Ключові слова: транспарентність, сталий розвиток суспільства, органи місцевого самоврядування, інформаційний моніторинг.

Забезпечення сталого розвитку людства – найбільш значуща проблема, що стоїть перед світовою спільнотою. Наша держава переживає часи війни та трансформації, що певним чином підштовхує країну до змін, підтримки своєї економіки, добробуту життя, вимагає більш конкретних днів органів влади не лише державних, але й місцевого значення.

Відповідно до умов стратегії, кожен регіон, область, район, місто зобов’язані створити свій план стратегії сталого розвитку та виконувати їх та висвітлювати свої дії на офіційних порталах. Тому актуально дослідити та проаналізувати транспарентність органів місцевого самоврядування на прикладі Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької та Закарпатської областей в контексті реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти проблем сталого розвитку розглянуті у працях багатьох дослідників: М. З. Згуровського [21], В. П. Кучерявого [16], Є. В. Хлобистова [19], Н. М. Андрєєвої [20], О. М. Алимова [20], Ю. І. Сохи[18], В. О. Баранніка [19], В. З. Латипової [17], О. Г. Яковлевої [17] та ін.

У працях вітчизняних та зарубіжних вчених досліджуються проблеми сталого розвитку та покращення його екологічної складової [21, c. 85]; визначається сутність поняття сталого розвитку [16, c. 413]; обґрунтовується методика оцінки сталого розвитку на регіональному рівні та подається рейтинг регіонів України за індексом сталого розвитку [18, c. 65]; визначається взаємозв’язок процесів забезпечення сталого розвитку та зміцнення економічної безпеки регіону [19, с. 33].

Мета статті – визначити транспарентність органів місцевого самоврядування в контексті реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» на прикладі областей Західного регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження. При визначені сутності транспарентності як принципу діяльності органів виконавчої влади необхідно чітко окреслити межі суміжних до неї понять, таких як гласність, відкритість, підзвітність і доступ до інформації. Вітчизняний науковець Є.О. Романенко розглядає транспарентність, як комплексне поняття, до складу якого входять: прозорість діяльності органів державної влади та відкритість, як форма громадської участі у формуванні та реалізації державної політики [13].

Дослівний переклад українською мовою термін «transparency» означає «прозорість». Саме по собі поняття «транспарентність» має кілька значень. По-перше, транспарентність визначається як синонім до поняття «прозорість» і «порожність». По-друге, під транспарентністю у відносному значенні розуміють таке: «можливість бути вільним від лицемірства або обману» (free from pretenseor deceit), «з легкістю виявляти або бачити крізь» easily detected orseen through, «легко розуміти» readi lyun derstood [15, с. 4]. Отже, транспарентність – це якість предмета, яка робить його легким для розуміння.

Сталий розвиток – це модель економічного зростання, в якій використання ресурсів направлено на задоволення потреб людини при збереженні навколишнього середовища, так що ці потреби в розвитку можуть бути задоволені не тільки в сьогоденні, але й для майбутніх поколінь. Розробка Стратегії розпочалася ще у липні 2014 року із запрошення громадськості надавати свої пропозиції щодо бачення розвитку країни. А 24 грудня 2014 року на своєму першому засіданні Стратегію схвалила Національна рада реформ, яка є спеціальним консультативно-дорадчим органом при Президентові України з питань стратегічного планування, узгодження позицій щодо впровадження в Україні єдиної державної політики реформ та їх реалізації.12 січня Президент України П. Порошенко підписав Указ «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020» [14].

Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» – документ, який визначає напрямки і пріоритети розвитку України на період до 2020 року. Стратегія була розроблена за ініціативою Президента України Петра Порошенка і складається з чотирьох векторів руху: сталий розвиток країни; безпека держави, бізнесу і громадян; відповідальність і справедливість; гордість за Україну в Європі та світі. Затверджена Президентом України в січні 2015 року Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» покликана допомогти країні вийти сильнішими з нинішньої кризи, подолати екологічні виклики та забезпечити сталий розвиток України в майбутньому [14].

Стратегія сталого розвитку «Україна–2020» затвердила чотири вектори руху для нашої держави та реалізацію 62 реформ, визначила 25 ключових показників-індикаторів, за якими буде оцінено хід виконання передбачених реформ і програм. Згідно з указом Президента, Кабінет Міністрів України має щороку до 15 лютого затверджувати план дій щодо реалізації положень Стратегії та щоквартально інформувати про стан виконання плану дій щодо реалізації положень Стратегії [12].

