чоловіче ім’я Humbert тут використовується як коренева морфема. З її допомогою утворено оказіоналізми на позначення не лише особливостей поведінки Гумберта, але й на характеристику головної героїні Лоліти (напр. як в оказіоналізмі Pre-Humbertian childhood).

Використання словотворчого кореню land (зі знач. „земля”) сприяло утворенню 4 оказіоналізмів – топонімів, які проте у творі мають абстрактне значення. Такі оказіональні утворення вжиті з метою характеристики різних явищ, ознак простору. Слова Nymphetland та Humberland характеризують особливості головних героїв, їх поведінку, світогляд, роль в суспільстві. Незважаючи на те, що вони відіграють роль позначення слів з вузьким значенням, в контексті ці слова можуть набирати й інші конотації. Інші оказіоналізми (Movieland, Witherland) вжито для бузпосередньої просторової характеристики.

Отже, для роману В.В. Набокова характерне виразне вирокистання словотвору, а саме створення автором індивідуально-авторських неологізмів, які, на відміну від традиційних слів, експресивні та збагачують художню мову. В.В. Набоков використовує всі засоби словотвору: морфологічні, лексико-семантичні, морфолого-синтаксичні і лексико-синтаксичні. В романі „Лоліта” ми виокремили 5 груп оказіоналізмів зі спільними словотворчими коренями та префіксами.

Література:

1. Ковалев В.П. Выразительные средства художественной речи / Ковалев В.П. — К.: Радянська школа, 1985. –—136 с.
2. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 716 с.
3. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: (На матеріалі мови засобів мас. інформації) / О. А. Стишов. — 2-е вид., переробл. — К.: Пугач, 2005. — 388 с.
4. Турчак О. М. Оказіоналізми в мові української преси 90-х років ХХ століття: автореф. дис. канд. філол. Наук: 10.02.01 / О. М. Турчак. —Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний ун-т, 2005. — 19 с.
5. Юрченко Т. Г. Оказіоналізми у творчості Павла Загребельного: структурно-семантичний і стилістичний аспекти: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 / Т. Г. Юрченко. — К: Національна академія наук України, 2003. — 18 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ: Шмакова Тетяна Іванівна — студентка факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Національний університет «Острозька академія»

Секція (Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської)

ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ФОРМУВАННЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

У цій статті розглянуто влив іноземних мов, особливо англійської мови, на утворення молодіжного українського сленгу. Коротко викладено основні ідеї щодо впливу англійської мови на український сленг та важливої ролі саме цього методу утворення сленгу. Метою нашого дослідження було розглянути зв’язок англійської мови з українськими сленгізмами.

Ключові слова: сленг, жаргон, мова, англіцизм, соціолінгвістика.

 In this article we described the influence of foreign languages, particularly English, on formation of youth Ukrainian slang. Shortly, we explicated the main ideas about the influence of English language on Ukrainian slang and the important role of this method of formation slang words. The purpose of our research was to study the connection between English language and Ukrainian slang.

Key words: slang, jargon, language, Anglicism, sociolinguistic.

 В этой статье мы рассмотрели влияние иностранных языков, особенно английского, на создание украинского сленга. Кратко выложено главные идеи по поводу влияния английского языка на украинский сленг и важной роли именно этого метода создания сленга. Целью нашей работы было рассмотреть связь между английским языком и украинским сленгом.

Ключевые слова: сленг, жаргон, язык, англицизм, социолингвистика.

        Із розвитком людства, змінами в політичному та суспільному житті, демократизацією суспільства, свободою слова, поширенням інформаційних технологій спостерігаємо значне поширення соціальних діалектів у розмовну мову. Сьогодні сленг проник майже в усі сфери людського життя. Його використовують особи різних вікових категорій та професій. Тому мовознавці дедалі активніше цікавляться ненормативним мовлення як лінгвістичним явищем, воно стає об’єктом дослідження не тільки лінгвістів, але й психологів та соціологів.

        Проблемою вивчення сленгу як соціолінгвістичної одиниці займалися такі вчені як: Е. Партрідж, В. Фріман, М.М. Маковський, Т.А. Соловйова та багато інших. Існує дуже багато визначень терміну сленг. Всі вони схожі, хоча і мають певні відмінності. Отже, cленг ( від англ. slang- жаргон) – слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів [4, c.200].

      Сленгова культура, ґрунтується на так званій «сміховій культурі». Вона притаманна групі мовців, які схильні до висміювання зовнішнього світу для зображення його вад.

Є декілька причин вживання сленгу:

1. Невдоволення традиційними словами і виразами.
2. Зіткненням з новими обставинами, для яких  наявна лексика виявляється бідною.
3. Прагнення вразити суспільство.
4. Бажання «правдивого, непідробного» спілкування.
5. Бажання досягти певного комічного ефекту.
6. Бажання створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [2, 3-5].

     Лексика сленгу поповнюється, змінюється, переосмислюється, але основні поняття та реалії, на позначення яких існують жаргонні відповідники, є відносно сталими.

      Загальновживаний молодіжний сленг, зазвичай називає найбільш загальновживані та популярні речі. Дуже часто сленгові лексику використовують у назвах нової електронної техніки, нових винаходів у галузі інформаційних технологій.

      Існує багато способів утворення сленгових слів: скорочення, складання додавання суфіксів та префіксів. Але також важливу роль в утворенні сленгу відіграють іноземні мови. Запозичення найпопулярніших слів із англійської мови постійно спостерігаються у нашій мові. Запозичені слова, тобто іншомовні слова, які прийшли до нас з інших країн відрізняються від запозичених слів, що почали використовуватися у сленгу. Навіть можна порівняти: не так давно слово «Інтернет» було іншомовним, хоч зараз і ввійшло до вжитку в літературній мові. А ось слово «Інет» є сленгом іншомовного походження. Такий вид утворення сленгу називається англіцизмом. Англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком [3, с.25]

     Зазвичай іншомовні слова використовуються на позначення певних явищ, які не мають відповідників в українській мові, наприклад на позначення нової техніки та ін.. Подібні іншомовні слова швидко пристосовуються до літературної мови разом із предметом, який вони позначають.

    Також іншомовні слова можуть використовуватися певною групою людей однієї професії, але такі слова є швидше термінами, які притаманні тій чи іншій професії.

     Якщо ж взяти сленг іншомовного походження, то він має зовсім іншу природу. Сленг дуже часто називає поняття, які вже мають словесне оформлення в літературній мові Це свідчить про вторинний характер молодіжного сленгу, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови [1, c. 140].

     Зазвичай він переходить до нашої мови випадково. Такими словами дуже часто є просто смішні на звучання(для українців) слова, або ж найвідоміші та найпопулярніші слова з тої чи іншої мови, або ж відбувається процес перетворення слів іншомовного походження в сленг, за традиціями словотворення тої чи іншої мови. Не останнє місце в процесі створення сленгу замають і масмедія, оскільки  масова культура нав’язує певну лексику нашій молоді.

      Наведемо декілька прикладів використання агліцизмів а також американізмів в українській мові:

1. Man – Мен (означає особу чоловічої статі, використовується як похвала) «Ти мен!» – «Ти крутий!»
2. Girl – Гірла (дівчнина, проте вживається зневажливо)
3. One second – Ван сєк (використання літоти, означає через хвилину і т.д.)
4. Baby – Бейбі (дівчина, вживається зневажливо)
5. Parents – Перенти (батьки, вживається зневажливо) і т.д.

     Усі ці та інші слова, мають експресивне забарвлення. Вони створюються для передання вищих ступенів емоцій та почуттів людей.

     Зважаючи на природу сленгу, можна з упевненістю сказати, що він ніколи не замінить літературної мови, проте як й інші форми мови, він відіграє важливу роль у розвитку мови.

Література:

1. Англійські слова в українській мові // Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 140.
2.    Бережницька Х.Б. Молодіжний сленг як своєрідний засіб вербалізації явищ буття / Х.Б Бережницька / Студентські наукові записки. Серія «філологічна». – Острог: видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип.4. – 2011. – 236 с.
3. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – С. 25.
4. Голдованський Ярослав. [Електронний ресурс] : Словник англіцизмів. – Луцьк. – http://www.slovnyk.lutsk.ua/

Відомості про авторів:  Мельничук Юлія  Володимирівна — студентка факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

The University of Alberta

Секція (Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської)

A BOOK REVIEW ON “THE PRESS AND THE COLD WAR”

 Статтю присвячено огляду проблеми взаємозв’язку американського уряду та преси, що порушується в книзі «Преса та холодна війна» Джеймса Аронсона

Ключові слова: холодна війна, преса, уряд, політика.

 Статья посвящена  проблеме взаимосвязи американского правительства и прессы, чтоподнимается в книге «Пресса и холодная война» Джеймса Аронсона

Ключевые слова: холодная война, пресса, правительство, политика.

 This article is devotedto the problem of the relationships between the American governmentand the pressraised inthe book “ThePressand the Cold War” by JamesAronson

Keywords: cold war, the press, the government, policy.

James Aronson is one of those rare breed of men who did not allow ambition to get in the way of his principles.  A graduate of Harvard and the Columbia Graduate School of Journalism, he discovered, soon after entering the world of journalism, there existed amongst the major newspapers, “censorship so subtle that it was invisible.”  This led him to quit working for the commercial press and to become involved in the alternative press.

