Ключові слова: кінець світу, Апокаліпсис, майя.

Найбільш поширеним джерелом ідеї про “кінець світу” є славнозвісний календар населення доколумбової Мезоамерики – майя. Саме із цією культурою пов’язаний такий ажіотаж навколо теми Апокаліпсису. Може здатися дивним, але у календарі майя не має ні слова про кінець світу. Давні індіанці вірили, що один історичний цикл триває 5125 років і чотири з половиною місяці. Згідно з їхнім літочисленням нинішня епоха – Ера П’ятого сонця – почалася 12 серпня 3114 року до н.е.Тому закінчитися вона повинна в грудні наступного року, тобто 21 грудня 2012 року. Однак під час всебічного аналізу ієрогліфічних написів, залишених стародавньою цивілізацією, вчені дійшли висновку, що історія, за поданнями майя, повторюється у певний момент, і потім просто починається новий відлік часу. Тобто 21-го грудня кінця світу і не мало бути – історія людства природно перейшла у новий вимір часу, наступний виток життя.

У період Середньовіччя феномен кінця світу розглядався під суворою призмою релігії. Зокрема чітко виражені есхатологічні мотиви звучать  в апокрифах “Епістолія небесна”, “Пророчество Ісаїно сина Амосова», “Повість про Макарія Римлянина”. Я не буду деталізувати кожний із цих апокрифів, однак можна сказати, що всіх їх об’днує тема страху мізерної людини перед великим Страшним судом.

Кінець світу є найбільш обговорюваною темою у сучасних соціальних мережах. Регулярно із приводу нього висуваються різні гіпотези. З наукової точки зору, причинами загибелі людства можуть стати: війна, всесвітня пандемія, викликана генетичними захворюваннями, вірусами, пріонами, голод, пов’язаний з перенаселенням, катастрофічні кліматичні зміни, пов’язані з глобальним потеплінням, наслідком якого згодом стане глобальне похолодання і замерзання планети, втрата придатної для дихання атмосфери; руйнування озонового шару, різка зміна магнітних полюсів Землі або їх повне зникнення, фатальний землетрус, виверження супервулкана, падіння астероїда, спалах на Сонці, а також вторгнення інопланетних цивілізацій (НЛО).

Щоденно версій все більшає. Подекуди це виглядає так, наче комусь просто нічим зайнятись і втомлені життям особи наполегливо шукають усі можливі сюжети своєї загибелі.

Хоча, звісно, треба наголосити: тема кінця світу надзвичайно цікавила і в той же час лякала людей впродовж усієї їхньої історії. Неможливо оминути той факт, що в уяві людей Апокаліпсис постає як містерія, а в ролі її перипетій – різноманітні катаклізми.

Вірування, сумніви і банальний страх того, що людське існування невдовзі перетне останню межу, знаходять своє відображення у літературі, кінематографі і мистецтві в цілому.

Один із відомих сучасних російських філософів та культурологів Віталій Курінний вважає, що попри обтяжливу зайнятість буденними справами, людину завжди підсвідомо приваблює щось незвідане і загадкове, зі сфери містичного, наприклад.

Сучасній людині набридла рутинна навала роботи, все частіше виникає підсвідома потреба поринути в царину ілюзорного мрійництва. Тоді нею керує бажання призупинити буденність хоч на мить, і саме філософська інтерпретація ідеї кінеця світу, є тою миттю зупинки, а відтак і відриву від тягарів злободенності.

Важливо підкреслити, що ми настільки адаптовані до різних смертей, терористичних актів, природних катаклізмів, що думка про фатальний і несподіваний кінець світу сприймається раціоналізовано. Послідовна мас-медійна пропаганда нас такими зробила. Так би “привила імунітет” до “регулярних кінців світу”.

Смерть уже не дивує людину. Сьогоднішнє уявлення про смерть ніби “вклинилось” в графік сучасної людини. Повідомлення про різні біди й людське горе навіть не є ліричним відступом – це те, без чого, апріорі, неможливий жодени випуск новин.

Смерть. А й справді, що ще більш буденного може бути? Мало кого з нас тривожить це риторично гіркувате питання.

