The article investigates the impact of information factors on the formation of national and cultural identity of today’s youth with the help of a sociological survey of young people in Ukraine. The study examined opinions of young people on their national and cultural identity.

В наш час проблема національно-культурної ідентичності української молоді є болючою з огляду на стрімкий розвиток національних і культурних процесів у галузі інформаційних технологій та усіх сферах суспільного життя, певною мірою, це пов’язано з входженням України до європейського освітнього простору. Проблема національно-культурної ідентичності української молоді належить до тих, від вирішення яких залежить успішне національне та культурне відродження України. Це зумовлюється тим, що суспільству необхідні особистості з високим рівнем культури, розвинутою національною свідомістю та готовністю до розбудови незалежності держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання ідентичності неодноразово досліджувалося багатьма авторами. Відомими роботами з цієї проблематики є праці сучасних вчених: Л. Архипенка, А. Бичка, В. Лизанчука, Е. Сміта, Ю. Хабермаса. Ґрунтовні дослідження у цій сфері також належать Ю. Бромлею, В. Котельникову, Г. Палію, П. Ситнику, О. Шморгун та ін. А. Богуш вважав успішним вирішенням проблеми національно-культурної ідентичності особистості шляхом оптимізації сучасних педагогічних засобів. Д. Тхоржевський зазначав, що виховання національної самосвідомості учнів – це невідкладне завдання загальноосвітньої школи. Питаннями формування культурної ідентичності займався вчений Б. Біблер. М. Козловець та Н. Пелагеш вивчали національну ідентичність в умовах глобалізації суспільства.

Мета статті – визначити специфіку впливу інформаційних чинників на процес формування ідентичності української молоді.

Виклад основного матеріалу дослідження. На основі опрацьованих даних визначено поняття національно-культурної ідентичності української молоді як віднесення особи до української нації та ототожнення себе з культурою та традиціями українців, що набувається в процесі індивідуального розвитку, та формує ціннісне ставлення молодої особистості до себе, до інших та до суспільства.

На сьогодні головними інформаційними каналами впливу на свідомість та на формування ідентичності української молоді є мас-медіа, серед яких можна виділити: телебачення, пресу, радіомовлення, Інтернет та кіногалузь. Ці інформаційні чинники мають чималий вплив на молодь і, тим більше на формування у них ідентичності. Звичайно, існує ряд проблем, до який слід віднести відсутність дійсно незалежних ЗМІ, контроль преси з боку фінансово-промислових груп, широке розповсюдження іноземної, в першу чергу – російської інформаційної продукції на території України.

Інформаційно-культурний простір нашої держави формується під впливом могутніх інформаційних потоків зарубіжних країн, заповнений культурними зразками не найкращої якості, чужими ідеалами й цінностями і, по суті, не є національним за своїм змістом. За цих умов засоби масової інформації не сприяють формуванню і зміцненню національно-культурної свідомості молоді, а навпаки виступають потужним і постійно діючим фактором пригнічення та денаціоналізації українців.

Було проведено соціологічне дослідження для з’ясування думок українського населення щодо їхньої національно-культурної ідентичності, а також визначено які інформаційні чинники мають на них найбільший вплив. Об’єктом соціологічного дослідження була молодь України. Предметом дослідження є вплив інформаційних чинників на молодь України. Генеральною сукупністю є вся українська молодь України. Вибірка сформована із молоді віком від 17 до 26 років – це період остаточного становлення власного «я», тобто, остаточного формування особистості та вибору власного життєвого шляху. Загальна кількість становить 70 респондентів. Метою соціологічного дослідження – з’ясувати основні інформаційні чинники, що впливають на національно-культурну ідентичність української молоді.

У ході дослідження було виявлено, що сучасна українська молодь вважає, що для відродження та процвітання України необхідна побудова держави, заснованої на принципах рівних можливостей, соціальної справедливості і верховенства права та, безперечно, національна ідея. Усі опитані респонденти були української національності, з яких 45% розмовляє українською мовою, 30% – російською, а 25% – російською та українською. Проблема громадянської ідентичності певною мірою пов’язана з мовним питанням, що використовують деякі політики та політичні сили з метою провокування штучних конфліктів в суспільстві. Проте аналіз соціологічних даних демонструє, що усвідомлення людиною себе як громадянина України не детерміноване вибором лише української мови повсякденного спілкування.