Aronson became a founding member of the National Guardian in 1948, and eventually its editor.  His analysis of Cold War Journalism, in which he focuses on the relationships between the American government, the military and the press, as each struggles to deal with the menace of communism, is insightful, revealing and objective.  As a result of his analysis, Aronson contends that after World War II the press became “to a large degree the voluntary arm of established power.” (24)

After reading The Press and the Cold War, it is difficult to imagine how anyone could finish reading this interesting and provocative work without being influenced towards a reconsideration of the various topics discussed in the book, such as Truman’s victory over Dewey, McCarthyism, the Korean War, the Cuban missile crisis and the Viet Nam War.  Because Aronson relies upon extensive quotations from leading American newspapers to support his thesis that the press is the voluntary arm of established power, he is able to cite specific instances to add further weight to his argument.  He provides a particularly revealing account of the hysteria that the press whipped up against Henry Wallace.

Wallace had been Vice President of the United States when America entered World War II, but Roosevelt found it politically expedient to replace him with Harry Truman in 1944.  In 1948 Wallace decided to run for the Presidency, but refused to follow Truman’s example of taking a tough stand against Communism in order to avoid being labelled as soft on communism.  Largely as a result of his stand, Wallace was derided by the press, and many of his followers were pelted with eggs and tomatoes at the National convention of their party.

Interestingly, the policies proposed by Wallace were warmly received in Moscow, so that United States Ambassador Walter Bedell Smith felt constrained to call on foreign minister Vyacheslav Molotov to emphasize that the policies advocated by Wallace would never be implemented by the United States.  At the end of his bristling statement he offered to leave the way open for further dialogue so as to reduce tensions between Russia and America.  This platitudinous statement was given without the expectation that Molotov would respond favourably to it.  When Molotov offered to talk immediately about settling difficulties between the two countries, Washington was so taken back that the situation became embarrassing because it became obvious that the Americans had no intention of talking things out.  The headline in the Los Angeles Times read “Russian Note Arouses Suspicion of Truman”. (42) This loss of equilibrium by the American press was short lived as the very same evening another Los Angeles paper boldly stated that: “U.S. Won’t Bow to Russ.” (42)

The above account is one of a number of accounts that Aronson uses to show how the American press worked to suppress meaningful dialogue between the two sides in the cold war.  He gives a chilling description of how the press cooperated with the government in 1949  to suppress, “a nationwide organization of progressive-minded intellectuals and artists,” (52) the National Council of the Arts, Sciences and Professions when the Council called for a conference on world peace in order to reduce cold war tensions.  In this particular case the press did not find it difficult to stoop to exclusionary tactics to strangle meaningful dialogue amongst the public while going out of its way to misrepresent the conference delegates, through the levelling of numerous unsubstantiated charges.  Exclusion and misrepresentation were used by the press in this particular instance and are given by Aronson as the essential means used by the press to stifle informed speech.

In his analysis of the press coverage of the North Korean war, Aronson presents a credible hypothesis that the war was initiated by the South Koreans and the American military had a vested interest to not allow this to become public knowledge.  Also the American government and military, in order to gain an advantage in public opinion, dragged on the peace negotiations so that they could paint the North Koreans as recalcitrant and opposed to a reasonable settlement of the war.

Aronson’s assessment of American press coverage in the Viet Nam War is enlightening.  He does not treat the war as an attempt on the part of Americans to fight Communism, but as a war waged by the American government to prevent the self-determinism of a people by reducing them to mere pawns on the chessboard of American foreign policy. (207)  He describes the commercial press’ participation in the step by step process which led, despite continuous reassurances of imminent victory, to a build up of forces that reached a half million American troops.  Aronson then shows how the press was later “enlisted in the propaganda effort to portray “Hanoi and Peking” as standing against negotiations to bring peace to South Vietnam.” (219)  After Johnston sanctioned the heavy bombing of North Vietnam journalists made it appear that the United States had “no alternative but to bomb Hanoi to the peace table.” (259)  Complicity by journalists to print what the government and the military wanted the public to know was not due just to misplaced patriotism but was in part due to the legacy of the Kennedy era.

After the Bay of Pigs fiasco, John Kennedy delivered a get tough speech to the American media.  In his speech, he emphasized that the United States was for all intents and purposes involved in a relentless war with an enemy whose “war time discipline no democracy would ever hope or wish to match.” (162)  Towards the end of his speech Kennedy asked that every newspaper consider with respect to every story it printed, not just, “Is it news”, but to always keep in mind the question, “Is it in the interest of national security.” (162)  Kennedy succeeded in blurring the line between the acceptability of press censorship during wartime and the unacceptability of censorship during peacetime.

Aronson does not enter into a discussion as to why the press would have accepted self-censorship; he does provide an important clue as to why it was so willing to do so.  In his discussion of McCarthyism, he describes how at the end: “McCarthy had been assigned to oblivion by the established power.” (85)  Aronson then explains why McCarthy was no longer news: “The time had come to rule out the McCarthy method.  It was no longer needed–the job had been done and McCarthyism-without-fanfare had become prevailing policy.”  In effect McCarthy was only a pawn who was used to bring about the institutionalization of government policy. (85)

Aronson concludes his book by first emphasizing that the “public must become the watchdog of the watchdog” (278) He tries to be optimistic about the future, but as his optimism is still rooted in reality, it is at best lukewarm.  Personally, like Aronson, I am not that optimistic that the commercial press is willing to fully inform the public as to the real issues that need to be addressed in the search for true democracy.  Aronson has presented a too frightening revelation of how easily the press can be manipulated in times of supposed crisis to believe that journalists, as a group, can of themselves become leaders in the march to real democracy.  Real democracy requires that all participants agree to fair-play and not pretend to be doing so.  To me, the account of Molotov’s willingness to actually talk peace and the American’s only pretending to want to talk peace illustrates how the American government and the military were using the media, and especially the press, to stage manage the cold war so as to ultimately obtain the unconditional surrender of the Communist world.  Meaningful dialogue was therefore impossible and the press naively or intentionally refused to acknowledge this fact.

I therefore agree with Aronsons’s thesis that the press has allowed itself to become a willing instrument of established power.  Aronson does not draw out the relevant conclusions from his implications of the press’s willingness to become an instrument of established power because he has limited his discussion, and perhaps rightly so, to an exposition of how the press provided a biased account of the actual issues central to a proper resolution of the Cold War.  Many would argue that the Cold War has already been resolved but it is difficult to believe that deception practiced on such a massive scale as revealed in this book can lead to true peace.

This raises the question, how does the public determine the true motives of its leaders when the press is not truly desirous of evaluating the actions of government?  Is vigilance of itself sufficient to ensure that the truth is told?  Aronson has not hesitated to present the truth, but freedom has a price and Aronson does not indicate what price must be paid for a truly free press to exist in the United States of America.  His book is still a great study for students of history, journalism, political science or anyone searching for a greater understanding of the Cold War.

Відомості про авторів: Бродовей Пол — магістр історії Альбертського університету, бакалавр теології Коледжу Олдерсгейт, запрошений викладач англійської мови у Національному університеті «Острозька академія».

 Секція: Країнознавство у вивченні професійної англійської мови

NOTES ON GEOGRAPHY AND CULTURAL PECULIARITIES OF SOUTH COAST OF AUSTRALIA 

Стаття присвячена географічним та культурним особливостям південного узбережжя Австралії.

Ключові слова: південне узбережжя Австралії, Тасманія, місто Маунт Гамб’єр, півострів Йорк.

 Статья посвященагеографическим икультурным особенностямюжного побережья Австралии.

Ключевыеслова: южное побережье Австралии, Тасмания, город Маунт-Гамбир, полуостров Йорк.

 This article is devoted togeographicaland cultural peculiarities of south coast of Australia.

Keywords: southcoast of Australia, Tasmania, Mount Gambier, York Peninsula.

Summer is approaching its’ end without any doubt. But, similar to the last outburst of winter in Ukraine, before spring takes over in all glory, summer decided to farewell us with its true colours. Last week of 38 degrees, dry heat and ruthless sun force everyone to hide indoors during daytime and go out to the beach and soak in placid ocean at sunset hours.

I, being a true daughter of cool green Ukrainian forests and steppes, suffer in this weather. However, this time two things are helping me to persevere in this last hot spell. First is conditional, several accomplished long anticipated trips to the southern coast of Australia. Second is the Emirates ticket to my Motherland, with only one stop-over in Dubai, later this year.

Australia is sometimes called “antipodeans’ land”. When you enjoy winds and snow in northern hemisphere, here in Australia it is the hottest summer and school holidays, and June –August is time for dull snowless Australian winter, with rains and cold arctic winds. North of the continent is hot and dry while south is cooler.

Landscapes are truly other-worldly, you could easily imagine you are in another universe.

Last year I was lucky enough to make several trips to different parts of the south coast of Australia, mainly in South Australia and Victoria, and would like to share them with you, through the lens of my own eyes.

 Tasmania.