Система «Google» на запит «2012» видає більше 170 млн (!) сторінок про Апокаліпсис. І це при тому, що тема кінця світу не вимагає детального  узгодження і перевірки численних даних. Крім того, завжди знайдеться експерт, готовий висловитися на підтримку або спростування тієї чи іншої гіпотези. Ось вам і плацдарм для фантазерів, які добралися до інформаційного простору. Заголовки їхніх публіепцій буквально істерично верещать, момент – і он-лайн рецепієнт піймався на гачок. А, як відомо, в Інтернеті боротьба іде за кожен користувацький «клік» мишкою.

Доречним є згадати думку Ліни Костенко із її роману “Записки українського сАмашедшого”). Якщо наприкінці 1990-х головним приводом для глобальної істерики був можливий “кінець усіх комп´ютерів” у ніч з 31 грудня 1999 року на 1 січня 2000-го, то наступною улюбленою “чорною” датою став вже апокаліпсис 2012-го.

Тема кінця світу вигідна також і працівникам шоу-бізнесу, адже на 21 грудня 2012 року деякі телекомпанії планували телемарафони, присвячені цій знаменній даті. На порядку судного дня – прямі включення з різних куточків Землі, тематичні ток-шоу, концерти та вистави. Хвилю легкого безумства підхопили також ресторатори і нічні клуби, які у той день розвісили афіші з рекламою вечірок і дискотек у стилі “Нам усім кінець” або “Всі до нас, ми скасовуємо кінець світу!”. Загалом, відхід в історію у людства очікується бурхливим.

Поки одні бояться, інші на цих страхах заробляють гроші. Наприклад, по всьому світу, в тому числі й в Україні, особливо тямущі громадяни пропонують панікерам перечекати Апокаліпсис у бункері. За непристойно кругленьку суму, зате «надійно». І вже зовсім другорядне питання те, чи знають вони взагалі техніку створеня і оздобрення класичного бункера, вже не кажучи про того «героя», який повинен від самого кінця світу захистити.

Також цікавим є те, що завбачливі підприємці почали випускати “спеціальні набори до кінця світу” відповідно для чоговіків та жінок. Зокрема в авангарді «чоловічого набору» такий список предметів: шматок мила, мотузка (очевидно, це в комплекті), кілограм гречки, пляшка горілки, пластинка таблеток валер’яни, рулон туалетного паперу…

Цей набір коштує 200 гривень. Тобто, поки одні бояться, інші задовольняють свої меркантильні інтереси. Було б навтіь смішно, якби не настільи сумно.

Відомий український письменник Любко Дереш також не оминув теми кінця світу. Зокрема втілив свій задум у творі  «Голова Якова». За сюжетом роману,  одному з двох братів, які приїхали підкорювати Київ, а саме – молодому львівському композитору Якову – загадковими “великими темними отцями” замовлено симфонію до відкриття Євро-2012. Насправді, ж це мав бути пролог до Апокаліпсису. Спочатку Яків не знає, що симфонія присвячена кінцю світу. Однак, з фіналу роману ми так і не дізнаємося, чи став запорукою всесвітньої змови твір геніального композитора. У строкатому крещендо подій, які трапилися по тому з усіма героями і персонажами цієї “алхімічної комедії”, і про які в епілозі розказано суто конспективно, важко розгледіти тріумф сил добра, яке, вчинивши зло, все ж таки, зберегло світову гармонію. Твір пронизаний амбівалентністю, тобто автор взагалі не дає чіткого визначення фіналу Апокаліпсису. Він лише зауважує те, що кінець світу є неминучим.

Як  вже згадувалося, ідея кінця світу цікавила людей упродовж усіх періодів їхнього історичного шляху. Запорукою її популярності і, звісно, гачком для забобонних осіб, стала містичність і абстрактна неминучість, овіяна страшною таємницею.