Всі органи місцевого самоврядування згідно останніх законодавчих актів мають публічно висвітлювати свою діяльність, тобто вести прозору діяльність. Згідно Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» органи місцевого самоврядування зобов’язані створити та дотримуватись плану стратегій свого регіону. Саме тому актуально дослідити, як виконуються зазначені пункти та транспарентність дій органів місцевого самоврядування в рамках Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».

Для дослідження було обрано метод інформаційного моніторингу – процес безперервного спостереження за появою нових відомостей про діяльність об’єкта за заданими інформаційним індикаторами в фіксованому тематичному полі з метою аналізу, управління і прогнозування його розвитку.

Одиницями аналізу постали конкретні офіційні веб-сайти Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької та Закарпатської обласних та міських рад.

Розглядаючи сайти Львівської обласної та міської ради, можна визначити недоліки та переваги, прозорість та ефективність діяльності. Веб-сайт Львівської обласної ради має два інтерфейси, які зручні у користуванні. Основним недоліком можна назвати те, що на сайті відсутня інформація про стратегію розвитку області, міста. Наявна лише інформація про обласні цільові програми затверджені рішеннями обласної ради, реалізація яких запланована у 2015 році (станом на жовтень 2015). Як бачимо, це лише програма на 2015 рік, але серед переліку є програми, які за термінами реалізації тривають до 2017 року. Також тут завантажені квартальні звіти. Перевагою є те, що на сайті Львівської обласної ради пропонують варіант створення картки львів’янина – це персоналізована електронна картка, яка дозволяє швидше і зручніше користуватися сервісами міста, тобто без пред’явлення паспорту, ідентифікаційного коду та інших довідок можна буде набагато простіше замовити соціальну допомогу. Картка надає можливість здійснити замовлення адміністративних послуг та отримати доступ до електронних сервісів на інтернет-порталі Особистий кабінет мешканця [6].

Сайт Львівської міської ради зовнішньо виглядає привабливішим та компактнішим за сайт обласної ради та передбачає більший спектр послуг. Сайт містить стратегію розвитку, звітну документацію по виконанню стратегії. Також одним з вдалих пунктів є вкладка, яка вказує на послуги для жителів та гостей Львова. Тут розміщені посилання на офіційні веб-сторінки ЦНАПу та структурних підрозділів, де можна здійснити деякі електронні операції [5].

Сайт Івано-Франківської обласної ради містить малий спектр інформації. Відсутні будь-які посилання на сайт ЦНАПу, інші сайти організацій, які підпорядковуються обласній раді, як і їх перелік. Також відсутня інформація про сторінки обласної ради у соціальних мережах, інформація про стратегію області та звіти її виконання. Відсутня інформація про децентралізацію органів влади, так як і будь-яка інформація про декларації депутатів. Але натомість є інформація про об’єднані територіальні громади, звітна документація про засідання ради. Вкладка місцевого самоврядування на стадії розробки [4].

Сайт Івано-Франківської міської ради зараз працює у тестовому режимі, тому теж інформаційне наповнення не є достатнім та повним. Але можна повернутись на стару версію сайту, де навігація є простішою та інформаційне наповнення більш повним [3].

Тернопільська обласна рада забезпечила свою офіційну сторінку майже повною інформацією про свою діяльність з усіма підтверджуючими документами. У вкладці «діяльність» зібрана вся інформація про діяльність обласної ради: про бюджет, державні закупівлі, тендерні та інвестиційні проекти, доступ до публічної інформації, протидія корупції та звернення громадян. Особливістю сайту є те, що тут розміщено також відповіді на запити Тернопільської обласної ради до інших вищих владних структурних підрозділів та відомств. тобто можна прослідкувати, які запити і куди направляла обласна рада та яку відповідь отримала. Також на сайті є кнопка «електронна приймальна», тобто тут за допомогою своєї електронної пошти та логіну можна зареєструватись, а потім надсилати електронні запити [9].

Офіційна інформаційна сторінка Волинської обласної ради у перших пунктах меню містить рішення обласної ради про стратегію розвитку Волинської області на період до 2020 року та сам план стратегії. Також на сайті міститься інформація про проектну діяльність Волинської області, тобто розміщені оголошення про конкурси проектів, які відбуваються; про донорські організації, про реалізацію проектів в контексті ЄС та ПРООН. Також сайт надає інформацію про всі проекти рішень, які надходять до обласної ради [1].

