Ключові слова: органи місцевої влади, публічні послуги, державні послуги, електронні державні послуги.

Постановка проблеми. Інформаційні технології, які так активно розвиваються останнім часом, значно змінюють життя суспільства. У зв’язку з цим дедалі більше користувачів інформаційними ресурсами відчувають потребу у використанні нових можливостей, які допоможуть обробляти більше даних за менші проміжки часу. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми може бути перехід до надання державних послуг за допомогою інформаційно-комунікативних технологій. Надзвичайно важливим є надання електронних державних послуг (далі – ЕДП) органами місцевої влади, адже це дозволить підвищити результативність процесів надання та отримання державних послуг. Перехід до надання державних послуг в електронному вигляді, безперечно, має свої перешкоди. Тому необхідно знайти шляхи та надати рекомендації для їх вирішення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасне значення електронних державних послуг викликає значний науковий інтерес. Питання організації надання державних послуг досліджували такі науковці, як Ю. Абраменко, О. Васильєва, І. Космідайло та ін. Особливості, проблеми та перспективи надання ЕДП в Україні досліджували В. Логвінов, Д. Тихонова, Л. Требик та інші. Водночас питання надання електронних державних послуг органами місцевої влади ще не знайшли належного наукового висвітлення, мало досліджено також і проблеми, які виникають.

Мета статті: виявити основні проблеми, які виникають під час надання державних послуг в електронному вигляді органами місцевої влади та навести рекомендації щодо їх вирішення.

Виклад основного матеріалу дослідження. За Законом України «Про місцеві державні адміністрації», виконавчу владу на місцевому рівні здійснюють місцеві державні адміністрації [1]. З-поміж усіх завдань, які виконують місцеві органи влади, важливим є надання послуг громадянам.

В науковій літературі нараховують кілька десятків різновидів послуг, зокрема виділяють публічні послуги, тобто всі послуги, які надаються публічним (державним та самоврядним) сектором або іншими суб’єктами за рахунок публічних коштів. Залежно від суб’єкта, що надає публічні послуги, розрізняють такі види публічних послуг: державні послуги, управлінські послуги, адміністративні послуги, соціальні послуги, житлово-комунальні (муніципальні) послуги [2, с. 56-57]. Державні послуги – це послуги, які надають органи державної влади та недержавні організації в порядку виконання делегованих повноважень [4, с. 71].

За суб’єктом, який несе відповідальність з точки зору підтримки процесу надання послуги, державні послуги поділяють на: повністю автоматизовані (електронні послуги), автоматизовані частково, послуги, що виконуються вручну [5, с. 19]. Електронні державні послуги – це послуги, які надаються органами державної влади фізичним та/або юридичним особам через електронні засоби зв’язку з використанням інформаційно-комунікативних технологій та є основою електронного урядування в Україні.

Питанню щодо надання ЕДП органами влади на місцевому рівні приділено недостатньо уваги. Тому важливим є дослідження особливостей надання державних онлайн-послуг місцевими державними адміністраціями та центрами надання адміністративних послуг України. Для цього було обрано науковий метод моніторингу, який відбувався протягом червня-вересня 2016 року. В якості об’єкта дослідження було обрано офіційні веб-сайти обласних державних адміністрацій та сайти центрів надання адміністративних послуг обласних центрів.

Метою моніторингового дослідження було виявлення сучасного стану надання електронних державних послуг місцевими органами влади на прикладі обласних державних адміністрацій та Центрів надання адміністративних послуг. Моніторинг 24 веб-сайтів обласних державних адміністрацій показав, що більшість ОДА приділяють достатньо уваги наповненості порталів, розміщуючи більше половини інформації, яка увійшла до категорії. Це є ознакою того, що обласні адміністрації значною мірою використовують сайти для інформування громадськості. Окрім інформаційної наповненості порталів важливими показниками є зворотній зв’язок з громадянами та зручність користування сайтом. Перелік державних послуг, які надають владні органи, та форми запитів на інформацію наявні на переважній більшості сайтів. 22 ОДА із 24 надають можливість завантажити бланки заяв на отримання державних послуг. Не зважаючи на це, жоден із досліджених сайтів не отримав максимальних показників в категоріях «доступ до інформації» та «зворотній зв’язок з громадськістю». На більшості сайтів не забезпечено в повній мірі можливості оцінювати сайти, а також відсутній зв’язок з соціальними мережами. Водночас, зовсім не приділено уваги таким функціям, як можливість відслідковувати виконання звернення або стану опрацювання заяви на одержання послуги, жоден із досліджених сайтів неможливо оцінити. В переважній більшості сайтів відсутня мобільна версія та версія для людей з вадами зору.

