Науковий керівник:
Новоселецький О.М.
кандидат економічних наук, доцент кафедри економіко-математичного
моделювання та інформаційних технологій
Національний університет «Острозька академія»

Постановка проблеми. В сучасних умовах, забезпечення досконалого розвитку сфери страхування є важливим індикатором стану економіки. Оскільки процес страхування достатньо складний, то крім страховика та страхувальника може передбачатись участь і третьої сторони – посередника. В страхуванні ними, перш за все, є страхові брокери та агенти, які значно спрощують життя, як споживачам страхових послуг, так і страховим компаніям. Чітка та систематизована діяльність страхового посередника є одним з етапів забезпечення досконалого функціонування страхового ринку загалом, тому на сьогодні є одним з найбільш актуальних питань дослідження у сфері страхування.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання про особливості діяльності страхових посередників в Україні розглядається дослідниками вже не одне десятиліття. Варто виділити такого дослідника як Кармазіна С. С. [2], яка дослідила та визначила перспективи розвитку страхового посередництва в Україні. Дослідник Приказюк Н. В. [3] дослідив особливості регулювання та основні тенденції розвитку страхових посередників, також виявив проблеми та окреслив перспективи розвитку інституту страхових посередників. Різні аспекти вказано проблематики також дослідили Пікус Р. В., Яворська Т. В., Саусь А. та інші.

Метою дослідження є висвітлення особливості діяльності страхових посередників, проблеми та перспективи їх розвитку.

Виклад основного матеріалу. Страхування є важливою передумовою створення конкурентоспроможної економіки, оскільки страхові компанії можуть створювати довгострокові інвестиції для розвитку національного господарства. Ринок страхових послуг в Україні, на сьогодні, досі є недосконалим. Однією з причин є відсутність чіткої та систематизованої діяльності страхових посередників. Це призводить до того, що споживачі не мають достатньо інформації про весь спектр страхових послуг, а самі страховики, не мають повної картини попиту на страхові послуги.

Страхові посередники відіграють важливу роль в просуванні страхових послуг від страхової компанії до споживача, а також в консультаційному режимі супроводжують споживача страхових послуг на етапі заключення, виконання, модифікації та припинення договору страхування. Враховуючи ключові функції страхових посередників – просування страхових послуг та консультаційне супроводження  страхувальника, – можна говорити про дві категорії посередників, для яких в силу їх правового статусу і особливостей організації характерне проявлення цих функцій. В якості посередника між страховиком та страхувальником на страховому ринку можуть діяти страхові агенти та страхові брокери.

Згідно ЗУ «Про страхування» страхові брокери – юридичні або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник [1]. Страхові брокери – це посередники між страховими компаніями і страхувальниками, які виконують частину діяльності страхової компанії по роботі з клієнтами. Завданням брокера є оптимальне розміщення ризиків страхувальника серед страхових компаній. Саме такий підхід забезпечує справжньому брокеру приплив клієнтів і змушує його обирати найбільш надійні страхові компанії з метою зменшення спорів при обслуговуванні клієнтів.

Витрати на брокерські послуги виправдані тим, що страхувальнику не доводиться наосліп обирати страхову компанію. Брокер робить це більш професійно, що позбавляє страхувальника можливих втрат при взаємодії з недобросовісною страховою компанією. Брокер намагається не працювати з такими страховиками, а в разі виникнення проблем, бере їх рішення на себе. Страховий брокер не є представником страхової або страхових компаній – він працює від свого імені і може розміщувати ризики в різних компаніях на свій розсуд. Виникнення інституту страхових брокерів пояснюється необхідністю поділу праці в такій технологічно складній сфері, як страхування. Брокери надають консультаційні та експертно-інформаційні послуги, виконують роботу, пов’язану з підготовкою, укладанням та супроводом договорів страхування, а також роботу з врегулювання збитків, пов’язану з отриманням та перерахуванням страхових премій і відшкодування, та надають інші посередницькі послуги.

Страхові агенти – фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань [2, с. 8].

Страхові агенти ведуть свою діяльність представляючи інтереси страховика. Функціями страхових агентів можуть бути: пошук страхувальників, консультування страхувальників у пропонованих видах страхування та їх умовах, оформлення договорів страхування і іншої необхідної документації, підписання договорів страхування від імені страховика, обслуговування страхувальника по договору страхування після його заключення. Страховими агентами можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Взаємодію між страховими агентами та фізичними особами і страховою організацією можуть базуватись на основі підписання трудового договору або за цивільно-правовим договором.