Рівненська обласна рада свій інформаційний портал також не перенасичує інформаційними повідомленнями. На сайті є посилання на «Інтернет приймальну», що дозволяє здійснити електронний звернення та електронний запис [8].

Сайт Рівненської міської ради містить більше деталізовану та повну інформацію про діяльність ради. Він містить інформація про пасажирський транспорт громадського користування, а саме посилання на сайт транспорту міста, де можна створити свій маршрут та знайти транспорт для пересування містом. Також тут можна порахувати субсидію за допомогою кнопки «Калькулятор розрахунку субсидій», перейти на офіційний сайт ЦНАПу та зареєструватись в чергу в дошкільний навчальний заклад. На сайті відсутня інформація про стратегію міста та про проекти, які були подані до ДФРР [7].

Офіційний сайт Хмельницької обласної ради вирізняється високим рівнем забезпечення інформацією про діяльність органу влади. Містить численні посилання на інші урядові структури та відомства, програми регіонального, економічного, соціального та культурного розвитку області, відеоматеріали із засідань обласної ради, інформацію про реформу місцевого самоврядування, інформацію про наявність публічних сторінок у соціальних мережах [10].

Чернівецька обласна рада на своєму офіційному порталі містить майже повний перелік інформації про свою діяльність та має свою громадську онлайн-приймальну, в якій потрібно зареєструватись, щоб отримати послуги, які передбачені радою. На сайті відсутня інформація про подання проектів до ДФРР, хоч на сайті самого фонду є два проекти, які були затверджені державною комісією та частково профінансовані фондом. Проекти були спрямовані на будівництво шкіл в двох селах, також уже є звіт про те, що було реалізовано та про виконання наданих коштів [12].

На сайті Чернівецької міської ради є вкладка «Е-місто», який знаходиться на стадії розробки. За розміщенням посилань, можна визначити які пункти ще будуть наповнюватись, а які вже функціонують та містять відповідну інформацію. За допомогою інфографіки представлені результати по бюджету міста, що дає можливість краще зрозуміти видатки, доходи та виконання бюджету міста [11].

Закарпатська обласна рада на своїй офіційній інформаційній сторінці містить досить малу кількість інформації про свою діяльність. Відсутня інформація про стратегії розвитку області, також посилання на центр адміністративних послуг, офіційні сторінки у соціальних мережах. Не має інформації про те, що користувач може в онлайн-режимі записатись на прийом чи здійснити будь-які інші адміністративні дії [2].

Після моніторингу сайтів обласних та міських рад можна зробити певні висновки про відкритість органів влади в контексті реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020». Наприклад, більшість сайтів обласних рад містять менше інформації про свою діяльність, ніж сайти міських рад. Органи місцевого самоврядування намагаються переходити на електронне забезпечення потреб громадян за допомогою відповідних порталів та електронних кабінетів користувачів. Більшість міських та обласних рад розмістили свої стратегічні плани та програми розвитку області та міст та регіону загальному. Також розміщують інформацію про децентралізацію органів влади, об’єднання територіальних громад, відомості про бюджетні кошти області, міста. Актуальною є інформація про люстрацію у владних структурах, антикорупційні заходи.

Рідше органи влади розміщують інформацію про проекти, які реалізовуються за допомогою Державного фонду регіонального розвитку. Також часто відсутня інформація про проекти, які реалізовуються спільно з іншими проектними групами та фінансуються не з державного бюджету.

Особливо цінними є інформаційні повідомлення про громадські обговорення, або винесення певних проектів на суспільне опитування. Це дає змогу населенню прокоментувати, надати свої пропозиції та просто долучитись до функціонування та діяльності органу місцевої влади. Найчастіше на сайтах обласних та міських рад можна було зустріти обговорення про зміни до Конституції України та про децентралізацію влади. Також сайти містили інформацію про запропоновані депутатами рад ініціативи та пропозиції. Кожен сайт обласного чи міського значення містив посилання на єдиний портал електронних петицій, що говорить про зацікавленість органів влади у підтримці населенням.

Висновки. Після моніторингу сайтів обласних, міських та селищних рад можна зробити певні висновки про відкритість органів влади в контексті реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020». Наприклад, більшість сайтів обласних рад містять менше інформації про свою діяльність, ніж сайти міських рад. Органи місцевого самоврядування намагаються переходити на електронне забезпечення потреб громадян за допомогою відповідних порталів та електронних кабінетів користувачів. Більшість міських та обласних рад розмістили свої стратегічні плани та програми розвитку області та міст та регіону загальному. Також розміщують інформацію про децентралізацію органів влади, об’єднання територіальних громад, відомості про бюджетні кошти області, міста. Актуальною є інформація про люстрацію у владних структурах, антикорупційні заходи.

