The article analyzes the impact of gender-stereotyped images as a barrier to the establishment of equal relations in society between men and women. Considerable attention is paid to the problem of overcoming the gender asymmetry in the external advertising and the problem of forming gender portrait of outdoor advertising.

Сьогодні спостерігаються суттєві зміни в системі гендерних відносин. Унаслідок цього з одного боку існують можливості для їх оптимізації, а з іншого – небезпека поширення гендерних образів із негативним образом. Сучасна зовнішня реклама є потужним джерелом образів, котрі можуть мати значний вплив на формування системи символічних цінностей. Такі стереотипи існують тому, що вони практично не ламають традиційних уявлень про гендер, що існують в сучасному суспільстві. Зважаючи на широкий суспільний резонанс таких усталених образів, тема, обрана для дослідження, є досить актуальною.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вплив реклами на формування ґендерних стереотипів у різний час та в різних аспектах досліджували Дж. Батлер, Ж. Бодрійяр, Е. Гіденс, Г. Маркузе; І. Грошев, Ю. Гусєва, В. Ільїн; Ю. Бєлікова, Т. Бурейчак, Н. Бутенко, О. Кісь, Ю. Маслова, Ю. Сердюкова, В. Суковата та ін. Чинники, які впливають на формування гендерних стереотипів у сучасній зовнішній рекламі розкривають праці Ж. Бодрійяра, Г. Дебора, К. Маркса, Г.Маркузе, В. Ільїна, А. Прієпи та ін. У них йдеться, з-поміж іншого, про філософсько-культурологічний, соціально-психологічний статуси реклами, її вплив на гендерну соціалізацію особистості тощо. Учені, що досліджували означені аспекти зовнішньої реклами, не оминали своєю увагою механізми конструювання ґендерної ідентичності, взаємодії реклами та ґендерних стереотипів, їх вплив на різні рівні індивідуальної та суспільної психології.

Метою статті є виділення гендерних стереотипів, моделей поведінки та соціальних ролей, які формує у людській свідомості зовнішня реклама.

Виклад основної частини. Сучасна зовнішня реклама глибоко проникла у всі сфери життя суспільства. Вона є репрезентантом практично усіх типів відносин у нинішньому суспільстві. Тому у ній значною мірою помітне застосування жіночих та чоловічих образів. Вона також є сферою застосування сексистських та гендерно стереотипізованих образів.

Гендерні стереотипи – це стійкі для даного суспільства та в конкретний історичний період уявлення про відмінність між чоловіком і жінкою, про їх місце і роль в суспільстві [2]. Вони дійшли до нашого часу ще із архаїчних суспільств. Усталені гендерні образи успадковані від устоїв життя ранніх цивілізацій та культур. З часом у суспільстві за допомогою стереотипів формуються уявлення про те, якими мають бути дівчатка і жінки, хлопчики і чоловіки. Ці погляди втілюються в такі норми, які стають моделями для наслідування. На підставі цього всім жінкам і всім чоловікам нав’язуються певні правила поведінки, яких вони повинні дотримуватися [9, с. 250].

У період демократизації та гуманізації суспільного життя важливе значення має подолання ґендерних стереотипів. Вони століттями формувалися та володіли над жінками та чоловіками та значною мірою перешкоджають встановленню ґендерної рівності у сучасному суспільстві. Більше того, вони є перешкодою у створенні принципово нових відносин у суспільстві, яка чи не найважче піддається подоланню. Ґендерні стереотипи настільки міцно проникають в індивідуальну та колективну свідомість, що їх важко навіть усвідомити взагалі. Фактично вони є бар’єром у встановленні рівноправних відносин між чоловіками та жінками [1, с. 37].

Ще досі у нашому суспільстві залишається поширеним стереотип, що справою жінки може бути лише виховання дітей та господарство. Цей стереотип досить міцно увійшов у суспільну свідомість. Досить негативним є стереотип «прийняття рішень – чоловіча справа». Адже і до сьогодні багато жінок залишаються відстороненими від процесу прийняття важливих рішень. Укоріненою є думка про те, що жінка без чоловіка є неповноцінним членом суспільства. Уважається, що «успішна жінка» повинна вийти заміж та народити дітей. Звідси випливає, що якщо жінка розлучена або вільна, її порядність автоматично ставиться під сумнів [8].