Розподіл україномовних, російськомовних та осіб для яких українська та російська рівною мірою є мовами повсякденного спілкування, свідчить про взаємодію мовців згідно з моделлю дифузії – вільного «змішування» двох рівноправних і однаково поширених мов з невеликою перевагою україномовного населення.

Загалом в Україні українська та російська мова є основними мовами спілкування на території України. Основна мова спілкування тісно пов’язана з регіоном, в якому проживає респондент. Так, Захід України є майже суцільно україномовним, мешканці Південного регіону та міські жителі на Сході переважно російськомовні, міста Центрального регіону – двомовні [4].

На запитання «Чи хотіли б Ви змінити свою національність на будь-яку іншу?», 100% відповіли «ні». Враховуючи той факт, що 30% опитаних розмовляють російською мовою постійно, ніхто з них не хоче змінити свою українську національність.

Більша частина респондентів, кількість яких складає 79% вважають, що людина повинна належати лише до однієї нації, частина опитаних зазначили що особа не має належати до жодної конкретної національності, визнаючи себе просто людиною.

Серед опитаних 93% відносять себе до української культурної традиції, а лише 7% зазначають що їм важко відповісти на це запитання, про що може свідчити недостатність знань цих респондентів у даній сфері. Культурна традиція є важливим елементом який має відноситись до культурно-національної ідентичності української молоді. Як зазначає Е. Сміт, обійтися на етапах націєтворення без культурних чинників практично неможливо, оскільки вони об’єднують спільноту. Завдяки культурним складникам відбувається посилення стабільності та згуртованості населення.

Так, за результатами опитування української молоді на запитання «Чи є у Вас ідеал?» дали позитивну відповідь тільки 20% респондентів. Ця самооцінка певною мірою є індикатором культурної ідентичності. Вже сама наявність ідеалу у структурі цінностей особистості є свідченням її духовного потенціалу, здатного протистояти прагматизму суспільства споживання і тиску масової культури. До того ж жадоба споживання не завжди відповідає можливостям індивідів, що спричиняє гострі емоційні стреси та зриви.

Заохочуючи прагматичні погляди на життя, масова культура нав’язує думку щодо першочергового значення індивідуальних потреб, особистих інтересів над суспільними. Пропагується така цінність, як «індивідуалізм», що визнає пріоритет прав особистості, її свободи і незалежність від суспільства і держави. Ця цінність тісно пов’язана з такими поняттями, як свобода, рівність можливостей, конкуренція, особистий успіх. З огляду на те, що у нашому суспільстві тривалий час домінуючими вважалися суспільні інтереси, пропагування індивідуалізму призводить до психологічної розгубленості, моральної дезорієнтації певної частини населення, особливо молоді. Зрозуміло, що такий стан речей аж ніяк не сприяє зміцненню духовного і психічного здоров’я населення.

Дослідженням було встановлено, що сучасна українська молодь для відродження та процвітання України вважає необхідною побудову держави, засновану на принципах рівних можливостей, соціальної справедливості і верховенства права та, безперечно, національної ідеї. Серед опитаних респондентів були усі з українською національністю і вони рішуче ствердили, що не хочуть змінювати свою національність на будь-яку іншу. Велика частина опитаних (93%) відносять себе до української культурної традиції, це означає, що молоде покоління усвідомлює значення явищ національної культури, виходячи зі своїх сучасних уявлень про культурні надбання. Тому національно-культурні цінності є вічними і постійно збагачуються та доповнюються новими гранями художнього смислу, а історична дистанція в часі дає можливість осягнути та інтерпретувати культурні цінності минулого, подивитись більш глибоко і зрозуміти складні проблеми національної культури сьогодення. Це, у свою чергу, поповнює знання про рідну культуру, прищеплює вміння адекватно сприймати культурні цінності, виховує почуття національної гідності та патріотизму, допомагає стати активними суб’єктами культурного середовища, здатними до особистісної інтерпретації, збереження та поширення народних традицій, національних культурних цінностей.