Рідше органи влади розміщують інформацію про проекти, які реалізовуються за допомогою Державного фонду регіонального розвитку. Також часто відсутня інформація про проекти, які реалізовуються спільно з іншими проектними групами та фінансуються не з державного бюджету.

Особливо цінними є інформаційні повідомлення про громадські обговорення, або винесення певних проектів на суспільне опитування. Це дає змогу населенню прокоментувати, надати свої пропозиції та просто долучитись до функціонування та діяльності органу місцевої влади. Найчастіше на сайтах обласних та міських рад можна було зустріти обговорення про зміни до Конституції України та про децентралізацію влади. Також сайти містили інформацію про запропоновані депутатами рад ініціативи та пропозиції. Кожен сайт обласного чи міського значення містив посилання на єдиний портал електронних петицій, що говорить про зацікавленість органів влади у підтримці населенням.

Отже, проведене дослідження говорить про те, що органи влади Західного регіону, а саме обласні, міські та селищні ради Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької та Закарпатської областей в контексті реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» висвітлюють свою діяльність у різних сферах, роблять її відкритою та прозорішою, а також доступнішою для кожного жителя. Цим самим підвищуючи свою транспарентність.

Список використаних джерел та літератури

1. Офіційний веб-сайт Волинської обласної ради [Електронний ресурс] / Волинська обласна рада – Режим доступу:http://volynrada.gov.ua/http://volynrada.gov.ua – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

2. Офіційний веб-сайт Закарпатської обласної ради [Електронний ресурс] / Закарпатська обласна рада – Режим доступу: http://zakarpat-rada.gov.ua/http://zakarpat-rada.gov.ua – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

3. Офіційний веб-сайт Івано-Франківської міської ради [Електронний ресурс] / Івано-Франківська міська рада – Режим доступу:http://www.mrada.if.ua/http://www.mrada.if.ua – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

4. Офіційний веб-сайт Івано-Франківської обласної ради [Електронний ресурс] / Івано-Франківська обласна рада – Режим доступу: http://www.orada.if.ua/http://www.orada.if.ua – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

5. Офіційний веб-сайт Львівської міської ради [Електронний ресурс] / Львівська міська рада – Режим доступу: http://city-adm.lviv.ua/http://city-adm.lviv.ua/ – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

6. Офіційний веб-сайт Львівської обласної ради [Електронний ресурс] / Львівська обласна рада – Режим доступу: http://www.oblrada.lviv.ua/http://www.oblrada.lviv.ua – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

7. Офіційний веб-сайт Рівненської міської ради [Електронний ресурс] / Рівненська міська рада – Режим доступу: http://www.boryslavmvk.gov.ua/http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/index.aspx – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

8. Офіційний веб-сайт Рівненської обласної ради [Електронний ресурс] / Рівненська обласна рада – Режим доступу:http://oblrada.rv.ua/http://oblrada.rv.ua/ – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

9. Офіційний веб-сайт Тернопільської обласної ради [Електронний ресурс] / Тернопільська обласна рада – Режим доступу: http://te-rada.org/http://te-rada.org – Назваз екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

10. Офіційний веб-сайт Хмельницької обласної ради [Електронний ресурс] / Хмельницька обласна рада – Режим доступу: http://oblrada.km.ua/http://oblrada.km.ua/ – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

11. Офіційний веб-сайт Чернівецької міської ради [Електронний ресурс] / Чернівецька міська рада – Режим доступу: http://oblrada.cv.ua. – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

12. Офіційний веб-сайт Чернівецької обласної ради [Електронний ресурс] / Чернівецька обласна рада – Режим доступу: http://oblrada.cv.ua. – Назва з екрану. – Дата доступу: 17.12.2016 р.

13. Романенко Є. О. Відкритість та прозорість як структурні рівні транспарентності державного управління та їх комунікативні функції. [Електронний ресурс] / Є. О. Романенко. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/tppd_2014_14_4.pdf. – Назва з екрану.

14. Сенчук, А. Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020» – шлях до кращого майбутнього [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/strategija-stalogo-rozvitku-ukrajina-2020-shljakh-do-kr-1/http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/strategija-stalogo-rozvitku-ukrajina-2020-shljakh-do-kr-1/. – Назва з екрану.

