<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Olena Oriekhova &#8211; Науковий блоґ</title>
	<atom:link href="https://naub.oa.edu.ua/author/helen/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://naub.oa.edu.ua</link>
	<description>Науковий блоґ НаУ «Острозька Академія»</description>
	<lastBuildDate>Mon, 25 May 2015 19:02:00 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9</generator>

<image>
	<url>https://naub.oa.edu.ua/wp-content/uploads/2016/09/logoo.png</url>
	<title>Olena Oriekhova &#8211; Науковий блоґ</title>
	<link>https://naub.oa.edu.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Образ кінця світу у сучасній культурі</title>
		<link>https://naub.oa.edu.ua/obraz-kintsya-svitu-u-suchasnij-kulturi/</link>
					<comments>https://naub.oa.edu.ua/obraz-kintsya-svitu-u-suchasnij-kulturi/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Olena Oriekhova]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 25 May 2015 19:02:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Факультети/інститути]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://naub.oa.edu.ua/?p=18138</guid>

					<description><![CDATA[Кінець світу є однійєю із найпопулярніших тем у ЗМІ сьогодення. Аби з*ясувати істинну суть цього феномена, варто вдатися до його історичних витоків. Ключові слова: кінець світу, Апокаліпсис, майя. Найбільш поширеним джерелом ідеї про “кінець світу” є славнозвісний календар населення доколумбової Мезоамерики&#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><em>Кінець світу є однійєю із найпопулярніших тем у ЗМІ сьогодення. Аби з*ясувати істинну суть цього феномена, варто вдатися до його історичних витоків.</em></p>
<p style="text-align: justify;"><em>Ключові слова: кінець світу, Апокаліпсис, майя.</em></p>
<p style="text-align: justify;">Найбільш поширеним джерелом ідеї про <em>“кінець світу”</em> є славнозвісний календар населення доколумбової Мезоамерики – <em>майя</em>. Саме із цією культурою пов’язаний такий ажіотаж навколо теми <em>Апокаліпсису</em><em>.</em> Може здатися дивним, але у календарі майя не має ні слова про кінець світу. Давні індіанці вірили, що один історичний цикл триває <em>5125 років і чотири з половиною місяці</em>. Згідно з їхнім літочисленням нинішня епоха – Ера П’ятого сонця – почалася <em>12 серпня 3114 року до н.е</em>.Тому закінчитися вона повинна в грудні наступного року, тобто <em>21 грудня 2012 року</em>. Однак під час всебічного аналізу ієрогліфічних написів, залишених стародавньою цивілізацією, вчені дійшли висновку, що історія, за поданнями майя, повторюється у певний момент, і потім просто починається новий відлік часу. Тобто <em>21-го грудня</em> кінця світу і не мало бути – історія людства природно перейшла у новий вимір часу, наступний виток життя.</p>
<p style="text-align: justify;">У період <em>Середньовіччя</em> феномен кінця світу розглядався під суворою призмою <em>релігії</em>. Зокрема чітко виражені есхатологічні мотиви звучать  в <em>апокрифах “Епістолія небесна”, “Пророчество Ісаїно сина Амосова», “Повість про Макарія Римлянина”. </em>Я не буду деталізувати кожний із цих апокрифів, однак можна сказати, що всіх їх об’днує тема страху мізерної людини перед великим <em>Страшним судом</em>.</p>
<p style="text-align: justify;"><em>Кінець світу</em> є найбільш обговорюваною темою у сучасних соціальних мережах. Регулярно із приводу нього висуваються різні гіпотези. <em>З наукової точки зору,</em> причинами загибелі людства можуть стати: війна, всесвітня пандемія, викликана генетичними захворюваннями, вірусами, пріонами, голод, пов’язаний з перенаселенням, катастрофічні кліматичні зміни, пов’язані з глобальним потеплінням, наслідком якого згодом стане глобальне похолодання і замерзання планети, втрата придатної для дихання атмосфери; руйнування озонового шару, різка зміна магнітних полюсів Землі або їх повне зникнення, фатальний землетрус, виверження супервулкана, падіння астероїда, спалах на Сонці, а також вторгнення інопланетних цивілізацій (НЛО).</p>