Тож поки народ вимагає видовищ, дехто на цих видовищах заробляє собі на хліб.  Яка доля чекає представників двох категорій, для нас – загадка. Але пам*ятаймо: у нас завжди є вибір бути вищими від стадних інстинктів чи меркантильної жаги, у нас є вибір бути в третій категорії тих, хто сміливо кидає виклик обставинам і готовий реально сприймати світ, з усіма його перевагами, вадами і суперечностями…

Література:

1. Майя нічого не знали про кінець світу [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://vestnikwordpress.com/2011/12/25/
2. Найдавніший календар майя не передбачав кінця світу [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://gazeta.ua/articles/history/_najdavnishij-kalendar-majya-ne-peredbachav-kincya-svitu/435346
3. Апокаліпсис в головах або кінець світу скасовується [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://ua.korrespondent.net/journal/1436554-korrespondent-apokalipsis-v-golovah-abo-kinec-svitu-skasovuetsya
4. Кінець світу передбачили не майя, а ацтеки [Електронний ресурс].– Режим доступу:

http://news.dt.ua/SOCIETY/kinets_svitu_peredbachiti_ne_mayya,_a_atsteki-113257.html

5. Первая жизнь на планете [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://animalskulls.net/index.php/obit-planet/pervaya-jizn-na-planete/6246-vsi-versi%D1%97-pro-kinec-svitu
6. http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83
7. Історії про кінець світу, з яких можна зробити блокбастери [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://lacruax.com/5-istorij-pro-kinec-svitu-z-yakix-mozhna-zrobiti-blokbasteri/
8. Прямий ефір з Віталієм Курінним [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://russia.ru/news/society/2012/12/24/6339.html
9. Апокаліпсис. Кінець світу 2012 [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.esc.lviv.ua/apokalipsys-kinets-svitu-2012/
10. Чи буде кінець світу у 2012 році [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.esc.lviv.ua/chy-bude-kinets-svitu-v-2012-rotsi/#more-11034
11. Календар в історії народу [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.redkyb.ru/svarohs/svar4/kalend4.htm
12. Кінець світу 2012 [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.uk.amazinghope.net/end-of-the-world-2012-the-maya-and-their-calendar/
13. Апокаліпсис минулий і майбутній [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://www.artukraine.com.ua/ukr/articles/1066.html
14. Кінець світу 2012 року [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://horo.tochka.net/ua/library/2045/konez-sveta-2012-goda-chast1/

Ключові слова: хаос, космос, хаосмос.

Один із цих світів (про які йдеться мова у фільмі «Аватар») реальний земний  з усіма людськими цивілізаційними досягненнями; профанними, тривіальними  і сакральними процесами, а інший світ вигаданий повністю, починаючи від мови і закінчуючи міфологією. Останнє є цілком вагомою підставою розглядати «Аватар» як приклад сучасного масового кіно, де вибудовується буття культури як такої. Така інтерпретація додає нових вимірів розуміння як обраної стрічки, так і  структурної організації культури загалом.

Більшість дослідників визначають хаос як щось темне, деструктивне, невпорядковане, безмежне, похмуре. Космос навпаки розуміють як систему, чітку впорядкованість, єдине ціле, як одну із складових Всесвіту. В. Топоров вважає, що хаос це «жах, страх, породжуваний темрявою, ніччю, безформеністю, відсутністю надійних кордонів між людиною і царством Xаосу» [17]. Тобто хаос призводить до руйнування порядку, до знищення грані між людською природою та гармонією. У фільмі відбувається протиставлення двох світів, один з яких –  земний постає як хаос, в якому все відбувається хаотично, без будь-якої ієрархії або за певною структурою чи схемою, а Пандора відповідно сприймається як космос, в якому все гармонійно пов’язано та здійснюється за системою. Таке протиставлення дає змогу усвідомити бінарність понять Хаос і Космос, їхню протилежну природу.

Згідно з фільмом людство принесло хаос на Пандору. Боротьба за цінний мінерал стала фатальною для аватарів. З цього випливає, що хаос і космос є перехідними поняттями, оскільки вони можуть змінювати чи навіть замінювати одне одного. Однак стан хаосу чужий аборигенам, оскільки їхнє життя складалося з чіткої системи, упорядкованості буття. К. Леві-Строс зазначає, що «вимога порядку лежить в основі мислення, званого нами первісним, оскільки воно лежить в основі будь-якого мислення» [9]. Тобто з цього випливає, що ідея порядку була з самого початку закладена в свідомості аватарів і порушення цього принципу несло за собою деструктивні наслідки. Про те, що Космос і Хаос є перехідними поняттями, говорить і те, що на початку свого існування Земля була Космосом, але під впливом наукового-технічного прогресу та з розвитком цивілізації, ця здатність втратилась і Земля перетворилась на Хаос. Однак режисер не подає ніяких ідей щодо того чи перетвориться Пандора з часом на Хаос, як колись така ж участь спіткала  Землю.