15. Susan I. Liem Constituents of Transparency in Public Administration with Reference to Empirical Findings from Estonia / І. Susan // University of St. Gallen, Graduate School of Business Administration, Economics, Law and Social Sciences. – Gutenberg, Schaan. – 2007. – 308 р.

16. Кучерявий В. П. Проблеми сталого розвитку урбоекосистеми великого міста / В. П. Кучерявий // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18.12. – С. 23–29.

17. Окружающая среда и устойчивое развитие регионов: нове методы и технологи исследований / под ред. проф. В. З. Латыповой и доц. О. Г. Яковлевой. – Казань: Изд-во «Отечество», 2009. – Т. 4. – 404 с.

18. Соха Ю. І. Принципи сталого розвитку і проблема природно-техногенної безпеки / Ю. І. Соха // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2011. – С. 103-111.

19. Сталий розвиток і екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях / Н. М. Андрєєва, В. О. Бараннік, Є. В. Хлобистов [та ін.]; за наук. ред. Є. В. Хлобистова. – Сімферополь: Фенікс, 2010. – 582 с.

20. Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства: теорія, методологія, практика: у 2-х т. / Н. М. Андрєєва, О. М. Алимов, Є. В. Хлобистов [та ін.]; за наук. ред. Є. В. Хлобистова. – Сімферополь: Аріал, 2011. – Т. 1. – 464 с.; Т. 2. – 340 с.

21. Сталий розвиток регіонів України: звіт Інституту прикладного системного аналізу НАН України і МОН України / наук. керівник М. Згуровський. – К. : НТТУ «КПІ», 2009. – 197 с.

Нині міжнародна спільнота не має сталих стереотипних уявлень про Україну, отримує фрагментарну, ситуативну і часто некоректну інформацію про неї. Більше того, Україна в основному не контролює процеси формування свого міжнародного іміджу і не забезпечує потрібного рівня й якості власної інформаційної присутності у світі.
Одну з головних ролей в конструюванні інформаційного супроводу діяльності Нaціонaльної гвaрдії Укрaїни (НГУ) тa Збройних Сил Укрaїни (ЗСУ) відіграє інформаційна політика держави, котра створює можливості формування власного інформаційного поля. Адже в сучасному глобалізованому суспільстві інформація стає тим ресурсом, який дозволяє забезпечити своїй державі процвітання у будь-якій сфері. При цьому формування інформаційного супроводу діяльності НГУ та ЗСУ безпосереднім чином залежить від інформаційної політики держави і можливості формування власного інформаційного поля. Адже чим більш ефективнішою буде інформаційна політика держави, тим більше вона матиме можливостей наповнювати світовий інформаційний простір інформацією, яка позитивно буде відображатися на її іміджі, а також матиме можливість протистояти інформаційним війнам та інтервенціям, і, разом з тим матиме змогу самостійно, без зовнішніх впливів, формувати свій власний імідж і попереджати будь-яке негативне перекручування інформації з боку інших міжнародних акторів. Тому особливої значущості сьогодні набуває аналіз інформації діяльності Національної гвардії України та Збройних Сил України на їх офіційних сторінках в соціальних мережах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження та розкриття цієї теми було б неможливим без використання вже набутих знань суспільством, при написанні статті, ми розглянули підручники, навчальні посібники у сфері інформаційного забезпечення збройних сил та військових формувань, зокрема, Дорош М.А. «Особливості висвітлення збройних конфліктів та масових заворушень», Коваль, Р.А. «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади», Почепцов, Г.Г. «Інформаційна політика», Різун, В. В. «Моніторинг у системі методів журналістикознавства: основні засади», Ентоні Д. «Національна ідентичність» та ін.
Метa стaтті: визначення особливостей інформаційного супроводу діяльності Національної гвардії та Збройних Сил України на їх офіційних сторінках в соціальних мережах Facebook і Twitter.
Виклад основного матеріалу дослідження. Імідж України значною мірою формується засобами масової інформації, за допомогою яких здійснюється зв’язок з громадськістю. І саме від того, яким чином ЗМІ подають інформацію про інформаційний супровід діяльності Національної гвардії України та Збройних Сил України, залежить яким є стан та імідж держави [2]. Метод інформаційного моніторингу дозволяє визначити частоту подачі засобами масової інформації матеріалів, пов’язаних з діяльністю НГУ та ЗСУ. Поєднання методу інформаційного моніторингу з методом контент-аналізу дає змогу визначити також емоційне забарвлення (позитивне, нейтральне чи негативне) цих матеріалів, які впливають на формування відповідного образу діяльності НГУ та ЗСУ в населення.
Дослідження інформаційних потоків, їх моделювання на сьогодні стає одним із найбільш інформативних методів кількісного дослідження динаміки окремих тематичних напрямів. Із зміною розмірів інформаційних потоків роблять висновки щодо швидкості розвитку окремих напрямів вивчення об’єкту та всього інформаційного простору [1, с. 220].
У процесі дослідження використовувався метод інформаційного моніторингу з елементами контент-аналізу офіційних сторінок Національної гвардії України та Збройних Сил України в соціальних мережах Facebook та Twitter, які досліджувалися протягом 6 місяців, з жовтня 2014 року по березень 2015 року.
Відтак, першою сторінкою, яку ми аналізували, була офіційна сторінка Національної гвардії України в соціальній мережі Facebook. На Рис. 1, показано, що найбільше інформації було подано у лютому 2015 року, щодо її типу, то саме статей було опубліковано 22, а відео з інформацією – 13. Спостерігаючи за іншими місяцями, то видно, що в жовтні кількість статей становила – 12, а відеороликів – 8, аналогічна кількість інформації була і у листопаді. В грудні статей і відеороликів подана однакова кількість – 7, в січні, чисельність інформаційного тексту становила – 16, а відео з інформацією всього 2 і в березні – 10 статей та 7 відеороликів. Щодо того, на якій мові подавалася інформація, то можна сказати, що переважно – українською мовою, але була певна кількість статей англійською та російськими мовами. Відеоролики подані в хорошій якості, а статті оздобленні фото або ж картинками.