Tasmania is the most southern (and coldest) state in Australia. Aussies lovingly call it Tassie and Apple Isle. We took a flight from Adelaide to Hobart early June 2012. I immediately felt at home with the cold rainy weather, provincial atmosphere and almost Ukrainian landscapes. Tasmania has black soil similar toUkrainian ‘chornozemy’, fields looked so familiar. Tasmania has a UNESCO protected nature treasure-Western Wilderness and Cradle Mountain, covered with the world’s biggest cold rainforest with giant trees.

Tasmania is beautiful, cold and gloomy and water in the ocean is so dark. It was raining on and off, windy, lots of autumn leaves, and very cosy, if makes sense…at last no annoying bright sun. Hobart is a lovely town, and pier with lots of wooden boats is a tourist attraction and a town soul. There are some ship-building schools and industry. We visited famous Salamanca markets, then hired a car and drove by Tasman highway, stopping in small quaint towns on the way. I liked it here more and more, I think I have met my dad and my 13 year-old self. Dad would have loved it, the sea, ships, and pine-we would have opened a furniture factory with him, something similar to IKEA, just Aussie. Pine forests, and it is still gloomy, I love so much absence of sun.

Next morning I wake up to see just 4 degrees in the morning. We drive to Huon Valley, pristine river reflecting misty mountains and Huon pine trees, ancient forests and Tahuneairwalk in the tree tops, 50 metres above the ancient pines and mosses, then swing bridges above 2 mighty rivers.  I feel magically re-energised. I love the cold, the forest, and the pines. I have the sense that I have been here, or to similar places before, in reality or in my mind, one way or the other, it is a gateway for me to my inner self.

We saved a whole day for a trip on the ferry to Bruni Island, Tasman Sea on one side and the D’Entrecasteaux Channel on the other. About 600 people live on the island. We visited the lighthouse; the most southern point of Australia-further is just Arctic Circle. Tasmania is so watercolour-perfect, just thinking of what shades of grey, blue and silver I would use…We bought some unique pinot noir, some brie soft cheese and melting in the mouth smoked salmon and trout, all produced locally. Overall, it was interesting experience. However, I was already missing Huon pine area and mighty forests. Obviously, ocean and magnificent sea do not stir me up as much as Carpathians-look-alike landscapes.

Last day we drove up Mt Wellington just outside of Hobart-over 1000 m over sea level. This magic place one can only reach by a winding road up. Black ravens here and there, it seems, had an honoured duty of the key-keepers to the psychic levels. As we approach the top of the mountain, I look at the outside temperature dial -1 degree Celsius, .raining badly, windy, feels like North Pole. It gets so foggy, that we can’t see several meters in front of us on the serpentine

road. I am thinking: what if it goes down to zero and start freezing with this tempo of falling temperature. Carpathians, but 3 times more breathtaking. We finally reach the peak, go outside and take in stunning view, Hobart, Derwent River, the ocean…Moving down, just with one small accident, hopefully rentals will not notice slight car damage. Then we drive along river Derwent-amazing autumn colours-to New Norfolk, and Mt Field National park. Russel Falls are picture perfect, giant trees and 3 hour fast walk on the slippery surface…Forests are pre-historically virgin, we saw wallabies, an owl…Came back to Hobart.  Almost in tears, tomorrow morning-good bye Tasmania, maybe I will see you again…maybe I will savour all the cold back in Ukraine. Pity I did not know Tasmania before.

Mt Gambier

Mt Gambier is a town located mid-way between Adelaide and Melbourne famous for its Blue Lake, one of several lakes located in the craters of the once functional volcanoes. It changes colour with the seasons. In winter, it is a steel grey and then changes to a spectacular cobalt blue in the summer. Surrounding area is famous for stunning limestone and underground caves.

It took 5 hours of uneventful landscape before we arrived in the area in July 2012. We had to visit on our way famous Naracoorte Alexandrina Caves, UNESCO world heritage site-it was amazing to be there, underground, and see formation of limestone caves at work. Confirmation of  Darwin theory? Very inspiring to visit for an artist as those figurines look so alive. The thought crosses my mind, what this cave will look like a hundred or thousand years in the future, when our generation will turn into ashes. Amazing thing is this Planet Earth. Then again, Coonawarra quaint villages and terra rossa, red soil, Californian pine tree forest-why so dense? Mt Gambier is a lively town, beautiful buildings and lots of shopping.

Next day we go to explore Blue lake and Crater lake-amazing lakes in the crater of Volcano which was functional only 4800 years ago and nice walk around lakes. We visit sinkhole gardens-gardens disappearing in the limestone cave-like funnel-especially impressive at night, with the aboriginal music and images on the screen next to them organised by local council-almost causing goose bumps. Then taking a drive to South-East of South Australia-border of Victoria.

Pt Mac Donell, Nelson and Glenelg River, Portland. Trip back is via forests of Californian pine. Serene landscapes.

Limestone coastal towns-Beachport-lovely town, try scenic drive between the sea line and the lake, local museum is so quaint, with all old era attributes, local flake for lunch is so authentic. Then Tantanoola cave-again amazing trip underground to see dolomites and cave formation-this time smaller cave but so spectacular. Another town Robe is very much a holiday destination, lakes, seaside, beaches, it seems there are more tourist accommodation then local houses. Kingston is quietly dignified, with nice houses along the esplanade. Came back to Mt Gambier 7 pm along Princess Highway, and rainbows and sky and cloud colours were picture perfect. Also, classic music all the way in the car made it all truly gourmand experience.

On the last day of our small adventure we went around Blue Lake, 5 km in 50 min. As it was Australian Labour Day, so we marched to Bella Ciao, then danced Lambada on one of the look outs.

It is definitely worthwhile to experience places like this, which let a humble human observer feel the majestic might of nature and Earth going through stages of formation.

Yorke Peninsula.

Yorke Peninsula is a part of South Australia and is located in 4 hours drive north of Adelaide. It is shaped in a form of a boot and is famous for Mediterranean climate, great fishing and many footprint free beaches.

We visited Wallaroo-a quaint little town, and Moonta. Pleasant warm breathes and picturesque jetties, 100-years-old Sunlodge Motel-lovely place to stay. Then all the way down the ‘boot’ to Marion Bay and Inez Nature park. Should I mention I never left the car while there in Inez? So many lizards and they promise many brown snakes. Very dry air. Some people were camping in the park, are they serious?! Landscape is mainly bush and rocks on the tip of the ‘boot’. All the way back to Androssan, taking in grain fields, and Cornish architecture landscapes. So my acquaintance with Yorke fitted in a day and ahalf, however I now have idea what the drive to the west, all the way to Western Australia, would be like.

My recent trip was just a week ago, to Grampians mountain ranges in Victoria and Great Ocean Road-a trip of a lifetime which I finally made after all these years in Australia.  More about this follows in my next article.

 References:

1. Tasmania-a World apart, not a World Away, Australia, accessed February 2013

http://www.discovertasmania.com.au/

2. The Australian Holiday Coast, Australia, accessed February 2013

http://www.holidaycoast.com.au/southern_australia_6.html

3. What’s Inside: Australia and New Zealand, accessed February 2013

http://geography.howstuffworks.com/oceania-and-australia/australia-and-new-zealand.htm

4. South Australia. A Brilliant blend, accessed February 2013

http://www.southaustralia.com/regions/limestone-coast.aspx

5. Mount Gambier. City of Craters, Lakes, Caves and Sinkholes, accessed February 2013

http://www.mountgambiertourism.com.au/home.asp

6. Official site for Melbourne, Victoria, Australia, accessed February 2013

http://www.visitvictoria.com/

 Відомості про авторів:     Новотарська Світлана — міжнарожний професійний перекладач, Аделаїда, Австралія.

                                                        Ryan Research International (California, USA)

PROBLEMS UKRAINIAN  STUDENTS  HAVE  LEARNING  THE  ENGLISH LANGUAGE

В статті досліджуються проблеми, що виникають в українських студентів при вивчені системи дієслів англійської мови та пропонуються методи навчання англійських дієслів.

Ключові слова: метод навчання мови за допомогою читання і прослуховування історій, граматико-перекладний метод, система дієслів.

 В статье исследуются проблемы, что возникают в украинских студентов при изучении системы глаголов английского языка и предлагаются методы обучения английских глаголов.

Ключевые слова: метод обучения языку посредством чтения и прослушивания историй, грамматико-переводной метод, система глаголов.

 This research is focused on problems Ukrainian students have learning the English Verb system and suggested methods for teaching the English verb.

Keywords: method of teaching proficiency through reading and storytelling, grammar-translation method, system of verbs.

 This is research conducted by Angela Parsons for Ryan Research International, California, USA.  RRI has been active in researching problems students of the Slavic languages have in studying the English language, specifically Russian /Ukrainian speaking students.

Mr. Fred Ryan, one of the owners of RRI, became very interested in Russia and Ukraine during his university years.  Growing up in the Cold War era, his interest was piqued because of so much talk of countries behind the “iron curtain”.  He studied Russian in his university and then became interested in the differences in the structures of these languages.  He then formed the company RRI with the intent of researching linguistic and social issues within countries in Eastern Europe.

This research, “problems Ukrainian students have with learning the English language” for RRI began at the Rivne State Humanitarian University in 2011, and is ongoing at the National University of Ostroh Academy.