<p style="text-align: justify;">Щоденно версій все більшає. Подекуди це виглядає так, наче комусь просто нічим зайнятись і втомлені життям особи наполегливо шукають усі можливі сюжети своєї загибелі.</p>
<p style="text-align: justify;"><em>Хоча, звісно, треба наголосити: тема кінця світу</em> надзвичайно цікавила і в той же час лякала людей впродовж усієї їхньої історії. Неможливо оминути той факт, що в уяві людей <em>Апокаліпсис</em> постає як <em>містерія</em>, а в ролі її перипетій – різноманітні катаклізми.</p>
<p style="text-align: justify;">Вірування, сумніви і банальний страх того, що людське існування невдовзі перетне останню межу, знаходять своє відображення у літературі, кінематографі і мистецтві в цілому.</p>
<p style="text-align: justify;">Один із <em>відомих сучасних російських філософів та культурологів</em> <em>Віталій Курінний </em>вважає, що попри обтяжливу зайнятість буденними справами, людину завжди підсвідомо приваблює щось незвідане і загадкове, зі сфери містичного, наприклад.</p>
<p style="text-align: justify;">Сучасній людині набридла рутинна навала роботи, все частіше виникає підсвідома потреба поринути в царину ілюзорного мрійництва. Тоді нею керує бажання призупинити буденність хоч на мить, і саме філософська інтерпретація <em>ідеї кінеця світу</em>, є тою миттю зупинки, а відтак і відриву від тягарів злободенності.</p>
<p style="text-align: justify;">Важливо підкреслити, що ми настільки адаптовані до різних смертей, терористичних актів, природних катаклізмів, що думка про фатальний і несподіваний кінець світу сприймається <em>раціоналізовано</em>. Послідовна мас-медійна пропаганда нас такими зробила. Так би <em>“</em><em>привила імунітет</em><em>”</em><em> до </em><em>“</em><em>регулярних кінців світу</em><em>”</em>.</p>
<p style="text-align: justify;">Смерть уже не дивує людину. Сьогоднішнє уявлення про смерть ніби <em>“вклинилось” в графік сучасної людини</em>. Повідомлення про різні біди й людське горе навіть не є ліричним відступом – це те, без чого, апріорі, неможливий жодени випуск новин.</p>
<p style="text-align: justify;">Смерть. А й справді, що ще більш буденного може бути? Мало кого з нас тривожить це риторично гіркувате питання.</p>
<p style="text-align: justify;">Система «Google» на запит «2012» видає більше 170 млн (!) сторінок про Апокаліпсис. І це при тому, що <em>тема кінця світу</em> не вимагає детального  узгодження і перевірки численних даних. Крім того, завжди знайдеться <em>експерт,</em> готовий висловитися на підтримку або спростування тієї чи іншої гіпотези. Ось вам і плацдарм для фантазерів, які добралися до інформаційного простору. Заголовки їхніх публіепцій буквально істерично верещать, момент – і он-лайн рецепієнт піймався на гачок. А, як відомо, в Інтернеті боротьба іде за кожен користувацький «клік» мишкою.</p>
<p style="text-align: justify;">Доречним є згадати думку Ліни Костенко із її роману “Записки українського сАмашедшого”). Якщо <em>наприкінці 1990-х</em> головним приводом для глобальної істерики був можливий “кінець усіх комп´ютерів” у ніч з 31 грудня 1999 року на 1 січня 2000-го, то наступною улюбленою “чорною” датою став вже апокаліпсис 2012-го.</p>