Ці та інші усталені образи сьогодні інтенсивно використовуються у сучасній зовнішній рекламі. Їх  переважання формує такі ж погляди серед значної частини представників українського соціуму. Особливо це стосується тієї його частини, яка в силу несформованості особистісних світоглядних установок є надто вразливими перед гендерно забарвленою рекламою. Негативний вплив такої продукції зовнішньої реклами посилюється ще й тим, що її практично неможливо позбутися, як це можна зробити із телевізійним продуктом, просто перемикнувши телеканал чи з рекламою у друкованих ЗМІ [8].

На наш погляд, в українському суспільстві цілком можливо змінити і думку про те, що чоловік у всіх відношеннях сильніше жінки. Реалії ХХ ст. показали, що жінки виявилися витривалішими чоловіків. Насправді психологічно чоловіки – істоти більш вразливі, ніж жінки. Самотність чоловіків більш глобальна проблема, ніж жіноча. У стані самотності жінку можуть втішити діти, сім’я, необхідність піклуватися про когось. Чоловік же може відчути себе самотнім несподівано і різко без всяких на те причин, від якої ніщо і ніхто не рятує. Ці риси суттєво впливають на рекламу, на образи, що поширюються у ній [7].

Оскільки життя людини початку ХХІ ст. практично немислиме без рекламної складової, то в ній якраз відображаються головні стереотипи, у тому числі й ґендерні. Це ж стосується і зовнішньої реклами. У сучасному інформаційному суспільстві реклама часто буває дзеркалом ґендерних стереотипів. Окрім того, що вона сприяє формуванню в покупців певних купівельних уподобань, вона також значною мірою впливає на творення певних стандартів ґендерної поведінки [5, с. 111].

Зовнішня реклама як частина культури масового споживання, наголошує не лише на утилітарних цінностях певних товарів або послуг, але й на їх здатності виконувати певну символічну роль. Вона здатна додавати статусу чи авторитету, засвідчувати успішність чи незалежність, вказувати на престиж чи прогресивність поглядів потенційного споживача [6]. Багато пануючих у зовнішній рекламі образів віддзеркалюють суспільство та пануючі в ньому ґендерні стереотипи, впливають на формування ґендерних відносин, адже відображений рекламою образ – яскравіший, досконаліший, привабливіший та заохочує глядачів постійно оглядатися до пропонованого ідеалу.

Зовнішня міська реклама (білборди, сітілайти, вітрини, тощо) [3] не залишає глядачам жодного шансу залишитися непоміченою. Така реклама існує практично повсюди, її неможливо свідомо уникнути чи проігнорувати, вона атакує нас звідусіль, постійно привертає увагу яскравими кольорами, парадоксальними написами, мистецьки виконаними зображеннями. Вона уже давно стала невід’ємною частиною міського архітектурного ансамблю. Тому ця реклама так само непомітно і постійно навіює жителям ті чи інші ґендерні стереотипи. Фактично постійно тиражовані у рекламі моделі поведінки поступово закріплюються на підсвідомому рівні [1, с. 47].

У зовнішній рекламі ґендерні ролі чоловіків та жінок залежать не від того, що ви народилися дівчиною чи хлопцем, а від того, в який час і в якій країні ви народилися дівчиною чи хлопцем. Те, що здавалося дивним та неможливим сто років тому, стає звичним і правильним сьогодні. Ми не обираємо, в який час маємо народитися [1, с. 52]. Проте ми можемо обрати свою поведінку, яка має базуватися на повазі до прав людини, до рівності людей, до захисту людей від ґендерної дискримінації та насильства.