As in every research, there must be many tests and analyses performed and always a perfecting and fine-tuning of data received.  To determine where to focus my research, the initial stage was to give the students a text in their native language and have them translate it into English.  Other sources of data came from giving them worksheets and essays to write.  Then an analysis was made of the answers given. Using these different sources of answers, I felt I had a reasonable base to analyze their errors.  The article I gave them to translate included many specific business terms related to their studies, however, it being an article from current events it also included words they were not familiar with which gave me an idea of their vocabulary level in English. The use of worksheets helped to identify their level of grammar knowledge and the essays indicated their competence in using the obtained knowledge.

The major problems Ukrainian students have in learning the English language are determiners, verbs, and prepositions. Since “determiners” and “verbs” were the two greatest problem areas, a further analysis was performed to determine what the specific problems were in these two areas.

 Studying the determiner problems, it was evident that the use of the article was the biggest problem area.  Students were not clear on when to use the articles ‘the” “a’ or ‘an” or when no article was required. The other problem areas were the use of specific determiners such as       “this”, “that” and “those”, and the use of possessive pronouns and nouns.

 My research was focused on the use of verbs, thus I was very interested in knowing the specific problems students have using English verbs.  From the data received, I could see that subject – verb agreement was a big problem and the proper verb tense usage.  Subject – verb agreement simply meaning the conjugation of the verbs.  Verb tense usage is the proper verb tense to be used in specific situations: determining whether it should be perfect or continuous or perfect continuous. It will be good to do further research with this study to determine which tenses the students have a greater problem with. Through the use of worksheets, it is easy to detect that they have some understanding of the difference between verb forms, but not when to use these actual forms.  For example, in worksheet practice students could easily fill in the sentences in the particular tense that was being taught, however, in conversation or in essay writing they were confused and unsure of which tense to use.

 Having gathered all this information, it was now time to decide what technique or techniques to use to teach these verb tenses to students.  It was obvious that some had a good knowledge of the grammar but needed help in knowing how to put this knowledge into practice.

Techniques. One of the more common techniques used is “grammar translation”, sometimes called the “Classical method”. This method is a teacher-based method where the teacher explains the grammar of the language that is being learned – in this case, the English language.  Here we explain the rules of the English verb system and then try to correlate the English verb usage to the Ukrainian verb usage. In doing my research, I found this approach useful in the beginning as I had beginner level students.  Their level of understanding of the English verb system was quite low; therefore I concentrated on correlating the similarities in both verb systems.  In the Ukrainian language, most verbs have a perfect and imperfect tense and in English our two basic tenses are perfect and continuous.  So in using this technique, comparisons were made between the continuous forms of English verbs and the imperfective forms of Ukrainian verbs. However, this was a very basic comparison as both the English and the Ukrainian verb systems are very complex.  When students became somewhat confident with this concept, I could move on to past tense of perfective and imperfective Ukrainian verbs and try to correlate this to the perfect past tense in English and the continuous past tense in English.  There is not a direct translation between the two languages; students could not automatically assume that the perfective form of the Ukrainian was a perfective form in English therefore other approaches were also sought to help students learn and practice the appropriate verb tense responses.

 The TPRS approach. Teaching physical response through storytelling.

Cheol Beom Lee expressed in his book, “Thoughts on Foreign Language Education :Introduction to Babble Training Method”, “We have applied to our teaching what is believed to be the best among the numerous FLE methods, but failed to produce students who are fluent with our languages”.  Having noted this, Beom felt it necessary to develop a series of methods where students could produce the language with confidence and not just have a basic knowledge of it.

Steven Krashen also has given many talks and written books on the same subject. He emphasizes that students learning a target language must have confidence in the language to produce it, and feels that practice speaking it through repetition is a far better teacher than just learning the rules.

This TPRS approach was the second approach used to help students with learning the English verb system.  I found this useful for students at varying levels of English. A series of pictures were presented and through a series of questions, students were encouraged to answer questions based on what they perceived in the picture.  Having the pictures to focus on, students tended to be less self-conscious and tended to answer the questions freely, and in time, even began to input their own ideas.  When students answered, the answer was repeated a few times to reinforce the correct answer form. Also questions or statements were repeated often so students could learn what the appropriate answer form was.

In using the TPRS approach, the students’ attention was kept focused on the subject and they were freely speaking without realizing it.  It also was a good way to encourage responses from the students who sometimes are hesitant to speak out in front of others, and encouraged them to listen to the responses of their peers.

Using this method enabled students to switch more freely from one verb form to another while they were speaking.  Students found it easier to switch from one tense to another when a dialogue was presented. Specific exercises focusing on a specific verb tense was also easily presented in the TPRS approach.

  References:

1. Humesky, Asssya.  Modern Ukrainian.  Toronto, 1988
2. Krashen, Stephen. D. Second Language Acquisition and Second Language Learning.  California. 1981
3. Lee, Cheol Boem.  Thoughts on Foreign Langugae Education: Introduction to Babble Training Method.  Bloomington, Indiana. 2009
4. Peterson, Patricia Wilcox. Changing Times, Changing Tenses. Washington DC, 1996
5. Press, Ian and Stefan Pugh. Colloquial Ukrainian: A Complete Language Course.  London and New York, 1995
6. “A Constructive study of grammar translation method and Communicative approach in teaching English Grammar” www.ccsnet.org/elt   Vol.4, No.2, June 2011 Published by Canadian Center of Science and Education
7. Lecture: “Stephen Krashen on Language Acquistion” http://www.youtube.com/watch?v=NiTsduRreug  uploaded Oct. 15, 2010

Відомості про авторів:  Парсонс Анджела  — науковий асистент університету Ryan Research International (Каліфорнія, США).

Національний університет “Острозька академія”

Секція: Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАВЧАННЯ  АУДІЮВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

В роботі розглядаються мовні та психологічні індивідуальні особливості процесу сприймання англомовного тексту. Аудіювання визначається як один з ключових видів мовленнєвої діяльності на заняттях англійської мови і представляє собою складний психологічний процес під час якого задіються  увага, розпізнавання, зіставлення мовленнєвих засобів, їх ідентифікація. Як один з способів подолання складнощів під час процесу навчання аудіювання мови професійного спрямування пропонується застосування автентичних професійних текстів, які мають на меті мотивувати студентів за рахунок надання цікавої актуальної та пізнавальної інформації.

Ключові слова: індивідуальні особливості, аудіювання, увага, розпізнавання.  

Linguistic and psychological individual peculiarities of English texts perception are regarded in the work. Listening is considered to be one of the key types of speech activities at English classes being complicated psychological process which activates attention, detection, comparing of lexical units, identification. To motivate students  overcome possible obstacles during teaching of language for specific purposes it is suggested to use  authentic English texts which contain interesting specialized information.

Key words: individual peculiarities, listening, attention, detection.

           Успішне вивчення мови професійного спрямування залежить багато в чому від правильно підібронаго та поданого тематичного матеріалу з урахуванням індивідуальних психологічних та вікових особливостей студентів. Основна особливість вивчення англійської мови на даному етапі полягає в тому, що студенти попередньо отримують інформацію за даною тематикою спочатку рідною мовою, і, таким чином, при вивченні відповідного матеріалу на заняттях англійської мови, студент вже має певне розуміння цієї проблематики, що полегшує процес оволодіння та засвоєння інформації англійською мовою.

          Важливість аудіювання у процесі навчання іноземної мови підкреслювала  у своїй статті Кочкіна З.А. Вона, зокрема, говорить, що “…засвоєння іноземної мови і розвиток мовленнєвих навичок відбувається головним чином через слухання. Тому аудіювання мало б бути розвинутим краще інших вмінь, але на практиці аудіювання викликає найбільші труднощі” [3; 17]. Розвиток навичок аудіювання під час вивчення мови професійного спрямування являє собою складний психолінгвістичний процес, обумовлений багатьма індивідуальними психологічними факторами, який вимагає багато зусиль як від студента, так і викладача та організації навчального процесу в цілому. При цьому, загально відомо, що вміння говорити іноземною мовою не гарантує вміння вільно розуміти усне мовлення в тих же масштабах. Хоча й ці два вміння і знаходяться у взаємозв’язку, домогтись їх рівномірного розвитку можливо лише шляхом використання спеціальних вправ на розвиток вміння розуміти усне мовлення в різних умовах спілкування [5; 14]. Більш того, було навіть виявлено залежність мовленнєво-рухового аналізатора від слухового. Зокрема, послаблений мовленнєвий слух ускладнює процес розвитку правильного й чистого мовлення навіть в рідній мові. Зокрема, невиразність мовлення в глухих пояснюється відсутністю слухового контролю за вимовою.

           Отож, аудіювання є комплексною розумовою мовленнєвою діяльністю, в основі якої лежать складні психічні процеси та психофізіологічні механізми. Аудіювання виконує провідну роль і є одним з визначальних аспектів вивчення іноземної мови. В реальних умовах аудіювання займає 40-50% часу на зайняті, є одним з основних джерел мовних знань в галузі професійного спрямування[4; 120].