Дослідивши офіційні веб-сайти Центрів надання адміністративних послуг обласних центрів України, можна зробити висновок, що більше половини з них готові до надання послуг в електронному вигляді: на їх порталах розміщена інформація про діяльність та послуги, наявні функції попереднього запису на прийом через електронні засоби зв’язку та є можливість переглянути статистику просування електронної черги. 11 ЦНАП забезпечують можливість подати заяву та документи для отримання державної послуги через мережу Інтернет. Але, не зважаючи на ці та інші переваги, лише 38% Центрів дозволяють онлайн відслідкувати стан опрацювання заяви на отримання послуги. Сайти п’яти із 24 ЦНАП обласних центрів відсутні взагалі, а один знаходиться в режимі наповнення. Необхідно також зазначити, що кількість електронних послуг значно менша за загальну кількість державних послуг, які пропонує ЦНАП. Було виявлено низку проблем під час надання ЕДП, а отже можна зробити висновки, що місцеві органи влади не до кінця готові надавати державні послуги в електронному вигляді.

Моніторинг офіційних веб-сайтів обласних державних адміністрацій та Центрів надання адміністративних послуг показав, що під час переходу до надання державних послуг в електронному вигляді виникають певні проблеми, які потребують вирішення. Їх можна згрупувати наступним чином:

• технологічні – виникають під час реалізації фізичного рівня заходів, пов’язаних з впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій в процеси надання державних послуг;
• соціальні – визначають опір зовнішнього середовища (населення і бізнесу) до впровадження нових технологій;
• організаційні – виникають під час підготування документів і методик надання електронних державних послуг, формування принципів, що визначають концептуальний рівень проектованої системи ЕДП [3].

Технологічні проблеми визначаються досить низьким технічним та інформаційним забезпеченням. Для надання державних послуг в електронному вигляді потрібно розвинена базова інфраструктура, але фактично її часом немає, експлуатуються застарілі інформаційні системи, відсутній зв’язок між компонентами системи надання ЕДП, не забезпечено можливості використовувати мобільні версії сайтів. Крім того, кількість державних послуг в електронній формі значно менша за їх загальну кількість.

Опір інноваціям у суспільстві, сформовані стереотипи, комп’ютерна неграмотність населення – ось набір соціальних проблем. Так само, як і владні структури, суспільство досить інертне до всього нового, особливо в частині інформаційних технологій, тому присутній високий рівень недовіри і неготовність значної частини населення до електронної взаємодії з державою, причому навіть там, де для цього є технічні можливості. Важливим бар’єром є сформовані стереотипи суспільства, яке звикло взаємодіяти з державою за допомогою розвиненої бюрократичної системи, що спиралася на паперовий документообіг, а також  недостатнє консультування громадян через електронні засоби зв’язку з питань отримання державних послуг в електронному вигляді.

До організаційних проблем можна віднести:

• відсутність можливості громадянам відстежувати процес виконання звернень та опрацювання заяв;
• відсутність у більшості установ функцій завантаження бланків заяв та подання документів на отримання ЕДП;
• відсутність системи електронної черги та можливості перегляду статистики її просування на більш, ніж половині сайтів владних органів;
• відсутність сформованої системи контролю, моніторингу та оцінки ефективності. Присутність механізмів зворотного зв’язку є необхідною умовою ефективного функціонування системи надання електронних державних послуг.

Для успішного впровадження та функціонування системи надання ЕДП необхідно знайти шляхи вирішення виявлених проблем, зокрема ними можуть бути наступні.