Також опитування вказує на те, що молодь отримує інформацію про події в Україні та світі найчастіше використовуючи Інтернет – 36% опитаних, 32% отримують інформацію переглядаючи телебачення, 21% респондентів дізнаються новини від знайомих, і лише 7% з преси і 4% з радіостанцій.

Це пояснюється тим, що Інтернет став доволі розповсюджений і загальнодоступний, 86% респондентів вказали що мають постійний доступ до Інтернету і використовують його щодня. Тому, не дивно, що інформацію про усі новини більшість дізнаються з Інтернету. Телебаченням зараз користуватися значно дешевше, аніж передплачувати або купувати пресові видання, що значною мірою спричиняє різкий інформаційний попит, перш за все, на телебачення. 79% молоді дивляться телевізор виключно коли мають вільний час і в більшості лише новини, інколи розважальні передачі, такі як: 95-квартал, Розсміши коміка, Х-фактор, Україна має талант, Голос країни.

На запитання «Чи читаєте ви пресу?» відповіді були такі: 22% – так, 21% – ні, 57% – інколи. Опитування показало, що молодь майже не читає друкованих видань та недостатньо знає які є загальноукраїнські газети. Більша частина молоді читає електронні версії видань в Інтернеті.

На запитання інтерв’юера «Якби у Вас була б можливість вибрати книгу зарубіжного автора, яку Ви дуже хотіли б прочитати, якому перекладу цієї книги Ви віддали б перевагу – українському чи російському?» – 69% відповіли, що віддають пріоритет українському, 7% – хотіли б читати в оригіналі, і 17% – російському перекладу.

З опитування випливає, що найбільше українська молодь користується Інтернетом, тому можна зробити висновок, що саме мережа Інтернет серед інформаційних чинників впливає найбільше на сучасну молодь України. Більша кількість української молоді доволі активно володіє вміннями користування мережею Інтернет, застосовує його щоденно для різного виду робіт, та витрачає на нього багато часу. Інтернет підсилює процес опосередкованого спілкування людей, учасники якого найчастіше мають поверхневі, неглибокі міжособистісні відносини. Виникаючі тут контакти часто носять сурогатний, неповноцінний характер. Це веде до скорочення впливу найближчого оточення на особистість підлітка як засобу соціального контролю, порушенню механізмів детермінації позитивного поводження. Більше того, можливість анонімної участі в мережевому спілкуванні нерідко формує в молодих людей представлення про вседозволеність і некараність будь-яких проявів у мережевому середовищі.

Отже, в результаті дослідження було визначено, що такий інформаційний чинник як Інтернет, доволі негативно впливає на молодь і на формування у неї національно-культурної ідентичності. Тому, було б доцільно, щоб засоби масової інформації взяли на себе місію вироблення національної ідеології, яка буде орієнтована на оптимістичну перспективу. Одним з вагомих компонентів такої ідеології може стати пропагування в засобах масової інформації ідеї згуртування молоді навколо спільних цінностей – національних, фізичних, психічних, соціальних та духовних.

Список використаних джерел та літератури

1. Козловець, М. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації [Текст]: монографія / М.А.Козловець. –Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2009.‑ 558 с.
2. Лизанчук, В. Феномен невмирущості нації [Текст] / В. Лизанчук. –К., 2004. ‑ 257 с.
3. Пелагеша, Н. Україна в смислових війнах постмодерну: трансформація національної ідентичності в умовах глобалізації [Текст]/ Н. Пелагеша. – К. : НІСД, 2008. –209 с.
4. Рух добровольців «Простір свободи», Українська мова втрачає позиції в освіті та книговиданні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dobrovol.org/article/271/– Назва з екрану.
5. Українська ідентичність і консолідація країни. Національна ідея [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/books/24274/. – Назва з екрану.
6.  Український націоналізм як будівник результативної української нації і держави [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.universum.lviv.ua/journal/2012/4/kolisn.htm. – Назва з екрану.

In articlehad been done research of software by means of which you can use to verify the text for plagiarism. Аlso defined the best alternative for the detection of borrowing in scientific investigations.