            Аудіювання є однією з невід’ємних складових процесу навчання англійської мови. Аудіювання у вузькому розумінні – це розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. Разом з тим аудіювання – це складний психофізіологічний процес, який включає в себе перцептивну, розумову, мнемічну діяльність. Перцептивною ця діяльність називається тому, що під час аудіювання здійснюється сприйняття усного мовлення. Розумовою вона є тому, що пов’язана з рядом розумових операцій, таких як: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, абстрагування. Мнемічною ця діяльність визначається тому, що під час сприйняття відбувається виділення та засвоєння інформативних ознак мовних  та мовленнєвих одиниць, трансформація слухового образу і впізнавання, як результат зіставлення з еталоном, який зберігається у довготривалій пам’яті. Аудіювання є комплексною мовленнєвою розумовою діяльністю, яка включає в себе ряд психічних процесів, таких як: сприймання на слух, увага, розпізнавання, зіставлення мовленнєвих засобів, їх ідентифікація. Саме вони лежать в основі психологічних аспектів аудіювання.

     Розпочинається процес аудіювання із сприймання усного мовлення на слух. На цій фазі відбувається внутрішнє промовляння, тобто слухач перетворює почуті звукові образи в артикуляційні, іншими словами, слухач про себе імітує почуте. Цей момент є дуже важливим. Адже від того наскільки точною буде “внутрішня імітація” багато в чому залежить і майбутнє розуміння. Разом з тим, правильне озвучення про себе залежить від вимовних навичок у зовнішньому мовленні. І можливо це лише за рахунок одночасного розвитку аудіювання з говорінням і читанням вголос, що сприяє встановленню зв’язків між артикуляційними та слуховими відчуттями. Адже відомо, що той, хто говорить автоматично сприймає своє мовлення на слух. Одночасно відбувається сегментування мовного ланцюга, що допомагає відокремити окремі лексико-граматичні ланки з суцільного потоку і розуміти зміст кожної з них.

     На наступному етапі аудіювання інформація потрапляє в короткотривалу пам’ять. Тут сприйнята інформація утримується у свідомості слухача протягом певного часу необхідного для осмислення фрази чи фрагменту. Таким чином, відбувається порівняння й зіставлення сприймань, що ідуть один за одним. Щоб мовленнєва інформація сприймалася вірно, слухач повинен “утримувати слова і фрази, зв’язувати почуте в даний конкретний момент з тим, що чув до цього, переводити послідовний ряд сигналів в одночасний ”[1; 39].

        Наступною ділянкою процесу аудіювання є взаємодія сприйнятої інформації з довготривалою пам’яттю. Відбувається зіставлення мовленнєвих сигналів, що надходять з тими артикуляційно-слуховими образами слів, словосполучень, синтаксичних конструкцій, правил та схем їх поєднання, що існують у свідомості слухача. В залежності від того, чи є у довготривалій пам’яті слухача зразки мовлення, що відповідають сприйнятим елементам, мовленнєва інформація сприймається як знайома чи незнайома, тобто розпізнається.

     Після того, як відбулося сприйняття мовленнєвої інформації, її відбір, зіставлення з існуючими стереотипами, встановлення внутрішніх асоціативних зв’язків настає найважливіший момент в процесі аудіювання – осмислення цієї інформації. На цьому етапі здійснюються еквівалентні заміни шляхом перетворення словесної інформації в образну, тобто відбувається процес перекодування інформації. Він виконує операції компресії фраз, окремих фрагментів за рахунок уникнення подробиць і залишаючи лише “згустки ” смислу, звільняє пам’ять для прийому нової порції інформації [4; 121]. Осмислення відображається в реакції слухача на почуте. Такою реакцією можуть бути емоції слухача або/чи його словесний відгук, в якому відображається та виділена ним частина мовленнєвої інформації, яку він буде використовувати в майбутній діяльності як на уроці, так і поза його межами.

         Аудіювання – єдиний вид мовленнєвої діяльності, під час якої від суб’єкта, який виконує діяльність нічого не залежить [2; 37]. Слухач, на відміну від хто пише, говорить чи читає, не має можливості вплинути на хід процесу, полегшити своє завдання, створити сприятливі умови для сприймання інформації. На відміну, на приклад, від читача, який має можливість перечитати повідомлення кілька разів аж до повного розуміння змісту, слухач прослуховує інформацію, як правило, один раз. Читач сам може обрати швидкість читання, довільно зробити паузу. Цього позбавлений слухач, якому доводиться оперувати запропонованим темпом та безперервним потоком інформації, а пауза може призвести до втрати частини повідомлення, що поступило під час паузи. Нарешті, читач може користуватися додатковою літературою, перекладати, аналізувати прочитане, тоді як у слухача такої можливості немає. Таким чином, читач може створити собі сприятливі умови, які полегшують процес і дають можливість читати досить довгий час не викликаючи перевтоми. Натомість, аудіювання вимагає напруженої психічної діяльності і не має таких сприятливих умов, що викликає швидку втому і відключення уваги слухача, особливо коли зміст повідомлення не цікавий для слухача.

         Одним з способів вирішення цієї проблеми в процесі вивчення мови професійного спрямування – це використання цікавих пізнавальних автентичних текстів професійного спрямування. Такі тексти несуть цікаву та корисну інформацію про майбутню сферу професійної діяльності студентів і допомагають значно підсилити інтерес слухача та сконцентрувати його увагу на повідомленні, що в результаті якісно сприяє оптимізації процесу аудіювання.

  Література:  

1. Гез Н.И. О факторах, определяющих успешность аудирования иноязычной речи // Иностранные языки в школе. – 1977. – № 5. – С. 32-42.
2. Елухина Н.В. Основные трудности аудирования и пути их преодоления // Иностранные языки в школе. – 1977. – № 5. – С. 36-45.
3. Кочкина З.А. Что должен слышать и слушать студент при овладении иностранным языком // Иностранные языки в высшей школе. – 1955. – № 5. – С. 16-28.
4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / кол. авторів під керівництвом С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320с.
5. Цветкова З.М. О методике устной речи // Иностранные языки в школе. – 1995. – № 4. – С. 12–20.

Відомості про авторів: Заблоцький Юрій Валерійович — здобувач кафедри міжнародної мовної комунікації факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Національний університет «Острозька академія»

Секція: Країнознавство у вивченні професійної англійської мови

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ КОМПОНЕНТ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ 

 У статті розглядаються фразеологічні одиниці англійської  мови як засіб виявлення національно-культурної семантики мови, вивчення культури країни, мова якої досліджується.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, фонові знання, національно-культурний компонент, купівля.

 В статье рассматриваются фразеологические единицы английского языка как средство выявления национально-культурной семантики языка и средство изучения культуры страны, язык которой исследуется.

Ключевые слова: фразеологическая единица, фоновые знания, нацыонально-культурный компонент, покупка.

 The article considers phraseological units as means of revelation of nationally cultural semantics of English language and as means of studying the culture of the country language of which is under investigation.

Key words: phraseologiacl unit, background knowledge, national-cultural component, purchase.

Питання взаємозв’язку мови та культури є одним з найактуальніших питань, які привертають увагу лінгвістів багатоплановістю дослідження. Мова до певної міри визначається культурою, але ступінь впливу культури ще досі не визначений. Твердження, що культура впливає на спосіб використання мови є беззаперечним, адже мова є вербальним її вираженням.  На підтвердження цього процитуємо Е.Сепіра, котрий писав: «Не можу я визнати і справжньої причинної залежності між культурою і мовою. Культуру можна визначити як те, що суспільство робить і думає. Мова є те, як думають… Цілком справедливим є і те, що історія мови й історія культури розвиваються паралельно» [5, с. 171].

Зіставлення мов i культур виявляє як загальне, так і специфічне, що є зумовленим своєрідністю культури конкретного народу. Відмінності мов, зумовлені своєрідністю культури, зводяться до:

1. відмінностей у лексиці й фразеології;

2. відмінностей у лексичних фонах слів з тотожним денотативним (першим із зазначених у словниках) значенням;

3. типологічних особливостей літературних мов. Культурно зумовлена форма літературної мови, її зв’язок з народно-розмовною;

4. своєрідності самого процесу спілкування в різних культурах. Мовний етикет, тобто мовна поведінка в певних ситуаціях, у різних культурах різна. [3, 324].

Національно-специфічні елементи культури відіграють важливу роль у процесі інтеркомунікації: під час спілкування з іноземцями, вивчення іноземної мови, перекладу, сприйняття різноманітних текстів. Акт міжмовної та міжкультурної комунікації відбудеться, якщо відбудеться адекватне порозуміння двох учасників комунікативного акту, які належать до різних національних груп [4, с. 18].

Національно-культурний компонент у семантиці слова стає об’єктом вивчення в українському мовознавстві на початку 80-х років. Національно маркована лексика розглядається дослідниками під різним кутом зору, будучи об’єктом різнобічної характеристики. Зокрема з’ясовується зв’язок мови і ментальності, мови і культури на матеріалі мовних фактів встановлюються закономірності мовної поведінки різних етносів; з’ясовуються особливості відображення культурних явищ у мові; визначається вплив культурного компонента на конотацію слова; стилізується українська національно характеристична лексика в художньому тексті; виокремлюється естетична функція національно-культурного компонента семантики слова.