Першою проблемою, яка була виявлена, є відсутність можливості громадянам відстежувати через інформаційно-комунікативні технології процес виконання звернень та стан опрацювання заяв на отримання послуг. Це спричиняє труднощі, пов’язані з певною непоінформованістю замовників послуг, і змушує їх зайвий раз звертатися до владних структур з метою отримання інформації про те, на якій стадії виконання знаходиться їх звернення чи заява. Тому для вирішення цієї проблеми необхідно на офіційних порталах забезпечити функцію перегляду процесу виконання запитів.

Наступною проблемою є відсутність у більшості органів місцевої влади можливості завантажити бланки заяв та подальшого подання документів на отримання державних послуг через електронні засоби зв’язку. Причиною цього, на нашу думку, може бути проблеми з авторизацією користувачів на сайтах та низький рівень безпеки персональних даних, які потрібно внести для отримання ЕДП. Оскільки надання державних послуг в електронному вигляді передбачає все-таки розміщення особистої інформації на сайтах, то потрібно подбати про її захист від використання сторонніми особами, а також забезпечити доступ до форм та бланків документів, необхідних для швидкого та якісного одержання ЕДП.

Перешкодою до надання електронних державних послуг є також відсутність системи електронної черги та можливості перегляду статистики її просування на більш, ніж половині сайтів владних органів. В результаті цього громадянам доводиться витрачати дуже багато часу для того, щоб потрапити на прийом до спеціалістів з надання державних послуг, що спричиняє низький рівень задоволення їх потреб, і, як наслідок, погіршує відносини між жителями та органами влади. Для вирішення цієї проблеми потрібно приділити більше уваги функції електронної черги. Це дозволить користувачам використовувати інформацію про поточну кількість людей в черзі, тривалість консультацій з різних питань, найбільше навантаження органів влади для планування візитів в установи для отримання послуг.

Ще одна проблема надання електронних державних послуг – недостатнє консультування громадян через електронні засоби зв’язку з питань отримання ЕДП. Тому одним із шляхів розв’язання цієї проблеми ми вважаємо запровадження такого інструменту як комунікативна платформа для зв’язку з диспетчерською службою органів влади в режимі реального часу (онлайн-чат).

Не менш важливою проблемою, яка потребує вирішення, є дуже низьке співвідношення між кількістю державних послуг в електронному вигляді та загальною їх кількістю (1:15). Вирішити її допоможе розробка та впровадження будь яких інформаційних систем, які розширять можливості для громадян з отримання послуг в електронному вигляді. Необхідно також підвищити рівень якості електронних послуг, налагодити безперебійну роботу сервісів отримання ЕДП, а також розширити кількість державних онлайн-послуг.

В законодавстві України відсутні нормативно-правові документи, які закріплювали б вимоги та чіткі критерії щодо надання електронних державних послуг органами місцевої влади. Це створює певні труднощі, адже серед великого масиву програмних засобів досить важко знайти саме той, який стане платформою для впровадження системи надання державних онлайн-послуг в органи влади на місцевому рівні. Одним з напрямів подальшого вирішення цієї проблеми має стати вироблення спільних загальнодержавних стандартів, критеріїв і рекомендацій до програмного забезпечення.

Отже, в процесі надання електронних державних послуг органами місцевої влади виникають певні проблеми. Зокрема, такими перешкодами є відсутність можливості громадянам відстежувати процес виконання звернень та опрацювання заяв, відсутність у більшості установ функцій завантаження бланків заяв та подання документів на отримання ЕДП, відсутність системи електронної черги та можливості перегляду статистики її просування на більш, ніж половині сайтів владних органів, недостатнє консультування громадян через електронні засоби зв’язку з питань отримання державних послуг в електронному вигляді, низьке співвідношення між кількістю державних послуг в електронному вигляді та загальною їх кількістю. Запропоновані вище рекомендації допоможуть вирішити ці проблеми та пришвидшать процес переходу до надання державних послуг в електронному вигляді.

Список використаних джерел та літератури

1. Україна. Закони. Про місцеві державні адміністрації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/586-14. – Назва з екрану.

2. Абраменко, Ю. Ю. Публічні послуги та їх роль у забезпеченні якості управління [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Абраменко. – Режим доступу: www.dridu.dp.ua/zbirnik/2011-02(6)/11ayyzyu. – Заголовок з екрану.