Головною вимогою при написанні наукового тексту є його унікальність. Перевірка текстового контенту здійснюється за допомогою програмних засобів. Завдяки таким програмам можна здійснити перевірку тексту на унікальність. Для перевірки наукових робіт на унікальність, потрібно використовувати таке програмне забезпечення, яке буде чітко вказувати які частини запозичення тексту було використано, та з яких джерел, щоб дійсно можна було перевірити чи був плагіат. Для цього важливим є аналіз основних, найбільш вживаних програм та он-лайн сервісів, які будуть об’єктом нашого дослідження, і обрати декілька найкращих, за допомогою яких можна провести перевірку наукових робіт.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання авторських прав досліджувалися багатьма авторами. Провідними роботами з цієї тематики є праці: В.Я. Іонаса, О.С. Іоффе, В.І. Серебровського, О.Д. Святоцького, Г.Ф. Шершеневича. Ґрунтовними працями сучасних дослідників є роботи: С.О. Глотова, В.В. Коноваленка, Л.Г. Максимова, А.П. Панкєєва, І.В. Порало, І.М. Рассолова, Т.І. Стексової, Р.В. Шарапова, Е.В. Шарапової, О.О. Штефан та інших. Проте, у роботах даних авторів не достатньо розглядалося питання плагіату. Лише кілька останніх років, коли проблема стала серйознішою українські та російські науковці Й. Богдан, І. Порало, Я. Гилинський наполегливо почали досліджувати проблему плагіату. Т. М. Вахонєва розглядала плагіат як різновид порушення авторських прав за законодавством, Г.З. Ефимова, М.Н. Кичерова розглядали причини академічного шахрайства як соціального феномену, причини поділяли за рівнями прояву.

Метою публікації є аналіз сучасних сервісів та програмного забезпечення, що надають можливість перевіряти текстовий матеріал на унікальність.

Виклад основного матеріалу дослідження. Плагіат – це цілеспрямований процес навмисного привласненнята оприлюднення результатів наукової чи творчої діяльності інших людей. У системі вищої освіти у якості пересічних заходів боротьби з компіляцією відпрацьована досить широка методична база. Одним із сучасних напрямків боротьби є виявлення плагіату за допомогою комп’ютерних програм. На сьогоднішній день існує небагато програмних засобів, які допоможуть встановити відсоток унікальності тексту. Тому при виборі програм зверталася увага на те, щоб вони підтримували українську та російську мови, легко встановлювалася і щоб до них був вільний доступ.

Програми, які були обрані для тестування: Сopyscape, Antiplagiat.ru, EtxtАнтиплагіат, Плагіата.НЕТ, Іstio, DoubleContentFinder, AdvegoPlagiatus, Plagiarism-DetectorPersonal, DupeFreePro, Детектор плагіату, Viper, APE Боротьба с Web-плагіатом, DupeCopDesktop, Рasteit.ru, CompareSuite, CognitiveTextAnalyzer.

Програма www.copyscape.com [9] – безкоштовний сервіс, який перевіряє контент українською, російською та англійськими мовами, який поданий в глобальній мережі Інтернет. Перевірити текст, який написаний, але не викладений на будь-якому ресурсі не вдасться.

У вікно потрібно скопіювати адресу сторінки яку потрібно перевірити, і через кілька хвилин буде результат. Для перевірки наукових робіт які є в електронному варіанті, недоцільно використовувати даний сервіс. Для перевірки на унікальність наукові роботи потрібно викладати на веб-сайти, створити електронний блог.

Програма www.antiplagiat.ru [8] – безкоштовний сервіс, за допомогою якого можна перевірити унікальність тексту. Перевірку можна провести двома способами: перший – це скачати програму і встановити її на свій комп’ютер; і друга – скористатись Онлайн-сервісом. Скопіювавши текст у віконце сервісу, натискаємо кнопку «Проверить», і текст буде перевірятись на унікальність. Тестування онлайн-сервісу показало на 15% більше унікального тексту, ніж програми. Отже, можна зробити висновок про низьку якість роботи онлайн-сервісу.