Лінгвісти Е.М.Верещагін і В.Г.Костомаров науково обґрунтувавши існування фонових знань, розділили їх на три види: загальнолюдські, регіональні та країнознавчі. Вони розкрили лінгвістичну природу так званих фонових знань (знань про лінгвокультурні особливості певної нації), показавши, що семантика слова одним лексичним поняттям не вичерпується Ці фонові знання є основним об’єктом лінгвокраїнознавства, оскільки пов’язані з національною культурою [2, с. 114].

При лінгвокраїнознавчому підході до дослідження фразеологізмів головну роль відіграє зміст іншомовних одиниць. Лінгвокраїнознавчий аналіз ФО неможливий без урахування таких чинників як: історії країни та її культури, суспільних ритуалів та звичаїв, духовних цінностей та ідеалів.

Досліджуючи фразеологізми, ми дійшли висновку, що народні уявлення англійців знайшли своє втілення у численних ФО на позначення «купівлі» Ядерними елементами часто виступають зоосемізми, фітоніми, компонент «гроші». Прикладом фразеологізму на позначення «купівлі» із зоокомпонентом є buy a pig in a poke [7, с. 145]  – купувати/купити кота в мішку [6, с. 405], який має значення  «придбати що-небудь, не бачачи й не знаючи його якостей». ФО keep all the beans in the sack [7, с. 160] означає «бути заощадливим, правильно витрачати гроші» і містить компонент-фітонім «the beans». Яскравим прикладом фразеологізму, що слугує для опису марнотратної людини є  money burns a hole in his pocket [7, с. 373]. Подібне значення мають  bring a noble shilling to nine pence [7, с. 98], pour water into a sieve, що дослівно означає «лити воду в решето» [7, с. 187], spend money like a sailor (on shore leave), buy a thing out of the fire. Протилежним за значенням є ФО to know the right side of the shilling [7, с. 98] – знати ціну грошам. Наведений фразеологізм також містить локативний компонент the right side, що представляє опозицію right-wrong (правильний-хибний).

Існують і інші цікаві фразеологічні одиниці на позначення поняття «купівлі». Sell honey to buy something sweet [7, с. 387] має український варіант «проміняти шило на мило», оскільки означає продати щось у марній надії купити щось краще. Buy/Sell something for a song/an old song [7, с. 447] означає купити чи продати щось дуже дешево. Вважалося, що стара пісня не представляє жодної цінності, а отже «купити/продати щось за пісню» – купити/продати за безцінь. Buy the farm [7, с. 108] має значення «померти під час війни». Речення «He bough the farm» стало варіантом прислів’я «Його війна закінчилася». Адже, зазвичай, солдати мріяли купити ферму (ранчо) і жити мирним життям. Фразеологізм а Smithfield bargain [7, с. 258] використовується на позначення угоди, яка була здійснена не на користь покупця. Додаткове значення цього фразеологізму це одруження з корисливою метою, а саме заволодіння грошима майбутнього чоловіка чи дружини.  ФО that doesn’t buy groceries [7, с. 383] означає, що явище не має жодної практичної користі. Словосполучення «buy groceries» слугує для акценту на неймовірній важливості, значимості певного явища при порівнянні із продуктами харчування, що є життєво необхідними для людини. Фразеологізм, який в англійській мові використовується для застереження непрактичності певних намірів, даремної затрати зусиль та дослівно перекладається на українську мову  «це не допоможе купити дитині нову сукню» є – this won‘t buy the baby a new frock [7, с. 280]. Трактуємо його наступним чином  – покупка не принесе бажаного результату.

Отже, можна зробити висновок, що національно-культурна семантика мови найяскравіше виявляється у таких мовних одиницях як фразеологізми.  Фразеологічний запас сучасної англійської мови є зосередженням фонових знань, що допомагає краще вивчити культуру країни.

Література:

1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М., 1999. – 896 с.
2. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. – М.: Рус. яз., 1976. – 248 с.
3. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К. «Академія», 1999. – 464 с.
4. Райхштейн А.Д. Сопоставительный ана-лиз немецкой и русской фразеологии / А.Д. Райхштейн. – М. : Просвещение, 1988. – 62 с.
5. Сэпир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М., 1993. – 244 с.
6. Українські приказки і прислів’я і таке інше. – К.: Либідь, 1993. – 769 с.
7. Wilkinston P. Thesaurus of Traditional English Metaphors, Routhedge, Edition 2, 1993. – 777 p.

Відомості про авторів: Сіліванова Ілона Миколаївна викладач кафедри міжнародної мовної комунікації факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Університет Марії Кюрі-Склодовської

 Секція: Етно-, соціо- та психолінгвістика у навчанні професійної англійської мови.

АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ЛО НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ СФЕРИ МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ 

Дослідження присвячено аналізу англійської та української лексики на позначення загальної характеристики сфери музичної індустрії/music industry.

Ключові слова: ЛО, семантика, music, music industry.

 Исследование посвящено анализу английской и украинской лексики на обозначение общей характеристики сферы музыкальной индустрии/music industry.

Ключевые слова: ЛО, семантика, music, music industry.

The research deals with the analysis of English and Ukrainian lexical units denoting general characteristics of the music industry sphere.

Kye words: lexical units, semantics, music, music industry.

Актуальністьтеми дослідження вбачається у підвищенні зацікавленості мовознавців до вивчення германських мов, англійської зокрема, що дало поштовх для всебічного дослідження й вивчення проблем англійської філології, а разом з цим і проблем семантики лексики. Слова в мові існують не ізольовано, вони об’єднані за спільністю значень у групи та мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, і його значущість визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова зумовлений відношеннями, які формуються в сітці проти­ставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми. Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має здатність до такої перебудови, яка б не порушувала системності, що необхідно для постійної комуні­кативної придатності [3, с. 56].

Прослідкуємо функціонування словосполучення music industry, що є двозначним, полісемічним.  Двозначність у семантиці словосполучення music industry передбачає: 1) «complex system of many different organizations»; 2) «firms and individuals». Негативне забарвлення несуть словосполучення dramatic changes, the process of changes, вони є свідченням того, що музична індустрія пройшла період значних змін у ХХІ столітті, і надалі розвивається [6, с. 3–7]. Такого типу емоційно-експресивна лексика найчастіше використовується у сфері музичної індустрії для вираження позитивних чи негативних оцінок, емоцій чи почуттів. ЛО changes, the process of changes, що належать до стилістично забарвленої лексики, характеризуються насамперед наявністю в них додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків  [2, с. 57].

Серед ЛО сфери музичної індустрії/music industry характерним є часте використання так-званих «спеціальних» ЛО, що мають додаткову конотацію і складають свого роду «музичний жаргон»: pact, hit, bid, rap, move та ін. Особливістю такої лексики є універсальний характер її семантики, полісемічність, що увиразнює висловлювання. ЛО pact може означати не лише «пакт», але й «договір», «угоду». ЛО bid асоціюється у носіїв англійської мови з «закликом», «запрошенням», «спробою досягнення мети» [9, с. 112]. Аналіз лексикографічних джерел Інтернет-ресурсу дозволив виділити значну кількість фразеологічних засобів, які доповнюють лексичні засоби, що вживаються на позначення успіху у сфері музичної індустрії, як наприклад: to hitch one’s wagon to a star [9, с. 146].

Носії мови знають значення цих слів в тому випадку, якщо їм відомі ті реалії чи поняття, які ці слова позначають. Так, для встановлення значення слів першої підгрупи необхідно знати мову, тоді як для встановлення значення слів другої підгрупи необхідно знати екстралінгвістичні реалії [6, с. 5] ЛО на позначення музичної індустрії. У лексикографічній практиці це проявляється у тому, що для встановлення значення цих ЛО необхідний розгорнутий опис. Музика як невід’ємний складник культури ХХ–ХХІ століття, є віддзеркаленням менталітету, основою вирізнення морально-етичних, суспільних та політичних цінностей носіїв мови [5, с. 51].

Серед значної кількості англійської лексики сфери музичної індустрії є сім підгруп ЛО:

1) на позначення осіб, що ведуть індивідуальний бізнес (individual musicians);

2) які мають справу з музичною індустрією; музикантів, які складають і представляють музику (music organizations): Columbia Records,Crystalate, Bell;

3) компанії і професіонали, які творять і продають записану музику (наприклад: music publishers, producers, engineers, studios, record labels, retail and online music stores, performance rights organizations);

4) людей, що ведуть презентацію живої музики (promoters, booking agents,  music venues, road crew);

5) професіоналів, які асистують музикантам у досягненні їхньої кар’єри (entertainment lawyers, talent managers, business managers);

 6) установ, що поширюють музику «outspread» (satellite; on-line radio, TV, musical instrument manufacturers);

7) журналістів, музикознавців та музичних критиків «mass media»

 (journalists, critics, musicologists) [8, с. 420].

Вони становлять ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо передає історію становлення музичного мистецтва цього періоду, традиції бізнес-сфери, показують вплив на мову зовнішніх, нелінгвістичних причин [87, с. 92], показують зміни, які проходили в культурному та історичному житті країни.