Загалом ґендерні стереотипи – це наше розуміння чоловічої і жіночої традиційної ґендерної ролі, суспільні погляди на те, як повинна себе поводити жінка, а як чоловік; що вважати чоловічим, а що – жіночим; якими видами діяльності можуть чи не можуть займатися жінки, якими – чоловіки; які фахи є жіночими, а які – чоловічими тощо.

Завдяки відповідним ґендерним стереотипам особливо страждають права жінок. Тут не реалізується право її вільного вибору: ким бути, як будувати своє життя, що в ньому вважати найголовнішим. Ґендерні стереотипи підтримують традиційну суспільну думку, що головне призначення жінок є подобатися чоловікам, бути матір’ю, «берегинею» домашнього вогнища, відповідальною за всі домашні клопоти. Нав’язуючи думку про ідеальний образ жінки у сім’ї та її поведінку, суспільство змушує жінку пристосовуватися до родинного життя шляхом пригнічення свого «я», приносячи свій талант, розум і енергію лише на вівтар сімейного життя. Це не означає, що жінка повинна категорично відмовитися від сім’ї на користь роботи та кар’єри. Мова йде про те, що жінку позбавляють вільного вибору, який вона, як вільна особистість у правовій державі, має право виявити, у тому числі на користь материнства і виховання дітей [7].

Численні ґендерні стереотипи сприяють і дискримінації чоловіків, заважаючи їм ставати партнерами у сімейному житті, а також виправдовуючи факти насильства. Застарілі погляди перешкоджають самореалізації чоловіка-батька. Наприклад, незважаючи на забезпечене законом право для чоловіків брати відпустку по догляду за дитиною, на практиці реалізація цього права є складною, тому що суспільний ґендерний стереотип про чоловічу «мужність», тобто норма чоловічої «жорсткості», примушує чоловіків слідувати таким нормам, не враховуючи власних інтересів і потреб, інтересів і потреб своєї сім’ї. Роботодавці у переважній більшості відмовляють чоловіку в оформленні відпустки по догляду за дитиною, мотивуючи, що це роль жінки. Натомість чоловіку – батьку набагато складніше (інколи – неможливо) отримати соціальні виплати та пільги, передбачені для жінки – матері [5, с. 98].

Ґендерні стереотипи залишаються малозмінними упродовж тривалого часу – десятиліть і навіть століть. Часто вони можуть відображати суспільні погляди, притаманні патріархальному суспільству. У такому суспільстві, як відомо, декларується меншовартість та вторинність жінки. У сучасному суспільстві досить точно визначається, яким має бути «справжній чоловік» – з лідерськими, домінуючими якостями. А ось «справжня жінка» повинна бути слухняною дружиною та гарною матір’ю. Багато таких стереотипів якраз і є визначальними у сучасній зовнішній рекламі.

Ґендерних стереотипів, що використовуються у зовнішній рекламі, досить багато. Так, у багатьох рекламних образах помітним є жіночний аспект. Образ жінки залишається одним із найпоширеніших у рекламі. Величезна кількість товарів та послуг рекламується на тлі красивих жінок, частин жіночого тіла або в цілому жіночих тіл. Реклама використовує жіноче тіло у безлічі варіантах. Адже це можливість продавати широку гаму товарів. Однак, зовнішня реклама пройнята надмірною естетизацією та еротизацією жіночого образу. Часто така реклама набуває абсурдних рис. Велику роль в сексуалізації жіночих образів відіграють відповідні кольори та їх комбінації. Крім того, серед рекламних образів можна помітити деякі несерйозні, часом дитячі риси.

Окрім жіночих, зовнішня реклама витворила і чоловічі рекламні образи. Чимало з них є дискримінаційними, за винятком тих, коли ми бачимо образ успішного, незалежного фахівця, переможця, сексуального супермена і мачо, або ж справжнього українця-козака. Однак часто в рекламі чоловік завжди відіграє роль сильного, компетентного, сміливого, ризикованого, цілеспрямованого, незалежного, безстрашного, непохитного, наділеного владою, статусом та матеріальними статками – словом, гаманця із м’язами.