Програма EtxtАнтиплагіат хороша тим, що у ній можна перевіряти написані тексти, всі сторінки потрібного сайту, та вести пакетну перевірку всіх файлів з папки. Пакетна перевірка дозволяє завантажити до програми EtxtАнтиплагіат папку з файлами для одночасної перевірки. Для того, щоб не завантажувати файлів по одному, існує пакетна перевірка. Для перевірки тексту потрібно вставити його у віконце сервісу, і натиснути кнопку «Перевірити на унікальність». Програма працює добре, хоча трохи повільно. Одна наукова робота на 34 сторінки формату doc. перевірялася більше години. Інтерфейс зрозумілий і зручний, не унікальний текст розпізнаний, результат виглядає правдоподібно. З допомогою цієї програми можна перевіряти наукові тексти на унікальність.

Програма Плагіата.НЕТ – безкоштовна, розрахована для пошуку в Інтернеті часткових або повних копій текстових документів. Програма показує ступінь унікальності тексту у відсотках і джерела тексту. Це дає змогу одразу перевірити звідки були взяті запозичення. Програма включає можливість перевіряти сторінки в Інтернеті та друкований текст. Не унікальний текст, тобто плагіат, по закінченню перевірки виділяється іншим кольором. Після завершення перевірки програма «Плагиата.НЕТ» показує час протягом якого здійснювалася перевірка. Ми перевіряли наукову роботу студентів, яка складалася із 34 сторінок протягом 57 хвилин та 54 сек. Програма підтримує формати RTF, DOC, DOCX – можливість роботи з документами Microsoft Word, Microsoft WordPad та інших редакторів. Визначення плагіату відбувається на основі даних двох пошукових систем – Яндекс і Google. Програма є дуже зручно та швидко встановлюється. Вона працює добре, текст перевіряється і вказується початкове джерело, результат хороший. Отже, з допомогою цієї програми можна перевіряти наукові роботи.

Програма http://istio.com/ [10] – безкоштовний он-лайн сервіс для перевірки на унікальність. Текст вставляється у віконце з назвою «Текст для аналізу» і натискається кнопка «Пошук копій». Перевірка унікальності тексту російською мовою здійснюється дуже добре, але для перевірки текстів написаних українською мовою програма не розрахована.

Ще одна програма, яка існує для перевірки унікальності – DoubleContentFinder. Працювати у ній доволі легко – необхідно вибрати один із трьох способів перевірки: перевірка сторінки (вказується URL), вставка з буфера обміну і завантаження файлу з текстом. Уразі не унікальності контенту, буде показано список адрес, з яких були взяті запозичення.

У новому вікні з’явиться сторінка з посиланнями на дубльований контент. Однією з переваг цього сервісу є те, що можна перевірити орфографію та здійснити аналіз тексту: визначити кількість слів, слова, що вживаються в тексті найчастіше та ін. Програма дуже проста у використанні, звіт у вигляді відповідей: «текст унікальний», «текст не унікальний». Навіть з найменшим відсотком не унікальності тексту звіт буде «текст не унікальний». Нам потрібна програма, яка буде у відсотковому відношенню зазначити унікальність перевіреної роботи, тому цю програму ми використовувати не будемо.

Програма AdvegoPlagiatus – перевіряє контент і показує сайти, на яких були збіги матеріалу. Вона показує унікальність тексту у відсотках. За принципом роботи майже не відрізняється від програми «Антиплагіат», хоча «Антиплагіат» має більше можливостей. Текст який перевіряється у AdvegoPlagiatus ділиться на фрази, а потім відбувається пошук подібних фраз в Інтернеті через пошукові машини. Якщо фраза знайдена в Інтернеті, то вона вважається неоригінальною й підсвічується жовтим виділенням. Схожих фраз в Інтернеті можна знайти багато, але це не значить що був факт плагіату. Дана програма не спроможна правильно оцінити унікальність, тому її не варто використовувати.

Програма Plagiarism-Detector Personal – це ідеальне рішення щодо запобігання плагіату. Це персональний сервісний додаток, розроблений для ефективного виявлення, звітності та запобігання плагіату. Програма має простий інтерфейс, роботу можна почати відразу після установки Plagiarism-Detector на комп’ютер. Підтримує обробку документів у пакетному режимі, тобто декілька робіт одночасно. Установка програми є платною, тому її використання буде не легкодоступним.