<p style="text-align: justify;">Тема кінця світу вигідна також і <em>працівникам шоу-бізнесу</em>, адже на <em>21 грудня 2012 року деякі телекомпанії</em> планували телемарафони, присвячені цій знаменній даті. На порядку судного дня – прямі включення з різних куточків Землі, тематичні ток-шоу, концерти та вистави. Хвилю легкого безумства підхопили також ресторатори і нічні клуби, які у той день розвісили афіші з рекламою вечірок і дискотек у стилі <em>“Нам усім кінець” або “Всі до нас, ми скасовуємо кінець світу!”</em>. Загалом, відхід в історію у людства очікується бурхливим.</p>
<p style="text-align: justify;">Поки одні бояться, інші на цих страхах заробляють гроші. Наприклад, по всьому світу, в тому числі й в Україні, особливо тямущі громадяни пропонують панікерам <em>перечекати Апокаліпсис у бункері</em>. За непристойно кругленьку суму, зате «надійно». І вже зовсім другорядне питання те, чи знають вони взагалі техніку створеня і оздобрення класичного бункера, вже не кажучи про того «героя», який повинен від самого кінця світу захистити.</p>
<p style="text-align: justify;">Також цікавим є те, що завбачливі підприємці почали випускати <em>“спеціальні набори до кінця світу”</em> відповідно для чоговіків та жінок. Зокрема в авангарді «<em>чоловічого набору»</em> такий список предметів: шматок мила, мотузка (очевидно, це в комплекті), кілограм гречки, пляшка горілки, пластинка таблеток валер’яни, рулон туалетного паперу&#8230;</p>
<p style="text-align: justify;">Цей набір коштує 200 гривень. Тобто, поки одні бояться, інші задовольняють свої меркантильні інтереси. Було б навтіь смішно, якби не настільи сумно.</p>
<p style="text-align: justify;">Відомий український письменник <em>Любко Дереш</em> також не оминув теми кінця світу. Зокрема втілив свій задум у творі  <em>«Голова Якова».</em> За сюжетом роману,  одному з двох братів, які приїхали підкорювати Київ, а саме – молодому львівському композитору <em>Якову</em> – загадковими <em>“</em><em>великими темними отцями</em><em>”</em> замовлено <em>симфонію до відкриття Євро-2012</em>. Насправді, ж це мав бути пролог до Апокаліпсису. Спочатку <em>Яків</em> не знає, що симфонія присвячена кінцю світу. Однак, з фіналу роману ми так і не дізнаємося, чи став запорукою всесвітньої змови твір геніального композитора. У строкатому крещендо подій, які трапилися по тому з усіма героями і персонажами цієї “алхімічної комедії”, і про які в епілозі розказано суто конспективно, важко розгледіти тріумф сил добра, яке, вчинивши зло, все ж таки, зберегло світову гармонію. Твір пронизаний амбівалентністю, тобто автор взагалі не дає чіткого визначення <em>фіналу Апокаліпсису</em>. Він лише зауважує те, що кінець світу є неминучим.</p>
<p style="text-align: justify;">Як  вже згадувалося, ідея <em>кінця світу</em> цікавила людей упродовж усіх періодів їхнього історичного шляху. Запорукою її популярності і, звісно, гачком для забобонних осіб, стала містичність і абстрактна неминучість, овіяна страшною таємницею.</p>
<p style="text-align: justify;">Тож поки народ вимагає видовищ, дехто на цих видовищах заробляє собі на хліб.  Яка доля чекає представників двох категорій, для нас – загадка. Але пам*ятаймо: у нас завжди є вибір бути вищими від стадних інстинктів чи меркантильної жаги, у нас є вибір бути в третій категорії тих, хто сміливо кидає виклик обставинам і готовий реально сприймати світ, з усіма його перевагами, вадами і суперечностями…</p>
<p style="text-align: justify;">Література:</p>
<ol style="text-align: justify;">
<li>Майя нічого не знали про кінець світу [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://vestnikwordpress.com/2011/12/25/</li>
<li>Найдавніший календар майя не передбачав кінця світу [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://gazeta.ua/articles/history/_najdavnishij-kalendar-majya-ne-peredbachav-kincya-svitu/435346</li>