Рис. 1 Діаграма частотності викладу відеороликів та статей ну офіційній сторінці Національної гвардії України в соціальній мережі Facebook

Наступною сторінкою, яку аналізували, була офіційна сторінка Національної Гвардії України в соціальній мережі Twitter. З Рис. 2 видно, що найбільше статей – 82, було подано у лютому 2015 року, а відео з інформацією – в листопаді, їх кількість становила 24. Також, з діаграми можна побачити, що кількість статей в жовтні становила 58, в листопаді – 65, у грудні – 67, в січні – 55 і в березні – 43. Щодо кількості відеороликів, то в жовтні їх було 13, в грудні – 16, в січні – 11, у лютому – 14 та в березні – 9. Також слід зазначити, що інформація подається виключно українською мовою. Відеоролики подані в хорошій якості, а статті оздобленні фото або ж картинками.

Рис. 2 Діаграма частотності викладу відеороликів та статей на офіційній сторінці Національної гвардії України в соціальній мережі Twitter

Одночасно з спостереженням офіційної сторінки Національної Гвардії України, воно велося також за офіційною сторінкою Збройних Сил України в аналогічних соціальних мережах. Отож, аналізуючи офіційну сторінку Збройних Сил України в соціальній мережі Facebook, можна сказати, що саме в жовтні 2014 році частотність викладу інформації була найбільшою. Кількість статей становила 15, а кількість відеороликів з інформацією – 7 (Рис. 3).
Також, з рис. 3 видно, що кількість статей в листопаді становила 9, в грудні – 13, в січні найменше – 7, у лютому 13 і в березні – 9. Якщо ж аналізувати чисельність відео з інформацією, то в листопаді їх було – 5, у грудні – 6, в січні – 7, в лютому – 6 і в березні – 7. Також слід зазначити, що інформація подавалася як українською, так і російською мовами. Відеоролики публікувалися в хорошій якості, а статті були оздоблені фото і картинками.

Рис. 3 Діаграма частотності викладу відеороликів та статей на офіційній сторінці Збройних сил України в соціальній мережі Facebook

Спостерігаючи за поданням інформації на офіційній сторінці Збройних Сил України в соціальній мережі Twitter, можна сказати, що найбільша кількість опублікованої інформації була в лютому 2015 року. Щодо її типу, то переважає кількість статей, так в лютому кількість статей становила 62, а відео з інформацією в жовтні – 13 (Рис. 4).