3. Гладышев, А. С. Проблемы формирования и перспективы развития системы электронных государственных услуг [Текст] / А. С. Гладышев, Н. Г. Новикова // Сервис. – 2014. – № 2. – С. 52-57.

4. Енциклопедія державного управління [Текст] / за ред. О. Ю. Амосова, О. С. Ігнатенка, А. О. Кузнецова. – Х. : Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр», 2011. – 408 с.

5. Клименко, І. В. Електронні послуги [Текст] / І. В. Клименко. – К. : НАДУ при Президентові України, 2014. – 100 с.

Гарантією успішної роботи органів влади завжди є ефективна діяльність державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування. Проте, для якісного задоволення потреб громадян традиційні методи роботи з інформацією стають менш результативними. Виникає необхідність впровадження нової системи документаційного управління, побудованої на основі електронного документообігу. Проте, на практиці такої системи ще не впроваджено. Тому важливо порівняти системи електронного документообігу, які використовуються в органах місцевого самоврядування України, для виявлення їх основних проблем з метою удосконалення процесу впровадження електронного документообігу в органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасне значення електронного документообігу викликає значний науковий інтерес. Особливості, проблеми та перспективи впровадження електронного документообігу в органах місцевого самоврядування викладено в наукових працях таких сучасних вчених, як І. Двойленко, В. Корнута, В. Писаренко та ін.
Мета статті: на основі порівняльного аналізу систем електронного документообігу виявити їх основні проблеми для удосконалення процесу впровадження електронного документообігу в органи місцевого самоврядування.
Виклад основного матеріалу. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг (обіг електронних документів) – сукупність процесiв створення, оброблення, вiдправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документiв, якi виконуються iз застосуванням перевiрки цiлiсностi та у разi необхiдностi з пiдтвердженням факту одержання таких документів [1].
Електронний документообіг здійснюється завдяки використанню систем електронного документообігу. Система електронного документообігу (далі – СЕД) – це організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, який забезпечує комплекс функції для роботи з електронними документами: перетворення паперових документів у електронні, організація захисту і розподілу доступу до електронних документів, їх маршрутизація, механізми узгодження документів та ін. [1].
Для проведення порівняльного аналізу було обрано такі системи електронного документообігу: Megapolis. Документообіг, OPTIMA-WorkFlow, АСКОД, Док Проф та el-Dok. Критерієм відбору було обрано результати дослідження Центрального державного електронного архіву України щодо використання органами влади систем електронного документообігу. Згідно з ним, у 39,5% державних органів влади функціонує система електронного документообігу Megapolis. Документообіг, у 13,2% – система OPTIMA-WorkFlow, у 10,5% – АСКОД та у 5,3% – Док Проф [2].
Порівняння здійснювалось за такими характеристиками: клас СЕД, робота з документами (реєстрація документів, накладання резолюцій, контроль виконання, маршрутизація документів, централізоване сховище документів, імпорт та експорт документів, пошук документів), налаштування (підтримка операційних систем і платформ, користувацькі нагадування, інтеграція з іншим програмним забезпеченням), надійність та безпека (контроль цілісності документів, підтримка електронного цифрового підпису), додаткові можливості (автоматичне архівування документів, підтримка українського правопису, функції електронної пошти).
Порівняння систем електронного документообігу здійснено в кількісній формі. Для характеристики було використано таку систему оцінювання:
• 0 балів – можливість не реалізована;
• 0,5 балів – неповна реалізація можливості (або з допомогою додаткового програмного забезпечення);
• 1 бал – можливість повністю реалізована (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна таблиця систем електронного документообігу
Усі системи електронного документообігу, які порівнювались належать до класу систем електронного управління документами. В усіх системах присутні можливості реєстрації документів, накладання резолюції та контролю виконання документів. Зокрема в системі Megapolis. Документообіг функції реєстраціє документів реалізовуються завдяки використанню підсистеми «Звернення громадян», а накладання резолюцій та контроль виконання документів забезпечуються через підсистему «WEB-модуль» [3]. В системі OPTIMA-WorkFlow ці функції реалізовується через розділи «Клієнт системи» та «Контроль виконання доручень» [4]. Система електронного документообігу АСКОД виконання функції реєстрації документів забезпечується модулем «Робота з документами», а накладання резолюцій та контроль виконання – модулем «Хід виконання документів» [5]. У системі Док Проф реєстрація документів та контроль за виконанням документів здійснюються в однойменних модулях, а накладання резолюції – в модулі «Рух документів» [6]. В системі el-Dok ці функції виконуються в модулі обслуговування вхідної кореспонденції (ОВхК) [7].