Значна частина ЛО відображає історію музичної індустрії, це універсальна та етноспецифічна лексика сучасної англійської мови: sheet music, records, recording industry, live music, live music industry, Live Nation, Creative Artists Agency, Apple Inc, iTunes Store. Конкретизація, яку містять ЛО, дає носієві мови відчуття точності, достовірності і тим самим збільшує рівень його довіри до виробничої сфери музичної індустрії [7, с. 117].

Музична індустрія швидко реагує на нові тенденції в розвитку суспільства і цей процес відображається, віддзеркалюється на лексичному складі мови шляхом поповнення словникового складу, наприклад, ЛО на позначення новітніх технічних установ ХХІ століття, що транслюють і розповсюджують музику [4, с. 7–8]. Це перш за все ЛО: satellite, on-line radio, on-line music shop, electronic shop, що містять значення «компанія, фірма, що здійснює свою комерційну діяльність через систему Інтернет» [10].

Отже, англійські ЛО на позначення сфери музичної індустрії пронизують майже всі сфери суспільного життя, про що свідчать численні інноваційні терміни, які охоплюють сферу музики: ЛО сфери музичної індустрії виступають не лише одним із вагомих постачальників неологізмів англійської мови.

У семантиці описаної лексики відобразилося культурне життя різних епох та різних народів світу, що служить засобом передачі та збереження інформації [1, с. 46]. У процесі освоєння світу людина виступає активним інтерпретатором знань та людського досвіду. Лексика на позначення музики є носієм певної концептуальної системи, вона відображає світогляд народу через систему стереотипів, які створюють мову культури і мову, через яку проходить взаємодія культурно значущої інформації та її символічне відображення  [3, с. 200].

Узагальнюючи вищезазначене, варто наголосити, що уся різноманітність англійської лексики на позначення сфери музичної індустрії дозволила торкнутись різних галузей життя англомовного суспільства. ЛО реалізують такі значення: individual musician, producer, music organization, music publisher,  record label, promoter, recording industry, live music industry, іnformational marketplace, digitalization of music industry, record companies, business relationship та.ін.

Література:

1. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування / Авксентьєв Л.Г. // Мовознавство. – 1987. – №1, С. 43–46.
2. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Гумбольдт В. – М.: Прогресс, 1985. – 320 с.
3. Кондрашов Н.А. Общее языкознание / Кондрашов Н.А. – М., 1974. – 128 с.
4. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика // Мовознавство, 1996.– № 2–3. – С. 3–12.
5. Москаленко В. До визначення поняття “Музичне мислення” // Українське музикознавство. – Вип. 28. – Музична україністика в контексті світової культури: Науково-методич. зб. – Київ: НМАУ, 2008. – С. 48–53.
6. Русанівський В.М. Мовна картина світу в етнокультурній парадигмі // Мовознавство, 2004. – № 4. – С. 3 – 7
7. Столярська, Т.О. Універсальна та етноспецифічна в сучасному лінгвокраїнознавстві. – Київ: Вища школа, 2001. – 221 с.
8. Oxford Advanced Lerner’s Dictionary of Current English / [editor Sally Wehmeier]. – Sixth edition. –Oxford:OxfordUniversityPress, 2004. – 1540 p.
9. OxfordGuide to British and American Culture. –Oxford:OxfordUniversityPress, 2000. – 600 p.
10. http://music.thefreedictionary.com/

Відомості про авторів:  Крайчинський Едуард Олексійович — аспірант  університету Марії Кюрі-Склодовської, м. Люблін, Польща

Національний  університет “Острозька академія”

ОСОБЛИВОСТІ КАНАДСЬКОГО ВАРІАНТУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У статті розглянуто основні особливості канадського варіанту англійської мови. Зокрема,  детально охарактеризовано фонетичні та лексичні специфічні риси канадської англійської. Також наведено класифікації канадизмів та канадських ідіом.

Ключові слова: канадизм, національний варіант  мови, ідіома.

В статье рассматриваются основные особенности канадского варианта английского языка. В частности, детально охарактеризированы фонетические и лексические специфические черты канадского английского. Также приводятся классификации канадизмов и канадских идиом. 

Ключевые слова: канадизм, национальный вариант языка, идиома.

The article deals with the peculiarities of Canadian English. It provides detailed characteristic of phonetic and lexical specific features of Canadian English and gives classifications of canadianisms and Canadian idioms. 

Key words: canadiansm, national variant of a language, idiom. 

Англійська мова у різних англомовних країнах має свої особливості, що зумовлено певними позалінгвістичними та внутрілінгвістичними факторами. З огляду на це, вчені розрізняють такі національні різновиди англійської мови, як британська, американська, канадська та австралійська.  Вивчення специфіки кожного із цих варіантів мови є надзвичайно важливим, адже територіальна різновидність мовлення – це не лише просторова проекція мови, а також проекція соціальна, політична та культурна. Канадський варіант англійської у своїй основі є англійською мовою і має майже ідентичну граматичну структуру та основну лексику, проте відрізняється від літературної англійської особливостями вимови, лексики і, рідше, морфології та синтаксису. Такі особливості у свою чергу стають нормою, закріпленою у національному варіанті мови. Крім того, в результаті змішування англійської мови із мовою туземного населення, виникає так звана гібридна мова: усне мовлення, що є засобом спілкування, як правило, між іммігрантами та туземним населенням [2, 5]. Саме тому метою статті є розгляд та характеристика канадського національного варіанту англійської мови та вивчення впливу інших мов та діалектів на нього.

У географічному аспекті розрізняють Верхню Канаду – з населення в основному англійським, та Нижню Канаду – із французьким населенням. У мовному відношенні Канада також неоднорідна, оскільки державними мовами є англійська та французька. Англійська письмова літературна мова сучасної Канади не має значних характерних рис, що відрізняють її від сучасної мови в Англії чи США. Про це свідчать твори сучасних канадських письменників – С. Б. Лікока, Дж. Олдріджа та ін., а також мова преси і періодичних видань. Проте, усне мовлення канадців має свої специфічні риси як у вимові, так і в лексиці [2, 6].

Канадська англійська мова є передусім результатом чотирьох хвиль імміграції та заселення території впродовж майже двох століть. Першою великою і найважливішою у лінгвістичному плані хвилею англомовного поселення в Канаді був наплив лоялістів, головним чином із Нью-Йорка, Нью-Джерсі та Пенсильванії, які під час війни за незалежність Північної Америки залишилися відданими британській армії, а після її поразки заселили вільні території в Канаді, яка належала Британській імперії. У зв’язку із цим, деякі вчені вважають, що канадська англійська походить від північного варіанту американської англійської [5, 42]. Після війни 1812 року відбулася друга хвиля міграції з Британії та Ірландії. Канадські урядовці боялися антианглійських настроїв серед населення, а тому підтримували цю міграційну хвилю. Таким чином, завдяки змішуванню двох основних імміграційних течій, в мову канадського населення проникло немало елементів різних діалектів англійської мови, на яких розмовляли, з одного боку – лоялісти, в основному жителі північних районів США, а з іншого боку, іммігранти з Великобританії. Подальша історія розвитку Канади показує, що, незважаючи на те, що з 1867 року Канада залишалась домініоном Великобританії, вона знаходилась під економічним та політичним впливом США [7]. Наступні етапи імміграції з усього світу, які відбувалися у 1910 та 1960 роках,  здійснили значно менший вплив на мову та культуру Канади, але і вони сприяли перетворенню країни на багатокультурну державу.

Канадська англійська поєднує в собі традиції британського варіанту англійської мови (головним чином це стосується правопису), а також американського варіанту, що має значний вплив на лексику і фонетику канадської англійської мови. Меншою мірою англійська мова в Канаді схильна до впливу інших мов, серед яких центральне місце займає французька (друга державна мова Канади), мови корінних народів та мови асимільованих груп іммігрантів. Вважається, що в лексичному аспекті канадська англійська більше наближена до американського варіанту англійської, ніж до британського, в якому простежується багато чітких відмінностей. Також вчені виділяють невелику групу унікальних канадських слів, що заперечує теорію про те, що канадська англійська є лише комбінацією американського та британського варіанту мови. Беручи до уваги особливості територіального розселення, а також фактори політичного, економічного та соціально-культурного характеру, можна зробити висновок, що у фонетичному аспекті канадський варіант англійської мови займає проміжне становище між британською («оксфордською») та американською англійською, з домінуючою фонетичною складовою американського стандарту [7].

У найбільших містах Канади, зокрема у Ванкувері та Торонто, англійська мова тісно взаємодіє з мовами груп іммігрантів, які знаходяться на різних стадіях освоєння канадської культури та мови. За різними даними у країні налічується близько 76 неофіційних мов, які певною мірою впливають на розвиток канадської англійської. Близько половини населення Торонто та Ванкуверу розмовляють мовами, які не є офіційними у державі. У деяких містах з великою кількістю людей, що спілкуються на неофіційних мовах, виникають різноманітні етнічні варіанти англійської мови [5, 243].

Особливості фонетики канадської англійської мови

Відомості про канадський варіант англійської мови у лінгвістичній літературі доволі незначні та несистематичні, адже під час порівняння канадської англійської із американською та британською англійською вчені обмежуються простим переліком їх відмінних рис. В силу історичних та лінгвістичних причин мовлення канадців у фонетичному аспекті більше наближене до американського варіанту, ніж до британського.