<li>Апокаліпсис в головах або кінець світу скасовується [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://ua.korrespondent.net/journal/1436554-korrespondent-apokalipsis-v-golovah-abo-kinec-svitu-skasovuetsya</li>
<li>Кінець світу передбачили не майя, а ацтеки [Електронний ресурс].– Режим доступу:</li>
</ol>
<p style="text-align: justify;">http://news.dt.ua/SOCIETY/kinets_svitu_peredbachiti_ne_mayya,_a_atsteki-113257.html</p>
<ol start="5">
<li style="text-align: justify;">Первая жизнь на планете [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://animalskulls.net/index.php/obit-planet/pervaya-jizn-na-planete/6246-vsi-versi%D1%97-pro-kinec-svitu</li>
<li style="text-align: justify;">http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83</li>
<li style="text-align: justify;">Історії про кінець світу, з яких можна зробити блокбастери [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://lacruax.com/5-istorij-pro-kinec-svitu-z-yakix-mozhna-zrobiti-blokbasteri/</li>
<li style="text-align: justify;">Прямий ефір з Віталієм Курінним [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://russia.ru/news/society/2012/12/24/6339.html</li>
<li style="text-align: justify;">Апокаліпсис. Кінець світу 2012 [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.esc.lviv.ua/apokalipsys-kinets-svitu-2012/</li>
<li style="text-align: justify;">Чи буде кінець світу у 2012 році [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.esc.lviv.ua/chy-bude-kinets-svitu-v-2012-rotsi/#more-11034</li>
<li style="text-align: justify;">Календар в історії народу [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.redkyb.ru/svarohs/svar4/kalend4.htm</li>
<li style="text-align: justify;">Кінець світу 2012 [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.uk.amazinghope.net/end-of-the-world-2012-the-maya-and-their-calendar/</li>
<li style="text-align: justify;">Апокаліпсис минулий і майбутній [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://www.artukraine.com.ua/ukr/articles/1066.html</li>
<li style="text-align: justify;">Кінець світу 2012 року [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://horo.tochka.net/ua/library/2045/konez-sveta-2012-goda-chast1/</li>
</ol>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naub.oa.edu.ua/obraz-kintsya-svitu-u-suchasnij-kulturi/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Образ Космосу і Хаосу в фільмі «Аватар» Д. Камерона</title>
		<link>https://naub.oa.edu.ua/obraz-kosmosu-i-haosu-v-filmi-avatar/</link>
					<comments>https://naub.oa.edu.ua/obraz-kosmosu-i-haosu-v-filmi-avatar/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Olena Oriekhova]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 25 May 2015 18:52:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Факультети/інститути]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://naub.oa.edu.ua/?p=18142</guid>

					<description><![CDATA[Космос і Хаос – є важливими базовими структурами культури, адже вони визначають першопричини творення Всесвіту взагалі та людини зокрема. У фільмі «Аватар» прояви цих елементів визначаються як протиставлення двох світів, які є актуальними та цікавими для культурологічного тлумачення. Ключові слова:&#8230; ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><em>Космос і Хаос – є важливими базовими структурами культури, адже вони визначають першопричини творення Всесвіту взагалі та людини зокрема. У фільмі «Аватар» прояви цих елементів визначаються як протиставлення двох світів, які є актуальними та цікавими для культурологічного тлумачення.</em></p>
<p style="text-align: justify;"><em><strong>Ключові слова:</strong> хаос, космос, хаосмос.</em></p>