Маршрутизація документів повністю реалізується не у всіх СЕД, а лише в двох. В системі el-Dok ця функція частково реалізована, а в системах Megapolis. Документообіг та Док Проф зовсім не реалізовується. В системі OPTIMA-WorkFlow маршрутизація документів здійснюється з використанням модуля «Редактор маршрутних схем», а в системі АСКОД – модуля «Маршрутизація бізнес-процесів».
Централізоване сховище документів є лише в трьох системах – Megapolis. Документообіг, OPTIMA-WorkFlow та el-Dok. В інших двох воно відсутнє. Імпорт та експорт документів повністю реалізується тільки в системах OPTIMA-WorkFlow та el-Dok, в решти лише – частково. Пошук документів реалізується в усіх системах електронного документообігу завдяки використанню відповідних модулів (Megapolis. Документообіг – «WEB модуль», OPTIMA-WorkFlow – «Адміністратор системи», АСКОД – «Пошук і фільтри», Док Проф – «Контроль виконання документів», el-Dok – «ПОШУК»).
Всі системи побудовані на ОС Microsoft Windows і орієнтовані на роботу з Microsoft Windows 98, NT, 2000, XP. Можливості користувацьких нагадувань є лише в системі електронного документообігу el-Dok в модулі «ПІМ», в решти ця можливість відсутня.
В системі Megapolis. Документообіг реалізована інтеграція з платформою бізнес-аналізу Microsoft Reporting Services, яка дозволяє створювати традиційні та інтерактивні звіти, розширюючи аналітичні можливості системи, надаючи в зручному вигляді інформацію особам, які задіяні в прийнятті рішень. Reporting Services – відкрита і розширювана платформа для розробки традиційних та інтерактивних звітів, доступних через веб-браузер, офісні додатки. Reporting Services дозволяє створювати зручне представлення аналітичної інформації для прийняття рішень [3].
Система OPTIMA-WorkFlow інтегрується з такими програмами:
• Oracle Database, Microsoft SQL Server 2000/2005, IBM DB2 UDB;
• ABBYY Retrieval and Morphology Engine;
• ABBYY Fine Reader ;
• Windows CryptoAPI ;
• Business Objects Crystal Reports [4].
В системі АСКОД інтеграція з іншим програмним забезпеченням реалізується лише частково – з система «Електронна черга», яка є автономним програмним продуктом і виступає розширенням функціоналу системи АСКОД в рамках процесу надання адміністративних послуг [5]. В системах Док Проф та el Dok ця можливість відсутня.
Контроль цілісності документів повністю реалізується в системах Megapolis. Документообіг та АСКОД. В першій СЕД ця можливість забезпечується підсистемою «Адміністрування і безпека», яка призначена для гарантування надійності зберігання інформації, її актуальності та достовірності, забезпечення надійності бази даних та її готовності до роботи. В другій контроль цілісності документів забезпечує підсистема безпеки АСКОД, яка передбачає шифроване збереження даних облікових записів у базі даних, налаштування термінів дії паролів, складності паролів, захист від несанкціонованого доступу до системи, керування доступом до даних тощо. В інших СЕД можливість контролю цілісності документів реалізовується частково.
Електронний цифровий підпис підтримують системи Megapolis. Документообіг та АСКОД, в системах OPTIMA-WorkFlow та el Dok ця можливість реалізовується частково, а в системах Док Проф вона відсутня. Автоматичне архівування документів повністю реалізовують системи Megapolis. Документообіг, Док Проф та el Dok, в інших двох ця можливість реалізовується частково. Підтримка українського правопису та функції електронної пошти реалізуються в усіх СЕД.
Висновки. Отже, здійснивши порівняльний аналіз п’яти систем електронного документообігу, можна стверджувати що в них є дещо спільне, простежуються переваги і недоліки. Зокрема, недоліками системи el Dok є відсутність електронного цифрового підпису в усіх працівників органів місцевого самоврядування та інтеграції з іншим програмним забезпеченням. Недолікам системи Док Проф та АСКОД є відсутність централізованого сховища документів та користувацьких нагадувань.
Вирішити проблему з електронним цифровим підписом можна, завдяки створенню внутрішнього центру сертифікації, тоді кожен працівник органу місцевого самоврядування матиме власний цифровий підпис. Важливим є також створення централізованого сховища документів в тих системах електронного документообігу, в яких ця функція відсутня, оскільки це значно полегшить процедури пошуку та зберігання документів. Окрім цього необхідно вдосконалити процеси інтеграції СЕД з іншим програмним забезпеченням, що зробить її більш дієвою.
Отож, проаналізувавши системи Megapolis. Документообіг та OPTIMA-WorkFlow, було виявлено, що вони здатні реалізувати більше функцій порівняно з іншими трьома. Тому можна вважати, що високий ступінь використання органами влади цих систем відповідає їх функціональним можливостям.