Деякі з цих стереотипів значною мірою формують певні усталені зразки в суспільній думці. Наприклад, молодість та краса жінки є головною запорукою її щастя. Успішність чоловіка визначається кількістю грошей, що він заробляє, та високим соціальним статусом. Чоловіки – більш егоїстичні, «товстошкірі, пихаті», нездатні до співпереживання. Жінки – емоційніші, вразливі, мають слабшу нервову систему, тому, як щось трапляється неприємне, то відразу у сльози. «Бабина дорога – від печі до порогу». Хатня робота, виховання дітей – усе це жіночі справи. Чоловік у кращому разі може лише допомогти дружині. Тільки жінка може бути берегинею миру та злагоди в сім’ї, суспільстві. Тільки окремі жінки здатні виконувати провідні ролі у підприємництві, виробництві, політиці: узагалі жінкам краще орієнтуватися на другорядні ролі. Натомість чоловіки краще впораються з керівними посадами і більше розуміються на політиці, економіці, науці.

Відтак, будуючи імідж «чоловіка-мачо», реклама водночас пропагує цілий світогляд і стиль життя та пропонує характерні взірці поведінки, у контексті яких жінка та все, що з нею пов’язане, виявляються знеціненим і приниженим [10]. Загальновідомо також, що існування таких стереотипів сягає своїми коріннями соціальної психології. Тому вирішення проблеми ґендерних стереотипів – важливе завдання держави і суспільства. Особливо це стосується суспільства, яке прагне стати громадянським. На наш погляд, завдяки втіленню в життя окремих положень Закону України «Про захист суспільної моралі» [4] можливе подолання окремих негативних гендерних стереотипів.

На сьогодні можна говорити про певні прояви реконструкції чоловічих образів. Це значною мірою говорить про кризу традиційної маскулінності. Зовнішня реклама поступово формує образ такого собі чоловіка-метросексуала. Також зовнішня реклама витворила декілька ґендерно дискримінаційних образів, що в цілому сприяє формуванню не завжди адекватних ґендерних стереотипів. У сучасному суспільстві важливим є подолання ґендерних стереотипів. Вони століттями формувалися в суспільстві та нині перешкоджають встановленню ґендерної рівності у суспільстві. Вони надзвичайно міцно проникають у суспільну та індивідуальну свідомість; часто їх важко навіть усвідомити. Ґендерно стереотипізовані образи, формовані та трансльовані за допомогою зовнішньої реклами, є бар’єром у встановленні рівноправних відносин між чоловіками та жінками. Це стає ще більш помітним, якщо взяти до уваги, що зовнішня реклама є дзеркалом ґендерних стереотипів.

Використання стереотипізованих образів, на наш погляд, дозволяє говорити про наявність подвійних стандартів у рекламі. Існуючі в зовнішній рекламі ґендерно стереотипізовані образи чітко ділять світ на чоловічий та жіночий. Вони дають деформовані уявлення про риси характеру, що нібито «одвічно» характерні чоловікам та жінкам, притаманні їм моделі поведінки, типи зовнішнього вигляду. Часто при цьому чоловіки та жінки зазнають дискримінації.

Висновки. У сучасному суспільстві важливою є подолання ґендерних стереотипів. Вони століттями формувалися в суспільстві та перешкоджають встановленню ґендерної рівності у суспільстві. Вони надзвичайно міцно проникають у суспільну та індивідуальну свідомість; часто їх важко навіть усвідомити. Оскільки сучасна людина практично не може бути поза рекламною складовою, можна стверджувати, що гендерні образи, використовувані у сучасній рекламі, впливають на формування світогляду сучасної людини. Численні гендерні стереотипи значною мірою сприяють дискримінації як жінок, так і чоловіків. Так, з точки зору реклами, стереотипна жінка повинна бути гарною господинею, турботливою матір’ю, коханкою, при цьому інтелект не має особливого значення. Натомість стереотипний чоловік повинен встигнути зробити кар’єру, повеселитися з друзями, при цьому ще й приділити увагу родині та користуватися успіхом у представниць прекрасної статі.