Таким чином, побудуємо порівняльну характеристику особливостей діяльності страхового агента та страхового брокера (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика діяльності страхового агента та страхового брокера

Джерело: розроблено автором

Безперечно, страховий агент та страховий брокер значно відрізняються один від одного, як і було вище сказано. Та все ж будучи спеціалістами страхової сфери, і той і інший прагнуть до більш продуктивної та якісної роботи, до розвитку страхової сфери в країні в цілому. На світовому ринку, страхових послуг, велику частку займають  саме страхові агенти та брокери. Вони мають великий та ефективний досвід страхового посередництва, що не характерне ситуації в Україні. Саме страхові брокери забезпечують понад 70% продажів ризикових індивідуальних полісів, ризикових полісів для страхування організацій, страхування життя. Статистика показує, що страхові брокери у США і Канаді займають до 90% продажів страхових продуктів, у Італії – 91%, Великобританії – 70%. При цьому експертами було підраховано, що страхові брокери займають нішу всього лише 5% страхового ринку в Україні. Також дані інформують, що існує деякий дисбаланс між кількістю страхових брокерів та кількістю страхових компаній, що негативно впливає на ситуацію в цілому. Наведемо приклад, майже у всіх розвинених країнах спостерігається ситуація, коли кількість страхових брокерів набагато перевищує кількість страховиків. Найбільший відсоток насиченості ринку брокерами у Бельгії, Ірландії, Нідерландах та Великобританії, де на одну страхову компанію припадає десятки або й сотні страхових брокерів.

У сучасній Україні розвиток сфери страхування є недостатньо ефективним та розвинутим, і ця ситуація повністю не відповідає світовим стандартам. Україна на даний час, одна з останніх в рейтингу за показником інституту брокерів серед розвинутих європейських держав. Наведено динаміку розвитку страхового брокерства в Україні, у співвідношенні до кількості страхових компаній у табл.2.

Таблиця 2

Співвідношення кількості страхових брокерів та страхових компаній в Україні за 2012-2016 рр.

Джерело: розроблено автором

Таким чином, помітно, що в Україні існує тенденція зменшення чисельності страхових брокерів. На сьогоднішній день зареєстровано тільки 56 страхових брокерів. Але в цілому ринок страхового брокерства в Україні можна характеризувати як помірно зростаючий. Теперішня культура споживання послуг посередництва все рівно залишається низькою, оскільки в Україні на 6 страховиків доводиться 1 страховий брокер, що є дуже низьким показником.

Висновки. Отже, не дивлячись на низькі показники, ринок України має потенціал для розвитку. Попит на наші послуги зростає, посередництво стає все більш активним як з боку страхових компаній, так і з боку клієнтів. Передбачається, що активний розвиток ринку страхового посередництва буде відбуватись паралельно під час економічного зростання України. Знаючи про сьогоднішню нестабільну економічну ситуацію, розвиток страхового ринку розглядається в довгостроковій перспективі. Крім того, позитивний вплив буде відчуватись при вдосконаленні законодавчого регулювання ринку страхового посередництва. Також варто зазначити про заходи для покращення та підвищення довіри страхувальника до брокерів, шляхом введення певних гарантій у формі банківських депозитів чи шляхом введення обов’язкового страхування професійної діяльності.

Література:

1. Про страхування: Закон України від 01.01.2017. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80/page2
2. Кармазіна С. С. Розвиток страхового посередництва в Україні / С. С. Кармазіна. – Фінансові послуги. – Випуск № 3-4 (117-118). – 2016. – С. 7-12.
3. Приказюк. Н. В. Діяльність страхових брокерів в Україні та її врегулювання / Н. В. Приказюк. – Електр. наук. фах. Вид. «Ефективна економіка».– Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1780
4. Ліга страхових організацій України: Офіційний сайт. – Режим доступу: http://uainsur.com/

Adviser
PhD in Economics, assoc. Novoseletskyy O. M.
The National University of Ostroh Academy

Abstract. The article analyzes the main methods of risk analysis of insurance companies and reflects peculiarities of using a scenario-based method for assessing the risks of insurers’ functioning. Also, the article assesses the main risks that the insurer must pay attention to when making appropriate decisions. In addition, the article constructs a scenario-based assessment of the insurance risks of an average insurance organization.