Список використаних джерел та літератури

1. Україна. Закони. Про електронний цифровий підпис [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/852-15. – Назва з екрану.
2. Радченко, С. В. Особливості систем електронного документообігу у державних органах України [Електронний ресурс] / С. В. Радченко. – Режим доступу : archives.gov.ua›Публікації›AU_4_2013/02. – Заголовок з екрану.
3. СЭД Megapolis.Документооборот [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://intecracy.com/ru/uslugi/biznes-resheniya/e-dokumentooborot/megapolis-dokumentooborot.html. – Название с экрана.
4. OPTiMA-WorkFlow [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.docva.ru/docflow/sys_review/25.php. – Название с экрана.
5. Система електронного документообігу АСКОД [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.askodbuklet. – Назва з екрану.
6. Програмний комплекс «Автоматизована система діловодства «ДОК ПРОФ 2.0» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://krashiy.com/rus/nominations2006/?nid=17&id=31678&pid=423. – Назва з екрану.
7. У Луцькій міській раді провадять електронний документообіг [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://p-p.com.ua/articles/13322. – Назва з екрану.
8. Двойленко, І. В. Вирішення типових проблем впровадження систем електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису в органах державної влади [Електронний ресурс] / І. В. Двойленко. – Режим доступу : www.academy.gov.ua/ej/ej7/doc-pdf/dvoilenko. – Заголовок з екрану.
9. Корнута, В. А. Основи організації електронного документообігу [Текст] / В. А. Корнута. – Івано-Франківськ : ІФОЦППК, 2012. – 45 с.
10. Писаренко, В. П. Електронний документообіг в органах влади [Електронний ресурс] / В. П. Писаренко // Державне будівництво. – 2011. – № 2. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/DeBu_2011_2_6.pdf. – Заголовок з екрану.
11. Писаренко, В. П. Упровадження електронного документування в органах державної влади та місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / В. П. Писаренко // Публічне адміністрування : теорія та практика. – 2012. – Вип. 2. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Patp_2012_2_43.pdf. – Заголовок з екрану.