<p style="text-align: justify;">Один із цих світів (про які йдеться мова у фільмі «Аватар») реальний земний  з усіма людськими цивілізаційними досягненнями; профанними, тривіальними  і сакральними процесами, а інший світ вигаданий повністю, починаючи від мови і закінчуючи міфологією. Останнє є цілком вагомою підставою розглядати «Аватар» як приклад сучасного масового кіно, де вибудовується буття культури як такої. Така інтерпретація додає нових вимірів розуміння як обраної стрічки, так і  структурної організації культури загалом.</p>
<p style="text-align: justify;">Більшість дослідників визначають <em>хаос</em> як щось темне, деструктивне, невпорядковане, безмежне, похмуре. <em>Космос</em> навпаки розуміють як систему, чітку впорядкованість, єдине ціле, як одну із складових Всесвіту. В. Топоров вважає, що хаос це «жах, страх, породжуваний темрявою, ніччю, безформеністю, відсутністю надійних кордонів між людиною і царством Xаосу» [17]. Тобто хаос призводить до руйнування порядку, до знищення грані між людською природою та гармонією. У фільмі відбувається <em>протиставлення двох світів</em>, один з яких &#8211;  земний постає <em>як хаос</em>, в якому все відбувається хаотично, без будь-якої ієрархії або за певною структурою чи схемою, а Пандора відповідно сприймається <em>як космос</em>, в якому все гармонійно пов’язано та здійснюється за системою. Таке протиставлення дає змогу усвідомити бінарність понять Хаос і Космос, їхню протилежну природу.</p>
<p style="text-align: justify;">Згідно з фільмом людство принесло хаос на Пандору. Боротьба за цінний мінерал стала фатальною для аватарів. З цього випливає, що хаос і космос є <em>перехідними поняттями</em>, оскільки вони можуть змінювати чи навіть замінювати одне одного. Однак стан хаосу чужий аборигенам, оскільки їхнє життя складалося з чіткої системи, упорядкованості буття. К. Леві-Строс зазначає, що «вимога порядку лежить в основі мислення, званого нами первісним, оскільки воно лежить в основі будь-якого мислення» [9]. Тобто з цього випливає, що <em>ідея порядку</em> була з самого початку закладена в свідомості аватарів і порушення цього принципу несло за собою деструктивні наслідки. Про те, що Космос і Хаос є перехідними поняттями, говорить і те, що на початку свого існування Земля була Космосом, але під впливом наукового-технічного прогресу та з розвитком цивілізації, ця здатність втратилась і Земля перетворилась на Хаос. Однак режисер не подає ніяких ідей щодо того чи перетвориться Пандора з часом на Хаос, як колись така ж участь спіткала  Землю.</p>
<p style="text-align: justify;">Як правило, в міфологічних уявленнях <em>Космос</em> відділений від <em>Хаосу</em> за допомогою структурних опозицій, які задає семантика міфологеми Світового дерева (по вертикалі стовбур диференціює світові зони на небо  &#8211;  крону, як обитель богів або духів, стовбур як людський світ, і коріння як підземне царство мертвих, а по горизонталі радіус деревної тіні відмежовує космос від хаотичної периферії.</p>
<p style="text-align: justify;">Для аватарів Світове дерево – Дерево життя, є зв’язуючим елементом, який поєднує минуле, теперішнє і майбутнє, тобто усі життя пов’язані одне з одним і перебувають у системі, у певному порядку. На Землі згідно з фільмом такого «світового дерева» не має, оскільки люди втратили зв’язок між поколіннями, що призвело до повернення до хаосу.</p>