Рис. 4 Діаграма частотності викладу відеороликів та статей на офіційній сторінці Збройних сил України в соціальній мережі Twitter

Говорячи про інші місяці, то у жовтні кількість опублікованих статей становила – 59, у листопаді 30, в грудні – 46, в січні 42 та у березні – 51. Щодо викладу відеороликів, то в листопаді їх було 8, в грудні – 11, в січні – 8, у лютому – 12 і в березні – 9. Відеоролики були подані в хорошій якості, а статті – висвітлено виключно українською мовою і оздоблені фото.
В наступній діаграмі (Рис. 5) порівнюється виклад відеороликів на офіційних сторінках ЗСУ в соціальних мережах Twitter та Facebook. Отож, з діаграми видно, що на сайті Twitter в жовтні було подано 13 відеороликів, в листопаді – 8, у грудні – 11, в січні – 8, в лютому – 12 і у березні – 9. На сайті Facebook, у жовтні було опубліковано 7 відеороликів, в листопаді – 5, у грудні – 6, в січні – 4, у лютому – 6 і в березні – 7. Отож, можна зробити висновки, що на офіційній сторінці ЗСУ в соціальній мережі Twitter кількість відеороликів більша протягом усіх місяців.

Рис. 5 Порівняльна діаграма викладу відеороликів на офіційні сторінки Збройних сил України в соціальних мережах Twitter та Facebook

Описуючи порівняльну діаграму подачі статей про діяльність ЗСУ в соціальних мережах Twitter та Facebook (Рис. 6)., можна сказати, що на сайті Twitter в жовтні було подано 59 статей, в листопаді – 30, у грудні – 46, в січні – 42, в лютому – 62 і у березні – 51. На сайті Facebook, у жовтні було опубліковано 15 статей, в листопаді – 9, у грудні – 13, в січні – 7, у лютому – 13 і в березні – 9. Отож, можна зробити висновки, що на офіційній сторінці ЗСУ в соціальній мережі Twitter кількість статей перевищує протягом усіх місяців, ніж в соціальній мережі Facebook.

Рис. 6 Порівняльна діаграма викладу статей на офіційні сторінки Збройних сил України в соціальних мережах Twitter та Facebook

В наступній діаграмі (Рис. 7) порівнюється виклад відеороликів на офіційних сторінках НГУ в соціальних мережах Twitter та Facebook. Отож, з діаграми видно, що на сайті Twitter в жовтні кількість відеороликів становила 13, в листопаді – 24, у грудні – 16, в січні – 11, в лютому – 14 і у березні – 9. На сайті Facebook, у жовтні було опубліковано 8 статей, в листопаді – 8, у грудні – 7, в січні – 2, у лютому – 13 і в березні – 7. Отож, з вищезазначеного видно, що на офіційній сторінці НГУ в соціальній мережі Twitter кількість відеороликів більша протягом усіх місяців.

Рис. 7 Порівняльна діаграма викладу відеороликів на офіційні сторінки Національної гвардії України в соціальних мережах Twitter та Facebook

Описуючи порівняльну діаграму подачі статей про діяльність НГУ в соціальних мережах Twitter та Facebook (Рис. 8)., можна сказати, що на сайті Twitter в жовтні було подано 58 статей, в листопаді – 65, у грудні – 67, в січні – 55, в лютому – 82 і у березні – 43. На сайті Facebook, у жовтні було опубліковано 12 статей, в листопаді – 12, у грудні – 7, в січні – 16, у лютому – 22 і в березні – 10. Отож, можна зробити висновки, що на офіційній сторінці НГУ в соціальній мережі Twitter кількість статей значно перевищує протягом усіх місяців, ніж в соціальній мережі Facebook.

Рис. 8 Порівняльна діаграма викладу статей на офіційні сторінки Національної гвардії України в соціальних мережах Twitter та Facebook

З порівняльної діаграми частотності подання інформації про діяльность ЗСУ в соціальних мережах Twitter та Facebook (Див. Рис.9) видно, що кількість днів, протягом яких інформація не подавалася на сайті Facebook переважає, ніж на Twitter. Якщо докладніше аналізувати, то на сайті Twitter кількість пропущених днів в жовтні становила – 10, в листопаді – 11, в грудні – 9, в січні – 10, в лютому – 9 і в березні – 8. Щодо кількості днів, протягом яких інформація не подавалася на сайті Facebook, то в жовтні їх було – 15, в листопаді – 20, в грудні – 13, в січні – 17, в лютому – 10 і в березні – 12. Тому, можна зробити висновки, що на сайті Twitter інформація подається частіше, ніж на Facebook.