Програма DupeFreePro – виявляє ступінь схожості текстів та дозволяє перевіряти ступінь унікальності тексту. Функція перевірки текстів на унікальність реалізована не досить добре, і не завжди показує точний результат. За допомогою DupeFreePro з легкістю можна порівнювати декілька текстів між собою на схожість. Ця особливість програми дає можливість використовувати її викладачами у ВУЗах для перевірки своєї бази студентських робіт по роках, і дізнаватися чи використовують студенти наукові роботи своїх попередників. Для нашого дослідження використання програми буде недоцільним, оскільки нам потрібно визначити рівень унікальності текстів.

Детектор плагіату – програма, з допомогою якої можна здійснювати пошук однакових фрагментів тексту, тобто плагіату в мережі Інтернет. Після встановлення програма сканує вибраний текст і показує джерела з яких були взяті запозичення. Пошук не унікального тексту можна здійснювати не лише в Інтернеті, а й на комп’ютері, або на чітко вказаних змінних носіях. Користування цією програмою є платним.

Viper–додаток спочатку сканує документи, а потім перевіряє їх на унікальність. За допомогою Viper можна перевіряти текст на багатьох сайтах та у пресі, яка опублікована в мережі Інтернет. Пошук плагіату може бути здійснений ще на локальному диску комп’ютера. Також програма може перевіряти одночасно два документи і виявити їх рівень схожості. Однаковий текст, який є в обох документах підсвічується іншим кольором, тобто показуються скомпільовані частини. Viper – є платною програмою.

Програма APE Боротьба с Web-плагіатом – виявляє сайти, які запозичують чужі авторські тексти. Для цього додаток замінює у вихідних текстах деякі російські символи на англійські. Зовні це не помітно, але якщо хто-небудь захоче скопіювати чужі тексти і розмістити їх у себе на сайті – знайти злодія програма зможе дуже швидко. Підтримується робота як з файлами, так і з буфером обміну. Користувач може самостійно визначати, які символи варто замінювати, а які – ні. Крім того, програма може автоматично додавати в кінці абзаців потрібні користувачу HTML-теги або будь-який інший текст. Також є можливість заміни символу згідно з його порядковому номеру в кодах ASCII. APE Боротьба с Web-плагіатом також є платною у використанні.

Платна програма DupeCopDesktop порівнює декілька текстів між собою і виявляє їх відсоток схожості і відмінності та шукає плагіат у глобальній мережі Інтернет з відображенням відсотку унікальності тексту. Також DupeCopDesktop відображає кількість слів у тексті та ключові слова. Для визначення схожості текстів між собою DupeCopDesktop може працювати без підключення до Інтернету.

Сервіс www.pasteit.ru [12] перевіряє контент на унікальність (плагіат) по трьох різних пошукових системах Яндекс, Rambler і Google. Важливою відмінністю цього інструменту від інших являється його платність. Десять раз на день можна скористатисяпрограмою, більше – доведеться сплатити 1 руб за кожен пошук. Також це сервіс вимагає розміщення тексту, що перевіряється, на якому-небудь хостингу, тому перевірити контент, тільки що написаний не вдасться.

Програма CompareSuite- не лише виявляє схожість в текстах, але і порівнює файли і папки. CompareSuite випускається у вигляді стандартної і професійної версії. За допомогою стандартної версії програми можливе порівняння таких типів файлів, як Adobe PDF, файлів Word, Excel та веб-сторінок. CompareSuite – не типовий інструмент для порівняння, тому що він може бути використаний для різних типів порівняння – посимвольного, послівного і за ключовими словами. Одна з головних відмінностей в тому, що він дозволяє використовувати різні методи порівняння. Тому завжди можна дізнатися, в якому аспекті файли схожі, а в якому – відмінні. Програма вміє порівнювати також графічні та звукові файли, що безумовно є корисним доповненням до програми. Програма порівнює файли великих розмірів і навіть в архівах. CompareSuite випускається у вигляді стандартної і професійної версії. Професійна версія додатково підтримує елементи необхідні для порівняння файлів і папок розташованих на FTP, дає можливість створення коментарів до файлів і документів, роблячи зручною, наприклад, спільну роботу над написанням тексту в команді. Серйозним недоліком CompareSuite є його занадто висока ціна: 70$ за стандартну і 140$ за професійну версію.