Keywords: insurance company, scenario, scenario-based assessment.

Анотація. У статті проаналізовано основні методи аналізу ризиків страхових компаній, відображені особливості використання сценарного методу оцінювання ризиків функціонування страховиків, проведена оцінка основних ризиків на які звертає увагу страхувальник при прийнятті відповідних рішень, та побудовано сценарну оцінку страхових ризиків середньостатистичної страхової організації.

Ключові слова: страхова компанія, сценарій, сценарна оцінка.

 Problem formulation. In terms of development of the global economic system, the problem of perfect development of the insurance sector acutely raises. The stable functioning of this sector is an important indicator of the state of the economy. Risks associated with the insurers’ activities affect the development and functioning of the insurance market in general. The study of the scenario-based assessment of insurance risks will allow to improve the insurer’s risk management system, which, in the current circumstances, is one of the most topical issues of the Ukrainian insurance market.

Analysis of the recent research papers and publications. The problem of improving the insurance system of insurance companies has been considered by researchers for a long time. Significant development of the methodology for managing economic and financial risks was made by V. V. Vitlinskyi [1]. K. V. Voitovych [2], who researched the use of the scenario-based approach to the process of adjusting the values of the insurance marketing system elements in risk conditions, made an important contribution to the study of the insurance organizations’ risks. Various aspects of the scenario-based risk assessment are presented in the works of K. I. Tarasova, H. V. Solodovnyk, O. O. Shevchuk, M. I. Hulyk.

The purpose of the study is to identify the main methods of risk analysis of an insurance organization and build a scenario-based assessment of insurance risks.

The main material. Under conditions of uncertainty, versatility of trends in the insurance market and sufficiently long periods of planning the activities of an insurance company, the scenario-based method of risk analysis significantly improves the effectiveness of estimating the possible losses of an insurer. As a result, this can be instrumental in making managerial decisions in the process of conducting business. Therefore, one of the main factors of the insurer’s successful activity is to do an effective scenario-based risk assessment, which will provide qualitative and complete modeling of options for developing an insurance company.

In world practice of insurance management, many methods of insurance risks analysis are used. Table 1 presents the comparative characteristics of the methods, most frequently used in practice in Ukrainian and foreign insurance companies, with an indication of their advantages and disadvantages.

Table 1

Comparative characteristics of methods of risks analysis of an insurance organization

Source [created by an author]

Taking into consideration the advantages and disadvantages of insurers’ risk assessment methods, the scenario-based analysis involves identification of several possible variants (scenarios) of assessment and comparison of insurance risks as well as reflects the optimal scenario of an insurer’s development in the most comprehensible way. The main task of the scenario-based assessment is to analyze the main risks of an insurance organization, which will allow its leaders to collaborate so as to achieve the main strategic goals of the organization.

To implement the scenario-based method for assessing the risks of the operation of insurance companies, the specific steps are recommended to follow:

1. Selection of objects and key elements of research.
2. Establishment of conditions and prospects for the existence of an insurance company.
3. Study of the predictable uncertainty zones in terms of factors and their degree of influence. Determination of the realization probability of the given factors and sets of factors.
4. Selection of the scenario structure as a combination of predicted estimates of the change of individual factors and their mutual influence.
5. Determination of the principles of formation of individual variants of scenarios: the probability of implementing certain sets of factors (gradation of probability estimates); according to the degree of influence on the object of the scenario-based research – from optimistic to pessimistic variant.
6. Formation of final scenarios. The most probable scenario option is selected as the main one, on the basis of which a detailed action plan for the scenario-based study object is developed [2, p. 39].

For the scenario-based assessment, an average insurance company, which operates in the modern Ukrainian insurance market and has a classic insurance portfolio, will be considered. The classic insurance portfolio consists of a set of traditional insurance services, which has been the basis of insurance in Ukraine for a long period. As a rule, it includes contracts of compulsory and voluntary insurance in personal and property insurance, while the list of insurance services provided is traditional:

• in the field of personal insurance – it is insurance against accidents and illnesses, voluntary health insurance of employees of enterprises and organizations, pension insurance, life insurance of individuals;
• in the field of property insurance – insurance of vehicles, belonging to citizens, insurance of homeownership, buildings, insurance of property, belonging to organizations and enterprises of various forms of ownership.