Усі гендерно стереотипізовані образи, що існують у зовнішній рекламі, є узагальненими образами. Часто їх стереотипізація є доволі примітивною, що знижує загальний рівень рекламного продукту та сприяє формуванню відповідної думки в суспільстві. Подолання негативних стереотипів – важливе завдання перед творцями зовнішньої реклами. За умови скоординованих кроків держави та громадських організацій можливе подолання гендерної асиметрії у зовнішній рекламі та формування недискримінаційного рекламного продукту.

Список використаних джерел та літератури

1. Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві [Текст] / За ред. Ю. І. Саєнка. – К.: ВАІТЕ, 2007. – 143 с.
2. Денисова А. Язык вражды в российских СМИ: гендерное измерение [Текст] / А. Денисова // Женщина плюс. – 2002. – №4: http: //www.owl.ru. – Назва з екрану.
3. Закон України «Про рекламу». [Електронний документ]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80. – Назва з екрану.
4. Закон України «Про захист суспільної моралі». [Електронний документ]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1296-15. – Назва з екрану.
5. Законотворчість: Практичні аспекти впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в діяльності Верховної Ради України» [Текст] / Програма сприяння Парламенту ІІ: Програма розвитку законотворчої політики. – К., 2010. – 224 с.
6. Зовнішня реклама [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/. – Назва з екрану.
7. Кісь О. Обережно: сексизм! [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. – № 21 (700). – 7–13 червня 2008 / О. Кісь. – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3050/63147/. – Назва з екрану.
8. Кісь О. Сексизм у ЗМІ: протидіючи комунікативному потокові [Текст] / О. Кісь // Я. – 2007. – № 2 (18). – С. 24 – 30.
9. Клецина И. С. Гендерные стереотипы в межгрупповом взаимодействии [Текст] / И. Клецина // Психология гендерных отношений: Теория и практика. – СПб.: Алетейя, 2004. – С. 246–267.

The article deals with possibilities of new information technologies in civiс education of secondary school students. The focus is placed on the potential of multimedia technologies, Internet technologies, as well as the project approach. The article analyzes educational and upbringing potential of new information technologies.

Прискорення науково-технічного прогресу та повсюдне впровадження новітніх інформаційних технологій поставило перед сучасною освітою надзвичайно важливе  завдання – виховати та підготувати підростаюче покоління, здатне активно включитися в новий етап розвитку сучасного інформаційного суспільства. Відтак виникає необхідність усебічного використання передових інформаційних ресурсів, і передусім у громадянській освіті. Запровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес сприятиме повнішому та глибшому засвоєнню учнями навчального матеріалу, вироблення у них навичок самостійного пошуку, обробки та використання інформації, виховання громадянської позиції. Це значною мірою стосується і предметів циклу «Громадянська освіта».

Тому в умовах інформаційного суспільства актуальною стає розробка методичних підходів до використання засобів новітніх інформаційних технологій для розвитку особистості учня, а також подальшого вдосконалення традиційних інформаційних технологій навчання. Запровадження новітніх інформаційних технологій в освітній галузі створює суттєві можливості для інтенсифікації навчально-виховного процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості учня.

Метою статті є з’ясування освітньо-виховних можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Історіографія проблеми. Цю проблему досліджували спеціалісти з інформаційних технологій, насамперед О. Федорчук [4], М. Чала [5], Н. Черняк [6], К. Чорна [7], О. Пометун [2] та ін. Ними зокрема, було зауважено, що комп’ютерні технології  відіграють важливу роль у навчанні та вихованні підростаючого покоління. Ефективним на їх погляд, є застосування комп’ютерних технологій у вивчення предметів циклу «Громадянська освіта», проведенні виховних заходів, семінарів, практичних занять. Зауважено, що комп’ютерні технології відкривають перед викладачами та учнями набагато більше можливостей, ніж традиційні засоби навчання. Це ж зазначали і зарубіжні вчені, такі, як Дж. Кейт, А. Парсі. Вони справедливо зазначали, що учнівська молодь охоче використовує комп’ютерні технології для пошуку інформації, навчання, комунікацій, виконання практичних завдань [8]. На думку ж американського фахівця з проблем інноваційних методик навчання А. Парсі, комп’ютерні технології у громадянській освіті можуть змінити спосіб спілкування учнів, наукових досліджень і навчання. Це стає особливо актуальним сьогодні, коли зауважити, що традиційні технології навчання в умовах, коли знання постійно оновлюються та швидко застарівають, уже не дають потрібного ефекту [9].