<p style="text-align: justify;"><em>           Хаос</em> розуміється як порожнеча, безодня, з якої все зароджується і в якій все зникає, але після утворення світу хаос продовжує перебувати в його основі, як невпорядкована суміш потенційних елементів. Саме такою постає у фільмі «Аватар» планета Земля.Можна навіть припустити, що режисер зображує Пандору як Космос, пояснюючи це тим, що вона є ідеалом до якого люди повинні прагнути, тим самим викрививши, негативні риси Землі, яка у цьому випадку постає як Хаос. У цьому руслі Пандора являється втіленням  недосяжного, оскільки у ній все життя побудоване на законах Космосу.Отож, протиставлення «Земля-Хаос» та «Пандора-Космос» є одним з ключових у фільмі. Для кращого розуміння причин протиставлення світів, необхідно усвідомити той факт, що Космос не може існувати без Хаосу. Оскільки боротьба порядку (Космосу) і безпорядку (Хаосу) є найголовнішою умовою існування Всесвіту.  Тобто без Хаосу не було б Космосу і навпаки.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Література:</strong></p>
<p style="text-align: justify;">1. Барт Р. Миф сегодня [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.klex.ru/b7l</p>
<p style="text-align: justify;">2. Бондаревська І. Сакральне і профанне в проекціях людського життя (досвід Григорія Сковороди) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/2000_18/22_bondarevska_ia.pdf</p>
<p style="text-align: justify;">3. Борщ О. Опозиція «Сакральне-профанне» як фактор динаміки культурного простору [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vdakk/2012_4/14.pdf</p>
<p style="text-align: justify;">4. Гатальська C.M. Філософія культури. – К.:Либідь, 2005<strong>. </strong>– 328 с</p>
<p style="text-align: justify;">5. Джон Сторі. Теорія культури та масова культура. Вступний курс. – К.: Вид-во “Акта”, 2005. – 357 c</p>
<p style="text-align: justify;">6. Дуглас Мэри. Записки провинциального доцента [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  http://xrenb.livejournal.com/292143.html</p>
<p style="text-align: justify;">7. Евзлин М. Космогония и ритуал. – М.: Радикс, 1993. – 344 с</p>
<p style="text-align: justify;">8. Йохан Хейзинга. Homo ludens. Статьи по истории культуры. – М.: Прогресс традиция, 1997 – 213 c</p>
<p style="text-align: justify;">9. Леві-Строс К. Первісне мислення. – К.: Український центр духовної культури, 2000 – 324 с.</p>
<p style="text-align: justify;">10. Лосев А. Диалектика мифа. – М.: Мысль, 2001. – 542 с</p>
<p style="text-align: justify;">11. Мельник Е. Ритуал як естетичний компонент соціально-культурної діяльності [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ku/2012_37/37-1-17.pdf</p>
<p style="text-align: justify;">12. Осипов А. Тілесність у дискурсі філософської традиції [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/monograf/32/6.pdf</p>
<p style="text-align: justify;">13. Павлова О.Ю. (ред.) Історія української культури / навчальний посібник. &#8211; К.: Центр учбової літератури, 2012. &#8211; 368 с.</p>
<p style="text-align: justify;">14. Подорога В. Феноменогия тела. – М.: Ad Marginem, 1995 – 339 с</p>
<p style="text-align: justify;">15. Поняття міфології і ритуалу. Історія світової і вітчизняної культури : Курс лекцій / &#8211; Тернопіль, 2005.- 164 c.</p>
<p style="text-align: justify;">16. Тайлор Э. Первобытная культура. – М.: Издательство политической литературы, 1989 – 414 с</p>
<p style="text-align: justify;">17. Топоров В. ХАОС первобытный// Мифы народов мира: Энциклопедия. М., 1980. &#8211; Т. 2. &#8211; С.581-582.</p>
<p style="text-align: justify;">18. Худик В. Гра як соціокультурний феномен [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvvnu/filosof/2008_12/1/15.pdf</p>
<p style="text-align: justify;">19. Цагарев В. «Аватар» или духи забытих предков [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.anaharsis.ru/kultur/avatar.htm</p>
<p style="text-align: justify;">20. Шпет Г. Язык и смисл. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.e-reading-lib.com/book.php?book=108896</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naub.oa.edu.ua/obraz-kosmosu-i-haosu-v-filmi-avatar/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
