Abstract. Today English slang is one of the most widespread ways of communicating information in social networks and in general on the Internet. It contributed to the emergence of certain social and domestic problems in our society. In order to solve these problems, it is necessary to study this subject in more detail and continue to work on new, unique research.

Ключові слова: сленг, соціальна мережа, користувач, соціолект.

Сленг, або соціолект – це мова, якою розмовляє певна група людей, або людина, яка проживає серед певної субкультури. Він може бути таємною мовою (арго), або професійним груповим діалектом (жаргон).

У сучасному суспільстві українські користувачі вживають англійський сленг у своєму повсякденному житті на підсвідомому рівні, оскільки на сьогоднішній день англомовний сленг є одним із найбільш цікавих, популярних, модних та привабливих способів спілкування.

Англомовний сленг є основою всіх його аналогів. Здебільшого, його разом із хештегами (слово або фраза, перед якою стоїть символ #), використовує молодь, яка спілкується між собою. Потім ці хештеги запускаються у світ через соціальні мережі і, таким чином, розповсюджуються всюди [1, с. 36]. Взагалі, популярність англомовного сленгу серед підлітків можна пояснити тим, що, по-перше, це цікаво, так як будь-яке  видозмінене слово або запозичення іншої мови разом із відповідником  англійської мови може стати сленгом. По-друге, враховуючи популярність англійської мови загалом та ряд певних західних країн, що є основоположниками основних світових трендів у таких галузях як журналістика, мода та музика, англійська мова стала невід’ємною частиною українського соціуму.

 Оперуючи різноманітними англомовними джерелами, користувачі вважають сленг дуже модним та привабливим фактором, що надає можливість прикрасити процес спілкування та зробити його яскравішим. Такі мовні елементи є досить зручні, оскільки у неформальних обставинах, де ніхто не закидає «закрученими термінами», ці слова спрощують процес спілкування.   Саме тому елементи англійського сленгу на сьогоднішній день можна почути кожного дня.  Наприклад, у повсякденних ситуаціях можна нерідко почути слово lol (з англ. дуже гучно сміятись), наприклад. Це означає, що в той момент у мовному колі розмова йшла про щось, що стало приводом насмішки і, можливо, осуду.

У психолінгвістиці сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів літературного стандарту в розмовній мові з певною стилістичною метою [3, с. 45-46]. Він може використовуватися для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від загальновизнаних зразків, для відображення певного настрою мовця, для додання висловленню конкретності, жвавості, виразності, стислості, образності.

Англійський сленг має надзвичайно велику комунікативну або, інакше кажучи, прагматичну ціль. Вдаючись до сленгу, співрозмовникам вдається приховати певні деталі, насміхатися над явищами або справити потрібне враження. З іншого боку, у деяких випадках сленг має властивості художньо змалювати певне явище. І. Гальперін стверджував, що необхідність використання метафори викликана неможливістю адекватно висловити думку за допомогою логічних визначень. Тому соціалекти допомагають у ситуаціях, коли не доречно вживати нецензурну лексику; вони у дещо м`якшій формі заміняють недоречні слова. Прикладом можуть слугувати такі слова: bananas truck (дурень), butch («чоловікожінка»).

Отож, на даний момент питання сленгу гостро постало серед науковців, оскільки це є невід`ємна частина комунікації, а тому і сучасної людини.

Таким чином, живучи у суспільстві та прислухаючись до нього, люди знайшли новий спосіб вираження своїх думок та бачення світу. Численні наукові досліди та саме життя зробили з унікального мовного явища  гілку лексикології, яка вкоренилася в мові і продовжує удосконалюватись та розвиватися.

Список використаної літератури:

1. Бережницька Х. Б. Молодіжний сленг як своєрідний засіб вербалізації явищ буття / Х. Б. 1.       Бережницька. // Студентські наукові записки. Серія «філологічна». – 2011. – №4. – С. 3-5.
2. Єрмоленко С. Я. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор. – Київ: Либідь, 2001. – 223 с.
3. Засєкіна Л. В. Психолінгвістична діагностика / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін. – Луцьк: РВВ «Вежа», 2008. – 188 с.
4. Сисоєва С. О. Освіта і особистість в умовах постіндустріального світу / С. О. Сисоєва. – Хмельницький: ХГТІА, 2008. – 324 с.