Проте у працях дослідників мало уваги приділяється  освітньо-виховному потенціалу новітніх інформаційних технологій, з’ясуванню їх впливу на виховання громадянської позиції учнів загальноосвітніх навчальних закладів в умовах інформаційного суспільства.

Виклад основного матеріалу. В умовах глобалізації суспільства, суцільної комп’ютеризації навчально-виховного процесу важливе значення має реалізація якомога більшої кількості освітньо-виховних можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні. Отже, суттєва модифікація та підвищення ефективності вивчення предметів циклу «Громадянська освіта» неможливі без використання сучасних комп’ютерних технологій.

Сьогодні суспільство ставить перед усіма навчальними закладами, а відтак учителями та учнями як рівноцінними учасниками навчально-виховного процесу, такі вимоги:

– вміння орієнтуватися в різноманітних життєвих ситуаціях та самостійно здобувати отримані знання;

– вміння самостійно мислити, знаходити оптимальні шляхи для вирішення різноманітних проблем;

– здатність постійно створювати нові ідеї та вміння творчо та нестандартно мислити;

– вміння працювати  з інформацією: збирати необхідні факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами вирішення, встановлювати статистичні та логічні закономірності, робити аргументовані висновки, застосовувати отриманий досвід для виявлення і вирішення нових проблем;

– здатність бути комунікабельним (та активним – автор А.А.) у різних соціальних групах [1].

Зауважимо, що при традиційному підході до викладання предметів циклу «Громадянська освіта» важко виховати особистість, яка б відповідала усім вказаним вимогам.

Інтернет-технології допомагають учасникам навчально-виховного процесу передусім глибшому вивченню відповідного матеріалу з теми. Використання у навчальній діяльності можливостей мережі Інтернет дозволяє навчити учнів самостійно знаходити необхідну для них інформацію, виділяти головну інформацію від другорядної, узагальнювати та співставляти факти. Водночас, робота з Інтернет під керівництвом досвідченого педагога як метод самоосвіти привчатиме вихованців до самостійності, відповідальності за результати своєї роботи, ретельного опрацювання самостійно здобутої інформації, і цим сприятиме підготовці до дорослого життя.

Важливим є використання навчальних та пізнавальних можливостей соціальних мереж, блогів, форумів. На наш погляд, застосування названих технологій у викладанні предметів громадянознавчого циклу, проведенні відповідних тематичних виховних заходів  сприятиме розвиткові в учнів пізнавального інтересу до згадуваної галузі знань, комунікативної та міжпредметної компетентності, виховуватиме активну громадянську позицію, причетність до побудови в Україні демократичного громадянського суспільства. До того ж сучасні учні охоче беруть участь у навчальних проектах із застосуванням новітніх комп’ютерних технологій.

Мультимедійні проекти також сприяють кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу. Сучасній дитині набагато цікавіше і зручніше сприймати інформацію саме у формі яскравих мультимедійних презентацій, а не у вигляді застарілих монотонних таблиць. Вдале застосування кольору, комп’ютерної графіки, звуку дозволяє відтворювати реальні обставини дійсності [6, с. 50 – 53].

Можливостей новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті чимало. Назвемо основні з них:

1. Комп’ютерне навчання. Ця технологія передбачає навчання предметам циклу «Громадянська освіта» за допомогою спеціальних навчальних комп’ютерних програм.