Typically, a traditional classic portfolio is the most sustainable in terms of finances and risk level and refers to a conservative type. The insurer’s return on the classical type of insurance portfolio is stable and not high at moderate risk.

Nowadays the classical type of insurance portfolio is used by such Ukrainian insurance companies as Ingosstrakh, Oranta, Ingo Ukraine, Providna, Insurance group TAS, Arsenal insurance and others. Thus, a scenario-based approach will be used to assess the insurance risks of such insurance companies.

To assess the main risks of an insurance organization, the main strategies of its activity will be identified. This will allow to conduct research in accordance with the ultimate goal of the investor. Among the main strategies, the following are distinguished:

• profit maximization;
• achievement of the largest share in the market of insurance services;
• realization of stable activity.

When determining strategies, consideration should be given to possible scenarios of assessing and managing the risks of an insurance organization. Three main options are distinguished:

1) Scenario №1. The basis of the insurance company’s activity is a method of maximizing organization’s profits. In this case, the main efforts of the company’s managers should be focused on maximizing the return on investment. It is not always possible to do in another way as the insurer may be subject to restrictions related to the social role of insurance. Thus, the receipt of high profits by the insurer becomes, in some cases, an auxiliary task that ensures the fulfillment of a basic social function.

2) Scenario №2. The basis of the activity of an insurance organization is a goal of achieving the largest share in the insurance market. In this case, it is worth using such options as developing new insurance products and putting them on the market, or dumping prices, in other words, artificially lowering prices for insurance services. Using these options, it is necessary to pay close attention to the management of insurance reserves, particularly their level of liquidity.

3) Scenario №3. This scenario is based on the managers’ willingness to achieve the stable activity of the legal entity. This can be done through the use of such methods as diversification of the insurance portfolio in order to reduce the overall degree of portfolio risk; reinsurance, which also redistributes risk and other similar methods, which, in fact, minimize the risk of losses by insurance companies, thus providing sustainable financial activity.

Possible options for assessing the risks of an insurance organization in accordance with the scenarios are listed in table 2.

Table 2

Possible options for assessing the risks of an insurance company

Source [created by the author]

Estimates of the risk values of the insurance company in accordance with the strategies set are shown in Table 2. Thus, the effect of risk on the activity of the insurance organization will be determined by an average assessment of each option (the least impact on the chosen strategy will be assessed at 1 point, and the highest — at 3 points).       These insurers’ risk assessments are reflected in the petal diagram (Fig. 1). According to the input data, the best scenario will be the one, which covers the largest area, that is the third scenario.

Fig.1 Comparison of insurance risk assessment scenarios

Finally, to calculate the required scenario, the calculation of its joint estimate is used. The above mentioned scenarios have the following joint estimates:

• scenario №1 — 38 points;
• scenario №2 — 30 points;
• scenario №3 — 43 points.

Conclusions. Thus, the best scenario for assessing insurance risks is the third option, based on the managers’ willingness to achieve the stable activity of the legal entity. The considered approach is not objective enough, but it allows the managers of insurance organizations to organize the work in the company, properly assess, optimize and avoid the risks, associated with the insurer’s professional activities.

 LITERATURE

1. Vitlinskyi V. V. (2003). Conceptual foundations of risk management in the financial activities. Ukrainian Finances, 3, 3-7. Kyiv: Ukrainian Press.
2. Voitovych K. K. (2011). Use of a scenario-based approach to the adjustment of the values of the elements of the system of insurance marketing in times of crisis. Investments: Practice and Experience, 13, 38-44.
3. Solodovnyk H. V. (2015). Qualitative and quantitative risk analysis in the sphere of insurance business. Young Scientist, 4(19), 55-57.
4. Dribnokhod A. O. (n.d.) Approach to the selection of insurance portfolio in accordance with the insurer’s aims. Retrieved from: http://vlp.com.ua/files/10_28.pdf
5. Shevchuk O. O. (2016). Methods of risk assessment in the insurance business. Academic Reporter of Ukrainian National Forestry University, 26(2), 291-299.
6. Yermoshenko A. M. (2009). Scenario-based analysis as a means of combatting risks of cooperation between insurers and commercial banks. Topical Problems in Economics, 10(100), 88-96.