Україна в ХХІ столітті – це країна, яка, не зважаючи на перешкоди, спричинені світовою кризою, має шанс динамічного розвитку усіх галузей державного господарства та включення до світового співтовариства. Рушійною силою і виконавцем суспільного життя в країні є населення, чиє життя завжди має найвищу цінність. Для покращення життя людей однією з основних умов вважають орієнтацію на сталий розвиток. Згідно з матеріалами Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність наступних поколінь задовольняти свої власні потреби [3, с. 25].
Орієнтація на сталий розвиток суспільства була б неможливою без участі громади. Залучення суспільства відбувається через соціальну мобілізацію населення. У найширшому значенні соціальна мобілізація означає організацію людей, які проживають на одній території з специфічними цілями, які можуть носити релігійний, соціальний, економічний, екологічний, політичний, культурний чи інший характер [1, с. 181].
Місцеві засоби масової інформації не мають значного впливу на молоде покоління. Однією із проблем місцевих засобів масової інформації є низький рівень довіри споживачів інформації. Низький ступінь впливу ЗМІ на молодь може бути зумовлений і незадоволенням якістю інформації. Для того щоб виправити цей недолік, потрібно, щоб споживачі були задоволені якістю медійних матеріалів. Досягти цього можна завдяки подачі правдивих матеріалів у ЗМІ. Важливо також, щоб інформація, яку подають мас-медіа, була об’єктивна, емоційно нейтральна та ненав’язлива. Не менш значимим фактором підвищення задоволення якістю інформації, на нашу думку, є обмеження впливу на зміст повідомлень зацікавлених у його викривленні осіб.
Регіональні засоби масової інформації ще не є ефективним способом соціальної мобілізації, оскільки вони не можуть забезпечити потужний вплив на молоде покоління. Отож, на основі вище зазначеного ми пропонуємо такі альтернативні шляхи інформування молоді для забезпечення результативного впливу на їх соціальну мобілізацію: фотожурналістика, проведення тренінгів, лекцій, а також проведення масових заходів (концертів ,спортивних змагань, автопробігів тощо).
У вирі швидкоплинного життя сучасна молодь прагне отримувати релевантну, якісну та достовірну інформацію, яка не потребувала б значних зусиль для її отримування і запам’ятовування. Саме фотознімки здатні швидко повідомляти про важливі події в країні чи регіоні. Фотографія є активним елементом комунікаційної сфери суспільства. Вона завжди привертає увагу потенційного читача скоріше, ніж сам текст. Дослідник О. Колосов виділяє три основні характеристики професійної фотографії: документальність, достовірність, інформативність [4].
Ще один альтернативний спосіб впливу на соціальну мобілізацію молоді – проведення тренінгів та лекцій про сталий розвиток та проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв’язання проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захваті від таких методів, тому що ці вони роблять процес пізнання цікавим і не обтяжливим [2]. Метою таких занять може бути інформування та набуття учасниками тренінгу (молодими громадами) нових професійних навичок та вмінь, які можуть знадобитись під час вирішення певних проблем регіону, опанування нових технологій, пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених проблем завдяки об’єднанню в тренінговій роботі різних спеціалістів, представників різних відомств, які впливають на розв’язання цих проблем, активізація громад для вирішення актуальних проблем.
Не менш дієвими каналами впливу на соціальну мобілізацію молоді можуть бути тематичні масові заходи, наприклад, концерти, спортивні змагання, автопробіги тощо. Метою такого способу інформування громад є формування естетичних смаків, а також залучення до світу прекрасного. Вони також сприяють соціалізації особистості. Залучення молоді до організації та безпосереднього проведення масових заходів допомагає їм згуртуватись навколо конкретного завдання. Підготовка того чи іншого заходу дає змогу проявити ініціативу, самостійність, а також розвивати чи вдосконалювати навички роботи у колективі, що є дуже важливим фактором соціальної мобілізації молоді.
Отже, регіональні мас-медіа не є ефективним засобом мобілізації молодих громад, оскільки ЗМІ не мають значного впливу на них. Альтернативні способи інформування молоді є запорукою результативного впливу на них. На наш погляд, такими засобами є фотожурналістика, оскільки фотозображення дає нам миттєву інформацію про події та є активним елементом комунікаційної сфери суспільства, проведення тренінгів та лекцій про соціальну мобілізацію, сталий розвиток з метою активізації членів молодіжних громад для вирішення актуальних регіональних проблем, а також організація тематичних масових заходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Місцевий розвиток за участі громади [Текст] : моногр. У 2 т. Т. 1. Теоретичні основи сталого місцевого розвитку, орієнтованого на громаду / за ред. Ю. М. Петрушенка. – Суми : Університетська книга, 2013. – 352 с.
2. Основні положення щодо проведення тренінгів [Електронний ресурс] // Освіта.ua. – Режим доступу : http://osvita.ua/school/method/technol/598/. – Назва з екрану.
3. Садовенко, А. Сталий розвиток суспільства [Текст] : навч. посіб. / А. Садовенко, В. Середа, Т. Тимочко та ін. – 2 вид. – К : [б. м.]. 2011. – 392 с.
4. Фотожурналістика як новий вид інформування суспільства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://knowledge.allbest.ru-/journalism/3c0b65625a3ac69b4d43a89521306c27_0.html. – Назва з екрану.