2. Вивчення за допомогою комп’ютних технологій нового матеріалу та їх використання для передачі знань. Дана технологія передбачає самостійну роботу учня за допомогою інноваційних навчальних засобів, при цьому характер навчальної діяльності не регламентується. При цьому поряд із комп’ютером можуть використовуватися і традиційні навчальні засоби – підручники, а також аудіо- та відеозаписи. При цьому передача знань учням може відбуватися і без участі педагога. Це дозволить учням самостійно опрацьовувати матеріал, а відтак привчатиме їх до незалежності у власних судженнях.

Під час вивчення нового матеріалу вчитель може доволі успішно використовувати технології, пов’язані із роботою в Інтернет. Це, зокрема, пошук інформації, спілкування у міні-конференціях з допомогою популярних соціальних мереж «ВКонтакте», «Facebok», «YouTube», підготовки мультимедійних презентацій з використанням Інтернет-технологій.

Позитивним у викладанні громадянської освіти в середніх школах є наявність у школі комп’ютерних класів, підключених до мережі Інтернет, доступність Інтернет-технологій, значна увага до викладання інформатики, посилена увага учителів та керівництва школи до упровадження новітніх інформаційних технологій на уроках з правознавства, «Людина і світ» та інших предметів варіативної складової.

3. Оцінювання  знань за допомогою комп’ютера. Воно може бути як самостійною навчальною технологією, так і елементом інших інтерактивних навчальних технологій. При цьому можуть використовуватися тести, фронтальні методи контролю знань, самостійні роботи та творчі проекти.

Зворотній зв’язок між користувачем та засобами новітніх інформаційних технологій дозволить повніше та глибше охопити навчальний матеріал відповідних тем [5, с. 55 – 56].

Відомо також, що процес сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу залежить від якості його викладу [3, с. 128]. Тому якісне та доречне унаочнення навчального матеріалу за допомогою інформаційних технологій дозволить істотно підвищити засвоєння учнями навчального матеріалу з предметів циклу «Громадянська освіта». Проте слід пам’ятати, що надмірне використання ілюстративної наочності без гармонійного поєднання із навчальним змістом може призвести до зворотнього ефекту – поверхневого вивчення навчального матеріалу.

Завдяки застосуванню у навчальному процесі операційної системи Windows стало можливим проводити діалогове спілкування у так званих інтерактивних програмах. Застосування інтерактивних програм дозволить забезпечити більш повне та об’ємне засвоєння навчального матеріалу.

Аби уникнути надмірної поверховості під час вивчення предметів циклу «Громадянська освіта», слід, на нашу думку, активніше застосовувати метод проектів. В його основі лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що швидко змінюється та динамічно розвивається, критично мислити.

Названий метод, на наш погляд, дозволяє виховувати учнів як засобами навчального предмету, так і засобами позакласної та міжпредметної діяльності, дозволяє розвинути творчі здібності учня та навички прояву активної громадської позиції. В основі цього методу лежить розвиток пізнавальних навиків учнів, які можуть і вміють проектувати свої знання. Він розвиває в учнів уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, що постійно розширюється, вдосконалює критичне мислення, організаційну культуру, вдосконалює комунікативні вміння та навички самоорганізації. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів, котру вони виконують в межах певного часового проміжку.

Пріоритетним педагогічним завданням у процесі  навчання і виховання є озброєння учнів цілісною культурою організації своєї діяльності, розвиток в учнів здатності до генерації ідей, їх аналізу, самостійному прийняттю рішень, формуванню власної думки, своєї життєвої позиції, толерантності під час колективного ухвалення завдань.

Використання динамічного гіпертексту під час вивчення предметів циклу «Громадянська освіта» дає можливість провести контроль та корекцію знань і вибрати оптимальний рівень вивчення навчального матеріалу [4, с. 260]. Ця технологія є надзвичайно корисною в освітньому процесі, оскільки дозволяє адаптувати останній до індивідуальних рівнів компетенції учнів у різних темах, що вивчаються в рамках предметів.