Система автоматичного виявлення плагіату в текстах CognitiveTextAnalyzer, яку представила компанія Cognitive Technologies. Принцип роботи CognitiveTextAnalyzer полягає в наступному. У систему вводиться досліджуваний текст. Далі, CognitiveTextAnalyzer проводить синтаксичний, семантичний і структурний розбір і аналіз тексту, усуває синтаксичні і семантичні неоднозначності і виявляє близько сотні характеристик, властивих даному тексту. Точна кількість характеристик залежить від об’єму тексту і різноманітності конструкцій, що зустрічаються в тексті. Швидкість розбору тексту на сучасному офісному комп’ютері складає 450-500 сторінок тексту в хвилину. В порівняні з іншими програмами ця програма працює дуже швидко.

У прес-службі Cognitive говорять, що на відміну від існуючих систем перевірки на плагіат, що використовують стандартні ознаки, CognitiveTextAnalyzer враховує структурні зв’язки, підлеглість одних конструкцій іншим в рамках пропозиції. Виділені зв’язки інваріантні до перестановки абзаців і пропозицій усередині тексту, контекстній заміні слів.Як показали дослідження, ці характеристики демонструють високу статистичну стійкість в застосуванні до творів конкретного автора. Це дозволяє порівнювати текстові твори, отримувати кількісні оцінки їх близькості і з високою статистичною достовірністю судити про приналежність перу того або іншого автора[11]. Єдиним недоліком програми є те, що вона перевіряє тексти лише російською та англійською мовами.

Висновки. Проведений аналіз програм для виявлення плагіату показав що сучасні засоби перевірки тексту на плагіат не досконалі, існує багато програм для виявлення плагіату, але вони не є універсальними та легкодоступними, часто платними у використанні. Аналіз показав, що найкращими програмами є Плагиата.НЕТ, eTXTАнтиплагіат. За допомого цих систем можна перевіряти наукові роботи і виявляти відсотки запозичень із чужих праць. Програми дозволяють боротися зі світовою тенденцією копіювання чужих робіт, і не поширювати явище крадіжки інтелектуальної власності. Використовуючи такі програмні засоби під час оцінювання студентських робіт, можна отримати обґрунтований висновок про самостійність роботи студентів.

 Список використаних джерел та літератури

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / За ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун». – 2005. – 1728 с.
2. Гилинський, Я. Тотальний плагіат как норма российской научной жизни [Електронний ресурс] / Я. Гилинський. – Режим доступу: http://sartraccc.ru/i.php?oper=read_file&filename=Pub/gilinsky(17-10-07).htm. – Назва з екрану.
3. Заимствования и плагиат. Накипь и ржавчина в науке [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://trv-science.ru/2009/12/22/sonin-tabl/. – Назва з екрану.
4. Пархомов, В.А. Плагиат как угроза модернизации экономики. [Текст] / В.А. Пархомов. – Иркутск, 2010. – 141 с.
5. Порало, І.В. Інтелектуальний капітал України в полоні плагіату [Текст] / І.В. Порало. // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. – 2009. – № 4. – 194 с.
6. Проверка текстов на плагиат: мастер-класс копирайтера [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://work.free-lady.ru/proverka-tekstov-na-plagiat-master-klass-kopirajtera/. – Назва з екрану.
7. Тест на плагіат студентських робіт – престижно і непрактично плагиат [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/test_na_plagiat_students_kih_robit_-_prestizhno_i_nepraktichno/. / – Назва з екрану.
8. Antiplagiat [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.antiplagiat.ru./ – Назва з екрану.
9. Copyscape [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.copyscape.com/./ – Назва з екрану.
10. Istio [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://istio.com/./ – Назва з екрану.
11. Cognitive Technologies представляє Систему автоматичного аналізу та порівняння текстів[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iukraine.runwww.iukraine.ru/2011/12/19/cognitive_technologies_predstavlya_sistemu_avtomatichnogo_analzu_ta_porvnyannya_tekstv.html. /– Назва з екрану.
12. Pasteit [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www.pasteit.ru. / – Назва з екрану.