Як правило, в міфологічних уявленнях Космос відділений від Хаосу за допомогою структурних опозицій, які задає семантика міфологеми Світового дерева (по вертикалі стовбур диференціює світові зони на небо  –  крону, як обитель богів або духів, стовбур як людський світ, і коріння як підземне царство мертвих, а по горизонталі радіус деревної тіні відмежовує космос від хаотичної периферії.

Для аватарів Світове дерево – Дерево життя, є зв’язуючим елементом, який поєднує минуле, теперішнє і майбутнє, тобто усі життя пов’язані одне з одним і перебувають у системі, у певному порядку. На Землі згідно з фільмом такого «світового дерева» не має, оскільки люди втратили зв’язок між поколіннями, що призвело до повернення до хаосу.

           Хаос розуміється як порожнеча, безодня, з якої все зароджується і в якій все зникає, але після утворення світу хаос продовжує перебувати в його основі, як невпорядкована суміш потенційних елементів. Саме такою постає у фільмі «Аватар» планета Земля.Можна навіть припустити, що режисер зображує Пандору як Космос, пояснюючи це тим, що вона є ідеалом до якого люди повинні прагнути, тим самим викрививши, негативні риси Землі, яка у цьому випадку постає як Хаос. У цьому руслі Пандора являється втіленням  недосяжного, оскільки у ній все життя побудоване на законах Космосу.Отож, протиставлення «Земля-Хаос» та «Пандора-Космос» є одним з ключових у фільмі. Для кращого розуміння причин протиставлення світів, необхідно усвідомити той факт, що Космос не може існувати без Хаосу. Оскільки боротьба порядку (Космосу) і безпорядку (Хаосу) є найголовнішою умовою існування Всесвіту.  Тобто без Хаосу не було б Космосу і навпаки.

Література:

1. Барт Р. Миф сегодня [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.klex.ru/b7l

2. Бондаревська І. Сакральне і профанне в проекціях людського життя (досвід Григорія Сковороди) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/2000_18/22_bondarevska_ia.pdf

3. Борщ О. Опозиція «Сакральне-профанне» як фактор динаміки культурного простору [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vdakk/2012_4/14.pdf

4. Гатальська C.M. Філософія культури. – К.:Либідь, 2005. – 328 с

5. Джон Сторі. Теорія культури та масова культура. Вступний курс. – К.: Вид-во “Акта”, 2005. – 357 c

6. Дуглас Мэри. Записки провинциального доцента [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  http://xrenb.livejournal.com/292143.html

7. Евзлин М. Космогония и ритуал. – М.: Радикс, 1993. – 344 с

8. Йохан Хейзинга. Homo ludens. Статьи по истории культуры. – М.: Прогресс традиция, 1997 – 213 c

9. Леві-Строс К. Первісне мислення. – К.: Український центр духовної культури, 2000 – 324 с.

10. Лосев А. Диалектика мифа. – М.: Мысль, 2001. – 542 с

11. Мельник Е. Ритуал як естетичний компонент соціально-культурної діяльності [Електронний ресурс] . – Режим доступу:  http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ku/2012_37/37-1-17.pdf

12. Осипов А. Тілесність у дискурсі філософської традиції [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/monograf/32/6.pdf

13. Павлова О.Ю. (ред.) Історія української культури / навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.

14. Подорога В. Феноменогия тела. – М.: Ad Marginem, 1995 – 339 с

15. Поняття міфології і ритуалу. Історія світової і вітчизняної культури : Курс лекцій / – Тернопіль, 2005.- 164 c.

16. Тайлор Э. Первобытная культура. – М.: Издательство политической литературы, 1989 – 414 с

17. Топоров В. ХАОС первобытный// Мифы народов мира: Энциклопедия. М., 1980. – Т. 2. – С.581-582.

18. Худик В. Гра як соціокультурний феномен [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvvnu/filosof/2008_12/1/15.pdf

19. Цагарев В. «Аватар» или духи забытих предков [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.anaharsis.ru/kultur/avatar.htm

20. Шпет Г. Язык и смисл. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.e-reading-lib.com/book.php?book=108896