Рис. 9 Порівняльна діаграма частотності подання інформації діяльності ЗСУ в соціальних мережах Twitter та Facebook

Аналізуючи порівняльну діаграму частотності подання інформації про діяльность НГУ в соціальних мережах Twitter та Facebook (Див. Рис.10) можна сказати, що кількість днів, протягом яких інформація не подавалася на сайті Facebook переважає, ніж на Twitter.З діаграми видно, що на сайті Twitter кількість пропущених днів в жовтні становила – 16, в листопаді – 14, в грудні – 10, в січні – 14, в лютому – 4 і в березні – 11. Щодо кількості днів, протягом яких інформація не подавалася на сайті Facebook, то в жовтні їх було – 20, в листопаді – 13, в грудні – 23, в січні – 24, в лютому – 22 і в березні – 16. Тому, можна зробити висновки, що на сайті Twitter інформація подається частіше, ніж на Facebook.

Рис. 10 Порівняльна діаграма частотності подання інформації діяльності НГУ в соціальних мережах Twitter та Facebook

Отже, провівши дослідження, можна сказати, що на офіційних сторінках Національної гвардії України та Збройних Сил України в соціальних мережах Facebook і Twitter публікується більша кількість статей, ніж відеороликів. Тaкoж, з пoрiвняльних дiaгрaм виклaду вiдеoрoликiв тa стaтей на oфiцiйних стoрiнкaх Facebook та Twitter виднo, що бiльше i чaстiше iнфoрмaцiя пoдaється нa сaйтi Twitter. Нa сaйтi Facebook iнфoрмaцiя пoдaється перевaжнo укрaїнськoю мoвoю, aле є ще стaттi пoдaнi рoсiйськoю та aнглiйськими мoвaми, a нa Twitter – виключнo укрaїнськoю. Слiд зaзнaчити, що iнфoрмaцiя в пoдaних мережaх пoдaється не кoжнoгo дня, з пoрiвняльних дiaгрaм чaстoтнoстi виклaду iнфoрмaцiї, виднo, що нa сaйтi Twitter iнфoрмaцiя пoдaється чaстiше, нiж на Facebook.
Висновки. Для проведення нашого дослідження використовувались методи інформаційного моніторингу (проводився огляд сайтів по накопиченні і розповсюдженні інформації) та контент-аналіз (для аналізу матеріалів з офіційних сторінок НГУ та ЗСУ в соціальних мережах). В результаті дослідження, слід сказати, що на офіційних сторінках НГУ та ЗСУ в соціальних мережах Facebook і Twitter публікується більша кількість статей, ніж відеороликів. Також, з порівняльних діаграм викладу відеороликів та статей на офіційних сторінках Facebook та Twitter видно, що більше і частіше інформація подається на сайті Twitter. На сайті Facebook інформація подається переважно українською мовою, але є ще статті подані російською та англійськими мовами, а на Twitter – виключно українською. Слід зазначити, що інформація в поданих мережах подається не кожного дня, з порівняльних діаграм частотності викладу інформації, видно, що на сайті Twitter інформація подається частіше, ніж на Facebook Це є теж важливою особливістю, адже багатьом зчитувачам інформації є великою необхідністю дізнаватися новини кожного дня. З вищезазначеного можна сказати, що найчастіше і найбільше інформації викладається в соціальній мережі Twitter, а це свідчить про те, що ефективнішою, актуальнішою і популярнішою соціальною мережею являється саме мережа Twitter.

Списoк викoристaних джерел тa літерaтури

1. Національної гвардії України та Збройних Сил України під час проведення АТО (2014-2015р) [Текст] / І.Киричук // Особливості інформаційного супроводу діяльності Національної гвардії України та Збройних Сил України під час проведення АТО (2014-2015р) : стаття Третьої всеукр. наук.-практ. конференції студентів та молодих учених «Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні» (5 березня 2015 року; Острог). – Острог: Вид-во Національного ун-ту «Острозька академія», 2015. – С. 217-225.
2. Збройні Сили України, офіційна сторінка на facebook [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/theministryofdefence.ua. – Назва з екрану.
3. Збройні Сили України, офіційна сторінка на twitter [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://twitter.com/DefenceU. – Назва з екрану.
4. Офіційна сторінка Національної Гвардії України на facebook [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.facebook.com/NGUmainpage?fref=ts. – Назва з екрану.
5. Офіційна сторінка Національної Гвардії України на twitter [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://twitter.com/ng_ukraine. – Назва з екрану.