Проведення уроків та занять з громадянського виховання неможливе без мультимедійних технологій. Вони дають можливість ефективно використовувати текст, графіку, відео та мультиплікацію в інтерактивному режимі. Комплексне використання названих технологій дозволяє суттєво підвищити якість викладання громадянознавчих дисциплін, враховуючи ще й те, що мультимедійні програми – досить наукоємкий продукт  і для їх розробки необхідні зусилля педагогів, психологів, програмістів художників, звукооператорів та ін. Мультимедійні технології мають суттєві переваги перед паперовою книгою, оскільки під час їх використання виникає навчальне середовище з яскравим наочним представленням потрібної інформації. Для учнів середньої школи це є особливо привабливим. Будь-який електронний посібник можна доповнити новими навчальними схемами, матеріалами, що дозволяє вибрати найоптимальнішу модель та рівень навчання.

Педагогові, що впроваджує у свою діяльність новітні інформаційні технології, слід пам’ятати, що та чи інша інтерактивна технологія, яка вводиться в освітню діяльність, стає невід’ємною частиною навчально-виховного процесу. Через деякий час, навіть тоді, коли ця технологія стає звичною та доступною, вона здатна відкривати нові можливості, які можуть покращити навчально-виховну діяльність учнів та педагогів.

Нарешті, існує ще одна позитивна сторона використання новітніх інформаційних технологій у громадянській освіті та вихованні. Мова йде про зміни ролі викладача в освітньому процесі. Вчитель перестає бути єдиним джерелом знання і стає керівником та помічником учнів. Їм надається можливість самостійно шукати потрібні знання у світі, що швидко змінюється. Використання комп’ютерних технологій також уможливлює самостійну та незалежну навчальну діяльність учня, гнучко корегувати навчальні графіки, програми та методики викладання. З’являються нові інструменти та ресурси, доступні педагогам.

Висновки. Використання новітніх інформаційних технологій  в громадянській освіті та вихованні здатне радикально змінити існуючу модель навчання. Завдяки активному впровадженню інноваційних методик та технологій стає можливим застосовувати особистісно зорієнтований підхід, скеровувати весь процес навчання на кожного окремого учня. Навчаючи учнів основним цінностям та принципам функціонування громадянського суспільства, викладачі цим не просто готують своїх вихованців до життя у нових умовах, але й забезпечують сталість та демократичний розвиток суспільства.

 Список використаних джерел та літератури

1. Використання сучасних педагогічних та інформаційних технологій в освітньому процесі для активізації творчого потенціалу учнів [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://shkola. ostriv.in.ua/publication/code-43D95C79BEB75/list-9a6b21af26. – Назва з екрану.
2. Пометун, О. Кроки до права [Текст] / О. Пометун,                        О. Семіколенова, О. Суслова. – К.: А. П. Н., 2001.
3. Рубинштейн, С. Л. Основы общей психологи: в 2-т. [Текст] /        С. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1989. – Т. 2. – 328 с.
4. Федорчук, О. С. Використання можливостей мережі Інтернет у діяльності закладів освіти [Текст] / О. Федорчук, Ю. Дорошенко // Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи : навчально-методичний посібник / за ред. В. Мадзігона та Ю. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – С. 250–272.
5. Чала, М.С. Інформаційно-телекомунікаційні технології у практиці роботи вчителя-предметника [Текст] / М. С. Чала // Педагогічний вісник. – 2011. – № 2. – С. 55–56.
6. Черняк, Н. Теорія створення мультимедійної комп’ютерної презентації [Текст] / Н. Черняк // Школа. – 2011. – № 10.
7. Чорна, К. Громадянське виховання – нагальна потреба України [Текст] / К. Чорна // Освіта України. – 2000. – № 51.
8. Burke, W. Digital Opportunities for Civic Education [Electronic resource] / W. Burke. – Mode of access : http:// dmlcentral. net /blog/whitney-burke/digital-opportunities-civic-education. – Title from the screen.
9. Parsi, A. Opportunities in Technology: The New Frontier for Service-Learning and Civic Education [Electronic resource] / A. Parsi. – Mode of access : http://www.nylc.org/blog/opportunities-technology-new-frontier-service-learning-and-civic-education. – Title from the screen.