Типовою особливістю канадської англійської є, що перший елемент дифтонгів [ai] і [au] у позиції перед глухими приголосними у таких словах, як наприклад, out, nice, height, house замінюється на [ʌ] або [ɛ]: [ʌut], [ɛut]; [prʌis], [prɛis]; [hʌit], [hɛit]; [hʌus], [hɛus]; перед сонантами [l], [m] і [n] часто вимовляється додатковий голосний звук: mail [meiul], film [‘filǝm], known [‘nouǝn]. Звук [ɔ:] вимовляється таких словах, як pod і pawed, які внаслідок цього звучать однаково [pɔ:d]. У провінціях Нова Шотландія та Альберта у таких словах, як man, bad звук [æ] замінюється звуком [a]. Т. Кеньон і Т. Нотт вважають, що така заміна виникла під впливом шотландської мови [6]. Звук [l] – темний, звук [r] – вимовляється у всіх позиціях у слові; деякі слова вимовляються або згідно з нормами літературної англійської мови, або згідно з нормами американської англійської: dictionary [‘dikʃnǝri], [‘dikʃǝ’nɛri]; laboratory [‘læbrǝtǝri], [‘læbrǝ’tɔri]; terrible [‘teribl], [‘tɛribl]; necessary [‘nesisǝri], [‘nɛsǝ’sɛri]. В орфографії канадці притримуються норм британської літературної мови [2, 48]. Американська дзвінка вимова глухого [t] у міжвокальній позиції є доволі поширеним  у Канаді, а тому пари слів bleating – bleeding, butter – budder можуть бути майже омофонними, проте близько половини канадців вимовляють у таких парах різні звуки.

Лексичні особливості канадської англійської

Лексика будь-якої мови ніколи не може в існуючому складі вичерпно відбити всю безмежність людського досвіду і навколишнього світу, з огляду на це більшість лексико-семантичних рядів і мікросистем кожної мови перебуває завжди у відкритому стані, тобто є налаштованою на появу все нових і нових явищ. Оскільки потреба в інноваціях може виникати за будь-якого акту спілкування, вона повинна задовольнятися негайно, тому системні відношення в лексиці повинні бути дуже гнучкими і різноманітними. Відкритість лексико-семантичних підсистем є однією з найважливіших властивостей мови, бо вона забезпечує безперервність її функціонування. В умовах мовних контактів одним із найпоширеніших видів лексичних інновацій є перенесення лексичного матеріалу з однієї мови в іншу – запозичення іншомовних лексем [3,107].

Більшість лексичних одиниць, притаманних лише канадському мовленню, є запозиченнями, які називали предмети та явища, що були невідомі європейцям, які іммігрували до Північної Америки. Джерелом основної маси запозичень була французька мова, мови туземного населення та різні мови іммігрантів, що переселилися в Канаду у ХІХ ст., серед яких є й українська мова.

У лексиці англійської мови Канади є особлива група слів – канадизми, які вплинули на становлення специфіки мови. Н. Н. Амосова  визначає термін «канадизм» як «лексичну одиницю, яка повністю, у всій широті своїх значень є приналежністю канадської англійської (повні канадизми) або слова та стійкі словосполучення, які входять до канадської англійської в одному зі своїх значень (часткові канадизми)» [1, 40]. Л. Г. Попова  також вказує на те, що канадизми можуть відноситись до нейтральних шарів лексики або до стилістично забарвлених. Цікавий той факт, що більша частина канадизмів представлена саме не одиничними словами а стійкими словосполученнями. На їх долю припадає близько 15%,  тоді як окремі слова становлять 5% специфічних локально-маркованих елементів лексики канадської англійської [1, 42].

Л. Г. Попова пропонує таке визначення «канадизмів»: лексичні одиниці, специфічні для канадського варіанту, які відсутні в американському та британському варіантах сучасної літературної англійської мови [4, 26]. У наукових роботах, присвячених дослідженню канадської англійської лексичні одиниці, що входять до категорії канадизмів, охоплюють доволі неоднорідну групу слів і словосполучень. Тому варто класифікувати такі одиниці, відповідно до ступеня їх приналежності до канадизмів. Отже, Л. Г. Попова виділяє псевдоканадизми, канадизми не літературної лексики і власне канадизми [4, 27]. До псевдоканадизмів належать ті лексичні одиниці, що є канадизмами лише за походженням, тобто слова, які виникли в канадській англійській раніше, ніж в інших національних варіантах англійської і тепер відносяться до загальноанглійської лексики. До цієї групи також можна віднести ті слова, що позначають реалії канадської культури.

Псевдоканадизми, що позначають предмети і явища канадської культури, найчастіше зустрічаються у таких сферах вживання: 1) назви, пов’язані із флорою та фауною (foolhen – різновид куріпки); 2) назви державних, політичних та адміністративних реалій (Liberal progressive – політична партія в Манітобі); 3) назви, пов’язані із системою середньої освіти (separate school – школи для дітей релігійних меншин); 4) назви предметів побуту (fly–beer – картопляне пиво); 5) канадські історизми (Dirty Thirties – роки депресії).

Серед лексичних одиниць канадської англійської виділяють значну групу слів та словосполучень, які використовуються лише  канадцями. До них відносять ті лексичні одиниці, що входять до складу територіальних діалектів, професіоналізмів і сленгу, а тому знаходяться за межами літературної мови. Серед таких канадизмів можна виділити: dew–worm – земляний черв’як (Онтаріо), bobbing – спосіб транспортування колод на санях (деревообробна промисловість), oatmeal savage – шотландець (сленг). Власне канадизми – це локально-марковані елементи сучасної літературної англійської мови в Канаді, які вперше виникли в Канаді і не ввійшли до складу загальноанглійської лексики [4, 39].

Цікавою є також специфіка канадської фразеології, яка характеризуються яскраво вираженими національними особливостями. Проаналізувавши словник канадизмів, можна зрозуміти, що канадські ідіоми та стійкі словосполучення можна відповідно до тематики в загальному поділити на три групи: 1) ідіоми, що позначають або описують власні назви; 2) ідіоми, що позначають реалії канадської культури, суспільного та політичного життя; 3) ідіоми, що позначають особливості канадського побуту. Цю класифікацію можна розширювати і доповнювати.

До першої групи фразеологізмів можна, наприклад, віднести такі: God’s country – Cape Breton Island (Nova Scotia); The Big Smoke or Hog Town – Toronto; Fraggle Rock – Tumbler Ridge (British Columbia); By Town – Ottawa, Ontario, Toon Town – a local term for Saskatoon, Saskatchewan; Cow–Town – Calgary, Alberta.

До другої групи належать такі ідіоми як: Grit – член Ліберальної партії Канади; Mountie – співробітник канадської національної поліції; Caisse populaire – кооперативний банк або кредитна спілка (переважно у Квебеці); cod–chucker (cod–choker) – житель Нью Брунсвіка.

Третя група ідіом є найбільш широкою, адже стійкі сполучення, що стосуються побуту виникають у мові постійно, завдяки виникненню нових явищ, предметів, кулінарних страв. Велика частина фразеологізмів із цієї категорії походить із популярних телесеріалів, пісень, літературних творів і часто має обмежене поле використання – усне мовлення. До цієї групи можна включити наступні стійкі словосполучення: marvel on up the road – to drive up the road and see what is going on; to tow something alongside for a bit – not to be sure if you believe in something; square head – derogatory term for Anglophone Canadians; bear walker – a witch; coldfish cowboy – a maritime who goes out west to work; Elephant ear – a dessert maid of fried dough; run a message – to run an errand.

Отже, канадська англійська є не просто діалектом, а особливим національним варіантом англійської мови, який характеризується наявністю абсолютних та часткових канадизмів – слів та стійких словосполучень,  канадського походження. Канадський варіант  англійської мови  є результатом довготривалого процесу розвитку і становлення мови, що відбувався під впливом американської та британської англійської. Значною мірою поява канадського виду англійської завдячує асиміляції груп іммігрантів із різних куточків планети. Відомості про канадський варіант англійської мови у лінгвістичній літературі доволі незначні та несистематичні, а тому дослідження цього варіанту англійської є перспективним та необхідним. В силу історичних та лінгвістичних причин мовлення канадців у фонетичному аспекті більше наближене до американського варіанту, ніж до британського.

Література

1. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1963. – 208.

2. Беляева Т.М. Потапова И.А. Английский язык за пределами Англии. — Л.: Учпедгиз, 1961. – 152 с.

3. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики. — К.: Видавництво Київського університету, 1966. — 136 с.

4. Попова Л. Г. Лексика английского языка в Канаде. Учеб. пособие для вузов. — М.: Высш. школа, 1978. – 116с.

5. Boberg Ch. The English language in Canada. Status, history and comparative analysis / Charles Boberg. — Cambridge university Press, 2010. — 272 p.

6. Kenyon T.Y.S., Knott Th. A. An American Pronouncing Dictionary of American English, Springfield, 1944.

7. Основные фонетические особенности канадского варианта английского языка [Електронний ресурс] / материалы второй общероссийской студенческой электронной научной конференции. — 2010. — Режим доступу: http://rae.ru/forum2010/7/377